додати матеріал


Аналіз фінансово-господарської діяльності фірми Лойтер

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

астраханський державний технічний університет
 
 
Кафедра економіки,
бізнесу і фінансів
 
 
 
курсова робота
з економіки соціально-культурного сервісу і туризму
«Аналіз фінансово-господарської діяльності фірми« Лойтер ».
Виконала:
Керівник
Астрахань-2003р.
План:
1.Вступ.
2.Техніко-економічна характеристика
3.Аналіз фінансово-господарського стану фірми «Лойтер» за 2001, 2002р.
3.1.Горізонтальний і вертикальний аналіз діяльності фірми за балансом.
3.2.Расчет показників ефективності використання основних і оборотних коштів.
3.3.Аналіз розподілу майна по ступені ліквідності.
3.4.Аналіз фінансового стану фірми.
3.5.Оценка фінансової стійкості фірми.
3.6. Горизонтальний і вертикальний аналіз звіту про прибутки та збитки за два роки.
3.7.Расчет рентабельності виробництва і продукції.
3.8.Аналіз рівня беззбитковості фірми.
4.Пропозиція щодо поліпшення діяльності фірми.
5.Заключеніе.
6.Список літератури.
7.Пріложеніе.
1.Вступ.
 
В даний час індустрія туризму є однією з найбільш динамічно розвиваються форм торгівлі послугами. У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу. У цій сфері також працює дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше пов'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті доходу туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян.
Становлення АХД обумовлене загальними об'єктивними вимогами і умовами, які властиві виникненню будь-якої нової галузі знань.
По-перше, це задоволення практичної потреби. Вона виникла у зв'язку з розвитком продуктивних сил, розширенням масштабів виробництва. Інтуїтивний аналіз, зразкові розрахунки, прикидки в пам'яті, які застосовувалися на кустарних і напівкустарних підприємствах, стали недостатніми в умовах великих виробничих одиниць. Без комплексного всебічного АХД неможливо стало управляти складними економічними процесами, ухвалювати оптимальні рішення.
По-друге, це пов'язано з розвитком економічної науки взагалі. Як відомо, з розвитком будь-якої науки відбувається диференціація її галузей. Економічний аналіз господарської діяльності сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніше функції економічного аналізу розглядалися в рамках існуючих в той час таких наукових дисциплін, як балансознавство, бухгалтерський облік, фінанси і статистика. У рамках цих наук з'явилися перші найпростіші способи аналітичного дослідження. Однак, для обгрунтування поточних і п'ятирічних планів економічного і соціального розвитку підприємств з'явилася потреба в комплексному дослідженні їх діяльності. Вищеназвані науки вже не могли забезпечити всі запити практики. Виникла необхідність виділення АХД в самостійну галузь знань. Надалі роль аналізу зростала відповідно ціні помилки в господарській діяльності. Інтерес до нього помітно зріс. Почалося більш всебічне глибоке вивчення виробництва. Економічний аналіз став важливим засобом планового управління економікою підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.
В останні кілька років в Астраханській області туристична галузь стрімко розвивається - створюються нові турфірми, будуються нові готельні комплекси, в навчальних закладах відкриваються нові спеціальності, які готують кваліфікований персонал для роботи в галузі туризму та сервісу.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2.Техніко-економічна характеристика
У нашому випадку буде розглядатися ТОВ ВКФ "Лойтер. Основним видом діяльності фірми є організація туристичних та ділових поїздок, як в Астраханській області, так і за її межами. Фірмою також виявляються посередницькі послуги в придбанні путівок, пропонованих туристичними організаціями. Таким чином, крім функцій туроператора (організація поїздок, надання певного набору туристичних послуг) фірма виконує функції турагентства - посередника між охочими придбати путівки і її організаторами.
Фірма також пропонує послуги з організації екскурсій, складених за цікавлять туристів темами, надає транспортні послуги та послуги харчування. Сезонність туристичного бізнесу робить необхідним розвиток і інших видів діяльності - обслуговування бізнесменів, які потребують організації переїздів; організація так званих шоп-турів.
Основними джерелами інформації будуть служити звітні бухгалтерські баланси за 2001 - 2002р.
ТОВ «Лойтер» зареєстровано Постановою голови адміністрації Астраханського району № 28 від 28.03.1996 року.
Вищим органом управління товариства є збори Учасників. Товариство раз на рік проводить річні збори Учасників незалежно від інших зборів. Збори скликаються генеральним директором товариства, ревізійною комісією або на вимогу не менше 2 учасників. Збори обирає з числа учасників ревізійну комісію для контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства. Для державної реєстрації кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 50% своєї частки в КК. Учасник зобов'язаний повністю внести свою частку не пізніше року після реєстрації товариства.
Ліквідація та реорганізація товариства здійснюється в порядку передбаченому чинним законодавством. Наявні у товариства кошти, в тому числі від розпродажу майна, після розрахунків по оплаті праці, виконання зобов'язань перед кредиторами та бюджетом, розподіляються між учасниками. Поділ здійснюється шляхом створення на основі одного товариства нових самостійних юридичних осіб, з поділом балансів і капіталів.
Допускається виділення з товариства підрозділів та освіта нової юридичної особи зі своїм балансом і капіталом. Суспільство продовжує існувати з відповідними змінами в активах і пасивах.
Добровільна ліквідація Товариства проводиться призначеною зборами учасників ліквідаційною комісією, примусова - у встановленому чинним законодавством порядку. При ліквідації товариство зобов'язане надати всі дані по особовому складу в архів місцевої адміністрації.
Товариство створювалося з метою:
- Участь у прискореному формуванні товарного ринку;
- Задоволення суспільних потреб у його продукції, роботах, товарах і послугах.
ТОВ «Лойтер» є клієнтом центрального відділення Ощадбанку 439/0195 р. Астрахані і має Р / р 006467444.
Таблиця 1
Основні показники роботи за 2001, 2002р.
Показники
2001
2002
Відхи-ня
Темп росту,%
Виручка від реалізації
42204081
46290
-42157791
0,001
Собівартість реалізованої продукції
35737842
44490
-35693352
0,001
Комерційні витрати
431993
3005
-4316988
6,96
Прибуток від реалізації
2146246
-1205
-2147447
5,61
Чистий прибуток
2125484
-1203
-2126687
5,66
Середньооблікова чисельність
596
615
19
103,2
Середньорічна вартість ОФ
13596,5
14885,5
1289
109,5
Рентабельність продукції
7,83
3,03
-4,8
38,7
Фондовіддача
8,88
6,87
-2,01
77,4
Матеріальні витрати
222188
156736
-65452
70,54
Амортизація
1030
1324
294
128,54
Оборотність оборотних коштів
7,77
6,03
-1,73
77,6
Продуктивність праці, тис. грн. / чол.
202,76
166,44
-36,32
82,1
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3.Аналіз фінансово-господарського стану фірми «Лойтер» за 2001, 2002р.
3.1.Горізонтальний і вертикальний аналіз діяльності фірми за балансом.
У процесі функціонування економічного суб'єкта його активи і його структура перетерплюють постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про які мали місце якісні зміни у структурі активного і пасивного капіталів, а так же динаміці цих змін можна отримати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу показників звітності.
Вертикальний аналіз показує структуру засобів економічного суб'єкта та їх джерел.
Перевага вертикального аналізу полягає в тому, що в умовах інфляції відносні величини показників бухгалтерського балансу на початок і кінець року краще піддаються порівнянню, ніж абсолютні величини цих показників.
Горизонтальний аналіз дає характеристику змін показників звітності за звітний період або їх динаміку за ряд звітних періодів.
Як негативну тенденцію слід розглядати зменшення грошових коштів. Кредиторська заборгованість незмінна.
Негативною тенденцією можна вважати збільшення дебіторської заборгованості на 15647тис. руб., що становить 11,01%.

 
 
Таблиця 2
Вертикальний і горизонтальний аналіз балансу.
тис.руб.
Показник
на початок 2002 року
на кінець 2002 року
зміна (+,-)
тис. руб.
у% до підсумку
тис. руб.
у% до підсумку
тис. руб.
питомої ний вага,%
у% до величини на початок року
Актив
1.Запаси і витрати
4411
30,17
4467
13,75
56
-16,24
1,27
2.Дебіторская заборгованість
10126
69,26
26073
80,27
15647
11,01
154,5
3.Денежние кошти і короткострокові вкладення
84
0,57
240
0,74
156
0,17
185,7
БАЛАНС
14621
100
32480
100
17859
-
122,1
Пасив
1.Капітал і резерви в т.ч.:
2121
14,50
918
2,83
-1203
-11,67
-56,72
- Статутний капітал
8
0,05
8
0,02
-
-0,03
-
- Нерозподілений прибуток
2113
14,45
2113
6,5
-
-7,95
-
2.Кредіторская заборгованість
11473
78,47
-
-
11473
-
-
БАЛАНС
14621
100
32480
100
17859
-
122,1
 
 

3.2.Расчет показників ефективності використання основних і оборотних коштів.
Бізнес в будь-якій сфері діяльності починається з певної суми готівки, за рахунок якої організовується бізнес-процес. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше підприємство реалізує продукції при одній і тій же сумі капіталу за певний відрізок часу. Затримка руху коштів веде до уповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів і може викликати значне погіршення фінансового стану підприємства. За рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення прибутку, тому що звичайно до вихідної грошовій формі він повертається з приростом. Якщо реалізація продукції є збитковою, то прискорення оборотності коштів веде до погіршення фінансових результатів і «проїдання» капіталу.
З усього вишенапісанного робимо висновок, що потрібно прагнути не тільки до прискорення руху капіталу, але і до його максимальної віддачі, яка виражається в збільшенні суми прибутку на один карбованець капіталу.
Ефективність використання сукупного капіталу характеризується його прибутковістю (рентабельністю):
, Де
ROA - рентабельність;
П б - балансовий прибуток;
SOA - середньорічна вартість капіталу.
Характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності (відношення виручки від реалізації продукції (В) до середньорічної вартості капіталу (SOA)).
Взаємозв'язок між показниками рентабельності сукупного капіталу і його оборотності визначається:
, Де
До про - коефіцієнт оборотності капіталу
R об - коефіцієнт рентабельності продажів
Розрахунок впливу коефіцієнтів оборотності і рентабельності обороту можна зробити методом абсолютних різниць:
,
Таблиця 3.
Показники ефективності використання сукупного капіталу.
Показник
2001
2002
Балансова прибуток, руб.
14621
32480
Виручка (нетто) від усіх видів продажів, руб.
42204081
46290
Середня сума сукупного капіталу, руб.
918
2121
Рентабельність сукупного капіталу,%
6,89
3,54
Рентабельність обороту,%
0,31
7,70
Коефіцієнт оборотності сукупного капіталу
24,39
2,39
Зміна рентабельності сукупного капіталу за рахунок:
коефіцієнта оборотності
10,43
рентабельності продажів
8,01
Всього
18,44

Дані, наведені в Таблиці 3, показують, що прибутковість капіталу зросла на 18,44 зв'язку з прискоренням оборотності капіталу вона зросла на 10,43, а зі збільшенням рівня рентабельності - на 8,01%.
 
 
 
3.3.Аналіз розподілу майна по ступені ліквідності.
Завдання аналізу ліквідності балансу виникає в зв'язку з необхідністю давати оцінку кредитоспроможності організації, тобто її спроможність своєчасно і повністю розраховуватися за всіма своїми зобов'язаннями.
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх в грошові кошти. Чим менше час, який буде потрібно, щоб цей вид активів перетворився в гроші, тим вище їх ліквідність.
Аналіз ліквідності полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованих у порядку зростання термінів.
У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на такі групи.
А1. Найбільш ліквідні активи - до них відносяться всі статті грошових коштів підприємства та короткострокові фінансові вкладення (цінні папери). Дана група розраховується наступним чином:
А1 = стор.250 + стр.260
А2. Швидко реалізовані активи - дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати.
А2 = стр.240
А3. Повільно реалізовані активи - статті розділу II активу балансу, які включають запаси, ПДВ, дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються більш, ніж через 12 місяців після звітної дати) та інші оборотні активи.
А3 = стор.210 + стр.220 + стр.230 + стор.270
А4. Важко реалізовані активи - статті розділу I активу балансу - необоротні активи.
А4 = стор.190
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати.
П1. Найбільш термінові зобов'язання - до них відноситься кредиторська заборгованість.
П1 = стр.620
П2. Короткострокові пасиви - це короткострокові позикові кошти, та інші короткострокові пасиви.
П2 = стр.610 + стр.670
П3. Довгострокові пасиви - це статті балансу, відносяться до V та VI розділів, тобто довгострокові кредити і позикові кошти, а також доходи майбутніх періодів, фонди споживання, резерви майбутніх витрат і платежів.
П3 = стр.590 + стр.630 + стор.640 + стр.650 + стр.660
П4. Постійні пасиви або стійкі - це статті IV розділу балансу.
П4 = стр.490
Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву.
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення:
А1> = П1
А2> = П2
А3> = П3
А4 <= П4
Якщо виконуються перші три нерівності в цій системі, то це тягне виконання і четвертого нерівності, тому важливо зіставити підсумки перших трьох груп по активу і пасиву. У випадку, коли одна чи кілька нерівностей мають протилежний знак від зафіксованого в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі у вартісній оцінці; в реальному ж ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні.
Зіставлення ліквідних коштів і зобов'язань дозволяє обчислити наступні показники:
Поточна ліквідність, яка свідчить про платоспроможність (+) або неплатоспроможності (-) організації на найближчий до розглянутого моменту проміжок часу:
ТЛ = (А1 + А2) - (П1 + П2)
Швидка ліквідність - це здатність товару швидко обертатися:
КБЛ .= стр290-стр210-стр220/стр690
Для аналізу ліквідності складається таблиця. У графи цієї таблиці записуються дані на початок і кінець звітного періоду з порівняльного аналітичного балансу за групами активу і пасиву. Зіставляючи підсумки цих груп, визначають абсолютні величини платіжних надлишків чи недоліків на початок і кінець періодів. Таким чином, проводиться перевірка того, покриваються чи зобов'язання в пасиві балансу активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов'язань.
Зіставлення підсумків I групи по активу і пасиву, тобто А1 і П1 (терміни до 3-х місяців), відбиває співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння підсумків II групи по активу і пасиву, тобто А2 і П2 (терміни від 3-х до 6-ти місяців), показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення підсумків по активу і пасиву для III і IV груп відбиває співвідношення платежів і надходжень у відносно віддаленому майбутньому. Аналіз, проведений за даною схемою, досить повно представляє фінансовий стан з точки зору можливостей своєчасного здійснення розрахунків.
Результати розрахунків за даними аналізованої нами організації наведено в таблиці 4.
Таблиця 4.




Аналіз ліквідності підприємства
 
















Актив
На кінець 2001
На кінець 2002
Пасив
На кінець 2001
На кінець 2002
Платіжний надлишок або недолік








на кінець 2001
на кінець 2002
1.Наіболее ліквідні активи (А1)
84
240
1.Наіболее термінові зобов'язання (П1)
11473
-
11389
240
2.Бистро реалізовані активи (А2)
10126
26073
2.Краткосрочние пасиви (П2)
-
-
10126
26073
3. Повільно реалізовані активи (А3)
4411
4467
3.Долгосрочная пасиви (П3)
1027
2733
-3384
-1734
4.Трудно реалізовані активи (А4)
-
-
4.Постоянние пасиви (П4)
2121
918
2121
918
БАЛАНС
14621
32480
БАЛАНС
14621
32480
-
-












Ми бачимо, що в цій організації зіставлення груп по активу і пасиву має наступний вигляд:
2001р: А1> П1; А2> П2; А3 <П3; А4> П4.
2002р: А1> П1; А2> П2; А3 <П3; А4> П4.
Виходячи з цього, можна охарактеризувати ліквідність балансу як недостатню. Особливо тривожна ситуація склалася з першим нерівністю. Як бачимо, підприємство не в змозі буде розрахуватися за своїми найбільш термінових зобов'язаннях за допомогою найбільш ліквідних активів і у разі такої необхідності доведеться задіяти інші види активів або позикові кошти.
За другим нерівності є невеликий платіжний надлишок, тому що короткострокові пасиви практично відсутні.
Однак, по третьому нерівності (перспективна ліквідність) надлишок величезний, тому що довгострокові пасиви відсутні зовсім, а величина повільно реалізованих активів надзвичайно велика через великої суми запасів (по всій видимості, неліквідних).
Розрахуємо значення поточної і перспективної ліквідності за вищенаведеними формулами:
Таблиця 5.
Значення поточної та швидкої ліквідності на підприємстві.

На кінець 2001
На кінець 2002
Поточна ліквідність
-1263
26313
швидка ліквідність
0,88
0,91

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому варто використовувати загальний показник ліквідності, що обчислюється за формулою:
А1 + 0,5 А2 + 0,3 А3
L1 = ----------------------------.
П1 + 0,5 П2 + 0,3 П3
За допомогою даного показника здійснюється оцінка зміни фінансової ситуації в організації з точки зору ліквідності. Даний показник застосовується також при виборі найбільш надійного партнера з декількох потенційних партнерів на основі звітності.
Більш детальним є аналіз платоспроможності за допомогою фінансових коефіцієнтів.
Таблиця 6.
Загальний показник ліквідності
Найменування показника
Позначення
На кінець 2001
На кінець 2002
Нормальне обмеження
Загальний показник ліквідності
L1
0,56
17,8
1,00
Коефіцієнт поточної ліквідності
L2
1,05
1,05
Мінімально необхідне значення 1; оптимальне 1,5 - 2
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
L3
0,44
0,07
> 0.1 - 0.7
Коефіцієнт покриття запасів
L4
0,5
0,5
-
Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу
L5
2,97
20,6
Зменшення показника в динаміці - позитивний факт
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами
L6
2,97
20,6
Не менше 0,1

Загальний показник ліквідності (L 1) практично в два рази більше нормального значення, але в динаміці він зменшується. Це природно може створити негативне враження про організацію з точки зору можливостей своєчасного здійснення розрахунків.
Коефіцієнт поточної ліквідності (L 2) показує, яку частину поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можна погасити, мобілізувавши всі оборотні кошти. Іншими словами, він дозволяє встановити, у якій кратності поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. Це головний показник платоспроможності. Нормальним значенням для даного показника вважаються співвідношення від 1,5 до 2. У аналізованої організації значення цього коефіцієнта не перевищує 1,05, тобто знаходиться на нижньої допустимої межі. Думаю, що тут можна говорити про наявність фінансового ризику, якщо взяти до уваги різний ступінь ліквідності активів. У випадку, якщо не всі активи будуть реалізовуватись в терміновому порядку, то виникне загроза фінансової стабільності організації.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (L 3) дорівнює відношенню величини найбільш ліквідних активів до суми найбільш термінових зобов'язань і короткострокових пасивів. З розрахунку ми бачимо, що його значення в 10 разів менше нормального обмеження. Крім того, є тенденція до зниження за досліджуваний період. На кінець 2001 року організація могла погасити лише 7% своєї короткострокової заборгованості; до кінця 2002 року це значення знизилося до 2%, що вказує на погіршення стану платоспроможності підприємства.
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами (L 6) характеризує наявність власних оборотних коштів у організації, необхідних для її фінансової стійкості. Він повинен бути не менше 0,1; тоді як у нашому випадку він дорівнює 2,97 - 20,06. Таким чином, переважна частина коефіцієнтів ліквідності має нормальні значення (порівняно з нормами), а так само позитивну динаміку протягом даного періоду. Це дозволяє зробити висновок про нормальний рівень ліквідності балансу організації та фінансової стабільності.
3.4.Аналіз фінансового стану фірми.
Завданням аналізу фінансової стійкості є оцінка величини і структури активів і пасивів. Це необхідно, щоб відповісти на питання: наскільки організація незалежна з фінансової точки зору, росте чи знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан активів і пасивів завданням її фінансово-господарської діяльності. Показники, які характеризують незалежність по кожному елементу активів і по майну в цілому, дають можливість виміряти чи достатньо стійка аналізована організація у фінансовому відношенні.
Необхідно визначити, які абсолютні показники відображають сутність стійкості фінансового стану? Відповідь пов'язаний з балансовою моделлю, із якої виходить аналіз.
Довгострокові пасиви (кредити і позики) та власний капітал спрямовуються переважно на придбання основних засобів, на капітальні вкладення та інші необоротні активи. Для того, щоб, щоб виконувалася умова платоспроможності, необхідно, щоб грошові кошти і кошти в розрахунках, а також матеріальні оборотні активи покривали короткострокові пасиви.
Однак, крім абсолютних показників фінансову стійкість характеризують і відносні коефіцієнти.
Рівень загальної фінансової незалежності характеризується коефіцієнтом U3, тобто визначається питомою вагою власного капіталу організації в його загальній величині. U3 відображає ступінь незалежності організації від зовнішнього капіталу.
У більшості країн прийнято вважати фінансово незалежною фірму з питомою вагою власного капіталу в його загальній величині в розмірі від 30% (критична точка) до 70%. Встановлення критичної точки на рівні 30% є досить умовним і є підсумком таких міркувань: якщо в певний момент банк, кредитори пред'являть всі борги до стягнення, то організація зможе їх погасити, реалізувавши 30% свого майна, сформованого за рахунок власних джерел, навіть якщо частина, що залишилася майна виявиться з яких-небудь причин неліквідної.
У сучасних економічних умовах Росії допустимим співвідношенням величини власного і позикового капіталу можна вважати таке, коли на частку власного капіталу припадає від 40% до 60%, а на позиковий капітал - від 60% до 40% джерел відповідно. І, звичайно, чим більшу частку в джерелах фінансування займає власний капітал, тим вище ступінь фінансової стійкості організації.
Виходячи з даних балансів (див. Дод. 1 і 2) у аналізованої організації коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість, мають значення, наведені в таблиці 7.
Таблиця 7.

Показники ринкової стійкості.


Найменування показника
Позначення
На кінець 2001
На кінець 2002
Нормальне обмеження
1. Коефіцієнт капіталізації U1
(Стр.590 + стр.690)
стр.490
5,9
34,4
Не вище 1,5
2. Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами фінансування U2
(Стр.490 - стр.190)
стр.290
0,15
0,03
Нижня межа 0,1 оптимальне> 0.5

3. Коефіцієнт фінансування U3
стр.490
(Стр.590 + стр.690)
0,2
0,03
Мінімально необхідне значення 0.7; оптимальне 1,5
4. Коефіцієнт фінансової стійкості U4
(Стр.490 + стр.590)
(Стр.399 + стр.390)
0,6
0,6
> 0.6

Як показують дані, динаміка коефіцієнта капіталізації (U1) свідчить про ненормальну фінансової стійкості організації. Однак коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Цей показник необхідно розглядати в ув'язці з коефіцієнтом забезпеченості власними засобами (U2). Він показує, якою мірою оборотні активи мають джерелом покриття власні оборотні кошти. Рівень цього коефіцієнта є порівнянним для організацій різних галузей. Незалежно від галузевої приналежності, ступінь достатності власних оборотних коштів для покриття оборотних активів однаково характеризує міру фінансової стійкості. У тих випадках, коли U2> 50%, можна говорити, що організація не залежить від позикових джерел коштів при формуванні своїх оборотних активів. Коли U2 <50%, особливо якщо значно нижче, необхідно оцінити якою мірою власні оборотні кошти покривають хоча б виробничі запаси і товари, так як вони забезпечують безперебійність діяльності організації. Як показують дані таблиці 7, у аналізованої організації низький. Коефіцієнт фінансування U3, який показує, яка частина діяльності фінансується за рахунок власних коштів, а якась за рахунок позикових. На даному підприємстві ця величина становить близько 0,2 і 0,03, що невідповідність і трохи нижче нормовані значення.
Таким чином розрахунок показників стійкості підтвердив, що підприємство необладающих фінансовою самостійністю і знаходиться в сильній залежності від кредиторів, інвесторів та інших джерел залучених коштів.
Узагальнюючим показником фінансової незалежності є надлишок чи недолік джерел коштів для формування запасів і витрат, який визначається у вигляді різниці величини джерел засобів і величини запасів і витрат.
Загальна величина джерел запасів і витрат дорівнює сумі рядків 210 і 220 активу балансу:
ЗЗ = стор.210 + стр.220
Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовується декілька показників, які відображають різні види джерел.
1.Наличие власних оборотних коштів:
ВОК = IVраздел - Iраздел = капітали і резерви - необоротні активи - збитки
Або СОС = ряд 490 - стор 190 - стр.390
2.Наличие власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат чи функціонуючий капітал (КФ):
КФ = IVраздел + Vраздел - Iраздел =
= Капітали і резерви + довгострокові пасиви - необоротні активи
або КФ = стр.490 + стр.590 - стр.190 - стр.390
3.Общая величина основних джерел формування запасів і витрат (Власні та довгострокові джерела + Короткострокові кредити та позики - Необоротні активи):
ВІ = IVраздел + Vраздел + стр.610 - Iраздел - IIIраздел
Або ВІ = стр.490 + стр.590 + стр.610 - стр.190 - стр.390
Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами фінансування:
1.Ізлішек (+) або нестача (-) власних оборотних коштів:
+ ФС = СОС - ЗЗ
або
+ ФС = стр.490 - стр.190 - (стор.210 + стр.220) - стр.390
2.Ізлішек (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат:
+ ФТ = КФ - ЗЗ
або
+ ФТ = стр.490 + стр.590 - стр.190 - (стор.210 + стр.220) - стр.390
3.Ізлішек (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат:
+ ФО = ВІ - ЗЗ
або
+ ФО = стр.490 + стр.590 + стр.610 - стр.190 - (стор.210 + стр.220) - стр.390
За допомогою цих показників ми можемо визначити трикомпонентний показник типу фінансової ситуації:
1, якщо Ф> 0
                                                        S (Ф) = {
0, якщо Ф <0
Можливо виділення 4-х типів фінансових ситуацій:
1. Абсолютна незалежність фінансового стану. Цей тип ситуації зустрічається вкрай рідко, являє собою крайній тип фінансової стійкості, тобто трикомпонентний показник типу фінансової ситуації: S = {1,1,1};
2. Нормальна залежність фінансового стану, яка гарантує платоспроможність, тобто S = {0,1,1};
3. Нестійкий фінансовий стан, пов'язана з порушенням платоспроможності, але при якому все-таки зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів, тобто S = {0,0,1};
4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство повністю залежить від позикових джерел фінансування. Власного капіталу і довго-і короткострокових кредитів і позик не вистачає для фінансування матеріальних оборотних коштів, тобто поповнення запасів йде за рахунок коштів, що утворюються в результаті уповільнення погашення кредиторської заборгованості, тобто S = {0,0,0}
Таблиця 8.

Класифікація типу фінансового стану організації


Найменування показника
Позначення
На кінець 2001
На кінець 2002
1. Загальна величина запасів і витрат

ЗЗ

4411
6167
2. Наявність власних оборотних коштів
СОС
2121
918
3.Функціонірующій капітал
КФ
12500
31623
4.Общее величина джерел
ВІ
10379
30705
5. СОС - ЗЗ
ФС
-2290
-5249
6.КФ - ЗЗ
ФТ
8089
25456
7.ВІ - ЗЗ
ФО
5968
24538
8.Трехкомпонентний показник типу фінансової ситуації
S = [S (+ ФС), S (+ ФТ), S (+ ФО)]
0; 1; 1
0; 1; 1

За цими даними наведемо зведену таблицю за типами фінансових ситуацій:
Таблиця 9.
Показники
Звітна дата
31.12.01г
31.12.02г
ФС
<0
<0
ФТ
> 0
> 0
ФО
> 0
> 0
Тип фінансової
ситуації
Нормальний стан
нормальний стан

У результаті ми спостерігаємо на нашому підприємстві постійне нормальне фінансове становище, викликане істотним зниженням величини запасів і витрат над величиною наявних джерел їх формування (як власного капіталу, так і кредитів).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3.5.Оценка фінансової стійкості фірми.
Одна з найважливіших характеристик фінансового стану економічного суб'єкта - стабільність його діяльності та платоспроможності. Організація вважається платоспроможною, якщо залишки на балансі грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і активних розрахунків покривають її короткострокові зобов'язання.
Для більш глибокого аналізу фінансового стану організації на додаток до абсолютними показниками доцільно розрахувати ряд відносних показників, таких як:
- Коефіцієнт автономії, який характеризує частку власних коштів організації в загальній сумі коштів, авансованих у її діяльність;
- Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, який показує яка величина коштів, авансованих в діяльність організації, фінансується за рахунок залучених джерел засобів;
- Коефіцієнт маневреності, який показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, а яка частина капіталізована;
- Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами, що показує, ступінь забезпеченості власними джерелами покриття запасів і витрат;
- Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів, що показує яка частина діяльності організації фінансується за рахунок власних джерел;
- Коефіцієнт фінансової залежності, що показує на скільки діяльність організації фінансується за рахунок позикових джерел.
На підставі даних балансу розраховуються значення даних коефіцієнтів, які представлені в таблиці 10.
За даними таблиці видно, що підприємство має в своєму розпорядженні всього 17% власного капіталу, який фінансується у виробництво, тобто підприємство залежить від позикових джерел.
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів показує, що організація сильно залежить від позикових коштів, при нормальному значенні менше 1, коефіцієнт становить 4,7, крім того, спостерігається тенденція до зростання.
Коефіцієнт маневреності складає на початок періоду 0,75, а на кінець аналізованого періоду 0,9. Організація має можливості для вільного фінансового маневрування.
Організація погано забезпечена власними джерелами фінансування, для нормального рівня значення 0,1 коефіцієнт по організації становить 0,006.
Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів показує, що організація фінансує свою діяльність за рахунок власних коштів лише на 21%, в порівнянні з початком року коефіцієнт знизився на 20%.
Показник фінансової залежності дуже високий і складає 5,7, що говорить про те, що в організації велика частка позикових коштів, крім цього спостерігається тенденція щодо збільшення показника в динаміці, тобто частка позикових коштів у фінансуванні організації збільшилася в порівнянні з початком періоду на 1,62.
Організації необхідно знизити кредиторську заборгованість і збільшити власні джерела покриття запасів, так як така ситуація може посилити і без того хитке положення організації.
Таблиця 10.
Динаміка фінансових коефіцієнтів організації за звітний період
Коефіцієнт
на початок 2002 року
на кінець 2002 року
зміна (+,-)
1. концентрації залученого капіталу
0,39
0,37
-0,02
2.Соотношенія позикових і власних коштів
3,08
4,70
+2,28
3.Маневренності
0,75
0,9
0,11
4.Забезпечення власними джерелами фінансування
0,006
-
-
5. Співвідношення власних і залучених коштів
0,64
0,56
-0,08
6.Фінансовой незалежності
4,08
5,70
+1,62

3.6. Горизонтальний і вертикальний аналіз звіту про прибутки та збитки за два роки.
Проведемо горизонтальний аналіз показників звіту про прибутки та збитки за 2001-2002 р.р. фірми «Лойтер».
Таблиця 11.
Основні показники Звіту про прибутки і збитки з точки зору гориз. аналізу

Показники
2001
2002
Зміни, + / -
Темпи
зміни,%
1.
Виручка
42204081
46290
-42157791
0,001
2.
Собівартість
35737842
44490
-35693352
0,001
3.
Валовий прибуток
-
1800
1800
-
4.
Прибуток від продажів
2146246
-1205
-2147447
5,61
5.
Прибуток до оподаткування
-
-1203
-1203
-
6.
Чистий прибуток
2125484
-1203
-2126687
5,66
 
За даними таблиці 11 можна зробити висновки, що всі показники Звіту про прибутки і збитки в 2002 р. Знизились з попереднім періодом. Проведемо вертикальний аналіз Звіту про прибутки та збитки:
Таблиця 12.
Основні показники Звіту про прибутки та збитки щодо виручки
Показники
2001
%
2002
%
Виручка
42204081
100%
46290
100%
Прибуток від продажів
2146246
5,09
-1205
-2,6
Прибуток до оподаткування
-
-
-1203
-2,6
Чистий прибуток
2125484
5,04
-1203
-2,6

 
Таблиця 13.
Основні показники Звіту про прибутки та збитки щодо прибутку від продажів
Показники
2001
%
2002
%
Прибуток від продажів
2146246
5,09
-1205
-2,6
Прибуток до оподаткування
-
-
-1203
-2,6
Чистий прибуток
2125484
5,04
-1203
-2,6

Частка чистого прибутку знизилася на 8, а прибуток до оподаткування - на 2,6 зменшилася.
Для збільшення питомої ваги чистого прибутку необхідно скоротити собівартість, домогтися скорочення позареалізаційних витрат і збільшення показника позареалізаційних доходів.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3.7. Розрахунок рентабельності виробництва і продукції.
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат і т. д. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами.
Показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:
1. показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин;
2. показники, що характеризують прибутковість продажів.
Всі показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.
 
Рентабельність продажів (обороту) - характеризує ефективність комерційної діяльності: скільки прибутку має підприємство з рубля продажів. Розраховується наступним чином:
, Де
П рп - прибуток від реалізації послуг;
В - виручка.
 
Рентабельність продажів Rп = Ппр / З
У Таблиці 14 представлена ​​динаміка перерахованих вище показників рентабельності.
Таблиця 14.
Аналіз динаміки показників рентабельності.
Показник
2001
2002
Зміна
Рентабельність обороту (R об)
5,09%
-2,6%
-7
Рентабельність продажів
10,51%
3,11%
-7,4

Коефіцієнт рентабельності обороту R про знизилася на 7%, що говорить про зниження прибутку, одержуваної підприємством, з кожної грошової одиниці реалізації туристичних послуг.
Основними джерелами зниження рівня рентабельності є зниження суми прибутку від реалізації послуг і зниження собівартості.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3.8.Аналіз рівня беззбитковості фірми.
Беззбитковість - це стан, коли бізнес не приносить ні прибутку, ні збитків. Це виручка, необхідна для отримання прибутку.
Різниця між фактичним обсягом реалізованої продукції і беззбитковим обсягом продажу продукції - це зона безпеки (зона прибутку), і чим більше вона, тим міцніше фінансовий стан фірми.
Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки фірми є основоположними показниками при розробці бізнес-планів, обгрунтуванні управлінських рішень, оцінки діяльності підприємства.
Для визначення їх рівня можна використовувати аналітичний і графічний способи.
Визначимо беззбитковий обсяг продажів у вартісному вираженні:
Vбез = Fc / PZ
Це точка, в якій витрати рівні виручці від реалізації послуг.

Для графічного визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки побудуємо графік: по горизонталі показується обсяг реалізації продукції в грошовій оцінці, по вертикалі - собівартість проданої продукції і прибуток, які разом складають виторг від реалізації.
Рис.1 Визначення точки беззбитковості фірми «лану»
По графіку видно, що обсяг, при якому витрати будуть рівні виручці від реалізації приблизно дорівнює 80000, що сходиться з математичними розрахунками, наведеними вище. Таким чином, для отримання мінімального прибутку фірма повинна привести обсяг продажів до значення трохи більшому 80000 рублів.
Зона безпеки, розташована вище точки беззбитковості, також становить більше 50%, що сходиться з аналітичними розрахунками. Це запас фінансової міцності аналізованої фірми.
Таким чином, можна зробити висновок, що фірма працює не в збиток, у фірми досить великий відсоток фінансової міцності.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4.Пропозиція щодо поліпшення діяльності фірми.
В ході даної курсової роботи було проведено економічний аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Лойтер". Інформаційною базою для аналізу були бухгалтерські баланси (форма № 1) за 2001 і 2002року.
За даними звітності були складені і проаналізовано порівняльні аналітичні баланси.
Далі в ході дослідження проводився аналіз ліквідності балансу. Для цього було виконано наступне:
- Проведена угруповання активів за ступенем їх ліквідності і пасивів за термінами їх погашення;
- Розраховані значення активів і пасивів за вищевказаними групами на кожну звітну дату;
- Виконано аналіз результатів порівняння цих значень і виявлена ​​недостатня ліквідність балансу організації, особливо в частині найбільш термінових зобов'язань;
- За результатами розрахунку поточної ліквідності зроблено висновок про неплатоспроможність організації в короткостроковому періоді;
- Розраховані фінансові коефіцієнти ліквідності, які виявилися набагато нижче нормованих значень, що говорить про фінансову нестабільність організації.
Потім у процесі роботи дана оцінка фінансової стійкості підприємства. Тут було зазначено, що:
- Організація не знаходиться в сильній фінансової залежності від позикових джерел засобів;
- Для даної фірми характерно стійке фінансове становище;
- Підприємство має фінансово - економічної самостійністю.
Прийнявши до уваги виявлені в ході аналізу негативні явища, можна дати деякі рекомендації щодо покращення і оздоровлення підприємства:
- Необхідно збільшувати частку власного оборотного капіталу в вартості майна і добиватися, щоб темпи росту власного оборотного капіталу було вище темпів росту позикового капіталу;
- Слід збільшити обсяг інвестицій в основний капітал та його частку в спільному майні організації;
- Необхідно підвищувати оборотність оборотних коштів підприємства; особливо звернути увагу на прирощення найбільш ліквідних активів;
- Вжити заходів щодо приросту власних джерел коштів і скорочення позикових пасивів для відновлення фінансової самостійності організації;
- Звернути увагу на організацію виробничого циклу, на рентабельність продукції, її конкурентоспроможність.
- Слід підвищити питому вагу високоліквідних грошових коштів у загальному обсязі;
- Також слід звернути увагу на недостатню рентабельність капіталу;
- Необхідно зменшити собівартість туристичних послуг для збільшення темпів зростання прибутку;
- Слід звернути уваги на зниження в порівнянні з минулим роком показників поточної, швидкої та абсолютної ліквідності;
- Слід поліпшити якість проведення маркетингових досліджень для зміни структури туристичного продукту
 
 
5.Заключеніе.
Аналіз фінансово-господарської діяльності зачіпає багато сторін економічного життя фірми. Цим зумовлена ​​значна варьіатівность процедурної сторони аналізу. У залежності від поставлених цілей залежить методичне та інформаційне забезпечення аналізу.
На російських підприємствах функція аналізу впроваджується ще досить слабо, хоча останнім часом необхідність його впровадження об'єктивна.
Аналіз фінансово-господарської діяльності дозволяє істотно підвищити ефективність управління, конкурентоспроможність фірми на ринку і забезпечити перспективи її розвитку.
В ході даної курсової роботи було проведено дослідження значення туристичного бізнесу в цілому і по Астраханській області. А також чиниться туристичним бізнесом вплив на економіку.
Було проведено економічне дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ ПКФ "Лойтер".
А також проведено аналіз організаційної структури фірми, а також функції, що виконує кожна організаційною одиницею фірми - про принципи, додержуються при наборі персоналу і при веденні бізнесу.
Інформаційною базою для аналізу були бухгалтерські баланси (форма № 1) та звіт про прибутки і збитки (форма № 2) за 2001 і 2002 роки.
За даними бухгалтерської звітності було проведено аналіз фінансового стану фірми методом горизонтального і вертикального аналізу Бухгалтерського балансу та Звіту про прибутки та збитки, а також проведені дослідження по ефективності використання основних і оборотних коштів шляхом розрахунку коефіцієнтів, ліквідність, рентабельність і фінансова стійкість фірми, проведений аналіз рівня беззбитковості фірми двома способами - аналітичним і графічним.
Були зроблені висновки за отриманими даними і пропозиції щодо поліпшення і подальшого розвитку фінансово-господарського стану фірми.
На закінчення відзначимо, що фірма розвивається досить нединамічно, погіршується її фінансовий стан, темпи зростання прибутку нерастут, і великим недоліком у фінансово-господарської діяльності фірми є збільшення питомої ваги кредиторської заборгованості, тому що цей показник збільшує значення коефіцієнта левериджу, який значно впливає на показники прибутковості і загальний фінансовий стан фірми.
6.Список літератури.
1. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз. М.: ДІС, 1997.
2. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Річна і квартальна бухгалтерська звітність. М.: "Річ навіть і Сервіс", 1999.
3. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. М.: "Бухгалтерський облік", 1998.
4. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. М.: "Фінанси і статистика", 2000.
5. Ковальов В.В., Патров В.В. Як читати баланс. М.: "Фінанси і статистика", 1998.
6. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. Мн.: ТОВ "Нове знання", 1999.
7. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. М.: ИНФРА-М, 1999.
8. Ковальов В.В. Фінансовий Аналіз. Управління Капіталом. Вибір Інвестицій. Аналіз Звітності. 2-е вид.; Перероб. і доп. - М. Фінанси і статистика, 1997. С.113.
9. Балабанов І.Т. «Основи фінансового менеджменту.» - М.: Фінанси і статистика, 1995.-С.306, Фінанси: Навчальний посібник / За редакцією Ковальової А.М. - М.: Фінанси і статистика, 1997.
10. Збірник постанов уряду РФ.-М.:, 1996
11. Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» ПБУ 1 / 98: Утв. Наказом Мінфіну РФ від 9 грудня 1998р. № 60н / / Економіка і життя. - 1999. - № 3. - С. 24.
12. Положення з бухгалтерського обліку «Події після звітної дати» ПБУ 7 / 98: Утв. Наказом Мінфіну РФ від 25 листопада 1998р. № 56н / / Освіта в документах. - 1999. - № 4. - С. 66-71.
13. &
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова | 248.2кб. | скачати

Схожі роботи:
Аналіз фінансово-господарської діяльності фірми Лойтер 2
Аналіз фінансово-господарської діяльності 2
Аналіз фінансово-господарської діяльності
Аналіз фінансово-господарської діяльності 2
Аналіз фінансово-господарської діяльності ПУ Оршагаз 2
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 5
Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності
Бухгалтерський уч т і аналіз фінансово-господарської діяльності пр
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru