додати матеріал


Аналіз і діагностика фінансово хозяйствееной діяльності компанії

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

План курсової роботи

за темою: «Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності компанії» (на прикладі ВАТ «Боринська»)

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Загальні положення фінансово-господарської діяльності підприємства
1.1. Сутність і призначення фінансового аналізу
1.2. Методи аналізу фінансового стану підприємства
1.3. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства
РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансового стану підприємства (на прикладі ВАТ «Боринська»)
2.1. Загальна характеристика та основи функціонування ВАТ «Боринська»
2.2. Загальна оцінка фінансового стану ВАТ «Боринська»
2.3. Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості ВАТ «Боринська»
2.4. Аналіз кредитоспроможності та ліквідності балансу ВАТ «Боринська»
2.5. Аналіз рентабельності активів ВАТ «Боринська»
2.6. Аналіз оборотності оборотних активів ВАТ «Боринська»

ВИСНОВОК

ДОДАТОК
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Введення
Забезпечення ефективного функціонування організацій вимагає економічно грамотного управління їх діяльністю, яке багато в чому визначається умінням її аналізувати. За допомогою аналізу вивчаються тенденції розвитку, глибоко системно досліджуються чинники зміни результатів діяльності, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, виробляється економічна стратегія його розвитку.
Аналіз господарської діяльності є науковою базою прийняття управлінських рішень у бізнесі. Для їх обгрунтування необхідно виявляти і прогнозувати існуючі та потенційні проблеми, виробничі і фінансові ризики, визначати вплив прийнятих рішень на рівень ризиків і доходів суб'єкта господарювання.
Метою курсової роботи є вивчення аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності компанії з метою підвищення ефективності діяльності даного підприємства.
Основні завдання курсової роботи:
Ø проведення аналізу фінансово - економічної діяльності господарюючого суб'єкта;
Ø виявлення заходів щодо підвищення ефективності діяльності даного підприємства.
Об'єктом дослідження даної роботи є ВАТ «Боринська», що здійснює діяльність за адресою: Липецька область, Липецький район, с. Боринська, створене з метою задоволення громадських потреб у результатах діяльності та отримання прибутку.
У процесі роботи ми проведемо загальну оцінку фінансового стану ВАТ «Боринська», проаналізуємо платоспроможність, фінансову стійкість, кредитоспроможність і ліквідність балансу підприємства, а також проведемо аналіз рентабельності і оборотності оборотних активів організації. На основі отриманих даних зробимо відповідні висновки про стан фінансово-господарської діяльності підприємства, а також запропонуємо заходи щодо підвищення ефективності діяльність ВАТ «Боринська».
Основними методами дослідження будуть служити всі види порівняльного аналізу, а також формалізовані критерії, тобто коефіцієнти і показники, що розраховуються за певними формулами.
При написанні курсової роботи були використані нормативні та законодавчі акти, комплексні методичні керівництва з процедур фінансового аналізу комерційних організацій, економічна література з досліджуваної проблеми вітчизняних і зарубіжних авторів, а також річна бухгалтерська звітність досліджуваного об'єкта, а саме форма № 1 «Бухгалтерський баланс", форма № 2 «Звіт про прибуток і збитки».
Дана робота виконана з використання програм пакету Microsoft Office - Microsoft Word 2000 & Microsoft Excel 2000.

РОЗДІЛ 1. Загальні положення фінансово-господарської
діяльності підприємства
1. 1. Сутність і призначення фінансового аналізу.
Одним з найважливіших умов успішного управління фінансами підприємства є аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають процес формування і використання його фінансових коштів. У ринковій економіці фінансовий стан підприємства по суті справи відображає кінцеві результати його діяльності. Кінцеві результати діяльності підприємства цікавлять не тільки працівників самого підприємства, але і його партнерів по економічній діяльності, державні, фінансові, податкові органи та ін
Все це визначає важливість проведення фінансового аналізу підприємства і підвищує роль такого аналізу в економічному процесі. Фінансовий аналіз є неодмінним елементом як фінансового менеджменту на підприємстві, так і його економічних взаємин з партнерами, фінансово-кредитною системою.
Фінансовий аналіз необхідний для:
• виявлення змін показників фінансового стану;
• виявлення чинників, що впливають на фінансовий стан
підприємства;
• оцінки кількісних і якісних змін фінансового стану;
• оцінки фінансового стану підприємства на певну дату;
• визначення тенденцій зміни фінансового стану підприємства.
Фінансовий аналіз необхідний такими групами його споживачів:
1. Менеджерам підприємств і в першу чергу фінансовим менеджерам. Неможливо керувати підприємством і приймати господарські рішення, не знаючи його фінансового стану. Для менеджерів важливим є: оцінка ефективності прийнятих ними рішень, використовуваних у господарській діяльності ресурсів і отриманих фінансових результатів.
2. Власникам, у тому числі акціонерам. Їм важливо знати,
які будуть віддача від вкладених у підприємство коштів, прибутковість і рентабельність підприємства, а також рівень економічного ризику і можливість втрати своїх капіталів.
3. Кредиторам та інвесторам. Їх цікавить, яка можливість повернення виданих кредитів, а також можливість підприємства реалізувати інвестиційну програму.
4. Постачальникам. Для них важлива оцінка оплати за поставлену продукцію, виконані послуги й роботи.
Таким чином, у фінансовому аналізі бідують всі учасники економічного процесу.
1. 2. Методи аналізу фінансового стану підприємства.
Одним з найбільш часто застосовуваних способів при проведенні комплексного аналізу фінансово-економічного стану підприємства за даними звітності є спосіб порівняння.
Порівняння - це науковий метод пізнання, у процесі якого невідоме (досліджуване) явище, предмети чи показники за звітний період зіставляються з уже відомими, вивченими раніше, мали місце в попередніх періодах, з метою визначення загальних рис або розходжень між ними і виявлення тенденцій [7 , стор 52].
Для цього використовуються наступні види порівняльного аналізу:
• горизонтальний;
• вертикальний;
• трендовий.
Горизонтальний порівняльний аналіз використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового.
За допомогою вертикального аналізу вивчається структура економічних явищ і процесів шляхом розрахунку питомої ваги частин у загальному цілому, співвідношення частин цілого між собою.
Трендовий аналіз застосовується при вивченні відносних темпів росту і приросту показників за ряд років до рівня базисного року, тобто при дослідженні рядів динаміки.
Серед безлічі методів економічного аналізу необхідно виділити метод коефіцієнтного аналізу бухгалтерської звітності.
У фінансовому аналізі широко використовуються формалізовані критерії, тобто коефіцієнти і показники, що розраховуються за певними формулами. Отримані значення аналізуються як за абсолютною величиною, так і в динаміці (тобто визначаються тенденції їх зростання або зниження). Потім вони порівнюються з нормативними коефіцієнтами (еталонами), даними за минулі періоди, середньостатистичними показниками по галузі або групі подібних підприємств. Формализованность такого підходу виражається в тому, що певне значення розрахованого показника або коефіцієнта свідчить про цілком конкретний стан справ на підприємстві [16, стор 143].
В економічній літературі зустрічається величезна кількість розраховуються коефіцієнтів і показників, які можуть характеризувати окремі сторони фінансового стану підприємства.
Розглянемо ті, що найбільш часто використовуються при проведенні комплексного аналізу за даними звітності підприємства. Для цього всі коефіцієнти, що характеризують стан підприємства розділимо на кілька груп:
1. Коефіцієнти платоспроможності та фінансової стійкості.
2. Коефіцієнти кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу.
3. Коефіцієнти оборотності.
4. Коефіцієнти, що характеризують фінансові результати.
5. Коефіцієнти, що прогнозують потенційне банкрутство.
Визнання структури балансу незадовільною, а підприємства - неплатоспроможним здійснюється на підставі критеріїв, встановлених постановою Уряду РФ від 20 травня 1994 року N 498 "Про деякі заходи щодо реалізації законодавства про неспроможність (банкрутство) підприємств", відповідно до Методичних положень з оцінки фінансового стану підприємств і встановленню незадовільною структури балансу [4, стор 12].
На практиці найбільш поширена п'ятифакторна модель Е. Альтмана, яка являє собою функцію від групи показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи, і має вигляд:
2 = К1 х 1,2 + К2 х 1,4 + КЗ х 3,3 + К4 х 0,6 + К5 х 0,999,
Поточні активи - Короткострокові зобов'язання
де        К1 =--------------- --------------------------------- -------- х 1,2;
Валюта балансу
Чистий прибуток
К2 =------------------------------------------------ --------------------- х 1,4;
Середньостатистична сума інвестованого і залученого капіталу
Балансова прибуток (до виплати податків з прибутку (брутто)
КЗ =------------------------------------------------ -------------- ----------- х 3,3;
Середньостатистична сума інвестованого і залученого капіталу
Ринкова вартість акціонерного капіталу
К4 =------------------------------------------------ --------------------------- х 0,6;
Залучений капітал (довгостроковий і короткостроковий)
Виручка від реалізації
К5 = ------------------------------------------------ ------------------- х 0,999.
Середньостатистична сума інвестованого і залученого капіталу
Якщо стратегічна мета функціонування організації - динамічне, ефективне і раціональне розвиток, то говорять про активну позицію організації у веденні бізнесу. Основним, що характеризує таку позицію ознакою, є ділова активність.
Аналіз ділової активності - окремий блок у системі комплексного фінансового аналізу діяльності організації.
Таким чином, з одного боку ділова активність характеризує окрему сторону фінансово-господарської діяльності організації, а з іншого боку дозволяє доповнити і уточнити дані аналізу фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності, рентабельності.
У рамках аналізу може бути здійснена якісна оцінка ділової активності, наприклад, за такими критеріями: широта ринків збуту продукції, репутація в ділових колах, стійкість зв'язків з клієнтами, наявність продукції, що поставляється на експорт та ін [7, стор 249].
Широке поширення при проведенні комплексного аналізу отримав детермінований факторний аналіз, який застосовується для оцінки впливу факторів на результативний показник.
Серед різних методів найбільший інтерес представляє спосіб ланцюгових постановок, тому що він дає можливість використовувати його в детермінованих моделях всіх типів.
Суть даного способу полягає в тому, що для вимірювання впливу одного з факторів його базове значення замінюється на фактичне, при цьому залишаються незмінними значення інших факторів. Подальше зіставлення результативного показника до і після заміни аналізованого фактора дає можливість оцінити його вплив на зміну результативного показника.
Ознаками хорошого балансу є:
Ø Оборотні активи перевищують короткострокові зобов'язання.
Ø Забезпеченість власним оборотним капіталом не менше 20-30% оборотних активів.
Ø Власним капітал повинен становити не менше 50% до всього капіталу.
Ø Коефіцієнти ліквідності повинні бути рівні або перевищувати нормативи.
Ø Дебіторська заборгованість повинна перебуває в рівновазі з кредиторською.
Ø Виробничі запаси не повинні перевищувати нормальний джерело фінансування.
Ø Відсутність різких змін у балансі.
Ø У балансі відсутні або мінімальні такі статті як:
1) збитки;
2) невиробничі витрати;
3) неліквідні активи;
прострочена заборгованість.
1.4. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства.
Можливості аналізу значною мірою визначаються повнотою і якістю доступної інформаційної бази. У певних випадках для реалізації цілей фінансового аналізу буває недостатньо використовувати лише бухгалтерську звітність. Окремі групи користувачів, наприклад керівництво і аудитори, мають можливість залучати додаткові джерела інформації (наприклад, дані виробничого і фінансового обліку). Тим не менш, частіше за все річна і квартальна звітність є єдиним джерелом зовнішнього фінансового аналізу.
Так як в даний час публікується звітність в значній мірі уніфікована і стабільна за складом показників і способів їх подання, то це дає можливість розробки стандартизованих методик аналізу, аналогічних методиками, прийнятим в економічно розвинених країнах. Бухгалтерська звітність підприємства служить основним джерелом інформації про його діяльність. Ретельне вивчення бухгалтерських звітів розкриває причини досягнутих успіхів, а також недоліків у роботі підприємства, допомагає намітити шляхи вдосконалення його діяльності. Повний всебічний аналіз звітності потрібен, перш за все, власникам і керуючим підприємства для прийняття рішень про оцінку своєї діяльності.
Найбільш інформативними формами бухгалтерської звітності є «Баланс підприємства» (форма 1) та «Звіт про фінансові результати» (форма 2). Баланс дозволяє оцінити ефективність розміщення капіталу підприємства, його достатність для поточної і майбутньої господарської діяльності, оцінити розмір і структуру позикових джерел , а також ефективність їх залучення [14, стор 101].
Найбільш важливими завданнями аналізу балансу є:
Ø оцінка рентабельності капіталу;
Ø оцінка ступеня ділової активності підприємства;
Ø оцінка фінансової стійкості;
Ø оцінка ліквідності балансу і платоспроможності підприємства.
На основі вивчення балансу зовнішні користувачі можуть прийняти рішення щодо доцільності та умов ведення справ з даним підприємством як з партнером; оцінити кредитоспроможність підприємства як позичальника; оцінити можливі ризики своїх вкладень, доцільність придбання акцій даного підприємства і його активів і інші рішення.
Форма № 2 «Звіт про фінансові результати» містить відомості про поточні фінансові результати діяльності підприємства за звітний період. Звіт про фінансові результати є найважливішим джерелом інформації для аналізу показників рентабельності активів підприємства, рентабельності реалізованої продукції, визначення величини чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, та інших показників.
Форма № 3 «Звіт про рух капіталу» показує структуру власного капіталу підприємства, представлену в динаміці. По кожному елементу власного капіталу в ній відображені дані про залишок на початок року, поповненні джерела власних коштів, його витрачання і залишку на кінець року.
Форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів» відображає залишки грошових коштів на початок року і кінець звітного періоду і потоки грошових коштів (надходження і витрачання) в розрізі поточної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Форми № 3 та № 4 доповнюють бухгалтерський баланс і звіт про прибутки і збитки, дозволяють розкрити чинники, що визначили зміну фінансової стійкості та ліквідності підприємства, допомагають побудувати прогнози на майбутній період на основі екстраполяції діяли тенденцій з урахуванням нових умов.

РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансового стану підприємства (на
прикладі ВАТ «Боринська»)
2.1. Загальна характеристика та основи функціонування ВАТ
«Боринська»
Відкрите акціонерне товариство «Боринська», зареєстровані 25 червня 1996 р., створене для здійснення господарської діяльності відповідно до Цивільного кодексу, Федеральним законом «Про акціонерні товариства», іншими Федеральними законами, іншими правовими актами РФ, а також статутом товариства, остання редакція якого затверджена загальними зборами акціонерів ВАТ «Боринська» на підставі протоколу № 9 від 28 червня 2002 р .
Юридична адреса ВАТ «Боринська»: Липецька область, Липецький район, с. Боринська.
Метою товариства є одержання прибутку.
Основними видами діяльності ВАТ «Боринська» є:
Ø Ремонт сільськогосподарської техніки та її вузлів
Ø Відновлення та виготовлення запчастин
Ø Автопослуги
Ø Випуск товарів народного споживання в будь-якому асортименті, виготовлення побутових газових водонагрівальних приладів з правом розробки (конструювання) видів і зразків обладнання об'єктів газового господарства
Ø Комерційна діяльність
Ø Торгово-закупівельна діяльність
Ø Будівництво господарським способом
Ø Здійснення зовнішньоекономічної та інших видів діяльності, не заборонених законом.
Прибуток (дохід), що залишається у Товариства після сплати податків, інших платежів і зборів бюджет і позабюджетні фонди, надходить у повне його розпорядження і використовується Товариством самостійно. Для забезпечення зобов'язань Товариства, його виробничого і соціального розвитку за рахунок прибутку (доходу), що залишається після сплати податків, платежів, зборів та інших надходжень, утворюються відповідні цільові фонди, в тому числі фонд акціонування працівників Товариства.
У Товаристві створюється резервний фонд шляхом щорічних відрахувань 5 відсотків чистого прибутку Товариства, до досягнення розмірів резервного фонду 5 відсотків від статутного капіталу Товариства. Резервний фонд призначений для покриття збитків Товариства, а також для погашення облігацій Товариства та викупу акцій Товариства у разі відсутності інших засобів. Резервний фонд не може бути використаний для інших цілей.
Суспільство формує з чистого прибутку Фонд акціонування працівників товариства. Розмір відрахувань до фонду визначається Радою директорів і затверджується зборами акціонерів. Кошти даного фонду витрачаються виключно на придбання акцій Товариства, що продаються акціонерами цього Товариства, для подальшого розподілу серед працівників Товариства, в тому числі і на безоплатній основі за рішенням Ради директорів.
Товариство зобов'язане вести бухгалтерський облік н надавати фінансову звітність у порядку, встановленому правовими актами Російської Федерації.
Відповідальність за організацію, стан і достовірність бухгалтерського обліку в Товаристві, своєчасне подання щорічного звіту та іншої фінансової звітності у відповідні органи, а також відомостей про діяльність товариства; експонованих акціонерам, кредиторам н в засоби масової інформації, несе Генеральний директор Товариства у відповідності з Федеральним законом "Про акціонерні товариства", іншими правовими актами Російської Федерації, статутом Товариства.
Облікова політика, організація документообігу в Товаристві, в його філіях і представництвах встановлюється наказом Генерального директора.
Фінансовий рік встановлюється з 1 січня по 31 грудня.
Достовірність даних, що містяться в річному звіті Товариства, бухгалтерський баланс, рахунку прибутків і збитків, повинна бути підтверджена ревізійною комісією Товариства
Перед опублікуванням зазначених документів Суспільство може залучати для щорічної перевірки н підтвердження річної фінансової звітності аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з Товариством чи його акціонерами.
Ефективність діяльності підприємства, його становище на ринку принципово залежать від обраної стратегії розвитку підприємства і стратегічних типів управління за умови розробки планів розвитку, виробничих програм, прогнозів соціально-економічного розвитку підприємств.
Основними напрямами вдосконалення методології планування є:
1. підвищення науково-технічного та розрахунково-економічного обгрунтування планів;
2. широке застосування системи прогресивних техніко-економічних нормативів і норм, балансових розрахунків;
3. подальше поліпшення системи показників з метою підвищення ефективності виробництва - зниження матеріаломісткості і фондомісткості, зростання продуктивності праці, збільшення випуску високоякісної продукції, забезпечення напруженості і ретельної збалансованості планів.
Велику роль при розробці перспективного плану розвитку підприємства має грамотна і своєчасна оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства

2.2. Загальна оцінка фінансового стану ВАТ «Боринська»
 
За даними таблиці № 1 (див. Додаток № 1, таблиця 1) і бухгалтерського балансу за станом на 31 грудня 2005 року (див. Додаток № 7 (б)) і 31 грудня 2004 року (див. Додаток № 6 (б)) можна зробити такі загальні висновки про фінансовий стан ВАТ «Боринська»:

1. Вартість необоротних активів збільшилася на 7618 тис. руб., Що відбулося за рахунок придбання основних засобів.

2. Вартість оборотних активів збільшилася на 9553 тис. руб., Що відбулося за рахунок збільшення грошових коштів, а також за рахунок збільшення дебіторської заборгованості (перш за все покупців і замовників).

3. Нерозподілений прибуток аналізованого підприємства, яка є основною складовою його власних коштів, збільшилася на 3360 тис. руб. або на 10%.

4. Позикові кошти підприємства, які представлені кредиторською заборгованістю, збільшилися на 13 878 тис. руб., В першу чергу перед іншими кредиторами, а також перед персоналом організації.
Більш детальний горизонтальний і вертикальний аналіз для виявлення загальної характеристики фінансових показників, визначення їх динаміки і відхилення за звітний період проведемо в таблиці № 1. (Див. Додаток № 1, таблиця 1)

2.3. Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості
ВАТ «Боринська».
Одним з найважливіших критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його платоспроможності та фінансової стійкості.
Підприємство є платоспроможним, якщо наявні у нього грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення й активні розрахунки покривають його короткострокові зобов'язання.
Фінансова стійкість визначається при розрахунку співвідношення власних і позикових коштів. Зовнішнім проявом фінансової стійкості підприємства вважається його платоспроможність.
Як будь-яка фінансово-економічна категорія, фінансова стійкості виражається системою кількісних та якісних показників і тісно пов'язана з іншими фінансовими показниками.
Розрахунок показників фінансової стійкості на прикладі ВАТ «Боринська» представлений в таблиці № 2 (Додаток № 2, таблиця 2), дані якої дозволяють оцінити їх стан.
З наведеної таблиці ми бачимо, що підприємству не вистачає власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стійкості. На коней року величина власних оборотних коштів значно збільшилася, але все ж їх виявилося недостатньо для формування запасів і витрат в кінці року. Довгострокові позикові кошти підприємство не використовувало, а для здійснення поточної діяльності привернуло короткострокові зобов'язання. Використання подібних «дешевих» позикових коштів для фінансування своєї діяльності є не дуже доброю ознакою.
Коефіцієнтний аналіз фінансової стійкості показує невелике поліпшення фінансового становища підприємства.
На початку року підприємство не мало власними коштами для покриття всієї потреби в оборотних коштах і широко використовувало для цих цілей кредиторську задолжность.
Більш високі темпи зростання власного капіталу порівняно зі зростанням необоротних активів і витрат підприємства в звітному році дозволили дещо збільшити показники фінансової стійкості.
2.4. Аналіз кредитоспроможності та ліквідності балансу ВАТ
«Боринська».
Кредитоспроможність - це здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми боргами. У ході аналізу кредитоспроможності проводяться розрахунки по визначенню ліквідності активів підприємства та ліквідності його балансу.
Ліквідність балансу - це ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу полягає в зіставленні засобів по активу з зобов'язаннями по пасиву. Для даного аналізу використовують форму «агрегованого балансу» в таблиці № 3 (Додаток № 3, таблиця 3)
Для визначення ступеня ліквідності балансу слід зіставити частини активу, що реалізуються до певного терміну, з частинами пасиву, які до цього часу повинні бути оплачені. Баланс вважається ліквідним при наступних співвідношеннях груп активів і зобов'язань.
1) А1 П1;
2) А2 П2;
3) А3 П3;
4) А4 <П4.
Зіставивши групи активів і пасивів, ми бачимо, що і на початку і в кінці року тільки при порівнянні третій груп активи перевищують пасиви, тобто для погашення короткострокових боргів є активи більш пізнього строку реалізованим. Це означає погану ліквідність коштів підприємства, обумовлену, насамперед несприятливою структурою активів, великою часткою важкореалізованих засобів у складі майна на тлі значної суми короткострокових зобов'язань у складі пасиву. Для поліпшення ліквідності балансу підприємству слід вжити термінових заходів для прискорення реалізації неліквідних активів і залучити грошові кошти для нормальних розрахунків зі своїми кредиторами, причому краще всього, якщо ці кошти будуть власними або довгостроковими позиковими.
Для аналізу ліквідності активів ВАТ «Боринська» використовуємо коефіцієнти ліквідності, наведені в таблиці № 4 (Додаток № 4, таблиця 4).
Наведені коефіцієнти ліквідності показують, що на підприємстві за звітний рік ситуація змінилася в позитивну сторону. Збільшення суми оборотних активів, а зокрема грошових коштів, дозволило підвищити ліквідність коштів підприємства.
Але, незважаючи на загальну позитивну тенденцію, ні на початку року, ні в кінці підприємство не здатне в найкоротший час погасити свої поточні зобов'язання.
Для зміни ситуації, що склалася підприємству потрібно нарощувати суму ліквідних коштів, а в якості позикових коштів прагнути залучити довгострокові, а не короткострокові зобов'язання.
2.5. Аналіз рентабельності активів ВАТ «Боринська»
Функціонування підприємства залежить від його здатності приносити необхідний прибуток. У цілому, результативність діяльності будь-якого підприємства може оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників.
Рентабельність висловлює віддачу на одиницю вкладень, витрат або господарського обороту. Вона може бути обчислена у формі відсотка і коефіцієнта. Методика розрахунку і розрахунок на прикладі нашого підприємства наводиться в таблиці № 5 (Додаток № 5, таблиця 5).
На основі отриманих коефіцієнтів рентабельності можна зробити наступні висновки. У звітному році з кожної гривні, вкладеної в активи, підприємство отримало в п'ять разів більше за прибуток. Найефективнішим виявилося використання оборотних активів: темп зростання рентабельності оборотних активів склав 775,11%, що, безсумнівно, є дуже гарним результатом господарської діяльності у звітному році.
Особливий інтерес для аналізу представляє динаміка показника рентабельності реалізованої продукції або рентабельність продажів. На кожен карбованець реалізованої продукції у звітному році підприємство отримало на 3 копійки більше прибутку, ніж у попередньому. Дане зростання має позитивно позначитися на фінансовому становищі підприємства.
З точки зору власників - акціонерів даного підприємства найбільший інтерес представляє показник рентабельності власного капіталу. Протягом року керівництво підприємства зуміло значно підвищити ефективність використання власного капіталу. З кожної гривні власного капіталу в звітному році підприємство отримало більше прибутку на 19,9 копійок.
2.5. Аналіз оборотності оборотних активів ВАТ
«Боринська».  
Найважливішою складовою частиною фінансових ресурсів підприємства є його оборотні активи. Від стану оборотних активів залежить успішне здійснення виробничого циклу підприємства, бо недолік оборотних коштів паралізує виробничу діяльність підприємства, перериває виробничий цикл і в кінцевому підсумку призводить підприємство до відсутності можливості оплачувати за своїми зобов'язаннями і до банкрутства.
Великий вплив на стан оборотних активів надає їх оборотність. Від цього залежить не тільки розмір мінімально необхідних для господарської діяльності оборотних коштів, але і розмір витрат, пов'язаних з володінням і зберіганням запасів і т.д. У свою чергу це відбивається на собівартості продукції і в кінцевому підсумку на фінансові результати підприємства.
Для аналізу оборотності оборотних активів ВАТ «Боринська» використовуємо отримані дані, наведені в таблиці № 6 (Додаток № 6, таблиця 6)
З наведеної таблиці ми бачимо, що найвищим є коефіцієнт оборотності запасів, а самим низьким коефіцієнт оборотності активів. Оборотність активів за аналізований період знизилася з 8,02 до 6,99, зате швидкість обороту оборотних активів навпаки збільшилася з 9,93 до 11,95. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшився на 3,51, що означає скорочення продажів в кредит.

Висновок
Забезпечення ефективного функціонування організацій вимагає економічно грамотного управління їх діяльністю, яке багато в чому визначається умінням її аналізувати. За допомогою аналізу вивчаються тенденції розвитку, глибоко системно досліджуються чинники зміни результатів діяльності, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, виробляється економічна стратегія його розвитку.
Аналіз господарської діяльності є тією областю знань, яка найкращим чином об'єднує всі дисципліни. Він забезпечує інтегроване, широке розуміння виробничо-фінансової діяльності підприємства.
Аналіз фінансово-економічної діяльності господарюючого суб'єкта необхідний, тому що він дозволяє оцінити поточний і перспективний фінансовий стан, виявити можливості підвищення ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за допомогою раціональної фінансової політики.
Ця курсова робота присвячена основним методам і прийомам аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, що використовують сучасні підходи до фінансово-економічному аналізу, що дозволяє оперативно і якісно провести комплексну оцінку стану підприємства.
На підставі річної бухгалтерської звітності підприємства за 2005 рік була дана загальна оцінка фінансового стану організації, проведений аналіз платоспроможності та фінансової стійкості ВАТ «Боринська», а також розрахований ряд показників і коефіцієнтів для оцінки кредитоспроможності, ліквідності та рентабельності активів організації.
На основі розрахованих показників фінансово-господарської діяльності ВАТ «Боринська» можна зробити висновок, що підприємство має нестійке фінансове становище. Підвищити в подальшому ефективність виробничо-фінансової діяльності підприємства можна за рахунок наступних заходів:
1. Збільшення в структурі сукупних активів підприємства для ліквідних коштів і зниження частки важкореалізованих активів;
2. Зниження питомої ваги неліквідних оборотних коштів у структурі активів;
3. Використання довгострокових позикових коштів, а не короткострокової кредиторської заборгованості;
4. Ефективне використання власного капіталу, прискорення його оборотності;
5. Збільшення оборотності запасів, дебіторської заборгованості і грошових коштів;
6. Зниження управлінських і комерційних витрат у складі собівартості;
7. Зниження частки матеріальних витрат у складі собівартості;
8. Більш активне використання наявних основних засобів або зниження їх частки в складі майна підприємства.
Проте слід мати на увазі, що аналіз, проведений на базі тільки річної звітності, характеризує стан підприємства на певну дату, але не враховує коливань окремих чинників протягом року, крім того, аналіз може бути проведений тільки після складання звітності, а вона, у свою чергу , з'являється вже після закінчення декількох місяців після звітного року. Доцільно проводити аналіз на самій ранній стадії прийняття рішень про проведення тих чи інших видів господарських операцій та регулярно проводити попередні дослідження, поєднувати методи комплексного аналізу за даними звітності з іншими способами економічного аналізу.
Значення економічного аналізу діяльності підприємств в умовах ринкової економіки важко перебільшити. Практичне застосування підприємствами контролю над фінансовим станом допоможуть не тільки підвищити ефективність виробничо-фінансової діяльності, але і, можливо, уникнути банкрутства.
Уважно проаналізувавши підсумки року, підприємство зможе виробити комплекс заходів, які зведуть до мінімуму негативні явища, а також виявити резерви економічного зростання.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Завдання:
1. На підставі аналітичних даних за звітний рік визначити:
· Прибуток від реалізації;
· Оподатковуваний прибуток;
· Рентабельність продажів;
· Податок на прибуток, що підлягає перерахуванню до бюджету;
· ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету.
2. Оцінити ефект виробничого важеля, розрахувати поріг рентабельності і запас фінансової міцності підприємства; інтерпретувати отримані результати.
3. Побудувати прогнозну фінансову звітність на кінець планового періоду за умови зростання виручки від реалізації на 10%.
Рішення:
Для аналізу візьмемо бухгалтерську звітність (бухгалтерський баланс і звіт про прибутки і збитки) ВАТ «Боринська» за 2004 рік (Додаток 6 (а, б)).
1. Згідно звіту про прибутки та збитки:
- Прибуток від реалізації продукції за звітний рік склав PS = 11642,0 тис. крб.;
- Оподатковуваний прибуток склав P = 9817,0 тис. руб.;
- Рентабельність продажів ROS = PS / S = 11642,0 / 171419,0 = 0,07 = 7%, де S = 171419,0 тис. руб. - Виручка від реалізації продукції;
податок на прибуток Н p = 2025 тис. руб.
Тому що частина продукції ВАТ «Боринська» йде на експорт, то застосовується податкова ставка 0% з ПДВ, виходячи з цього, в 2004 році було сплачено податку до бюджету 3625 тис. руб.
2. Розрахунок ефекту виробничого важеля
OL = 1 + FC / PS,
де FC - постійні витрати на виробництво продукції, до суми яких входять постійні виробничі накладні витрати (включаючи амортизацію і оплату праці за погодинною системою з відрахуваннями на соціальні потреби), постійні комерційні та управлінські витрати.
OL = 1 + FC / PS = 1 +3084,2 тис.руб./11642 тис. руб. = 1,26
Отже, при збільшенні обсягу реалізації на DS = 10% можна очікувати приріст прибутку від реалізації на DPS = 1,26 · 10% = 12,6% за умови збереження загальної суми постійних і змінних витрат.
Запас фінансової міцності:
ЗФП = 1-T min / T,
де T min - обсяг продукції, при реалізації якого підприємство не має ні прибутку, ні збитків;
T - фактичний обсяг виробництва продукції за звітний рік;
Загальний обсяг виробленого чавуну, сталі, прокату (далі - продукції) склав 24622 шт.
Обсяг продукції в точці беззбитковості
T min = FC / (S T - VC Т),
де S T   - Середня ціна одиниці продукції в звітному році;
Середня ціна котла опалювального газового серії АОГВ - 4248 руб.
VC Т - середні змінні витрати, віднесені на одиницю продукції;
Середні змінні витрати котла опалювального газового серії АОГВ - 3065 руб.
T min = 3084,2 / (4,248 - 3,065) = 4308 шт.
ЗФП = 1-4308/24622 = 0,825.
Отже, для несення підприємством збитків обсяг реалізації продукції повинен знизитися більш ніж на 82,5%, і повинен при цьому скласти менше 4308 шт.
3. Побудова прогнозної фінансової звітності виробляємо за допомогою програми MS EXCEL (таблиці № № 1 ¸ 14).
Прогнозна фінансова звітність: прогнозний бюджету грошових коштів; прогнозний звіт про прибутки і збитки; прогнозний баланс - побудована на основі послідовно складених операційних бюджетів, за умови зростання виручки від реалізації на 10%.
ВИСНОВКИ:
1. Передбачається збільшити виручку за рахунок збільшення середньої ціни на продукцію на 10% при збереженні колишнього обсягу виробництва і реалізації.
2. У результаті побудови прогнозної звітності встановлено, що прогнозна сума постійних витрат склала 71800 руб., Змінних витрат 150400 крб., Відповідно прибуток від реалізації має скласти 65800 крб.
3. Чистий приплив грошових коштів від поточної діяльності в прогнозованому періоді повинен скласти 67574 крб. Велика сума залишку найбільш ліквідних активів у вигляді грошових коштів дозволить підприємству в прогнозному періоді збільшити фінансову стійкість і платоспроможність.
4. Сума пасивів прогнозного балансу дорівнює сумі активів, що свідчить про ідеальне балансі, в якому активи рівні пасивами.
5. Збутова політика компанії в аналізованому варіанті заснована насамперед на можливе зростання цін на продукцію, але в даний час розвиток нових виробничих потужностей, особливо за наявності достатньої кількості власного капіталу, та розширення діяльності на ринках може дозволити компанії збільшити приплив коштів від реалізації. Очевидно, збільшення частки постійних витрат при зростанні виручки від продажів призведе до ще більшого зростання прибутку від реалізації.
6. Використання ефекту фінансового важеля - збільшення частки позикових коштів для збільшення чистого прибутку при зростанні виручки від реалізації - доцільно застосовувати у зв'язку з ефектом податкового щита, але за наявності великого обсягу нерозподіленого прибутку розумніше використовувати власний капітал.
Пояснювальна записка:
Побудова бюджету реалізації
Процес бюджетування починається зі складання бюджету реалізації. Бюджет реалізації - це операційний бюджет, в якому міститься інформація про прогноз обсягу реалізації у натуральних показниках, ціни і очікуваному обсязі виручки від реалізації готової продукції.
Мета даного бюджету - розрахунок прогнозного обсягу реалізації по підприємству. Виходячи зі стратегії розвитку підприємства, його виробничих потужностей і прогнозів щодо місткості ринку збуту визначається кількість потенційно реалізованої продукції в натуральних одиницях. Прогнозні відпускні ціни використовуються для оцінки обсягу реалізації у вартісному вираженні.
· Прогнозний обсяг реалізації в натуральних одиницях - Х 11 - 800, Х 12 - 800, Х 1 З - 800, Х 14 - 800.
· Прогнозна ціна реалізації - Х 21 - 90, Х 22 - 90, Х 23 - 90, Х 24 - 90.
Побудова прогнозу надходження грошових коштів
На підставі бюджету реалізації сроітся прогноз надходження грошових коштів, тобто прогноз оплати реалізованої продукції. Прогноз надходження грошових коштів розраховується поквартально, виходячи з умов оплати продукції. Реалізована продукція може бути оплачена наступними видами платежів: передоплата, оплата по факту отримання продукції та продаж з тимчасовою відстрочкою платежу (кредит). За умови, що дебіторська заборгованість на початок прогнозного періоду буде оплачена в першому кварталі, розрахунок надходження грошових коштів у першому кварталі здійснюється за формулою:
Д I = З д + В I * K 1,
Розрахунок надходження грошових коштів в другому та наступних кварталах визначається за формулою:
Д t = В t - 1 * k 2 + B t * k 1,
де Д - обсяг надходження грошових коштів;
З д - дебіторська заборгованість на початок прогнозного періоду;
В - виручка від реалізації товарної продукції;
k 1 - коефіцієнт інкасації, тобто відсоток квартального обсягу реалізації, оплачувана в кварталі реалізації;
k 2 - коефіцієнт інкасації, тобто відсоток квартального обсягу реалізації, оплачувана в наступному кварталі.
· Величина дебіторської заборгованості на початок прогнозного періоду переноситься з форми балансу на початок прогнозного періоду - Z 11.
· Відсоток квартального обсягу реалізації, оплачувана в кварталі реалізації - Х 17 - 70%.
· Відсоток квартального обсягу реалізації, оплачувана в наступному кварталі - Х 18 - 30%.
Побудова виробничого бюджету
Виробничий бюджет - це програма, яка визначає номенклатуру та обсяг виробництва в прогнозному періоді. Мета побудови даного бюджету - розрахунок прогнозного обсягу виробництва з урахуванням наявності виробничих потужностей, виходячи з результатів розрахунку бюджету реалізації та цільового залишку виробленої, але нереалізованої продукції (запасів готової продукції).
Запас готової продукції на кінець прогнозного періоду прийнято виражати у відсотках щодо обсягу продажів наступного періоду. Отже, запас готової продукції в натуральних одиницях на кінець прогнозного періоду розраховується наступним чином:
ЗДП = ДП t +1 * b,
де ДП - величина готової продукції в натуральних одиницях;
ЗДП - запас готової продукції в натуральних одиницях;
B - відсоток від реалізації продукції наступного кварталу для запасу на кінець поточного кварталу.
Щоквартально необхідний загальний обсяг виробництва готової продукції в натуральних одиницях визначається як планований обсяг реалізації плюс, бажаний запас продукції на кінець періоду мінус запаси готової продукції на початок періоду:
ОГП = ЗДП t +1 + ДП t - ЗДП t,
де ОГП - загальний обсяг виробництва готової продукції в натуральних одиницях.
· Відсоток від реалізації наступного кварталу для запасу на кінець поточного кварталу - Х 51 - 10%.
· Запас готової продукції на кінець прогнозного періоду - Х 61 - 100.
Побудова бюджету прямих витрат на матеріали
Бюджет прямих витрат сировини і матеріалів - це кількісне вираз планів щодо прямих витрат підприємства на придбання основних видів сировини і матеріалів. Прямі витрати на сировину і матеріали - це витрати на сировину і матеріали, з яких виробляється кінцевий продукт.
Бюджет складається на основі даних про обсяг виробництва, нормативи витрат сировини на одиницю виробленої продукції, цільових запасах сировини на початок і кінець прогнозного періоду, ціни на сировину і матеріали. Мета побудови бюджету полягає у визначенні потреби в сировині і матеріалах, обсяг закупівель і загальної величини витрат на їх придбання. Дані формуються як у натуральних одиницях, так і в грошовому вираженні.
Запас матеріалу в натуральних одиницях на кінець прогнозного періоду розраховується за формулою:
ЗМ t = M t +1 * m,
Де ЗМ - запас матеріалу на кінець прогнозного періоду в натуральних одиницях;
М - кількість матеріалу, необхідного для виробництва ДП (у натуральних одиницях);
m - відсоток від кількості матеріалу, необхідного для виробництва ГП в наступному кварталі, для запасу на кінець поточного кварталу.
Обсяг закупівель сировини і матеріалів, необхідних для виробництва продукції і забезпечення запасу, в натуральних одиницях розраховується як обсяг використання плюс запаси на кінець періоду мінус запаси на початок періоду, тобто за формулою:
ОМ t = ЗМ t +1 + М t - ЗМ t,
де ОМ - загальна потреба в матеріалі, необхідному для виробництва ОГП, в натуральних одиницях.
· Величина потреби в матеріалі на одиницю виробу в натуральних одиницях Х 11 - 4, Х 12 - 4, Х 13 - 4, Х 14 - 4,
· Відсоток від кількості матеріалу, необхідного для виробництва в наступному кварталі для запасу на кінець поточного кварталу - Х 91 - 10%.
· Запас матеріалу на кінець прогнозного періоду Х 101 - 320.
· Ціна одиниці матеріалу - Х 71 - 2, X 72 - 2, Х 73 - 2, Х 74 - 2.
Побудова прогнозу витрачання грошових коштів
На додаток до бюджету прямих витрат сировини і матеріалів складається графік оплати придбаних матеріалів з урахуванням термінів і порядку погашення кредиторської заборгованості. Частина рахунків, виставлених за сировину і матеріал, оплачується в кварталі закупівель, тобто за фактом поставки, частина - в наступному кварталі, тобто сировину і матеріал купуються в кредит. Якщо кредиторська заборгованість, яка існує на початок прогнозного періоду, гаситься в першому кварталі, розрахунок величини грошових коштів, необхідних для закупівлі матеріалу в першому кварталі прогнозного періоду, проводиться за формулою:
РД I = З к + СОМ I * n 1.
Величина грошових коштів, необхідних для закупівлі матеріалу в другому та наступних кварталах, розраховується за наступною формулою:
РД t = СОМ t -1 * n 2 + СОМ t * n 1,
Де РД - величина грошових коштів, необхідна для оплати матеріалу;
СОМ - вартість матеріалу, необхідного для виробництва готової продукції;
n 1 - відсоток квартальних закупівель матеріалу, оплачуваних в поточному кварталі;
n 2 - відсоток квартальних закупівель матеріалу, оплачуваних в наступному кварталі.
· Величина кредиторської заборгованості на початок прогнозного періоду переноситься з форми балансу на початок прогнозного періоду (з балансу на кінець періоду, що передує прогнозному) - Z 11
· Відсоток квартальних закупівель, оплачуваних в кварталі закупівель - Х 71 - 50%.
· Відсоток квартальних закупівель, оплачуваних в наступному кварталі - Х 81 - 50%.
Побудова бюджету прямих витрат па оплату праці
Бюджет прямих витрат на оплату праці - це кількісний вираз плану щодо витрат підприємства на оплату праці виробничого персоналу. Мета даного бюджету - розрахунок у вартісному вираженні загальних витрат на залучення трудових ресурсів, зайнятих безпосередньо у виробництві. Вихідними даними для складання бюджету прямих витрат на оплату праці є результати розрахунку обсягів виробництва. Алгоритм розрахунку залежить від багатьох факторів, в тому числі від систем нормування праці та оплати працівників. Зокрема, якщо встановлено нормативи в годинах на виробництво продукції або її компонентів, а також тарифна ставка за годину роботи, то можна розрахувати прямі витрати праці за такою формулою:
СЗТ t = ПЗТ t * ДП t * с3Т,
Де СЗТ - загальна вартість прямих витрат праці на виробництво готової продукції;
ПЗТ - прямі витрати праці в годинах на одиницю готової продукції;
c3Т - вартість прямих витрат праці за годину.
· Витрати праці на одиницю виробу в годиннику - Х 11 - 5, X 12 - 5, X 13 - 5, X 14 - 5.
• Вартість прямих витрат праці (на годину) - X 31 - 5, X 32 - 5, X 33 - 5, X 34 - 5.
Побудова бюджету виробничих накладних витрат
Бюджет виробничих накладних витрат - це кількісне вираз планів щодо витрат, пов'язаних з виробництвом готової продукції за винятком прямих витрат на матеріали і оплату праці. Розрахунок ведеться за статтями накладних витрат (амортизація, електроенергія, інші загальноцехові витрати тощо). Виробничі накладні витрати включають постійну і змінну частини. Постійні накладні витрати плануються в залежності від реальних потреб виробництва. Змінні накладні витрати визначаються на основі нормативу, під яким розуміється сума витрат на одиницю базового показника. В якості базового показника часто використовується показник прямих витрат праці, вимірюваний в годинах на виробництво готової продукції.
● Змінна ставка накладних витрат - Х 11 - 2, Х 12 - 2, Х 13 - 2, Х 14 -2.
● Загальна величина прогнозних постійних накладних витрат (включаючи амортизацію) - Х 31 - 6000, Х 32 - 6000, Х зз - 6000, Х 34 - 6000.
● Величина амортизації - Х 41 - 3250, Х 4 2 - 3250, Х 43 - 3250, Х 4 4 - 3250.
Побудова бюджету товарно-матеріальні х запасів на кінець прогнозного періоду
Бюджет товарно-матеріальних запасів відображає плановані запаси сировини, матеріалів і готової продукції. Бюджет готується у вартісному вираженні. Вихідними даними для формування бюджету товарно-матеріальних запасів є: цільові залишки запасів готової продукції в натуральних одиницях, сировини і матеріалів, дані про ціни за одиницю сировини і матеріалів, а також про собівартість готової продукції. Метою побудови бюджету є розрахунок перемінної вартості виготовлення одиниці готової продукції.
· Показники даного бюджету переносяться з раніше сформованих бюджетів. Підсумки розраховуються автоматично.
Побудова бюджету комерційних і управлінських витрат
Бюджет управлінських і комерційних витрат - це плановий документ, в якому відображаються витрати, безпосередньо не пов'язані з виробництвом продукції. Бюджет управлінських і комерційних витрат дозволяє розрахувати прогнозну оцінку загальнозаводських накладних витрат. Більшість управлінських і комерційних витрат носить постійний характер, змінна частина планується за допомогою нормативу, в якому роль базового показника, як правило, відводиться обсягом реалізованої продукції. Постатейний складу витрат визначається галузевою специфікою підприємства. У загальному випадку до постійних комерційним і управлінських витрат відносяться:
1. Заробітна плата;
2. Орендна плата;
3. Податки;
4. Страхові премії;
5. Витрати на рекламу.
· Змінні комерційні та управлінські витрати на одиницю продукції - Х 11 - 4, X 12 - 4, Х 13 - 4, Х 14 - 4.
· Постійні комерційні та управлінські витрати постатейно:
а. Реклама - Х 41 - 1100, X 42 - 1100, Х 43 - 1100, Х 44 - 1100;
b. Страхування - Х 51 - 2800, X 52 - 0, Х 53 - 0, Х 54 - 0;
с. Заробітна плата - Х 61 - 8500, Х 62 - 8500, Х 63 - 8500, Х 64 - 8500;
d. Оренда - Х 71 - 350, Х 72 - 350, Х 7 З - 350, Х 74 - 350;
е. Податки - Х 81 - 0, X 82 - 0, Х 83 - 1200, Х 84 - 0.
Побудова бюджету грошових коштів
Бюджет грошових коштів - це плановий документ, що відображає майбутні грошові надходження і платежі. Прихід грошових коштів класифікується за джерелом надходження, витрата - за напрямами використання.
Прогнозний варіант бюджету розраховується різними способами. У даному прикладі оцінюється величина грошових коштів, які є в наявності у підприємства, з урахуванням можливих надходжень від реалізації готової продукції. Отримана величина порівнюється з величиною виплат за всіма операціями. Прогнозне сальдо на кінець періоду порівнюється з мінімальною сумою грошових коштів, яка повинна постійно підтримуватися в наявності. Різниця є або невитрачений надлишок, або недолік грошових коштів. У разі дефіциту грошових коштів необхідно розглянути варіанти зовнішнього та / або внутрішньофірмового додаткового фінансування, або внести зміни в попередні бюджети (зміна обсягу виробництва і реалізації, зміна відпускних цін і т.д.). До зовнішніх джерел додаткового фінансування відносяться:
· Банківська позика;
· Випуск цінних боргових паперів;
· Емісія акцій;
· Торговий кредит;
· Прострочена заборгованість постачальникам;
· Факторинг (продаж дебіторської заборгованості).
До внутрішніх джерел додаткового фінансування відносяться:
· Нерозподілений прибуток;
· Амортизація;
· Реалізація невикористовуваних активів і ін
У разі виникнення необхідності придбання додаткового обладнання будується бюджет капіталовкладень. Бюджет капіталовкладень визначає: коли і, які довгострокові активи необхідно придбати або побудувати.
Дані по бюджету реалізації, бюджетам виробничих і поточних витрат, а також по бюджету капіталовкладень відображаються в бюджеті грошових коштів. При цьому повинні бути враховані прийняті плани фінансування за рахунок власних коштів або довгострокових кредитів або інші проекти, що вимагають грошових витрат,
· Величина грошових коштів, необхідних для закупівлі обладнання - Х 81 - 0, Х 82 - 0, Х 83 - 0, Х 8 4 - 0.
· Величина кредитування вводиться при необхідності в будь-який з кварталів. Погашення боргу і відсотків за нього передбачається в кінці наступного кварталу - Х 121 - 0, Х 122 - 0, Х 123 - 0, Х 124 - 0.
· Річна ставка відсотка за банківський кредит - Х 171 - 20%.

Побудова прогнозного звіту про прибутки та збитки
Прогнозний звіт про прибутки та збитки - це форма фінансової звітності, складена до початку планового періоду, яка відображає результати прогнозованої діяльності. Прогнозний звіт про прибутки і збитки формується на основі розрахунку таких прогнозних значень: обсягу реалізації, собівартості реалізованої продукції, комерційних і управлінських витрат, витрат фінансового характеру (відсотки до виплати по позиках і позиками), податків до сплати і т.д. Більша частина вихідних даних формується в процесі побудови операційних бюджетів. При цьому додається інформація про величину податку на прибуток.
Прогнозний звіт про прибутки і збитки узагальнює дані про прибуткових операціях підприємства. Якщо значення чистого прибутку мало в порівнянні з обсягом продажів або власним капіталом, то необхідний перегляд усіх складових звіту, отже, перегляд усіх раніше складених операційних бюджетів.
Ставка оподаткування прибутку - Х 161 - 24,00%.
Побудова прогнозного балансу
Прогнозний баланс - це форма фінансової звітності, яка містить інформацію про фінансовий стан підприємства на кінець прогнозного періоду.
У процесі побудови прогнозного балансу формуються залишки по основних балансових статей: грошові кошти, дебіторська заборгованість, запаси, необоротні активи, кредиторська заборгованість, довгострокові пасиви та ін Фактично залишки за основними статтями балансу формуються в процесі складання бюджетів і на останньому етапі автоматично переносяться у форму балансу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Федеральний закон № 208-ФЗ від 26.12.1995 «Про акціонерні товариства»
2. Федеральний закон № 39-ФЗ від 22.04.1996 «Про ринок цінних паперів»
3. Федеральний закон № 129-ФЗ від 22.11.1996 «Про бухгалтерський облік»
4. Розпорядження ФУДН при Держкоммайна РФ від 12.08.1994 № 31-р «Про затвердження методичних положень по оцінці фінансового стану підприємств і встановленню незадовільною структури балансу»
5. Наказ ФСФО РФ від 23.01.2001 № 16 «Про затвердження методичних вказівок по проведенню аналізу фінансового стану організацій»
6. Постанова Уряду РФ від 07.04.2004 № 187 «Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі Російської Федерації»
7. Абрютина М.С Грачов А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності предпріятія.-видавництво «Справа т Сервіс», 1998.-256с.
8. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу .- М.: Фінанси і статистика, 1999.-626с.
9. Балабанов І.Т. Фінансовий менеджмент: Підручник .- М.: Фінанси і статистика, 1994 .- 224с.
10. Волжин І.О., Ергашбаев В.В., Методика фінансового аналізу підприємства, Держкоммайна РУ, 1998.-198с.
11. Газарян А.В. Значення аналізу фінансового стану підприємства для висновків в аудиторському висновку. / / Бухгалтерський облік. - 2001. - N 7.
12. Гіляровський Л. І. Економічний аналіз: Підручник для вузів-М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.-615с.
13. Ковальов В.В., Фінансовий аналіз, 2-е видання, М.: Фінанси і Статистика, 1998.-201с.
14. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємств. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.-325с.
15. Поляк Г.Б. Фінансовий менеджмент: Підручник для вузів-М: Фінанси, ЮНИТИ, 1997.-518с.
16. Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. Експертна діагностика і аудит фінансово-господарського становища підприємства. М.: Перспектива, 1993.-298с.
17. Щадилова С.М. Основи бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. Видання 2-е.-М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 1998.-560с.
18. Шеремет А.Д. Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. -М., 1995.-590С.
19. Парушіна Н.В., Губіна О.В. Аудит рентабельності комерційного (торгового) підприємства. / / Аудиторські відомості. - 2001. - N 7.
20. Шептухіна М.О. Аналіз ділової активності організації. / / Нове в бухгалтерському обліку та звітності. - 2000. - N 18.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
117.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз і діагностика фінансово-хозяйствееной діяльності компанії на прикладі ВАТ Боринська
Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності компанії
Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності компанії
Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності
Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності 2
Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності
Аналіз фінансово-господарської діяльності страхової компанії Росгосстрах
Аналіз фінансово-господарської діяльності страхової компанії Росгосстрах
Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності залізниці
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru