Антикризова інвестиційна політика

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст контрольної роботи
1. ПОНЯТТЯ І ЕКОНОМІЧНИЙ СЕНС ІНВЕСТИЦІЙ
2. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙ
3. ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ І ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
4. Форми прояву інвестицій
Список використаної літератури

1. ПОНЯТТЯ І ЕКОНОМІЧНИЙ СЕНС ІНВЕСТИЦІЙ
У сучасному світі різноманітних і складних економічних процесів і взаємовідносин між громадянами, підприємствами, фінансовими інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою проблемою є ефективне вкладення капіталу з метою його примноження, або інвестування. Економічна природа інвестицій обумовлена ​​закономірностями процесу розширеного відтворення і полягає у використанні частини додаткового суспільного продукту для збільшення кількості і якості всіх елементів системи продуктивних сил суспільства; Джерело інвестицій - фонд накопичення, або сберегаемая частина національного доходу, що спрямовується на збільшення і розвиток факторів виробництва, і фонд відшкодування, що використовується для оновлення зношених засобів виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань. Всі інвестиційні складові формують, таким чином, структуру засобів, яка безпосередньо впливає на ефективність інвестиційних процесів і темпи розширеного відтворення,
Якщо із загального обсягу інвестицій, або "валових інвестицій" (В), відняти амортизаційні відрахування (А), то отримані "чисті інвестиції" (Ч) будуть представляти собою вкладення коштів у знову створювані виробничі фонди і оновлюваний виробничий апарат. При цьому можливе виникнення наступних макроекономічних пропорцій:
а) Ч <0, або А> В, що призводить до зниження виробничого потенціалу, зменшенню обсягів продукції і послуг, погіршення стану економіки;
б) Ч = 0, або В = А, що свідчить про відсутність економічного зростання;
в) Ч> 0, або В> А, що забезпечує розширене відтворення, економічне зростання за рахунок зростання доходів, темпи якого перевищують темпи зростання обсягу чистих інвестицій.
Відповідно до закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р., під інвестиціями розуміються усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
2. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙ
Більш докладно економічну природу інвестицій проясняє класифікація, в основу якої покладені різні ознаки. Серед таких надалі використовуються:
1. види інвестицій;
2. об'єкти вкладення коштів;
3. характер участі в інвестуванні;
4. регіональний ознака;
5. період інвестування;
6. форми власності;
7. форми участі інвестора;
8. ступінь ризику;
9. форми відтворення.
1. Види інвестицій прийнято підрозділяти на:
- Грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
- Рухоме та нерухоме майно;
- Майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;
- Сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентовані ("ноу-хау");
- Права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;
- Інші цінності.
2. У відношенні об'єктів вкладення засобів інвестиції поні маються як:
- Реальні інвестиції, або вкладення засобів у матеріальні (будівлі, споруди, обладнання тощо) і нематеріальні (патенти, ліцензії, "ноу-хау", науково-технічні та проектно-конструкторські роботи у вигляді документації, програмні засоби і т . п.) активи;
- Фінансові інвестиції, або вкладення коштів у різні фінансові інструменти - цінні папери, депозити, цільові банківські вклади.
3. За характером участі в інвестиційному процесі інвестиції поділяються на такі види:
- Прямі, що припускають безпосередню участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладенні коштів. При цьому інвестор безпосередньо залучений у всі стадії інвестиційного циклу, в тому числі в передінвестиційні дослідження, проектування і будівництво об'єкта інвестування, а також виробництво кінцевої продукції;
- Непрямі, що здійснюються через різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії), що акумулюють і розміщують за своїм розсудом найбільш ефективним чином фінансові кошти. Такі посередники беруть участь в управлінні об'єктами інвестування, а одержувані доходи розподіляють серед клієнтів. Вкладення в цінні папери, керовані як єдине ціле, прийнято так само називати портфельними.
4. У регіональному аспекті розглядаються інвестиції:
- Внутрішні, або вкладення суб'єктів господарської діяльності даної держави;
- Іноземні - вкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових і неурядових організацій;
- Закордонні - вкладення коштів у об'єкти інвестування за межами території даної країни (придбання цінних паперів закордонних компаній, майна та ін.)
5. За періодом інвестування прийнято виділяти інвестиції:
- Короткострокові, як правило, тривалістю не більше року (короткострокові депозитні вклади, ощадні сертифікати);
- Довгострокові, тривалістю понад один рік.
6. За формами власності інвестиції поділяються на:
- Приватні кошти громадян, підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;
- Державні, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів різних рівнів, державними підприємствами та установами.
7. Форми участі інвестора припускають:
- Часткова участь у знову створюваних підприємствах або придбання частини в діючих підприємствах (пайова участь у товаристві з обмеженою відповідальністю);
- Створення підприємств, що повністю належать інвестору, або придбання у власність діючих підприємств повністю;
- Придбання рухомого або нерухомого майна шляхом прямого одержання або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів;
- Придбання концесій на використання природних ресурсів, прав користування землею, інших майнових прав.
8. За ступенем ризику інвестиції діляться на такі види:
- Безризикові. Наприклад, у ряді країн вкладення в короткострокові державні облігації вважаються безпечними, а дохід по них визначає безпечну ставку, що використовується при оцінці вкладів як точку відліку інвестиційного ризику;
- Ризикові. Ступінь ризику, або ступінь невизначеності, пов'язана з інвестиціями, залежить, наприклад, від таких факторів, як час, об'єкт вкладення та ін Ступінь небезпеки не вгадати можливу реакцію ринку на зміну результатів роботи підприємства після завершення інвестицій залежить від терміну інвестування та отримання результатів, масштабів проекту, його цілей (створення нової продукції, зниження витрат виробництва, розширення обсягу продажів, виконання державного замовлення та ін.)
Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути:
а) можливість втрати всієї суми розрахункового прибутку. Ризик є допустимим;
б) можливість втрати не тільки прибутку, але і розрахункового валового доходу після реалізації проекту. Ризик є критичним;
в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора, або катастрофічний ризик.
9. Відтворення може здійснюватися в одній з наступних форм інвестицій:
- Нове будівництво, або будівництво підприємств, будівель, споруд, здійснюване на нових майданчиках та за спочатку затвердженого проекту;
- Розширення діючого підприємства - будівництво других і наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів з метою збільшення виробничої потужності;
- Реконструкція діючого підприємства - здійснення по єдиному проекті повного або часткового переустаткування і перебудови виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного устаткування з метою зміни профілю випуску нової продукції;
- Технічне переозброєння - комплекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, ділянок.
Представлена ​​класифікація інвестицій необхідна для кращого розуміння сучасних концепцій інвестиційного проектування, різнобічної оцінки процесів, що відбуваються. Не претендуючи на повноту викладу матеріалу у всіх названих аспектах, в подальшому ми більш детально зупинимося на оцінці та фінансуванні реальних, прямих, довгострокових інвестицій з урахуванням ризику їх вкладень.
3. ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ І ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
Інвестиційна діяльність підприємства - це об'єктивний процес, що має свою логіку, що розвивається відповідно до властивими йому закономірностями і грає важливу роль в господарській діяльності підприємства, оскільки за своєю економічною природою інвестиції представляють собою відмову від поточного споживання заради отримання доходів у майбутньому. Тому інвестиційний процес починається з визначення інвестиційної стратегії підприємства, вибір якої залежить (рис. 1.) Від:
- Стадії життєвого циклу підприємства;
- Стратегії розвитку в цілому;
- Стану зовнішнього і внутрішнього ринків інвестиційних ресурсів;
- Інвестиційної привабливості підприємства як об'єкта вкладення засобів.

Стадія життєвого циклу
Загальна стратегія
Стан ринку інвестиційних ресурсів
Інвестиційна привабливість підприємства


Ріс.1.Условія формування інвестиційної стратегії підприємства

І якщо на перший погляд може здатися, що здійснення інвестицій є справою самого підприємства, керівництво якого може самостійно приймати рішення щодо інвестування, то в цьому випадку необхідно насамперед навчитися оцінювати наслідки таких рішень, оскільки нездійснення інвестицій - це теж свого роду стратегія. Під інвестиційною стратегією розуміється комплекс довгострокових цілей і вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення.
Інвестиційна стратегія підприємства повинна бути орієнтована на довгострокові цілі і реалізовуватися в процесі поточної господарської діяльності шляхом відбору відповідних інвестиційних проектів і програм. Формування інвестиційної стратегії підприємства являє собою складний творчий процес, який грунтується на прогнозуванні окремих умов здійснення інвестиційної діяльності і кон'юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так і в розрізі окремих його сегментів. Ця стратегія завжди формується в рамках загальної стратегії економічного розвитку, погоджується з нею по цілям, етапам, строкам реалізації.
Приклад такого взаємозв'язку та узгодження протягом періоду наведено в табл. 1.

Таблиця 1.

Цілі стадій життєвого циклу підприємства

Стадія

Стратегія
Народження
Зростання
Зрілість
Старіння / Народження
Загальна
Виживання в
процесі
проникнення і закріплення на
ринку
Розширення
сегмента ринку,
диверсифікація діяльності та забезпечення високих темпів зростання прибутку
Галузева
диверсифікація
діяльності,
підтримання
досягнутої
норми прибутку

Скорочення масштабів

традиційної діяльності із збереженням норми прибутку та фінансової стійкості з одночасним оновленням форм і напрямком діяльності
Інвестиційна
Забезпечення
достатнього
обсягу
первоначаль-
них реальних
інвестицій
Розширення
виробництва та
масштабів
реальних
фінансових
інвестицій
Технічне
переозброєння
виробництва та
широкомасштабне фінансове
інвестування
Масштабне реальне
інвестування в нове
будівництво та реконструкцію виробництва
У якості довгострокових конкретизованих цілей підприємства на різних етапах можуть бути: досягнення визначених норми і маси прибутку, зростання масштабів шляхом збільшення торгового обороту і частки контрольованого ринку, виробництво нової продукції, заміна зношеного і застарілого обладнання для зниження витрат виробництва, захист навколишнього середовища та ін обраною або в ряді випадків змушеною стратегією може бути і нездійснення інвестицій. Але така ситуація буде скоріше нагадувати некерований човен, що зносяться течією вниз. Прийняття підприємством рішень щодо інвестиційної діяльності спирається на проблему вибору альтернативних варіантів розвитку в конкурентному середовищі, властивою тій чи іншій галузі під впливом різного роду економічних, правових та інших факторів. Схематично економічні наслідки вибору інвестиційної стратегії представлені на рис. 1.2.


І нвестірованіе: 1 - ефективний, 2 - активне, 3 - пасивне; 4 - середньогалузева прибутковість
Ріс.2.Вліяніе інвестиційної стратегії на прибутковість підприємства
При інвестиційної бездіяльності з плином часу прибутковість вкладених коштів знижується внаслідок морального і фізичного старіння виробничого апарату, погіршення організації виробництва і т. п., що в кінцевому підсумку ставить під сумнів майбутнє такого підприємства.
Пасивне інвестування, передбачає підтримку незмінного рівня розвитку підприємства, призводить до відставання від середньогалузевого рівня і буде мати в більш довгостроковому періоді ті ж самі наслідки.
Активна інвестиційна стратегія, що забезпечує зростання прибутковості до середньогалузевого рівня вкладень, припускає добір і реалізацію різного роду інноваційних проектів, активну поведінку на ринку.
Ефективна, або випереджаюча, стратегія пов'язана вже з інноваціями, що реалізують принципово нові технологічні рішення, що розрізняються і значним ступенем ризику таких вкладень.
Формування інвестиційної стратегії підприємства здійснюється в поле перетинання взаємних інтересів як самого підприємства, так і його потенційного стратегічного інвестора. А інвестиція являє собою особливий товар, що має обіг на ринку. Тому можливість її одержання в тому або іншому вигляді часто залежить від розуміння і врахування взаємних інтересів партнерів, від уміння бачити об'єкт інвестування з позицій стратегічного інвестора й оцінювати його інвестиційну привабливість.
4. Форми прояву інвестицій
Інвестиції проявляються на підприємствах в різноманітних формах. Це різноманіття видів інвестицій, при здійсненні яких пред'являються особливі вимоги до їх планування та розрахунку.
Дамо класифікацію видів інвестицій. Проведемо спочатку розмежування між другорядними і головними класифікаційними критеріями. У той час як другорядні критерії характеризують зовнішній прояв інвестицій, головні критерії стосуються їх економічного змісту.
Другорядні критерії:
- Інвестиційний об'єкт
- Причина інвестицій
- Сфера інвестицій
Головні критерії:
- Наслідки інвестицій
- При кількісному розгляді
- При якісному розгляді
- При розгляді в аспекті часу
- Ступінь взаємозалежності інвестицій
- Ступінь невизначеності
Спочатку зупинимося на розгляді другорядних критеріїв.

Фінансові інвестиції
Реальні інвестиції
Інвестиції спекулятивного характеру
Інвестиції орієнтовані на довгострокові вкладення
(Матеріальні) речові інвестиції
(Нематеріальні) потенційні інвестиції


Рис.3. Види інвестицій за критерієм "об'єкт інвестицій"
Як показано на малюнку 3, за критерієм об'єкт інвестицій відмінність проводиться між фінансовими та реальними інвестиціями. Фінансові інвестиції мають місце при зв'язуванні капіталу в таких формах, як банківські вклади, облігації, інвестиційні сертифікати, частки у фондах нерухомості або частки участі. Вони мають або спекулятивний, або орієнтований на довгострокові вкладення характер. Реальні інвестиції можна підрозділити на матеріальні, тобто речові, і нематеріальні, тобто потенційні інвестиції. При потенційних інвестиціях виробляються нематеріальні блага, наприклад, за допомогою навчання або перекваліфікації, реклами, а також проведення дослідних і проектно-конструкторських робіт. При цьому мова може йти про потенціал знань працівників на підприємстві, а також потенціалі підприємства по відношенню до третіх осіб або організаціям (наприклад, торговий знак фірми). Речові інвестиції, навпаки, служать надання матеріальних благ, до яких відносяться засоби виробництва. Виробничий фактор "засоби виробництва" охоплює машини (установки, агрегати), ділянки землі, будівлі, транспортні засоби та ЕОМ.
Класифікація за критерієм причина інвестицій можлива перш за все для реальних економічних інвестицій. Вона веде до розмежування між інвестиціями по створенню підприємств, які доповнюють і поточними інвестиціями (див. рис.4).

Інвестиції


Інвестиції по створенню
Поточні інвестиції
Доповнюють інвестиції
Інвестиції по заміні
Капітальний та інший ремонт
Інвестиції на розширення виробництва
Інвестиції на меті зміну
Інвестиції по забезпеченню безпеки
Інвестиції по диверсифікації
Інвестиції з переходу на ін виробничу програму.
Інвестиції по раціоналізації


Рис 4. Види інвестицій за критерієм "причина інвестицій"
З інвес тицій щодо створення підприємства починається діяльність будь-якого підприємства. При цьому мова може йти про створення нового підприємства або філії вже існуючого підприємства.
До поточних інвестицій відносяться поточний і капітальний ремонт, а також інвестиції з заміни зношеного і застарілого обладнання. Інвестиції по заміні мають місце в класичному вигляді тоді, коли наявні засоби виробництва замінюються ідентичними об'єктами. Часто заміна відбувається на вдосконалені засоби виробництва. У цьому випадку інвестиції із заміни являють собою одночасно інвестиції з раціоналізації і / або розширення виробництва.
Дополняющіе інвестиції стосуються, подібно поточним інвестицій, оснащення засобами виробництва у вже існуючих місцях розміщення. До доповнюючим інвестицій відносяться інвестиції на розширення виробництва, внесення змін у виробничу програму і забезпечення безпеки виробництва. Інвестиції на розширення виробництва ведуть до збільшення потужностей підприємства. Характерною особливістю інвестицій по внесенню змін у виробничу програму є модифікація підприємства по всіляких причин. Так інвестиції з раціоналізації служать зниження витрат, інвестиції з переходу на нову програму - приведення виробництва у відповідність із зміною обсягів збуту колишніх видів продукції та інвестиції з диверсифікації - підготовці до змін програми збуту, на яку впливає введення нових виробів або освоєння нових ринків. Розмежування між інвестиціями на розширення виробництва та інвестиціями з метою зміни виробничої програми часто в конкретному випадку представляється скрутним, тому що в більшості випадків розширення потужностей відбувається одночасно зі зміною виробничої програми. Інвестиції по забезпеченню безпеки являють собою заходи, призначені для усунення джерел небезпеки для підприємства або для підготовки до них. Прикладами таких заходів є придбання часток участі в підприємствах по забезпеченню сировиною, участь у дослідженнях і розробках, реклама, навчання і перекваліфікація, а також (при трактуванні поняття інвестицій, визначених майном, в широкому сенсі) підтримання запасів.
Третім другорядним класифікаційним критерієм є критерій "сфера інвестицій". За цим критерієм відбувається класифікація за функціональним сферам підприємства, в які здійснюються інвестиції. Наприклад, згідно з цим критерієм можна розрізняти інвестиції у сфери закупівель, виробництва, збуту, управління, кадрів, а також досліджень і розробок. Класифікація за критерієм "сфера інвестицій" застосовується перш за все для реальних інвестицій.
Класифікація видів інвестицій за допомогою другорядних критеріїв може використовуватися насамперед для характеристики і однозначного розмежування конкретних інвестиційних проблем. На відміну від цього далі наведені класифікації на основі головних критеріїв служать вибору доцільних способів при плануванні і розрахунку інвестицій.
Наслідки альтернативних інвестицій природним чином відіграють вирішальну роль для їх оцінки. Вони розрізняються за кількома ознаками, які всі без винятку можуть бути використані для класифікації видів інвестицій.
У відношенні кількісних факторів спочатку ставиться питання про те, чи можуть вони однозначно бути відображені у кількісних та / або вартісних показниках і віднесені до окремих об'єктів. Безпосередньо віднесені до окремих інвестиційним об'єктам кількісні або вартісні потоки можуть в тимчасовому аспекті представляти собою змінні і постійні величини. Структура платіжних потоків може використовуватися для класифікації різних типів інвестицій. Слід також згадати, що величина виплат на придбання предметів майна також може знайти застосування в якості критерію класифікації.
Відмінності мають місце також щодо якісних властивостей інвестиційних об'єктів. Прикладами таких властивостей є багатоцільове використання, забезпечення безпеки підприємства, висока якість виробленої продукції, безвідходність виробництва і т.д.
У тимчасовому аспекті класифікація може здійснюватися щодо тривалості терміну експлуатації інвестиційного об'єкта. Цей показник, крім того, наприклад, при фінансових інвестиціях, може бути певним або невизначеним. Відмінності існують також у часі закінчення експлуатації. Так після закінчення експлуатації може бути прийнято рішення про відмову від будівництва замінює об'єкта (одноразова інвестиція). Також замість колишнього можуть бути передбачені один або кілька замінюють об'єктів, які є ідентичними з вихідним об'єктом або відрізняються від нього (багаторазові інвестиції).
Ще одним головним критерієм класифікації інвестицій є ступінь їх взаємозалежності. Інвестиційні об'єкти є частиною системи під назвою "підприємство". Система - це сукупність елементів, взаємозалежних один з одним. В якості елементів системи "підприємство" можуть розглядатися засоби виробництва, матеріали, персонал, а також функціональні підрозділи.
З одного боку, реалізація інвестицій виявляється в більшій або меншій мірі на інших елементах системи. З іншого боку, на результати інвестицій часто впливають рішення, що стосуються інших елементів системи. Взаємозв'язки такого роду існують перш за все між інвестиційної сферою та сферою фінансування. Так вигідність інвестиційних об'єктів залежить від наявних у розпорядженні фінансових коштів. Отримання фінансових коштів, у свою чергу, зумовлено наявними інвестиційними можливостями. Виробнича програма планується, як правило, на основі наявних засобів виробництва. Поряд з наведеними тут взаємозалежностями існують інші взаємозв'язки, які особливо важливі для інвестиційного планування.
Число і вид взаємозв'язків між інвестиційними об'єктами, а також інвестиційними об'єктами та іншими сферами підприємства різні. При ізольованих інвестиціях, наприклад, при певних фінансових інвестиціях, не існує майже ніяких зв'язків з іншими сферами підприємства, які необхідно приймати до уваги. Навпаки, у разі здійснення інвестицій з розширення виробництва з метою виготовлення нового виду продукції мова йде про взаємозалежних інвестиціях, які вимагають узгодження з такими сферами, як збут, виробництво, фінансування, персонал, а також зі сферою досліджень і розробок.
У відношенні критерію "ступінь взаємозалежності" необхідно ще зупинитися на зв'язку із зовнішнім середовищем підприємства. У підприємств існує ряд взаємозв'язків з їх зовнішнім середовищем. Тому вони можуть характеризуватися як відкриті сістеми25. Щодо інвестиційних рішень це означає, з одного боку, що на їх результати в більшій чи меншій мірі впливають фактори зовнішнього характеру. З іншого боку, інвестиції впливають на зовнішні чинники у різних формах, наприклад, через споживання сировини або виділення шкідливих речовин.
Рішення про облік взаємозалежностей такого роду в інвестиційному плануванні також враховується по кожному окремо взятому випадку.
Останнім головним критерієм класифікації є ступінь невизначеності. Абсолютна визначеність щодо впливу інвестицій взагалі не може існувати внаслідок їх орієнтованості на майбутнє. Однак щодо ступеня невизначеності мають місце суттєві відмінності, на основі яких можна провести розмежування між відносно надійними і відносно ризикованими інвестиціями. Так при фінансових інвестиціях в твердовідсоткових цінні папери ступінь невизначеності досить низька. При інвестиціях у виготовлення нових видів продукції, як правило, виникають значні ризики у сфері виробництва, і насамперед у сфері збуту, які призводять до того, що не можна однозначно спрогнозувати вплив цих інвестицій. Інвестиції у сферу досліджень і розробок підприємств також можна оцінити як вкрай ризиковані щодо майбутніх потреб у ресурсах і майбутніх результатів. Деякі з наведених класифікацій за головними критеріями роз'яснює таблиця 2.
Таблиця 2.
Види інвестицій, класифіковані за головними критеріями
Класифікаційний критерій
Ознака
Просте моделювання

Складне моделювання

кількісний аспект
тимчасова структура потоків цінностей
інвестиції з постійними потоками цінностей
інвестиції зі змінними потоками цінностей
якісний аспект
Диспозиционная свобода
інвестиції одноцелевой призначення
інвестиції багатоцільового призначення
часовий аспект
термін використання
обмежені по терміну інвестиції
необмежені по терміну інвестиції
повторення
одноразові інвестиції
багаторазові інвестиції
ступінь взаємозалежності
ступінь взаємозв'язку
ізольовані інвестиції
взаємозалежні інвестиції
ступінь невизначеності
ступінь ризику
надійні інвестиції
ризиковані інвестиції
Представлені тут класифікації характеризують існування інвестицій в різноманітних формах прояву. Кожен вид інвестицій представляє собою прояв наведених ознак. До различающимся по головних класифікаційними критеріями видами інвестицій необхідно застосовувати диференційовані підходи в процесі інвестиційного планування і розрахунку інвестицій.
Необхідно провести подальше розмежування інвестицій, що включає кілька ознак. Для інвестицій стратегічного характеру притаманне, що
- Обов'язковим є прийняття рішення щодо реалізації
- Функції управління підприємством,
- Їм надається величезне значення в питанні існування підприємства,
- Вони мають значний вплив на річний результат діяльності підприємства,
- Необхідним є використання значних ресурсів, а наслідки прийняття стратегічних рішень можуть бути усунуті тільки шляхом високих витрат,
- Стратегічні рішення повторюються в рідкісних випадках, тому в більшості своїй носять інновативний характер,
- При прийнятті стратегічних рішень необхідно враховувати кілька цілей,
- Стратегічні рішення носять довгостроковий характер,
- Мова йде про складні альтернативи, які послідовно реалізуються і стосуються більшості сфер функціонування підприємства, тісно взаємозалежних один з одним,
- Має місце проблема слабоструктурованої планування, висока ступінь невизначеності,
- Диференційоване, докладне й точне планування можливо тільки в обмеженій мірі,
- Процес прийняття рішення характеризується довгим періодом планування.
Прикладами стратегічних інвестицій такого роду є перенесення виробництва, придбання нових підприємств, а також стратегії зростання за допомогою освоєння нових ринків та / або введення нової продукції (стратегії продукт - ринок). Для інвестицій нестратегічного характеру притаманні як тенденції протилежні прояви вищезгаданих ознак. Тут мова може йти про інвестиції із заміни обладнання офісів або парку транспортних засобів.

Список використаної літератури

1. В.П. Савчук, С.І. Прилипко, Є.Г. Велічко.Аналіз та розробка інвестиційних проектів. - Навчальний посібник. - Київ: Абсолют-В, Ельга, 1999. - 304с.

2. Ю. Блех, У. Гетц. Інвестиційні розрахунки. Пер. з нім. / Под ред к.е.н. А.М. Чуйкіна, Л.А. Галютіна - 1-е вид., Стереотип Калінінград: Янтар.сказ, 19897.-450С.

3. Балабанов І. Основи фінансового менеджменту. Як управляти капіталом? - М.: Фінансц і статистика, 1995.

4. Бланк І.А. Стратегія і тактика управління фінансами. - К.: АДЕФ-Україна, 1996.
5. Губська Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовіщі-К.: Наук, думка, 1998. - 390 с.
6. Мертенс А. Інвестиції. - К.: Київське інвестиційне агентство, 1997.
7. Михайлова Б.А., Рожков Ю.В. Фінансово-кредитні методи регулювання інвестиційних ринків. - М.: Перспектива, 1995.
8. Пересада А.А. Інвестиційні процеси в Україні. - К.: JIi6pa, 1998. -392 С.
9. Савчук В.П. Оцінка ефективності інвестицій: Навч. посібник.-Дніпропетровськ: ГМетАУ, 1998.
10. Турбіна К. Інвестиційний процес і страхування інвестицій .- М.: Анкіл, 1995.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Контрольна робота
81.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Особливості інвестиційної політики держави в сучасних умовах Антикризова інвестиційна політика та
Антикризова політика Росії
Інвестиційна політика
Інвестиції. Інвестиційна політика
Інвестиційна політика банків
Інвестиційна політика України
Інвестиційна політика держави 2
Інвестиційна політика підприємства 2
Державна інвестиційна політика
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru