Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 4

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Введення
Ефективне використання машинного парку є важливим завданням розвитку економіки та підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається із застосуванням високопродуктивної, прогресивної техніки. Щоб забезпечити життєздатність підприємств в умовах ринкової економіки необхідно зміцнювати і своєчасно оновлювати їх технічну базу. Реалізація заходів щодо вдосконалення технічної бази виробництва вимагає розробки нових напрямків, які регулюють процес ефективного використання машин і устаткування на промислових підприємствах. Одним з найважливіших умов переходу до економіки вищої організації й ефективності є приведення в дію організаційно-економічних резервів. Найбільш значущими з них виступають ресурси і резерви поліпшення використання технологічного устаткування - серцевини активної частини основних промислово-виробничих фондів.
Формування нових ринкових відносин в умовах спаду промислового виробництва зумовлює необхідність удосконалення економічного механізму і вимагає ефективного управління технологічним потенціалом промислових підприємств.
Ефективне використання технологічного устаткування сприяє поліпшенню всіх техніко-економічних показників, у тому числі збільшення випуску продукції, зниження її собівартості, трудомісткості виготовлення і збільшення прибутку. У даній роботі розглянуто один із напрямів управлінського аналізу - аналіз ефективності використання технологічного обладнання.
Тому метою аналізу технологічного обладнання є виявлення можливостей подальшого поліпшення всіх техніко-економічних показників, у тому числі збільшення випуску продукції, зниження її собівартості, трудомісткості виготовлення і збільшення прибутку. Для виконання поставленої мети запропоновано ряд завдань:
1. Визначення сутності використання технологічного устаткування підприємства, як показника ефективності;
2. Детальний аналіз використання технологічного обладнання підприємства.
У другій частині курсової роботи метою є техніко-економічний аналіз, що припускає наступну послідовність цілей:
1. Аналіз обсягу виробництва і реалізації продукції (продажу);
2. Аналіз використання матеріальних ресурсів;
3. Аналіз використання робочої сили;
4. Аналіз витрат виробництва;
5. Аналіз прибутку.
Аналіз фінансового стану підприємства за даними бухгалтерської звітності представлено в третій частині, його специфічні завдання зведені:
1. Загальна оцінка структури майна організації та його джерел за даними балансу;
2. Аналіз ліквідності бухгалтерського балансу;
3. Оцінка банкрутства;
4. Розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів платоспроможності;
5. Аналіз показників фінансової стійкості;
6. Аналіз ділової активності організації;
7. Аналіз фінансових результатів і рентабельності підприємства.
Всі перераховані вище завдання дають повний і всебічний аналіз фінансової діяльності підприємства, допомагають визначити динаміку положення фірми, її стабільності і можливості в перспективі. А наявність досить об'ємного переліку цілей і завдань відповідно дають повноту охоплення аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства.

1 Аналіз використання технологічного обладнання підприємства
1.1 Сутність використання технологічного устаткування підприємства, як показника ефективності
Аналіз роботи обладнання заснований на системі показників, що характеризують його використання за чисельністю, часу роботи і
потужності.
Все обладнання господарюючого суб'єкта підрозділяється на готівкове, встановлене і діюче, знаходиться в ремонті і на модернізації, і резервне. Оптимальною вважається ситуація, при якій за величиною наявне, встановлене і діюче обладнання приблизно однаково.
Для оцінки використання - обладнання зіставляють з встановленим, а встановлене з працюючим. Так як не всі наявне обладнання встановлено і не все встановлене обладнання експлуатується. Крім того, визначаються коефіцієнти використання наявного і встановленого обладнання. [2, 185]
Для характеристики ступеня залучення обладнання розраховують:
¾ коефіцієнт використання парку наявного обладнання (Кн): (1)
¾ коефіцієнт використання парку встановленого обладнання (Ку): , (2)
¾ коефіцієнт використання устаткування зданого в експлуатацію: Кількість встановленого обладнання;
. (3)
Якщо значення показників близькі до одиниці, то обладнання
використовується з високим ступенем завантаження, а виробнича програма відповідає виробничої потужності.
Таблиця 1 Показники, що характеризують фонд часу використання устаткування
Показник фонду часу
Умовне позначення
Формула розрахунку
Примітки
Календарний фонд
Тк
Тк = Т к.д. 24
Т К.Д. - число календарних днів за аналізований період, дн.
Номінальний
(Режимний) фонд
Тн
Тн = Т P.СМ. tсм
Т P. СМ - число робочих змін за аналізований період tсм - тривалість робочої зміни, час
Ефективний
(Реальний) фонд
ТЕФ
ТЕФ = Т н - Т пл
Т пл - час планового ремонту, год
Корисний
(Фактичний) фонд
Тф
Тф = ТЕФ - Тпр
Тпр - час позапланових простоїв, годину
Рівень внутрізмінного використання устаткування характеризує коефіцієнт завантаження обладнання Кз, який дозволяє оцінити втрати часу роботи обладнання з-за планово-попереджувальних ремонтів і т.д:
Кз = Тф / Тк або Тф / Тн або Тф / ТЕФ (3)
Рівень умовного використання устаткування характеризує коефіцієнт змінності (КСМ):
. (4)
Під інтенсивної завантаженням обладнання розуміють оцінку його продуктивності.
Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування (Кі) визначається:
. (5)
Узагальнюючим показником, що характеризує комплексне використання обладнання, є показник інтегральної навантаження (Кинт):
Кинт = Кз. Кі. (6)
[1, 56].
1.2 Аналіз екстенсивного використання устаткування
Для характеристики екстенсивного завантаження обладнання аналізують використання устаткування за часом: баланс часу роботи та коефіцієнт його змінності.
Для характеристики ступеня екстенсивного завантаження обладнання вивчається баланс часу його роботи. Він включає:
календарний фонд часу - максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів у звітному періоді множиться на 24 год та на кількість одиниць встановленого обладнання);
режимний фонд часу (кількість одиниць встановленого обладнання множиться на кількість робочих днів звітного періоду та на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності);
плановий фонд - час роботи обладнання за планом. Відрізняється від режимного часом знаходження обладнання в плановому ремонті і на модернізації;
фактичний фонд відпрацьованого часу.
Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дозволяє встановити ступінь виконання плану по введенню обладнання в експлуатацію за кількістю і термінами; календарного і режимного - можливості кращого використання устаткування за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового - резерви часу за рахунок скорочення витрат часу на ремонт .
Для характеристики використання часу роботи устаткування застосовуються такі показники:
коефіцієнт використання календарного фонду часу:
(7)
коефіцієнт використання режимного фонду часу:
(8)
коефіцієнт використання планового фонду часу:
(9)
питома вага простоїв у календарному фонді:
(10)
де , Т п, Т р, Т к - відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання; ПР - простої устаткування ..
Під інтенсивної завантаженням обладнання мається на увазі випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (1 машинно-годину). Показником інтенсивності роботи устаткування є коефіцієнт інтенсивного його завантаження:
(11)
де - Відповідно фактична і планова середньогодинна вироблення.
Узагальнюючий показник, комплексно характеризує використання обладнання, - коефіцієнт інтегральної навантаження - представляє собою добуток коефіцієнтів екстенсивного і інтенсивного завантаження обладнання:
(12)
У процесі аналізу вивчаються динаміка цих показників,
виконання плану і причини їх зміни.
По групах однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності і інтенсивності використання:
(13)
де К i кількість i-го устаткування; - Кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання; - Коефіцієнт змінності роботи устаткування; - Середня тривалість зміни; - Вироблення продукції за одну машинно-година на -М обладнанні.
Розрахунок впливу цих чинників виробляється способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць.
Методика розрахунку способом ланцюгової підстановки:











Методика розрахунку способом абсолютних різниць:



План по випуску товарної продукції може бути перевиконано за рахунок збільшення кількості обладнання та виробітку продукції за один машинно-год. Понадпланові цілоденні, внутрішньозмінні простої устаткування і зниження коефіцієнта змінності викликають зменшення обсягу товарної продукції по відношенню до плану. Більш повне використання обладнання розглядають як можливий резерв
збільшення виробництва продукції.

2. Техніко-економічний аналіз фанерного виробництва
2.1 Аналіз обсягу виробництва і реалізації продукції (продажу)
Аналіз обсягу виробництва і реалізації продукції починається з аналізу ефективності використання основного технологічного обладнання - клеїльний прес. У зв'язку з тим, що ефективний фонд часу роботи устаткування збільшився на 2% (за рахунок зменшення простою в ремонті) і збільшилася середньогодинна продуктивність пресів (за рахунок скорочення часу обороту на 5%), необхідно проаналізувати, наскільки збільшився випуск продукції в натуральному вираженні. Для цього розраховується таблиця 1 (Додаток Б).
Порівняння отриманих в аналітичній таблиці фактичних даних з відповідними плановими значеннями показує, що сумарний випуск продукції (фанери) збільшився на 2541,009 м3 (31283,5572-28742,5486). Збільшення випуску продукції за факторами (за рахунок збільшення ефективного фонду часу роботи обладнання і за рахунок збільшення середньогодинної продуктивності пресів) виявляється інтегральним методом за такою залежністю:
QUOTE , (4)
де Q - обсяг випуску продукції (фанери), м 3;
Т еф - фонд ефективного часу роботи обладнання, пресово-годину;
q годину - середньогодинна продуктивність клеїльний прес, м 3.
QUOTE (5) м 3; (5)
м 3. (5)
Отже, за рахунок фонду ефективного часу роботи устаткування випуск фанери збільшився на 605,6443 м 3 , А в результаті збільшення середньогодинної продуктивності клеїльний прес - на 1266,014 м 3 .
Необхідно виявити величину зміни обсягу продукції у вартісному вираженні (за товарної продукції), а так само ступінь зміни цін - для цього складається таблиця 2 (Додаток Б).
Аналіз виконується шляхом обчислення індексів.
Індекс вартості товарної продукції визначається так:
, (7)
де Q - обсяг виробництва продукції за планом і фактично в натуральному вираженні, м 3;
Р - оптова ціна за одиницю продукції за планом і фактично, руб.

Отже, фактична вартість товарної продукції в порівнянні з планом змінилася (збільшилася) на 3,26% або на 6120,9 млн. руб. (+193924,4672 -187803,4871). Таке збільшення відбулося за рахунок зростання валового випуску продукції і оптових цін підприємства.
Індекс фізичного обсягу продукції визначається за наступним виразом:
()
Отже, фізичний обсяг товарної продукції знизився на 6,12% за рахунок зміни структури продукції, що випускається. У зв'язку з цим зменшення продукції склало -11488,79 млн. руб. (176314,6883-187803,4871).
Відносне зміна цін обчислюється за допомогою індексу цін:
(9)
Отже, ціни на продукцію, що випускається збільшилася в середньому на 9,08% і за рахунок цього збільшення товарної продукції склало 17609,78 млн. руб. (193924,4672-176314,69).
При цьому вплив на зміну середньої ціни структурних зрушень (збільшення або зменшення питомої ваги більш високих або низьких сортів фанери в загальному обсязі її випуску) аналізується за допомогою відповідного індексу структурних зрушень.
(10)
Отже, у зв'язку з тим, що у фактичному випуску фанери збільшилася частка більш дешевих видів фанери.
Ступінь виконання плану випуску продукції за асортиментом аналізується за допомогою таблиці 1.
Таблиця 1 - Ступінь виконання плану випуску продукції за асортиментом
Найменування продукції
Товщина
Обсяг продукції, м3
Планова ціна, тис. руб.
Випуск продукції за планом у планових цінах, тис. крб.
Фактичний випуск продукції в планових цінах, тис. крб.
план
факт
всього
в тому числі
в рахунок плану
понад план
1
2
3
4
5
6
7
8
9
ФК
4
5850
5850
6,22
47761,93
49465,38
49465,38
0,00
8
7150
7150
5,49
31674,06
39699,31
31674,06
8025,25
ФСФ
5
5806,15
6600,45
6,50
48729,00
34860,00
34860,00
0,00
6
6508,03
7399,67
6,63
59638,50
52290,00
52290,00
0,00
Разом
25314,2
27000,12
187803,49
176314,69
168289,44
8025,25
100,00
93,88
89,61
4,27
З даних таблиці 1 видно, що план по асортименту виконаний на 93,88%, при цьому надплановий випуск фанери 4,27%.
Далі розраховуються показники якості продукції (Таблиця 2).
Якість фанери виявляється через визначення середнього коефіцієнта сортності:
, (11)
де К - коефіцієнт сортності для відповідного форту фанери.
Таблиця 2 - Розрахунок середнього коефіцієнта сортності продукції (фанери)
Марка фанери
Сорт фанери
Товщина фанери
Валовий випуск, м 3
Коефіцієнт сортності
Твір (

)
план (q)
факт (q 1)


ФК
А / АВ
4
1151,12092
454,0607295
3
3453,36
1362,18
8
910,261378
1080,351391
1,8
1638,47
1944,6325
АВ / У
4
3453,36275
1362,182189
2
6906,72
2724,3643
8
2730,78413
1080,351391
1,4
3823,09
1512,4919
В / ВВ
4
1534,82789
4086,546566
1,5
2302,24
6129,8198
8
910,261378
3241,054173
1,1
1001,28
3565,1595
ВВ / С
4
1151,12092
1362,182189
1
1151,12
1362,1821
8
910,261378
1080,351391
0,7
637,183
756,24
З / С
4
383,706972
1816,242918
0,65
249,409
1180,55
8
303,420459
1440,468521
0,5
151,710
720,23
ФСФ
А / АВ
5
900
300
3
2700
900
6
1350
450
1,9
2565
855
АВ / У
5
2700
900
2
5400
1800
6
4050
1350
1,4
5670
1890
В / ВВ
5
2700
2700
1,5
4050
4050
6
1800
4050
1,1
1980
4455
ВВ / С
5
900
900
1
900
900
6
1350
1350
0,7
945
945
З / С
5
300
1200
0,65
195
780
6
450
1800
0,5
225
900
Разом
28742,5486
31283,5572
45944,61
38732,88
Середній коефіцієнт сортності за планом:

Середній коефіцієнт сортності фактично:

Отже, через збільшення у загальному обсяг випуску більш низьких сортів фанери її якість знизилося на 22,54%.
2.2 Аналіз використання матеріальних ресурсів
Аналіз використання матеріальних ресурсів починається з визначення матеріаломісткості продукції в плановому і звітному періодах. Спочатку складається аналітичні таблиці 6, 7, 8, 9. При цьому враховується, що норми витрат цих ресурсів зменшилися на 5%, а ціни на них, а так само на тепло та електроенергію зросли на 7%.
Матеріаломісткість продукції визначається за наступною формулою:
, (12)
де Q - валовий випуск продукції, м 3;
Ц - ціна сировини, матеріалів чи енергії, руб.;
Н - норма витрати на 1 м 3 сировини, матеріалів чи енергії, од. ізм.;
Р - ціна 1 м 3 продукції (фанери), грн.
На підставі розрахованих даних таблиць матеріаломісткість продукції за планом склала:
руб.
Матеріаломісткість продукції фактично становила:
руб.
Отже, матеріаломісткість збільшилась на 8%:
%
У вартісному вираженні абсолютна величина матеріальних витрат збільшилася на 7315,375116 тис. руб. (72417,94 - 65102,57). На зміну величини матеріальних витрат вплинули три фактори: збільшення валового випуску продукції (фанери), зростання цін на ресурси і зниження норми і витрати на одиницю продукції. Взаємозв'язок цих факторів можна сформулювати так:
, (8)
Аналіз впливу різних факторів на величину матеріальних витрат здійснюється методом ланцюгових підстановок (таблиця 9).
Таблиця 3-Аналіз впливу різних факторів на величину матеріальних витрат
Види сировини, матеріалів, енергії




тис. руб.
тис. руб.
тис. руб.
тис. руб.
Фанерний кряж
ФК
23087,4817
27356,37609
29271,32242
27807,75629
ФСФ
26100
26100
27927
26578,8
Смола
ФК (КФ-МТ)
5208,398447
6171,43561
6603,487233
6277,518914
ФСФ (СФЖ-3013)
4591,02
4591,02
4912,3914
4660,278
Теплоенергія
ФК
2440,676637
2891,959758
3094,396941
3094,396941
ФСФ
2904
2904
3107,28
3107,28
Електроенергія
ФК
352,4963724
417,6732421
445,5181249
445,5181249
ФСФ
418,5
418,5
446,4
446,4
Разом
65102,57316
70850,9647
75807,79611
72417,94828
У результаті збільшення обсягу випуску продукції матеріальні витрати збільшилися на 5748,39 тис. руб. (70850,9647 - 65102,57316). У результаті зростання цін на всі ресурси матеріальні витрати збільшилися на 4956,83 тис. руб. (75807,79611 - 70850,9647). У результаті зменшення норм витрат матеріальних ресурсів (фанерного кряжу і клейових матеріалів) витрати знизилися на 3389,84 тис. руб. (72417,94828 - 75807,79611).
2.3 Аналіз використання робочої сили
У відповідність з вихідними даними фонд ефективного часу одного робітника збільшився на 3% (за рахунок зменшення днів невиходів по хворобі та внутрізмінних втрат робочого часу), а трудомісткість одиниці продукції знизилася на 5%.
Облікова чисельність бригади робітників визначається за формулою:
, (9)
де Q - обсяг випуску продукції (фанери), м 3;
Н вр - норма часу на одиницю випущеної продукції, чол-год / м 3;
П - планований середній відсоток виконання норм,%;
Т еф - ефективний фонд часу одного робітника, год / рік.
Тому, абсолютна економія чисельності робітників склала:
чол.
Відносна економія чисельності:
чол.
Для аналізу використання робочого часу і продуктивності праці необхідно розрахувати показники за формою таблиці 10, яка показує, що за минулий рік втрат робочого часу фактично немає. Більш того, додатково відпрацьовано 2955 люд.-години і, відповідно, вироблено фанери 2541 м 3. Середньорічне виробництво одного основного робітника в рік зросла на 9,98%, а середньогодинна вироблення на 6,79%.
Це пов'язано з тим, що на зростання середньорічної вироблення вплинув не тільки зростання середньогодинної вироблення, але й збільшення річного фонду робочого часу одного робітника, оскільки між цими показниками має місце наступна залежність:
, (10)
Таблиця 10 - Аналіз продуктивності праці
Показники
План
Факт
Відхилення (+/-)
Відсоток виконання
Обсяг виробництва продукції, м 3
28742,54863
31283,5572
2541,008563
108,8405819
Середньооблікова кількість основних робітників, чол.
96
95
-1
98,96
Середньооблікова кількість працюючих, чол.
130
128
-2
98,46
Опрацьовано основними робочими людино-годин на рік
154080
157035
2955
101,92
Середня вироблення:
Одного працюючого в рік, м3
221,0965279
244,4027906
23,30626265
110,541216
Одного основного робітника в рік, м3
299,4015483
329,3006021
29,89905381
109,9862723
Одного основного робітника в годину, м3
0,186543021
0,199213915
0,012670895
106,7924785
Вплив на середньорічну вироблення одного робочого зазначених факторів аналізується методом ланцюгових підстановок (табл. 11).
Таблиця 11 - Аналіз впливу різних факторів на середньогодинну вироблення робочого
Показники


Відхилення
За планом
1605,000
0,187
299,402
-
Фонд ефективного часу робочого
1653,000
0,187
308,356
8,954
Середньогодинна вироблення робочого
1653,000
0,199
329,301
20,945
Середньорічне виробництво робочого за фактом в порівнянні з планом збільшилася на 29,899 м3, в тому числі за рахунок збільшення фонду ефективного часу одного робітника на 8,954 м3 і за рахунок збільшення середньогодинної вироблення на 20,945 м3.
Аналіз заробітної плати починається з побудови таблиці 12 з урахуванням того, що фактично збільшився обсяг випуску продукції (фанери), знизилася трудомісткість продукції (на 5%) і збільшилася середньогодинна тарифна ставка (на 5%).
Фактичний фонд заробітної плати збільшився в порівнянні з плановою величиною на 150,73 тис. руб. (1908,13 - 1757,39). Це стало наслідком зміни тарифного фонду заробітної плати основних робітників у результаті впливу вказаних вище чинників (зміни обсягу випуску продукції, її трудомісткості і середньогодинної тарифної ставки основних виробничих робітників). Вплив цих факторів виявляється методом ланцюгових підстановок або абсолютних різниці (таблиця 13).
Таблиця 13 - Аналіз впливу різних факторів на тарифний фонд заробітної плати основних виробничих робітників
Показники
Обсяг виробництва, м 3
Середньогодинна тарифна ставка, крб.
Технологічна трудомісткість 1 м 3 фанери
Тарифний фонд заробітної плати, тис. руб.
Відхилення (+/-)
1
2
3
4
5
6
План
28742,54
5,79
6
998,51
Обсяг виробництва фанери
31283,55
5,79
6
1086,79
88,2746
Середньогодинна тарифна ставка, крб.
31283,55
6,08
6
1141,22
54,4334
Технологічна трудомісткість 1 м3 фанери
31283,55
6,08
5,7
1084,16
-57,061
Тарифний фонд заробітної плати основних виробничих робітників фактично, в порівнянні з планом збільшився на 85,65 (1084,16-998,51) руб. в тому числі:
1) за рахунок зростання обсягу виробництва продукції він зріс на 88,27 тис. руб.;
2) за рахунок збільшення середньої тарифної ставки тарифний фонд заробітної плати зріс на 54,4334 тис. руб.;
3) за рахунок зниження технологічної трудомісткості 1 м 3 фанери цей показник зменшився на 57,061 тис. руб.

2.4 Аналіз витрат виробництва
Аналіз собівартості продукції починається з визначення відхилення від планової собівартості випущеної продукції (фанери) шляхом зіставлення фактично випущеної продукції (фанери), оціненої за планової собівартості, і тієї ж продукції, оціненої за фактичної (звітної) собівартості.
Попередньо складається калькуляція собівартості фактично випущеної продукції (фанери) (таблиця 14).
Таблиця 14 - Калькуляція собівартості фанери, тис. руб.
№ п / п
Статті витрат
За планом
Фактично
( 25314,18 м 3 )
( 27000,12 м 3 )
Витрати на 1 м3 фанери
Витрати на весь випуск
Витрати на 1 м3 фанери
Витрати на весь випуск
1
Сировина за мінусом зворотних відходів (8% від вартості сировини)
1,574407466
45252,48317
1,599422709
50035,6318
2
Матеріали (смола)
0,340937701
9799,418447
0,349634054
10937,7969
3
Енергія на технологічні цілі
0,212774208
6115,67301
0,226751549
7093,59507
4
Заробітна плата основних робітників
0,0611424
1757,388406
0,06099456
1908,12681
5
Відрахування на соцстрах і в інші фонди (26% від п. 4)
0,015897024
456,9209854
0,015858586
496,11297
6
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
0,062976672
1810,110058
0,062824397
1965,37061
(103% від п. 4)
7
Цехові витрати (90% від п. 4)
0,05502816
1581,649565
0,054895104
1717,31413
Цехова собівартість валового випуску фанери
2,323163631
66773,64364
2,370380958
74153,9483
8
Загальнозаводські витрати (80% від цехової с / с)
1,858530905
53418,91491
1,896304767
59323,1586
Виробнича собівартість валового випуску фанери
4,181694535
120192,5585
4,266685725
133477,107
9
Позавиробничі витрати
0,083633891
2403,851171
0,076840724
2403,85117
(2% від виробничої с / с)
Повна собівартість валового випуску фанери
4,265328426
122596,4097
4,343526448
135880,958
Видно, що в собівартість продукції включає матеріальні витрати, енерговитрати, витрати на оплату праці, утримання та експлуатацію устаткування, цехові, загальнозаводські та позавиробничі витрати.
Повна собівартість валового випуску продукції зросла в звітному періоді у порівнянні з плановими показниками на 13,28 млн. руб. таке збільшення відбулося за рахунок збільшення всіх статтею калькуляції собівартості продукції.
Таблиця 15 - Визначення відхилень від плану собівартості фактично випущеної продукції
№ п / п
Статті витрат
Фактичний випуск фанери
Абсолютне відхилення, тис. руб.
за плановою собівартістю, тис. руб.
за фактичною собівартістю, тис. руб.
1
Сировина за мінусом зворотних відходів
49253,06602
50035,63179
782,5657706
2
Матеріали (смола)
10665,74406
10937,79691
272,0528504
3
Енергія на технологічні цілі
6656,334093
7093,595066
437,2609728
4
Заробітна плата основних робітників
1912,751768
1908,126806
-4,624961096
5
Відрахування на соцстрах і в інші фонди
497,3154596
496,1129697
-1,202489885
6
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
1970,134321
1965,370611
-4,763709929
7
Цехові витрати
1721,476591
1717,314126
-4,162464986
8
Загальнозаводські витрати
58141,45785
59323,15863
1181,700774
9
Позавиробничі витрати
2616,365603
2403,851171
-212,5144325
Повна собівартість валового випуску фанери
133434,6458
135880,9581
2446,3
Як видно з таблиці 15 за статтями витрат, пов'язаних з використанням матеріальних ресурсів (сировина, матеріали, енергія), має місце перевищення фактичних видатків над плановими (у зв'язку зі збільшенням рівня цін на матеріальні ресурси). За іншими витратами (заробітна плата робітників з відрахуваннями, цехові і позавиробничі витрати) має місце економія. Однак, подорожчання матеріальних ресурсів призвело до того, що повна фактична собівартість фактичного випуску фанери перевищила планову його собівартість на 2446,3 тис. руб.
Аналіз собівартості продукції включає аналіз витрат на 1 карбованець товарної продукції. Для цього будується таблиця 16.

Таблиця 16 - Вплив різних факторів на рівень витрат на 1 карбованець товарної продукції
Показники
Випуск продукції за планом, за план. собівартість-і і план. цінами, тис. руб.
Фактичний випуск продукції
за плановою собівартістю і план. цінами, тис. руб.
за плановою собівартістю і фактичними цінами, тис. Руб.
за факт. собівартості і факт. цінами, тис. руб.
Собівартість товарної прод.
122596,4097
133434,6458
133434,6458
135880,9581
Вартість товарної продукції
155328,2729
147097,2779
161785,7082
161785,7082
Витрати на 1 руб. товарної прод-і, коп.
78,92
90,71
82,47
83,98
Витрати на 1 карбованець товарної продукції (валовий) в основному залежать від трьох чинників: структури (асортименту) продукції, оптових цін підприємства та собівартості продукції.
Як видно з таблиці 16 витрати на 1 карбованець товарної продукції в цілому збільшилися на 8,23 копійок (90,71 - 82,47), в тому числі:
- За рахунок структурних зрушень витрати на 1 карбованець товарної продукції зросли на 11,78 копійок (90,71 - 78,92). Отже, збільшення у випуску фанери нижчих сортів зменшили витрати на 1 карбованець товарної продукції.
- За рахунок зміни оптових цін на фанеру (збільшення їх рівня) витрати на 1 карбованець товарної продукції знизилися на 8,24 копійок.
- За рахунок збільшення рівня собівартості продукції витрати на 1 карбованець товарної продукції зросли на 1,51 копійку (83,98 - 82,47).
2.5 Аналіз прибутку
На зміну розміру прибутку впливають такі фактори:
- Зміна оптово-відпускних цін;
- Зміна собівартості продукції;
- Зміна обсягу реалізованої продукції;
- Асортиментні зрушення в структурі реалізованої продукції.
Вплив цих факторів представлено в таблиці 17.
Таблиця 17 - Аналіз впливу різних факторів на розмір прибутку
Показники
За планом
За фактом
1. Виробнича собівартість фактично випущеної продукції, тис. руб.
130818,28
133477,1
2. Позавиробничі витрати, тис. руб.
2403,851171
2403,851171
3. Обсяг реалізації (продажу)
155328,28
161785,71
4. Прибуток
22106,14
25904,75
5. Обсяг реалізації (продажу) за цінами, прийнятим в плані
147097,28
Вплив на розмір прибутку зміни оптово-відпускних цін визначається шляхом зіставлення обсягу реалізації (продажу) по звітному році відповідно, у фактичних і планових цінах. Ця різниця становить 14688,5 тис. руб. (161785,71 - 147097,28). Отже, за рахунок зростання цін прибуток підприємства збільшився на 14688,5 тис. крб.
Далі оцінюємо вплив зміни собівартості реалізованої продукції на величину прибутку. За виробничої собівартості за рахунок оцінки фактично виробленої продукції в планової і фактичної собівартості має місце збільшення собівартості на 2658 тис. руб. (133477,1 - 130818,28). Отже, на цю ж суму зменшився розмір прибутку.
Позавиробничі витрати за планом і фактом залишилися без змін. У той же час має місце зростання обсягу реалізації (продажу) на 4,16%:

Отже, при зростанні позавиробничих витрат відповідно до зростання обсягу реалізації вони досягли б 2503,85 тис. руб. значить по позавиробничі витрати як умовно-постійних має місце економія в сумі 100,1 тис. руб. (2503,85138 - +2403,851171).
Отже, за рахунок збільшення собівартості продукції на 2557,9 (2658 - 100,1), на ту ж суму зменшився розмір прибутку.
За рахунок збільшення обсягу реалізації на прибуток, за інших рівних умов має збільшитися на 906,351 тис. руб. ( ).
Вплив на розмір прибутку асортиментних зрушень структурі реалізованої продукції виявляється балансовим методом.
Прибуток за планом (за рахунок впливу всіх факторів знизилася на 3798,61 тис. руб. (25904,75 - 22106,14). За рахунок же впливу тільки трьох факторів (зміни цін, собівартості і обсягу реалізації) прибуток зріс на 22609,651 тис. руб. (14688,5 - 2557,9 + 906,351). Отже, значне зниження прибутку підприємства відбулося за рахунок зрушень в асортименті продукції, що випускається (збільшення виробництва і реалізації більш низьких сортів фанери, а значить і більш дешевою) ця величина становила - 26408,261 тис. руб.

3 Аналіз фінансового стану підприємства
3.1 Загальна оцінка структури майна організації та його джерел за даними балансу
Аналіз активів, зобов'язань і капіталу організації проводиться за балансом (форма № 1). Аналітичний баланс корисний тим, що зводить воєдино і систематизує ті розрахунки, які зазвичай здійснює аналітик при ознайомленні з балансом охоплено багато важливих показників, що характеризують статистику і динаміку фінансового стану організації (таблиця 12). Цей баланс фактично включає показники як горизонтального, так і вертикального аналізу.
Таблиця 12 - Схема побудови аналітичного балансу ( 2006 р .)
Найменування статей
Абсолютні величини
Відносні величини
Зміни
на початок року
на кінець року
на початок року
на кінець року
в абсолютних величинах
в структурі
у% до величини на початок року
у% до зміни підсумку балансу
АКТИВ
1. Основні засоби
2. Запаси:
Сировина, матеріали
Готова продукція і товари для перепродажу
Витрати майбутніх періодів
3. ПДВ по придбаних цінностях
4. Дебіторська заборгованість (платежі протягом 12 місяців)
4.1 покупці і замовники
5. Грошові кошти
1348
637
178
271
188
23
1082
670
20
1124
1228
763
345
220
38
817
563
79
43,3
20,5
5,7
8,7
6,0
0,7
34,8
21,5
0,6
34,2
37,4
23,2
10,5
6,7
1,2
24,9
17,1
2,4
-224
591
585
74
32
15
-265
-107
59
-9,1
16,9
17,5
1,8
0,7
0,5
-9,9
-4,4
1,8
-16,6
92,8
328,7
27,3
17,0
65,2
-24,5
-16
295
-127
335,8
332,4
42,0
18,1
8,5
-150,5
-60,8
-33,5
БАЛАНС (Б)
3110
3286
100
100
176
0
5,7
100
ПАСИВ
1. Статутний капітал
2. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
3. Позики і кредити
4. Кредиторська заборгованість:
4.1 постачальники та підрядники
4.2 заборгованість перед персоналом організації
4.3 заборгованість перед ЦПФ
4.4 заборгованість з податків і зборів
4.5 інші кредитори
716
1028
643
723
167
260
104
170
22
716
500
1263
807
570
141
14
72
10
23,0
33,1
20,7
23,2
5,4
8,4
3,3
5,5
0,7
21,8
15,2
38,4
24,6
17,3
4,3
0,4
2,2
0,3
0
-528
620
84
403
-119
-90
-98
-12
-1,2
-17,9
17,7
1,4
11,9
-4,1
-2,9
-3,3
-0,4
0
-51,36
96,4
11,6
241,3
-45,8
-86,5
-57,6
-54,5
0
-300
352,3
47,7
229
-67,6
-51,1
-55,7
-6,8
БАЛАНС (Б)
3110
3286
100
100
176
0
5,7
100
Аналітичний баланс, наведений у цій таблиці включає показники горизонтального аналізу: в активі у порівнянні кінця і початку 2006 року має місце зниження основних засобів та дебіторської заборгованості (на 224 і 265 тис. рублів відповідно), по іншим статтям спостерігається підвищення; з аналізу пасиву - зниження нерозподіленого прибутку та заборгованостей перед персоналом, перед ЦПФ, з податків і зборів. Структурні зрушення в пасиві у порівнянні почала з кінцем періоду відбулися а саме: збільшення питомої ваги позик і кредитів - на 17,7%, кредиторської заборгованості по постачальникам і підрядникам - 11,9%, зниження відбулися за іншими статтями кредиторської заборгованості і по нерозподіленого прибутку - на 17,9%; структура балансу активу - зниження відбулося в статті «основні засоби» (9,1%) і «дебіторська« заборгованість »(9,9%), а підвищення по іншим статтям, найбільше по запасах (сировина і матеріали - на 17,5%).
Таким чином, валюта балансу збільшилася на 176 тис. рублів, на 5,7% по відношенню початку періоду до кінця 2006 року.
Таблиця 13 - Схема побудови аналітичного балансу ( 2007 р .)
Найменування статей
Абсолютні величини
Відносні величини
Зміни
на нач.года
на кін. року
на поч. року
на кін.
року
в абсол.велічінах
в структурі
у% до поч. року
у% до ізменітога балансу
АКТИВ
1. Основні засоби
2. Запаси:
Сировина, матеріали
Готова продукція і товари для перепродажу
Витрати майбутніх періодів
3. ПДВ по придбаних цінностях
4. Дебіторська заборгованість (платежі протягом 12 місяців)
4.1 покупці і замовники
5. Грошові кошти
1124
1228
763
245
220
38
817
563
79
1290
1186
759
215
212
47
1935
1022
867
34,2
37,4
23,2
7,5
6,7
1,2
24,9
17,1
2,4
24,2
22,3
14,3
4,0
4,0
0,9
36,3
19,2
16,3
166
-42
-4
-30
-8
9
1118
459
788
-10
-15,1
-8,9
-3,5
-2,7
-0,3
11,4
2,1
13,9
14,8
-3,4
-0,5
-12,2
-3,6
76,6
136,8
81,5
997,5
8,1
-2,1
-0,2
-1,5
-0,4
1,4
54,8
22,5
38,6
БАЛАНС (Б)
3286
5325
100
100
2039
0
62,1
100
ПАСИВ
1. Статутний капітал
2. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
3. Позики і кредити
4. Кредиторська заборгованість:
4.1 постачальники та підрядники
4.2 заборгованість перед персоналом організації
4.3 заборгованість перед ЦПФ
4.4 заборгованість з податків і зборів
4.5 інші кредитори
716
500
1263
807
570
141
14
72
10
716
1355
1183
2071
1625
162
35
235
14
21,8
15,2
38,4
24,6
17,3
4,3
0,4
2,2
0,3
13,4
25,4
22,2
38,9
30,5
3,0
0,7
4,4
0,3
0
855
-80
1264
1055
21
21
163
4
-8,4
10,2
-16,2
14,3
13,2
-1,3
0,3
2,2
0
0
171
-6,3
156,6
185,1
-14,9
150
226,4
40
0
41,9
-3,9
62,0
51,7
1,03
1,03
8,0
0,2
БАЛАНС (Б)
3286
5325
100
100
2039
0
62,1
100
Аналітичний баланс, наведений в таблиці 13 включає показники горизонтального аналізу, які свідчать про зниження запасів (зокрема готової продукції) та підвищення в балансі вартості основних засобів, грошових коштів у загальній сумі, що стосується пасиву, то зниження позначилося на статті «кредити і позики », інші підвищення відбулися, особливо, кредиторська заборгованість на 1264 тис. рублів (постачальники і підрядники); структура балансу активу в порівнянні на початок і на кінець року змінилася: підвищення дебіторської заборгованості (на 11,4%), тобто її питома вага склала 36,3% і грошові кошти (на 13,9%) з питомою вагою на кінець періоду 16,3%; структура балансу пасиву досягла позитивної динаміки в питомих вагах нерозподіленого прибутку (на 10,2%), кредиторської заборгованості (на 14,3%) і заборгованості по податках і зборах (на 2,2%), негативне зміна питомих ваг - кредити і позики (на 16,2%) і перед персоналом (на 1,3%).
Таким чином, валюта балансу збільшилась на 2039 тис. рублів, у відсотках до величини на початок року на 62,1%, що обумовлено зростанням і спадом окремих статей балансу, зокрема збільшенням грошових коштів, збільшенням основних коштів і дебіторської заборгованості.
Безпосередньо з аналітичного балансу можна отримати ряд найважливіших характеристик фінансового стану організації. У число досліджуваних показників обов'язково потрібно включати наступні:
1. Загальну вартість активів організації, що дорівнює сумі розділів I і II (стор. 190 + стор 290): на початок 2006 року склала 3110 тис. руб.; На кінець (початок) 2006 (2007) року - 3286 тис. руб.; На кінець 2007 р . - 5325 тис. руб.
2. Вартість іммобілізованих (тобто необоротних) коштів (активів) або нерухомих активів, рівну підсумку розділу I баланс (стор. 190): на початок 2006 року склала 1348 тис. руб.; На кінець (початок) 2006 (2007) - 1124 тис. руб.; на кінець 2007 року - 1290 тис. руб.
3. Вартість мобільних оборотних коштів, рівну підсумку розділу II балансу (стор. 290): на початок 2006 року склала 1762 тис. руб.; На кінець (початок) 2006 (2007) року - 2162 тис. руб.; На кінець 2007 р . - 4035 тис. руб.
4. Вартість матеріальних оборотних коштів (стор. 210 +220): на початок 2006 року склала 660 тис. руб.; На кінець (початок) 2006 (2007) року - 1266 тис. руб.; На кінець 2007 р . - 1233 тис. руб.
5. Величину власного капіталу організації, рівну підсумку розділу III балансу (стор. 490): на початок 2006 року склала 1744 тис. руб.; На кінець (початок) 2006 (2007) року - 1216 тис. руб.; На кінець 2007 р . - 2071 тис. руб.
6. Величину позикового капіталу, що дорівнює сумі підсумків розділів IV та V балансу (стор. 590 + стор 690): на початок 2006 року склала 1366 тис. руб.; На кінець (початок) 2006 (2007) року - 2070 тис. руб.; на кінець 2007 р . - 3254 т. р..
7. Величину власних коштів в обороті, що дорівнює різниці підсумків розділів III і I балансу (стор. 490 - стор 190): на початок 2006 року склала 396 тис. руб.; На кінець (початок) 2006 (2007) року - 92 тис. руб .; на кінець 2007 р . - 781 тис. руб.
8. Величина фінансово-експлуатаційних потреб (ФЕП), що дорівнює різниці між запасами, ПДВ, дебіторською заборгованістю і сумою кредитної заборгованості (стор.210 + стр220 + стр.230 + стр.240-стр620): на початок 2006 року склала 1019 тис. руб. ; на кінець (початок) 2006 (2007) року - 1276 тис. руб.; на кінець 2007 р . - 1097 тис. руб.
9. Величина перманентного капіталу, що дорівнює сумі власного капіталу і довгострокових зобов'язань (стор. 490 + стор 590): на початок 2006 року склала 1744 тис. руб.; На кінець (початок) 2006 (2007) року - 1216 тис. руб.; На кінець 2007 р . - 2071 тис. руб.
10. Робочий капітал, що дорівнює різниці між оборотними активами і поточними зобов'язаннями (підсумок розділу II стор 290-підсумок розділу V стор. 690): на початок 2006 року склала 396 тис. руб.; На кінець (початок) 2006 (2007) року - 92 тис. руб.; на кінець 2007 р . - 781 тис. руб.
У загальних рисах ознаками «хорошого» балансу є: 1) валюта балансу в кінці звітного періоду повинна збільшуватися в порівнянні з початком періоду; 2) темп приросту оборотних активів повинен бути вище, ніж темпи приросту необоротних активів; 3) власний капітал організації повинен перевищувати позиковий і темпи його зростання повинні бути вище, ніж темпи росту позикового капіталу; 4) темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості мають бути приблизно однакові; 5) частка власних коштів у оборотних активах повинна бути більше 10%. 6) у балансі повинні бути відсутні статті «Непокритий збиток ...», тобто цифра в рядку 470 повинна бути без дужок. З аналізованих балансів видно: 1 умова - валюта балансу збільшилася на 2039 тис. крб.; 2 умова - приріст оборотних активів 87%, а приріст необоротних активів 15%, 3 умова - власний капітал не перевищує позиковий, але темпи його приросту (70% ) вище темпів приросту позикового (57%), 4 умова - темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості приблизно однакові 137% і 158% відповідно: 5 умова - частка власних коштів у оборотних активів 30%, що більше норми, 6 умова - у балансі відсутня рядок «Непокритий збиток ...». З чого слід зробити висновок, що в загальних рисах, без детального аналізу баланс може бути віднесений до категорії «хороший».
3.2 Аналіз ліквідності бухгалтерського балансу
Завдання аналізу ліквідності балансу виникає в зв'язку з необхідністю давати оцінку платоспроможності організації, тобто її здатності вчасно і повністю розраховуватися за всіма своїми зобов'язаннями за рахунок наявності готових засобів платежу (залишку грошових коштів) і інших ліквідних активів.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташування в порядку зростання термінів.
У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на такі групи.
А1. Найбільш ліквідні активи - до них відносяться всі статті грошових коштів підприємства та короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).
А2. Швидко реалізовані активи - дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після чергової дати.
А3. Повільно реалізовані активи - статті розділу II активу балансу, які включають запаси, податок на додану вартість, дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати) та інші оборотні активи.
А4. Важко реалізовані активи - статті розділу I активу балансу - необоротні активи.
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати.
П1. Найбільш термінові зобов'язання - до них відноситься кредиторська заборгованість.
П2. Короткострокові пасиви - це короткострокові позикові кошти, заборгованість учасникам по виплаті доходів, інші короткострокові пасиви.
П3. Довгострокові пасиви - це статті балансу, пов'язані з розділів IV і V, тобто довгострокові кредити і позикові кошти, а також доходи майбутніх періодів, резерви майбутніх витрат і платежів.
П4. Постійні пасиви або стійкі - це статті розділу III балансу «капітал і резерви»
Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення:
(16)
Якщо виконуються перші три нерівності в цій системі, то це тягне виконання і четвертого нерівності, тому важливо зіставити підсумки перших трьох груп по активу і пасиву. Виконання четвертого нерівності свідчить про дотримання однієї з умов фінансової стійкості - наявності у підприємства оборотних коштів.
Для аналізу ліквідності балансу складається таблиця 7 (Додаток). У графи цієї таблиці записуються дані на початок і кінець звітного періоду з порівняльного аналітичного балансу таблиця 12 і 13 по групах активу і пасиву. Зіставляючи підсумки цих груп, визначають абсолютні величини зайвих або відсутніх на початок і кінець звітного періоду платіжних засобів. З розрахункової таблиці видно, що не всі нерівності виконані, зокрема на початок 2006 року: А1 QUOTE П1; А2 QUOTE П2; А3 QUOTE П3; А4 QUOTE П4; на кінець 2006 року: А1 QUOTE П1; А2 QUOTE П2; А3 QUOTE П3; А4 QUOTE П4; на кінець 2007 ситуація покращилася: А1 QUOTE П1; А2 QUOTE П2; А3 QUOTE П3; А4 QUOTE П4. У даному випадку, коли одна з нерівностей системи мають знак, протилежний зафіксованим в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в загальній чи меншою мірою відрізняється від абсолютної. При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі у вартісній оцінці, у реальній же ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні
Проведений за викладеною схемою аналіз ліквідності балансу є наближеним. Більш детальним є аналіз платоспроможності за допомогою фінансових коефіцієнтів.
3.3 Розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів платоспроможності
Для аналізу платоспроможності організації розраховуються фінансові коефіцієнти платоспроможності (таблиця 8 Додаток).
1. Загальний показник платоспроможності. Показує, яку частину поточної короткострокової заборгованості організація може погасити найближчим часом за рахунок грошових коштів і прирівняних до них фінансових вкладень
(16)
2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Показує, яку частину поточної короткострокової заборгованості організація може погасити найближчим часом за рахунок грошових коштів і прирівняних до них фінансових вкладень.
(17)
3. Коефіцієнт "критичної оцінки". Показує, яка частина короткострокових зобов'язань організації може бути негайно погашена за рахунок грошових коштів, коштів у короткострокових цінних паперах, а також надходжень по розрахункам.
(18)
4. Коефіцієнт поточної ліквідності. Показує, яку частину поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можна погасити, мобілізувавши всі оборотні кошти.
(19)
5. Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу. Показує, яка частина функціонуючого капіталу знерухомлена у виробничих запасах і довгострокової дебіторської заборгованості.
(20)
6. Частка оборотних коштів в активах. Залежить від галузевої приналежності організації.
(21)
1. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами. Характеризує наявність власних оборотних коштів у організації, необхідних для її поточної діяльності.

(22)

Вони розраховуються парами (на початок і кінець аналізованого періоду). Аналіз фінансових коефіцієнтів показав, що в нормальні межі з усього переліку потрапили: коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець 2007 року, який дорівнює 0,3, коефіцієнт критичної оцінки на початок 2006 року і кінець 2007 - 0,8 і 0,9 відповідно; частка оборотних коштів в активах з усього аналізованого періоду, коефіцієнт забезпеченості власними коштами на початок 2006 року і кінець 2007 року були рівні - 0,23 і 0,19. У цілому, динаміка позитивна по роках, не дивлячись на те, що різкий спад коефіцієнтів припав на кінець 2006 року (початок 2007 року). Таким чином, найбільшою темп зростання в порівнянні 2006 з 2005 роком спостерігався за коефіцієнтом маневреності функціонуючого капіталу (на 726,3%), у порівнянні 2007 з 2006 - коефіцієнт абсолютної ліквідності (на 650%), у порівнянні 2007 з 2005 роком - те ж коефіцієнт абсолютної ліквідності (на 2000%).
3.4 Метод оцінки ймовірності банкрутства
Наведена система індикаторів оцінки загрози банкрутства підприємства може бути розширена з урахуванням особливостей його фінансової діяльності та цілей діагностики. З виходом Закону про неспроможність (банкрутство) Методичне положення по оцінці фінансового стану підприємств і встановленню незадоволеною структури балансу (№ 31-р від 12.08.1994 р.) не було скасовано. Згідно з цим методичного положенню оцінка незадоволеною структури балансу проводилася на основі трьох показників:
- Коефіцієнта поточної ліквідності (L 4);
- Коефіцієнта забезпеченості власними засобами (L 7);
- Коефіцієнта втрати (відновлення) платоспроможності, які розраховуються наступним чином (L 8, L 9).;
- Нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності ( = 2).

Таблиця 14 - Оцінка структури балансу
Найменування показника
Розрахунок
Обмеження
На кінець періоду
Відхилення від нормативу
2006
2007
2006
2007
Коефіцієнт відновлення платоспроможності


0,455
0,64
-0,545
-0,36
Коефіцієнт втрати платоспроможності


0,488
0,62
-0,512
-0,38
Коефіцієнт відновлення платоспроможності розраховується на період, рівний 6 місяцям, а коефіцієнт втрати платоспроможності - на період 3 місяці. Так як коефіцієнт L 8 приймає значення <1, це свідчить про те, що в організації найближчим часом немає реальної можливості відновити платоспроможність, хоча в динаміці є позитивний зсув зі скороченням відхилення.
3.5 Аналіз показників фінансової стійкості
Фінансова стійкість - характеристика стабільності фінансового становища підприємства, що забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів. Оцінка рівня фінансової стійкості підприємства здійснюється з використанням великої системи показників.
Завданням аналізу фінансової стійкості є оцінка ступеня незалежності від позикових джерел фінансування. Це необхідно, щоб відповісти на питання: наскільки організація незалежна з фінансової точки зору, росте чи знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан його активів і пасивів завданням її фінансово-господарської діяльності. Показники, які характеризують незалежність по кожному елементу активів і по майну в цілому, дають можливість виміряти, чи достатньо стійка аналізована організація у фінансовому відношенні.
На практиці слід дотримувати наступне співвідношення:
Оборотні активи <(Власний капітал × 2-Необоротні активи).
1. Коефіцієнт капіталізації (плечі фінансового важеля). Показує, скільки позикових коштів організація залучила на 1 крб., Вкладених в активи власних коштів.
(23)
2. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами. Показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних джерел:

(24)
3. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономності). Показує питому вагу власних коштів у загальній сумі джерел фінансування.
(25)
4. Коефіцієнт фінансування. Показує, яка частина діяльності фінансується за рахунок власних, а яка - за рахунок позикових коштів.
(26)
5. Коефіцієнт фінансової стійкості. Показує, яка частина активу фінансується за рахунок стійких джерел.

(27)
Це самий простий і наближений спосіб оцінки фінансової стійкості. Коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства - система показників, що характеризують структуру капіталу, що використовується підприємства з позицій ступеня фінансової стабільності його розвитку в майбутньому періоді. Для здійснення такої оцінки використовуються показники, основні з яких наведені в таблиці 9 (Додаток).
Аналіз показників фінансової стійкості показав, динаміка носить негативний характер, так як оптимальні результативні значення були на початок 2006 року, потім їх різкий спад, що позначилося на фінансовій стійкості підприємстві і на кінець 2007 року вони повільно взяли позитивний характер, так як розмах позитивних відхилень не великий.
3.6 Аналіз ділової активності організації
Ділова активність у фінансовому аспекті проявляється, перш за все, у швидкості обороту коштів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів - показників оборотності. Для аналізу ділової активності організації використовують дві групи показників: загальні показники оборотності і показники управління активами.
Як показують дані таблиці 10 (Додаток), оборотність можна обчислити як по всіх оборотних коштах (коефіцієнт ресурсоотдачи), так і за окремими їх видами.
Оборотність коштів, вкладених у майно організації, може оцінюватися:
а) швидкістю обороту - кількістю оборотів, яке роблять за аналізований період капітал організації або його складові;
б) періодом обороту - середнім терміном, за який повертаються в господарську діяльність організації грошові кошти, вкладені у виробничо-комерційні операції.
Інформація про величину виручки від продажу міститься у формі № 2 «Звіт про фінансові результати» (стор. 010). Середня величина активів для розрахунку коефіцієнтів ділової активності визначається за балансом за формулою середньої арифметичної.
Коефіцієнти оцінки оборотності активів - система показників виробничо-комерційної активності підприємства, що характеризує, наскільки швидко сформовані активи обертаються в процесі його господарської діяльності. Коефіцієнти оцінки оборотності капіталу - система показників фінансової активності підприємства, що характеризує, наскільки швидко сформовані активи обертаються в процесі його господарської діяльності.
Таким чином, коефіцієнт загальної оборотності капіталу (ресурсоотдачи) збільшився на 22,1%, коефіцієнт оборотності оборотних (мобільних) засобів - на 3,8%, фондовіддача - на 68,1%, коефіцієнт віддачі власного капіталу - на 48,1%; оборотність матеріальних засобів (запасів) знизилася на 21,5%, оборотність грошових коштів збільшилась на 400%, коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках збільшився на 13,3%, термін погашення дебіторської заборгованості знизився на 10%, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості знизився на 12, 7%, а термін погашення кредиторської заборгованості збільшився на 15,2%.

3.7 Аналіз фінансових результатів і рентабельності підприємства я
Прибуток - це різниця між усіма доходами і всіма її витратами, це позитивний фінансовий результат діяльності організації (негативний результат називається збиток).
Аналіз фінансових результатів діяльності організації включає:
1. Дослідження змін кожного показника за поточний аналізований період (горизонтальний аналіз, розрахунок у колонці 4 таб.11);
2. Дослідження структури відповідних показників і їх змін (вертикальний аналіз, розрахунок у колонках 5, 6, 7 таблиці 11);
3. Вивчення динаміки зміни показників за ряд звітних періодів (трендовий аналіз);
4. Дослідження впливу факторів на прибуток (факторний аналіз).
У ході аналізу розраховуються такі показники:
1. Абсолютне відхилення: , (28)
де - Прибуток базисного періоду; - Прибуток звітного періоду;
- Зміна прибутку.
2. Темп зростання (29)
3. Рівень кожного показника щодо виручки від продажу (у%) (30)
Показники розраховуються в базисному і звітному періодах.
4. Зміна структури: (31)
(Рівень звітного періоду - рівень базисного періоду).
5. Аналіз рівня і динаміки показників рентабельності (таблиця 11)
Аналіз прибутку показав, що найбільш висока питома вага у виручці від продажу належить собівартості проданих товарів (68,4%), в динаміці з 2006 роком спад на 8,9%, управлінських витрат (16,8%), в динаміці з 2006 роком спад на 1,7%, внаслідок прибуток від продажів виріс на 698 тис. рублів, рівень у структурі виріс на 10,58%, податок на прибуток виріс на 353 тис. рублів з збільшенням питомої ваги на 2,71%, в результаті чистий прибуток збільшився на 1119 тис. рублів зі збільшенням питомої ваги на 4,86%, на це вплинуло збільшення доходів на 5102 тис. рублів не дивлячись на те, що витрати теж збільшились на 3983 тис. рублів, у зв'язку з цим коефіцієнт співвідношення доходів і витрат більше одиниці і має позитивну динаміку.
Підводячи підсумок аналізу фінансово-господарської діяльності даного підприємства слід відзначити динаміку показників, що характеризують прибутковість (рентабельність): 1. Рентабельність продажів збільшилася на 250% і склала 14,7%; 2. Бухгалтерська рентабельність зросла на 923% і склала 12,4%; 3. Чиста рентабельність зросла на 854% і склала 9,5%; 4. Економічна рентабельність зросла на 1066% - 27,8%; 5. Рентабельність власного капіталу зросла на 1314% - 72,7; 6. Валова рентабельність зросла на 39% - 31,6%; 7. Затратоотдача виросла на 70% - 17,3%. У результаті чого кризовий стан на кінець 2006 року (початок 2007 року) дало масштабний поштовх мобілізації власного і позикового капіталу і зростання доходів пропорційно з витратами і як наслідок зростання прибутку.

Список використаних джерел
1. Бальжінов А.В., Міхєєва Є.В. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства - Навчальний посібник. Улан-Уде, 2003
2. Г.В. Савицька Аналіз господарської діяльності підприємства: 5-е вид. / Г.В. Савицька. - Мінськ: ТОВ «Нове знання», 2007. - 688 с.
3. Ковальов В.В., Волкова О.М. Аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: ПБОЮЛ М. А. Захаров, 2005. - 424 с.
4. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 216 с.
5. Абрютина М.С., Грачов А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Навчально-практичний посібник. - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2000. - 256 с.
6. Пястолов С.М. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей навчальних закладів, економістів і викладачів. - М.: Академічний проект, 2004. - 576 с.
7. Економічний аналіз: Підручник для вузів / Під ред. Л.Т. Гіляровський. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 615 с.
8. Шмален Г. Основи і проблеми економіки підприємства: Підручник. / Под ред. А.Г. Поршнева. - М.: Фінанси і статистика, 1996. - 512 с.
9. Економіка підприємства (фірми): Підручник / За ред. О.І. Волкова, О.В. Дев'яткіна. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 601 с.
10. Методичні вказівки до виконання курсової роботи студентами 5 курсу спеціальності 080502 «Економіка і управління на підприємстві (в хіміко-лісовому комплексі)», «Економіка і управління на підприємстві (в природокористуванні / Брянськ. Держ. Технол. Акад. Сост. АВ Бороздін .- Брянськ: БГІТА, 2007. - 60 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
303.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 14
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 2
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 6
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 7
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 9
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 2
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 5
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 13
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru