Виборча система і виборче право Республіки Білорусь

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Білоруський державний університет
Кафедра гуманітарних дисциплін
РЕФЕРАТ
на тему:
«Виборча система і виборче право Республіки Білорусь»
МІНСЬК, 2008

Зміст
Поняття виборчої системи. Види виборчих систем ... ... ... 2
Виборче право і виборча система в Республіці Беларусь.4
Література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 13

1. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем
Виборча система - порядок організації та проведення виборів в урядові установи або індивідуального керівного представника (наприклад, президента країни), закріплений у юридичних нормах, а також сформованою практикою діяльності державних і громадських організацій.
1. Мажоритарна система відносної більшості.
Це сама проста система, при якій обраним вважається той кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів, тобто більше голосів, ніж будь-який з його суперників. Вона результативна: єдиний випадок, коли результату може не бути, це отримання однакового найбільшого числа голосів двома або більше кандидатами. Такі випадки досить рідкісні, і законодавчим вирішенням ситуації зазвичай буває жереб. Таку систему застосовували в якості єдиної для виборів будь-якої палати парламенту (або обох палат) 43 держави, у тому числі США і ряд держав - членів британського Співдружності націй.
2. Мажоритарна система абсолютної більшості.
Від тільки що розглянутим системи вона відрізняється тим, що вимагає для обрання абсолютної більшості голосів, тобто більше половини загального їх числа. Але це вихідне загальне число може бути трояким: а) загальне число зареєстрованих виборців (це саме жорстка вимога, яка практично не зустрічається), б) загальна кількість поданих голосів; в) загальна кількість поданих дійсних голосів.

3. Мажоритарна система кваліфікованої більшості.
При цій системі обраним вважається кандидат (список кандидатів), який отримав кваліфіковану більшість голосів. Кваліфікована більшість встановлюється законом і, у всякому разі, перевищує більшість абсолютну. Така система надзвичайно рідкісна, оскільки ще менш результативна, ніж система абсолютної більшості.
4. Система єдиного непередаваного голосу.
Ця система, також вельми рідкісна (застосовувалася, зокрема, до недавнього часу в Японії), вважається полупропорціональной, так як менше спотворює співвідношення сил між політичними партіями, ніж звичайна мажоритарна система. Система полягає в тому, що в багатомандатному виборчому окрузі виборець голосує за одного кандидата, а не за список кандидатів від якої-небудь партії, як при звичайній мажоритарною системою. Обраними вважаються кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів (тобто відносна більшість).
5. Система пропорційного представництва політичних партій.
Головна ідея цієї системи, як уже зазначалося вище, полягає в тому, щоб кожна політична партія отримувала у парламенті чи іншому представницькому органі число мандатів, пропорційне числу поданих за неї голосів виборців. У принципі це справедливо, але, як говориться, недоліки суть продовження достоїнств. Пропорційна виборча система гарантує представництво навіть для відносно дрібних партій, що при парламентарної або змішаній формі правління створює складні проблеми при формуванні уряду і надалі, в ході його діяльності. Зрозуміло, проблеми виникають у випадку, коли жодна партія або стійка коаліція партій не має в парламенті стійкої більшості, а такій ситуації пропорційна система сприяє. Це один (але не єдиний) її істотний дефект.
6.Смешанние системи.
У ряді країн з метою з'єднати вигоди від різних систем і уникнути їх недоліки або хоча б ці недоліки суттєво пом'якшити створюються виборчі системи змішаного характеру, в яких тим чи іншим чином поєднуються елементи як мажоритарної, так і пропорційної систем.

2. Виборче право і виборча система в Республіці Білорусь.
У Республіці Білорусь застосовується мажоритарна виборча система, відповідно до якої депутати всіх рівнів і Президент Республіки Білорусь обираються безпосередньо виборцями Республіки Білорусь. Вибори Президента й депутатів є вільними і проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.
Виборцями є громадяни Республіки Білорусь, які досягли віку 18 років. У виборах не беруть участь громадяни, визнані судом недієздатними, та особи, які тримаються за вироком суду знаходяться в місцях позбавлення волі. У голосуванні не беруть участі особи, щодо яких у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, обрано запобіжний захід - взяття під варту.
Глава держави - Президент Республіки Білорусь обирається строком на 5 років. Кандидатом у президенти може бути громадянин Республіки Білорусь за народженням, не молодше 35 років, що володіє виборчим правом і проживає на території Республіки Білорусь не менше 10 років, які передують виборам, на підтримку якого зібрано не менше 100 000 підписів виборців. Кількість термінів, на які може обиратися Президентом Республіки Білорусь одне і те ж обличчя, законом не обмежується. З моменту введення посади Президента в Республіці Білорусь вибори Президента проходили двічі: в 1994 році і в 2001 році.
Парламент Республіки Білорусь - Національні збори Республіки Білорусь - складається з двох палат. Нижня палата Парламенту - Палата представників - складається з 110 депутатів, що обираються громадянами Республіки Білорусь строком на чотири роки. Кандидатом у депутати може стати досяг 21 року громадянин Республіки Білорусь, який постійно проживає на території держави.
Верхня палата Парламенту - Рада Республіки - є органом територіального представництва і складається з 64 членів, 56 з яких обираються на 4-річний термін на основі непрямого виборчого права депутатами місцевих Рад депутатів Республіки Білорусь від шести областей і міста Мінська; 8 членів Ради Республіки на такий самий строк призначаються Президентом Республіки Білорусь. Членом Ради Республіки може бути громадянин Республіки Білорусь, який досяг 30 років і прожив на території відповідної області, міста Мінська не менше п'яти років.
Депутати місцевих Рад депутатів обираються населенням країни на термін 4 роки. Кандидатом у депутати місцевої Ради депутатів може стати володіє пасивним виборчим правом громадянин Республіки Білорусь, який досяг 18 років, який проживає або працює на території відповідної Ради. У виборах депутатів місцевих Рад депутатів нарівні з білоруськими громадянами беруть участь громадяни Російської Федерації.
У виборчому законодавстві Білорусі передбачено, що кандидатами в Президенти, депутати, члени Ради Республіки не можуть бути висунуті громадяни, які не мають права відповідно до законодавства Республіки Білорусь займати посади в державному апараті у зв'язку з наявністю судимості. Таким чином вирішено питання «про недопущення криміналу у владу».
Правову основу виборчої системи Республіки Білорусь складають Конституція Республіки Білорусь 1994 року (зі змінами та доповненнями), прийнята на республіканському референдумі 1996 року; Виборчий кодекс Республіки Білорусь; Закон Республіки Білорусь «Про Центральну комісії Республіки Білорусь з виборів і проведення республіканських референдумів» та інші акти законодавства Республіки Білорусь, постанови Центральної комісії.
Виборчий кодекс Республіки Білорусь, прийнятий у 2000 році, об'єднав у собі правові норми, регулюючі чотири види виборів, проведення референдумів та організацію відкликання депутатів і членів Ради Республіки. Кодекс складається з двох частин - Загальної та Особливої, 10 розділів, 29 глав, 156 статей.
Подібна уніфікація виборчого законодавства дозволяє проводити за єдиними правилами всі види виборів і сприяє створенню стабільної та єдиному правозастосовчої практики.
Загальна частина регулює основні принципи виборчої системи, референдуму, відкликання депутата, порядок утворення виборчих округів, дільниць для голосування, складання списків громадян, які мають право брати участь у виборах, референдумі, голосуванні про відкликання депутата. У ній містяться повноваження Президента Республіки Білорусь і державних органів в організації підготовки виборів, референдуму, відкликання депутата, члена Ради Республіки. У Загальній частині визначено систему комісій з проведення виборів Президента, депутатів, референдуму, голосування про відкликання депутата, регламентуються порядок утворення, повноваження та організація роботи комісій.
В Особливій частині послідовно викладені всі процедури, пов'язані з виборами Президента, депутатів Палати представників, місцевих Рад депутатів, членів Ради Республіки. У цій частині містяться розділи про референдум, відкликання депутата, члена Ради Республіки.
Відповідно до Конституції Республіки Білорусь вибори забезпечують виборчі комісії. Виборчим кодексом визначено високий статус виборчих комісій, які в межах своїх повноважень незалежні від державних органів та органів територіального громадського самоврядування. Передбачена можливість утворення комісій у плюралістичному складі. Очолює систему виборчих комісій Центральна комісія Республіки Білорусь з виборів і проведення республіканських референдумів. Порядок утворення Центральної комісії визначено Конституцією Республіки Білорусь. Центральна комісія є незалежним органом, який формується на паритетних засадах Президентом і Радою Республіки в кількості 12 чоловік строком на 5 років. Кандидатури до складу Центральної комісії рекомендуються спільними уявленнями обласних, Мінського міського Рад депутатів і відповідних виконавчих комітетів. Члени Центральної комісії, які є членами політичних партій, зобов'язані призупинити своє членство в партії і в період роботи в комісії не можуть брати участі в діяльності партії, а також виконувати її доручення.
Виборчі комісії (залежно від виду виборів вони мають різну систему), комісії з референдуму формуються з представників політичних партій, інших громадських об'єднань, представників трудових колективів і громадян шляхом подачі заяв.
Підготовку та проведення виборів Президента забезпечують територіальні виборчі комісії, утворені в межах області, міста Мінська, районів, міст обласного підпорядкування, районів у містах, а також дільничні виборчі комісії.
Проведення виборів депутатів Палати представників покладено на окружні і дільничні виборчі комісії.
Виборами депутатів місцевих Рад депутатів займаються територіальні виборчі комісії - обласні, Мінська міська, районні, міські (у містах обласного та районного підпорядкування), селищні та сільські; окружні виборчі комісії з виборів до обласних Рад депутатів і територіальні, які в місті Мінську здійснюють функцію окружних комісій по виборах до Мінського міська Рада депутатів, і дільничні виборчі комісії.
Окружні та територіальні комісії утворюються за спільним рішенням президій відповідних місцевих Рад депутатів і виконавчих комітетів. Дільничні, а також міські (у містах районного підпорядкування), селищні, сільські територіальні виборчі комісії формуються виконавчими органами.
Виборчим кодексом передбачено збереження повноважень територіальних виборчих комісій з виборів до місцевих Рад до призначення виборів до місцевих Рад нового скликання. Це дозволяє названим комісіям проводити вибори депутата замість вибулого, голосування про відкликання депутата місцевої Ради і дає можливість покладати на ці комісії повноваження комісій з виборів Президента та комісій з референдуму. Такий порядок забезпечує наступність у роботі комісій і дозволяє зберегти кадровий потенціал організаторів виборів.
Виборче законодавство Республіки Білорусь гарантує демократичний характер висування кандидатів у Президенти, депутати, в члени Ради Республіки.
Кандидати в депутати можуть висуватися трьома способами: від трудових колективів, від політичних партій і шляхом збору підписів виборців. Найпростіший спосіб висування - від партії. Закон надає право вищому партійному органу одночасно висунути кандидатів у всі 110 виборчих округів з виборів депутатів Парламенту за умови, що партія зареєстрована Міністерством юстиції не пізніше, ніж за шість місяців до призначення виборів і має на території виборчих округів нижчестоящі структури. Аналогічним чином на місцевому рівні відбувається висування кандидатів у депутати місцевих Рад, при цьому висунення здійснюють місцеві керівні структури партій.
При висування кандидатом у депутати Палати представників шляхом збору підписів ініціативу повинні підтримати не менше 1000 виборців, що проживають в окрузі, при висуненні кандидатом у депутати обласної, Київської міської Рад - не менше 150, районного, міського (міста обласного підпорядкування) - не менше 75, а міського (міста районного підпорядкування), селищної, сільської Ради - не менше 20 виборців.
Висувати кандидатів у депутати Палати представників можуть виборці у трудових колективах, що нараховують не менше 300 працюючих, а кандидатів у депутати відповідних місцевих Рад - така ж кількість виборців, як і при зборі підписів. Вибори проводяться по одномандатних виборчих округах, що утворюються відповідними виборчими комісіями з дотриманням принципу рівності: різниця між кількістю виборців у виборчих округах не повинна, як правило, перевищувати 10 відсотків.
У Виборчому кодексі містяться норми, що забезпечують гарантії діяльності та права кандидатів, закріплюється рівність прав і обов'язків кандидатів, регулюються права кандидатів на користування засобами масової інформації, проведення передвиборної агітації, використання допомоги довірених осіб.
Усім кандидатам в Президенти, у депутати Палати представників надано право на безкоштовні виступи по державному телебаченню і радіомовленню, а також на безкоштовне опублікування у пресі своєї передвиборної програми. Держава бере на себе витрати з виготовлення інформаційних матеріалів про кандидатів, безкоштовно надає їм приміщення для зустрічей з виборцями.
Відповідно до виборчого законодавства кандидат при висуванні представляє в комісію відомості біографічного характеру, які в певному обсязі потім доводяться до відома виборців. Така норма сприяє більш повному інформуванню виборців.
При проведенні передвиборної агітації всі кандидати на виборні посади зрівняні у своїх фінансових витрат, так як виділені з державного бюджету на ці цілі кошти акумулюються виборчими комісіями і розподіляються порівну між кандидатами для того, щоб вони мали можливість виготовити свої передвиборні плакати.
Особливе значення у Виборчому кодексі надається відкритості і прозорості виборчого процесу, про що свідчить спеціально присвячена цьому 13 стаття Кодексу. Відповідно до цієї статті виборчі комісії, представницькі, виконавчі та розпорядчі органи інформують громадян про свою роботу і прийняті рішення з питань підготовки та проведення виборів, референдуму, відкликання депутата, члена Ради Республіки. З метою забезпечення гласності при проведенні виборів і встановлення контролю за виборчим процесом в Кодексі передбачається, що на засіданнях комісій, під час проведення дострокового голосування, голосування за місцем перебування виборця (учасника референдуму), а в день проведення голосування - у приміщеннях для голосування з моменту опечатування скриньок для голосування до закінчення підведення результатів голосування мають право бути присутніми депутати Палати представників і члени Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь, довірені особи кандидатів, представники політичних партій, інших громадських об'єднань, трудових колективів, громадян, засобів масової інформації, спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій . Спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій запрошуються до Республіки Білорусь Президентом країни, Палатою представників і Радою Республіки Національних зборів, Радою Міністрів, Міністерством закордонних справ, Центральної комісією Республіки Білорусь з виборів і проведення республіканських референдумів.
У Кодексі передбачається обов'язкове опублікування рішень про утворення виборчих округів і дільниць для голосування, про утворення виборчих комісій і їх складів, повідомлень про реєстрацію кандидатів у Президенти, у депутати, в члени Ради Республіки, про підсумки виборів, референдуму і т.д. Звіти про засідання Центральної комісії, виборчих комісій, комісій з референдуму систематично публікуються в республіканських та місцевих засобах масової інформації. Все це спрямовано на забезпечення гласності, відкритості та прозорості при проведенні виборів, референдуму.
Виборчий кодекс забезпечує дотримання міжнародних стандартів і при проведенні голосування на виборах, референдумі. Для реалізації громадянами права на участь у виборах, референдумі передбачені великі можливості.
Громадяни, які перебувають за кордоном, можуть проголосувати на дільницях для голосування, які утворюються дипломатичними представництвами Республіки Білорусь. Громадяни мають право проголосувати на дільниці для голосування за місцем свого тимчасового перебування (в санаторіях, профілакторіях, лікарнях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних установах і військових частинах). Передбачено також і дострокове, не раніше ніж за п'ять днів до виборів, голосування та голосування за місцем перебування громадян. На всіх дільницях для голосування з моменту опечатування скриньок для голосування до закінчення підведення результатів голосування мають право бути присутніми спостерігачі, у тому числі від іноземних держав і міжнародних організацій, представники засобів масової інформації. Скриньки для голосування встановлюються таким чином, щоб голосуючі при підході до них обов'язково проходили через кабіни або кімнати для таємного голосування. Кожен виборець голосує особисто, голосування за інших осіб не допускається. Відразу ж після підписання протоколу дільничної комісії про результати голосування копія протоколу вивішується для загального ознайомлення.
Процедура встановлення результатів виборів чітко регламентована в законодавстві. Передбачено, що вибори Президента в обох турах голосування вважаються такими, що відбулися, якщо в голосуванні взяло участь більше половини громадян Республіки Білорусь, які мають право брати участь у виборах. Обраним вважається кандидат у Президенти, якщо за нього проголосувало більше половини виборців, які взяли участь у голосуванні. При виборах депутатів в першому турі голосування його результати визначаються за мажоритарною системою абсолютної більшості, а в другому вибори вважаються такими, що відбулися, якщо в голосуванні взяло участь більше 25 відсотків виборців округу, та обраним вважається кандидат, який отримав більшу кількість голосів.
Захист виборчих прав учасників виборчого процесу здійснюється шляхом оскарження у вищестоящі виборчі комісії та суд. Терміни розгляду виборчих спорів мають уніфікований характер і в рівній мірі обов'язкові для дотримання як судами, так і виборчими комісіями. За загальним правилом рішення щодо заяв, що надійшли в ході виборчої кампанії, приймаються в триденний термін, а в день голосування - негайно. Якщо факти, наведені у скаргах, вимагають додаткової перевірки, рішення по них приймаються не пізніше ніж у десятиденний термін. Слід зазначити, що при зверненні до суду зі скаргами на дії виборчих комісій громадянам не потрібно сплачувати державне мито. Нагляд за дотриманням виборчого законодавства здійснює прокуратура.
Виборчий кодекс Республіки Білорусь діє вже чотири роки. За цей період з'явилась стабільна правозастосовна практика, підвищилася правова кваліфікація організаторів виборів і постійних учасників виборчого процесу. На підставі цього документа проведені вибори Президента Республіки Білорусь (2001 рік), депутатів Палати представників і членів Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь другого і третього скликань (2000 і 2004 роки), а також депутатів місцевих Рад депутатів Республіки Білорусь двадцять четвертого скликання (2003 рік ). Черговий перевіркою виборчої системи на міцність стало одночасне проведення 17 жовтня 2004 республіканського референдуму і виборів до Палати представників. Успішне їх проведення стали переконливим свідченням життєвості і демократичності виборчої системи Республіки Білорусь.

Література
1. Основи ідеології сучасної держави: Навчальний посібник для вузів / За заг. ред. С.Н. Князєва, С.В. Решетнікова. - Мн.: Академія управління при Президентові Республіки Білорусь, 2004 - 491 с.
2. Закон Республіки Білорусь «Про Президента Республіки Білорусь» / / Відомості Національних зборів Республіки Білорусь.-1997 .- № 24 .- Ст. 463.
3. Виборчий кодекс Республіки Білорусь .- Мн.: Національний центр правової інформації РБ, 2000.
4. Основи ідеології білоруської держави: Навчальний посібник / За заг. ред. Г.А. Василевича, Я.С. Яскевич. - Мн.: РІВШ, 2004.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
42.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Виборче право виборча система в Україні
Виборче право і виборча система в Російській Федерації
Господарське право в системі правовідносин Республіки Білорусь
Бюджетна система Республіки Білорусь 2
Податкова система Республіки Білорусь
Бюджетна система Республіки Білорусь
Податкова система Республіки Білорусь
Банківська система Республіки Білорусь
Кредитно-банківська система Республіки Білорусь
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru