Аналіз існуючих систем електронного навчання

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

РЕФЕРАТ
«Система електронного навчання, стандарти, специфікація"

Зміст
Введення. 3
1 Постановка завдання. 4
2 Технології систем електронного навчання. 5
2.1 Можливі технології. 5
2.2 Авторські програмні продукти .. 6
2.3 Системи управління навчанням. 6
2.4 Системи управління контентом. 7
2.5 Системи управління навчальним контентом ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .8
3 Вимоги до систем організації ЕО .. 9
4 Стандарти і специфікації ЕО .. 10
4.1 Специфікації ................................................ .................................................. 10
4.2 Стандарти ................................................ .................................................. ....... 13
Висновки .. 21
Список використаних джерел. 22

Введення
В останні роки на Заході отримав широке поширення термін Е-learning, що означає процес навчання в електронній формі через мережу Інтернет або Інтранет з використанням систем управління навчанням. Поняття «електронне навчання» (ЕО) сьогодні є розширенням терміна "дистанційне навчання". ЕО - більш широке поняття, що означає різні форми і способи навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ).
В даний час інтерес до електронного навчання неухильно зростає. У вітчизняних вузах розроблено велику кількість курсів, орієнтованих на використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні.
Метою роботи є аналіз існуючих систем електронного навчання і найбільш поширених технологій управління електронним навчанням. Крім того, виділені вимоги до систем організації електронного навчання.

1 Постановка завдання
Основною метою даної дослідницької роботи є аналіз існуючих систем електронного навчання і найбільш поширених технологій управління електронним навчанням.
У процесі дослідження необхідно вирішити такі завдання:
- Провести аналіз технологій та систем управління електронним навчанням;
- Розглянути існуючі технології ЕО;
- Виділити вимоги до систем організації ЕО;
- Проаналізувати існуючі стандарти і специфікації ЕО;
- Зробити висновки про виконану роботу.

2 Технології систем електронного навчання
2.1 Можливі технології
Ефективність електронного навчання істотно залежить від, використовуваної в ньому технології. Можливості та характеристики технології електронного навчання повинні забезпечувати максимально можливу ефективність взаємодії учня та викладача в рамках системи ЕО. Складне у використанні програмне забезпечення не тільки ускладнює сприйняття навчального матеріалу, але і викликає певне неприйняття використання інформаційних технологій у навчанні.
Програмне забезпечення для ЕО представлено як простими статичними HTML сторінками, так і складними системами управління навчанням і навчальним контентом (Learning Content Management Systems), що використовуються в корпоративних комп'ютерних мережах.
Успішне впровадження електронного навчання грунтується на правильному виборі програмного забезпечення, що відповідає конкретним вимогам. Ці вимоги визначаються потребами навчають, потребами викладача та адміністратора, який повинен контролювати встановлення, налаштування програмного забезпечення і результати навчання.
При виборі програмного забезпечення для дистанційного навчання незалежно від його рівня необхідно враховувати п'ять споживчих характеристик:
- Надійність в експлуатації,
- Сумісність,
- Зручність використання,
- Модульність,
- Забезпечення доступу.
Кожна з цих характеристик важлива для досягнення успіху. Важливо відзначити, що багато хто з них перекриваються. Однак розгляд їх окремо допомагає глибше зрозуміти технічні вимоги до систем ДН.
2.2 Авторські програмні продукти (Authoring Packages)
Авторські програмні продукти являють собою найчастіше деякі локальні розробки, спрямовані на вивчення окремих предметів або розділів дисциплін. Вони спеціально розроблені для подолання тих труднощів, з якими стикаються викладачі при використанні мов програмування. Ці програми зазвичай дозволяють викладачеві самостійно розробляти навчальний контент на основі візуального програмування. Викладач повинен дбати тільки про те, щоб помістити необхідну інформацію в потрібне місце. Ця інформація у вигляді фрагмента тексту, ілюстрації або відеофрагменту поміщається на екран за допомогою миші. В якості прикладів можна назвати такі рішення, як Dreamweaver фірми Macromedia або продукти типу TrainerSoft і Lectura .. Викладач, використовуючи будь-яку технологію (HTML, PowerPoint, TrainerSoft, Lectura) або просто створюючи електронний документ розробляє навчальний контент.
Недоліком таких продуктів є неможливість відстежувати і контролювати у часі процес навчання і успішність великої кількості учнів. Як правило, вони розроблені для створення уроків з негайною зворотним зв'язком із студентів, а не для зберігання інформації про навчальний процес за тривалий час. Такі розробки є незамінним засобом для активізації та інтенсифікації подачі навчального матеріалу під час аудиторних занять та для самостійної роботи студентів. З іншого боку відсутність зворотного зв'язку студентів і викладача сильно знижує ефективність їх використання.
2.3 Системи управління навчанням (Learning Management Systems - LMS)
Ці системи зазвичай призначені для контролю великого числа учнів. Деякі з них орієнтовані на використання в навчальних закладах (наприклад, Blackboard, e-College або WebCT), інші - на корпоративне навчання (Docent, Saba, Aspen). Їх спільною особливістю є те, що вони дозволяють стежити за навчанням користувачів, зберігати їх характеристики, підчитую кількість заходів на певні розділи сайту, а також визначати час, витрачений студентів на проходження певної частини курсу.
Ці системи дозволяють користувачам реєструватися для проходження курсу. Зареєстрованим користувачам автоматично надсилаються різного роду інформація про поточні події і необхідної звітності. Навчаються можуть бути організовані в групи. Крім того, тут є можливість перевірки знань та онлайн спілкування.
2.4 Системи управління контентом (вмістом навчальних курсів) (Content Management Systems - CMS)
Управління контентом електронних курсів представляє можливості розміщення електронних навчальних матеріалів в різних форматах і маніпулювання ними. Звичайно така система містить у собі інтерфейс з базою даних, що акумулює освітній контент, з можливістю пошуку за ключовими словами.
Системи управління контентом особливо ефективні в тих випадках, коли над створенням курсів працює велика кількість викладачів, яким необхідно використовувати одні й ті ж фрагменти навчальних матеріалах в різних курсах.
2.5 Системи управління навчальним контентом (Learning Content Management Systems - LCMS)
Дані системи поєднують в собі можливості двох попередніх і є в даний час найбільш перспективними в плані організації електронного навчання. Поєднання управління великим потоком студентів, можливостей швидкої розробки курсів і наявність додаткових модулів дозволяє системам управління навчанням і навчальним контентом вирішувати завдання організації навчання у великих освітніх структурах. Такі системи являють собою поєднання декількох типів програмних рішень. Більшість цих систем дозволяє стежити за навчанням великої кількості людей, створювати навчальні матеріали, а також зберігати і знаходити окремі елементи контенту. Такі «мегапродукти» дозволяють охопити всю навчальну мережу підприємства.
Якщо системи управління навчанням і контентом належним чином впроваджені і використовуються, вони можуть відповідати критерію «вартість-ефективність».
На жаль, у багатьох випадках такі системи впроваджуються на підприємствах без чіткого уявлення про те, як вони будуть використовуватися, і без плану досягнення максимальної функціональності таких систем. Для їх ефективного використання у свою чергу потрібно навчання.

3 Вимоги до систем організації ЕО
Велике значення для організації ЕО відіграє вибір електронної навчального середовища, що забезпечує організацію навчального процесу. До основних критеріїв вибору LMS \ LCMS (Learning Management System), можна віднести наступні:
- Функціональність. Позначає наявність у системі набору функцій різного рівня, таких як форуми, чати, аналіз активності учнів, управління курсами і студентами, а також інші;
- Надійність. Цей параметр характеризує зручність адміністра-вання та простоту оновлення контенту на базі існуючих шаблонів. Зручність управління та захист від зовнішніх впливів істотно впливають на ставлення користувачів до системи та ефективності її використання;
- Стабільність. Означає ступінь стійкості роботи системи по відношенню до різних режимів роботи і ступеня активності користувачів;
- Вартість. Складається з вартості самої системи, а також з витрат на її впровадження, розробку курсів та супровід;
- Наявність засобів розробки контенту. Вбудований редактор навчального контенту не тільки полегшує розробку курсів, але і дозволяє інтегрувати в єдиному поданні освітні матеріали різного призначення;
- Підтримка SCORM. Стандарт SCORM є міжнародною основою обміну електронними курсами і відсутність в системі його підтримки знижує мобільність і не дозволяє створювати стерпні курси;
- Система перевірки знань. Дозволяє в режимі онлайн оцінити знання учнів. Звичайно така система включає в себе тести, завдання та контроль активності учнів на форумах;
- Зручність використання. При виборі нової системи необхідно забезпечити зручність її використання. Це важливий параметр, оскільки потенційні учні ніколи не стануть використовувати технологію, яка здається громіздкою або створює труднощі при навігації. Технологія навчання повинна бути інтуїтивно зрозумілою. У навчальному курсі потрібно легко знайти меню допомоги, потрібно легко переходити від одного розділу до іншого і спілкуватися з інструктором;
- Модульність. У сучасних системах ЕО курс може являти собою набір мікромодулів або блоків навчального матеріалу, які можуть бути використані в інших курсах;
- Забезпечення доступу. Навчають, не повинні мати перешкод для доступу до навчальної програми, пов'язаних їх розташуванням у часі та просторі, а також з можливими факторами, що обмежують можливості учнів (обмежені функції організму, ослаблений зір).

4 Стандарти і специфікації ЕО
4.1 Специфікації
Основним недоліком існуючих систем організації навчання є те, що в системах різних виробників керуючі функції (наприклад, відстеження користування, обробка інформації про користувача, підготовка звітів про результати тощо) здійснюються по-різному. Це призводить до збільшення собівартості навчальних матеріалів. Пояснюється це декількома причинами.
По-перше, розробникам навчальних матеріалів доводиться створювати окремі прикладні програми для різних систем організації навчання - для того, щоб розроблювані ними навчальні матеріали могли успішно використовуватися на різних платформах.
По-друге, творці систем організації навчання часто бувають змушені вкладати гроші в розробку власних засобів авторизації навчальних матеріалів.
Нарешті, розробники, як правило, не мають можливості розподіляти витрати на розробку між продавцями і, крім того, вони обмежують збут своєї продукції споживачам, що зупинив свій вибір на якихось конкретних серіях їх виробів.
Стандартів, що розробляються Консорціумом глобального освіти IMS (IMS Global Learning Consortium), допомагають уникнути цих труднощів і сприяють впровадженню технології навчання, заснованої на функціональній сумісності. Деякі специфікації IMS отримали всесвітнє визнання і перетворилися на стандарти для навчальних продуктів і послуг. Основні напрямки розробки специфікацій IMS - метадані, упаковка змісту, сумісність питань і тестів, а також управління змістом.
Стандарти для метаданих визначають мінімальний набір атрибутів, необхідний для організації, визначення місцезнаходження та оцінки навчальних об'єктів. Значущими атрибутами навчальних об'єктів є тип об'єкта, ім'я автора об'єкта, ім'я власника об'єкта, терміни розповсюдження і формат об'єкта. У міру необхідності ці стандарти можуть також включати в себе опис атрибутів педагогічного характеру - таких як стиль викладання або взаємодії викладача з учнем, одержуваний рівень знань та рівень попередньої підготовки.
Створена IMS інформаційна модель упаковки змісту (УС) описує структури даних, покликані забезпечити сумісність матеріалів, створених за допомогою інтернету, з інструментальними засобами розробки змісту, системами організації навчання (learning management systems - LMS) і так званими робочими середовищами, або оперативними засобами управління виконанням програм (run-time environments). Модель УС IMS створена для визначення стандартного набору структур, які можна використовувати для обміну навчальними матеріалами.
Специфікація сумісності запитань і систем тестування IMS описує структури даних, що забезпечують сумісність питань і систем тестування, створених на основі використання інтернету. Головна мета цієї специфікації - дати користувачам можливість імпортувати і експортувати матеріали з питаннями і тестами, а також забезпечити сумісність змісту навчальних програм з системами оцінки.
Специфікація управління вмістом, підготовлена ​​IMS, встановлює стандартну процедуру обміну даними між компонентами змісту навчальних програм і робочими середовищами.
4.2 Стандарти
На сьогоднішній день основними організаціями, провідними розробки за напрямами інформатизації освіти і розвитку галузевих стандартів є ADL, AICC, ALIC, ARIADNE, CEN / ISSS, EdNA, DCMI, CEN / ISSS, EdNA, DCMI, GEM, IEEE, IMS, ISO, PROMETEUS . Діяльність цих організацій спрямована на:
- Створення концептуальної моделі стандартизації в системі відкритої освіти (IEEE); розробку архітектури технологічних систем в освіті AICC, IMS, ISO / IEC JTC1 SC36;
- Розробку внутрішніх стандартів і специфікацій для корпоративного навчання і перепідготовки персоналу компаній (AICC);
- Вирішення завдань в області телематики та мультимедіа в освіті для Європейського Співтовариства (ARIADNE, PROMETEUS); формування навчального контенту для навчальних закладів, орієнтованих на Інтернет-навчання (проект SCORM) і так далі.
Найбільш активно розвивається міжнародною асоціацією в даний час є консорціум IMS Global Learning Consortium. Діяльність консорціуму спрямована на розробку системи базових стандартів, що описують вимоги до елементів навчального процесу у середовищі нових освітніх технологій. Безліч створюваних специфікацій консорціуму включає в себе:
- Стандартизація форматів зберігання і пошук учбової інформації
- Стандартизація принципів побудови систем управління навчанням
- Стандартизація форматів обміну даних
- Стандартизація інформації про учасників навчального процесу
- Стандартизація елементів освітнього контенту навчальних матеріалів
- Стандартизація форматів і принципів розробки навчальних матеріалів (УМ).
AICC. У результаті скоординованих дій споживачів і постачальників була сформована комісія - aicc.org. AICC - Aviation Industry CBT Comission, що розробила однойменний стандарт. AICC - перший і найбільш поширений стандарт обміну учбовими матеріалами. Стандарт AICC був побудований на основі обміну текстових файлах і не повною мірою відображав нові можливості технологій Інтернет. Для створення нового стандарту був організований консорціум, в число учасників якого увійшли Apple, IBM, Oracle, Sun Microsystems, Microsoft, University of California - Berkley і.т.п. Консорціум був названий IMS Global Learning Consorium.
IEEE LOM. Метадані навчального об'єкта (Learning Object Metadata). Область застосування - Опис навчальних ресурсів. Організація розробник - IEEE Computer Society Standards Activity Board and IEEE Learning Technology Standards Committee. Мета стандарту - полегшити пошук, розгляд і використання навчальних об'єктів вчителями, інструкторами або автоматично процесами в ході виконання програм, а також полегшити спільне використання таких об'єктів шляхом створення каталогів і сховищ. Стандарт пропонує базову схему, яка може використовуватися для створення практичних розробок, наприклад, з метою автоматичного адаптивного призначення навчальних об'єктів тим чи іншим агентам програмного забезпечення. Стандарт не визначає, яким способом навчальні системи будуть представляти або використовувати метадані навчальних об'єктів. Використовується у проектах: CUBER, EASEL, ITALES, OR-WORLD, TRIAL-SOLUTIONS, UNIVERSAL.
Метадані навчального об'єкта (Learning Object Metadata, LOM) - складова частина ініціативи SCORM. Мета цього стандарту - полегшення пошуку, розгляду, оцінки та використання навчальних об'єктів для учнів, вчителів чи автоматичних програмних процесів.
IMS - Instructional Management Standards. Основним недоліком існуючих систем організації навчання є те, що в системах різних виробників керуючі функції (наприклад, відстеження користування, обробка інформації про користувача, підготовка звітів про результати тощо) здійснюються по-різному. Це призводить до збільшення собівартості навчальних матеріалів. Пояснюється це декількома причинами.
По-перше, розробникам навчальних матеріалів доводиться створювати окремі прикладні програми для різних систем організації навчання - для того, щоб розроблювані ними навчальні матеріали могли успішно використовуватися на різних платформах.
По-друге, творці систем організації навчання часто бувають змушені вкладати гроші в розробку власних засобів авторизації навчальних матеріалів.
Нарешті, розробники, як правило, не мають можливості розподіляти витрати на розробку між продавцями і, крім того, вони обмежують збут своєї продукції споживачам, що зупинив свій вибір на якихось конкретних серіях їх виробів.
Стандартів, що розробляються Консорціумом глобального освіти IMS (IMS Global Learning Consortium), допомагають уникнути цих труднощів і сприяють впровадженню технології навчання, заснованої на функціональній сумісності. Деякі специфікації IMS отримали всесвітнє визнання і перетворилися на стандарти для навчальних продуктів і послуг. Основні напрямки розробки специфікацій IMS - метадані, упаковка змісту, сумісність питань і тестів, а також управління змістом.
Стандарти для метаданих визначають мінімальний набір атрибутів, необхідний для організації, визначення місцезнаходження та оцінки навчальних об'єктів. Значущими атрибутами навчальних об'єктів є тип об'єкта, ім'я автора об'єкта, ім'я власника об'єкта, терміни розповсюдження і формат об'єкта. У міру необхідності ці стандарти можуть також включати в себе опис атрибутів педагогічного характеру - таких як стиль викладання або взаємодії викладача з учнем, одержуваний рівень знань та рівень попередньої підготовки.
Створена IMS інформаційна модель упаковки змісту (УС) описує структури даних, покликані забезпечити сумісність матеріалів, створених за допомогою інтернету, з інструментальними засобами розробки змісту, системами організації навчання (learning management systems - LMS) і так званими робочими середовищами, або оперативними засобами управління виконанням програм (run-time environments). Модель УС IMS створена для визначення стандартного набору структур, які можна використовувати для обміну навчальними матеріалами.
Специфікація сумісності запитань і систем тестування IMS описує структури даних, що забезпечують сумісність питань і систем тестування, створених на основі використання інтернету. Головна мета цієї специфікації - дати користувачам можливість імпортувати і експортувати матеріали з питаннями і тестами, а також забезпечити сумісність змісту навчальних програм з системами оцінки.
Специфікація управління вмістом, підготовлена ​​IMS, встановлює стандартну процедуру обміну даними між компонентами змісту навчальних програм і робочими середовищами.
ADL - Advanced Distributed Learning. Урядове розпорядження 13111, "Про використання технології для покращення навчання службовців федерального уряду" зобов'язала Міністерство Оборони (DoD) взяти на себе ініціативу в роботі з іншими федеральними агентствами, вищою школою і комерційними організаціями над розробкою специфікації у сфері нових технологій в освіті. Міністерством була створена Лабораторія Advanced Distributed Learning (ADL). За урядовим розпорядженням 13111 слід було розпорядження 13218 «Робоча Ініціатива XXI століття», що ставить за ці ж цілі.
Що стосується SCORM, ADL Лабораторії повинні перевіряти всі продукти ADL на предмет доступності, можливості використовуватися повторно, тривало і ефективно. Ці критерії стосуються таких особливостей:
- Здатність переміщати освітній Web контент в будь-яке середовище незалежно від прикладної програми.
- Багаторазово використовувати контент в будь-якому середовищі незалежно від прикладної програми.
- Створення освітнього контенту, доступного і легко піддається пошуку, незалежно від прикладних програм.
- Застосування SCORM до освітніх програм.
Для досягнення цих завдань ADL організував "Plugfest"-конференції, де представники уряду, вищої школи та бізнесу можуть обмінятися досвідом щодо створення освітніх програм і продемонструвати нові ADL розробки на основі SCORM.
Крім розробки SCORM, мережа ADL Лабораторій займається створенням принципів обміну інформацією між урядовими організаціями, вищою школою і комерційними організаціями. Ці принципи будуть включати розробку проекту, стратегій розвитку та методів оцінки.
SCORM. Посилальна модель спільно використовуваних об'єктів контенту (SCORM) фактично являє собою функціональний профіль стандартів і специфікацій для систем електронного навчання. SCORM визначає принципові технічні рішення для ІОС, в якій реалізуються процеси електронного навчання на основі web-технологій.
SCORM базується на концепції освітніх об'єктів (ГО-learning objects), що передбачає декомпозицію навчального матеріалу на відносно невеликі одиниці контенту, розраховані на багаторазове застосування в різних самостійних і незалежних контекстах. Під ГО розуміється автономний в технічному і змістовному відносинах електронний ІР, що представляє частину навчального матеріалу і призначений для динамічного формування агрегованих одиниць контенту, відповідних уроків, розділів, модулів, курсів і т.п., в розрахунку на конкретні освітні потреби. ГО компонуються у вигляді стандартних дистрибутивних пакетів, які мають уніфіковане опис (маніфест), що включає метадані, і розміщуються в Інтернет-сховищах (репозиторіях ГО). Вибір ГО з репозиторіїв, побудова з них агрегованих коштів і надання останніх для роботи учням (доставку) забезпечують системи управління навчальним процесом (СУУП - Learning Management Systems).
Концепція ГО в SCORM реалізується на основі узагальненої архітектури ІОС, базовими компонентами якої є сховища ГО, СУУП і клієнтська середовище виконання додатків (для учня - це середовище взаємодії з ГО). Ключову роль в організації електронного навчання відіграє СУУП - серверний додаток, що реалізує комплекс функцій адміністрування навчальною діяльністю, управління контентом (вибору ГО зі сховищ і агрегації контенту), доставки його учневі, управління навігацією по контенту, контролю за ходом і результатами роботи учня, формування звітів та ін
СУУП забезпечує підтримку планування навчального процесу та визначення завдань для учнів, а також взаємодії учнів і викладачів. Саме СУУП визначає, який контент і коли повинен бути наданий учневі з урахуванням цілей його підготовки, індивідуального завдання, ступеня його виконання (результатів попередньої роботи), зроблених раніше налаштувань інтерфейсу і переваг, зафіксованих у персональному профілі. СУУП також відповідає за реєстрацію та авторизацію користувачів, і обмін інформацією з іншими системами ІОС.
У SCORM виділено сім основних сервісів у складі СУУП:
- Адміністрування навчальною діяльністю (Course Administration);
- Управління контентом (Content Management);
- Доставка контенту (Delivery);
- Управління навігацією по контенту (Sequencing);
- Тестування та оцінювання учня (Testing / Assessment);
- Контроль за ходом і результатами роботи учня (Tracking);
- Ведення профілю учня (Learner Profile).
Поряд з ними СУУП реалізує два інтерфейси: з репозиторієм ГО і з окремим ГО, функціонуючим в клієнтській середовищі виконання додатків (за умовчанням - web-браузері учня). Другий інтерфейс забезпечує передачу СУУП інформації про хід та результати роботи учня, які заносяться до його профілю (у складі бази даних СУУП) і використовуються для оцінювання виконання кожного завдання та набутої компетенції, управління навігацією по контенту, планування та управління навчанням.
Незважаючи на те, що основним середовищем доставки контенту є WWW, технологічні рішення SCORM дозволяють здійснювати процеси електронного навчання в локальних обчислювальних мережах і в локальному (off-line) режимі.
Специфікація SCORM має вельми прагматичний характер. У ній розглядаються тільки ключові аспекти технологій електронного навчання, які є критичними для забезпечення інтероперабельності систем і володіють достатнім ступенем готовності до уніфікації рішень. До числа таких напрямків віднесені:
- Компоновка дистрибутивних пакетів ІР (ГО);
- Методи агрегації та дезагрегації контенту;
- Метадані для ІР;
- Моделі навігації та методи управління навігацією по контенту;
- Інтерфейс між СУУП та ГО.
Відповідні предметні області представлені базовими НТД, розробленими AICC, IEEE і IMS. Для них у SCORM визначені уточнення.
Інші сегменти предметної області ИОС - системи управління освітньою установою та інформаційно-бібліотечні технології - в специфікації SCORM не розглядаються.
Для ілюстрації структури SCORM використовується метафора книжкової шафи: полиці представляють технологічні напрямки, а книги - НТД. Формально структура профілю не описана. Зв'язки між його розділами охарактеризовано вербально.
Тим не менш, технічні рішення, спеціфіціруемий SCORM, в цілому ставляться до рівня прикладних сервісів. Поточна версія SCORM у явному вигляді не прив'язана до сервісно-орієнтованої архітектури. Розподіл НТД і регламентованих ними сутностей за рівнями в ній не передбачено.
У специфікації SCORM намічені напрямки її подальшого розвитку, пов'язані як з вдосконаленням представлених у ній компонентів і нарощуванням їх можливостей, так і з розширенням складу охоплюваних питань. При цьому структура та спосіб опису моделі не дозволяють виявляти в ній прогалини і бракуючі НТД.

Висновки
При проведенні дослідницької роботи були вивчені різні технології систем електронного навчання, використовувані стандарти і специфікації. У даній роботі проаналізовано існуючі технології реалізації систем електронного навчання. Виділено переваги і недоліки різних розглянутих технологій.

Список використаних джерел
1. Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentsworks.ru/
2. Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.cooldoclad.narod.ru/
3. Якушев П.С. Системи електронного навчання / лекції
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Програмування, комп'ютери, інформатика і кібернетика | Наукова робота
55.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз існуючих інформаційно-пошукових систем
Аналіз існуючих підходів до систем локалізації області губ чол
Аналіз існуючих підходів до систем локалізації області губ людини на зображенні
Методи вивчення і аналізу існуючих систем управління
Порівняльний аналіз систем виробничого навчання
Технології електронного навчання
Позовна давність 2 Аналіз існуючих
Створення електронного посібника з використання комп`ютерних систем бронювання
Розвиток електронного навчання у вищих навчальних закладах
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru