Бухгалтерський баланс його значення в сучасних економічних умовах

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Федеральне агентство з освіти

Новосибірський державний університет економіки і управління

Кафедра Бухгалтерського обліку

Дисципліна Бухгалтерська (фінансова) звітність

Курсова робота

по темі: Бухгалтерський баланс, його значення в сучасних економічних умовах

Новосибірськ

2010

Зміст

Введення

1. Бухгалтерський баланс, його види і структура

1.1 Визначення бухгалтерського балансу

1.2 Класифікація бухгалтерських балансів

1.3 Структура бухгалтерського балансу

2. Роль і значення бухгалтерського балансу в управлінні підприємством у сучасних умовах

2.1 Бухгалтерський баланс - основна форма в системі звітності

2.2 Бухгалтерський баланс і його роль в управлінні підприємства в сучасних умовах

Висновок

Список використаної літератури

Введення

«Баланс (французьке balance - ваги) - система показників, згрупованих у зведену відомість у вигляді двосторонньої таблиці, що відображає наявність господарських засобів та джерел їх формування в грошовій оцінці на певну дату». 1

У балансі господарські засоби представлені, з одного боку, за їх видами, складу та функціональної ролі в процесі відтворення сукупного суспільного продукту, а з іншого - за джерелами їх формування і цільовим призначенням. Стан господарських засобів і їх джерел показується на певний момент, як правило, на перше число звітного періоду у вартісному вираженні. Беручи до уваги, що угрупування і узагальнення у балансі наводиться і на початок року, можна стверджувати, що стан показників наведено не тільки в статиці, а й у динаміці.

Це значно розширює межі пізнання сутності бухгалтерського балансу, його місця у визначенні фінансової стійкості економічного суб'єкта на ринку товарів, робіт, і послуг.

Сутність бухгалтерського балансу виявляється в його призначенні. З одного боку, він є частиною методу бухгалтерського обліку. З іншого боку, бухгалтерський баланс - одна з форм періодичної та річної звітності.

Серед інших складових методу бухгалтерського обліку двоїсте призначення характерно тільки для бухгалтерського балансу.

У цій подвійності не тільки суть закону єдності протилежностей, а й основа для оцінки фінансового стану фірми. З метою більшої доступності розуміння економічної сутності об'єктів, що відображаються у складі окремих статей, в балансі дана їх угруповання. Потенційні інвестори і кредитори вивчають і оцінюють зміст і відносини між окремими групами і підгрупами активу і пасиву балансу, їх взаємозв'язок між собою.

Бухгалтерський баланс є найбільш інформативною формою, яка дозволяє приймати обгрунтовані управлінські рішення.

Уміння читати баланс - знання змісту кожної його статті, способу її оцінки, ролі в діяльності підприємства, зв'язку з іншими статтями, характеристики цих змін для економіки підприємства.

Уміння читання бухгалтерського балансу дає можливість:

- Одержати значний обсяг інформації про підприємство;

- Визначити ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними засобами;

- Встановити, за рахунок яких статей змінилася величина оборотних коштів;

- Оцінити загальний фінансовий стан підприємства навіть без розрахунків аналітичних показників.

Бухгалтерський баланс є реальним засобом комунікації, завдяки яким:

- Керівники отримують уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, правильності обраного стратегічного курсу, порівняльних характеристик ефективності використання ресурсів і прийнятті рішень найрізноманітніших питань по управлінню підприємством;

- Аудитори отримують підказку для вибору правильного рішення в процесі аудіювання, планування своєї перевірки, виявлення слабких місць у системі обліку і зон можливих навмисних і ненавмисних помилок у зовнішній звітності клієнта;

- Аналітики визначають напрямки фінансового аналізу.

Розглянувши значення бухгалтерського балансу в сучасних економічних умовах, можна сказати, що обрана тема курсової роботи дуже актуальна.

Метою цієї роботи є відображення місця, важливість і значення бухгалтерського балансу, в сучасних економічних умовах.

1. Бухгалтерський баланс, його види і структура

1.1 Визначення бухгалтерського балансу

«Баланс є модель, за допомогою якої в інтересах користувачів представляється на певний момент часу фінансове становище організації (підприємства)». 6

Слово «баланс» походить від латинських слів bis - «двічі» і lans - «чаша терезів», що буквально означає «двучашье» і вживається як символ рівноваги, рівності. Цей термін прийнятий в економіці як умова для позначення системи інтервальних показників, що характеризують джерела утворення будь-яких ресурсів і напрямок їх використання за певний період (інтервал). Наприклад, баланс виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту, матеріальні баланси, баланс населення, організації і т. п. Балансовий метод як спосіб представлення даних у вигляді двосторонніх таблиць з рівними підсумками широко використовується в обліку, економічному аналізі та плануванні. Баланси використовуються для проведення факторного аналізу при вивченні жорстко детермінованих залежностей.

У бухгалтерському обліку слово "баланс" має двояке значення:

а) рівність підсумків, коли рівні підсумки записів по дебіту і кредиту рахунків, підсумки записів по аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку, підсумки активу і пасиву бухгалтерського балансу;

б) найбільш важлива форма бухгалтерської звітності, що показує стан засобів організації в грошовій оцінці на певну дату. Рівні підсумки активу і пасиву розташовуються здебільшого на одному рівні, займаючи строго горизонтальне положення, подібно коромислу ваг, що знаходяться в стані рівноваги. На відміну від балансів, використовуваних при плануванні й аналізі, бухгалтерський баланс являє собою систему моментальних показників, що характеризують стан засобів підприємства та джерел їх утворення на певну дату (момент).

1.2 Класифікація бухгалтерських балансів

Існує безліч видів бухгалтерських балансів в залежності від мети їх складання. Для більш чіткого уявлення видів балансів необхідно познайомитися з їх класифікацією.

Важливо мати на увазі сім підстав для класифікації бухгалтерських балансів: 1) час складання; 2) джерела складання; 3) обсяг інформації, 4) характер діяльності; 5) форма власності; 6) об'єкт відображення; 7) відображення регулюючих статей.

До 1 - за часом складання бухгалтерські баланси можуть бути: 1) вступні; 2) поточні; 3) ліквідаційні; 4) розділові; 5) об'єднавчі.

Вступний баланс складають на момент виникнення підприємства. Він визначає обсяг цінностей, з якими воно починає свою діяльність.

Поточні баланси складають періодично протягом всього часу існування підприємства. Вони поділяються на початкові (вхідні), проміжні та заключні (вихідні). Початковий баланс формується на початок, а заключний на кінець звітного року. Звідси випливає, що заключний баланс звітного року є початковим балансом наступного року, тобто ці баланси, по суті, заключні. Проміжні баланси складаються за період між початком і кінцем року. Проміжні баланси відрізняються від заключних, по-перше, тим, що до них додається менше звітних форм, які розкривають ті чи інші статті балансу. По-друге, проміжні баланси складаються, як правило, тільки на підставі даних поточного бухгалтерського обліку, тоді, коли перед складанням заключного балансу повинна бути проведена повна інвентаризація всіх статей балансу (основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків) з відображенням її результатів, внаслідок чого заключні баланси більш повно відображають господарську діяльність підприємства.

Ліквідаційний баланс формують при ліквідації підприємства. Ці баланси складають протягом усього періоду ліквідації, вони також носять назву вступних ліквідаційних (на початок періоду ліквідації), проміжних ліквідаційних (протягом згаданого періоду) і заключних ліквідаційних (на кінець періоду ліквідації).

Розподільчі баланси складають у момент розділення великої організації на декілька більш дрібних структурних одиниць або передачі однієї або кількох структурних одиниць даної організації іншій організації. В останньому випадку баланс часто називають передавальним.

Об'єднавчий баланс формують при об'єднанні (злиття) декількох організацій в одну або під час приєднання однієї або декількох структурних одиниць до даної організації.

До 2 - за джерелами складання баланси поділяються на інвентарні, книжні, генеральні.

Інвентарні баланси складають тільки на підставі інвентарю (опису) коштів; вони являють собою скорочений і спрощений його варіант. Такі баланси потрібні або при виникненні нового підприємства на існувала раніше майнової основі, або при зміні господарством своєї форми (наприклад, при перетворенні його з державної в акціонерне).

Книжковий баланс складають на підставі тільки книжкових записів (даних поточного бухгалтерського обліку) без попередньої перевірки їх шляхом інвентаризації.

Генеральний баланс складають на підставі облікових записів і даних інвентаризації. Згідно з останньою уточнюються залишки коштів, тим самим підвищується реальність балансу.

До 3 - за обсягом інформації баланси поділяються на одиничні та зведені.

Одиничний баланс відображає діяльність тільки одного підрозділу підприємства, виділеного на баланс. Зведений баланс виходить шляхом механічного складання сум, що значаться на статтях всіх одиничних балансів, і підрахунку загальних підсумків активу і пасиву. У такому балансі кожна графа характеризує стан засобів тих чи інших підприємств, а графа «Всього» відображає загальний стан засобів в цілому.

Різновидом зведених є консолідовані баланси, які представляють собою об'єднання за спеціальними правилами балансів організації, юридично самостійних, але складових взаємозв'язану в економічному і фінансовому відносинах єдину групу.

К 4 - за характером діяльності баланси можуть бути основною (звичайної) і не основний (іншої) діяльності.

Основною називається діяльність, яка визначає основний обсяг виручки організації та відповідна її профілю (для промислових організацій основною вважається діяльність з виробництва та реалізації промислової продукції, будівельних організацій - виконання будівельно-монтажних робіт; для торгових організацій - купівля та продаж товарів і т. п. ). Усі інші види діяльності організації - неосновні (підсобні сільськогосподарські, житлово-комунальні та транспортні господарства і т. д.).

До 5 - за формами власності розрізняють баланси державних, муніципальних, кооперативних, колективних приватних, змішаних і спільних організацій, а також громадських організацій. Вони розрізняються в основному за джерелами утворення власних коштів. Наприклад, основним джерелом утворення власних коштів державних підприємств є статутний фонд; кооперативних - основний, пайовий та інші фонди і т. д.

До 6 - по об'єкту відображення баланси поділяються на самостійні і окремі.

Самостійний баланс мають тільки організації, які є юридичними особами.

Окремий баланс складають структурні підрозділи організації (філії, цехи, автотранспортні та житлово-комунальні господарства і т. д.).

До 7 - за способом відображення регулюючих статей розрізняють баланси-брутто і баланси-нетто.

Баланс-брутто включає регулюючі статті.

Баланс-нетто передбачає зменшення оцінки регульованих статей шляхом вирахування регулюючих статей.

У будь-якому балансі, до якої б класифікаційної групи він ставився, для порівнянності даних на початок і кінець року номенклатура статей балансу на початок року повинна бути приведена у відповідність з номенклатурою балансу на кінець року.

Залишки по рахунках бухгалтерського обліку, що відображає розрахунки, в балансі показуються в розгорнутому вигляді: в активі - дебетове сальдо, в пасиві - кредитове сальдо.

1.3 Структура бухгалтерського балансу

При аналізі структури бухгалтерського балансу необхідно розрізняти її вертикальний та горизонтальний розрізи. Перший припускає розподіл облікових об'єктів на актив і пасив. (Традиційно в рамках статичної розуміння балансу це кошти та їх джерела.) Другий пов'язує поділ цих об'єктів по термінах оборотності (до року і понад рік). Остання обставина нормативно закріплено п. 19 ПБУ 4 / 99.

Обидва розрізу необхідно розглядати разом в їх єдності.

Вирішальне значення має вертикальний розріз. Він присутній у всіх балансах, і саме він дає визначення самого назвою основної звітної форми, що складається з активу і пасиву. Що важливіше - актив або пасив - питання спірне. Одні говорять, що спочатку Бог створив майно - актив, а потім вже люди придумали пасив. Звідси перевагу матеріального активу ідеального пасиву. Інші бухгалтери, які люблять капітал і в прямому, і в переносному сенсі, стали говорити, що саме він, капітал, став причиною руху цінностей і саме він причина господарської діяльності, а актив - лише наслідок вкладеного в підприємство капіталу.

У даному випадку виберемо перший варіант і розглянемо баланс зліва на право, від активу до пасиву.

Статті активу бухгалтерського балансу класифікуються за двома підставами.

Перше - по терміну, за який імовірно ці витрати повинні окупитися, тобто принести фірмі доходи. Це так званий строк оборотності активів. За цим критерієм виділяють необоротні активи - витрати фірми, термін окупності яких складає рік і більше з дати, на яку складається баланс, і оборотні активи - витрати, які, ймовірно, повинні принести підприємству дохід за термін менше року з моменту складання балансу.

Баланс підприємства

Актив Пасив

Необоротні активи Капітал і резерви

Оборотні активи язання

Необоротні активи в загальному вигляді є кошти, які використовуються фірмою більше 1 року.

Оборотні активи - це кошти організації, використовуються нею, як правило, протягом 1 року.

Другою підставою класифікації статей активу балансу (воно поширюється тільки на демонстроване в активі майно фірми) є ступінь їх ліквідності, тобто можлива швидкість обігу в гроші. Згідно цій підставі чим нижче в активі балансу розташована конкретна його стаття, тим вище ступінь її ліквідності. Така класифікація статей активу полегшує аналіз платоспроможності підприємства. Група найбільш ліквідного майна фірми - оборотні активи або їх окремі частини - зіставляється з підлягають погашенню в найближчим часом боргами підприємства.

Тепер розглянемо пасив, тобто джерела коштів, які фінансують актив. Тут має місце загальна класифікація статей:

Актив Пасив

Капітал і резерви (власні

джерела коштів)

Напрями розміщення Довгострокові зобов'язання (кредиторська

коштів підприємства заборгованість зі строком погашення

12 місяців і більше)

Короткострокові зобов'язання (кредиторська

заборгованість з терміном погашення

менше 12 місяців)

Категорія власних джерел коштів підприємства пояснюється дією цивільно-правового принципу майнової та зобов'язальної самостійності юридичної особи.

Капітал і резерви (власні джерела коштів). Це саме та частина активів, яка вільна від боргів підприємства.

Першим елементом власних джерел коштів підприємства є статутний капітал. Це сума, в яку власники оцінюють свої внески, які вони відповідно до установчого договору, повинні зробити знову створюване підприємство.

Наступним елементом власних джерел коштів підприємства є зароблений прибуток - позитивний фінансовий результат його діяльності.

«Прибуток - це результат бухгалтерської оцінки різниці між доходами і витратами, які отримали і понесло підприємство при здійсненні господарських операцій за певний період (динамічна трактування балансу)».

Дуже часто менеджери помилково кажуть: «Я отримаю прибуток і вкладу її в товари». Це абсолютно невірно. У товари можна вкладати гроші або, в крайньому випадку, інше майно (за бартерними операціями), але ніяк не прибуток - умовну, штучно обчислюється величину. Саме таким характером прибутків і відсутністю її зв'язку з реальними майновими потоками і пояснюються такі парадокси обліку, як «прибуток у підприємства є, а грошей, щоб розплатитися по боргах, ні» або, навпаки, - «підприємство є збитковим, але платоспроможне».

Прибуток фірми виходячи з зобов'язального характеру відносин між підприємством і його власниками є хіба що її потенційну заборгованість перед своїми акціонерами. Сума прибутку юридично - це сума коштів, що підлягає розподілу між власниками. Потенційність цього зобов'язання виражається в наявності певного набору варіантів використання прибутку, равновозможних до моменту прийняття власниками конкретного рішення про розподіл прибутку. Дійсно, прибуток власники можуть використовувати на виплату дивідендів, реінвестування, екологічні програми і т. д. З моменту прийняття власниками якого-небудь конкретного рішення про використання прибутку ця потенційна заборгованість трансформується в реальний борг підприємства. Так, наприклад, при ухваленні рішення про виплату з прибутку дивідендів відповідна частина прибутку фірми трансформується в кредиторську заборгованість підприємства перед акціонерами по виплаті дивідендів.

Кредиторська заборгованість підприємства, крім строків, поділяється за наступними критеріями:

1. Види зобов'язань. Тут окремо відображаються борги підприємства за отриманими товарно-матеріальними цінностями; кредитами і позиками; зобов'язання за виданими і акцептованим компанією векселями; кредиторська заборгованість, що виникла в силу отримання авансів від контрагентів.

2. Види кредиторів. Тут осібно демонструються зобов'язання перед постачальниками та підрядниками, перед дочірніми і залежними товариствами, перед персоналом організації, перед бюджетом, учасниками, іншими кредиторами.

Окремо в пасиві балансу в складі кредиторської заборгованості демонструються доходи майбутніх періодів та резерви майбутніх витрат і платежів.

«Доходи майбутніх періодів - це доходи підприємства, які фактично вже отримані фірмою, але згідно з принципом тимчасової визначеності фактів господарської життя відносяться до майбутніх звітних періодів. Проте якщо з точки зору бухгалтерського обліку, тобто з точки зору пріоритету економічного змісту над юридичною формою фактів господарського життя, зазначені надходження є доходами, то з позиції права вони зазвичай відносяться до зобов'язань, що і визначає демонстрацію їх у пасиві у складі кредиторської заборгованості. Так, наприклад, підприємство отримало вперед орендну плату. Дане надходження відноситься до майбутніх періодів строку виконання договору оренди, і бухгалтер суму отриманої вперед орендної плати відносить на доходи майбутніх періодів. Проте з позиції цивільного законодавства отримання вперед грошей від орендаря означає виникнення у орендодавця кредиторської заборгованості за отриманим авансом ». 4

Суми резервів майбутніх витрат і платежів, якщо під пасивом розуміти майбутній відтік коштів, також представляють собою аналог кредиторської заборгованості.

Отримавши кошти з власних або залучених джерел, підприємство розміщує їх з метою отримати доходи і прибуток. Напрями розміщення коштів підприємства представлені активом бухгалтерського балансу.

2. Роль і значення бухгалтерського балансу в управлінні підприємством у сучасних умовах

2.1 Бухгалтерський баланс - основна форма в системі звітності

Розвиток ринкових відносин, міжнародні, господарські і фінансові зв'язки висунули в число актуальних питання про вдосконалення бухгалтерського обліку та звітності, наближення їх змісту та методів до міжнародно-прийнятих норм.

Центральної формою бухгалтерського обліку є баланс. Баланс характеризується тим, що в ньому об'єкти обліку показуються двічі і розглядаються з двох точок зору. Склад, зміст і методичні основи формування бухгалтерської звітності організацій, які є юридичними особами за законодавством Російської федерації регулюються стандартами бухгалтерського обліку: Наказ Мінфіну РФ від 06. 07. 1999 № 43н "Про затвердження положення по бухгалтерському обліку« Бухгалтерська звітність організації »(ПБУ 4 / 99)».

Бухгалтерський облік та звітність, що діють в Російській Федерації будуються на тих же принципах, які покладені в основу міжнародних стандартів фінансової звітності. Якщо бухгалтерський облік зараз називають «міжнародним мовою бізнесу», то і принципи, правила складання форм звітності повинні відповідати вимогам часу. Треба визнати, що методологія бухгалтерського обліку та звітності, директивно пропонується організаціям сьогодні, тільки частково відповідає вимогам світової практики.

Звітність підприємства є логічним продовженням процедур фінансового обліку і являє собою систему показників, що характеризують майнове і фінансове становище організації на звітну дату.

Вся істотна інформація повинна бути розкрита таким чином, щоб фінансові звіти були ясними, зрозумілими для користувачів.

У балансі повинні бути зазначені найменування юридичної особи, місце знаходження, звітна дата та звітний період. Також повинні бути наведені: короткий опис виду діяльності підприємства, його юридична форма і одиниця виміру, в якій представлені всі фінансові звіти. Також повинні бути приведені відповідні дані за попередній рік.

Баланс складається у валюті Російської Федерації; одиниці виміру - тис. руб.

Бухгалтерський баланс складається на підставі залишків за рахунками, показаним у Головній книзі.

Баланс складається з двох частин: активу і пасиву, в яких відповідно відображаються активи, власний капітал та зобов'язання. Активи та зобов'язання класифікуються як довгострокові і поточні.

Визначення в балансі поточних активів і зобов'язань та розкриття їх підсумкових сум представляє інформацію, яка допомагає користувачам фінансової звітності в аналізі фінансового стану юридичної особи.

За даними балансу здійснюється аналіз фінансового стану підприємства.

Система показників звітності - це особливий вид записів, що є коротким витягом з поточного обліку, що відображають зведені дані про стан і результати діяльності підприємства, його підрозділів, за звітний період. Звітність містить кількісні і якісні характеристики, вартісні і натуральні показники. Зведені дані про стан і результати діяльності підприємства, його підрозділів за певний період формуються на підставі бухгалтерського, статистичного і оперативно-технічного обліку. Тим самим забезпечується можливість різнобічного відображення у звітності фінансово-господарської діяльності підприємств.

У системі економічної інформації бухгалтерська звітність є одним з найважливіших інструментів управління містять найбільш синтезовану та узагальнену інформацію.

Дані бухгалтерської звітності використовуються для різних цілей на різних рівнях управління. Систематичне вивчення бухгалтерських звітів розкриває причини досягнутих успіхів, а також недоліків у роботі підприємства, допомагає намітити шляхи підвищення ефективності його діяльності.

Бухгалтерська звітність є основою об'єктивної оцінки господарської діяльності підприємства, базою поточного та перспективного планування, дієвим інструментом для прийняття управлінських рішень.

2.2 Бухгалтерський баланс і його роль в управлінні підприємства в сучасних умовах

Дані звітності використовується зовнішніми користувачами з метою оцінки ефективності діяльності організації, а також для економічного аналізу у самій організації. Разом з тим звітність необхідна для подальшого планування. Звітність повинна бути достовірною, своєчасною. У ньому повинна забезпечуватися порівнянність звітних показників з даними за минулі періоди.

Перехід до ринкових відносин викликав появу різних форм власності та видів підприємницької діяльності. Відтворюється вексельний обіг, з'явилися акції та інші цінні папери, змінені принципи фінансування і кредитування, розширено коло операцій з іноземною валютою. У зв'язку з цим виникла гостра необхідність у зміні ситуації, що за багато років системи бухгалтерського обліку і звітності в нашій країні з досвідом провідних країн Заходу та міжнародними стандартами. Якщо в умовах централізовано-планової економіки, бухгалтерська інформація збирається, узагальнюється і раніше використовувалася в основному по візиток, тобто її користувачами були вищі організації (главки та міністерства), то нова фінансова звітність вже націлена на горизонтальне використання для залучення інвесторів і партнерів, для інформування засновників і акціонерів про стійкість фінансового положення і про найближчі перспективи підприємства.

Інформація фінансової звітності не користується зовнішніми користувачами, зацікавленими юридичними та фізичними особами: постачальниками, покупцями, справжніми і потенційними кредиторами, кредитними установами, податковими та статистичними органами - а так само для економічного аналізу у самій організації. У результаті бухгалтерські звіти сприяють інформованості службовців про управлінські планах та політиці, спонукають працюючих в організації діяти відповідно до загальних цілей і завдань.

Все це дозволяє конкретизувати мету обліку та звітності на рівні підприємства, які в загальному можна визначити як оцінку:

- Платоспроможності підприємства (забезпеченості його кредиторської заборгованості, ліквідності і т. п.);

- Рентабельності;

- Ступеня відповідальності осіб, зайнятих господарською діяльністю в рамках наданих їм повноважень - за розпорядженням засобами виробництва і робочою силою.

Всі ці цілі досягаються за допомогою інформаційного моделювання. Найбільш загальною моделлю, яка оберігає майно підприємства, його зобов'язання і фонди на певний момент часу, є бухгалтерський баланс.

Дані бухгалтерської (фінансової) звітності використовуються на рівні суспільства для статистичних зведень, зіставлень, а так само для взаємовідносин з бюджетом.

Виходячи з бухгалтерської (фінансової) звітності змінюється рішення про розподіл інвестиційних ресурсів, визначається економічна політика в регіонах, виявляється вплив господарських процесів на соціальне становище окремих членів суспільства та ін

«Бухгалтерська (фінансовая.) звітність - сукупність підсумкових даних бухгалтерського обліку, виражена в певній системі показників, використовується для аналізу майнового стану господарських процесів, зобов'язань і фінансових результатів».

Бухгалтерської інформації притаманна більш висока вірогідність, тому що вона базується на складному, документальному оформленні всіх скоєних господарських операцій і її дані підтверджуються матеріалами інвентаризації.

Бухгалтерський баланс відрізняється специфікою методології, особливими цілями, характером використання даних. Тільки за даними бухгалтерського балансу складаються, за встановленими формами, розрахунки за податками з бюджетом, з позабюджетними фондами.

У бухгалтерському балансі не допускається ніяких підчисток і помарок. У випадках виправлення помилок робляться відповідні застереження, які посвідчують особи, що підписують звіт, із зазначенням дати виправлення.

Однією з неодмінних вимог до бухгалтерської звітності в ринковій економіці є її відкритість для всіх зацікавлених користувачів.

Бухгалтерська (фінансова) звітність підлягає обов'язковій аудиторській перевірці та підтвердженню її достовірності незалежним аудитором.

«Бухгалтерський баланс - завершальний етап облікового процесу на підприємстві, в установі. У ній відбиваються наростаючим підсумком майнове та фінансове становище підприємства, установи, результати господарської діяльності за звітний період (місяць, квартал, рік) ».

Міністерства, відомства та інші органи господарського управління складає зведену бухгалтерську звітність по підвідомчих їм підприємствам, установам. Звітним роком для всіх підприємств установ вважається період з 1 січня по 31 грудня включно.

Інформація, що міститься в бухгалтерській звітності, грунтується на даних синтетичного та аналітичного обліку.

Основними вимогами, які пред'являються до звітності, є правдиве і точне відображення дійсних результатів діяльності підприємства, сувора ув'язка всіх показників. Спотворення звітності та оцінки статей балансу розглядаються як протидержавну дії, а керівники та головні бухгалтери, винні в цьому, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Виправлення помилок у бухгалтерській звітності підтверджуються підписом осіб, її підписали, із зазначенням дати виправлення.

Висновок

Баланс служить основним джерелом для аналізу фінансового стану підприємства і прийняття правильних управлінських рішень.

Бухгалтерський баланс, по суті, є системною моделлю, узагальнено відображає кругообіг коштів підприємства та фінансові відносини, в які вступає підприємство в ході цього кругообігу.

Сучасний зміст активу і пасиву орієнтоване на надання інформації її користувачам. Звідси високий рівень аналітичності статей, які розкривають стан дебіторської та кредиторської заборгованості, власного капіталу і окремих видів резервів, утворених за рахунок поточних витрат або прибутку підприємства.

Бухгалтерський баланс характеризує майнове і фінансове положення організації станом на звітну дату шляхом подання даних про господарські засоби (актив) та їх джерела (пасив).

Список використаної літератури

1. Астахов В.П. Теорія бухгалтерського обліку. - М., 1999.

2. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік. - М., 2000.

3. Ларіонов. Бухгалтерський облік. - М., 2000.

4. Новодворський В.Д., Пономарьова Л.В. Складання бухгалтерської звітності. - М.: Бухгалтерський облік, 2002.

5. Пучкова С.І. Бухгалтерська (фінансова) звітність. - М., 2001.

6. Соколов Я.В. Бухгалтерський облік. Підручник. - М., 2007.

23

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
93.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Бухгалтерський баланс його значення і структура
Бухгалтерський баланс і значення його даних для управління підприємством
Загальна характеристика господарського обліку та його значення в сучасних умовах
Бухгалтерський баланс і його роль
Бухгалтерський баланс і його аналіз
Податковий аудит в сучасних економічних умовах
Бухгалтерський баланс і його роль в управлінні фінансами
Застосування процедури банкрутства в сучасних економічних умовах
Феномен будівельного комплексу в сучасних економічних умовах
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru