Аналіз та оцінка процесу управління грошовими потоками підприємства ТОВ Конді

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

1. Теоретичні основи управління грошовими потоками підприємства

1.1 Сутність та види грошових потоків підприємства

1.2 Управління грошовими потоками на підприємстві

1.3 Методи прогнозування грошових потоків

2. Аналіз та оцінка процесу управління грошовими потоками на підприємстві ТОВ «Конді»

2.1 Організаційно-правова та економічна характеристика ТОВ «Конді»

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ «Конді»

2.3 Аналіз грошових потоків ТОВ «Конді»

3. Удосконалення системи управління грошовими потоками у ТОВ «Конді» як фактор підвищення їх інтенсивності

3.1. Обгрунтування рішень з ефективного управління грошовими потоками ТОВ «Конді»

3.2 Оптимізація рівня грошових коштів у ТОВ «Конді»

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Грошові кошти характеризують початкову та кінцеву стадії кругообігу господарських засобів, швидкістю руху яких багато в чому визначається ефективність всієї підприємницької діяльності. Грошові кошти є єдиним видом оборотних коштів, які мають абсолютною ліквідністю, тобто негайної здатністю виступати засобом платежу за зобов'язаннями підприємства.

Обсягом наявних у підприємства грошей як найважливішого платіжного засобу визначається платоспроможність підприємства - одна з найважливіших характеристик його фінансового становища. Для визначення її рівня обсяг грошових коштів зіставляється з розміром поточних зобов'язань підприємства. Абсолютно платоспроможними вважаються підприємства, що володіють достатньою кількістю коштів для розрахунків за наявними у них поточними зобов'язаннями. Проте всякі зайві запаси грошових коштів приводять до уповільнення їх обороту і до прямих втрат за рахунок їх знецінення. Тому мистецтво управління грошовими потоками полягає не в тому, щоб накопичити якомога більше грошей, а в оптимізації їх запасів, в прагненні до такого планування руху грошових потоків, щоб до кожного чергового платежу підприємства за зобов'язаннями забезпечувалося надходження грошей від покупців та інших дебіторів при збереженні необхідних резервів.

Такий підхід забезпечує можливість збереження повсякденному платоспроможності підприємства, отримання додаткового прибутку за рахунок інвестицій з'являються тимчасово вільних грошових ресурсів без їх омертвіння. Все це надає особливого значення аналізу потоків грошових коштів як найважливішого інструменту управління, контролю збереження, законності та ефективності використання грошових коштів, підтримки повсякденному платоспроможності підприємства.

Рух фінансових ресурсів підприємств здійснюється у формі грошових потоків. Для стратегічного управління підприємством важливий не лише загальний обсяг грошових ресурсів, а й величина грошового потоку, інтенсивність його руху протягом року.

Концепція грошових потоків підприємств виникла в США в середині 50-х років XX ст., Та розробка основних її положень належить зарубіжним економістам. Серед авторів, чиї роботи переведені на російську мову, проблеми визначення, оцінки та аналізу грошових потоків підприємства розглядають Л.А. Бернстайн, Ю. Брігхем, Дж.К.Ван Хорн, Б. Райан, Ж. Рішар, Д. Стоун, К. Хітчінг, Е. Хелферт та ін В останнє десятиліття дані проблеми знаходять відображення і в працях вітчизняних економістів: І. Т. Балабанова, В.В. Бочарова, В.В. Ковальова, М. Н. Крейнина, В.П. Привалова, Є.С. Стоянової, Т.В. Теплова, А.Д. Шеремета та інших авторів. Однак комплексні публікації, присвячені дослідженню лише даної проблеми, практично відсутні.

Необхідність приведення у відповідність сучасним умовам ринкової економіки системи фінансового обліку, практична потреба в дослідженні грошових потоків підприємств визначають актуальність обраної теми випускної кваліфікаційної роботи.

Об'єкт дослідження - підприємство з обмеженою відповідальністю «Конді». Предмет - фінансові процеси на підприємстві, пов'язані з формуванням і рухом грошових потоків.

Мета випускної кваліфікаційної роботи - аналіз та оцінка процесу управління грошовими потоками підприємства ТОВ «Конді», виявлення резервів і розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності управління. У відповідності з поставленою метою в випускної кваліфікаційної роботи необхідно вирішити наступні завдання:

1. Проаналізувати теоретичні, прикладні джерела з проблем управління грошовими потоками підприємства і з проблем оптимізації цієї діяльності в умовах розвитку ринкових відносин.

2. Оцінити фінансову політику підприємства ТОВ «Конді» у контексті управління грошовими потоками, виявити проблеми при її реалізації.

3. Оцінити склад, структуру, динаміку грошових потоків на досліджуваному підприємстві.

4. Розробити пропозиції щодо оптимізації процесу управління грошовими потоками та оцінити ефективність запропонованих заходів.

Досягнення кінцевих результатів роботи зумовило використання таких наукових методів і методик дослідження як: економіко-статистичний, монографічний і розрахунково-конструктивний методи; горизонтальний і вертикальний аналіз балансу; метод коефіцієнтів (відносних показників) для детермінованої комплексної оцінки результатів діяльності; порівняльний та трендовий аналіз; методика комплексного аналізу фінансового стану підприємств; статистичні методи, метод інтерпретації емпіричних результатів і проектування параметрів оптимізації процесу управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Теоретичною основою даної роботи стали праці вітчизняних вчених-економістів В.В. Ковальова, Г. В. Савицької, Є.С. Стоянової та ін Інформаційною базою роботи послужили розробки вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі фінансового менеджменту. Також при виконанні роботи використовувалися нормативно-правові акти РФ, підручники та навчальні посібники з фінансового менеджменту, антикризового управління, економічного аналізу, монографії та наукові статті у періодичних виданнях, а також дані, отримані в ході самостійно проведених економічних досліджень. Для вирішення поставлених у роботі завдань було використано річна бухгалтерська і фінансова звітність ТОВ «Конді» за 2006 - 2008 рр..

Випускна кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що включає 42 джерела інформації та програми. Робота містить 83 сторінки машинописного тексту, 29 таблиць, 7 рисунків.

1. Теоретичні основи управління грошовими потоками підприємства

1.1 Сутність та види грошових потоків підприємства

У будь-який момент часу підприємство може розглядатися як сукупність капіталів, які надходять з різних джерел: від інвесторів, кредиторів, а також доходів, отриманих у результаті діяльності фірми. Ці кошти спрямовуються на різні цілі: придбання основних засобів, створення товарних запасів, формування дебіторської заборгованості та інші. Взятий на певний момент загальний капітал підприємства стабільний, потім через якийсь час він змінюється. Рух капіталу на підприємстві відбувається постійно.

Конкуренція між підприємствами, технологічні удосконалення, що обумовлюють значні капіталовкладення, інфляція, зміна процентних ставок, податкове законодавство, - все це дуже впливає на рух капіталу підприємства. Тому необхідно ефективно управляти рухом капіталу в рамках підприємства. Грошові кошти - це найбільш ліквідна категорія активів, яка забезпечує підприємству найбільший ступінь ліквідності, а, отже, і свободи вибору дій [13, с. 284].

З руху грошових коштів розпочинається і ним закінчується виробничо-комерційний цикл. Діяльність підприємства, спрямована на отримання прибутку, вимагає, щоб грошові кошти переводилися в різні активи, які звертаються у дебіторську заборгованість в процесі реалізації продукції. Результати діяльності вважаються досягнутими, коли процес інкасування приносить потік грошових коштів, на основі якого починається новий цикл, що забезпечує отримання прибутку. Аналітики в галузі фінансової звітності зробили висновок, що складність системи бухгалтерського обліку приховує потоки грошових коштів і збільшує їх відмінність від звітного значення чистого доходу (прибутку). Вони підкреслюють, що саме грошові кошти повинні використовуватися для виплати позик, дивідендів, розширення використовуваних виробничих потужностей. Все сказане підтверджує зростаюче значення такої категорії, як «грошові потоки».

Більшість видів господарських операцій організацій в тій чи іншій формі зв'язано з надходженням або вибуттям грошових коштів. В основі реалізації практично будь-якого управлінського рішення лежить використання грошових коштів. До числа таких рішень належить вирішення про витрати на підтримання необхідного обсягу оборотних активів: запасів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів для перепродажу, дебіторської заборгованості, коштів, необхідних для обслуговування заборгованості, оплати праці працівників, сплати податків і відрахувань. Грошові кошти використовуються, як правило, і на витрати капітального характеру: в основні засоби, нематеріальні активи, фінансові вкладення і т.п. Для здійснення своїх витрат організація повинна забезпечувати адекватний приплив грошової маси у вигляді виручки від продажу продукції (робіт, послуг), надходження дивідендів на вкладений капітал, отримання тимчасових позикових коштів і т.д. таким чином, діяльність організації є об'єктивною передумовою виникнення руху грошових коштів.

Рух грошових коштів організації у часі являє собою безперервний процес, створюючи грошовий потік. Грошовий потік - це сукупність розподілених у часі обсягів надходження і вибуття грошових коштів у процесі господарської діяльності організації. Надходження (приплив) грошових коштів називається позитивним грошовим потоком, вибуття (відплив) грошових коштів - негативним грошовим потоком [16, c .369]. Різниця між позитивним і негативним грошовими потоками по кожному виду діяльності або по господарській діяльності організації в цілому називається чистим грошовим потоком.

Господарські операції організацій, пов'язані рухом грошових коштів, знаходять відображення в бухгалтерських записах і після закінчення звітного періоду служать інформаційною базою формування бухгалтерського звіту «Звіт про рух грошових коштів». У міжнародній практиці аналізу грошових потоків організації, в основі якої лежить дотримання вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), зокрема МСФЗ 7 «Звіти про рух грошових коштів», прийнято виділяти грошові потоки за трьома видами діяльності: поточної, інвестиційної та фінансової.

Поточної (виробничо-комерційної) вважається діяльність організації, яка має на одержання прибутку як основної мети або не має одержання прибутку як такої мети у відповідності з предметом і цілями діяльності.

Інвестиційної вважається діяльність організації, пов'язана з капітальними вкладеннями у зв'язку з придбанням земельних ділянок, будинків і іншої нерухомості, обладнання, нематеріальних активів, також їх продажем, із здійсненням довгострокових фінансових вкладень в інші організації і т.п.

Фінансової вважається діяльність організації, пов'язана із здійсненням короткострокових фінансових вкладень, випуском облігацій та інших цінних паперів короткострокового характеру, вибуттям раніше придбаних на строк до 12 місяців акцій, облігацій і т.п. [16, с.373]

Вперше звіт про рух грошових коштів був введений до складу бухгалтерського звіту за 1996 р. В даний час формат цього звіту в цілому відповідає як вимогам Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), так і принципам GAAP. Так, «Звіт про рух грошових коштів», складений відповідно до вимог GAAP, містить дані про рух готівки за трьома розділами: основна діяльність, інвестиції, фінансові аспекти. Дані звітного періоду включають залишки грошових коштів на початок і кінець звітного періоду, надходження і вибуття коштів - за видами діяльності з виділенням конкретних напрямків: надходження від покупців, інвесторів, від продажу цінних паперів, майна, по дивідендах, вибуття грошових коштів на купівлю товарів, сировини, оплату праці, сплату податків, на придбання різних видів активів, погашення зобов'язань перед кредиторами і т.п. З 1 січня 2000 р. У Російській Федерації діє нова форма бухгалтерської звітності № 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджена наказом Мінфіну РФ № 43н від 6 липня 1999 р. «Бухгалтерська звітність організації» (ПБУ 4 / 99). «Методичними рекомендаціями про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації», затвердженими наказом Мінфіну РФ № 60н від 28 липня 2000 р., встановлено порядок складання «Звіту про рух грошових коштів». Звіт містить відомості про рух грошових коштів в розрізі поточної, інвестиційної та фінансової діяльності організації і залишки грошових коштів на початок і кінець звітного періоду [13, c .360].

За даними про рух грошових коштів наводиться розшифрування про фактичне надходження коштів від продажу товарів, продукції, робіт, послуг, від продажу основних засобів і іншого майна, отримання авансів, бюджетних коштів та коштів цільового фінансування, кредитів, позик, дивідендів, відсотків по фінансових вкладеннях та інші надходження, спрямування грошових коштів на оплату товарів, продукції (робіт, послуг), на оплату праці, на відрахування в державні позабюджетні фонди, видачу авансів, на фінансові вкладення, виплату дивідендів, відсотків по цінних паперах, на розрахунки з бюджетом, оплату відсотків за отриманими кредитами і позиками та інші виплати і перерахування. Дані про рух грошових коштів, пов'язані з результатами надзвичайних обставин, розкриваються окремо.

Організаціям надана можливість при розробці та прийнятті форми звіту «Про рух грошових коштів» або використовувати як зразок форму, наведену в додатку до наказу Мінфіну РФ № 67н від 22 липня 2003р. «Про форми бухгалтерської звітності організацій», де визначальним є рух грошових потоків (притока, відтік), або в якості визначальних показників прийняти напрямки діяльності: поточна, інвестиційна, фінансова. У «Звіті про рух грошових коштів» довідково наводяться дані про надходження у звітному періоді грошових коштів за готівковим розрахунком із зазначенням розрахунків з юридичними і фізичними особами, а також даних про надходження грошових коштів за готівковим розрахунком із застосуванням контрольно-касових машин і бланків суворої звітності . Крім того, в звіті «Про рух грошових коштів» повинні бути зазначені дані про суми грошових коштів, зданих організацією в кредитні установи, та про суми, які надійшли в касу організації з кредитної установи.

Рух грошових коштів на підприємстві регулюється також нормативними актами другого рівня:

- ПБО 9 / 99 «Доходи організації»,

- ПБО 10/99 «Витрати організації».

Нормативним актом першого рівня є Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21.11.1996 р. № 129-ФЗ.

Аналітики в галузі фінансової звітності зробили висновок, що складність системи бухгалтерського обліку приховує потоки грошових коштів і збільшує їх відмінність від звітного значення чистого доходу (прибутку). Вони підкреслюють, що саме грошові кошти повинні використовуватися для виплати позик, дивідендів, розширення використовуваних виробничих потужностей. Все сказане підтверджує зростаюче значення такої категорії, як "грошові потоки". У вітчизняних та зарубіжних джерелах ця категорія трактується по-різному. Так, на думку американського вченого Л.А. Бернстайна [20, с.333] "сам по собі не має відповідного тлумачення термін" потоки грошових коштів "(у його буквальному розумінні) позбавлений сенсу". Компанія може відчувати приплив грошових коштів (тобто грошові надходження), і вона може відчувати відтік грошових коштів (тобто грошові виплати). Більш того, ці грошові притоки і відтоки можуть ставитися до різних видів діяльності - виробничої, фінансової або інвестиційної. Можна визначити відмінність між припливом і відтоком грошових коштів для кожного з цих видів діяльності, а також для всіх видів діяльності підприємства в сукупності. Ці відмінності краще за все віднести до чистих притоках або чистим відтокам грошових коштів. Таким чином, чистий приплив грошових коштів буде відповідати збільшенню залишків грошових коштів за даний період, тоді як чистий відтік буде пов'язаний зі зменшенням залишків грошових коштів протягом звітного періоду. Більшість же авторів, коли посилаються на грошові потоки, мають на увазі грошові кошти, що утворилися в результаті господарської діяльності.

Інший американський вчений Дж. К. Ван Хорн вважає [21, с.180], що "рух грошових коштів фірми є безперервний процес". Активи фірми представляють собою чисте використання грошових коштів, а пасиви - чисті джерела. Обсяг грошових коштів коливається в часі в залежності від обсягу продажів, інкасації дебіторської заборгованості, капітальних витрат і фінансування.

У Німеччині учені трактують цю категорію як "Cash - Flow" (потік готівки) [9, с.471]. На їхню думку, Cash - Flow дорівнює сумі річного надлишку, амортизаційних відрахувань і внесків до пенсійного фонду.

Часто з Cash - Flow віднімають заплановані виплати дивідендів, щоб перейти від можливих обсягів внутрішнього фінансування до фактичних. Амортизаційні відрахування і внески до пенсійного фонду скорочують можливості внутрішнього фінансування, хоча вони відбуваються без відповідного відтоку грошових коштів. Насправді ці кошти знаходяться в розпорядженні підприємства і можуть бути використані для фінансування. Отже, Cash - Flow може в багато разів перевершувати річний надлишок. Cash - Flow відображає фактичні обсяги внутрішнього фінансування. За допомогою Cash - Flow підприємство може визначити свою сьогоднішню і майбутню потребу в капіталі.

Російські вчені розуміють під потоком грошових коштів різниця між усіма отриманими і сплаченими підприємством грошовими коштами за певний період часу; вони зіставляють його з прибутком [8, с.24]. Прибуток виступає як показник ефективності роботи підприємства та джерела його життєдіяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, для здійснення розширеного відтворення і задоволення соціальних і матеріальних потреб. За рахунок прибутку виконуються зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками та іншими організаціями. Різниця між сумою отриманого прибутку та величиною грошових коштів полягає в наступному:

- Прибуток відображає облікові грошові і негрошові доходи протягом певного періоду, що не збігається з реальним надходженням грошових коштів;

- При розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються після її реалізації, а не в момент їх оплати;

- Грошовий потік відображає рух грошових коштів, які не враховуються при розрахунку прибутку: амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи, боргові виплати і чисту суму боргу, позикові і авансовані кошти.

Необхідно усвідомити природу грошових потоків. На схемі (додаток А) представлена ​​діаграма руху грошових потоків усередині підприємства. У центрі діаграми знаходяться грошові кошти, які є кінцевою формою ліквідних активів. Майже всі рішення про інвестиції в активи вимагають вкладення грошових коштів. Тому керівництво зосереджує свою увагу швидше на грошових засобах, ніж на інших ліквідних активах. Кредитори розглядають сукупність інших активів, наприклад дебіторської заборгованості і виробничих запасів, як частина ліквідних активів, які зазвичай обертаються в грошові кошти протягом відносно короткого проміжку часу. Кредиторська заборгованість показана як безпосереднє джерело грошових коштів, а насправді вона являє собою тимчасову відстрочку грошових виплат за придбані товари і послуги. Наявність грошових коштів не дає ніякого прибутку, а під час росту рівня цін гроші поступово втрачають купівельну спроможність. Однак, незважаючи на дані обставини, наявність цих найбільш ліквідних активів забезпечує максимальне зниження ризику.

Діаграма пояснює взаємозв'язок між рентабельністю, доходом і потоком грошових коштів. Єдиним реальним джерелом коштів, одержуваних в результаті господарської діяльності, є реалізація, при якій отриманий чистий прибуток збільшує надходження ліквідних коштів у формі грошових коштів та дебіторської заборгованості. Дохід, який є різницею між обсягом продажу і собівартістю реалізованої продукцією, може по-різному впливати на потоки грошових коштів. Наприклад, витрати, зумовлені експлуатацією будівель та обладнання, зазвичай не пов'язані з використанням грошових коштів, а додаток сум амортизації до чистого доходу дає тільки приблизний показник потоків грошових коштів.

Загальна сума надходжень грошових коштів залежить від здатності керівництва підприємства залучати ресурси. У відношенні невложенних грошових коштів керівництво в момент повернення цих коштів вільно спрямовувати їх на будь-які цілі, які воно вважатиме найбільш важливими.

Для забезпечення ефективного управління грошовими потоками доцільно здійснювати їх класифікацію за різними ознаками, методичний підхід до якої найбільш докладно висвітлено в роботах І. О. Бланка [5, с. 259].

1. По спрямованості руху грошових коштів виділяють наступні види грошових потоків:

- Позитивний грошовий потік (приплив грошових коштів);

- Негативний грошовий потік (відтік грошових коштів).

На малюнку 1 стрілки, спрямовані до центра, показують позитивний, від центру - негативний грошовий потік. Слід зазначити їх тісний взаємозумовленість: збій в часі або в обсязі одного з них зумовлює збій і іншого потоку. Тому їх доцільно розглядати у взаємозв'язку як єдиний об'єкт управління.

Продаж майна

Надходження дебіторської заборгованості

Виручка

Новий позиковий капітал

Випуск акцій










Грошові потоки










Фінансові вкладення

Податки

Виплата дивідендів

Погашення кредиторської заборгованості

Виплата зарплати

Готівкові платежі

Рисунок 1 - Грошові потоки підприємства

2. За методом обчислення обсягу:

- Валовий грошовий потік - це всі надходження або вся сума витрати коштів в аналізованому періоді часу;

- Чистий грошовий потік (ЧДП), який представляє собою різницю між позитивним (ПДП) і негативним (ВДП) потоками грошових коштів в аналізованому періоді часу.

3. За видами діяльності: грошовий потік від поточної діяльності; грошовий потік від інвестиційної; грошовий потік від фінансової діяльності.

4. За рівнем достатності обсягу розрізняють: надмірна грошовий потік, при якому надходження грошових коштів значно перевищують реальну потребу підприємства у фінансових ресурсах, в результаті чого накопичуються і простоюють вільні залишки готівки на рахунках в банку; дефіцитний грошовий потік, при якому надходження грошових коштів значно нижче реальних потреб підприємства.

5. За безперервності формування розрізняють: регулярний грошовий потік, при якому в розглянутому періоді часу за окремими господарськими операціями здійснюється регулярний приплив чи відтік грошових коштів; дискретний грошовий потік, пов'язаний із здійсненням одиничних господарських операцій в досліджуваному періоді.

6. По стабільності часових інтервалів регулярні грошові потоки можуть бути: з рівномірними часовими інтервалами, який носить назву ануїтету; з нерівномірними часовими інтервалами.

7. За періодом часу: короткострокові грошові потоки (до року); довгострокові грошові потоки (понад рік).

8. У залежності від того, коли надходять кошти - на початку або в кінці періоду - розрізняють потоки: пренумерандо; постнумерандо.

9. За видами використовуваних валют розрізняють: грошові потоки в національній валюті; грошові потоки в іноземній валюті.

10. За законності здійснення виділяють: легальний грошовий потік, який відповідає чинним правовим нормам і податкового законодавства; нелегальний грошовий потік (з порушенням прийнятих норм з метою ухилення від оподаткування та особистої вигоди) [5, с. 261].

Розглянуті класифікації дозволяють більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування різних видів грошових потоків на підприємстві.

Таким чином, в процесі функціонування будь-якого підприємства присутній рух грошових коштів (виплати і надходження), тобто грошові потоки; існують різні підходи до визначення категорії "грошові потоки"; у Росії в умовах інфляції і кризи неплатежів управління грошовими потоками є найбільш актуальною задачею в управлінні фінансами.

1.2 Управління грошовими потоками на підприємстві

Для забезпечення фінансової незалежності підприємство повинно мати достатню кількість власного капіталу. Для цього необхідно, щоб підприємство працювало прибутково. Для забезпечення цієї мети важливе значення має ефективне управління припливом і відтоком грошових коштів, оперативне реагування на відхилення від заданого курсу діяльності.

Методика аналізу руху грошових коштів включає в себе:

- Розрахунок часу обороту грошових коштів (фінансовий цикл);

- Аналіз грошового потоку;

- Прогнозування грошового потоку.

Фінансовий цикл представляє собою час, протягом якого грошові кошти відвернені з обігу [7, с.284]. Іншими словами, фінансовий цикл включає в себе:

- Інвестування грошових коштів у сировину, матеріали, напівфабрикати і комплектуючі вироби та інші активи для виробництва продукції;

- Реалізація продукції, надання послуг та виконання робіт;

- Отримання виручки від реалізації продукції, надання послуг.

У силу того порядку, в якому проходять ці види діяльності, ліквідність компанії знаходиться під безпосереднім впливом тимчасових відмінностей у проведенні операцій з грошима для кожного виду діяльності. Витрачання грошей, реалізація продукції та надходження грошей не збігаються в часі, в результаті виникає потреба або в більшому обсязі грошового потоку, або у використанні інших джерел коштів (капіталу і позик) для підтримки ліквідності.

Важливим моментом є визначення тривалості фінансового циклу, укладеного в інтервалі часу з моменту придбання виробничих ресурсів до моменту надходження грошових коштів за реалізований товар (рис. 2).








Рисунок 2 - Етапи обігу грошових коштів

З малюнка видно, що з-за можливого неузгодженості по всьому технологічному ланцюжку фізичного руху виробничих ресурсів і грошових коштів необхідно стежити за співвідношеннями компонентів операційного та фінансового циклів і всього циклу ділової активності підприємства. При цьому слід пам'ятати, що приводиться схема періодизації потоків є лише спрощеною хронологічній ланцюжком, яку, в принципі, не можна спостерігати безпосередньо, а можна тільки визначати розрахунковим шляхом.

Логіка представленої схеми полягає в наступному. Операційний цикл характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси омертвлені в запасах і дебіторській заборгованості. Оскільки підприємство оплачує рахунки з тимчасовим лагом, час, протягом якого грошові кошти відвернені з обігу, тобто фінансовий цикл, менше на середній час обігу кредиторської заборгованості. Скорочення операційного та фінансового циклів в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Якщо скорочення операційного циклу може бути зроблено за рахунок прискорення виробничого процесу й оборотності дебіторської заборгованості, то фінансовий цикл може бути скорочений як за рахунок даних факторів, так і за рахунок деякого уповільнення оборотності кредиторської заборгованості. Тривалість фінансового циклу (ПФЦ) в днях обороту розраховується за формулою:

ПФЦ = ПОЦ - ВОК = ВООЗ + ВОД - ВОК (1)

ВООЗ = (2)

ВОД = (3)

ВОК = (4)

гдеПОЦ - тривалість операційного циклу;

ВОК - час обертання кредиторської заборгованості;

ВООЗ - час звернення виробничих запасів;

ВОД - час звернення дебіторської заборгованості;

Т - довжина періоду, за яким розраховуються середні показники (як правило, рік, тобто Т = 360) [11, с. 268].

Розрахунок можна виконувати двома способами:

- За всіма даними про дебіторську та кредиторську заборгованість;

- За даними про дебіторську та кредиторську заборгованість, безпосередньо відноситься до виробничого процесу.

На основі формули 1 надалі можна оцінити характер кредитної політики підприємства, еквівалентність дебіторської та кредиторської заборгованості, специфічну для конкретного підприємства тривалість операційного циклу та його вплив на величину оборотного капіталу підприємства в цілому, період відволікання з господарського обороту грошових коштів.

Таким чином, центральним моментом у розрахунку часу звернення грошових коштів є тривалість фінансового циклу.

Фінансовий цикл - інтервал часу з моменту придбання виробничих ресурсів до моменту надходження грошових коштів за реалізований товар. Розрахунок ПФЦ дозволяє вказати шляхи прискорення оборотності грошових коштів шляхом оцінювання впливу показників, використовуваних при визначенні ПФЦ.

Одним з головних умов нормальної діяльності підприємства є забезпеченість коштами, оцінити яку дозволяє аналіз грошових потоків. Основне завдання аналізу грошових потоків полягає у виявленні причин нестачі (надлишку) грошових коштів, визначенні джерел їх надходжень і напрямків використання.

Мета аналізу - виділити, по можливості, всі операції, що зачіпають рух грошових коштів. При аналізі потоки грошових коштів розглядаються за трьома видами діяльності: основна, інвестиційна та фінансова. Такий поділ дозволяє визначити, який питома вага доходів, отриманих від кожної з видів діяльності. Подібний аналіз допомагає оцінити перспективи діяльності підприємства.

Основна діяльність - це діяльність підприємства, що приносить йому основні доходи, а також інші види діяльності, не пов'язані з інвестиціями й фінансами [10, с.40]. Оскільки основна діяльність є головним джерелом прибутку, вона повинна бути основним джерелом грошових коштів.

Інвестиційна діяльність пов'язана з реалізацією та придбанням майна довгострокового використання [5, с.98]. У таблиці 1 наведені основні напрямки припливу і відтоку грошових коштів.

Таблиця 1 - Основні напрямки припливу і відтоку грошових коштів з основної діяльності

Приплив

Відтік

1. Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг.

2. Отримання авансів від покупців і замовників.

3. Інші надходження (повернення сум від постачальників; сум, виданих п / о особам).

1. Платежі за рахунками постачальників і підрядчиків.

2. Виплата заробітної плати.

3. Відрахування в соцстрах і позабюджетні фонди.

4. Розрахунки з бюджетом по податках.

5. Сплата відсотків за кредитом.

6. Аванси видані

Оскільки основна діяльність є головним джерелом прибутку, вона повинна бути основним джерелом грошових коштів.

Відомості про рух грошових коштів, пов'язаних з інвестиційною діяльністю відображають витрати на придбання ресурсів, які створять в майбутньому приплив грошових коштів та отримання прибутку (таб. 2).

Таблиця 2 - Основні напрямки припливу і відтоку грошових коштів з інвестиційної діяльності

Приплив

Відтік

1. Виручка від реалізації активів довгострокового використання.

2. Дивіденди і відсотки від довгострокових фінансових вкладень

3. Повернення інших фінансових вкладень

1. Придбання майна довгострокового використання (основні засоби, нематеріальні активи).

2. Капітальні вкладення

3. Довгострокові фінансові вкладення

Інвестиційна діяльність пов'язана з реалізацією та придбанням майна довгострокового використання [6, с.98]. Інвестиційна діяльність у цілому призводить до тимчасового відтоку грошових коштів.

Фінансова діяльність - це діяльність, результатом якої є зміни в розмірі та складі власного капіталу і позикових коштів підприємства [5, с.108]. Вважається, що підприємство здійснює фінансову діяльність, якщо воно отримує ресурси від акціонерів (емісія акцій), повертає ресурси акціонерам (виплата дивідендів), бере позики у кредиторів і виплачує суми, отримані в якості позики. Інформація про рух грошових коштів, пов'язаних з фінансовою діяльністю дозволяє прогнозувати майбутній обсяг грошових коштів, на який будуть мати права постачальники капіталу підприємства. Напрямки відтоку і припливу грошових коштів з фінансової діяльності представлені в таблиці 3.

Фінансова діяльність покликана збільшувати грошові кошти в розпорядженні підприємства для фінансового забезпечення основної і інвестиційної діяльності. По кожному напрямку діяльності потрібно підвести підсумки. Погано, коли по поточній діяльності буде переважати відтік грошових коштів. Це говорить про те, що отриманих грошових коштів недостатньо для того, щоб забезпечити поточні платежі підприємства. У цьому випадку недолік грошових коштів для поточних розрахунків буде покритий позикові ресурси. Якщо до того ж спостерігається відтік грошових коштів з інвестиційної діяльності, то знижується фінансова незалежність підприємства.

Таблиця 3 - Основні напрямки припливу і відтоку грошових коштів з фінансової діяльності

Приплив

Відтік

  1. Отримані позики і позики

  2. Емісія акцій, облігацій

  3. Отримання дивідендів по акціях і відсотків по облігаціях

1.Возврат раніше отриманих кредитів

2.Виплата дивідендів по акціях і відсотків по облігаціях

3. Погашення облігацій

Однією з умов фінансового добробуту підприємства є приплив коштів. Проте надмірна величина грошових коштів говорить про те, що реально підприємство зазнає збитків, пов'язані зі знеціненням грошей, а також з упущеною можливістю їх вигідного розміщення. Якщо в ході аналізу з'ясується, що сума грошових коштів у складі поточних зобов'язань зменшується, а поточні зобов'язання збільшуються, то це негативна тенденція.

Для визначення потоків грошових коштів використовують прямий і непрямий методи. Різниця між ними полягає в різній послідовності процедур визначення величини потоку грошових коштів.

Прямий метод грунтується на обчисленні припливу (виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, аванси отримані та ін) і відтоку (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових позик і позик і ін) грошових коштів, тобто вихідним елементом є виручка. Аналіз грошових коштів прямим методом дає можливість оцінити ліквідність підприємства, оскільки детально розкриває рух грошових коштів на його рахунках і дозволяє робити оперативні висновки щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов'язаннями, для інвестиційної діяльності і додаткових витрат. Цьому методу притаманний серйозний недолік, - він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни коштів на рахунках підприємства, тому застосовується непрямий метод аналізу, що дозволяє пояснити причину розбіжності між прибутком і грошовими коштами.

Непрямий метод заснований на аналізі статей балансу та звіту про фінансові результати, на обліку операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів, і послідовної коригуванні чистого прибутку, тобто вихідним елементом є прибуток. Непрямий метод дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства, встановлює взаємозв'язок між чистим прибутком та змінами в активах підприємства за звітний період. Його суть полягає в перетворенні величини чистого прибутку у величину грошових коштів. При цьому виходять з того, що є окремі види витрат і доходів, які зменшують (збільшують) прибуток, не зачіпаючи величину грошових коштів. У процесі аналізу на суму зазначених витрат (доходів) проводять коригування чистого прибутку так, щоб статті витрат, які пов'язані з відтоком коштів, та статті доходів, які не супроводжуються їх припливом, не впливали на величину чистого прибутку.

Не викликають відтоку грошових коштів господарські операції, пов'язані з нарахуванням амортизації основних засобів, нематеріальних активів, які зменшують величину фінансового результату. У даному випадку зменшення прибутку не супроводжується скороченням грошових коштів (для отримання реальної величини грошових коштів сума нарахованого зносу повинна бути додана до чистого прибутку). При аналізі взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни коштів слід враховувати можливість отримання доходів, що відображаються в обліку раніше реального одержання грошових коштів (наприклад, при обліку реалізованої продукції з моменту її відвантаження).

Аналіз починають з оцінки змін в окремих статтях активів підприємства та їх джерел. Потім роблять коригування до даних різних рахунків, що впливають на розмір прибутку. Цей вплив може бути різноспрямованим. В основі коригування лежить балансове рівняння, що зв'язує початкове і кінцеве сальдо, а також дебетовий і кредитовий обороти. Для цілей аналізу залучається інформація бухгалтерського балансу, форма № 2 "Звіт про прибутки та збитки", а також дані Головної книги. З її допомогою окремо визначається рух грошових коштів у рамках поточної, інвестиційної та фінансової діяльності. Сукупний результат, що характеризує стан грошових коштів на підприємстві, складається з суми результатів руху коштів по кожному виду діяльності. Аналіз руху грошових потоків, дає можливість зробити більш обгрунтовані висновки про те:

- У якому обсязі і з яких джерел були отримані грошові кошти, які напрямки їх використання.

- Чи достатньо власних коштів підприємства для інвестиційної діяльності.

- Чи в змозі підприємство розплатитися за своїми поточними зобов'язаннями.

- Чи достатньо отриманого прибутку для обслуговування поточної діяльності.

- У чому пояснюються розбіжності величини отриманого прибутку і наявності грошових коштів.

Все це обумовлює значення такого аналізу та доцільність його проведення для цілей оперативного і стратегічного фінансового планування діяльності підприємства. До грошових коштів можна буде застосувати моделі, розроблені в теорії управління запасами і дозволяють оптимізувати величину грошових коштів. У західній практиці найбільшого поширення отримали моделі Баумола і Міллера-Орра [7, с.296].

Модель Баумола припускає, що підприємство починає працювати, маючи максимальний для нього рівень грошових коштів, і потім поступово витрачає їх. Усі які кошти від реалізації товарів і послуг вкладаються в короткострокові цінні папери. Як тільки запас грошових коштів виснажується, тобто стає рівним нулю або досягає деякого заданого рівня безпеки, підприємство продає частину цінних паперів і тим самим поповнює запас грошових коштів до початкової величини. До грошових коштів можна буде застосувати моделі, розроблені в теорії управління запасами і дозволяють оптимізувати величину грошових коштів. Таким чином, динаміка залишку коштів на розрахунковому рахунку являє собою "пилоподібний" графік, який представлений на малюнку 3 [7, с.365].

Залишок коштів

на розрахунковому Q

рахунку

Q / 2

Час

Рисунок 3 - Графік зміни залишку коштів на розрахунковому рахунку (модель Баумола)

Сума поповнення (Q) обчислюється за формулою [13, с. 5474]:

Q = (5)

де: V - прогнозована потреба в грошових коштах у періоді (рік, квартал, місяць);

с - одноразові витрати з конвертації грошових коштів у цінні папери;

r - прийнятний і можливий для підприємства процентний дохід по короткострокових фінансових вкладень.

Таким чином, динаміка залишку коштів на розрахунковому рахунку являє собою «пилкоподібний» графік (додаток А). Таким чином, середній запас грошових коштів становить Q / 2, а загальна кількість угод з конвертації цінних паперів в грошові кошти (k) дорівнює: k = V / Q

Загальні витрати (OP) з реалізації такої політики управління грошовими потоками складуть: OP = c * k + r * (Q / 2)

Перший доданок в цій формулі являє собою прямі витрати, друге - упущену вигоду від зберігання коштів на розрахунковому рахунку замість того, щоб інвестувати їх у цінні папери [13, с. 548]. Модель Баумоля проста і в достатньо прийнятна для підприємств, грошові витрати яких стабільні і прогнозовані. Насправді таке зустрічається рідко. Залишок коштів на розрахунковому рахунку змінюється випадковим чином, причому можливі значні коливання.

Модель Міллера-Орра відповідає на питання: як підприємству слід керувати грошовим запасом, якщо неможливо передбачити щоденний відтік і приплив грошових коштів. При побудові моделі використовується процес Бернуллі - стохастичний процес, в якому надходження і витрачання грошей від періоду до періоду є незалежними випадковими подіями. Модель Міллера-Орра представлена ​​на малюнку 4:

Запас Вкладення надлишку грошових коштів

грошових Верхня межа

коштів

Точка повернення

Нижня межа

Відновлення грошового запасу


Час

Рисунок 4 - Модель Міллера-Орра

Залишок коштів на рахунку хаотично змінюється до того часу поки не досягає верхньої межі. Як тільки це відбувається, підприємство починає купувати цінні папери з метою повернути запас грошових коштів до певного нормальному рівню (точці повернення). Якщо запас грошових коштів сягає нижньої межі, то підприємство продає свої цінні папери і поповнює запас грошових коштів до нормального рівня.

При вирішенні питання про розмах варіації (різниця між верхньою і нижньою межами), рекомендується дотримуватися наступної політики: якщо щоденна мінливість грошових потоків велика, або витрати, пов'язані з купівлею і продажем цінних паперів, великі, то підприємству слід збільшити розмах варіації, і навпаки. Також рекомендується зменшити розмах варіації, якщо є можливість отримання прибутку завдяки високій процентній ставці по цінних паперах.

Модель проста і в достатньо прийнятна для підприємств, грошові витрати яких стабільні і прогнозовані. Реалізація моделі здійснюється в кілька етапів:

- Встановлюється мінімальна величина грошових коштів на р / рахунку;

- За статистичними даними визначається варіація щоденного надходження коштів на розрахунковий рахунок;

- Визначаються витрати із зберігання коштів на розрахунковому рахунку і витрати по трансформації коштів у цінні папери;

- Розраховують розмах варіації залишку грошових коштів на р / рахунку;

- Розраховують верхню межу коштів на р / рахунку при перевищенні якої необхідно частину грошових коштів конвертувати в короткострокові цінні папери;

- Визначають точку повернення - величину залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку, до якої необхідно повернутися якщо фактичний залишок коштів на р / рахунок виходить за межі інтервалу [верхня / нижня межа].

Модель Міллера-Орра відповідає на питання: як підприємству слід керувати грошовим запасом, якщо неможливо передбачити щоденний відтік і приплив грошових коштів. За допомогою моделі Міллера-Орра можна визначити політику управління коштами на розрахунковому рахунку.

1.3 Методи прогнозування грошових потоків

Результати в будь-якій сфері бізнесу залежать від наявності та ефективності використання фінансових ресурсів, які прирівнюються до «кровоносній системі», що забезпечує життєдіяльність підприємства. Тому турбота про фінанси є відправним моментом і кінцевим результатом діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. В умовах ринкової економіки ці питання мають першорядне значення.

Прогнозування - це передбачення певної події, розробка на перспективу змін фінансового стану об'єкта в цілому і його різних частин [12, c .196]. Особливістю прогнозування є альтернативність у побудові фінансових показників і параметрів, що визначає варіантність розвитку фінансового стану підприємства на основі намітилися тенденцій. Робота над прогнозом сприяє більш глибокому вивченню всіх сторін виробництва, що дозволяє більш успішно вирішувати виникаючі питання. Прогнозування може здійснюватися і на основі екстраполяції минулого в майбутнє з урахуванням експертної оцінки тенденцій, і прямим передбаченням змін.

Прогноз потоку грошових коштів - це звіт, в якому відображаються всі надходження і витрачання грошових коштів у процесі очікуваних угод (операцій) за певний період [12, c .197].

Прогнозування потоку грошових коштів дозволяє передбачити дефіцит або надлишок коштів ще до їх виникнення і дає можливість за певний час скорегувати поведінку фірми. Протягом року можуть виникати непередбачені обставини, що вимагають негайного зміни планових показників, які відповідали б поточним обставинам. Отримані нові цифри - "прогнози", яких може бути стільки, скільки буде потрібно в залежності від обставин.

Таким чином, прогноз потоку грошових коштів - звіт, в якому відображаються всі надходження і витрачання грошових коштів у процесі очікуваних угод (операцій) за певний період, а бюджет - оціночні результати скоординованого плану менеджменту або стратегії бізнесу на майбутній період. На думку ряду інших економістів, оскільки більшість показників досить важко спрогнозувати з великою точністю, нерідко прогнозування грошового потоку зводиться до побудови бюджетів грошових коштів.

Бюджет грошових коштів - прогноз потоків готівкових коштів, викликаних інкасацією і виплатами. Він розробляється на основі планування майбутніх готівкових надходжень і виплат підприємства за різні проміжки часу і показує момент і обсяг очікуваних надходжень і виплат грошових коштів за звітний період. Бюджет являє виражену у вартісних показниках програму дій у сфері виробництва, закупівель сировини або товарів, реалізації виробленої продукції і т.д. В програмі дій повинна бути забезпечена тимчасова і функціональна координація (узгодження) окремих заходів. Бюджет грошових коштів можна скласти практично на будь-який період. Короткострокові прогнози, як правило, робляться на місяць, ймовірно тому, що при їх формуванні беруться до уваги сезонні коливання потоків готівки. Коли грошові потоки передбачувані, але вкрай мінливі, може знадобитися розробка бюджету на більш короткі періоди з метою визначення максимальної потреби в грошових коштах. З тієї ж причини при відносно слабких грошових потоках може бути виправдане складання бюджетів на квартал або навіть більш тривалий проміжок часу.

Чим більш віддалений період, на який складається прогноз, тим менш точним стає передбачення. Витрати на підготовку щомісячного бюджету грошових коштів звичайно виправдані тільки для прогнозів, що стосуються найближчого майбутнього. Бюджет корисний лише на стільки, на скільки ми покладаємося на точність прогнозу при його складанні.

Бюджет грошових коштів складається зазвичай з чотирьох основних розділів:

- Розділ надходжень, який включає залишок грошових коштів на початок періоду, надходження грошових коштів від клієнтів та інші статті надходження грошових коштів;

- Розділ витрат грошових коштів, що відображає всі види відтоків грошових коштів на майбутній період;

- Розділ надлишку або дефіциту грошових коштів - різниця між надходженням і витрачанням грошових коштів;

- Фінансовий розділ, в якому докладно представлені статті позикових коштів та погашення заборгованості на майбутній період.

Бюджет грошових коштів дозволяє:

- Отримати уявлення про сукупну потреби в грошових коштах;

- Приймати рішення про раціональне використання ресурсів;

- Аналізувати значні відхилення по статтях бюджету і оцінювати їх вплив на фінансові показники підприємства;

- Визначати потребу в обсягах і термінах залучення позикових коштів;

- Поспостерігати за зміною величини грошового потоку, який завжди повинен знаходитися на рівні, достатньому для погашення зобов'язань у міру необхідності [10, c .313].

Внаслідок цього можна контролювати приплив і відтік грошових коштів, звертаючи особливу увагу на правильність відображення точного часу їх появи та їх взаємозв'язок з планованої виробничої, інвестиційної та фінансової діяльністю. Процедури методики прогнозування виконуються в наступній послідовності:

1) Прогнозування грошових надходжень по періодах;

2) Прогнозування відтоку грошових коштів за підперіоди;

3) Розрахунок чистого грошового потоку по періодах;

4) Визначення сукупної потреби в короткостроковому фінансуванні в розрізі підперіодів [15, c .495].

Сенс першого етапу полягає в тому, щоб розрахувати обсяг можливих грошових надходжень. Певна складність у подібному розрахунку може виникнути в тому випадку, якщо підприємство застосовує методику визначення виручки по мірі відвантаження товарів. Основним джерелом надходження грошових коштів є реалізація товарів, яка поділяється на продаж товарів за готівку та у кредит. На практиці більшість підприємств відстежує середній 'період часу, який потрібно покупцям для того, щоб оплатити рахунки. Виходячи з цього можна розрахувати, яка частина виручки за реалізовану продукцію надійде в тому ж підперіоді, а яка в наступному. Далі за допомогою балансового методу ланцюговим способом розраховують грошові надходження і зміна дебіторської заборгованості.

Базове балансове рівняння має вигляд:

Д3 Н + ВР = ДЗ К + ДП, (6)

де: Д3 Н - дебіторська заборгованість за товари та послуги на початок підперіоди;

Д3 К - дебіторська заборгованість за товари та послуги на кінець підперіоди;

ВР - виручка від реалізації за подпериод;

ДП - грошові надходження в даному підперіоді.

Більш точний розрахунок передбачає класифікацію дебіторської заборгованості за термінами її погашення. Така класифікація може бути виконана шляхом накопичення статистики та аналізу фактичних даних про погашення дебіторської заборгованості за попередні періоди. Аналіз рекомендується робити по місяцях. Таким чином, можна встановити усереднену частку дебіторської заборгованості зі строком погашення відповідно до 30 днів, до 60 днів, до 90 днів і т. д. При наявності інших істотних джерел надходження грошових коштів (інша реалізація, позареалізаційні операції) їх прогнозна оцінка виконується методом прямого рахунку; отримана сума додається до суми грошових надходжень від реалізації за даний подпериод.

На другому етапі розраховується відтік грошових коштів. Основним його складовим елементом є погашення кредиторської заборгованості. Вважається, що підприємство оплачує свої рахунки вчасно, хоча в деякій мірі воно може відстрочити платіж. Процес затримки платежу називають "розтяганням" кредиторської заборгованості; відстрочена кредиторська заборгованість у цьому випадку виступає в якості додаткового джерела короткострокового фінансування. У країнах з розвиненою ринковою економікою існують різні системи оплати товарів, зокрема, розмір оплати диференціюється залежно від періоду, протягом якого зроблений платіж. При використанні подібної системи відстрочена кредиторська заборгованість стає досить дорогим джерелом фінансування, оскільки втрачається частина надається постачальником знижки. До інших напрямках використання грошових коштів відносяться заробітна плата персоналу, адміністративні та інші постійні та змінні витрати, а також капітальні вкладення, виплати податків, відсотків, дивідендів.

Третій етап є логічним продовженням двох попередніх шляхом зіставлення прогнозованих грошових надходжень і виплат розраховується чистий грошовий потік

На четвертому етапі розраховується сукупна потреба в короткостроковому фінансуванні. Сенс етапу полягає у визначенні розміру короткострокової банківської позики по кожному підперіоди, необхідної для забезпечення прогнозованого грошового потоку. При розрахунку рекомендується приймати до уваги бажаний мінімум грошових коштів на розрахунковому рахунку, який доцільно мати в якості страхового запасу, а також для можливих непрогнозованих заздалегідь вигідних інвестицій.

Основним цілями прогнозування руху грошових коштів є:

- Передбачення майбутнього попиту організації на грошові кошти;

- Оцінка фінансових наслідків цього попиту;

- Визначення можливих способів дії і вибір найкращого для задоволення попиту.

До прогнозуванню можна приступати після завершення аналізу різних сценаріїв і оцінки потоків грошових коштів. Прогнозування руху грошових коштів охоплює два основних сюжету:

- Вкладення вільних (надлишкових) грошових коштів;

- Отримання короткострокових позик для покриття дефіциту грошових коштів [19, c .225].

Враховуючи різноманіття інструментів грошового ринку, куди можна вкласти надлишкові кошти, і безліч джерел короткострокових кредитів, менеджеру доводиться вирішувати завдання вибір інструментів, що забезпечують найбільший прибуток при мінімальному ризику (для інвестування) і найменший відсоток (для запозичення).

Таким чином, в умовах переходу до ринкових відносин контроль за рухом грошових коштів набуває вирішального значення, тому що від цього залежить виживання підприємства, тому необхідно займатися прогнозуванням грошового потоку, складати і розробляти бюджети грошових коштів. Все це дозволить поспостерігати за величиною грошового потоку, виявити нестачу чи надлишок коштів ще до їх виникнення і дасть можливість скорегувати їхні дії. Бажано розмежовувати управління грошовими коштами, які приносять прямий дохід у формі відсотків, дивідендів та інших форм доходу (депозитні вклади, короткострокові фінансові вкладення) і не приносять прямий дохід (інші різновиди грошових активів). Складовим елементом управління потоком грошових коштів є відповідне планування. Тому проведемо аналіз та оцінку процесу управління грошовими потоками на прикладі підприємства ТОВ «Конді», для виявлення резервів і розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності управління грошовими потоками.

2. Аналіз та оцінка руху грошових потоків ТОВ «Конді»

2.1 Організаційно-правова та економічна характеристика ТОВ «Конді»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конді» створено за рішенням єдиного Учасника товариства 1 лютого 2000 року, відповідно до Цивільного кодексу РФ і Федеральним законом РФ «Про товариства з обмеженою відповідальністю», з метою ведення підприємницької діяльності та отримання прибутку. ТОВ «Конді» є юридичною особою, діє на підставі Статуту і закону РФ «Про товариства з обмеженою відповідальністю» і відповідно до Цивільного Кодексу Російської Федерації.

Учасниками Товариства є громадяни Російської Федерації.

Повне фірмове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Конді». Скорочене найменування - ТОВ «Конді».

ТОВ «Конді» зареєстровано постановою Адміністрації м. Брянська № 3987 25 лютого 2000 і розташоване за адресою м. Брянськ, пр. московський, 7. Статутний капітал ТОВ «Конді» повністю складається з частки засновників - фізичних осіб. Засновники не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю ТОВ «Конді», в межах вартості внесеного ним вкладу.

ТОВ «Конді» має у власності відокремлене майно, що враховується на його самостійному балансі, а також може від свого імені набувати і здійснювати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Вищим органом ТОВ «Конді» є його єдиний учасник - засновник. ТОВ «Конді» здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства РФ, ФЗ «Про товариства з обмеженою відповідальністю», Статутом товариства.

Метою діяльності підприємства є отримання прибутку. ТОВ «Конді» для досягнення статутних цілей здійснює наступні види діяльності:

- Надання комерційних, посередницьких послуг для юридичних і фізичних осіб;

- Заготівля, зберігання, переробка та виготовлення виробів з деревини;

- Виробництво пиломатеріалів і столярних виробів;

- Здійснення заходів щодо відновлення лісового фонду;

- Ведення торгово-закупівельної діяльності;

- Роздрібна й оптова торгівля;

- Виробництво та реалізація продукції виробничо-технічного призначення;

- Розробка, виробництво і реалізація науково-технічної продукції;

- Розробка, виготовлення та реалізація технологічного обладнання та технологій;

- Рекламна діяльність, організація аукціонів, виставок;

- Організація громадського харчування та ресторанного обслуговування;

- Виготовлення будівельних матеріалів і конструкцій;

- Надання побутових, транспортних, складських та інших послуг.

Предметом діяльності досліджуваного підприємства є будь-які види діяльності, що не суперечать цілям діяльності товариства і не заборонені чинним законодавством РФ, в т.ч. здійсненні діяльності: у сфері матеріального виробництва і внепроизводственной сфері. ТОВ «Конді» має круглу печатку, що містить його повне фірмове найменування російською мовою і вказівка ​​на місце знаходження товариства. Для здійснення поточної діяльності підприємством відкрито розрахунковий рахунок № 40702810008010108298 в Брянськом ОСБ № 8605.

Як юридична особа, ТОВ «Конді» зареєстровано в ІМНС Фокінского району м. Брянська ІПН 3235013300.

Підприємству ТОВ «Конді» належать: Камаз - 6 шт.; Навантажувальна установка; транспортні Камаз - 3 шт; трактор «Білорусь»; автомобілі «УАЗ» - 3 шт.; Автомобіль «Лада-7».

ТОВ «Конді» розташовується на території площею 2 га., На ній розташовані: офісна будівля, гаражі, котельня, столярний цех та інші цехи. Також підприємством в оренду взято белобережское лісництво.

Для комплексної оцінки ефективності господарської діяльності підприємства доцільно використовувати в рамках схеми: Ресурси - Витрати - Результати.

Використовуючи балансові дані ТОВ «Конді» за 2006-2008 рр.., Можна розрахувати основні показники діяльності підприємства. Основні показники діяльності підприємства за аналізований період змінилися таким чином - таблиця 4.

Можна зробити висновок, що в цілому підприємство «Конді» працювало протягом 2006-2008 рр.. періоду досить ефективно, хоча інтегральний показник ефективної та господарської діяльності на кінець 2008 р. в порівнянні з кінцем 2006 р. зменшився з 9,098 до 4,649 або майже в два рази. Також за період 2008 р. різко знизилися показники ефективності використання торгового потенціалу та ефективності трудової діяльності. Таке зростання показників пояснюється тим, що в 2008 р. темп зростання витрат обігу перевищив темп зростання виручки, що сприяло зниженню одержуваного прибутку, крім того зменшилася заборгованість підприємства перед персоналом.

У 2008 р. підприємство отримало прибуток, але зростання витрат обігу привів до зростання показника затратоотдачі. Негативною тенденцією є уповільнення оборотності оборотних коштів на 30% в досліджуваному періоді. В якості негативних моментів можна також назвати зниження виручки на 23% протягом 2008 р. і валового прибутку на 60% за цей же період. Варто відзначити, що за останні 5 років підприємство в 2007 р. отримало найбільшу чистий прибуток, як наслідок цього, працівникам підприємства в кінці 2007 р. були проведені преміальні виплати відповідно до положення про преміювання в залежності від стажу роботи.

Таблиця 4 - Динаміка основних показників діяльності ТОВ «Конді» у 2006-2008 рр..

Показники

Значення показника

Абсолютне відхилення (+/-)

Темп росту,%


2006 р

2007 р

2008 р

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

1 Середньорічна вартість основних фондів тис. руб.

1423,5

2844

7385

1420,5

4541

199,79

259,67

2 Середньорічна вартість оборотних коштів тис. руб.

7764

8262

8590,5

498

328,5

106,41

103,98

3 Оборотність оборотних коштів

6,4

6,8

4,5

0,4

-2,3

106,25

66,18

4 Витрати на оплату праці тис. руб.

7778

11394

9482

3616

-1912

146,49

83,22

5 Середньоспискова чисельність, чол.

227

261

249

34

-12

114,98

95,40

6 Середньорічна заробітна плата тис. руб.

5,855

6,638

7,173

0,783

0,535

113,37

108,06

7 Продуктивність праці руб / чол. / год

219,5

214,4

153,9

-5,1

-60,5

97,68

71,78

8 Витрати обігу тис. руб.

37937

48345

33598

10408

-14747

127,43

69,50

9 Затратоотдача, руб.

1,313

1,157

1,141

-0,156

-0,016

88,12

98,62

10 Фондовіддача, грн.

34,998

19,675

5,192

-15,323

-14,483

56,22

26,39

11 Виручка тис. руб.

49821

55958

38344

6137

-17614

112,32

68,52

12 Валовий прибуток тис. руб.

11884

7613

4746

-4271

-2867

64,06

62,34

13 Чистий прибуток тис. руб.

1397

2534

478

1137

-2056

181,39

18,86

14 Середньорічна величина власного капіталу тис. руб.

6970,5

8936

10442

1965,5

1506

128,20

116,85

У цілому спостерігається позитивна динаміка всіх показників у 2007 р. в порівнянні з 2006 р., а в 2008 р. зафіксовано їх зменшення, порівняно з 2007 р., тому необхідно провести комплексний аналіз фінансового стану підприємства.

2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ «Конді»

Спочатку проаналізуємо склад та структуру активів і пасивів підприємства в динаміці за два (2007-2008) року. Дані розрахунків представлені в таблиці 5. У цілому співвідношення між оборотні і необоротні активи становить 70:30, що говорить про наявність великої кількості оборотних коштів. Найбільший питома вага в активах в 2007 р. становив питома вага матеріально-виробничих запасів. До 2008 р. досить сильно зросла питома вага дебіторської заборгованості - 62,6% (на початок 2008 р.). Така величина повинна викликати найпильнішу увагу керівництва, адже завжди є ризик неповернення грошей покупцями.

Співвідношення позикового і власного капіталу також нерівноцінно - 90:10 (на початок 2008 р.). Це говорить про велику фінансової залежності підприємства від зовнішніх кредиторів, тому що найбільш оптимальним вважається співвідношення 50:50. У зв'язку з виявленим фактом (велика питома вага власного капіталу) можна зробити висновок про невміння підприємства залучати і використовувати позикові кошти.

Проведемо аналіз фінансової стійкості підприємства ТОВ «Конді». Фінансовий стан підприємств, його стійкість багато в чому залежать від оптимальності структури джерел капіталу (співвідношення власних і позикових коштів) і від оптимальності структури активів підприємства (співвідношення основних і оборотних коштів), а також від врівноваженості активів і пасивів підприємства за функціональною ознакою. Для цього розрахуємо (таблиця 6):

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (фінансової автономії, незалежності) - питома вага власного капіталу в загальній валюті нетто-балансу КСК = СК / СБ. У випадку ТОВ «Конді» дане співвідношення вище нормативного 0,5. Що ще раз підтверджує висновок про надлишку власних джерел фінансування.

Таблиця 5 - Структурно-динамічний аналіз активів і пасивів ТОВ «Конді» (за даними ф. № 1) станом на початок 2007 і 2008 рр..

Показник, тис. руб.

Залишки по балансу, тис. руб.

Темп зростання / зниження,%

Структура активів і пасивів


2007 р

2008 р

Зміна (+/-)


2007 р

2008 р

Зміна (+/-)

1. Необоротні активи всього:

3581

3804

223

106,23

28,31

31,93

3,62

1.1. Нематеріальні активи

15

13

-2

0,00

0,12

0,11

-0,01

1.2. Основні засоби

3566

3791

225

106,31

28,19

31,82

3,63

2. Оборотні активи всього:

9070

8111

-959

89,43

71,69

68,07

-3,62

2.1. Запаси

7366

573

-6793

7,78

58,22

4,81

-53,42

2.2. Дебіторська заборгованість

1203

7461

6258

620,20

9,51

62,62

53,11

2.3. Грошові кошти

501

77

-424

15,37

3,96

0,65

-3,31

РАЗОМ АКТИВІВ

12651

11915

-736

94,18

100

100

0,00

1. Капітал і резерви всього:

10203

10681

478

104,68

80,65

89,64

8,99

1.1. Статутний капітал

10

10

0

100,00

0,08

0,08

0,00

1.2. Додатковий капітал

646

646

0

100,00

5,11

5,42

0,32

1.3. Резервний капітал

523

523

0

0,00

4,13

4,39

0,26

1.4. Нерозподілений прибуток

9024

9502

478

105,30

71,33

79,75

8,42

2. Зобов'язання всього:

2448

1234

-1214

50,41

19,35

10,36

-8,99

2.1. Довгострокові

0

0

0

0,00

0,00

0,00

0,00

2.2. Короткострокові

2448

1234

-1214

50,41

19,35

10,36

-8,99

2.2.1. Позики і кредити

1000

250

-750

25,00

7,90

2,10

-5,81

2.2.2. Кредиторська заборгованість

1448

984

-464

67,96

11,45

8,26

-3,19

РАЗОМ ПАСИВІВ

12651

11915

-736

94,18

100,00

100,00

0,00

Таблиця 6 - Розрахунок показників фінансової стійкості ТОВ «Конді» у 2006-2008 рр.., На основі співвідношення власного і позикового капіталу

Показники

Значення показника

Абсолютне відхилення (+/-)

Темп росту,%


2006 р

2007 р

2008 р

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

К-т концентрації СК

0,8021

0,8065

0,8964

0,0044

0,0899

100,55

111,15

К-т автономії

0,8021

0,8065

0,8964

0,0044

0,0899

100,55

111,15

К-т фін. напруженості

0,1979

0,1935

0,1036

-0,0044

-0,0899

97,78

53,54

К-т фін. важеля

0,2467

0,2399

0,1155

-0,0068

-0,1244

97,24

48,15

К-т маневреності СК

0,7253

0,6490

0,6439

-0,0763

-0,0051

89,48

99,21

К-т фін. стійкості

0,8021

0,8065

0,8964

0,0044

0,0899

100,55

111,15

К-т фінансування

4,0534

4,1679

8,6556

0,1145

4,4877

102,82

207,67

К-т пост. ВОА

0,2747

0,3510

0,3561

0,0763

0,0051

127,78

101,45

К-т фін. незалежності

1,0000

1,0000

1,0000

0

0

100,00

100,00

Частка просро. КЗ,%

0,0033

0,0019

0,0015

-0,0014

-0,0004

57,58

78,95

Частка ДЗ,%

0,0574

0,0951

0,6262

0,0377

0,5311

165,68

658,46

К-т забезпеченості СОС

0,7462

0,7301

0,8479

-0,0161

0,1178

97,84

116,13

К-т забезпеченості МПЗ

0,8545

0,8990

12,0017

0,0445

11,1027

105,21

1335,01

2. Коефіцієнт концентрації залучених коштів (фінансової напруженості) - відношення позикових коштів підприємства до загальної суми коштів авансованих в нього: КФН = ЗК / ВБ. У даного показника не спостерігається тенденції до зниження, тобто у підприємства немає залежності від зовнішніх інвесторів.

3. Коефіцієнт капіталізації (плече фінансового важеля) визначається як сума зобов'язань до власних коштів КФР = (ДО + КО) / СК. Показує скільки позикового капіталу припадає на 1 крб. власних коштів. Даний коефіцієнт вважається одним з основних індикаторів фінансової стійкості. Чим вище його значення, тим вище ризик вкладення капіталу в дане підприємство. У випадку ТОВ «Конді» його значення досить маленьке, що може привернути потенційних інвесторів, тому що спостерігається і незначна тенденція до його зниження.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу визначається як відношення власних оборотних коштів до власних коштів підприємства КМСК = (СК + ДБП + Рпр + ДО-ВОА) / (СК + ДБП + Рпр). Даний коефіцієнт показує яка частина СК підприємства капіталізована, а яка вкладена в оборотні активи. Зниження даного показника в динаміці у разі ТОВ «Конді» свідчить про погіршення структури балансу до 2008 р. і зниження рівня фінансової стійкості підприємства.

5. Коефіцієнт фінансової стійкості - відношення довгострокових джерел фінансування до вартості майна підприємства КФУ = (СК + ДН) / ВБ. Показує яка частина активів покривається за рахунок стійких довгострокових джерел фінансування. У даному випадку значення КФУ співпало з КСК з причини відсутності у підприємства довгострокових зобов'язань у досліджуваному періоді. У цілому значення коефіцієнта достатня, що говорить про високий рівень фінансової стійкості.

6. Коефіцієнт фінансування (структури капіталу) - це відношення власних до позикових коштів. КФ = СК / ЗК. Показує яка частина діяльності організації фінансується за рахунок власних коштів. У випадку «Конді» його значення набагато вище нормативного і спостерігається зростання показника.

7. Коефіцієнт сталості необоротних активів КПВОА = ВОА / СК. Показує яка частина власного капіталу вкладена у ВАУ. Значення коливається в залежності від галузевої приналежності підприємства. У разі досліджуваного підприємства його значення можна визнати задовільним, а зростання показника пояснюється придбання основних засобів в 2007 р.

8. Коефіцієнт фінансової незалежності (капіталізованих джерел) - відношення СК до загальної величини довгострокових джерел фінансування. ККІ = СК / (СК + ДН). Показує частку СК у довгострокових джерелах фінансування. У випадку «Конді» його значення дорівнює 1 протягом усього досліджуваного періоду через відсутність ДО.

9. Частка простроченої кредиторської заборгованості характеризує наявність та питома вага КЗ до сукупних джерел покриття. ККЗ = КЗпрос. / СБ. У даному випадку її частка незначна (менше 4%) і спостерігається її зниження, що говорить про увагу керівництва до виплати зобов'язань.

10. Частка дебіторської заборгованості КДЗ = ДЗ / СБ. У випадку «Конді» спостерігається зниження показника, але зростання величини дебіторської заборгованості в абсолютному вираженні, що говорить про відволікання коштів з обороту підприємства, тобто є негативною тенденцією.

11. Рівень фінансового левериджу - визначається як відношення довгострокових зобов'язань до СК. КФЛ = ДВ / СК. З причини відсутності у підприємства довгострокових зобов'язань розрахунок показника неможливий.

12. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами КСОС = (СК + ДБП + Рпр + ДО-ВОА) / ОА. Характеризує ступінь забезпеченості господарської діяльності СОС. У випадку «Конді» його значення вище нормативного 0,5 і говорить про надлишку власних коштів.

13. Коефіцієнт забезпеченості запасів СОС - КІЗ = ВОК / (МПЗ + ПДВ). У разі досліджуваного підприємства динаміка даного показника позитивна і значення за весь період були вище нормативного, що робить позитивний вплив на рівень фінансової стійкості.

Додатково проведемо експрес аналіз фінансової стійкості ТОВ «Конді» для цього розрахуємо і зведемо в допоміжну таблицю:

Показники, тис. руб.

Значення показника

Абсолютне відхилення (+/-)

Темп росту,%


2006 р

2007 р

2008 р

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

СОС

-947

-744

6304

203

7048

78,56

-847,31

СД

-947

-744

6304

203

7048

78,56

-847,31

ОІ

945

1704

7538

759

5834

180,32

442,37

1. Надлишок / недостача

ВОК = ВОК-З = СК-ВОА-МПЗ-ПДВ;

2. Надлишок / недостача власних і довгострокових джерел

СД = СД-З = СК + ДО-ВОА-МПЗ-ПДВ;

3. Надлишок / недостача загальних джерел

ОІ = ОІ-З = СД + КВ.

Визначимо тип фінансової ситуації підприємства за наступною допоміжної таблиці (якщо значення негативне, то ставимо 0; якщо значення позитивне то 1).

Період

СОС

СД

ОІ

Тип фін. стійкості

Характеристика

2006 р

0

0

1

Нестійкий фінансовий стан

Порушення нормальної платоспроможності, хоча можливо її відновлення, необхідне залучення додаткового фінансування.

2007 р

0

0

1



2008 р

1

1

1

Сталий


Протягом усього досліджуваного періоду у підприємства було нестійкий фінансовий стан, тільки до 2008 р. воно покращилося до нормального. Тому необхідно провести більш поглиблений аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства.

Розрахунок абсолютних показників ліквідності - згрупуємо активи підприємства за ступенем спадної ліквідності і пасиви за ступенем терміновості їх погашення (таблиці 7-8).

Таблиця 7 - Групування активів ТОВ «Конді», 2006-2008 рр.. за ступенем ліквідності

Показники, тис. руб.

Значення показника

Абсолютне відхилення (+/-)

Темп росту,%


2006 р

2007 р

2008 р

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

Грошові кошти

557

501

77

-56

-424

89,95

15,37

Разом А1 найбільш ліквідні активи

557

501

77

-56

-424

89,95

15,37

Дебіторська заборгованість

813

1203

7461

390

6258

147,97

620,20

Разом А2 швидко реалізованих

813

1203

7461

390

6258

147,97

620,20

Готова продукція

4061

5168

57

1107

-5111

127,26

1,10

Сировина і матеріали

2546

1820

516

-726

-1304

71,48

28,35

Незавершене виробництво

87

378

0

291

-378

434,48

0,00

Разом А3 повільно реалізовані

6694

7366

573

672

-6793

110,04

7,78

Необоротні активи

740

3581

3804

2841

223

483,92

106,23

Разом А4 важкореалізовані

740

3581

3804

2841

223

483,92

106,23

Усього активів

8804

12651

11915

3847

-736

143,70

94,18

- Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:

А1 П1; А2 П2; А3 П3; А4 П4.

Таблиця 8 - Групування пасивів ТОВ «Конді», 2006-2008 рр.. по терміновості погашення

Показники, тис. руб.

Значення показника

Абсолютне відхилення (+/-)

Темп росту,%


2006 р

2007 р

2008 р

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

Кредиторська заборгованість

1982

1448

984

-534

-464

73,06

67,96

Інші краткоср. зобов'язання

0

0

0

0

0

0

0

Разом П1 найбільш термінові зобов'язання

1982

1448

984

-534

-464

73,06

67,96

Короткострокові позики і кредити

500

1000

250

500

-750

200,00

25,00

Разом П2 короткострокові

500

1000

250

500

-750

200,00

25,00

Довгострокові кредити і позики

0



0

0

0

0

Разом П3 довгострокові

0

0

0

0

0

0

0

Капітал і резерви

6272

10203

10681

3931

478

162,68

104,68

Доходи / витрати майбутніх періодів

66

0

0

-66

0

0

0

Разом П4 постійні пасиви

6338

10203

10681

3865

478

160,98

104,68

Всього пасивів

8820

12651

11915

3831

-736

143,44

94,18

У випадку ТОВ «Конді» співвідношення наступні:

- На 01.01.07.: А1 П1; А2 П2; А3 П3; А4 П4;

- На 01.01.08.: А1 П1; А2 П2; А3 П3; А4 П4;

- На 01.01.09.: А1 П1; А2 П2; А3 П3; А4 П4;

На досліджуваному підприємстві протягом всіх періодів спостерігається невідповідність першої умови абсолютної ліквідності в ТОВ «Конді» - недостатню величину високоліквідних активів для погашення найбільш термінових зобов'язань, тобто присутня можливість ризику недостатньої ліквідності. У цілому ж підприємство може бути визнано достатньо ліквідним. Розрахунок відносних показників ліквідності (таблиця 9).

Таблиця 9 - Розрахунок коефіцієнтів ліквідності ТОВ «Конді», 2006-2008 рр..

Показники

Значення показника

Абсолютне відхилення (+/-)

Темп росту,%


2006 р

2007 р

2008 р

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

Абсолютна ліквідність

0,2810

0,3460

0,0783

0,065

-0,2677

123,13

22,63

Термінова ліквідність

0,6912

1,1768

7,6606

0,4856

6,4838

170,25

650,97

Поточна ліквідність

4,0767

6,2638

8,2429

2,1871

1,9791

153,65

131,60

Чистий оборотний капітал, тис. руб.

6098

7622

7127

1524

-495

124,99

93,51

Абсолютна ліквідність підприємства показує яка частина зобов'язань може бути погашена за рахунок наявної готівки ((ДС + КФВ) / КЗ). У випадку ТОВ «Конді» вона склала 28 і 8% від суми короткострокових зобов'язань у 2006 і 2008 рр.. відповідно. Загальних нормативів за даним показником не існує, але оскільки, динаміка - негативна, хоча прострочених зобов'язань у підприємства немає, то можна вважати значення показника абсолютної ліквідності незадовільним, особливо якщо його зменшення пов'язано зі зменшенням вартості майна до кінця періоду для зменшення оподатковуваної бази по податках, розраховується від вартості майна організації.

Для показника термінової ліквідності ((ДС + КФВ + ДЗ + ПДВ) / КЗ) зазвичай задовольняє співвідношення 0,7-1,0. У випадку ТОВ «Конді» значення цього показника було достатнім протягом 2006-2008 рр.., До початку 2008 р. значення показника виросло до 700%, в основному за рахунок різкого збільшення суми дебіторської заборгованості. Різке зростання дебіторської заборгованості до початку 2008 р. не можна розцінювати як позитивний факт, на тлі зниження загальної ліквідності підприємства, тому що в даному випадку відбувається вилучення коштів з обороту підприємства.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує в якій мірі обігові активи покривають оборотні пасиви. Задовольняє зазвичай коефіцієнт 2. На досліджуваному підприємстві його величина була вище нормативної протягом усього досліджуваного періоду. Тобто протягом року «Конді» зможе повністю погасити кредиторську заборгованість, що, звичайно ж, є позитивним фактом у його діяльності.

Виходячи з цього, можна охарактеризувати ліквідність ТОВ «Конді» як достатню протягом усього досліджуваного періоду.

Розрахунок показників платоспроможності представлений в таблиці 10.

Таблиця 10 - Розрахунок показників платоспроможності ТОВ «Конді», 2006-2008 рр..

Показники, тис. руб.

Значення показника

Абсолютне відхилення (+/-)

Темп росту,%


2006 р

2007 р

2008 р

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

Чистий оборотний капітал, тис. руб.

5598

6622

6877

1024

255

118,29

103,85

К-т забезпеченості СОС

1,0977

0,9664

0,0804

-0,1313

-0,886

88,04

8,32

К-т маневреності функціонуючого капіталу

0,9159

0,7169

0,6807

-0,199

-0,0362

78,27

94,95

Частка СОС в активах,%

1,3314

1,7004

3,5883

0,369

1,8879

127,72

211,03

К-т загальної платоспроможності

1,3314

1,7004

3,5883

0,369

1,8879

127,72

211,03

Виходячи з отриманих в результаті аналіз даних можна зробити наступні висновки: показник «Чистий оборотний капітал» говорить про наявність у підприємства тимчасово вільних коштів, у випадку ТОВ «Конді» ці суми достатньо значні і ніяк не використовуються. Позитивним моментом є також зростання цього показника.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами характеризує ступінь забезпеченості господарської діяльності СОС. У випадку «Конді» його значення вище нормативного 0,5 - тобто підприємство не відчуває нестачі власних коштів, що робить його більш незалежним від кредиторів. Зниження коефіцієнта маневреності функціонуючого капіталу також позитивно впливає на фінансово-господарську діяльність підприємства ТОВ «Конді». Його зменшення свідчить про зниження величини повільно реалізованих активів, що робить підприємство достатньо ліквідним, тобто у підприємства зростає можливість швидкого погашення зобов'язань.

Частка власних оборотних коштів в активах також росте, значення показника за весь період були значно вище норми. У значеннях коефіцієнта загальної платоспроможності також намітилася тенденція до зростання, що безсумнівно є позитивним фактом. За весь досліджуваний період підприємство ТОВ «Конді» могло повністю погасити всю свою заборгованість. Але оскільки спостерігається ніяк не використовується надлишок власних оборотних коштів вважаю за необхідне дослідити показники ділової активності підприємства.

Ділова активність суб'єкта господарювання проявляється в динамічності його розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту продукції. Аналіз ділової активності ТОВ «Конді» проводиться в напрямку аналізу рівня ефективності використання ресурсів комерційної організації. Розрахунок показників ділової активності виконаний у таблиці 11.

На основі виконаних розрахунків можна сформулювати висновки. Коефіцієнт віддачі нематеріальних активів неможливо розрахувати, оскільки на підприємстві «Конді» такий вид активів не використовується. Коефіцієнт загальної оборотності капіталу (ресурсоотдачи) показує ефективність використання майна. За досліджуваний період значення показника знизилося на 2 обороти в рік, що говорить про збільшення тривалості виробничого та фінансового циклів і безсумнівно свідчить про погіршення роботи підприємства. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів показує швидкість оборотності оборотних активів. Його зниження (на 2 обороту) до 2008 р. однозначно заслуговує позитивної оцінки. Оборотність оборотних коштів - це тривалість одного повного кругообігу коштів, починаючи з першої і закінчуючи третьою фазою. Чим швидше оборотні кошти проходять ці фази, тим більше продукту підприємство може зробити з однією і тією ж сумою оборотних коштів.

Таблиця 11 - Розрахунок показників ділової активності ТОВ «Конді», 2006-2008 рр..

Показники, тис. руб.

Значення показника

Абсолютне відхилення (+/-)

Темп росту,%


2006 р

2007 р

2008 р

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

К-т загальної оборотності капіталу, оборотів

5,43

5,04

3,12

-0,39

-1,92

92,82

61,90

К-т оборотності оборотних коштів, оборотів

6,41

6,77

4,46

0,36

-2,31

105,62

65,88

Фондовіддача, грн.

3690,44

362,19

114,46

-3328,3

-247,73

9,81

31,60

К-т віддачі СК, руб.

7,15

6,26

3,67

-0,89

-2,59

87,55

58,63

Оборотність МПЗ, оборотів

33,39

31,24

26,09

-2,15

-5,15

93,56

83,51

Оборотність грошових коштів, оборотів

2,41

2,02

1,90

-0,39

-0,12

83,82

94,06

К-т оборотності ДЗ, оборотів

73,16

63,88

8,85

-9,28

-55,03

87,32

13,85

Термін погашення ДЗ, дні

3,44

3,94

28,47

0,5

24,53

114,53

722,59

К-т оборотності КЗ, оборотів

32,61

44,38

31,53

11,77

-12,85

136,09

71,05

Термін погашення КЗ, дні

7,73

5,68

7,99

-2,05

2,31

73,48

140,67

Показник фондовіддачі свідчить про ефективність використання основних засобів підприємства і має очевидну економічну інтерпретацію, показуючи скільки рублів виручки припадає на 1 крб. вкладений в основні засоби. У випадку ТОВ «Конді» цей показник до 2008 р. помітно знизився, що є несприятливою тенденцією. Коефіцієнт віддачі СК показує швидкість обороту власного капіталу, тобто скільки рублів виручки припадає на 1 крб. вкладений у нього. Зниження цього показника також негативно характеризує діяльність підприємства.

Оборотність матеріально-виробничих запасів зменшилася до 2008 р. на 7 днів, тобто в 2006 р. МПЗ здійснювали 1 оборот за 33 дні, а до 2008 р. стали здійснювати оборот за 26 днів, що також є позитивним моментом в діяльності підприємства «Конді», хоч і пов'язані з арифметичним зменшенням величини МПЗ. Показник оборотності грошових коштів також знизився.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості і термін її погашення є одними з найбільш важливих показників, що характеризують ділову активність підприємства. Дебіторська заборгованість відноситься до швидко реалізованих активи, вплив її величини на платоспроможність підприємства досить велика. Чим більше її величина і термін погашення, тим більше коштів відволікається з обороту підприємства, погіршуючи його фінансове становище, до того ж завжди є ризик несплати покупцями продукції підприємства. У випадку «Конді» до 2008 р. кошти в дебіторській заборгованості стали здійснювати 8 оборотів за рік замість 73 у 2006 р., тобто оборотність знизилася майже в десять разів. При цьому виріс термін її погашення з 3 днів у 2006 до 28 днів в 2008 р.

Все це говорить про зниження ефективності управління цим видом активів. Показники оборотності кредиторської заборгованості практично не змінилися за досліджуваний період.

В цілому позитивна тенденція зменшення тривалості обороту проаналізованих видів оборотних активів може бути пояснена різким зниженням виручки в 2008 р. Варто відзначити підвищення оборотності всіх проаналізованих видів активів, що говорить про поліпшення управління оборотними активами на ТОВ «Конді», оскільки швидкість перетворення оборотних коштів у грошову форму безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості обороту поточних активів при інших рівних умовах відображає підвищення інвестиційної привабливості підприємства.

Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичної середовища формування прибутку і доходу підприємств. Аналіз рентабельності представлений в таблиці 12. В кінці 2008 р. відносно 2007 і 2006 рр.. зафіксовано значне зменшення показників чистого прибутку і рентабельності основного та оборотного капіталу, рентабельності власного капіталу (коефіцієнта стійкості економічного зростання).

Таблиця 12 - Аналіз показників рентабельності ТОВ «Конді», 2006-2008 рр..

Показники,%

Значення показника

Абсолютне відхилення (+/-)

Темп росту,%


2006 р

2007 р

2008 р

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

2007 до 2006 р.

2008 до 2007 р.

Рентабельність госп. діяльності

0,14

0,1

0,12

-0,04

0,02

71,43

120,00

Рентабельність продажів

0,11

0,09

0,1

-0,02

0,01

81,82

111,11

Рентабельність власного капіталу

0,2

0,28

0,04

0,08

-0,24

140,00

14,29

Рентабельність основного капіталу

0,98

0,89

0,12

-0,09

-0,77

90,82

13,48

Рентабельність оборотного капіталу

0,17

0,3

0,05

0,13

-0,25

176,47

16,67

Якщо з кожного рубля, вкладеного в оборотні активи, підприємство отримувало в 2006 р. 17 коп. прибутку, то до 2008 р. - лише 5 коп. Вкладення у необоротні активи приносили 98 коп. доходу в 2006 р., а до 2008 р. значення цього показника знизилося до 12 коп.

З кожної гривні отриманої виручки підприємство ТОВ «Конді» отримувало в 2006 р. 11 коп. прибутку, в 2008 р. - 10 коп.

Все це свідчить хоча і про незначний, але все-таки зниженні ефективності фінансово-господарської діяльності.

2.3 Аналіз грошових потоків ТОВ «Конді»

Для того щоб розкрити реальний рух грошових коштів на ТОВ «Конді», оцінити синхронність надходжень і платежів, а також пов'язати величину отриманого фінансового результату з станом грошових коштів, виділимо і проаналізуємо всі напрями надходження грошових коштів, а також їх витрачання. Загальний рух грошових коштів представлено в додатках до бухгалтерського балансу - «Звіт про прибутки та збитки форма № 2» і «Звіт про рух грошових коштів форма № 4» (додатки № і № відповідно). Дані програми дають загальне уявлення про рух грошових коштів по роках в розрізі видів діяльності: основної або поточної, інвестиційної та фінансової.

Відразу слід зазначити, що на досліджуваному підприємстві ніякої фінансової та інвестиційної діяльності не ведеться, тільки в 2007 р. підприємство у розрізі інвестиційної діяльності вклало 677,0 тис. руб. у придбання об'єктів основних засобів. Загальний стан грошових коштів і активів представлено в таблиці 13.

Таблиця 13 - Загальний рух грошових коштів ТОВ «Конді», 2006-2008 рр..

Показники, тис. руб.

2005 р

2006 р

2007 р

2008 р

Абсолютна зміна, 2008 до 2005 р., тис. руб.

Відносне зміна, 2008 до 2005 р.,%

Грошові кошти

396

557

501

77

-319

19,44

Каса

12

23

17

10

-2

83,33

Розрахунок. рахунок

369

506

474

65

-304

17,62

Інші

15

28

10

2

-13

13,33

Кредиторська заборгованість

1074

1982

1448

984

-90

91,62

Дебіторська заборгованість

549

813

1203

7461

6912

1359,02

Можна стверджувати, що залишки грошових коштів в касі на кінець звітних періодів нестабільні і змінюються протягом аналізованого періоду. Можливо, це обумовлено тим, що підприємства повинні погоджувати з банком, в якому знаходиться його розрахунковий рахунок, розмір касового ліміту, тобто максимально можливі суми грошових коштів знаходиться у касі. Що стосується грошових коштів на розрахунковому рахунку, то для детального аналізу їх витрачання необхідно переглянути банківські виписки за відповідні періоди.

Про динаміку залишків коштів на розрахунковому рахунку можна сказати, що вона цілком відповідає профілю підприємства. Для грошових коштів на інших (спеціальних) рахунках в банку характерна тенденція в бік їх зменшення. Таке зменшення грошових коштів до кінця звітного періоду можливо пов'язано із зменшенням оподатковуваної бази з податку на майно організацій, до якої входять і всі грошові кошти підприємства. Але в цілому, що намітилася тенденція до зниження величини грошових коштів повинна звернути на себе найпильнішу увагу керівництва: величини грошових коштів має бути достатньо на здійснення поточної господарської діяльності.

Велику увагу слід приділити динаміці зміни кредиторської та дебіторської заборгованості. Бажано, щоб кредиторська заборгованість була трохи вище дебіторської. Це обумовлено тим, що дебіторська заборгованість - це гроші тимчасово абстрактні з обороту, а кредиторська - грошові кошти, залучені в оборот. Також небажано сильне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською, тому що у разі вимоги кредиторів (особливо щодо короткострокової заборгованості) повернути борг, підприємство може бути поставлено в залежність від фінансового стану дебіторів.

Як видно з таблиці 13, кредиторська заборгованість протягом трьох років зменшилася у два рази або на 998,0 тис. руб., Що перевищує абсолютне зменшення грошових коштів, тобто можна зробити попередній висновок, що на підприємстві ТОВ «Конді» були надлишки грошових коштів, які не брали участь в обороті, тобто були «заморожені». Зростання дебіторської заборгованості практично у 8 разів, що в абсолютному вираженні склало 6648,0 млн. руб. є абсолютно неприйнятним негативним фактом. Відволікання з обороту підприємства такої суми негативно позначається на звороті її активів, тим більше, що завжди є ризик неповернення грошей покупцями. Для забезпечення поточної діяльності та розрахунків з кредиторами дебіторська заборгованість ТОВ «Конді» (на 01.01.08.) Не повинна перевищувати 984 77 тис. руб.

Таке положення справ дозволяє зробити наступні висновки:

- Співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості не задовольняє вимогам фінансової незалежності підприємства;

- Коливання суми грошових коштів в касі і на розрахунковому рахунку говорять про нестабільність в отриманні та особливо витрачання грошових коштів;

- Стан справ можна змінити, проаналізувавши основні канали надходження та напрямки використання грошових коштів, взявши за основу «Звіт про рух грошових коштів» річної звітності.

Звіт пояснює зміни, що відбулися з одним з компонентів фінансової звітності - грошовими коштами - від однієї дати балансового звіту до іншої, тобто дає можливість користувачам проаналізувати поточні потоки грошових коштів, оцінити їх майбутні надходження, оцінити здатність підприємства погасити свою заборгованість і виплатити дивіденди, проаналізувати необхідність залучення додаткових фінансових ресурсів.

Його великою гідністю є те, що він у простій та аналітичній формі дозволяє виявити фактори, що вплинули на зміну грошових потоків за звітний період. Проведемо аналіз основних джерел припливу і відтоку грошових коштів (таблиця 14). Таким чином, за даними аналізу можна зробити наступні висновки:

1. За аналізований період ТОВ «Конді» в цілому за кожен рік переважав приплив грошових коштів над відтоком.

2. Частка надходжень від реалізації продукції, надання послуг становила відповідно 99,36%, 93,07% і 100% за 2006 - 2008 рр.. Для підтримки такої тенденції потрібно прагнути швидше перетворювати дебіторську заборгованість, (яка по роках дорівнює у відсотках від виручки від реалізації відповідно 10,8%, 9,6%, 9,1%) у грошові кошти. Видно, що частка дебіторської заборгованості в виручці знижується.

Таблиця 14 - Аналіз джерел припливу і відтоку грошових коштів ТОВ «Конді», 2006-2008 рр.., Тис. руб.

Показники, тис. руб.

2006 р

2007 р

2008 р

Залишок коштів на початок року

396

557

501

Надійшло коштів всього, в т.ч.

49821

55988

33647

виручка від реалізації продукції

49517

52106

33647

виручка від реалізації основних засобів




бюджетні асигнування




відсотки по фінансових вкладеннях




інші надходження

304

3882


Направлено грошових коштів усього, в т.ч.

49660

56044

33395

на оплату товарів

36438

38949

20627

на оплату праці

7778

11394

9482

відрахування на соціальні потреби




на видачу підзвітних сум




на оплату машин і транспортних засобів




на фінансові вкладення



677

на розрахунки з бюджетом

3559

2958

1541

здано в банк з каси




інші виплати

1885

2743

1745

Залишок грошових коштів на кінець періоду

557

501

77

3. Грошові кошти спрямовують в основному на оплату товарів. Частка таких витрат становить по роках 69,1%, 67,3%, 77,9%. Якщо до цих витрат додати витрати на оплату праці (вийде 71,9%, 81,9%, 83,1%), то виручки від реалізації продукції цілком вистачить, щоб їх провести. Це говорить про нормальну роботу організації.

4. Негативним моментом є відсутність фінансових вкладень у підприємства ТОВ «Конді». Ці вкладення (у цінні папери, строкові депозити) могли б приносити дохід. Однак, незважаючи на перевагу в цілому за період припливу грошових коштів над відтоком, іноді у підприємства не вистачало коштів, щоб розрахуватися з кредиторами.

Розглянемо рух грошових коштів ТОВ «Конді» в розрізі основної, операційної та позареалізаційної діяльності, скориставшись даними форми № 2, дані представимо в таблиці 15.

Таблиця 15 - Аналіз грошових потоків за видами діяльності ТОВ «Конді», 2005-2008 рр.., Тис. руб.

показник

01.01.06

01.01.07.

01.01.08.

01.01.09.

Поточна (основна діяльність)

ПДП

43143

49821

55958

38344

ОДП

39358

44131

50860

34294

ЧДП

3785

5690

5098

4050

Фінансова діяльність

ПДП


14



ОДП

1762

3473

1329

2962

ЧДП

-1762

-3459

-1329

-2962

Інвестиційна діяльність

ПДП





ОДП

685

834

1235

610

ЧДП

-685

-834

-1235

-610

Разом ЧДП / чистий прибуток

1338

1397

2534,0

478,0

Як видно з таблиці, в цілому за три досліджуваних року, загальним фінансовим результатом діяльності підприємства була прибуток. Протягом 2005 - 2008 рр.. спостерігалася тенденція до збільшення загального чистого грошового потоку, але в 2007 р. вона зменшилася. Сталося це в результаті зниження загальної суми виручки від реалізації товарів, робіт, послуг. Безсумнівно, це є негативним фактів у фінансово-економічної діяльності підприємства. Частка чистого грошового потоку по основній діяльності становила в 2005-2008 рр.. 8,77%, 11,42%, 9,11%, і 10,56% відповідно. Тобто в цілому підприємство працює досить стабільно, для виробничого підприємства така питома вага прибутку є досить високим.

Результатом іншої діяльності протягом усього досліджуваного періоду були збитки або негативні грошові потоки, що призвело до зменшення чистого прибутку в кожному звітному році до 3,1, 2,8, 4,53 і 1,25% відповідно. Можна стверджувати, що на підприємстві зовсім не розвинена система управління фінансами, не ведеться робота по вигідному розміщенню тимчасово вільних грошових коштів (інвестуванню), тобто необхідно приділити увагу організації фінансового планування та прогнозування руху грошових коштів, а також їх інвестування з метою отримання подальшого доходу.

Зробимо оцінку достатності грошових коштів на ТОВ «Конді». Для цього розрахуємо тривалість періоду їх обороту. Тривалість періоду становить 30 днів, так як розраховуються значення показника за місяць. Для розрахунку були залучені внутрішні облікові дані про величину залишків на початок і кінець періоду за рахунками грошових коштів. Для обчислення величини середнього обороту був використаний кредитовий оборот по рахунку 51. На ТОВ «Конді» більша частина розрахунків проходить через касу, тому зазначені витрати грошових коштів по рахунку каси були додані до суми кредитового обороту по розрахунковому рахунку. Розрахунок періоду обороту грошових коштів показано в таблиці 16.

Таблиця 16 - Зміна тривалості обороту грошових коштів по місяцях ТОВ «Конді», 2005-2008 рр.., Тис. руб.

Показники

Залишки грошових коштів

Оборот за місяць

Період обороту, днів

Місяць

2007 р

2008 р

2007 р

2008 р

2007 р

2008 р

1

14306

16821

367322

495967

1,17

1,02

2

29493

51994

394194

415813

2,24

3,75

3

13300

18283

388814

522174

1,03

1,05

4

19665

95795

512349

638975

1,15

4,5

5

27730

47659

479103

487147

1,74

2,93

6

27091

27442

427638

231982

1,90

3,55

7

27495

46466

632143

509127

1,30

2,62

8

76149

32840

514866

620834

4,44

1,59

9

16846

31948

243218

569300

2,08

1,68

10

56808

33255

688981

767609

2,47

1,30

11

23274

19684

524360

527955

1,33

1,29

12

20864

29004

588235

833273

1,06

1,04

Як випливає з даних таблиці, період обороту грошових коштів протягом 2007 р., коливається в межах від 1,03 до 4,44 днів, а в 2008 р. від 1,02 до 4,50. Інакше кажучи, з моменту надходження грошей на рахунок підприємства до моменту їх вибуття проходило в 2007 р. в середньому не більше 1,8 днів, в 2008 р. 2,19 дня. Це говорить про недостатність коштів у підприємства, вельми небезпечної при значному обсязі кредиторської заборгованості. Будь-яка серйозна затримка платежу може вивести підприємство із стану фінансової стійкості.

Для того щоб розкрити реальний рух грошових коштів на ТОВ «Конді», оцінити їх надходження і витрачання, а також пов'язати величину отриманого фінансового результату з станом грошових коштів, були виділені і проаналізовані всі напрямки їх надходження та вибуття, аналіз проведений прямим (таблиця 17) і непрямим (таблиця 18) методами. Такий підхід забезпечить оперативне управління та контроль за грошовими потоками в організації.

Таблиця 17 - Рух грошових коштів (прямий метод) ТОВ «Конді», 2005-2008 рр.., Тис. руб.

Показники

2006

2007

2008

Поточна діяльність

1. Приплив

49821

55988

33647

1,1 Виручка

49517

52106

33647

1.2 Аванси




1.3 Інші

304

3882


2. Відтік

49982

55883

33395

2.1 Постачальники

36438

38949

20627

2.2 Зарплата

7778

11394

9482

2.3 До бюджету

3559

2958

1541

2.4 Інші

2207

2582

1745

РАЗОМ (1-2)

-1610

105

252

Таким чином, з таблиці 17 видно, що в 2006 р. приплив грошових коштів був менше відтоку, приплив перевищує відтік грошових коштів в 2007 і 2008 роках. Приплив грошових коштів в основному був забезпечений за рахунок зростання виручки від реалізації продукції, товарів і послуг. У середньому у відсотках від усього припливу вона становила 98 - 99%. Що стосується інвестиційної та фінансової діяльності, то у організації по них немає припливу, а тільки відтік грошових коштів. Усі надходження і велика частина витрачання грошових коштів відбуваються тільки щодо поточної діяльності. Як видно з таблиці 18, величина чистого прибутку, скоректована з урахуванням руху грошових потоків досліджуваного підприємства ТОВ «Конді» відрізняється від бухгалтерської чистого прибутку, при цьому в 2007 і 2008 рр.. ці відмінності досить істотні.

Таблиця 18 - Рух грошових коштів (непрямий метод) ТОВ «Конді», 2005-2008 рр.., Тис. руб.

Показники

2006

2007

2008

Чистий прибуток

1397

2534,0

478,0

Операції з коригування

Знос

-488,0

-1314

-145

Зміна матеріально-виробничих запасів

-291,0

-726

-1782

Зміна ПДВ

-489,0

-536

-3715

Зміна незавершеного виробництва

-488,0

291

-378

Зміна дебіторської заборгованості

-264,0

390

6258

Зміна заборгованості бюджету

+89,0

-37

-48

Зміна заборгованості постачальникам

-376,0

109

-1

Зміна заборгованості по зарплаті

-282,0

-491

-295

Зміна заборгованості перед позабюджетними фондами

+46,0

-104

-108

Зміна заборгованості іншим кредиторам

-453,0

-11

-12

РАЗОМ

-1610

105

252

Величини чистого прибутку і грошових коштів наведено в таблиці 19. Хоча за даними фінансової звітності (форма № 2) досліджувана організація отримала чистий прибуток у розмірах представлених у таблиці 17, однак, реально вона мала у своєму розпорядженні щорічно грошовими коштами в розмірах, наведених у тій же таблиці. Саме непрямий метод дозволяє зробити таке порівняння.

Таблиця 19 - Чистий прибуток і розмір грошових коштів по поточній діяльності, ТОВ «Конді», 2005-2008 рр.., Тис. руб.

Показник

2005 р

2006

2007

2008

Чистий прибуток

1338,0

1397,0

2534,0

478,0

Грошові кошти

1749,0

1125,0

5012,0

5537,0

НП в% від ДС

76,5

124,18

50,56

8,63

З таблиці 19 видно, що в основному ТОВ «Конді» мало реально грошових коштів більше, ніж показник чистого прибутку. Причини цього полягають у наступному:

- Значні суми зносу (у середньому 28% від суми чистого прибутку в 2007 р. і 16,7% у 2008 р.) зменшили чистий прибуток, але не вплинули на рух грошових коштів, так як реально гроші за ці активи були виплачені раніше при їх купівлі, а суми зносу списувалися на зменшення прибутку;

- Тому що для розрахунку фінансових результатів застосовується метод реалізації продукції за методом відвантаження, то величина дебіторської заборгованості є частиною прибутку, проте реально гроші надійдуть пізніше, що призведе до збільшення реального припливу грошових коштів.

При аналізі взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни коштів слід враховувати можливість відображення в доходах, врахованих раніше, реального надходження грошових коштів. Зменшення прибутку не супроводжується скороченням грошових коштів, отже, для отримання реальної величини грошових коштів сума нарахованого зносу повинна бути додана до чистого прибутку. Ці витрати зменшують балансовий прибуток, але не впливають на рух грошових коштів. Якщо має місце збільшення виробничих запасів, то реальний відтік грошових коштів буде вище на суму витрат на придбання матеріалів, врахованих у вартості реалізованої продукції.

Прибуток теж буде завищена на цю величину і повинна бути скоригована, тобто зменшена. Розмір приросту виробничих запасів слід відняти від суми чистого прибутку, а суму їх зменшення додати до чистого прибутку, так як ми завищуємо на цю величину суму відтоку грошових коштів, тобто занижуємо прибуток. Насправді приріст виробничих запасів не тягне за собою збільшення грошових коштів в такій же мірі, що і прибуток.

Аналіз включає всі сфери діяльності організації: поточну, інвестиційну, фінансову. У кожному розділі окремо наводяться дані про надходження коштів та про їх витрачання за кожною статтею. На підставі цього визначається загальна зміна грошових коштів на кінець періоду як алгебраїчна сума грошових коштів на початок періоду і змін за період. За допомогою непрямого методу керівництво підприємства ТОВ «Конді» може контролювати свою поточну платоспроможність, приймати оперативні рішення щодо стабілізації та оцінити можливість здійснення додаткових інвестицій.

Коефіцієнтний аналіз є невід'ємною частиною аналізу грошових потоків. З його допомогою вивчаються рівні та їх відхилення від планових і базисних значень різних відносних показників, що характеризують грошові потоки, а також розраховуються коефіцієнти ефективності використання грошових коштів організації. Важливим моментом у коефіцієнтний метод аналізу є вивчення динаміки різних коефіцієнтів, що дозволяє встановити позитивні і негативні тенденції, що відображають якість управління грошовими потоками організації, а також розробити необхідні заходи для внесення відповідних корективів по оптимізації управлінських рішень у процесі здійснення господарської діяльності.

Коефіцієнти якості управління грошовими потоками підприємства ТОВ «Конді» за 2006-2008 р.р. наведено в таблиці 20.

На підставі розрахованих коефіцієнтів, можна сказати, що якість управління грошовими потоками протягом п'яти років поліпшувався. Так, коефіцієнт ефективності грошових потоків у 2007 р. склав 1,055. Коефіцієнт рентабельності позитивного грошового потоку збільшувався в аналізованому періоді незначно, а саме в 2006 р. - 0,262, 2007 р. - 0,276, 2008 р. - 0,244 відповідно. Значно збільшився коефіцієнт рентабельності середнього залишку грошових коштів, у 2006 р. коефіцієнт збільшився в порівнянні з 2005 р. майже в два рази і склав 49,744, в 2007 р. відбулося зниження значення на 8,729, і склав 41,101. Коефіцієнт рентабельності чистого потоку змінювався незначно, у 2006 р. - 0,438, 2008 р. - 0,483.

Таблиця 20 - Коефіцієнти якості управління грошовими потоками підприємства ТОВ «Конді» за 2006-2008 рр..

Коефіцієнти

2006

2007

2008

Абсолютне відхилення, (+/-)





2007/2006 рр.

2008 / 2007 рр.

1

2

3

4

5

6

Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку

-201,64

192,4 1

173,82

394,04

-18,58

Коефіцієнт ефективності грошових потоків

1,19

1,05

1,02

-0,13

-0,03

Коефіцієнт рентабельності позитивного грошового потоку

0,26

0,27

0,24

0,01

-0,03

Коефіцієнт рентабельності середнього залишку грошових коштів

49,74

41,01

42,64

-8,72

1,63

Коефіцієнт рентабельності чистого потоку грошових коштів

0,43

0,42

0,48

-0,01

0,05


Таблиця 21 - Дані для визначення коефіцієнта кореляції грошових потоків ТОВ «Конді» 2006-2008 рр..

діяльність

Хi

Yi

(Xi-x)

(Yi-y)

(Xi - x) * (yi-y)

(Xi-x) 2

(Yi-y) 2

2006

Поточна (основна)

49821

44131

33805,8

28605,7

967038573,1

1142832114

818286072,5

Фінансова

14

3473

-16001

-12052

192851262,8

256038401

145257935,3

Інвестиційна

0

834

-16015

-14691

235284107,8

256486631

215834295,7

2007

Поточна (основна)

55958

50860

39942,8

35334,7

1411366855

1595427272

1248541024

Фінансова

0

1329

-16015

-14196

227356583,8

256486631

201534933,7

Інвестиційна

0

1235

-16015

-14290

228862012,6

256486631

204212674,1

2008

Поточна (основна)

38344

34294

22328,8

18768,7

419082548,6

498575309

352264099,7

Фінансова

0

2962

-16015

-12563

201203762,2

256486631

157836506,9

Інвестиційна

0

610

-16015

-14915

238871512,6

256486631

222466174,1

РАЗОМ

144137

139728

0,2

0,3

4121917218

4775306252

3566233716

Важливим моментом аналізу грошових потоків є оцінка їх збалансованості в часі, тобто відхилень різноспрямованих грошових потоків в окремі часові проміжки. У даному випадку треба виходити з критерію мінімізації можливих відхилень (коливань) значень припливу і відтоку грошових коштів. Для встановлення ступеня синхронності (збалансованості) грошових потоків за аналізований період використовується коефіцієнт кореляції позитивних і негативних грошових потоків, який визначається за формулою:

(8)

(9)

(10)

(11)

де r - коефіцієнт кореляції позитивних і негативних грошових потоків в аналізованому періоді;

х i - сума позитивного грошового потоку за i-й часовий інтервал;

y i - сума негативного грошового потоку за i-й часовий інтервал;

х - середня величина припливу грошових коштів за часовий інтервал;

у - середня величина відтоку грошових коштів за часовий інтервал;

n - кількість часових інтервалів в аналізованому періоді.

Чим ближче значення коефіцієнта кореляції грошових потоків до одиниці, тим менше розкид коливань між значеннями позитивних і негативних грошових потоків, отже, менше ризик виникнення ситуації неплатоспроможності, з одного боку (в періоди перевищення величин негативних грошових потоків над позитивними), і надмірністю грошової маси - з іншого боку, свідчить про втрачену вигоду розміщення зайвих грошових коштів і про фінансові втрати організації від знецінення грошових коштів в умовах інфляції (у періоди значного перевищення величин позитивних грошових потоків над негативними).

Важливим моментом аналізу грошових потоків є оцінка їх збалансованості в часі, тобто відхилень різноспрямованих грошових потоків в окремі часові проміжки. У даному випадку треба виходити з критерію мінімізації можливих відхилень (коливань) значень припливу і відтоку грошових коштів.

Вихідні дані позитивних і негативних грошових потоків ТОВ «Конді» зведені у таблиці 21.

Значення коефіцієнта кореляції позитивних і негативних грошових потоків ТОВ «Конді» за 2006-2008 рр.. склало 0,99883, що свідчить про несуттєві щорічних відхиленнях між величинами позитивних і негативних грошових потоків, так як значення коефіцієнта близьке до одиниці, менше розкид коливань між значеннями позитивних і негативних грошових потоків, менше ризик виникнення ситуації неплатоспроможності. Організації необхідно скорегувати управління грошовими потоками для згладжування коливань. Це дозволить більш ефективно використовувати кошти, не допускаючи ні їх зайвого накопичення, ні дефіциту в окремі часові проміжки.

У процесі проведення коефіцієнтного аналізу грошових потоків особлива увага приділяється факторному аналізу, тобто кількісному виміру впливу об'єктивних різних і суб'єктивних факторів (причин), що роблять прямий або непрямий вплив на зміну рентабельності, ефективності використання грошових коштів організації в аналізованому періоді. Факторний аналіз (прямий і зворотний, детермінований і стохастичний) проводиться з використанням різних прийомів моделювання факторних систем (розширення, подовження, скорочення, оптимізації і т.д.).

Одним з етапів проведення факторного аналізу грошових потоків є розрахунок впливу різних факторів на зміну величини коефіцієнта рентабельності позитивного грошового потоку з прибутку від продажів, що визначається за формулою:

(12)

Моделюючи даний коефіцієнт рентабельності, взятий в якості вихідної факторної системи, за допомогою прийомів розширення і подовження, можна отримати кінцеву шестіфакторную систему:

де N - виручка від продажу, тис. руб.,

- Середня величина капіталу (активів), тис. руб.

U - витрати на оплату праці з урахуванням нарахувань на зарплату, тис. руб.,

А - нарахована амортизація за період, тис. руб.;

- Зарплатоемкость продажів (x 1);

- Матеріаломісткість продажів (x 2)

- Амортізаціоемкость продажів (х 3);

- Оборотність капіталу (активів) (х 4);

- Частка середнього залишку грошових коштів у загальному обсязі позитивного валового грошового потоку (х 5);

- Частка середнього залишку грошових коштів у загальному обсязі капіталу (активів) організації 6).

Позначивши фактори, включені в аналітичну модель, через х, а результативний показник (р дп) через у, отримаємо факторну модель такого вигляду:

Вихідні дані для розрахунку впливу шести чинників (x 1; x 2; x 3; x 4; x 5; х 6) наведено в таблиці 22. Факторний аналіз, тобто кількісний вимір впливу об'єктивних різних і суб'єктивних факторів (причин), що роблять прямий або непрямий вплив на зміну рентабельності, ефективності використання грошових коштів організації в аналізованому періоді. Проведемо факторний аналіз коефіцієнта рентабельності позитивного грошового потоку з прибутку від продажів ТОВ «Конді» за 2006-2008 рр..

Таблиця 22 - Вихідні дані для факторного аналізу рентабельності грошових потоків ТОВ «Конді» за 2006-2008 рр..

Показник

Умовні позначення

Роки



2006

2007

2008

1

2

3

4

5

Виручка від продажів, тис.руб.

N

49821

55958

38344

Прибуток від продажів, тис.руб.

pn

5690

5098

4050

Середня величина активів (капіталу), тис. грн.

До

6970,5

8936

10442

Середня величина залишків грошових коштів, тис. грн.

ДО

476,5

529

289

Матеріальні витрати, тис. грн.

м

36438

38949

20627

Витрати на оплату праці персоналу з нарахуваннями, тис.руб.

і

7778

11394

9482

Сума нарахованої амортизації, тис. грн.

А

1885

2743

1745

Позитивний грошовий потік, тис. грн.

ДПП

1397

2534

478

Зарплатоемкость

X1

0,1561

0,2036

0,2473

Матеріаломісткість

X2

0,7314

0,6960

0,5379

Амортізаціоемкость

X3

0,0378

0,0490

0,0455

Оборотність капіталу (активів)

X4

7,1474

6,2621

3,6721

Частка середнього залишку грошових коштів

X5

0,3411

0,2088

0,6046

Частка середнього залишку грошових коштів в загальній сумі капіталу

X6

0,0684

0,0592

0,0277

Визначимо вплив факторів зарплатоемкості, матеріаломісткості, оборотності капіталу, частки середнього залишку грошових коштів в позитивному валовому грошовому потоці і частки середнього залишку грошових коштів в загальній сумі капіталу способом ланцюгових підстановок. Результати розрахунків зведені в таблиці 23. Як видно з розрахунків, вплив факторів, включених в аналітичну модель, було як позитивним, так і негативним. До числа позитивно вплинули факторів на зміну коефіцієнта рентабельності грошових потоків у 2007 р. в порівнянні з 2006 р. відносяться фактори матеріаломісткості, оборотності капіталу, частки середнього залишку грошових коштів у загальній величині капіталу.

Таблиця 23 - Оцінка впливу факторів на зміну коефіцієнта рентабельності позитивного грошового потоку з прибутку від продажів ТОВ «Конді» за 2006-2008 рр..

Найменування показника

Роки

Абсолютне відхилення, (+/-)


2006

2007

2008

2007 / 2006.

2008 / 2007.

1

2

3

4

5

6

Коефіцієнт грошового потоку з прибутку від продажів

0,1820

0,0671

0,3758

-0,1149

0,3087

Зміни, в тому числі за рахунок:

Зарплатоемкості


0,1292

0,4727

-0,0621

-0,0969

МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ


0,0209

0,0248

0,0462

0,3510

Амортизації


0,0817

0,368

-0,0146

0,0078

Оборотності капіталу


0,0766

0,6408

-0,0095

-0,2650

Частки грошових коштів у валовому грошовому потоці


0,1096

0,1298

-0,0425

0,2460

Частки грошових коштів у сумі капіталу


0,0775

0,8038

-0,0104

-0,4280

До числа позитивно вплинули факторів на зміну коефіцієнта рентабельності грошових потоків у 2007 р. відноситься тільки фактор матеріаломісткості. Зокрема, зниження матеріаломісткості на 0,354, збільшило коефіцієнт рентабельності грошових потоків на 0,0462.

Негативно вплинули на зміну коефіцієнта рентабельності грошових потоків у 2007 р. всі інші фактори.

До числа позитивно вплинули факторів на зміну коефіцієнта рентабельності грошових потоків у 2008 р. в порівнянні з 2007 р. відносяться фактори: матеріаломісткості (зміна цього показника в 2008 р. збільшило рентабельність на 0,351 пп.); Амортизації (на 0,0078 пп.) ; частки грошових коштів у валовому потоці (на 0,246 пп.). вплив інших трьох факторів було негативним, але в кінцевому підсумку було перекрито за сумою дією позитивно впливають факторів, способствовав зростання рентабельності позитивного грошового потоку в 2008 р. на 0,3087 пп.

Таким чином, факторні моделі дозволяють розкрити, кількісно виміряти, проаналізувати причинно-наслідкові зв'язки між різними показниками, всебічно описують господарську діяльність організації. Крім того, за допомогою факторного моделювання формуються прогнозні показники, в тому числі визначаються оптимальні величини грошових потоків організації, відповідні цілі досягнення максимальної ефективності господарської діяльності при адекватному рівні фінансового ризику. Усунення впливу виявлених негативних чинників у діяльності ТОВ «Конді» дозволить організації підвищити рентабельність грошового потоку та ефективність господарської діяльності в цілому.

Оцінивши та проаналізувавши стан грошових потоків ТОВ «Конді», необхідно розробити і обгрунтувати рішення щодо ефективного їх використання. У ході аналізу було з'ясовано, що в організації немає стійкого стану, тобто часом переважає то дефіцит грошових коштів, то тимчасово вільні грошові кошти. Тому для того, щоб була хоча б відносна стабільність, а не різкі перепади, спробуємо розробити комплекс заходів щодо ефективного використання грошових коштів та прискоренню їх оборотності.

3. Удосконалення системи управління грошовими потоками у ТОВ «Конді» як фактор підвищення їх інтенсивності

3.1 Обгрунтування рішень з ефективного управління грошовими потоками ТОВ «Конді»

Оцінивши та проаналізувавши стан грошових ТОВ «Конді», необхідно розробити і обгрунтувати рішення щодо ефективного їх використання. У ході аналізу було з'ясовано, що в організації немає достатньо стійкого стану, тобто часом переважає то дефіцит грошових коштів, то тимчасово вільні грошові кошти.

При дефіцитному грошовому потоці знижується ліквідність і рівень платоспроможності підприємства, що призводить до зростання простроченої заборгованості підприємства за кредитами банку, постачальникам, персоналу з оплати праці. При надмірному грошовому потоці відбувається втрати реальної вартості тимчасово вільних грошових коштів у результаті інфляції, сповільнюється оборотність капіталу через простій грошових коштів, втрачається частина потенційного доходу у зв'язку з упущеною вигодою від прибуткового розміщення грошових коштів в операційному або інвестиційному процесі.

Для досягнення збалансованості дефіцитного потоку в короткостроковому періоді розробляються заходи щодо прискорення залучення грошових коштів та уповільнення їх виплат. Заходи короткострокового характеру щодо збалансованості дефіцитного грошового потоку представлені на малюнку 6.

Оскільки дані заходи, підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства в короткостроковому періоді, можуть створити проблеми дефіцитності грошових потоків у майбутньому, то паралельно мають бути розроблені заходи щодо збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.

Забезпечення часткової або повної передоплати за продукцію, що користується великим попитом на ринку

Збільшення за узгодженістю з постачальниками термінів надання підприємству товарного кредиту

Скорочення строків надання товарного кредиту покупцям

Використання флоута (періоду проходження виписаних платіжних документів до їх оплати) для уповільнення інкасації власних платіжних документів

Збільшення розміру цінових знижок для реалізації продукції за готівку


Прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості

Придбання довгострокових активів на умовах лізингу

Використання сучасних форм реінвестування дебіторської заборгованості (обліку векселів, факторингу, форфейтингу)

Реструктуризація отриманих кредитів шляхом переведення короткострокових у довгострокові


Малюнок 6 - Заходи короткострокового характеру щодо збалансованості дефіцитного грошового потоку

Способи оптимізації надлишкового грошового потоку пов'язані в основному з активізацією інвестиційної діяльності підприємства. Синхронізація грошових потоків повинна бути спрямована на усунення сезонних і циклічних відмінностей у формуванні як позитивних, так і негативних грошових потоків, а також на оптимізацію середніх залишків готівки.

Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства, зріст якого забезпечує підвищення рівня самофінансування підприємства, знижує залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Підвищення суми чистого грошового потоку може бути забезпечено за рахунок наступних заходів:

- Зниження суми постійних витрат підприємства;

- Зниження рівня змінних витрат;

- Проведення ефективної податкової політики;

- Використання методу прискореної амортизації;

- Продажу невикористовуваних видів основних засобів, нематеріальних активів і запасів;

- Посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій та дебіторської заборгованості.

Також підприємству необхідно ефективно управляти оборотними засобами, знижувати величину дебіторської заборгованості, збільшувати величину грошових коштів. Головною метою управління активами підприємства є в загальному випадку максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому в умовах кризи стійка платоспроможність важливіше прибутковості.

Результати оптимізації грошових потоків повинні знаходити відображення при складання фінансового плану підприємства на рік з розбивкою по кварталах і місяцях.

У першу чергу, необхідно домогтися збалансованості обсягів позитивного і негативного грошових потоків, оскільки і дефіцит, і надлишок грошових коштів негативно впливає на результати господарської діяльності. Тому для того, щоб була хоча б відносна стабільність, а не різкі перепади, спробуємо розробити комплекс заходів щодо ефективного використання грошових коштів.

Зміна залишків грошових коштів на кінець року носить непрямолінійних характер. Така тенденція схожа на синусоїдальний закон зміни. Однак, характерна загальна тенденція до зменшення абсолютних значень залишків грошових коштів. У 2005р. і початку 2006р. тенденція до зниження набуває все більш виразний характер. У свою чергу, такий стан справ впливає на значення коефіцієнта абсолютної ліквідності, значення якого до кінця 2007 р. і за прогнозом в 2009 р. знижуються. Це може негативно позначитися на стані ліквідності організації. До того ж, до кінця 2006 р. зросло значення кредиторської заборгованості. Тому необхідно стежити за станом кредиторської заборгованості та розміром грошових коштів. Незважаючи на зменшення залишків грошових коштів організації на кінець аналізованих періодів, в цілому фінансовий стан підприємства можна визнати сприятливим. Справа в тому, що відомості про залишки коштів беруться за даними бухгалтерського балансу, який складається на певну дату і тому містить статичну інформацію.

Організація в кожному періоді мала чистий прибуток. З початку 2006 р. і, включаючи прогнозні значення, показник чистого прибутку має тенденцію до зростання і досить стабільно. Розмір грошових коштів, якими організація мала у своєму розпорядженні і матиме в своєму розпорядженні прогнозується в 2009 р. вище, ніж показник прибутку у зв'язку з розбіжностями між отриманням реальних грошей і формуванням фінансових результатів.

Аналіз, наведений у другій частині диплома показує, що в організації переважає кредиторська заборгованість над дебіторською. Це непогана тенденція, проте надмірне перевищення кредиторської заборгованості зі зменшенням коштів на кінець періоду може негативно позначитися на платоспроможності організації, так як в основному в кредиторській заборгованості переважає короткострокова.

Таким чином, для ТОВ «Конді» можна вживати таких заходів щодо оптимізації управління потоками грошових коштів:

1. Трохи збільшити коефіцієнт ліквідності до нормального значення, що забезпечить організації ліквідність, шляхом зниження короткострокових зобов'язань.

2. Постаратися знизити частку дебіторської заборгованості в складі активів. Необхідно домогтися досконалості управління дебіторською заборгованістю, яка повинна проявлятися в оптимізації загального її розміру. Або ж скоротити терміни погашення дебіторської заборгованості, використовуючи часткову передоплату або інші методи впливу на дебіторів (пені, штрафи, неустойки та ін.)

3. Спробувати отримати більше прибутку від основної діяльності. Для отримання більшого прибутку від основної діяльності необхідно розширити територію ринку, поліпшити роботу зі споживачами послуг, шляхом вдосконалення системи розрахунків.

4. Направляти вільні грошові кошти на фінансову діяльність. Організація практично не займається фінансовою діяльністю, яка за певних обставин (наявності кваліфікованого персоналу, та інших) могла б приносити додатковий прибуток, яка, зауважимо податком не обкладається, оскільки такі доходи оподатковуються у джерела їх виникнення.

Таким чином, були проаналізовані основні показники стану грошових потоків і дані рекомендації для поліпшення управління грошовими потоками ТОВ «Конді».

3.2 Оптимізація рівня грошових коштів у ТОВ «Конді»

Поліпшення використання оборотного капіталу з розвитком підприємництва набуває все більш актуального значення, так як вивільняються при цьому матеріальні та грошові ресурси є додатковим внутрішнім джерелом подальших інвестицій. Раціональне та ефективне використання оборотних засобів сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства та його платоспроможності. У цих умовах підприємство своєчасно і повністю виконує свої розрахунково-платіжні зобов'язання, що дозволяє успішно здійснювати комерційну діяльність.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, одним з яких є співвідношення розміщення їх у сфері виробництва та сфері обігу. Чим більше обігових коштів обслуговує сферу виробництва, а всередині останньої - цикл виробництва (зрозуміло, за відсутності наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей), тим більш раціонально вони використовуються.

Враховуючи результати аналізу фінансового стану підприємства ТОВ «Конді», вважаю за необхідне провести діагностику ризику банкрутства підприємства, на увазі погіршення показників абсолютної ліквідності і окремих показників платоспроможності, фінансової стійкості і ділової активності.

Проведемо тестування ймовірності банкрутства ТОВ «Конді» за моделлю Чессер, для цього заповнимо вихідними даними таблицю 25. Далі розрахуємо значення Y-рахунки по 6 факторів, представивши дані розрахунків у таблиці 24. Р = 1 / (1 + е ), Де е = 2,718, якщо р 0,5 - позичальник відноситься до групи яка не виконує умови договору, р <0,5 - позичальник відноситься до групи надійних клієнтів.

Таблиця 24 - Вихідні дані модель Чессер, ТОВ «Конді» за 2006-2008 гг.тис. руб.

Показник

2006

2007

2008

Динаміка

1

Грошові кошти

396

501

77

-319

2

Короткострокові фінансові вкладення

0

0

0

0

3

Сума активів підприємства

9561

12651

11915

2354

4

Виручка

49821

55958

38344

-11477

5

Прибуток балансова

6490

9024

9502

3012

6

Короткострокові зобов'язання

1892

2448

1234

-658

7

Довгострокові зобов'язання

0

0

0

0

8

Власний капітал

7669

10203

10681

3012

9

Оборотні активи

7454

9070

8111

657

Розрахуємо значення Р, для цього складемо таблицю 20. У даному випадку значення Р вище нормативного 0,5. це говорить про те, що підприємство ТОВ «Конді» відноситься до групи яка не виконує умови договору.

Таблиця 25 - Розрахункові дані модель Чессер ТОВ «Конді», 2006-2008 рр..

Показник

Методика розрахунку

2006

2007

2008

Динаміка

х 1

(ДС + КФВ) / ВБ

0,0414

0,0396

0,0065

-0,0350

х 2

Виручка / (ДС + КФВ)

125,8106

111,6926

497,9740

372,1634

х 3

Прибуток бал. / ВБ

0,6788

0,7133

0,7975

0,1187

х 4

ЗК / ВБ

0,1979

0,1935

0,1036

-0,0943

х 5

СК / ВБ

0,8021

0,8065

0,8964

0,0943

х 6

ОА / Виручка

0,1496

0,1621

0,2115

0,0619

Y =- 2,04 - 5,24 * х 1 + 0,005 * х 2 - 6,65 * х 3 +4,4 * х 4 +0,079 * х 5 +0,102 * х 6

-5,1927

-5,5009

-4,3392

0,8535

Таблиця 26 - Розрахунок Р-критерію ТОВ «Конді» за 2006-2008 рр..

Показник

2006

2007

2008

Динаміка

1

Y-рахунок

-5,1927

-5,5009

-4,3392

0,8535

2

е

2,718

2,718

2,718

0

3

е

0,0056

0,0041

0,0131

0,0075

4

Р = 1 / (1 ​​+ е )

0,9945

0,9959

0,9871

-0,0074

Згідно отриманих даних, можна зробити висновок, що за результатами роботи за останні 2 роки підприємство ТОВ «Конді» дещо погіршило свій фінансовий стан. Збільшення величини дебіторської заборгованості, що призвело до зростання кредиторської заборгованості говорить про неефективність фінансової політики підприємства. За моделлю Альтмана загрози банкрутства у підприємства немає, однак за моделлю Чессер підприємство належить до групи яка не виконує умови договору, тобто є недобросовісним позичальником і контрагентом. Крім того спостерігається зниження показників виручки в 2007 р. в порівнянні з попередніми роками. Причинами, що спричинили погіршення показників є: зниження виручки; відсутність фінансової та інвестиційної діяльності; брак професійних менеджерів середньої ланки, відсутність системи управлінського обліку витрат; висока конкуренція на ринку швейної продукції. Показниками зменшують загрозу банкрутства є: відсутність у підприємства довгострокових зобов'язань; зростання загальної величини майна; стабільне значення власного капіталу, наявність пільг з оподаткування; низькі відпускні ціни на продукцію; фінансова і правова підтримка з боку держави; резерви росту і підвищення ефективності.

Якщо намітилися в 2008 р. тенденції будуть зберігатися, то можна стверджувати, що підприємство не зможе ефективно функціонувати, тобто може наступити реальна загроза банкрутства, що суперечить самій меті створення ТОВ «Конді». Завдання підвищення стійкості фінансового стану безпосередньо пов'язана з поліпшенням використання активів підприємства і, в першу чергу, з удосконаленням системи управління грошовими потоками для підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності. Про ступінь використання оборотних коштів можна судити за показником віддачі оборотних коштів, який визначається як відношення прибутку від реалізації до залишків оборотних коштів, найважливішим показником інтенсивності використання оборотних коштів є швидкість їх оборотності. Оборотність оборотних коштів - це тривалість одного повного кругообігу коштів, чим швидше оборотні кошти проходять ці фази, тим більше продукту підприємство може зробити з однією і тією ж сумою оборотних коштів. У різних господарюючих суб'єктах оборотність оборотних коштів різна, тому що залежить від специфіки виробництва та умов збуту продукції, від особливостей у структурі оборотних коштів, платоспроможності підприємства та інших чинників. При прискоренні оборотності відбувається вивільнення оборотних коштів з обороту, при уповільненні виникає необхідність у додатковому залученні коштів в оборот.

Тривалість одного обороту в днях визначається на підставі формули: О = С 0: (Т: Д), або Про = (С 0 х Д): Т, де О - тривалість одного обороту, днів; С 0 - залишки оборотних коштів (середньорічні або на кінець планованого (звітного) періоду), грн.; Т - обсяг товарної продукції (за собівартістю або в цінах), грн.; Д - число днів у звітному періоді. У випадку ТОВ «Конді» обсяг товарної продукції за собівартістю за 2008 р. - 49821 тис. руб. при сумі оборотних коштів на кінець цього року 8111 тис. руб. Тривалість одного обороту дорівнює 41 дню (8111 * 252:49821). Коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів, що здійснюються оборотними коштами за рік (півріччя, квартал), і визначається за формулою: К 0 = Т: С 0, де К 0 - коефіцієнт оборотності, тобто кількість обертів.

У випадку ТОВ «Конді» коефіцієнт оборотності склав 6,14 (49821:8111). Отже, дані оборотні кошти зробили 6,14 обороту за рік. У той же час цей показник означає, що на кожен карбованець оборотних коштів доводилося 6,14 руб. реалізованої продукції. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів - це показник, зворотний коефіцієнту оборотності. Він характеризує величину оборотних коштів припадає на одиницю (1 грн., 1 тис. руб., 1 млн. руб.) Реалізованої продукції. Обчислюється за формулою: К з = С о: Т, де К з - коефіцієнт завантаження оборотних коштів. Виходячи з наведених вище даних по ТОВ «Конді» коефіцієнт завантаження склав 0,16 (8111:49821). Отже, на 1 руб. реалізованої продукції припадає 0,16 руб. оборотних коштів. Цей показник свідчить про неефективне використання оборотних коштів.

Таким чином, управління потоком грошових коштів полягає в оптимізації величини грошових коштів, що знаходяться на рахунках підприємства, з метою реалізації цільових пріоритетів діяльності, оптимізації величини поточних платіжних коштів. Завданням також є здійснення кругообігу грошових активів, їх безперебійне та оперативне перетікання в товарну, продуктивну і знову в грошову форму. Тільки в цьому випадку грошові активи перетворюються в їх потоки. Метою є і оптимізація залишку грошових коштів. Ці кошти повинні відповідати довгострокової і поточної потреби в них. Мета управління потоком грошових коштів поділяється на кілька складових:

а) максимізацію позитивного грошового потоку (їх припливу, що у свою чергу передбачає зростання обсягу або швидкості надходження);

б) мінімізацію негативного потоку (шляхом зменшення обсягу або уповільнення швидкості відтоку);

в) максимізацію сальдо між ними (вищеописаними методами) у поточній діяльності з подальшою оптимізацією середнього залишку грошових коштів за певний період часу;

г) оперативне використання залишку грошових коштів;

д) збільшення віддачі від вкладених коштів (капіталізацію прибутку, зниження фінансових ризиків, дисконтування капіталу).

Реалізація кожної з цих завдань специфічна і здійснюється в процесі управління складовими елементами капіталу. Однією з головних завдань є максимізація позитивних потоків. Вона реалізується в ході здійснення основної діяльності підприємства. Тут знаходяться основні притоки грошових потоків (як і їх відтоки) і формується їх сальдо. Якість управління потоком грошових коштів буде характеризувати звіт про рух грошових коштів (форма № 4).

Нормальним в управлінні грошовим потоком вважається рівність доходів і витрат господарюючого суб'єкта або деяке перевищення доходів над витратами. Складність управління грошовими активами полягає в тому, що їх кругообіг може збігатися, а може й не збігатися з операційним циклом підприємства. Необхідно добиватися синхронізації грошових потоків з рухом товаропотоків. Перевищення негативних фінансових потоків над позитивними матеріальними потоками нерідко призводить до збитків, а негативних матеріальних потоків над позитивними фінансовими потоками до зростання дебіторської заборгованості. В обох випадках це небажано і вимагає синхронізації потоків (поставки продукції з передоплатою, авансові платежі, постачання і платіж «день у день», поставка з наступною оплатою та інше). У всіх випадках необхідно знайти оптимальний варіант управління та шляхи вірної оцінки перспективних потоків.

Процес аналізу, планування і прогнозування завершується оптимізацією грошових потоків шляхом вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів з метою досягнення їх збалансованості, синхронізації і зростання чистого грошового потоку. У першу чергу необхідно домогтися збалансованості обсягів позитивного і негативного грошових потоків, оскільки і дефіцит, і надлишок грошових ресурсів негативно впливає на результати господарської діяльності.

При дефіцитному грошовому потоці знижується ліквідність і рівень платоспроможності підприємства, що призводить до зростання простроченої заборгованості підприємства за кредитами банку, постачальникам, персоналу з оплати праці. При надмірному грошовому потоці відбувається втрата реальної вартості тимчасово вільних грошових коштів у результаті інфляції, сповільнюється оборотність капіталу через простій грошових коштів, втрачається частина потенційного доходу у зв'язку з упущеною вигодою від прибуткового розміщення грошових коштів в операційному або інвестиційному процесі.

Для досягнення збалансованості дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді розробляють заходи щодо прискорення залучення грошових коштів та уповільнення їх виплат. Оскільки дані заходи, підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства в короткостроковому періоді, можуть створити проблеми дефіцитності грошових потоків у майбутньому, то паралельно мають бути розроблені заходи щодо збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді. Способи оптимізації надлишкового грошового потоку пов'язані в основному з активізацією інвестиційної діяльності підприємства, спрямованої: на дострокове погашення довгострокових кредитів банку; збільшення обсягу реальних інвестицій; збільшення обсягу фінансових інвестицій.

Синхронізація грошових потоків повинна бути спрямована на усунення сезонних і циклічних відмінностей у формуванні як позитивних, так і негативних грошових потоків, а також на оптимізацію середніх залишків готівки.

Зміна залишків грошових коштів на кінець року носить непрямолінійних характер. Така тенденція схожа на синусоїдальний закон зміни. Однак, характерна загальна тенденція до зменшення абсолютних значень залишків грошових коштів. У 2006 р. і початку 2007 р. тенденція до зниження набуває все більш виразний характер. У свою чергу, такий стан справ впливає на значення коефіцієнта абсолютної ліквідності, значення якого до кінця 2008 р. і за прогнозом в 2009 р. знижуються. Це може негативно позначитися на стані ліквідності організації. До того ж, до кінця 2007 р. зросло значення кредиторської заборгованості. Тому необхідно стежити за станом кредиторської заборгованості та розміром грошових коштів. Незважаючи на зменшення залишків грошових коштів організації на кінець аналізованих періодів, в цілому фінансовий стан підприємства можна визнати сприятливим. Справа в тому, що відомості про залишки коштів беруться за даними бухгалтерського балансу, який складається на певну дату і тому містить статичну інформацію.

Організація в кожному періоді мала чистий прибуток. З початку 2006 р. і, включаючи прогнозні значення, показник чистого прибутку має тенденцію до зростання і досить стабільно. Розмір грошових коштів, якими організація мала у своєму розпорядженні і матиме в своєму розпорядженні прогнозується в 2009 р. вище, ніж показник прибутку у зв'язку з розбіжностями між отриманням реальних грошей і формуванням фінансових результатів.

Аналіз, наведений у другій частині випускної кваліфікаційної роботи показує, що в організації переважає кредиторська заборгованість над дебіторською. Це непогана тенденція, проте надмірне перевищення кредиторської заборгованості зі зменшенням коштів на кінець періоду може негативно позначитися на платоспроможності організації, так як в основному в кредиторській заборгованості переважає короткострокова.

Розрахуємо оптимальний залишок грошових коштів ТОВ «Конді» за моделлю Міллера-Орра у табл. 27.

Таблиця 27 - Розрахунок оптимального залишку грошових коштів ТОВ «Конді» за 2006-2008 рр..

показник

2006

2007

2008

зміна

Мінімальна величина грошових коштів, Він

680,47

830,41

977,92

297,46

Варіація щоденного надходження коштів на розрахунковий рахунок, v

792,34

972,58

1197,22

404,88

Витрати (Рх) із зберігання коштів на розрахунковому рахунку

0,66

0,77

0,89

0,23

Розмах варіації залишку грошових коштів

46,05

46,77

47,83

1,78

Верхня межа грошових коштів на розрахунковому рахунку (Ов)

726,52

877,18

1025,75

299,23

Точка повернення (Тв)

695,82

846,00

993,87

298,05

Фактична наявність грошових коштів

557

501

77

-480

Відхилення від оптимального значення

138,82

345

916,87


Реалізація моделі здійснюється в кілька етапів:

1. Встановимо мінімальну величина грошових коштів (Він), яку ТОВ «Конді» доцільно постійно мати на розрахунковий рахунок (середня потреба підприємства в оплаті рахунків, можливих вимог банку, кредиторів та ін.)

2. За статистичними даними визначимо варіацію щоденного надходження коштів на розрахунковий рахунок (v).

3. Визначимо витрати (Рх) із зберігання коштів на розрахунковому рахунку (плата за обслуговування р / рахунку підприємства в банку, комісія за ведення рахунку).

4. Розрахуємо розмах варіації залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку (S) за формулою:

S = 3 * (14)

5. Розрахуємо верхню межу коштів на розрахунковому рахунку (Ов), при перевищенні якої необхідно частину грошових коштів конвертувати в короткострокові цінні папери: Вв = Він + S

6. Визначимо точку повернення (Тв) - величину залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку, до якої необхідно повернутися у разі, якщо фактичний залишок коштів на розрахунковому рахунку виходить за межі інтервалу (Він; Ов): Тв = Він + (S / 3).

Таким чином, в 2006 р. оптимальний залишок грошових коштів підприємства повинен був знаходитися в межах інтервалу (680,47; 726,52) з точкою повернення - 695,82 тис. руб. Фактично ж грошових коштів було 557 тис. руб., Що було менше оптимально допустимої верхньої кордон на 138,82 тис. руб. У 2007 р. оптимальний інтервал (830,41; 877,18), фактична наявність грошових коштів було нижче оптимуму на 345 тис. руб. У 2008 р. практично аналогічна картина, що супроводжується самим значним відхиленням коштів на розрахунковому рахунку і в касі ТОВ «Конді» - оптимальний інтервал (977,92; 1025,75), що вище фактичного залишку на 916,87 тис. руб. Це говорить про невміння підприємства розпоряджатися грошовими коштами, їх недоиспользовании і заморожування. Тобто коштів у підприємства не вистачає на здійснення щоденної поточної господарської діяльності, а їх надлишки цілком могли б бути спрямовані на фінансову або інвестиційну діяльність для отримання додаткового доходу. Так, розрахувавши модель Міллера-Орра для ТОВ «Конді» у прогнозному 2009 р., можна побудувати графік управління грошовими коштами (рис. 7).


Тис. руб.

1025,75 Верхня межа

993,87 Точка повернення

977,92 Нижня межа

Відновлення грошового запасу

Час

Рисунок 7 - Графік оптимізації грошових коштів в прогнозному 2009рік

Значення коефіцієнта кореляції позитивних і негативних грошових потоків ТОВ «Конді» за прогнозний 2009 рік збільшився в порівнянні з попередніми роками і склав -0,97, що свідчить про несуттєві щоквартальних відхиленнях між величинами позитивних і негативних грошових потоків, так як значення коефіцієнта близьке до одиниці , менше розкид коливань між значеннями позитивних і негативних грошових потоків, менше ризик виникнення ситуації неплатоспроможності. Значення коефіцієнта кореляції негативне, тому що між припливом і відтоком грошових коштів спостерігається зворотній зв'язок, а саме, надходження грошових коштів збільшується, а витрачання - зменшується.

Таким чином, збільшення або зменшення балансового залишку грошових коштів за певний період безпосередньо залежить від змін, що відбулися у вартості активів і пасивів балансу. Збільшення вартості будь-яких статей активів (крім грошових коштів) - причина зменшення грошових коштів. І навпаки, приріст позикових або власних джерел фінансування - чинник збільшення залишків грошових коштів. Отже, зміна залишків грошових коштів можна розглядати як результат фінансової політики підприємства з управління активами та пасивами.

Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства, зріст якого забезпечує підвищення рівня самофінансування підприємства, знижує залежність від зовнішніх джерел фінансування. Підвищення суми чистого грошового потоку може бути забезпечене за рахунок заходів:

- Зниження суми постійних витрат підприємства;

- Зниження рівня змінних витрат;

- Проведення ефективної податкової політики;

- Використання методу прискореної амортизації;

- Продажу невикористовуваних видів основних засобів, запасів;

- Посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій та дебіторської заборгованості.

Результати оптимізації грошових потоків повинні знаходити відображення при складанні фінансового плану підприємства на рік з розбивкою по кварталах і місяцях. Для оперативного управління грошовими потоками доцільно складати платіжний календар, де відображається графік надходження грошових коштів від усіх видів діяльності протягом прогнозного періоду часу (5, 10, 30-ти днів) і графік майбутніх платежів (податків, зарплати, формування запасів, погашення кредитів та відсотків за ним і т.д.). Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства здійснювати оперативний контроль за надходженням і витрачанням грошових коштів, своєчасно фіксувати зміну фінансової ситуації і вчасно приймати коригувальні заходи із синхронізації грошових потоків і забезпечення стабільної платоспроможності підприємства.

Висновок

На основі проведеного дослідження щодо ефективності управління грошовими потоками були отримані наступні висновки і рекомендації:

1. Грошовий потік - це сукупність розподілених у часі обсягів надходження і вибуття грошових коштів у процесі господарської діяльності організації.

Грошові потоки - один з центральних елементів життєдіяльності будь-якого підприємства. Аналіз їх є невід'ємною частиною управління всіма фінансовими ресурсами підприємства для забезпечення мети підприємства - отримання прибутку.

2. У ринкових умовах ефективне управління та прогнозування грошових потоків стає найбільш актуальною проблемою управління всім підприємством, тому що саме тут зосереджені основні шляхи отримання позитивних фінансових результатів.

3. На основі проведеного аналізу організаційно-економічної характеристики підприємства ТОВ «Конді», можна зробити висновки, що підприємство в 2008 р. погіршило свій фінансовий стан, за рахунок зменшення обсягів фінансово-господарської діяльності. Співвідношення позикового і власного капіталу занадто нерівноцінно - 90:10 (2008 р.). Це говорить про велику фінансової залежності підприємства від зовнішніх кредиторів. У випадку «Конді» до 2008 р. кошти в дебіторській заборгованості стали здійснювати 8 оборотів за рік замість 73 у 2006 р., тобто оборотність знизилася майже в десять разів. При цьому виріс термін її погашення з 3 днів у 2006 до 28 днів у 2008 р. Якщо з кожної гривні, вкладеної в оборотні активи, підприємство отримувало в 2006 р. 17 коп. прибутку, то до 2008 р. - лише 5 коп. Вкладення у необоротні активи приносили 98 коп. доходу в 2006 р., а до 2008 р. значення цього показника знизилося до 12 коп. З кожної гривні отриманої виручки підприємство ТОВ «Конді» отримувало в 2006 р. 11 коп. прибутку, в 2008 р. - 10 коп.

Все це свідчить хоча і про незначний, але все-таки зниженні ефективності фінансово-господарської діяльності.

4. У даній дипломній роботі було розглянуто поняття грошових потоків, проаналізовано їх роль у функціонуванні підприємства, дано теоретичний опис методів дослідження грошових потоків, застосовані методи прогнозування для опису майбутнього стану основних показників стану грошових потоків стосовно до об'єкта дослідження.

Кредиторська заборгованість протягом трьох років зменшилася у два рази або на 998,0 тис. руб., Що перевищує абсолютне зменшення грошових коштів, тобто можна зробити висновок, що на підприємстві ТОВ «Конді» були надлишки грошових коштів, які не брали участь в обороті, тобто були «заморожені». Зростання дебіторської заборгованості практично у 8 разів, що в абсолютному вираженні склало 6648,0 млн. руб. є абсолютно неприйнятним негативним фактом. Відволікання з обороту підприємства такої суми негативно позначається на звороті її активів, тим більше, що завжди є ризик неповернення грошей покупцями.

Грошові кошти спрямовують в основному на оплату товарів. Частка таких витрат становить по роках 69,1%, 67,3%, 77,9%. Якщо до цих витрат додати витрати на оплату праці (вийде 71,9%, 81,9%, 83,1%), то виручки від реалізації продукції цілком вистачить, щоб їх провести. Це говорить про нормальну роботу організації.

5. Були проведені прямий і непрямий методи аналізу руху грошових коштів, також для встановлення ступеня синхронності (збалансованості) грошових потоків за аналізований період був розрахований коефіцієнт кореляції позитивних і негативних грошових потоків. У прогнозному році коефіцієнт має негативне значення, тому що між припливом і відтоком грошових коштів підприємства спостерігається зворотний зв'язок. Для кількісного вимірювання впливу об'єктивних різних і суб'єктивних факторів (причин), що роблять прямий або непрямий вплив на зміну рентабельності, ефективності використання грошових коштів організації в аналізованому періоді використовувався факторний аналіз.

Відразу слід зазначити, що на досліджуваному підприємстві ніякої фінансової та інвестиційної діяльності не ведеться, тільки в 2007 р. підприємство у розрізі інвестиційної діяльності вклало 677,0 тис. руб. у придбання об'єктів основних засобів.

У цілому за три досліджуваних року, загальним фінансовим результатом діяльності підприємства була прибуток. Протягом 2005 - 2008 рр.. спостерігалася тенденція до збільшення загального чистого грошового потоку, але в 2007 р. вона зменшилася. Сталося це в результаті зниження загальної суми виручки від реалізації товарів, робіт, послуг. Безсумнівно, це є негативним фактів у фінансово-економічної діяльності підприємства. Частка чистого грошового потоку по основній діяльності становила в 2005-2008 рр.. 8,77%, 11,42%, 9,11%, і 10,56% відповідно.

Результатом іншої діяльності протягом усього досліджуваного періоду були збитки або негативні грошові потоки, що призвело до зменшення чистого прибутку в кожному звітному році до 3,1, 2,8, 4,53 і 1,25% відповідно. Можна стверджувати, що на підприємстві зовсім не розвинена система управління фінансами, не ведеться робота по вигідному розміщенню тимчасово вільних грошових коштів (інвестуванню), тобто необхідно приділити увагу організації фінансового планування та прогнозування руху грошових коштів, а також їх інвестування з метою отримання подальшого доходу.

6. Значення коефіцієнта кореляції позитивних і негативних грошових потоків ТОВ «Конді» за 2006-2008 рр.. склало 0,99883, що свідчить про несуттєві щорічних відхиленнях між величинами позитивних і негативних грошових потоків, так як значення коефіцієнта близьке до одиниці, менше розкид коливань між значеннями позитивних і негативних грошових потоків, менше ризик виникнення ситуації неплатоспроможності. Організації необхідно скорегувати управління грошовими потоками для згладжування коливань. Це дозволить більш ефективно використовувати кошти, не допускаючи ні їх зайвого накопичення, ні дефіциту в окремі часові проміжки.

У роботі був розрахований оптимальний залишок грошових коштів ТОВ «Конді» за моделлю Міллера-Орра. У 2006 р. оптимальний залишок грошових коштів підприємства повинен був знаходитися в межах інтервалу (680,47; 726,52) з точкою повернення - 695,82 тис. руб. Фактично ж грошових коштів було 557 тис. руб., Що було менше оптимально допустимої верхньої кордон на 138,82 тис. руб. У 2007 р. оптимальний інтервал (830,41; 877,18), фактична наявність грошових коштів було нижче оптимуму на 345 тис. руб. У 2008 р. практично аналогічна картина, що супроводжується самим значним відхиленням коштів на розрахунковому рахунку і в касі ТОВ «Конді» - оптимальний інтервал (977,92; 1025,75), що вище фактичного залишку на 916,87 тис. руб. Це говорить про невміння підприємства розпоряджатися грошовими коштами, їх недоиспользовании і заморожування. Тобто коштів у підприємства не вистачає на здійснення щоденної поточної господарської діяльності, а їх надлишки цілком могли б бути спрямовані на фінансову або інвестиційну діяльність для отримання додаткового доходу.

7. Зроблені основні висновки та розроблені рекомендації для поліпшення управління грошовими потоками на об'єкті дослідження:

- Трохи збільшити коефіцієнт ліквідності до нормального значення, що забезпечить організації ліквідність.

- Постаратися знизити частку дебіторської заборгованості в складі активів. Необхідно домогтися досконалості управління дебіторською заборгованістю, яка повинна проявлятися в оптимізації загального її розміру.

- Спробувати отримати більше прибутку від основної діяльності.

- Направляти вільні грошові кошти на фінансову діяльність. Організація практично не займається фінансовою діяльністю, яка за певних обставин (наявності кваліфікованого персоналу, та інших) могла б приносити додатковий прибуток.

Таким чином, збільшення або зменшення балансового залишку грошових коштів за певний період безпосередньо залежить від змін, що відбулися у вартості активів і пасивів балансу. Збільшення вартості будь-яких статей активів (крім грошових коштів) - причина зменшення грошових коштів. І навпаки, приріст позикових або власних джерел фінансування - чинник збільшення залишків грошових коштів. Отже, зміна залишків грошових коштів можна розглядати як результат фінансової політики підприємства з управління активами та пасивами.

На рівні підприємства необхідно вміло керувати рухом фінансових ресурсів і фінансових відносин, які виникають між господарюючими суб'єктами. Необхідно виробити мети управління фінансами і здійснювати вплив на них за допомогою важелів фінансового механізму. У самому загальному виді рішення повинно забезпечити найбільш ефективний потік фінансових ресурсів між підприємством і фінансовим ринком, який є головним джерелом зовнішнього фінансування підприємства, тому спостерігається велика залежність фінансових рішень підприємства від зовнішнього середовища, насамперед фінансових ринків і важелів державного регулювання.

Список використаної літератури

  1. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. - 4-е вид., Доп. і перераб. - Фінанси і статистика, 2002. - 416 с.

  2. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. Як управляти капіталом?. - М.: Фінанси і Статистика, 2004 - 223 с.

  3. Басовский Л.Є. Теорія економічного аналізу: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА - М.: Економіст, 2002 - 302 с.

  4. Бернстайн Л.А. Аналіз фінансової звітності: Пер. з англ. / під ред. чл.-кор. РАН І. І. Єлісєєва. - М.: Фінанси і статистика, 1996 р. - 388 с.

  5. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент: навч. курс. - Київ.: «Ельга», 1999. - 368 с.

  6. Власова В.М. Фінанси і статистика: Навчальний посібник - М.: ЮНИТИ-ДАНА 2002 р. - 240 с.

  7. Волкова О.І., Дев'яткіна О.В. Економіка підприємства (фірми): Підручник - М.: ИНФРА-М 2003. - 600 с.

  8. Грузинів В.Г. Економіка підприємства: Навчальний посібник - М.: ЮНИТИ, 2004. - 165с.

  9. Дашков Л.П., Памбухчнянц О.В. Комерція і технологія торгівлі - М.: «Маркетинг», 2000. - 448 с.

  10. Журов В.А. Процес розробки моделей для прогнозування банкрутства / / Фінансовий менеджмент № 1 2007 р., С. 53

  11. Іонова І.Ф., Н. М. Селезньова Фінансовий аналіз. Управління фінансами - М.: ЮНИТИ 2003 - 534 с.

  12. Каверіна О.Д. «Організація бюджетування на підприємстві» / / Бухгалтерський облік № 11 2003р. С.57-60

  13. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент - М.: Фінанси і статистика, 2007. - 768 с.

  14. Ковальов В.В., Волкова О.М. Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник. - М.: ТК Волбі, Вид-во Проспект, 2004. - 424 с.

  15. Крейнина М.М. Фінансовий стан підприємства. Методи оцінки-М..: ІКЦ «Дис», 2002 - 224с.

  16. Логвінова Т.В. Трансформація функцій стратегічного управління фінансами підприємства / / Фінансовий менеджмент № 1, 2007 р., С.14

  17. Мерчандайзинг: управління роздрібними продажами. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 274 с.

  18. Моляков Д.С. Фінанси підприємств галузей народного господарства - М.: ФиС, 2004 - 212 с.

  19. Павлова Ю.М. Фінансовий менеджмент: Уч. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001, - 269 с.

  20. Панкратов Ф.Г. Комерційна діяльність: Учеб. 7-е вид., Перераб. і доп. - М.: ІТК «Дашков і К °», 2004. - 504 с.

  21. Поршнева А.Г. Основи та проблеми економіки підприємства М.: Фінанси і статистика. 2002 - 92с.

  22. Савицька Г.В. Економічний аналіз: Учеб. - 10-е вид., - М.: Нове знання, 2004. - 640 с.

  23. Савицька Г.В. Теорія аналізу господарської діяльності: Учеб. посібник. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 281 с.

  24. Самсонов Н.Ф. Фінанси, грошовий обіг і кредит: Навчальний посібник. М.: Статистика 2001 - 301 с.

  25. Самсонов Н.Ф. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. М.: ИНФРА-М 2002 - 495 с.

  26. Свиридов М.В. Комплексне дослідження фінансового стану організацій / / Фінансовий вісник № 15, 2007 р., С. 65

  27. Селезньова М.М., Іонова А.Ф. Фінансовий аналіз. Управління фінансами - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007 - 639 с.

  28. Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент Підручник для вузів М.: Перспектива 2005 - 425 с.

  29. Уткін Е.А. Фінансовий менеджмент - М.: Дзеркало 2002. - 264с.

  30. Фінанси підприємств, організацій: Навчальний / під ред. проф. Н. В. Колчина. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 368 с.

  31. Фінансовий менеджмент: теорія і практика / За ред. Стоянової Є.С. - М.: Перспектива, 2003 - 463 с.

  32. Фінансовий менеджмент: Підручник / за ред. д.е.н. проф. А. М. Ковальової. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 284 с.

  33. Фінансовий менеджмент: Підручник для вузів / під ред. акад. Г. Б. Поляка. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 527 с.

  34. Фінансовий менеджмент: управління капіталом та інвестиціями: Підручник для вузів. - М.: ГУ ВШЕ, 2000. - 504 с.

  35. Хахонова М.М. Облік, аудит та аналіз грошових потоків підприємств і організацій. - М.: ІКЦ «МарТ», 203. - 304 с.

  36. Черьомушкін С. Оцінка фінансового стану підприємства на основі грошових коефіцієнтів / / Фінансовий менеджмент № 5, 2007, С.11

  37. Шепеленко Г.І. Економіка, організація і планування виробництва на підприємстві: Навчальний посібник для студентів економічного факультету. 2-е вид., Перераб. і доп. - РнД.: Вид. центр «Март», 2001. - 356с.

  38. Шеремет А.Д., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу: Навчальний посібник: М.: Філін, 2003. - 208 с.

  39. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств: Підручник - М.: ИНФРА-М, 2004. - 228с.

  40. Шим Дж., Сігел Дж. Методи управління вартістю і аналізу витрат. - М.: Філін, 2004 - 518 с.

  41. Економічний аналіз: Підручник для вузів / під ред. Л.Т. Гіляровський. - 2-е вид., Доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 615 с.

  42. Яшин С.М., Яшина Н.І. Удосконалення теоретичних і практичних засад визначення економічного стану промислових підприємств з метою управління їх економічними розвитком / / Фінанси і кредити 2006 № 12.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Фінанси, гроші і податки | Диплом
    465.6кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Аналіз і управління грошовими потоками підприємства
    Управління вхідними і вихіними грошовими потоками їх характеристика Планування грошовими потоками
    Управління грошовими потоками підприємства Грошові надходження
    Управління грошовими потоками 2
    Управління грошовими потоками
    Методи управління грошовими потоками
    Антикризове управління грошовими потоками
    Методи управління грошовими потоками 2
    Управління грошовими потоками на підприємстві 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru