додати матеріал


Валовий дохід валові витрати облік товарних втрат у торгівлі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Валовий дохід, валові витрати, облік товарних втрат у торгівлі

 

План

Валовий дохід

Валові витрати

Облік товарних втрат у торгівлі

 

За законом про прибуток підприємства (Стаття 4.) Валовий дохід визначається як:

4.1. Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий дохід включає:

4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а "також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації)).

4.1.2. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

4.1.3. Доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

4.1.4. Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

4.1.5. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

4.1.6. Доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пунктом 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи; сум невикористаної частини коштів, які повертаються із страхових резервів в порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, яка підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами зберігання і використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та / або неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного або третейського суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду (арбітражного суду).

4.2. Не включаються до складу валового доходу:

4.2.1. Суми акцизного збору, податку на додану вартість, отриманих (нарахованих) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не є платником податку на додану вартість.

4.2.2. Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством.

4.2.3. Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду (арбітражного суду) або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі , якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

4.2.4. Суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат.

4.2.5. Суми коштів або вартість майна, які надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

4.2.6. Суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов'язковість придбання яких передбачена законодавством), у разі зарахування таких доходів до відповідних бюджетів.

4.2.7. Суми доходів, накопичуваних на пенсійних рахунках в межах механізму додаткового пенсійного забезпечення, створених згідно з нормами пункту 5.8 цього Закону, а також суми надходжень до інших неприбуткових установ і організацій, які відповідають вимогам пункту 7.11 цього Закону.

4.2.8. Кошти взаємного інвестування інвестиційних фондів та інвестиційних компаній, якщо жоден з їх засновників (учасників, акціонерів) та пов'язаних з ними осіб не володіє більше 10 відсотками статутного фонду таких інвестиційних фондів або компаній та якщо такі інвестиційні фонди і компанії протягом 30 днів після закінчення податкового року розподіляють між акціонерами (засновниками) не менше 90 відсотків суми річного доходу від інвестиційних операцій.

4.2.9. Суми отриманого платником податку емісійного доходу.

4.2.10. Номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій , ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів).

4.2.11. Доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, що оподатковані у порядку, встановленому пунктами 7.7 та 7.8 цього Закону.

4.2.12. Кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента або після закінчення договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв).

4.2.13. Кошти або майно, які надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, що надається іншими державами відповідно до міжнародних угод, що набрали чинності в установленому законодавством порядку.

4.2.14. Кошти, які надаються платнику податку з Державного інноваційного фонду на поворотній основі при здійсненні інноваційних проектів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

4.2.15. Вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством: якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади; у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо-і теплозабезпечення. водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень; у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, зазначених у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 цього Закону, що перебували на балансі інших підприємств і утримуються за їх рахунок.

Основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс за балансовою вартістю.

Порядок безоплатної передачі таких основних фондів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4.2.16. Інші надходження, прямо визначені нормами цього Закону.

4.3. Скоригований валовий дохід - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

Стаття 5. Валові витрати

5.1. Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності.

5.2. До складу валових витрат включаються;

5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5,8 цієї статті.

5.2.2. Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, у випадках, визначених у пункті 7.11 цього Закону, але не більше чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду, за винятком відрахувань, запроваджених пунктом 5.8 цієї статті.

5.2.3. Сума коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких осіб, цим об'єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.

5.2.4. Суми коштів, внесених в страхові резерви в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

5.2.5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених. Завершив виконавчий напис про стягнення боргу або закладеного майна.

у другій - результати розгляді судом (арбітражним судом) позовів платника податку про стягнення з покупця заборгованості по неоплачених товарів (робіт, послуг); в третій - сума збільшення валового доходу на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) або їх частини в розрізі не задоволених судом (арбітражним судом) з вини платника податку позовів про їх оплату покупцем з урахуванням нарахованої пені; у четвертій - сума збільшення валового доходу на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) або на її частину в розрізі задоволення судом (арбітражним судом ) позовів платника податку - продавця по їх оплаті.

Облік товарних втрат у торгівлі

Торгова діяльність - ініціативна, самостійна діяльність юридичних і фізичних осіб щодо здійснення купівлі та продажу споживчих товарів з метою отримання прибутку.

Підприємства, що займаються торговельною діяльністю, незалежно від форм власності певним чином класифікуються по виду торговельної діяльності на наступні основні види: - підприємства оптової торгівлі, сфера підприємницької діяльності яких полягає в придбанні та відповідному перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності ; '- підприємства роздрібної торгівлі, сфера підприємницької діяльності яких полягає у продажу товарів на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам; - підприємства громадського харчування, основною функцією яких є не тільки продаж продовольчих товарів безпосереднього споживача, але й виготовлення продовольчих товарів та продуктів харчування з відповідної сировини; - підприємства торгово-посередницькі, що виконують посередницьку функцію з продажу товару.

Власне сутність торгівлі та її корисність полягають в процесі організації товарного руху в обмін на грошові кошти, тобто організації товарно-грошового обігу та доведення виробленого виробником продукту до кінцевого споживача, оскільки суспільне визнання продукт отримує тільки під час реалізації. У процесі руху товарів до споживача у підприємств торгівлі, а також в процесі випуску та реалізації продукції власного виробництва у підприємств громадського харчування виникають витрати, які отримали назву витрати обігу. Їх склад, номенклатуру і порядок розподілу визначає типове Положення про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.96 р. № 334. Відповідно до цього Положення витрати обігу групуються за такою номенклатурою статей:

1. Витрати на перевезення.

2. Витрати на оплату праці.

3. Витрати на оренду і зміст основних фондів.

4. Амортизаційні відрахування на відновлення основних засобів і нематеріальних активів.

5. Витрати на ремонт основних фондів.

6. Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів.

7. Витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих цілей.

8. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів.

9. Витрати на рекламу.

10. Відсотки за кредит.

11. Втрати товарів у межах норм природних втрат під час перевезення, зберігання і реалізації.

12. Витрати на тару.

13. Відрахування на соціальні заходи.

14. Витрати по обов'язковому страхуванню майна.

15. Інші витрати.

Зупинимося докладніше на статті

Втрати товарів у межах норм природних втрат при перевезенні. зберіганні та реалізації ".. До даних втрат відносяться (за ціною придбання): - втрати товарів в межах норм природних втрат при перевезенні, зберіганні та реалізації, яка утворилася внаслідок усушки і вивітрювання, утруски і розпилу, раскрошіванія, витікання (танення і просочування), розливу під час перекачування і продажу рідин, втрати ваги в процесі дихання плодів і овочів; - втрати товарів від бою під час перевезення, зберігання та реалізації скляного і порцелянового посуду з продовольчими товарами і порожньої (в межах норм); - втрати від бою в процесі перевезення, зберігання і реалізації фарфорових, фаянсових, скляних і керамічних виробів, ялинкових прикрас, грамплатівок, парфюмерно-косметичних товарів, господарських і галантерейних виробів з пластичних мас, товарів побутової хімії у дрібній розфасовці та інших (в межах норм); - втрати товарів в магазинах (відділах, секціях ) самообслуговування (в межах встановлених норм.

Торговим підприємствам з числа нових "комерційних структур", що працює за принципом самообслуговування. необхідно звернути особливу увагу на останню позицію в цьому списку, оскільки часто вони не використовують її в повному обсязі або взагалі, а нестачі з вини покупців стають тягарем для працівників самого підприємства.

Відповідно до пункту 21 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 250, зі змінами та доповненнями 11.08.97 р. включно (постанова Кабінету Міністрів України № 951), спад цінностей у межах затверджених норм втрат списується за рішенням керівника підприємства, установи відповідно на витрати обігу або на зменшення фінансування. Однак норми природних втрат можуть використовуватися тільки у випадках виявлення фактичних недостач н після регулювання інвентаризаційних різниць (заліку нестач цінностей надлишками з пересортиці).

При цьому згідно з підпунктом 11.12 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.12 .97 р. № 268), взаємний залік надлишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожних кількостях за умови, що лишки і нестачі утворилися в один і той же період і в одного і того ж перевіряється матеріально відповідальної особи. Органи державного управління, до відання яких відносяться підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару ( при відпуску їх без розпакування тари).

У випадку, якщо при заліку нестач надлишками при пересортиці вартість цінностей, виявлених у нестачі, більше вартості цінностей, виявлених у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб. Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумарні різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За таким сумарним різницями в протоколах інвентаризаційних комісій повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими ці різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Необхідно звернути увагу на те, що перевищення вартості цінностей, виявлених у надлишку, проти вартості цінностей, виявлених у нестачі, при пересортиці відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності, тобто здійснюється процес оприбуткування (надходження) товарно- матеріальних цінностей.

При відсутності норм убуток розглядається як наднормативна недостача.

Це означає, що для списання товарів в межах норм убутку обов'язково здійснення інвентаризації і встановлення розбіжності між фактичною кількістю товарів і даними бухгалтерського обліку, причому фактичне кількість повинна бути менше відбитого в бухгалтерському обліку, тобто повинна мати місце недостача товарів. Наднормативна недостача товарів, а також втрати від псування товарів відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислювався розмір збитку від розкрадань, нестач, знищення і псування товарів. У тих випадках, коли винні не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, наднормативні втрати відносяться на збитки або на зменшення фінансування.

У документах, якими оформляється списання втрат і понаднормові нестачі товарів, повинно бути зазначено, які заходи вжито щодо запобігання подібним недостач і втрат.

Відповідно до пункту 69 Положення про організацію обліку та звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 250, та підпункту 2.40 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.08.95 р. № 139, зі змінами та доповненнями, здійсненими по 11.02.99 р. наказом Міністерства фінансів України № 40 включно, з метою рівномірного включення майбутніх витрат у витрати обігу звітного періоду підприємства можуть створювати резерви з віднесенням на витрати обігу лише за погодженням у встановленому порядку з Міністерством фінансів України.

Товарні втрати в підприємствах оптової торгівлі поділяються на нормовані і ненормовані. Нормовані втрати - це ті втрати в межах природного убутку товарів, щодо яких встановлено чинним законодавством норми втрат. Ненормовані втрати - це недостачі товарів понад норми природних втрат, а також втрати товарів, щодо яких норми природного убутку не встановлені.

В оптовій торгівлі значну питому вагу у витратах займає природний спад при транспортуванні, зберіганні та реалізації товарів (усушка, утруска, розпил, розлив, бій). Норми природного убутку товарів при зберіганні встановлені в залежності від терміну та умов зберігання, пори року, кліматичної зони. Втрати товарів за рахунок природних втрат списуються при інвентаризації в межах фактичної собівартості, але не вище розміру, визначеного в межах норм природних втрат.

Зазвичай норми природного убутку не застосовуються: - по товарах, які відпускаються зі складів без переважування (у стандартній тарі за трафаретом, рахунку), - по транзитному обороту або посередницьким обороту без здійснення приходу товарів на склад.

Для кожного виду товарів норми природних втрат затверджені окремо. Природні втрати товарів, що перебувають в залишку на момент інвентаризації, визначають по обороту товарів за міжінвентаризаційний період. Спад обчислюють по кожному товару окремо в залежності від терміну його зберігання, а при партіонному зберіганні - за період зберігання партії товарів. При сортовому способі зберігання середній термін зберігання визначається шляхом ділення середнього залишку товарів на одноденний оборот, а середній товарний залишок розраховується за середньою хронологічною величиною, прийнятої в статистиці.

Якщо рух товарів на складі нерівномірно, то середній залишок зберігання розраховують діленням середньодобового залишку товарів за міжінвентаризаційний період на одноденний їх обіг; середньодобовий залишок - діленням суми залишку товарів на кінець кожного дня за міжінвентаризаційний період на число календарних днів у цьому періоді.

У роздрібній торгівлі, як і в оптовій, товарні втрати поділяються на нормовані (по яких є встановлені норми списання) і ненормовані (за якими норми списання не передбачені). Нормовані втрати включають природне зменшення і бій товарів у межах встановлених нормативів, відходи при підготовці товару до продажу, а також втрати в магазинах самообслуговування, передбачені діючими нормами. Ненормовані втрати складаються з недостач, втрати товарів понад норми або по товарах, по яких норми природного убутку не встановлені.

У складі нормованих втрат у роздрібній торгівлі найбільшу питому вагу займає природний спад на реалізовані товари, які встановлені у відсотках до роздрібного товарообігу. Граничний розмір списання по природних втрат по всьому роздрібному підприємству розраховується бухгалтерією за міжінвентаризаційний період спільно з матеріально відповідальними особами, але окремо по кожному виду товарів і тари.

Товари, що надійшли в фасованому вигляді, і штучні товари в розрахунок на приймаються. При розрахунку природного убутку на товари за нормами підсумовується нормативна спад на початок міжінвентаризаційний період і на товари, що надійшли, потім віднімається убуток на документований витрата і на залишок товарів на коней місяці.

У роздрібній торгівлі списання на витрати обігу втрат внаслідок природних втрат товарів здійснюється також за результатами інвентаризації при фактичній недостачу товарів.

Підрахунок і списання товарних втрат в підприємствах громадського харчування мають особливості, пов'язані з виробничими особливостями, оскільки товарні втрати виникають і у виробництві власного продукту і при реалізації товарів. Громадське харчування здійснює виробничо-торговельний процес, що поєднує єдність виробництва кулінарної продукції, реалізації та організації її споживання. Загальний обсяг реалізації продукції громадського харчування вимірюється в грошовому вираженні виручкою, що і становить оборот продукції власного виробництва. Підприємства громадського харчування здійснюють продаж супутніх товарів, обсяг продажу яких становить оборот за покупними товарах. Сумарний оборот від реалізації продукції власного виробництва та продажу покупних товарів складає загальний товарообіг громадського харчування, підрозділяється на роздрібний та оптовий.

Списання товарних втрат в підприємствах громадського харчування в межах норм природних втрат здійснюється після інвентаризації у розмірі фактичної нестачі товарів, але не вище розміру, передбаченого нормами природних втрат.

Природний спад може бути тільки для вагових товарів за нормами, встановленими для роздрібної торгівлі і системи громадського харчування. В норми не включені відходи за гастрономічним товарах, продаваним порціями (очищення сиру, ковбаси). Ці відходи підлягають списанню за нормами, передбаченими збірником рецептур страв і кулінарних виробів. Природний спад в громадському харчуванні обчислюється у відсотках від реалізованих товарів.

Норми природного убутку для підприємств торгівлі встановлені по різних товарах декількома різними нормативними документами - наказами Міністерства торгівлі СРСР, що діють і в даний час.

Наказом Міністерства торгівлі СРСР від 24.10.84 р. № 265, погодженим з Міністерством фінансів СРСР, "Про затвердження Норм втрат парфумерно-косметичних товарів при транспортуванні, зберіганні та реалізації" затверджено Норми втрат і Порядок застосування Норм втрат парфумерно-косметичних товарів при транспортуванні, зберіганні та реалізації, причому встановлено, що ці норми застосовуються до парфумерно-косметичних товарів як вітчизняного. Так і імпортного виробництва, що знаходяться в скляній (фарфоровой. пластмасової, металевої та паперовій (картонній споживчій тарі. Упакованим в картонні коробки. Списанню за нормами підлягає перелік наступних парфумерно-косметичних товарів, виявлених при прийманні товару на складах оптових баз і в роздрібній торгівлі, а також утворилися при зберіганні та реалізації; - парфумерних товарів, до яких відносяться духи, одеколони, запашні води, парфумерні набори; - косметичних товарів, до яких відносяться лосьйони і креми для догляду за шкірою обличчя, засоби для гоління, засоби для догляду за порожниною рота, засоби для догляду за волоссям, декоративна косметика, інші косметичні вироби; 4, ',-r туалетного мила: порошкоподібного, кремообразного, рідкого і шампунів (крім твердого туалетного мила).

Тому уважно стежте за назвою придбаних парфумерно-косметичних товарів, якщо хочете використовувати норми природного убутку!

Під втратами слід розуміти втрати товару в результаті бою або псування споживчої тари, результатом чого стали витікання, випаровування або втрати товарного вигляду.

Норми не поширюються на втрати парфумерно-косметичних товарів: 1) утворилися при перевезеннях зі складу магазина або підсобного приміщення до магазину, 2) є наслідком виробничого браку (посечки, свищі, поверхові пузирі, тонкостінних і інші пороки склотари), 3) в аерозольній упаковці або в інших видах тари, не передбачених Нормами.

Списання втрат при транспортуванні здійснюється при прийманні товару на підставі відповідного акта, але не вище встановлених норм: - підприємствами оптової торгівлі у відсотках від суми вартості партії, перевіреної шляхом зовнішнього огляду заводської упаковки на предмет "видимого", "чутного" бою або поштучно. При перевищенні фактичних втрат понад визначені за нормою проводиться списання на витрати обігу тільки в межах норм природних втрат, а на різницю виставляється претензія постачальнику; - підприємствами роздрібної торгівлі у відсотках від суми вартості товару, перевіреного поштучно. При цьому треба враховувати, що у разі перевищення втрат понад норми природних втрат списання на витрати обігу можливе також в межах норм природних втрат, а пред'явлення претензії можливо до постачальника і перевізнику, залежно від того, що передбачено договором. Якщо доставку вантажу здійснювало дане підприємство роздрібної торгівлі, то можливо тільки пред'явлення претензії виробнику, але для стягнення суми необхідно довести, що не було наднормативного бою під час перевезення.

Слід також пам'ятати, що при порушенні вимог внутрітарной упаковки виробником або підприємством оптової торгівлі, результатом чого стали дані втрати, претензія по наднормативних втрат пред'являється відповідно порушнику. Якщо підприємство роздрібної торгівлі здійснює поштучне приймання кожної партії товару, то списання втрат можна здійснювати за середніми нормами (п. 1.2 та 2.2 Норм) у відсотках від суми реалізованого товару.

Приймання імпортних товарів здійснюється за участю експерта торгово-промислової палати!

Втрати при зберіганні та реалізації списуються в межах норм природних втрат у відсотках від суми реалізованого за міжінвентаризаційний період товару.

При застосуванні даних норм слід звернути увагу на те. що Україна знаходиться в першій зоні.

Наказом Міністерства торгівлі СРСР від 27.12.85 р. № 307 затверджено Норми та порядок застосування норм втрат (бою) ялинкових скляних прикрас при транспортуванні. зберіганні та реалізації у відсотках від суми отриманого або реалізованого за міжінвентаризаційний період товару обов'язкові для застосування в підприємствах оптової та роздрібної торгівлі. Ці норми поширюються на вироби вітчизняного та імпортного виробництва, що поставляються розсипом і в наборах незалежно від упаковки і тари.

У випадках виявлення наднормативного бою, що утворився при транспортуванні, претензія пред'являється виробнику або оптовому постачальнику в залежності від того, хто порушив вимоги нормативної документації, що регламентує упаковку товару.

Наказ Міністерства торгівлі від 04.01.88 р. Ne 2 "Про затвердження Норм втрат (бою) фарфоро-фаянсових, майолікових і гончарних товарів, посуду скляного сортового, господарського, кухонного з жаростійкого скла і колб для термосів при транспортуванні, зберіганні і реалізації та Порядку їх застосування "регламентує порядок списання в межах норм природних втрат перелічених товарів вітчизняного та імпортного виробництва таким чином: - при перевезенні в залежності від відстані, виду транспорту та умов перевезення по виду товарів у відсотках від суми партії; - на оптових підприємствах при зберіганні та реалізації у відсотках від суми вартості відпущеного розпакованого і поштучно перевіреного товару; - в роздрібних підприємствах у відсотках від суми вартості реалізованого за міжінвентаризаційний період товару.

Наказом Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.87 р. № 88 "Про затвердження норм природних втрат продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування" встановлені норми природного убутку та інструкції з їх застосування по: I. Продовольчих товарах у роздрібній торговельній мережі у відсотках до роздрібного товарообороту на стандартні товари, які реалізуються на вагу, відповідно по зонам і групам магазинів за видами продуктів харчування (при користуванні нормами слід пам'ятати, що Україна знаходиться в першій зоні, тому можна користуватися тільки нормами для першої зони) на відшкодування втрат, що утворюються при зберіганні товарів у підсобному приміщенні, на прилавках, при підготовці до продажу і при продажу товарів внаслідок: а) усушки, галузі, раскрошіванія (якщо воно виникає при продажу товарів, за винятком цукру-рафінаду і обсипної карамелі), б) витікання (танення, просочування), розливу при перекачуванні і продажу рідких товарів; в) витрат речовин на дихання (борошно, крупа). Крім того, в норми включені маса полімерної плівки, фольги і пергаменту, які видаляються при продажу сирів, що надійшли упакованими в зазначені матеріали, а також кінці оболонок, шпагат, металеві затискачі, які повинні вилучатися при підготовці до продажу копченого сиру.

У норми природного убутку не включені: - нормовані відходи, які утворюються при підготовці до продажу ковбас, м'ясокопченостей і риби, яку продають після попередньої обробки; - зачистки вершкового масла; - будь-якого роду втрати в результаті псування товарів, пошкодження тари та різниці між фактичною масою тари і масою тари за трафаретом; - фактичні додаткові втрати, пов'язані із самообслуговуванням, в межах встановлених норм.

На товари, що фасуються в магазині, застосовуються ті ж норми, що і для нефасованих товарів. При обчисленні розміру природного убутку в межах встановлених норм у роздрібний обіг не включаються товари, відпущені іншим магазинам і організаціям (які мають окремий облік), продані у порядку дрібного опту, повернені постачальникам і здані на переробку, списані за актами внаслідок лому, кришення, псування і пошкодження тари.

Розрахунок природного убутку на товари, продані вроздріб, проводиться таким чином До суми природного убутку на фактичні залишки товарів за даними інвентаризації на початок звітного періоду додається сума нарахованого убутку за документами на товари, що надійшли за цей же період, і віднімається убуток, обчислений за документами на товари, що не включаються в роздрібний оборот, а також на фактичний залишок товарів на кінець звітного періоду.

При наявності у роздрібному торговельному підприємстві дрібнооптової та оптової реалізації товарів складаються такі окремі розрахунки.

При наявності в магазині учнів норми природного убутку збільшуються у таких розмірах: при 25 - 50% учнів у середньооблікової кількості продавців - на 10%, при більше 50% - на 15% відповідно.

II. Продовольчим стандартним товарах, які відпускаються за фактичною масою, на відшкодування втрат при зберіганні на складах і базах роздрібних торговельних підприємств і організацій громадського харчування в залежності від термінів зберігання у відсотках за видами продуктів, причому в Україну слід користуватися колонкою по першій зоні. Норми застосовуються як граничні тільки у випадках нестачі товарів проти облікових даних по кожному товару окремо для відшкодування витрат товарів при усушці, утруска, вивітрюванні, розпиленні, витіканні (просочуванні) і розливі в процесі перекачування рідин. До норм не включено втрати внаслідок псування товарів, пошкодження тари, різниці між фактичною і трафаретного масою тари і втрати, пов'язані з додатковою технологічною обробкою товарів.

Нарахування природного убутку повинно здійснюватись з розрахунку добової норми шляхом підсумовано, нарахованої кількості убутку за кожну наступну добу (крім, кондитерських і бакалійних товарів).

III. Продовольчим стандартним товарах при зберіганні та відпуску на дрібнооптових базах, при зберіганні та відпуску в коморах підприємств громадського харчування у відсотках за видами продуктів харчування, в залежності від групи комор із застосуванням в Україну першої зони. Норми встановлені на товари, які відпускаються за фактичною масою, у відсотках до кількості (суми) відпущеного товару на відшкодування втрат під час зберігання та відпуску внаслідок усушки і вивітрювання, раскрошіванія при нарізуванні і оброблення, витіканні, таненні і просочуванні, розливі при перекачуванні і відпустці рідких товарів. До норм не включено втрати від псування, бою, поломки товарів, примазуванням товару до тари, пошкодження тари, а також різниця між фактичною масою і масою за трафаретом.

Встановлені норми є граничними і застосовуються тільки у випадку, коли при перевірці фактичної кількості встановлюється недостача. Природний спад товару списується за фактичною кількістю, але в межах встановлених норм. Норми природного убутку не застосовуються: - по товарах, які приймаються і відпускаються базою і коморою без зважування (за рахунком або за трафаретом); - по товарах, які враховані в загальному обороті бази і комори, але фактично на базі і в коморі не зберігалися ( транзитні операції); по товарах, списаних за актами внаслідок поломки, раскрошиванія, псування, зниження якості товару, переваги і пошкодження тари.

Норми застосовуються по товарах, відпущених за звітний період, незалежно від термінів зберігання цих товарів на базі і в коморі. Розмір природного убутку визначається для кожного товару окремо.

Розрахунок природного убутку здійснюється шляхом множення кількості (суми) відпущеного товару 'на встановлену для цього товару норму природних втрат.

IV. Сирів, відпускаються за фактичною масою і відповідним по термінах дозрівання і якості нормативно-технічної документації, при зберіганні на розподільчих холодильниках в залежності від терміну зберігання, способу охолоджування і температури охолодження у відсотках за місяць зберігання для відшкодування втрат від усушки. Норми природного убутку застосовуються тільки при виявленні фактичної недостачі товару для кожної партії окремо. Розмір фактичного природного убутку визначається шляхом зіставлення даних про кількість реалізованих сирів з оприбуткованою кількістю при повній втраті партії або фактичних залишків, виявлених при інвентаризації, із залишками за даними бухгалтерського обліку.

Норми природного убутку не застосовуються: - по партіях сирів, відпущених в реалізацію за трафаретною масою нетто постачальника (виготовлювача, відправника) або холодильника, яка встановлена ​​під час приймання; - по сирах фасованим; - по сирах, спрямованим на товарну дообработку через наявність підкіркової пліснявого, глибоких тріщин та інших недоліків; - по сирах, які враховуються в загальному обороті підприємства, але фактично не зберігаються (транзитні операції).

Граничний розмір природного убутку нараховується за фактичними термінами зберігання сирів виходячи з початкової дати надходження, дати закриття марки або дати інвентаризації, а в разі товарної дообработкі сирів - за термінами по актом, який підтверджує цю операцію. Норми природного убутку розраховуються відповідно до фактичних термінами зберігання (але не більше терміну зберігання за даним видом) шляхом підсумовування норм за кожний місяць зберігання (при неповному місяці розрахунок робиться виходячи з 1 / 30 місячної норми за кожну добу зберігання). Списання втрат здійснюється на витрати обігу в межах фактичної нестачі, але не вище розрахованої по нормі величини.

V. Продовольчим стандартним товарах при транспортуванні в залежності від виду транспорту і відстані у відсотках до маси нетто роздільно по складах і роздрібним торговельним підприємствам, включаючи підприємства громадського харчування, на відшкодування втрат внаслідок усушки, розтрушування, розпилу, раскрошіванія і витікання. До норм не включено втрати внаслідок псування товарів, пошкодження тари, а також різниця між фактичною масою тари і масою тари за трафаретом (завіса тари).

Зазначені норми є граничними і застосовуються у випадках, якщо при прийманні товару виявлено фактичну нестачу в порівнянні з масою, зазначеною у супровідних документах. Списання здійснюється за фактичною недостачі, але в межах норм природних втрат. По товарах, прийнятим для транспортування по рахунку або за трафаретною тарі, норми природного убутку не застосовуються.

VI. Втрат від бою скляної тари у відсотках окремо по скляній тарі з харчовими товарами і порожньої тари від назви товару окремо по оптовим і роздрібним підприємствам (включаючи підприємства громадського харчування) від виду транспортної тари у відсотках або в залежності від виду операцій з порожньої тарою (приймання, вантаження, зберігання, транспортування) і видів торгових підприємств у відсотках. Встановлені норми також є граничними і застосовуються тільки в разі виявлення фактичної нестачі товарів.

Визначення граничного розміру втрат від бою скляної тари з товарами і порожньої скляної тари на складах, у роздрібній торговельній мережі та на підприємствах громадського харчування проводиться незалежно від термінів зберігання цих цінностей за контрольований період у такому порядку.

По товарах у скляній тарі (окремо з кожного виду тари): - на оптових складах - від одержаної і відпущеної кількості товарів у скляній тарі, поділеної на два (окремо по кожному товару); - в роздрібних торговельних підприємствах і підприємствах громадського харчування - з обігу з продажу товарів у скляній тарі.

По порожній скляній тарі: - на оптових складах - від одержаної і відпущеної кількості скляної тари, поділеної на два; - при завантаженні в залізничні вагони - від кількості завантаженої порожньої тари; - у роздрібній торговельній мережі та на підприємствах громадського харчування - від відпущеної (зданої ) кількості порожньої тари.

Норми природного убутку зазвичай не поширюються на вироби та продовольчі товари, що мають виробничі дефекти.

Природні втрати товарів відображають за купівельною вартістю на рахунку 44 "Витрати обігу", субрахунок 1 "В оптових підприємствах" за купівельною вартістю. У роздрібних підприємствах і підприємствах громадського харчування облік товарів здійснюється за продажною вартістю.

Тому проведення будуть залежати від того, за якою вартістю ведеться облік товарів на рахунку 41 "Товари": за купівельною або за продажною.

Проте відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.08.94 р. № 202 / 412, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів від 05.12.97 р. № 268, всі нестачі і втрати незалежно від причини їх виникнення спочатку списуються на рахунок 84 "Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей" і тільки потім здійснюється їх розподіл за джерелами фінансування.

У разі, якщо облік товарів ведеться за купівельною вартістю, то при списанні на витрати обігу суми товарних втрат в межах норм природних втрат робляться проводки: 1) Дт 84 "Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей" Кт 41 "Товари", субрахунок "В оптовій торгівлі"; 2) Дт 44 "Витрати обігу", субрахунок "В оптових підприємствах" Кт 84 "Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей".

Але якщо створювався попередньо резерв за рахунок витрат обігу для рівномірного списання товарних втрат проводкою: Дт 44 "Витрати обігу", субрахунок "В оптовій торгівлі" Кт 89 "^ Резерв майбутніх витрат і платежів", то пщ1 списання товарних втрат в межах норм природних втрат робиться проводка: Дт 89 "Резерв майбутніх витрат і платежів" Кт 84 "Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей".

Якщо облік товарних запасів ведеться за продажною ціною, то проводки будуть такі: - на облікову продажну ціну: Дт 84 "Нестачі і втрати в межах норм природних втрат" Кт 41 "Товари", субрахунок "В оптовій торгівлі" або субрахунок "У роздрібній торгівлі "; - на покупну вартість товарів, включаючи ПДВ: Дт 44" Витрати обігу "Кт 84" Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей: - г - на суму оптової або роздрібної торговельної (товарної) надбавки (націнки): Дт42 "Торгова націнка ", субрахунок 1" Товарна надбавка "Кт 84" Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей ".

У випадку, якщо створювався резерв на покриття втрат за рахунок витрат звернення проводкою: Дт 44 "Витрати обігу" Кт 89 "Резерв майбутніх витрат і платежів", то на покупну вартість товарів, включаючи ПДВ, робиться проводка: Дт 89 "Резерв майбутніх витрат і платежів "Кт 84" Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей ".

Такий порядок обліку втрат у межах норм природних втрат обумовлений пунктом 5 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 р. № 141 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.08.97 р . № 284/2088, оскільки згідно з цим пунктом підприємства, що здійснюють торговельно-посередницьку, оптово-збутову та роздрібну торговельну діяльність і ведуть бухгалтерський облік товарів у продажних цінах, на суму податку на додану вартість за отриманими товарами дебетують рахунок 41 "Товари" в кореспонденції з рахунком 42 "Торговельна надбавка", субрахунок 1 "Торгова націнка".

Однак можливий і інший варіант бухгалтерських проводок: 1) на покупну вартість товарних втрат в межах норм природних втрат: Дт 84 "Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей" Кт 41 "Товари"; 2) на суму торгової (товарної) надбавки ( націнки) за товарними втрат у межах норм природних втрат: Дт 42 "Торговельна надбавка", субрахунок! "Товарна націнка" Кт 41 "Товари", 3) віднесення втрат по природних втрат на джерело фінансування: Дт 44 "Витрати обігу" Кт 84 "Нестачі і втрати".

У підприємствах громадського харчування при виникненні товарних втрат в межах норм природних втрат у виробництві робляться проводки: 1) Дт 84 "Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей" Кт 20 "Витрати виробництва", 2) Дт 44 "Витрати обігу" Кт 84 "Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей".

Обидві проводки робляться на вартість товарних втрат, за якою відповідні товари передані у виробництво.

У підприємствах торгівлі залежно від кількості товарів, отриманих у скляній тарі, встановлені спеціальні норми втрат від бою у скляній тарі. Після визначення нестачі при інвентаризації бій списується не вище граничних норм бою посуду. Бій порожньої посуду списується за заставними цінами.

Втрати товарів внаслідок бою, псування та інших причин, які є результатом недбалості працівників, поганих умов зберігання або перевезення, не нормуються і відносяться на рахунок винних осіб. Ці втрати оформляються актом комісії, рішення по якому приймає керівник підприємства.

Списання нестач і втрат понад норми природних втрат і у випадку, якщо по товарах норма природного убутку не встановлена, але визначені конкретні винні особи у псуванні або втраті товару, здійснюється за рахунок винних осіб проведенням: Дт 72 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку", субрахунок 1 "За недостач і розкраданням" Кт 84 "Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей".

Погашення цих сум здійснюється шляхом утримання із заробітної плати в розмірі, передбаченому чинним законодавством, або добровільного внеску суми нестачі в касу підприємства, що відбивається проводками: Дт 70 "Розрахунки по заробітній платі" Дт 50 "Каса" Кт 72 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку ", субрахунок 1" За недостач і розкраданням ".

У разі, якщо конкретних винних в товарних втрати не встановлені, або у випадку рішення суду про відмову у стягненні суми втрат з винних осіб списання втрат здійснюється за рахунок прибутку підприємства проводкою: Дт 80 "Прибутки і збитки" Кт 84 "Нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей ".

Необхідно відзначити, що розмір збитку, що підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами по товарних втрат понад норми природних втрат (недостач) або псування товарів, визначається відповідно до Закону України від 06.06.95 р. № 217 "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі , організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або псуванням дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей "і Порядком визначення розмірів збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27.08.96 р. № 1009, від 20.01.97 р. № 34, від 15.12.97 р. № 1402). Розмір збитку з вини матеріально відповідальної особи згідно з даними документами визначається за балансовою вартістю цих цінностей, але з урахуванням індексу інфляції, відповідної суми податку на додану вартість та акцизного збору з використанням встановлених коефіцієнтів.

При цьому на суму різниці між балансовою і обчисленої вартістю товарних втрат робиться проводка: Дт 72 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку" Кт 83 "Доходи майбутніх періодів", субрахунок 3 "Різниця між обліковими та роздрібними цінами по відсутньою товарно-матеріальних цінностей".

При відшкодуванні цієї суми робиться проводка: Дт 50 "Каса" Дт 70 "Розрахунки по заробітній платі" Кт 72 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку".

І водночас, оскільки відповідно до зазначеного Порядку різниця підлягає перерахуванню до бюджету: Дт 83 "Доходи майбутніх періодів", субрахунок 3 "Різниця між обліковими та роздрібними цінами по відсутньою товарно-матеріальних цінностей" Кт 68 "Розрахунки з бюджетом".

При перерахуванні коштів до державного бюджету: Дт 68 "Розрахунки з бюджетом" Кт 51 "Розрахунковий рахунок".

Необхідно звернути увагу на існування норм списання втрат у магазинах, відділах та секціях, що працюють за принципом самообслуговування. Ці норми затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 23.03.84 р. № 75 "Про затвердження диференційованих розмірів списання втрат непродовольчих та продовольчих товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування". Ці норми встановлені у відсотках від товарообігу окремо за групами непродовольчих та продовольчих товарів. Застосовувати ці норми можна тільки за умови реалізації товарів методом самообслуговування при складанні окремого товарного звіту по секції (відділу, магазину). Якщо в магазині (відділі, секції) частина товарів продається через прилавок з попередньою оплатою, або ж покупці не мають вільного доступу до них, розміри втрат по обороту цих товарів не застосовуються.

Під самообслуговуванням розуміється метод торгівлі, при якому покупці мають вільний доступ до всіх товарів, відкрито викладеним (вивішеним) в торговому залі (на пристінному або острівному устаткуванні, включаючи і тару-обладнання), самостійно і за допомогою продавця-консультанта відбирають товари і пред'являють їх при виході з торгового залу магазину або відділу, секції контролеру-касиру, що проводить розрахунок за допомогою касового апарату. Залежно від конкретних умов роботи магазину оплата покупок може проводитися не тільки у вузлі розрахунків магазину, відділу, секції, але і в касах, встановлених в лінії гірок. Самообслуговування не виключає у визначених розмірах можливості продажу продовольчих товарів, що вимагають нарізки і зважування продавцями, за умови, якщо робочі місця їх знаходяться в залі самообслуговування і товари відпускаються покупцям без попередньої оплати їх вартості.

Природно, розрахунок списання товарних втрат при самообслуговуванні проводиться по кожній групі товарів окремо.

У зазначеному наказі є програми з примірним переліком товарів, що реалізуються за методом самообслуговування, та номенклатура великогабаритних товарів, списання яких за нормами на самообслуговування неможливо.

При списанні товарних втрат при самообслуговуванні бухгалтерські проводки не відрізняються від описаних вище проводок по списанню природних втрат. Списання проводиться також за результатами інвентаризації у разі наявності нестачі товарів, але тільки по конкретним групам.

На закінчення слід сказати, що з таких важливих питань, як визначення природних втрат, необхідна розробка своїх національних норм, оскільки вони повинні враховувати специфіку торгівлі країни, нові умови господарювання та наявність на ринку нових засобів сигналізації.

Оскільки в даний час при вмілій організації торгівлі зовсім неважко фактично звести природне зменшення до нуля, проте отримати нестачу товарів при інвентаризації, метрам і, відповідно, отримати додаткову вигоду. Причому зробити це практично має можливість кожну матеріально відповідальна особа практично без напруги, а суми при цьому практично залежать від обороту і вони досить чималі. У той же час застосування норм можливо і потрібно для організації торгівлі на високому рівні: без обважування, обрахування і т.д. Враховуючи розміри норм, торгівля цілком може обходитися без неприємних ексцесів.

Крім того, і на податок на прибуток виходить економія: при списанні товарних втрат залишок товару в порівнянні з початком періоду зменшується, та сума зменшення зменшує оподатковуваний прибуток за рахунок збільшення валових витрат.

Іноді зустрічається думка, що необхідно відносити втрати від списання товарів по природних втрат на валові витрати прямим шляхом, керуючись підпунктом 5.2.1 статті 5 вищевказаного Закону, оскільки класифікують втрати від природних втрат як витрати, понесені у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції. Але це помилкова думка, оскільки застосування такого порядку призведе до подвійного рахунку, тобто валові витрати двічі зменшаться, на що, безумовно, відреагує відповідним чином податкова інспекція. Тому необхідно в податковому обліку відображати втрати товарів від природних втрат тільки шляхом зміни валових витрат за рахунок балансових залишків, застосовуючи пункт 5.9 статті 5 зазначеного Закону Україна "Про оподаткування прибутку підприємств".

 

Література

Газета "Бізнес" (бухгалтерія, податки, консультації) № 29 (340) від 19 іюля1999г.

Шпаргалка для бухгалтера Поліграф. Запоріжжя 1999р, Журнал "Баланс" ТОВ баланс-клуб № 4-6 1999р.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Закон | 111кб. | скачати

Схожі роботи:
Організація обліку товарних втрат в організаціях торгівлі на приклад
Організація обліку товарних втрат в організаціях торгівлі на прикладі ВАТ Веста
Облік товарних операцій в торгівлі
Валовий дохід кафе
Валовий дохід комерційного підприємства
Валові витрати 2
Валові витрати
Облік і аналіз товарних ресурсів організацій роздрібної торгівлі
Бухгалтерський облік і аудит товарних операцій у роздрібній торгівлі
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru