додати матеріал


Аналіз фінансової стійкості і ділової активності радгоспу-заводу Плодове Бахчисарайського

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" НАУ

Обліково-фінансовий факультет Кафедра "фінанси і кредит"

Курсова робота

З ДИСЦИПЛІНИ "ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ"

на тему:

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ УСТОЙЧІВОЧТІ І ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ Радгосп-завод "ПЛОДОВО" БАХЧИСАРАЙСЬКОГО РАЙОНУ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ.

Виконав студентка IV курсу

Обліково-фінансового факультету (43-Ф групи)

Годня А.І.

Науковий керівник-к. е.. н., доцент

Робота здана на кафедру "____" __________ 2008р.

Перевірено і допущена до захисту "____" __________ 2008р.

Захист відбувся "____" __________ 2008р.

Оцінка

Сімферополь - 2008

Зміст

Введення

I. Теоретичне обгрунтування аналізу фінансової стійкості та ділової активності підприємства

1.1 Аналіз ділової активності підприємства

1.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства

II. Характеристика природних і економічних умов радгоспу-заводу "Плодове" Бахчисарайського р-ну

III. Аналіз фінансової стійкості і ділової активності радгоспу - заводу "Плодове" Бахчисарайського району

3.1 Аналіз фінансової стійкості

3.2 Аналіз ділової активності

3.3 Основні напрямки підвищення ділової активності та фінансової стійкості радгоспу-заводу "Плодове" Бахчисарайського р-ну

Висновки і пропозиції

Література

Введення

Основною метою написання роботи є: закріплення теоретичних знань, детальне вивчення питань організації фінансів підприємств і організацій, оволодіння навичками застосування методів управління фінансовими ресурсами, механізму встановлення фінансових взаємин, практичних основ фінансового аналізу господарсько-фінансової діяльності.

Об'єктом досліджень даної курсової роботи є радгосп-завод "Плодове" Бахчисарайського р-ну.

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т.д.

Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється фінансовому аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємстві його підрозділів і працівників.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є дані фінансової звітності. Адже для того, щоб прийняти рішення необхідно проаналізувати забезпеченість фінансовими ресурсами доцільність і ефективність їхнього розміщення й використання, платоспроможність підприємства, його фінансові взаємовідносини з партнерами. Оцінка цих показників, потрібна для ефективного управління. З їх допомогою керівники здійснюють планування, контроль, покращують і вдосконалюють напрямок своєї діяльності. Фінансова звітність є по суті "обличчям" підприємства. Вона являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки фінансово-

господарської діяльності підприємства.

Основними завданнями аналізу фінансової стійкості і ділової активності є:

загальна оцінка фінансової стійкості;

вивчення відповідності між засобами й джерелами, раціональність їх розміщення та ефективності їх використання;

визначення рентабельності та ефективності виробництва продукції;

дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни і т.д.

При написанні роботи були використані матеріали підручників та посібників авторів, які дали докладний опис теми курсової роботи.

I. Теоретичне обгрунтування аналізу фінансової стійкості та ділової активності підприємства

1.1 Аналіз ділової активності підприємства

На сучасному етапі розвитку економіки країни дуже важливим аспектом діяльності будь-якого підприємства є ділова активність, тому необхідний глибокий аналіз факторів, що впливають на її зміну.

Поява і розвиток поняття ділова активність діалектично обумовлено і практично виправдано, оскільки в цілому відображає суть змін в економіці, коли гостро постає проблема зіставлення розмірів вкладених ресурсів з проміжними і кінцевими результатами їх використання, що безпосередньо впливає на фінансовий стан суб'єкта господарювання і тісно пов'язане з ним .

Оцінка ділової активності спрямована на аналіз результатів і ефективності поточної основної виробничої діяльності, комплексну оцінку ефективності використання виробничих та фінансових ресурсів, які формують оптимальне співвідношення темпів зростання основних показників, а також обумовлюють проміжні і кінцеві результати діяльності. [4]

Аналізуючи теоретичні підходи як вітчизняних так і зарубіжних вчених до економічної сутності "ефективність", можна назвати такі характеристики:

якісний результат певної діяльності, який характеризує її результативність;

результат ефективного та раціонального використання всіх видів ресурсів;

співвідношення результатів конкретного, кінцевого результату до витрат, які забезпечили його отримання.

Оскільки результати аналізу ділової активності є підставою і вагомою складовою у розробці доходів для забезпечення результативної діяльності суб'єкта господарювання, доцільно при оцінці його стану виділити рівні ділової активності і властиві їм виробничо - господарські ситуації, які зумовлюють певні результати фінансово - господарської діяльності підприємства.

В умовах нестабільної економіки виділяють такі рівні ділової активності:

1) Високий 2) Середній 3) Низький Слід відзначити, що кожному рівню ділової активності відповідає відповідна виробничо-господарська ситуація, у зв'язку з чим виділяють нормальну, проблемну й кризову ситуацію.

Нормальна ситуація властива високому рівню ділової активності і означає такий збіг умов та обставин, коли створюються сприятливі умови для функціонування суб'єкта господарювання, при яких формується стійка тенденція підвищення темпів зростання оціночних показників.

Проблемна ситуація існує на підприємстві, на якому рівень ділової активності відповідає середньому і визначається як збіг господарських умов і показників, при яких формується тенденція до погіршення стану підприємства і спостерігається нестійка динаміка оціночних показників ділової активності.

Кризова ситуація характеризує низький рівень ділової активності і виникає у разі відсутності оперативного реагування на стратегічні питання, які вимагають негайного рішення. Її можна визначити як збіг обставин, які формують стійку негативну тенденцію оціночних показників ділової активності та погрожують.

Кожному рівню ділової активності підприємства відповідають певні способи підвищення та стабілізації її рівня.

Так, при високому рівні ділової активності, необхідно підвищувати якість продукції, розробляти нові її види, постійний пошук резервів зниження витрат усіх видів сировини і матеріалів, періодичне оновлення виробничої бази, формування запасів виробничих і фінансових ресурсів і т.д.

При середньому рівні ділової активності необхідна нейтралізація надмірно великих залишків запасів ТМЦ, реалізація продукції, яка не користується попитом, дослідження ринкового середовища, аналіз власних позицій і конкурентів, скорочення тривалості виробничо - комерційного циклу і розрахунок невиправданої тривалості основних його етапів і т.д.

При низькому рівні - локалізація ризикової ситуації відповідно джерел її виникнення, зміна стилю управління в умовах кризової ситуації, експрес - аналіз ділової активності, оперативне реагування на виникнення кризової ситуації. [17]

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті визначається в першу чергу у швидкості обороту його засобів, а її аналіз полягає в дослідженні рівнів і динаміки різних фінансових коефіцієнтів оборотності, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності підприємства.

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівнянні діяльності даного підприємства і родинних по сфері доповнення капіталу підприємств. [21]

Такими якісними критеріями є:

широта ринків збуту продукції;

наявність продукції, яка йде на експорт;

репутація підприємства, яка виражається, зокрема, у популярності клієнтів, які користуються послугами підприємства і т.д.

Кількісна оцінка проводиться у двох напрямках:

ступінь виконання плану за основними показниками, забезпечення заданих темпів їхнього зростання;

рівень ефективності використання ресурсів підприємства. [19]

Ділова активність підприємства - це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємства. Вона визначається системою критеріїв, а саме: місцем підприємства на ринку конкретних товарів, географією ділових відносин, репутацією підприємства як партнера, активністю інноваційно-інвестиційної діяльності, конкурентоспроможністю. [9]

Одним з напрямків аналізу ділової активності підприємства є оцінка ефективності використання ресурсів підприємства.

У процесі своєї виробничо-господарської діяльності підприємство використовує такі види ресурсів:

фінансові;

матеріальні;

трудові.

Можна сказати про те, що всі ресурси підприємства являють собою комплексну взаємозалежність і взаємозв'язок складових його економічного потенціалу, який формується в залежності від потреб виробництва з метою отримання економічних вигод у майбутньому.

Серед основних особливостей ресурсів підприємства можна виділити такі:

ресурси є невіддільною частиною економічного потенціалу операційної діяльності підприємства;

структура ресурсів складна, але гнучка і динамічна і тісно пов'язана з процесом виробництва;

використання будь-яких видів ресурсів відбувається в комплексі і передбачає зміну форми їх прояву та відновлення в процесі фінансово - господарської діяльності;

забезпеченість підприємства виробничими та фінансовими ресурсами та ефективність їх використання визначають можливості і темпи розвитку підприємства, рівень його ділової активності. [12]

Метою аналізу ділової активності підприємства є розрахунок відповідних аналітичних показників, виявлення тенденцій і причин їх зміни для дослідження досягнутого рівня ефективності виробничо-господарської діяльності і визначення потенційних можливостей підприємства з приводу підвищення останнього.

Аналіз ділової активності проводиться в інтересах як внутрішніх так і зовнішніх користувачів інформації. У зв'язку з цим його ділять на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз ділової активності проводиться управлінським персоналом підприємства всіх рівнів за даними оперативного, фінансового та бухгалтерського обліку. Основною його метою є забезпечення підвищення ефективності використання виробничих та фінансових ресурсів і на цій основі - збільшення прибутку і зниження собівартості.

Зовнішній аналіз ділової активності відбувається зовнішніми щодо підприємства споживачами інформації. До них належать: інвестори, постачальники, покупці, конкуренти, ділові партнери, фінансово-кредитні та податкові органи. Вони вивчають інформацію виходячи зі своїх інтересів.

Отже, більшість авторів зводиться до однієї думки, що ділова активність підприємства може характеризуватися динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. А позитивна динаміка цих показників буде сприяти зміцненню фінансового стану підприємства.

Методика аналізу ділової активності підприємства складається з таких етапів:

Розраховуються показники ділової активності.

Показники порівнюються в динаміці.

Складається аналітичний висновок.

Аналіз фінансової діяльності підприємства передбачає оцінку і аналіз показників ділової активності. Ці показники ділової активності характеризують результати і ефективність поточної основної виробничої діяльності. Крім основних також застосовуються додаткові. [21]

Розглядаючи показники, які характеризують ділову активність, можна сказати, що є кілька основних показників, які виділяє більшість авторів, і є ті, які вибираються кожним індивідуально, в залежності від того, що для кожного є головним у визначенні ділової активності підприємства. Розглядаючи основні показники ділової активності, виділяють:

коефіцієнт оборотності власного капіталу;

коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

коефіцієнт оборотності активів підприємства.

"Додатковими" факторами є:

коефіцієнт загальної оборотності капіталу;

коефіцієнт оборотності мобільних активів;

коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів;

коефіцієнт оборотності готової продукції;

продуктивність праці;

частка продукції, що поставляється на експорт.

коефіцієнт оборотності оборотного капіталу;

коефіцієнт оборотності запасів;

рентабельність продажів;

рентабельність продукції;

рентабельність капіталу;

рентабельність власного капіталу;

рентабельність необоротних активів. [5]

Розглянемо порядок розрахунку "основних" показників:

1. Коефіцієнт оборотності власного капіталу:

Кування = ВР / ВК,

де ВР - виручка від реалізації продукції, ВК - середня за період вартість власного капіталу.

2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

Кокз = ВР / КЗ

3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Кодзі = ВР / ДЗ, де ДЗ - середня за період дебіторська заборгованість

Коефіцієнт оборотності активів підприємства:

Коа = ЧРП / А,

де ЧРП - чистий обсяг реалізованої продукції.

Існує ряд факторів, які впливають на рівень ділової активності підприємства. Їх ділять на внутрішні, які пов'язані безпосередньо з діяльності підприємства, і зовнішні, які не залежать від його діяльності.

Зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на діяльність підприємства, формують його бізнес-середовище, яка фактично визначає положення підприємства на ринку, його економічний потенціал і фінансове благополуччя. [11] Таким чином бізнес-середовище підприємства можна відобразити наступною схемою (рис1.1).

Оскільки вплив середовища на ділову активність підприємства характеризується багатьма факторами, розглянемо дві їх групи, які відповідають складовим бізнес - середовища. Так, до зовнішніх, відносять чинники:

1. міжнародного рівня, які об'єднують в собі загальноекономічні фактори, вплив міжнародної політики і конкуренції;

2. національні, які включають політичні, економічні, демографічні фактори;

3. ринкові, до яких належать конкурентні, науково-технічні та споживчі чинники.

До внутрішніх факторів відносять:

1. конкурентна позиція підприємства;

2. принципи діяльності;

3. ресурси та їх використання;

4. маркетингова ситуація і політика;

5. фінансовий менеджмент.

В умовах ринкової економіки, основною ознакою якої є конкурентна боротьба, пріоритетними завданнями підприємницьких структур є підвищення якості продукції, розширення існуючих і пошук нових ринків збуту, введення ресурсозберігаючих технологій, пошук можливостей гнучкого маневрування ресурсами при зміні кон'юнктури ринку і т.п. Всі ці заходи дадуть можливість підприємству отримати високі кінцеві результати виробничо-господарської діяльності, забезпечити стрімкий соціально - економічне зростання, змінити фінансовий стан та ринкову позицію і, таким чином, досягти високого рівня ділової активності. [11]

Проте виконання наведених ознак вимагає значних фінансових ресурсів, у структурі джерел формування яких, прибуток займає провідне місце. Саме тому головним етапом аналітичної роботи, пов'язаної з оцінкою ділової активності є дослідження факторів, які впливають на прибуток.


Малюнок 1.1-Бізнес - середовище підприємства

1.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. O на пов'язана з рівнем залежності від кредиторів і інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Цей показник дає загальну оцінку фінансової стабільності. У світовій та вітчизняній практиці розроблена система показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства. Ці показники поділяють на два класи.

До першого класу відносять показники зі встановленими нормативними значеннями (усі перелічені показники ліквідності та платоспроможності); до другого класу - показники без встановлених нормативних значень (показники рентабельності ефективності управління, ділової активності). [16]

Вже з самої методики визначення коефіцієнтів випливає, що аналіз коефіцієнтів - це знаходження співвідношення між двома окремими показниками. Як бачимо, коефіцієнтів є багато, але всіх їх можна об'єднати в п'ять груп за характеристиками:

можливості погашення поточних зобов'язань;

руху поточних активів;

власного капіталу;

результатів основної діяльності;

інформації про ринкову ситуацію;

Методика аналізу названих вище показників полягає, головним чином, в порівнянні: фактичних коефіцієнтів поточного року з торішніми, а також з коефіцієнтами за кілька звітних періодів; фактичних коефіцієнтів з нормативними; фактичних коефіцієнтів підприємства з показниками конкурентів; фактичних коефіцієнтів із галузевими показниками. [19]

Визначення поточної фінансової стійкості підприємства лежить в основі першого етапу аналізу фінансової стійкості підприємства. Розрахунок трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації за рівнем їх стійкості. [9]

Можна виділити чотири типи поточної фінансової стійкості:

1) абсолютна стійкість, яка зустрічається вкрай рідко і являє собою крайній тип фінансової стійкості.

2) нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність 3) нестійкий фінансовий стан, пов'язаний з порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за умови поповнення джерел власних коштів і збільшення власних оборотних коштів 4) кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик. [14]

Зовнішнім проявом фінансової стійкості підприємства є його платоспроможність. Підприємство вважається платоспроможним, якщо наявні у нього грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення (цінні папери, тимчасова фінансова допомога іншим підприємствам) і активні розрахунки (розрахунки з дебіторами) покривають його короткострокові зобов'язання. Платоспроможність підприємства можна виразити у вигляді наступного нерівності:

D> = M + H

Економічною сутністю фінансової стійкості підприємства є забезпеченість його запасів і витрат джерелами їх формування.

Для аналізу фінансової стійкості необхідно розрахувати такий показник, як надлишок (чи недолік) коштів для формування запасів і витрат, який визначається як різниця між величиною джерел коштів і величиною запасів. Тому для аналізу, перш за все треба визначити розміри джерел коштів, наявних у підприємства для формування його запасів і витрат. Для характеристики джерел коштів, для формування запасів і витрат використовуються показники, що відображають різну ступінь охоплення видів джерел.

наявність власних оборотних коштів;

загальна величина основних джерел формування запасів і витрат;

показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування.

Для отримання кількісних характеристик фінансової стійкості підприємства використовуються такі фінансові коефіцієнти;

коефіцієнт автономії;

коефіцієнт фінансування;

коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами;

коефіцієнт маневреності. [13]

Якщо у підприємства величина розрахункових коефіцієнтів нижче, ніж граничні обмеження зазначених вище коефіцієнтів, то це також свідчить про його нестійкому фінансовому стані.

Однією з переваг наведеної вище технології фінансового аналізу є поелементний розріз фінансових показників, що характеризують ступінь фінансової стійкості.

Розглянемо більш детально показники, за допомогою яких здійснюється аналіз фінансової стійкості підприємства:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу - цей коефіцієнт характеризує частину власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Чим вище значення цього показника, тим більш фінансово стійким є підприємство, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Доповненням до цього коефіцієнту є коефіцієнт концентрації позикового капіталу.

2. Коефіцієнт фінансової залежності - цей коефіцієнт є зворотним коефіцієнту концентрації власного капіталу. Збільшення цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до 1, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Якщо перевищує - навпаки.

3. Коефіцієнт маневрування власним капіталом - даний коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яка - капіталізована. Значення цього показника може змінюватися в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства.

4. Коефіцієнт структури довгострокових вкладів.

5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів - він характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці - негативна тенденція, яка означає, що підприємство все більше залежить від зовнішніх інвесторів.

6. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів - даний коефіцієнт дає найбільш узагальнену оцінку фінансової стійкості підприємства. Якщо значення цього коефіцієнта 0,178, то це означає, що на кожну гривню власних коштів припадає 17,8 копійок позикових. Збільшення цього показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про певне зниження фінансової стійкості, і навпаки.

7. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними засобами.

8. Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів - він характеризує рівень забезпечення необоротних активів власними коштами. Якщо значення цього показника більше 0,8, то роблять висновок про залучення довгострокових позик і кредитів для формування частини необоротних активів, що є цілком виправданим для будь-якого підприємства.

9. Коефіцієнт відношення виробничих активів і вартості майна.

10. Коефіцієнт окупності відсотків за кредити - він показує скільки разів протягом року підприємство заробляє кошти для оплати відсотків і характеризує захищеності кредиторів. Цей показник повинен бути не менше 3.

11. Коефіцієнт стабільності економічного зростання.

12. Коефіцієнт чистої виручки показує, скільки гривень реалізованої продукції припадає на гривню чистої виручки.

Отже, аналіз фінансової стійкості дає можливість оцінити, на скільки підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, збільшується або зменшується рівень його незалежності, чи відповідає його стан активів і пасивів завданням його виробничо - фінансової діяльності . [19]

II. Характеристика природних і економічних умов радгоспу-заводу "Плодове" Бахчисарайського р-ну

Радгосп-завод "Плодове" був утворений в 1960 році на базі колгоспів ім. Кірова і М.І. Калініна.

Центральна садиба господарства розташована в селі Плодове. Відстань від радгоспу-заводу Плодове до республіканського (м. Сімферополь) і до районного (м. Бахчисарай) центрів становить 26км і 28км відповідно.

Вдале місцезнаходження господарства дозволяє своєчасно і без додаткових витрат здійснювати поставки продукції до місць реалізації.

Організаційно-управлінська структура в господарстві сформувалася під впливом багатьох факторів: природних умов, виробничого призначення, рівня технічної озброєності, забезпеченості робочою силою та інших.

Побудовано організаційно-управлінська структура господарства за галузевим принципом, тобто створені галузеві цехи: садівництва, тваринництва, розсадництва, що включають в себе ряд вузькоспеціалізованих бригад. Також до її складу входять: підсобне господарство, допоміжні служби та цехи, в підпорядкуванні яких знаходяться спеціалізовані відділення.

Радгосп-завод "Плодове" має в наявності 4 населених пункти, чисельністю 5 тис. осіб. Транспортний зв'язок між населеними пунктами здійснюється за допомогою автобусів.

Основні галузі господарства - виноградарство, садівництво, винзавод, складають більше 80% валового доходу господарства та в 2005р. Склали 952,0 тис. грн.

Аналіз економіки господарства за ряд років свідчить, що радгосп працює стабільно і з позитивним результатом.

Земельний масив радгоспу-заводу "Плодове" Бахчисарайського району розташований у Південно-Західній частині передгірного Криму, в долині річки Альма.

За грунтово-кліматичному розташуванню воно відноситься до передгірної карбонатно-чорноземної степу.

Рельєф господарства відрізняється великою різноманітністю. Територія перетинається цілою мережею балок, лощин, є ряд недоступних для землекористування пагорбів. Найбільш великою і добре оформленої в географічному відношенні є долина річки Альма. Наявність значної кількості балок і лощин, більшою частиною відкриваються в долину річки Альма, обумовлює наявність змитих у різного ступеня грунтів. Почвообразующими породами на більшій території землекористування, pf винятком долини річки Альма, лощин і балок, переважно служать четвертинні золотодемовіальние відкладення, представлені легкими глинами і важкими суглинками. У західній та північно-західній частинах земель господарства близько до поверхні залягають вапняки, на яких утворилися карбонатні чорноземи, що містять щебінь вапняку, а також дернові карбонатні грунти.

У зниженнях і у підніжжях схилів грунтоутворюючими породами є демовіальние відкладення, на яких формуються политі грунту.

Клімат на території господарства помірно - жаркий з посушливим літом і м'якою зимою. Середньорічна температура становить 14,5 º C.

Тривалість безморозного періоду становить близько 7 місяців, небезпечні для рослин тривалі заморозки майже повністю відсутні. Зимові відлиги бувають не дуже інтенсивними. Завдяки великій тривалості періоду з середньодобовою температурою вище 10 º C і при сумі ефективних температур складових 3300 º C-3500 º C тут можливо щорічне дозрівання плодів винограду ранніх і середніх сортів.

Середньорічна кількість опадів по Альмінській долині становить 370-490мм. Причому найбільша їх кількість випадає в кінці літа і середині Осені, найменше - у весняний період. Кількість опадів, що випадають в теплу і холодну пору року приблизно однаково. Літні опади мають зливовий характер. У зв'язку з цим одним з основних завдань щодо збереження вологи є перетворення поверхневого степу у внутрішньогрунтовий, тобто уловлювання зливових опадів. Для отримання високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур необхідно, щоб кількість опадів становила 700мм на рік, а т. до воно становить всього 370-490мм, то необхідно зрошення. Крім того, що опади в даному районі невеликі, їх розподіл протягом року не відповідає їх потреби.

У межах долинною частині землекористування грунтові води залягають неглибоко в шарі пухких відкладень. У західній частині, в північно-західній частині господарства грунтових вод мало, і вони залягають досить глибоко. З огляду на це, в радгоспі є, і будуються ряд водойм, які заповнюються в зимовий та весняний період, а потім вода використовується для поливу. Зрошувані землі все майже забезпечені, виняток становить період масових поливів, коли води частково не вистачає, а також посушливі роки, коли випадає мала кількість опадів. Заповнення водойми також ведеться в зимово-весняний період за рахунок закачування води насосними станціями з річки Альма.

Зрошувані землі розташовані в основному вздовж долини річки Альма. Джерелами зрошення цих земель є Альмінська зрошувальна система РМ-18, р. Альма і частково свердловини.

Прийнятні природно-кліматичні умови на землях радгоспу-заводу "Плодове обумовлюють головний напрямок його виробничої діяльності - виробництво плодів винограду.

За перспективним планом намічається ще більше збільшити площі під сади і виноградники, збільшити площу зрошуваних земель.

Прямим і основним показником розміру сільськогосподарського підприємства прийнято вважати обсяг виробленої в господарстві валової і товарної продукції.

Виходячи з даних таблиці 1.1 за два роки можна зробити висновок про те, що дане господарство має достатню кількість активів, працівників та інших ресурсів, що дає можливість говорити про його досить великих розмірах.

Одним з головних шляхів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є спеціалізація виробництва. Основним показником спеціалізації є структура товарної продукції.

Таблиця 1.1 - Аналіз розміру радгоспу-заводу "Плодове Бахчисарайського району

Показники

2006р.

2007р.

Валова продукція в порівнянних цінах 2000р., Тис. грн.

4579,5

2000,8

Товарна продукція, тис. грн.

7280,3

9389,2

Валовий дохід, тис. грн

733,9

1004,1

Прибуток, тис. грн

-3038,3

21,4

Загальна земельна площа, га У т. ч. зайнятих у с / г угідь, га

4048

3567,3

4048

3567,3

Середньорічна чисельність працівників, чол Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн

409

28878,7

289

28878,7

Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн

2574,3

1901

Поголів'я тварин, умов. гол.

123

106

Таблиця 1.2-Структура товарної продукції радгоспу-заводу "Плодове" Бахчисарайського району за 2006-2007р. р., тис. грн.

Найменування

2006р.

2007р.

Зернові

329,1

199,0

Плоди

907,8

1104,2

Виноград

3,0

4,7

Інша продукція рослинництва

142,3

223,9

Всього по рослинництву

1382,2

1531,8

ВРХ

164,1

171,8

Свині

95,4

130,6

Молоко

150,3

151,6

Мед

3,6

13,1

Інша продукція тваринництва

17,2

16,8

Разом по тваринництву

430,6

483,9

Промислова продукція

4075,4

-

Реалізація робіт і послуг

98,5

-

Реалізація товарів

87,8

-

Всього по сільськогосподарському виробництву

6074,5

2015,7

Аналізуючи таблицю 1.2 можна зробити висновок, що господарство спеціалізується на виробництві плодових а також винограду. Виноград в даному господарстві є сировиною для переробки на винзаводі первинного виноробства. Реалізація промислової продукції у 2007р складає 67,1% у відношенні до всього сільськогосподарського виробництва.

Таблиця 1.3-Аналіз економічної ефективності виробництва радгоспу-заводу "Плодове" Бахчисарайського р-ну за 2006-2007р. г, тис. грн

Показники

2006р.

2007р.

2007р. у% до 2006р.

Доводиться на 100га с / г угідь:




Валової продукції

63,9

34,7

54,3

Валового доходу

35,3

32,1

90,9

Прибутки

0,3

0,24

80,0

Доводиться валової продукції на 1-го працівника

1,2

1,6

108,3

На 100грн. основних виробничих засобів

6,75

10,04

148,7

На 100 грн. оборотних коштів

105,3

178,4

169,4

Аналізуючи економічну ефективність виробництва, ми спостерігаємо тенденцію зростання всіх показників крім трьох. Зменшення спостерігається за рахунок зменшення с / г угідь, валового доходу і прибутку.

Розглянувши кліматичні умови господарства можна сказати про те, що вони підходять для вирощування багаторічних культур, тобто підприємством правильно вибрано напрямок господарської діяльності. Також можна сказати, що господарство своєму розпорядженні достатню кількість земельних площ, але необхідно їх більш ефективно використовувати для збільшення виходу продукції з 1га площі. Також необхідно підвищувати ефективність виробництва, знижувати витрати, тобто собівартість продукції та підвищувати продуктивність праці працівників. І тому можна сказати, що основним завданням є збільшення прибутковості виробництва продукції.

III. Аналіз фінансової стійкості і ділової активності радгоспу - заводу "Плодове" Бахчисарайського району

3.1 Аналіз фінансової стійкості

Фінансова стійкість підприємства характеризується системою фінансових коефіцієнтів. Вони розраховуються як співвідношення абсолютних показників активу і пасиву балансу. Аналіз фінансових коефіцієнтів ринкової стійкості полягає у порівнянні їх значень з базисними величинами, а також у вивченні їх динаміки. Дані коефіцієнти можна розділити на два блоки:

1) коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел коштів;

2) коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позицій витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів.

Розглядаються такі основні показники:

Зробимо розрахунок основних відносних фінансової стійкості:

1. Коефіцієнт автономії (військового призначення) являє собою одну з найважливіших характеристик фінансової стійкості підприємства, його незалежність від позикового капіталу і дорівнює частці джерел коштів в загальному підсумку балансу:

Військового призначення = Власний капітал / Загальний підсумок коштів

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіше, стабільніше і більш незалежно від зовнішніх кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму громадських джерел фінансування, тобто джерела фінансування повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів, Т.ч. мінімальне порогове значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5.

2. Коефіцієнт фінансової залежності (Kзав) є зворотним коефіцієнта автономії.

Kзав = Загальний підсумок засобів / Власний капітал

Зростання цього коефіцієнта в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до 1, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує - навпаки.

3. Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу, або коефіцієнт фінансового ризику, показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу.

Kфр = Залучені кошти / Власний капітал

Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта - Kфр - 0,5, критичне - 1.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована.

Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів.

Kман = Власні оборотні кошти / Власний капітал

У залежності від структури капіталу і галузевої приналежності цей показник може змінюватися (проте нормативом є - 0,4 ... 06).

Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. Різке зростання даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність підприємства, так як збільшення цього показника можливе або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування.

5. Коефіцієнт залучення довгострокових кредитів і позик характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці - негативна тенденція, яка означає, що росте залежність підприємства від зовнішніх інвесторів.

Kпрівл. д. до та з. = Довгострокові зобов'язання / (Довгострокові зобов'язання + Власний капітал

6. Коефіцієнт незалежності капіталізованих джерел

Kнезав. к. і. = Власний капітал / (Довгострокові зобов'язання +

Власний капітал Сума коефіцієнтів 5 і 6 дорівнює 1. Зростання коефіцієнта 5 в динаміці є негативною тенденцією, означаючи, що з позицій довгострокової перспективи підприємство все сильніше і сильніше залежить від зовнішніх інвесторів.

7. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами.

Kпдв = Довгострокові зобов'язання / Необоротні активи

Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

8. Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами

Kмз = Власні оборотні кошти / Запаси

Оптимальне значення даного коефіцієнта - 0,6-0,8.

9. Коефіцієнт співвідношення необоротних активів і власного капіталу.

Kна / ск = Необоротні активи / Власний капітал

Цей показник характеризує забезпечення необоротних активів власними коштами. Оптимальне значення даного коефіцієнта 0,5-0,8. Якщо показник менше 0,5, то це говорить про те, що підприємство має власний капітал в основному для формування оборотних коштів, що зазвичай розцінюється негативно. Якщо значення показника більше 0,8, то роблять висновки про залучення довгострокових кредитів для формування частини необоротних активів, що є абсолютно виправданим для будь-якого підприємства.

10. Коефіцієнт структури залученого капіталу.

Kстр. привл кап = Довгострокові зобов'язання / Залучений капітал

(Поточні зобов'язання 11. Коефіцієнт забезпечення оборотних засобів власними оборотними засобами розраховують як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів.

Мінімальне значення даного коефіцієнта - 0,1. Коли показник опускається за це значення, то структура визначається як незадовільна, а підприємство - неплатоспроможним. Збільшення показника говорить про непоганий фінансовий стан підприємства, його змозі проводити незалежну фінансову політику.

12. Коефіцієнт відношення виробничих активів і вартості майна:

Kпа / сі = (Виробничі активи (основні засоби, тварини на вирощуванні, незавершене виробництво) + Витрати майбутніх періодів) /

Балансова вартість майна Мінімальне значення показника - 0,5. Більш високий показник говорить про збільшення виробничих можливостей підприємства.

13. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів:

K сс / ЗС = (Залучений капітал + Короткострокові кредити банків) /

Власний капітал

14. коефіцієнт окупності відсотків за кредитами:

Kокуп% = (Чистий прибуток + Витрати на виплату відсотків) / Витрати на виплату відсотків за кредитами

Він показує скільки разів протягом року підприємство заробляє кошти для оплати відсотків і характеризує рівень захищеності кредиторів. Цей коефіцієнт повинен бути не менше 3.

Для оцінки фінансової стабільності підприємства використовують також коефіцієнти стабільності економічного зростання і чистої виручки. Для цих показників коефіцієнти не встановлені.

15. Коефіцієнт стабільності економічного зростання розраховують як відношення різниці між чистим прибутком (ПП) і дивідендами (ДА), виплаченими акціонерам, до власного капіталу (СК):

До с. ек. р. = (ЧП - ТАК) / СК

Розрахований коефіцієнт порівнюють з коефіцієнтом за попередній звітний період, а також з аналогічними підприємствами. Цей коефіцієнт характеризує стабільність одержання прибутку, що залишається на підприємстві для його розвитку та створення резерву.

Якщо цей коефіцієнт становить, наприклад, 0,185, то це означає, що прибуток у розмірі 18,5% власного капіталу за рік спрямована на розвиток і на створення резервів підприємства.

16. Коефіцієнт чистої виручки розраховують як відношення суми чистого доходу та амортизаційних відрахувань до виручки від реалізації, товарів і послуг.

17. Показник чистого прибутку на одну акцію розраховують як відношення чистого прибутку до кількості акцій; дивідендів на одну акцію - як відношення суми дивідендів виплачених акціонерам, до кількості акцій; дивідендів на одну акцію за ринковим курсом акцій - як відношення суми дивідендів, виплачених акціонерам на одну акцію , до ринкового курсу акцій.Т.о. аналіз коефіцієнтів - це знаходження співвідношення між двома окремими показниками. Коефіцієнтів багато, але всіх їх можна об'єднати в 5 груп за характеристиками:

а) можливості погашення поточних зобов'язань;

б) руху поточних активів;

в) власного капіталу;

г) результатів основної діяльності;

д) інформації про стан ринку.

На підставі отриманих даних складемо таблицю. Аналіз показників фінансово стійкості проведемо згідно з таблицею 3.1.1

Значення коефіцієнта автономії перевищує нормативне значення, що є позитивним, так як підприємство незалежно від зовнішніх кредиторів.

Проте намітилася тенденція на зниження значення даного показника на 0,08 пункту, що говорить про зниження рівня фінансової незалежності.

Зростання коефіцієнта фінансової залежності (збільшився в порівнянні з попереднім періодом на 0,12 пункту) говорить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт фінансового ризику також перебуває в допустимих значеннях (на кінець звітного періоду він становить 0,33). Т.ч. на кожну гривню власних коштів припадає 27 копійок позикових, у той час як на початок звітного періоду було лише 15 копійок. Однак, як вже зазначалося, цей коефіцієнт тим не менш знаходиться в допустимих значеннях.

Аналізуючи коефіцієнт маневреності власного капіталу можна сказати про гостру нестачу оборотних коштів, причому ця тенденція посилюється (коефіцієнт знизився в порівнянні з попереднім періодом на 0,04 пункту).

Даний показник говорить про те, що підприємству необхідно збільшити власний капітал, або зменшити власні джерела фінансування.

Відсутність коефіцієнта залучення довгострокових кредитів і позик може говорити про непродуману фінансової стратегії на підприємстві. Коефіцієнт незалежності капіталізованих джерел на кінець року залишився незмінним у порівнянні з початком року. У цілому така динаміка показників залучення довгострокових кредитів і позик і незалежності капіталізованих джерел у даному випадку не є позитивною тенденцією, т.к відсутність коефіцієнта залучення довгострокових кредитів і позик свідчить про не раціональному підході до формування фінансової стратегії.

Таблиця 3.1.1 Аналіз відносних показників фінансової стійкості.

п / п

Показник

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Зміни за рік (-,+)

Оптимальний рівень

1.

К - т автономії

0,87

0,79

-0,08

0,5

2.

К - т фінансової залежності

1,15

1,27

+0,12

1,9

3.

К - т фінансового ризику

0,15

0,27

+0,12

0,5

4.

К-т маневреності власного капіталу

0,09

0,27

+0,12

0,4-0,6

5.

К-т залучення довгострокових кредитів і позик

0

0

0

0,4

6.

К-т незалежності капіталізованих джерел

1

1

-

0,6

7.

К-т забезпечення матеріальних запасів власними коштами

0,54

0,53

-0,01

0,6-0,8

8.

К-т співвідношення необоротних активів і власного капіталу

0,91

0,79

-0,12

0,5-0,8

9.

К-т структури залученого капіталу

42,5

6,4

-36,1


10.

К-т забезпечення оборотних засобів власними оборотними засобами

0,9

0,7

-0,2

0,1

Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами на початок року становив +0,54, а на кінець року - - 0, 53.Т. к. оптимальне його значення - 0,6 -, 8, то можна говорити про задовільний забезпеченні матеріальних запасів і про достатньому обсязі власних коштів.

Коефіцієнт забезпечення оборотних засобів власними оборотними засобами показує, що у підприємства оборотні кошти забезпечені власними обіговими средствамі.Т. к. показник має значення менше 0,9 і на початок і на кінець звітного періоду 0,7 то підприємство можна віднести до розряду платоспроможних. Однак, протягом року намітилася негативна тенденція зниження значення даного коефіцієнта. Це говорить про погіршення фінансового стану.

Проаналізувавши абсолютні та відносні показники фінансової стійкості в їх сукупності можна зробити висновок про кризовий фінансовий стан підприємства, хоча підприємство має достатній обсяг власних обігових коштів, а значить в господарстві прийнята неефективна фінансова політика. Також господарство має достатній рівень фінансової незалежності від зовнішніх кредиторів, але в даному випадку це явище не можна назвати позитивним, так як за допомогою залучених коштів можна було б домогтися поліпшення фінансових показників.

Найбільш повним узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи недолік джерел коштів для формування запасів, що отримується у вигляді різниці величини джерел засобів і величини запасів.

Для характеристики джерел формування запасів використовується декілька показників, що відображають різну ступінь охоплення різних видів джерел:

наявність власних оборотних коштів;

наявність довгострокових джерел формування запасів;

загальна величина основних джерел формування запасів.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:

надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів, що дорівнює різниці величини власних оборотних коштів і величини запасів;

надлишок (+) або нестача (-) довгострокових джерел формування запасів, що дорівнює різниці величини довгострокових джерел формування запасів і величини запасів;

надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів, що дорівнює різниці величини основних джерел формування запасів і величини запасів.

Обчислення трьох показників забезпеченості запасів джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації за ступенем їхньої стійкості. Можна виділити чотири типи фінансових ситуацій:

абсолютна стійкість фінансового стану, що зустрічається рідко. Вона задається системою умов:

надлишок (+) власних оборотних коштів або рівність величин власних обігових коштів і запасів;

нормальна стійкість фінансового стану, що гарантує її платоспроможність:

недолік (-) власних оборотних коштів;

надлишок (+) довгострокових джерел формування запасів або рівність величин довготермінових джерел і запасів;

нестійке фінансове становище, пов'язана з порушенням платоспроможності, при якому, тим не менш, зберігаються можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення реального власного капіталу та збільшення власних оборотних коштів, а також за рахунок додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових коштів:

недолік (-) власних оборотних коштів;

недолік (-) довгострокових джерел формування запасів;

надлишок (+) загальної величини основних джерел формування запасів або рівність величин основних джерел і запасів.

кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства:

недолік (-) власних оборотних коштів;

недолік (-) довгострокових джерел формування запасів;

недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів.

Таблиця 3.1.2 - Оцінка абсолютних показників фінансової стійкості

п. / п.

Показники

2005

2006р.

2007

Зміни

1

Джерела власних коштів, тис. грн.

22295,5

19239,9

19258,1

-3037,4

2

Необоротні активи, тис. грн.

18501,1

17556,8

15264,2

-3236,9

3

Власні оборотні кошти, тис. грн.

3794,4

1683,1

3993,9

199,5

4

Довгострокові пасиви, тис. грн.

23,1

-

-

-

5

Довгострокові джерела формування запасів, тис. грн.

2633,4

2492,7

3993,9

1360,5

6

Короткострокові позики, тис. грн.

165,2

210,5

3015,5

2850,3

7

Величина основних джерел формування запасів, тис. грн.

2798,6

2703,2

7009,4

4210,8

8

Загальна величина запасів

5527,5

3105,2

14713,7

9186,2

9

Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів

-1733,1

-1422,1

-10719,8

-8986,7

10

Надлишок (+) або нестача (-) довгострокових джерел

-2894,1

-612,5

-10719,8

-7825,7

11

Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини джерел

-2728,9

-402

-7704,3

-4975,4

12

Тип фінансової стійкості

000

000

000

000

На підставі даних таблиці можна сказати про те, що підприємство протягом 3-х років перебуває в кризовому фінансовому стані. Це обумовлено маленьким обсягом оборотних коштів, іншу ж частину складають необоротні активи. Позитивним момен6том діяльності можна відзначити збільшення власного капіталу, хоч і не значне (на 0,09%). Це може бути пов'язано зі зростанням обсягів власних оборотних коштів на 137,3%. Також відбулося збільшення основних джерел формування запасів (на 159,3%). Таким чином, на кінець року за рахунок джерел власних коштів покривається вже 47,6% запасів і витрат. Після проведених вище розрахунків видно, що у звітному періоді тривимірний тип фінансової стійкості має такий вигляд: S = {0, 0, 0}. Це означає, що незважаючи на деякі поліпшення, підприємство знаходиться в кризовому фінансовому стані.

3.2 Аналіз ділової активності

У відомому сенсі економічний потенціал - це потенційні можливості здійснення процесів виробництва і збуту; друга не менш важлива характеристика господарюючого суб'єкта - це динаміка і результативність цих процесів, тобто підтверджені:

а) доцільність створення даного суб'єкта;

б) ефективність використання його економічного потенціалу.

У ринковій економіці суб'єкти господарювання повинні приймати ефективні управлінські рішення і мати можливість впливати на середовище функціонування. Для цього необхідно шукати шляхи оптимального поєднання наявних у розпорядженні економічних ресурсів і кількістю благ, які з їх допомогою. Тому, аналіз ділової активності є основою, на якій базуються раціональні та розумні управлінські рішення.

Узагальнюючими показниками, що характеризують ділову активність підприємства і його ринковий стан, є:

тривалість (тривалість) операційного циклу;

тривалість фінансового циклу.

Діяльність підприємства являє собою процес безперервної трансформації одних видів активів в інші, який можна представити в наступному вигляді:

, Г - гроші;

З - запаси;

ДП - готова продукція;

СР - кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість).

Наочно взаємозв'язок між операційним і фінансовим циклом представлена ​​на малюнку 1.2

Початок циклу

Придбання запасів, перетворення в готову продукцію, відвантаження готової продукції

Отримання оплати за відвантажену продукцію (запаси)


Закінчення циклу


Погашення кредиторської заборгованості

Фінансовий цикл



Операційний цикл


Рис.1.2 Взаємозв'язок операційного та фінансового циклу

Аналіз ділової активності проводиться за двома напрямком:

фінансова активність, коефіцієнти оборотності;

ділова активність.

Фінансова активність і ефективність використання оборотних активів підприємства визначається за допомогою наступних показників:

1. Оборотність коштів у розрахунках: показує зниження або розширення комерційного кредиту акредитуючої підприємством.

Зниження коефіцієнта говорить про збільшення обсягу акредитуючої кредиту.

2. Оборотність коштів у розрахунках (в днях): характеризує середній термін погашення дебіторської заборгованості.

3. Оборотність запасів: показує збільшення або зниження оборотів виробничих запасів, зниження коефіцієнта говорить про збільшення терміну зберігання запасів.

4. Оборотність запасів (у днях): характеризує середній термін обороту коштів та запасів.

5. Оборотність кредиторської заборгованості: показує розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству.

6. Оборотність кредиторської заборгованості (у днях): зростання цього показника означає збільшення швидкості сплати заборгованості, зниження росту покупок у кредит.

7. Тривалість операційного циклу: операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації, зробленої з них продукції.

8. тривалість фінансового циклу: фінансовий цикл - це проміжок часу дорівнює різниці операційного циклу і оборотності кредиторської заборгованості.

9. оборотність власного капіталу: показує кількість оборотів власного капіталу. Різке зростання відображає підвищення рівня продажів.

10. Оборотність мобільних активів: показує кількість оборотів оборотного капіталу.

11. Оборотність сукупного капіталу: характеризує кількість оборотів всієї вартості майна підприємства за аналізований період.

12. Оборотність готової продукції: показує, у скільки разів виручка від реалізації перевищує середні запаси готової продукції.

13. Оборотність готової продукції (у днях): характеризує середній термін обороту готової продукції.

На підставі даних таблиці 3.2.1 можна зробити висновок про те, що в 2007 році підприємство збільшило обсяг наданого комерційного кредиту. Про це свідчить зниження показника оборотності коштів у розрахунках в порівнянні з 2005 роком на 4,6 пункту. Середній термін погашення дебіторської заборгованості в 2007 році збільшився на 36,7 днів. Збільшилися обороти виробничих запасів. Середній термін обороту запасів зменшився на 3,5 дня. У 2007 році відбулося зниження обсягу комерційного кредиту, наданого підприємству на 39,8, що говорить про зниження кредиторської заборгованості підприємства, тобто його зобов'язань. При цьому відбулося збільшення швидкості сплати заборгованості майже на 92 дні. Це зниження обумовлене зменшенням розмірів взятих кредитів. Тривалість операційного циклу зменшилася на 14,1 дня, що є позитивним моментом, так як зменшується, термін отримання прибутку і покриття всіх витрат, пов'язаних з діяльністю підприємства. У 2007 році в порівнянні з 2005 роком не відбулося збільшення оборотності власного капіталу, що не є позитивною тенденцією, т. до це говорить про те, що протягом аналізованого періоду не відбулося збільшення продажів продукції. Також відбулося зниження оборотів оборотного капіталу на 0,43. За аналізований період не відбулося змін у кількості оборотів всієї вартості майна господарства. Виручка від реалізації в 2 рази менше обсягів запасів готової продукції в порівнянні з 205 роком і термін обігу тому збільшився на 32,6 дня. Показники рентабельності в основному показують те, на скільки прибутковим є виробництво продукції господарства. За низьким значенням показника рентабельності продажів можна сказати, що реалізація продукції є недостатньо прибутковий. Причиною цього може служити низькі ціни на сільськогосподарську продукцію і високий рівень витрат на її виробництво і зберігання.

Найбільш повно фінансова стійкість підприємства може бути розкрита на основі вивчення рівноваги між статтями активу і пасиву балансу. Зробимо оцінку фінансової рівноваги активів і пасивів аналізованого господарства.

Таблиця 3.2.1-Аналіз ефективності використання оборотних активів (ділової активності)


Найменування показника

Роки

Відхилення 2007р о т 2005р (+,-)


2005


2006

2007


Оборотність коштів у розрахунках

43,5

10,4

14,4

4,0

Оборотність коштів у розрахунках (в днях)

38,3

27,1

75

36,7

Оборотність запасів

5,4

4,8

5,7

0,3

Оборотність запасів (у днях)

243,8

259,4

249

-10,4

Оборотність кредиторської заборгованості

43,4

25,4

3,6

-39,8

Оборотність кредиторської заборгованості (у днях)

8,3

14,2

100

91,7

Тривалість операційного циклу

270,6

285,5

271,4

-14,1

Тривалість фінансового циклу

261,7

272,7

215,1

-57,6

Оборотність власного капіталу

0,5

0,4

0,5

-

Оборотність мобільних активів

1,45

1,57

1,02

-0,43

Оборотність сукупного капіталу

0,4

0,3

0,4

-

Оборотність готової продукції

5,8

6,8

3,8

-2,0

Оборотність готової продукції (у днях)

62,1

52,9

94,7

32,6

Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів

0,54

0,41

0,62

0,08

Продуктивність праці

20,8

17,8

32,5

11,7

Рентабельність продажів

11,8

10,1

0,2

-11,6

Рентабельність продукції

16,6

13,7

0,3

-16,3

Рентабельність власного капіталу

0,7

-14,6

0,1

-0,6

Рентабельність необоротних активів

1,0

-0,17

0,1

-0,9

Визначимо, скільки власного капіталу вкладено в необоротні активи. Необхідні для цього дані внесемо в таблицю 3.2.2

Таблиця 3.2.2 - Частка власного капіталу радгоспу-заводу "Плодове" Бахчисарайського р-ну в формуванні необоротних активах

Показник

На початок періоду

На кінець періоду

Необоротні активи Довгострокові фінансові зобов'язання Сума власного капіталу в формуванні необоротних активів Частка у формуванні необоротних активів,%

Довгострокових зобов'язань Власного капіталу

17556,8

19239,9

9,6

109,6

15264,5

19258,1

26,2

126,2

Наведені в таблиці дані свідчать про те, що основний капітал сформований повністю за рахунок власних коштів підприємства.

Далі визначимо яка сума власного капіталу використовується в обороті:

На початок 2007р: Сік = 4177,6 тис. грн На кінець 2007: СІК = 2238,5 тис. грн

Ми бачимо, що протягом року сума Сік зменшилася майже на половину.

Розрахуємо частку власного і позикового капіталу у формуванні оборотних активів:

Показник

На початок періоду

На кінець періоду

Загальна сума оборотних активів

4626,9

9243,5

Джерела їхнього формування:



-Загальна сума короткострокових зобов'язань

452,9

3015,5

-Сума Сік

4177,6

2238,5

Частка у формуванні оборотних активів:



-Позикового капіталу

9,8

32,6

-Власного капіталу

90,2

67,4

Наведені дані показують, що на початок періоду оборотні активи на 9,8% сформовані за рахунок позикових коштів, на кінець періоду частка позикових коштів склала 32,6%, тобто відбулося збільшення на 22,8%. Це свідчить про зниження фінансової стійкості господарства та підвищенні залежності від зовнішніх кредиторів.

Отже, на підставі проведених розрахунків можна сказати про те, що даному підприємству характерно низька фінансова стійкість, яка пов'язана з нестачею власних коштів, збільшенням обсягу позик, зниження ділової активності підприємства.

У наступному пункті відобразимо основні напрями підвищення стійкості та ділової активності підприємства.

3.3 Основні напрямки підвищення ділової активності та фінансової стійкості радгоспу-заводу "Плодове" Бахчисарайського р-ну

На підставі проведених у попередніх розділах розрахунків можна говорити про те, що аналізоване підприємство знаходиться в дуже поганому стані. Про це говорить низький рівень рентабельності, фондовіддачі і інших показників, що характеризують фінансовий стан господарства. В даний час для більшості сільськогосподарських підприємств таке положення стало типовим через недостатню підтримку з боку держави, зношеності і застарілість матеріальної бази і т.п.

Отже, основними проблемами на підприємстві є: низький рівень рентабельності всього капіталу підприємства, низька маневреність власних оборотних коштів. Їх недолік, брак довгострокових джерел формування капіталу, низький рівень ліквідності балансу, не готовність підприємства негайно погасити кредиторську заборгованість. Для вирішення виниклих проблем необхідно підвищити вихід чистого прибутку. Для цього необхідно збільшити дохід від реалізації продукції, а це можливо тільки при високому її якість і порівняно невисокими цінами, а також низьким рівнем витрат на її виробництво і збут, адміністративні витрати.

Для покращення фінансової стійкості і незалежності необхідно, щоб кількість залученого капіталу зменшилося, а обсяг власного збільшився, тобто необхідно підвищити платоспроможність суб'єкта господарювання, поліпшити структуру активів і пасивів господарства. Важливим етапом поліпшення фінансової стабільності підприємства є збільшення ліквідності балансу, тобто ступеня покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші повинен відповідати терміну погашення зобов'язань і тому необхідно зменшити кількість часу, необхідний для перетворення активів у гроші, що дасть можливість збільшити його ліквідність.

Наступна, не менш важлива проблема - це неготовність підприємства негайно погасити кредиторську заборгованість. Для цього йому необхідно збільшити надходження грошових коштів, тобто збільшити обсяги реалізації продукції, а отже і обсяги виробництва або шукати ринки збуту за вищими цінами. Фінансовий стан підприємства характеризується постійною наявністю коштів на розрахунковому рахунку. Оптимальна для підприємства сума грошових коштів визначається впливом різних факторів і показників, які часто викликають протилежні тенденції. Нестача коштів у певний момент пов'язаний з ризиком переривання виробничого процесу, можливим невиконанням зобов'язань, з втратою додаткового прибутку, а також створювати умови для банкрутства. Оптимальна сума грошових ресурсів визначається діловою активністю підприємства та обгрунтованістю в їх щоденної потреби.

Основні напрями підвищення ділової активності підприємства:

Вести планування фінансово-господарської діяльності, в т. ч:

визначення планової потреби оборотних засобів і нормування обсягів запасів і незавершеного виробництва, контроль відповідності нормативам;

планування і контроль потоків фінансових коштів (надходжень, платежів, грошей на рахунку і т.п.);

формування, перевірку фінансової реалізованості планів виробництва і реалізації продукції;

щоквартально підводити підсумки фінансово-господарської діяльності з обов'язковим проведенням фінансового аналізу та результатів виконання бізнес - планів.

Організувати довгострокове планування діяльності на основі розробки бізнес-планів. При освоєнні нових напрямків розвитку обов'язково необхідно проводити оцінку ефективності проектів з їх реалізації на основі бізнес - планування.

Удосконалювати договірну роботу і дисципліну. При укладанні договорів на поставку продукції передбачати штрафні санкції за несвоєчасну оплату покупцем продукції. Обов'язкова юридична експертиза договорів.

Необхідно стежити за динамікою коефіцієнтів поточної ліквідності й забезпеченості власними оборотними засобами.

Контролювати співвідношення темпів зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей. Якщо кредитори незначно перевищують суму дебіторів, то таке положення сприятливо. Протилежна їх співвідношення має отримати негативну оцінку, т.к занадто велика сума може викликати неплатежі за власними зобов'язаннями підприємства. При аналізі дебіторську і кредиторську заборгованість слід розглядати окремо: дебіторську як засоби, тимчасово абстрактні з обороту, а кредиторську як засоби, тимчасово залучені в оборот.

6. Розширення збуту продукції, в тому числі за рахунок:

маркетингових досліджень ринку і постійного моніторингу зовнішнього середовища;

розробки політики на основі аналізу попиту;

встановлення прямих зв'язків з іншими підприємствами;

розробки системи знижок для постійних замовників за своєчасний розрахунок, вироблення цінової політики.

7. Впровадження на підприємстві системи управлінського обліку для аналізу доходів і витрат за статтями і елементами витрат. Періодично необхідно виконувати аналіз структури витрат виробництва, проводячи порівняння з різного роду базовими показниками і вивчаючи природу відхилень від них.

Висновки і пропозиції

Об'єктом вивчення даної курсової роботи є радгосп - завод "Плодове" Бахчисарайського району. Аналізоване підприємство має в своєму розпорядженні достатніми розмірами площі земельних угідь - 4048 га, в тому числі сільськогосподарських - 3567,3 га. Ця площа земельних угідь дозволяє проводити різні види продукції. Основними видами продукції є продукція галузі садівництва. Її питома вага складає в звітному році 76%. У галузі тваринництва основною є продукція вирощування ВРХ. Господарство знаходиться в сприятливих для основної виробничої діяльності природних умов. Дане підприємство є державним, тому у великій мірі залежно від підтримки державою своєї діяльності.

У першому розділі даної роботи була розглянута теорія фінансового аналізу фінансової стійкості та ділової активності підприємства, визначено основні напрямки та показники, які необхідно розрахувати для визначення даних аспектів діяльності підприємства, визначити негативні моменти в роботі господарства та намітити основні напрямки їх поліпшення.

У розділі другому, що займає велику частину роботи, було обстежено діюче підприємство, радгосп-завод "Плодове" Бахчисарайського р-ну його структура, кліматичні умови, в яких воно знаходиться і основні види діяльності. Господарство спеціалізується на виробництві плодових, а також винограду. Виноград в даному господарстві є сировиною для переробки на винзаводі первинного виноробства. У ході роботи були встановлені сталися зміни в матеріальному та фінансовому забезпеченні підприємства та фактори, що викликали ці зміни. За даними другого розділу можна сказати, що підприємство є досить великим за розмірами, має в своєму розпорядженні достатніми земельними площами для ведення виробничої діяльності. Аналізуючи економічну ефективність виробництва, ми спостерігаємо тенденцію зростання всіх показників крім трьох. Зменшення спостерігається за рахунок зменшення с / г угідь, валового доходу і прибутку.

В третьем разделе билі рассчітани основние показателі, характерізующіе Фінансовую стойкость і деловую актівность предпріятія. За отриманими даними можна зробити висновок, що підприємство знаходиться в кризовому фінансовому стані, йому необхідно негайне "оздоровлення". Про це свідчить значення розрахованої тривимірної моделі фінансової стійкості - S = {0, 0, 0}. Тому для стабілізації фінансового стану підприємства пропонується провести наступні заходи:

збільшити оборотність власного капіталу, т. до не відбувається збільшення обсягів продажів продукції;

збільшити рівень рентабельності продукції на 11 - 12 пунктів;

зменшити частку позикових коштів у формуванні оборотних активів на 22,8%;

збільшить обсяг власного капіталу в обороті в 2 рази;

Виконання всіх цих умов допоможе підприємству поліпшити свою фінансову стійкість, а також рівень ділової активності, які на даний момент знаходяться на дуже низькому рівні.

Як вже говорилося вище, підприємства є основними ланками господарювання і формують основу економічного потенціалу держави.

Чим прибутковіше підприємство, що стабільніше його дохід, тим більшим стає його внесок у соціальну сферу держави, в її економічний потенціал, тому необхідно вкласти всі зусилля на відновлення сільськогосподарських підприємств.

Література

1. Агроклиматический довідник по Кримській області. Гідрологічне видавництво, Ленінград. 1959р.

2. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник-4-е вид., Доп. і перераб. М.: Фінанси і статистика, 1999-416с.

3. Бердникова Т. Б Аналіз і діагностика фінансово - господарської діяльності підприємства: Уч. посібник-М.: ИНФРА-М, 2005. - 215с.

4. Білик М. Д Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-е вид., Без змін. - К.: КНЕУ, 2007. - 592с.

5. Буряк П. Ю. Фінансово - економічний аналіз: Підручник-К.: "Професіонал", 2004. - 528с.

6. Головко Т. Б Методика аналізу фінансового стану підприємства - К., 1993. - 21с.

7. Дєєва Н. М. Фінансовий аналіз - Навч. посіб. - К.: Центр учбової Літератури, 2007. - 328с.

8. Едронова В.М. Облік і аналіз фінансових активів: Уч. сел. - М.: Фінанси і статистика, 1995. - 144с.

9. Єфімова О. В Фінансовий аналіз.3-е узд., Перераб. І доп. - М.: видавництво "Бухгалтерський учт", 1999. - 352с.

10. Єфімова О. В Як аналізувати фінансове становище підприємства: Практ. посібник - М.: Бізнес - школа, 1994. - 118с.

11. Ізмайлова К. У Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-ге вид., Стереотип. - К.: МАУП, 2001. - 152с.

12. Ковальов В. У Фінансовий аналіз. Аналіз звітності - 2-е вид., Перераб. І доп. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 512с.

13. Ковальов В. У Фінансовий аналіз - 2-е вид., Перераб. І доп. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 512с.

14. Лахтіонова Л. Н Фінансовий аналіз сільськогосподарськіх підпрі є мств: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2004. - 365с.

15. Машінській С. З Економічний аналіз: Підручник 2-ге вид., Доп. І перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2007. - 704с.

16. Павловський О. В Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2002. - 388с.

17. Поддєрьогін А. М. фінанси підпріємств: Підручник - 4-ті вид., Перероб. Та доп. - К.: КНЕУ, 2002-571с.

18. Просвітів Г. І Аналіз господарської діяльності: Навчально-методичний посібник - М.: Видавництво РДП, 2005. - 192с.

19. Созонец І. Л Фінансовий аналіз: Навч. Посіб. - К.: Центр Навчальної Літератури, 2006. - 210C.

20. Сопко В. Методика аналізу балансу підприємства - К.: МП "Лоран", 1994. - 23с.

21. Шеремет А. Д Методика фінансового аналізу: Уч. посібник і практ. Посібник - М.: ИНФРА - М, 1999. - 207с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
211.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз ділової активності організації
Аналіз ділової активності підприємства
Аналіз ділової активності підприємства на прикладі ТОВ Лузалес
Аналіз ділової активності підприємства на прикладі ВАТ Омега 3
Аналіз ділової активності підприємства на прикладі ТОВ Лузалес 2
Аналіз ділової активності підприємства на прикладі ВАТ Омега
Показники та оцінка фінансової стійкості підприємства Заходи щодо зміцнення фінансової стійкості
Аналіз основного і оборотного капіталу Аналіз фінансової стійкості підприємства
Аналіз фінансової стійкості підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru