Аудит 8

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ

Питання 1. Організація аудиту та управління ім.
Питання 2. Визначення критеріїв для подання безумовно-позитивного аудиторського висновку.
Питання 3. Які фактори і обставини впливають на різні елементи аудиторського ризику?
Література

Питання 1. Організація аудиту та управління ним
Організацію аудиту очолює Аудиторська палата України, яка відповідно до законодавства є неурядовим органом. Аудиторська діяльність регулюється Законом України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ (остання редакція від 19.01.2007). Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника. Положення цього Закону діють на території України і поширюються на всі суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності та видів діяльності. Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг.
Аудиторські послуги надаються у формі аудиту, експертиз, консультацій з питань обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
Аудиторська палата України здійснює сертифікацію суб'єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги. Затверджені Аудиторською палатою України норми і стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання підприємствами, установами та організаціями.
Аудиторська палата України створена і функціонує як незалежний, самостійний орган на основі самоврядування. Вона є юридичною особою, веде відповідні облік та звітність.
Аудиторська палата України формується шляхом делегування до її складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представнику від Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України, Національного банку України, Державного Комітету статистики України та Міністерства юстиції України. При цьому порядок делегування визначається, відповідно, з'їздом, правлінням, колегією або іншим керівним органом. Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.
Аудиторська палата України створює на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються нею ж.
Термін повноважень членів Аудиторської палати України не може перевищувати п'яти років, а членів першого скликання - відповідно, трьох років.
Персональний склад Аудиторської палати України підлягає щорічній ротації в кількості не менше трьох членів. Призначення нових членів Аудиторської палати України замість вибулих здійснюється у встановленому порядку шляхом таємного анкетування аудиторів України. Всі рішення Аудиторської палати України приймаються простою більшістю голосів за наявності двох третин її членів або шляхом письмового анкетування. При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував голова, який проводить засідання Аудиторської палати України та функції якого виконують по черзі всі члени палати в алфавітному порядку їх прізвищ.
Члени Аудиторської палати України виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Таким чином, основними завданнями Аудиторської палати України є:
· Організація через аудиторські фірми незалежного контролю суб'єктів підприємницької діяльності;
· Надання методичної допомоги аудиторським фірмам (розробка і затвердження нормативів, положень щодо сертифікації тощо);
· Надання суб'єктам підприємницької діяльності методичної допомоги з питань обліку, аналізу, контролю;
· Підготовка та підвищення кваліфікаційного рівня аудиторів.

Питання 2. Визначення критеріїв для подання безумовно-позитивного аудиторського висновку
Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності .
Існує п'ять видів аудиторських висновків, з яких у даній контрольній роботі ми розглянемо тільки перше:
1. Безумовно-позитивний висновок - видається у випадках, коли надана інформація надана дає правдиве і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів, господарська діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства, система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам, фінансова звітність складена на підставі справжніх даних обліку і достовірно відображає фінансовий стан.
2. Умовно-позитивний висновок (мається фундаментальна невпевненість)
3. Умовно-позитивний висновок (мається фундаментальне незгоду)
4. Негативний висновок.
5. Відмова від надання висновку.
Безумовно-позитивний висновок представляється клієнту у випадках, коли на думку аудитора виконано наступні умови:
- Аудитор отримав необхідну інформацію та пояснення, необхідні для цілей аудиту;
- Надана інформація достатня для відображення реального положення справ на підприємстві;
- Є адекватні і достовірні дані з усіх найважливіших питань;
- Фінансова документація підготовлена ​​відповідно до прийнятої на підприємстві системою бухгалтерського обліку, яка відповідає вимогам українського законодавства;
- Фінансова звітність складена на підставі дійсних облікових даних і не містить суттєвих протиріч;
- Фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою в установленому порядку.
Враховується також стан обліку та фінансової звітності підприємства.
У позитивному висновку наводяться стверджувальні слова, такі як: «задовольняє вимогам», «належним чином представляє», «дає достовірне і дійсне уявлення», «достовірно відображає», «знаходиться у відповідності з ...»,« відповідає ».

Питання 3. Які фактори і обставини впливають на різні елементи аудиторського ризику?
Проведення аудиту завжди супроводжується певним ризиком. Не існує практичного методу звести аудиторський ризик до нуля. Аудитор завжди прагне звести ризик помилки до мінімуму. Тому він повинен спланувати аудит так, щоб ризик неправильного вирішення був досить невеликим. Для цього аудиторові необхідно досягти такої обізнаності (компетентності) про системи обліку і внутрішнього контролю, яка дала б йому змогу правильно спланувати аудит і розробити ефективний підхід до його проведення. Крім того, аудиторові слід використовувати професійні знання для оцінки ризику аудиту і підготовки аудиторських процедур, необхідних для зменшення ризику до сприятливого рівня.
Ризик аудиту або загальний ризик - це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку в тих випадках, коли в документах фінансової звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за неправильно підготовленою звітності буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Існують наступні види аудиторського ризику [1]:
.
Фактори, що впливають на внутрішньогосподарський ризик:
особливості функціонування та поточного економічного становища галузі, в якій працює даний економічний суб'єкт (правове середовище, особливості нормативного регулювання діяльності, загальний економічний стан галузі);
специфічні особливості діяльності даного економічного суб'єкта (наприклад, гральному бізнесу притаманний більш високий рівень ризику, ніж торгівлі, а торгівлі - більш високий рівень ризику, ніж промисловості);
чесність керівництва і бухгалтерського персоналу;
досвід і кваліфікація керівництва та бухгалтерського персоналу (для головного бухгалтера новачка внутрішньогосподарський ризик буде вище, ніж для головного бухгалтера з великим стажем роботи);
можливість зовнішнього тиску на персонал економічного суб'єкта з метою досягнення певних показників (для отримання кредитів керівник може зажадати від головного бухгалтера «поліпшити» показники балансу, а для зниження податкових платежів - «завищити собівартість»);
можливість контролю за діяльністю економічного суб'єкта з боку його власників (там, де володіння статутним капіталом відокремлено від функції управління виробництвом, внутрішньогосподарський ризик зазвичай нижче, ніж там, де головний акціонер і керуючий економічного суб'єкта - одне і те ж особа).
Фактори, що впливають на контрольний ризик:
надійність системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта та їх здатність запобігати появі суттєвих перекручень бухгалтерської звітності;
чи працюють засоби контролю з однаковою ефективністю протягом усього періоду, що перевіряється. Справа в тому, що системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю можуть бути в принципі надійні, проте внаслідок певних причин давати збої в окремі періоди. До таких причин належать:
короткочасна заміна постійного працівника бухгалтерії через його хвороби або відпустки менш досвідченим тимчасовим працівником;
особливості роботи бухгалтерії економічного суб'єкта, пов'язані, наприклад, із сезонним збільшенням інтенсивності діяльності економічного суб'єкта (у ці періоди ймовірне виникнення помилок);
поява одиничних і випадкових помилок.
Фактори, що впливають на ризик невиявлення:
професіоналізму аудитора при плануванні та організації перевірки;
визначення репрезентативної вибірки;
застосування необхідних і достатніх аудиторських процедур;
кваліфікація аудиторів, які беруть участь у перевірці.
Це той тип ризику, на значення якого аудитор може і повинен впливати.

ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХII, остання редакція від 19.01.2007
2. Національний норматив аудиту № 26 «Аудиторський висновок»
3. Аудит: застосування міжнародніх стандартів аудиту в аудіторській практіці України. / За ред. І. І. Пилипенко. - К.: ТОВ "ІАМЦ АУ" СТАТУС ", 2005. - 172 с.
4. Аудит України: Становлення. Розвиток. Звершений. / За ред. В. В. Болгова. - К.: ТОВ "Болгов медіа центр", 2005. - 160 с.
5. Баришніков Н. П. Організація і методика проведення загального аудиту. - М.: ІІД «Філін», 1998. - 528 с.
6. Бичкова С. М. Докази а аудиті. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 176 с.
7. Бичкова С. М., Карзаева М. М. Аудит: ситуації, приклади, тести. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. - 127 с.
8. Жаригласова Б. Т. Оцінка аудиторського ризику. - Аудитор. - 2006. - № 12
9. Симоненко Т. В. Аудітрская діяльність в Україну. - Х.: ТОВ «Конус», 1999. - 192 с.
10. Усач Б. Ф. Аудит. - К.: Знання, 2004. - 231 с.


[1] Жаригласова Б. Т. Оцінка аудиторського ризику. - Аудитор. - 2006. - № 12
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Контрольна робота
24.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Внутрішній аудит Аудит і ревізія
Аудит 9
Аудит 18
Аудит 10
Аудит 3
Аудит 7
Аудит
Аудит 5
Аудит 6
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru