додати матеріал


приховати рекламу

Арешт вилучення майна в ході податкової перевірки

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Арешт (вилучення) майна в ході податкової

перевірки

Звернемося до опублікованого і набрав чинності з 1 березня 2007 р. постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 16.02.2007 № 36 "Про внесення доповнень і змін до деяких нормативних правових актів Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь" (далі - Постанова № 36). Істотну частину даного нормативного акту становить нова редакція глави 35 "Арешт і (або) вилучення майна" Інструкції про порядок організації та проведення перевірок податковими органами, затвердженої постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 29.12.2003 № 124 (далі - Глава 35 і Інструкція № 124 відповідно). Дана глава оновлює регламентацію арешту і вилучення майна в ході податкових перевірок, приводячи їх у відповідність з недавно вступили в силу Кодексом України про адміністративні правопорушення від 21.04.2003 (далі - КпАП) і Процесуально-виконавчим кодексом Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення від 20.12. 2006 (далі - ПІКоАП).

Придивімося до того, що вийшло. При цьому будемо мати на увазі, що дана глава застосовується не тільки до вказаних у ній правовідносин, а й до арешту (вилучення) майна, грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, що ввозяться, що транспортуються і зберігалися в місцях реалізації з порушенням встановлених вимог (п . 61 Інструкції).

Загальні підстави арешту і вилучення

Згідно Главі 35 проводять перевірку посадові особи податкового органу (далі - податківці) має право заарештувати майно для забезпечення адміністративної конфіскації або замінює її стягнення вартості предмета правопорушення. Крім того, податківці без проміжного "арестовиванія" вилучають виявлені ними при здійсненні службових повноважень:

- Доходи, отримані внаслідок вчинення правопорушення;

- Знаряддя або засоби правопорушення;

- Предмети правопорушення, що підлягають конфіскації.

Примітка. Знаряддями, засобами і предметами правопорушення є об'єкти цивільних прав, визначені ст. 128 Цивільного кодексу Республіки Білорусь, тобто будь-які речі, включаючи гроші та цінні папери, та інше майно.

Крім зазначеного у Розділі 35 ПІКоАП передбачає:

- Арешт майна в інших випадках, у тому числі для забезпечення стягнення штрафу;

- Вилучення документів, що мають значення для прийняття рішення по злочином;

- Вилучення речей, виключених з обороту, і будь-якого майна, отриманого внаслідок правопорушення крім доходів.

Те, що Глава 35 про подібні арешти (вилучення) замовчує, аж ніяк не позбавляє податківців права на здійснення всіх дій, зазначених у ПІКоАП. Більше того, дії ці згадуються в інших розділах Інструкції. Так, залишилася незмінною глава 33 присвячена вилученню документів.

Оскільки раніше податківці заарештовували і вилучали тільки "безпосередні предмети правопорушення" та деякі незаконні доходи, ми можемо констатувати: Постанова № 36 розширило відомчі повноваження по арешту і вилучення майна.

Характерні випадки

Щоб уникнути практичних труднощів у Розділі 35 перераховані найбільш характерні випадки, при наявності яких виробляються арешт і (або) вилучення майна з метою забезпечення конфіскації. Наведемо їх для наших читачів:

1) незаконні валютні операції (скуповування, продаж, обмін іноземної валюти без ліцензії та інше незаконне використання цінних паперів і платіжних документів в іноземній валюті) (частина 1 ст. 11.2 КоАП);

2) підприємницька діяльність без державної реєстрації або без необхідної ліцензії, коли вона обов'язково, а рівно з порушенням правил та умов здійснення видів діяльності, передбачених ліцензією (частина 1 ст. 12.7 КоАП або частина 4 ст. 12.7 КоАП (для грального бізнесу);

3) заняття забороненої діяльністю (частина 2 ст. 12.7 КоАП або частина 2 ст. 12.11 КоАП (для азартних ігор);

4) порушення, пов'язані з гральним обладнанням (невідповідність вимогам технічних нормативних правових актів у галузі технічного нормування, стандартизації, техобслуговування та податкової реєстрації (непред'явлення документів про таку реєстрацію) (частина 1 ст. 12.11 КоАП);

5) порушення встановленого порядку придбання, зберігання, використання у виробництві, транспортування та реалізації товарів (частина 4 ст. 12.17 КоАП). Такими порушеннями вважаються:

- Відсутність необхідних (відповідних дійсності) супровідних документів або документів, що підтверджують якість товарів, їх придбання (надходження, відпустка для реалізації);

- Реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг) в порушення заборони органів Комітету державного контролю Республіки Білорусь;

6) порушення, пов'язані з "тютюном", а саме:

- Перевищення лімітів ввезення, перевезення і зберігання тютюнових виробів без акцизних марок і (або) належних (достовірних) супровідних документів (частина 1 ст. 12.23 КоАП або частини 1 і 3 ст. 12.27 КоАП (для фізичних осіб);

- Ввезення, виробництво, зберігання і перевезення тютюнових виробів з підробленими акцизними марками (частина 3 ст. 12.23 КоАП);

- Ввезення, перевезення, зберігання тютюнової сировини без належних (достовірних) супровідних документів (частина 5 ст. 12.23 КоАП);

- Неодноразове порушення вимог технічного нормування (стандартизації) або порядку підтвердження відповідності тютюнової сировини та тютюнових виробів (частина 1 ст. 12.25 КоАП);

- Торгівля тютюновим сировиною та тютюновими виробами без документів та (або) маркування, що підтверджують відповідність їх якості та безпеки встановленим вимогам (частина 2 ст. 12.25 КоАП);

7) незаконне поводження нафтового рідкого палива (ст. 12.30 КоАП);

8) порушення вимог щодо маркування товарів контрольними (ідентифікаційними) знаками (ст. 12.35 КоАП);

9) порушення порядку декларування доходів (майна) (частина 2 ст. 23.9 КоАП);

10) нецільове використання одержувачами іноземної безвідплатної допомоги (повністю або частково), а також майна та інших коштів, отриманих від її реалізації, або використання такої допомоги і (або) коштів на цілі, заборонені законодавством (частина 2 ст. 23.23 і ст. 23.24 КпАП);

11) порушення умов і правил здійснення охоронної діяльності (ст. 23.57 КоАП);

12) зазначення платником єдиного податку в Книзі обліку руху товарів недостовірних відомостей про кількість і вигляді товарів (частини 3 та 4 п. 4 Указу Президента Республіки Білорусь від 24.03.2005 № 148 "Про невідкладні заходи щодо підтримки підприємництва" (станом на 01.03. 2007);

13) використання безоплатній (спонсорської) допомоги на цілі, заборонені Указом Президента Республіки Білорусь від 01.07.2005 № 300 "Про надання і використання безоплатній (спонсорської) допомоги" (станом на 01.03.2007) або без укладення договору;

14) порушення законодавства про виробництво та обіг алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту (п. 2 Декрету Президента Республіки Білорусь від 09.09.2005 № 11 "Про вдосконалення державного регулювання виробництва, обігу та реклами алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту "(станом на 02.04.2007);

15) недотримання вимог інших законодавчих актів, яке тягне за собою конфіскацію.

Чи не підлягає арешту

Перелік майна, що не підлягає арешту з метою забезпечення адміністративного стягнення, встановлений додатком до ПІКоАП. Наведемо його в максимально скороченому вигляді:

- Житло за місцем проживання;

- Єдина корова (або єдині телиця, коза, вівця чи свиня);

- Домашня птиця;

- Корм, необхідний для худоби і птиці;

- Насіння для чергового посіву;

- Предмети домашньої обстановки (ліжко, стілець, стіл, шафа, холодильник, телевізор);

- Кухонна, їдальня та інша начиння;

- Мінімум одягу, взуття та постільних речей (включаючи всі малоцінне і колишнє у вживанні);

- Всі дитячі речі;

- Їжа до нового врожаю для селян, а для інших - їжа та гроші в розмірі місячної заробітної плати боржника (але не менше 4 базових величин);

- Паливо, необхідне для приготування їжі та обігріву житлових приміщень;

- Інвентар, посібники та книги, необхідні для професійних занять залученого до адміністративної відповідальності (крім осіб, позбавлених права займатися відповідною діяльністю або використовували зазначені тут речі для правопорушення);

- Транспортні засоби інваліда;

- Міжнародні та державні нагороди (призи).

Примітка. Предмети з дорогоцінних матеріалів і художні цінності заарештовуються і конфіскуються в будь-якому випадку.

Практично такий же перелік є і в цивільно-процесуальному законодавстві, який обмежує подальшу конфіскацію (примусове вилучення) за рішенням суду.

Алгоритм арешту (вилучення)

Порядок здійснення арешту і вилучення майна згідно Главі 35 і ст. 8.7-8.9 ПІКоАП, на які ця глава посилається, наступний.

Крок № 1. Податківці, які встановили в ході перевірки порушення, що тягнуть конфіскацію, мають право приступити до арешту і (або) позбавлення відповідного майна.

При відсутності грошових коштів для сплати податків, пені за актом перевірки начальник відділу, який розглядає акт перевірки, зобов'язаний вирішити питання про внесення пропозиції керівнику податкового органу про арешт майна для прийняття невідкладного рішення.

Накладення арешту на майно - це оголошення його власнику (особі, у якої майно знаходиться) заборони на розпорядження (у необхідних випадках - і на користування) цим майном. Тому в момент арешту бажано присутність власника майна або особи, у якого майно знаходиться. Відсутнього "господаря" замінюють двома понятими.

Якщо ж арештоване майно віднімається у господаря і передається комусь сторонньому, то це вже вилучення, в тому сенсі, в якому воно розуміється у Розділі 35. Тут, як люблять відзначати юристи, не тільки права розпорядження і користування, але і право володіння обмежується.

Оформляється арешт (вилучення) "Постановою про арешт і (або) вилучення майна" (далі - Постанова) та "Протоколом опису арештованого та (або) вилученого майна" (далі - Протокол опису) (раніше він був частиною постанови). Згідно ПІКоАП вилучення речей, предметів, майна, доходів і документів дозволяється оформляти ще і записом у протоколах "про адміністративне правопорушення", "особистому обшуку або затримання". Але в Главі 35 подібна запис не згадана, немає відповідних граф (рядків) і в "примірних формах", що фактично позбавляє податківців "полегшеного" документообігу.

Постанова виноситься в 3 примірниках (один - для правопорушника (його представника), інші - для податківців), а Протокол опису - в 4 примірниках (правопорушника (його представнику) вручається № 2, а № 1, № 3 та № 4 залишаються податківцям) .

Бланк Протоколу опису є бланком суворої звітності. У ньому мають бути зазначені:

- Дата і місце складання протоколу;

- П.І.Б. упорядника, власника (власника) майна та всіх присутніх при арешті (вилучення);

- Найменування та відмінні ознаки (якість, кількість, ступінь зносу тощо) кожного описуваного предмету окремо, а також його попередня оцінка і сумарна вартість майна (якщо це можливо);

- Відомості про опечатування речей і кількості печаток;

- Роз'яснення присутнім порядку і строку оскарження дій укладачів протоколу;

- Зауваження та пропозиції присутніх;

- Відомості про вилучення і передачі майна на зберігання плюс П.І.Б., адресу та підписка зберігача;

- Підписи перевіряючих і власника (власника) або понятих.

Для правильної оцінки включається в опис майна може залучатися відповідний спеціаліст. А з метою забезпечення захисту законних прав уповноважений бути присутнім прокурор.

Перерахуємо деякі особливості.

1. Грошові кошти на рахунках (у вкладах) або на зберіганні в банках (небанківських кредитно-фінансових організаціях) заарештовуються в особливому (для них встановленому) порядку шляхом припинення видаткових операцій (видачі) в межах заарештованого. Раніше з тієї ж метою використовувалося тільки непряме засіб - "призупинення операцій за рахунками".

2. Належна до арешту швидкопсувна продукція не заарештовується, а вилучається і негайно реалізується. Арешту само підлягають виручені від її реалізації кошти.

3. Вилучення документів, що містять державні секрети або охоронювану законом таємницю, можливо тільки із санкції прокурора. Точно так само прокурор (його заступник) санкціонує (дозволяє) огляд помешкання (іншого законного володіння), коли на такий огляд не згоден власник (повнолітній мешканець).

Можливі альтернативи.

1. Коли відсутня підлягає конфіскації за незаконне поводження нафтового рідкого палива предмет, товар і (або) транспорт, податківці накладають арешт на інше майно, щоб у подальшому забезпечити стягнення вартості відсутньої речі.

2. Арешт майна з метою забезпечення стягнення адміністративного штрафу здійснюється в межах максимально можливого штрафу за відповідний провина (крім арешту неподільних речей при відсутності іншого майна для стягнення).

Крок № 1-доп. У разі відмови підписати Протокол опису перевіряючий робить відповідну відмітку, запевняючи її власним підписом, а відмовився вправі занести до протоколу пояснення про причини відмови.

Крок № 2. Арештоване майно може бути передано на зберігання іншій особі (не власнику і не особі, у якої майно знаходиться), визначеному податківцями, по "Акту передачі майна на зберігання" з попередженням зберігача під розпис про відповідальність за псування, витрачення, приховування або відчуження майна.

Увага. За псування, витрачення, приховування або відчуження (за відсутності ознак розкрадання) майна підданого опису чи арешту, зберігач несе дуже сувору відповідальність за ст. 409 Кримінального кодексу Республіки Білорусь, а саме штраф у розмірі від 30 до 1 000 базових величин, арешт до 6 місяців або позбавлення волі до 2 років.

Крок № 3. Як правило, майно заарештовується або вилучається на строк до набрання чинності постанови у справі про адміністративне правопорушення. Причому конфіскувати арештоване може тільки суд.

Крок 3 (достроковий). Арешт і (або) вилучення майна скасовується судом або керівником податкового органу, в якому прийнято рішення про арешт (вилучення) (або ведеться адміністративний процес), коли відпадає необхідність у подібної міри впливу. До речі, раніше таку міру можна було скасувати в результаті оскарження через її необгрунтованість.

Скасування арешту (вилучення) оформляється "Постановою про скасування постанови про арешт і (або) вилучення майна" в 3 примірниках (один - вручається правопорушнику (його представнику) і два - податківцям.

Крок № 4. Повернення вилученого оформляється "Актом повернення майна" в 3 примірниках (по одному власнику (його представнику), зберігачу і податківцям). Кому йде другий примірник за відсутності зберігача, як і раніше, невідомо.

У чому відмінності?

Порівнюючи нову редакцію Глави 35 з колишньою, крім вищевказаних відмінностей можна знайти наступне:

- Податківці отримали можливість діяти на свій розсуд там, де раніше їх сковували рекомендації Міністерства з податків і зборів. Крім того, вони позбулися від необхідності повідомляти правопорушника про арешт (вилучення) майна, якщо той сам відмовився бути присутнім при арешті (вилучення). Зате і порушнику не доведеться бути в податковий орган у зв'язку з таким повідомленням;

- Положення законодавчих актів, що регламентують порядок арешту і (або) вилучення майна, замінені нормами КпАП та ПІКоАП.

Крім Глави 35, викладеної в новій редакції, Постановою № 36:

- Доповнені інші положення Інструкції № 124, а саме розширено обов'язки перевіряючих, в тому числі за обставин, пов'язаних з порушенням справи про банкрутство юридичної особи;

- Введені нові додатки до Інструкції № 124: численні протоколи та постанови, які складаються за результатами перевірок. У результаті паперів (офіційних документів), що заповнюються перевіряючими, стало відсотків на 15 більше вже в силу того, що для всіх адміністративних рішень передбачені окремі бланки (приблизні форми).

Пам'ятай Податковий кодекс

Вчитуючись до Постанови № 36, не слід забувати ст. 54 Загальної частини Податкового кодексу Республіки Білорусь (далі - ПК), присвячену арешту (вилучення) майна та передбачає норми, невідображені (до кінця з'ясовані) в актах Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь. Звернемо увагу на найцікавіше:

1. За уточненою формулюванні НК: арешт може обмежити не тільки права власника майна, а й осіб, які здійснюють господарське відання і оперативне управління.

2. НК допускає арешт майна ще й у випадках невиконання у встановлені терміни податкового зобов'язання та несплати пені. Причому в розмірах необхідних і достатніх для виконання і сплати.

3. НК запрещает арестовывать имущество, на которое не может быть обращено взыскание. Эта формулировка, конечно же, отличается от аналогичной нормы ПИКоАП, но соответствующие перечни имущества так похожи, что данным разночтением на практике можно пренебречь.

4. НК обязывает налоговиков перед арестом имущества предъявлять всем присутствующим документы, удостоверяющие должностные полномочия, постановление о наложении ареста и имеющиеся санкции прокурора. По НК сложна работа и с описываемым имуществом: каждую вещь необходимо демонстрировать (предъявлять) всем присутствующим, прежде чем включать в опись. Там же мы находим пресловутую упаковку имущества и определение места его нахождения после ареста.

5. Постороннему хранителю арестованного имущества НК гарантирует вознаграждение и возмещение расходов по хранению (за счет хозяина имущества).

6. Согласно НК скоропортящиеся товары подлежат немедленной реализации лишь тогда, когда нет надлежащих температурных и санитарно-гигиенических условий их хранения. Причем для реализации требуется решение руководителя налогового органа (его заместителем) с соответствующей отметкой в описи.

7. При отмене решения об аресте имущества, которое уже успели реализовать, в соответствии с НК хозяину полагается возврат денег из государственного бюджета.

8. По ряду позиций НК не просто не соответствует, а явно противоречит ПИКоАП. Наприклад:

- допускает передачу имущества на хранение тому, у кого оно изъято;

- относит наложение ареста к компетенции руководителя налогового органа (его заместителя), а не должностного лица (как в ПИКоАП);

- допускает "точечную конкретизацию" видов, объемов и сроков ограничения имущественных прав в отношении арестованного имущества с учетом его свойств, значимости, использования и других факторов;

- разрешает арест имущества физического лица, находящегося в жилище, только с санкции прокурора. А при отсутствии хозяина (его представителя) требует присутствия не только понятых, но и представителя местного исполкома. В то время как ПИКоАП предусматривает прокурорскую санкцию только для осмотра помещения без согласия хозяина, а присутствие исполкомовцев не требуется нигде;

- обязывает приглашать понятых для любого ареста (изъятия) имущества и в последующем уведомлять отсутствующего по собственной воле плательщика (иного обязанного лица);

- содержит иную процедуру отмены решения о наложении ареста. По НК это могут сделать и руководитель принявшего решение налогового органа (его заместитель), и вышестоящие инстанции, и суд (хозяйственный суд). Причем "низовое" начальство вправе отменить свое решение в связи с прекращением налогового обязательства (уплатой пеней) либо нереализацией имущества, на которое обращено взыскание, в течение 3 месяцев (года для недвижимости).

Мы искренне надеемся, что подобные расхождение между двумя столь важными кодексами законодатель устранит в ближайшее время. А пока в соответствии с действующим законодательством советуем: применять более свежий ПИКоАП в тех случаях, когда применимы оба кодекса. Нормы же НК подходят только там, где ПИКоАП не применим.

Оспоримо

Законодательство позволяет нам оспорить в суде и вышестоящем налоговом органе любое решение о наложении ареста (изъятии) имущества, а также предъявить к налоговым органам и посторонним хранителям иск об освобождении имущества от ареста в связи с нарушением наших прав. Однако помните: подача жалобы или иска не снимет ареста и не прекратит изъятия.

Что до жалоб начальству, то они рассматриваются вышестоящими налоговыми органами в течение 3 рабочих дней после регистрации.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року (зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. Та 17 жовтня 2004р.). Мінськ «Білорусь» 2004р.

  2. Цивільний кодекс Республіки Білорусь від 19 листопада 1998р.: З коментарями до розділів / Коммент. В. Ф. Чигир / / Мн.: Амалфея, 1999.

  3. Податковий кодекс Республіки Білорусь від 19 грудня 2002 р. № 166-З. Прийнятий Палатою представників 15 листопада 2002 року. Схвалений Радою Республіки 2 грудня 2002 року. (Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь, 13.01.2003, № 4, рег. № 2/920 от 02.01.2003) с учетом изменений.

  4. Веремейко Юрій, Косів Андрій, Фадєєва Олена. Коментар до Податкового кодексу Республіки Білорусь (Загальна частина), Видавництво: Підручники і посібники. Мінськ. 2007р.

  5. Кішкевіч А.Д., Пилипенко А.А.: Податкове право Республіки Білорусь. Видавництво: Підручники і посібники. Мінськ. 2002. 304с.

  6. Л.А. Ханкевіч «Фінансове право Республіки Білорусь». Навчальний посібник / Мн. Видавництво «Амалфея» 2002р.

  7. Маньковський І.А. Податкове право Республіки Білорусь. Загальні положення: Практичний посібник. – Мн.: «Молодежное научное общество», 2000. 160с.

  8. Финансовое право. Підручник / За ред. проф. О.Н. Горбуновой Издательство «Юристъ» М., 2003.

  9. Фінансове право. Серія «Підручники, навчальні посібники» / За ред. проф. В.М. Мандріна Ростов-на-Дону Видавництво «Фенікс», 2002.

  10. Ханкевіч ЛА. Податки і податкове право Республіки Білорусь. Мн., 1999.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Диплом
59.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Арешт та вилучення майна боржника Порядок зберігання арештованого майна
Арешт майна блокування коштів на рахунку
Проведення виїзної податкової перевірки
Про камеральної податкової перевірки
Основні принципи планування та підготовки виїзної податкової перевірки
Основні напрями реформування діяльності податкової міліції Державної податкової адміністрації Ук
Звіт про виробничу практику студента в Управлінні Податкової Поліції державної Податкової Адміні
Арешт
Адміністративний арешт і дискваліфікація
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru