додати матеріал


Ароматичні вуглеводні

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати



Опорний конспект

на тему:

"Ароматичні вуглеводні"
Виконав:

учень 10 - А класу

середньої школи № 96

Коркуна Дмитро
1.              Ненасичені вуглеводні – це органічні сполуки, що складають ся з Карбону і Гідрогену, в яких атоми Карбону не повністю насичені атомами Гідрогену.

Загальна формула етиленових вуглеводнів – CnH2n

Загальна формула ацетиленових вуглеводнів CnH2n-2

2.      Гомологи етилену                                   Гомологи ацетилену:

С2H4 – етилен;                                          C2H2  ацетилен;

С3H6 пропен;                                         C3H4 – пропин

C4H8 – бутен;                                            C4H6 – бутин

І т .д                                                          І т д

Радикали: СН3 – метил; С2Н5 – етил; С3Н7 пропіл;

Радикал – це атом або група атомів, що містить неспарені електрони

3.      Етилен:

С2Н4                Н2С СН2                 Н : С : : С : Н

                                                                  Н   Н

молекулярна   струтурна                   електронна          формули

Ацетилен:

С2Н2                     НС º CH                     H : C C : H

                                                                  H      H     

Молекулярна  структурна                  електронна          формули

Фізичні властивості:

Етилен – безбарвний газ, майже без запаху, малорозчинний у воді, трохи легший за повітря

Ацетилен – безбарвний газ, без запаху, малорозчинний у воді.

Хімічні властивості:

1.                  як і інші вуглеводні, етилен і ацетилен горять на повітрі з утворенням оксиду карбону (ІV) і води:

СН2 = СН2 +3 О2 ® 2СО2 + Н2О

2СН ºСН+5О3 ®4СО2 +2 Н2О                                ▲Н = 1307 к Дж.моль

СН4 W( C) =75%; C2H4 – W( C) =86 %; C2H2 - W( C) = 92%

Чим менша кількість С, тим світліше полум'я

2.      Гідрування – приєднання водню

Н2С = СН2 2   (t0, pt, N) H3C – CH3

3.      Гідратація – приєдання води

4.      Н2С = СН2 + Н2О (t0 , H2SO4)   CH3 – CH2 OH

4. Якісні реакції

Неповне окиснення                          Н2С = СН2 +[O]  CH2 – OH

                                                                                                            |

                                                                                                            CH2 – OH

5.      Галогенування – приєднання галогеноводню

Н2С = СН2l2 ® CH2Cl –CH2Cl

6. приєднання галогеноводню, правило Марковніка. При взаємодії ненасичених вуглеводнів з галогеноводнями атом Гідрогену приєднується до більш   гідрогенізованого атома Карбону а атом Хлору – до менш гідронізованого

Н3С – СН º СН2 +HCl ® HC3 –CHCl –CH3
6.      Дегідрування

7.      Н2С = СН2 Н º СН + Н2

4.      Характерна ізомерія за місцем розташування подвійного зв'язку:


а)  ізомери

СН3 – СН = СН2 – СН3   – 2 бутен

СН2 = СН – СН2 – СН3   – 1 бутен
б) Ізомерія карбонового скелету

СН2  = С – СН3

            |

                CH3





-1-


Добування ецителену і ацетилену

Етилен та його гомологи утворюють в процесі переробки вуглеводнів, що містяться в нафті. Утворення може відбуватися у результаті термічного розщеплення ненасичених вуглеводнів,.

СН3 –СН2 – СН2 – СН2 – СН3  СН2 = СН2 + СН3 –СН2 – СН3

Ацетилен, що використовуэться для зварювальних робіт, добувають часто на місці в результаті взаємодії карбіду кальцію з водою:              СаС2  + 2Н2О ® НС º СН +Са(ОН)2

Карбід кальцію добувають в результаті нагрівання в  електропечах суміші вапна СаО та коксу до температури 2500 0 С:                                             СаО  + 3С ®СаС2 +СО

Економічно вигідніше добувати ацетилен з метану нагріванням до температури 15000 С.

2СН4 ® НС º СН + 3Н2

Застосування етилену і ацетилену

З етилену добувають поліетилен, етиловий спирт. Продукт приєднання хлору до етилену –1,2 -дихлорометан є розчинником і засобом знищення шкідників. А продукт приєднання хлороводню – хлороетан є  анестезійною речовиною.

Ацетилен використовують для освітлення, для газового різання і зварювання металів. Ацетиленове кисневе полум'я має температуру 2800о С і легко плавить сталь. З  ацетилену добувають вихідні речовини для виготовлення пластмас і синтетичних каучуків, він є сировиною для синтезу оцтової кислоти.
-2-
1.      Ароматизовані вуглеводні – органічні сполуки, що містять у своєму складі бензольні ядра , у яких можуть бути насичені або ненасичені бічні ланцюги.

Загальна формула – СnH2n-6

1.      гомологи бензолу:

бензол –  C6H6; тонуол – C7H8 ; ксилол – C8H10; стирол – C9H12.

3.      Бензол:

С6Н6                                             СН2 = СН –С º С–СН = СН2  або  СНºС–СН2–СН2–cºCH

Молекулярна                                      структурні формули




Формула А. Кекуле

У 1845 р. німецький учений А. Кекуле зппропонував формулу, що найкраще відобразила рівноцінність і атомів Карбону, і атомів гідрогену


Після з'ясування електронної будови молекули бензолу, формулу почали записувати так:

 


2.      Фізичні влстивості бензолу:

За звичайних умов бензол – рідина зі специфічним запахом, tкип. 80о С, уводі практично нерозчинний, хоча є розчинником багатьох органічних речовин.

5.      Хімічні властивості:

Бензолу характерні реакції заміщення і приєднання:

3.      реакція горіння

6Н6 +15О2 ®12СО2↑ + 6Н2О

4.      Бромування:

Б +Br2  Б-Br +HBr;

5.      Нітрування:

Б + НО–NO2 ®2
SO4)
  Б-NO2 + H2O

4.      Реакції приєднання:


а) Хлорування:


б)Б+3Н2 (k,H2C)  C6H12

5.      Добування

1.      меридизація ацетилену:

3НСºСН®([C], 600o) Б

2.      Дегідрування циклогексану

С6Н12 2 + Б

6.      Застосування

Бензол є вихідною речовиною речовиною для синтезу величезної кількості неорганічних речовин. Серед них – барвники, лікарські препарати, пахучі речовини, полімери, отрутохімікати, вибухові речовини. Бензол – базова сировина для прмислового органічного синтезу
-1-
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Хімія | Реферат
20.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Курці поліциклічні ароматичні вуглеводні свинець батьки раку
Ароматичні ацетамінопроізводние
Ароматичні гетероциклічні сполуки
Пряно-ароматичні рослини
Ароматичні сполуки з конденсованими ядрами
Хімічні властивості ароматичних вуглеводнів Поліядерні ароматичні сполуки
Дієнові вуглеводні
Граничні вуглеводні
Граничні вуглеводні алкани
Природні гази та індивідуальні вуглеводні
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru