Валовий національний продукт і методи його вимірювання

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ВИЩОЇ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВСЕРОСІЙСЬКИЙ ЗАОЧНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Курсова робота

з дисципліни: Економічна теорія

на тему: Валовий національний продукт і методи його вимірювання.

ЗМІСТ
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 1
1. 1. Впровадження нових для Росії макроекономічних показників ... ... 3
1.1. Валовий продукт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
1.2. Виняток повторного рахунку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4
1.3. Додана вартість ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
2. 2. Методи підрахунку валового продукту, національного доходу ... ... ... ... 6
2.1. Розрахунок ВВП за галузями ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 6
2.2. Розрахунок ВВП за видатками ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 6
2.3. Розрахунок ВВП за доходами ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 7
2.4. Чого не охоплює ВВП? ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 8
2.5. Чистий національний продукт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 8
2.6. Національний дохід ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 9
2.7. Визначення з словника підприємця ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 9

Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 11

Додаток ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 12
Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..

ВСТУП
Виробничі можливості суспільства завжди були обмежені. Зі збільшенням населення виникала необхідність залучення в господарський оборот нових земель, самих різних природних ресурсів. До початку ХХ сторіччя темпи приросту використовуваних ресурсів залишалися відносно невеликими. Пояснювалося це, з одного боку, визначеною стабільністю в потребах населення, а з іншого боку, - обмеженістю росту чисельності самого населення. Дві тисячі років тому на Землі проживало 230-250 млн.чол., В 1800 р. - трохи більше 900 млн., у 1900 - 1,5 млрд., 1960 - близько 3 млрд., 1995 - 5,5 млрд. осіб. Темпи приросту населення різко зросли в поточному сторіччі, хоча ще в самому кінці XVIII ст. молодий англійський священик Томас Роберт Мальтус вивів закон спадної дохідності. Згідно цього закону, продовольство буде збільшуватися в співвідношенні один, два, три, а чисельність населення - один, два, чотири і т.д.
У зв'язку з демографічним вибухом за останні сорок-п'ятдесят років у господарський оборот було втягнено стільки природних ресурсів, скільки їх було використано за всю історію розвитку цивілізації до цього часу. Обгрунтування вибору використання обмежених ресурсів стало однієї з центральних проблем господарювання.
Результатом господарювання в будь-якій економічній системі є зроблений продукт. Він являє собою суму всіх створених протягом року благ і має подвійну цінність. Насамперед це різноманітні предмети і послуги, зроблені для задоволення виробничих і особистих потреб людей.
Друга цінність суспільного продукту полягає в тому, що він має вартість, втілює в собі визначена кількість витраченої праці і показує ціною яких зусиль зроблений цей продукт.
У радянській статистиці цей продукт одержав назву сукупного або валового продукту. Він включає в себе матеріальні блага і послуги, створені в матеріальному виробництві, і нематеріальні блага і послуги, створені в нематеріальному виробництві (духовні, моральні цінності, утворення, охорона здоров'я тощо). По своїй вартісній структурі сукупний продукт складається з вартості витрачених засобів виробництва, необхідного продукту, що складає з благ і послуг особистого споживання, і прибавочного продукту, призначеного на розширення споживання і виробництва. К. Маркс показав це формулою:

C + Y + m = K (1)

де: З - вартість витрачених засобів виробництва;
Y - заробітна плата;
m - додаткова вартість.
Важливою формою суспільного продукту є кінцевий продукт. Він утвориться шляхом вирахування з валового продукту всього обороту предметів праці, тобто шляхом усунення їхнього повторного рахунку.
Чистий національний продукт (НП) по американській статистиці складає ринкову вартість усіх кінцевих благ, вироблених в країні протягом року. У ньому немає повторного рахунку (наприклад, з вартості хліба виключається вартість тесту, з вартості машини - вартість металу і т.д.). НП можна виміряти трьома способами:
1. Як суму доданих цінностей, приєднаних у ході виробництва кінцевих благ кожним виробником протягом року.
2. Як суму доходів, отриманих у формі заробітної плати, відсотка, ренти і прибули тими, хто протягом року використовував свої ресурси для виробництва.
3. Як суму витрат на кінцеві блага, що здобуваються споживачами, фірмами й урядом, тобто суму кінцевих продажів.
По розмірі цього продукту не можна судити про добробут нації. У ньому багато умовностей, і зіставлення НП різних країн скоріше характеризує рівень розвитку націй, чим рівень життя населення. При порівнянні і зіставленні НП необхідно застосовувати незмінні ціни.
Якщо цілком виключити з валового суспільного продукту матеріальні витрати (З), тобто витрати упредметненої праці минулого років, то одержимо чистий доход суспільства. В економічній теорії і сучасній обліково-статистичній практиці чистий продукт суспільства одержав назву національного доходу.
Створюваний у процесі виробництва суспільний продукт проходить у своєму русі стадії розподілу, обміну та споживання. На всьому шляху його руху між людьми складаються, постійно підтримуються і розвиваються визначені економічні відносини. Головними, визначальними є відносини, які мають місце в самому виробництві. Вони накладають відбиток на весь наступний ланцюжок економічних взаємозв'язків, визначають їхній характер, спрямованість розвитку.
К. Маркс зазначав, що кожному способу виробництва суттєвий свій спосіб розподілу створюваного продукту. Але розподільні відносини не пасивні. В одних випадках вони можуть гальмувати виробництво, в інших виступати в якості його прискорювача.
Через розподіл і обмін забезпечується повернення у виробництво різних засобів виробництва і робочої сили. Тим самим підтримується пропорційність у господарстві або відбувається розладнаність у всьому господарському механізмі (бюджетний дефіцит, інфляція, безробіття і т.д.).
На стадії розподілу встановлюється частка різних класів, соціальних груп і окремих людей у ​​виробничому продукті. Це частка доходить до споживача через обмін. Обмін опосередковує зв'язок між виробництвом і розподілом з однієї сторони і споживанням з іншої. Він являє собою купівлю-продаж сукупного продукту. У якості продавців і покупців виступають підприємства, організації та населення. Обов'язковою умовою безперервності самого процесу виробництва є повна реалізація створеного продукту.
При цьому умові виробництво одержить необхідний приплив матеріальних і людських ресурсів, а населення - свою частку в продукті, визначену розподільними відносинами.
Завершальною стадією руху суспільного продукту є споживання. Почавши рух з виробництва, продукт чи цілком поступово зникає в споживанні. Тим самим забезпечується відтворення самого життя людини і його діяльності.

1. ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ДЛЯ макроекономічним показником

1.1. Валовий продукт

Центральним показником Системи національних рахунків (СНР) є валовий внутрішній продукт (ВВП). У статистиці ряду зарубіжних країн використовується і більш ранній макроекономічний показник - валовий національний продукт (ВНП). Обидва вони відображають результати діяльності в двох сферах народного господарства матеріального виробництва та послуг. Обидва визначають вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік (квартал, місяць). Ці показники підраховуються в цінах як поточних (діючих), так постійних (цінах якого-небудь базового року).
Різниця між ВНП і ВВП полягає в наступному:
- ВВП підраховується за так званим територіальною ознакою. Це сукупна вартість продукції сфер матеріального виробництва та сфери послуг незалежно від національної належності підприємств, розташованих території цієї країни;
- ВНП - це сукупна вартість всього обсягу продукції і послуг в обох сферах національної економіки незалежно від місцезнаходження національних підприємств (у країні або за кордоном).
Таким чином, ВНП відрізняється від ВВП на суму так званих факторних доходів від використання ресурсів даної країни за кордоном (переведена в країну прибуток вкладеного за кордоном капіталу, наявної там власності, заробітна плата громадян, що працюють за кордоном за мінусом аналогічних вивезених з країни доходів іноземців.
Зазвичай, щоб розрахувати ВНП, до показника ВВП додають різниця між прибутками і доходами, отриманими підприємствами та фізичними особами даної країни за кордоном, з одного боку, і прибутками і доходами, отриманими іноземними інвесторами та іноземними працівниками в даній країні, з іншого боку.
Ця різниця дуже невелика: для провідних країн Заходу не більш ± 1% від ВВП.
У нашій країні перехід до нових показниками - спочатку ВНП, а потім ВВП - почався з 1988 р. Цей перехід здійснюється шляхом перерахунку валового суспільного продукту (ВНП) і національного доходу (НД), що представляють собою відповідно суми валової продукції і чистої продукції галузей матеріального виробництва .
Показник ВНП був основним у радянській економічній статистиці і представляв собою сукупну вартість його обсягу вироблених товарів і послуг у сфері матеріального виробництва з включенням до неї витрат на сировину, матеріали, паливо та інших, тобто не був вільний від повторного рахунку. Показник національного доходу розраховувався теж тільки на базі матеріального виробництва. Корінні відмінності в методології підрахунку цих показників і показників СНР, природно, призводять до того, що перелічені ВОП і НД колишнього СРСР і Росії можуть лише приблизно характеризувати ВВП і НД СРСР і Росії.

1.2. Виняток повторного рахунку

Головна вимога при розрахунку показників ВВП і ВНП - це щоб всі товари і послуги, вироблені протягом року, враховувалися тільки один раз, тобто щоб при розрахунку враховувалася тільки кінцева продукція і не враховувалися проміжні продукти, які можуть купуватися і перепродаватися багато разів.
Кінцева продукція - це товари і послуги, які купуються споживачами для кінцевого використання, а не для перепродажу. Проміжна продукція - це товари і послуги, які проходять подальшу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж потрапити до кінцевого споживача.
Якщо підсумовувати вироблені в країні товари та послуги всіх галузях економіки, то неминучий багаторазовий повторний рахунок, істотно спотворює реальний обсяг проведеного валового продукту.
Наприклад, зерно, вирощене в сільському господарстві, перш ніж перетворитися на кінцевий продукт - хліб, проходить чотири стадії обробки: 1) збір, обмолот і сортування зерна в сель-ом господарстві, 2) очищення, сушіння та зберігання на елеваторах, 3) розмел зерна на млинах, 4) випічка хліба на хлібозаводах.
Якщо, припустимо, ціна зерна, виробленого в сільському господарстві, складає n одиниць, то при його обробці і переробці на трьох наступних стадіях ця ціна ще тричі входить у витрати виробництва на елеваторі, млині хлібозаводі і в кінцевому підсумку чотири рази підсумовується при подружжю обсягу продукції за всіх галузях. Однак реальна вартість, створювана на кожній стадії обробки зерна і охоплює вартість виробництва і дохід, постає лише у вигляді заробітної плати, амортизації і прибутку цього конкретного підприємства.
Отже, для виключення багаторазового повторного рахунку ВВП і ВНП повинні виступати як вартість кінцевих товарів і послуг і включати тільки вартість, створювану (додається) на кожній проміжній стадії обробки.
1.3. Додана вартість.
Так виникає поняття доданої вартості. Додана вартість (ДВ) - це вартість, створена в процесі виробництва на даному підприємстві і яка охоплює реальний внесок підприємства в створення вартості конкретного продукту, тобто заробітну плату, прибуток і амортизацію конкретного підприємства.
Тому вартість спожитих сировини і матеріалів, які купувалися в постачальників і в створенні яких підприємство не брало участі, в додану вартість виробленого цим підприємством продукту не включається.
Інакше кажучи, додана вартість - це валова продукція підприємства (або ринкова ціна випущеної продукції) за мінусом поточних матеріальних витрат, але з включенням в неї відрахувань на амортизацію (тому що основні фонди підприємства беруть участь у створенні нової вартості виробленої продукції). У радянській практиці цей показник носив назву умовно чистої продукції.
Ці величини доданої вартості при підсумовуванні їх по всіх галузях і виробництвам і дають підсумкові показники ВВП, вільні від повторного рахунку. У СНР до складу доданої вартості включаються амортизація, заробітна плата, прибуток корпорацій і некорпорируваними підприємств, отриманий ними рента, відсоток на позичковий капітал, а також так звані чисті податки або чистий експорт. До чистих податків відносять непрямі податки на товари, послуга, і імпорт за вирахуванням державних субсидій на виробництво цих товарів і послуг, до чистого експорту - експорт товарів і послуг за вирахуванням їх імпорту. При розрахунку сум рахунків і самого ВВП чисті податки або чистий експорт часто додають окремим рядком для того, щоб різні рахунки або підраховані різними способами ВВП сходилися, так як не у всіх розрахунках враховуються непрямі податки, субсидії і сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами.
2. МЕТОДИ ПІДРАХУНКУ ВАЛОВОГО ПРОДУКТУ, НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ
Таким чином, за допомогою показників валового продукту робиться спроба виміряти обсяг річного (квартального, місячного) випуску товарів і послуг в економіці.
Ця загальна, зведена величина валового продукту нас цікавить, по-перше, з точки зору того з чого вона складається, і, по-друге, на що вона витрачається, тобто якщо ВВП Росії в 1995 р склав 1659 трлн руб., те що він включає і на що витрачена ця сума.
Отже, ВВП може бути визначено одним з трьох методів, шляхом підсумовування:
- Доданої вартості по всіх галузях національної економіки (ВВП з виробництва, галузями);
- Всіх витрат на купівлю загального обсягу виробленої в даному році продукції (ВВП за витратами);
- Всіх доходів, отриманих у країні від виробництва продукції в даному році (ВВП за доходами).
2.1. Розрахунок ВВП за галузями.
Аналіз показника ВВП, обчислений першим методом (по галузях), дозволяє виявити співвідношення і роль окремих галузей у створенні ВВП.
Наприклад, у 1995 р валовий внутрішній продукт Росії за сферами і галузями становив, трлн руб. (%):
Сфера матеріального виробництва (виробництво товарів)
675
40,7
Сфера послуг (виробництво послуг)
855
51,5
Чисті податки
129
7,8
2.2. Розрахунок ВВП за витратами.
Згідно з другим методом розрахунку ВВП (за витратами) він включає наступні статті:
1. Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств. Це товари повсякденного попиту, предмети споживання тривалого користування, витрати на споживчі послуги та ін
2. Кінцеві витрати органів державного управління (державних установ). Це витрати державних і муніципальних органів управління на покупку економічних ресурсів і виробленої продукції для потреб держави, що виражається сумою витрат на виплату заробітної плати державним і муніципальним службовцям (працівникам так званої бюджетної сфери), на закупівлю для державних потреб товарів і послуг.
3. Кінцеві витрати некомерційних організації, що обслуговують домашні господарства. Це витрати профспілок, політичних партій та релігійних організацій, громадських об'єднань на послуги суспільству в цілому і окремим домашнім господарствам.
4. Валове нагромадження основного капіталу (валові капіталовкладення), яке складається з так званих чистих капіталовкладень, тобто фінансуються не за рахунок амортизаційних відрахувань, і амортизаційних відрахувань (вони також йдуть на фінансування капіталовкладень).
5. Зміни в запасах матеріальних оборотних коштів, які, як і валове нагромадження основного капіталу, є складовою частиною всього валового нагромадження.
6. Чистий експорт товарів і послуг, що розраховується у внутрішніх цінах.
Наприклад, ВВП Росії з використання (витратами) в 1995 р становив, трлн руб. (%):
Витрати на кінцеве споживання
1095
66
У тому числі:
домашні господарства
697
42
державні установи та некомерційні організації
398
24
Витрати на валове нагромадження
464
28
У тому числі:
валове нагромадження основного капіталу
365
22
зміна запасів матеріальних оборотних коштів
99
6
Чистий експорт товарів і послуг
100
6
2.3. Розрахунок ВВП за доходами.
Розрахунок ВВП за доходами відображає первинні, тобто ще не перерозподілені, доходи домашніх господарств, підприємств і державних установ. Ці доходи можна розбити на оплату праці (заробітну плату найманих працівників, доходи самостійних працівників, доходи від індивідуальних і сімейних товариств і кооперативів), валовий прибуток (ренту, позичковий і банківський відсоток, підприємницький прибуток, амортизаційні відрахування, різні види змішаного доходу), а також чисті податки.
Наприклад, ВВП Росії за доходами в 1995 р. складав, трлн руб. (%):
Оплата праці
498
30,0
Валовий прибуток, включаючи змішаний дохід
990
59,7
Чисті податки і статистична похибка
171
10,3
2.4. Чого не охоплює ВВП?
Слід зазначити, що, незважаючи на те що ВВП розраховується з охопленням обох сфер: матеріального і нематеріального виробництва, в цей показник не потрапляють багато операцій та послуги, які важко або неможливо врахувати:
- Робота домогосподарок у своєму домашньому господарстві;
- Робота вчених «на себе», не втілена у вигляді готової продукції: книг, зразків і т.д.;
- Бартерний обмін;
- Доходи тіньового бізнесу;
- Оплата у вигляді чайових і т.п.
При всіх методах підрахунку ВВП у нього не включаються так звані невиробничі операції, зокрема трансфертні платежі. Обсяг цих платежів, як правило, досить великий, але вони являють собою просто перерозподіл створеного ВВП.
До числа трансфертних платежів належать:
- Державні трансфертні платежі (виплати із соціального страхування, допомоги по безробіттю, стипендії, пенсії, виплати відсотків по державному боргу і т.п.);
- Приватні трансфертні платежі (разові виплати з приватних фондів, стипендії приватних осіб та організації і т. п.);
Не включаються до складу ВВП і чисто фінансові операції (наприклад, купівля-продаж цінних паперів), так як вони не збільшують поточне виробництво.
2.5. Чистий національний продукт.
Як вимірник валового річного обсягу виробництва ВВП має один важливий недолік: він завищує обсяг виробництва на вартість річних амортизаційних відрахувань і на суму непрямих податків.
Нас цікавить насамперед величина, якою виробництво реально додало до добробуту суспільства, а суми амортизаційних відрахувань, що накопичуються в спеціальних фондах, добробуту суспільства не підвищують.
Внаслідок цього, зменшивши величину ВВП на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих за рік, можна отримати ще один макроекономічний показник - чистий національний продукт (ЧНП).
За допомогою цього показника вимірюється загальний річний обсяг виробництва товарів і послуг, який країна зробила й спожила у всіх секторах своєю національного господарства. Іншими словами, ЧНП показує розмір доходу постачальників економічних ресурсів за надані їм землю, робочу силу, капітал, підприємницьку здатність, за допомогою яких створений цей ЧНП.
Єдиним компонентом, що не відображає істинного вкладу економічних ресурсів у ЧНП, є непрямі податки. Значить, щоб визначити показник загального обсягу заробітної плати, рентних платежів і прибутку, необхідно відняти від ЧНП суму непрямих податків. Отриманий показник зветься «національний дохід».

2.6. Національний дохід

Національний дохід (НД) - це знову створена за рік вартість, що характеризує, що додало виробництво в даному році до добробуту суспільства. Тому при його підрахунку, на відміну від ВВП, у нього не включаються суми амортизації, непрямих податків, державних субсидії.
Це - чистий «зароблений дохід» суспільства, цим і визначається важливість НД як макроекономічного показника і його широке застосування при порівняльному аналізі.
У практиці розрізняють вироблений і використаний НД. Вироблений НД - це весь обсяг новоствореному вартості товарів і послуг. Використаний НД - це вироблений НД за мінусом втрат (від стихійних лих, збитку при зберіганні і т.д.) і зовнішньоторговельного сальдо.
У російській практиці до цих пір застосовується розбивка на два фонди:
фонд споживання - це частина НП, забезпечує задоволення матеріальних і культурних потреб людей і потреби суспільства в цілому (на освіту, оборону і т. д.);
фонд нагромадження - це частина НП, забезпечує розвиток виробництва.
У СНР визначають зазвичай норму накопичення і частку споживання, але у відсотках від ВВП, а не від національного доходу.
2.7. Визначення зі словника підприємця:
Валовий національний продукт (ВНП)
(Англ. gross national product) - також, як і валовий внутрішній продукт (ВВП), є найважливішим макроекономічним показником статистики народного господарства країни. Включає в себе суму товарів і послуг, вироблених національними суб'єктами (підприємствами, організаціями та приватними особами) за рік, незалежно від їхнього територіального розташування. ВНП відрізняється від ВВП на сальдо (різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний період) зовнішньоекономічних операцій, включаючи сальдо експорту й імпорту товарів і послуг, сальдо перекладу заробітної плати іноземних робітників і сальдо перекладу прибутків від вивезеного за рубіж капіталу. ВНП може бути більше або менше ВВП у залежності від знака сальдо.
Валовий внутрішній продукт (ВВП)
(Англ. gross domestic product) - макроекономічний показник статистики народного господарства, обчислювальний як сукупна вартість кінцевої продукції галузей матеріального виробництва і сфери послуг. ВВП може бути обчислений по реальних витратах виробників на виробництво продукції, тобто без урахування податків і субсидій. У таких випадках показник зветься "валовий внутрішній продукт по факторній вартості". З обліком підсумкового сальдо податків і субсидій показник перетворюється в "валовий внутрішній продукт за ринковими цінами" і показує, у скільки він обійшовся споживачам. ВВП розраховується трьома способами:
1) по виробництву - як сума умовно-чистої продукції (чи доданої вартості) усіх галузей матеріального виробництва і сфери послуг;
2) по розподілі - як сума державного і приватного споживання, державних і приватних капіталовкладень, чи приросту зменшення усіх видів запасів і експорту;
3) по доходах - як сума заробітної плати найманих працівників, усіх видів прибули, рентних доходів, амортизаційних відрахувань і непрямих податків. Усі три методи підрахунку валового продукту в кінцевому рахунку повинні давати той самий результат. Показник може бути обчислений або в поточних, або в постійних цінах. Для зручності міжнародних порівнянь ВВП розраховується в єдиній валюті - в американських доларах. Порівнянність показників забезпечується єдиною методологією національних рахунків, розробленою статистичною службою ООН і прийнятої в більшості країн капіталістичного світу. Динаміка ВВП є одним з найважливіших показників господарської кон'юнктури в країні.
Валовий дохід
сукупна грошова виручка підприємства, отримана в результаті діяльності основних, допоміжних і побічних виробництв підприємства, а також від реалізації підсобних послуг.
Національний дохід (НД)
(National income)-вартість, знову створена протягом визначеного періоду (звичайно року) у народному господарстві тієї чи іншої країни (чи галузі), частина валового суспільного продукту, яка залишається за вирахуванням матеріальних витрат, витрачених на його виробництво (фонду відшкодування). Національний дохід виражає весь обсяг чистої продукції країни (галузі). У національний доход включають продукцію сфери матеріального виробництва, а також вартість продукції сфери послуг. За методологією міжнародної статистики кількісна різниця між валовим внутрішнім продуктом і національним доходом дорівнює вартості амортизаційних відрахувань. Національний дохід ділиться на зроблений і використовуваний на споживання і накопичення. Використовуваний національний доход менше зробленого на величину втрат у результаті стихійних лих, воєнних дій, у процесі транспортування і збереження і на величину незавершеного будівництва.


ВИСНОВОК

1. Система національних рахунків, яка прийнята у світовій практиці і перехід до якої здійснюється в Росії, дозволяє застосовувати статистичну інформацію для зіставлення та оцінки макроекономічних показників стану країни.
2. Валовий внутрішній продукт (ВВП) як основний показник економічного стану суспільства (ВНП - його модифікація) являє собою додану вартість усіх кінцевих продуктів і послуг, вироблених протягом року. Проміжні продукти (їх повторний рахунок) виключаються при підрахуванні ВВП.
3. ВВП але галузям (з виробництва) розраховується як сума доданої вартості всіх галузей національної економіки, в тому числі сфери послуг.
4. ВВП за витратами визначається як сума кінцевих споживчих витрат па товари і послуги, державних закупівель товарів і послуг, валового нагромадження, сальдо експорту та імпорту товарів і послуг.
5. ВВП за доходами розраховується як сума оплати праці, валового прибутку та чистих податків.
6. На основі ВВП можна визначити інші важливі показники - чистий національний продукт (ЧНП) і національний дохід (НД). ЧНП представляє собою ВНП за вирахуванням амортизації; НД розраховується шляхом вирахування з ЧНП непрямих податків.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. 1. Кейнс Дж.М. Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей. М.: Прогрес, 1978.
2. 2. Чернявська Г. Національні рахунки в економічній статистиці розвинених країн / / Російський економічний журнал. 1993. № 9.
3. 3. Лісіцин В.В. Валовий продукт і його вимір. М.: Економіка, 1998.
4. 4. Каталог російськомовних економічних газет і журналів - http://divss.lipetsk.ru/
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
63.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Національний і валовий внутрішній продукт проблеми та основні підходи до вимірювання
Валовий національний продукт (макроекономіка)
Вільна конкуренція Валовий національний продукт у Росії
Валовий внутрішній продукт
Валовий регіональний продукт Іркутської області
Валовий внутрішній продукт як найважливіший показник російської економіки
Валовий внутрішній продукт ВВП коротко про головне
Національний продукт і рівень цін
Продукт і його образ
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru