додати матеріал

приховати рекламу

Анкетування як метод експертизи у педагогіці

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Міністерство освіти і науки України
Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Горлівська філія
Кафедра фізичної реабілітації
Завідувач кафедрою: доц. Томашевський Н.І.
РЕФЕРАТ
з дисципліни: Методи досліджень у фізичній культурі і спорті,
фізичної реабілітації
ТЕМА: Анкетування як метод експертизи у педагогіці
Виконав:
студент 2-го курсу групи ФР-06
денного відділення
факультету "Фізична реабілітація"
Романюк Геннадій Іванович
2008

План
  Анкетування
Види анкетування
Види анкетування
Побудова анкети
Класифікація питань анкети
Варіанти типових анкет
Анкета
Список літератури


Анкетування

Анкетування відноситься до тієї групи методів, яка в соціології, педагогіці і психології носить назву "опитування". У цю групу крім анкетування входять інтерв'ю і бесіда. Всі ці методи характеризуються одним провідним ознакою: з їх допомогою дослідник отримує ту інформацію, яка закладена в словесних повідомленнях опитуваних (респондентів). Це, з одного боку, дозволяє вивчати мотиви поведінки, наміри, думки і т.п. (Все те, що не підвладне вивчення іншими методами) і, з іншого, - робить цю групу методів суб'єктивної (не випадково у деяких соціологів існує думка, що навіть найдосконаліша методика опитування ніколи не може гарантувати повної достовірності інформації).
На відміну від інших методів дослідження ефективність опитування цілком залежить від двох моментів: по-перше, чи хоче і чи буде респондент відповідати на поставлені питання і, по-друге, чи може він відповісти па них. Отже, організація будь-якого опитування повинна починатися і підкорятися розробці цих двох моментів; все має бути спрямоване на те, щоб спонукати опитуваних дати повні та правдиві відповіді на поставлені питання.
Сутність опитування в будь-якому його вигляді зводиться до того, що дослідник одержує інформацію з тих відповідей респондентів, які вони дають на поставлені питання. Різниця між видами опитування зводиться лише до різниці його форм, рідше - до відмінності змісту питань.
Анкетування - це метод отримання інформації шляхом письмових відповідей респондентів на систему стандартизованих запитань анкети.
Інтерв'ю - це метод отримання інформації шляхом усних відповідей респондентів на систему питань, усно задаються дослідником.
Бесіда - це метод отримання інформації шляхом двостороннього або багатостороннього обговорення даного дослідника питання.
У бесіді і респонденти, і дослідник виступають активними сторонами, в той час як в інтерв'ю задає питання лише дослідник. Інтерв'ю можна назвати односторонньої бесідою.
Під час бесіди (і в цьому її перевага) можна отримати більш глибоке уявлення про сюжеті дослідника питанні, а також уточнити сумнівні відповіді, отже, отримати більш достовірні дані. Недоліком бесіди є порівняно більший час, необхідний для її проведення, що звужує можливості для збору достатнього матеріалу.
При бесіді питання задаються і обговорюються в черговості, яка передбачена планом, але розкриваються ширше, ніж написані.
З наведених коротких характеристик видів опитування випливає, що принципових відмінностей між ними немає. Не випадково останнім часом серед соціологів, педагогів і психологів отримують все більше поширення змішані види опитування, наприклад анкети-інтерв'ю. Далі дана розгорнута характеристика лише анкетування: по-перше, воно є найбільш поширеним методом в теорії та практиці фізичного виховання, по-друге, володіння методикою анкетування дає досліднику основний обсяг знань і умінь для оволодіння іншими методами опитування, по-третє, анкетування більш доступно основній масі дослідників, що не мають великого педагогічного і життєвого досвіду, не володіють здатністю швидко вступати і контакт з людьми, по-четверте, воно дозволяє охопити значну кількість людей, по-п'яте, анкетування доступніше для математичної обробки результатів.
Анкетування застосовується для встановлення поточного стану педагогічного явища, для вивчення існуючого і існуючого положень у практиці роботи або думок, які стосуються проблеми дослідження. Наприклад, можна провести анкетування викладачів з плавання, щоб дізнатися, чи застосовують вони вправи зі штангою для розвитку сили. Однак аналіз результатів анкетування не може бути кінцевим доказом при встановленні ефективності будь-якої методики занять, тому що спирається на суб'єктивні думки опитуваних.

Види анкетування

Види анкетування різноманітні і групуються попарно відповідно до кількома ознаками.
У залежності від кількості опитуваних розрізняють два види анкетування: суцільне і вибіркове.
Суцільне анкетування передбачає опитування всієї генеральної сукупності досліджуваних осіб (див. "Підбір досліджуваних").
При вибірковому анкетуванні опитується лише частина генеральної сукупності - вибіркова сукупність. Саме цей вид анкетування є найбільш поширеним.
У залежності від способу спілкування дослідника з респондентами розрізняють особисте і заочне анкетування.
Особисте анкетування передбачає безпосередній контакт дослідника з респондентом, коли другий заповнює анкету в присутності першого. Цей спосіб, анкетування має дві незаперечні переваги: ​​по-перше, гарантує повне повернення анкет і, по-друге, дозволяє контролювати правильність їх заповнення.

Види анкетування

SHAPE \ * MERGEFORMAT
За обсягом
Суцільне
Вибіркове
За способом спілкування
Особисте (очна)
Заочне
За процедурою
За способом вручення
Групове
Індивідуальне
Поштове
Раздаточное

Різний характер процедури особистого опитування дає право виділяти групове і індивідуальне анкетування.
Групове анкетування передбачає опитування одночасно групи людей. Саме це робить анкетування тим методом, який дозволяє збирати значний матеріал при мінімальних витратах часу.
При індивідуальному анкетуванні опитування ведеться по черзі.
Заочне анкетування характеризується тим, що респонденти відповідають на питання анкети в відсутність дослідника.
За способом вручення анкет респондентам розрізняють поштове і раздаточное анкетування. При зовні незначних відмінностях ефективність цих видів анкетування буває далеко не однаковою.
Поштове анкетування, як видно з назви, зводиться до того, що анкети розсилаються респондентам і повертаються досліднику поштою. Переваги його полягають в простоті розповсюдження анкет; можливості отримання значної вибірки; можливості залучити до числа респондентів осіб, територіально далеко знаходяться.
Недоліки поштового анкетування - це низький відсоток повернення анкет, в середньому близько 5%; спотворення наміченої вибірки опитуваних, так як при розсилці анкет незнайомим особам буває важко встановити, наскільки вони відповідають передбачуваному контингенту респондентів; відсутність впевненості в тому, що анкети заповнювалися самостійно.
Відсоток повернення анкет можна підвищити: а) персональним зверненням до респондента із зазначенням його імені, по батькові та прізвища, б) добре складеної вступної частиною анкети та супровідним листом, з яких би респондент зрозумів свою роль у проведеному дослідженні (з цією метою можна коротко розкрити принципи вибірки); в) вкладенням конверта з написаним зворотною адресою і маркою; г) готовністю вислати результати дослідження, якщо респондент того забажає.
Раздаточное анкетування передбачає особисте вручення анкети респонденту, заповнення її вдома і повернення будь-яким способом.
Переваги цього виду анкетування: особистий контакт дослідника з респондентом підвищує в останнього зацікавленість у дослідженні; можна проконсультувати респондента про правила заповнення анкети; є можливість оцінити відповідність респондента наміченої вибірці.
Недоліки роздавального анкетування полягають у порівняно низькому відсотку повернення анкет (хоча і більш високому, ніж при поштовому анкетуванні) та у відсутності впевненості в тому, що анкети заповнювалися респондентом самостійно.
Ефективність анкетування багато в чому залежить від грамотної побудови та змісту анкети.

Побудова анкети

Анкета повинна мати три частини: вступну, основну та демографічну ("Паспортички").
Вступна частина анкети є своєрідне звернення до респондентів, в якому зазначаються:
1) науковий заклад, який веде дану тему дослідження і від імені якого виступає дослідник;
2) завдання дослідження; теоретичне і практичне значення вирішення цих завдань;
3) роль кожного респондента у вирішенні поставлених завдань;
4) завірення в повній анонімності відповідей респондента (ім'я опитуваного не повинно фігурувати в повідомленнях і публікаціях дослідника);
5) правила заповнення анкети;
6) запевнення в готовності вислати результати дослідження респонденту, якщо він цього забажає;
7) спосіб повернення анкети досліднику.
До змісту вступної частини пред'являються три основні вимоги: воно повинно бути ясним для будь-якого респондента, має порушити бажання відповідати на поставлені питання і в той же час бути гранично коротким.
Основна частина складається з набору запитань, відповіді на які покликані дати вирішення завдань дослідження. Розробка цієї частини є найбільш складною і відповідальною.
Враховуючи психологію респондента, соціологи розробили триступеневу форму основної частини:
перша третина питань призначена для того, що б зацікавити респондентів і включити їх у роботу. Питання цієї частини повинні відрізнятися порівняльної простотою і в більшій мірі стосуватися фактів, подій;
друга третина питань спрямована на вирішення головних завдань дослідження і стосується, як правило, мотивів, думок і оцінок. Саме тому подібні питання є найбільш складними для респондентів;
остання третина включає питання, які деталізують відповіді на попередню частину питань, а також контрольні питання (сутність їх розкривається нижче) і найбільш інтимні, потребують індивідуального думки респондента. Дослідниками відзначено, що на інтимні питання респонденти найбільш правдиво відповідають в кінці анкети.
Демографічна частина анкети складається з питань, що визначають паспортну характеристику респондента: прізвище, стать, вік, спортивну кваліфікацію та т.п. Ця частина анкети найбільш лаконічна і проста для заповнення (див. "Демографічні питання"). Основне призначення її полягає в тому, щоб сприяти, по-перше, якісному аналізу зібраного матеріалу і, по-друге, визначення репрезентативності отриманого матеріалу.
У результаті тривалих дискусій вчені прийшли до висновку, що демографічна частина анкети повинна бути розташована в кінці її. Хоча не виключається розташування її на початку анкети (так би мовити, для встановлення контакту з респондентом, для введення його в процес роботи) або розосередження демографічних питань серед інших частин анкети.
Знання класифікації питань дозволяє грамотно вирішити складне завдання розробки опитувальника. Найбільш поширеною класифікацією питань є наступна (по В. І. Добренькова, 1972).

Класифікація питань анкети

SHAPE \ * MERGEFORMAT
За змістом
Питання про факти
Питання про мотиви
За ситуації
Безумовні
Умовні
За формою
закриті
напівзакриті
відкриті
прямі
непрямі
Дихотомічні питання
Питання з віялом відповідей
Питання змісту
Питання з оцінкою
По функції
Фільтруючі питання
Контрольні питання

Питання про факти відображають дії людей у сьогоденні і в минулому, а також результати цих дій (наприклад, участь у змаганнях і показані результати). За допомогою питань про факти можна отримати так звану подієву інформацію (В. А. Ядов, 1968), засновану на тому, що знає і пам'ятає респондент. Достовірність відповідей на подібні запитання порівняно висока, але вона різко падає, якщо стосується дій, які явно не схвалюються (наприклад, питання про те, курить спортсмен або ні), які відбулися дуже давно. У першому випадку респондент може навмисне перекрутити реальність, знаючи про несумісність куріння зі спортивним тренуванням, у другому випадку, забувши щось зі своєї минулої діяльності, може ненавмисно спотворити дійсність.
До цієї ж групи належать демографічні питання, спрямовані на з'ясування паспортних даних опитуваного. Зазвичай на ці питання даються об'єктивні відповіді. Правда, якщо респондент вважатиме, що його відповіді стануть надбанням громадськості, то він може на ці питання взагалі не відповісти. Наприклад, якщо респондент не впевнений у своїх граматичних здібностях, він посоромиться поставити своє прізвище, щоб не уславитися безграмотним людиною.
Питання про мотиви відображають причини тих чи інших дій, думки про дії, їх оцінку. З відповідей на ці питання дослідник може отримати відомості про те, чому респондент щось робив, робить і що має намір робити. Досвід показує, що дана група питань є найбільш важкою для респондентів, а достовірність відповідей найбільш низькою. З метою підвищення достовірності відповідей доцільно уникати некоректних питань, ставити питання приватного характеру, за відповідями на які можна отримати уявлення про сюжеті явище в цілому.
За характером ситуації, яка створюється формулюванням питання, розрізняють безумовні і умовні питання про мотиви.
Безумовні питання формулюються для реальної ситуації, в якій знаходиться респондент. Наприклад, питання "Чи подобається Вам професія тренера?" сформульовано для ситуації, реальною для опитуваного.
Умовні питання формулюються для ситуації уявної, в якій респондент не перебуває, але міг би перебувати. Наприклад, те ж саме питання про професію тренера для уявної ситуації може бути сформульований так: "Чи хотіли б Ви, щоб Ваша дитина і майбутньому обрав професію тренера?"
Умовні питання покликані уточнювати, поглиблювати мотиви минулих, нинішніх і майбутніх дій. Досягається це як раз тим, що "респондентам пропонують натиск ситуацій, які могли б зустрітися в житті, просять вказати бажаний варіант поведінки або думки в заданих умовах" (В. А. Ядов, 1968). Ці питання, як правило, формулюються у формі умовних речень: "Припустимо, що ...", "Уявіть собі, що ..." і т.п. Зазвичай питання про мотиви намагаються формулювати так, щоб була можливість фіксувати не тільки зміст мотиву, але і його інтенсивність. Наприклад: "Деякі тренери і спортсмени вважають, що в річному тренувальному циклі не повинно бути перехідного періоду. Яке Ваша думка? (Підкресліть) 1. Згоден з ними. 2. Згоден, але не зовсім. 3. Не згоден з ними".
За формою викладу розрізняють запитання відкриті, закриті, напівзакриті, прямі і непрямі.
Відкритими (або вільними) питаннями називають такі, на які відповіді можуть бути дані у вільній формі. Наприклад: "Назвіть вид спорту, яким Ви хотіли б займатися". Формулювання питання в цьому випадку не обмежує респондента певними рамками, і він може висловити все, що думає, в будь-якій формі. Подібні запитання дозволяють отримати відповіді в найбільш природній формі, містять цікаві й несподівані для дослідника факти та підстави. До недоліків відкритих питань належать, по-перше, можливість відповідей, які не мають прямого відношення до теми, по-друге, ймовірність розлогих відповідей, по-третє, складність подальшої обробки таких вільних відповідей.
Закритими питаннями називаються такі, формулювання яких передбачає певний набір варіантів відповідей, у зв'язку з чим респонденту доводиться зупиняти свій вибір на одному з них. Наприклад: "Яким видом спорту з запропонованого списку Ви хотіли б займатися?"
Найпростішою формою закритих питань є дихотомічний питання, на який респондент повинен відповісти тільки "так" або "ні". Набір таких питань повинен передбачати приблизно рівне число позитивних і негативних відповідей. Якщо ж питання будуть сформульовані з акцентом, припустимо, на відповіді "ні", то респондент машинально може і своє позитивне ставлення позначити словом "ні".
Іншою формою закритих питань є питання з віялом відповідей. При формулюванні їх респонденту пропонується визначити свою відповідь з числа тих, які є в анкеті. Подібні питання поділяються на питання, що відображають зміст відповіді, і питання, які вимагають лише кількісної оцінки.
Питання, що відображають зміст відповідей, мають набір розгорнутих відповідей. Наприклад: "Що Вас приваблює в тренерській роботі?
Спілкування з людьми.
Процес передачі знань.
Різноманітність діяльності.
Відсутність регламентованого робочого дня.
Емоційність, творчість.
Можливість підготувати висококваліфікованого спортсмена.
Можливість професійного росту.
Хороший заробіток.
Тривалий відпустку і т, д. "
При розробці цих питань необхідно передбачити два моменти.
Перелік варіантів можливих відповідей повинен бути досить повним. До речі, в цьому не малу роль можуть зіграти пошукові дослідження з відкритими питаннями. Якщо дослідник сумнівається в достатній повноті набору відповідей, то необхідно дати можливість респонденту уникнути лише рекомендованих відповідей, для чого помістити в анкеті варіанти типу "Не знаю", "Важко відповісти" або типу "Інше". Це створить атмосферу вільного викладу своєї думки.
Порядок варіантів відповідей не повинен бути однаковим для всіх респондентів. Пояснюється це тим, що різний порядок відповідей підвищує достовірність результатів. Встановлено (В. І. Добреньков, 1972), що респондент особливу увагу приділяє першим варіантом відповідей і останнього (так звана помилка сугестивності, що виникає в результаті різної оцінки відкатів, розташованих в порядку їх логічної значимості).
Питання, що потребують кількісної оцінки, містять набір відповідей, що дозволяють кількісно виразити інтенсивність думки респондента. Наприклад: "Чи задоволені Ви своєю роботою в якості тренера?
Дуже задоволений.
Задоволений.
Байдужий.
Не задоволений.
Дуже не задоволений ".
Користуючись такими питаннями, необхідно дотримуватися одного обов'язкового правила - число позитивних і негативних оцінок має бути рівним,. год їх загальне число - непарних зі серединної нейтральною оцінкою типу "Байдуже". Цим самим будуть створені умови для отримання відповідей з однаковою ймовірністю.
При аналізі результатів анкетування стандартизований набір оцінок може бути використаний як своєрідна оцінна шкала, яку можна виразити в балах. У наведеному прикладі така шкала буде побудована в спадному порядку (наприклад, за п'ятибальною системою: "дуже задоволений" - 5, "задоволений" - 4 і т.д.). Тоді оціночне судження кожного респондента може бути виражено цифрою, а думка всієї групи респондентів - середнім арифметичним числом.
Наприклад, при визначенні популярності видів спорту було опитано 1000 чоловік. Гімнастика "зібрала" такі оцінки: дуже подобається (5) - 50 осіб, правиться (4) - 250, байдужий (3) - 350, не подобається (2) - 250, дуже не подобається (1) - 100. Значить, "середня ступінь популярності" гімнастики може бути обчислена таким чином:

Вираз думки людей будь-якої цифрою є, зрозуміло, лише самим грубим наближенням до дійсності. Тим не менш його можна використовувати для орієнтовної характеристики тенденції.
Гідність закритих питань полягає в тому, що їх стандартизація полегшує респонденту відповіді, а досліднику - процес обробки. Однак та ж сама стандартизація мимоволі нав'язує респонденту сенс того чи іншого відповіді, не завжди охоплює все коло можливих варіантів.
Напівзакриті питання передбачають наявність не тільки набору варіантів відповідей, але й варіант типу "Інше". Подібні питання отримали найбільш широке поширення з тієї ж причини, що й закриті.
Таким чином, кожна форма питань має свої переваги і недоліки, тому застосовувати їх слід відповідно до завдань дослідження. Тим не менше досвід показує, що на стадії пошукового дослідження доцільно застосовувати відкриті питання, а при основному дослідженні - напівзакриті, іноді закриті. Багато дослідників вважають, що грамотно складена анкета повинна містити всі види питань: відкриті, закриті та напівзакриті. Їх оптимальне співвідношення підвищує вірогідність дослідження.
Прямі питання передбачають отримання від респондента інформації, безпосередньо відповідає завданням дослідження. Наприклад, у питанні "Чи подобається Вам професія тренера?" предмет інтересу дослідника (ставлення до професії) закладений вже в самому питанні. Як правило, ці питання формулюються в особистій формі: "Ваша думка з приводу ...", "Що Ви думаєте про ...", "Чи вважаєте Ви, що ..." і т.п. Дослідники вважають, що на прямі запитання респонденти відповідають не завжди охоче, особливо в тих випадках, коли особиста думка не відповідає загальноприйнятій положенню.
Непрямі питання передбачають отримання від респондента інформації через серію побічних питань, прямо не відповідають завданням дослідження, але дозволяють шляхом аналізу скласти певну думку про предмет інтересу. Наприклад, замість того щоб питати спортсмена, чи визнає він необхідність загальної фізичної підготовки, його попросять висловити думку про раціональне обсязі технічної, тактичної та спеціальної фізичної підготовки за періодами річного тренувального циклу. Крім того, питання доцільно формулювати не посилаючись на думку конкретних людей: "Деякі спортсмени вважають, що обсяг загальної фізичної підготовки повинен бути зведений до мінімуму. А як Ви думаєте?" - Або: "Чи згодні Ви з твердженням, що ...?". Питання в подібній формулюванні рекомендується використовувати в тих випадках, коли у дослідника немає впевненості в отриманні правдивої відповіді на пряме запитання, тим більше, що досвід показує велику прихильність респондентів саме до непрямих питань.
Відповідно до потенційної функцією питань вони можуть бути фільтруючими і контрольними. Слід мати на увазі, що ці дві форми не охоплюють усіх вживаних питань, так як є лише частиною загального обсягу питань. Іншими словами, не можна всі питання за змістом і за формою розділити на фільтруючі та контрольні.
Фільтруючими питаннями вважаються: а) питання узагальнюючого характеру, при негативній відповіді на які респондент звільняється від відповідей на наступні (деталізують) питання, і б) питання, "відтинають" думки та оцінки некомпетентних респондентів.
У першому випадку фільтруючі питання відносяться до групи питань про факти. Наприклад, якщо дослідника цікавить питання про методику застосування так званої кругової тренування, то перш, ніж запитувати про її місце в системі тренування, про навантаження, про зміст, слід поставити фільтруючий питання: "Застосовуєте Ви у своїй тренуванні круговий метод?". При негативній відповіді на це питання-фільтр респондент, природно, не буде відповідати на всі подальші питання.
У другому випадку фільтруючі питання відносяться до групи питань про мотиви. Практика показує, що зустрічаються респонденти, які з готовністю судять про ту чи інше явище, хоча не мають для цього достатніми знаннями або достатнім досвідом. Для виявлення безграмотних відповідей ставляться запитання-пастки, що дозволяють судити про міру компетентності респондента. Наприклад, якщо дослідника цікавить проблема перенесення рухових навичок, то серед інших питань може бути сформульовано такий: "Деякі фахівці вважають, що інтерференція навичок має використовуватися як один з прийомів їх вдосконалення. А як Ви вважаєте?". На подібне питання можна відповісти лише за досить високої теоретичної підготовки. Рівень грамотності відповіді покаже, наскільки компетентний респондент у проблемі перенесення рухових навичок.
Контрольні питання спрямовані на перевірку правильності відповідей, які розкривають основну ідею дослідження, і тому допомагають підвищити ступінь достовірності одержуваної інформації. Контрольні питання, як правило, формулюються у вигляді відкритих і непрямих питань. Структурно контрольні та основні питання повинні бути так розташовані в запитальнику, щоб респондент не міг вловити між ними зв'язки. Наприклад, якщо дослідника цікавить, який обсяг загальної фізичної підготовки спортсмена в змагальному періоді, і він не впевнений у щирості відповіді респондента, то в одному з розділів може бути поставлено питання про загальний час тренування, в іншому - про обсяг технічної підготовки, у третьому - тактичної і т.д. У результаті аналізу відповідей дослідник отримає досить точне уявлення про реальний обсяг загальної фізичної підготовки спортсмена.
Через стандартизовану систему питань розкривається гіпотеза дослідження, його основні завдання. Запитальники будь-якого змісту повинні відповідати деяким загальним правилам.
В анкеті мають бути тільки ті питання, які мають пряме відношення до завдань дослідження і відповіді на які не можна отримати іншими способами. Наприклад, відповіді на деякі демографічні питання легко отримати з документів.
Слід не допускати питань "про всяк випадок". Відповіді на них несуть у собі ту надлишкову інформацію, яка тільки ускладнює обробку, а не допомагає вирішенню провідних завдань дослідження.
Серед питань не повинно бути таких, які викликали б небажання відповідати, породжували б негативне ставлення до дослідника та його роботу. Таке негативне ставлення може виникати і до змісту питання, і до його формулюванні.
Зміст і формулювання питань повинні бути такими, щоб усі респонденти могли на них відповісти. Важко, наприклад, очікувати достовірних відповідей про події, які відбулися дуже давно, або про події хоча і недавнього минулого, але не мали для респондента принципового значення і тому забутих.
Формулювання питань має бути бездоганно грамотної в орфографічному та стилістичному відношенні.
Зміст і форма питань повинні відповідати рівню підготовленості всіх респондентів. Рекомендується перед складанням опитувальника провести з ними бесіду. Це допоможе встановити рівень їх підготовленості і тоді більш чітко сформулювати питання. Неприпустимі формулювання, які дозволяють по-різному трактувати їх зміст. Наприклад, якщо задано питання: "Чи задоволені Ви роботою тренера?" - Одні спортсмени-тренери можуть порахувати, що мова йде про роботу тренера, у якого вони займаються, а інші - про свою власну тренерській роботі.
Надзвичайно коректно потрібно вживати терміни. Не можна користуватися термінами, які не мають єдиного розуміння. Якщо те чи інше поняття має декілька найменувань, то необхідно всі їх полічити.
Запитальник повинен являти собою логічно обгрунтовану систему питань, а не хаотичний їх набір.
За темою дослідження повинно бути поставлено декілька питань ("батарея" питань). Достовірність інформації при цьому підвищується.
"Батарея" питань повинна будуватися таким чином, щоб першими йшли питання загального характеру, а потім приватні, заглиблені, деталізують.
Якщо в запитальнику зачіпається кілька тем (кілька "батарей" питань), то переходи між ними повинні бути плановими, щоб створювалося враження цілісності, логічної неподільності системи питань. З цією метою між "батареями" питань можуть вставлятися сполучні питання.
Формулювання питань має спонукати респондентів до лаконічним відповідей. При лаконічних відповідях прискорюється процес обробки анкет.

Перевірка анкети

Після складання анкета повинна бути перевірена у пробному дослідженні. Попереднє ознайомлення з предметом дослідження дозволить уточнити питання, виключити загальновідомі або прямо не стосуються справи, уникнути повторень і в той же час отримати досить лаконічні відповіді.
Завдання перевірки: а) уточнити зміст запитань, б) уточнити формулювання питань, в) перевірити повноту набору питань; г) перевірити набір варіантів відповідей; д) виявити зайві питання; е) уточнити послідовність питань; ж) з'ясувати, чи не стомлює чи респондентів пропоноване число питань; ж) визначити, які питання є найбільш важкими для респондентів; і) з'ясувати, які думки виникають у респондентів при відповіді на те чи інше питання; к) дізнатися, чому вони відповідають "не знаю", "не зрозумів"; л ) з'ясувати, чому у них з'являється небажання відповідати; м) визначити, наскільки правильно респонденти зрозуміли правила заповнення анкети; н) перевірити, чи достатньо залишено в анкеті місця для відповідей.
Пробне дослідження проводиться у вигляді бесіди з тими людьми, які за своїми характеристиками найбільш схожі з майбутніми респондентами.
У процесі пробного дослідження необхідно реєструвати: реакцію та зауваження опитуваних, а також власні думки дослідника.
Одним з головних показників добре складеної анкети є відтворюваність результатів (див. "Вибір методів дослідження").
Зовнішні ознаки типових помилок при складанні опитувальника (В. Гуд, ​​П. Хат, 1952).
Велика кількість респондентів відмовилося відповідати на питання.
Можливі причини: а) респонденти не зрозуміли завдань дослідження; б) не гарантована анонімність відповідей; в) немає ясності в правилах заповнення анкети; г) слабка методологічна підготовка дослідника; д) складність питань перевищує можливості респондентів; е) анкета починається з важких питань , які зачіпають індивідуальна думка, яка не відповідає загальноприйнятій; ж) анкета починається з демографічних питань; ж) респонденти не вірять, що їхні відповіді можуть мати будь-яку цінність для дослідження.
Велика кількість респондентів відповіли "не знаю", "не зрозумів".
Можливі причини: а) рівень підготовленості респондентів нижче, ніж це передбачалося, б) питання сформульовані дуже невизначено, в) питання сформульовані надмірно складно; г) респонденти не хочуть турбувати себе формулюванням розгорнутих відповідей.
Зміна змісту відповідей після перестановки питань або варіантів відповідей на запитання.
Можливі причини: а) неоднакові характеристики респондентів, з якими проводили дослідження при різному розташуванні питань; б) порушена стандартність зовнішніх умов проведення дослідження; в) занадто великий розрив у часі між дослідженнями з різною черговістю питань (могли з'явитися, наприклад, публікації, змінили думку респондентів).
Відповіді надмірно довгі, розпливчасті, з розлогими коментарями та недоречними зауваженнями.
Можливі причини: а) неясна формулювання питання, б) невизначені формулювання варіантів відповідей до питання, в) недостатнє число варіантів відповідей (респондент намагається вкласти свою незвичайну думку в стандартизовані відповіді); г) відсутність варіанту відповіді типу "Інше".
Стандартність відповідей усіх респондентів, при якій вміст відповідей на одне й те ж питання разюче одноманітно, не має "власного обличчя".
Можливі причини: а) формулювання питання настільки звична, буденно, відома, що мимоволі викликає і стандартну відповідь, б) питання нецікавий для респондентів, вони вважають його не підлягає переоцінці ("всі так вважають").
За змістом відповіді однакові, хоча за зовнішніми ознаками (вживаним словами) - різні.
Можливі причини: а) при складанні питань не врахована нестійкість деяких термінів, б) не обумовлені синоніми; в) не рекомендовані бажані терміни.

Варіанти типових анкет

Зміст і форма анкет визначаються завданнями дослідження та умовами, в яких передбачається проводити анкетування.
Типова анкета для опитування учасників міжнародних змагань має такий вигляд (розроблена в ЦНІІФКе; наводиться з деякими змінами у відповідності до сучасних положеннями; вступна частина відсутня, так як анкетували спортсмени різних національностей та роз'яснення дослідниками давалися особисто):

Анкета

для спортсмена - учасника міжнародних змагань
Коли Ви почали займатися спортом, яким видом спорту?
__________________________________________________________
Коли Ви почали приймати участь у змаганнях, і по якому виду спорту (на яких дистанціях)? __________________________________
а) для юніорів (до 18 років) _________________________________
б) для юніорів (після 18 років) ______________________________
в) для дорослих (після 21 року) _____________________________
Скільки разів Ви брали участь у змаганнях протягом року?
_______________________________________________________

Ваші найкращі результати:
Вид спорту
Рік
199 ...
199 ...
200 ...
200 ...
200 ...
200 ...
У які дні тижня Ви тренуєтеся і на що переважно спрямована в ці дні тренування (розвиток сили, швидкості, Витривалості, вдосконалення техніки і т.д.)?
Дня тижня
Місяці
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
І т.д.
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П'ятниця
Субота
Неділя
Як Ви тренуєтеся в змагальному періоді (дайте короткий опис)?
Чи приймаєте Ви участь у змаганнях у зимові місяці, і за якими видами спорту?
Прізвище, Ім'я _______________Дата народження __________________
Спортивний клуб _____________ Професія (рід занять) _________
Вид спорту ______________ Зростання _________________ Вага __________
Домашня адреса _______________ Прізвище тренера _____________
Підпис спортсмена: _________________________________________
Для обліку і систематизації спортивних результатів доцільно розробити спеціальні таблиці. І розсилають спортсменам у двох примірниках для систематичного заповнення. Один примірник спортсмен залишає у себе для особистого аналізу, інший в кінці року висилає науковця. Приблизна форма подібної таблиці (ЦНІІФК) має наступний вигляд:
Таблиця обліку спортивних результатів
Вид спорту _____________________ Прізвище, ім'я _____________
Дата народження _____________Рост ________ Вага ________ Місто ____
З якого року спеціалізуєтесь в обраному виді спорту _____
Прізвище тренера _____________________ Особистий рекорд __________
Рік, місяць
Число
Тренувальних
занять
змагань
стартів у змаганнях
2004 Січень
Лютий
Березень



Вид
Результати
Дата виступу
Найменування змагання
Місто, стадіон
Примітка
Місце
Обліку підлягає не тільки рівень спортивних результатів, їх стабільність, а й досягнення у відповідальних змаганнях, темпи росту результатів. Наприклад, опитуваний спортсмен за своїми результатами може далеко відставати від спортсменів міжнародного класу, однак терміни, за які він досяг цих результатів, можуть говорити про його велику перспективність.

Список літератури

1. Ашмарин Б.А. Методика педагогічних досліджень у фізичному вихованні. Навчальний посібник. ЛДПІ ім. А.І. Герцена, 1973.
2. Годік М.А. Контроль тренувальних і змагальних навантажень. - М.: ФиС, 1980.
3. Введення в наукове дослідження з педагогіки: Учеб. посібник для студ. пед. ін-тів / Ю.К. Бабанський, В.І. Журавльов, В.К. Розов та ін / Під ред.В.І. Журавльова. - М., 1988.
4. Железняк Ю.Д., Петров П.К. Основи науково-методичної діяльності у фізичній культурі і спорті: Навчальний посібник для студентів вищ. пед. навч. закладів. - М.: Видавничий центр "Академія", 2001.
5. Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. К.: ВД "професіонал", 2004.
6. Лудченко О.А., Лудченко Я.О., Примак Т.О. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. К., О-во "Знання", КОО, 2001.
7. Масальгін Н.А. Математико-статистичні методи в спорті. М., ФиС, 1974.
8. Методика дослідження у фізичній культурі. Під загальною ред. Д.Д. Донського. М., ФиС, 1961.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Реферат | 99,1кб. | скачати

Схожі роботи:
Метод динамічних груп у педагогіці
Концептуальний метод системного підходу до експертизи якості медичної допомоги
Метод лінгвістичної географії Зіставний метод Структурний метод у лінгвістичних дослідженнях
Анкетування 2
Анкетування
Метод лінгвістичної географії Зіставний метод Структурний метод у л
Анкетування складання анкет
Застосування анкетування у маркетингових дослідженнях
Дослідження товарної марки методом анкетування
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru