додати матеріал


Аудит грошових коштів на рахунках в банку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ НАУК
Курсова робота
дисципліни «Аудит»
Тема: «Аудит грошових коштів на рахунках у банку».
Виполніла________________________________. студентка гр. ЕМЕ 4-42 Шульдешова М.А.
(Підпис, дата)
Проверила________________________________________ ___________ викладач Є.М. Смертіна
(Підпис, дата)
Ростов-на-Дону
2002
Зміст.
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .. ... ... .... 3
1. Законодавчі та нормативні документи, що регулюють
об'єкт перевірки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... .. 4
2. Джерела інформації для аудиторської перевірки ... ... ... ... ... ... .. 5
3. Складання плану і програми аудиторської перевірки;
зміст аудиторських процедур ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... .... 14
4. Типові помилки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .17
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 25
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 26
Додаток 1 ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 27
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Введення.
Перехід України до ринкових відносин виявив необхідність створення нових економічних інститутів, що регулюють взаємовідносини різних суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких гідне місце може зайняти інститут аудиторства. Його головна мета - забезпечити контроль за достовірністю інформації, що відображається в бухгалтерській та податковій звітності. Дані по використанню майна, коштів, проведенню комерційних операцій та інвестицій у юридичних об'єктів можуть бути об'єктивно підтверджені незалежним аудитором.
Відповідно до чинного законодавства організації зобов'язані зберігати свої грошові кошти (понад готівкового ліміту) в обслуговуючих установах банків. Розрахунки з установами банку виникають у зв'язку зі зберіганням готівки на розрахунковому, поточному та інших рахунках, отриманням короткострокових і довгострокових позик, їх погашенням і переоформленням, претензіями до банку по помилкових записів на рахунках. Розрахунки через установи банків між організаціями здійснюються за безготівковим форм розрахунку.
У даній роботі розглядається методика аудиторської перевірки грошових коштів на рахунках у банку, куди увійшов аналіз нормативної бази, що регулює об'єкт перевірки, джерела інформації для аудитора, рекомендації щодо складання плану і програми аудиторської перевірки та характеристика типових помилок при обліку грошових коштів.
 
1. Законодавчі і нормативні документи, регулюючі об'єкт перевірки.
1. Положення про безготівкові розрахунки в Російській Федерації (лист Центрального банку РФ від 09.07.92 в ред. Телеграми ЦБ РФ № 218-92 від 02.10.92; листів ЦБ РФ № 37 від 19.05.93, № 255 від 15.03.96; Наказу ЦП РФ № 271 від 08.04.96; Вказівок ЦБ РФ № 95-У від 24.12.97, № 105-У від 26.12.97).
2. Про порядок обов'язкового продажу підприємствами, об'єднаннями, організаціями частини валютної виручки через уповноважені банки і проведення операцій на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації. Інструкція Центрального банку Російської Федерації від 29.06.92 (у ред. Листа ЦБ РФ № 17 від 15.09.92; телеграми ЦБ РФ № 286-92 від 31.12.92; листів ЦБ РФ № 41 від 28.06.93, № 84 від 05.04. 94, № 94 від 21.06.94, № 101 від 29.07.94, № 178 від 26.06.95; Наказу ЦБ РФ № 02-311 від 17.07.97; Вказівок ЦБ РФ № 347-У від 11.09.98, № 437 - У від 07.12.98, № 476-У від 31.12.98, № 482-У від 13.01.99, № 580-У від 18.06.99).
3. Податковий кодекс РФ (ч. I), затв. Федеральним законом № 146-ФЗ від 31.07.98 (у ред. Федерального закону № 154-ФЗ від 09.07.99).
4. Указ Президента Російської Федерації № 1005 від 23.05.94 «Про додаткові заходи, щодо нормалізації розрахунків й зміцненню платіжної дисципліни в народному господарстві» (в ред. Указів Президента РФ № 1666 від 09.08.94, № 62 від 24.01.95, № 1166 від 21.11.95).
5. Інструкція Центрального банку Російської Федерації Х ° 7 від 29.06.92 «Про порядок обов'язкового продажу підприємствами, об'єднаннями, організаціями частини валютної виручки через уповноважені банки і проведення операцій на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації» (в ред. Листа ЦБ РФ № 17 від 15.09. 92; телеграми ЦБ РФ № 286-92 від 31.12.92; листів ЦБ РФ № 41 від 28.06.93, № 84 від 05.04.94, № 94 від 21.06.94, № 101 від 29.07.94, № 178 від 26.06. 95; Наказу ЦБ РФ № 02-311 від 17.07.97; Вказівок ЦБ РФ № 347-У від 11.09.98, № 437-У від 07.12.98, № 476-У від 31.12.98, № 482-У від 13.01 .99, № 580-У від 18.06.99), затв. Наказом Центрального банку Російської Федерації № 02-104А від 29.06.92.
6. Вказівка ​​Центрального банку Російської Федерації № 383-У від 20.10.98 «Про порядок здійснення юридичними особами-резидентами операцій купівлі та зворотного продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку Російської Федерації» (в ред. Вказівок ЦБ РФ № 435-У від 02.12.98, № 581-У від 18.06.99).
7. Положення Банку Росії «Про порядок купівлі та видачі іноземної валюти для оплати витрат на відрядження» № 62 від 25.06.97.
8. Указ Президента РФ № 1212 від 18.08.96 «Про заходи щодо підвищення збирання податків та інших обов'язкових платежів та впорядкування готівкового та безготівкового грошового обігу» (в ред. Указів Президента № 139 від 28.02.97, № 734 від 29.06.98, № 1313 від 30.10.98).
9. Цивільний кодекс РФ.
2. Джерела інформації для перевірки
Джерелами інформації для перевірки грошових коштів на банківських рахунках є:
1) Для аудиту з операцій на розрахунковому рахунку:
· Платіжне доручення (кому перераховано).
· Платіжне вимога (був акцепт - оплата за згодою підприємства чи ні, доцільність вимоги)
· Зведене платіжне доручення і вимога-доручення.
· Корінці чекової книжки на отримання готівки (своєчасність оприбуткування сум, суму зняту з розрахункового рахунку).
· Журнал-ордер № 2 (заповнюється на підставі виписки і платіжних доручень - виписка видається банком якщо є рух на розрахунковому рахунку).
· Головна книга (рахунок 51 - розрахунковий рахунок: Дт - суми надійшли на розрахунковий рахунок, Дт51-Кт62 - розрахунки з замовниками, Дт60-Кт51 - оплата постачальникам).
2) Для аудиту операцій валютного рахунку:
· Платіжні доручення.
· Платіжні вимоги.
· Зведене платіжне доручення і вимога-доручення.
· Корінці чеків на отримання іноземної валюти (Журнал-ордер № 2)
3) Для аудиту розрахунків та інших операцій в банках:
А) При акредитивній формі розрахунків: договори, заяву на відкриття акредитивного рахунку, відповідність виплачених сум товарно-транспортних накладних при відвантаженні.
Акредитив - рахунок 55: укладається договір з підприємством постачальником, форма розрахунків акредитивна, відкривається рахунок у банку постачальника, протягом місяця постачальник відвантажує сировину, а гроші з нашого розрахункового рахунку переводяться на рахунок відкритий нами у банку постачальника; форма оплати хороша для постачальника, і не зовсім зручна для клієнта, тому що при зриві поставок гроші з акредитивного рахунку клієнт не може забрати швидко: (1-а госпоперацій - Дт55-Кт51, 2-га госпоперацій - Дт60-Кт55 / 1, 3-а госпоперацій - Дт51-Кт55 / 1,)
Б) При розрахунку чековими книжками - перевіряється корінці чекових книжок, при встановленні ліміту - правильність використання ліміту, перевірка достовірності виникла оплати по чеку - рахунок 55 / 2 - чекова книжка, (Дт55/2-Кт51, Дт60-Кт55 / 2, Дт51- Кт55 / 2).
В) Депозитні рахунки - наявність документів, що підтверджують перерахування грошових коштів на депозитні рахунки.
Мета відкриття депозитних рахунків - порядок нарахування% та відображення їх в обліку - Журнал-ордер № 3, Головна книга.
Депозитні рахунки відкриваються на певний термін (3, 6, 9 міс. І т.д.) якщо є вільні кошти (рахунок 55 / 3 - депозитні рахунки, відкриття Дт55/3-Кт51 (50,52), нарахування% - Дт55 / 3-Кт91 - отримання доходу, при закритті Дт51-Кт55 / 3).
Для проведення аудиторської перевірки розрахункового, валютного та інших рахунків в банках аудитор повинен пам'ятати наступне:
Відповідно до гл. 45 ЦК РФ за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати що поступають на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, виконувати розпорядження) клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з (рахунку і проведення інших операцій за рахунком).
Банк може використовувати наявні на рахунку кошти, гарантуючи право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші не передбачені законом або договором банківського рахунку обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на свій розсуд.
При укладанні договору банківського рахунку клієнтові або зазначеній ним особі відкривається рахунок у банку на умовах, погоджених сторонами.
Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, що звернулися з пропозицією відкрити рахунок, на оголошених банком для відкриття рахунків даного виду умовах, що відповідають вимогам, передбаченим законом і встановленими згідно з ним банківськими правилами.
Банк не має права відмовити у відкритті рахунку, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та виданим йому дозволом (ліцензією), за винятком випадків, коли така відмова викликана відсутністю в банку можливості прийняти на банківське обслуговування або допускається законом або іншими правовими актами .
Права осіб, які здійснюють від імені клієнта розпорядження про перерахування і видачу коштів з рахунку, засвідчуються клієнтом шляхом подання банку документів, передбачених законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами та договором банківського рахунку.
Клієнт може дати розпорядження банку про списання грошових коштів з рахунку на вимогу третіх осіб, в тому числі пов'язаному з виконанням клієнтом своїх зобов'язань перед цими особами. Банк приймає ці розпорядження за умови зазначення в них у письмовій формі необхідних даних, що дозволяють при пред'явленні відповідної вимоги ідентифікувати особу, яка має право на його пред'явлення.
Договором може бути передбачено посвідчення прав розпорядження грошовими сумами, які перебувають на рахунку, електронними засобами платежу та іншими документами з використанням в них аналогів власноручного підпису, кодів, паролів та інших засобів, що підтверджують, що розпорядження дано уповноваженою особою.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, передбачені для рахунків даного виду законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту, якщо договором банківського рахунку не передбачено інше.
Банк зобов'язаний зараховувати надійшли на рахунок клієнта грошові кошти не пізніше дня, наступного за днем ​​надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видавати або перераховувати з рахунку грошові кошти клієнта не пізніше дня, наступного за днем ​​надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо інші терміни не передбачені законом, виданого відповідно до ним банківськими правилами або договором банківського рахунку.
У випадках коли відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунку незважаючи на відсутність грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається надала йому кредит на відповідну суму від дня здійснення такого платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються правилами про позику та кредит, якщо договором банківського рахунку не передбачено інше.
У випадках, передбачених договором банківського рахунку, клієнт оплачує послуги банку по здійсненню операцій з грошовими коштами, що знаходяться на рахунку. Плата за послуги банку може стягуватися банком після закінчення кожного кварталу з грошових коштів клієнта, що знаходяться не рахунку, якщо інше не передбачено договором банківського рахунку.
Якщо інше не передбачено договором банківського рахунку, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує відсотки, сума яких зараховується на рахунок у строки, передбачені договором, а у разі, коли такі терміни договором не передбачені, - зі спливом кожного кварталу. Відсотки сплачуються банком у розмірі, що визначається договором банківського рахунку, а за відсутності в договорі відповідної умови - у розмірі, зазвичай уплачиваемом банком за вкладами до запитання.
Грошові вимоги банку до клієнта, пов'язані з кредитуванням рахунка та оплатою послуг банку, а також вимоги клієнта до банку про сплату відсотків за користування грошовими коштами припиняються заліком, якщо інше не передбачено договором банківського рахунку. Залік зазначених вимог здійснюється банком. Банк зобов'язаний інформувати клієнта про здійснене заліку у порядку та в строки, які передбачені договором, а якщо відповідні умови сторонами не узгоджені, - у порядку та в строки, які є звичайними для банківської практики надання клієнтам інформації про стан грошових коштів на відповідному рахунку.
Списання грошових коштів з рахунку здійснюється банком на підставі розпорядження клієнта. Без розпорядження клієнта списання грошових коштів, що знаходяться на рахунку, допускається за рішенням суду, а також у випадках, встановлених законом або передбачених договором між банком і клієнтом.
За наявності на рахунку коштів, сума яких достатня для задоволення всіх вимог, пред'явлених до рахунку, списання цих коштів з рахунку здійснюється в порядку надходження розпоряджень клієнта й інших документів на списання (календарна черговість), якщо інше не передбачено законом. При недостатності коштів на рахунку для задоволення всіх пред'явлених до нього вимог списання грошових коштів здійснюється в такій черговості:
• в першу чергу здійснюється списання за виконавчими документами, що передбачають перерахування або видачу грошових коштів з рахунку для задоволення вимог про відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю, а також вимог про стягнення аліментів;
• у другу чергу проводиться списання за виконавчими документами, що передбачають перерахування або видачу грошових коштів для розрахунків з виплати вихідної допомоги та оплати праці з особами, які працюють за трудовим договором, у тому числі за контрактом, з виплати винагород за авторським договором;
Ухвалою Конституційного Суду РФ № 21-П від 23.12.97, що не відповідає Конституції РФ положення абзацу четвертого п. 2 ст. 855 ДК РФ виходячи з того, що встановлене в абзаці п'ятому цього пункту обов'язкове списання за платіжними документами, що передбачають платежі до бюджету і позабюджетні фонди, означає тільки стягнення заборгованості по зазначених платежах на підставі доручень податкових органів та органів податкової поліції, що носять безперечний характер;
• у третю чергу виробляється списання за платіжними документами, що передбачають перерахування або видачу грошових коштів для розрахунків по оплаті праці з особами, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також з відрахувань до Пенсійного фонду РФ, Фонд соціального страхування РФ, Державний фонд зайнятості населення РФ і фонди обов'язкового медичного страхування;
• у четверту чергу виробляється списання за платіжними документами, що передбачають платежі до бюджету і позабюджетні фонди, відрахування в які не передбачені у третій черзі; Федеральними законами № 42-ФЗ від 26.03.98 (ст. 17) та № 36-ФЗ від 22.02. 99 (ст. 23) встановлено, до внесення у відповідності з рішенням Конституційного Суду РФ змін до п. 2 ст. 855 Цивільного кодексу Російської Федерації, що при недостатності коштів на рахунку платника податків для задоволення всіх пред'явлених до нього вимог списання коштів за платіжними документами, що передбачають платежі до бюджету і державні позабюджетні фонди, а також перерахування грошових коштів для розрахунків по оплаті праці з особами, які працюють за трудовим договором (контрактом), проводяться в порядку календарної черговості надходження документів після перерахування платежів, віднесених зазначеною статтею ГК РФ до першої та другої черговості;
• у п'яту чергу виробляється списання за виконавчими документами, яка передбачає задоволення інших грошових вимог;
• у шосту чергу виробляється списання по інших платіжними документами в порядку календарної черговості.
Списання коштів з рахунку за вимогами, які належать до однієї черги, проводиться в порядку календарної черговості надходження документів.
У випадках несвоєчасного зарахування на рахунок надійшли клієнтові грошових коштів або їх необгрунтованого списання банком з рахунку, а також невиконання вказівок клієнта про перерахування грошових коштів з рахунку або про їх видачу з рахунку банк зобов'язаний сплатити на цю суму відсотки в порядку і в розмірі, передбачених ст . 395 ГК РФ.
Банк гарантує таємницю банківського рахунку та банківського вкладу, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості, що становлять банківську таємницю, можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Державним органам та їх посадовим особам такі відомості можуть бути надані виключно у випадках і в порядку, передбачених законом. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт, права якого порушені, має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків.
Обмеження прав клієнта на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунку, не допускається, за винятком накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, або призупинення операцій за рахунком у випадках, передбачених законом.
Договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта в будь-який час.
На вимогу банку договір банківського рахунку може бути розірваний судом у наступних випадках:
• коли сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, виявиться нижче мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена ​​протягом місяця від дня попередження банку про це;
• при відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не передбачено договором.
Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок не пізніше семи днів після отримання відповідної письмової заяви клієнта.
Розірвання договору банківського рахунку є підставою закриття рахунку клієнта.
У відповідності зі ст.23 Податкового кодексу РФ платники податків зобов'язані в десятиденний термін письмово повідомити в податковий орган за місцем обліку про відкриття або закриття рахунків.
Згідно зі ст. 46 таки Податкового кодексу стягнення податку, збору, а також пені може здійснюватися за рахунок грошових коштів, що знаходяться на рахунках платника податків (платника зборів) - організації, або податкового агента-організації у банках. При цьому інкасове доручення (розпорядження) на перерахування податку до відповідного бюджету та (або) позабюджетний фонд направляється податковим органом до банку, де відкриті рахунки платника податків, платника податків або податкового агента, і підлягає безумовному виконанню банком у черговості, встановленої цивільним законодавством Російської Федерації.
Інкасове доручення (розпорядження) податкового органу на перерахування податку повинно містити на ті рахунки платника податків або податкового агента, з яких має бути здійснене перерахування податку, та суму, що підлягає перерахуванню.
Стягнення податку може проводитися з рублевих розрахункових (поточних) і (або) валютних рахунків платника податків або податкового агента, за винятком позичкових і бюджетних рахунків.
Стягнення податку з валютних рахунків платника податків або податкового агента проводиться у сумі, еквівалентній сумі платежу в рублях за курсом Центрального банку РФ на дату продажу валюти. При стягненні коштів, що знаходяться на валютних рахунках, керівник (його заступник) податкового органу одночасно з інкасовим дорученням направляє доручення банку на продаж не пізніше наступного дня валюти платника податків або податкового агента.
Не проводиться стягнення податку з депозитного рахунку платника податків або податкового агента, якщо не закінчився термін дії депозитного договору. При наявності вказаного договору податковий орган має право дати банку доручення (розпорядження) на перерахування після закінчення терміну дії депозитного договору коштів з депозитного рахунку на розрахунковий (поточний) рахунок платника податків або податкового агента, якщо до цього часу не буде виконано спрямоване в цей банк доручення ( розпорядження) податкового органу на перерахування податку.
Інкасове доручення (розпорядження) податкового органу на перерахування податку виповнюється банком не пізніше одного операційного дня, наступного за днем ​​отримання ним зазначеного доручення (розпорядження), якщо стягнення податку здійснюється з рублевих рахунків, і не пізніше двох операційних днів, якщо стягнення податку здійснюється з валютних рахунків, оскільки це не порушує порядку черговості платежів, встановлених цивільним законодавством Російської Федерації.
При недостатності або відсутності грошових коштів на рахунках платника податків або податкового агента в день отримання банком доручення (розпорядження) податкового органу на перерахування податку доручення виконується у міру надходження грошових коштів на ці рахунки не пізніше одного операційного дня з дня, наступного за днем ​​кожного такого надходження на карбованцеві рахунки, і не пізніше двох операційних днів з дня, наступного за днем ​​кожного такого надходження на валютні рахунки, оскільки це не порушує порядок черговості платежів, встановлений цивільним законодавством Російської Федерації.
З питання черговості списання грошових коштів платника податків для задоволення всіх пред'явлених до нього вимог, при недостатності зазначених коштів на його рахунку підприємствам також слід враховувати вимоги Федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік. Так, наприклад, в 1999 р. відповідно до Федерального закону № 36-ФЗ від 22.02.99 «Про федеральному бюджеті на 1999 рік» (ст. 23) встановлено, що при недостатності коштів на рахунку платника податків для задоволення всіх пред'явлених до нього вимог списання коштів за платіжними документами, що передбачають платежі до бюджету і державні позабюджетні фонди, а також перерахування грошових коштів для розрахунків по оплаті праці з особами, які працюють за трудовим договором (контрактом), проводяться в порядку календарної черговості надходження зазначених документів після перерахування платежів, віднесених зазначеної статті Цивільного кодексу Російської Федерації до першої та другої черг.
При недостатності або відсутності грошових коштів на рахунках платника податків або податкового агента або відсутності інформації про рахунки платника податків і податкового агента податковий орган має право стягнути податок за рахунок іншого майна платника податків або податкового агента.
При стягненні податку податковим органом може бути застосовано призупинення операцій по рахунках платника податків або податкового агента в банках. Аналогічний порядок застосовується в разі стягнення пені за несвоєчасну сплату податку і збору, а також у разі стягнення збору.
Аналогічний порядок застосовується також у разі стягнення податків і зборів митними органами.
Призупинення операцій по рахунках в банку застосовується для забезпечення виконання рішення про стягнення податку або збору. Призупинення операцій по рахунках платника податків-організації в банку означає припинення банком всіх видаткових операцій за цим рахунком. Зазначене обмеження не поширюється на платежі, черговість виконання яких відповідно до цивільного законодавства Російської Федерації передує виконання обов'язку зі сплати податків і зборів.
Рішення про призупинення операцій платника податку-організації на його рахунках в банку приймається керівником (його заступником) податкового органу, який надіслав вимогу про сплату податку, у разі невиконання платником податків-організацією у встановлені строки обов'язку зі сплати податку. У цьому випадку рішення про призупинення операцій платника податку-організації на його рахунках в банку може бути ухвалене тільки одночасно з винесенням рішення про стягнення податку.
Рішення про призупинення операцій платника податку-організації та платника податків - індивідуального підприємця за їхніми рахунками в банку може також прийматися керівником (його заступником) податкового органу у разі неподання цими платниками податків податкової декларації до податкового органу протягом двох тижнів після закінчення встановленого терміну подання такої декларації, а також у разі відмови від подання платником податків-організацією та платником податку - індивідуальним підприємцем податкових декларацій. У цьому випадку призупинення операцій за рахунками скасовується рішенням податкового органу не пізніше одного операційного дня, наступного за днем ​​подання цими платниками податків податкової декларації.
Рішення про призупинення операцій платника податку-організації на його рахунках в банку направляється податковим органом банку з одночасним повідомленням платника податків-організації і передається під розписку або іншим способом, що свідчить про дату отримання цього рішення.
Рішення податкового органу про припинення операцій по рахунках платника податків-організації в банку підлягає безумовному виконанню банком. Призупинення операцій платника податку-організації на його рахунках в банку діє з моменту отримання банком рішення податкового органу про зупинення таких операцій і до скасування цього рішення. Призупинення операцій по рахунках платника податків-організації скасовується рішенням податкового органу не пізніше одного операційного дня, наступного за днем ​​подання податковому органу документів, що підтверджують виконання зазначеною особою рішення про стягнення податку.
Банк не несе відповідальності за збитки, понесені платником податку - організацією в результаті припинення його операцій в банку за рішенням податкового органу.
Аналогічний порядок застосовується також щодо зупинення операцій по рахунках в банку податкового агента - організації та платника збору - організації.
За наявності рішення про припинення операцій по рахунках організації банк не має права відкривати цієї організації нові рахунки.
Первинні документи:
• платіжні доручення;
• платіжні вимоги-доручення;
• оголошення на внесок готівкою;
• чекові книжки;
• реєстри чеків;
• акредитиви;
кредитні договори;
• виписки банку.
Бухгалтерська звітність, в якій знаходить відображення розділ (ділянка, бухгалтерський рахунок), повинна включати в себе:
• офіційну бухгалтерську (фінансову) звітність (баланс за ф. № 1, додаток до балансу за ф. № 5, звіт про рух грошових коштів за ф. № 3).
Банківські кредити знаходять відображення в наступних офіційних бухгалтерських звітах:
• бухгалтерському балансі (ф. № 1);
звіті про рух грошових коштів (ф. № 4).
 
3. Питання для складання плану і програми аудиторської перевірки, зміст аудиторських процедур.
Для складання плану і програми аудиторської перевірки аудитор може скористатися наступним переліком питань (додаток 1).
Перелік аудиторських процедур.
Аудиторські операції на банківських рахунках проводяться за 2 напрямками:
1. Проведення інвентаризації коштів на банківських рахунках (звірення залишків сум на рахунках в банку з даними виписок банку).
2. Встановлення відповідності первинних документів регістрів бухгалтерського балансу.
На 2 етапі застосовуються такі аудиторські процедури:
1) відповідність платіжних документів журналу-ордеру № 2;
2) відповідність журналу-ордера № 2 головній книзі і звіту про рух грошових коштів;
3) відповідність оборотів по Кт 51, 52, 55 рахунків.
У ході аудиторської перевірки аудитору слід визначити коло рахунків (розрахункових, валютних, позичкових, бюджетних, поточних та інших), відкритих підприємством у банках.
По кожному рахунку перевіряється наявність договору, наявність факту повідомлення податкової служби (відповідно до Податковим кодексом повідомленню підлягають розрахункові рахунки). Параметри кожного рахунку звіряються з відомостями про рублевих рахунках у банках та інших кредитних установах, що діють на території Російської Федерації за станом на «__» ___________ р. (Додаток № 5 до Порядку застосування положень Указу Президента Російської Федерації № 1006 від 23.05.94) та відомостями про рахунки в іноземній валюті у банках та інших кредитних установах, що діють на території Російської Федерації за станом на «__» ______р. (Додаток № 6 до Порядку застосування положень Указу Президента Російської Федерації № 1006 від 23.05.94). Ця форма представляється в податковій орган щокварталу не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Перелік номерів рахунків вручається всім перевіряючим, які беруть участь у перевірці. При виявленні перерахування коштів на рахунки або з рахунків, не зазначених у переліку, перевіряючий повинен повідомити про це провідному аудитору.
Для перевірки правильності та повноти відображення в обліку та звітності оборотів і сальдо по рахунках підприємства в банках застосовуються такі аудиторські процедури:
«Розрахунок 1.1.1» - перевірка повноти банківських виписок по розрахунковому рахунку (рахунках) та документів до них.
«Розрахунок 1.1.2» - перевірка відповідності сум за виписками банку по розрахунковому рахунку (рахунках) сумами, зазначеними у доданих до них первинних документах.
«Розрахунок 1.1.1» - перевірка повноти банківських виписок з валютного рахунку (рахунках) та документів до них.
«Розрахунок 1.1.2» - перевірка відповідності сум за виписками банку з валютного рахунку (рахунках) сумами, зазначеними у доданих до них первинних документах.
«Розрахунок 1.1.3» - перевірка правильності визначення курсових різниць з валютного рахунку.
«Розрахунок 1.1.4» - перевірка правильності відображення в обліку операцій з купівлі валюти.
При перевірці правильності відображення в балансі грошових коштів не слід обмежуватися тільки зіставленням їх залишків по Головній книзі з балансовими даними. Необхідно провести хоча б вибіркову перевірку правильності ведення операцій по розрахунковому, валютному та ін рахунках (не менше ніж за 3-4 місяці) із залученням всіх необхідних облікових регістрів і первинних документів. Це дозволить також зробити певні висновки про правильність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та визначити коло тих операцій (і рахунків), перевірці яких має бути приділена особлива увага.
Балансові статті «Розрахунковий рахунок» і «Валютний рахунок» повинні відображати залишки грошових коштів по рахунках 51 «Розрахунковий рахунок», 52 «Валютний рахунок» і збігатися з відповідними виписками банків по розрахунковому та валютному рахунках. Слід мати на увазі, що підприємство не може мати більше одного розрахункового (поточного) рахунку для здійснення операцій з основної діяльності (за винятком випадку банкрутства банку, в якому спочатку був відкритий розрахунковий рахунок).
За статтею "Інші грошові кошти" відображаються залишки коштів, які обліковуються на рахунках 55 «Спеціальні рахунки в банках», 50-3 «Грошові документи» та 57 «Переклади їсти дорогою».
На рахунку 55 враховуються кошти на поточних, особливих та інших спеціальних рахунках в банках на російській території і за кордоном, а також кошти цільового фінансування і надходжень в тій частині, яка підлягає відокремленому зберіганню.
На рахунку 50-3 враховуються поштові марки і марки державних мит і зборів, оплачені, але не видані путівки в будинки відпочинку і санаторії, проїзні квитки, повідомлення про грошові перекази, які не надійшли на рахунки у банку або в касу, і ін Акціонерні товариства можуть враховувати у складі грошових документів власні акції, викуплені в акціонерів для їх наступного перепродажу або анулювання.
Під час перевірки необхідно переконатися, по-перше, у фактичному наявності цих грошових документів, і, по-друге, встановити, кому призначені квитки та путівки і за рахунок яких коштів вони оплачені.
Слід мати на увазі, що перед складанням бухгалтерського балансу проводиться переоцінка всіх грошових статей бухгалтерського обліку, виражених в іноземних валютах. Серед них:
залишки коштів на поточних валютних рахунках підприємства, відкритих у банках на території країни і за її межами; залишки коштів на спеціальних рахунках підприємства, відкритих на території країни і за кордоном; платіжні документи - векселі, тратти, акредитиви, чеки тощо; залишки готівкових грошових коштів у касі підприємства; грошові документи; грошові кошти в дорозі; дебіторська заборгованість (за розрахунками з покупцями і замовниками за товари, роботи і послуги, за виданими авансами, розрахунками зі своїми працівниками за сумами, виданими під звіт на службові відрядження, та ін); цінні папери (облігації, депозитні сертифікати тощо); заборгованість за позиками, наданими підприємством іншим підприємствам і організаціям; кредиторська заборгованість по розрахунках з постачальниками і підрядниками за товари та послуги, за отриманими авансами, по страхуванню та ін ); заборгованість за короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими кредитами банків та інших кредитних установ;
заборгованість за позиками, одержаними підприємством у інших підприємств та організацій (крім банків та інших кредитних установ).
Цілі проведення аудиту за операціями на розрахунковому рахунку:
· Правильність оформлення розрахункових документів у банку.
· Доцільність здійснених операцій.
· Відповідність перерахованих сум кредиторської заборгованості або форм оплати згідно договору.
· Відповідність залишку грошей на розрахунковому рахунку з балансом підприємства.
· Правильність узагальнення всіх господарських операцій на синтетичних і аналітичних рахунках та їх формування в журналі-ордері № 2 і в Головній книзі.
Мета аудиту операцій валютного рахунку перевірити:
1) Своєчасність подання платіжних доручень на продаж валюти,
2) Правильність відображення обліку в операціях з купівлі та продажу валюти,
3) Правильність визначення і відображення в обліку курсових різниць,
4) Правильність складання бухгалтерських записів, відповідність записів з випискою банку, із записами в Журналі-ордері № 2 по рахунку 52 і Головній книзі,
5) Повноту і своєчасність зарахування валютної виручки на валютний транзитний рахунок в уповноваженому банку,
6) Чи є факти наявності рахунків в іноземних банках, відкритих без дозволу ЦБ РФ,
7) Правильність використання власної валютної виручки, збереження матеріальних цінностей придбаних за іноземну валюту.
Ведення бухгалтерського обліку не залежно від номенклатури валют здійснюється в рублях (Дт52 - позитивний, якщо курс валюти виріс, Кт52 - негативний, якщо курс валюти впав, курсова різниця: рахунок 91 - інші витрати і доходи, рахунок 90 - продаж валюти).
Часовий фактор обліку валюти - щоквартально.
Мета аудиту розрахунків та інших операцій в банках:
· Перевірити своєчасність відображення в обліку операцій на інших рахунках.
· Вивчити які відкриті у підприємства інші рахунки.
· Перевірити правильність складання бухгалтерських записів та їх відповідність випискам банку і журналу-ордеру № 3.
· Перевірити відповідність журналу-ордера № 3 записам у Головній книзі і в балансі підприємства.
· При відкритті акредитивних рахунків вивчити договір з підприємством по акредитивній формі.
4. Типові помилки
Типовими помилками є такі:
1. Відсутність виписок банку, підчистки і виправлення у виписках банку.
2. Виправдувальні документи до виписок банку представлені не повністю.
3. На документах відсутній штамп банку про прийняття документів для обробки.
4. Витрати, вироблені в безготівковому порядку, списуються безпосередньо на рахунки витрат, минаючи рахунки розрахунків.
5. Порушення порядку купівлі і зворотного продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку РФ.
6. Порушення порядку акредитивної форми розрахунків.
1. ­ Відсутність виписок банку, підчистки і виправлення у виписках банку. Повнота банківських виписок встановлюється за їх посторінковою нумерації і перенесення залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має збігатися із залишком коштів на початок періоду в наступній виписці. При виявленні у виписці необумовлених виправлень, підчисток, плям, «жирних» підкреслень і подібних забруднень аудитор повинен зробити вивірку інформації в установі банку.
2. Виправдувальні документи до виписок банку представлені не повністю. Кожна сума, зазначена у виписці банку, повинна бути підтверджена виправдувальним документом. Це можуть бути платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, меморіальні ордери, квитанції до оголошення на внесок готівкою і інші документи. Суми за виписками банку повинні повністю відповідати сумам, зазначеним у доданих до них первинних документах. Якщо який-небудь виправдувальний документ відсутній, аудитору слід в письмовому вигляді довести це до відома керівника підприємства, що перевіряється або уповноваженої ним особи.
При відсутності виправдувальних первинних документів аудитору також слід зробити вивірку інформації в установі банку.
Дуже часто відсутність виправдувальних документів свідчить про шахрайство з готівковими коштами при отриманні. Тому слід перевірити правильність і повноту зарахування грошових коштів, зданих в банк готівкою. Перевірка здійснюється шляхом зіставлення квитанції до оголошення на внесок готівкою, касової книги, звіту касира і виписки банку на відповідну дату.
3. На документах відсутній штамп банку про прийняття документів для обробки. На первинних виправдувальних документах, доданих до виписок банку, повинні бути присутніми штамп банку і підпис операціоніста банку. У разі виявлення первинних документів без штампа банку аудитору слід зробити вивірку інформації в установі банку.
4. Витрати, вироблені в безготівковому порядку, списуються безпосередньо на рахунки витрат, минаючи рахунки розрахунків. У ході аудиторської перевірки при виконанні аудиторських процедур перевірки оборотів і сальдо по рахунках аудитори встановлюють відповідність записів, зазначених у виписках банку, записам у журналі-ордері і відомості № 2 по рах. 51, 52, 55 (при веденні журнально-ордерної форми рахівництва). Особливу увагу звертають на операції по рахунках в банку, які відображаються безпосередньо на рахунках витрат виробництва і обігу (20 ... 44), минаючи рахунки розрахунків.
Відповідно до ПБО 1 / 98 організації повинні дотримуватися принципу тимчасової визначеності фактів господарської діяльності. Це означає, що факти господарської діяльності організації повинні ставитися до того звітного періоду, в якому вони мали місце, незалежно від фактичного часу надходження чи виплати грошових коштів, пов'язаних з цими фактами. Таким чином, витрати організації повинні бути нараховані в кореспонденції між рахунками обліку майна або витрат виробництва та обігу і рахунками розрахунків з постачальниками (іншими дебіторами і кредиторами).
Крім того, нарахування заборгованості перед постачальниками є одним з основних методів внутрішнього контролю.
5. Порушення порядку купівлі і зворотного продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку РФ. Для виявлення порушень порядку купівлі і зворотного продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку РФ аудитор повинен знати, що відповідно до Вказівкою ЦБ РФ № 383-У від 20.10.98 «Про порядок здійснення юридичними особами-резидентами операцій купівлі та зворотного продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації »(в ред. Вказівок ЦБ РФ № 435-У від 02.12.98, № 81-У від 18.06.99) з метою здійснення резидентом операцій купівлі іноземної валюти за рублі на валютному ринку уповноваженим банком паралельно з їх відкриває поточним валютним рахунком і транзитним валютним рахунком резиденту відкривається спеціальний транзитний валютний рахунок.
Відповідно до Інструкції Банку Росії № 7 від 29.06.92 «Про порядок обов'язкового продажу підприємствами, установами, організаціями частини валютної виручки через уповноважені банки і проведення операцій на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації» купівля резидентом іноземної валюти за рублі на валютному ринку без відкриття цього резиденту спеціального транзитного валютного рахунку не допускається.
На спеціальний транзитний валютний рахунок зараховуються наступні надходження в іноземній валюті на користь резидента:
а) іноземна валюта, куплена резидентом за рублі на I валютному ринку;
б) іноземна валюта, раніше списана зі спеціального транзитного валютного рахунку і яка є:
• сумами, не використаними для цілей оплати витрат на відрядження;
• сумами, отриманими від продажу дорожніх чеків, не використаних для оплати витрат на відрядження.
Списання іноземної валюти з спеціального транзитного валютного рахунку резидента допускається тільки у випадках, передбачених Вказівкою ЦБ РФ № 383-У.
Зняття готівкової іноземної валюти з спеціального транзитного валютного рахунку не допускається, за винятком випадків оплати витрат на відрядження.
Списання іноземної валюти з метою видачі готівкової іноземної валюти резиденту для оплати витрат на відрядження здійснюється уповноваженим банком за розпорядженням резидента з його спеціального транзитного валютного рахунку відповідно до порядку, встановленого Положенням Банку Росії № 62 від 25.06.97 «Про порядок купівлі та видачі іноземної валюти для оплати витрат на відрядження ».
Купівля іноземної валюти за рублі на валютному ринку здійснюється резидентом на підставі його Доручення на купівлю. Доручення на купівлю повинно містити:
• вид підстави (код і найменування) для здійснення операції купівлі іноземної валюти на валютному ринку;
• найменування, дату та номер документів, що обгрунтовують відповідність зазначеного у Дорученні на покупку підстави вимогам Інструкції Банку Росії № 7 від 29.06.92 «Про порядок обов'язкового продажу підприємствами, установами, організаціями частини валютної виручки через уповноважені банки і проведення операцій на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації »(Паспорт імпортної угоди; дозвіл (ліцензія) Банку Росії на здійснення валютної операції, пов'язаної з рухом капіталу; документ, що підтверджує реєстрацію в Банку Росії валютної операції, пов'язаної з рухом капіталу; договір (угода, контракт) або інший документ);
• розпорядження резидента про зарахування купленої іноземної валюти на його спеціальний транзитний валютний рахунок у виконуючому банку;
• позначку Виконуючого банку про обгрунтованість купівлі іноземної валюти на валютному ринку, що містить підпис відповідальної особи, а також друк уповноваженого банку, що використовується для цілей валютного контролю.
Купівля резидентом іноземної валюти за рублі на валютному ринку допускається через Виконуючий банк, а також через Банк-покупець.
Дозволяється купівля іноземної валюти на валютному ринку для виплати комісійної винагороди на користь уповноваженого банку, що виконує Доручення на купівлю та / або доручення на зворотний продаж купленої іноземної валюти, та / або доручення на переказ купленої іноземної валюти. Виплата цієї комісійної винагороди здійснюється резидентом з його спеціального транзитного валютного рахунку відповідно до договору про відкриття поточного валютного рахунку або Доручення на купівлю.
Іноземна валюта, куплена резидентом на валютному ринку за рублі, підлягає обов'язковому зарахуванню у повному обсязі на його спеціальний транзитний валютний рахунок у виконуючому банку. Для здійснення резидентом операцій купівлі іноземної валюти, зарахування її на спеціальний транзитний валютний рахунок і подальшого перекладу з цього рахунку через Виконуючий банк одночасно із Дорученням на покупку резидент повинен подати до Виконуючий банк оригінали та копії встановленого набору документів.
Іноземна валюта, куплена резидентом на валютному ринку і зарахована на його спеціальний транзитний валютний рахунок, повинна бути переведена Виконуючим банком за розпорядженням резидента про переведення відповідно до підставами, зазначеними в Дорученні на купівлю, не пізніше семи календарних днів з дня зарахування купленої іноземної валюти на спеціальний транзитний валютний рахунок резидента.
Розпорядження резидента про переведення купленої на валютному ринку іноземної валюти має містити:
а) код виду платежу;
б) код країни банку - одержувача платежу.
У випадку, якщо списання з спеціального транзитного валютного рахунку резидента купленої іноземної валюти відповідно до підставами її купівлі на валютному ринку не здійснене протягом семиденного терміну, і в разі зарахування на спеціальний транзитний валютний рахунок іноземної валюти вона підлягає зворотного продажу на валютному ринку.
Зворотного продажу на валютному ринку підлягає також іноземна валюта, раніше списана за розпорядженням резидента з його спеціального транзитного валютного рахунку і знову надійшла на користь резидента у зв'язку з поверненням:
• авансових платежів (попередньої оплати) за невиконаним імпортними контрактами;
• сум з рахунків покриття по відкриваються уповноваженими банками покритим (депонованим) акредитивами;
• сум у зв'язку з помилково зробленими платежами, у тому числі через неправильно вказаного в розрахункових документах будь-якого реквізиту одержувача платежу;
г) сум, раніше переведених резидентами нерезидентам з інших підстав, за винятком сум, переведених для оплати витрат на відрядження.
Протягом семи календарних днів від дати зарахування іноземної валюти на транзитний валютний рахунок резидент зобов'язаний подати уповноваженому банку доручення на зворотний продаж або заява про здійснений раніше платіж іноземної валюти з його поточного валютного рахунку. Підтвердження резидентом факту здійснення платежу з його поточного валютного рахунку здійснюється в порядку, встановленому Інструкцією Банку Росії № 7 від 29.06.92 «Про порядок обов'язкового продажу підприємствами, установами, організаціями частини валютної виручки через уповноважені банки і проведення операцій на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації» . При неподанні резидентом Доручення на зворотний продаж якої зазначеної заяви щодо повернутих коштів уповноважений банк на наступний робочий день після закінчення семи календарних днів від дати зарахування іноземної валюти на транзитний валютний рахунок резидента зобов'язаний депонувати іноземну валюту, що підлягає зворотного продажу.
Резидент не має права здійснювати переказ іноземної валюти зі свого спеціального транзитного валютного рахунка на свої інші валютні рахунки, за винятком випадків, встановлених Банком Росії.
Резидент не має права здійснювати переказ іноземної валюти зі свого спеціального транзитного валютного рахунку в цілях розміщення купленої іноземної валюти в депозит, купівлі цінних паперів, купівлі однієї іноземної валюти за іншу, а також передачі купленої іноземної валюти в довірче управління уповноваженому банку.
Переклад зі спеціального транзитного валютного рахунку іноземної валюти, купленої за рублі на валютному ринку для здійснення розрахунків за договорами про імпорт товарів у Російську Федерацію до моменту здійснення поставки товарів у Російську Федерацію, без відкриття депозиту в рублях у розмірі коштів, перерахованих на купівлю іноземної валюти ( або при зменшенні його розміру), допускається лише у випадках, встановлених Вказівками Банку Росії № 543-У від 14.04.99 «Про особливості порядку застосування Вказівки Банку Росії« Про порядок купівлі юридичними особами - резидентами іноземної валюти за рублі на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації для цілей здійснення платежів за договорами про імпорт товарів в Російську Федерацію »№ 519-У від 22.03.99».
Зі свого спеціального транзитного валютного рахунку резидент має право без обмежень здійснити зворотний продаж купленої іноземної валюти за рублі через Виконуючий банк на підставі Доручення на зворотний продаж до закінчення семиденного терміну за курсом, установленим за домовленістю з Виконуючим банком.
Виконуючому банку забороняються нарахування та виплата відсотків за користування грошовими коштами, що знаходяться на спеціальному транзитному валютному рахунку резидента.
6. Порушення порядку акредитивної форми розрахунків. Відповідно до ст. 867 ГК РФ при розрахунках за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитива, і відповідно до його вказівки банк-емітент зобов'язуються зробити платежі одержувачеві коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банку) здійснити платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель.
Відповідно до ст. 868 і 869 ГК РФ акредитиви можуть бути відкличним або безвідкличними. У тексті акредитиву повинно бути визначено зазначено, є він відзивним або безвідзивним. Якщо такої вказівки немає, то він визнається відзивним.
Розрахунки за акредитивом відрізняються від найбільш поширеної форми розрахунків - платіжними дорученнями - тим, що обов'язок здійснити платіж, покладений на банк, не є безумовною, а повинна бути здійснена лише за певних умов, зазначених в акредитиві.
Відповідно до п. 5.7 Положення про безготівкові розрахунки термін дії і порядок розрахунків по акредитиву встановлюються у договорі, який укладається між платником і постачальником. У договорі повинні бути вказані назва банку-емітента, вид акредитива і спосіб його виконання, спосіб сповіщення постачальника про відкриття акредитива, повний перелік і точна характеристика документів, що подаються постачальником для отримання коштів по акредитиву; терміни подання документів після відвантаження товарів, вимоги до їх оформлення та ін
Аналітичний облік повинен бути організований по кожному виставленому підприємством акредитиву.
Як показує арбітражна практика (лист ВАС РФ № 39 від 15.01.99), більшість спірних ситуацій виникає через нерозуміння сторонами природи зобов'язань, що виникають при здійсненні розрахунків за акредитивом.
Виставлення покупцем акредитиву саме по собі ще не є платежем за укладеним договором купівлі-продажу, який передбачає таку форму розрахунків. У зв'язку з цим виникають різні правові наслідки при порушенні кожною зі сторін умов договору та виставленого акредитива.
Так, наприклад, порушення покупцем строків виставлення акредитива не буде розглядатися як прострочення оплати і не спричинить за собою передбачених для цього санкцій.
У випадку якщо покупцем відкритий акредитив на умовах, відмінних від передбачених договором, це розглядається як порушення покупцем своїх зобов'язань з відкриття акредитива. У цьому випадку відповідно до ст. 328 ЦК РФ постачальник має право призупинити виконання свого зобов'язання, тобто відвантаження товару, або відмовитися від виконання цього зобов'язання і вимагати відшкодування збитків.
Зобов'язання банку-емітента та виконуючого банку по акредитиву є самостійними і не роблять банки учасниками зобов'язань за договором купівлі-продажу. Зокрема, банк-емітент не зобов'язаний перевіряти відповідність умов заяви на акредитив договором між покупцем і постачальником, навіть якщо посилання на договір є в акредитиві.
Висновок
 
Головна мета аудиторства - забезпечити контроль за достовірністю інформації, що відображається в бухгалтерській та податковій звітності. Значну увагу приділено методиці аудиторської перевірки різних операцій і робіт у сфері фінансово-господарської діяльності підприємства. Розглянуті методика аудиторської перевірки грошових коштів на рахунках у банку.
В даний час у всіх країнах світу з ринковою економікою існує громадський інститут аудиту зі своєю правовою і організаційною інфраструктурою. Дедалі більшого поширення аудит одержує в країнах СНД.
У зв'язку з розвитком аудиторської діяльності відбувається розширення асортименту й обсягу послуг, що надаються аудиторськими фірмами.
В даний час в РФ в основному створюються малі та середні аудиторські фірми. З розвитком інституту аудиту в нашій країні аудиторські фірми будуть об'єднуватися в асоціації, спілки та ін Мета такого об'єднання: розвиток аудиторської діяльності, обмін досвідом, поділ сфер впливу.
 
Список використаної літератури.
  1. Р.А. Алборов Аудит в організаціях промисловості, торгівлі і АПК М. Справа та сервіс 1998.
  2. В.П. Суйц, О.М. Ахметбеков, Т.А. Дубровіна Аудит: загальний, банківський, страховий. М. Инфра-М 2001
  3. П. І. Камишанов Практичний посібник з аудиту М. Инфра-М 1996
  4. Аудит під ред. Док. Ек. Наук. Проф. В.І. Подільського М.-Юніті 2001
5. ПБО № 3 / 2000 "Облік грошових коштів і зобов'язань виражених в іноземній валюті"
 
 
 
 
 
Додаток 1
Питання для перевірки
№ п / п
Питання
Варіант відповіді
Інформація або документ, який слід запросити.
Призначувана аудиторська процедура.
1






2



3





4





5
Підприємство має один розрахунковий рахунок.




Підприємство має валютний рахунок

Підприємство має один валютний рахунок



Підприємство отримує валюту на витрати на відрядження

Підприємство використовує аккредетівную форму розрахунків
Так


Ні



Так



Так

Ні



Так


Ні


Так


Ні
Договір з банком, виписки банку, первинні документи.
Договори з банком, виписки банку, первинні документи.

Договір



Виписки банку, первинні документи.
Договори, виписки банку, первинні документи.

Заявки на придбання валюти




Договори на відкриття аккредетіва
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова | 110.9кб. | скачати

Схожі роботи:
Облік грошових коштів на рахунках в банку
Облік руху грошових коштів на рахунках в банку
Бухгалтерський облік грошових коштів на рахунках в банку
Аудит грошових коштів в касі на розрахункових валютних і спеціальні рахунки в банку
Уч т грошових коштів на спеціальних рахунках в банках
Облік грошових коштів на розрахункових рахунках
Облік грошових коштів на спеціальних рахунках в банках
Прогнозування залишку грошових коштів на поточних рахунках клієнтів
Облік грошових коштів в касі і на рахунках підприємства аналіз наявності
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru