Аналіз формування і використання фонду заробітної плати

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст
Введення
1. Теоретичні аспекти аналізу фонду оплати плати
1.1. Аналіз формування і використання фонду оплати праці
1.2. Методи структурного розподілу фонду заробітної плати
2. Практичні аспекти аналізу фонду оплати праці на прикладі підприємства «Омега»
2.1. Показники ефективності використання фонду оплати праці
2.2. Аналіз впливу використання фонду оплати праці на зміну собівартості продукції
3. Особливості аналізу фонду оплати праці в галузях
3.1. Особливості аналізу фонду оплати праці в будівництві
3.2. Аналіз показників використання праці в торгівлі
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Програми

Введення
Стверджують, не без підстави, що персонал, що працює на підприємстві, являє собою головну цінність виробництва. Тому всебічний аналіз праці є запорукою виявлення прихованих виробничих ресурсів. Аналізувати працю доцільно в кількох напрямках, найважливішими з яких є: аналіз складу працюючих; аналіз динаміки чисельного складу; аналіз використання робочого часу; аналіз рівня освіти працівників, аналіз продуктивності праці; аналіз трудомісткості і аналіз оплати праці.
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються реальні передумови для підвищення рівня його оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці обганяли темпи росту його оплати. Тільки за таких умов створюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.
У зв'язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. У процесі його варто здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок зростання продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.
Важливість організації праці та її оплати визначається тим, що від працівників (від їх знань, компетенції, кваліфікації, дисципліни, мотивацій, здатності вирішувати проблеми і приймати рішення, сприйнятливості до навчання) безпосередньо залежить виробничий успіх. Матеріальні вкладення в кваліфікованих фахівців забезпечують підприємцю менші витрати виробництва і більший прибуток.
В даний час різноманіття форм власності, а також чинне законодавство надають підприємствам і організаціям право самостійно вибирати і встановлювати системи оплати праці, які є найбільш доцільними в конкретних умовах роботи.
Все це доводить актуальність обраної теми дослідження.
Мета даної курсової роботи - провести аналіз формування і використання фонду заробітної плати.
У відповідності з метою курсової роботи основними завданнями є:
- Аналіз формування та використання фонду оплати праці;
- Охарактеризувати методи структурного розподілу фонду заробітної плати;
- Провести аналіз впливу використання фонду оплати праці на зміну собівартості продукції;
- Описати особливості аналізу фонду оплати праці в галузях;
- Представити висновки і пропозиції за виконану роботу.
Робота представлена ​​в трьох розділах. У першому розділі наводиться теоретичний матеріал, що розкриває, безпосередньо тему роботи. У другій і третій главі представлений практичний матеріал.
При написанні даної роботи були використані навчальні посібники з комплексного економічного аналізу господарської діяльності, таких авторів, як Савицька Г.В., Любушин Н.П. і Чечевіцина Л.М. А також статті періодичних видань, такі як «Все для бухгалтера», «Економіст».
У цілому аналіз фонду заробітної плати розкривається в літературі досить повно.

1. Теоретичні аспекти аналізу фонду оплати плати
1.1. Аналіз формування і використання фонду оплати праці
Ефективне використання трудових ресурсів у рамках господарюючого суб'єкта знаходить вираження у зростанні продуктивності праці. Продуктивність праці характеризує ефективність витрат праці в матеріальному виробництві. Із зростанням продуктивності сукупного уречевленої праці абсолютна величина витрат праці (живої та уречевленої) скорочується (знижується трудомісткість), що збільшує обсяг випуску, веде до економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення в цілому.
Зростання продуктивності живої праці призводить до збільшення вироблення окремого працівника, а, отже, до збільшення його зарплати та життєвого рівня. Між зростанням продуктивності праці та зростанням оплати праці існує тісний взаємозв'язок. Темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання зарплати, у цьому випадку створюються реальні передумови для підвищення життєвого рівня населення і можливості для нарощування темпів розширеного відтворення, виходячи з чого, зростає значення аналізу використання коштів на оплату праці.
Основними завданнями аналізу в галузі використання фонду заробітної плати є [15, c.266]:
1. Оцінка рівня фонду оплати праці за категоріями працюючих і категоріям фонду оплати праці.
2. Аналіз впливу факторів на динаміку фонду заробітної плати.
3. Перевірка даних про використання фонду оплати праці.
4. Виявлення можливості економії коштів за рахунок зростання продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.
Фонд оплати праці являє собою загальну суму витрат на оплату праці працівників та виплат соціального характеру.
До складу коштів, що спрямовуються на споживання, включаються:
─ суми, нараховані на оплату праці всім працівникам (фонд оплати праці);
─ дохід (дивіденди, відсотки) по акціях, облігаціях і вкладами членів трудового колективу в майно, нараховані до виплати працівникам (за рахунок прибутку в розпорядженні господарюючого суб'єкта);
─ суми наданих трудових і соціальних пільг, включаючи матеріальну допомогу (за рахунок соціального фонду та чистого прибутку).
Аналіз використання коштів, що направляються на споживання, здійснюється в такій послідовності. Розраховується величина коштів, що спрямовуються на споживання за видами за минулий рік та звітний рік. Потім розраховуються абсолютне і відносне відхилення. За результатами розрахунків дається оцінка.
Приступаючи до аналізу використання фонду заробітної плати, относимого на собівартість, необхідно розрахувати абсолютне і відносне відхилення фактичної величини від планової.
Абсолютне відхилення визначається шляхом порівняння фактично використаних коштів на оплату праці з плановим фондом в цілому по господарюючому суб'єкту, структурним підрозділам і категоріям працівників [15, с. 267].
± ФЗП = ФЗПф - ФЗПпл, (1)
де ± ФЗП - зміну фонду заробітної плати;
ФЗПф, ФЗПпл - фактичний і плановий фонд заробітної плати.
Після розраховується відносне відхилення. Для того щоб визначити відносне відхилення по фонду заробітної плати, необхідно розрахувати коефіцієнт виконання плану по виробництву продукції [15, c.267].
К вп = (ЗПф / ЗПпл) × 100%, (2)
де К вп - коефіцієнт виконання плану з виробництва продукції;
ЗПф - фактично нарахована зарплата;
ЗПпл - планова зарплата.
З фактично нарахованої суми зарплати відняти плановий фонд, скоригований на коефіцієнт виконання плану за обсягом випуску продукції. Коригування здійснюється тільки змінної частини фонду заробітної плати, яка змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції [15, c.267].
± ФЗПотносіт = ФЗПф - (ФЗПпер × К вп + + ФЗПпост.), (3)
де ± ФЗП відносять - відносне відхилення по фонду заробітної плати;
ФЗПф - фонд заробітної плати фактичний;
ФЗП ПРОВ, ФЗП ПОСТ - змінний і постійний фонд заробітної плати.
За результатами проведених розрахунків необхідно дати оцінку. У ході подальшого аналізу слід визначити фактори абсолютного і відносного відхилення по фонду заробітної плати.
Змінна частина фонду зарплати залежить від [7, c.44]:
─ обсягу виробництва продукції (УВП);
─ зміни структури виробництва (УД i);
─ зміни питомої трудомісткості продукції (jТе)
─ зміни середньогодинної оплати праці (ЗЧ).
Щоб визначити вплив даних чинників, необхідно розрахувати фонди зарплати [15, c.268]:
1. За планом при всіх планових показниках:
Σ (V ВП.ПЛ I × jTe.iпл. × Зч.пл), (4)
де V ВП.ПЛ I   - Плановий обсяг випуску i-й продукції плановий;
jTe.iпл. - Планова питома трудомісткість i-й продукції.
2. За планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції при плановій структурі:
ΣФЗП × К вп. (5)
3. За планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва і фактичну структуру
Σ (V ВП I Ф × jзп.iпл.), (6)
де V ВП I Ф - Фактичний обсяг випуску продукції i-ro виду;
jзп.iпл. - Планова питома заробітна плата по i-му виробу.
4. Фактично фонд зарплати праці при фактично питомої трудомісткості і плановому рівні оплати праці:
Σ (V ВП I Ф × jТе.iф. × Зч.пл.), (7)
де   jТе.iф. - Фактична питома трудомісткість i-ro виду продукції.
5. Фактичний фонд зарплати:
Σ (V ВП I Ф × jТе.iф. × Зч.ф.). (8)
Визначити кількісний вплив, дати оцінку, виявити причини зміни змінної зарплати.
Зміни у фонді зарплати можуть статися внаслідок змін до постійної частини заробітної плати. Це вимагає аналізу причин зміни постійної частини фонду заробітної плати.
Постійна частина фонду зарплати включає: заробітну плату робітників-почасовиків, службовців, невиробничого персоналу господарюючого суб'єкта, а також всі види доплат.
Постійна частина фонду оплати праці залежить від середньооблікової чисельності персоналу і середнього заробітку за відповідний період часу.
Середня зарплата залежить від кількості робочих днів, відпрацьованих одним працівником за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогодинної заробітної плати.
Для аналізу абсолютного відхилення по фонду погодинної оплати праці використовується наступна формула [15, c.269]:
ФЗП = N × D × tд × ЗЧ, (9)
де N - середньооблікова чисельність персоналу;
D - кількість робочих днів, відпрацьованих одним працівником за рік;
tд - середня тривалість робочого дня;
ЗЧ - середньогодинна зарплата.
Аналіз починається з визначення абсолютного відхилення за період, яке є об'єктом аналізу.
Потім встановлюється кількісний вплив факторів на зміну постійного фонду заробітної плати.
Для визначення кількісного впливу факторів можна використовувати спосіб абсолютних різниць небудь спосіб ланцюгових підстановок. За результатами аналізу кількісного впливу факторів необхідно дати оцінку і визначити заходи по ефективному використанню фонду оплати праці.
Аналіз фонду оплати праці доповнюється аналізом фонду заробітної плати управлінського персоналу. Фонд зарплати управлінського персоналу робить істотний вплив на зміну загальногосподарських витрат, а отже, і на собівартість. На зміну фонду заробітної плати управлінського персоналу впливають два фактори: зміна чисельності персоналу і зміна посадового окладу.
Аналіз по фонду заробітної плати управлінського персоналу здійснюється в такій послідовності. Встановлюється абсолютне відхилення по фонду заробітної плати. Визначається кількісний вплив факторів способом ланцюгових підстановок або способом абсолютних різниць. Виявляються причини зміни фонду зарплати.
1.2. Методи структурного розподілу фонду заробітної плати на підприємстві
Сучасні відділи з управління персоналом невеликих підприємств або в масштабі окремих цехів і підрозділів можуть використовувати інші методи розподілу заробітної плати. Знаючи розміри фонду оплати праці, можна здійснити його розподіл по працівникам підприємства на основі кваліфікаційних розрядів, коефіцієнтів трудової участі та відпрацьованих годин.
При розробці Положення з оплати праці на підприємстві класифікація кваліфікаційних розрядів працівників може бути проведена на основі єдиної тарифної сітки (ЄТС), в якій ці розряди змінюються від 1 до 10. Коефіцієнти трудових результатів (вкладів) (К Т) можна розрахувати за наступною формулою [8, c. 225]:
До Т = 1,0 + У Р - Н Р, (10)
де 1,0 - базовий коефіцієнт трудових результатів (вкладів), бали;
У р - успіхи в роботі, досягнуті за аналізований період, звичайно за місяць, бали;
Н Р - недоліки, допущені за аналізований період, звичайно за місяць, бали.
У практиці розподілу заробітної плати між співробітниками підприємства слід застосовувати 2 види коефіцієнтів трудових результатів (вкладів) До т [8, c.220]:
1) базовий коефіцієнт;
2) фактичний, або поточний коефіцієнт.
Базовий коефіцієнт трудових результатів (вкладів) (До Тб) використовується для того, щоб працівники підприємства не побоювалися зниження заробітної плати і їм були гарантовані ті базові рівні оплати, яких вони вже досягли. Це переважно стосується висококваліфікованих працівників, які побоюються зрівнялівки. Базовий коефіцієнт трудових результатів (вкладів) (До Тб) найбільш доцільно визначати наступним чином. Визначаємо середньомісячні величини заробітної плати за останні 3 місяці кожного працівника і кожну з них приймаємо за одиницю або 100%. Далі до базової одиниці додаємо бали за досягнуті успіхи і відповідно віднімаємо бали за допущені недоліки. У підсумку отримуємо фактичний, або поточний коефіцієнт трудових результатів (вкладів) (К Тф) кожного працівника за звітний період, який може стати базовим при визначенні К Т за наступний звітний період.
Загальний розмір фонду оплати праці необхідно розділити між працівниками підприємства за трьома параметрами:
1) кваліфікаційному розряду;
2) досягнутому коефіцієнту трудових результатів (вкладів);
3) кількості відпрацьованих годин.
Діленням загального розміру фонду оплати праці на суму інтегральних коефіцієнт-годин знаходять вартість одного коефіцієнта-години.
Множачи вартість одного коефіцієнта-години на відповідні розміри інтегрального показника, визначають заробітну плату кожного працівника. До недоліків цього методу слід віднести істотну різницю в оплаті праці між крайніми кваліфікаційними розрядами. Для ліквідації такого становища слід скоротити діапазон кваліфікаційних розрядів, наприклад, замість 10-кратної величини ввести п'ятикратну величину.
При розрахунку фонду заробітної плати по ділянках і окремим бригадам слід враховувати нормативну виробничу потужність по випуску продукції всією бригадою, яка представляє випуск брігадокомплектов (М б) з закріплених за цією бригадою верстатів та устаткування [8, c. 226]:
, (11)
де Ф д - дійсний фонд часу роботи верстата, год;
С - число одиниць верстатів у бригаді, шт.;
К в - нормативний інтегральний коефіцієнт використання верстатів;
К с - нормативний коефіцієнт змінності роботи верстатів;
К н - середній коефіцієнт виконання норм виробітку всієї бригади;
Т i - зменшення трудомісткості i-го брігадокомплекта в плановому періоді;
n - число брігадокомплектов, закріплених за бригадою;
Т б - трудомісткість одного брігадокомплекта, ч.
Нормативний інтегральний коефіцієнт використання верстатів (К і) визначається добутком екстенсивного (До е.) і інтенсивного (К т) коефіцієнтів їх використання [8, c.227]:
К і = К е · К т                                                                                                (12)
Коефіцієнт екстенсивного використання верстатів (До е.) розраховується відношенням фактично відпрацьованого кількості годин всіх верстатів, закріплених за бригадою (Ф ф), до дійсного фонду часу верстатів (Ф д) за планом [8, c.227]:
До е. = (13)
Нормативний коефіцієнт інтенсивного використання верстатів (К т) визначається відношенням нормативного, або технічно обгрунтованого, часу, необхідного для обробки всіх брігадокомплектов (Т н), до фактично витраченому робочому часу для обробки цих же брігадокомплектов (Т ф) [8, c.227] :
До т = (14)
Таким чином, фонд оплати праці являє собою загальну суму витрат на оплату праці працівників та виплат соціального характеру. Аналіз використання коштів, що направляються на споживання, здійснюється в такій послідовності. Розраховується величина коштів, що спрямовуються на споживання за видами за минулий і звітний рік. Потім розраховуються абсолютне і відносне відхилення. За результатами розрахунків дається оцінка.
Сучасні відділи з управління персоналом невеликих підприємств або в масштабі окремих цехів і підрозділів можуть використовувати різні методи розподілу заробітної плати. Знаючи розміри фонду оплати праці, можна здійснити його розподіл по працівникам підприємства на основі кваліфікаційних розрядів, коефіцієнтів трудової участі та відпрацьованих годин.
У практиці розподілу заробітної плати між співробітниками підприємства слід застосовувати 2 види коефіцієнтів трудових результатів: базовий та фактичну (поточний) коефіцієнт.

2. Практичні аспекти аналізу фонду оплати праці на прикладі підприємства «Омега»
2.1. Аналіз ефективності використання фонду заробітної плати
Для оцінки ефективності використання коштів на оплату праці необхідно застосовувати такі показники, як обсяг виробництва продукції в діючих цінах, виторг, суму валового, чистого, реінвестованого прибутку на карбованець заробітної плати та інші. У процесі аналізу варто вивчити динаміку цих показників, виконання плану по їх рівню. Дуже корисним буде міжзаводський порівняльний аналіз, який покаже, яке підприємство працює більш ефективно.
Аналіз показників ефективності використання фонду заробітної плати розглянемо на прикладі підприємства «Омега».
Таблиця 2.1.1
Показники ефективності використання фонду заробітної плати (грн.)
Показник
Минулий рік
Звітний рік
план
факт
Виробництво продукції на карбованець заробітної плати, руб.
Виручка на рубль заробітної плати, руб.
Сума валового прибутку на рубль заробітної плати, руб.
Сума чистого прибутку на гривню заробітної плати, руб.
Сума реінвестованого прибутку на карбованець заробітної плати, руб.
4,52
4,37
0,87
0,67
0,35
4,70
4,66
0,89
0,67
0,35
4,88
4,68
0,92
0,71
0,40
З таблиці 2.1.1 видно, що аналізоване підприємство «Омега» домоглося підвищення ефективності використання коштів фонду оплати праці. На рубль заробітної плати у звітному році вироблено більше товарної продукції, отримано більше валового і чистого прибутку, зроблено більше відрахувань у фонд нагромадження, що слід оцінити позитивно.
Після цього необхідно встановити чинники зміни кожного показника, що характеризує ефективність використання фонду заробітної плати (рис. 1).
Питома вага робітників у загальній чисельності персоналу
Кількість відпрацьованих днів одним робочим
Середня тривалість робочого дня
Середньогодинна вироблення робочого
Середньорічне виробництво одного працівника
Середньорічна заробітна плата одного працівника



Вартість випущеної продукції на карбованець заробітної плати
Коефіцієнт реалізованим продукції
Виручка на рубль заробітної плати
Рентабельність продажів

Прибуток на рубль заробітної плати
Питома вага чистого прибутку в загальній її сумі



Чистий прибуток на карбованець заробітної плати
Частка реінвестованого прибутку в загальній сумі чистого прибутку


Реінвестований прибуток на карбованець заробітної плати

Рис. 1. Структурно-логічна схема факторного аналізу показників ефективності використання фонду заробітної плати [11, c.417]
Для факторного аналізу виробництва продукції на карбованець заробітної плати можна використовувати наступну модель [11, c.418]:
(15)
де ВП - випуск продукції в діючих цінах;
ФЗП - фонд заробітної плати персоналу;
Т - кількість годин, витрачених на виробництво продукції;
ΣД і Д - кількість відпрацьованих днів відповідно всіма робітниками і одним робочим за аналізований період;
ЧР - середньооблікова чисельність робітників;
ППП - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу;
ЧВ - середньогодинна вироблення продукції;
П - середня тривалість робочого дня;
УД - питома вага робітників у загальній чисельності персоналу;
ВЗП - середньорічна заробітна плата одного працівника.
Виручка на рубль заробітної плати крім перерахованих факторів залежить ще від співвідношення реалізованої та виробленої продукції (рівня реалізованості продукції УР) [11, c.418]:
(16)
Прибуток від реалізації продукції на карбованець заробітної плати, окрім вище названих чинників, залежить ще й від рівня рентабельності продажів (R pn) [11, c. 418]:
(17)
При аналізі розміру чистого прибутку на гривню заробітної плати додається ще такий фактор, як частка чистого прибутку в загальній сумі валового прибутку чп) [11, c.419]:
(18)
Аналізуючи зміна розміру реінвестованого прибутку на карбованець заробітної плати, необхідно враховувати ще й такий чинник, як частка реінвестованого прибутку в загальній сумі чистого прибутку (URP) [11, c.419]:
(19)
Таблиця 2.1.2
Дані для факторного аналізу прибутку на рубль заробітної плати
Показник
План
Факт
Відхилення
Прибуток від реалізації продукції, млн. руб.
Чистий прибуток, млн. руб.
Частка чистого прибутку в загальній сумі прибутку
Виручка від реалізації продукції млн. руб.
Вартість випущеної продукції, млн. руб.
Питома вага виручки у вартості виробленої продукції,%
Рентабельність продажів,%
Фонд заробітної плати, млн. руб.
Середньорічна заробітна плата ППП, млн.руб.
Прибуток на рубль заробітної плати, коп.
Чистий прибуток на карбованець заробітної плати, руб.
Удельный вес рабочих в общей численности ППП, %
Відпрацьовано днів одним робочим за рік
Середня тривалість робочого дня, год
Среднечасовая выработка рабочего, тыс.руб.
17950
11850
0,6652
95300
96050
0,998
18,95
20550
104,7
89,2
0,5879
95
270
8,35
352,08
19346
12700
0,6613
99385
104350
0,951
19,7
21515
108,6
91,5
0,5942
96,25
260
8,2
387,43
+1396
+850
-0,0039
+4085
+8300
-0,047
+0,75
+965
+3,9
+2,3
+0,0063
+1,25
-10
-0,15
+35,35
Для расчета влияния факторов по проведенным выше моделям может использоваться способ цепной подстановки. Используя данные таблицы 2.1.2, узнаем, за счет каких факторов изменилась чистая прибыль на рубль заработной платы:
ЧП/ФЗП пл = Дчп пл × Rрn пл × УР пл × ЧВ пл × П пл × Д пл × УД пл / ГЗП пл =
= 0,6652 × 0,1895 × 0,998 × 352,08 × 8,35 × 270 × 0,95 / 104700 = 90,61 коп.
ЧП/ФЗП усл1 = Дчп пл × Rрn пл × УР пл × ЧВ пл × П пл × Д пл × УД пл / ГЗП ф =
= 0,6652 × 0,1895 × 0,998 × 352,08 × 8,35 × 270 × 0,95 / 108600 = 87,35 коп.
ЧП/ФЗП усл2 = Дчп пл × Rрn пл × УР пл × ЧВ пл × П пл × Д пл × УД ф / ГЗП ф =
= 0,6652 × 0,1895 × 0,998 × 352,08 × 8,35 × 270 × 0,9625/108600 = 88,5 коп.
ЧП/ФЗП усл3 = Дчп пл × Rрn пл × УР пл × ЧВ пл × П пл × Д ф × УД ф / ГЗП ф =
= 0,6652 × 0,1895 × 0,998 × 352,08 × 8,35 × 260 × 0,9625/108600 = 85,2 коп.
ЧП/ФЗП усл4 = Дчп пл × Rрn пл × УР пл × ЧВ пл × П ф × Д ф × УД ф / ГЗП ф =
= 0,6652 × 0,1895 × 0,998 × 352,08 × 8,2 × 260 × 0,9625/108600 = 83,69 коп.
ЧП/ФЗП усл5 = Дчп пл × Rрn пл × УР пл × ЧВ ф × П ф × Д ф × УД ф / ГЗП ф =
= 0,6652 × 0,1895 × 0,998 × 387,43 × 8,2 × 260 × 0,9625/108600 = 92,1 коп.
ЧП/ФЗП усл6 = Дчп пл × Rрn пл × УР ф × ЧВ ф × П ф × Д ф × УД ф / ГЗП ф =
= 0,6652 × 0,1895 × 0,951 × 387,43 × 8,2 × 260 × 0,9625/108600 = 88,83 коп.
ЧП/ФЗП усл7 = Дчп пл × Rрn ф × УР ф × ЧВ ф × П ф × Д ф × УД ф / ГЗП ф =
= 0,6652 × 0,197 × 0,951 × 387,43 × 8,2 × 260 × 0,9625/108600 = 91,23 коп.
ЧП/ФЗП ф = Дчп ф × Rрn ф × УР ф × ЧВ ф × П ф × Д ф × УД ф / ГЗП ф =
= 0,6613 × 0,197 × 0,951 × 387,43 × 8,2 × 260 × 0,9625/108600 = 90,7 коп.
Изменение чистой прибыли на рубль заработной платы общее: 90,7 – 90,61 = +0,09 коп.;
в том числе за счет изменения: среднегодовая заработная плата одного работника предприятия 87,35 – 90,61 = – 3,26 коп.;
удельного веса рабочих в общей численности персонала 88,5 – 87,35 = 1,15 коп.;
количества отработанных дней одним рабочим за год 85,2 – 88,5 = – 3,3 коп.;
средней продолжительности рабочего дня 83,69 – 85,2 = – 1,51 коп.;
среднечасовой выработки рабочих 92,1 – 83,69 = +8,41 коп.;
коэффициента реализуемости продукции 88,83 – 92,1 = – 3,27 коп.;
уровня рентабельности продаж 91,23 – 88,83 = +2,4 коп.;
доли чистой прибыли в общей сумме валовой прибыли 90,7 – 91,23 = – 0,53 коп.
По данным анализируемого предприятия «Омега» можно сделать вывод, что чистая прибыль на рубль заработной платы увеличилась на 0,09 коп. Это произошло вследствие увеличения среднечасовой выработки рабочих на 8,41 коп., увеличения уровня рентабельности продаж на 2,4 коп., а также снижения среднегодовой заработной платы одного рабочего предприятия на 3,26 коп. и средней продолжительности рабочего дня на 1,51 коп. Существуют факторы, которые отрицательно влияют на изменение чистой прибыли. Таковыми являются снижение коэффициента реализуемости продукции и снижение доли чистой прибыли в общей сумме валовой прибыли на 0,53 коп.
Проведенный анализ показывает основные направления поиска резервов повышения эффективности использования средств на оплату труда. На анализируемом предприятии «Омега» - это сокращение сверхплановых целодневных, внутрисменных и непроизводительных потерь рабочего времени, повышение коэффициента реализуемости продукции и т.д.
2.2. Анализ влияния использования фонда оплаты труда на изменение себестоимости продукции
Рассмотрим характер влияния основных факторов фонда заработной платы, включенных в состав себестоимости продукции. Прежде всего, формирование расходов на оплату труда зависит от категорий работников, поскольку оплата труда рабочих в наибольшей степени подвержена влиянию объема выпуска продукции (при сдельной оплате труда) или отработанного времени (при повременной оплате труда). Оплата труда служащих производится по установленным должностным окладам и напрямую с объемом выпуска продукции не связана.
Переменная часть расходов на оплату труда включает оплату по сдельным расценкам, выплаты премий сдельщикам и повременщикам за достижение лучших количественных или качественных показателей по выпуску продукции и часть отпускных, относящуюся к переменной части оплаты труда. Прежде всего указанные виды оплат зависят от объема выпущенной продукции. Чем он больше, тем больше заработная плата, начисляемая рабочим. Объемный фактор действует совместно со структурным фактором, т.е. с изменением удельных весов отдельных изделий, имеющих большую или меньшую трудоемкость и соответственно оплату за единицу продукции, что приводит к изменению начисленной оплаты труда сдельщика.
Третьим фактором, оказывающим влияние на переменную часть оплаты труда рабочих, является прямая оплата труда за единицу изделия, которая в свою очередь зависит от трудоемкости единицы изделия и часовой оплаты труда (расценки за изделия), изменяющихся под влиянием факторов научно-технического прогресса и улучшения организации производства и труда.
Для того чтобы определить, как отдельные факторы влияют на изменение затрат на оплату труда, входящие в состав себестоимости продукции, используют следующий алгоритм. Рассмотрим на примере предприятия «Омега».
Исходные данные для анализа средств на оплату труда в составе себестоимости продукции возьмем в Приложении 1. Расчет факторов изменения расходов на оплату труда произведем по данным таблицы 2.2.1.
1. Заработная плата рабочих (ΔФ ЗР )
ΔФ ЗР = Ф ЗР1 - Ф ЗР0 = 12066 – 10465 = 1665
где Ф ЗР1 , Ф ЗР0 – плановая и фактическая оплата труда рабочих
2. В переменной части за счет изменения:
2.1. Объема выпуска продукции (ΔФ ЗР (q))
ΔФ ЗР (q) = Ф ЗР1 × К - Ф ЗР0 = 8306,49 · 1,0098 – 7185,8 = 1202,09
где К – коэффициент роста объема выпуска товарной продукции;
Ф ЗР1 – переменная часть расходов на оплату труда рабочих по отчету.
2.2. Структуры продукции (ΔФ ЗР (D))
ΔФ ЗР (D) = Ф ЗР0 (q 1 ) - Ф ЗР0 × К = 7185,8 – 7185,8 · 1,0098 = - 70,42
где Ф ЗР0 (q 1 ) – переменная часть расходов на оплату труда рабочих по плану, пересчитанному на фактический выпуск и ассортимент.
2.3. Прямой оплаты труда за изготовление единицы продукции (ΔФ ЗР (R γ ))
ΔФ ЗР (R γ ) = Ф ЗР1 - Ф ЗР0 (q 1 ) = 8306,49 – 8387,89 = - 81,4
3. В постоянной части за счет изменения:
3.1. Оплаты по тарифным ставкам (Δ Ф Т )
Δ Ф Т = Ф Т1 - Ф Т0 = 2797 – 2715 = 82
где Ф Т0 , Ф Т1 – плановая и фактическая оплата труда по тарифным ставкам.
3.2. Оплата отпусков и прочих видов дополнительной заработной платы (ΔФ ОЗР )
ΔФ ОЗР = Ф ОЗР1 - Ф ОЗР0 = 255,51 – 216,2 = 39,61
где Ф ОЗР0 , Ф ОЗР1 – оплата отпусков и прочих видов дополнительной заработной платы по плану и фактически в постоянной части расходов на оплату труда.
3.3. Доплат за сверхурочную работу (Δ Ф С )
Δ Ф С = Ф С1 = 6,0
где Ф С1 – фактические доплаты за сверхурочную работу
3.4. Оплаты целодневных и внутрисменных простоев (Δ Ф П )
Δ Ф П =   Ф П 1 = 0,9
где Ф П 1 – фактическая оплата целодневных и внутрисменных простоев
3.5. Прочих видов доплат и оплат (Δ Ф Д )
Δ Ф Д = Ф Д1 = 35
где Ф Д1 – плановая и фактическая величина прочих доплат и оплат.
4. Заработная плата служащих (Δ Ф ЗС )
Δ Ф ЗС = Ф ЗС1 - Ф ЗС0 = 2905 – 2303 = 602
де   Ф ЗС0 , Ф ЗС1 – плановая и фактическая оплата труда служащих.
4.1. В том числе за счет изменения численности служащих (Δ Ф ЗСС ))
Δ Ф ЗСС ) = (Ч С1 - Ч С0 ) × = (144 -146) · 15,67 = - 31,34
где Ч С0 , Ч С1 – среднесписочная численность служащих по плану и фактически;
- среднегодовая оплата труда служащих по плану.
4.2. Средней оплаты труда служащих (Δ Ф ЗС ( ))
Δ Ф ЗС ( ) = = (20,11 – 15,67) · 144 = 639,36
де - среднегодовая оплата труда служащих по плану и фактически.
5. Оплата труда работников неосновной деятельности, включая совместителей (Δ Ф ЗН )
Δ Ф ЗН = Ф ЗН1 -   Ф ЗН0 = 95 – 97,5 = - 2,5
де   Ф ЗН0 ,   Ф ЗН1 – плановая и фактическая оплата труда работников неосновной деятельности.
По данным предприятия «Омега» можно сказать, что оплата труда рабочих как в переменной, так и в постоянной части увеличились соответственно на 1030 руб. и 441 руб., что в итоге увеличило расходы на заработную плату рабочих по предприятию на 2200,5 руб. По сравнению с объемом выпуска продукции оплата труда увеличилась на 90%, что является отрицательным фактором, так как темпы роста оплаты труда не должны превышать темпы роста объема выпущенной продукции. Заработная плата в основном увеличилась за счет увеличения заработной платы служащих на 602 руб. и прочих видов доплат и оплат на 35 руб.
Таким образом, увеличение расходов на оплату труда в размере 2200,5 руб. связано с ростом оплаты труда рабочих на 1601 руб. и с ростом оплаты труда служащих. В переменной части расходов на оплату труда рабочих наибольший удельный вес имеет рост прямой оплаты труда на единицу продукции, что связано с введением новых тарифных расценок, исходя из роста минимальной заработной платы. Незначительные изменения в переменной части оплаты труда рабочих вызваны структурными сдвигами в выпуске продукции. В постоянной части расходов на оплату наибольшее увеличение произошло в оплате труда по тарифным ставкам в результате их увеличения.

3. Особенности анализа фонда оплаты труда в отраслях
3.1. Особенности анализа фонда заработной платы в строительстве
Особенности анализа фонда заработной платы в строительстве можно проследить на следующем примере ее оценки.
Использование фонда заработной платы строительной организацией характеризуется абсолютным и относительным отклонением его от плана.
Таблиця 3.1.1
Результаты анализа фонда заработной платы строительной организации
Категорія працівників
Фонд заробітної плати
Отклонение от плана (+; -)
план, тыс.руб.
отчет, тыс.руб.
% До плану
абсолютное, тыс.руб.
относи-тельное, %
На СМР и в подсобных производствах
У тому числі:
робочих
ІТП
службовців
младшего обслуживающего
персонала и работников
охорони
В обслуживающих и прочих хозяйствах
У тому числі робочих
Всего работников по всем производствам и хозяйствам на балансе строительства
У тому числі:
робочих
ІТП
службовців
младшего обслуживающего
персонала и работников
охорони
1757,4
1649,5
70,9
26,5
10,5
91,7
68,5
1867,4
1720,8
90,8
43,5
12,3
1769,1
1663
69,3
26,3
10,5
103,2
79,3
1894,7
1753,4
88,3
40,7
12,3
100,67
100,82
97,74
99,25
100
112,54
115,77
101,46
101,89
97,25
93,56
100
+ 11,7
+ 13,5
- 1,6
- 0,2
-
+ 11,5
+ 10,8
+ 27,3
+ 32,6
- 2,5
- 2,8
-
+ 0,67
+ 0,82
- 2,26
- 0,75
-
+ 12,54
+ 15,77
+ 1,46
+ 1,89
- 2,75
- 6,44
-

Абсолютное отклонение определяется сравнением фактически начисленной суммы заработной платы с плановым фондом в целом по строительной организации, по видам производств и хозяйств и по категориям работников.
Из таблицы 3.1 видно, что по всем категориям работников наблюдается абсолютный перерасход фонда заработной платы , который составляет 27,3 тыс. руб., или 1,46% ( ) общего планового фонда, в том числе по рабочим 32,6 тыс. руб., или 1,89% ( ).
По работникам, занятым на СМР и в подсобных производствах, заработная плата также перерасходована на 11,7 тыс. руб., или на 0,67% ( ).
На абсолютное отклонение влияют изменения средней заработной платы работников и их численность. Изменение численности работников отражено в таблице 3.1.2.
Таблиця 3.1.2
Технико-экономические показатели строительной организации
Показник
План
Звіт
% До плану
Відхилення від плану
абсолютное, тыс.руб.
відносне,%
Объем СМР по сметной стоимости, тыс.руб.
Среднесписочная численность работников, занятых на СМР и в подсобных производствах, чел.
Среднегодовая выработка на 1 работника по сметной стоимости, руб.
8974,5
895
10161,7
9156,3
891
10872,5
102,03
99,55
106,99
+181,8
-4
+710,8
+2,03
-0,45
+6,99
Фактическое превышение средней заработной платы над планом составляет 21 руб. 94 коп., так как средняя заработная плата одного работника по плану равна 1963 руб. 58 коп. ( ), а по отчету – 1985 руб. 52 коп. ( ). Численность работников по отчету уменьшилась на 4 человека (891 – 895). Это должно было уменьшить фонд заработной платы на 7,854 тыс. руб. ( ), но повышение их средней заработной платы на 21 руб. 94 коп. увеличило отчетный фонд заработной платы на 19,55 тыс. руб. ( ). Кроме того, изменился объем СМР, выполненный строительной организацией за анализируемый год. Он превышает плановый и составляет по отношению к нему 102,03% ( ).
При изменении объема работ изменится и фонд заработной платы, который определяется по стабильному нормативу на выполненный объем работ. Плановый фонд заработной платы на выполненный объем работ пересчитывается по формуле [9, с.114]:
ФЗП пл ф = С с.м ф Н з.п. , (20)
где ФЗП пл ф – плановый фонд заработной платы на фактически выполненный объем СМР;
С с.м ф – объем СМР по отчету;
Н з.п – норматив заработной платы работников, занятых на СМР.
В рассматриваемом примере Н з.п =19,7 коп. на 1 руб, стоимости работ. Тогда скорректированный на фактически выполненный объем работ фонда заработной платы по плану должен составить 1803,79 тыс. руб. ( ). Фактически же расход заработной платы составил 1769,1 тыс. руб., т.е. имеет место относительная экономия фонда заработной платы в размере 34,69 тыс. руб. (1769,1 – 1803,79). На эту экономию оказали влияние изменения численности рабочих, их средней заработной платы, а также структуры выполненных работ.
Порядок определения влияния изменения структуры работ на фактический расход заработной платы рассмотрим на примере данных, представленных в таблице 3.1.3
Таблиця 3.1.3
Изменение расхода заработной платы при динамике структуры работ (тыс.руб)
Вид работ
Плановый уд. вес з/п, %
ФЗП, тыс. руб., на объем работ
плановий
фактически выполненный
Цегляна кладка
Монтаж железобетонных конструкций
Отделочные работы:
земляные
штукатурные
Різні роботи
11,2
22,5
77
70,9
-




726,7




705,2
Разом
-
1557,78
1541,85
При плановой структуре работ расход фонда заработной платы на 1000 руб. объема СМР составляет 173 руб. 58 коп. (1557780 : 8974,5), а при фактической – 168 руб. 39 коп. (1541850 : 9156,3).
Значительный прирост объемов работ по монтажу железобетонных конструкций увеличил количество менее трудоемких работ, что и уменьшило расход заработной платы в расчете на 1000 руб. на 5 руб. 19 коп. (168,39 – 173,58), или на 2,99% ( ), что составляет в целом на фактический объем работ 47521 тыс. руб. ( ).
Таким образом, изменение структуры работ снизило общий перерасход фонда заработной платы.
В результате анализа устанавливаются причины перерасхода заработной платы и разрабатываются мероприятия по экономному его использованию.
Соотношение между заработной платой, выплаченной по тарифным расценкам, и различного рода дополнительными выплатами, а также объем непроизводительных выплат устанавливаются при анализе состава фонда заработной платы. Этот анализ должен проводиться по всем категориям работающих в строительной организации. Рассмотрим порядок его проведения на примере анализа фонда заработной платы рабочих, занятых на СМР и в подсобных производствах, состав которого представлен в таблице 3.1.4.
Таблица 3.1.4
Результаты анализа состава фонда заработной платы рабочих, занятых на СМР и в подсобных производствах (тыс.руб)
Складові ФЗП
Фактически за предыдущий год
План
Звіт
сума, тис. руб.
питома вага,%
сума, тис. грн.
питома вага,%
сума, тис. грн.
питома вага,%
Выплаты по сдельным
расценкам
Премии сдельщикам
Повременная оплата Премии повременщикам
Доплаты за сверхурочные часы
Оплата простоев Оплата основных и дополнительных отпусков Прочие виды заработной платы
1079,5
121,7
124,9
12,5
7,4
1,3
124,2
50,1
70,94
8
8,21
0,82
0,49
0,09
8,16
3,29
1138,7
130,2
106,8
19
-
-
107,3
45,4
73,59
8,41
6,9
1,23
-
-
6,93
2,94
1145,3
126,7
113,5
23,1
11,8
5,1
109,4
30,2
73,18
8,1
7,25
1,48
0,75
0,33
6,99
1,93
Разом
1521,6
100
1547,4
100
1565,1
100
Удельный вес фонда заработной платы каждого вида определяется путем деления его на общий фонд и умножения на 100.
Из данных таблицы 3.1.4 видим, что выплаты по сдельным расценкам соответствуют данным производственно-экономического плана, по другим видам заработной платы такое соответствие не наблюдается.
Серьезными недостатками в деятельности строительной организации являются наличие и рост по сравнению с предыдущим годом доплат за сверхурочные часы и оплаты простоев. Снижение этих и других непроизводительных выплат служит резервом экономии фонда заработной платы. Важнейшим элементом анализа является оценка соотношения темпов роста производительности труда и заработной платы. В производственно-экономическом плане строительной организации предусматривается, что темп роста средней заработной платы с учетом выплат из фонда материального поощрения, образуемого за счет отчислений от прибыли, не должен превышать темп роста производительности труда. Для анализа используем данные таблицы 3.1.5.
Таблица 3.1.5
Данные для анализа соотношения темпов роста производительности труда и заработной платы
Показник
План
Звіт
% До плану
Среднегодовая выработка на одного работника, руб.
Среднегодовая заработная плата одного работающего, занятого на СМР и в подсобных производствах, руб.
10161,7
1893,2
10872,5
1901,1
106,99
100,42
Темпы роста производительности труда превысили темпы роста средней заработной платы на 6,57% (106,99 - 100,42). Такое опережение является положительным фактором. Между ростом заработной платы, производительности труда и снижением затрат на заработную плату имеется следующая зависимость, которая позволяет определить экономию фонда заработной платы [9, с.117]:
(21)
где Э З.П. – относительная экономия фонда заработной платы в связи с ростом производительности труда, %;
П Т - рост производительности труда, %;
Р З - рост средней заработной платы работников, %.
Используя данные таблица 3.5, получим:

Это значит, что в результате опережающего роста производительности труда получена относительная экономия фонда заработной платы, составляющая 6,14 % от планового фонда заработной платы, пересчитанного на фактически выполненный объем работ. Эта экономия составляет 110,09 тыс. руб. ( ).
Анализ оплаты труда проводится с учетом анализа использования трудовых ресурсов на предприятии и уровня производительности труда. Известно, что с ростом производительности труда создаются реальные предпосылки для повышения уровня его оплаты. При этом средства на оплату труда нужно использовать таким образом, чтобы темпы роста производительности труда обгоняли темпы роста его оплаты, так как это создает возможности для наращивания воспроизводства на предприятии.
Анализ использования фонда заработной платы начинается с расчета абсолютных и относительных отклонений фактической его величины от плановой.
У Приложении 2 приведены исходные данные по формированию заработной платы.
Производим последовательный расчет.
Абсолютное отклонение ΔФЗП абс определяется сравнением фактически использованных средств на оплату труда ФЗП ф с плановым фондом заработной платы ФЗП пл в целом по предприятию, производственным подразделениям и категориям работников:
ΔФЗП а6с = ФЗП ф – ФЗП пл = 21 419 - 20 360 = +1059 млн руб.
Однако нужно иметь в виду, что абсолютное отклонение само по себе не характеризует использование фонда заработной платы, так как этот показатель определяется без учета степени выполнения плана по производству продукции.
Относительное отклонение ΔФЗП отн рассчитывается как разность между фактически начисленной суммой зарплаты ФЗП ф и плановым фондом, скорректированным на коэффициент выполнения плана по производству продукции К вп .
Постоянная часть оплаты труда не изменяется при увеличении или спаде объема производства (зарплата рабочих по тарифным ставкам, зарплата служащих по окладам, все виды доплат, оплата труда работников непромышленных производств и соответствующая им сумма отпускных):
ΔФЗП отн = ФЗП ф – ФЗП ск = ФЗП ф – (ФЗП пл.пер · К вп + ФЗП пл.пост ) =
= 21419 – (13085 · 1,026 + 7275) = 21419 – 20700 = + 719 млн.руб.
где ФЗП ск – фонд зарплаты плановый, скорректированный на коэффициент выполнения плана по выпуску продукции;
ФЗП пл.пер и ФЗП пл.пост – переменная и постоянная суммы планового фонда заработной платы.
При расчете ΔФЗП отн можно использовать так называемый поправочный коэффициент К п , который отражает удельный вес переменной зарплаты в общем фонде. Он показывает, на какую долю процента следует увеличить плановый фонд заработной платы за каждый процент перевыполнения плана по выпуску продукции (ΔВП, %):
ΔФЗП отн = ФЗП ф – ФЗП ск = ФЗП ф – ( ) =
= 21419 – ( ) = 21419 – 20700 = 719 млн. руб.
Следовательно, на данном предприятии имеется и относительный перерасход в использовании фонда заработной платы в размере 719 млн. руб.
3.2. Анализ показателей использования труда в торговле
Основные анализируемые показатели использования и оплаты труда в торговле: фонд заработной платы (расходы на оплату труда), численность работников, производительность труда и средняя заработная плата. Система показателей, характеризующих использования труда и расходы на его оплату, приведена в таблице 3.2.1.
Таблиця 3.2.1
Система показників з праці
Показник
Умовне позначення
Економічний зміст
Порядок розрахунку
Товарообіг
N
Результат праці
N = ч · У
N = ч · в · t
Середньооблікова чисельність персоналу
ч
Кількість ресурсу
ч =
Виробіток на одного працівника за період
B
Результат праці одного працівника
В =
Середньогодинна вироблення
в
Результат праці одного працівника
в =
Фонд заробітної плати
Ф З
Витрати на оплату праці одного працівника
Ф З =
Середня заробітна плата

Витрати на оплату праці одного працівника

Рівень фонду заробітної плати
У Ф
Питомі витрати на оплату праці на 1 руб. товарообігу


Анализ показателей, характеризующих использование труда, проводится, чтобы:
─ оценить эффективность использования средств на оплату труда;
─ оценить влияние роста средней заработной платы на увеличение объема товарооборота и прибыли;
─ обосновать расходы на оплату труда;
─ определить потребности в персонале на планируемый период.
─ Порядок проведения анализа:
1) выявляется динамика расходов на оплату труда в зависимости от роста товарооборота;
2) оценивается изменение уровня расходов на оплату труда и рассчитывается сумма относительной экономии или перерасхода по оплате труда;
3) проводиться факторний аналіз витрат на оплату праці в абсолютних і відносних величинах;
4) изучается динамика производительности труда и численности персонала, рассчитывается условное высвобождение персонала;
5) проводиться факторний аналіз продуктивності праці;
6) оцінюється якісний склад персоналу, розробляються пропозиції щодо підвищення ефективності його використання.
Оценка эффективности использования труда в торговле. Традиційно для цього застосовуються такі показники, як продуктивність праці та рівень фонду заробітної плати. Проте показник продуктивності праці, обчислений як відношення товарообороту до середньооблікової чисельності, змінюється з причин, не залежних або мало залежать від якості праці персоналу і найбільшою мірою відображає дію факторів росту (зниження) товарообороту. Застосування показника продуктивності праці для оцінки ефективності праці обмежено певними умовами. Рассмотрим их ниже.
Эффективность труда в торговле оценивается преимущественно с помощью показателей качества обслуживания: сокращение времени обслуживания, количество оказываемых услуг и т.д. Результативным показателем качества труда служит скорость обращения товаров. В основі оцінки ефективності праці, як і інших виробничих факторів, лежить зіставлення результатів роботи з трудовими витратами. Поэтому анализ использования труда строится на сопоставлении индексов изменения результативного показателя — объеме товарооборота, и индексов изменения трудовых затрат — времени работы, численности торгового персонала, индексов изменения расходов на оплату труда.
Дані для порівняльного аналізу показників з праці наведені в таблиці 3.2.2.
Таблиця 3.2.2
Динамика использования труда на торговом предприятии
Показник
Базовий період
Звітний період
Відхилення
Темп росту,%
Товарообіг, тис. грн.
Середньооблікова чисельність персоналу, чол.
Середньорічне виробництво, тис.руб.
Фактично відпрацьований фонд часу за рік, год
Середньогодинна виробка, тис.руб.
Фонд заробітної плати
Середньорічна заробітна плата, тис. грн.
Рівень фонду заробітної плати,%
12185
42
290,12
1,68
0,173
554,4
13,2
4,55
12564
39
322,15
1,79
0,18
557,7
14,3
4,44
+379
-3
+32,03
+0,11
+0,007
+3,3
+1,1
- 0,11
103,11
97,5
111,04
106,55
104,05
100,6
108,33
97,58

Аналіз доцільно починати з зіставлення динаміки окремих показників: товарообігу, чисельності та вироблення на одного працівника; фонду заробітної плати, середньої заробітної плати і чисельності; фонду заробітної плати і товарообігу; середньої заробітної плати і вироблення.
В рассматриваемом примере (таблица 3.2.2) прирост товарооборота на 3,11% обусловлен ростом среднечасовой выработки на 4,05% при снижении численности. Позитивний вплив на величину середньогодинної вироблення і товарообігу проявилося у скороченні втрат робочого часу на 6,55%. Сокращение потерь рабочего времени и рост среднечасовой выработки способствовали росту средней заработной платы на 8,33%. Випереджаюче зростання виробітку порівняно із зростанням середньої заробітної плати або аналогічно випереджаюче зростання товарообороту порівняно з зростанням фонду заробітної плати означають зниження питомих витрат на оплату праці на одиницю товарообігу та наявність відносної економії витрат по заробітній платі.
Относительная экономия (или перерасход) фонда заработной платы рассчитывается следующим образом [5, с.170]:
, (22)
де Т (N) - темп зростання товарообігу.
Відносна економія визначається винятком впливу товарообігу на зміну суми витрат на оплату праці.
В рассматриваемом примере сумма относительной экономии, о наличии которой свидетельствует снижение уровня заработной платы, составит:
Е отн =
Для изучения причин, изменивших абсолютную сумму фонда заработной платы (по данным таблица 4.2) на 3,3 тыс. руб., используется формула расчета фонда [5, с.171]:
Ф З = Ч ×                                   (23)
Розрахуємо способом абсолютних різниць вплив кожного фактора:
─ численности: ΔФ З (Ч) = – 3 × 13,2 = –39,6 тыс.руб.;
─ среднегодовой заработной платы: ΔФ З ( ) = 1,1 × 39 = 42,9 тис.руб. Разом: - 39,6 + 42,9 = 3,3 тис. руб.
Застосування способу ланцюгових підстановок до цієї моделі в послідовності, яка визначається основними правилами підстановки в модель кількісних і якісних факторів, дає такі результати:
1. Ф З0 = тис.руб.
Ф З1 = тис.руб.
ΔФ З = Ф З1 - Ф З0 = 557,7 - 554,4 = 3,3 тис.руб.
2. тис.руб.
ΔФ З (N) = = 571,64 - 554,4 = 17,24 тис.руб.
3. тис. руб.
тис.руб.
4. тис.руб.
тис. руб.
З результатів розрахунків визначаємо впливу факторів:
- Товарообігу: 571,64 - 554,4 = 17,24 тис. руб.
- Середньорічної заробітної плати: 619,28 - 571,64 = 47,64 тис. руб.
- Вироблення: 557,7 - 619,28 = - 61,58 тис. руб.
Разом: 17,24 + 47,64 - 61,58 = 3,3 тис. руб.
Таким образом, фонд заработной платы возрос на 17,24 тыс. руб. під впливом зростання товарообігу, на 47,64 тис. руб. - Під впливом збільшення середньої заробітної плати і знизився на 61,58 тис. руб. - Під впливом виробітку.
Очевидно, что зависимость показателей в данной модели условная. Рост товарооборота приводит к увеличению фонда заработной платы в том случае, если начисление заработной платы напрямую зависит от объема продаж, например при сдельной или повременно-премиальной системах оплаты труда, когда размер премий определяется в зависимости от темпов прироста товарооборота. В любом другом случае, например, при простой повременной оплате труда нецелесообразно рассматривать зависимость фонда заработной платы от товарооборота.

Висновки і пропозиції
На основании проделанной работы можно сделать вывод, что анализ формирования и использования фонда заработной платы необходима и важна в современной практике в предприятиях.
Таким образом, фонд оплаты труда представляет собой общую сумму затрат на оплату труда работников и выплат социального характера. Аналіз використання коштів, що направляються на споживання, здійснюється в такій послідовності. Рассчитывается величина средств, направляемых на потребление по видам за прошлый и отчетный год. Потім розраховуються абсолютне і відносне відхилення. За результатами розрахунків дається оцінка.
Современные отделы по управлению персоналом небольших предприятий или в масштабе отдельных цехов и подразделений могут использовать разные методы распределения заработной платы. Зная размеры фонда оплаты труда, можно осуществить его распределение по работникам предприятия на основе квалификационных разрядов, коэффициентов трудового участия и отработанных часов.
Для оценки эффективности использования средств на оплату труда необходимо применять такие показатели, как объем производства продукции в действующих ценах, выручку, сумму валовой, чистой, реинвестированной прибыли на рубль заработной платы и другие. В процессе анализа следует изучить динамику этих показателей, выполнение плана по их уровню. Очень полезным будет межзаводской сравнительный анализ, который покажет, какое предприятие работает более эффективно.
В процессе исследования был проведен анализ формирования и использования фонда оплаты труда на примере предприятия ООО «Омега».
По данным анализируемого предприятия «Омега» можно сделать вывод, что чистая прибыль на рубль заработной платы увеличилась на 0,09 коп. Это произошло вследствие увеличения среднечасовой выработки рабочих на 8,41 коп., увеличения уровня рентабельности продаж на 2,4 коп., а также снижения среднегодовой заработной платы одного рабочего предприятия на 3,26 коп. и средней продолжительности рабочего дня на 1,51 коп. Существуют факторы, которые отрицательно влияют на изменение чистой прибыли. Таковыми являются снижение коэффициента реализуемости продукции и снижение доли чистой прибыли в общей сумме валовой прибыли на 0,53 коп.
Проведенный анализ показывает основные направления поиска резервов повышения эффективности использования средств на оплату труда. На анализируемом предприятии «Омега» - это сокращение сверхплановых целодневных, внутрисменных и непроизводительных потерь рабочего времени, повышение коэффициента реализуемости продукции и т.д.
Рассмотрим характер влияния основных факторов фонда заработной платы, включенных в состав себестоимости продукции. Прежде всего, формирование расходов на оплату труда зависит от категорий работников, поскольку оплата труда рабочих в наибольшей степени подвержена влиянию объема выпуска продукции (при сдельной оплате труда) или отработанного времени (при повременной оплате труда). Оплата труда служащих производится по установленным должностным окладам и напрямую с объемом выпуска продукции не связана.
Переменная часть расходов на оплату труда включает оплату по сдельным расценкам, выплаты премий сдельщикам и повременщикам за достижение лучших количественных или качественных показателей по выпуску продукции и часть отпускных, относящуюся к переменной части оплаты труда. Прежде всего указанные виды оплат зависят от объема выпущенной продукции. Чем он больше, тем больше заработная плата, начисляемая рабочим. Объемный фактор действует совместно со структурным фактором, т.е. с изменением удельных весов отдельных изделий, имеющих большую или меньшую трудоемкость и соответственно оплату за единицу продукции, что приводит к изменению начисленной оплаты труда сдельщика. Третьим фактором, оказывающим влияние на переменную часть оплаты труда рабочих, является прямая оплата труда за единицу изделия, которая в свою очередь зависит от трудоемкости единицы изделия и часовой оплаты труда (расценки за изделия), изменяющихся под влиянием факторов научно-технического прогресса и улучшения организации производства и труда.
Таким образом, увеличение расходов на оплату труда предприятия «Омега» в размере 2200,5 руб. связано с ростом оплаты труда рабочих на 1601 руб. и с ростом оплаты труда служащих. В переменной части расходов на оплату труда рабочих наибольший удельный вес имеет рост прямой оплаты труда на единицу продукции, что связано с введением новых тарифных расценок, исходя из роста минимальной заработной платы. Незначительные изменения в переменной части оплаты труда рабочих вызваны структурными сдвигами в выпуске продукции. В постоянной части расходов на оплату наибольшее увеличение произошло в оплате труда по тарифным ставкам в результате их увеличения.
По анализу фонда оплаты труда в отраслях можно сделать следующие выводы, серьезными недостатками в деятельности строительной организации являются наличие и рост по сравнению с предыдущим годом доплат за сверхурочные часы и оплаты простоев. Снижение этих и других непроизводительных выплат служит резервом экономии фонда заработной платы. В производственно-экономическом плане строительной организации предусматривается, что темп роста средней заработной платы с учетом выплат из фонда материального поощрения, образуемого за счет отчислений от прибыли, не должен превышать темп роста производительности труда.
Основные анализируемые показатели использования и оплаты труда в торговле – это фонд заработной платы (расходы на оплату труда), численность работников, производительность труда и средняя заработная плата.

Список використаних джерел
1. Басовский Л.Є., Басовська Є.М. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності - М.: ИНФРА-М, 2004. - 366с.
2. Бердникова Т.В. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятий – М.:ИНФРА-М, 2005. - 215 с.
3. Войтоловський Н.В., Калініна А.П., Мазурова І.І. Економічний аналіз: основи теорії. Комплексный анализ хозяйственной деятельности организации – М.: Высшее образование, 2005.- 509 с.
4. Кравченко Л.І., Осмоловський В.В., Русак Н.А. Теорія аналізу господарської діяльності - К.: знання, 2004.
5. Любушин Н.П. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005.- 448 с.
6. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Навчальний посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 471 с.
7. Макарьева В.І. Аналіз фінансово-господарської діяльності організації для бухгалтерів і керівників. - М.: «Податковий вісник», 2003. - 256 с.
8. Максютою А.А. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 543 с.
9. Прикмна Л.В. Економічний аналіз підприємства: Підручник для вузів. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 407 с.
10. Пястолов С.М. Економічний аналіз діяльності підприємств - М.: Академічний проект, 2002. - 250 с.
11. Савицька Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия – Минск: Новое знание, 1999.-688с.
12. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 425 с.
13. Савицька Г.В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности – М.: ИНФРА-М, 2003.-303 с.
14. Селезньова М.М., Іонова А.Ф. Фінансовий аналіз - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.
15. Чечевіцина Л.М. Економічний аналіз: Навчальний посібник. Вид. 2-е, доп. і перераб. - Ростов н / Д: видавництво «Фенікс», 2003. - 480 с.
16. Калинова І.П. Аналіз структури витрат на робочу силу / / Економіст. - 2005. - № 2. - С.51-53
17. Муравйов О.М. Облік витрат на робочу силу та їх вплив на прийняття управлінських рішень / / Все для бухгалтера. - 2005. - № 1. - С.25-39
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова
164.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз використання фонду заробітної плати та заходи щодо його ефективного використання
Аналіз використання трудових ресурсів та фонду заробітної плати
Аналіз використання фонду заробітної плати ВАТ Свiтанак
Аналіз використання фонду заробітної плати ВАТ Свiтанак 3
Аналіз використання фонду заробітної плати ВАТ Свiтанак 2
Аналіз використання фонду заробітної плати на ВАТ Ашинський металургійний завод
Аналіз використання фонду заробітної плати на ВАТ Ашинський металургійний завод 2
Формування фонду заробітної плати в організації
Аналіз фонду заробітної плати
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru