додати матеріал


Види економічного аналізу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
Види економічного аналізу
Висновок
Список використаної літератури

Введення
Економічний аналіз як метод обгрунтування управлінських рішень, встановлення взаємозв'язку подій, процесів та їх результатів, формування програмно-орієнтованих масивів інформації охоплює всі стадії процесу відтворення, всі рівні господарських суб'єктів і напрями їх діяльності. Для упорядкування основних методів і методик економічного аналізу необхідна його науково обгрунтована класифікація, що дозволяє виявити взаємозв'язок, наступність і відособленість різних видів аналізу, тобто його типологія.

Види економічного аналізу
В основі типології аналізу, перш за все, лежать його цілі, які визначаються рівнем аналізованих об'єктів, особливістю досліджуваних явищ і процесів, спрямованістю аналізу.
Найбільш загальна класифікація економічного аналізу дана на малюнку.
В її основі лежать дві ознаки: мета і рівень. Залежно від мети пропонується виділяти теоретичний (політекономічний) аналіз, завданням якого є розкриття сутності досліджуваного явища або процесу і причинно-наслідкових зв'язків його зміни. При цьому досліджуваний об'єкт може вивчатися як результат або як фактор, що впливає на зміни інших явищ. Наприклад, можна вивчати ефективність відтворювального процесу, орієнтуючись на побудову його моделей, визначення чинників його зміни і умов успішного розвитку. А можна вивчати ефективність відтворювального процесу як фактор підвищення рівня життя, науково-технічного прогресу. Оскільки будь-яке економічне дослідження може розглядатися як результат і фактор, важливо визначити їх діалектичний взаємозв'язок і взаємозалежність. Теоретичний аналіз, як правило, завершується встановленням логічних моделей.

Схема економічного аналізу діяльності підприємств
Конкретно-економічний аналіз, по-перше, прив'язаний до конкретних суб'єктів господарювання - галузям, регіонам, організаціям і, по-друге, передбачає кількісну оцінку виявлених взаємозв'язків, конкретні висновки стосовно сформованим умовам і можливостям розвитку аналізованого об'єкта. Конкретно-економічний аналіз, як правило, кілька різний в залежності від організаційно-правової форми та спеціалізації суб'єктів господарювання.
Залежно від рівня аналізованого об'єкта виділяють макроекономічний аналіз, який охоплює народне господарство або носить міжкраїнну характер, і мікроекономічний аналіз діяльності конкретного суб'єкта господарювання - підприємства або об'єднання підприємств (холдингу, фінансово-промислової групи тощо).
Особливе місце займає аналіз окремих галузей народного господарства або їх блоків, спрямованих на виробництво взаємозамінних продуктів (наприклад, галузі паливно-енергетичного комплексу, галузі харчової промисловості тощо)
Самостійне значення для ряду економічних явищ і процесів має регіональний аналіз. Наприклад, якщо необхідно проаналізувати використання трудових ресурсів або забезпеченість трудовими ресурсами створеного або розвивається комплексу виробництва, то аналіз доцільно вести в прив'язці до конкретної території. Та ж ситуація виникає, якщо мова йде про аналіз водних ресурсів, земельних угідь і т.п.
При проведенні програмно-цільового аналізу часто необхідно використовувати різні матеріали по групі галузей і регіонів. Так, якщо аналізується рівень життя, оцінюється соціальна забезпеченість населення, доводиться інтегрувати дані про розвиток реальних галузей (охорона здоров'я, освіта, культура тощо), дані про різні доходи населення, оцінці споживчого кошика, соціальні пільги та т.п.
Слід зазначити, що для кожного напрямку аналізу необхідно формування спеціальної інформації. У тому випадку, коли мова йде про макроекономічному аналізі, найбільш часто використовується статистична інформація; при галузевому та регіональному аналізі також переважає статистична інформація; при проведенні конкретно-економічного аналізу окремих суб'єктів господарювання джерелом інформації, перш за все, є дані бухгалтерського (фінансового та виробничого) обліку на конкретний період і в динаміці.
Економічний аналіз діяльності конкретних суб'єктів господарювання отримав назву аналізу господарської діяльності, а в умовах ринкової економіки та розширення їх господарської самостійності - аналіз фінансово-господарської діяльності.
Разом з тим все частіше для конкретних умов виділяються цільові напрямки аналізу, що особливо важливо для великих організацій, де доводиться обгрунтовувати складні і багатогранні управлінські рішення.
Розвиток ринкової економіки породжує потребу за аналогією з бухгалтерським обліком в диференціації аналізу на внутрішній управлінський і зовнішній фінансовий аналіз.
Внутрішній управлінський аналіз базується на даних управлінського обліку, тобто інформаційно-аналітичного забезпечення адміністрації, керівництва підприємства необхідною інформацією. Зовнішній фінансовий аналіз, що базується на даних бухгалтерської (фінансової) звітності та обліку, що обслуговує зовнішніх користувачів інформації про підприємство, проводиться самостійними суб'єктами економічного аналізу для підтвердження стійкості свого фінансового стану.
Фінансовий аналіз стає об'єктом роботи аудиторів, які висловлюють свою думку незалежного експерта про достовірність звітності суб'єктів господарювання, відповідно ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам і фінансовий стан підприємства, тобто можливості реалізації безперервності діяльності та виконання зобов'язань перед партнерами.
Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності проводять спеціалізовані інформаційно-аналітичні центри (кред-бюро), які беруть на себе задачу забезпечення зацікавлених суб'єктів господарювання даними про фінансовий стан організацій, вартості акцій акціонерних товариств, рейтингу підприємств і особливо фінансово-кредитних організацій і т.п . У зв'язку з цим з'являється самостійний напрям у підготовці фахівців бухгалтерсько-фінансового спрямування - фінансових аналітиків.
Разом з тим фахівці все частіше звертають увагу на те, що фінансовий аналіз необхідний не тільки зовнішнім користувачам, але в першу чергу менеджерам суб'єкта господарювання. Якщо зовнішній фінансовий аналіз базується на даних звітності і характеризує фінансовий стан підприємства в цілому, то фінансовий аналіз для внутрішніх потреб використовує більш широку інформацію, зокрема повинен розкрити фінансові результати окремих підрозділів, конкретних сегментів бізнесу організації. Він тісно переплітається з управлінським аналізом, входить в його систему.
Особливо слід відзначити, що розширення пояснень і доповнень до бухгалтерської (фінансової) звітності передбачає також відображення деяких позицій управлінського аналізу, що забезпечує прозорість звітності.
Важливою рисою внутрішнього фінансового аналізу є його проведення у розрізі окремих бізнец-одиниць і підрозділів підприємства, в розрізі окремих ринків збуту продукції або груп клієнтів.
На великих підприємствах особливу увагу при проведенні фінансового аналізу приділяється аналізу таких комплексних витрат, як управлінські, комерційні, у тому числі рекламні, тобто окремо дається оцінка доцільності і ефективності такого виду витрат.
Управлінський аналіз є ще більш розгорнутим. В даний час ведеться активна дискусія про поняття управлінського аналізу, Існують широкі трактування управлінського обліку та аналізу як всієї системи даних, необхідних для управління. У цьому випадку поняття управлінського обліку практично ототожнюється з інформаційною системою Забезпечення управління суб'єкта господарювання. Причому управлінський облік не обмежується, тільки внутрішньогосподарської системою інформації, а включає й зовнішні джерела інформації, тобто всю інформацію, корисну для прийняття рішення.
За вузької трактуванні управлінського обліку та аналізу їх область часто обмежується обліком і аналізом витрат, в першу чергу собівартості продукції.
Враховуючи, що для точного обліку і аналізу витрат необхідно використовувати дані про випуск продукції, реальному використанні ресурсів та можливості їх більш повного завантаження, то управлінський облік повинен бути тісно пов'язаний з виробничим і базуватися на його даних.
Розглядаючи економічний аналіз як основний метод обгрунтування управлінських рішень, його типологію раціонально будувати, орієнтуючись на функції управління. Причому загальні функції управління (цілепокладання, програмування, координація, регулювання, оцінка та стимулювання) визначають основні методики аналізу, а спеціальні функції управління (технічна, економічна, виробнича) - напрями аналізу.
У залежності від масштабів і складності виробництва в суб'єктах господарювання функції управління можуть деталізуватися, а разом з цим процесом з'являється необхідність відповідної деталізації видів аналізу.
У зв'язку з цим слід зазначити, що в будь-якої функції управління облік, контроль і аналіз є основною формою зворотного зв'язку, що дає можливість оцінити реальну ефективність управляючого впливу.
Стосовно до загальних функцій управління доцільно виділяти наступні види економічного аналізу:
діагностичний, що дозволяє обгрунтувати бажані варіанти розвитку;
програмний аналіз - обгрунтування варіантів розвитку суб'єкта господарювання, який по суті техніко-економічне обгрунтування розвитку організації;
оцінний аналіз, метою якого є оцінка використання ресурсів виробництва та внеску окремих учасників (підрозділів і працівників) у загальні результати діяльності організації;
мотиваційний аналіз, тобто оцінка дієвості окремих механізмів управління підприємством (правильність облікової політики, ціноутворення, систем стимулювання і т.п.).
Стосовно до спеціальних функцій управління, як правила, виділяють:
техніко-економічний аналіз, який націлений на економічну оцінку технічних рішень;
аналіз основних ресурсів і умов їх використання;
аналіз збуту та матеріально-технічного постачання;
інвестиційний аналіз;
аналіз соціальних умов і поведінки працівників;
аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності, включаючи характеристики загальної та приватної ефективності;
економіко-екологічний аналіз, пов'язаний з охороною навколишнього середовища;
економіко-правовий аналіз.
Звичайно, перелічені напрямки аналізу переплітаються, в ряді випадків перекривають один одного. Необхідно підкреслити, що вони взаимообогащают один одного, але одночасно мають різні пріоритети в аналізі в залежності від їх цільової спрямованості.
Разом з тим така деталізація видів аналізу дозволяє зробити важливий висновок: економічний аналіз та пов'язані з ним види управлінської діяльності - бухгалтерський облік, контроль, статистика - є такими підфункції управління, які іманентно притаманні всім іншим загальним і специфічним функціям управління.
Найбільш принциповим є поділ видів аналізу залежно від їх ролі в процесі управління на перспективний (прогнозний, попередній), оперативний і поточний, і оцінний (ретроспективний) за підсумками діяльності * за той чи інший період. Така класифікація економічного аналізу відповідає змісту основних функцій, що відбивають тимчасові етапи керування:
1) етап цілепокладання (попереднього управління - функція планування);
2) етап оперативного керування (функція організації, координації та регулювання);
3) заключний етап керування (функція контролю) Усі ці три види аналізу присутні в процесах керування господарськими об'єктами. В даний час найбільший розвиток отримав ретроспективний аналіз, особливо в первинних госпрозрахункових ланках народного господарства (підприємствах, об'єднаннях).
Певну специфіку має аналіз на різних стадіях відтворювального процесу - на стадії вибору та проектування (НДР і ДКР) майбутнього виробництва, при підготовці виробництва, власне при управлінні поточним виробництвом, на стадії обміну, розподілу і споживання продукції (послуг). Так, поглиблений аналіз на стадії обміну і розподілу дозволяє регулювати асортиментні програми, забезпечуючи своєчасну реалізацію продукції; аналіз на стадії споживання, тобто в процесі сервісу клієнта, дозволяє обгрунтувати необхідність модернізації або оновлення асортименту виробленої продукції (робіт, послуг). Найбільш специфічними є методики аналізу на стадії НДР і ДКР, коли необхідно найбільш повно зіставити можливі варіанти рішень і вибрати найкращі з них. Особливо слід підкреслити, що рішення, прийняті на стадії НДР і ДКР, в подальшому є поставлений витратами, зміна яких пов'язане з істотною перебудовою виробництва.
У спеціальній літературі класифікація видів економічного аналізу не обмежується двома головними ознаками по змісту процесу й об'єктам керування.
Види економічного аналізу класифікують, крім того, по:
суб'єктам, тобто хто проводить аналіз (керівництво й економічні служби, власники й органи господарського управління, постачальники, покупці, аудиторські фірми, кредитні, фінансові органи);
періодичності (річний, квартальний, місячний, декадний, щоденний, змінний аналіз і разовий, неперіодичний аналіз);
змісту і повноті досліджуваних питань (повний аналіз усієї господарської діяльності, локальний аналіз діяльності окремих підрозділів, тематичний аналіз окремих питань економіки);
методам вивчення об'єкта (комплексний, системний аналіз, функціонально-вартісної, порівняльний, суцільний і вибірковий, кореляційний аналіз і т. д.);
ступеня механізації й автоматизації обчислювальних робіт (аналіз в умовах електронної обробки даних із застосуванням різної обчислювальної техніки).
Важливе значення має принцип класифікації по суб'єктах керування, тобто по суб'єктах керуючої системи. Господарська діяльність, або керована система, включає як окремі підсистеми, крім безпосередньо економіки, так і техніку, технологію, організацію виробництва, організацію праці, соціальні умови роботи трудового колективу і природоохоронну діяльність. Комплексний економічний аналіз передбачає вивчення не тільки економічної сторони виробництва, але і технічної його боку, а також соціальних і природних умов і їх взаємозв'язків з виробництвом. У залежності від інтересів керуючого органу аспект аналізу може бути зміщений у бік будь-яких підсистем господарської діяльності.
На практиці окремі види економічного аналізу в чистому вигляді зустрічаються рідко, але знання найважливіших принципів їх організацій і методів необхідно. На кожному рівні управління щодня приймається безліч рішень, для обгрунтування яких використовуються різні види економічного аналізу. Основою прийняття рішень щодо регулювання виробництва є оперативний аналіз, для якого характерним є «програвання» (експериментування) господарських ситуацій, застосування стандартних рішень. Оперативний аналіз використовується на всіх рівнях управління, але його питома вага в загальному обсязі управлінських рішень підвищується в міру наближення безпосередньо до виробництва, асоціаціям, підприємствам та їх підрозділам.
Для більш високих рівнів управлінської ієрархії більш характерно стратегічне управління, пов'язане з плануванням і прогнозуванням. Для вирішення завдань стратегічного управління, як правило, застосовується підсумковий комплексний економічний аналіз окремих об'єднань і підприємств, всебічний аналіз економічної перспективи їх розвитку.

Висновок
Отже, на практиці окремі види економічного аналізу в чистому вигляді зустрічаються рідко, але знання найважливіших принципів їх організацій і методів необхідно. На кожному рівні управління щодня приймається безліч рішень, для обгрунтування яких використовуються різні види економічного аналізу. Основою прийняття рішень щодо регулювання виробництва є оперативний аналіз, для якого характерним є «програвання» (експериментування) господарських ситуацій, застосування стандартних рішень. Оперативний аналіз використовується на всіх рівнях управління, але його питома вага в загальному обсязі управлінських рішень підвищується в міру наближення безпосередньо до виробництва, асоціаціям, підприємствам та їх підрозділам.
Для більш високих рівнів управлінської ієрархії більш характерно стратегічне управління, пов'язане з плануванням і прогнозуванням. Для вирішення завдань стратегічного управління, як правило, застосовується підсумковий комплексний економічний аналіз окремих об'єднань і підприємств, всебічний аналіз економічної перспективи їх розвитку.

Список використовуваної літератури:
1. Баканов М.І. Теорія економічного аналізу: Уч. - М: Фінанси і статистика, 2006
2. Басовский Л.Є. Теорія економічного аналізу: Уч. сел. - М: ИНФРА-М, 2005
3. Єфімова О.В. Аналіз фінансової звітності: Уч. сел. - М: Омега-Л, 2006
4. Поклад І. Теоретичні основи економічного аналізу. - М: Фінанси, 2005
5. Савичев П.І. Економічний аналіз - Знаряддя виявлення внутрішньогосподарських резервів. - М: Фінанси, 2003
6. Теорія економічного аналізу: Уч. / Под ред. Муравйова А.І. - М: Фінанси і Статистика. 2006
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
38.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Види та методи економічного аналізу
Наукові основи економічного аналізу Поняття та значення економічного аналізу його місце в системі
Теорія економічного аналізу
Теорія економічного аналізу 2
Методи економічного аналізу
Метод економічного аналізу
Завдання економічного аналізу
Теорія економічного аналізу
Сутність економічного аналізу
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru