Аудит в умовах комп`ютерної обробки даних КОД

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати


Міністерство загальної освіти РФ
Кемеровський технологічний інститут харчової
промисловості
Кафедра: Облік і аудит на підприємствах
харчової промисловості
Курсова робота
з аудиту на тему:
Аудит в умовах комп'ютерної
обробки даних (КОД)
Виконала: ст. гр. ЕУ-63
Кравченко М.Є.
Перевірила: Закамская Л.Л.
Кемерово, 2000 р.
Зміст:
1. Аудит в умовах комп'ютерної обробки даних. . . .3
2. Аудит операцій з постачальниками і підрядниками. . . . .11
3. Аудиторський висновок. . . . . . . .18
4. Література. . . . . . . . . .22
5. Документи.

1. Аудит в умовах комп'ютерної обробки даних.
Для регламентації аудиторської діяльності в РФ встановлено Тимчасові правила (стандарт), затверджені Указом Президента РФ від 22 грудня 1993 року № 2263.
Метою правила (стандарту) є визначення дій аудиторської організації або аудитора, який працює самостійно як індивідуального підприємця, при здійсненні аудиту в умовах систем КОД, що функціонують у економічного суб'єкта.
Завданнями правила є:
· Формулювання основних вимог, що пред'являються до аудиторської організації при проведенні ними аудиту в умовах систем КОД;
· Визначення основних вимог, що пред'являються до фахівців, які залучаються аудиторською організацією для оцінки використовуваної перевіряється економічним суб'єктом системи КОД;
· Опис особливостей планування аудиту в середовищі КОД;
· Опис особливостей проведення аудиту в середовищі КОД;
· Визначення основних джерел і процедур отримання аудиторських доказів при вивченні системи КОД економічного суб'єкта.
Вимоги даного правила (стандарту) є обов'язковими для всіх аудиторських організацій пі здійсненні аудиту, що передбачає підготовку офіційного аудиторського висновку, за винятком тих його положень, де прямо вказано, що вони носять рекомендаційний характер. Тобто вони носять рекомендаційний характер при проведенні аудиту, який не передбачає підготовку за його результатами офіційного аудиторського висновку, а також при наданні супутніх аудиту послуг. У разі відхилення при виконанні конкретного завдання від обов'язкових вимог даного правила (стандарту) аудиторська організація в обов'язковому порядку повинна зазначити це у своїй робочої документації і в письмовому звіті керівництву економічного суб'єкта, який замовив аудит і (або) супутні йому послуги.
Загальні вимоги до проведення аудиту в умовах КОД.
Комп'ютерна обробка даних економічного суб'єкта має місце у випадках, коли за допомогою комп'ютерної техніки здійснюється обробка значних обсягів облікової інформації незалежно від наступних чинників;
ü комп'ютер використовується економічним суб'єктом самостійно або за договором з третьою стороною:
ü комп'ютер використовується економічним суб'єктом для обробки економічної інформації в усіх аспектах господарської діяльності та її обліку або тільки для автоматизації обробки інформації по окремих видах фактів господарського життя, окремих дільницях обліку.
При проведенні аудиту в системі КОД зберігаються мета аудиту і основні елементи його методології. Наявність середовища КОД істотно впливає на процес вивчення аудитором системи обліку економічного суб'єкта і супутніх йому засобів внутрішнього контролю.
Використання технічних засобів призводить до зміни окремих елементів організації бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю:
Ø для перевірки господарських операцій поряд з традиційними первинними обліковими документами використовується і первинні облікові документи на машинному носії;
Ø постійні нормативно-довідкові показники можуть бути перевірені за даними, що зберігаються в пам'яті комп'ютера або на машинозчитуваних носіях інформації;
Ø замість традиційних ручних форм рахівництва може застосовуватися форма обліку, орієнтована на прогресивні методи формування вихідної інформації та забезпечення її достовірності, суміщення синтетичного обліку з аналітичними систематичного з хронологічним, а також підвищення оперативності й зручності використання облікової та звітної інформації.
Аудитор не повинен примушувати (прямо чи опосередковано) економічного суб'єкта до застосування системи КОД, відомої аудитору. Рекомендація аудитора в частині використання тієї чи іншої системи КОД можлива тільки у випадку, коли аудитор надає економічному суб'єкту супутню аудиту послугу з організації системи КОД на прохання останнього.
Економічний суб'єкт зобов'язаний надати аудиторської організації необхідний доступ до системи КОД. Невиконання (неповне виконання) цієї умови є обмеженням обсягу аудиту в системі КОД, внаслідок чого аудиторська організація може вимагати надання необхідних їй документів на паперових носіях інформації.
Компетентність аудитора в питаннях КОД і використання роботи експерта.
Аудитору бажано мати уявлення про технічне, програмне, математичному та інших видах забезпечення комп'ютерної техніки, а також систем обробки економічної інформації. У разі відсутності в аудитора зазначених знань, слід використовувати роботу експерта в галузі інформаційної технології.
Аудитор повинен бути здатний визначити, який вплив на організацію, планування і проведення аудиту надають умови використання системи Код у економічного суб'єкта, у т. ч. на вивчення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, на оцінку ризиків, пов'язаних з проведенням аудиту.
Аудиторської організації доцільно мати бібліотеку найбільш поширених систем КОД і докладати зусиль до вивчення особливостей їх практичного застосування.
У разі використання праці експерта для оцінки застосовуваної системи КОД:
1. призначення експерта, оформлення та використання результатів її роботи має повністю відповідати вимогам правила (стандарту) "Використання роботи експерта";
2. аудитор повинен мати достатнє уявлення про комп'ютерну систему клієнта в цілому з тим, щоб планувати, регулювати і контролювати роботу експерта, зберігаючи при цьому чільне місце.
Чільне становище аудитора по відношенню до експерта полягає в тому, що експерт оцінює тільки систему обробки інформації, в той час як аудитор - достовірність формованої за допомогою цієї системи звітності. Аудиторська організація не може ні передавати, ні розділяти з ким-небудь (в т.ч. з експертом) своя відповідальність за висловлення думки про звітність економічного суб'єкта і складеного на його основі аудиторського висновку.
Основним завданням експерта є надання допомоги аудитору при проведенні перевірки в частині:
¨ оцінки надійності системи КОД в цілому;
¨ оцінки закономірності придбання і ліцензійної чистоти бухгалтерського програмного забезпечення, що функціонував у системі КОД економічного суб'єкта;
¨ перевірки алгоритмів розрахунків;
¨ формування на комп'ютері необхідних аудитору регістрів аналітичного, синтетичного обліку та звітності.
Ці та інші конкретні питання, щодо яких аудиторська організація очікує отримати висновок і допомога експерта, повинні бути зазначені в договорі надання послуг експерта відповідно до підпункту "б" п. 2.8. правила (стандарту) "Використання роботи експерта".
Дії аудитора у середовищі КОД.
Аудитор повинен вивчити і оформити у вигляді робочого документа всі суттєві питання організації обробки облікових даних у системі КОД економічного суб'єкта, відобразивши в ньому наступні положення:
1. організаційна фірма обробки даних, наприклад: чи здійснює обробку спеціальних підрозділів (обчислювальний центр, інформаційно-обчислювальний центр, відділ автоматизованого управління підприємством) або комп'ютери встановлені на робочих місцях бухгалтерського персоналу та обробка даних здійснюється безпосередньо бухгалтерами; чи ведеться обробка даних економічним суб'єктом самостійно або ведеться за договором з третьою стороною;
2. форма бухгалтерського обліку;
3. розділи і ділянки обліку, що функціонують в середовищі КОД;
4. система КОД розміщена на одному або на декількох комп'ютерах;
5. обробка облікових даних ведеться локально на кожному комп'ютері або застосовується мережевий варіант;
6. забезпечення архівування та збереження даних;
7. передача даних здійснюється: з використанням каналів зв'язку, через зовнішні носії (наприклад, дискети) або здійснює введення даних з клавіатури.
Аудитор повинен вивчити і оформити робочим документом використовуване перевіряється економічним суб'єктом:
§ забезпечення КОД технічними засобами;
§ програмне забезпечення КОД (складається коротка характеристика, зокрема, ким розроблено, коли впроваджено програмне забезпечення КОД, частота і метод його оновлення відповідно до зміни чинного законодавства);
§ технологічне забезпечення; рекомендується оформляти у вигляді схеми0 складається з окремих блоків технологічного процесу обробки даних (введення даних, їх верифікація і т.п.);
§ інші види забезпечення КОД (слід дати короткий опис інших видів забезпечення).
У робочому документі з бухгалтерського програмного забезпечення повинно бути зазначено наявність ліцензій на кожний з його елементів.
Аудитор повинен оцінити і оформити робочим документом можливості комп'ютерної системи в частині:
v гнучкого регулювання на зміни господарського, податкового чи іншого законодавства з точки зору налаштування програмного забезпечення;
v складання бухгалтерської та внутрішньої управлінської звітності;
v здійснення аналітичних процедур;
v розширення функцій комп'ютерної системи.
Аудитор повинен оцінити кваліфікацію бухгалтерського персоналу в області КОД, зокрема: чи мають фахівці відповідну вищу або середню спеціальну освіту, або пройшли курс навчання в області інформаційних технологій, або вивчення системи КОД відбувалося самостійно.
При складанні загального плану аудиторської перевірки відповідно до правило (стандарту) "Планування аудиту" кожен етап планування повинен бути уточнений, з урахуванням впливу на процес аудиту застосовуваних економічним суб'єктом інформаційних технологій та системи КОД. Рівень автоматизації обробки облікової інформації повинен бути врахований при визначенні обсягу і характеру аудиторських процедур.
У документах з планування аудиту повинні бути відображені наступні питання:
· Характер виконання аудиторських процедур з використанням КОД (висновок підготовлених в середовищі КОД документів на друк, робота в середовищі КОД економічного суб'єкта);
· Залучення незалежного експерта з метою вивчення комп'ютерної системи економічного суб'єкта, опис винесених для оцінки експертом питань;
· Дата початку аудиторської перевірки повинна відповідати даті подання аудитору даних у вигляді, узгодженому з економічному суб'єктом у договорі на проведення аудиту.
Організація даних бухгалтерського обліку у клієнта в середовищі КОД впливає на професійний ризик аудитора.
Ризик аудитора підвищується в тому випадку, якщо:
1) комп'ютеризована середу децентралізована;
2) існує географічна розпорошеність комп'ютерних установок;
3) рівень знань бухгалтерського персоналу в області інформаційних технологій недостатній;
4) внутрішній контроль за функціонуванням середовища КОД відсутня;
5) відсутні необхідні заходи для обмеження несанкціонованого доступу до системи КОД.
Ризик аудитора знижується у разі, якщо:
I. системи автоматизації є ліцензованими;
II. існує можливість поглибити деякі види контролю завдяки програмному забезпеченню, спеціально розробленому для аудиторів;
III. існує спеціальний контроль програмного забезпечення;
IV. інформаційна політика економічного суб'єкта кваліфіковано визначається його керівництвом;
V. всі підрозділи, філії та інші відокремлені підрозділи, дочірні товариства працюють в єдиній середовищі КОД, застосовують єдине програмне забезпечення;
VI. інформаційна політика економічного суб'єкта узгоджена з основними користувачами системи КОД;
VII. є довгостроковий план розвитку системи КОД економічного суб'єкта.
Аудитор повинен оцінити надійність системи внутрішнього контролю економічного суб'єкта у відповідності з правилом (стандартом) аудиторської діяльності "Вивчення і оцінка систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю в ході аудиту" і вплив на цю надійність функціонуючої системи КОД:
ü контроль підготовки даних як на рівні користувача, так і на рівні комп'ютерної служби;
ü контроль запобігання помилок і фальсифікацій під час роботи;
ü контроль роботи з даними (доступ, правильність, повнота), особливо з даними постійними (нормативно-довідкового характеру);
ü можливість зміни програмного забезпечення, особливо в частині методів реєстрації первинної інформації;
ü ступінь координації та взаємодії між службою інформації та користувачами системи КОД.
При оцінці КОД аудитор повинен охарактеризувати:
a) відповідність застосовуваної форми обліку використовуваної системи обробки даних;
b) відповідність алгоритмів обробки бухгалтерських даних чинному законодавству та можливість їх зміни у разі зміни порядку ведення бухгалтерського обліку, господарського, податкового та іншого законодавства;
c) спосіб організації, зберігання та оновлення даних;
d) можливість налаштування зовнішньої звітності на зміну її форм;
e) можливість виводу на друк даних про господарські операції.
Аудитор зобов'язаний перевіряти відповідність перевіряються алгоритмів вимогам нормативної документації з ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності за основними автоматизованим розрахунками економічного суб'єкта.
Аудитору необхідно переконатися в тому, що інформаційна база всередині комп'ютера забезпечує збереження інформації, її архівування, простоту доступу, кодування і декодування інформації, обмеження несанкціонованого доступу до неї. Актуальність даних (тобто їх відповідність умов, що змінилися господарського життя) забезпечується регламентуванням джерел і споживачів інформації, періодичністю і умовами її оновлення.
Аудиторські докази та документування в умовах КОД.
Збираючи аудиторські докази про організацію обробки даних у середовищі КОД, аудиторські організації зобов'язані слідувати вимогам, встановленим правилом (стандартом) "Аудиторські докази". Джерелами отримання аудиторських доказів при проведенні аудиторських процедур є дані, підготовлені з системи КОД економічного суб'єкта у вигляді таблиць, відомостей, регістрів бухгалтерського обліку економічного суб'єкта. Аудитор має можливість застосовувати їх, їх копії, в т.ч. фотокопії, в якості робочої документації аудиту, супроводжуючи обробку цих документів посиланнями, позначками, спеціальними символами.
У випадку роботи аудитора безпосередньо з системи КОД економічного суб'єкта (без виведення даних на друк) робочі документи, що підтверджують факт збору аудиторських доказів, складається аудитором самостійно.
Робочі документи, що формуються в процесі аудиту в умовах системи КОД і істотно відрізняються від звичайних робочих документів (наприклад, документи, підготовлені на машинних носіях), можуть зберігатися в аудиторській організації відокремлено в архіві аудиторських файлів на машинних носіях.
Аудиторська організація відповідно до правила (стандарту) аудиторської діяльності "Документування аудиту" повинна забезпечити збереження аудиторських файлів на машинних носіях, їх формування та здачу в архів. Системи ідентифікації робочих документів в аудиторському файлі на машинному носії встановлюється аудиторською організацією. Доцільно зберігати аудиторські файли по кожному економічному суб'єкту аудиторської організації на окремому машинному носії.
В умовах використання економічним суб'єктом системи КОД підвищується ефективність і надійність такої аудиторської процедури, як перевірка його арифметичних розрахунків.
Аудитору необхідно переконатися в тому, що:
Ø регістри обліку, що формуються системою КОД, відповідають даним первинного обліку; наявність системи КОД не звільняє економічний суб'єкт від обов'язку документувати в установленому порядку факти господарського життя;
Ø відсутні несанкціоновані зміни програмного забезпечення; зміни, що вносяться в програмне забезпечення економічним суб'єктом у зв'язку зі зміною господарського або податкового законодавства, повинні бути задокументовані і, як правило, узгоджені, схвалені і перевірені розробником програмного забезпечення.
Процедури аудиту в умовах КОД.
В умовах КОД аудит може проводитися з використанням машинно-орієнтованих і (або) ручних процедур.
Машинно-орієнтовані процедури повинні включати:
1. програмні засоби, що використовуються аудитором для перевірки вмісту комп'ютерних файлів економічного суб'єкта;
2. контрольні приклади, використовувані аудитором для тестування алгоритмів КОД.
При застосуванні машинно-орієнтованих процедур керівник аудиторської перевірки, або особа, якій він це доручив, повинен забезпечити контроль за роботою, що виконується персоналом, що має спеціальні знання та навички в умовах роботи КОД, та іншим персоналом, зайнятим в аудиті.
Проведення аудитором машинно-орієнтованих процедур щодо копій комп'ютерних файлів допускається за умов, що аудитор має достатню впевненість у тому, що вони дійсно повністю відповідають оригіналам файлів економічного суб'єкта.
Аудитор може проводити машинно-орієнтовані процедури щодо комп'ютерних файлів, отриманих від третьої особи, яка здійснює за договором КОД економічного суб'єкта.

2. Аудит операцій з постачальниками і підрядниками.
Правильна організація розрахункових операцій забезпечує стійкість оборотності засобів організації, зміцнення в ній договірної і розрахункової дисципліни і поліпшення її фінансового стану. Крім того, правильна (раціональна) організація розрахункових операцій, правильність постановки їх обліку попереджають негативні наслідки по цих операціях. Тому аудиторської перевірці піддаються всі розрахункові операції економічного суб'єкта різними прийомами і методами контролю.
Основні нормативні документи:
1) Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в РФ (Наказ Мінфіну РФ від 29 липня 1998 р. № 14);
2) Про порядок відображення в обліку товарообмінних операцій чи операцій, здійснюваних на бартерній основі (Мінфін РФ від 30 жовтня 1992 р. № 16-05/4);
3) Положення про безготівкові розрахунки в РФ (ЦП РСФСР від 09 липня 1992 р. № 14);
4) Про переказний і простий вексель (Закон РФ від 11 березня 1997 р. № 48-ФЗ);
5) Про додаткові заходи щодо нормалізації розрахунків й зміцненню платіжної дисципліни в народному господарстві (Указ Президента РФ від 23 травня 1994 р. № 1005);
6) Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язаннях (Мінфін РФ від 13 червня 1995 р. № 49);
7) Положення з бухгалтерського обліку та обліку майна і зобов'язань організацій, вартість яких виражена в іноземній валюті (Мінфін РФ від 13 червня 1995 р. № 50);
8) Про порядок відображення в бухгалтерському обліку та звітності операцій з векселями, застосовуваними при розрахунках між підприємствами за поставку товарів, виконані роботи та надані послуги (Мінфін РФ від 13 жовтня 1994 р. № 12 із змінами).
Перевірка по рахунках (60, 70) розрахунків з постачальниками і підрядниками повинна здійснюватися згідно з програмою за такими основними напрямками:
1. наявність і правильність оформлення документів, що визначають права і обов'язки сторін з постачання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) (ТМЦ);
2. правильність з оплати сум за отримані ТМЦ;
3. правильність оцінки отриманих і відвантажених ТМЦ при бартерних угодах;
4. достовірність, реальність і правильність обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками з використанням векселів;
5. повнота оприбуткування отриманих цінностей або обліку виконаних робіт і послуг.
Облік отриманих у постачальника або підрядника матеріальних цінностей в організації ведеться наступним чином.
Всі виписуються документи фіксуються в бухгалтерії в журналі обліку виданих довіреностей, за отриману довіреність матеріально відповідальна особа розписується у цьому журналі.
Після отримання вантажу у постачальника матеріально відповідальна особа привозить його на склад підприємства, де відбувається передача матеріальних цінностей завідувачу складом. Завідувач складом, прийнявши на зберігання ТМЦ, звіряє їх кількість з супровідними документами, наявними у експедитора, після чого виписує прибуткової ордер, або акт про приймання матеріалів, або в сільськогосподарських підприємствах - накладну внутрішньогосподарського призначення, які будуть підставою для оприбуткування матеріальних цінностей на склад . Після цього завідувач складом проводить відповідні записи по приходу ТМЦ в картки обліку матеріалів та робить помітки в супровідних документах постачальника про фактичну кількість прийнятого вантажу за найменуванням ТМЦ, вказує дату прийому та номер прибуткових документів, які були складені на прийом цінностей на склад і потім ставить свою підпис.
Основним первинним документом, є підставою для розрахунків з постачальниками і підрядниками, є рахунок-фактура.
Рахунок-фактура складається постачальником (підрядником) на ім'я покупця або замовника у двох примірниках, перший з яких не пізніше 10 днів з відвантаження товару (виконання роботи, надання послуги) або передоплати (авансу) постачальником покупцю і дає право на залік (відшкодування) сум ПДВ у порядку, встановленому ФЗ.
Другий примірник рахунку-фактури залишається у постачальника в книзі продажу та нарахування ПДВ при реалізації товарів (робіт, послуг).
У рахунку-фактури повинні бути зазначені:
§ Порядковий номер рахунку-фактури;
§ Найменування та реєстраційний номер постачальника товарів (робіт, послуг);
§ Найменування одержувача товару (роботи, послуги);
§ Найменування товару (роботи, послуги);
§ Вартість (ціна) товару (роботи, послуги);
§ Сума податку на додану вартість;
§ Дата подання рахунку-фактури.
Рахунок-фактура підписується керівником та головним бухгалтером постачальника, а також особою, відповідальною за відпуск товарів (робіт, послуг), і скріплюється печаткою організації.
При отриманні товарів (робіт, послуг) рахунок-фактура підписується покупцем або його уповноваженим представником.
Рахунки-фактури в журналах обліку повинні бути підшиті та пронумеровані.
При відвантаженні товарів (виконання робіт, надання послуг), не оподатковуваних ПДВ, в рахунку-фактурі сума податку не вказується і робиться напис або ставиться штамп "Без податку (ПДВ)".
При реалізації товару за готівковий розрахунок підприємствами роздрібної торгівлі та громадського харчування видається покупцю касовий чек, який містить такі реквізити:
· Найменування організації - продавця, його код ІНН;
· Номер касового апарату;
· Номер і дата видачі чека;
· Вартість (ціна) товару, що продається з ПДВ.
Постачальники ведуть журнал обліку видавали рахунків-фактур і книгу продажу. Книга продаж призначена для реєстрації рахунків-фактур (стрічок контрольно-касових апаратів), який складають постачальником з метою визначення суми ПДВ за відвантаженими товарами (виконаними роботами, наданими послугами).
За рахунком 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" може мати місце наступна кореспонденція рахунків:
ü Надходження ТМЦ від постачальників, а також виконання ними робіт, послуг: Д 10, 12, 08, 20, 23, 25, 26, 31, 41 - До 60.
ü Сплачено ПДВ по придбаних ТМЦ (робіт, послуг): Д 19 - До 60;
ü Оплата постачальникам за ТМЦ, роботи і послуги:
Д 60 - До 50, 51, 55, 90, 52, та ін
ü Зроблені розрахунки з постачальниками при прийомі від них ТМЦ на бартерній основі: Д 10, 12, 41, 20, 23 - До 60;
ü На суму сплаченого ПДВ: Д 19 - До 60;
ü На фактичну собівартість відвантаженої готової продукції (робіт, послуг): Д 46 - К 40, 20, 23;
ü На суму нарахованого ПДВ: Д 46 - До 68;
ü Відображення взаємозаліків: Д 60 - До 46 або 62
(При використанні рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" слід перш за все скласти кореспонденцію рахунків:
Д 62 - До 46);
ü Сплачений ПДВ підлягає заліку до бюджету: Д 68 - До 19;
ü Залік за розрахунками з постачальниками та підрядниками згідно з раніше оплаченим їм авансам відображається: Д 60 - До 61.
При перевірці аудитор повинен звернути особливу увагу на наступні питання:
1. Чи є договори за проведеними операціями з постачальниками і підрядниками та правильність оформлення договорів;
Основним документом, що визначає правовий режим розрахункових взаємовідносин з постачальниками і підрядниками з постачання матеріальних ресурсів, а також по виконаних робіт та наданих послуг, є договір, укладений між організацією-замовником і постачальником (підрядником). Договори повинні відповідати вимогам норм ГК РФ. Однак на практиці формулювання предметів перевіряються договорів часто не відповідають їх назвами та нормами згідно з ГК РФ (договір про спільну діяльність, договір на опціонні, ф'ючерсні угоди, договір про співпрацю, трастовий договір тощо). Тому аудитор повинен ретельно проаналізувати зміст цих договорів і визначити законність (або незаконність) проведених за ним операцій.
2. При наявності заборгованостей необхідно встановити дату виникнення і причину утворення заборгованості;
3. Чи є заборгованість з минулим терміном позовної давності, чи вживаються заходи до її стягнення.
При цьому слід мати на увазі, що відповідно до Указу Президента РФ від 20 грудня 1994 року № 2204 встановлено, що до найважливіших вимогам при здійсненні угод на поставку товарів, послуг відносяться дотримання форм договору, повнота та своєчасність виконання зобов'язань сторонами відповідних договорів незалежно від термінів. Угоди, що здійснюються сторонами навмисне без дотримання встановленої ГК РФ форми, не в повному обсязі або несвоєчасно, вважаються нікчемними (недійсними).
Встановлено також, що граничний термін виконання зобов'язань за розрахунками за договорами дорівнює трьом місяцям з моменту фактичного отримання товарів (робіт, послуг). Сума невитребуваних кредитом заборгованості за зобов'язаннями, породжених зазначеними угодами, підлягає списанню після закінчення 4-х місяців з дня фактичного отримання підприємством - боржником товарів, послуг як безнадійна дебіторська заборгованість на збитки організації-кредитора, крім випадків, коли в її діях відсутній умисел. При цьому сума списаної заборгованості не зменшує оподатковуваний прибуток;
4. Потім аудитор повинен перевірити безпосередньо розрахункові операції з кожним постачальником, а потім з кожним підрядником.
Для цього шляхом перевірки записів за журналом-ордером № 6 - АПК і в реєстрах операцій (додаток до журналу-ордеру № 6 - АПК) або відомості (при автоматизації обліку) до рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", а також розрахунково- платіжних документів аудитор повинен визначити дату виникнення і характер кожної операції, поставок, правильність застосування цін для оцінки, націнок (знижок), своєчасність і повноту оприбуткування отриманих цінностей, обгрунтованість пред'явлення претензій, виділення на рахунку 19 "Податок на додану вартість" ПДВ.
5. При надходженні ТМЦ, на які не отримані розрахункові документи (неотфрактурованние поставки), необхідно перевірити, не значаться ці надійшли цінності як оплачені, але знаходяться в дорозі (дебіторська заборгованість);
6. Необхідно також встановити: чи проводилася інвентаризація розрахунків. Переглянути її результати, а в необхідних випадках провести зустрічну перевірку розрахунків;
При необхідності можна провести контрольну інвентаризацію цінностей і розрахунків, зустрічну звірку документів і регістрів обліку в перевіреній організації і у постачальника, усне опитування спеціалістів і матеріально-відповідальних осіб щодо зазначених питань;
7. Пред'являлися чи штрафні санкції постачальникам у разі порушення договірних зобов'язань, а також обгрунтованість нарахованих або отриманих сум штрафних санкцій; правильність списання сумнівних боргів;
8. Повнота оприбуткування матеріальних цінностей. Слід зіставити дані про кількість та вартість за платіжними документами з даними документів на їх оприбуткування (рахунків, товарно-транспортних накладних) і показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками, книгами складського обліку, звітів руху продуктів і матеріалів;
9. Перевіряючи операції з розрахунків з постачальниками і підрядниками, аудитор повинен встановити правильність сум та звірку записів рахунку 60 в журналі-ордері № 6 - АПК з іншими регістрами наступним чином. Кредитові запису рахунку 60 в журналі-ордері № 6 - АПК звіряють:
ü за рахунками 10, 12 - даними журналу-ордера № 10 - АПК і відомості № 46 - АПК;
ü за рахунком 11 - журналу-ордера № 14 - АПК і відомості № 73 - АПК;
ü за рахунком 20 - з даними зведених особових рахунків (виробничих звітів) з рослинництва, тваринництва та ін
Дебетові записи рахунку 60 в журналі-ордері звіряють:
¨ за рахунком 51 - з даними журналу-ордера № 2 - АПК;
¨ за рахунком 55 - з даними відповідного розділу журналу-ордера № 3 - АПК;
¨ за рахунком 76 - журналу-ордера № 8 - АПК;
¨ за рахунком 90 - журналу-ордера № 4 - АПК і т.д.
Підсумкові дані журналу-ордера № 6 - АПК за оборотами по рахунку 60 і залишок на цьому рахунку необхідно звірити також з відповідними даними у Головній книзі і в звіті організації;
10. Правильність встановлення цін на матеріальні цінності, чи відповідають вони цінами, зазначених у договорах поставки;
11. По заборгованості з кожним постачальником і підрядником необхідно виявити дотримання строку позовної давності. У разі його пропуску або нереальності вона підлягає зарахуванню на рахунок 80 "Прибутки і збитки". При проведенні перевірки слід звернути увагу на списання з кредиту рахунку 60 на собівартість сум, що не відносяться до виробничої діяльності організації.
Відповідно до Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в РФ, дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, інші борги, нереальні для стягнення, списуються за рішенням керівника підприємства про відносяться відповідно на рахунок коштів резерву сумнівних боргів, або на результати господарської діяльності, якщо в період попередній звітному, суми цих боргів не резервувалися, або на зменшення фінансування (фондів). Списання боргу на збиток внаслідок неплатоспроможності боржника перестав бути анулюванням заборгованості. Ця заборгованість повинна відображатися за балансом протягом 5 років з моменту списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника. Сума кредиторської та депонентської заборгованості, за якими позовна давність минула, підлягають віднесенню на результати господарської діяльності або збільшення фінансування (фондів);
12. Необхідно особливу увагу звернути на відображення операцій на рахунках при розрахунках з використанням векселів, тому що в них зазвичай криється безліч помилок, які впливають на собівартість продукції та фінансові результати організації, а також на правильність списання (відшкодування) ПДВ по придбаних ресурсів.
При розрахунках з векселями можуть використовуватися прості і перекладні векселі.
Простий вексель - це письмове боргове грошове зобов'язання однієї сторони (векселедавця) сплатити певну суму після настання строку платежу іншій стороні (векселедержателю) за вчиненим торговельних угодах або сплатити за виконані роботи (послуги).
Переказний вексель (тратта) виписується кредитором (трасантом) і містить наказ боржнику сплатити зазначену у векселі суму третій особі (трасату) або пред'явнику. Цей документ перетворюється у боргове зобов'язання після його акцепту трасатом. За допомогою передавального напису (індосаменту) вексель може використовуватися неодноразово, виконуючи функцію універсального кредитно-розрахункового документа.
13. Під час перевірки розрахунків з підрядниками слід встановити, чи забезпечені об'єкти будівництва (ремонту) джерелами фінансування.
Аудитор повинен пам'ятати також те, що підставою для розрахунків з підрядниками є договори, проектно-кошторисна документація на розташованих об'єктів, акти виконаних робіт, рахунки-фактури. Тут необхідно також звернути увагу: на реальність оформленої кредиторської або дебіторської заборгованості на рахунку 60, її відповідність даним Головної книги та звітності, чи немає приписок обсягів виконаних робіт (для чого можна провести контрольний обмір виконаних робіт);
14. Пред'являлися чи претензії постачальникам і підрядникам у разі невідповідності цін і тарифів, обумовлених договорами, а також при виявленні арифметичних помилок в рахунках; при виявленні невідповідності якості стандартам або технічним умовам; за недостачу вантажу в дорозі понад норм природного убутку; за нього й простої, що виникли з вини постачальників і підрядників;
Особливу увагу аудитора має бути звернено на те, що найчастіше попередню оплату в організаціях помилково відображають на рахунку 60 (погашення заборгованості) або прихований товар списують на рахунок 63 "Розрахунки за претензіями". В останньому випадку необхідно встановити реальність сум претензії, а також те, обумовлені чи претензії; виявленими арифметичними помилками на рахунках; невідповідністю якості товару (послуг) стандартам або технічним умовам; недостачею вантажу в дорозі понад норм природного убутку; шлюбом з вини постачальників і підрядників;
15. Правильність ведення розрахунків з постачальниками і підрядниками в іноземній валюті.
Синтетичний облік розрахунків з постачальниками у ВКВ ведеться звичайним порядком. Аудитор повинен знати, що аналітичний облік ведеться по кожному постачальнику (підряднику) окремо у валюті платежу і його рублевому еквіваленті за курсом ЦБ на дату виникнення зобов'язань. Порядок обліку майна і зобов'язань організації, вартість яких виражена в іноземній валюті, докладно викладений у Наказі Мінфіну РФ від 13 червня 1995 року № 50. Підставою відображення операцій у встановлені терміни (за датою отримання вантажу на митниці, за датою закінчення надання послуг) є рахунки з доданими первинними документами (фактура, акт, митна декларація і т.д.). Курсова різниця між днем ​​оплати і днем ​​виникнення заборгованості (надання послуг, отримання товарів) відображається:
§ позитивна --- Д 60 - До 80 або 83;
§ негативна --- Д 80 або 83 - До 60 (в залежності від прийнятого в обліковій політиці варіанту).
Крім того, в кінці місяця всі неоплачені рахунки постачальників в іноземній валюті в обов'язковому порядку перераховуються в рублі за курсом ЦБ і виниклу курсову різницю списують (при підвищенні курсу валюти) Д 80 або 83 - До 60 і навпаки;
16. правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку за рахунками 60;
17. правильність складання бухгалтерських проводок по рахунках розрахунків.

Аудиторський висновок
Мною, відповідно до спеціального аудиторським завданням, отриманим від виконавчого органу ГУООРП "Книга" проведено перевірку розрахунків з постачальниками згаданої організації за станом на період з 30.08.2000г. по 21.11.2000г.
Відповідальність за достовірність документів, що підтверджують розрахунки з постачальниками, наданих для перевірки, несе керівництво ГУООРП "Книга".
У мою обов'язок входило висловлення думки про стан розрахунків з постачальниками, засноване на результати перевірки.
Робота проводилася у відповідності з російськими правилами (стандартами) аудиторської діяльності, схваленими Комісією з аудиторської діяльності при Президенті РФ.
Відповідно до вищеназваними правилами (стандартами) я провела аудиторську перевірку згідно зі спеціальним аудиторським завданням з метою отримання достатнього рівня впевненості в тому, що розрахунки з постачальниками не містять викривлень.
Аудиторська перевірка включала вивчення:
ü наявності та правильності оформлення документів, що визначають права і обов'язки сторін з постачання товарів;
ü правильності оплати за поставлений товар;
ü повноти оприбуткування і списання отриманих товарів.
Аудиторська перевірка проводилася вибірково за трьома постачальникам.
 
1. ЗАТ Торговий Дім "Макс' - Аванта +". Генеральний директор Кисличенко М. В. З даним постачальником був укладений договір № 32 на поставку книжкової продукції. Договір складений правильно і містить всі необхідні реквізити. Термін дії договору - 31.12.2000г.
По даній поставці була виписана рахунок-фактура № 3577 від 30.08.2000г. до платіжно-розрахунковим документом № 3577 від 30.08.2000г. від покупця. Рахунок-фактура виписана на суму 12798-00 руб. (Рахунок-фактура представлена).
На підставі даної рахунок-фактури була виписана постачальником накладна № 2895 від 31.08.2000г. на суму 12798-00 руб. (Відділ збуту).
При отриманні товару була проведена його оплата. Представлено платіжне доручення № 367 від 08.09.2000г. на суму 12798-00 руб. оплата зроблена за навчальну літературу за договором № 32 і рахунок-фактурі березня 3577 від 30.08.2000г. Є позначка, що даний товар ПДВ не обкладається.
Також був представлений реєстр на додану вартість товару. торгова націнка становить 40%. Реєстр складено на підставі отриманого від ЗАТ "Макс' - Аванта +" (Москва) за накладною № 2895 від 31.08.2000г.
2. ТОВ "Топ-книга". Генеральний директор Лямін Г.А.
Представлений договір друкованої продукції № ФК - 004. Договір складений правильно і містить всі необхідні реквізити.
Представлена ​​від постачальника рахунок-фактура 2 1016/043 від 16.10.2000г. на суму 570-45 руб.
За даною рахунок-фактурі проведена оплата за отриманий товар: платіжне доручення № 464 від 20.10.2000г. на суму 570-45 руб. Підстава: сплата за журнали по рахунок-фактурі № 1016/043. ПДВ не обкладається. Доручення містить позначки банку.
Також за отриманою рахунок фактурою № 1016/043 складено реєстр на додану вартість товару. Торгова націнка становить 40%.
  1. Видавнича фірма "ЕКОР".
Генеральний директор Іванова Т.С.
Представлений договір купівлі-продажу. Містить всі реквізити.
По постачанню товару була виписана рахунок-фактура № 1558 від 04.10.2000г. на суму 10952-00 руб. Але тому в договорі передбачено надання знижок, то покупцеві була надана знижка в розмірі 8%. Всього до оплати за рахунком-фактурою склало, з урахуванням знижки, 10075-80 руб.
Після поставки товару була проведена його оплата. Представлені 2 платіжні доручення:
1) Платіжне доручення № 496 від 16.11.2000г. на суму 7075-80 руб. за рахунком-фактурою № 1558 від 04.10.2000г. ПДВ не оподатковується;
2) Платіжне доручення № 500 від 21.11.2000г. на суму 3000-00руб. ПДВ не обкладається за рахунком-фактурою № 1558 від 04.10.2000г.
Дані платіжні доручення містять позначки банку.
За рахунок-фактурі було складено реєстр на додану вартість товару; торгова націнка - 40%.
За даними постачальникам товарів були зроблені такі проводки:
1. Кредит рахунків по постачальниках рах. 60
41 - 60 - надходження товару від постачальників;
60 - 51 - оплата за поставлений товар
2. Реалізація товару рах. 46
46 - 41 - реалізація товару за обліковою вартістю
46 - 42 - сторнування сум накидок, що відносяться до реалізованих товарів
50 - 46 - отримані грошові кошти за реалізований товар
44 - 46 - суми здійснених підприємством витрат з реалізації товару
46 - 80 - відображається прибуток від реалізації товару.
Провівши перевірку за даними постачальникам, можна сказати, що первинні документи складені правильно і не містять викривлень:
1. Рахунок-фактури були складені відповідно до вимоги, що пред'являються до даного документа. Рахунок-фактури містять такі необхідні реквізити:
§ порядковий номер документа і дату подання рахунок-фактури;
§ найменування постачальника;
§ реєстраційний номер постачальника;
§ найменування одержувача;
§ найменування товару і його вартість.
Рахунок-фактури підписані керівником організації і головним бухгалтером, скріплені печаткою. На всіх рахунок-фактурах є напис "ПДВ не обкладається", передбаченої у випадках, коли товар не підлягає ПДВ.
2. Накладна містить такі реквізити:
  • порядковий номер і дату подання документа;
  • найменування та реєстраційний номер постачальника;
  • найменування одержувача;
  • підставу для виписки накладної;
  • найменування і вартість товару.
Накладна підписана відпускають і скріплена печаткою відділу збуту.
Є напис "ПДВ не обкладається".
Рахунок-фактура і накладна за кількістю та найменуванням товару повністю збігаються.
3. Платіжні доручення також містять усі необхідні реквізити:
  • порядковий номер документа;
  • найменування банку платника, найменування платника, номер його рахунку;
  • найменування банку одержувача, найменування одержувача, номер його рахунку;
  • призначення платежу;
  • позначки банку і підпис.
Суми за платіжними дорученнями відповідають сумах за рахунок-фактурами.
Договору по постачальниках складені правильно, містять всі необхідні реквізити. Обов'язки сторін з поставки продукції та її оплати виконуються відповідно до умов передбачених в даних договорах. Постачання і оплата товарів вироблялася сторонами своєчасно і не містить будь-яких порушень.
Синтетичний облік розрахунків з постачальниками проведений правильно і не містить спотворень. Всі операції, які проводилися з поставки, оплати і реалізації товару, знайшли відображення у звітності та відповідають вимогам бухгалтерського обліку за даними операціями розрахунків.
У даному разі не можна було провести перевірку правильності сум і звірку записів рахунку 60 в журналі - ордері № 6 - АПК з іншими регістрами, тому що перевірка робилася вибірково за трьома постачальникам при періоді поставки 1 день. У журналі - ордері відображені суми в період 1 місяць. З цієї ж причини не можна було провести перевірку і в касовому, товарному звіті і в головній книзі.
Провівши перевірку, можна зробити висновок, що в даній організації розрахунки з постачальниками були проведені відповідно до вимог, що висуваються до даного виду розрахунків. Всі документи були складені правильно, не містять ніяких спотворень і неточностей.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
88.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Особливості організації проведення аналізу в умовах комп`ютерної обробки економічної інформації
База даних комп`ютерної фірми
Методологічні аспекти проведення аудиту та особливості тестування системи комп`ютерної обробки
Особливості організації проведення аналізу в умовах комп`ютерної
Методи та засоби зменшення обсягів даних тріангуляційного опису об єктів комп ютерної томографії
Комплексний метод оцінювання додаткових аудиторських ризиків що виникають в умовах комп`ютерної
Комп ютерна технологія графогеометричного моделювання Взаємозвязок 2D 3D комп ютерної графіки
Комп ютерна технологія графогеометричного моделювання Взаємозвязок 2D 3D комп ютерної графіки
Злочини у сфері комп`ютерної інформації 2 Комп`ютерна злочинність
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru