Аналіз фінансової стійкості підприємства 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Аналіз фінансової стійкості підприємства.

ЗМІСТ
ВСТУП
1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, що впливають на неї
1.2 Інформаційна база аналізу фінансової стійкості підприємства
2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Аналіз типів фінансової стійкості підприємства
2.2 Аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства
2.3 Аналіз кредитоспроможності підприємства
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Додаток А - Бухгалтерський баланс (форма № 1)

ВСТУП
У ринкових умовах заставою виживання та основою стабільного стану підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає стан фінансових ресурсів підприємства, при якому є можливість вільно маневрувати коштами, ефективно їх використовувати, забезпечуючи безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, враховувати витрати по його розширенню та оновленню.
Фінансова стійкість зумовлена ​​як стабільністю економічного середовища, в рамках якої здійснюється діяльність підприємства, так і від результатів його функціонування, його активного і ефективного реагування на зміни внутрішніх і зовнішніх факторів.
Актуальність теми полягає в тому, що забезпечення фінансової стійкості будь-якої комерційної організації є найважливішим завданням її менеджменту. Фінансовий стан організації можна визнати стійким, якщо при несприятливих змінах зовнішнього середовища вона зберігає здатність нормально функціонувати, своєчасно і повністю виконувати свої зобов'язання за розрахунками з персоналом, постачальниками, банками, по платежах до бюджету і позабюджетні фонди і при цьому виконувати свої поточні плани і стратегічні програми.
Фінансові можливості організації практично завжди обмежені. Завдання забезпечення фінансової стійкості полягає в тому, щоб ці обмеження не перевищували розумних меж. У той же час необхідно дотримуватися обов'язкове у фінансовому плануванні вимога обачності, формування резервів на випадок виникнення непередбачених обставин, які могли б призвести до втрати фінансової стійкості.
Передумовою забезпечення фінансової стійкості організації є достатній обсяг продажів. Якщо виручка від реалізації продукції чи послуг не покриває витрат і не забезпечує отримання необхідної для нормального функціонування прибутку, то фінансовий стан організації не може бути стійким.
Завдяки аналізу існує можливість дослідити планові, фактичні дані, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва, оцінювати результати діяльності, приймати управлінські рішення, виробляти стратегію розвитку підприємства.
Таким чином, помітна значимість фінансової стійкості в діяльності підприємства, а також постійного підтримування її на певному сприятливому для організації рівні, та розробці заходів, що сприяють ефективному росту фінансової стійкості компанії.
Мета курсової роботи - вивчення аналізу фінансової стійкості та аналіз типів, коефіцієнтів фінансової стійкості та кредитоспроможності підприємства ВАТ «Сігма».
У теоретичній частині курсової роботи необхідно розкрити поняття, фактори та інформаційну базу фінансової стійкості підприємства.
В аналітичній частині зробити в таблицях необхідні розрахунки для аналізу фінансової стійкості, оцінити позитивні і негативні зміни, розробити напрями вдосконалення діяльності, резерви підприємства ВАТ «Сігма».
Джерелом інформації для аналізу фінансової стійкості підприємства є форма № 1 - «Бухгалтерський баланс».

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
У теоретичній частині курсової роботи необхідно розкрити поняття, фактори та інформаційну базу фінансової стійкості підприємства.
1.1 Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори,
впливають на неї.
Своєрідним дзеркалом стабільно утворюється на підприємстві перевищення доходів над витратами є фінансова стійкість. Вона відображає таке співвідношення фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню. Визначення меж фінансової стійкості підприємства відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, бо безпосередня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розширення виробництва, а надлишкова - буде перешкоджати розвитку, обтяжуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами . Отже, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, яке відповідає вимогам ринку і відповідає потребам розвитку підприємства.
Фінансова стійкість - характеристика, що свідчить про стабільне перевищення доходів над витратами, вільному маневруванні грошовими коштами підприємства і ефективному їх використанні, безперебійному процесі виробництва і реалізації продукції. Фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.
Фінансова стійкість підприємства зумовлюється впливом сукупності внутрішніх і зовнішніх факторів.
1. Внутрішні фактори, що впливають на фінансову стійкість.
Успіх чи невдача підприємницької діяльності багато в чому залежить від вибору складу і структури своєї продукції і послуг. При цьому важливо не тільки заздалегідь вирішувати, що виробляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто за якою технологією і за якою моделлю організації виробництва і управління діяти. Від відповіді на ці "що?" і "як?" залежать витрати виробництва.
Для стійкості підприємства дуже важлива не тільки загальний розмір витрат, але і співвідношення між постійними і змінними витратами.
Змінні витрати (на сировину, енергію, транспортування товарів і т. д.) пропорційні обсягу виробництва, постійні ж (на придбання та (або) оренду обладнання та приміщень, амортизацію, управління, виплату відсотків за банківський кредит, рекламу, оклади співробітників та інш .) - від нього не залежать.
Іншим важливим чинником фінансової стійкості підприємства, тісно пов'язаним з видами виробленої продукції (послуг, послуг) і технологією виробництва, є оптимальний склад і структура активів, а також правильний вибір стратегії керування ними. Стійкість підприємства та потенційна ефективність бізнесу багато в чому залежить від якості управління поточними активами, від того, скільки задіяно обігових засобів і які саме, яка величина запасів і активів у грошовій формі і т. д.
Слід пам'ятати, що якщо підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може пустити більше капіталу в оборот і, отже, отримати більше прибутку. Але одночасно зростає ризик неплатоспроможності підприємства і зупинки виробництва через недостатність запасів. Мистецтво управління поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках підприємства лише мінімально необхідну суму ліквідних коштів, яка потрібна для поточної оперативної діяльності. [1]
Наступним значним фактором фінансової стійкості є склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір стратегії і тактика управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, перш за все прибутку, тим спокійніше воно може себе почувати. При цьому важлива не тільки загальна маса прибутку, а й структура його розподілу, і власне - та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Звідси оцінка політики розподілу і використання прибутку висувається на перший план у ході аналізу фінансової стійкості підприємства. Зокрема, винятково важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках: по-перше, для фінансування поточної діяльності - на формування обігових коштів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідності тощо; по-друге для інвестування в капітальні затрати і цінні папери.
Великий вплив на фінансову стійкість підприємства роблять засобу, додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Чим більше коштів може залучити підприємство, тим вище його фінансові можливості, а проте зростає і фінансовий ризик - чи здатне буде підприємство своєчасно розраховуватися зі своїми кредиторами? І тут велику роль покликані відігравати резерви як одна з форм фінансової гарантії платоспроможності господарюючого суб'єкта.
Отже, з точки зору впливу на фінансову стійкість підприємства визначальними внутрішніми факторами є:
a) галузева належність суб'єкта господарювання;
b) структура продукції, що випускається (послуг), її частка в попиті;
c) розмір сплаченого статутного капіталу;
d) величина і структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;
e) стан майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структуру.
2. Зовнішні фактори, що впливають на фінансову стійкість.
Термін "зовнішнє середовище" включає в себе різні аспекти: економічні умови господарювання, яка панує в суспільстві техніку і технологію, платоспроможний попит споживачів, економічну і фінансово-кредитну політику уряду РФ і прийняті ними рішення, законодавчі акти з контролю за діяльністю підприємства, систему цінностей у суспільстві та ін Ці зовнішні чинники впливають на все, що відбувається всередині підприємства.
Суттєво впливає на фінансову стійкість і фаза економічного циклу, в якій знаходиться економіка країни. У період кризи відбувається відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Знижуються в цілому доходи суб'єктів економічної діяльності, скорочуються відносно і навіть абсолютно масштаби прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності. У період кризи посилюється серія банкрутств.
Падіння платоспроможного попиту, характерне для кризи призводить не тільки до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Гострота конкурентної боротьби так само представляє собою важливий зовнішній фактор фінансової стійкості підприємства.
Серйозними макроекономічними факторами фінансової стійкості служать, крім того, податкова і кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків; істотно впливає на неї курс валюти, позиція і сила профспілок.
Економічна та фінансова стабільність будь-яких підприємств залежить від загальної політичної стабільності. Значення цього фактора особливо велике для підприємницької діяльності в Росії. Ставлення держави до підприємницької діяльності, принципи державного регулювання економіки (його заборонний або стимулюючий характер), відносини власності, принципи земельної реформи, заходів для захисту споживачів і підприємців не можуть не враховуватися при розгляді фінансової стійкості підприємства.
Нарешті, одним з найбільш масштабних несприятливих зовнішніх факторів, що дестабілізують фінансове становище підприємств у Росії, є на сьогоднішній день інфляція.
1.2 Інформаційна база аналізу фінансової стійкості
підприємства
Однією з вимог сучасних умов бізнесу є створення інформаційної бази, яка враховувала б вимоги національного, а також міжнародних стандартів фінансової звітності. Проблемою є те, що для багатьох компаній показники доходів і прибутків, складені за національними стандартами та міжнародним значно відрізняються. Така різниця має значний вплив на прийняття рішень особливо іноземних інвесторів з приводу інвестування коштів у компанію. Тому формування інформаційної бази аналізу і контролю для забезпечення управління фінансовими ресурсами компаній є одним з пріоритетних завдань у сучасних умовах.
Основними джерелами інформації аналізу фінансової стійкості є дані бухгалтерського обліку і бухгалтерської (фінансової) звітності. З форм бухгалтерської звітності використовують:
1. Бухгалтерський баланс, форма № 1, де відображаються нерозподілений прибуток або непокритий збиток звітного і минулого періодів (розділ III пасиву);
2. Звіт про прибутки та збитки, форма № 2, складається за рік і за внутрішньорічні періодів.
Центральної формою бухгалтерського обліку є бухгалтерський баланс
Бухгалтерський баланс характеризує фінансове становище підприємства на певну дату і відображає ресурси підприємства в єдиній грошовій оцінці за їх складом і напрямами використання, з одного боку (актив), і за джерелами їх фінансування - з іншого (пасив).
Бухгалтерський баланс складається з двох частин: актив і пасив. Баланс містить детальну характеристику ресурсів підприємства.
Активи підприємства відображають інвестиційні рішення, прийняті компанією за період її діяльності. В основі розташування статей балансу лежить критерій ліквідності (здатності перетворення коштів підприємства у грошову готівку), що є одним з найбільш важливих показників фінансового стану підприємства.
Принциповим для фінансового аналізу є поділ активів на довгострокові і короткострокові.
Довгострокові активи - це кошти, які використовуються протягом більш ніж одного звітного періоду, особа отримує з метою використання в господарській діяльності і не призначені для продажу протягом року. Довгострокові активи представлені в першому розділі балансу «Необоротні активи».
Короткострокові активи чи оборотні кошти (активи) - це кошти, використані, продані або спожиті протягом одного звітного періоду, який, як правило, становить один рік. Оборотні активи представлені в балансі у другому розділі активу.
Дуже важливо зі складу оборотних коштів виділити наступні групи ресурсів: грошові кошти; короткострокові фінансові вкладення; дебіторська заборгованість, матеріально-виробничі запаси.
Найбільш ліквідна частина оборотних активів - грошові кошти. До них відносяться: грошові кошти в касі та грошові кошти в банках, включаючи грошові кошти у валюті. Грошові кошти використовуються для поточних грошових платежів.
Короткострокові фінансові вкладення відображають інвестиції підприємства в цінні папери інших підприємств, в облігації, а також надані позики на термін не більше року. Купівля цих цінних паперів проводиться не з метою завоювання ринків збуту чи розповсюдження впливу на інші компанії, а в інтересах вигідного приміщення тимчасово вільних коштів.
Наступна стаття балансу - дебіторська заборгованість, тобто належні фірмі, але ще не отримані нею кошти. У складі оборотних засобів відображається дебіторська заборгованість, термін погашення якої не перевищує одного року. Дебіторська заборгованість враховується в балансі за фактичною вартістю реалізації, тобто виходячи з тієї суми грошових коштів, яка повинна бути отримана при погашенні цієї заборгованості.
Матеріально-виробничі запаси - це матеріальні активи, які призначені для: продажу протягом звичайного ділового циклу; виробничого споживання всередині підприємства; виробничого споживання з метою подальшого виготовлення продукції, що реалізовується.
У цю статтю включаються сировину та матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, а також інші статті, які характеризують короткострокові вкладення грошових коштів підприємства в господарську діяльність, що передує реалізації продукції.
Аналіз статті «Матеріально-виробничі запаси» має велике значення для ефективного управління фінансами.
Далі узагальнимо інформацію про основні засоби підприємства та інших необоротних активах. У цій групі коштів виділяються основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення.
Основні засоби (активи) - це кошти тривалого користування, що мають матеріальну форму. У цю категорію засобів включаються будівлі і споруди, машини та обладнання, транспорт та ін На всі статті реальних основних засобів нараховується амортизація. Як правило, всі статті цього розділу балансу включаються у звітність по їх первісної вартості, під якою розуміються всі витрати на придбання цих засобів, доставку і монтаж.
Нематеріальні активи - активи, які не мають фізично відчутної форми, але приносять підприємству прибуток. До невідчутним активів належать: патенти, товарні знаки, торгові марки, авторські права, ліцензії, витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, витрати на розробку програмного забезпечення. На нематеріальні активи нараховується знос, як і на інші засоби, термін служби яких перевищує один рік.
Довгострокові фінансові вкладення, тобто вкладення в цінні папери інших компаній, облігацій та кредити іншим підприємствам на термін більше одного року. Разом зі статтею короткострокових фінансових вкладень дана стаття відображає діяльність підприємства на фінансовому ринку.
У пасиві балансу відбиваються рішення підприємства з вибору джерела фінансування.
Виділяють такі групи статей пасиву: власний капітал; короткострокові зобов'язання; довгострокові зобов'язання;
Короткострокові зобов'язання - це зобов'язання, які покриваються оборотними активами, або погашаються внаслідок утворення нових короткострокових зобов'язань. Короткострокові зобов'язання погашаються зазвичай протягом порівняно нетривалого періоду (зазвичай не більше одного року). У короткострокові зобов'язання включаються такі статті, як: рахунки і векселі до оплати; боргові свідоцтва про одержання підприємством короткострокового позики; заборгованість з податків; заборгованість по заробітній платі; частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає виплаті в поточному періоді.
Довгострокові зобов'язання - це зобов'язання, які повинні бути погашені протягом терміну, що перевищує один рік. Основними видами довгострокових зобов'язань є довгострокові позики і кредити, облігації, довгострокові векселі до оплати, зобов'язання по пенсійних виплатах та виплат орендних платежів при довгостроковій оренді.
Наступним показником є власний або, якщо підприємство є акціонерною компанією, акціонерний капітал.
У складі власного капіталу необхідно виділити частку його окремих складових, а також відобразити динаміку його складу і структури за останні періоди. Необхідність роздільного розгляду статей власного капіталу пов'язана з тим, що кожна з них є характеристикою правових та інших обмежень здатності підприємства розпорядитися своїми активами.
Статутний капітал - вартісне відображення сукупного внеску засновників (власників) у майно підприємства при його створенні. Відповідно до Цивільного кодексу Російської Федерації статутним капіталом володіють акціонерні товариства та інші комерційні організації (товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю). Тільки в акціонерних товариствах (АТ) статутний капітал розділений на частки, виражені в акціях, що засвідчують майнові права акціонерів.
Юридичне значення статутного капіталу акціонерного товариства полягає, перш за все, в тому, що його розмір визначає ті межі мінімальної майнової відповідальності, яку має і несе акціонерне товариство по своїх зобов'язаннях.
Додатковий капітал - складова власного капіталу в його справжньому трактуванні - об'єднує групу досить різнорідних елементів: суми від дооцінки необоротних активів підприємства; безоплатно отримані цінності; емісійний дохід акціонерного товариства та ін
Резерви формуються відповідно до законодавства, установчими документами і прийнятої на підприємстві облікової політики. Основним джерелом формування резервів (фондів) є чистий прибуток.
Резервний капітал формується відповідно до встановленого законом порядку і має строго цільове призначення. В умовах ринкової економіки резервний капітал виступає в якості страхового фонду, що створюється для цілей відшкодування збитків і забезпечення захисту інтересів третіх осіб у разі недостатності прибутку у підприємства.
Інформація про величину резервного капіталу в балансі підприємства має або повинна мати надзвичайно важливе значення для зовнішніх користувачів бухгалтерської звітності, які розглядають резервний капітал підприємства як запас його фінансової міцності.
Нерозподілений прибуток являє собою прибуток, що залишається після виплати податків і інших платежів та формування резервів (фондів). За економічним змістом нерозподілений прибуток настільки близька до резервів, що її розглядають як вільного резерву. Кошти резервів (фондів) і нерозподіленого прибутку поміщені в конкретне майно або перебувають в обігу. Їх величина характеризує результат діяльності підприємства і свідчить про те, наскільки збільшилися активи підприємства за рахунок власних джерел

2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
В аналітичній частині зробити в таблицях необхідні розрахунки для аналізу фінансової стійкості, оцінити позитивні і негативні зміни, розробити напрями вдосконалення діяльності, резерви підприємства ВАТ «Сігма».
2.1 Аналіз типів фінансової стійкості підприємства
Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості. При визначенні типу фінансової стійкості розраховується трехфакторную показник, який має наступний вигляд: М = ± Ес, ± Ет, ± Її.
1) абсолютна фінансова стійкість (Трехфакторную показник типу фінансової стійкості має наступний вигляд: М = 1,1,1). Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більш того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво компанії не вміє, не бажає, або не має можливості використовувати зовнішні джерела коштів для основної діяльності.
2) нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості має наступний вигляд: М = 0,1,1). У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів крім власних обігових коштів також і довгострокові залучені кошти. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з точки зору фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаною для підприємства.
3) нестійкий фінансовий стан (Показник типу фінансової стійкості має наступний вигляд: М = 0,0,1), що характеризується порушенням платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.
Фінансова нестійкість вважається нормальною (припустимою), якщо величина залучених для формування запасів короткострокових кредитів і позикових коштів не перевищує сумарної вартості сировини, матеріалів і готової продукції.
4) кризовий фінансовий стан (Показник типу фінансової стійкості має наступний вигляд: М = 0,0,0), при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик.
Оскільки позитивним чинником фінансової стійкості є наявність джерел формування запасів, а негативним чинником - величина запасів, то основними способами виходу з нестійкого і кризового фінансових станів будуть: поповнення джерел формування запасів та оптимізація їх структури, а також обгрунтоване зниження рівня запасів.
Аналіз типів фінансової стійкості підприємства ВАТ «Сігма» представлений в таблиці 1.
Таблиця 1 - Аналіз типів фінансової стійкості підприємства ВАТ «Сігма» в тис. руб.
№ п / п
Показники
Умовні позначення
На початок року
На кінець року
Зміни
1
Джерела власних засоб
Іс
528146
530268
2122
2
Необоротні активи
F
302022
357644
55622
3
Наявність власних средст
Ес
226124
172624
-53500
4
Довгострокові кредити і зай
Кт
-
-
-
5
Наявність власних і довгострокових позикових коштів
Ет
226124
172624
-53500
6
Короткострокові кредити і за
Кt
39335
-
-39335
7
Загальна величина основних джерел засобів
Її
186789
172624
-14165
8
Загальна сума запасів
Z
330349
483118
152769
9
Надлишок (+), нестача (-) власних оборотних коштів
± Ес
-104225
-310494
-206269
10
Надлишок (+), нестача (-) власних оборотних коштів і довгострокових позикових коштів
± Ет
-104225
-310494
-206269
11
Надлишок (+), нестача (-) загальної величини основних джерел
± Її
-143560
-310494
-206269
12
Трехфакторную модель фінансової стійкості
М
0,0,0
0,0,0
На підставі даних таблиці 1 наочно видно, що трехфакторную показник фінансової стійкості має вигляд М = 0,0,0. Це означає, що підприємство ВАТ «Сігма» знаходиться в кризовому фінансовому стані, на межі банкрутства. Причому такий стан спостерігається як на кінець, так і на початок звітного року. Такий висновок зроблено на підставі наступних висновків:
1) брак власних оборотних коштів на початок року склав 104225 тис. руб., До кінця року - вже 310494 тис. крб.;
Аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства
Для оцінки фінансової стійкості підприємства застосовується набір або система коефіцієнтів. Таких коефіцієнтів дуже багато, вони відображають різні сторони стану активів і пасивів підприємства.
Прийнятність значень коефіцієнтів, оцінка їхньої динаміки і напрямків зміни можуть бути встановлені тільки для конкретного підприємства з урахуванням умов його діяльності.
Велика кількість коефіцієнтів служить для оцінки з різних сторін структури капіталу підприємства. Для оцінки цієї групи коефіцієнтів є один критерій, універсальний по відношенню до всіх підприємствам: власники підприємства вважають за краще розумний зростання частки позикових коштів; навпаки, кредитори віддають перевагу підприємствам, де велика частка власного капіталу, тобто вище рівень фінансової автономії.
Можна обмежитися наступними семи показниками:
1) коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів;
2) коефіцієнт прогнозу банкрутства;
3) коефіцієнт автономії;
4) коефіцієнт майна виробничого призначення;
5) коефіцієнт маневреності власних коштів;
6) коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих активів;
7) коефіцієнт забезпеченості оборотного капіталу власними
джерелами фінансування.
Коефіцієнти фінансової стійкості, їх характеристики, формули розрахунку і рекомендовані критерії представлені у таблиці 2.
Таблиця 2 - Коефіцієнти фінансової стійкості підприємства.
Показники
Ум. позн.
Рекомендований критерій
Формула розрахунку
Характеристика
1
2
3
4
5
Коефіцієнт автономії
Ка
> 0,5
Ка = Іс / В, де Іс - власні кошти, В - валюта балансу
Характеризує незалежність підприємства від позикових коштів і показує частку власних коштів у загальній вартості всіх коштів підприємства. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіше, стабільніше і більш незалежно від зовнішніх кредиторів підприємство.
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів
Кз / с
<0,7
Кз / с = Кt + Кт / Іс, де Кт - довгострокові зобов'язання (кредити і позики), Кt - короткострокові позики
Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами
Ко
≥ 0,1
Ко = Ес / ОА, де Ес - наявність власних основних засобів, ОА - оборотні активи
Показує наявність у підприємства власних коштів, необхідних для його фінансової стійкості.
Коефіцієнт маневреності
Км
0,2 - 0,5
Км = Ес / Іс, де Ес - наявність власних основних засобів, Іс - власні кошти
Показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів. Різке зростання даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність підприємства, тому що збільшення цього показника можливе або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування.
Коефіцієнт прогнозу банкрутства
Кп / б
<0,5
Кп / б = ОА-Кt / В, де В - валюта балансу, ОА - оборотні активи, Кt - короткострокові позики
Показує частку чистих оборотних активів у вартості всіх коштів підприємства. При зниженні показника, організація відчуває фінансові труднощі.
Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих активів
Км / і
-
Км / і = ОА / F, де ОА - оборотні активи, F - необоротні активи
Показує скільки необоротних активів припадає на кожний карбованець оборотних активів.
Коефіцієнт майна виробничого призначення
Кіпн
≥ 0,5
Кіпн = F + Z / В, де F - необоротні активи, Z - загальна сума запасів, В - валюта балансу
Показує частку майна виробничого призначення в активах підприємства.

Видно, що велика кількість коефіцієнтів служить для оцінки з різних сторін структури капіталу підприємства. Для оцінки цієї групи коефіцієнтів є один критерій, універсальний по відношенню до всіх підприємствам: власники підприємства вважають за краще розумний зростання частки позикових коштів; навпаки, кредитори віддають перевагу підприємствам, де велика частка власного капіталу, тобто вище рівень фінансової автономії.
Розрахунок показників фінансової стійкості дає менеджеру частина інформації, необхідної для прийняття рішення про доцільність залучення додаткових позикових коштів. Поряд з цим менеджеру важливо знати, як компанія може рости без залучення джерел фінансування.
Аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства ВАТ «Сігма» представлений у таблиці 3.
Таблиця 3 - Аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства ВАТ «Сігма»
№ п \ п
Показники
Ум.
позн.
Інтервал оптимального значення
На початок
року
На кінець
року
Зміна
1
Коефіцієнт автономії
Ка
Ка> 0,5
0,44
0,37
-0,07
2
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів
Кз / с
Кз / с <0,67
0,03
-
-0,03
3
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами
Ко
До ≥ 0,1
0,75
0,48
-0,27
4
Коефіцієнт маневреності
Км
Км = 0,2-0,5
0,43
0,33
-0,1
5
Коефіцієнт фінансової напруженості
Кф / н
Кф / н <0,5
0,71
0,75
0,04
6
Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих активів
Км / і
-
2,94
2,97
0,03
7
Коефіцієнт виробничого призначення
Кіпн
Кіпн ≥ 0,5
0,53
0,59
0,06

На підставі отриманих даних можна зробити наступні висновки: у підприємства ВАТ «Сігма» спостерігається нестача оборотних коштів, причому ця тенденція посилюється (коефіцієнт маневреності знизився в порівнянні з попереднім періодом на 0,1). Даний показник говорить про те, що підприємству необхідно збільшити власний капітал, або зменшити власні джерела фінансування. Намітилася тенденція на зниження коефіцієнта автономії на 0,07, що говорить про зниження рівня фінансової незалежності. Зменшення коефіцієнта співвідношення позикових і власних засобів свідчить про залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.
Аналіз кредитоспроможності підприємства
Кредитоспроможність тісно пов'язана з фінансовою стійкістю підприємства. Вона характеризується тим, наскільки акуратно (тобто у встановлений термін і в повному обсязі) розраховується підприємство за раніше отриманими кредитами, чи має воно здатністю при необхідності мобілізувати грошові кошти з різних джерел і т. д. Але головне, чим визначається кредитоспроможність - це поточне фінансове становище підприємства, а також можливі перспективи його зміни. Якщо у підприємства падає рентабельність, воно стає менш кредитоспроможним, зміну фінансового стану підприємства в гірший бік у зв'язку з падінням рентабельності може спричинити за собою і більш важкі наслідки через нестачу грошових коштів - зниження платоспроможності та ліквідності. Виникнення при цьому кризи готівки призводить до того, що підприємство перетворюється на «технічно неплатоспроможне», а це вже може розглядатися як перший ступінь на шляху до банкрутства і служити для кредиторів приводом для відповідних правових дій.
Найбільш відомою методикою визначення ступеня кредитоспроможності організації є методика Ощадного банку Росії, яка очевидно, носить ознаки оцінки короткострокової кредитоспроможності і базується на розрахунку п'яти коефіцієнтів:
К1 - коефіцієнт абсолютної ліквідності, розраховується як відношення грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до короткострокових зобов'язань за вирахуванням доходів майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат;
К2 - проміжний коефіцієнт покриття, розраховується як відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати до короткострокових зобов'язань за вирахуванням доходів майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат;
К3 - коефіцієнт поточної ліквідності, розраховується як відношення оборотних активів за вирахуванням витрат майбутніх періодів до короткострокових зобов'язань за вирахуванням доходів майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат;
К4 - коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів, розраховується як відношення власних коштів до позикових коштів;
К5 - рентабельність продукції (продажу), розраховується як відношення прибутку від продажів до виручки (нетто) від продажу товарів.
Критерії визначення категорії коефіцієнтів представлені в таблиці 4.
Підсумковий бал позичальника встановлюється за методом суми місць відповідно до залежністю:
Б = 0,11 * К1 +0,05 * К2 +0,42 * К3 +0,21 * К4 +0,21 * К5, де К1, К2, К3, К4, К5 - категорії коефіцієнтів К1, К2, К3 , К4, К5, встановлені відповідно до таблиці, і приймає значення 1, 2, 3.
Клас кредитоспроможності позичальника відповідно до розглянутої методикою визначається за підсумкового балу:
2. Першокласні позичальники, кредитування яких не викликає сумнівів, мають бал, значення якого не перевищує 1,05 (таке значення формується, коли всі коефіцієнти належать до першої категорії, за винятком другого, який може бути другої категорії).
3. Второклассную позичальники, кредитування яких потребує додаткової перевірки, мають бал, значення якого знаходиться в межах від 1,05 до 2,42.
4. Третьеклассние позичальники, кредитування яких пов'язане з підвищеним ризиком, мають бал, значення якого перевищує 2,42.
Таблиця 4 - Критерії визначення категорії коефіцієнтів
Коефіцієнт
Категорія
Перша
Друга
Третя
К1
0,2 і вище
0,15 - 0,2
Менше 0,15
К2
0,8 і вище
0,5 - 0,8
Менше 0,5
К3
2,0 і вище
1,0 - 2,0
Менше 1,0
К4
1,0 і вище
0,7 - 1,0
Менш 0,7
К5
0,15 і вище
Менше 0,15
Менш 0
При оцінці кредитоспроможності враховуються репутація позичальника, розмір і склад його майна, стан економічної і ринкової кон'юнктури, стійкість фінансового стану та ін
На першому етапі аналізу кредитоспроможності банк вивчає діагностичну інформацію про клієнта, до складу якої входять акуратність оплати рахунків кредиторів та інших інвесторів, тенденції розвитку підприємства, мотиви звернення за позичкою, склад і розмір боргів підприємства. Якщо фірма нова, то вивчається бізнес-план. Інформація про склад і розмір майна використовується при визначенні суми кредиту, яка може бути видана клієнту. Вивчення складу активів дозволить установити частку високоліквідних засобів, які можна при необхідності швидко перетворити в гроші.
Другий етап визначення кредитоспроможності передбачає оцінку фінансового стану позичальника і його стійкості. Тут враховуються не тільки платоспроможність, але й інші показники: рентабельність виробництва, коефіцієнт оборотності капіталу, наявність власного оборотного капіталу, ефект фінансового важеля, стабільність виконання виробничих планів, співвідношення темпів зростання валової продукції з темпами зростання кредитів банку, суми і терміни простроченої заборгованості по кредитах та ін
Розрахунок показників кредитоспроможності підприємства ВАТ «Сігма» показаний в таблиці 5.
Таблиця 5 - Розрахунок показників кредитоспроможності підприємства ВАТ «Сігма»
№ п / п
Найменування коефіцієнтів
Позначення
Значення
Категорія
На початок року
На кінець року
На початок року
На кінець року
1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
К1
0,16
0,12
II
III
2
Проміжний коефіцієнт покриття
К2
0,70
0,50
II
II
3
Коефіцієнт поточної ліквідності
К3
1,35
1,20
II
II
4
Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів
К4
0,80
0,60
II
III
5
Рентабельність продукції (продажу)
К5
0,02
0,04
II
II
Клас позичальника
2
2
Бали позичальника
2
2.32
На підставі отриманих даних можна зробити наступні висновки: коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець року знизився на 0,04. Це говорить про зниження платоспроможності підприємства ВАТ «Сігма». У підприємства також спостерігається нестача обігових коштів для покриття своїх короткострокових зобов'язань. Про це свідчить низьке значення коефіцієнта поточної ліквідності, як на початок, так і на кінець року. Тим не менш, рівень рентабельності продукції (продажів) збільшився на 0,02. Це означає, що кожен карбованець, реалізований на початку року (0,02), став приносити трохи більше прибутку, ніж до кінця року (0,04).
Клас позичальника до кінця року залишився тим самим і дорівнює 2. Це говорить про те, що кредитування ВАТ «Сігма» вимагає додаткової перевірки.

ВИСНОВОК
Фінансова стійкість - характеристика, що свідчить про стабільне перевищення доходів над витратами, вільному маневруванні грошовими коштами підприємства і ефективному їх використанні, безперебійному процесі виробництва і реалізації продукції. Фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.
На стійкість підприємства впливають різні фактори:
1. Положення підприємства на товарному ринку;
2. Рівень привабливості галузі в бізнесі;
3. Фінансово-виробничий потенціал підприємства;
4. Ступінь фінансової незалежності;
5. Рівень ділової активності;
6. Ефективність фінансово-господарських операцій та ін
Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу і вміти організовувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для нормального функціонування.
У цій роботі були розраховані і проаналізовані типи і коефіцієнти фінансової стійкості, показники кредитоспроможності підприємства ВАТ «Сігма».
У цілому фінансово-господарську діяльність ВАТ «Сігма» не можна назвати успішною - підприємство знаходиться в кризовому фінансовому становищі. У наявності недолік власних оборотних коштів, через що підприємство не може нормально функціонувати.
Надається необхідне дати деякі рекомендації щодо поліпшення фінансового стану та підвищення ефективності діяльності підприємства ВАТ «Сігма»:
1. Удосконалити управління підприємством, а саме:
а) здійснювати систематичний контроль за роботою обладнання і виробляти своєчасну його наладку з метою недопущення зниження якості і випуску бракованої продукції;
б) при введенні в експлуатацію нового обладнання приділяти достатньо уваги навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їхньої кваліфікації, для ефективного використання обладнання та недопущення його поломки із-за низької кваліфікації;
в) використовувати системи депреміювання працівників при порушенні ними трудової чи технологічної дисципліни;
г) здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування сировини та готової продукції.
2. Поповнювати власний оборотний капітал за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.
3. Обгрунтовано знижувати рівень запасів і витрат (до нормативу).
4. Прискорити оборотність капіталу в поточних активах, в результаті чого відбудеться відносне його скорочення на карбованець обороту.
6. Стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування.
7. По можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовників з метою зменшення масштабу ризику несплати, який значний за наявності монопольного замовника.
Аналізуючи фінансову стійкість підприємства, можна прийти до висновку, що власники підприємства завжди віддають перевагу розумному зростанню частки позикових коштів; кредитори навпаки - віддають переваги підприємствам з високою часткою власного капіталу.
Таким чином, аналіз фінансової стійкості підприємства дає можливість оцінити, наскільки підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, збільшується або зменшується рівень цієї незалежності, чи відповідає стан активів і пасивів підприємства цілям його господарської діяльності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимирова Т.А., Соколов В.Г. Як оцінити фінансовий стан фірми. Елементи методики Н.: ЕКОР, 1999.
2. «Економіка і життя», журнал № 16 від 01.08.05
3. Русак Н.А. Фінансовий аналіз суб'єкта господарювання: Довідковий посібник. - М.: Вища школа, 2002.
4. Довідник фінансиста підприємства. 3-тє вид., Доп. і перераб. ИНФРА-М, 2001.
5. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності. Навчальний посібник. М.: ИНФРА-М, 2002.
6. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - К.: знання, 2003. - 456с.
7. Абрютина М.С. Фінансовий аналіз комерційної діяльності: Навчальний посібник. - М.: Видавництво «Финпресс», 2002.
8. Любушин М.П., ​​Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. Навчальний посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.
9. Крейнина М.М. Фінансова стійкість підприємства: оцінка і прийняття рішень. / / Фінансовий менеджмент. № 2 - 2001.
10. Литвинов Д.В., Аналіз фінансового стану підприємства: Довідкова допомога. М.: Ескорт. 2005. - 104 с.
11. Трохіна С.Д., Ільїна В.А. Управління фінансовим станом підприємства. / / Фінансовий менеджмент. 2004.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Курсова
172.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Показники та оцінка фінансової стійкості підприємства Заходи щодо зміцнення фінансової стійкості
Аналіз фінансової стійкості підприємства
Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства
Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
Аналіз і прогнозування фінансової стійкості підприємства
Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства
Аналіз основного і оборотного капіталу Аналіз фінансової стійкості підприємства
Аналіз фінансової стійкості підприємства та шляхи її зміцнення
Аналіз фінансової стійкості підприємства 2 Поняття види
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru