Антикризове управління грошовими потоками

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
1. Роль антикризового управління грошовими потоками
2. Оптимізація грошових потоків
3. Оцінка інвестиційної вартості кризового підприємства
4. Стадії кризового стану підприємства. Оцінка кризового підприємства
Висновок
Список літератури

Введення
В даний час більшість вітчизняний підприємств відчувають фінансові труднощі, пов'язані як із зовнішніми загальнодержавними проблемами (нестабільність політичної ситуації, недосконалість законодавчої бази, неплатежі, спад виробництва), так і з внутрішніми проблемами - неефективний маркетинг, неефективне використання коштів, неефективний виробничий менеджмент, незбалансованість фінансових потоків. Сукупність перерахованих чинників викликає необхідність постійної діагностики фінансового стану підприємства з метою ранньої діагностики кризового розвитку підприємства і вироблення захисних механізмів антикризового управління фінансами в залежності від виявлених чинників і сили їх впливу.
Негативний вплив таких факторів повинне нівелювати антикризове управління підприємством. Суть цієї системи управління полягає в тому, що загроза банкрутства діагностується ще на ранніх стадіях її виникнення, що дозволяє своєчасно привести в дію спеціальні фінансові механізми захисту або обгрунтувати необхідність певних реорганізаційних процедур. Якщо ці механізми і процедури з невчасного або недостатньо ефективного їх здійснення не призвели до фінансового оздоровлення підприємства, воно стоїть перед необхідністю в добровільному або примусовому порядку припинити свою господарську діяльність і почати ліквідаційні процедури.
Одним з основних напрямків антикризового управління господарюючого суб'єкта повинна стати його «кровоносна система» - грошовий потік. Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю.

1. Роль антикризового управління грошовими потоками
Висока роль антикризового управління грошовими потоками визначається такими основними положеннями:
1. Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх аспектах. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його «фінансового здоров'я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому;
2. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків грошових коштів синхронізовані між собою по обсягах і за часом.
3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції і т. п.;
4. Ефективне антикризове управління грошовими потоками дозволяє скоротити потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне і економне використання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучених кредитів;
5. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем у забезпеченні прискорення обороту капіталу підприємства, що досягається шляхом скорочення тривалості виробничого та фінансового циклів, а також зниженням потреби в капіталі, обслуговуючим господарську діяльність підприємства;
6. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства;
7. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Мова йде, в першу чергу, про ефективне використання тимчасово вільних залишків грошових коштів у складі оборотних активів, а також накопичуються інвестиційних ресурсів у здійсненні фінансових інвестицій.
2. Оптимізація грошових потоків
Оптимізація потоків грошових коштів - одна з важливих завдань антикризового фінансового управління [2].
Перше, що слід зробити в цьому напрямку, - впровадити процедуру щоденної звірки балансу готівкових грошових коштів. Це дозволить виключити можливі зловживання, дасть менеджерам достовірну інформацію про поточний залишок коштів на рахунках і в касі підприємства, необхідну для прийняття рішень про здійснення поточних платежів. Потім потрібно створити реєстр поточних платежів і розставити пріоритети. Пріоритетність того чи іншого платежу топ-менеджери повинні розглядати в ході щомісячного обговорення за участю рядових співробітників. Після цього можна переходити до побудови максимально детального бюджету руху грошових коштів на майбутній звітний період (місяць). Це дозволить оптимізувати грошові потоки компанії і передбачати касові розриви.
Крім того, треба підтримувати низький баланс на розрахункових рахунках у різних банках, тобто звести суму готівкових коштів до мінімуму. Якщо один з рахунків компанії буде заморожений, вона зможе продовжити роботу, використовуючи рахунки в інших банках. Цей захід дозволить убезпечити компанію від таких ризиків, як банкрутство банку або виставлення картотеки за рахунками.
Необхідно також розглянути можливість збільшення так званих позареалізаційних доходів. Для цього спільно з інженерною службою аналізується можливість реалізації частини невикористаного устаткування або його консервації. Акт про консервацію устаткування передали в податкову інспекцію, завдяки чому можна буде не платити податок на майно за законсервованим об'єктах. Нерідко підприємство може отримати додаткові доходи за рахунок здачі в оренду невикористовуваних площ або переведення офісу в менш дороге місце.
Поряд з перерахованими заходами щодо оптимізації потоків грошових коштів потрібно переглянути політику компанії в області здійснення капітальних інвестицій:
призупинити або закрити довгострокові інвестиційні проекти, які не принесуть дохід у найближчому майбутньому;
за проектами, зупинка яких неможлива, слід змінити графік надходження інвестицій так, щоб виключити виникнення касових розривів у бюджеті компанії.
3. Оцінка інвестиційної вартості кризового підприємства
Ринкова вартість активів підприємств, що знаходяться на стадії кризи, оцінюється зі значним дисконтом. Часто бізнес підприємств-банкрутів привабливий для конкретного інвестора.
В даний час в Росії дуже багато компаній, які перебувають у кризовій ситуації або проходять процедури банкрутства. Згідно зі статистикою тільки 5% російських підприємств виявляються життєздатними після проведення процедур банкрутства, решта підлягають ліквідації.
Грунтуючись на практичному досвіді, можна стверджувати, що нерідко в рамках процедур банкрутства або ліквідації активи підприємств, банків, фінансових інститутів реалізуються із значним дисконтом від ринкової або балансової вартості. Так, наприклад, при ліквідації ВАТ «СБС-Агро» розраховувалася «ринкова вартість при терміновій та миттєвої ліквідації активів». За основу бралася ринкова (або балансова) вартість активів з дисконтом від 30 до 70% [3].
Сьогодні ринкова вартість стала загальновизнаною базою оцінки, яка визначається і в контексті процедур банкрутства. Проте досвід показує, що ринкова вартість кризового підприємства або підприємства-банкрута може бути близькою або рівною нулю, в той час як його інвестиційна вартість стає значущою величиною.
Наведемо такий приклад. На дату оцінки ринкова вартість підприємства-банкрута, який здійснював міжнародні вантажоперевезення, близька до нуля. Однак інвестиційна вартість цього підприємства значно вище.
Виникає питання: чому інвестор не створить нове підприємство? Тому що створення клієнтської бази потребує часу, управління таким бізнесом - досвіду, отримання необхідних нематеріальних активів (наприклад, вступ до АСМАП і ін) - для нової фірми завдання нездійсненне. Місце реєстрації підприємства-банкрута може бути оптимальним з точки зору вартості лізингу. Факторами прийняття рішення можуть стати правові та податкові аспекти організації та фінансування бізнесу.
Значить, підприємство-банкрут це не тільки неліквідне майно, як часто буває в рамках процедур банкрутства. Воно може зберігати і створювати робочі місця, продовжувати платити податки, забезпечувати підприємницький дохід і створювати додаткову вартість. Тому серед визначених у межах оцінки бізнесу вартостей важливе місце займає інвестиційна вартість.
Інвестиційна вартість визначається як специфічна вартість капіталовкладень конкретного інвестора або групи інвесторів при певних умовах інвестування [1]. Така вартість заснована на індивідуальних інвестиційних вимогах (умовах) інвестора, на відміну від ринкової вартості, що є безособової і не залежить від персональних побажань (умов, вимог) конкретного інвестора.
4. Стадії кризового стану підприємства. Оцінка кризового підприємства
Кризовий стан на підприємстві можна охарактеризувати як поява і розвиток негативних тенденцій у функціонуванні підприємства, що загрожують його життєздатності. У зв'язку з тим що криза охоплює підприємство поступово, прийнято виділяти кілька його стадій [2].
На першій стадії підприємство функціонує у звичайному режимі і є платоспроможним, однак при аналізі фінансового стану виявляються негативні тенденції розвитку. Тому цю стадію класифікують як «криза тенденції фінансових результатів».
Основним кваліфікуючою ознакою другої стадії кризи є недостатня результативність поточної діяльності, тому цю стадію називають «кризою фінансових результатів».
Головний классифицирующие ознака третьої стадії кризи - неплатоспроможність.
ЗАТ «Кругозір» - московський завод іграшок - приклад перевищення інвестиційної вартості над ринковою. На думку фахівців, основним чинником інвестиційної привабливості заводу стала нею нерухомість (сукупність будівель і земельної ділянки на вул. Обручова).
В якості найбільш ефективного використання нерухомості, що приводить до максимізації її вартості, розглядається офісна будівля класу В. За попередніми оцінками, реконструкція будівлі оцінюється в 500 дол за 1 кв. м, а потенційна ставка оренди після реконструкції - 400-450 дол. м на рік. Зберегти профіль заводу можливо, якщо виробництво буде розміщено на 200-300 кв. м.
Враховуючи, що профільне обладнання заводу вже не є частиною діючого бізнесу, для нього характерне зниження ліквідності і вартості. Доказом перевищення інвестиційної вартості над ринковою є динаміка акцій ЗАТ «Кругозір» - від 100 до 1500 дол. / акцію [6].
Кризовий стан на підприємстві є відхиленням від «норми», у зв'язку з чим до кризових підприємствам утруднене (а в деяких випадках неможливо) застосування стандартних методів та інструментів оцінки.
При оцінці ринкової вартості кризового підприємства слід очікувати наступних результатів по кожному з підходів:
1. Прибутковий підхід. Внаслідок низької величини прибутку, дефіциту власного капіталу і завищеної ставки дисконтування ринкова вартість прийме негативне або низьке значення.
2. Порівняльний підхід. Можливість розрахунку вартості з'являється тільки в тому випадку, якщо в розпорядженні оцінювача буде інформація про купівлю / продаж підприємств (або пакетів акцій підприємств), які не тільки випускають аналогічну продукцію, мають аналогічні масштаби діяльності, але і знаходяться в подібному фінансовому стані. Подібну інформацію знайти вкрай складно.
3. Витратний підхід. Внаслідок великої частки заборгованості в складі пасивів і наявності великої кількості неліквідних активів величина вартості прийме негативне або низьке значення.
Швидше за все, найбільш адекватну величину ринкової вартості покаже витратний підхід. Однак він не враховує такої важливої ​​характеристики підприємства, як перспективи функціонування.
Інвестиційна вартість як спеціальний вид вартості може бути розрахована з урахуванням:
- Перспектив використання конкретних активів підприємства у виробничо-технологічному процесі інвестора, в тому числі нематеріальних активів;
- Ефекту економії витрат при відмові від послуг сторонніх організацій та альтернативного використання послуг кризового підприємства з оплатою нижче ринкових тарифів;
- Антикризових заходів, які передбачають додаткові інвестиції, які буде здійснювати не типовий покупець, а конкретний або потенційний інвестор (група інвесторів). Облік інвестицій і позитивної віддачі на вкладення в майбутньому дасть позитивну величину вартості компанії в сьогоденні, що дозволить підприємству залучити реальних інвесторів для виходу з кризової ситуації.
Інвестиційна вартість як спеціальний вид вартості має свою специфіку, відмінні риси та методологію визначення.
Різниця між інвестиційною та ліквідаційною вартістю є критерієм прийняття обгрунтованих рішень. Цю різницю можна представити у вигляді величини А, що визначається за формулою
Δ = С инв - З ча
де Сінв - інвестиційна вартість об'єкта оцінки; Сча - ліквідаційна вартість об'єкта оцінки.
Позитивне значення величини Δ вказує на те, що при реалізації інвестиційного проекту досягається більш значний ефект, ніж при ліквідації підприємства. У разі негативної різниці між величиною інвестиційної вартості і вартості, розрахованої методом чистих активів, більш пріоритетна ліквідація кризового підприємства.
Особливості кризового підприємства як об'єкта оцінки обумовлюють необхідність модифікації і коригування методів, використовуваних для оцінки інвестиційної вартості бізнесу.
У зв'язку з цим можна відзначити такі особливості формування грошового потоку для оцінки інвестиційної вартості кризового підприємства:
1. Тривалість прогнозного періоду відповідає терміну реалізації проекту або проведення реабілітаційної процедури.
2. Підприємство, що перебуває в стані фінансової кризи та обмежене у залученні зовнішніх джерел фінансування, таких як банківські кредити і позики, намагається підтримувати свою діяльність за рахунок внутрішніх джерел. Так, наприклад, для реалізації інвестиційної програми підприємство може продати непрофільні або не функціонуючі активи (у тому числі фінансові вкладення і дебіторської заборгованості) з метою отримання додаткових грошових коштів. Доходи і витрати від продажів враховуються у грошових потоках.
3. За базу вартості виступає грошовий потік на власний капітал. У разі якщо на підприємстві запроваджена реабілітаційна процедура банкрутства, виплати за боргом повинні відповідати затвердженим графіком погашення заборгованості.
4. Грошовий потік включає витрати, пов'язані з проведенням антикризових заходів.
5. При розрахунку ставки дисконтування необхідно враховувати як індивідуальні переваги інвестора, так і ризик ліквідації підприємства.
6. При побудові грошового потоку в частині розрахунку податку на прибуток слід враховувати, що відповідно до ст. 283 НК РФ платники податків, які зазнали в попередніх періодах збиток, вправі зменшити податкову базу поточного податкового періоду на суму отриманого ними збитку або на її частину. Збиток може бути перенесений на майбутні періоди протягом 10 років, при цьому сукупна сума стерпного збитку не може перевищувати 30% податкової бази. У випадку якщо збиток, отриманий в період, що передує прогнозному, переноситься на майбутнє, податок на прибуток повинен розраховуватися наступним чином:
- Якщо сукупний збиток минулого року перевищує 30% податкової бази;
НП = (1 - 0,3) хНБхСНП;
- Якщо сукупний збиток минулого менше 30% податкової бази і може бути списаний повністю в поточному періоді:
НП = (1 - Суб) хНБхСнп,
де НП - податок на прибуток; НБ - податкова база без урахування списаного збитку; Снп-ставка податку на прибуток; Cyб - сума списаного збитку минулого року [6].
Для приведення прогнозованих грошових потоків до поточної вартості використовується ставка дисконтування. Особливості її розрахунку для визначення інвестиційної вартості кризових підприємств пов'язані з необхідністю врахування факторів, що характеризують ризик інвестицій в підприємство.
Отже, при розрахунку надбавки враховуються і суб'єктивні, і об'єктивні чинники.
При розрахунку вартості підприємства в постпрогнозний період необхідно враховувати як довгострокові перспективи розвитку підприємства, так і цілі інвесторів. У зв'язку з цим можна виділити наступні особливості оцінки залишкової вартості:
1. Інвестиційний проект реалізований і зробило позитивний вплив на вартість підприємства, який продовжить функціонувати після закінчення прогнозного періоду. У цьому випадку для оцінки поточної вартості грошових потоків у постпрогнозний періоді використовується модель Гордона.
2. За ініціативи інвесторів або власників підприємство може бути продано в кінці прогнозного періоду. У цьому випадку прогнозують ціну продажу підприємства, наприклад, на підставі цінових мультиплікаторів.
3. План фінансового оздоровлення має на меті тільки розрахунки з кредиторами та подальшу ліквідацію підприємства. У цьому випадку вартість підприємства в постпрогнозний періоді дорівнюватиме ціні продажу активів за вирахуванням витрат на ліквідацію.

Висновок
Ринкова економіка виробила велику систему фінансових методів попередньої діагностики і можливого захисту підприємства від банкрутства, яка отримала назву "системи антикризового фінансового управління". Для реалізації цієї системи управління в країнах з розвиненою ринковою економікою готуються особливі фахівці - менеджери з антикризового управління компанією.
З огляду на високу роль грошового потоку в діяльності підприємства, для ефективного управління ним, на перше місце виходить забезпечення повного і достовірного обліку фінансових коштів господарюючого суб'єкта, формування необхідної своєчасної звітності, впровадження на підприємствах служб і систем, які б відповідали за планування, формування, управління і аналіз грошового потоку. Реалізація цих заходів значно підвищить ефективність використання як власних, так і позикових коштів підприємства, наслідком чого стане його міцне фінансове становище і стійкість в умовах змін внутрішньогосподарської та зовнішньої ринкової ситуації.

Список літератури
1. Антикризове управління / Під. ред. Короткова Е.М. - М.: ИНФРА-М, 2000.
2. Антикризовий менеджмент / Під. ред. проф. Грязнова А.Г. - М.: Асоціація авторів і видавців "ТАНДЕМ". Видавництво ЕКМОС, 1999.
3. Бузова І. Л. Комерційна оцінка інвестицій: Підручник. СПб.: Пітер, 2003.
4. Дж. К. Ван Хорн Основи управління фінансами - М.: "Фінанси і статистика", 1997.
5. Іванов В.М., Вискребцев В.А. Правові основи антикризового управління в підприємницькій діяльності - М.: "МакЦентр. Видавництво", 1999.
6. Довідник кризового керівника / Під. ред. проф. Уткіна Е.А. - М.: Асоціація авторів і видавців "ТАНДЕМ". Видавництво ЕКМОС, 2003.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Реферат
40.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Управління вхідними і вихіними грошовими потоками їх характеристика Планування грошовими потоками
Управління грошовими потоками
Управління грошовими потоками 2
Методи управління грошовими потоками 2
Управління грошовими потоками на підприємстві
Методи управління грошовими потоками
Управління грошовими потоками на підприємстві 2
Основи управління грошовими потоками на підприємстві
Аналіз і управління грошовими потоками підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru