Визначення наявності загрози людям і чужому майну у разі пожежі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Міністерство Російської Федерації

у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій

та ліквідації наслідків стихійних лих

Іванівський інститут Державної протипожежної служби

Кафедра управління в Державній протипожежної служби

Курсова робота

з навчальної дисципліни: «Державний пожежний нагляд»

Определение наличия угрозы людям и чужому имуществу в случае пожара » на тему: «Визначення наявності загрози людям і чужому майну у разі пожежі»

Іваново 2009

Зміст

1. Вихідні дані

2. Визначення наявності загрози людям у приміщенні в разі пожежі

2.1 Визначення розрахункового часу евакуації людей

2.2 Визначення необхідного часу евакуації людей

3. Визначення наявності загрози чужому майну у разі пожежі

3.1 Розрахунок температурного режиму при вільно розвивається пожежу

3.1.1 Визначення виду пожежі в приміщенні

3.1.2 Розрахунок среднеоб'емной температури в приміщенні

3.2 Визначення можливості розповсюдження пожежі та оцінка стійкості будівельних конструкцій будівлі

4. Попереднє планування бойових дій членів добровільних протипожежних формувань з гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння в приміщенні

4.1 Визначення резерву часу для роботи із засобами пожежогасіння

4.2 Визначення площі зони ризику

4.3 Вибір та визначення необхідної кількості засобів пожежогасіння

4.3.1 Вибір та визначення необхідної кількості вогнегасників для гасіння пожежі

4.3.2 Вибір та визначення необхідної кількості пожежних кранів для гасіння пожежі

4.4 Визначення кількості і порядку дій членів добровільних протипожежних формувань при гасінні пожежі

5. Графічна частина

Висновки

Література

1. Вихідні дані

Складський корпус являє собою одноповерховий будинок, розділений перегородками на три приміщення. Схема складського корпусу представлена ​​на рис. 1.1. Необхідні розрахунки та висновки проводяться для складського приміщення № 2, в якому зберігаються матеріальні цінності на стелажах. Люди в приміщенні знаходяться на нульовій позначці. Розміщення підлоги в приміщенні - горизонтальне. Приміщення обладнане внутрішнім протипожежним водопроводом.

Характеристика приміщення

- Розміри приміщення в плані: 75 × 50 × 5,7 м;

- Вид пожежного навантаження: органічне скло;

- Кількість пожежного навантаження: 12300 кг;

1 : 2,2 м ; - Ширина віконних прорізів b 1: 2,2 м;

2 : 2,2 м ; - Ширина віконних прорізів b 2: 2,2 м;

- Висота віконних прорізів: 3,5 м;

- Кількість людей у приміщенні: 16 чол.;

Характеристика шляхів евакуації

- Ширина дверних прорізів а: 1,8 м;

- Висота дверних прорізів: 2,5 м;

1 : 0,65·А - Довжина першої ділянки евакуаційного шляху l 1: 0,65 · А

1 : 1,5 м ; - Ширина першої ділянки евакуаційного шляху δ 1: 1,5 м;

2 : 0,75· L - Довжина другої ділянки евакуаційного шляху l 2: 0,75 · L

2 : 1,2 м ; - Ширина першої ділянки евакуаційного шляху δ 2: 1,2 м;

Характеристика будівельних конструкцій

- Тип перегородки: З-115 (ГКЛ);

- Вид / товщина вогнезахисного покриття ферм: САЕ - 5Б / 1;

- Вид / товщина вогнезахисного покриття колон: без вогнезахисту;

Характеристика засобів пожежогасіння

- Довжина рукава пожежного крана: 10 м;

- Діаметр сприску пожежного ствола ПК: 19 мм;

- Діаметр пожежного крана: 50 мм;

- Напір у пожежного крана: 10,4 м;

Схема приміщення

2. Визначення наявності загрози людям у приміщенні в разі пожежі

2.1 Визначення розрахункового часу евакуації людей

Розрахунковий час евакуації людей з приміщень і будівель встановлюється з розрахунку часу руху одного або декількох людських потоків через евакуаційні виходи від найбільш віддалених місць розміщення людей.

Визначення розрахункового часу евакуації проводимо відповідно до методики, викладеної у п. 2.4. додатка 2 ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. Загальні вимоги ».

1 ; l 2 ; l 3 и шириной δ 1 ; δ 2 ; δ 3 соответственно. При розрахунку весь шлях руху людського потоку розбиваємо на три ділянки з довжиною l 1; l 2; l 3 та шириною δ 1; δ 2; δ 3 відповідно. Кінцевим, 3-м ділянкою є евакуаційний вихід з приміщення. 3 , принимается равной 0,5 м. Довжина шляху в дверному отворі, рівна l 3, приймається рівною 0,5 м.

р следует определять как сумму времени движения людского потока по заданным участкам пути: Розрахунковий час евакуації людей t р слід визначати як суму часу руху людського потоку по заданих ділянках колії:

(1),

1 , t 2 , t 3 – время движения людского потока на первом, втором, третьем участках соответственно; де t 1, t 2, t 3 - час руху людського потоку на першому, другому, третьому ділянках відповідно;

нэ – интервал времени от возникновения пожара до начала эвакуации людей, принимаем t нэ =0,5 мин., как для здания без системы оповещения. t нє - інтервал часу від виникнення пожежі до початку евакуації людей, приймаємо t не = 0,5 хв., як для будівлі без системи оповіщення.

Визначаємо час руху людського потоку по першому ділянці шляху:

(2),

1 – длина первого участка пути; де l 1 - довжина першої ділянки шляху;

1 – скорость движения людского потока по горизонтальному пути на первом участке. v 1 - швидкість руху людського потоку по горизонтальному шляху на першій ділянці. 1 определяем в зависимости от плотности людского потока D 1 на первом участке по табл. Значення v 1 визначаємо в залежності від щільності людського потоку D 1 на першій ділянці по табл. 2 дод. 2 ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. Загальні вимоги ».

1 на первом участке: Визначаємо щільність людського потоку D 1 на першій ділянці:

(3),

1 – число людей на первом участке, чел.; де N 1 - число людей на першій ділянці, чол.;

– средняя площадь горизонтальной проекции человека. f - середня площа горизонтальної проекції людини. =0,125 м 2 ; Для дорослої людини в зимовому одязі f = 0,125 м 2;

δ 1 - ширина першої ділянки шляху, м.

За табл. 2 дод. 2 ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. 1 =0,029 (м 22 ) v 1 =100 (м/мин). Загальні вимоги »визначаємо: для D 1 = 0,029 (м 2 / м 2) v 1 = 100 (м / хв).

движения людского потока на участках пути, следующих после первого, принимаем по табл. Швидкість v i руху людського потоку на ділянках шляху, наступних після першого, приймаємо по табл. 2 дод. 2 ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. по каждому из этих участков. Загальні вимоги »в залежності від значення інтенсивності руху людського потоку q i по кожному з цих ділянок.

Для 1-го ділянки шляху:

Для 2-го ділянки шляху:

(4),

За табл. 2 дод. 2 ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. 2 =1,58 (м/мин) v 2 =100 (м/мин). Загальні вимоги »визначаємо: для q 2 = 1,58 (м / хв) v 2 = 100 (м / хв).

За формулою (2):

.

Для 3-ї ділянки шляху:

(5),

За табл. 2 дод. 2 ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. 3 =1,05 (м/мин) v 3 =100 (м/мин). Загальні вимоги »визначаємо: для q 3 = 1,05 (м / хв) v 3 = 100 (м / хв).

За формулою (2):

.

За формулою (1):

.

Таким чином, розрахунковий час евакуації людей з приміщення складу складає 0,79 (хв).

2.2 Визначення необхідного часу евакуації людей

Необхідний час евакуації розраховується як добуток критичною для людини тривалості пожежі на коефіцієнт безпеки. Передбачається, що кожен небезпечний фактор впливає на людину незалежно від інших.

Розрахунок необхідного часу евакуації проводиться за методикою, викладеною в п. 2.5. додатка 2 ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. Загальні вимоги ».

Розраховуємо значення критичної тривалості пожежі:

- По підвищеній температурі:

(6),

0 – начальная температура воздуха в помещении, t 0 =37 º С; де t 0 - початкова температура повітря в приміщенні, t 0 = 37 º С;

– показатель степени, учитывающий изменение массы выгорающего материала во времени, n =3; n - показник ступеня, що враховує зміну маси вигоряючими матеріалу в часі, n = 3;

По-розмірний комплекс, що залежить від теплоти згоряння матеріалу і вільного об'єму приміщення,

(7),

де С р - питома ізобарна теплоємність газу, С р = 0,001068 (МДж / кг / К);

φ - коефіцієнт тепловтрат, φ = 0,6;

η - коефіцієнт повноти горіння, η = 0,95;

– низшая теплота сгорания материала, по прил. Q - нижча теплота згоряння матеріалу, за дод. 3 іст. =26,4 МДж/кг; [7] Q = 26,4 МДж / кг;

– свободный объём помещения. V = 80% от (75 × 50 × 5,7)=17100 (м 3 ); V - вільний об'єм приміщення. V = 80% від (75 × 50 × 5,7) = 17 100 (м 3);

;

; А - розмірний параметр, що враховує питому масову швидкість вигоряння пального матеріалу і площа пожежі, кг / с n;

(8),

ν - лінійна швидкість поширення полум'я, м / с; по дод. 3 іст. [7] для даної горючої навантаження ν = 0,008 м / с;

– удельная массовая скорость выгорания, кг/м 2 с. ψ F - питома масова швидкість вигоряння, кг / м 2 с. за дод. 3 іст. =0,0041 кг/м 2 с; [7] для даної горючої навантаження ψ F = 0,0041 кг / м 2 с;

кг / м 2 с;

– безразмерный параметр, учитывающий неравномерность распределения ОФП по высоте помещения. z - безрозмірний параметр, що враховує нерівномірність розподілу ОФП по висоті приміщення.

(9),

– высота рабочей зоны, м; де h - висота робочої зони, м;

Н - висота приміщення, м. Н = 5,7 м;

(10),

пл – высота площадки, на которой находятся люди. h пл =0 м; де h пл - висота площадки, на якій знаходяться люди. h пл = 0 м;

δ - різниця висот підлоги. Δ = 0 м.;

;

За формулою (6):

- За втратою видимості:

(11),

де а - коефіцієнт відбиття предметів на шляхах евакуації; При відсутності спеціальних вимог значення а приймається рівним 0,3;

Е - початкова освітленість, лк. При відсутності спеціальних вимог значення Е приймається ранним 50 лк.;

пр – предельная дальность видимости в дыму, м. При отсутствии специальных требований значение l пр l пр - гранична дальність видимості в диму, м. При відсутності спеціальних вимог значення l пр приймається рівним 20 м.;

– дымообразующая способность горящего материала, Нп м 2 /кг. D m - димоутворювальною здатність палаючого матеріалу, Нп м 2 / кг. За дод. 3 іст. = 78Нп м 2 /кг; [7] для даної горючої навантаження D m = 78Нп м 2 / кг;

За формулою (11):

сек

- По пониженому вмісту кисню:

(12),

О2 удельный расход кислорода, кг/кг. де L О2 - питома витрата кисню, кг / кг. За дод. 3 іст. О2 =2,09 кг/кг; [7] для даної горючої навантаження L О2 = 2,09 кг / кг;

За формулою (12):

Оскільки під знаком логарифма виходить від'ємне число, то даний ОФП не становить небезпеки.

- За гранично допустимим вмістом СО 2 в приміщенні:

(13),

СО2 – предельно допустимое содержание CO 2 в помещении, кг/м 3 . X СО2 =0,11 кг/м 2 ; де X СО2 - гранично допустимий вміст CO 2 у приміщенні, кг / м 3. X СО2 = 0,11 кг / м 2;

СО2 – удельный выход CO 2 при сгорании 1 кг пожарной нагрузки. L СО2 - питомий вихід CO 2 при згоранні 1 кг пожежного навантаження. За дод. 3 іст. СО2 =1.795 кг/кг; [7] для даної горючої навантаження L СО2 = 1.795 кг / кг;

За формулою (13):

Оскільки під знаком логарифма виходить від'ємне число, то даний ОФП не становить небезпеки.

- За гранично допустимим вмістом СО в приміщенні:

(14),

СО – предельно допустимое содержание CO в помещении, кг/м 2 . X СО =1,16·10 -3 кг/м 3 ; де X СО - гранично допустимий вміст CO в приміщенні, кг / м 2. X СО = 1,16 · 10 -3 кг / м 3;

СО – удельный выход CO при сгорании 1 кг пожарной нагрузки. L СО - питомий вихід CO при згоранні 1 кг пожежного навантаження. За дод. 3 іст. СО =0,1266 кг/кг; [7] для даної горючої навантаження L СО = 0,1266 кг / кг;

За формулою (14):

Оскільки під знаком логарифма виходить від'ємне число, то даний ОФП не становить небезпеки.

З отриманих у результаті розрахунку значень критичної тривалості пожежі вибираємо мінімальне:

(15),

Таким чином, втрата видимості в приміщенні настає через 288 сек після початку пожежі.

Необхідний час евакуації людей з приміщення розраховуємо за формулою:

(16),

3. Визначення наявності загрози чужому майну у разі пожежі

Для оцінки загрози чужому майну необхідно визначити пожежну небезпеку для несучих конструкцій і можливість поширення пожежі за межі одного приміщення. Для цього необхідно знати температурні режими при можливому пожежі, температури на поверхнях огороджувальних конструкцій, що залежать від пожежного навантаження і об'ємно-планувальних рішень прийнятих на даному об'єкті.

3.1 Розрахунок температурного режиму при вільно розвивається пожежу

3.1.1 Визначення виду можливої ​​пожежі в приміщенні

: Обчислюємо обсяг приміщення V:

=75 × 50 × 5,7=21375 м 3 . V = 75 × 50 × 5,7 = 21375 м 3.

Розраховуємо проємність приміщень П:

=21375 м 3 >10 м 3 , Оскільки V = 21375 м 3> 10 м 3,

(17),

– площадь i -го проёма помещения, м 2 , де А i - площа i-го отвору приміщення, м 2,

– высота i -го проёма помещения, м, h i - висота i-го отвору приміщення, м,

– площадь пола в помещении, м 2 ; S - площа підлоги в приміщенні, м 2;

За формулою (18):

;

За додатком 3 іст. 0 , необходимое для сгорания 1 кг материала пожарной нагрузки. V 0 =7,6 нм 3 /кг. [7] визначаємо кількість повітря V 0, необхідне для згоряння 1 кг матеріалу пожежного навантаження. V 0 = 7,6 нм 3 / кг.

кр.к. , Визначаємо питомий критичну кількість пожежного навантаження q кр.к., , равным общему исследуемого помещения: кг / м 2, для кубічного приміщення об'ємом V, рівним загальному досліджуваного приміщення:

(18),

к , Обчислюємо питоме значення пожежної навантаження q к, кг / м 2 для досліджуваного приміщення:

(19),

– площадь пола помещения, равная S = V 0.667 ; S =(21375) 0,667 =772,7м 2 ; де S - площа підлоги приміщення, рівна S = V 0.667; S = (21375) 0,667 = 772,7 м 2;

А - сумарна площа прорізів у приміщенні, м 2. А = 163м 2;

р Нд – низшая теплота сгорания органического стекла, равная 26,4 МДж/кг; Q р Нд - нижча теплота згоряння органічного скла, що дорівнює 26,4 МДж / кг;

За формулою (19):

;

кр.к. и Порівнюючи значення q кр.к. і к , получаем, что q кр.к =0,755< q к, отримуємо, що q кр.к = 0,755 < к =4, следовательно, в помещении будет пожар, регулируемый вентиляцией (ПРВ). q к = 4, отже, в приміщенні буде пожежа, регульований вентиляцією (ПРВ).

3.1.2 Розрахунок среднеоб'емной температури

: Визначаємо максимальну среднеоб'емную температуру Т max:

Для ПРВ:

(20),

– количество пожарной нагрузки, отнесённое к площади пола, кг/м 2 ; де q - кількість пожежного навантаження, віднесений до площі підлоги, кг / м 2;

Т 0 - початкова среднеоб'емная температура в приміщенні, що дорівнює 37 0 С;

Визначаємо характерну тривалість об'ємного пожежі:

(21),

де

ср – удельная массовая скорость выгорания органического стекла, n ср =0,24 кг/(м 2 мин); n ср - питома масова швидкість вигоряння органічного скла, n ср = 0,24 кг / (м 2 хв);

За формулою (21):

: для ПРВ t max = t п =1,07 ч=64,2 мин. Визначаємо час досягнення максимального значення среднеоб'емной температури t max: для ПРВ t max = t п = 1,07 ч = 64,2 хв.

, необходимых для построения графика температурного режима при пожаре в помещении: Визначаємо зміна среднеоб'емной температури (Т, 0 С) при об'ємному вільно розвивається пожежу на характерних інтервалах часу t, необхідних для побудови графіка температурного режиму при пожежі в приміщенні:

(22),

звідки (23),

де

={21,1; 43,0; 64,2; 85,3; 107,2; 128,4; 160,5; 192,6;}, мин; t = {21,1; 43,0; 64,2; 85,3; 107,2; 128,4; 160,5; 192,6;}, хв;

в формулу (23), получаем: Підставляючи значення t у формулу (23), отримуємо:

За отриманими значеннями будуємо графік температурного режиму при пожежі в приміщенні (рис. 3.1).

3.2 Визначення можливості розповсюдження пожежі та оцінка стійкості будівельних конструкцій будівлі

Виходячи з визначення межі вогнестійкості, пожежа може розповсюдитися на сусіднє приміщення в разі втрати цілісності перегородки і (або) досягнення на її необігрівальній поверхні температури Т ≥ Т св, для деревини Т св = 220 0 С.

Вогнестійкість несучих металевих конструкцій втрачається внаслідок зниження при нагріванні міцності і пружності металу, а також за рахунок розвитку його пластичних і температурних деформацій. Під впливом цих факторів межа вогнестійкості конструкції настає або в результаті втрати міцності, або за рахунок втрати стійкості. Тому й іншому випадку відповідає критична температура, яка в загальному випадку залежить від виду конструкції, її розмірів, марки металу, схеми спирання та робочої (нормативної) навантаження. Мінімальне значення критичної для металу температури приймають 500 ° С.

Для визначення можливості розповсюдження пожежі за межі приміщення № 2 і стійкості несучих елементів конструкції, на графіку температурного режиму при пожежі в приміщенні (рис. 3.1) відзначаємо критичні температури (220 і 500 ° С) і визначаємо час від початку пожежі до закінчення впливу критичних температур :

- Час від початку пожежі до закінчення впливи на конструкції температури 220 0 С складає 205 хв.;

- Час від початку пожежі до закінчення впливи на конструкції температури 500 0 С складає 160 хв.;

Визначаємо межа вогнестійкості огороджувальних та несучих конструкцій приміщення за дод. 3 іст. [7]:

- Для перегородки типу С-115 (ГКЛ) межа вогнестійкості складає 75 хв.;

- Для ферми покриття САЕ - 5Б / 1 межа вогнестійкості складає 45 хв.;

- Для колони без вогнезахисного покриття межа вогнестійкості складає 30 хв.;

п : Порівнюємо межі вогнестійкості несучих і огороджувальних конструкцій зі значеннями часу від початку пожежі до закінчення впливу критичних температур t п:

п =102 мин; - Для перегородки: П п = 60 хв <t п = 102 хв;

ф =160 мин; - Для ферми покриття: П ф = 45 хв <t ф = 160 хв;

к =160 мин; - Для колони: П к = 30 хв <t к = 160 хв;

Таким чином, існує загроза обвалення несучих конструкцій.

4. Попереднє планування бойових дій членів добровільних протипожежних формувань з гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння в приміщенні

4.1 Визначення резерву часу для роботи із засобами пожежогасіння

При організації дій членів добровільних протипожежних формувань (членів ДПД) на підприємствах необхідно визначити час. протягом якого пожежні добровольці можуть без загрози для життя і здоров'я діяти з гасіння пожеж (загорянь) в певному приміщенні.

ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. р ) должна быть завершена до наступления минимального критического значения опасных факторов пожара (необходимого времени эвакуации t нб ). Загальні вимоги. "Містить положення про те, що евакуація людей, (характеризується розрахунковим часом евакуації t р) повинна бути завершена до настання мінімального критичного значення небезпечних факторів пожежі (необхідного часу евакуації t нб). Крім цього необхідно враховувати час, витрачений на приведення в дію засобів пожежогасіння (1 хвилина).

Таким чином, резерв часу для роботи із засобами пожежогасіння - це час, протягом якого члени добровільних протипожежних формувань можуть без ризику для життя і здоров'я діяти з гасіння пожеж (загорянь) після введення первинних засобів пожежогасіння.

Резерв часу для роботи із засобами пожежогасіння визначається за формулою:

(24),

4.2 Визначення площі зони ризику

Зона ризику - зона, виникнення пожежі в якій може ускладнити ситуацію в цілому: підвищити динаміку наростання небезпечних факторів пожежі, блокувати евакуаційні виходи, евакуацію людей та засоби пожежогасіння. Зона ризику залежить від розміщення пожежного навантаження.

Площа зони ризику можна визначити за формулою для розрахунку площі пожежі (розглядається кругова форма поширення пожежі, так як в цьому випадку динаміка наростання площі пожежі буде максимальною і як наслідок площа зони ризику також приймає максимальне значення:

(25),

ф де l ф - Відстань, пройдена фронтом горіння під час вільного розвитку пожежі, м;

Відстань, пройдена фронтом горіння під час вільного розвитку пожежі, визначається за формулою:

, (26),

л - линейная скорость распространения пожара, м/мин. v л =0,48 м/мин; де v л - лінійна швидкість поширення пожежі, м / хв. v л = 0,48 м / хв;

τ - час, витрачений членами ДПД на приведення в дію засобів пожежогасіння (1 хв.). нэ =0,5 мин) τ =1,5 мин. З урахуванням часу виявлення пожежі (t не = 0,5 хв) τ = 1,5 хв.

За формулою (26):

За формулою (25):

4.3 Вибір та визначення необхідної кількості засобів пожежогасіння

На початковій стадії розвитку пожежі є можливість гасіння (локалізації) пожежі членами добровільних протипожежних формувань за допомогою вогнегасників і встановлених на об'єкті пожежних кранів.

4.3.1 Вибір та визначення необхідної кількості вогнегасників дли гасіння пожежі

При визначенні площі зон ризику була визначена площа пожежi на момент введення засобів пожежогасіння членами добровільних протипожежних формувань. Враховуючи технічні характеристики вогнегасників вибирається тип та необхідну кількість вогнегасників для гасіння пожежі виходячи з умови:

п < S 0 т · n (27), S п <S 0 т · n (27),

п – площадь пожара на момент введения средств пожаротушения, м 2 ; де S п - площа пожежі на момент введення засобів пожежогасіння, м 2;

0 т – огнетушащая способность огнетушителя, м 2 ; Для данного помещения выбираем огнетушитель ОВП-5. S 0 т - вогнегасна здатність вогнегасника, м 2; Для даного приміщення вибираємо вогнегасник ОВП-5. Для даного типу вогнегасника за дод. 3 іст. 0 т=1,43 м 2 . [7] визначаємо: S 0 т = 1,43 м 2.

– количество огнетушителей. n - кількість вогнегасників.

З формули (27) випливає:

(28),

Приймаються 2 вогнегасника ОВП-5.

4.3.2 Вибір та визначення необхідної кількості пожежних кранів для гасіння пожежі

Для того щоб визначити необхідну кількість пожежних кранів, задіяних членами добровільних протипожежних формувань для гасіння пожежі, слід розрахувати необхідну витрату вогнегасних засобів.

Необхідна витрата вогнегасних засобів для локалізації пожежі визначається за формулою:

(29),

лок де S лок лок п - площа локалізації на момент введення членами добровільних протипожежних формувань стволів від пожежних кранів на гасіння пожежі, м. S лок п = 1,62 м 2;

тр - интенсивность подачи огнетушащих средств, л/м 2 с. I тр - інтенсивність подачі вогнегасних засобів, л / м 2 с. За дод. 3 іст. тр =0,2 л/м 2 с.; [7] визначаємо: I тр = 0,2 л / м 2 с.;

ф огнетушащих средств (по прил. 3 ист. [7]), исходя из технических характеристик имеющихся на объекте пожарных кранов: Q ф =29,3 л/с. Визначаємо фактичний витрата Q ф вогнегасних засобів (за дод. 3 іст. [7]), виходячи з технічних характеристик наявних на об'єкті пожежних кранів: Q ф = 29,3 л / с.

Оскільки ф =29,3 л/с > Q тр =7,04 л/с соблюдается, то выполняется условие локализации пожара, средств пожаротушения достаточно для его ликвидации. умова Q ф = 29,3 л / с> Q тр = 7,04 л / с дотримується, то виконується умова локалізації пожежі, засобів пожежогасіння достатньо для його ліквідації. Таким чином, для ліквідації пожежі на розрахунковій площі зони ризику досить одного пожежного крана.

4.4 Визначення кількості і порядку дій членів добровільних протипожежних формувань при гасінні пожежі

Добровільні пожежні дружини (далі-ДПД) створюються у відповідності з федеральним законом «Про пожежну безпеку» (стаття 13) і НПБ 201-96 «Пожежна охорона підприємства. Загальні вимоги »на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності. Відповідальність за створення і організацію роботи ДПД покладається на власників підприємств (роботодавців). ДПД створюються на підприємствах з метою забезпечення дотримання вимог діючих норм та правил пожежної безпеки, наказів та розпоряджень власників підприємств (роботодавців), проведення заходів з попередження та гасіння пожеж.

Розстановка членів ДПД і порядок їх дій:

- 1 член ДПД повідомляє про пожежу;

- 1 член ДПД виділяються для відключення електропостачання;

  • 1 член ДПД розташовується біля виходу з приміщення для того, щоб
    інформувати членів ДПД, які виробляють гасіння пожежі про закінчення
    резерву часу для роботи із засобами пожежогасіння;

  • 1 член ДПД прокладає рукавну лінію зі стволом і працює за
    гасіння пожежі (працює з вогнегасником);

  • 1 член ДПД відкриває вентиль пожежного крана і потім працює
    подстволиціком з гасіння пожежі (працює з вогнегасником).

При цьому необхідно враховувати медичні протипоказання.

5. Графічна частина

Рис. 3.1 Графік температурного режиму при пожежі в приміщенні

Висновки

1. р =1,32 мин меньше необходимого времени эвакуации t нб =3,8 мин, следовательно, угрозы людям нет. Використовуючи результати обчислень, отримані при визначенні необхідного і розрахункового часу евакуації, робимо висновок, що розрахунковий час евакуації людей з приміщення t р = 1,32 хв менше необхідного часу евакуації t нб = 3,8 хв, отже, загрози людям немає.

2. Використовуючи результати обчислень, вироблені в розділі 3.2. «Визначення можливості розповсюдження пожежі та оцінка стійкості будівельних конструкцій будівлі», робимо висновок, що межа вогнестійкості металевих колон і ферм покриття менше часу від початку пожежі до закінчення впливу критичних температур, отже, існує загроза обвалення несучих конструкцій. Збільшення меж вогнестійкості будівельних конструкцій досягається в результаті їх вогнезахисту.

- Вогнезахист металевих колон і балок. Для вогнезахисту металевих конструкцій застосовують важкі матеріали (бетон, цегла тощо), легкі бетони, вогнезахисні штукатурки і покриття. Для забезпечення необхідної межі вогнестійкості несучих колон даного приміщення доцільно збільшити товщину шару вогнезахисного покриття ОВП до 25 мм, що збільшить межа вогнестійкості до 120 хв.

3. Використовуючи результати обчислень, вироблені в розділі 4 «Попереднє планування бойових дій членів добровільних протипожежних формувань з гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння в приміщенні», робимо висновок, що резерв часу для роботи із засобами пожежогасіння членами ДПД становить 3,3 хв, що менше часу настання першого з ЗФП - в даному випадку втрати видимості (відбувається на 4-й хвилині після початку пожежі). Таким чином, можливо гасіння пожежі членами ДПД без загрози для їхнього життя і здоров'я в межах резерву часу на роботу з первинними засобами пожежогасіння.

В якості первинних засобів пожежогасіння в складському приміщенні № 2 можливо застосування вогнегасників і подача води від внутрішніх пожежних кранів.

Відповідно до п.п 7, 10 дод. 3 ППБ 01-03, а також враховуючи технічні характеристики вогнегасників для даного об'єкту були обрані вогнегасники ОВП-5 в кількості 2 шт.

Рекомендації з використання вогнегасника ОВП-5:

При гасінні пожежі необхідно:

- За ручку піднести вогнегасник до місця пожежі з навітряного боку;

- Висмикнути чеку і направити розтруб на вогнище пожежі;

- Натиснути на ручку запуску;

- В робочому положенні вогнегасник слід тримати строго вертикально, не нахиляючи його і не перевертаючи.

Забороняється застосовувати вогнегасник ОВП-5 для гасіння пожеж на електроустановках, що знаходяться під напругою. Перезарядку проводити один раз на рік.

При подачі води на гасіння від внутрішніх пожежних кранів необхідно:

- Знеструмити приміщення (установку);

- Здійснювати першочергову подачу води на вирішальному напрямі (у даному випадку - не допустити розповсюдження пожежі в суміжні зі складом приміщення);

- Забезпечувати подачу води безпосередньо в осередок пожежі з дотриманням правил охорони праці;

- Охолоджувати при необхідності несучі конструкції;

Література

  1. Федеральний закон «Про пожежну безпеку». - М.: 2004.

  2. ГОСТ 12.1.004 -91 «Пожежна безпека. Загальні вимоги ». - М.: 1992.

  3. ГОСТ Р 12.3.047 - 98 «Пожежна безпека технологічних процесів. Загальні вимоги. Методи контролю ». - М.: 2000.

  4. ППБ - 01 - 03 «Правила пожежної безпеки в Російській Федерації». - М.: 2003.

  5. НПБ 201-96 «Пожежна охорона підприємств. Загальні вимоги ». - М.: 1996.

  6. СНіП 2.04.01 - 85 «Внутрішній водопровід і каналізація будинків". - М.; 1985.

  7. І.А. Лобао і ін Державний пожежний нагляд: Методичні вказівки до виконання курсового проекту - М.: Академія ДПС МНС Росії, 2004. - 40 с.

  8. Л.А. Коротчік та ін Пожежно-технічний мінімум: методичний посібник для керівників і відповідальних за пожежну безпеку на підприємствах, в установах і організаціях - М.: Інститут ризику і безпеки, 2004. - 2-е вид., Стер. - 384 с.

  9. М.Я. Ройтман Пожежна профілактика в будівельній справі: підручник - М.; ВІПТШ, 1975.-524 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Безпека життєдіяльності та охорона праці | Курсова
121.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі
Аналіз діяльності підприємства Визначення ступеня загрози банкрутства
Визначення безвідмовності РЕУ при наявності резервування заміщенням резерв ненавантажений
Землетруси вулкани селі пожежі повені пожежі
Математика і міфологія про Чужому
Матеріальна відповідальність за шкоду заподіяну майну роботодавця
Матеріальна відповідальність працівника заподіяла шкоду майну роботодавця
Матеріальна відповідальність працівника заподіяла шкоду майну роботодавця
Всі наші існуючі ідеології мають своє коріння поза національним грунтом у чужому несвоєму минулому
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru