Бухгалтерський облік в економічному аналізі в системі управління підприємством

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст

Введення

1. Бухгалтерський облік в економічному аналізі в системі управління підприємством

1.1. Зв'язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком

1.2. Бухгалтерський облік в системі управління підприємством

2. Організація бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Нафта-Сервіс»

2.1. Загальна характеристика ТОВ «Нафта-Сервіс»

2.2. Облік господарських операцій на ТОВ «Нафта-Сервіс»

2.3. Аналіз фінансово-господарської діяльності

Висновок

Список використаної літератури

Програми

Введення

Вивчення явищ природи та суспільного життя неможливе без аналізу. Аналіз являє собою розчленування явища або предмета на його складові частини (елементи) з метою вивчення їх внутрішньої сутності. У рівній мірі це ж положення відноситься і до економічних явищ і процесів. Так, для розуміння сутності прибутку потрібно знати основні джерела її отримання, а також фактори, що визначають її величину. Чим детальніше вони досліджені, тим ефективніше можна керувати процесом формування фінансових результатів.

Однак аналіз не може дати повного уявлення про досліджуваному предметі або явищі без синтезу, тобто без встановлення зв'язків і залежностей між його складовими частинами. При вивченні прибутку також потрібно враховувати взаємозв'язок і взаємодія факторів, які формують її рівень. Тільки аналіз і синтез в їх єдності забезпечують наукове вивчення предметів і явищ.

Економічний аналіз можна розглядати як діяльність з підготовки даних, необхідних для наукового обгрунтування та оптимізації управлінських рішень. Аналіз тісно пов'язаний з плануванням і прогнозуванням виробництва.

Аналіз є важливим елементом в системі управління виробництвом, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обгрунтованих планів і управлінських рішень.

Якість роботи виробничих підприємств характеризується кінцевим результатом виробничо-господарської діяльності, ритмічністю виконуваних робіт.

Підвищення якості виконуваних робіт залежить не тільки від самої організації, а й від зовнішніх причин: постачальників, замовників, своєчасного надходження фінансування, від соціально-політичної та економічної ситуації в державі.

Економічний аналіз являє собою системне дослідження всіх сторін фінансово-господарської діяльності підприємства. Основна функція аналізу - пошук резервів підвищення ефективності виробництва. Основні резерви виробничих підприємств у всіх їх підрозділах пов'язані з застосуванням трьох видів ресурсів, відповідних структурі виробничого процесу, резерви, пов'язані із застосуванням робочої сили, засобів праці та предметів праці. Мобілізація резервів здійснюється як шляхом вдосконалення технології, так і шляхом ліквідації різних втрат.

Мета роботи: вивчити бухгалтерський облік в економічному аналізі в системі управління підприємством.

Завдання роботи:

-Розглянути зв'язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком;

-Розглянути бухгалтерський облік в системі управління підприємством;

-Розглянути організацію бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Нафта-Сервіс».

1. Бухгалтерський облік в економічному аналізі в системі управління підприємством

1.1. Зв'язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком

Найбільш тісні зв'язки існують між бухгалтерським обліком і економічним аналізом. Бухгалтерський облік був і є основним "постачальником" економічної інформації про господарську діяльність підприємств. Частка економічної інформації, одержуваної через систему бухгалтерського обліку, досягає на підприємствах і в об'єднаннях 70% і більше. Бухгалтерський облік відображає господарські операції в первинній документації, записі їх у регістрах синтетичного й аналітичного обліку й у бухгалтерській звітності. Те, що саме бухгалтери першими стали аналізувати господарсько-фінансову діяльність підприємств, цілком природно. Кожен бухгалтер, склавши баланс, цікавиться станом господарських засобів і джерел їх утворення, з'ясує, чи всі резерви використані підприємством для збільшення прибутку, які недоліки гальмували господарську діяльність минулому звітному періоді. Аналізувати баланс і звітність бухгалтерів змушувала саме життя.

Впровадження комерційного розрахунку і строге дотримання державної дисципліни в частині оподаткування помітно підвищують значення "аналітичної діяльності" головних бухгалтерів акціонерних об'єднань, пайових товариств з обмеженою і необмеженою відповідальністю, державних і приватних підприємств.

Зв'язок аналізу з бухгалтерським обліком має двоїстий характер. З одного боку, відомості бухгалтерського обліку є головним джерелом інформації при аналізі господарської діяльності. Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, дуже важко підібрати для аналізу необхідні матеріали і перевірити їх якість. З іншого боку, вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи інакше переадресовуються бухгалтерському обліку. Для того щоб більш якісно забезпечити аналіз інформацією, зробити її більш оперативною, правдивою, точною, в необхідній мірі деталізованої, доступною і зрозумілою, вся система бухгалтерського обліку постійно вдосконалюється. Для більшої своєї аналітичності бухгалтерський облік змінює форми і зміст регістрів, порядок документообігу і т.д.

Під фінансовим становищем або станом організації розуміють її здатність забезпечити процес господарської діяльності фінансовими ресурсами і можливість дотримання нормальних фінансових взаємовідносин з працівниками організації та іншими організаціями, банками, бюджетом і т. д. Щоб охарактеризувати фінансовий стан підприємства, необхідно оцінити розміщення, склад і використання коштів (активів), а також стан джерел їх формування (пасивів) за належністю (власний або залучений капітал) і строками погашення зобов'язань (довгострокові і короткострокові). Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства статті балансу об'єднують в окремі специфічні групи за ознакою ліквідності (статті активу) і терміновості зобов'язань (статті пасиву). Таким чином, отримують агрегований баланс (табл. 1.1). Під ліквідністю активів підприємства розуміють здатність їх перетворення в грошову форму. Читання балансу по систематизованим групам агрегованого балансу ведеться з використанням методів горизонтального і вертикального аналізу.

Таблиця 1.1 Систематизовані групи агрегованого балансу

Актив

Пасив

Майно

Джерела майна

1.1. Іммобілізовані активи

1.1 Власний капітал

1.2. Мобільні, оборотні

активи, в т. ч.:

1.2. Позиковий капітал,

в т. ч.:

1.2.1. Запаси без товарів відвантажених, довгострокова дебіторська заборгованість

1.2.1. Довгострокові зобов'язання

1.2.2. Короткострокова дебіторська заборгованість, товари відвантажені, активні короткострокові позики (надані організаціям)

1.2.2. Короткострокові кредити і

позики

1.2.3. Грошові кошти та цінні папери

1.2.3. Кредиторська заборгованість

Горизонтальний аналіз - це динамічний аналіз показників. Він дозволяє встановити їх абсолютні збільшення і темпи зростання.

Вертикальний аналіз - це структурний аналіз активу і пасиву балансу. Структура (склад) в економічному аналізі вимірюється кількісно, ​​як співвідношення частин, яке виражається їх питомими вагами в загальному обсязі досліджуваної сукупності. Вимірюється в частках одиниці або у відсотках.

При оцінці фінансового стану підприємства використовуються такі поняття:

- Загальна вартість майна підприємства дорівнює валюті балансу;

- Вартість іммобілізованих активів (тобто основних та інших необоротних засобів) дорівнює сумі підсумку розділу I активу балансу;

- Вартість оборотних (мобільних) засобів дорівнює підсумку розділу II активу балансу;

- Вартість матеріальних оборотних коштів становить загальну суму запасів у складі оборотних активів балансу;

- Величина дебіторської заборгованості та короткострокових активних позик (позик, наданих організаціям на термін менше 12 місяців) дорівнює рядкам 230, 240; 251 балансу;

- Сума вільних грошових коштів у широкому сенсі слова включає суму грошей в касі і на рахунках підприємства, цінні папери та інші короткострокові фінансові вкладення. Вона дорівнює сумі рядків 252; 253 і 260 за балансом;

- Вартість власного капіталу дорівнює розділу III пасиву балансу в сумі з заборгованістю учасникам (засновникам) по виплаті доходів, доходами майбутніх періодів, резервами майбутніх витрат розділу V пасиву;

- Величина позикового капіталу дорівнює сумі розділів IV і V пасиву балансу за мінусом заборгованості учасникам (засновникам) по виплаті доходів, доходів майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат;

- Величина довгострокових кредитів і позик, призначених в більшій мірі, як правило, для формування основних засобів та інших необоротних активів, дорівнює підсумку розділу IV пасиву балансу;

- Величина короткострокових кредитів і позик, призначених, як правило, для формування оборотних активів, дорівнює сумі позик і кредитів по стор 610 розділу V пасиву балансу;

- Величина кредиторської заборгованості (розрахунки) та інші пасиви відображені у рядку 620 та 660 в розділі V пасиву балансу.

Слід мати на увазі, що статті "Заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів", "Доходи майбутніх періодів", "Резерви майбутніх витрат" розділу V пасиву балансу відображають внутрішню заборгованість підприємства, тобто прирівнюються до власних коштів, тому при аналізі їх суми слід додавати до власного капіталу.

Щоб аналіз був більш точним, на основі даних бухгалтерського обліку (у тому числі аналітичного) з розділу II активу балансу слід виділити витрати, не перекриті засобами спеціальних фондів і цільового фінансування за даними звіту про зміни капіталу (форма № 3) і звіту про цільове використання отриманих коштів (форма № 6), які означають іммобілізацію оборотних активів, а із зобов'язань пасиву балансу - неплатежі, а саме зобов'язання, не погашені в строк, платіжні вимоги постачальників, не оплачені в строк, недоїмки до бюджету та ін, відображені в додатках до бухгалтерського балансу (розділ 1; 2 форми № 5).

Безпосередньо з аналітичного балансу можна отримати ряд найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Такий аналіз подано відповідно у табл. 1.2 та 1.3. Наведені в таблицях показники порівнюють у динаміці, оцінюють їх зміни. Подібні таблиці можуть бути складені за ряд років для визначення тенденцій зміни з використанням динамічних показників (абсолютна зміна, темп зростання, темп приросту, середнє прирощення і ін.) На основі складеного динамічного ряду будують графіки, визначають функції, які описують поведінку тієї чи іншої статті балансу, можливий кореляційно-регресійний аналіз зіставлення змін показників, потрібних для прийняття управлінських рішень.

Таблиця 1.2

Аналітичне угруповання й аналіз статей активу балансу

Актив балансу

На початок періоду

На кінець періоду

Абсолютне відхилення, тис. руб.

Темп

зростання,%


тис. руб.

% До підсумку

тис. руб.

% До підсумку



1. Майно - усього

18155

100,00

19428

100,00

1273

107,01

1.1. Іммобілізовані активи

6199

34,14

7200

37,06

1001

116,15

1.2. Оборотні активи

11956

65,86

12228

62,94

272

102,28

1.2.1. Запаси без товарів відвантажених і довгострокові. дебіторська заборгованість

6104

33,62

6203

31,93

99

101,62

1.2.2. Короткострокова дебіторська заборгованість, товари відвантажені, краткосроч. надані організаціям позики

5051

27,82

5105

26,28

54

101,07

1.2.3. Грошові кошти

801

4,41

920

4,74

119

114,86

Ознаками загальної позитивної оцінки динаміки і структури балансу є:

- Зростання власного капіталу;

- Відсутність різких змін в окремих статтях балансу;

- Відповідність (рівновага) розмірів дебіторської та кредиторської заборгованостей;

- Відсутність у балансі збитків, простроченої заборгованості банкам, бюджету, наведених у додатках до бухгалтерського балансу (розділ 1, 2 і в довідці до розділу 2 форми № 5).

За даними табл. 1.2 видно, що в цілому майно підприємства збільшилося в кінці звітного періоду на 1273 тис. руб. і склало 107,01% від суми, що відноситься до початку періоду. При цьому підвищення вартості активів спостерігається по всіх розділах агрегованого балансу. Темп зростання всього майна слід порівняти зі зміною обсягу продажів за даними звіту про прибутки та збитки (табл. 1.4). Якщо темп зростання обсягу продажів випереджає темп зростання майна, результат такої зміни характеризується позитивно.

У наводиться прикладі темп зростання обсягу продажів склав:

39,759 / 45,072 100 = 88,21%. (Має місце зниження).

Таблиця 1.3

Аналітичне угруповання й аналіз статей пасиву балансу

Пасив балансу

На початок періоду

На кінець періоду

Абсолютне відхилення, тис. руб.

Темп росту,%


тис. руб.

% До підсумку

тис. руб.

% До підсумку



1. Джерела майна - всього

18155

100,00

19428

100,00

1273

107,01

1.1. Власний капітал

8620

47,48

9236

47,54

616

107,15

1.2. Позиковий капітал

9535

52,52

10192

52,46

657

106,89

1.2.1. Довгострокові зобов'язання

4008

22,08

4129

21,25

121

103,02

1.2.2. Короткострокові кредити і позики

4109

22,63

4201

21,62

92

102,24

1.2.3. Кредиторська заборгованість

1418

7,81

1862

9,58

444

131,31

Має місце підвищення розмірів капіталу при зниженні товарообігу свідчить про те, що збільшення вартості активів не сприяє поліпшенню результатів роботи організації.

У складі всього майна ми бачимо підвищення питомих ваг іммобілізованих активів з 34,14 до 37,06% при загальному зменшенні частки оборотних активів у порівнянні з даними на початок періоду (табл. 1.2). Причому темп зростання іммобілізованих активів досяг найбільшої величини серед груп агрегованого балансу, він склав 116,15%. Такі зміни, очевидно, знижують мобільність структури капіталу підприємства, зменшуючи ліквідність його балансу.

Зниження питомої ваги дебіторської заборгованості (табл. 1.2) свідчить про відносне зменшення наданого підприємством кредиту. Цей факт відображає скорочення термінів оплати відвантажених підприємством товарів, зниження розмірів грошових коштів, абстрактних з обороту дебіторами. Однак при зменшенні суми проданих товарів скорочення заборгованості очевидно пов'язане зі зниженням обсягів реалізації. Зменшення обсягів продажів саме по собі скорочує розміри оплати за проданий товар і відповідно розмір заборгованості за нього дебіторів. Тому в даній ситуації недостатньо підстав для позитивної оцінки факту зниження дебіторської заборгованості, тому що зниження заборгованості підприємству, ймовірно, не пов'язане з більш раціональним проведенням розрахунків за проданий товар, а викликано зменшенням обсягів реалізації товарів, що негативно впливає на фінансовий результат.

Таблиця 1.4 Звіт про прибутки та збитки

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

За аналогічний період минулого року

I. Доходи і витрати по звичайних видах діяльності

Виручка

010

39759

45072

Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг

020

32968

32300

Валовий прибуток

029

6791

12772

Комерційні витрати

030

5810

12709

Управлінські витрати

040

Прибуток (збиток) від продажу

(Рядки (010-020-030-040))

050

981

63

II. Операційні доходи і витрати

Відсотки до отримання

060

Відсотки до сплати

070

Доходи від участі в інших організаціях

080

37

43

Інші операційні доходи

090

Інші операційні витрати

100

III. Позареалізаційні доходи і витрати

Позареалізаційні доходи

120

346

62

Позареалізаційні витрати

130

334

292

Прибуток (збиток) до оподаткування

(Рядки (050 +060-070 +080 +090-100 +120-130))

140



Податок на прибуток та інші аналогічні обов'язкові платежі

150


Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

(Рядки (140-150))

160


IV. Надзвичайні доходи і витрати

Надзвичайні доходи

170

Надзвичайні витрати

180

Чистий прибуток (нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду) (рядки (160 +170-180))

190



При загальному зниженні частки оборотних коштів на підприємстві також спостерігається збільшення питомої ваги грошових коштів у складі оборотного капіталу з 4,41 до 4,74% в порівнянні з початком періоду.

Збільшення питомої ваги грошових коштів характеризує підвищення мобільності активів і, отже, ступеня платоспроможності підприємства за поточними зобов'язаннями. Але з іншого боку, вільні грошові суми могли б бути вкладені в оборот підприємства для підвищення обсягів виробництва і реалізації і тим самим - збільшення обсягу продажів.

Зростанню частки грошових коштів, очевидно, сприяло зниження частки дебіторської заборгованості. Однак у підприємства, поряд зі збільшенням грошових коштів, зросла і частка кредиторської заборгованості з 7,81 до 9,58% (табл. 1.3). Тобто збільшення вільних коштів не направлено на погашення розрахунків з кредиторами і не використано в обороті, що говорить про недостатньо раціональному їх використанні. У цьому випадку вільний залишок грошових коштів слід порівняти з нормативом операційного залишку та страховим запасом грошових коштів, що встановлюються на підприємстві і визначаються за спеціальною методикою. У разі перевищення норм по залишках гроші потрібно активніше використовувати в обороті або у розрахунках. При цьому слід перевіряти терміни погашення кредиторської заборгованості для забезпечення своєчасності розрахунків.

Далі оцінюють пасив балансу (табл. 1.3). Тут спостерігається абсолютне збільшення кожної зі статей балансу. Відносні показники відображають зростання питомої ваги власного капіталу з 47,48% до 47,54% при зниженні позикового з 52,52% до 52,46%. Така зміна підвищує платоспроможність, незалежність підприємства від позикових джерел. Зі сказаного також випливає, що збільшення майна відбулося більшою мірою за рахунок власних коштів.

Зростання кредиторської заборгованості говорить про збільшення отриманих підприємством кредитів за куплений товар або зростанні інших статей кредиторської заборгованості. Якщо за відстрочку платежу постачальнику за договором не потрібно сплата відсотків, підприємству вигідно мати такі кредити, як безвідсоткову позику. Розміри таких кредитів повинні обмежуватися можливостями їх своєчасного погашення відповідно до договорів.

Короткострокова дебіторська заборгованість значно перевищує розміри кредиторської заборгованості у звітному і базисному періоді (табл. 1.2 і 1.3), що підвищує можливості розрахунків з кредиторами протягом періоду надходження коштів від дебіторів.

Разом з тим, якщо перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською може призвести до втрати платоспроможності, то зворотне співвідношення характеризує надмірне відволікання коштів в борги дебіторів, що і відбувається з даним підприємством. У той же час в даній ситуації зниження питомої ваги дебіторської заборгованості відзначає позитивну тенденцію. [5, c.240-242]

1.2. Бухгалтерський облік в системі управління підприємством

У бухгалтерії підприємства - в цьому центральному ланці внутрішнього виробничого обліку і звітності акумулюються всі фактичні витрати і розподіляються по місцях їх виникнення (цехам, відділам), а також по носіях витрат (продуктам виробництва).

У бухгалтерії підприємства, як правило, декілька підрозділів, які відповідають за різні етапи обробки бухгалтерської інформації:

- Розрахункова група, працівники якої на підставі первинного обліку праці робітників і службовців виконують всі розрахунки по заробітній платі та утримань з неї, здійснюють контроль за використанням фонду оплати праці і фонду споживання, ведуть облік розрахунків з робітниками і службовцями по відрахуваннях на соціальне страхування робітників та службовців і відрахуваннях до Пенсійного фонду;

- Матеріальна група, працівники якої ведуть облік придбання матеріальних цінностей, розрахунків з постачальниками матеріалів, надходження і витрачання матеріалів в розрізі місць їх зберігання та використання;

- Виробничо-калькуляційна група, працівники якої ведуть облік витрат на всі види виробництв, калькулюють фактичну собівартість продукції, що випускається і складають звітність; визначають склад витрат на незавершене виробництво;

- Загальна група, працівники якої здійснюють облік решти операцій, ведуть Головну книгу і складають бухгалтерську звітність.

- На великих підприємствах виділяється фінансова група, працівники якої ведуть облік грошових коштів і розрахунків з підприємствами, організаціями та окремими особами.

Бухгалтерія представляє систематичну інформацію про роботу підприємства та окремих його підрозділів керівництву підприємства (підрозділів).

Але бухгалтерська інформація не може охопити всі сфери діяльності підприємства, для цього існують інші служби, що функціонують на даному підприємстві; взяти, наприклад, складання річного балансу. Річний баланс не дозволяє проаналізувати чинники, що вплинули на результативність, тому що прибуток або збитки видно в балансі тільки як сальдо змін власного капіталу. Тому поряд з річним балансом проводиться розрахунок прибутків і збитків /

Існують і інші недоліки інформації, що міститься у фінансовій звітності:

1) фінансова звітність відбиває тільки ті події, які можуть бути представлені в грошовому вираженні;

2) керівництво підприємства має деяку свободу вибору віддзеркалення подій по бухгалтерських рахунках. (Один з трьох методів-lifo, fifo, hifo)

У цілому бухгалтерські документи, роблять великий вплив на прийняття рішень в діяльності підприємства.

Загальновизнано, що бухгалтерський облік на підприємстві повинен здійснюватися по певних правилах. Проблема полягає у встановленні такої сукупності правил, реалізація яких забезпечила б максимальний ефект від ведення обліку, тобто формування фінансової та управлінської інформації, її достовірність, доступність і корисність.

Теоретично можливі три підходи до встановлення правил постановки бухгалтерського обліку на підприємстві: централізований, децентралізований і змішаний.

При першому підході ведення обліку регламентується з єдиного центру. Даний варіант реалізовувався в нашій країні в умовах централізовано керованої економіки.

Другий підхід припускає індивідуалізацію правил бухгалтерського обліку для кожного господарюючого суб'єкта. Даний підхід неприйнятний в сучасних умовах господарювання, тому що введення цього підходу в практику дозволить максимально врахувати всі процедури, але утруднить діяльність підприємства із зовнішнього боку, тобто це виникнуть проблеми із зовнішніми користувачами, такими як податкова інспекція, казначейство.

Третій підхід побудований на поєднанні першого і другого підходів Світовий досвід показує, що при даному способі за централізованим регулюванням залишаються засадничі правила і принципи, що забезпечують доступність і корисність фінансової інформації, а підприємство самостійно може вводити будь-які додаткові правила ведення бухгалтерського обліку, виходячи зі своїх потреб.

Виходячи з функцій бухгалтерського обліку: контрольна функція, забезпечення збереження власності, інформаційна функція, функція зворотного зв'язку та аналітична функція; до ведення бухгалтерського обліку на підприємстві склалися такі вимоги:

1) точність ведення бухгалтерського обліку;

2) повнота ведення бухгалтерського обліку;

3) своєчасність відображення інформації, тобто відображення фактів господарської діяльності в тому періоді, коли вони відбулися, незалежно від часу надходження або виплати грошей за цими фактами;

4) несуперечність даних бухгалтерського обліку;

5) раціональність ведення бухгалтерського обліку.

Т.ч. при виконанні вимог до бухгалтерського обліку можна домогтися отримання достовірної інформації, яка ненобходіма як і для внутрішніх користувачів інформації, так і для зовнішніх.

З початку функціонування підприємства до економіки підприємства склалися наступні вимоги:

Вся інформація повинна надходити своєчасно для прийняття відповідних управлінських рішень;

Планування всіх результатів господарської діяльності;

Виконання завдань, що стоять перед підприємством.

Виконання першої вимоги необхідно для того, щоб виявити вчасно негативні процеси, які можуть виникнути на виробництві, для своєчасного усунення їх.

Планування всіх результатів господарської діяльності підприємства припускає під собою те, що жодне підприємство не може функціонувати без планування виробництва, тому що необхідно знати приблизний обсяг випуску продукції, виходячи з цього планувати витрати (витрати виробництва) і т.д.

Виконання завдань, що стоять перед підприємством включає в себе виконання різних зобов'язань перед постачальниками, клієнтами, третіми особами.

Без виконання вишепредложенних вимог неможливе нормальне функціонування підприємства.

У вимогах бухгалтерського обліку та економіки підприємства є подібності та відмінності.

Схожість полягає в тому, що вони вимагають оперативності і точності даних.

Різниця полягає в тому, що в основі вимог бухгалтерського обліку лежить вартісна оцінка, тоді як в основі вимог економіки підприємства лежить в більшій частині натуральна оцінка, майже всі показники розраховуються в натуральних вимірниках, а потім переводяться на грошові вимірники.

Вимоги бухгалтерського обліку охоплюють лише фінансовий бік діяльності підприємства, тоді як вимоги економіки підприємства орієнтовані на виробничу сторону діяльності підприємства.

У цілому вимоги бухгалтерського обліку та економіки підприємства спрямовані на поліпшення результатів господарської діяльності підприємства.

2. Організація бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Нафта-Сервіс»

2.1. Загальна характеристика ТОВ «Нафта-Сервіс»

ТОВ «Нафта-Сервіс» - торгівельне підприємство, створене в 1996 році.

Основною діяльністю підприємства є торгівля паливно-мастильними матеріалами (ПММ) оптом і в роздріб (через мережу автозаправних станцій). Крім того, підприємство реалізує автомобілі ВАЗ і КАМАЗи.

Основна виручка підприємства йде від торгівлі ПММ. Решта продукції становить не більше 20% в загальній виручці підприємства. ТОВ «Нафта-Сервіс» у 1999 році почало будівництво автозаправних станцій і планує їх побудувати і ввести в експлуатацію не менше 15 одиниць. Таким чином, більшу частину прибутку підприємство використовує на будівництво АЗС. Керівництво ТОВ «Нафта-Сервіс» планує отримувати в подальшому від автозаправних станцій не менше 50% всього обсягу прибутку.

Крім того, ТОВ «Нафта-Сервіс» надає автопослуги на автомашинах КАМАЗ і постійно розширює спектр надаваних послуг і має приріст кількості клієнтів, що користуються послугами підприємства.

Засновники не несуть відповідальності за боргами і зобов'язаннями підприємства, а підприємство не несе відповідальності за боргами і зобов'язаннями засновників. Засновники несуть відповідальність за збитки в межах свого вкладу.

Відносини підприємства з іншими юридичними та фізичними особами в усіх сферах господарської діяльності будуються на основі договору (контракту). Підприємство є вільним у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

ТОВ «Нафта-Сервіс» здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у порядку, визначеному чинним законодавством, надає дані до Інспекції Державного Податкового Комітету і несе відповідальність за їх своєчасне подання і достовірність.

Майно підприємства складається з основних фондів і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі.

Джерелами формування майна підприємства є:

- Грошові та матеріальні внески засновників;

- Доходи, отримані від здійснення господарської діяльності;

- Доходи від цінних паперів;

- Кредити банків та інших кредиторів.

2.2. Облік господарських операцій на ТОВ «Нафта-Сервіс»

Основними господарськими операціями на ТОВ «Нафта-Сервіс» є:

отримання товару від постачальника з попередньою або наступною оплатою;

відвантаження та реалізація товару покупцям з попередньою або наступною оплатою.

Розглянемо облік найважливіших господарських операцій на прикладі господарської діяльності виробничо-комерційного підприємства за січень 2008 р.

При надходженні товару на склад ТОВ «Нафта-Сервіс» основними документами є:

- Рахунок-фактура від постачальника на оплату товару;

- Накладна від постачальника встановленої форми ТТН-1 і ТН-2;

- Протокол узгодження ціни на одержуваний від постачальника товар;

- Договір купівлі-продажу між ТОВ «Нафта-Сервіс» та постачальником;

- Якщо оплата за товар, отриманий від постачальника, виконували з залученням третіх осіб, то необхідний договір переведення боргу або договір про уступку вимоги за участю трьох сторін;

- В необхідних випадках: специфікації, пакувальні ярлики, карти, якісні задоволення і т. п.

- Якщо розбіжностей кількості і вартості товару, що надійшов із супровідними документами постачальника не виявлено, то приймання оформляється безпосередньо на накладної шляхом проставлення штампу та розпису матеріально відповідальної особи. У разі виявлення в процесі приймання товарів нестач, надлишків, пересортиці, невідповідності якості або надходження цінностей без супровідних документів постачальника створюється комісія, яка складає приймальний акт.

Транспортні витрати відносяться на витрати обігу.

При виявленні під час приймання цінностей нестачі, на її величину зменшується вартість товарів, які надійшли на підприємство, а відповідні суми відображаються у складі розрахунків з постачальником.

Для синтетичного обліку товарів на підприємстві оптової торгівлі використовується активний синтетичний рахунок 41 «Товари». Для аналітичного обліку товарів складається відомість за товарно-матеріальними рахунками.

Транспортні витрати включаються в рахунок постачальника і обліковуються на рахунку 44 «Витрати обігу».

При отриманні товарів від постачальника робляться такі проводки:

- Дт 41 - Кт 60 - вартість надійшов від постачальника товару

- Дт 44 - Кт 60 - на суму транспортних витрат.

Підраховується підсумок до оплати в рахунку постачальника.

Оплачується рахунок постачальника з розрахункового або іншого рахунку (валютного, позичкового).

Дт 60 - Кт 51, 52 - на суму сплаченого рахунку.

При прийомі товарів від постачальника може бути виявлена ​​недостача:

- З вини постачальника

- З вини транспортної організації

- З вини працівника підприємства.

У цих випадках складається комерційний акт і акт приймання і виставляється винної сторони претензія.

Відповідно до робочого плану рахунків, що застосовуються на ТОВ «Нафта-Сервіс», складаються проводки, представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні проведення

Зміст господарської операції

Дт

Кт

Виявлена ​​недостача

(На суму виявленої недостачі)

66

41

1. сума нестачі в якості претензії виставлена ​​винної сторони

60, 76

66

2. сума нестачі в межах норм природного убутку

44

66

3. сума нестачі з вини працівника підприємства

76

66

При стягненні недостачі

50, 70

76

Для обліку розрахунків з кожним постачальником складається журнал-ордер № 6, поданий у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Журнал-ордер № 6 «Облік розрахунків з постачальниками», руб.

Найменування постачальника

Сальдо

З Кт 60 в дебет рахунків

Разом по кредиту

У Дт 60 з Кт 51

Разом по дебету

Сальдо


Дт

Кт

41

44




Дт

Кт

1.ООО Оілтех

-

-

160 000

7 000

167 000

167 000

167 000

-

-

2. ТОВ «ЮКА»

-

-

330 000

9 000

339 000

339 000

339 000

-

-

3. ЗАТ «Леда»

-

-

92 100

-

92 100

92 100

92 100

-

-

4. ПП «Еліка»

-

429,8

-

-

-

-

-

-

429,8

Разом:


429,8

582 100

16 000

598 100

598 100

598 100


429,8

На ТОВ «Нафта-Сервіс» реалізація товарів здійснюється безпосередньо зі складу підприємства.

На ТОВ «Нафта-Сервіс» відпустка товарів проводиться представнику покупця. Облік реалізації ведеться по оплаті відвантаженої продукції.

При відвантаженні товарів зі складу підприємства безпосередньо представнику покупця виписується товарно-транспортна накладна встановленої форми. Від представника покупця потрібно довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Облік товарів, продукції, відвантажених покупцям, ведеться на синтетичному рахунку 45 «Товари відвантажені». Аналітичний облік товарів відвантажених за кожним покупцем ведеться у відомості з обліку товарів відвантажених.

При відвантаженні товарів покупцям складається проводка:

Дт 45 - Кт 41 - на облікову вартість товарів.

Таким чином, до моменту реалізації (у нашому варіанті до моменту оплати) продукції, вона числиться в Дп 45 рахунку за купівельними цінами.

При оплаті рахунків покупцями складається проводка:

Дт 90 - Кт 45 - на суму відвантаженого й оплаченого товару

На ТОВ «Нафта-Сервіс» у січні 2008 року мали місце такі господарські операції з відвантаження товару, відображені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Господарські операції з відвантаження товару

Найменування господарської операції

Кореспонденція

Сума


Дт

Кт


1. відвантажено бензин ДСК-5

45

41

160 000

2. відвантажено маш.масло ДСК-5

45

41

330 000

3. відвантажено газ фірмі «ДС-Сервіс" м. Москва

45

41

92 100

4. оплачений рахунок, пред'явлений ДСК-5 за бензин

90

45

160 000

5. оплачений рахунок, пред'явлений ДСК-5 за маш.масло

90

45

330 000

6. оплачений рахунок, пред'явлений фірмі «ДС-Сервіс» за газ

90

45

92 100

Складається відомість з обліку товарів відвантажених, представлена ​​в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Відомість обліку товарів відвантажених за січень 2008 р., руб.

Найменування покупця і товару відвантаженого

Сальдо

У Дт 45 рахунку з кредиту рахунків

Разом по дебету

З Кт 45 в дебет 90

Разом по кредиту

Сальдо


Дт

Кт

41




Дт

Кт

  1. ДСК-5

Бензин

-

-

160 000

160 000

160 000

160 000

-

-

Маш.масло

-

-

330 000

330 000

330 000

330 000

-

-

2. фірма «ДС-Сервіс» газ

-

-

92 100

92 100

92100

92100

-

-

Разом:



582 100

582 100

582 100

582 100

-

-

Якщо не весь відвантажений товар оплачено, то залишається сальдо по Дт 45 рахунка, де відбивається відвантажений товар за купівельною ціною.

Синтетичний облік оптового товарообігу ведеться на результативному рахунку 90 «Продажі».

За дебетом рахунка 90 відображається вартість реалізованих за купівельними цінами товарів, а по кредиту рахунку 90 відображається вартість товарів за продажними цінами.

Сума перевищення продажної вартості над покупною представляє собою реалізовані оптові надбавки чи валовий дохід від реалізації.

Частина валового доходу від реалізації підприємства оптової торгівлі направляють на поповнення власних обігових коштів і зараховується до фондів спеціального призначення. Встановлено ставку відрахувань 6%.

Від суми, що залишилася валового доходу виробляються відрахування:

- На підтримку виробників сільськогосподарської продукції (1%);

- На утримання відомчого житлового фонду (0,5%);

- Податок на додану вартість.

Інших відрахувань ТОВ «Нафта-Сервіс» від виручки не виробляє.

Також в Дт 90 в кінці місяця списуються витрати обігу,

В кінці місяця рахунок 90 закривається. Результат від реалізації списується в дебет рахунку 99 «Прибутки та збитки» наступною проводкою:

Основна частина розрахунків між підприємствами здійснюється безготівковим шляхом, тобто перерахуванням грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача в його банку. Банк зберігає грошові кошти підприємств на їх рахунках, зараховує надійшли на ці рахунки суми, виконує розпорядження підприємств про їх перерахування і видачу з рахунків і про проведення інших банківських операцій, передбачених банківськими правилами і договорами.

У ТОВ «Нафта-Сервіс» розрахунки з іншими підприємствами здійснюються тільки в безготівковому порядку.

Порядок і форма розрахунків між платником та одержувачем коштів визначаються договором між сторонами (угодою, окремими домовленостями).

Рух коштів по розрахунковому рахунку відображені по 51 рахунку.

Для бухгалтерського обліку касових операцій призначений активний синтетичний рахунок 50 «Каса». Дані аналітичного обліку відображаються в касовій книзі.

Заробітна плата є одним з елементів собівартості продукції. Вона включається в собівартість продукції всіх підприємств, об'єднань і організацій, на які поширюється дія Закону про підприємства незалежно від форм власності.

Синтетичний облік заробітної плати ведеться на рахунку 70 «Розрахунки з оплати праці». Нарахування заробітної плати відображається за кредитом рахунку 70, утримання із заробітної плати відображаються за дебетом рахунку 70 в кореспонденції з іншими рахунками, видача заробітної плати відображається за дебетом рахунка 70 в кореспонденції з рахунками 50, 51. Для обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами призначений рахунок 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами». Аналітичний облік по кожному боржнику і кредитору ведеться у відомості № 7, яка складається щомісяця (див. додаток 1). Звітна номенклатура витрат обігу пристосована для формування інформації, необхідної при обчисленні і контролю сум податків. Синтетичний облік витрат звернення ведеться на активному рахунку 44 «Витрати на продаж». Складається відомість-розшифровка витрат по 44 рахунку. (Див. додаток 2) Окремим рядком виділяються витрати, включені до складу матеріальних витрат (що враховуються при розрахунку податку на додану вартість).

2.3. Аналіз фінансово-господарської діяльності

Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції (робіт, послуг). Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства і його фінансовий стан.

Під собівартістю продукції, робіт і послуг розуміються виражені в грошовій формі витрати усіх видів ресурсів підприємства. Склад витрат, що включаються до собівартості продукції, визначається державним стандартом, а методи калькулювання - самими підприємствами.

Таблиця 2.5. Аналіз планових і фактичних витрат підприємства за 2008 рік

п.

Найменування витрат

План

Факт

Відхилення,%

1

Заробітна плата

8 750

7 980

91,2%

2

Відрахування до фонду соц. захисту

3 500

3 186

91,0%

3

Амортизація ОС

1 050

1 057

100,7%

4

Матеріальні витрати

14 000

13 022

93,0%

5

Інші витрати

5 250

5 225

99,5%


Повна собівартість

32 550

30 469

93,6%


в т.ч.





змінні витрати

29 550

26 714

90,4%


постійні витрати

3 000

3 755

125,2%

Як видно з таблиці 2.5, фактичні витрати ТОВ «Нафта-Сервіс» склали лише 93,6% від планових, що можна оцінити як позитивний фактор у роботі підприємства. При цьому потрібно враховувати, що план по реалізації в 2008 році перевиконаний на 7,6%, що ще більше підкреслює позитивну тенденцію в управлінні витратами підприємства.

Негативним моментом є те, що фактичні постійні витрати зросли в порівнянні з плановими на 25,2%. А оскільки при зниженні обсягу продажів постійні витрати підприємству скоротити значно важче, ніж змінні, то собівартість на одиницю реалізації продукції зростає і, таким чином, підприємство отримує меншу кількість чистого прибутку з одиниці продукції.

Одним з основних фінансових показників, що застосовуються при оцінці фінансового стану підприємства, є прибуток. Прибуток - це, з одного боку, основним джерелом фінансування діяльності підприємств, а з іншого - джерело доходів державного та місцевого бюджетів. Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників прибутку складається таблиця (таб. 2.6.), В якій використовуються дані бухгалтерської звітності ТОВ «Нафта-Сервіс» з форми 2.

Таблиця 2.6 Аналіз динаміки показників прибутку

Найменування показника

Період

Всього

за рік

Зростання,%


I кв

II кв

III кв

IV кв


IV / I

Виручка від продажу товарів

76 062

116 797

207 952

163 982

564 793

116%

в т.ч. з роздрібної торгівлі

11 167

23 326

39 345

43 816

117 654

292%

Собівартість товарів

67 871

100 481

177 213

139 864

485 429

106%

в т.ч. з роздрібної торгівлі

9 152

18 688

28 773

32 243

88 856

252%

Комерційні та управлінські витрати

4 721

6 225

9 116

10 407

30 469

120%

в т.ч. з роздрібної торгівлі

672

1 114

1 356

2 644

5 786

293%

Чистий прибуток

2 870

8 857

20 109

13 145

44 981

358%

в т.ч. з роздрібної торгівлі

1 244

3 525

9 097

8 843

22 709

611%

З даних таблиці 2.6 слід, що чистий прибуток, отриманий в IV кварталі 2008 року по відношенню до I-го кварталу зросла на 358%, що свідчить про значне підвищення ефективності діяльності ТОВ «Нафта-Сервіс». Коефіцієнти рентабельності є окреме питання показників ефективності , коли в якості показника ефекту в чисельнику дробу береться прибуток, а в знаменнику - величина ресурсів або витрат. При розрахунку коефіцієнтів використовується балансовий прибуток і чистий прибуток (за мінусом платежів до бюджету). Рентабельність всіх активів (економічна рентабельність) показує, скільки грошових одиниць прибутку (коп.) отримано підприємством з одиниці вартості активів (1 руб.) Незалежно від джерел залучення коштів (див. таб. 2.7.).

Таблиця 2.7. Аналіз показників рентабельності ТОВ «Нафта-Сервіс»

п

Найменування показників

Періоди

Формула розрахунку



I кв

II кв

III кв

IV кв


1

Рентабельність активів

0,01

0,04

0,07

0,05

190 (ф2) / 300 (ф1)

2

Рентабельність власного капіталу

0,09

0,20

0,35

0,18

190 (ф2) / СК

3

Загальний коефіцієнт рентабельності

0,04

0,08

0,10

0,07

(Ф2): 190 / (010 +090 +120)

4

Рентабельність продажів

0,05

0,09

0,10

0,08

050 (ф2) / 010 (ф2)

За даними аналізу рентабельності робимо висновок, що найбільш високий рівень рентабельності на ТОВ «Нафта-Сервіс» доводиться на III квартал 2008 року, найбільш низький - на I квартал.

Рентабельність власного капіталу в усі аналізовані періоди, окрім I кварталу 2008 року, досить висока. Це говорить про високий рівень управління капіталом підприємства.

Рентабельність продажів, так само як і рентабельність активів, знаходяться на досить низькому рівні, що дозволяє зробити висновок про необхідність підвищення ефективності управління даними показниками.

Ефективність виробництва оцінюється виходячи з аналізу ще декількох груп показників, що об'єднуються в загальну групу: продуктивність, фондоозброєність, капіталовіддача (див. таб. 2.8.).

Таблиця 2.8. Аналіз ефективності виробництва ТОВ «Нафта-Сервіс» в тис. руб.

п

Найменування показників

Періоди

Формула розрахунку



I кв

II кв

III кв

IV кв


1

Коефіцієнт рентабельності основних фондів

0,49

0,80

0,89

0,50

190 (ф2) / 120 (ф1)

2

Фондовіддача

12,94

10,51

9,19

6,21

010 (ф2) / 120 (ф1)

3

Фондоозброєність

36,73

61,73

106,74

101,58

120 (ф1) / ССЧ

4

Продуктивність праці

475,39

648,87

980,91

630,70

010 (ф2) / ССЧ

5

Прибуток на одного працюючого

51,19

90,64

145,00

92,76

029 (ф2) / ССЧ

6

Середньомісячна заробітна плата на одного працюючого

2,76

2,89

3,43

3,26


7

Середньооблікова кількість працюючих

160

180

212

260

029 (ф2) / ССЧ

* ССЧ - середньооблікова чисельність працюючих

На ТОВ «Нафта-Сервіс» спостерігається значне підвищення рівня рентабельності основних фондів в II і III кварталах 2008 року в результаті значного підвищення надходження виручки від реалізації продукції.

Зростання фондовіддачі є найважливішим чинником поліпшення фінансових результатів діяльності підприємства. На ТОВ «Нафта-Сервіс» спостерігається значний ріст даного показника за аналізований період, що є позитивним чинником його діяльності.

Розрахунок оборотності активів, запасів і дебіторської заборгованості для ТОВ «Нафта-Сервіс» наведено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Аналіз динаміки показників оборотності активів, запасів і дебіторської заборгованості

п

Найменування показників

Періоди

Формула розрахунку



I кв

II кв

III кв

IV кв


1

Оборотність активів (ОА)

0,34

0,55

0,70

0,60

010 (ф2) / 300 (ф1)

2

Оборотність оборотних активів (ООА)

0,52

0,89

1,00

1,00

010 (ф2) / 290 (ф1)

3

Оборотність запасів (ОЗ)

1,32

3,11

9,87

3,57

020 (ф2) / (210 (ф1) -216 (ф1))

4

Оборотність дебіторської заборгованості (ОДЗ)

1,23

1,55

1,35

1,54

010 (ф2) / (230 (ф1) +240 (ф1))

Для оцінки оборотності запасів береться собівартість реалізованої продукції, а в дільнику - середня величина запасів.

Таблиця 2.10 Аналіз динаміки обороту активів, запасів і дебіторської заборгованості в днях

п

Тривалість обороту в днях

Періоди

Формула розрахунку



I кв

II кв

III кв

IV кв


1

активів

262

166

132

154

91 * / 010 (ф2) / 300 (ф1)

2

оборотних активів

174

103

92

92

91/010 (ф2) / 290 (ф1)

3

запасів

68

29

9

26

91/020 (ф2) / (210 (ф1) -216 (ф1))

4

дебіторської заборгованості

73

59

68

60

91/010 (ф2) / (230 (ф1) +240 (ф1))

* 91 - кількість днів у кварталі

З таблиці 2.9, 2.10 видно, що оборотність запасів і дебіторської заборгованості також як і оборотність активів, значно підвищилася. Відповідно з I по IV квартали звітного року значно знизилася тривалість їх обороту в днях:

  • тривалість обороту запасів знизився в 2,6 рази;

  • тривалість обороту дебіторської заборгованості знизилася в 1,2 рази.

Таким чином, ми бачимо, що значне підвищення виручки від реалізації товарів на ТОВ «Нафта-Сервіс» позитивно вплинуло на оборотність активів, запасів і дебіторської заборгованості підприємства.

Далі розрахуємо основні коефіцієнти ліквідності і платоспроможності для ТОВ «Нафта-Сервіс», які використовуються аналітиками в оцінці фінансового стану підприємства (див. табл. 2.11).

Таблиця 2.11.

Характеристика платоспроможності (ліквідності)

п

Найменування

Періоди

Норма

Формула розрахунку



I кв

II кв

III кв

IV кв



1

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,13

0,07

0,08

0,02

K> 0,2 - 0,25

(250 +260) / 690

2

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,59

0,55

0,77

0,59

До> 0,7

(240 +250 +260) / 690

3

Коефіцієнт поточної ліквідності

1,09

0,84

0,93

0,88

К = 1,0 - 2,0

290/690

4

Коефіцієнт загальної платоспроможності

1,28

1,36

1,34

1,47

До> 2,0

ст. 300 / (ст.450 + ст.590 + ст.690 - ст.640)

На ТОВ «Нафта-Сервіс» величина коефіцієнта абсолютної ліквідності становить 0,12 у I кварталі і 0,7 - в II - III кварталах, що є нормою для підприємств, основним видом діяльності яких є торгівля. У IV кварталі абсолютна ліквідність падає до 0,02, що є чинником, на який необхідно звернути пильну увагу, так як платоспроможність підприємства знаходиться при цьому під загрозою.

Платоспроможність підприємства з урахуванням майбутніх надходжень від дебіторів характеризує коефіцієнт швидкої ліквідності. Він показує, яку частину поточної заборгованості організація може покрити в найближчій перспективі за умови повного погашення дебіторської заборгованості.

Нормальне обмеження означає, що грошові кошти і майбутні надходження від поточної діяльності повинні покривати поточні борги. Для підвищення рівня коефіцієнта швидкої ліквідності необхідно сприяти зростанню забезпеченості запасів власними оборотними коштами, для чого варто збільшувати власні оборотні кошти й обгрунтовано знижувати рівень запасів. Коефіцієнт швидкої ліквідності найбільш точно відображає поточну платоспроможність підприємства.

На ТОВ «Нафта-Сервіс» рівень коефіцієнта швидкої ліквідності досягає необхідної норми тільки в III кварталі 2008 року за рахунок значного підвищення величини швидко реалізованих активів. В інших періодах він набагато нижчий за норму, що характеризує платоспроможність підприємства як недостатню.

Прогнозовані платіжні можливості організації за умови погашення короткострокової дебіторської заборгованості і реалізації наявних запасів (з урахуванням компенсації здійснених витрат) відображає коефіцієнт поточної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності повинен бути більше одиниці, але в залежності від профілю діяльності він може варіюватися. У II кварталі рівень коефіцієнта поточний ліквідності знаходиться на найнижчому рівні в результаті росту кредиторської заборгованості перед постачальниками і підрядниками, а також зменшення запасів. Таким чином, необхідний мінімальний рівень коефіцієнт має лише в I кварталі 2008 року, в результаті чого виникає ризик втрати платоспроможності підприємством у разі пред'явлення кредиторами своїх прав в короткий проміжок часу.

Для підвищення рівня коефіцієнта поточної ліквідності необхідно поповнювати реальний власний капітал підприємства й обгрунтовано стримувати зростання необоротних активів і довгострокової дебіторської заборгованості.

Загальна платоспроможність підприємства визначається як здатність покрити всі зобов'язання підприємства (короткострокові і довгострокові) усіма її активами. Природним для коефіцієнта загальної платоспроможності є наступне нормальне обмеження: ³ 2. Основним чинником, що обумовлює загальну платоспроможність, є наявність у підприємства реального власного капіталу. На розглянутому підприємстві величина коефіцієнта платоспроможності нижче норми. Даний рівень платоспроможності складається в результаті наявності у підприємства короткострокової кредиторської заборгованості перед постачальниками і підрядниками.

Таким чином, за результатами аналізу можна зробити висновок про недостатній рівень ліквідності та платоспроможності фірми ТОВ «Нафта-Сервіс», на що слід звернути увагу керівництва з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Висновок

Зв'язок аналізу з бухгалтерським обліком має двоїстий характер. З одного боку, відомості бухгалтерського обліку є головним джерелом інформації при аналізі господарської діяльності. Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, дуже важко підібрати для аналізу необхідні матеріали і перевірити їх якість. З іншого боку, вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи інакше переадресовуються бухгалтерському обліку. Для того щоб більш якісно забезпечити аналіз інформацією, зробити її більш оперативною, правдивою, точною, в необхідній мірі деталізованої, доступною і зрозумілою, вся система бухгалтерського обліку постійно вдосконалюється. Для більшої своєї аналітичності бухгалтерський облік змінює форми і зміст регістрів, порядок документообігу і т.д.

Бухгалтерія представляє систематичну інформацію про роботу підприємства та окремих його підрозділів керівництву підприємства (підрозділів).

У вимогах бухгалтерського обліку та економіки підприємства є подібності та відмінності.

Схожість полягає в тому, що вони вимагають оперативності і точності даних.

Різниця полягає в тому, що в основі вимог бухгалтерського обліку лежить вартісна оцінка, тоді як в основі вимог економіки підприємства лежить в більшій частині натуральна оцінка, майже всі показники розраховуються в натуральних вимірниках, а потім переводяться на грошові вимірники.

Вимоги бухгалтерського обліку охоплюють лише фінансовий бік діяльності підприємства, тоді як вимоги економіки підприємства орієнтовані на виробничу сторону діяльності підприємства. Основними господарськими операціями на ТОВ «Нафта-Сервіс» є:

- Отримання товару від постачальника з попередньою або наступною оплатою;

- Відвантаження та реалізація товару покупцям з попередньою або наступною оплатою.

Загальна платоспроможність підприємства визначається, як здатність покрити всі зобов'язання підприємства (короткострокові і довгострокові) усіма її активами. Основним чинником, що обумовлює загальну платоспроможність, є наявність у підприємства реального власного капіталу. На розглянутому підприємстві величина коефіцієнта платоспроможності нижче норми. Даний рівень платоспроможності складається в результаті наявності у підприємства короткострокової кредиторської заборгованості перед постачальниками і підрядниками.

Список використаної літератури

1. Бакаєв О.С., Шнейдман Л.З. Сучасна постановка бухгалтерського обліку на підприємстві / / Бухгалтерський облік. - 2008 - № 11 - 12 с.

2. Большаков С. В. Облікова політика і фінанси підприємства. / / Фінанси. - 2008 - № 8. - С.11-15.

3. Бухгалтерський облік. Підручник / За ред. П.С. Безруких. -М.: Бухгалтерський облік. - 2001. - 576с.

4. Бухгалтерський облік: Підручник / За ред. А. В. Власова. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 824с.

5. Баканов М. І. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 2005 .- С. 240 - 242.

6. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. Як управляти капіталом? - М.: Фінанси і статистика, 2006

7. Бортніков А. Про платоспроможності та ліквідності підприємства / / Бухгалтерський облік. - 2003 .- № 11 .- С. 32 - 34.

8. Висоцький Д. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості / / Бух. Облік. - 2006 .- № 12 .- С. 36 - 37.

9. Єфімова О. В. Аналіз власного капіталу / / Бух. Облік. - 2006 - № 1 .- З 95 - 102.

10. Єфімова О. Аналіз платоспроможності підприємств / / Бух. Облік. - 2006 .- № 7 .- З 72.

11. Єфімова О. Аналіз фінансової стійкості підприємства / / Бух. Облік. - 2006 .- № 3 .- С. 22 - 23.

12. Єфімова О. Аналіз показників ліквідності / / Бух. Облік. - 2006 .- № 6 .- С. 54 - 58.

13. Єфімова О. Аналіз руху грошових коштів підприємства / / Бух. Облік. - 2005. № 2 .- С.17 - 23.

14. Єфімова О. Аналіз фінансових результатів і ефективності використання майна / / Бух. Облік. - 2006 .- № підприємств / / Аудитор. - 2006. - № 12. - С. 20 - 28.

15. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. -М.: Фінанси і статистика, 2005.

16. Правові основи бухгалтерського обліку. Збірник нормативних актів і документів. - М.: Изд-во ИНФРА-М-НОРМА, 2006. - 600С.

17. Савицька Г.В.. Аналіз господарської діяльності підприємства: Учеб.пособие для студентів вузів, що навч. з екон. спец. і напрямів. - 2-е вид., Перераб., Доп. - М.: ІП "Екоперспектіва", 2007. - 498с.

Додаток 1

Відомість № 7 за січень 2008 р., в тис. руб.

Найменування дебітора, кредитора

Сальдо на початок місяця

У Дт 76 з кредиту рахунків

Разом по Дт 76

З Кт 76 в Дт рахунків

Разом по кредиту 76

Сальдо на кінець місяця


Дт

Кт

51

55


44

51


Дт

Кт

ПП «Юніс»


32 974



-



-

-

32 974

«Спей-Графік» (бланки)

-

-

200


200

200


200

-

-

«Смід-проект» (оренда)

-

-

4 200


4 200

4 200


4 200

-

-

«Приорбанк" (обслуговування)

-

-

120


120

120


120

-

-

МВБ (продаж російських рублів)

-

-


114 156

114 156


114 156

114 156

-

-

Разом:


32 794

4 520

114 156

118 676

4 520

114 156

118 676

-

32 974

Додаток 2

Відомість-розшифровка витрат по 44 рахунку за січень 2008 р., тис. руб.

Найменування витрат

Сума

У Дт 44 з кредиту рахунків:

У тому числі мат. витрати



76

71


68

69

70

60


Придбано бух. Бланки

200

200







200

Оренда офісу

4 200

4 200






4 200

Послуги банку

120

120






120

Витрати на відрядження

250


250





250

Відрахування до фонду зайнятості

60

60







Відрахування на утримання ДДУ

360

360






360

Відрахування на соц. страхування

2 100




2 100




Заробітна плата за січень

6 000





6 000



Відрахування до дорфонд

1 943

1943






1 943

Транспортні витрати

16 000






16 000

16 000

Разом:

31 473

6883

250

240

2 100

6 000

16 000

23 313

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
255.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Бухгалтерський облік в системі управління підприємством
Математичні методи в економічному аналізі
Роль прогнозування в економічному аналізі
Економічне моделювання в економічному аналізі 3
Економічне моделювання в економічному аналізі 2
Економічне моделювання в економічному аналізі
Класифікація показників в економічному аналізі
Середні веліічіни в економічному аналізі
Управління персоналом у системі управління підприємством
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru