приховати рекламу

Бюджетний Кодекс РФ

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

31 липня 1998 N 145-ФЗ


РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ

БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Прийнято

Державною Думою

17 липня 1998

Схвалений

Радою Федерації

17 липня 1998

(В ред. Федеральних законів від 05.08.2000 N 116-ФЗ,

від 08.08.2001 N 126-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ,

від 10.07.2002 N 86-ФЗ, від 24.07.2002 N 104-ФЗ,

від 24.07.2002 N 110-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ,

від 07.07.2003 N 123-ФЗ, від 11.11.2003 N 147-ФЗ,

від 11.11.2003 N 148-ФЗ, від 08.12.2003 N 158-ФЗ,

від 23.12.2003 N 184-ФЗ, від 23.12.2003 N 186-ФЗ,

від 20.08.2004 N 111-ФЗ, від 20.08.2004 N 120-ФЗ,

від 23.12.2004 N 174-ФЗ, від 28.12.2004 N 182-ФЗ,

від 29.12.2004 N 195-ФЗ, від 09.05.2005 N 49-ФЗ,

від 01.07.2005 N 78-ФЗ, від 12.10.2005 N 127-ФЗ,

від 19.12.2005 N 159-ФЗ, від 22.12.2005 N 176-ФЗ,

від 27.12.2005 N 197-ФЗ, від 27.12.2005 N 198-ФЗ,

від 03.01.2006 N 6-ФЗ, від 02.02.2006 N 19-ФЗ,

з ізм., внесеними Федеральними законами від 31.12.1999 N 227-ФЗ,

від 27.12.2000 N 150-ФЗ, від 30.12.2001 N 194-ФЗ,

09.07.1999 N 159-ФЗ (ред. 09.07.2002), від 24.12.2002 N 176-ФЗ,

Ухвалою Конституційного Суду РФ

від 17.06.2004 N 12-П,

Федеральними законами від 23.12.2004 N 173-ФЗ,

від 26.12.2005 N 189-ФЗ)

Бюджетний кодекс Російської Федерації встановлює загальні принципи бюджетного законодавства Російської Федерації, організації і функціонування бюджетної системи Російської Федерації, правове становище суб'єктів бюджетних правовідносин, визначає основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин в Російській Федерації, порядок виконання судових актів щодо звернення стягнення на кошти бюджетів бюджетної системи Російської Федерації, підстави та види відповідальності за порушення бюджетного законодавства Російської Федерації.

(В ред. Федеральних законів від 20.08.2004 N 120-ФЗ, від 27.12.2005 N 197-ФЗ)

Частина перша. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. БЮДЖЕТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Стаття 1. Правовідносини, що регулюються Бюджетним кодексом Російської Федерації

1. До бюджетних правовідносин відносяться:

відносини, що виникають між суб'єктами бюджетних правовідносин у процесі формування доходів та здійснення видатків бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації та бюджетів державних позабюджетних фондів, здійснення державних і муніципальних запозичень, регулювання державного та муніципального боргу;

відносини, що виникають між суб'єктами бюджетних правовідносин у процесі складання і розгляду проектів бюджетів усіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації, затвердження та виконання бюджетів усіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації, контролю за їх виконанням.

2. Цей Кодекс встановлює правовий статус учасників бюджетного процесу, правові основи порядку та умов залучення до відповідальності за порушення бюджетного законодавства Російської Федерації.

Стаття 2. Структура бюджетного законодавства Російської Федерації

Бюджетне законодавство України складається з цього Кодексу та прийнятих відповідно до нього федеральних законів про федеральний бюджет на відповідний рік, законів суб'єктів Російської Федерації про бюджети суб'єктів Російської Федерації на відповідний рік, нормативних правових актів представницьких органів місцевого самоврядування про місцеві бюджети на відповідний рік та інших федеральних законів, законів суб'єктів Російської Федерації і нормативних правових актів представницьких органів місцевого самоврядування, що регулюють правовідносини, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Нормативні правові акти, передбачені частиною першою цієї статті, не можуть суперечити цьому Кодексу. У разі суперечності між цим Кодексом та нормативними правовими актами, передбаченими частиною першою цієї статті, застосовується цей Кодекс.

Стаття 3. Нормативні правові акти, що регулюють бюджетні правовідносини

1. Президент Російської Федерації видає укази, що регулюють бюджетні правовідносини, зазначені в пункті 1 статті 1 цього Кодексу. Укази Президента Російської Федерації не можуть суперечити цьому Кодексу та іншим актам, зазначеним у статті 2 цього Кодексу.

У разі суперечності між цим Кодексом, актами, зазначеними у статті 2 цього Кодексу, та нормативними правовими актами, передбаченими цим пунктом, застосовуються цей Кодекс та акти, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

2. На підставі та на виконання цього Кодексу, інших актів, зазначених у статті 2 цього Кодексу та пункті 1 цієї статті, Уряд Російської Федерації приймає нормативні правові акти, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені статтею 1 цього Кодексу. У разі суперечності між цим Кодексом, актами, зазначеними у статті 2 цього Кодексу та пункті 1 цієї статті, та актами, передбаченими цим пунктом, застосовуються цей Кодекс та акти, зазначені у статті 2 цього Кодексу та пункті 1 цієї статті.

3. Федеральні органи виконавчої влади приймають акти, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені статтею 1 цього Кодексу, у випадках і межах, що передбачені цим Кодексом, іншими актами, зазначеними у статті 2 цього Кодексу, пунктах 1 і 2 цієї статті.

4. Органи державної влади суб'єктів Російської Федерації приймають нормативні правові акти, що регулюють бюджетні правовідносини, в межах своєї компетенції.

5. Органи місцевого самоврядування приймають нормативні правові акти, що регулюють бюджетні правовідносини, в межах своєї компетенції.

Стаття 4. Бюджетне законодавство Російської Федерації і норми міжнародного права

1. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені бюджетним законодавством Російської Федерації, застосовуються правила міжнародного договору.

2. Міжнародні договори Російської Федерації застосовуються до бюджетних правовідносин, зазначених у статті 1 цього Кодексу, безпосередньо, за винятком випадків, коли з міжнародних договорів випливає, що для їх застосування потрібно видання внутрішньодержавних актів.

Стаття 5. Дія бюджетного законодавства Російської Федерації в часі

1. Акти бюджетного законодавства Російської Федерації не мають зворотної сили і застосовуються до відносин, які виникли після введення їх в дію, якщо інше не передбачено цим Кодексом або федеральним законом.

2. Закон про бюджет приймається на фінансовий рік і вступає в силу з дня підписання.

Закон про бюджет підлягає опублікуванню негайно після його прийняття і підписання в установленому порядку.

Стаття 6. Поняття і терміни, вживані в цьому Кодексі

З метою цього Кодексу застосовуються такі поняття і терміни:

бюджет - форма освіти і витрати фонду коштів, призначених для фінансового забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування;

консолідований бюджет - зведення бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації на відповідній території;

державний позабюджетний фонд - форма освіти і витрати коштів, утворених поза федерального бюджету і бюджетів суб'єктів Російської Федерації;

бюджетна система Російської Федерації - заснована на економічних відносинах і державному устрої Російської Федерації, регульована нормами права сукупність федерального бюджету, бюджетів суб'єктів Російської Федерації, місцевих бюджетів та бюджетів державних позабюджетних фондів;

доходи бюджету - кошти, що надходять в безоплатному табезповоротному порядку відповідно до законодавства Російської Федерації у розпорядження органів державної влади Російської Федерації, органів державної влади суб'єктів Російської Федерації органів місцевого самоврядування;

видатки бюджету - кошти, що направляються на фінансове забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування;

дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами;

профіцит бюджету - перевищення доходів бюджету над його видатками;

дотації - бюджетні кошти, що надаються бюджету іншого рівня бюджетної системи Російської Федерації на безоплатній та безповоротній основі;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

субвенція - бюджетні кошти, що надаються бюджету іншого рівня бюджетної системи Російської Федерації або юридичній особі на безоплатній і безповоротній основах на здійснення певних цільових видатків;

субсидія - бюджетні кошти, що надаються бюджету іншого рівня бюджетної системи України, фізичній або юридичній особі на умовах часткового фінансування цільових витрат;

бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та учасників бюджетного процесу по складанню і розгляду проектів бюджетів, проектів бюджетів державних позабюджетних фондів, затвердженню і виконанню бюджетів і бюджетів державних позабюджетних фондів, а також по контролю за їх виконанням;

бюджетний розпис - документ про поквартальному розподілі доходів і витрат бюджету і надходжень із джерел фінансування дефіциту бюджету, що встановлює розподіл бюджетних асигнувань між одержувачами бюджетних коштів і складений у відповідності з бюджетною класифікацією Російської Федерації;

бюджетні асигнування - бюджетні кошти, передбачені бюджетним розписом одержувачеві або розпоряднику бюджетних коштів;

абзаци шістнадцятий - сімнадцятий втратили силу. - Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ;

бюджетний кредит - форма фінансування бюджетних витрат, яка передбачає надання коштів юридичним особам або іншому бюджету на поворотній і платній основах;

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

цільової іноземний кредит (запозичення) - форма фінансування проектів, включених до Програми державних зовнішніх запозичень Російської Федерації, яка передбачає надання коштів в іноземній валюті на поворотній і платній основах шляхом оплати товарів, робіт і послуг відповідно до цілей цих проектів. Цільові іноземні кредити включають пов'язані кредити урядів іноземних держав, банків і фірм, а також нефінансові кредити міжнародних фінансових організацій;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

пов'язані кредити урядів іноземних держав, банків і фірм - форма залучення коштів на поворотній і платній основах для закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів урядів іноземних держав, банків і фірм в основному в країні кредитора;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

нефінансові кредити міжнародних фінансових організацій - форма залучення коштів на поворотній і платній основах для закупівель переважно на конкурсній основі товарів, робіт та послуг з метою здійснення інвестиційних проектів або проектів структурних реформ за участю та за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

абзац втратив чинність. - Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ;

державний чи муніципальний позику (запозичення) - передача у власність Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації або муніципального утворення грошових коштів, які Російська Федерація, суб'єкт Російської Федерації чи муніципальне освіту зобов'язується повернути в тій же сумі зі сплатою відсотка (плати) на суму позики;

державний чи муніципальний борг - зобов'язання, що виникають з державних або муніципальних позик (запозичень), прийнятих на себе Російською Федерацією, суб'єктом Російської Федерації чи муніципальній утворенням гарантій за зобов'язаннями третіх осіб, інші зобов'язання, а також прийняті на себе Російською Федерацією, суб'єктом Російської Федерації чи муніципальним освітою зобов'язання третіх осіб;

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

зовнішній борг - зобов'язання, що виникають в іноземній валюті;

внутрішній борг - зобов'язання, що виникають у валюті Російської Федерації;

витратні зобов'язання - обумовлені законом, іншим нормативним правовим актом, договором або угодою обов'язки Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації, муніципального освіти надати фізичним або юридичним особам, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іноземним державам, міжнародним організаціям та іншим суб'єктам міжнародного права кошти відповідного бюджету (державного позабюджетного фонду, територіального державного позабюджетного фонду);

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

бюджетні зобов'язання - витратні зобов'язання, виконання яких передбачено законом (рішенням) про бюджет на відповідний фінансовий рік;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

міжбюджетні відносини - взаємини між федеральними органами державної влади, органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування з питань регулювання бюджетних правовідносин, організації та здійснення бюджетного процесу;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

міжбюджетні трансферти - кошти одного бюджету бюджетної системи Російської Федерації, що перераховуються іншому бюджету бюджетної системи Російської Федерації;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

бюджетні повноваження органів державної влади (органів місцевого самоврядування) - встановлені законодавством Російської Федерації права та обов'язки органів державної влади (органів місцевого самоврядування) щодо регулювання бюджетних правовідносин, організації та здійснення бюджетного процесу;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

кошторис доходів і витрат населеного пункту, іншої території, що не є муніципальним освітою, - затверджений органом місцевого самоврядування поселення план доходів і витрат розпорядника (головного розпорядника) коштів місцевого бюджету, уповноваженого місцевою адміністрацією поселення здійснювати в даному населеному пункті (іншій території), що входить ( входить) до складу території поселення, окремі функції місцевої адміністрації;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

касове обслуговування виконання бюджету - проведення та облік операцій за касовими надходженнями до бюджету і касовим виплат з бюджету.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Глава 2. БЮДЖЕТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ

ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Стаття 7. Бюджетні повноваження федеральних органів державної влади

(В ред. Федерального закону від 27.12.2005 N 197-ФЗ)

Федеральні органи державної влади відповідно до цього Кодексу та іншими федеральними законами здійснюють наступні бюджетні повноваження:

встановлення загальних принципів організації та функціонування бюджетної системи Російської Федерації, основ бюджетного процесу і міжбюджетних відносин;

визначення основ складання і розгляду проектів бюджетів бюджетної системи Російської Федерації, затвердження та виконання бюджетів бюджетної системи Російської Федерації, затвердження звітів про їх виконання та здійснення контролю за їх виконанням;

встановлення порядку складання і розгляду проектів федерального бюджету і бюджетів державних позабюджетних фондів, затвердження та виконання федерального бюджету і бюджетів державних позабюджетних фондів, здійснення контролю за їх виконанням, затвердження звітів про виконання федерального бюджету і бюджетів державних позабюджетних фондів, складання звіту про виконання консолідованого бюджету Російської Федерації;

складання і розгляд проектів федерального бюджету і бюджетів державних позабюджетних фондів, затвердження і виконання федерального бюджету і бюджетів державних позабюджетних фондів, здійснення контролю за їх виконанням та затвердження звітів про виконання федерального бюджету і бюджетів державних позабюджетних фондів, складання звіту про виконання консолідованого бюджету Російської Федерації;

встановлення порядку складання та подання у федеральні органи виконавчої влади склепінь затверджених бюджетів суб'єктів Російської Федерації і місцевих бюджетів на черговий фінансовий рік, звітів про виконання консолідованих бюджетів суб'єктів Російської Федерації та іншої бюджетної звітності;

встановлення порядку розмежування видаткових зобов'язань Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень;

визначення порядку встановлення і виконання видаткових зобов'язань Російської Федерації, встановлення і виконання видаткових зобов'язань Російської Федерації;

визначення порядку встановлення і виконання видаткових зобов'язань суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень, що підлягають виконанню за рахунок субвенцій з федерального бюджету;

визначення основ формування доходів і здійснення видатків бюджетів бюджетної системи Російської Федерації;

визначення порядку встановлення нормативів відрахувань від федеральних, регіональних і місцевих податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, до бюджетів бюджетної системи Російської Федерації;

встановлення нормативів відрахувань від федеральних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, до бюджетів бюджетної системи Російської Федерації;

визначення загальних принципів надання та форм міжбюджетних трансфертів;

встановлення порядку та умов надання міжбюджетних трансфертів з федерального бюджету;

надання міжбюджетних трансфертів з федерального бюджету;

встановлення порядку здійснення запозичень Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень, управління боргом Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень, погашення та обслуговування державного боргу Російської Федерації;

здійснення державних запозичень Російської Федерації та надання кредитів іноземним державам, управління державним боргом Російської Федерації;

встановлення бюджетної класифікації Російської Федерації і загального порядку її застосування, затвердження бюджетної класифікації Російської Федерації і порядку її застосування в частині, що відноситься до федерального бюджету;

встановлення єдиного порядку ведення бюджетного обліку та подання звітності для бюджетів бюджетної системи Російської Федерації та бюджетних установ;

встановлення уніфікованих форм бюджетної документації і звітності для бюджетів бюджетної системи Російської Федерації та бюджетних установ;

встановлення підстав та порядку тимчасового здійснення федеральними органами державної влади (органами державної влади суб'єктів Російської Федерації) окремих бюджетних повноважень органів державної влади суб'єктів Російської Федерації (органів місцевого самоврядування);

тимчасове здійснення окремих бюджетних повноважень органів державної влади суб'єктів Російської Федерації;

встановлення підстав, видів відповідальності та порядку притягнення до відповідальності за порушення бюджетного законодавства Російської Федерації;

встановлення порядку виконання судових актів щодо звернення стягнення на кошти бюджетів бюджетної системи Російської Федерації;

інші бюджетні повноваження, віднесені цим Кодексом та іншими федеральними законами до бюджетних повноважень федеральних органів державної влади.

Стаття 8. Бюджетні повноваження органів державної влади суб'єктів Російської Федерації

Органи державної влади суб'єктів Російської Федерації відповідно до цього Кодексу, федеральними законами та прийнятими відповідно до них законами суб'єктів Російської Федерації здійснюють наступні бюджетні повноваження:

встановлення порядку складання і розгляду проектів бюджету суб'єкта Російської Федерації і бюджетів територіальних державних позабюджетних фондів, затвердження та виконання бюджету суб'єкта Російської Федерації і бюджетів територіальних державних позабюджетних фондів, здійснення контролю за їх виконанням і затвердження звіту про виконання бюджету суб'єкта Російської Федерації і бюджетів територіальних державних позабюджетних фондів;

складання і розгляд проектів бюджету суб'єкта Російської Федерації, бюджетів територіальних державних позабюджетних фондів, затвердження та виконання бюджету суб'єкта Російської Федерації і бюджетів територіальних державних позабюджетних фондів, здійснення контролю за їх виконанням, складання та затвердження звітів про виконання бюджету суб'єкта Російської Федерації і бюджетів територіальних державних позабюджетних фондів, складання звітів про виконання консолідованого бюджету суб'єкта Російської Федерації;

встановлення порядку подання у виконавчі органи державної влади суб'єктів Російської Федерації затверджених місцевих бюджетів, звітів про виконання місцевих бюджетів та іншої бюджетної звітності, встановленої федеральними органами державної влади;

встановлення і виконання видаткових зобов'язань суб'єкта Російської Федерації;

визначення порядку встановлення і виконання видаткових зобов'язань муніципальних утворень, що підлягають виконанню за рахунок субвенцій з бюджету суб'єкта Російської Федерації;

встановлення нормативів відрахувань до місцевих бюджетів від федеральних і (або) регіональних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, що підлягають зарахуванню відповідно до цього Кодексу та законодавством про податки і збори до бюджетів суб'єктів Російської Федерації;

встановлення порядку та умов надання міжбюджетних трансфертів з бюджету суб'єкта Російської Федерації;

надання міжбюджетних трансфертів з бюджету суб'єкта Російської Федерації;

встановлення загального порядку та умов надання міжбюджетних трансфертів з місцевих бюджетів;

здійснення державних запозичень суб'єкта Російської Федерації, управління державним боргом суб'єкта Російської Федерації;

деталізація об'єктів бюджетної класифікації Російської Федерації в частині, що стосується бюджету відповідного суб'єкта Російської Федерації;

тимчасове здійснення окремих бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування;

у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом, федеральними законами та прийнятими відповідно до них законами суб'єктів Російської Федерації, встановлення відповідальності за порушення нормативних правових актів суб'єктів Російської Федерації з питань регулювання бюджетних правовідносин;

інші бюджетні повноваження, віднесені цим Кодексом та іншими федеральними законами до бюджетних повноважень органів державної влади суб'єктів Російської Федерації.

Органи державної влади суб'єктів Російської Федерації - міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга, крім перерахованих вище бюджетних повноважень, відповідно до цього Кодексу та іншими федеральними законами здійснюють наступні бюджетні повноваження:

визначення законами зазначених суб'єктів Російської Федерації джерел доходів бюджетів внутрішньоміських муніципальних утворень міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга. Установлені цим Кодексом джерела доходів місцевих бюджетів, не віднесені законами суб'єктів Російської Федерації - міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга до джерел доходів бюджетів внутрішньоміських муніципальних утворень, зараховуються до бюджетів суб'єктів Російської Федерації - міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга;

встановлення нормативів відрахувань до бюджетів внутрішньоміських муніципальних утворень міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга від федеральних, регіональних і (або) місцевих податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, що підлягають зарахуванню до бюджетів суб'єктів Російської Федерації - міст федерального значення Москви й Санкт -Петербурга відповідно до цього Кодексу та законодавством про податки і збори;

визначення обсягу і порядку надання міжбюджетних трансфертів бюджетам внутрішньоміських муніципальних утворень, у тому числі визначення порядку утворення в складі бюджетів суб'єктів Російської Федерації - міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга регіональних фондів фінансової підтримки муніципальних утворень і порядку розподілу коштів зазначених фондів;

визначення переліку і порядку виконання витратних зобов'язань внутрішньоміських муніципальних утворень міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга, що випливають з повноважень з питань місцевого значення, визначених законами суб'єктів Російської Федерації - міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга;

визначення порядку ведення реєстру видаткових зобов'язань внутрішньоміських муніципальних утворень міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга.

Стаття 9. Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування

1. Органи місцевого самоврядування відповідно до цього Кодексу та іншими федеральними законами здійснюють наступні бюджетні повноваження:

встановлення порядку складання і розгляду проекту місцевого бюджету, затвердження та виконання місцевого бюджету, здійснення контролю за його виконанням і затвердження звіту про виконання місцевого бюджету;

складання і розгляд проекту місцевого бюджету, затвердження і виконання місцевого бюджету, здійснення контролю за його виконанням, складання та затвердження звіту про виконання місцевого бюджету;

встановлення і виконання видаткових зобов'язань муніципального освіти;

визначення порядку надання міжбюджетних трансфертів з місцевих бюджетів, надання міжбюджетних трансфертів з місцевих бюджетів;

здійснення муніципальних запозичень, управління муніципальним боргом;

деталізація об'єктів бюджетної класифікації Російської Федерації в частині, що відноситься до відповідного місцевого бюджету;

у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом та іншими федеральними законами, встановлення відповідальності за порушення нормативних правових актів органів місцевого самоврядування з питань регулювання бюджетних правовідносин;

інші бюджетні повноваження, віднесені цим Кодексом та іншими федеральними законами до бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування.

2. Органи місцевого самоврядування муніципальних районів, крім повноважень, перелічених у пункті 1 цієї статті, відповідно до цього Кодексу та іншими федеральними законами здійснюють також наступні бюджетні повноваження:

встановлення відповідно до федеральних законів і законами суб'єктів Російської Федерації нормативів відрахувань до бюджетів поселень від федеральних, регіональних і місцевих податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, що підлягають зарахуванню відповідно до цього Кодексу, законодавством про податки і збори та (або) законами суб'єктів Російської Федерації в бюджети муніципальних районів;

встановлення порядку та умов надання міжбюджетних трансфертів з бюджету муніципального району бюджетам міських, сільських поселень, надання міжбюджетних трансфертів з бюджету муніципального району бюджетам міських, сільських поселень;

визначення цілей та порядку надання субвенцій з бюджетів поселень до бюджетів муніципальних районів, представницький орган яких формується відповідно до пункту 1 частини 4 статті 35 Федерального закону від 6 жовтня 2003 року N 131-ФЗ "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування Російської Федерації" ( далі - Федеральний закон "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування Російської Федерації"), на вирішення питань місцевого значення міжмуніципальної характеру;

складання звіту про виконання консолідованого бюджету муніципального району.

3. Органи місцевого самоврядування поселень поряд з повноваженнями, перерахованими в пункті 1 цієї статті, відповідно до цього Кодексу та іншими федеральними законами здійснюють також бюджетні повноваження щодо встановлення порядку складання, затвердження та виконання кошторисів доходів і видатків окремих населених пунктів, інших територій, які не є муніципальними утвореннями, що входять до складу території поселення.

Частина друга. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Розділ I. БЮДЖЕТНЕ ПРИСТРІЙ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Глава 3. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Стаття 10. Структура бюджетної системи Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Бюджетна система України складається з бюджетів наступних рівнів:

федеральний бюджет і бюджети державних позабюджетних фондів;

бюджети суб'єктів Російської Федерації і бюджети територіальних державних позабюджетних фондів;

місцеві бюджети, в тому числі:

бюджети муніципальних районів, міських округів бюджети, бюджети внутрішньоміських муніципальних утворень міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга;

бюджети міських і сільських поселень.

Стаття 11. Правова форма бюджетів

Федеральний бюджет і бюджети державних позабюджетних фондів розробляються і затверджуються у формі федеральних законів, бюджети суб'єктів Російської Федерації і бюджети територіальних державних позабюджетних фондів розробляються і затверджуються у формі законів суб'єктів Російської Федерації, місцеві бюджети розробляються і затверджуються у формі правових актів представницьких органів місцевого самоврядування або в порядку, встановленому статутами муніципальних утворень.

У випадках, якщо цим Кодексом передбачається регулювання визначених відносин законом про бюджет, для органів місцевого самоврядування ці відносини повинні бути врегульовані відповідними нормативними правовими актами представницьких органів місцевого самоврядування про бюджет або актами про бюджет, прийнятими в порядку, встановленому статутами муніципальних утворень.

Стаття 12. Річний бюджет

Річний бюджет складається на один фінансовий рік, який відповідає календарному року і триває з 1 січня по 31 грудня.

Стаття 13. Державний позабюджетний фонд

Державний позабюджетний фонд - фонд грошових коштів, утворений поза федерального бюджету і бюджетів суб'єктів Російської Федерації і призначений для реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, соціальне забезпечення у разі безробіття, охорону здоров'я та медичну допомогу. Витрати та доходи державного позабюджетного фонду формуються в порядку, встановленому федеральним законом, або в іншому порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 14. Місцевий бюджет

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Кожне муніципальне утворення має власний бюджет.

Бюджет муніципального утворення (місцевий бюджет) - форма освіти і витрачання грошових коштів у розрахунку на фінансовий рік, призначених для виконання витратних зобов'язань відповідного муніципального освіти.

Використання органами місцевого самоврядування інших форм освіти і витрачання грошових коштів для виконання витратних зобов'язань муніципальних утворень не допускається.

У місцевих бюджетах відповідно до бюджетної класифікації Російської Федерації роздільно передбачаються кошти, що направляються на виконання витратних зобов'язань муніципальних утворень у зв'язку із здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень з питань місцевого значення та витратних зобов'язань муніципальних утворень, виконуваних за рахунок субвенцій з бюджетів інших рівнів для здійснення окремих державних повноважень.

Бюджет муніципального району (районний бюджет) і звід бюджетів міських і сільських поселень, що входять до складу муніципального району (без урахування міжбюджетних трансфертів між цими бюджетами), утворюють консолідований бюджет муніципального району.

У якості складової частини бюджетів міських і сільських поселень можуть бути передбачені кошторису доходів і витрат окремих населених пунктів, інших територій, які не є муніципальними утвореннями.

Стаття 15. Бюджет суб'єкта Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Кожен суб'єкт Російської Федерації має власний бюджет.

Бюджет суб'єкта Російської Федерації (регіональний бюджет) - форма освіти і витрачання грошових коштів у розрахунку на фінансовий рік, призначених для виконання витратних зобов'язань відповідного суб'єкта Російської Федерації.

Використання органами державної влади суб'єктів Російської Федерації інших форм освіти і витрачання грошових коштів для виконання витратних зобов'язань суб'єктів Російської Федерації не допускається, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У бюджетах суб'єктів Російської Федерації відповідно до бюджетної класифікації Російської Федерації роздільно передбачаються кошти, що направляються на виконання витратних зобов'язань суб'єктів Російської Федерації у зв'язку із здійсненням органами державної влади суб'єктів Російської Федерації повноважень з предметів ведення суб'єктів Російської Федерації і повноважень з предметів спільного ведення, зазначених у пунктах 2 і 5 статті 26.3 Федерального закону від 6 жовтня 1999 року N 184-ФЗ "Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації" (далі - Федеральний закон "Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації "), і видаткових зобов'язань суб'єктів Російської Федерації, які здійснюються за рахунок субвенцій з федерального бюджету.

Бюджет суб'єкта Російської Федерації і звід бюджетів муніципальних утворень, що входять до складу суб'єкта Російської Федерації (без урахування міжбюджетних трансфертів між цими бюджетами), утворюють консолідований бюджет суб'єкта Російської Федерації.

Стаття 16. Федеральний бюджет

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Федеральний бюджет - форма освіти і витрачання грошових коштів у розрахунку на фінансовий рік, призначених для виконання витратних зобов'язань Російської Федерації.

Використання федеральними органами державної влади інших форм освіти і витрачання грошових коштів, призначених для виконання витратних зобов'язань Російської Федерації, не допускається, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом та іншими федеральними законами.

Федеральний бюджет і звід бюджетів інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації (без урахування міжбюджетних трансфертів між цими бюджетами і за винятком бюджетів державних позабюджетних фондів та територіальних державних позабюджетних фондів) утворюють консолідований бюджет Російської Федерації.

Стаття 17. Цільовий бюджетний фонд

Цільовий бюджетний фонд - фонд грошових коштів, утворений відповідно до законодавства Російської Федерації в складі бюджету за рахунок доходів цільового призначення або в порядку цільових відрахувань від конкретних видів доходів або інших надходжень і використовуваний по окремому кошторисі. Кошти цільового бюджетного фонду не можуть бути використані на цілі, що не відповідають призначенню цільового бюджетного фонду.

Глава 4. БЮДЖЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Стаття 18. Бюджетна класифікація Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 22.12.2005 N 176-ФЗ)

Бюджетна класифікація Російської Федерації є угрупованням доходів, витрат і джерел фінансування дефіцитів бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації, видів державного (муніципального) боргу і державних (муніципальних) активів, використовуваної для складання і виконання бюджетів усіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації та забезпечує порівнянність показників бюджетів усіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації.

Стаття 19. Склад бюджетної класифікації Російської Федерації

Бюджетна класифікація Російської Федерації включає:

класифікацію доходів бюджетів Російської Федерації;

функціональну класифікацію видатків бюджетів Російської Федерації;

економічну класифікацію витрат бюджетів Російської Федерації;

класифікацію джерел внутрішнього фінансування дефіцитів бюджетів Російської Федерації;

класифікацію джерел зовнішнього фінансування дефіциту федерального бюджету;

класифікацію видів державних внутрішніх боргів Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень;

класифікацію видів державного зовнішнього боргу Російської Федерації та державних зовнішніх активів Російської Федерації;

відомчу класифікацію видатків федерального бюджету.

Стаття 20. Класифікація доходів бюджетів Російської Федерації

Класифікація доходів бюджетів Російської Федерації є угрупованням доходів бюджетів усіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації і грунтується на законодавчих актах Російської Федерації, визначають джерела формування доходів бюджетів усіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації.

Класифікація доходів бюджетів Російської Федерації включає в себе код адміністратора надходжень до бюджету, групи, підгрупи, статті, підстатті, елементи, програми (підпрограми) і коди економічної класифікації доходів.

(Частина друга в ред. Федерального закону від 23.12.2004 N 174-ФЗ)

Економічна класифікація доходів є угрупованням операцій сектора державного управління за їх економічним змістом.

(Частина третя введена Федеральним законом від 23.12.2004 N 174-ФЗ)

Адміністраторами надходжень до бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи управління державних позабюджетних фондів, Центральний банк Російської Федерації, а також бюджетні установи, створені органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які здійснюють в установленому порядку контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати, нарахування, облік, стягнення і прийняття рішень про повернення (заліку) зайво сплачених (стягнутих) платежів до бюджету, пені та штрафів за ним.

(Частина четверта введена Федеральним законом від 22.12.2005 N 176-ФЗ)

Стаття 21. Функціональна класифікація видатків бюджетів Російської Федерації

Функціональна класифікація видатків бюджетів Російської Федерації є угрупованням витрат бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації і відображає спрямування бюджетних коштів на виконання основних функцій держави, вирішення питань місцевого значення, в тому числі на фінансування реалізації нормативних правових актів, прийнятих органами державної влади, і муніципальних правових актів, прийнятих органами місцевого самоврядування, на фінансування здійснення окремих державних повноважень, переданих іншим рівням влади.

(Частина перша в ред. Федерального закону від 22.12.2005 N 176-ФЗ)

Першим рівнем функціональної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації є розділи, що визначають витрачання бюджетних коштів на виконання функцій держави.

Другим рівнем функціональної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації є підрозділи, що конкретизують спрямування бюджетних коштів на виконання функцій держави в межах розділів.

Класифікація цільових статей витрат федерального бюджету утворює третій рівень функціональної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації і відображає фінансування витрат федерального бюджету за конкретними напрямами діяльності головних розпорядників коштів федерального бюджету в межах підрозділів функціональної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації.

Класифікація видів витрат бюджету утворює четвертий рівень функціональної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації та деталізує напрями фінансування видатків бюджету за цільовими статтями.

Стаття 22. Економічна класифікація видатків бюджетів Російської Федерації

Економічна класифікація видатків бюджетів Російської Федерації є угрупованням витрат бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації з їх економічним змістом.

Стаття 23. Класифікація джерел фінансування дефіцитів бюджетів Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 22.12.2005 N 176-ФЗ)

Класифікація джерел фінансування дефіцитів бюджетів Російської Федерації є угрупованням позикових коштів, що залучаються Російською Федерацією, суб'єктами Російської Федерації і муніципальними утвореннями для покриття дефіцитів відповідних бюджетів.

Класифікація джерел внутрішнього фінансування дефіцитів бюджетів Російської Федерації включає в себе групи, підгрупи, статті, підстатті, елементи, програми (підпрограми) і коди економічної класифікації джерел внутрішнього фінансування дефіцитів бюджетів, код адміністратора джерел внутрішнього фінансування дефіцитів бюджетів.

Адміністраторами джерел внутрішнього фінансування дефіцитів бюджетів є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи управління державних позабюджетних фондів, а також бюджетні установи, створені органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які мають право відповідно до законодавства Російської Федерації здійснювати державні та муніципальні внутрішні запозичення, укладати кредитні угоди та договори для залучення кредитів (за винятком бюджетних установ), надавати державні та муніципальні гарантії, здійснювати операції з активами, що перебувають у державній і муніципальної власності.

Класифікація джерел зовнішнього фінансування дефіцитів федерального бюджету і бюджетів суб'єктів Російської Федерації включає в себе групи, підгрупи, статті, підстатті, елементи, програми (підпрограми) і коди економічної класифікації джерел зовнішнього фінансування дефіцитів бюджетів, код адміністратора джерел зовнішнього фінансування дефіцитів бюджетів.

Адміністраторами джерел зовнішнього фінансування дефіцитів бюджетів є органи державної влади, які мають право відповідно до законодавства Російської Федерації здійснювати державні зовнішні запозичення, укладати кредитні угоди і договори, зазначені в іноземній валюті, для залучення кредитів, надавати державні гарантії в іноземній валюті.

Економічна класифікація джерел фінансування дефіцитів бюджетів є угрупованням операцій сектора державного управління за їх економічним змістом.

Стаття 24. Відомча класифікація видатків федерального бюджету

Відомча класифікація видатків федерального бюджету є угрупованням витрат, що відбиває розподіл бюджетних коштів по головних розпорядниках коштів федерального бюджету.

Відомча структура видатків федерального бюджету, що встановлює витрати федерального бюджету по головних розпорядниках коштів федерального бюджету, розділів, підрозділів, цільовим статтям і видам витрат функціональної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації, затверджується федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

(Частина друга в ред. Федерального закону від 22.12.2005 N 176-ФЗ)

Частина третя втратила чинність. - Федеральний закон від 08.12.2003 N 158-ФЗ.

Стаття 25. Відомча класифікація видатків бюджетів суб'єктів Російської Федерації і відомча класифікація видатків місцевих бюджетів

(В ред. Федерального закону від 22.12.2005 N 176-ФЗ)

1. Відомча класифікація видатків бюджетів суб'єктів Російської Федерації є угрупованням витрат бюджетів суб'єктів Російської Федерації і відображає розподіл бюджетних асигнувань по головних розпорядниках коштів бюджетів суб'єктів Російської Федерації, розділів, підрозділів, цільовим статтям і видам витрат функціональної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації.

2. Відомча класифікація видатків місцевих бюджетів є угрупованням витрат місцевих бюджетів і відображає розподіл бюджетних асигнувань по головних розпорядниках коштів місцевих бюджетів, розділів, підрозділів, цільовим статтям і видам витрат функціональної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації.

3. Відомча структура видатків бюджетів суб'єктів Російської Федерації і місцевих бюджетів, що встановлює витрати відповідних бюджетів за головним розпорядникам коштів, розділів, підрозділів, цільовим статтям і видам витрат функціональної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації, затверджується законами (рішеннями) про відповідний бюджет на черговий фінансовий рік.

Стаття 26. Єдність бюджетної класифікації Російської Федерації

1. Бюджетна класифікація Російської Федерації в частині класифікації доходів бюджетів Російської Федерації, функціональної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації, економічної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації, класифікації джерел фінансування дефіцитів бюджетів Російської Федерації є єдиною для бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації і затверджується федеральним законом.

2. Федеральні закони, що регулюють відносини, не пов'язані безпосередньо з визначенням складу і структури бюджетної класифікації Російської Федерації, не повинні містити положень, її змінюють.

Стаття 27. Права законодавчих (представницьких) органів суб'єктів Російської Федерації органів місцевого самоврядування в області деталізації об'єктів бюджетної класифікації Російської Федерації

Законодавчі (представницькі) органи суб'єктів Російської Федерації і органи місцевого самоврядування можуть проводити подальшу деталізацію об'єктів бюджетної класифікації Російської Федерації в частині цільових статей та видів витрат, не порушуючи загальних принципів побудови та єдності бюджетної класифікації Російської Федерації.

Глава 5. ПРИНЦИПИ

БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Стаття 28. Перелік принципів бюджетної системи Російської Федерації

Бюджетна система Російської Федерації заснована на принципах:

єдності бюджетної системи Російської Федерації;

розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи Російської Федерації;

самостійності бюджетів;

рівності бюджетних прав суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

повноти відображення доходів і витрат бюджетів, бюджетів державних позабюджетних фондів;

збалансованості бюджету;

ефективності та економності використання бюджетних коштів;

загального (сукупного) покриття витрат бюджетів;

гласності;

достовірності бюджету;

адресності та цільового характеру бюджетних коштів.

Стаття 29. Принцип єдності бюджетної системи Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Принцип єдності бюджетної системи Російської Федерації означає єдність бюджетного законодавства Російської Федерації, принципів організації і функціонування бюджетної системи Російської Федерації, форм бюджетної документації та звітності, бюджетної класифікації бюджетної системи Російської Федерації, санкцій за порушення бюджетного законодавства Російської Федерації, єдиний порядок встановлення і виконання видаткових зобов'язань , формування доходів і здійснення видатків бюджетів бюджетної системи Російської Федерації, ведення бюджетного обліку та звітності бюджетів бюджетної системи Російської Федерації та бюджетних установ, єдність порядку виконання судових актів щодо звернення стягнення на кошти бюджетів бюджетної системи Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 27.12.2005 N 197-ФЗ)

Стаття 30. Принцип розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Принцип розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів означає закріплення відповідно до законодавства Російської Федерації доходів і витрат за бюджетами бюджетної системи Російської Федерації, а також визначення повноважень органів державної влади (органів місцевого самоврядування) щодо формування доходів, встановлення і виконання видаткових зобов'язань.

Стаття 31. Принцип самостійності бюджетів

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Принцип самостійності бюджетів означає:

право і обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування самостійно забезпечувати збалансованість відповідних бюджетів та ефективність використання бюджетних коштів;

право і обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідному рівні бюджетної системи Російської Федерації самостійно здійснювати бюджетний процес, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;

право органів державної влади та органів місцевого самоврядування встановлювати відповідно до законодавства Російської Федерації про податки і збори податки і збори, що підлягають зарахуванню до бюджетів відповідного рівня бюджетної системи Російської Федерації;

право органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до цього Кодексу самостійно визначати форми і напрями витрачання коштів бюджетів (за винятком витрат, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок субсидій і субвенцій з бюджетів інших рівнів);

неприпустимість встановлення витратних зобов'язань, що підлягають виконанню одночасно за рахунок коштів бюджетів двох і більше рівнів бюджетної системи Російської Федерації, або за рахунок коштів консолідованих бюджетів, або без визначення бюджету, за рахунок коштів якого має здійснюватися виконання відповідних видаткових зобов'язань;

неприпустимість безпосереднього виконання видаткових зобов'язань органів державної влади та органів місцевого самоврядування за рахунок коштів бюджетів інших рівнів;

неприпустимість введення в дію протягом фінансового року органами державної влади та органами місцевого самоврядування рішень і змін бюджетного законодавства та (або) законодавства про податки і збори, що призводять до збільшення витрат і (або) зниження доходів бюджетів інших рівнів без внесення змін до законів (рішення ) про відповідні бюджети, що передбачають компенсацію збільшення витрат, зниження доходів;

неприпустимість вилучення протягом фінансового року додаткових доходів, економії за витратами бюджетів, отриманих в результаті ефективного виконання бюджетів.

Стаття 31.1. Принцип рівності бюджетних прав суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень

(Введена Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Принцип рівності бюджетних прав суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень означає визначення бюджетних повноважень органів державної влади суб'єктів Російської Федерації органів місцевого самоврядування, встановлення і виконання видаткових зобов'язань, формування податкових та неподаткових доходів бюджетів суб'єктів Російської Федерації і місцевих бюджетів, визначення обсягу, форм і порядку надання міжбюджетних трансфертів відповідно до єдиних принципів і вимог, встановлених цим Кодексом.

Договори та угоди між федеральними органами державної влади та органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, що не відповідають цьому Кодексу, є недійсними.

Стаття 32. Принцип повноти відображення доходів і витрат бюджетів, бюджетів державних позабюджетних фондів

Принцип повноти відображення доходів і витрат бюджетів, бюджетів державних позабюджетних фондів означає, що всі доходи і видатки бюджетів, бюджетів державних позабюджетних фондів та інші обов'язкові надходження, визначені податковим і бюджетним законодавством Російської Федерації, законами про державних позабюджетних фондах, підлягають відображенню в бюджетах, бюджетах державних позабюджетних фондів в обов'язковому порядку і в повному обсязі. Усі державні та муніципальні витрати підлягають фінансуванню за рахунок бюджетних коштів, коштів державних позабюджетних фондів, акумульованих у бюджетній системі Російської Федерації.

Податкові кредити, відстрочення та розстрочення по сплаті податків та інших обов'язкових платежів повністю враховуються окремо по доходах бюджетів, бюджетів державних позабюджетних фондів і за видатками бюджетів, бюджетів державних позабюджетних фондів, за винятком відстрочок і розстрочок зі сплати податків та інших обов'язкових платежів, що надаються в межах поточного фінансового року.

Стаття 33. Принцип збалансованості бюджету

Принцип збалансованості бюджету означає, що обсяг передбачених бюджетом видатків повинен відповідати сумарним обсягом доходів бюджету і надходжень із джерел фінансування його дефіциту.

При складанні, затвердженні та виконанні бюджету уповноважені органи мають виходити з необхідності мінімізації розміру дефіциту бюджету.

Стаття 34. Принцип ефективності та економності використання бюджетних коштів

Принцип ефективності та економності використання бюджетних коштів означає, що при складанні та виконанні бюджетів уповноважені органи та одержувачі бюджетних коштів мають виходити з необхідності досягнення заданих результатів з використанням найменшого обсягу коштів або досягнення найкращого результату з використанням визначеного бюджетом обсягу коштів.

Стаття 35. Принцип загального (сукупного) покриття витрат

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Принцип загального (сукупного) покриття витрат означає, що всі витрати бюджету повинні покриватися загальною сумою доходів бюджету і надходжень із джерел фінансування його дефіциту.

Доходи бюджету та надходження з джерел фінансування його дефіциту не можуть бути пов'язані з певними витратами бюджету, за винятком доходів цільових бюджетних фондів, коштів цільових іноземних кредитів, а також у разі централізації коштів з бюджетів інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації.

Стаття 36. Принцип гласності

Принцип гласності означає:

обов'язкове опублікування у відкритій пресі затверджених бюджетів і звітів про їх виконання, повноту подання інформації про хід виконання бюджетів, а також доступність інших відомостей за рішенням законодавчих (представницьких) органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

обов'язкову відкритість для суспільства та засобів масової інформації процедур розгляду та прийняття рішень по проектам бюджетів, у тому числі з питань, що викликають розбіжності або всередині законодавчого (представницького) органу державної влади, або між законодавчим (представницьким) і виконавчим органами державної влади.

Секретні статті можуть затверджуватися тільки в складі федерального бюджету.

Стаття 37. Принцип достовірності бюджету

Принцип достовірності бюджету означає надійність показників прогнозу соціально-економічного розвитку відповідної території і реалістичність розрахунку доходів і видатків бюджету.

Стаття 38. Принцип адресності та цільового характеру бюджетних коштів

Принцип адресності та цільового характеру бюджетних коштів означає, що бюджетні кошти виділяються в розпорядження конкретних отримувачів бюджетних коштів з позначенням спрямування їх на фінансування конкретних цілей.

Будь-які дії, що призводять до порушення адресності передбачених бюджетом коштів або до направлення їх на цілі, не позначені в бюджеті при виділенні конкретних сум коштів, є порушенням бюджетного законодавства Російської Федерації.

Розділ II. ДОХОДИ БЮДЖЕТІВ

Глава 6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОХОДИ БЮДЖЕТІВ

Стаття 39. Формування доходів бюджетів

1. Доходи бюджетів формуються відповідно до бюджетного і податкового законодавства Російської Федерації.

2. У доходах бюджетів можуть бути частково централізовані доходи, що зараховуються до бюджетів інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації для цільового фінансування централізованих заходів, а також безоплатні перерахування.

3. У складі доходів бюджетів відособлено враховуються доходи цільових бюджетних фондів.

Стаття 40. Зарахування доходів у бюджет, бюджет державного позабюджетного фонду

1. Податкові доходи вважаються сплаченими доходами відповідного бюджету, бюджету державного позабюджетного фонду з моменту, що визначається податковим законодавством Російської Федерації.

Неподаткові доходи та інші надходження вважаються сплаченими до бюджету, бюджет державного позабюджетного фонду з моменту списання грошових коштів з рахунку платника в кредитній організації.

2. Грошові кошти вважаються зарахованими в доход відповідного бюджету, бюджету державного позабюджетного фонду з моменту вчинення Банком Росії або кредитною організацією операції по зарахуванню (обліку) грошових коштів на рахунок органу, який виконує бюджет, бюджет державного позабюджетного фонду.

Стаття 41. Види доходів бюджетів

1. Доходи бюджетів утворюються за рахунок податкових і неподаткових видів доходів, а також за рахунок безоплатних і безповоротних перерахувань.

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Абзац виключений. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 116-ФЗ.

2. До податкових доходів відносяться передбачені податковим законодавством Російської Федерації федеральні, регіональні та місцеві податки і збори, а також пені і штрафи.

3. Розмір наданих податкових кредитів, відстрочок і розстрочок зі сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету повністю враховується в доходах відповідного бюджету.

4. До неподаткових доходів належать:

доходи від використання майна, що перебуває у державній або муніципальній власності, після сплати податків і зборів, передбачених законодавством про податки і збори;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

доходи від платних послуг, що надаються бюджетними установами, що перебувають у віданні відповідно федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування, після сплати податків і зборів, передбачених законодавством про податки і збори;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

кошти, отримані в результаті застосування заходів цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності, в тому числі штрафи, конфіскації, компенсації, а також кошти, отримані у відшкодування шкоди, заподіяної Російської Федерації, суб'єктам Російської Федерації, муніципальних утворень, і інші суми примусового вилучення ;

абзац втратив чинність. - Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ;

інші неподаткові доходи.

(П. 4 в ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

5. До безоплатним і безповоротним перечислениям відносяться перерахування у вигляді:

фінансової допомоги з бюджетів інших рівнів у формі дотацій та субсидій;

субвенцій з Федерального фонду компенсацій і (або) з регіональних фондів компенсацій;

субвенцій з місцевих бюджетів бюджетам інших рівнів;

інших безоплатних і безповоротних перерахувань між бюджетами бюджетної системи Російської Федерації;

безоплатних та безповоротних перерахувань з бюджетів державних і (або) територіальних державних позабюджетних фондів;

безоплатних та безповоротних перерахувань від фізичних осіб та юридичних осіб, міжнародних організацій та урядів іноземних держав, у тому числі добровільних пожертвувань.

(П. 5 введений Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Стаття 42. Доходи від використання майна, що перебуває у державній або муніципальній власності

1. У доходах бюджетів враховуються:

кошти, одержувані у вигляді орендної або іншої плати за здачу в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування майна, що перебуває у державній або муніципальній власності;

кошти, одержувані у вигляді відсотків за залишками бюджетних коштів на рахунках у кредитних організаціях;

кошти, одержувані від передачі майна, що перебуває у державній або муніципальній власності, під заставу, в довірче управління;

абзац виключений. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 116-ФЗ;

плата за користування бюджетними коштами, наданими іншим бюджетам, іноземним державам або юридичним особам на поворотній і платній основах;

доходи у вигляді прибутку, що припадає на частки в статутному (складеному) капіталі господарських товариств і товариств, або дивідендів по акціях, що належать Російської Федерації, суб'єктам Російської Федерації чи муніципальній утворенням;

частина прибутку державних і комунальних унітарних підприємств, що залишається після сплати податків та інших обов'язкових платежів;

інші передбачені законодавством Російської Федерації доходи від використання майна, що перебуває у державній або муніципальній власності.

Зазначені в цьому пункті доходи від використання майна, що перебуває у державній або муніципальній власності, включаються до складу доходів відповідних бюджетів після сплати податків і зборів, передбачених законодавством про податки і збори.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

2. Доходи бюджетної установи, отримані від підприємницької та іншої діяльності, що приносить прибуток, після сплати податків і зборів, передбачених законодавством про податки і збори, в повному обсязі враховуються в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи та відображаються в доходах відповідного бюджету як доходи від використання майна, перебуває у державній або муніципальній власності, або як доходи від надання платних послуг.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Стаття 43. Доходи від продажу майна, що перебуває у державній та муніципальній власності

Кошти, отримані від продажу державного і муніципального майна, підлягають зарахуванню до відповідних бюджетів у повному обсязі.

Порядок перерахування до бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації коштів, одержуваних у процесі приватизації державного та муніципального майна, нормативи їх розподілу між бюджетами різних рівнів, а також розміри витрат на організацію приватизації визначаються законодавством Російської Федерації про приватизацію.

Статті 44 - 45. Втратили силу. - Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Стаття 46. Штрафи та інші суми примусового вилучення

1. Штрафи підлягають зарахуванню до бюджетів міських округів і муніципальних районів, міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга за місцем знаходження органу або посадової особи, яка прийняла рішення про накладення штрафу, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законодавчими актами Російської Федерації.

(П. 1 в ред. Федерального закону від 19.12.2005 N 159-ФЗ)

2. Суми конфіскацій, компенсацій та інші засоби, в примусовому порядку вилучаються в доход держави, зараховуються до доходів бюджетів відповідно до законодавства Російської Федерації і рішеннями судів.

3. Суми грошових стягнень (штрафів), що застосовуються в якості санкцій, передбачених главами 16 і 18 частини першої Податкового кодексу Російської Федерації, підлягають зарахуванню до відповідних бюджетів бюджетної системи Російської Федерації за нормативами і в порядку, що встановлені федеральним законом про федеральний бюджет на поточний фінансовий рік і (або) законодавством Російської Федерації про податки і збори для відповідних податків і зборів, федеральними законами про бюджетах державних позабюджетних фондів.

Суми грошових стягнень (штрафів), що застосовуються в якості санкцій, передбачених главами 16 і 18 частини першої Податкового кодексу Російської Федерації, які неможливо віднести до відповідного податку та збору, підлягають зарахуванню до федерального бюджету, бюджетів суб'єктів Російської Федерації, місцевих бюджетів у порядку, визначеному федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

(П. 3 запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Стаття 47. Власні доходи бюджетів

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

До власних доходів бюджетів належать:

податкові доходи, що зараховуються до бюджетів відповідно до бюджетного законодавства Російської Федерації і законодавством про податки і збори;

неподаткові доходи, що зараховуються до бюджетів відповідно до законодавства Російської Федерації;

доходи, отримані бюджетами у вигляді безоплатних і безповоротних перерахувань, за винятком субвенцій з Федерального фонду компенсацій і (або) регіональних фондів компенсацій.

Стаття 48. Втратила силу. - Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Глава 7. Доходи федерального бюджету

Стаття 49. Втратила силу. - Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Стаття 50. Податкові доходи федерального бюджету

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

У федеральний бюджет зараховуються податкові доходи від наступних федеральних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами:

податку на прибуток організацій за ставкою, встановленою для зарахування зазначеного податку до федерального бюджету, - за нормативом 100 відсотків;

податку на прибуток організацій (у частині доходів іноземних організацій, не пов'язаних з діяльністю у Російській Федерації через постійне представництво, а також у частині доходів, отриманих у вигляді дивідендів і відсотків по державних і муніципальних цінних паперів) - за нормативом 100 відсотків;

податку на прибуток організацій при виконанні угод про розподіл продукції, укладених до набрання чинності Федерального закону від 30 грудня 1995 року N 225-ФЗ "Про угоди про розподіл продукції" (далі - Федеральний закон "Про угоди про розподіл продукції") і не передбачають спеціальних податкових ставок для зарахування зазначеного податку у федеральний бюджет і бюджети суб'єктів Російської Федерації, - за нормативом 20 відсотків;

податку на додану вартість - за нормативом 100 відсотків;

акцизів на спирт етиловий з харчової сировини - за нормативом 50 відсотків;

акцизів на спирт етиловий із усіх видів сировини, за винятком харчового, - за нормативом 100 відсотків;

акцизів на спиртовмісну продукцію - за нормативом 50 відсотків;

акцизів на тютюнову продукцію - за нормативом 100 відсотків;

акцизів на автомобільний бензин, прямогонний бензин, дизельне паливо, моторні масла для дизельних і карбюраторних (інжекторних) двигунів - за нормативом 40 відсотків;

(В ред. Федерального закону від 19.12.2005 N 159-ФЗ)

акцизів на автомобілі легкові та мотоцикли - за нормативом 100 відсотків;

акцизів з підакцизних товарів і продукції, що ввозяться на територію Російської Федерації, - за нормативом 100 відсотків;

податку на видобуток корисних копалин у вигляді вуглеводневої сировини (газ горючий природний) - за нормативом 100 відсотків;

податку на видобуток корисних копалин у вигляді вуглеводневої сировини (за винятком газу пального) - за нормативом 95 відсотків;

податку на видобуток корисних копалин (за винятком корисних копалин у вигляді вуглеводневої сировини і загальнопоширених корисних копалин) - за нормативом 40 відсотків;

податку на видобуток корисних копалин на континентальному шельфі Російської Федерації, у виключній економічній зоні Російської Федерації, за межами території Російської Федерації - за нормативом 100 відсотків;

регулярних платежів за видобуток корисних копалин (роялті) при виконанні угод про розподіл продукції у вигляді вуглеводневої сировини (газ горючий природний) - за нормативом 100 відсотків;

регулярних платежів за видобуток корисних копалин (роялті) при виконанні угод про розподіл продукції у вигляді вуглеводневої сировини (за винятком газу пального) - за нормативом 95 відсотків;

регулярних платежів за видобуток корисних копалин (роялті) на континентальному шельфі, у виключній економічній зоні Російської Федерації, за межами території Російської Федерації при виконанні угод про розподіл продукції - за нормативом 100 відсотків;

збору за користування об'єктами водних біологічних ресурсів (виключаючи внутрішні водні об'єкти) - за нормативом 70 відсотків;

збору за користування об'єктами водних біологічних ресурсів (по внутрішніх водних об'єктах) - за нормативом 100 відсотків;

водного податку - за нормативом 100 відсотків;

єдиного соціального податку за ставкою, встановленою Податковим кодексом Російської Федерації в частині, що зараховується до федерального бюджету, - за нормативом 100 відсотків;

державного мита (за винятком державного мита, що підлягає зарахуванню до бюджетів суб'єктів Російської Федерації і місцеві бюджети і зазначеної у статтях 56, 61.1 і 61.2 цього Кодексу) - за нормативом 100 відсотків.

Стаття 51. Неподаткові доходи федерального бюджету

1. Неподаткові доходи федерального бюджету формуються відповідно до статей 41 - 46 цього Кодексу, в тому числі за рахунок:

доходів від використання майна, що перебуває у державній власності, доходів від платних послуг, що надаються бюджетними установами, що перебувають у віданні органів державної влади Російської Федерації, - після сплати податків і зборів, передбачених законодавством про податки, в повному обсязі;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

абзац виключений. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 116-ФЗ;

частини прибутку унітарних підприємств, створених Російською Федерацією, що залишається після сплати податків та інших обов'язкових платежів, - у розмірах, що встановлюються Урядом Російської Федерації;

Дія абзацу п'ятого пункту 1 статті 51 зупинено на період з 1 січня по 31 грудня 2006 року Федеральним законом від 26.12.2005 N 189-ФЗ.

плату за видачу ліцензій на провадження видів діяльності, пов'язаних з виробництвом та обігом етилового спирту, алкогольної і спиртовмісної продукції (за винятком зборів за видачу ліцензій, що підлягають зарахуванню до бюджетів суб'єктів Російської Федерації і місцеві бюджети і зазначених у статтях 57 і 62 цього Кодексу), - за нормативом 100 відсотків;

(В ред. Федерального закону від 19.12.2005 N 159-ФЗ)

інших ліцензійних зборів - за нормативом 100 відсотків;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

митних зборів та митних зборів - за нормативом 100 відсотків;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

платежів за користування лісовим фондом в частині мінімальних ставок плати за деревину, що відпускається на пні, - за нормативом 100 відсотків;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

плати за переклад лісових земель в нелісові та перекладів земель лісового фонду в землі інших категорій - за нормативом 100 відсотків;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

плати за користування водними об'єктами - за нормативом 100 відсотків;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

плати за користування водними біологічними ресурсами за міжурядовими угодами - за нормативом 100 відсотків;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

плати за негативний вплив на навколишнє середовище - за нормативом 20 відсотків;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

консульських зборів - за нормативом 100 відсотків;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

патентних мит - за нормативом 100 відсотків;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

платежів за надання інформації про зареєстровані права на нерухоме майно та угод з ним - за нормативом 100 відсотків.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

2. У доходах федерального бюджету, крім перелічених у пункті 1 цієї статті, також враховуються:

прибуток Банку Росії, що залишається після сплати податків та інших обов'язкових платежів, - за нормативами, встановленими федеральними законами;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

доходи від зовнішньоекономічної діяльності;

абзац виключений. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 116-ФЗ.

Стаття 52. Втратила силу. - Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Стаття 53. Повноваження федеральних органів законодавчої та виконавчої влади з формування доходів бюджетів

1. Встановлення нових видів податків, їх скасування або зміна можливі тільки шляхом внесення відповідних змін до податкового законодавства Російської Федерації.

2. Федеральні органи законодавчої влади можуть встановлювати нові види неподаткових доходів, скасовувати або змінювати діючі після подання федеральними органами виконавчої влади свого ув'язнення і лише шляхом внесення змін до цього Кодексу.

3. Федеральні закони про внесення змін і доповнень до податкового законодавства Російської Федерації, які набувають чинності з початку чергового фінансового року, повинні бути прийняті до затвердження федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

4. Внесення змін та доповнень до законодавства Російської Федерації про федеральні податки і збори, що передбачають їх вступ у силу протягом поточного фінансового року, допускається тільки у разі внесення відповідних змін і доповнень до федерального закону про федеральний бюджет на поточний фінансовий рік.

5. Втратив силу. - Федеральний закон від 19.12.2005 N 159-ФЗ.

Стаття 54. Доходи федеральних цільових бюджетних фондів

Доходи федеральних цільових бюджетних фондів відособлено враховуються в доходах федерального бюджету за ставками, встановленими податковим законодавством Російської Федерації, і розподіляються між федеральними цільовими бюджетними фондами і територіальними цільовими бюджетними фондами по нормативам, визначеним федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

Глава 8. ДОХОДИ БЮДЖЕТІВ СУБ'ЄКТІВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Стаття 55. Втратила силу. - Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Стаття 56. Податкові доходи бюджетів суб'єктів Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

1. До бюджетів суб'єктів Російської Федерації підлягають зарахуванню податкові доходи від наступних регіональних податків:

податку на майно організацій - за нормативом 100 відсотків;

податку на гральний бізнес - за нормативом 100 відсотків;

транспортного податку - за нормативом 100 відсотків.

Доходи від федеральних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, що підлягають зарахуванню відповідно до пункту 2 статті 56 в бюджети суб'єктів Російської Федерації, можуть бути передані повністю або частково до місцевих бюджетів за нормативами, затвердженими законом суб'єкта Російської Федерації про бюджет суб'єкта Російської Федерації на 2005 рік (Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ).

Зарахування до бюджетів суб'єктів Російської Федерації податкових доходів від акцизів на автомобільний бензин, дизельне паливо, моторні масла для дизельних і карбюраторних (інжекторних) двигунів відповідно до нормативу, зазначеним у пункті 2 статті 56, здійснюється в 2004 році в порядку, встановленому Федеральним законом від 23.12.2003 N 186-ФЗ, в 2005 році - в порядку, встановленому Федеральним законом від 23.12.2004 N 173-ФЗ, в 2006 році - в порядку, встановленому Федеральним законом від 26.12.2005 N 189-ФЗ.

Зарахування до бюджетів суб'єктів Російської Федерації податкових доходів від сплати акцизів на алкогольну продукцію з об'ємною часткою спирту етилового понад 9 до 25 відсотків включно (за винятком вин) і алкогольну продукцію з об'ємною часткою спирту етилового понад 25 відсотків (за винятком вин) відповідно до нормативу , зазначеним у пункті 2 статті 56, здійснюється в 2006 році в порядку, встановленому Федеральним законом від 26.12.2005 N 189-ФЗ.

2. До бюджетів суб'єктів Російської Федерації підлягають зарахуванню податкові доходи від наступних федеральних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами:

податку на прибуток організацій за ставкою, встановленою для зарахування зазначеного податку до бюджетів суб'єктів Російської Федерації, - за нормативом 100 відсотків;

податку на прибуток організацій при виконанні угод про розподіл продукції, укладених до набрання чинності Федерального закону "Про угоди про розподіл продукції" і не передбачають спеціальних податкових ставок для зарахування зазначеного податку у федеральний бюджет і бюджети суб'єктів Російської Федерації, - за нормативом 80 відсотків;

податку на доходи фізичних осіб - за нормативом 70 відсотків;

абзац втратив чинність. - Федеральний закон від 01.07.2005 N 78-ФЗ;

акцизів на спирт етиловий з харчової сировини - за нормативом 50 відсотків;

акцизів на спиртовмісну продукцію - за нормативом 50 відсотків;

акцизів на автомобільний бензин, включаючи прямогонний бензин, дизельне паливо, моторні масла для дизельних і карбюраторних (інжекторних) двигунів - за нормативом 60 відсотків;

(В ред. Федерального закону від 19.12.2005 N 159-ФЗ)

акцизів на алкогольну продукцію - за нормативом 100 відсотків;

акцизів на пиво - за нормативом 100 відсотків;

податку на видобуток корисних копалин у вигляді вуглеводневої сировини (за винятком газу пального) - за нормативом 5 відсотків;

податку на видобуток загальнопоширених корисних копалин - за нормативом 100 відсотків;

податку на видобуток корисних копалин (за винятком корисних копалин у вигляді вуглеводневої сировини і загальнопоширених корисних копалин) - за нормативом 60 відсотків;

регулярних платежів за видобуток корисних копалин (роялті) при виконанні угод про розподіл продукції у вигляді вуглеводневої сировини (за винятком газу пального) - за нормативом 5 відсотків;

збору за користування об'єктами водних біологічних ресурсів (виключаючи внутрішні водні об'єкти) - за нормативом 30 відсотків;

збору за користування об'єктами тваринного світу - за нормативом 100 відсотків;

єдиного податку, що стягується у зв'язку із застосуванням спрощеної системи оподаткування, - за нормативом 90 відсотків;

єдиного сільськогосподарського податку - за нормативом 30 відсотків;

державного мита (підлягає зарахуванню за місцем реєстрації, здійснення юридично значущих дій або видачі документів) - за нормативом 100 відсотків:

у справах, що розглядаються конституційними (статутними) судами відповідних суб'єктів Російської Федерації;

за державну реєстрацію міжрегіональних, регіональних та місцевих громадських об'єднань, відділень громадських об'єднань, а також за державну реєстрацію змін їх установчих документів;

за державну реєстрацію регіональних відділень політичних партій;

за реєстрацію засобів масової інформації, продукція яких призначена для розповсюдження переважно на території суб'єкта Російської Федерації, а також за видачу дубліката свідоцтва про таку реєстрацію;

за дії уповноважених органів, пов'язані з ліцензуванням заготівлі, переробки і реалізації лому кольорових металів, з ліцензуванням заготівлі, переробки та реалізації брухту чорних металів.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 19.12.2005 N 159-ФЗ)

Зарахування до бюджетів суб'єктів Російської Федерації податкових доходів від сплати акцизів на алкогольну продукцію з об'ємною часткою етилового спирту понад 9 до 25 відсотків включно (за винятком вин) і алкогольну продукцію з об'ємною часткою етилового спирту понад 25 відсотків (за винятком вин), вироблену на території Російської Федерації, здійснюється за нормативами:

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 19.12.2005 N 159-ФЗ)

20 відсотків зазначених доходів зараховується до бюджету суб'єкта Російської Федерації за місцем виробництва алкогольної продукції;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 19.12.2005 N 159-ФЗ)

80 відсотків зазначених доходів розподіляється між бюджетами суб'єктів Російської Федерації за нормативами, який затверджується федеральним законом про федеральному бюджеті.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 19.12.2005 N 159-ФЗ)

3. До бюджетів суб'єктів Російської Федерації - міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга підлягають зарахуванню податкові доходи від федеральних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, що підлягають відповідно до цього Кодексу зарахуванню до місцевих бюджетів та бюджетів суб'єктів Російської Федерації.

4. Податкові доходи від регіональних податків, встановлених органами державної влади краю (області), до складу якого входить автономний округ, підлягають зарахуванню до бюджету краю (області). Податкові доходи від регіональних податків, встановлених органами державної влади автономного округу, підлягають зарахуванню до бюджету автономного округу.

Про застосування абзацу другого пункту 4 статті 56 см. Визначення Конституційного Суду РФ від 12.05.2005 N 234-О.

Якщо інше не встановлено договором між органами державної влади краю (області), до складу якого входить автономний округ, і органами державної влади відповідного автономного округу, податкові доходи, зазначені у пункті 2 цієї статті, підлягають зарахуванню до бюджету краю (області).

5. Зазначені в цій статті податкові доходи можуть бути передані повністю або частково органами державної влади суб'єктів Російської Федерації до відповідних місцевих бюджетів у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Стаття 57. Неподаткові доходи бюджетів суб'єктів Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Неподаткові доходи бюджетів суб'єктів Російської Федерації формуються відповідно до статей 41 - 43, 46 цього Кодексу, в тому числі за рахунок:

частини прибутку унітарних підприємств, створених суб'єктами Російської Федерації, що залишається після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, - у розмірах, що встановлюються законами суб'єктів Російської Федерації;

плати за негативний вплив на навколишнє середовище - за нормативом 40 відсотків;

платежів за користування лісовим фондом в частині, що перевищує мінімальні ставки плати за деревину, що відпускається на пні, - за нормативом 100 відсотків;

плату за видачу ліцензій на провадження видів діяльності, пов'язаних з виробництвом та обігом етилового спирту, алкогольної і спиртовмісної продукції, що видаються органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, - за нормативом 100 відсотків.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 19.12.2005 N 159-ФЗ)

До бюджетів суб'єктів Російської Федерації - міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга підлягає зарахуванню 80 відсотків плати за негативний вплив на навколишнє середовище.

Стаття 58 в редакції Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ набирає чинності з 1 січня 2006 року, а щодо країв, областей і автономних округів, рішення про об'єднання яких в новий суб'єкт Російської Федерації прийнято референдумом, що відбулися до 1 січня 2005 року, - з 1 січня 2009 року.

Стаття 58. Порядок встановлення органами державної влади суб'єктів Російської Федерації нормативів відрахувань від федеральних і регіональних податків і зборів до місцевих бюджетів

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

1. Законом суб'єкта Російської Федерації (за винятком закону суб'єкта Російської Федерації про бюджет суб'єкта Російської Федерації на черговий фінансовий рік чи іншого закону суб'єкта Російської Федерації на обмежений термін дії) можуть бути встановлені:

єдині для всіх поселень суб'єкта Російської Федерації нормативи відрахувань до бюджетів поселень від окремих федеральних і (або) регіональних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, що підлягають зарахуванню відповідно до цього Кодексу та законодавством про податки і збори в бюджет суб'єкта Російської Федерації;

єдині для всіх муніципальних районів суб'єкта Російської Федерації нормативи відрахувань до бюджетів муніципальних районів від окремих федеральних і (або) регіональних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, що підлягають зарахуванню відповідно до цього Кодексу та законодавством про податки і збори в бюджет суб'єкта Російської Федерації.

Нормативи відрахувань до бюджетів міських округів від окремих федеральних і (або) регіональних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, що підлягають зарахуванню відповідно до цього Кодексу та законодавством про податки і збори в бюджет суб'єкта Російської Федерації, встановлюються як сума нормативів, встановлених для поселень і муніципальних районів відповідного суб'єкта Російської Федерації.

При формуванні та затвердженні проектів бюджетів суб'єктів Російської Федерації і місцевих бюджетів на 2006 - 2008 роки пункт 2 статті 58 застосовується з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 3.1 статті 2 Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

2. Законом суб'єкта Російської Федерації про бюджет суб'єкта Російської Федерації на черговий фінансовий рік у порядку, передбаченому статтями 137 і 138 цього Кодексу, можуть бути встановлені додаткові нормативи відрахувань до місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, що підлягає зарахуванню відповідно до цього Кодексу до бюджету суб'єкта Російської Федерації.

Законом суб'єкта Російської Федерації представницькі органи муніципальних районів можуть бути наділені повноваженнями органів державної влади суб'єктів Російської Федерації щодо встановлення додаткових нормативів відрахувань від податку на доходи фізичних осіб, що підлягає зарахуванню до бюджету суб'єкта Російської Федерації, до бюджетів поселень, що входять до складу відповідних муніципальних районів.

При формуванні та затвердженні проектів бюджетів суб'єктів Російської Федерації і місцевих бюджетів на 2006 - 2008 роки пункт 3 статті 58 застосовується з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 3.1 статті 2 Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

3. Органи державної влади суб'єкта Російської Федерації зобов'язані встановити в порядку, передбаченому цією статтею, єдині і (або) додаткові нормативи відрахувань до місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, виходячи із зарахування до місцевих бюджетів не менше 10 відсотків податкових доходів консолідованого бюджету суб'єкта Російської Федерації від зазначеного податку.

4. У суб'єктах Російської Федерації - містах федерального значення Москві і Санкт-Петербурзі порядок встановлення та значення нормативів відрахувань від федеральних і регіональних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, до бюджетів внутрішньоміських муніципальних утворень визначаються законами зазначених суб'єктів Російської Федерації.

Стаття 59. Повноваження законодавчих (представницьких) і виконавчих органів суб'єктів Російської Федерації з формування доходів бюджетів суб'єктів Російської Федерації

1. Законодавчі (представницькі) органи суб'єктів Російської Федерації вводять регіональні податки і збори, встановлюють розміри ставок по них і надають податкові пільги в межах прав, наданих податковим законодавством Російської Федерації.

2. Закони суб'єктів Російської Федерації про внесення змін і доповнень до податкового законодавства Російської Федерації в межах компетенції суб'єктів Російської Федерації, які набувають чинності з початку чергового фінансового року, повинні бути прийняті до затвердження законів суб'єктів Російської Федерації про бюджет на черговий фінансовий рік.

3. Внесення змін та доповнень до законодавства суб'єктів Російської Федерації про регіональні податки і збори, що передбачають їх вступ у силу протягом поточного фінансового року, допускається тільки у разі внесення відповідних змін і доповнень до законів суб'єктів Російської Федерації про бюджет на поточний фінансовий рік.

4. Втратив силу. - Федеральний закон від 19.12.2005 N 159-ФЗ.

5. Органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації надають відстрочки або розстрочки із сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів суб'єктів Російської Федерації в частині суми федерального податку або збору, що надходить до бюджету суб'єкта Російської Федерації, лише за відсутності заборгованості за бюджетними кредитами бюджету суб'єкта Російської Федерації перед федеральним бюджетом і дотриманні граничного розміру дефіциту бюджету суб'єкта Російської Федерації та розміру державного боргу суб'єкта Російської Федерації, встановлених цим Кодексом.

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Глава 9. ДОХОДИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Стаття 60. Втратила силу. - Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Стаття 61. Податкові доходи бюджетів поселень

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

1. До бюджетів поселень зараховуються податкові доходи від наступних місцевих податків, встановлюваних представницькими органами поселень відповідно до законодавства Російської Федерації про податки і збори:

земельного податку - за нормативом 100 відсотків;

податку на майно фізичних осіб - за нормативом 100 відсотків.

2. До бюджетів поселень зараховуються податкові доходи від наступних федеральних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами:

Абзац другий пункту 2 статті 61 застосовується з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 3.2 статті 2 Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

податку на доходи фізичних осіб - за нормативом 10 відсотків;

єдиного сільськогосподарського податку - за нормативом 30 відсотків.

3. До бюджетів поселень зараховуються податкові доходи від федеральних і (або) регіональних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, за нормативами відрахувань, встановленим органами державної влади суб'єктів Російської Федерації відповідно до статті 58 цього Кодексу.

4. До бюджетів поселень зараховуються податкові доходи від федеральних, регіональних і (або) місцевих податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, за нормативами відрахувань, встановленим представницькими органами муніципальних районів відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Стаття 61.1. Податкові доходи муніципальних районів

(Введена Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

1. До бюджетів муніципальних районів підлягають зарахуванню податкові доходи від наступних місцевих податків, встановлюваних представницькими органами муніципальних районів відповідно до законодавства Російської Федерації про податки і збори:

земельного податку, що стягується на міжселищних територіях, - за нормативом 100 відсотків;

податку на майно фізичних осіб, що справляється на міжселищних територіях, - за нормативом 100 відсотків.

2. До бюджетів муніципальних районів підлягають зарахуванню податкові доходи від наступних федеральних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами:

Абзац другий пункту 2 статті 61.1 застосовується з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 3.2 статті 2 Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

податку на доходи фізичних осіб - за нормативом 20 відсотків;

єдиного податку на поставлений дохід для окремих видів діяльності - за нормативом 90 відсотків;

єдиного сільськогосподарського податку - за нормативом 30 відсотків;

державного мита (підлягає зарахуванню за місцем реєстрації, здійснення юридично значущих дій або видачі документів) - за нормативом 100 відсотків:

у справах, що розглядаються судами загальної юрисдикції (за винятком Верховного Суду Російської Федерації), за винятком випадків, коли до судів загальної юрисдикції звертаються прокурори, органи державної влади та органи місцевого самоврядування у справах на захист державних і суспільних інтересів;

за вчинення нотаріальних дій нотаріусами, що працюють в державних нотаріальних конторах, уповноваженими на те згідно із законодавчими актами Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації, посадовими особами органів виконавчої влади (за винятком консульських установ Російської Федерації), органів місцевого самоврядування;

за державну реєстрацію транспортних засобів, за внесення змін до виданий раніше паспорт транспортного засобу, за видачу або продовження строку дії акта технічного огляду транспортного засобу, за видачу державних реєстраційних знаків транспортних засобів "Транзит", свідоцтва на вивільнилися номерний агрегат, розпізнавального знака учасника міжнародного дорожнього руху, талона про проходження державного технічного огляду транспортного засобу, посвідчення водія, тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами, довідок, що підтверджують отримання водійського посвідчення або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами, свідоцтва про відповідність конструкції транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху, за прийом кваліфікаційних іспитів на отримання права на керування транспортними засобами;

за видачу ордера на квартиру;

за видачу дозволу на поширення зовнішньої реклами.

3. До бюджетів муніципальних районів підлягають зарахуванню податкові доходи від федеральних і (або) регіональних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, за нормативами відрахувань, встановленим органами державної влади суб'єктів Російської Федерації відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Стаття 61.2. Податкові доходи бюджетів міських округів

(Введена Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

1. До бюджетів міських округів зараховуються податкові доходи від наступних місцевих податків, встановлюваних представницькими органами міських округів відповідно до законодавства Російської Федерації про податки і збори:

земельного податку - за нормативом 100 відсотків;

податку на майно фізичних осіб - за нормативом 100 відсотків.

2. До бюджетів міських округів зараховуються податкові доходи від наступних федеральних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами:

податку на доходи фізичних осіб - за нормативом 30 відсотків;

єдиного податку на поставлений дохід для окремих видів діяльності - за нормативом 90 відсотків;

єдиного сільськогосподарського податку - за нормативом 60 відсотків;

державного мита - відповідно до пункту 2 статті 61.1 справжнього Кодексу.

3. До бюджетів міських округів зараховуються податкові доходи від федеральних і (або) регіональних податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, за єдиними нормативами відрахувань, встановленим законами суб'єктів Російської Федерації для зарахування відповідних податкових доходів до бюджетів міських округів відповідно до пункту 1 статті 58 цього Кодексу. До бюджетів міських округів зараховуються податкові доходи від податку на доходи фізичних осіб за додатковими нормативами відрахувань, встановленим органами державної влади суб'єктів Російської Федерації відповідно до пунктів 2 і 3 статті 58 цього Кодексу.

Стаття 62. Неподаткові доходи місцевих бюджетів

(В ред. Федерального закону від 19.12.2005 N 159-ФЗ)

Неподаткові доходи місцевих бюджетів враховуються і формуються відповідно до статей 41 - 46 цього Кодексу, в тому числі за рахунок частини прибутку комунальних унітарних підприємств, що залишається після сплати податків та інших обов'язкових платежів, у розмірах, що встановлюються правовими актами органів місцевого самоврядування.

До бюджетів муніципальних районів і міських округів бюджети підлягає зарахуванню плата за негативний вплив на навколишнє середовище за нормативом 40 відсотків.

До бюджетів міських округів і муніципальних районів, міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга підлягають зарахуванню збори за видачу ліцензій на роздрібний продаж алкогольної продукції, що видаються органами місцевого самоврядування, за нормативом 100 відсотків.

До бюджетів поселень, міських округів до розмежування державної власності на землю надходять доходи від продажу і передачі в оренду перебувають у державній власності земельних ділянок, розташованих в межах поселень, міських округів і призначених для цілей житлового будівництва, за нормативом 100 відсотків.

До бюджетів муніципальних районів до розмежування державної власності на землю надходять доходи від продажу і передачі в оренду перебувають у державній власності земельних ділянок, розташованих на міжселищних територіях і призначених для цілей житлового будівництва, за нормативом 100 відсотків.

При формуванні та затвердженні проектів бюджетів суб'єктів Російської Федерації і місцевих бюджетів на 2006 - 2008 роки стаття 63 застосовується з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 3.3 статті 2 Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Стаття 63. Порядок встановлення органами місцевого самоврядування муніципальних районів нормативів відрахувань від федеральних, регіональних і місцевих податків і зборів до бюджетів поселень

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Нормативним правовим актом представницького органу муніципального району (за винятком рішення про бюджет муніципального району на черговий фінансовий рік чи іншого рішення на обмежений термін дії) можуть бути встановлені єдині для всіх поселень муніципального району нормативи відрахувань до бюджетів поселень від федеральних, регіональних і (або) місцевих податків і зборів, податків, передбачених спеціальними податковими режимами, що підлягають зарахуванню відповідно до цього Кодексу та (або) законом суб'єкта Російської Федерації в бюджет муніципального району.

Стаття 64. Повноваження органів місцевого самоврядування з формування доходів місцевих бюджетів

1. Представницькі органи місцевого самоврядування вводять місцеві податки і збори, встановлюють розміри ставок по них і надають пільги по їх сплаті в межах прав, наданих їм податковим законодавством Російської Федерації.

2. Правові акти представницьких органів місцевого самоврядування про внесення змін і доповнень до податкового законодавства Російської Федерації в межах компетенції органів місцевого самоврядування, які набирають чинності з початку чергового фінансового року, повинні бути прийняті до затвердження місцевого бюджету на черговий фінансовий рік.

3. Внесення змін та доповнень у правові акти представницьких органів місцевого самоврядування про місцеві податки і збори, що передбачають їх вступ у силу протягом поточного фінансового року, допускається тільки у разі внесення відповідних змін та доповнень до правовий акт представницького органу місцевого самоврядування про місцевий бюджет на поточний фінансовий рік.

4. Втратив силу. - Федеральний закон від 19.12.2005 N 159-ФЗ.

5. Органи місцевого самоврядування визначають порядок надання відстрочок і розстрочок зі сплати податків та інших обов'язкових платежів в частині сум федеральних податків або зборів, регіональних податків або зборів, що надходять до місцевих бюджетів, лише за відсутності заборгованості за бюджетними кредитами місцевого бюджету перед бюджетами інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації та дотримання граничного розміру дефіциту місцевого бюджету та розміру муніципального боргу, встановлених цим Кодексом.

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Розділ III. ВИТРАТИ БЮДЖЕТІВ

Глава 10. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВИТРАТИ БЮДЖЕТІВ

Стаття 65. Формування видатків бюджетів

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Формування витрат бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації здійснюється відповідно до видатковими зобов'язаннями, зумовленими встановленим законодавством Російської Федерації розмежуванням повноважень федеральних органів державної влади, органів державної влади суб'єктів Російської Федерації органів місцевого самоврядування, виконання яких відповідно до законодавства Російської Федерації, міжнародним та іншими договорами і угодам має відбуватися в черговому фінансовому році за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Стаття 66. Складові частини видатків бюджетів

1. Витрати бюджетів залежно від їх економічного змісту діляться на поточні витрати і капітальні витрати.

2. Угрупування витрат бюджетів на поточні та капітальні встановлюється економічної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації.

3. Кошти від повернення державних кредитів, бюджетних кредитів, у тому числі кошти, отримані від продажу майна та іншого забезпечення, переданого одержувачами бюджетних кредитів і державних або муніципальних гарантій відповідним органам виконавчої влади в якості забезпечення зобов'язань за бюджетними кредитами і державним або муніципальним гарантіям, відображаються в складі видатків бюджетів зі знаком "мінус".

(П. 3 запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ, в ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Стаття 67. Капітальні видатки бюджетів

Капітальні видатки бюджетів - частина видатків бюджетів, забезпечує інноваційну та інвестиційну діяльність, що включає статті витрат, призначені для інвестицій в діючі або новостворювані юридичні особи відповідно до затвердженої інвестиційної програми, кошти, що надаються в якості бюджетних кредитів на інвестиційні цілі юридичним особам, витрати на проведення капітального (відновного) ремонту та інші витрати, пов'язані з розширеним відтворенням, витрати, при здійсненні яких створюється або збільшується майно, що перебуває у власності відповідно Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень, інші витрати бюджету, включені в капітальні витрати бюджету відповідно до економічної класифікації видатків бюджетів Російської Федерації.

У складі капітальних видатків бюджетів може бути сформований бюджет розвитку. Порядок і умови формування бюджету розвитку визначаються федеральним законом.

Стаття 68. Поточні видатки бюджетів

Поточні видатки бюджетів - частина видатків бюджетів, що забезпечує поточне функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ, надання державної підтримки іншим бюджетам і окремим галузям економіки у формі дотацій, субсидій і субвенцій на поточне функціонування, а також інші витрати бюджетів, не включені в капітальні витрати відповідно до бюджетної класифікації Російської Федерації.

Стаття 69. Форми витрат бюджетів

Надання бюджетних коштів здійснюється в наступних формах:

асигнувань на утримання бюджетних установ;

коштів на оплату товарів, робіт і послуг, які виконуються фізичними та юридичними особами за державним або муніципальним контрактами;

трансфертів населенню;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

асигнувань на реалізацію органами місцевого самоврядування обов'язкових виплат населенню, встановлених законодавством Російської Федерації, законодавством суб'єктів Російської Федерації, правовими актами представницьких органів місцевого самоврядування;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

асигнувань на здійснення окремих державних повноважень, переданих на інші рівні влади;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

асигнувань на компенсацію додаткових витрат, що виникли внаслідок рішень, прийнятих органами державної влади, що призводять до збільшення бюджетних витрат або зменшення бюджетних доходів;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

бюджетних кредитів юридичним особам (в тому числі податкових кредитів, відстрочок і розстрочок зі сплати податків і платежів та інших зобов'язань);

субвенцій і субсидій фізичним та юридичним особам;

інвестицій в статутні капітали діючих або знову створюваних юридичних осіб;

міжбюджетних трансфертів;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

кредитів і позик всередині країни за рахунок державних зовнішніх запозичень;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

кредитів іноземним державам;

коштів на обслуговування боргових зобов'язань, у тому числі державних або муніципальних гарантій.

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Стаття 70. Витрати бюджетних установ

Бюджетні установи витрачають бюджетні кошти виключно на:

оплату праці відповідно з укладеними трудовими договорами і правовими актами, що регулюють розмір заробітної плати відповідних категорій працівників;

перерахування страхових внесків у державні позабюджетні фонди;

трансферти населенню, що виплачуються відповідно до федеральних законів, законами суб'єктів Російської Федерації і правовими актами органів місцевого самоврядування;

відрядження та інші компенсаційні виплати працівникам відповідно до законодавства Російської Федерації;

оплату товарів, робіт і послуг за укладеними державним або муніципальним контрактами;

оплату товарів, робіт і послуг відповідно до затверджених кошторисів без укладання державних або муніципальних контрактів у порядку, передбаченому статтею 71 цього Кодексу.

(В ред. Федерального закону від 02.02.2006 N 19-ФЗ)

Витрачання бюджетних коштів бюджетними установами на інші цілі не допускається.

Стаття 71. Закупівлі товарів, робіт і послуг бюджетними установами

Всі закупівлі товарів, робіт і послуг на суму понад 2000 мінімальних розмірів оплати праці здійснюються виключно на основі державних або муніципальних контрактів.

Стаття 72. Фінансування забезпечення розміщення замовлення на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг для державних або муніципальних потреб і укладення державного або муніципального контракту на виконання робіт, надання послуг для державних або муніципальних потреб на термін більше одного року

(В ред. Федерального закону від 02.02.2006 N 19-ФЗ)

1. Фінансування забезпечення розміщення замовлення на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг для державних або муніципальних потреб може здійснюватися за рахунок коштів, передбачених витратами відповідного бюджету або відповідних бюджетів державних позабюджетних фондів на забезпечення державних потреб, або за рахунок коштів, передбачених витратами місцевого бюджету на забезпечення муніципальних потреб.

2. Державний або муніципальний контракт на виконання робіт, надання послуг для державних або муніципальних потреб може бути укладений на термін більше одного року, якщо предметом такого контракту є виконання робіт, надання послуг, тривалість виробничого циклу виконання, надання яких становить більше одного року. Перелік таких робіт, послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 73. Реєстри закупівель

1. Бюджетні установи, органи державної влади Російської Федерації, органи державної влади суб'єктів Російської Федерації і органи місцевого самоврядування, державні та муніципальні замовники зобов'язані вести реєстри закупівель, здійснених без укладання державних або муніципальних контрактів.

(В ред. Федерального закону від 02.02.2006 N 19-ФЗ)

2. Реєстри закупівель, здійснених без укладання державних або муніципальних контрактів, повинні містити такі відомості:

(В ред. Федерального закону від 02.02.2006 N 19-ФЗ)

коротке найменування закуповуваних товарів, робіт і послуг;

найменування і місцезнаходження постачальників, підрядників та виконавців послуг;

ціна і дата закупівлі.

3. Втратив силу. - Федеральний закон від 02.02.2006 N 19-ФЗ.

Стаття 74. Фінансування витрат при виконанні умов

У законі (рішенні) про бюджет можуть визначатися обов'язкові для виконання одержувачем бюджетних коштів умови фінансування конкретних видатків, передбачених законом (рішенням) про бюджет.

Якщо одержувач бюджетних коштів не виконує умов, визначених законом (рішенням) про бюджет, міністр фінансів Російської Федерації, керівник відповідного органу виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації або органу місцевого самоврядування на будь-якому етапі виконання бюджету зобов'язаний здійснити блокування витрат, пов'язаних з виконанням певних умов, надалі до виконання зазначених умов відповідно до порядку, встановленого статтею 231 цього Кодексу.

Стаття 75. Трансферти населенню

Трансферти населенню - бюджетні кошти для фінансування обов'язкових виплат населенню: пенсій, стипендій, допомог, компенсацій, інших соціальних виплат, встановлених законодавством Російської Федерації, законодавством суб'єктів Російської Федерації, правовими актами органів місцевого самоврядування.

Стаття 76. Бюджетний кредит юридичним особам, які не є державними або муніципальними унітарними підприємствами

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Бюджетний кредит може бути наданий юридичній особі, яка не є державним або муніципальним унітарним підприємством, на підставі договору, укладеного відповідно до цивільного законодавства Російської Федерації з урахуванням положень цього Кодексу та інших нормативних актів, тільки за умови надання позичальником забезпечення виконання свого зобов'язання по поверненню зазначеного кредиту.

2. Бюджетний кредит надається на умовах оплатне і зворотності.

3. Способами забезпечення виконання зобов'язань з повернення бюджетного кредиту можуть бути тільки банківські гарантії, поручительства, застава майна, в тому числі у вигляді акцій, інших цінних паперів, паїв, в розмірі не менше 100 відсотків наданого кредиту. Забезпечення виконання зобов'язань повинно мати високий ступінь ліквідності.

4. Оцінка майна, наданого в забезпечення отримання бюджетного кредиту, здійснюється відповідно до законодавства Російської Федерації.

5. Уповноважені відповідно до федеральних законів, указами Президента Російської Федерації, постановами Уряду Російської Федерації, нормативними актами суб'єктів Російської Федерації, нормативними актами муніципальних утворень державні органи, органи місцевого самоврядування представляють відповідно Російську Федерацію, суб'єкт Російської Федерації, муніципальне утворення в договорі про надання бюджетного кредиту .

6. Обов'язковою умовою надання бюджетного кредиту є проведення попередньої перевірки фінансового стану отримувача бюджетного кредиту фінансовим органом або за його дорученням уповноваженим органом. Уповноважені органи мають право на перевірку одержувача бюджетного кредиту в будь-який час дії кредиту. Уповноважені органи проводять також перевірку цільового використання бюджетного кредиту.

7. При затвердженні бюджету на черговий фінансовий рік вказуються цілі, на які може бути надано бюджетний кредит, умови та порядок надання бюджетних кредитів, ліміти їх надання на строк у межах року і на термін, що виходить за межі бюджетного року, а також обмеження по суб'єктах використання бюджетних кредитів.

8. При нездатності позичальника забезпечити виконання зобов'язань щодо бюджетного кредиту способами, передбаченими пунктом 3 цієї статті, бюджетний кредит не надається.

9. До звіту про виконання бюджету додається звіт про надання та погашення бюджетних кредитів.

10. Порушення встановленого порядку надання бюджетних кредитів фінансовими органами, а також прийняття в забезпечення майна низької ліквідності є порушенням бюджетного законодавства Російської Федерації і підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили видачу бюджетних кредитів з порушенням встановленого порядку.

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги про визнання не відповідним Конституції РФ пункту 11 статті 76 см. Визначення Конституційного Суду РФ від 10.03.2005 N 65-О.

11. Повернення наданих юридичним особам бюджетних коштів, а також плата за користування ними прирівнюються до платежів у бюджет.

12. Бюджетний кредит може бути наданий тільки тим юридичним особам, які не мають простроченої заборгованості за раніше наданими бюджетних коштів на поворотній основі.

Стаття 77. Бюджетні кредити державним і муніципальним унітарним підприємствам

1. Бюджетні кредити (процентні та безпроцентні) надаються державним або муніципальним унітарним підприємствам на умовах і в межах лімітів, які передбачені відповідними бюджетами.

2. Одержувачі бюджетного кредиту зобов'язані повернути бюджетний кредит та сплатити відсотки за користування ним у встановлені терміни.

3. Одержувачі бюджетного кредиту зобов'язані надавати інформацію та звіт про використання бюджетного кредиту до органів, які виконують бюджет, і контрольні органи відповідних законодавчих (представницьких) органів.

4. Органи, що виконують бюджет, або інші уповноважені органи ведуть реєстри усіх наданих бюджетних кредитів щодо одержувачів бюджетних кредитів.

Стаття 78. Субсидії та субвенції

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Надання субсидій та субвенцій, у тому числі на виділення грантів та надання матеріальної підтримки, допускається:

з федерального бюджету - у випадках, передбачених федеральними та регіональними цільовими програмами і федеральними законами;

з бюджетів суб'єктів Російської Федерації - у випадках, передбачених федеральними цільовими програмами, федеральними законами, регіональними цільовими програмами і законами суб'єктів Російської Федерації;

з місцевих бюджетів - у випадках, передбачених федеральними цільовими програмами, федеральними законами, регіональними цільовими програмами, законами суб'єктів Російської Федерації і рішеннями представницьких органів місцевого самоврядування.

(П. 1 в ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

2. Поверненню до відповідного бюджету підлягають субсидії та субвенції у випадках їх нецільового використання в строки, встановлені уповноваженими органами виконавчої влади, а також у випадках їх невикористання у встановлені терміни.

Стаття 79. Витрати на фінансування бюджетних інвестицій

1. Витрати на фінансування бюджетних інвестицій передбачаються відповідним бюджетом за умови включення їх у федеральну цільову програму, регіональну цільову програму або відповідно до рішення федерального органу виконавчої влади, органу виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації або органу місцевого самоврядування.

2. Об'єкти державної власності суб'єктів Російської Федерації і муніципальної власності можуть бути включені у федеральну адресну інвестиційну програму, федеральні цільові програми на стадії складання, розгляду і затвердження федерального бюджету на черговий фінансовий рік.

Порядок виконання витрат федерального бюджету, передбачених на фінансування об'єктів державної власності суб'єктів Російської Федерації і муніципальної власності, включених у федеральну адресну інвестиційну програму, цільові програми, визначається пунктом 4 статті 85 цього Кодексу.

(П. 2 введений Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

3. Федеральні інвестиційні об'єкти, що передбачають витрати в сумі більше 200 000 мінімальних розмірів оплати праці, підлягають розгляду та затвердженню в порядку, передбаченому для фінансування федеральних цільових програм.

Стаття 80. Бюджетні інвестиції юридичним особам, які не є державними або муніципальними унітарними підприємствами

1. Надання бюджетних інвестицій юридичним особам, які не є державними або муніципальними унітарними підприємствами, спричиняє виникнення права державної або муніципальної власності на еквівалентну частина статутному (складеному) капіталів і майна зазначених юридичних осіб та оформляється участю Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень у статутному (складеному ) капіталах таких юридичних осіб відповідно до цивільного законодавства Російської Федерації. Оформлення частки Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації, муніципального освіти в статутному (складеному) капіталі, що належить Російської Федерації, суб'єкту Російської Федерації, муніципального утворення, здійснюється в порядку та за цінами, які визначаються відповідно до законодавства Російської Федерації.

2. Бюджетні інвестиції юридичним особам, зазначеним у пункті 1 цієї статті, включаються в проект бюджету лише за наявності техніко-економічного обгрунтування інвестиційного проекту, проектно-кошторисної документації, плану передачі землі та споруд, а також при наявності проекту договору між Урядом Російської Федерації, органом виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації або органом місцевого самоврядування і вказаною юридичною особою про участь Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації або муніципального освіти у власності суб'єкта інвестицій.

3. Проекти договорів, зазначені в пункті 2 цієї статті, оформляються протягом двох місяців після вступу в силу закону про бюджет.

Відсутність оформлених у встановленому порядку договорів служить підставою для блокування передбачених на відповідні бюджетні інвестиції витрат у порядку, передбаченому цим Кодексом.

4. Створені із залученням бюджетних коштів об'єкти виробничого та невиробничого призначення в еквівалентній частині статутних (складеному) капіталів і майна передаються в управління відповідним органам управління державним або муніципальним майном.

Стаття 81. Резервні фонди

1. У видатковій частині бюджетів усіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації передбачається створення резервних фондів органів виконавчої влади та резервних фондів органів місцевого самоврядування.

2. У видатковій частині бюджетів усіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації забороняється створення резервних фондів законодавчих (представницьких) органів і депутатів законодавчих (представницьких) органів.

(П. 2 введений Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

3. Розмір резервних фондів у федеральному бюджеті не може перевищувати 3 відсотки затверджених витрат федерального бюджету.

Розмір резервних фондів у бюджетах суб'єктів Російської Федерації встановлюється органами законодавчої (представницької) влади суб'єктів Російської Федерації при затвердженні бюджетів суб'єктів Російської Федерації на черговий фінансовий рік.

4. Кошти резервних фондів витрачаються на фінансування непередбачених видатків, в тому числі на проведення аварійно - відновлювальних робіт з ліквідації наслідків стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій, що мали місце в поточному фінансовому році.

5. Порядок витрачання коштів резервних фондів встановлюється нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації або органів місцевого самоврядування.

6. Орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування щоквартально інформують орган законодавчої (представницької) влади, представницький орган місцевого самоврядування про витрачання коштів резервного фонду.

Стаття 82. Резервний фонд Президента Російської Федерації

1. Федеральним бюджетом на черговий фінансовий рік передбачається створення резервного фонду Президента Російської Федерації в розмірі не більше 1 відсотка затверджених витрат федерального бюджету.

2. Кошти резервного фонду Президента Російської Федерації витрачаються на фінансування непередбачених витрат, а також додаткових витрат, передбачених указами Президента Російської Федерації.

3. Витрачання коштів резервного фонду Президента Російської Федерації здійснюється на підставі письмового розпорядження Президента Російської Федерації.

4. Витрачання коштів резервного фонду Президента Російської Федерації на проведення виборів, референдумів, висвітлення діяльності Президента Російської Федерації не допускається.

Стаття 83. Фінансування витрат, не передбачених бюджетом

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Якщо приймається федеральний закон або інший правовий акт, який передбачає збільшення фінансування по існуючим видам витрат або введення нових видів витрат бюджетів, які до прийняття законодавчого акта не фінансувалися жодним бюджетом, зазначений правовий акт має містити норми, що визначають джерела і порядок фінансування нових видів витрат бюджетів , у тому числі у разі необхідності передачу фінансових ресурсів на нові види витрат до бюджетів інших рівнів.

2. При визначенні джерел фінансування нових видів витрат бюджетів виключається збільшення дефіцитів бюджетів.

3. Фінансування нових видів видатків бюджетів або збільшення фінансування існуючих видів витрат бюджетів може здійснюватися тільки з початку чергового фінансового року за умови їх включення в закон (рішення) про бюджет або в поточному році після внесення відповідних змін до закону (рішення) про бюджет при наявності відповідних джерел додаткових надходжень до бюджету і (або) при скороченні витрат за окремими статтями бюджету.

Про застосування пункту 4 статті 83 см. Визначення Конституційного Суду РФ від 30.09.2004 N 308-О.

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги на порушення конституційних прав пунктом 4 статті 83 см. Визначення Конституційного Суду РФ від 30.09.2004 N 428-О.

4. У законі (рішенні) про бюджет на черговий фінансовий рік (у вигляді додатка) вказується перелік законодавчих актів (статей, окремих пунктів статей, підпунктів, абзаців), дія яких скасовується або припиняється на черговий фінансовий рік у зв'язку з тим, що бюджетом не передбачені кошти на їх реалізацію.

У випадку, якщо витрати на реалізацію законодавчого чи іншого нормативного правового акту частково (не повною мірою) забезпечені джерелами фінансування у відповідному законі (рішенні) про бюджет, в законі (рішенні) про бюджет вказується, в якій частині не передбачено фінансування законодавчого (нормативного ) акта.

Про відмову у прийнятті до розгляду запиту про визнання не відповідним Конституції РФ пункту 5 статті 83 см. визначення Конституційного Суду РФ від 09.04.2002 N 68-О.

5. У випадку, якщо законодавчі або інші правові акти встановлюють бюджетні зобов'язання, не передбачені законом (рішенням) про бюджет, застосовується закон (рішення) про бюджет.

6. Якщо в процесі виконання бюджету відбувається збільшення обсягу надходжень доходів бюджету понад сум, встановлених законом (рішенням) про бюджет на відповідний рік, додаткові доходи в першочерговому порядку спрямовуються на фінансування витрат, передбачених законодавчими і нормативними актами, не забезпеченими або забезпеченими частково (не повною мірою) джерелами фінансування в бюджеті на відповідний рік, якщо бюджетним законодавством не передбачено інше.

Глава 11. РОЗМЕЖУВАННЯ видаткових зобов'язань

РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ, СУБ'ЄКТІВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ,

МУНІЦИПАЛЬНИХ УТВОРЕНЬ

Стаття 84. Витратні зобов'язання Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

1. Витратні зобов'язання Російської Федерації виникають в результаті:

прийняття федеральних законів і (або) нормативних правових актів Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації при здійсненні федеральними органами державної влади повноважень з предметів ведення Російської Федерації і (або) повноважень із предметів спільного ведення, не віднесених Федеральним законом "Про загальні принципи організації законодавчих ( представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації "до повноважень органів державної влади суб'єктів Російської Федерації;

укладення Російською Федерацією або від імені Російської Федерації договорів (угод) при здійсненні федеральними органами державної влади повноважень з предметів ведення Російської Федерації і (або) повноважень із предметів спільного ведення, не віднесених Федеральним законом "Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації "до повноважень органів державної влади суб'єктів Російської Федерації;

прийняття федеральних законів і (або) нормативних правових актів Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації, що передбачають надання з федерального бюджету міжбюджетних трансфертів у формах і порядку, передбачених цим Кодексом, у тому числі:

субвенцій бюджетам суб'єктів Російської Федерації на виконання витратних зобов'язань суб'єктів Російської Федерації у зв'язку із здійсненням органами державної влади суб'єктів Російської Федерації повноважень, підлягають відповідно до Федеральним законом "Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації" фінансового забезпечення за рахунок субвенцій з федерального бюджету;

субвенцій місцевим бюджетам на виконання витратних зобов'язань муніципальних утворень у зв'язку з наділенням органів місцевого самоврядування окремими державними повноваженнями Російської Федерації.

2. Витратні зобов'язання Російської Федерації виконуються за рахунок власних доходів і джерел покриття дефіциту федерального бюджету.

У випадках, встановлених федеральними законами, витратні зобов'язання Російської Федерації виконуються за рахунок коштів державних позабюджетних фондів.

3. Витратні зобов'язання Російської Федерації з надання субвенцій, передбачених абзацами п'ятим і шостим пункту 1 цієї статті, виконуються шляхом надання бюджетам суб'єктів Російської Федерації і (або) місцевим бюджетам субвенцій з Федерального фонду компенсацій у порядку, встановленому статтею 133 цього Кодексу.

Федеральні закони і (або) нормативні правові акти Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації, що передбачають надання субвенцій з Федерального фонду компенсацій, повинні містити порядок розрахунку нормативів для визначення загального обсягу субвенцій на виконання відповідних видаткових зобов'язань суб'єктів Російської Федерації (муніципальних утворень) і щорічно вводитися в дію федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік за умови затвердження цього закону відповідних субвенцій бюджетам суб'єктів Російської Федерації (місцевим бюджетам).

Стаття 85. Витратні зобов'язання суб'єкта Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Пункт 1 статті 85 в 2006 році застосовується окремо по кожному з об'єдналися суб'єктів Російської Федерації (Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ).

1. Витратні зобов'язання суб'єкта Російської Федерації виникають в результаті:

прийняття законів та інших нормативних правових актів суб'єкта Російської Федерації, а також укладення суб'єктом Російської Федерації або від імені суб'єкта Російської Федерації договорів (угод) при здійсненні органами державної влади суб'єктів Російської Федерації повноважень з предметів ведення суб'єктів Російської Федерації;

прийняття законів та інших нормативних правових актів суб'єкта Російської Федерації, а також укладення суб'єктом Російської Федерації або від імені суб'єкта Російської Федерації договорів (угод) при здійсненні органами державної влади суб'єктів Російської Федерації повноважень із предметів спільного ведення, зазначених у пунктах 2 і 5 статті 26.3 Федерального закону "Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації";

прийняття законів та інших нормативних правових актів суб'єкта Російської Федерації, що передбачають надання з бюджету суб'єкта Російської Федерації міжбюджетних трансфертів у формах і порядку, передбачених цим Кодексом, у тому числі субвенцій місцевим бюджетам на виконання витратних зобов'язань муніципальних утворень у зв'язку з наділенням органів місцевого самоврядування окремими державними повноваженнями суб'єктів Російської Федерації;

прийняття нормативних правових актів суб'єкта Російської Федерації при здійсненні органами державної влади суб'єкта Російської Федерації повноважень, які відповідно до Федеральним законом "Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації" підлягають фінансовому забезпеченню за рахунок субвенцій з федерального бюджету .

Пункт 2 статті 85 в 2006 році застосовується окремо по кожному з об'єдналися суб'єктів Російської Федерації (Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ).

2. Витратні зобов'язання суб'єкта Російської Федерації, зазначені в абзацах другому - четвертому пункту 1 цієї статті, встановлюються органами державної влади суб'єкта Російської Федерації самостійно і виконуються за рахунок власних доходів і джерел покриття дефіциту бюджету суб'єкта Російської Федерації.

У випадках, встановлених федеральними законами, які регулюють діяльність територіальних державних позабюджетних фондів, і (або) прийнятими відповідно до них законами суб'єктів Російської Федерації, витратні зобов'язання суб'єкта Російської Федерації можуть виконуватися за рахунок коштів відповідних територіальних державних позабюджетних фондів.

Пункт 3 статті 85 в 2006 році застосовується окремо по кожному з об'єдналися суб'єктів Російської Федерації (Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ).

3. Витратні зобов'язання суб'єкта Російської Федерації з надання субвенцій місцевим бюджетам на виконання витратних зобов'язань муніципальних утворень у зв'язку з наділенням органів місцевого самоврядування окремими державними повноваженнями суб'єктів Російської Федерації виконуються шляхом надання місцевим бюджетам субвенцій з регіонального фонду компенсацій у порядку, передбаченому статтею 140 цього Кодексу.

Закони суб'єкта Російської Федерації, що передбачають надання місцевим бюджетам субвенцій з регіонального фонду компенсацій, повинні містити порядок розрахунку нормативів для визначення загального обсягу субвенцій на виконання відповідних видаткових зобов'язань муніципальних утворень і щорічно вводитися в дію законом суб'єкта Російської Федерації про бюджет суб'єкта Російської Федерації на черговий фінансовий рік за умови затвердження цього закону відповідних субвенцій місцевим бюджетам.

Пункт 4 статті 85 в 2006 році застосовується окремо по кожному з об'єдналися суб'єктів Російської Федерації (Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ).

4. Витратні зобов'язання суб'єкта Російської Федерації, зазначені в абзаці п'ятому пункту 1 цієї статті, встановлюються нормативними правовими актами органів державної влади суб'єкта Російської Федерації відповідно до федеральними законами і (або) нормативними правовими актами Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації і виконуються за рахунок субвенцій з Федерального фонду компенсацій, наданих бюджетам суб'єктів Російської Федерації в порядку, передбаченому статтею 133 цього Кодексу.

5. Органи державної влади суб'єкта Російської Федерації самостійно визначають розміри і умови оплати праці державних цивільних службовців суб'єкта Російської Федерації і працівників державних установ суб'єкта Російської Федерації.

Абзац другий пункту 5 статті 85 в редакції Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ щодо країв, областей і автономних округів, рішення про об'єднання яких в новий суб'єкт Російської Федерації прийнято референдумом, що відбулися до 1 січня 2005 року, набуває чинності з 1 січня 2009.

У суб'єкта Російської Федерації, якому відповідно до статті 131 цього Кодексу надаються дотації з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації, розміри оплати праці державних цивільних службовців суб'єкта Російської Федерації і працівників державних установ суб'єкта Російської Федерації не можуть перевищувати розміри оплати праці, встановлені для відповідних категорій федеральних державних службовців і працівників федеральних державних установ.

6. Органи державної влади суб'єкта Російської Федерації не має права встановлювати і виконувати витратні зобов'язання, пов'язані з вирішенням питань, віднесених до компетенції федеральних органів державної влади, за винятком випадків, встановлених федеральними законами.

Органи державної влади суб'єкта Російської Федерації вправі встановлювати і виконувати витратні зобов'язання, пов'язані з вирішенням питань, не віднесених до компетенції федеральних органів державної влади, органів місцевого самоврядування і не виключених з компетенції органів державної влади суб'єкта Російської Федерації федеральними законами, законами суб'єкта Російської Федерації, тільки при наявності відповідних коштів бюджету суб'єкта Російської Федерації (за винятком дотацій, субсидій і субвенцій з федерального бюджету).

Стаття 86. Витратні зобов'язання муніципального освіти

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

1. Витратні зобов'язання муніципального утворення виникають внаслідок:

прийняття нормативних правових актів органів місцевого самоврядування з питань місцевого значення, а також укладення муніципальним освітою або від імені муніципального освіти договорів (угод) з даних питань;

прийняття нормативних правових актів органів місцевого самоврядування при здійсненні органами місцевого самоврядування окремих державних повноважень.

2. Витратні зобов'язання муніципального освіти, зазначені в абзаці другому пункту 1 цієї статті, встановлюються органами місцевого самоврядування самостійно і виконуються за рахунок власних доходів і джерел покриття дефіциту відповідного місцевого бюджету.

3. Витратні зобов'язання муніципального утворення, що виникли в результаті прийняття нормативних правових актів органів місцевого самоврядування при здійсненні зазначеними органами окремих державних повноважень відповідно до федеральних законів (законами суб'єкта Російської Федерації), виконуються за рахунок субвенцій з регіонального фонду компенсацій, що надаються місцевим бюджетам у порядку, передбаченому статтею 140 цього Кодексу.

4. Органи місцевого самоврядування самостійно визначають розміри і умови оплати праці депутатів, виборних посадових осіб місцевого самоврядування, які здійснюють свої повноваження на постійній основі, муніципальних службовців, працівників комунальних унітарних підприємств та установ.

У муніципальному освіті, якому надаються дотації з бюджету суб'єкта Російської Федерації відповідно до пункту 3 статті 138 або дотації з бюджету муніципального району відповідно до пункту 4 статті 142.1 цього Кодексу, розмір оплати праці депутатів, виборних посадових осіб місцевого самоврядування, які здійснюють свої повноваження на постійній основі, муніципальних службовців, працівників комунальних унітарних підприємств та установ встановлюється не вище граничних значень, встановлених законом суб'єкта Російської Федерації.

5. Органи місцевого самоврядування не вправі встановлювати і виконувати витратні зобов'язання, пов'язані з вирішенням питань, віднесених до компетенції федеральних органів державної влади, органів державної влади суб'єктів Російської Федерації, за винятком випадків, встановлених відповідно федеральними законами, законами суб'єктів Російської Федерації.

Органи місцевого самоврядування мають право встановлювати і виконувати витратні зобов'язання, пов'язані з вирішенням питань, не віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування інших муніципальних утворень, органів державної влади, і не виключені з їх компетенції федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації, лише за наявності власних фінансових коштів (за винятком субсидій, субвенцій і дотацій, наданих з федерального бюджету і бюджету суб'єкта Російської Федерації).

Стаття 87. Реєстри видаткових зобов'язань

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Пункти 1 та 2 статті 87 в 2006 році застосовуються окремо по кожному з об'єдналися суб'єктів Російської Федерації (Федеральний закон від 20.08.2004 N 120-ФЗ).

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані вести реєстри видаткових зобов'язань.

2. Під реєстром видаткових зобов'язань розуміється звід (перелік) нормативних правових актів та укладених органами державної влади (органами місцевого самоврядування) договорів та угод (окремих статей, пунктів, підпунктів, абзаців нормативних правових актів, договорів та угод), що передбачають виникнення витратних зобов'язань, що підлягають виконанню за рахунок коштів відповідних бюджетів.

3. Реєстр видаткових зобов'язань Російської Федерації ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Реєстр видаткових зобов'язань суб'єкта Російської Федерації ведеться в порядку, встановленому виконавчим органом державної влади суб'єкта Російської Федерації.

Реєстр видаткових зобов'язань суб'єкта Російської Федерації, а також зведення реєстрів видаткових зобов'язань муніципальних утворень, що входять до складу суб'єкта Російської Федерації, представляються до Міністерства фінансів Російської Федерації в порядку, встановленому Міністерством фінансів Російської Федерації.

5. Реєстр видаткових зобов'язань муніципального освіти ведеться в порядку, встановленому місцевою адміністрацією.

Реєстр видаткових зобов'язань муніципального освіти представляється органом місцевого самоврядування у виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації в порядку, встановленому виконавчим органом державної влади суб'єкта Російської Федерації.

Розділ IV. Збалансованість бюджету

Глава 12. Профіцит бюджету і ПОРЯДОК ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

Виключена. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 116-ФЗ.

Глава 13. ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ ТА ДЖЕРЕЛА ЙОГО ПОКРИТТЯ

Стаття 89. Державні запозичення Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Державні запозичення Російської Федерації - позики та кредити, залучені від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, за якими виникають боргові зобов'язання Російської Федерації як позичальника або гаранта погашення позик (кредитів) іншими позичальниками.

Державні зовнішні запозичення Російської Федерації - позики та кредити, залучені від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, за якими виникають боргові зобов'язання Російської Федерації як позичальника або гаранта погашення позик (кредитів) іншими позичальниками, виражені в іноземній валюті.

Державні внутрішні запозичення Російської Федерації - позики та кредити, залучені від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, за якими виникають боргові зобов'язання Російської Федерації як позичальника або гаранта погашення позик (кредитів) іншими позичальниками, виражені у валюті Російської Федерації.

Стаття 90. Державні запозичення суб'єктів Російської Федерації, муніципальні запозичення

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Державні запозичення суб'єктів Російської Федерації, муніципальні запозичення - позики та кредити, залучені від фізичних та юридичних осіб, за якими виникають боргові зобов'язання відповідно суб'єкта Російської Федерації або муніципального освіти як позичальника або гаранта погашення позик (кредитів) іншими позичальниками, виражені у валюті зобов'язань.

Стаття 91. Виключена. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 116-ФЗ.

Стаття 92. Дефіцит бюджету

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. У разі ухвалення бюджету на черговий фінансовий рік з дефіцитом відповідним законом (рішенням) про бюджет затверджуються джерела фінансування дефіциту бюджету.

У разі ухвалення бюджету на черговий фінансовий рік без дефіциту відповідним законом (рішенням) про бюджет може бути передбачено залучення коштів із джерел фінансування дефіциту бюджету для фінансування витрат бюджету в межах видатків на погашення боргу.

2. Поточні витрати бюджету суб'єкта Російської Федерації, місцевого бюджету, затверджені відповідно законом про бюджет суб'єкта Російської Федерації або нормативним актом представницького органу місцевого самоврядування, не можуть перевищувати обсяг доходів бюджету суб'єкта Російської Федерації, обсяг доходів місцевого бюджету, затверджені відповідно законом про бюджет суб'єкта Російської Федерації або нормативним актом представницького органу місцевого самоврядування.

3. Розмір дефіциту федерального бюджету, затверджений федеральним законом про федеральний бюджет, не може перевищувати сумарний обсяг бюджетних інвестицій і витрат на обслуговування державного боргу Російської Федерації у відповідному фінансовому році.

4. Розмір дефіциту бюджету суб'єкта Російської Федерації, затверджений законом суб'єкта Російської Федерації про бюджет на відповідний рік, не може перевищувати 15 відсотків обсягу доходів бюджету суб'єкта Російської Федерації без обліку фінансової допомоги з федерального бюджету.

У разі затвердження законом суб'єкта Російської Федерації про бюджет на відповідний рік розміру надходжень від продажу майна граничний розмір дефіциту бюджету суб'єкта Російської Федерації може перевищувати обмеження, встановлене частиною першою цього пункту, але не більше ніж на величину надходжень від продажу майна.

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги про перевірку конституційності положення пункту 5 статті 92 см. Визначення Конституційного Суду РФ від 10.03.2005 N 13-О.

5. Розмір дефіциту місцевого бюджету, затверджений нормативним актом представницького органу місцевого самоврядування про бюджет на відповідний рік, не може перевищувати 10 відсотків обсягу доходів місцевого бюджету без обліку фінансової допомоги з федерального бюджету і бюджету суб'єкта Російської Федерації.

У разі затвердження нормативним актом представницького органу місцевого самоврядування про бюджет на відповідний рік розміру надходжень від продажу майна граничний розмір дефіциту місцевого бюджету може перевищувати обмеження, встановлене частиною першою цього пункту, але не більше ніж на величину надходжень від продажу майна.

6. Дотримання граничних значень, встановлених пунктами 2 - 5 цієї статті, має забезпечуватися також за даними звіту про виконання відповідного бюджету за фінансовий рік.

Стаття 93. Джерела фінансування дефіциту бюджету

1. Джерела фінансування дефіциту бюджету затверджуються органами законодавчої (представницької) влади в законі (рішенні) про бюджет на черговий фінансовий рік за основними видами залучених коштів.

2. Кредити Банку Росії, а також придбання Банком Росії боргових зобов'язань Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень при їх первинному розміщенні не можуть бути джерелами фінансування дефіциту бюджету.

Стаття 94. Джерела фінансування дефіциту федерального бюджету

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Джерелами фінансування дефіциту федерального бюджету є:

1) внутрішні джерела в наступних формах:

кредити, отримані Російською Федерацією від кредитних організацій у валюті Російської Федерації;

державні позики, здійснювані шляхом випуску цінних паперів від імені Російської Федерації;

бюджетні кредити, отримані від бюджетів інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

надходження від продажу майна, що перебуває у державній власності;

сума перевищення доходів над витратами за державними запасами і резервів;

зміна залишків коштів на рахунках з обліку коштів федерального бюджету;

2) зовнішні джерела в наступних формах:

державні позики, здійснювані в іноземній валюті шляхом випуску цінних паперів від імені Російської Федерації;

кредити урядів іноземних держав, банків і фірм, міжнародних фінансових організацій, надані в іноземній валюті, залучені Російською Федерацією.

Стаття 95. Джерела фінансування дефіциту бюджету суб'єкта Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Джерелами фінансування дефіциту бюджету суб'єкта Російської Федерації можуть бути внутрішні джерела в наступних формах:

державні позики, здійснювані шляхом випуску цінних паперів від імені суб'єкта Російської Федерації;

бюджетні кредити, отримані від бюджетів інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

кредити, отримані від кредитних організацій;

надходження від продажу майна, що перебуває у державній власності суб'єкта Російської Федерації;

зміна залишків коштів на рахунках з обліку коштів бюджету суб'єкта Російської Федерації.

Стаття 96. Джерела фінансування дефіциту місцевого бюджету

Джерелами фінансування дефіциту місцевого бюджету можуть бути внутрішні джерела в наступних формах:

муніципальні позики, здійснювані шляхом випуску муніципальних цінних паперів від імені муніципального освіти;

кредити, отримані від кредитних організацій;

бюджетні кредити, отримані від бюджетів інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ, в ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

надходження від продажу майна, що перебуває в муніципальній власності;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

зміна залишків коштів на рахунках з обліку коштів місцевого бюджету.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Глава 13.1. Стабілізаційний Фонд РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

(Введена Федеральним законом від 23.12.2003 N 184-ФЗ)

Стаття 96.1. Стабілізаційний фонд Російської Федерації

1. Стабілізаційний фонд Російської Федерації (далі - Стабілізаційний фонд) - частина коштів федерального бюджету, що утворюється за рахунок перевищення ціни на нафту над базовою ціною на нафту, що підлягає відокремленому обліку, управління та використання в цілях забезпечення збалансованості федерального бюджету при зниженні ціни на нафту нижче базової.

2. Під ціною на нафту розуміється ціна на нафту сиру марки "Юралс", що визначається в порядку, передбаченому для встановлення ставки вивізного мита на нафту сиру.

Під базовою ціною на нафту розуміється ціна на нафту сиру марки "Юралс", еквівалентна 197,1 долара США за одну тонну (27 доларів США за один барель).

(В ред. Федерального закону від 12.10.2005 N 127-ФЗ)

Стаття 96.2. Порядок формування Стабілізаційного фонду

1. Джерелами формування Стабілізаційного фонду є:

додаткові доходи федерального бюджету, які утворюються розрахунковим шляхом за рахунок перевищення ціни на нафту над базовою ціною відповідно до пункту 2 цієї статті;

залишки коштів федерального бюджету на початок відповідного фінансового року в порядку, визначеному відповідно до пункту 3 цієї статті, включаючи доходи, отримані від розміщення коштів Стабілізаційного фонду.

2. Додаткові доходи федерального бюджету, що підлягають зарахуванню до Стабілізаційного фонду в поточному місяці, визначаються як сума:

фактичних надходжень до федерального бюджету коштів вивізного мита на нафту сиру в поточному місяці, помножена на відношення різниці діючої в поточному місяці ставки вивізного мита на нафту сиру і розрахункової ставки зазначеної мита при базовій ціні на нафту до діючої в поточному місяці ставку вивізного мита на нафту сиру;

фактичних надходжень до федерального бюджету коштів податку на видобуток корисних копалин (нафта) в поточному місяці, помножена на відношення різниці діючої в поточному місяці ставки податку на видобуток корисних копалин (нафта) і розрахункової ставки зазначеного податку при базовій ціні на нафту до діючої в поточному місяці ставкою податку на видобуток корисних копалин (нафта).

Розрахунок та перерахування до Стабілізаційного фонду коштів, зазначених у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. До Стабілізаційного фонду в термін до 1 лютого року, наступного за звітним, зараховуються залишки коштів федерального бюджету на початок фінансового року, за винятком залишків, по яких федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік або міжнародним договором Російської Федерації встановлено інший порядок використання, а також вільних залишків коштів федерального бюджету, необхідних Міністерству фінансів Російської Федерації для покриття тимчасових касових розривів, що виникають протягом року при виконанні федерального бюджету, в обсязі, що дорівнює одній двадцять четвертої затверджених на відповідний фінансовий рік видатків федерального бюджету, включаючи платежі з погашення державного зовнішнього боргу Російської Федерації, без урахування коштів, що спрямовуються до бюджету Пенсійного фонду Російської Федерації на виплату базової частини трудової пенсії.

Уряд Російської Федерації за підсумками розгляду ним звіту про виконання федерального бюджету за попередній фінансовий рік до 1 червня поточного року уточнює обсяги залишків коштів федерального бюджету, що підлягають використанню відповідно до федерального закону про федеральний бюджет на відповідний фінансовий рік.

Стаття 96.3. Використання коштів Стабілізаційного фонду

Кошти Стабілізаційного фонду можуть використовуватися для фінансування дефіциту федерального бюджету при зниженні ціни на нафту нижче базової, а також на інші цілі в разі, якщо накопичений обсяг коштів Стабілізаційного фонду перевищує 500 млрд. рублів.

Обсяги використання коштів Стабілізаційного фонду визначаються федеральним законом про федеральний бюджет на відповідний фінансовий рік, проект якого вноситься Урядом Російської Федерації.

Стаття 96.4. Управління коштами Стабілізаційного фонду

1. Управління коштами Стабілізаційного фонду здійснюється Міністерством фінансів Російської Федерації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Окремі повноваження з управління коштами Стабілізаційного фонду можуть здійснюватися Центральним банком Російської Федерації за договором з Урядом Російської Федерації.

2. Кошти Стабілізаційного фонду можуть розміщуватися в боргові зобов'язання іноземних держав, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 96.5. Облік і звітність за операціями з засобами Стабілізаційного фонду

1. Операції з коштами Стабілізаційного фонду відображаються на окремих рахунках Федерального казначейства, відкритих в Центральному банку Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2004 N 182-ФЗ)

2. Облік операцій з коштами Стабілізаційного фонду здійснюється в порядку, встановленому для обліку операцій з коштами федерального бюджету.

3. Операції з коштами Стабілізаційного фонду відображаються у звіті про виконання федерального бюджету.

4. Уряд Російської Федерації надсилає щоквартальні (наростаючим підсумком) та річні звіти до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації і Рада Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації про надходження коштів до Стабілізаційного фонду, їх розміщення та використання в складі звітності про виконання федерального бюджету.

Міністерство фінансів Російської Федерації щомісячно публікує відомості про залишки коштів Стабілізаційного фонду на початок звітного місяця, обсязі надходжень коштів до Стабілізаційного фонду і (або) використання коштів Стабілізаційного фонду в звітному місяці.

Глава 14. ДЕРЖАВНИЙ І МУНІЦИПАЛЬНИЙ БОРГ

Стаття 97. Державний борг Російської Федерації

1. Державним боргом Російської Федерації є боргові зобов'язання Російської Федерації перед фізичними та юридичними особами, іноземними державами, міжнародними організаціями та іншими суб'єктами міжнародного права, включаючи зобов'язання за державними гарантіями, наданими Російською Федерацією.

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

2. Державний борг Російської Федерації повністю і без умов забезпечується усім, хто знаходиться у федеральній власності майном, що становлять державну скарбницю.

3. Федеральні органи державної влади використовують усі повноваження з формування доходів федерального бюджету для погашення боргових зобов'язань Російської Федерації та обслуговування державного боргу Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Стаття 98. Форми державного боргу Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Боргові зобов'язання Російської Федерації можуть існувати у формі:

кредитних угод і договорів, укладених від імені Російської Федерації, як позичальника, з кредитними організаціями, іноземними державами та міжнародними фінансовими організаціями;

державних позик, здійснених шляхом випуску цінних паперів від імені Російської Федерації;

договорів та угод про отримання Російською Федерацією бюджетних кредитів від бюджетів інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

договорів про надання Російською Федерацією державних гарантій;

угод і договорів, у тому числі міжнародних, укладених від імені Російської Федерації, про пролонгації та реструктуризації боргових зобов'язань Російської Федерації минулих років.

2. Боргові зобов'язання Російської Федерації можуть бути короткостроковими (до одного року), середньостроковими (понад одного року до п'яти років) і довгостроковими (понад п'ять років до 30 років).

Боргові зобов'язання Російської Федерації погашаються у строки, що визначаються конкретними умовами позики і не можуть перевищувати 30 років.

Зміна умов випущеного в обіг державної позики, у тому числі термінів виплати та розміру процентних платежів, терміном обігу, не допускається.

3. В обсяг державного внутрішнього боргу Російської Федерації включаються:

основна номінальна сума боргу по державних цінних паперів Російської Федерації;

обсяг основного боргу за кредитами, отриманими Російською Федерацією;

обсяг основного боргу за бюджетними кредитами, отриманими Російською Федерацією від бюджетів інших рівнів;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

обсяг зобов'язань за державними гарантіями, наданими Російською Федерацією.

4. В обсяг державного зовнішнього боргу Російської Федерації включаються:

обсяг зобов'язань за державними гарантіями, наданими Російською Федерацією;

обсяг основного боргу за отриманими Російською Федерацією кредитами урядів іноземних держав, кредитних організацій, фірм та міжнародних фінансових організацій.

Стаття 99. Державний борг суб'єкта Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Державний борг суб'єкта Російської Федерації - сукупність боргових зобов'язань суб'єкта Російської Федерації.

2. Державний борг суб'єкта Російської Федерації повністю і без умов забезпечується усім, хто знаходиться у власності суб'єкта Російської Федерації майном, що є скарбницю суб'єкта Російської Федерації.

3. Боргові зобов'язання суб'єкта Російської Федерації можуть існувати у формі:

кредитних угод і договорів;

державних позик суб'єкта Російської Федерації, здійснюваних шляхом випуску цінних паперів суб'єкта Російської Федерації;

договорів та угод про отримання суб'єктом Російської Федерації бюджетних кредитів від бюджетів інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

договорів про надання державних гарантій суб'єкта Російської Федерації;

угод і договорів, у тому числі міжнародних, укладених від імені суб'єкта Російської Федерації, про пролонгації та реструктуризації боргових зобов'язань суб'єктів Російської Федерації минулих років.

Боргові зобов'язання суб'єкта Російської Федерації не можуть існувати в інших формах, за винятком передбачених цим пунктом.

4. В обсяг державного боргу суб'єктів Російської Федерації включаються:

основна номінальна сума боргу по державних цінних паперів суб'єктів Російської Федерації;

обсяг основного боргу за кредитами, отриманими суб'єктом Російської Федерації;

обсяг основного боргу за бюджетними кредитами, отриманими суб'єктом Російської Федерації від бюджетів інших рівнів;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

обсяг зобов'язань за державними гарантіями, наданими суб'єктом Російської Федерації.

5. Боргові зобов'язання суб'єкта Російської Федерації погашаються у строки, що визначаються умовами запозичень і не можуть перевищувати 30 років.

6. Форми і види державних цінних паперів, що випускаються від імені суб'єкта Російської Федерації, умови їх випуску та обігу визначаються відповідними органами державної влади суб'єктів Російської Федерації відповідно до цього Кодексу та федеральним законом про особливості емісії та обігу державних і муніципальних цінних паперів.

7. Законодавчі (представницькі) органи суб'єкта Російської Федерації і органи виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації використовують всі повноваження з формування доходів бюджету суб'єкта Російської Федерації для погашення своїх боргових зобов'язань та обслуговування боргу.

Стаття 100. Муніципальний борг

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Муніципальний борг - сукупність боргових зобов'язань муніципального освіти.

2. Муніципальний борг повністю і без умов забезпечується всім муніципальним майном, що є муніципальну казну.

3. Боргові зобов'язання муніципального освіти можуть існувати у формі:

кредитних угод і договорів;

позик, здійснюваних шляхом випуску муніципальних цінних паперів;

договорів та угод про отримання муніципальним освітою бюджетних кредитів від бюджетів інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

договорів про надання муніципальних гарантій.

Боргові зобов'язання муніципального освіти не можуть існувати в інших формах, за винятком передбачених цим пунктом.

4. В обсяг муніципального боргу включаються:

основна номінальна сума боргу по муніципальних цінних паперів;

обсяг основного боргу за кредитами, отриманими муніципальним освітою;

обсяг основного боргу за бюджетними кредитами, отриманими муніципальним утворенням від бюджетів інших рівнів;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

обсяг зобов'язань по муніципальних гарантій, наданих муніципальним освітою.

5. Органи місцевого самоврядування використовують всі повноваження з формування доходів місцевого бюджету для погашення своїх боргових зобов'язань та обслуговування боргу.

6. Боргові зобов'язання муніципального освіти погашаються у строки, що визначаються умовами запозичень і не можуть перевищувати 10 років.

Стаття 101. Управління державним і муніципальним боргом

1. Управління державним боргом Російської Федерації здійснюється Урядом Російської Федерації.

2. Управління державним боргом суб'єкта Російської Федерації здійснюється органом виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації.

3. Управління муніципальним боргом здійснюється уповноваженим органом місцевого самоврядування.

Стаття 102. Відповідальність за борговими зобов'язаннями Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень

1. Російська Федерація не несе відповідальності за борговими зобов'язаннями суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень, якщо зазначені зобов'язання не були гарантовані Російською Федерацією.

2. Суб'єкти Російської Федерації та муніципальні освіти не відповідають за борговими зобов'язаннями один одного, якщо зазначені зобов'язання не були гарантовані ними, а також за борговими зобов'язаннями Російської Федерації.

Стаття 103. Право державних зовнішніх запозичень Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Державні зовнішні запозичення Російської Федерації використовуються для покриття дефіциту федерального бюджету, а також для погашення державних боргових зобов'язань Російської Федерації.

2. Право здійснення державних зовнішніх запозичень Російської Федерації та укладання договорів про надання державних гарантій для залучення зовнішніх кредитів (позик) належить Російській Федерації. Від імені Російської Федерації здійснювати зовнішні запозичення може Уряд Російської Федерації або уповноважений Урядом Російської Федерації відповідальний федеральний орган виконавчої влади відповідно до цього Кодексу.

Стаття 104. Право державних і муніципальних внутрішніх запозичень

1. Державні та муніципальні внутрішні запозичення використовуються для покриття дефіцитів відповідних бюджетів, а також для фінансування витрат відповідних бюджетів в межах видатків на погашення державних та муніципальних боргових зобов'язань.

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

2. Від імені Російської Федерації право здійснення державних внутрішніх запозичень і видачі державних гарантій іншим позичальникам для залучення кредитів (позик) належить Уряду Російської Федерації або уповноваженому Урядом Російської Федерації відповідальному федеральному органу виконавчої влади.

3. Від імені суб'єкта Російської Федерації право здійснення державних внутрішніх запозичень і видачі державних гарантій іншим позичальникам для залучення кредитів (позик) належить єдиному уповноваженому органу виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації.

4. Від імені муніципального освіти право здійснення муніципальних внутрішніх запозичень і видачі муніципальних гарантій іншим позичальникам для залучення кредитів (позик) належить уповноваженому органу місцевого самоврядування відповідно до статуту муніципального освіти.

Стаття 105. Реструктуризація боргу

1. Під реструктуризацією боргу в цілях цього Кодексу розуміється засноване на угоді припинення боргових зобов'язань, що становлять державний чи муніципальний борг, із заміною зазначених боргових зобов'язань іншими борговими зобов'язаннями, що передбачають інші умови обслуговування і погашення зобов'язань.

(П. 1 в ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

2. Реструктуризація боргу може бути здійснена з частковим списанням (скороченням) суми основного боргу.

3. Сума витрат на обслуговування боргу реструктуріруемий не включається в обсяг витрат на обслуговування боргового зобов'язання в поточному році, якщо зазначена сума включається в загальний обсяг реструктуріруемий зобов'язань.

(П. 3 в ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Стаття 106. Граничний обсяг державного боргу Російської Федерації та граничні обсяги державних запозичень Російської Федерації

1. Граничні обсяги державного внутрішнього боргу і державного зовнішнього боргу, межі зовнішніх запозичень Російської Федерації на черговий фінансовий рік затверджуються федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік з розбивкою боргу за формами забезпечення зобов'язань.

2. Граничний обсяг державних зовнішніх запозичень Російської Федерації не повинен перевищувати річний обсяг платежів з обслуговування і погашення державного зовнішнього боргу Російської Федерації.

Абзац другий пункту 2 статті 106 вводиться в дію федеральним законом (Федеральний закон від 09.07.1999 N 159-ФЗ).

Уряд Російської Федерації має право здійснювати зовнішні запозичення в обсязі понад установлений федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік граничного обсягу державних зовнішніх запозичень, якщо при цьому воно здійснює таку реструктуризацію державного зовнішнього боргу, яка призводить до зниження витрат на його обслуговування, в рамках встановленого граничного обсягу державного зовнішнього боргу.

Пункт 3 статті 106 вводиться в дію федеральним законом (Федеральний закон від 09.07.1999 N 159-ФЗ).

3. Уряд Російської Федерації має право здійснювати внутрішні (зовнішні) запозичення з перевищенням встановленого федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік граничного обсягу державного внутрішнього (зовнішнього) боргу замість зовнішніх запозичень, якщо це знижує витрати на обслуговування державного боргу в рамках встановленого федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік обсягу державного боргу (суми внутрішнього та зовнішнього боргу) і інший порядок реструктуризації не передбачено федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

Стаття 107. Граничний обсяг державного боргу суб'єкта Російської Федерації, муніципального боргу

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Законом суб'єкта Російської Федерації про бюджет, правовим актом органу місцевого самоврядування про місцевий бюджет на черговий фінансовий рік повинен бути встановлений верхня межа боргу суб'єкта Російської Федерації, муніципального боргу зі вказівкою в тому числі граничного обсягу зобов'язань по державних або муніципальних гарантій.

2. Граничний обсяг державного боргу суб'єкта Російської Федерації, муніципального боргу не повинен перевищувати обсяг доходів відповідного бюджету без обліку фінансової допомоги з бюджетів інших рівнів бюджетної системи Російської Федерації.

Стаття 108. Програма державних зовнішніх запозичень Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Програма державних зовнішніх запозичень Російської Федерації являє собою перелік зовнішніх запозичень Російської Федерації на черговий фінансовий рік з поділом на незв'язані (фінансові) та цільові іноземні запозичення із зазначенням по кожному з них:

1) для незв'язаних (фінансових) запозичень:

джерела залучення;

суми запозичення;

терміну погашення;

2) для цільових іноземних запозичень:

кінцевого одержувача;

мети запозичення і напрями використання;

джерела запозичення;

суми запозичення;

терміну погашення;

гарантій третіх осіб з повернення коштів до федерального бюджету кінцевим позичальником, якщо для нього передбачено таке повернення, із зазначенням організації (органу), що надала гарантію, строку дії та обсягу зобов'язань по гарантії;

оцінки обсягу використаних коштів до початку чергового фінансового року;

прогнозу обсягу використання коштів у черговому фінансовому році.

(П. 1 в ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

2. У Програмі державних зовнішніх запозичень Російської Федерації повинні бути окремо передбачені всі позики і державні гарантії, величина яких перевищує суму, еквівалентну 10 млн. доларів США, на весь термін позики. Дані позики і державні гарантії підлягають реалізації лише за умови їх затвердження у складі Програми державних зовнішніх запозичень Російської Федерації Федеральними Зборами Російської Федерації.

3. У Програмі державних зовнішніх запозичень Російської Федерації обсяг, деталізований по конкретних позиками, повинен становити не менше 85 відсотків загального обсягу зовнішніх запозичень.

4. Уряд Російської Федерації має право на здійснення зовнішніх запозичень, не включених до Програми державних зовнішніх запозичень Російської Федерації, якщо зазначені зовнішні запозичення здійснюються в процесі реструктуризації державного зовнішнього боргу Російської Федерації, яка призводить до зниження витрат на обслуговування державного зовнішнього боргу Російської Федерації в рамках встановленого граничного обсягу державного зовнішнього боргу Російської Федерації.

Це право поширюється виключно на незв'язані (фінансові) державні зовнішні запозичення Російської Федерації.

5. До Програми державних зовнішніх запозичень Російської Федерації в обов'язковому порядку включаються угоди про позики, укладених у попередні роки, якщо такі угоди не втратили силу в установленому порядку.

Стаття 109. Внесення змін до граничні обсяги державних зовнішніх запозичень Російської Федерації та Програму державних зовнішніх запозичень Російської Федерації

1. Договори про державні зовнішні запозичення Російської Федерації, виконання яких вимагає збільшення граничних обсягів державних зовнішніх запозичень Російської Федерації, затверджених федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік, можуть бути укладені лише після внесення відповідних змін у федеральний закон про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

Абзац другий пункту 1 статті 109 вводиться в дію федеральним законом (Федеральний закон від 09.07.1999 N 159-ФЗ).

Дія цього пункту не поширюється на договори, укладені в процесі реалізації права, встановленого пунктом 2 статті 106 цього Кодексу.

2. Договори про державні зовнішні запозичення Російської Федерації, надання гарантій по зовнішніх позиках підлягають ратифікації:

якщо передбачені цими договорами позики (гарантії) не включені до Програми державних зовнішніх запозичень Російської Федерації відповідно до статті 108 цього Кодексу і (або) залучені по них фінансові кошти перевищують суму, еквівалентну 10 млн. доларів США, на весь термін позики;

якщо виконання таких договорів вимагає збільшення граничних обсягів державних зовнішніх запозичень, затверджених федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік;

з інших підстав, передбачених законодавством Російської Федерації.

Абзац п'ятий пункту 2 статті 109 вводиться в дію федеральним законом (Федеральний закон від 09.07.1999 N 159-ФЗ).

Договори про державні зовнішні запозичення Російської Федерації не підлягають ратифікації, якщо вони були укладені на виконання права, встановленого пунктом 2 статті 106 цього Кодексу.

Стаття 110. Програма державних внутрішніх запозичень Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень

1. Програма державних внутрішніх запозичень Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень являє собою перелік внутрішніх запозичень Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень на черговий фінансовий рік за видами запозичень, загальний обсяг запозичень, що спрямовуються на покриття дефіциту бюджету і погашення державних, муніципальних боргових зобов'язань.

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

У разі випуску боргових зобов'язань Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень із забезпеченням виконання зобов'язань у вигляді відокремленого майна програма державних внутрішніх запозичень Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень повинна містити кількісні дані про емісію зазначених зобов'язань, виражені у валюті Російської Федерації, а також перелік майна, яке може служити забезпеченням виконання цих зобов'язань протягом терміну запозичення.

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

2. Програма державних внутрішніх запозичень Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень представляється федеральним органом виконавчої влади, органом виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації відповідним законодавчим (представницького) органу у вигляді додатку до проекту закону (рішення) про бюджет на черговий фінансовий рік.

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

3. У програму державних внутрішніх запозичень Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень в обов'язковому порядку включаються угоди про позики, укладені в попередні роки, якщо такі угоди не втратили силу в установленому порядку.

Стаття 111. Граничні обсяги видатків на обслуговування і погашення державного або муніципального боргу

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Здійснення державних або муніципальних запозичень, а також надання державних або муніципальних гарантій іншим позичальникам допускаються тільки в разі затвердження федеральним законом, законом суб'єкта Російської Федерації або рішенням органу місцевого самоврядування про бюджет відповідного рівня на поточний фінансовий рік наступних параметрів:

залучення коштів із джерел фінансування дефіциту бюджету, відповідного обмеженням, встановленим статтею 92 цього Кодексу;

граничного розміру державного або муніципального боргу, відповідного обмеженням, встановленим статтями 106 і 107 цього Кодексу;

витрат на обслуговування відповідного державного або муніципального боргу в поточному фінансовому році. При цьому граничний обсяг видатків на обслуговування державного боргу суб'єкта Російської Федерації або муніципального боргу, затверджений законом (рішенням) про бюджет відповідного рівня, не повинен перевищувати 15 відсотків обсягу видатків бюджету відповідного рівня.

Стаття 112. Перевищення граничного розміру державного боргу суб'єкта Російської Федерації або муніципального боргу та граничних обсягів видатків на обслуговування державного боргу суб'єкта Російської Федерації або муніципального боргу

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Якщо при виконанні бюджету суб'єкта Російської Федерації порушується хоча б один з параметрів, зазначених у статті 111 цього Кодексу, і при цьому суб'єкт Російської Федерації в змозі забезпечити обслуговування і погашення своїх боргових зобов'язань, прийняття цим суб'єктом Російської Федерації нових боргових зобов'язань здійснюється тільки після приведення зазначених бюджетних параметрів у відповідність до вимог статті 111 цього Кодексу, за винятком запозичень (прийняття інших боргових зобов'язань), що здійснюються з метою реструктуризації та погашення боргу суб'єкта Російської Федерації.

2. Якщо при виконанні бюджету суб'єкта Російської Федерації порушується хоча б один з параметрів, зазначених у статті 111 цього Кодексу, і при цьому суб'єкт Російської Федерації не в змозі забезпечити обслуговування і погашення своїх боргових зобов'язань, уповноважений на те орган державної влади Російської Федерації може застосувати наступні заходи :

призначити перевірку виконання бюджету суб'єкта Російської Федерації;

передати виконання бюджету суб'єкта Російської Федерації під контроль Міністерства фінансів Російської Федерації;

прийняти інші заходи, передбачені бюджетним законодавством Російської Федерації.

3. Якщо при виконанні місцевого бюджету порушується хоча б один з параметрів, зазначених у статті 111 цього Кодексу, і при цьому муніципальне утворення в змозі забезпечити обслуговування і погашення своїх боргових зобов'язань, прийняття цим муніципальним утворенням нових боргових зобов'язань здійснюється тільки після приведення зазначених бюджетних параметрів у відповідність до вимог статті 111 цього Кодексу, за винятком запозичень (прийняття інших боргових зобов'язань), що здійснюються з метою реструктуризації та погашення муніципального боргу.

4. Якщо при виконанні місцевого бюджету порушується хоча б один з параметрів, зазначених у статті 111 цього Кодексу, і при цьому муніципальне утворення не в змозі забезпечити обслуговування і погашення своїх боргових зобов'язань, уповноважений на те орган державної влади суб'єкта Російської Федерації може застосувати наступні заходи:

призначити перевірку виконання місцевого бюджету;

передати виконання місцевого бюджету під контроль органа, що виконує бюджет суб'єкта Російської Федерації;

прийняти інші заходи, передбачені бюджетним законодавством Російської Федерації.

Стаття 113. Відображення в бюджетах надходжень коштів від запозичень і витрат на обслуговування і погашення державного або муніципального боргу

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Надходження до бюджету коштів від запозичень і інших боргових зобов'язань відображаються в бюджеті як джерела фінансування дефіциту бюджету.

2. Усі витрати на обслуговування боргових зобов'язань, включаючи дисконт (або різницю між ціною розміщення та ціною погашення (викупу) по державних або муніципальних цінних паперів, відображаються в бюджеті як витрати на обслуговування державного або муніципального боргу.

Доходи, отримані від розміщення державних або муніципальних цінних паперів в сумі, що перевищує номінальну вартість, доходи, отримані як накопиченого купонного доходу, а також доходи, отримані у разі викупу цінних паперів за ціною нижче ціни розміщення, відносяться на зменшення фактичних витрат на обслуговування державного або муніципального боргу в поточному році.

3. Погашення основної суми боргу Російської Федерації, боргу суб'єкта Російської Федерації, муніципального боргу, що виник з державних або муніципальних запозичень, враховується в джерелах фінансування дефіциту відповідного бюджету шляхом зменшення обсягу джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету.

4. У разі випуску державних або муніципальних цінних паперів, гарантією виконання зобов'язань за якими є відокремлене майно, що перебуває у державній або муніципальній власності, відповідно до умов емісії виконання зобов'язань за такими цінними паперами може здійснюватися шляхом передачі у власність власників цих державних або муніципальних цінних паперів майна , який став забезпеченням випуску зазначених державних або муніципальних цінних паперів.

При виконанні зобов'язань по державних або муніципальних цінних паперів, гарантією виконання зобов'язань за якими є відокремлене майно, шляхом передачі кредиторам зазначеного майна розмір державного або муніципального боргу зменшується на величину основного боргу по погашаються таким чином зобов'язаннями. Виконання зобов'язань за вказаними цінних паперів обліковується відповідно до пунктів 2 і 3 цієї статті.

5. Дія пунктів 1 - 4 цієї статті не поширюється на випадки надання державних або муніципальних гарантій.

Надання державних або муніципальних гарантій враховується в складі державного або муніципального боргу в порядку, визначеному статтями 116 і 117 цього Кодексу.

Стаття 114. Емісія державних і муніципальних цінних паперів

1. Рішення про емісію державних цінних паперів Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації чи муніципальних цінних паперів приймається відповідно Урядом Російської Федерації, органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування відповідно до граничними обсягами дефіциту бюджету та державного або муніципального боргу, встановленими відповідно до цього Кодексом, законом (рішенням) про бюджет, а також з програмою внутрішніх запозичень. Рішення про емісію державних цінних паперів Російської Федерації приймається також відповідно до Програми державних зовнішніх запозичень Російської Федерації.

У рішенні про емісію державних або муніципальних цінних паперів відображаються відомості, передбачені федеральним законом про особливості емісії та обігу державних і муніципальних цінних паперів.

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

2. Умови емісії цінних паперів суб'єкта Російської Федерації і муніципальних цінних паперів підлягають реєстрації в Міністерстві фінансів Російської Федерації.

(П. 2 в ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

3. Порядок випуску, обігу та погашення державних цінних паперів Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, а також муніципальних цінних паперів регулюється федеральним законом про особливості емісії та обігу державних і муніципальних цінних паперів.

Стаття 115. Державні та муніципальні гарантії

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Державної або муніципальної гарантією в цілях цього Кодексу визнається спосіб забезпечення цивільно-правових зобов'язань, в силу якого відповідно Російська Федерація, суб'єкт Російської Федерації чи муніципальне освіту - гарант дає письмове зобов'язання відповідати за виконання особою, якій дається державна чи муніципальна гарантія, зобов'язання перед третіми особами повністю або частково.

2. Письмова форма державної або муніципальної гарантії є обов'язковим.

Недотримання письмової форми державної або муніципальної гарантії тягне її недійсність (нікчемність).

3. У державній або муніципальній гарантії повинні бути зазначені:

відомості про гаранта, що включають його найменування (Російська Федерація, суб'єкт Російської Федерації, муніципальне утворення) і найменування органу, який видав гарантію від імені зазначеного гаранта;

визначення обсягу зобов'язань за гарантією.

Термін гарантії визначається терміном виконання зобов'язань, за якими надано гарантія.

4. Гарантії надаються, як правило, на конкурсній основі.

5. Гарант по державній або муніципальній гарантії несе субсидіарну відповідальність додатково до відповідальності боржника за гарантованим їм зобов'язанням.

Передбачене державної або муніципальної гарантією зобов'язання гаранта перед третьою особою обмежується сплатою суми, що відповідає обсягу зобов'язань за гарантією.

Гарант, який виконав зобов'язання одержувача гарантії, має право вимагати від останнього відшкодування сум, сплачених третій особі за державної або муніципальної гарантії, в повному обсязі в порядку, передбаченому цивільним законодавством Російської Федерації.

6. Гарантії за зобов'язаннями, що становлять державний зовнішній борг Російської Федерації, можуть передбачати солідарну відповідальність гаранта.

7. Виконання державних і муніципальних гарантій підлягає відображенню в складі видатків бюджетів як надання кредитів.

Якщо платежі як гаранта не ведуть до виникнення еквівалентних вимог з боку гаранта до боржника, не виконав зобов'язання, виконання державних і муніципальних гарантій враховується в джерелах фінансування дефіциту відповідного бюджету.

Стаття 116. Надання державних гарантій Російської Федерації

1. Виключений. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 116-ФЗ.

1. Загальна сума наданих державних гарантій Російської Федерації для забезпечення зобов'язань у валюті Російської Федерації включається до складу державного внутрішнього боргу Російської Федерації як вид боргового зобов'язання. Федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік затверджуються державні гарантії Російської Федерації, що видаються окремому суб'єкту Російської Федерації, муніципального утворення або юридичній особі на суму, що перевищує 1000000 мінімальних розмірів оплати праці.

2. Загальна сума наданих державних гарантій Російської Федерації для забезпечення зобов'язань в іноземній валюті включається до складу державного зовнішнього боргу Російської Федерації як вид боргового зобов'язання. Крім того, повинні окремо затверджуватися державні гарантії Російської Федерації на суму, що перевищує суму, еквівалентну 10 млн. доларів США. Надання державних гарантій Російської Федерації для забезпечення зобов'язань в іноземній валюті затверджується в порядку, передбаченому для державних зовнішніх запозичень у складі Програми державних зовнішніх запозичень Російської Федерації.

3. При виконанні одержувачем державної гарантії Російської Федерації своїх зобов'язань перед третьою особою на відповідну суму скорочується зовнішній або внутрішній державний борг Російської Федерації, що відображається у звіті про виконання бюджету. Міністерство фінансів Російської Федерації або інший орган виконавчої влади, уповноважений Урядом Російської Федерації, веде облік виданих гарантій, виконання одержувачами зазначених гарантій своїх зобов'язань, забезпечених державними гарантіями Російської Федерації, а також випадків здійснення державою платежів по виданих гарантій.

На підставі даних цього обліку Державній Думі представляється докладний звіт про видані гарантії по всім одержувачам зазначених гарантій, про виконання цими одержувачами зобов'язань, забезпечених зазначеними гарантіями, та здійсненні державою платежів по виданих гарантій.

4. Державні гарантії Російської Федерації надаються Урядом Російської Федерації. Міністерство фінансів Російської Федерації або інший уповноважений орган представляє Уряд Російської Федерації на всіх переговорах про надання державних гарантій Російської Федерації та укладає відповідні угоди від імені Уряду Російської Федерації.

5. У разі надання державної гарантії Російської Федерації Міністерство фінансів Російської Федерації або інший уповноважений Урядом Російської Федерації орган виконавчої влади зобов'язані провести перевірку фінансового стану отримувача державної гарантії Російської Федерації.

Стаття 117. Надання державних гарантій суб'єктів Російської Федерації, муніципальних гарантій

1. Державні гарантії суб'єктів Російської Федерації і муніципальні гарантії надаються суб'єктам Російської Федерації, муніципальних утворень і юридичним особам для забезпечення виконання їх зобов'язань перед третіми особами. У договорі про надання державної або муніципальної гарантії повинно бути зазначено зобов'язання, яке нею забезпечується.

2. Законом (рішенням) про бюджет на черговий фінансовий рік повинен бути встановлений перелік наданих окремим суб'єктам Російської Федерації, муніципальних утворень і юридичним особам гарантій на суму, що перевищує 0,01 відсотка видатків відповідного бюджету.

(П. 2 в ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

3. Загальна сума наданих гарантій включається до складу боргу суб'єкта Російської Федерації, муніципального боргу як вид боргового зобов'язання.

4. При виконанні одержувачем гарантії своїх зобов'язань перед третьою особою на відповідну суму скорочується борг суб'єкта Російської Федерації, муніципальний борг, що відображається у звіті про виконання бюджету.

5. Відповідний фінансовий орган веде облік виданих гарантій, виконання одержувачами зазначених гарантій своїх зобов'язань, забезпечених гарантіями зазначеними, а також облік здійснення платежів за виданими гарантіями.

На підставі даних цього обліку представницькому органу влади видається докладний звіт про видані гарантії по всім одержувачам зазначених гарантій, про виконання цими одержувачами зобов'язань, забезпечених зазначеними гарантіями, та здійсненні платежів по виданих гарантій.

6. Державні гарантії надаються відповідним органом виконавчої влади.

Муніципальні гарантії надаються уповноваженим органом місцевого самоврядування.

7. У разі надання державній або муніципальній гарантії відповідний фінансовий орган зобов'язаний провести перевірку фінансового стану отримувача зазначеної гарантії.

8. Представницький орган може доручити контрольному органу суб'єкта Російської Федерації, муніципального освіти провести перевірку фінансового стану отримувача державної або муніципальної гарантії.

Стаття 118. Втратила силу. - Федеральний закон від 28.12.2004 N 182-ФЗ.

Стаття 119. Обслуговування державного внутрішнього боргу Російської Федерації, державного внутрішнього боргу суб'єкта Російської Федерації, муніципального боргу

1. Витрати по розміщенню, виплаті доходів і погашенню боргових зобов'язань Російської Федерації здійснюються за рахунок коштів федерального бюджету.

2. Обслуговування державного внутрішнього боргу Російської Федерації проводиться Банком Росії і його установами, якщо інше не передбачено Урядом Російської Федерації, шляхом здійснення операцій з розміщення боргових зобов'язань Російської Федерації, їх погашення і виплати доходів у вигляді відсотків за ними або в іншій формі.

3. Виконання Банком Росії, іншим спеціалізованим фінансовим інститутом функцій генерального агента Уряду Російської Федерації з розміщення боргових зобов'язань Російської Федерації, їх погашення і виплати доходів у вигляді відсотків за ними здійснюється на основі спеціальних угод, укладених з федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України виконувати функції емітента державних цінних паперів.

4. Банк Росії здійснює функції генерального агента (агента) з обслуговування державного внутрішнього боргу безоплатно.

5. Оплата послуг агентів з розміщення та обслуговування державного боргу здійснюється в межах норм, затверджуваних Урядом Російської Федерації, за рахунок коштів федерального бюджету, виділених на обслуговування державного боргу.

6. Обслуговування державного внутрішнього боргу суб'єкта Російської Федерації, муніципального боргу проводиться відповідно до федеральних законів, законами суб'єкта Російської Федерації і правовими актами органів місцевого самоврядування.

Стаття 120. Єдина система обліку та реєстрації державних запозичень Російської Федерації, державних запозичень суб'єктів Російської Федерації і муніципальних запозичень

1. У Російській Федерації діє єдина система обліку та реєстрації державних запозичень Російської Федерації. Суб'єкти Російської Федерації, муніципальні утворення реєструють свої запозичення в Міністерстві фінансів Російської Федерації.

2. Міністерство фінансів Російської Федерації веде державні книги внутрішнього і зовнішнього боргу Російської Федерації (Державна боргова книга Російської Федерації).

Стаття 121. Державна боргова книга Російської Федерації, державна боргова книга суб'єкта Російської Федерації, муніципальна боргова книга

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Інформація про боргові зобов'язання вноситься відповідними уповноваженими органами, зазначеними в статтях 103 і 104 цього Кодексу, до Державної боргову книгу Російської Федерації, державну боргову книгу суб'єкта Російської Федерації або муніципальну боргову книгу в термін, що не перевищує три дні з моменту виникнення відповідного зобов'язання.

2. Інформація, внесена в муніципальну боргову книгу, підлягає обов'язковій передачі органу, що веде державну боргову книгу відповідного суб'єкта Російської Федерації, потім ця інформація передається органу, що веде Державну боргову книгу Російської Федерації, у порядку і строки, які встановлені цим органом.

3. До Державної боргову книгу Російської Федерації вносяться відомості про обсяг боргових зобов'язань (у тому числі гарантій) Російської Федерації, про дату виникнення зобов'язань, формах забезпечення зобов'язань, про виконання зазначених зобов'язань повністю або частково, а також інша інформація. Склад, порядок та терміни подання інформації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. У державну боргову книгу суб'єкта Російської Федерації вносяться відомості про обсяг боргових зобов'язань суб'єкта Російської Федерації (в тому числі гарантій) по всіх державних запозичень суб'єкта Російської Федерації, про дату здійснення запозичень, формах забезпечення зобов'язань, про виконання зазначених зобов'язань повністю або частково, а також інша інформація, склад якої встановлюється органом виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації.

5. У муніципальну боргову книгу вносяться відомості про обсяг боргових зобов'язань муніципальних утворень (у тому числі гарантій), про дату здійснення запозичень, формах забезпечення зобов'язань, про виконання зазначених зобов'язань повністю або частково, а також інша інформація, склад якої встановлюється представницьким органом місцевого самоврядування.

Глава 15. ДЕРЖАВНІ КРЕДИТИ,

НАДАЮТЬСЯ Російською Федерацією

Іноземних держав, і БОРГ ЗАКОРДОННИХ

ДЕРЖАВ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ

Стаття 122. Державні кредити, що надаються Російською Федерацією іноземним державам, їх юридичним особам і міжнародним організаціям

Державними кредитами, наданими Російською Федерацією іноземним державам, їх юридичним особам і міжнародним організаціям, є кредити (позики), за якими у іноземних держав, їх юридичних осіб та міжнародних організацій виникають боргові зобов'язання перед Російською Федерацією як кредитором.

Зазначені державні кредити формують державні зовнішні активи Російської Федерації.

Стаття 123. Борг іноземних держав перед Російською Федерацією як кредитором

Боргові зобов'язання іноземних держав перед Російською Федерацією як кредитором формують борг іноземних держав перед Російською Федерацією.

Стаття 124. Регулювання боргу іноземних держав перед Російською Федерацією

1. Відомості про розміри та структуру боргу іноземних держав перед Російською Федерацією за видами боргових зобов'язань і по позичальниках представляються в Державну Думу у складі документів і матеріалів, які подаються одночасно з проектом федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

2. Під реструктуризацією боргу іноземних держав перед Російською Федерацією з метою цього Кодексу розуміється погашення іноземними державами своїх боргових зобов'язань з одночасним здійсненням запозичень (прийняттям на себе інших боргових зобов'язань) в обсягах погашаються боргових зобов'язань з встановленням інших умов обслуговування боргових зобов'язань і термінів їх погашення.

Реструктуризація боргу іноземних держав перед Російською Федерацією може бути здійснена з частковим списанням (скороченням) суми заборгованості.

(П. 2 в ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

3. Федеральним законом про федеральний бюджет затверджуються:

суми погашення та виплати відсотків по боргах іноземних держав;

граничний розмір боргу іноземних держав на кінець фінансового року, за винятком держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав;

граничний розмір боргу держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав;

граничний обсяг державних кредитів, наданих Російською Федерацією іноземним державам, їх юридичним особам і міжнародним організаціям, за винятком державних кредитів, що надаються державам - учасникам Співдружності Незалежних Держав;

граничний обсяг державних кредитів, наданих Російською Федерацією державам - учасникам Співдружності Незалежних Держав;

програма надання Російською Федерацією державних кредитів іноземним державам, їх юридичним особам і міжнародним організаціям.

(П. 3 в ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

4. Виключений. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 116-ФЗ.

Стаття 125. Програма надання Російською Федерацією державних кредитів іноземним державам, їх юридичним особам і міжнародним організаціям

1. Програма надання Російською Федерацією державних кредитів іноземним державам, їх юридичним особам і міжнародним організаціям (далі - програма надання Російською Федерацією державних кредитів) за рахунок коштів федерального бюджету є перелік кредитів на черговий фінансовий рік із зазначенням мети надання кредитів, найменування одержувачів кредитів, загального обсягу кредитів, обсягу кредитів, наданих в даному фінансовому році.

Програма надання Російською Федерацією державних кредитів на черговий фінансовий рік затверджується при розгляді Державною Думою проекту федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік у третьому читанні в якості окремого додатка до цього закону.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

У разі незатвердження програми надання Російською Федерацією державних кредитів на черговий фінансовий рік у зазначений термін дію раніше затвердженої програми надання Російської Федерації державних кредитів продовжується на черговий фінансовий рік до затвердження нової Програми.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

2. Договір про надання Російською Федерацією державних кредитів на суму більше 10 млн. доларів США може бути підписаний російською стороною тільки в разі затвердження кредиту в перший передбачуваний рік у складі програми надання Російською Федерацією державних кредитів.

Абзац виключений. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 116-ФЗ.

3. Якщо після включення кредитів в програму надання Російською Федерацією державних кредитів, розмір яких перевищує суму, еквівалентну 10 млн. доларів США, сума, не розписана по окремих кредитах, перевищить 15 відсотків загального обсягу надання кредитів на черговий фінансовий рік, зазначена програма має бути деталізована, тобто в ній повинні бути спеціально передбачені в порядку убування суми кредитів, величина яких нижче суми, еквівалентної 10 млн. доларів США, до тих пір поки не розписана по окремих кредитах сума не стане нижче 15 відсотків загального обсягу надання кредитів.

Стаття 126. Внесення змін до граничний обсяг надання Російською Федерацією державних кредитів і в програму надання Російською Федерацією державних кредитів

1. Договори про надання Російською Федерацією державних кредитів, виконання яких вимагає збільшення граничних обсягів надання державних кредитів Російською Федерацією, затверджених федеральним законом про федеральний бюджет, можуть бути укладені лише після внесення відповідних змін у федеральний закон про федеральний бюджет.

2. Договори про надання державних кредитів Російською Федерацією підлягають затвердженню Федеральними Зборами у формі федерального закону:

якщо передбачені цими договорами державні кредити не включені в програму надання Російською Федерацією державних кредитів відповідно до статті 125 цього Кодексу і (або) надаються за ним фінансові кошти перевищують суму, еквівалентну 10 млн. доларів США, на весь термін кредиту;

якщо виконання таких договорів вимагає збільшення граничного обсягу надання державних кредитів, затверджених федеральним законом про федеральний бюджет;

з інших підстав, передбачених законодавством Російської Федерації.

Стаття 127. Реструктуризація заборгованості та списання заборгованості іноземних держав перед Російською Федерацією

Договори про реструктуризацію заборгованості або списання заборгованості іноземних держав перед Російською Федерацією підлягають ратифікації Державною Думою, за винятком випадків реструктуризації заборгованості і її списання в рамках участі Російської Федерації у міжнародних фінансових організаціях і фінансових клубах на умовах, загальних і єдиних для всіх учасників цих організацій і клубів .

Стаття 128. Уступка прав вимог за борговими зобов'язаннями іноземних держав перед Російською Федерацією

Уступка прав вимог за борговими зобов'язаннями іноземних держав перед Російською Федерацією може бути здійснено у відповідності з спеціальним федеральним законом або з положенням про відповідну поступку прав вимог, що містяться у федеральному законі про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

Глава 16. МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Стаття 129. Форми міжбюджетних трансфертів, що надаються з федерального бюджету

Міжбюджетні трансферти з федерального бюджету надаються у формі:

фінансової допомоги бюджетам суб'єктів Російської Федерації, в тому числі дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації відповідно до статті 131 цього Кодексу та інших дотацій та субсидій відповідно до статті 132 цього Кодексу;

субвенцій бюджетам суб'єктів Російської Федерації з Федерального фонду компенсацій відповідно до статті 133 цього Кодексу та інших субвенцій;

фінансової допомоги бюджетам окремих муніципальних утворень, що надається у випадках і в порядку, встановлених федеральними законами;

інших безоплатних і безповоротних перерахувань;

бюджетних кредитів бюджетам суб'єктів Російської Федерації відповідно до статтею 134 цього Кодексу.

Стаття 130. Умови надання міжбюджетних трансфертів з федерального бюджету

1. Міжбюджетні трансферти з федерального бюджету (за винятком субвенцій з Федерального фонду компенсацій) надаються за умови дотримання органами державної влади суб'єктів Російської Федерації і органами місцевого самоврядування бюджетного законодавства Російської Федерації та законодавства України про податки і збори.

2. Бюджетні кредити з федерального бюджету бюджетам суб'єктів Російської Федерації надаються за умови відсутності простроченої заборгованості відповідних органів державної влади суб'єктів Російської Федерації перед федеральним бюджетом.

Використання бюджетних кредитів, отриманих бюджетами суб'єктів Російської Федерації з федерального бюджету, для надання бюджетних кредитів юридичним особам не допускається.

3. Дотації з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації та бюджетні кредити з федерального бюджету бюджетам суб'єктів Російської Федерації, для яких у двох з трьох останніх звітних років частка зазначених дотацій в загальному обсязі власних доходів перевищувала 50 відсотків, протягом трьох фінансових років починаючи з чергового фінансового року надаються за умови підписання і дотримання умов угод з Міністерством фінансів Російської Федерації про заходи щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів і збільшення податкових та неподаткових доходів бюджету суб'єкта Російської Федерації.

Порядок укладення зазначених угод і контролю за їх виконанням встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4. Федеральними законами та прийнятими відповідно до них нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації можуть бути встановлені додаткові умови надання субсидій з федерального бюджету бюджетам суб'єктів Російської Федерації і (або) місцевим бюджетам.

5. При недотриманні органами державної влади суб'єктів Російської Федерації і органами місцевого самоврядування умов надання міжбюджетних трансфертів з федерального бюджету, визначених бюджетним законодавством, Міністерство фінансів Російської Федерації має право призупинити надання міжбюджетних трансфертів (за винятком субвенцій з Федерального фонду компенсацій) відповідним суб'єктам Російської Федерації (муніципальних утворень) .

6. Міжбюджетні трансферти бюджетам закритих адміністративних територіальних утворень надаються з урахуванням особливостей, встановлених Законом Російської Федерації від 14 липня 1992 року N 3297-1 "Про закритому адміністративному територіальному освіту".

Стаття 131. Федеральний фонд фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації

1. Федеральний фонд фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації утворюється у складі федерального бюджету з метою вирівнювання бюджетної забезпеченості суб'єктів Російської Федерації і розподіляється між суб'єктами Російської Федерації відповідно до єдиної методики, яка затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу.

2. Обсяг Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації, який підлягає затвердженню на черговий фінансовий рік, визначається шляхом множення обсягу зазначеного Фонду, що підлягав затвердженню на поточний фінансовий рік, на прогнозований в черговому фінансовому році рівень інфляції (індекс споживчих цін).

3. Обсяг Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації на черговий фінансовий рік затверджується при розгляді проекту федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік у другому читанні.

Розподіл дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації між суб'єктами Російської Федерації затверджується при розгляді проекту федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік у третьому читанні.

4. Дотації з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації надаються суб'єктам Російської Федерації, рівень розрахункової бюджетної забезпеченості яких не перевищує рівня, встановленого в якості критерію вирівнювання розрахункової бюджетної забезпеченості суб'єктів Російської Федерації.

Використання при визначенні рівня розрахункової бюджетної забезпеченості суб'єктів Російської Федерації показників фактичних доходів і витрат за звітний період та (або) показників прогнозованих доходів і витрат консолідованих бюджетів окремих суб'єктів Російської Федерації не допускається.

5. Рівень розрахункової бюджетної забезпеченості суб'єкта Російської Федерації з урахуванням дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації не може перевищувати рівень розрахункової бюджетної забезпеченості з урахуванням дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації іншого суб'єкта Російської Федерації, який до розподілу дотацій Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації мав вищий рівень розрахункової бюджетної забезпеченості.

6. Рівень розрахункової бюджетної забезпеченості суб'єкта Російської Федерації визначається співвідношенням між розрахунковими податковими доходами на одного жителя, які можуть бути отримані консолідованим бюджетом суб'єкта Російської Федерації виходячи з рівня розвитку та структури економіки і (або) податкової бази (податкового потенціалу), і аналогічним показником в середньому по консолідованим бюджетам суб'єктів Російської Федерації з урахуванням структури населення, соціально-економічних, географічних, кліматичних та інших об'єктивних факторів та умов, які впливають на вартість надання одного і того ж обсягу бюджетних послуг у розрахунку на одного жителя.

7. У складі дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації можуть бути виділені дотації, що відображають окремі фактори і умови, що враховуються при визначенні рівня розрахункової бюджетної забезпеченості суб'єктів Російської Федерації. Обсяг зазначених дотацій не може перевищувати 10 відсотків обсягу Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації.

Особливості розрахунку вказаних дотацій визначаються методики розподілу дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації.

Федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік і прийнятими відповідно до нього нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації можуть бути встановлені особливості перерахування та (або) використання зазначених дотацій.

8. Міністерство фінансів Російської Федерації до 1 серпня поточного фінансового року направляє у виконавчі органи державної влади суб'єктів Російської Федерації вихідні дані для проведення розрахунків розподілу коштів Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації на черговий фінансовий рік і до 1 жовтня поточного фінансового року проводить звірку вказаних вихідних даних з виконавчими органами державної влади суб'єктів Російської Федерації у порядку, встановленому Міністерством фінансів Російської Федерації.

Внесення змін у вихідні дані для проведення розрахунків розподілу дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації на черговий фінансовий рік після 1 жовтня поточного фінансового року не допускається.

Проект розподілу дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації, а також вихідні дані і розрахунок зазначених дотацій представляються Урядом Російської Федерації в Державну Думу у складі поправок до розгляду проекту федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік у третьому читанні, які направляються Державною Думою в якості інформації до Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.

Внесення змін до внесеного Урядом Російської Федерації в Державну Думу проект розподілу дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації при розгляді проекту федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік без внесення відповідних змін та доповнень до методику розподілу зазначених дотацій не допускається.

Ухвалою Конституційного Суду РФ від 12.05.2005 N 234-О відмовлено в прийнятті до розгляду запиту про перевірку конституційності пункту 9 статті 131 як не відповідає вимогам, відповідно до яких запит може бути визнаний допустимим.

Пункт 9 статті 131 в частині, що стосується розрахунку дотацій з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації, вступає в силу в наступному порядку (пункт 4 статті 2 Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ):

1) щодо країв, областей і автономних округів, рішення про об'єднання яких в новий суб'єкт Російської Федерації прийнято референдумом, що відбулися до 1 січня 2006 року, - з 1 січня 2009 року;

2) щодо інших країв, областей, до складу яких входять автономні округу, - з 1 січня 2006 року.

9. Дотації з Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів Російської Федерації для країв, областей, до складу яких входять автономні округу, розраховуються для консолідованого бюджету краю, області, включаючи бюджети автономних округів, і зараховуються в бюджет краю, області, якщо інше не встановлено договором і (або ) угодою між органами державної влади краю, області та органами державної влади автономного округу.

Стаття 132. Інші кошти фінансової допомоги бюджетам суб'єктів Російської Федерації та місцевим бюджетам, що надаються з федерального бюджету

1. З метою надання бюджетам суб'єктів Російської Федерації субсидій для часткового фінансування інвестиційних програм (проектів) розвитку суспільної інфраструктури регіонального значення, а також для підтримки створених суб'єктами Російської Федерації фондів муніципального розвитку в складі федерального бюджету може бути утворений Федеральний фонд регіонального розвитку.

Відбір інвестиційних програм (проектів), федеральних цільових програм регіонального розвитку для надання зазначених субсидій і їх розподіл між суб'єктами Російської Федерації (групами суб'єктів Російської Федерації) здійснюються в порядку, встановленому федеральними законами, нормативними правовими актами Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації.

Обсяг Федерального фонду регіонального розвитку і розподіл його коштів між суб'єктами Російської Федерації (групами суб'єктів Російської Федерації) затверджуються при розгляді проекту федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік у третьому читанні.

2. З метою надання бюджетам суб'єктів Російської Федерації субсидій для часткового фінансування пріоритетних соціально значущих витрат консолідованих бюджетів суб'єктів Російської Федерації у складі федерального бюджету може бути утворений Федеральний фонд співфінансування соціальних витрат.

Умови та порядок надання та витрачання зазначених субсидій встановлюються федеральними законами і (або) нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації.

3. У випадках і порядку, які передбачені федеральними законами та прийнятими відповідно до них нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації, бюджетам суб'єктів Російської Федерації і місцевим бюджетам можуть бути надані інші дотації та субсидії з федерального бюджету.

Стаття 133. Федеральний фонд компенсацій

1. Федеральний фонд компенсацій утворюється у складі федерального бюджету з метою надання субвенцій на виконання витратних зобов'язань суб'єктів Російської Федерації і (або) муніципальних утворень, фінансове забезпечення яких відповідно до Федеральним законом "Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації "і (або) Федеральним законом" Про загальні принципи організації місцевого самоврядування Російської Федерації "здійснюється за рахунок субвенцій з федерального бюджету.

Субвенції з Федерального фонду компенсацій розподіляються між суб'єктами Російської Федерації відповідно до методики, яка затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу, федеральних законів і нормативних правових актів Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації.

2. Загальний обсяг Федерального фонду компенсацій та його розподіл за видами витратних зобов'язань, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також розподіл субвенцій з Федерального фонду компенсацій між суб'єктами Російської Федерації затверджуються федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік при розгляді його в третьому читанні.

3. Субвенції з Федерального фонду компенсацій, що надаються на виконання окремих видаткових зобов'язань суб'єктів Російської Федерації, зараховуються до бюджету суб'єкта Російської Федерації і витрачаються у порядку, встановленому федеральними законами та прийнятими відповідно до них нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації.

Субвенції з Федерального фонду компенсацій, що надаються на виконання окремих видаткових зобов'язань муніципальних утворень, витрачаються в порядку, встановленому федеральними законами, прийнятими відповідно до них нормативними правовими актами Уряду України та (або) нормативними правовими актами суб'єктів Російської Федерації.

Субвенції з Федерального фонду компенсацій надаються місцевим бюджетам через утворені в складі бюджетів суб'єктів Російської Федерації регіональні фонди компенсацій у порядку, передбаченому статтею 140 цього Кодексу.

4. Субвенції з Федерального фонду компенсацій розподіляються між усіма суб'єктами Російської Федерації за єдиною для відповідного виду субвенцій методикою пропорційно чисельності населення (окремих груп населення), споживачів відповідних бюджетних послуг, осіб, які мають право на отримання трансфертів населенню, іншим показникам з урахуванням об'єктивних умов, що впливають на вартість надання бюджетних послуг (обсяг виплат) в суб'єктах Російської Федерації.

Використання при розподілі субвенцій з Федерального фонду компенсацій показників, що характеризують власні доходи бюджетів суб'єктів Російської Федерації (місцевих бюджетів), не допускається.

5. Методика (проект методики) розподілу субвенцій з Федерального фонду компенсацій представляється Урядом Російської Федерації у складі документів і матеріалів, що вносяться до Державної Думи одночасно з проектом федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

Міністерство фінансів Російської Федерації до 1 серпня поточного фінансового року направляє виконавчим органам державної влади суб'єктів Російської Федерації методику (проект методики) розподілу субвенцій з Федерального фонду компенсацій, а також вихідні дані для проведення розрахунків розподілу субвенцій Федерального фонду компенсацій на черговий фінансовий рік і до 1 жовтня поточного фінансового року проводить звірку вказаних вихідних даних з виконавчими органами державної влади суб'єктів Російської Федерації у порядку, встановленому Міністерством фінансів Російської Федерації.

Внесення змін у вихідні дані для проведення розрахунків розподілу субвенцій з Федерального фонду компенсацій на черговий фінансовий рік після 1 жовтня поточного фінансового року не допускається.

Проект розподілу субвенцій з Федерального фонду компенсацій, а також вихідні дані і розрахунок зазначених субвенцій представляються Урядом Російської Федерації в Державну Думу у складі поправок до розгляду проекту федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік у третьому читанні.

Внесення змін до внесеного Урядом Російської Федерації проект розподілу субвенцій з Федерального фонду компенсацій при розгляді проекту федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік без внесення відповідних змін та доповнень до методику (проект методики) розподілу зазначених субвенцій та (або) зміни загального обсягу Федерального фонду компенсацій і його розподілу за видами субвенцій не допускається.

6. Порядок перерахування субвенцій з Федерального фонду компенсацій до бюджетів суб'єктів Російської Федерації встановлюється федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік і (або) прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актом Уряду Російської Федерації.

Витрачання субвенцій, що надаються з Федерального фонду компенсацій, здійснюється через рахунки виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації і (або) місцевих адміністрацій, відкриті в органах Федерального казначейства.

Стаття 134. Надання бюджетам суб'єктів Російської Федерації бюджетних кредитів з федерального бюджету

1. Бюджетам суб'єктів Російської Федерації з федерального бюджету можуть надаватися бюджетні кредити на термін до одного року в обсязі, затвердженому федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

Підстави, порядок надання, використання і повернення зазначених бюджетних кредитів встановлюються федеральним законом і прийнятими відповідно до нього нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації. Надання бюджетам суб'єктів Російської Федерації бюджетних кредитів з федерального бюджету здійснюється за процентною ставкою, яка встановлюється федеральним законом про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік.

2. В случае, если предоставленные бюджетные кредиты не погашены в установленный срок, остаток непогашенных кредитов, включая проценты, штрафы и пени, погашается за счет дотаций из Федерального фонда финансовой поддержки субъектов Российской Федерации, а также за счет отчислений от федеральных налогов и сборов, налогов, предусмотренных специальными налоговыми режимами (за исключением местных налогов), подлежащих зачислению в бюджет субъекта Российской Федерации.

Стаття 135. Формы межбюджетных трансфертов, предоставляемых из бюджетов субъектов Российской Федерации

Межбюджетные трансферты из бюджетов субъектов Российской Федерации предоставляются в форме:

финансовой помощи местным бюджетам, в том числе дотаций из региональных фондов финансовой поддержки поселений в соответствии со статьей 137 настоящего Кодекса, дотаций из региональных фондов финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов) в соответствии со статьей 138 настоящего Кодекса и иных дотаций и субсидий в соответствии со статьей 139 настоящего Кодекса;

Определением Конституционного Суда РФ от 12.05.2005 N 234-О отказано в принятии к рассмотрению запроса о проверке конституционности абзаца третьего статьи 135 как не соответствующего требованиям, в соответствии с которыми запрос может быть признан допустимым.

субвенций местным бюджетам из региональных фондов компенсаций в соответствии со статьей 140 настоящего Кодекса и иных субвенций, в том числе бюджетам автономных округов, входящих в состав краев, областей для реализации полномочий органов государственной власти субъектов Российской Федерации, передаваемых на основании договоров между органами государственной власти автономного округа и соответственно органами государственной власти края или области, заключенных в соответствии с федеральным законодательством;

средств, перечисляемых в федеральный бюджет в связи с погашением и (или) обслуживанием государственного долга субъекта Российской Федерации перед федеральными органами государственной власти и (или) исполнением иных обязательств субъекта Российской Федерации перед федеральным бюджетом;

інших безоплатних і безповоротних перерахувань;

бюджетных кредитов местным бюджетам в соответствии со статьей 141 настоящего Кодекса.

Формы, порядок и условия предоставления межбюджетных трансфертов бюджетам внутригородских муниципальных образований из бюджетов субъектов Российской Федерации - городов федерального значения Москвы и Санкт-Петербурга устанавливаются законами указанных субъектов Российской Федерации.

Стаття 136. Основные условия предоставления межбюджетных трансфертов из бюджетов субъектов Российской Федерации

1. Межбюджетные трансферты из бюджетов субъектов Российской Федерации местным бюджетам (за исключением субвенций из региональных фондов компенсаций) предоставляются при условии соблюдения соответствующими органами местного самоуправления бюджетного законодательства Российской Федерации и законодательства Российской Федерации о налогах и сборах.

2. Бюджетные кредиты из бюджетов субъектов Российской Федерации местным бюджетам предоставляются при условии отсутствия просроченной задолженности соответствующих органов местного самоуправления перед бюджетом субъекта Российской Федерации.

Использование бюджетных кредитов, полученных местными бюджетами из бюджетов субъектов Российской Федерации, для предоставления бюджетных кредитов юридическим лицам не допускается.

3. Законом субъекта Российской Федерации могут быть установлены дополнительные условия предоставления из бюджета субъекта Российской Федерации финансовой помощи и бюджетных кредитов бюджетам муниципальных образований, для которых в двух из трех последних отчетных лет суммарная доля дотаций из бюджета субъекта Российской Федерации и (или) налоговых доходов по дополнительным нормативам в общем объеме собственных доходов превышала 50 процентов.

4. Нормативными правовыми актами органов государственной власти субъектов Российской Федерации могут быть установлены дополнительные условия предоставления субсидий из бюджета субъекта Российской Федерации местным бюджетам.

5. При несоблюдении органами местного самоуправления условий предоставления межбюджетных трансфертов из бюджета субъекта Российской Федерации орган, исполняющий бюджет субъекта Российской Федерации, вправе приостановить предоставление межбюджетных трансфертов (за исключением субвенций из регионального фонда компенсаций) соответствующим местным бюджетам.

Статья 137 в 2006 - 2008 годах применяется раздельно по каждому из объединившихся субъектов Российской Федерации.

При формировании и утверждении проектов бюджетов субъектов Российской Федерации и местных бюджетов на 2006 - 2008 годы статья 137 применяется с учетом особенностей, установленных пунктом 4.1 статьи 2 Федерального закона от 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Стаття 137. Региональный фонд финансовой поддержки поселений

1. Региональный фонд финансовой поддержки поселений образуется в составе бюджета субъекта Российской Федерации в целях выравнивания исходя из численности жителей, финансовых возможностей органов местного самоуправления поселений по осуществлению их полномочий по решению вопросов местного значения.

Порядок образования регионального фонда финансовой поддержки поселений и распределения дотаций из указанного фонда, в том числе порядок расчета и установления заменяющих указанные дотации дополнительных нормативов отчислений от налога на доходы физических лиц в местные бюджеты, утверждается законом субъекта Российской Федерации в соответствии с требованиями настоящего Кодекса.

2. Объем регионального фонда финансовой поддержки поселений утверждается законом субъекта Российской Федерации о бюджете субъекта Российской Федерации на очередной финансовый год.

3. Право на получение дотаций из регионального фонда финансовой поддержки поселений имеют все городские поселения (включая городские округа) и сельские поселения субъекта Российской Федерации, за исключением городских и сельских поселений, указанных в пункте 1 статьи 142.2 настоящего Кодекса.

Размер указанной дотации определяется для каждого поселения субъекта Российской Федерации, имеющего право на получение дотации, исходя из численности жителей поселения в расчете на одного жителя.

4. При составлении и (или) утверждении бюджета субъекта Российской Федерации дотации из регионального фонда финансовой поддержки поселений могут быть полностью или частично заменены дополнительными нормативами отчислений в бюджеты поселений от налога на доходы физических лиц.

Указанный дополнительный норматив рассчитывается как отношение расчетного объема дотации (части расчетного объема дотации) поселению из регионального фонда финансовой поддержки поселений к прогнозируемому в соответствии с единой методикой объему налога на доходы физических лиц, подлежащего зачислению в консолидированный бюджет субъекта Российской Федерации по территории соответствующего поселения.

Изменение дополнительных нормативов отчислений от налога на доходы физических лиц в бюджеты поселений в течение финансового года не допускается.

Средства, полученные поселением по дополнительному нормативу отчислений от налога на доходы физических лиц сверх объема расчетной дотации (части расчетной дотации) из регионального фонда финансовой поддержки поселений, изъятию в бюджет субъекта Российской Федерации и (или) учету при последующем распределении финансовой помощи местным бюджетам не подлежат.

Потери бюджета поселения в связи с получением средств по дополнительному нормативу отчислений от налога на доходы физических лиц в объеме ниже расчетной дотации (части расчетной дотации) из регионального фонда финансовой поддержки поселений компенсации из бюджета субъекта Российской Федерации и (или) учету при последующем распределении финансовой помощи местным бюджетам не подлежат.

5. Законом субъекта Российской Федерации органы местного самоуправления муниципальных районов могут быть наделены полномочиями органов государственной власти субъектов Российской Федерации по расчету и предоставлению дотаций поселениям за счет средств бюджетов субъектов Российской Федерации.

Указанным законом должны быть установлены соответствующие требованиям настоящей статьи порядок (методика) расчета субвенций бюджетам муниципальных районов из регионального фонда компенсаций на осуществление данных полномочий и порядок (методика) расчета органами местного самоуправления муниципальных районов размера дотаций поселениям, в том числе порядок (методика) расчета и установления заменяющих их дополнительных нормативов отчислений от налога на доходы физических лиц.

В случае наделения органов местного самоуправления муниципальных районов полномочиями органов государственной власти субъекта Российской Федерации, указанными в абзаце первом настоящего пункта, региональный фонд финансовой поддержки поселений в части, касающейся предоставления дотаций поселениям, входящим в состав территории муниципальных районов, не образуется, дотации, подлежащие перечислению в бюджеты поселений, входящих в состав территории муниципальных районов, включаются в состав регионального фонда компенсаций и распределяются между бюджетами муниципальных районов исходя из численности жителей в расчете на одного жителя в соответствии с единой методикой.

Субвенции, полученные бюджетом муниципального района на исполнение полномочий по расчету и предоставлению дотаций поселениям за счет средств бюджетов субъектов Российской Федерации, направляются в районный фонд финансовой поддержки поселений.

6. Распределение дотаций из регионального фонда финансовой поддержки поселений между поселениями и (или) заменяющие их дополнительные нормативы отчислений от налога на доходы физических лиц в бюджеты поселений утверждаются законом субъекта Российской Федерации о бюджете субъекта Российской Федерации на очередной финансовый год.

В случае наделения представительных органов муниципальных районов полномочиями органов государственной власти субъектов Российской Федерации по расчету и предоставлению дотаций из регионального фонда финансовой поддержки поселений распределение указанных дотаций между поселениями соответствующего района и (или) заменяющие их дополнительные нормативы отчислений от налога на доходы физических лиц утверждаются решением представительного органа муниципального района о бюджете муниципального района на очередной финансовый год.

Статья 138 в 2006 - 2008 годах применяется раздельно по каждому из объединившихся субъектов Российской Федерации.

При формировании и утверждении проектов бюджетов субъектов Российской Федерации и местных бюджетов на 2006 - 2008 годы статья 138 применяется с учетом особенностей, установленных пунктом 5.1 статьи 2 Федерального закона от 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Стаття 138. Региональный фонд финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов)

1. Региональный фонд финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов) образуется в составе бюджета субъекта Российской Федерации в целях выравнивания бюджетной обеспеченности муниципальных районов (городских округов).

Порядок образования регионального фонда финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов) и методика распределения дотаций из указанного фонда, в том числе порядок расчета и установления заменяющих часть указанных дотаций дополнительных нормативов отчислений от налога на доходы физических лиц в местные бюджеты, утверждаются законом субъекта Российской Федерации в соответствии с требованиями настоящего Кодекса.

2. Объем регионального фонда финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов) утверждается законом субъекта Российской Федерации о бюджете субъекта Российской Федерации на очередной финансовый год.

3. Дотации из регионального фонда финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов) субъектов Российской Федерации, за исключением дотаций, указанных в пункте 4 настоящей статьи, предоставляются муниципальным районам (городским округам), уровень расчетной бюджетной обеспеченности которых не превышает уровень, установленный в качестве критерия выравнивания расчетной бюджетной обеспеченности муниципальных районов (городских округов).

Уровень расчетной бюджетной обеспеченности муниципальных районов (городских округов) определяется соотношением налоговых доходов на одного жителя, которые могут быть получены бюджетом муниципального района (городского округа) исходя из уровня развития и структуры экономики и (или) налоговой базы (налогового потенциала), и аналогичного показателя в среднем по муниципальным районам и городским округам данного субъекта Российской Федерации с учетом различий в структуре населения, социально-экономических, климатических, географических и иных объективных факторах и условиях, влияющих на стоимость предоставления бюджетных услуг (объем выплат) в расчете на одного жителя.

Определение уровня расчетной бюджетной обеспеченности муниципальных районов (городских округов) производится по единой методике, обеспечивающей сопоставимость налоговых доходов муниципальных районов и городских округов, а также перечня бюджетных услуг и показателей, характеризующих факторы и условия, влияющие на стоимость их предоставления в расчете на одного жителя.

Порядок вступления в силу абзаца четвертого пункта 3 статьи 138 установлен пунктом 5 статьи 2 Федерального закона от 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Использование при определении уровня расчетной бюджетной обеспеченности муниципальных районов (городских округов) показателей фактических доходов и расходов за отчетный период и (или) показателей прогнозируемых доходов и расходов бюджетов отдельных муниципальных районов (городских округов) не допускается.

Уровень расчетной бюджетной обеспеченности муниципального района (городского округа) с учетом указанных в настоящем пункте дотаций из регионального фонда финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов) не может превышать уровень расчетной бюджетной обеспеченности с учетом соответствующих дотаций иного муниципального района (городского округа), который до распределения указанных дотаций имел более высокий уровень расчетной бюджетной обеспеченности.

В составе дотаций, указанных в настоящем пункте, могут быть выделены дотации, отражающие отдельные показатели (условия), учитываемые при определении уровня расчетной бюджетной обеспеченности муниципальных районов (городских округов). Особенности расчета указанных дотаций определяются методикой распределения дотаций из регионального фонда финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов). Законом субъекта Российской Федерации о бюджете субъекта Российской Федерации на очередной финансовый год и (или) принятыми в соответствии с ним нормативными правовыми актами исполнительных органов государственной власти субъекта Российской Федерации могут быть установлены особенности перечисления и использования указанных дотаций.

4. Часть дотаций из регионального фонда финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов) может предоставляться муниципальным районам (городским округам), за исключением муниципальных районов (городских округов), указанных в пункте 1 статьи 142.2 настоящего Кодекса, исходя из численности жителей муниципального района (городского округа) в расчете на одного жителя в соответствии с единой методикой.

Законом субъекта Российской Федерации может быть предусмотрен различный порядок расчета указанных дотаций для бюджетов муниципальных районов и бюджетов городских округов.

При составлении и (или) утверждении бюджета субъекта Российской Федерации указанные в настоящем пункте дотации из регионального фонда финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов) могут быть полностью или частично заменены дополнительными нормативами отчислений в бюджеты муниципальных районов (городских округов) от налога на доходы физических лиц.

Указанный дополнительный норматив на очередной финансовый год рассчитывается как отношение расчетного объема дотации (части расчетного объема дотации) муниципальному району (городскому округу) к прогнозируемому в соответствии с единой методикой объему налоговых доходов от налога на доходы физических лиц, подлежащих зачислению в бюджеты всех уровней бюджетной системы Российской Федерации по территории соответствующего муниципального района (городского округа).

Изменение дополнительных нормативов отчислений от налога на доходы физических лиц в бюджеты муниципальных районов (городских округов) в течение финансового года не допускается.

Средства, полученные муниципальным районом (городским округом) по дополнительному нормативу отчислений от налога на доходы физических лиц сверх объема расчетной дотации (части расчетной дотации), изъятию в бюджет субъекта Российской Федерации и (или) учету при последующем распределении финансовой помощи местным бюджетам не подлежат.

Потери бюджета муниципального района (городского округа) в связи с получением средств по дополнительному нормативу отчислений от налога на доходы физических лиц в объеме ниже расчетной дотации (части расчетной дотации) компенсации из бюджета субъекта Российской Федерации и (или) учету при последующем распределении финансовой помощи местным бюджетам не подлежат.

5. Распределение дотаций из регионального фонда финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов) между муниципальными районами (городскими округами) и (или) заменяющие их дополнительные нормативы отчислений от налога на доходы физических лиц в бюджеты муниципальных районов (городских округов) утверждаются законом субъекта Российской Федерации о бюджете субъекта Российской Федерации на очередной финансовый год.

Стаття 139. Иные средства финансовой помощи местным бюджетам из бюджета субъекта Российской Федерации

1. В целях предоставления местным бюджетам субсидий для долевого финансирования инвестиционных программ (проектов) развития общественной инфраструктуры муниципального значения в составе бюджета субъекта Российской Федерации может быть образован фонд муниципального развития субъекта Российской Федерации.

Отбор инвестиционных программ (проектов) для предоставления указанных субсидий и их распределение между муниципальными образованиями (группами муниципальных образований) осуществляются в порядке, установленном законами субъекта Российской Федерации.

2. В целях предоставления местным бюджетам субсидий для долевого финансирования приоритетных социально значимых расходов местных бюджетов в составе бюджета субъекта Российской Федерации может быть образован региональный фонд софинансирования социальных расходов.

Целевое назначение, условия и порядок предоставления и расходования указанных субсидий устанавливаются законами субъекта Российской Федерации.

3. В случаях и порядке, предусмотренных законами субъектов Российской Федерации и иными нормативными правовыми актами органов государственной власти субъектов Российской Федерации, местным бюджетам могут быть предоставлены иные дотации и субсидии из бюджета субъекта Российской Федерации в пределах 10 процентов общего объема финансовой помощи местным бюджетам из бюджета субъекта Российской Федерации.

Статья 140 в 2006 - 2008 годах применяется раздельно по каждому из объединившихся субъектов Российской Федерации (Федеральный закон от 20.08.2004 N 120-ФЗ).

Стаття 140. Региональный фонд компенсаций

1. Региональный фонд компенсаций образуется в составе бюджета субъекта Российской Федерации в целях финансового обеспечения исполнения органами местного самоуправления отдельных государственных полномочий за счет:

субвенций из Федерального фонда компенсаций на осуществление органами местного самоуправления отдельных полномочий федеральных органов государственной власти;

собственных доходов и источников финансирования дефицита бюджета субъекта Российской Федерации в объеме, необходимом для осуществления органами местного самоуправления отдельных полномочий органов государственной власти субъекта Российской Федерации.

2. Субвенции из регионального фонда компенсаций распределяются в соответствии с едиными для каждого вида субвенции методиками, утверждаемыми законом субъекта Российской Федерации в соответствии с требованиями настоящего Кодекса, между всеми муниципальными образованиями субъекта Российской Федерации, органы местного самоуправления которых осуществляют переданные им отдельные государственные полномочия, пропорционально численности населения (отдельных групп населения), потребителей соответствующих бюджетных услуг, лиц, имеющих право на получение трансфертов населению, другим показателям с учетом объективных условий, влияющих на стоимость бюджетных услуг (объем выплат).

Использование при распределении субвенций из региональных фондов компенсаций показателей, характеризующих собственные доходы местных бюджетов, не допускается.

В части, касающейся распределения субвенций, предоставляемых из Федерального фонда компенсаций, указанные методики должны соответствовать требованиям нормативных правовых актов федеральных органов государственной власти, наделяющих органы местного самоуправления отдельными полномочиями федеральных органов государственной власти.

3. В случае наделения отдельными государственными полномочиями органов местного самоуправления поселений законом субъекта Российской Федерации органы местного самоуправления муниципальных районов могут быть наделены полномочиями органов государственной власти субъектов Российской Федерации по расчету и предоставлению субвенций бюджетам поселений.

Указанным законом должны быть установлены соответствующие требованиям настоящей статьи порядок (методика) расчета субвенций бюджетам муниципальных районов из регионального фонда компенсаций и порядок (методика) расчета органами местного самоуправления муниципальных районов субвенций из бюджетов муниципальных районов бюджетам поселений на осуществление соответствующих государственных полномочий.

4. Распределение субвенций из регионального фонда компенсаций утверждается законом о бюджете субъекта Российской Федерации на очередной финансовый год по каждому муниципальному образованию и виду субвенции.

В случае наделения органов местного самоуправления муниципальных районов полномочиями по расчету и предоставлению субвенций бюджетам поселений распределение указанных субвенций между бюджетами поселений утверждается решением представительного органа муниципального района о бюджете муниципального района на очередной финансовый год.

5. Субвенции из регионального фонда компенсаций, финансовое обеспечение которых осуществляется за счет субвенций из Федерального фонда компенсаций, расходуются в порядке, установленном Правительством Российской Федерации.

Субвенции из регионального фонда компенсаций, финансовое обеспечение которых осуществляется за счет собственных доходов и источников финансирования дефицита бюджета субъекта Российской Федерации, расходуются в порядке, установленном исполнительными органами государственной власти субъектов Российской Федерации.

Стаття 141. Предоставление бюджетных кредитов местным бюджетам из бюджетов субъектов Российской Федерации

1. Местным бюджетам из бюджета субъекта Российской Федерации могут предоставляться бюджетные кредиты на срок до одного года.

Основания, порядок предоставления, использования и возврата указанных кредитов устанавливаются законами субъектов Российской Федерации и принимаемыми в соответствии с ними нормативными правовыми актами исполнительных органов государственной власти субъектов Российской Федерации.

2. В случае, если предоставленные местным бюджетам из бюджета субъекта Российской Федерации бюджетные кредиты не погашены в установленные сроки, остаток непогашенного кредита, включая проценты, штрафы и пени, погашается за счет дотаций местному бюджету из бюджета субъекта Российской Федерации в соответствующем финансовом году, а также за счет отчислений от федеральных и региональных налогов и сборов, налогов, предусмотренных специальными налоговыми режимами (за исключением местных налогов), подлежащих зачислению в местный бюджет.

Стаття 142. Формы межбюджетных трансфертов, предоставляемых из местных бюджетов

Межбюджетные трансферты из местных бюджетов предоставляются в форме:

финансовой помощи из бюджетов муниципальных районов бюджетам поселений в соответствии со статьей 142.1 настоящего Кодекса;

субвенций, перечисляемых в региональные фонды финансовой поддержки поселений и региональные фонды финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов) в соответствии со статьей 142.2 настоящего Кодекса;

субвенций, перечисляемых из бюджетов поселений в бюджеты муниципальных районов на решение вопросов местного значения межмуниципального характера в соответствии со статьей 142.3 настоящего Кодекса;

средств, перечисляемых в федеральный бюджет или в бюджет субъекта Российской Федерации в связи с погашением и (или) обслуживанием муниципального долга муниципального образования перед федеральными органами государственной власти или органами государственной власти субъекта Российской Федерации и (или) исполнением иных обязательств органов местного самоуправления перед органами государственной власти;

иных безвозмездных и безвозвратных перечислений.

При формировании и утверждении проектов бюджетов субъектов Российской Федерации и местных бюджетов на 2006 - 2008 годы статья 142.1 применяется с учетом особенностей, установленных пунктом 6.1 статьи 2 Федерального закона от 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Стаття 142.1. Порядок предоставления финансовой помощи из бюджетов муниципальных районов бюджетам поселений

(Введена Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

1. Финансовая помощь из бюджета муниципального района бюджетам поселений, входящих в состав данного муниципального района, может предоставляться в форме дотаций из районного фонда финансовой поддержки поселений и иных дотаций и субсидий в соответствии с нормативными правовыми актами представительного органа муниципального района, принимаемыми в соответствии с требованиями настоящего Кодекса и соответствующими им законами субъекта Российской Федерации.

2. В целях дополнительного по отношению к дотациям из регионального фонда финансовой поддержки поселений выравнивания финансовых возможностей органов местного самоуправления поселений по осуществлению своих полномочий по вопросам местного значения в составе бюджетов муниципальных районов могут образовываться районные фонды финансовой поддержки поселений.

Порядок образования районных фондов финансовой поддержки поселений и распределения дотаций из указанных фондов устанавливается законом субъекта Российской Федерации в соответствии с требованиями настоящего Кодекса.

3. Объем районного фонда финансовой поддержки поселений утверждается решением представительного органа муниципального района о бюджете муниципального района на очередной финансовый год.

4. Дотации из районного фонда финансовой поддержки поселений, за исключением дотаций, предоставляемых в порядке, установленном пунктом 5 статьи 137 настоящего Кодекса, предоставляются поселениям, расчетная бюджетная обеспеченность которых не превышает уровень, установленный в качестве критерия выравнивания расчетной бюджетной обеспеченности поселений данного муниципального района.

Расчетная бюджетная обеспеченность поселений определяется соотношением налоговых доходов на одного жителя, которые могут быть получены бюджетом поселения исходя из налоговой базы (налогового потенциала), и аналогичного показателя в среднем по поселениям данного муниципального района с учетом различий в структуре населения, социально-экономических, климатических, географических и иных объективных факторах и условиях, влияющих на стоимость предоставления муниципальных услуг в расчете на одного жителя.

Порядок вступления в силу абзаца третьего пункта 4 статьи 142.1 установлен пунктом 6 статьи 2 Федерального закона от 22.08.2004 N 120-ФЗ.

Использование при определении уровня расчетной бюджетной обеспеченности поселений показателей фактических доходов и расходов за отчетный период и (или) показателей прогнозируемых доходов и расходов отдельных поселений не допускается.

Уровень расчетной бюджетной обеспеченности поселения с учетом дотаций районного фонда финансовой поддержки поселений не может превышать уровень расчетной бюджетной обеспеченности с учетом дотаций из указанного фонда иного поселения, входящего в состав данного муниципального района, которое до распределения указанных дотаций имело более высокий уровень расчетной бюджетной обеспеченности.

5. Распределение дотаций из районных фондов финансовой поддержки поселений между поселениями утверждается решением представительного органа муниципального района о бюджете муниципального района на очередной финансовый год.

Статья 142.2 в 2006 - 2008 годах применяется раздельно по каждому из объединившихся субъектов Российской Федерации.

При формировании и утверждении проектов бюджетов субъектов Российской Федерации и местных бюджетов на 2006 - 2008 годы статья 142.2 применяется с учетом особенностей, установленных пунктом 6.2 статьи 2 Федерального закона от 20.08.2004 N 120-ФЗ.

Статья 142.2. Порядок предоставления субвенций из местных бюджетов бюджету субъекта Российской Федерации

(Введена Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

1. Законом субъекта Российской Федерации может быть предусмотрено перечисление в бюджет субъекта Российской Федерации субвенций из бюджетов поселений или муниципальных районов (городских округов), в которых в отчетном году расчетные налоговые доходы местных бюджетов (без учета налоговых доходов по дополнительным нормативам отчислений) превышали уровень, установленный законом субъекта Российской Федерации.

Указанный уровень не может быть установлен ниже двукратного среднего соответственно по поселениям или муниципальным районам (городским округам) данного субъекта Российской Федерации уровня в расчете на одного жителя.

2. Порядок расчета и перечисления субвенций, указанных в пункте 1 настоящей статьи, устанавливается законом субъекта Российской Федерации в соответствии с требованиями настоящего Кодекса.

Субвенции из бюджетов поселений, перечисляемые в бюджет субъекта Российской Федерации в соответствии с настоящей статьей, зачисляются в региональный фонд финансовой поддержки поселений.

В случае наделения представительных органов муниципальных районов полномочиями органов государственной власти субъектов Российской Федерации по расчету и предоставлению дотаций из регионального фонда финансовой поддержки поселений указанные субвенции из бюджетов поселений, входящих в состав территории муниципальных районов, зачисляются в региональный фонд компенсаций для распределения между бюджетами муниципальных районов в порядке, установленном абзацем вторым пункта 5 статьи 137 настоящего Кодекса.

Субвенции из бюджетов муниципальных районов и городских округов, перечисляемые в бюджет субъекта Российской Федерации в соответствии с настоящей статьей, зачисляются в региональный фонд финансовой поддержки муниципальных районов (городских округов).

3. Объем субвенций, подлежащих перечислению из местных бюджетов в бюджет субъекта Российской Федерации, рассчитывается пропорционально превышению расчетных налоговых доходов уровня, установленного законом субъекта Российской Федерации в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи.

Объем указанной субвенции для отдельного муниципального образования в расчете на одного жителя не может превышать 50 процентов разницы между расчетными налоговыми доходами местного бюджета (без учета доходов по дополнительным нормативам отчислений) в расчете на одного жителя и двукратным средним уровнем расчетных налоговых доходов в расчете на одного жителя в последнем отчетном году.

Расчетные налоговые доходы муниципального образования в расчете на одного жителя после исключения субвенции, подлежащей перечислению в бюджет субъекта Российской Федерации, не могут быть ниже расчетных налоговых доходов в расчете на одного жителя иного муниципального образования, которое до исключения указанной субвенции имело более низкий уровень расчетных налоговых доходов в расчете на одного жителя.

4. Объем субвенций, подлежащих перечислению из местных бюджетов в бюджет субъекта Российской Федерации, утверждается законом субъекта Российской Федерации о бюджете субъекта Российской Федерации на очередной финансовый год.

5. Органы местного самоуправления соответствующего муниципального образования предусматривают в местном бюджете субвенцию, указанную в пункте 4 настоящей статьи, и обеспечивают ее перечисление в бюджет субъекта Российской Федерации в соответствии с законом субъекта Российской Федерации о бюджете субъекта Российской Федерации на очередной финансовый год. В случае невыполнения органами местного самоуправления указанных требований законом субъекта Российской Федерации предусматривается снижение для данного муниципального образования нормативов отчислений от федеральных и региональных налогов и сборов, налогов, предусмотренных специальными налоговыми режимами (за исключением местных налогов), до уровня, обеспечивающего поступление в бюджет субъекта Российской Федерации средств в размере указанной субвенции, а в случае их недостаточности - централизация части доходов от местных налогов в пределах, не превышающих размера указанной субвенции.

Порядок предоставления субвенций из бюджетов внутригородских муниципальных образований бюджетам субъектов Российской Федерации - городов федерального значения Москвы и Санкт-Петербурга определяется законами указанных субъектов Российской Федерации в соответствии с настоящим Кодексом.

Статья 142.3. Порядок предоставления субвенций из бюджетов поселений бюджетам муниципальных районов на решение вопросов местного значения межмуниципального характера

(Введена Федеральним законом від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

1. Поселения, входящие в состав муниципального района, представительный орган которого образуется в порядке, предусмотренном пунктом 1 части 4 статьи 35 Федерального закона "Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации", обязаны перечислять в бюджет муниципального района субвенции на решение вопросов местного значения межмуниципального характера, определенных указанным Федеральным законом.

2. Цели, порядок расчета, перечисления и использования субвенций, указанных в пункте 1 настоящей статьи, устанавливаются уставом муниципального района и (или) нормативным правовым актом представительного органа муниципального района.

3. Размер указанных субвенций утверждается решением представительного органа муниципального района и решениями представительных органов поселений о соответствующих местных бюджетах на очередной финансовый год по единому для всех поселений данного муниципального района нормативу в расчете на одного жителя либо потребителя бюджетных услуг.

4. В случае невыполнения органом местного самоуправления поселения решения представительного органа муниципального района о бюджете муниципального района на очередной финансовый год в части перечисления субвенций в бюджет муниципального района решением представительного органа муниципального района в порядке, установленном законом субъекта Российской Федерации, может быть предусмотрено снижение для данного поселения нормативов отчислений от федеральных, региональных и (или) местных налогов и сборов, налогов, предусмотренных специальными налоговыми режимами (за исключением местных налогов), до уровня, обеспечивающего поступление в бюджет муниципального района средств в размере указанной субвенции.

Глава 17. ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ВНЕБЮДЖЕТНЫЕ ФОНДЫ

Стаття 143. Общие принципы и правовой статус государственных внебюджетных фондов

1. Вне федерального бюджета образуются государственные фонды денежных средств, управляемые органами государственной власти Российской Федерации и предназначенные для реализации конституционных прав граждан на:

социальное обеспечение по возрасту;

социальное обеспечение по болезни, инвалидности, в случае потери кормильца, рождения и воспитания детей и в других случаях, предусмотренных законодательством Российской Федерации о социальном обеспечении;

социальное обеспечение в случае безработицы;

охрану здоровья и получение бесплатной медицинской помощи.

2. Правовой статус, порядок создания, деятельности и ликвидации государственных внебюджетных фондов определяются федеральным законом в соответствии с настоящим Кодексом.

3. Средства государственных внебюджетных фондов находятся в федеральной собственности.

4. Средства государственных внебюджетных фондов не входят в состав бюджетов всех уровней бюджетной системы Российской Федерации и изъятию не подлежат.

Стаття 144. Состав государственных внебюджетных фондов Российской Федерации

Государственными внебюджетными фондами Российской Федерации являются:

Пенсионный фонд Российской Федерации;

Фонд социального страхования Российской Федерации;

Федеральный фонд обязательного медицинского страхования;

Государственный фонд занятости населения Российской Федерации.

Стаття 145. Порядок составления, представления и утверждения бюджетов государственных внебюджетных фондов

1. Проекты бюджетов государственных внебюджетных фондов составляются органами управления указанных фондов и представляются органами исполнительной власти на рассмотрение законодательных (представительных) органов в составе документов и материалов, представляемых одновременно с проектами соответствующих бюджетов на очередной финансовый год.

2. Бюджеты государственных внебюджетных фондов Российской Федерации рассматриваются и утверждаются Федеральным Собранием в форме федеральных законов одновременно с принятием федерального закона о федеральном бюджете на очередной финансовый год.

Проекты бюджетов территориальных государственных внебюджетных фондов представляются органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации на рассмотрение законодательных (представительных) органов субъектов Российской Федерации одновременно с представлением проектов законов субъектов Российской Федерации о бюджете на очередной финансовый год и утверждаются одновременно с принятием законов субъектов Российской Федерации о бюджете на очередной финансовый год.

Стаття 146. Доходы государственных внебюджетных фондов

1. Доходы государственных внебюджетных фондов формируются за счет:

обязательных платежей, установленных законодательством Российской Федерации;

добровольных взносов физических и юридических лиц;

других доходов, предусмотренных законодательством Российской Федерации.

1.1. В бюджеты государственных внебюджетных фондов подлежат зачислению распределяемые органами Федерального казначейства по уровням бюджетной системы Российской Федерации налоговые доходы от следующих налогов, предусмотренных специальными налоговыми режимами:

единого налога, взимаемого в связи с применением упрощенной системы налогообложения:

в бюджет Федерального фонда обязательного медицинского страхования - по нормативу 0,5 процента;

в бюджеты территориальных фондов обязательного медицинского страхования - по нормативу 4,5 процента;

в бюджет Фонда социального страхования Российской Федерации - по нормативу 5 процентов;

минимального налога в связи с применением упрощенной системы налогообложения:

в бюджет Пенсионного фонда Российской Федерации - по нормативу 60 процентов;

в бюджет Федерального фонда обязательного медицинского страхования - по нормативу 2 процента;

в бюджеты территориальных фондов обязательного медицинского страхования - по нормативу 18 процентов;

в бюджет Фонда социального страхования Российской Федерации - по нормативу 20 процентов;

единого налога на вмененный доход для отдельных видов деятельности:

в бюджет Федерального фонда обязательного медицинского страхования - по нормативу 0,5 процента;

в бюджеты территориальных фондов обязательного медицинского страхования - по нормативу 4,5 процента;

в бюджет Фонда социального страхования Российской Федерации - по нормативу 5 процентов;

единого сельскохозяйственного налога:

в Федеральный фонд обязательного медицинского страхования - по нормативу 0,2 процента;

в территориальные фонды обязательного медицинского страхования - по нормативу 3,4 процента;

в Фонд социального страхования Российской Федерации - по нормативу 6,4 процента.

(п. 1.1 введен Федеральным законом от 20.08.2004 N 120-ФЗ)

Пункт 2 статьи 146 вводится в действие федеральным законом (Федеральный закон от 09.07.1999 N 159-ФЗ).

2. Сбор и контроль за поступлением обязательных платежей в государственные внебюджетные фонды осуществляются тем же органом исполнительной власти, на который возложены функции сбора налогов в федеральный бюджет.

Стаття 147. Расходы государственных внебюджетных фондов

Расходование средств государственных внебюджетных фондов осуществляется исключительно на цели, определенные законодательством Российской Федерации, субъектов Российской Федерации, регламентирующим их деятельность, в соответствии с бюджетами указанных фондов, утвержденными федеральными законами, законами субъектов Российской Федерации.

Статья 148 вводится в действие федеральным законом (Федеральный закон от 09.07.1999 N 159-ФЗ).

Стаття 148. Исполнение бюджетов государственных внебюджетных фондов

Исполнение бюджетов государственных внебюджетных фондов осуществляется Федеральным казначейством.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2004 N 182-ФЗ)

Стаття 149. Отчет об исполнении бюджета государственного внебюджетного фонда

Отчет об исполнении бюджета государственного внебюджетного фонда составляется органом управления фонда и представляется Правительством Российской Федерации на рассмотрение и утверждение Федеральному Собранию в форме федерального закона.

Отчет об исполнении бюджета территориального государственного внебюджетного фонда составляется органом управления фонда и представляется органом исполнительной власти субъекта Российской Федерации на рассмотрение и утверждение законодательному (представительному) органу субъекта Российской Федерации в форме закона субъекта Российской Федерации.

Стаття 150. Контроль за исполнением бюджетов государственных внебюджетных фондов

Пункт 1 статьи 150 вводится в действие федеральным законом (Федеральный закон от 09.07.1999 N 159-ФЗ).

1. Контроль за исполнением бюджетов государственных внебюджетных фондов осуществляется органами, обеспечивающими контроль за исполнением бюджетов соответствующего уровня бюджетной системы Российской Федерации, в порядке, установленном настоящим Кодексом для соответствующих бюджетов.

2. Порядок и сроки представления отчетности государственных внебюджетных фондов, в том числе публикуемой, определяются в соответствии с настоящим Кодексом для соответствующих бюджетов.

Часть третья. БЮДЖЕТНЫЙ ПРОЦЕСС В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

Розділ V. УЧАСТНИКИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕССА

Глава 18. ПОЛНОМОЧИЯ УЧАСТНИКОВ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕССА

Стаття 151. Система органов, обладающих бюджетными полномочиями

1. В систему органов, обладающих бюджетными полномочиями, входят финансовые органы, органы денежно-кредитного регулирования, органы государственного (муниципального) финансового контроля. Каждый орган имеет собственные задачи и действует в пределах закрепленных за ним полномочий.

2. Структура федеральных финансовых органов определяется указом Президента Российской Федерации.

3. Органом денежно-кредитного регулирования является Банк России.

4. Органами государственного или муниципального финансового контроля являются:

Счетная палата Российской Федерации;

контрольные и финансовые органы исполнительной власти;

контрольные органы законодательных (представительных) органов субъектов Российской Федерации и представительных органов местного самоуправления.

5. Осуществление отдельных бюджетных полномочий может быть возложено на иные федеральные органы исполнительной власти в соответствии с законодательством Российской Федерации.

6. Субъекты Российской Федерации в целях осуществления собственной бюджетной политики создают финансовые органы и органы финансового контроля в соответствии с законодательством субъекта Российской Федерации.

7. Муниципальные образования в целях обслуживания местного бюджета и управления средствами местного бюджета создают муниципальные казначейства и (или) иные финансовые органы (должности) в соответствии с уставом муниципального образования и законодательством Российской Федерации.

Стаття 152. Участники бюджетного процесса

Участниками бюджетного процесса являются:

Президент Российской Федерации;

органы законодательной (представительной) власти;

органы исполнительной власти (высшие должностные лица субъектов Российской Федерации, главы местного самоуправления, финансовые органы, органы, осуществляющие сбор доходов бюджетов, другие уполномоченные органы);

органы денежно-кредитного регулирования;

органы государственного и муниципального финансового контроля;

государственные внебюджетные фонды;

главные распорядители и распорядители бюджетных средств;

иные органы, на которые законодательством Российской Федерации, субъектов Российской Федерации возложены бюджетные, налоговые и иные полномочия.

Участниками бюджетного процесса также являются бюджетные учреждения, государственные и муниципальные унитарные предприятия, другие получатели бюджетных средств, а также кредитные организации, осуществляющие отдельные операции со средствами бюджетов.

Стаття 153. Бюджетные полномочия законодательных (представительных) органов

(В ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

1. Законодательные (представительные) органы, представительные органы местного самоуправления рассматривают и утверждают бюджеты и отчеты об их исполнении, осуществляют последующий контроль за исполнением бюджетов, формируют и определяют правовой статус органов, осуществляющих контроль за исполнением бюджетов соответствующих уровней бюджетной системы Российской Федерации, осуществляют другие полномочия в соответствии с настоящим Кодексом, иными правовыми актами бюджетного законодательства Российской Федерации, субъектов Российской Федерации, актами органов местного самоуправления. Аналогичные полномочия законодательные (представительные) органы осуществляют по отношению к государственным внебюджетным фондам.

2. Законодательные (представительные) органы не имеют права создавать свои резервные фонды, а также выполнять отдельные функции по исполнению бюджетов (за исключением органов местного самоуправления, совмещающих функции законодательных и исполнительных органов).

Стаття 154. Бюджетные полномочия органов исполнительной власти

Органы исполнительной власти, органы местного самоуправления осуществляют составление проекта бюджета, внесение его с необходимыми документами и материалами на утверждение законодательного (представительного) органа, представительного органа местного самоуправления, исполнение бюджета, в том числе сбор доходов бюджета, управление государственным, муниципальным долгом, ведомственный контроль за исполнением бюджета, представляют отчет об исполнении бюджета на утверждение законодательных (представительных) органов, представительных органов местного самоуправления, осуществляют другие полномочия, определенные настоящим Кодексом, иными правовыми актами бюджетного законодательства Российской Федерации, субъектов Российской Федерации, актами представительных органов местного самоуправления.

Аналогичные полномочия органы исполнительной власти осуществляют по отношению к государственным внебюджетным фондам.

Стаття 155. Бюджетные полномочия Банка России

1. Банк России совместно с Правительством Российской Федерации разрабатывает и представляет на рассмотрение Государственной Думы основные направления денежно-кредитной политики.

О признании не противоречащим Конституции РФ пункта 2 статьи 155 см. Постановление Конституционного Суда РФ от 17.06.2004 N 12-П.

2. Банк России обслуживает счета бюджетов.

3. Банк России осуществляет функции генерального агента по государственным ценным бумагам Российской Федерации.

Стаття 156. Кредитные организации, осуществляющие отдельные операции со средствами бюджета

1. Кредитные организации могут привлекаться для осуществления операций по предоставлению средств бюджета на возвратной основе.

О признании не противоречащим Конституции РФ пункта 2 статьи 156 см. Постановление Конституционного Суда РФ от 17.06.2004 N 12-П.

2. Кредитные организации выполняют функции Банка России, предусмотренные пунктом 2 статьи 155 настоящего Кодекса, в случае отсутствия учреждений Банка России на соответствующей территории или невозможности выполнения ими этих функций.

О прекращении производства по делу о проверке конституционности пункта 3 статьи 156 см. Постановление Конституционного Суда РФ от 17.06.2004 N 12-П.

3. Субъекты Российской Федерации, муниципальные образования вправе открывать счета в кредитных организациях, обслуживающих расчеты по сделкам, совершаемым с государственными ценными бумагами субъектов Российской Федерации и муниципальными ценными бумагами, осуществляющих расчеты (в случае отсутствия учреждений Банка России на соответствующей территории или невозможности выполнения ими этих функций).

(П. 3 запроваджено Федеральним законом від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

Стаття 157. Органы государственного и муниципального финансового контроля

1. Органы государственного, муниципального финансового контроля, созданные соответственно законодательными (представительными) органами Российской Федерации, законодательными (представительными) органами субъектов Российской Федерации, представительными органами местного самоуправления, осуществляют контроль за исполнением соответствующих бюджетов и бюджетов государственных внебюджетных фондов, проводят экспертизы проектов указанных бюджетов, федеральных и региональных целевых программ и иных нормативных правовых актов бюджетного законодательства Российской Федерации, субъектов Российской Федерации, актов органов местного самоуправления.

2. Органы государственного, муниципального финансового контроля, созданные соответственно федеральными органами исполнительной власти, органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации, органами местного самоуправления, осуществляют предварительный, текущий и последующий контроль за исполнением бюджетов и бюджетов государственных внебюджетных фондов.

2.1. Счетная палата Российской Федерации, Федеральная служба финансово-бюджетного надзора вправе проводить проверки бюджетов субъектов Российской Федерации и местных бюджетов - получателей межбюджетных трансфертов из федерального бюджета.

Контрольный орган, созданный законодательным (представительным) органом субъекта Российской Федерации, финансовый орган субъекта Российской Федерации и (или) иной орган, уполномоченный органом исполнительной власти субъекта Российской Федерации, вправе проводить проверки местных бюджетов - получателей межбюджетных трансфертов из бюджета субъекта Российской Федерации.

(п. 2.1 введен Федеральным законом от 27.12.2005 N 198-ФЗ)

3. Полномочия органов государственного, муниципального финансового контроля определяются настоящим Кодексом, Федеральным законом "О Счетной палате Российской Федерации", законами субъектов Российской Федерации о контрольных органах, правовыми актами представительных органов местного самоуправления, а также нормативными правовыми актами органов исполнительной власти относительно органов государственного или муниципального финансового контроля соответствующих органов исполнительной власти.

Стаття 158. Главный распорядитель бюджетных средств

1. Главный распорядитель средств федерального бюджета - орган государственной власти Российской Федерации, имеющий право распределять средства федерального бюджета по подведомственным распорядителям и получателям бюджетных средств, а также наиболее значимое бюджетное учреждение науки, образования, культуры, здравоохранения и средств массовой информации. Наиболее значимое бюджетное учреждение науки, образования, культуры, здравоохранения и средств массовой информации вправе распределять средства федерального бюджета по подведомственным распорядителям и получателям бюджетных средств. Главные распорядители средств федерального бюджета включаются в ведомственную классификацию расходов федерального бюджета.

(в ред. Федерального закона от 08.12.2003 N 158-ФЗ)

Главный распорядитель средств бюджета субъекта Российской Федерации, средств местного бюджета - орган государственной власти субъекта Российской Федерации, орган местного самоуправления, бюджетное учреждение, имеющие право распределять бюджетные средства по подведомственным распорядителям и получателям средств бюджета субъекта Российской Федерации, средств местного бюджета, определенные ведомственной классификацией расходов соответствующего бюджета.

2. Главный распорядитель бюджетных средств может быть уполномочен Правительством Российской Федерации представлять сторону государства в договорах о предоставлении бюджетных средств на возвратной основе, государственных или муниципальных гарантий, бюджетных инвестиций.

3. Главный распорядитель бюджетных средств определяет задания по предоставлению государственных или муниципальных услуг для подведомственных распорядителей и получателей бюджетных средств с учетом нормативов финансовых затрат.

4. Главный распорядитель бюджетных средств утверждает сметы доходов и расходов подведомственных бюджетных учреждений.

5. Главный распорядитель бюджетных средств составляет бюджетную роспись, распределяет лимиты бюджетных обязательств по подведомственным распорядителям и получателям бюджетных средств и исполняет соответствующую часть бюджета.

6. Главный распорядитель бюджетных средств имеет право на основании мотивированного представления бюджетного учреждения вносить изменения в утвержденную смету доходов и расходов бюджетного учреждения в части распределения средств между ее статьями с уведомлением органа, исполняющего бюджет, в соответствии с настоящим Кодексом.

7. Главный распорядитель бюджетных средств осуществляет контроль получателей бюджетных средств в части обеспечения целевого использования бюджетных средств, своевременного их возврата, предоставления отчетности, выполнения заданий по предоставлению государственных или муниципальных услуг.

8. Главный распорядитель бюджетных средств осуществляет контроль за использованием бюджетных средств распорядителями бюджетных средств, бюджетными учреждениями и другими получателями бюджетных средств, государственными и муниципальными унитарными предприятиями, которым передана на праве хозяйственного ведения или в оперативное управление собственность соответственно Российской Федерации, субъектов Российской Федерации или муниципальных образований. Непосредственное проведение контроля за использованием бюджетных средств унитарными предприятиями осуществляется по инициативе главного распорядителя бюджетных средств органами государственного финансового контроля.

9. Главный распорядитель бюджетных средств готовит и представляет органу, ответственному за контроль исполнения соответствующего бюджета, сводный отчет об исполнении бюджета по выделенным средствам, сводную смету доходов и расходов, а также отчет о выполнении задания по предоставлению государственных или муниципальных услуг.

10. Главный распорядитель средств федерального бюджета, бюджета субъекта Российской Федерации, бюджета муниципального образования выступает в суде соответственно от имени Российской Федерации, субъекта Российской Федерации, муниципального образования в качестве представителя ответчика по искам к Российской Федерации, субъекту Российской Федерации, муниципальному образованию:

о возмещении вреда, причиненного физическому или юридическому лицу в результате незаконных действий (бездействия) государственных органов, органов местного самоуправления или должностных лиц этих органов, по ведомственной принадлежности, в том числе в результате издания актов органов государственной власти, органов местного самоуправления, не соответствующих закону или иному нормативному правовому акту;

предъявляемым в порядке субсидиарной ответственности по денежным обязательствам подведомственных бюджетных учреждений.

(п. 10 в ред. Федерального закона от 27.12.2005 N 197-ФЗ)

11. Главный распорядитель средств федерального бюджета представляет в Федеральное казначейство отчетность об исполнении федерального бюджета и материалы, необходимые для составления отчета об исполнении федерального бюджета.

(п. 11 введен Федеральным законом от 28.12.2004 N 182-ФЗ)

Стаття 159. Распорядитель бюджетных средств

1. Распорядитель бюджетных средств - орган государственной власти или орган местного самоуправления, имеющие право распределять бюджетные средства по подведомственным получателям бюджетных средств.

2. Распорядитель бюджетных средств может быть уполномочен Правительством Российской Федерации представлять сторону государства в договорах о предоставлении средств федерального бюджета на возвратной основе, государственных гарантий, бюджетных инвестиций.

Распорядитель бюджетных средств может быть уполномочен органом исполнительной власти субъекта Российской Федерации представлять сторону субъекта Российской Федерации в договорах о предоставлении средств бюджета субъекта Российской Федерации на возвратной основе, государственных гарантий, бюджетных инвестиций.

Распорядитель бюджетных средств может быть уполномочен органом местного самоуправления представлять сторону муниципального образования в договорах о предоставлении средств местного бюджета на возвратной основе, муниципальных гарантий, бюджетных инвестиций.

(П. 2 в ред. Федерального закону від 05.08.2000 N 116-ФЗ)

3. Распорядитель бюджетных средств составляет бюджетную роспись, распределяет лимиты бюджетных обязательств по подведомственным получателям бюджетных средств и направляет их в орган, исполняющий бюджет.

4. Распорядитель бюджетных средств определяет задания по предоставлению государственных или муниципальных услуг для получателей бюджетных средств с учетом нормативов финансовых затрат.

5. Распорядитель бюджетных средств утверждает сметы доходов и расходов подведомственных бюджетных учреждений.

6. Распорядитель бюджетных средств осуществляет контроль за использованием бюджетных средств подведомственными получателями бюджетных средств.

Стаття 160. Ответственность главного распорядителя и распорядителя бюджетных средств

Главный распорядитель и распорядитель бюджетных средств, а также должностные лица главного распорядителя и распорядителя бюджетных средств отвечают за:

(в ред. Федерального закона от 08.12.2003 N 158-ФЗ)

целевое использование выделенных в их распоряжение бюджетных средств;

достоверность и своевременное представление установленной отчетности и другой информации, связанной с исполнением бюджета;

своевременное составление бюджетной росписи и лимитов бюджетных обязательств по подведомственным получателям и распорядителям бюджетных средств;

своевременное представление бюджетной росписи и лимитов бюджетных обязательств по подведомственным получателям и распорядителям бюджетных средств в орган, исполняющий бюджет;

утверждение смет доходов и расходов подведомственных бюджетных учреждений;

соответствие бюджетной росписи показателям, утвержденным законом (решением) о бюджете;

соблюдение нормативов финансовых затрат на предоставление государственных или муниципальных услуг при утверждении смет доходов и расходов;

эффективное использование бюджетных средств;

соответствие иным требованиям настоящего Кодекса и федеральным законам.

Стаття 161. Бюджетное учреждение

1. Бюджетное учреждение - организация, созданная органами государственной власти Российской Федерации, органами государственной власти субъектов Российской Федерации, органами местного самоуправления для осуществления управленческих, социально-культурных, научно-технических или иных функций некоммерческого характера, деятельность которой финансируется из соответствующего бюджета или бюджета государственного внебюджетного фонда на основе сметы доходов и расходов.

2. Организации, наделенные государственным или муниципальным имуществом на праве оперативного управления, не имеющие статуса федерального казенного предприятия, в целях настоящего Кодекса признаются бюджетными учреждениями.

3. В смете доходов и расходов должны быть отражены все доходы бюджетного учреждения, получаемые как из бюджета и государственных внебюджетных фондов, так и от осуществления предпринимательской деятельности, в том числе доходы от оказания платных услуг, другие доходы, получаемые от использования государственной или муниципальной собственности, закрепленной за бюджетным учреждением на праве оперативного управления, и иной деятельности.

4. При уменьшении уполномоченными органами государственной власти в установленном порядке средств соответствующего бюджета, выделенных целевым назначением для финансирования договоров, заключаемых бюджетным учреждением, бюджетное учреждение и другая сторона подобного договора должны согласовать новые сроки, а если необходимо, и другие условия договора. Сторона договора вправе потребовать от бюджетного учреждения только возмещения реального ущерба, причиненного изменением условий договора.

5. На основе прогнозируемых объемов предоставления государственных или муниципальных услуг и установленных нормативов финансовых затрат на их предоставление, а также с учетом исполнения сметы доходов и расходов отчетного периода бюджетное учреждение составляет и представляет бюджетную заявку на очередной финансовый год, которая подается на утверждение главному распорядителю или распорядителю бюджетных средств.

6. Бюджетное учреждение использует бюджетные средства в соответствии с утвержденной сметой доходов и расходов.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2004 N 182-ФЗ)

Бюджетное учреждение при исполнении сметы доходов и расходов самостоятельно в расходовании средств, полученных за счет внебюджетных источников.

7. Бюджетное учреждение, подведомственное федеральным органам исполнительной власти, использует бюджетные средства исключительно через лицевые счета бюджетных учреждений, которые ведутся Федеральным казначейством.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2004 N 182-ФЗ)

8. Бюджетное учреждение не имеет права получать кредиты (займы) у кредитных организаций, других юридических, физических лиц, из бюджетов бюджетной системы Российской Федерации.

(п. 8 введен Федеральным законом от 28.12.2004 N 182-ФЗ)

9. Бюджетное учреждение самостоятельно выступает в суде в качестве ответчика по своим денежным обязательствам.

Бюджетное учреждение обеспечивает исполнение своих денежных обязательств, указанных в исполнительном документе, в пределах доведенных ему соответствующих лимитов бюджетных обязательств и средств, полученных от предпринимательской и иной приносящей доход деятельности.

(п. 9 введен Федеральным законом от 27.12.2005 N 197-ФЗ)

Стаття 162. Получатель бюджетных средств

Получатель бюджетных средств - бюджетное учреждение или иная организация, имеющие право на получение бюджетных средств в соответствии с бюджетной росписью на соответствующий год.

Стаття 163. Права и обязанности получателей бюджетных средств

1. Получатели бюджетных средств имеют право на:

своевременное получение и использование бюджетных средств в соответствии с утвержденным бюджетной росписью размером с учетом сокращения и индексации;

своевременное доведение уведомлений о бюджетных ассигнованиях и лимитах бюджетных обязательств;

компенсацию в размере недофинансирования.

2. Получатели бюджетных средств обязаны:

своевременно подавать бюджетные заявки или иные документы, подтверждающие право на получение бюджетных средств;

эффективно использовать бюджетные средства в соответствии с их целевым назначением;

своевременно и в полном объеме возвращать бюджетные средства, предоставленные на возвратной основе;

своевременно и в полном объеме вносить плату за пользование бюджетными средствами, предоставленными на возмездной основе;

своевременно представлять отчет и иные сведения об использовании бюджетных средств.

Глава 19. ПОЛНОМОЧИЯ УЧАСТНИКОВ БЮДЖЕТНОГО

ПРОЦЕССА ФЕДЕРАЛЬНОГО УРОВНЯ

Стаття 164. Участники бюджетного процесса, обладающие бюджетными полномочиями на федеральном уровне

(В ред. Федерального закону від 28.12.2004 N 182-ФЗ)

Участниками бюджетного процесса, обладающими бюджетными полномочиями на федеральном уровне, являются:

Президент Российской Федерации;

Государственная Дума Федерального Собрания Российской Федерации;

Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации;

Правительство Российской Федерации;

Министерство финансов Российской Федерации;

Федеральное казначейство;

органы, осуществляющие сбор доходов бюджета;

Банк России;

Счетная палата Российской Федерации;

Федеральная служба финансово-бюджетного надзора;

государственные внебюджетные фонды;

главные распорядители и распорядители бюджетных средств;

иные органы, на которые законодательством Российской Федерации возложены бюджетные, налоговые и иные полномочия.

Стаття 165. Полномочия Министерства финансов Российской Федерации в бюджетном процессе

(В ред. Федерального закону від 27.12.2005 N 197-ФЗ)

Министерство финансов Российской Федерации обладает следующими бюджетными полномочиями:

составляет проект федерального бюджета и представляет его в Правительство Российской Федерации, принимает участие в разработке проектов бюджетов государственных внебюджетных фондов;

представляет по поручению Правительства Российской Федерации сторону государства в договорах о предоставлении средств федерального бюджета на возвратной основе и гарантий за счет средств федерального бюджета;

осуществляет методологическое руководство в области составления проекта федерального бюджета и исполнения федерального бюджета;

устанавливает порядок ведения сводной бюджетной росписи федерального бюджета;

составляет и ведет сводную бюджетную роспись федерального бюджета и представляет ее в Федеральное казначейство;

представляет в Федеральное казначейство лимиты бюджетных обязательств по главным распорядителям средств федерального бюджета;

разрабатывает прогноз консолидированного бюджета Российской Федерации;

разрабатывает по поручению Правительства Российской Федерации программу государственных внутренних заимствований Российской Федерации, условия выпуска и размещения государственных займов Российской Федерации, выступает в качестве эмитента государственных ценных бумаг, проводит государственную регистрацию условий эмиссии и обращения государственных ценных бумаг субъектов Российской Федерации и муниципальных ценных бумаг;

осуществляет по поручению Правительства Российской Федерации сотрудничество с международными финансовыми организациями;

разрабатывает по поручению Правительства Российской Федерации программу государственных внешних заимствований Российской Федерации, организует работу по привлечению иностранных кредитных ресурсов, разрабатывает программу предоставления гарантий Правительства Российской Федерации на привлечение иностранных кредитов третьими сторонами и определяет порядок предоставления таких гарантий;

осуществляет методологическое руководство по бухгалтерскому учету и отчетности юридических лиц независимо от их организационно-правовых форм, если иное не предусмотрено законодательством Российской Федерации;

устанавливает Единый план счетов бюджетного учета и единую методологию бюджетного учета;

устанавливает единую методологию отчетности об исполнении бюджетов бюджетной системы Российской Федерации;

получает от федеральных органов исполнительной власти, органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации, государственных внебюджетных фондов и органов местного самоуправления материалы, необходимые для составления проекта федерального бюджета и прогноза консолидированного бюджета Российской Федерации;

обеспечивает предоставление бюджетных кредитов в пределах лимита средств, утвержденного федеральным законом о федеральном бюджете на очередной финансовый год, в порядке, установленном Правительством Российской Федерации;

предоставляет по поручению Правительства Российской Федерации от имени Российской Федерации государственные гарантии субъектам Российской Федерации, муниципальным образованиям и юридическим лицам в пределах лимита средств, утвержденного федеральным законом о федеральном бюджете на очередной финансовый год;

регистрирует эмиссии займов субъектов Российской Федерации, муниципальных образований;

ведет Государственную долговую книгу Российской Федерации;

учитывает представляемую органами, ведущими государственные долговые книги субъектов Российской Федерации, информацию о долговых обязательствах, отраженных в соответствующих государственных долговых книгах субъектов Российской Федерации и муниципальных долговых книгах муниципальных образований;

осуществляет в порядке, установленном Правительством Российской Федерации, управление государственным долгом Российской Федерации;

организует исполнение федерального бюджета;

устанавливает порядок ведения сводного реестра главных распорядителей, распорядителей и получателей средств федерального бюджета;

представляет отчет об исполнении федерального бюджета и отчет об исполнении консолидированного бюджета Российской Федерации в Правительство Российской Федерации;

на основании и во исполнение настоящего Кодекса, иных законодательных актов бюджетного законодательства Российской Федерации, актов Президента Российской Федерации и Правительства Российской Федерации принимает нормативные акты в установленной сфере деятельности;

исполняет судебные акты по искам к Российской Федерации в порядке, предусмотренном настоящим Кодексом;

осуществляет иные полномочия в соответствии с настоящим Кодексом, иными актами бюджетного законодательства Российской Федерации либо полномочия, возложенные Президентом Российской Федерации и Правительством Российской Федерации.

Стаття 166. Исключительные полномочия руководителя Министерства финансов Российской Федерации

1. Руководитель Министерства финансов Российской Федерации (далее в настоящем Кодексе - министр финансов) имеет исключительное право дать разрешение (разрешительная надпись) на совершение следующих действий:

утверждение сводной бюджетной росписи федерального бюджета;

утверждение лимитов бюджетных обязательств для главных распорядителей средств федерального бюджета;

предоставление бюджетных кредитов из средств федерального бюджета;

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

введение режима сокращения расходов федерального бюджета при условии недостатка поступлений не более 5 процентов утвержденных поступлений в федеральный бюджет;

перемещение ассигнований между главными распорядителями средств федерального бюджета, разделами, подразделами и статьями функциональной и экономической классификаций расходов бюджетов Российской Федерации в пределах 10 процентов утвержденных расходов;

осуществление блокировки расходов и отмену решения о блокировке расходов в случае, определенном статьей 231 настоящего Кодекса.

Совершение указанных действий без разрешительной надписи министра финансов является нарушением бюджетного законодательства Российской Федерации и влечет наложение ответственности в соответствии с настоящим Кодексом.

2. Министр финансов имеет право запретить главным распорядителям бюджетных средств изменять целевое назначение бюджетных средств в пределах сметы, если министру финансов поступило представление Счетной палаты Российской Федерации или Федеральной службы финансово-бюджетного надзора, свидетельствующее о нарушении бюджетного законодательства Российской Федерации главным распорядителем бюджетных средств.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2004 N 182-ФЗ)

3. Министр финансов имеет право назначить в федеральные органы исполнительной власти и бюджетные учреждения уполномоченных по федеральному бюджету при установлении случаев нецелевого использования бюджетных средств.

К уполномоченному по федеральному бюджету переходят все полномочия главного распорядителя, распорядителя и получателя бюджетных средств.

4. Министр финансов Российской Федерации имеет право запретить получателю средств федерального бюджета осуществление отдельных расходов, за исключением расходов, осуществляемых им за счет средств, полученных от предпринимательской и иной приносящей доход деятельности.

Основаниями для применения указанного запрета является представление Счетной палаты Российской Федерации или Федеральной службы финансово-бюджетного надзора, свидетельствующее о нарушении бюджетного законодательства Российской Федерации.

(п. 4 в ред. Федерального закона от 28.12.2004 N 182-ФЗ)

Статья 166.1. Бюджетные полномочия Федерального казначейства

(введена Федеральным законом от 28.12.2004 N 182-ФЗ)

Федеральное казначейство обладает следующими бюджетными полномочиями:

производит распределение доходов и иных поступлений между бюджетами бюджетной системы Российской Федерации по нормативам, установленным настоящим Кодексом, федеральным законом, законом субъекта Российской Федерации, нормативным правовым актом представительного органа местного самоуправления о бюджете на соответствующий год, и их перечисление на единые счета соответствующих бюджетов;

открывает в Банке России и кредитных организациях счета по учету средств федерального бюджета и иных средств, предусмотренных законодательством Российской Федерации, устанавливает режим этих счетов в соответствии с настоящим Кодексом;

устанавливает порядок кассового обслуживания исполнения бюджетов бюджетной системы Российской Федерации;

устанавливает порядок открытия и ведения лицевых счетов главных распорядителей, распорядителей и получателей средств федерального бюджета;

осуществляет открытие и ведение лицевых счетов главных распорядителей, распорядителей и получателей средств федерального бюджета, а также по поручению высшего исполнительного органа государственной власти субъекта Российской Федерации (местной администрации) в соответствии с заключенным соглашением открывает и ведет лицевые счета главных распорядителей, распорядителей и получателей средств бюджетов субъектов Российской Федерации (местных бюджетов);

ведет сводный реестр главных распорядителей, распорядителей и получателей средств федерального бюджета;

доводит до главных распорядителей средств федерального бюджета показатели сводной бюджетной росписи и лимиты бюджетных обязательств;

доводит до распорядителей и получателей средств федерального бюджета распределенные главными распорядителями (распорядителями) средств федерального бюджета лимиты бюджетных обязательств;

ведет учет операций по кассовому исполнению федерального бюджета, составляет и представляет в Министерство финансов Российской Федерации отчетность о кассовом исполнении федерального бюджета в соответствии с настоящим Кодексом, иными актами бюджетного законодательства Российской Федерации;

получает от главных распорядителей средств федерального бюджета материалы, необходимые для составления отчета об исполнении федерального бюджета;

составляет на основании отчетности, представленной главными распорядителями средств федерального бюджета, отчет об исполнении федерального бюджета и представляет его в Министерство финансов Российской Федерации;

составляет и представляет в Министерство финансов Российской Федерации отчет об исполнении консолидированного бюджета Российской Федерации на основании отчета об исполнении федерального бюджета, отчетности и материалов, представленных уполномоченными органами управления государственных внебюджетных фондов, органами исполнительной власти субъектов Российской Федерации, органами управления территориальных государственных внебюджетных фондов и органами местного самоуправления;

осуществляет иные полномочия в соответствии с настоящим Кодексом, иными актами бюджетного законодательства Российской Федерации либо полномочия, возложенные Президентом Российской Федерации и Правительством Российской Федерации.

Стаття 167. Ответственность Министерства финансов Российской Федерации, министра финансов, Федерального казначейства

1. Министерство финансов Российской Федерации несет ответственность за:

соответствие бюджетной росписи утвержденному бюджету;

своевременность составления бюджетной росписи;

соблюдение порядка предоставления бюджетных кредитов, государственных гарантий и бюджетных инвестиций.

(В ред. Федерального закону від 20.08.2004 N 120-ФЗ)

2. Министр финансов персонально несет ответственность за:

соответствие бюджетной росписи утвержденному бюджету;

своевременность составления бюджетной росписи;

введение режима сокращения расходов бюджета при получении сведений о невозможности исполнения федерального бюджета.

3. Федеральное казначейство несет ответственность за:

правильность и своевременность проведения операций и учета кассовых поступлений и выплат из бюджетов, составления отчетов о кассовых поступлениях в бюджеты и выплатах из бюджетов;

своевременность представления отчетов о кассовых поступлениях в бюджеты и выплатах из бюджетов;

своевременность доведения представленных Министерством финансов Российской Федерации лимитов бюджетных обязательств до главных распорядителей средств федерального бюджета;

своевременность доведения распределенных главным распорядителем (распорядителем) средств федерального бюджета лимитов бюджетных обязательств до находящихся в его ведении распорядителей и получателей средств федерального бюджета;

осуществление расходов с единого счета федерального бюджета в пределах утвержденных лимитов бюджетных обязательств;

осуществление контроля за соблюдением бюджетного законодательства Российской Федерации главными распорядителями, распорядителями и получателями средств федерального бюджета в пределах своей компетенции.

(п. 3 в ред. Федерального закона от 28.12.2004 N 182-ФЗ)

4. Ответственность наступает в формах, предусмотренных законодательством Российской Федерации.

Стаття 168. Возложение на органы Федерального казначейства функций по исполнению бюджетов субъектов Российской Федерации и местных бюджетов

Органы исполнительной власти Российской Федерации вправе осуществлять исполнение бюджетов субъектов Российской Федерации и местных бюджетов через Федеральное казначейство на основании соглашений. При этом полномочия органов Федерального казначейства распространяются на организации (включая кредитные организации), осуществляющие операции со средствами соответствующих бюджетов в объеме имеющихся полномочий применительно к средствам федерального бюджета.

Федеральным законом от 20.08.2004 N 120-ФЗ данный документ дополнен главой 19.1, которая в

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Кодекс
816.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Бюджетний кодекс України
Бюджетний кодекс Російської Федерації та його значення
Органи фінансового контролю Бюджетний кодекс РФ і його роль у використанні фінансового контролю
Французький цивільний кодекс 1804 року - класичний кодекс буржуазії
Бюджетний процес і бюджетний календар
Бюджетний процес і бюджетний федералізм
Бюджетний дефіцит і державний борг Особливості в Республіці Білорусь Бюджетний дефіцит:
Бюджетний федералізм 2
Бюджетний федералізм

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru