Аналіз та оцінка використання трудових ресурсів на ВАТ Калугапутьмаш

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення
Підвищення техніко-організаційного рівня та інших умов у будь-якій галузі матеріального виробництва в кінцевому рахунку виявляється в рівні використання всіх трьох елементів виробничого процесу: праці, засобів праці та предметів праці.
Якісні показники використання виробничих ресурсів - продуктивність праці, фондовіддача, матеріаломісткість і оборотність оборотних коштів, що відображають інтенсивність використання ресурсів, є показниками економічної ефективності.
Результати виробничо-господарської діяльності, виконання бізнес-плану, динаміка виконання плану виробництва багато в чому визначаються ступенем використання трудових ресурсів.
Під трудовими ресурсами розуміють частину населення, яка має фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення господарської діяльності.
На рівні підприємства замість терміну "трудові ресурси" найчастіше використовується термін "кадри" або "персонал". Поняття "персонал" характеризує весь особовий склад працюючих за наймом, постійно і тимчасово. Кадри - це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві і вхідних у його основний (штатний, постійний) склад.
Трудові ресурси. Від ефективності їх використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання устаткування, машин механізмів і як результат - об'єм виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.
Обрана тема курсової роботи дуже актуальна в даний час, так як людському чиннику виробництва приділяється дуже мало уваги, але ж без людини не можлива робота будь-якого механізму. І яка б машина не була супер - вдосконаленої, без людини та її здібностей, знань, терпіння і кмітливості вона представляла б купу непотрібного металу. Але про це часто забувають і до машин ставляться краще, ніж до людей, які працюють на них. Але ж продуктивною силою суспільства, безсумнівно, є трудові ресурси. А якого ефекту можна добитися при використанні на виробництві фахівців високої кваліфікації. Організація сприятливих умов на виробництві (умови праці, режим праці і відпочинку) з урахуванням соціального фактору призведе до колосального підвищення продуктивності праці, а наслідком цього буде все збільшується обсяг виробництва продукції, максимальна зайнятість і стабільність економіки.
Предметом дослідження в моїй курсовій роботі є аналіз ефективного використання трудових ресурсів на підприємстві, об'єктом дослідження - підприємство ВАТ «Калугапутьмаш».
Мета даної роботи можна сформулювати наступним чином: проаналізувати використання трудових ресурсів на підприємстві (це буде ВАТ «Калугапутьмаш»), розробити відповідні рекомендації щодо їх ефективного використання.
В основні задачі аналізу використання трудових ресурсів входять:
Вивчення теоретичної бази для аналізу трудових ресурсів підприємства;
Проаналізувати використання трудових ресурсів на підприємстві ВАТ «Калугапутьмаш»: дослідити забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, проаналізувати використання фонду робочого часу, провести аналіз продуктивності праці на підприємстві;
Оцінити ефективність використання трудових ресурсів на ВАТ «Калугапутьмаш» та розробити управлінські рішення, спрямовані на ефективне використання трудових ресурсів на даному підприємстві.
Для виконання поставлених цілей і завдань я буду використовувати розрахунковий, аналітичний та порівняльний методи дослідження.
Основними джерелами інформації, використовуваної в аналізі трудових ресурсів, є: дані звітності з праці, форма № П-4 «Відомості про чисельності, зарплати і рух працівників», дані табельного обліку, одноразовий облік працівників за професіями і кваліфікаціями, дані вибіркових спостережень за використанням трудових ресурсів, відомості про трудомісткість продукції.

Глава 1. Теоретичні аспекти аналізу трудових ресурсів підприємства
1.1 Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами
Вивчення показників трудових ресурсів починається з аналізу забезпеченості підприємства персоналом. До основних об'єктів цього аналізу відносяться:
-Вивчення складу і структури промислово-виробничого персоналу;
-Забезпеченість господарюючого суб'єкта робітниками, адміністративно-управлінським персоналом та фахівцями;
-Забезпеченість кваліфікаційного та професійного складу робітників;
-Вивчення руху робочої сили.
Аналіз забезпеченості кадрами починається з вивчення структури і складу персоналу.
Працівники промислового підприємства поділяються на дві групи:
1.Промишленно-виробничий персонал.
2.Непромишленний персонал.
До першої групи належать працівники, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або обслуговуючі його (робітники, фахівці, адміністративно-управлінський персонал).
До другої групи належать працівники, які не пов'язані безпосередньо з основною діяльністю господарюючого суб'єкта та створюють нормальні умови для відтворення робочої сили промислово-виробничого персоналу (працівники ЖКГ, дитячих установ, підприємства культурно-побутового обслуговування).
Структура персоналу залежить від особливостей виробництва; номенклатури виробів; спеціалізації виробництва; масштабів виробництва. Питома вага кожної категорії працюючих змінюється з розвитком техніки, технології, організації виробництва. Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва призводить до відносного скорочення чисельності службовців та зростання питомої ваги робітників у загальній чисельності працюючих. [2, стор 81]
В аналізі забезпеченості робочою силою (персоналом) особливу увагу приділяється вивченню забезпеченості кадрами за професійним і кваліфікаційним складом. Відповідність кваліфікації робітників складності виконуваних робіт визначається на основі зіставлення показників середнього розряду робітників і середнього розряду робіт. Вони визначаються за періодами. Узагальнюючим показником, що характеризує кваліфікаційний склад робітників, є середній тарифний розряд (коефіцієнт). Розрахунок здійснюється за формулою середньої арифметичної зваженої:
= (ΣNрi · TRi) / ΣNрi
Де -Середній тарифний коефіцієнт;
Nрi-чисельність робітників кожного розряду;
TRi-тарифний коефіцієнт відповідного розряду;
Середній розряд робіт визначається аналогічно за формулою середньозваженої через трудомісткість робіт. [4, стор 21]
Кваліфікаційний рівень працівників залежить від освіти, стажу роботи, віку та інших параметрів, що визначає необхідність аналізу персоналу за рівнем освіти, віковим складом, стажу безперервної роботи.
Істотною передумовою зростання продуктивності праці та ефективності виробництва є стабільність складу кадрів. Зміна в складі робочих за віком, стажу роботи та освіти відбуваються внаслідок руху робочої сили. Рух робочої сили та його динаміки є найважливішим об'єктом аналізу.
Для характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують динаміку наступних показників: [4, стор.21]
1.Коеффіціент обороту з приймання (Кпр) - відношення числа прийнятих за період (Nпр) до середнього обліковому числу працюючих за той же період (Nппп):
Kпр = Nпр / Nппп.
2.Коеффіціент обороту з вибуття (Кв)-відношення кількості звільнених за період (Nув) до середнього обліковому числу працюючих за той же період:
Kв = Nув / Nппп.
3.Коеффіціент плинності кадрів (КТК)-відношення кількості працівників, що звільнилися за власним бажанням і за порушення дисципліни (Nув.с.д) до середнього обліковому числу працюючих за той же період:
Kтк = Nув.с.д / Nппп.
4.Коеффіціент сталості кадрів (Кпс)-відношення кількості працівників, які працювали весь період (Nпвп) до середньооблікової чисельності працюючих за той же період:
Kпс = Nпвп / Nппп.

Необхідно вивчити причини звільнення працівників (за власним бажанням, скорочення кадрів, порушення трудової дисципліни та ін.)
Найважливішим оцінним показником ефективності кадрової політики є коефіцієнт сталості кадрів. Обіг робочої сили, що виникла внаслідок суб'єктивних причин, знижує ефективність використання робочої сили у виробництві. Знову прийнятих робітників необхідно адаптувати до конкретних умов роботи на даному виробництві. У цьому випадку виникає необхідність доучивания працівників, однак через звільнення працівників підприємство несе втрати, пов'язані з раніше понесеними витратами на навчання персоналу і задоволення деяких соціальних потреб звільнених працівників.
1.2 Аналіз використання фонду робочого часу
Випуск продукції залежить не тільки від чисельності робітників, скільки від кількості витраченої праці, що визначається кількістю робочого часу. Тому необхідно вивчити ефективність використання робочого часу трудового колективу підприємства.
Величина обсягу випуску продукції залежить від повноти і цілісності використання робочого часу. У ході аналізу:
• дається загальна оцінка повноти використання фонду робочого часу (ФРВ);
• визначаються фактори та розмір їх впливу на використання робочого часу;
• з'ясовуються причини цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу;
• розраховується вплив простоїв на продуктивність праці і зміна обсягу випуску.
Джерелами інформації є плановий і фактичний баланс робочого часу, звіт з праці, табельний облік.
При розрахунку балансу робочого часу поряд з нормативними матеріалами використовуються дані, що характеризують фактичний стан справ у попередні періоди (неявки через хворобу, відволікання на виконання державних і громадських обов'язків та ін), а також дані табельного обліку явок та неявок на роботу з розшифровкою останніх за причин. Баланс робочого часу складається по господарюючому суб'єкту в цілому, по кожному виробничому підрозділу і кожної категорії працівників.
У балансі робочого часу розраховуються календарний, табельний, максимально можливий і явочний фонди робочого часу. [7, стор.65]
Використання робочого часу аналізується шляхом зіставлення звітних даних з плановими показниками. Аналіз починається з загальної оцінки використання робочого часу. Об'єктом аналізу є величина відхилення фактично відпрацьованого часу. Об'єктом аналізу є величина відхилення фактично відпрацьованого часу в людино-годинах у звітному періоді від відповідного показника за попередній період або планового показника.
На зміну ефективного фонду робочого часу (ФРВ) впливають такі чинники: [10, стор 134]
1.Зміна середньооблікової чисельності робітників (ЧР).
2.Ізмененіе кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік (Д).
3.Ізмененіе середньої тривалості робочого дня (П).
Зв'язок між показниками можна виразити в наступному вигляді:
ФРП = ЧР ∙ Д ∙ П

Зміна тривалості робочого року відображає цілоденні втрати робочого часу.
Зміна кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік характеризує величину внутрізмінних простоїв. Поряд з прямими втратами робочого часу в процесі аналізу виявляють і величину непродуктивних витрат робочого часу. До них відносять час на виправлення допущеного шлюбу, час на умови роботи, пов'язані з порушеннями нормальних умов праці, і т.д.
Розрахунок кількісного впливу факторів на зміну ефективного фонду робочого часу можна визначити способом ланцюгових підстановок:
ΔФРВчр = (ЧР1 - ЧР0) · Д0 · П0;
ΔФРВд = (Д1 - Д0) * ЧР1 * П0;
ΔФРВп = (П1 - П0) * Д1 * ЧР1;
Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат зіставляються дані фактичного і планового балансу робочого часу. Вони можуть бути викликана різними причинами: невихід на роботу з дозволами адміністрації, неявки на роботу через хворобу, прогули, відсутність матеріалів на робочих місцях, відключення електроенергії, страйки інших колективів, підтримувані працівниками даного колективу, аварії, простої через несправності машин і устаткування і т.д.
Скорочення втрат робочого часу є найважливішим резервом збільшення випуску продукції. Щоб підрахувати приріст випуску продукції за рахунок скорочення втрат робочого часу (з вини підприємства) (ΔВП), необхідно планову середньогодинну вироблення помножити на втрати робочого часу (ПРВ):
ΔВП = ПРВ · ЧВ0 [10, стор 136]
Втрати робочого часу не завжди приводять до зменшення обсягу випуску продукції, так як вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. Це передбачає необхідність аналізу продуктивності праці.
1.3 Аналіз продуктивності праці
Ефективність використання трудових ресурсів виражається в рівні продуктивності праці. Продуктивність праці характеризує результативність, плідність і ефективність конкретного виду праці.
Існує система показників продуктивності праці:
1.Обобщающіе показники - середньорічна, середньоденна, середньогодинна вироблення продукції одним робочим, а також середньорічне вироблення продукції на одного працівника у вартісному вираженні.
2.Частние показники - це витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні за один людино-день або людино-годину.
3.Вспомогательние показники - затрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.
Для подальшого опису необхідно пояснити такі терміни як «вироблення» і «трудомісткість»: [7, стор 112]
Вироблення (В) визначається відношенням кількості виробленої продукції (Q) до витрат робочого часу на виробництво цієї продукції (Т), тобто за наступною формулою:
В = Q / Т

Трудомісткість - це величина, зворотна виробітку. Розрізняють трудомісткість нормовану, фактичну і планову.
У ході аналізу продуктивності праці за показником вироблення вирішується ряд завдань:
• дається оцінка виконання плану по продуктивності праці;
• виявляються фактори і визначається розмір впливу їх на продуктивність праці;
• визначаються резерви зростання продуктивності праці;
Показником продуктивності праці, як уже було сказано, є середньорічна вироблення продукції одним працюючим. Величина його залежить не тільки від вироблення робочих, а й від питомої ваги останніх в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості відпрацьованих ними днів і тривалості робочого дня (Мал. 1).
Звідси середньорічна вироблення продукції одним робочим дорівнює добутку наступних факторів:
ГВ = Уд · Д · П · ЧВ
Розрахунок впливу даних факторів виробляємо способом абсолютних величин.
ΔГВуд = ΔУд · Д0 · П0 · ЧВ0
ΔГВд = Уд1 · ΔД · П0 · ЧВ0
ΔГВп = Уд1 · Д1 · ΔП · ЧВ0
ΔГВчв = Уд1 · Д1 · П1 · ΔЧВ

Питома вага робітників у загальній чисельності персоналу (Уд)
Кількість відпрацьованих днів одним робочим за рік (Д)
Рівень кваліфікації робітників
Мотивація праці і т.д.
Техніка, технологія і організація виробництва
Рівень автоматизації і механізації виробництва
Трудовий стаж і вік робітників
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Середньорічне виробництво одного робочого (ГВ)
Середньорічне виробництво одного робочого (ДВ)
Середня тривалість робочого дня, год (П)
Середньогодинна вироблення робітника (ЧВ)
Середньорічне виробництво одного працівника (ГВппп)

Рис 1. Структурно-логічна модель факторної системи продуктивності праці [10, стор 137]
Аналогічним чином аналізується зміна середньорічний вироблення робочого, яка залежить від кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку.
ГВґ = Д · П · ЧВ
ΔГВґд = ΔД · П0 · ЧВ0
ΔГВґп = Д1 · ΔП · ЧВ0
ΔГВґчв = Д1 · П1 · ΔЧВ
Обов'язково аналізується зміна середньогодинної вироблення як одного з основних показників продуктивності праці і чинника, від якого залежить рівень середньоденної і середньорічний вироблення робочих. Для аналізу середньогодинної вироблення скористаємося методикою, розробленою, Н.А. Русак, згідно з якою величина цього показника залежить від факторів, пов'язаних зі зміною трудомісткості продукції та вартісної її оцінки. Для розрахунку впливу факторів на середньогодинну вироблення використовується спосіб ланцюгової підстановки. Крім планового і фактичного рівня середньогодинної вироблення, необхідно розрахувати три умовних показника її величини. [4, стор 28]
Перший умовний показник середньогодинної вироблення повинен бути розрахований в порівнянних з базисним періодом умовах (за продуктивно відпрацьоване час, при базисній структурі продукції і базисному технічному рівні виробництва). Для цього звітний обсяг виробництва товарної продукції слід скоригувати на величину його зміни в результаті структурних зрушень (ΔВПстр) і кооперованих поставок (ΔВПк.п.), а кількість відпрацьованого часу - на непродуктивні витрати часу (Тн) і надпланову економію часу від впровадження заходів НТП (Пе), яку потрібно попередньо визначити. Алгоритм розрахунку:
ЧВусл1 = (ВП1 + /-ΔВПстр) / (Т1-Тн + /-Пе)
Якщо порівняти отриманий результат з базисним періодом, то дізнаємося, як змінилася середньогодинна вироблення за рахунок інтенсивності праці у зв'язку з поліпшенням його організації, так як інші умови наближені до базисного періоду.
Другий умовний показник відрізняється від першого тим, що при його розрахунку витрати праці не коригуються на Те:
ЧВусл2 = (ВП1 + /-ΔВПстр) / (Т1-Тн)

Різниця між отриманими і попереднім результатом покаже зміна середньогодинного виробітку за рахунок надпланової економії часу у зв'язку з впровадженням заходів НТП ΔЧВТе.
Третій умовний показник відрізняється від другого тим, що знаменник не коригується на непродуктивні витрати часу:
ЧВусл3 = (ВП1 + /-ΔВПстр) / Т1
Різниця між третім і другим умовним показником відображає вплив непродуктивних витрат часу на рівень середньогодинної вироблення ΔЧВТн
Якщо ж порівняти третій умовний показник з фактичним, то дізнаємося, як змінилася середньогодинна вироблення за рахунок структурних зрушень виробництва продукції ΔЧВстр
Велику роль у вивченні впливу факторів на рівень середньогодинної вироблення грають прийоми кореляційно-регресійного аналізу. У багатофакторну кореляційну модель середньогодинної вироблення можна включити такі чинники: фондоозброєність або енергоозброєність праці; відсоток робітників, які мають вищу кваліфікацію або середній тарифний розряд робітників, середній термін служби устаткування, частку прогресивного обладнання в загальній його вартості і т.д. Коефіцієнти рівняння множинної регресії показують, на скільки рублів змінюється середньогодинна вироблення при зміні кожного факторного показника на одиницю в абсолютному вираженні.
Для того щоб дізнатися, як за рахунок цих чинників змінилася середньорічна вироблення робочих, необхідно отримані прирости середньогодинної вироблення помножити на фактичну кількість відпрацьованих людино-годин одним робітником у поточному періоді: [8, стор.215]

ΔГВґxi = ΔЧВxi · Д1 · П1
Для визначення впливу їх на середньорічну вироблення працівника потрібно отримані прирости середньорічний вироблення робочих помножити на фактичну питому вагу робітників у загальній чисельності ППП:
ΔГВxi = ΔГВґxi · УД1
Щоб розрахувати вплив цих факторів на зміну обсягу випуску продукції, приріст середньорічний вироблення працівника за рахунок і-го фактора слід помножити на фактичну середньоспискову чисельність ППП:
ΔВПxi = ΔГВxi · ППП1
Або зміна середньогодинного виробітку за рахунок i-го чинника помножити на фактичну величину тривалості робочого дня, кількості відпрацьованих днів одним працівником за рік, питомої ваги робітників у загальній чисельності працівників у середньооблікової чисельності працівників підприємства:
ΔВПxi = ΔЧВxi · П1 · Д1 · Уд1 · ППП1

Глава 2. Аналіз використання трудових ресурсів у ВАТ «Калугапутьмаш»
2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Калугапутьмаш»
Повне офіційне найменування товариства - відкрите акціонерне товариство «Калузький завод шляхових машин і гідроприводів» (скорочено - ВАТ «Калугапутьмаш»).
Засновано комітетом з управління державним майном (Розпорядження № 223-р от23 березня 1993 року. Зареєстровано адміністрацією Жовтневого району м. Калуги, постанова № 128 від до квітня 1993р.) Відповідно до Указу Президента РФ «Про організаційні заходи щодо перетворення державних підприємств, добровільних об'єднань державних підприємств в акціонерні товариства »від 1 липня 1992 р . № 721.
Товариство є юридичною особою, права і обов'язки юридичної особи суспільство прийняло з дня реєстрації. Товариство має печатку із своїм найменуванням, фірмовий знак (символіку), розрахунковий та інші рахунки в національній та іноземній валюті в установах банків.
Основний вид діяльності товариства: - виробництво та ремонт (всі види ремонтів) продукції виробничо-технічного призначення: важких шляхових машин для залізниць, гідроприводів та іншої промислової продукції.
ВАТ «Калугапутьмаш» спеціалізується на випуску наступних основних видів продукції:
машини для будівництва та ремонту шляхів, їх поточного утримання, в тому числі укладальні крани (КК), шляхові рейкозварювальні машини (ПРСМ), виправно-подбірочно-рихтувальні машини (ВВР),
вироби загальномашинобудівного застосування, в тому числі гідроприводи і гідроавтоматика (ГП), нафтопромислове та геологоразведовальное устаткування (ТТК),
запасні частини до залізничного транспорту, колійних машин,
товари народного споживання.
Це основний асортимент продукції, який не змінюється протягом багатьох років.
Питома вага продукції в обсязі виробництва товарної продукції за 2006 рік склав:
1. Шляхові машини
67,8%
2. Гідроприводи і гідроавтоматика
14,7%
3. Запчастини колійних машин
7,8%
4. Запчастини залізничного транспорту
4,9%
5. Кооперовані поставки
2,8%
6. Інші роботи
2,0%
Обсяг виробництва товарної продукції за 2006 рік склав 1321641 тис. крб. Темп росту до відповідного періоду минулого року в порівнянних цінах склав 99,4%.
Чисельність промислово-виробничого персоналу на 2006 рік склала 3019 чол., З них робітників-тисяча вісімсот шістьдесят три чол., А керівників, фахівців і службовців-1156 чол.
Основна мета товариства - отримання прибутку.
Ціноутворення формується відповідно до чинного законодавства.
Статутний капітал ВАТ «Калугапутьмаш» становить 135872 тис. крб., Який розділений на звичайні акції в кількості 1220420 штук, Номінальна вартість 1 акції - 111,332 руб. Всі акції іменні.
Кожна акція дає право одного голосу на акціонерних зборах.
Вищий орган управління суспільством - збори акціонерів.
Керівництво поточною діяльністю товариства здійснюється одноосібним виконавчим органом - правлінням. Генеральний директор здійснює одночасно функції голови правління. До компетенції виконавчого органу можна адресувати питання керівництва діяльністю Товариства, за винятком питань, віднесених до компетенції загальних зборів акціонерів.
ВАТ «Калугапутьмаш» - складна система, яка складається з декількох десятків цехів основного і допоміжного виробництва і багатьох відділів, які розробляють деталі, вузли, машини (відділ головного конструктора, відділ головного металурга тощо) запроваджують розробки, удосконалюючи технологію (відділ головного технолога ), контролюють процес виготовлення та якість комплектуючих і готових виробів (відділ технічного контролю), обслуговують устаткування (відділи головного механіка, енергетика, метролога та ін.)
Головне в управлінні таким великим підприємством як ВАТ «Калугапутьмаш» - узгодження діяльності всіх його підрозділів у досягненні спільної мети - отримання прибутку. У зв'язку з цим на перший план виходить управління витратами підприємства в цілому.
2.2 Аналіз забезпеченості підприємства ВАТ «Калугапутьмаш» трудовими ресурсами
У даному розділі проведемо аналіз складу чисельності робітників за категоріями персоналу, проаналізуємо якісний склад персоналу за рівнем кваліфікації і проілюструємо динаміку про рух персоналу.
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається шляхом порівняння фактичної кількості працівників за категоріями і професіями з плановою потребою.

Таблиця 1
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами на 2006 р .
Категорія працівників
Чисельність, чол.
Відсоток забезпеченості,%
План.
Факт.
Середньооблікова чисельність ППП
3416
3019
88,3
У тому числі робітники
2147
1863
86,7
З них:
-Відрядники
878
793
90,3
-Повременщики
67
59
88,1
-Допоміжні
1132
945
83,5
-Учні
70
66
94,3
РСЗ
1269
1156
91,1
З них:
-Керівники
482
479
99,4
-Фахівці
772
664
86,01
-Службовці
15
13
86,7
За даними таблиці 1. можна зробити висновок, що ВАТ «Калугапутьмаш» повною мірою не забезпечено кадрами-88,3%, а відсоток забезпеченості робітниками і взагалі становить - 86,7%, що може призвести до надурочних. Тому, для вирішення цієї проблеми необхідно впровадження нової, більш продуктивної техніки, удосконалення технології та організації виробництва, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, що в кінцевому підсумку призведе до вивільнення кадрів, а як наслідок до зростання продуктивності праці.
Тепер проаналізуємо якісний склад робітників за рівнем кваліфікації (Табл.2)
Таблиця 2
Склад робітників за рівнем кваліфікації
Розряд робітників
Тарифні коефіцієнти
Чисельність робітників на кінець року, чол.
2004 р .
2005 р .
2006 р .
1
2
3
4
5
1
2
3
4
5
Ι
1,00
-
-
-
ΙΙ
1,30
176
171
170
ΙΙΙ
1,69
357
369
371
ΙV
1,96
475
471
467
V
2,27
730
720
715

2,63
113
110
109
Разом
1852
1841
1832
Середній тарифний розряд робітників
4,12
4,12
4,11
Середній тарифний коефіцієнт
2,004
2,005
2,003
= (ΣN · TR) / ΣN = (176.1, 30 +359 · 1,69 +480 · 1,96 +735 · 2,27 +102 · 2,63) /
/ Тисячу вісімсот п'ятьдесят дві = 2,004
= (ΣN · R) / ΣN = (176.2 +359 · 3 +480 · 4 +735 · 5 +102 · 6) / 1852 = 4,12;
Судячи по середньому тарифному розряду та середньому тарифного коефіцієнту робітників, розрахованих за середньозваженою арифметичній, їх кваліфікаційний рівень за звітний рік-2006 практично не змінився в порівнянні з 2004 і 2005 роками. Зауважимо, що чисельність кваліфікованих і висококваліфікованих робітників (IV-VI) знижується з кожним роком, що, на жаль є проблемою всіх виробничих підприємств по всій країні.
Також кваліфікаційний рівень працівників залежить значною мірою від віку, стажу роботи, освіти і т. д. Проаналізуємо зміну в складі робочих за цими ознаками (Табл.3).
Таблиця 3
Якісний склад трудових ресурсів підприємства
Показник
Чисельність працівників на кінець року, чол.
Питома вага,%
2004 р .
2005 р .
2006 р .
2004 р .
2005 р .
2006 р .
Групи працівників:
За віком, років: до 20
56
71
88
1,9
2,4
2,9
від 20 до 30
458
474
505
16,4
16,6
16,8
від 30 до 40
440
428
415
15,6
14,8
13,7
від 40 до 50
808
858
809
28,7
29
26,8
від 50 до 60
914
956
1019
32,4
31,6
33,8
старше 60
142
166
183
5
5,6
6
Разом
2818
2953
3019
100
100
100
За освітою:
незакінчена середня
311
336
340
11
11,3
11,4
середня, середня спеціальна
1783
1874
1928
63,2
63,4
64,2
Вища
724
743
751
25,8
25,3
24,4
Разом
2818
2953
3019
100
100
100
За трудового стажу, років: до 5 років
770
867
943
27,3
29,3
31,2
від 5 до 10
225
210
200
8
7,1
6,7
від 10 до 15
257
254
263
9,1
8,6
8,9
від 15 до 20
495
509
474
17,6
17,4
15,8
понад 20
1071
1113
1139
38
37,6
37,4
Разом
2818
2953
3019
100
100
100
Як видно з таблиці 3 чисельність працівників збільшується з кожним роком. Проте чисельність молодих співробітників, у порівнянні з працівниками похилого віку, зростає набагато менше, що говорить про проблему, пов'язану з браком молодих кадрів. Тому підприємству необхідно розробляти програми щодо залучення молодих кадрів, пов'язані в основному із збільшенням заробітної плати, а також з поліпшенням умов праці. Що стосується рівня освіти, то тут особливих змін не відбувається: найбільша чисельність працівників, які отримали середню та середню спеціальну освіту, що безпосередньо пов'язано з характеристикою підприємства ВАТ «Калугапутьмаш» та її родом діяльності.
Трудовий стаж працівників зростає, але переважним є стаж вище 20 років, який підтверджує те, що на підприємстві велика чисельність людей похилого віку.
Відповідальним етапом в аналізі використання підприємства кадрами є вивчення руху робочої сили, наведене в таблиці 4.

Таблиця 4
Дані про рух персоналу
Показник
2004 р .
2005 р .
2006 р .
Чисельність ППП на початок року, чол.
2880
2934
3002
Прийняті на роботу
358
401
344
Вибули
304
333
301
У тому числі: за власним бажанням
201
187
174
звільнені за порушення трудової дисципліни
66
71
58
Чисельність персоналу на кінець року
2934
3002
3045
Середньооблікова чисельність персоналу
2920
2978
3019
Коефіцієнт обороту з прийому працівників
0,12
0,13
0,11
Коефіцієнт обороту з вибуття працівників
0,1
0,11
0,09
Коефіцієнт плинності кадрів
0,09
0,08
0,07
Коефіцієнт сталості кадрів
0,88
0,87
0,9
1) Коефіцієнт обороту з прийому (Кпр):
Kпр = Nпр / Nппп = 358/2920 = 0,12;
2) Коефіцієнт обороту з вибуття (Кв):
Kв = Nув / Nппп = 304/2920 = 0,1;
3) Коефіцієнт плинності кадрів (КТК):
Kтк = Nув.с.д / Nппп = (201 +66) / 2920 = 0,09;
4) Коефіцієнт сталості кадрів (Кпс):
Kпс = Nпвп / Nппп = (2880-304) / 2920 = 0,88.
З аналізу руху робочої сили видно, що по ВАТ «Калугапутьмаш» коефіцієнт обороту по прийому в 2004 - 2006 р . вище коефіцієнта з вибуття. Також спостерігається зменшення коефіцієнта плинності кадрів, а коефіцієнт сталості кадрів зростає з кожним роком.
Збільшилася і кількість працівників, які працювали на підприємстві весь рік. За власним бажанням у 2006 році звільнилося на 13 осіб менше в порівнянні з 2005 р . і на 27 осіб порівняно з 2005 р . Кількість звільнених за порушення трудової дисципліни (прогули, запізнення і ін) в 2006 р . на 13 осіб менше ніж у 2005р. Це говорить, що в останній рік дисципліни на підприємстві приділялася велика увага.
Можна зробити висновок про те, що працівники в цілому задоволені умовами праці та рівнем заробітку.
На ВАТ «Калугапутьмаш» існує напруженість в забезпеченні підприємства трудовими ресурсами, яка може бути знята за рахунок більш повного використання наявної робочої сили, зростання продуктивності праці працівників і, як було вище сказано, впровадження нової, більш продуктивної техніки, удосконалення технології та організації виробництва, комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів.
2.3 Аналіз використання фонду робочого часу на ВАТ «Калугапутьмаш»
Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним робітником за аналізований період часу, а також за рівнем використання фонду робочого часу.

Таблиця 5.
Використання трудових ресурсів підприємства на 2006 р .
Показник
Значення показника
Зміна (+,-)
План.
Факт.
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)
2147
1863
-284
Відпрацьовано днів одним робочим за рік (Д)
219
211,9
-7,1
Відпрацьовано годин одним робітником за рік (Ч)
1708
1610,2
-97,8
Середня тривалість робочого дня (П), год
7,8
7,6
-0,2
Загальний фонд робочого часу (ФРВ), люд.-год
3667505,4
3000249,7
-667255,7
На підприємстві ВАТ «Калугапутьмаш», фактичний ФРВ менше планового на 667255,7 год, у тому числі за рахунок зміни:
а) чисельності робітників
ΔФРВчр = (ЧР1 - ЧР0) · Д0 · П0 = (1863-2147) · 219 · 7,8 =- 485128,8 ч.;
б) кількості відпрацьованих днів одним робочим
ΔФРВд = (Д1 - Д0) * ЧР1 * П0 = 1863 · (211,9 - 219) · 7,8 = -103172,94 ч.;
в) тривалості робочого дня
ΔФРВп = (П1 - П0) * Д1 * ЧР1 = 1863 · 211,9 · (7,6 - 7,8) = -78953,94 ч.
Як видно з наведених даних, підприємство використовує наявні ресурси недостатньо повно. У середньому одним робочим відпрацьований 211,9 днів замість 219, у силу чого цілоденні простої на одного робітника збільшилися на 7,1 днів, а на всіх - на 1504,49 днів, або 11735,022 год (1504,49 · 7,8 ).
Істотні і внутрішньозмінні втрати робочого часу: за один день вони склали 0,2 год, а за всі відпрацьовані дні усіма робітниками - 78953,94 год (1863 · 211,9 · 0,2).
Загальні втрати робочого часу - 90688,962 год (11735,022 + 78953,94), або 3% (78953,94 + 3000249,7).
Графіком роботи підприємства встановлено 2 вихідних дні. Трудовий кодекс встановлює тривалість робочого дня - 8 год (при п'ятиденному робочому тижні), 10 свят та 10 скорочених передсвяткових дня.
Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу зіставляють дані фактичного і планового балансу робочого часу (таблиця 6).
Таблиця 6
Аналіз використання фонду робочого часу на 2006 р .
Показник
На одного робітника
Зміна
План.
Факт.
На 1 робочого
На всіх робочих
1
2
3
4
5
Календарне кількість днів
365
365
-
-
У тому числі: святкові і вихідні дні
115
115
-
-
Номінальний фонд робочого часу, дні
250
250
-
-
Неявки на роботу, дні
31
38,1
+7,1
+13227,3
У тому числі: Щорічні відпустки
21
24
+3
+5589
Відпустки по навчанню
0,5
0,5
-
+1863
Відпустки по вагітності та пологах
2,5
2,8
+0,3
+49,2
Додаткові відпустки з дозволу адміністрації
3
5
+2
+3726
Хвороби
4
3,5
-0,5
-931,5
Прогули
-
4
+4
+7452
Простої
-
0,5
+0,5
+931,5
Явочний фонд робочого часу, дні
219
211,9
-7,1
-13227,3
Тривалість робочої зміни, год
8
8
-
+1863
Бюджет робочого часу, год
1752
1695,2
-56,8
-105818,4
Передсвяткові Скорочені дні, год
7
7
-
+1863
Внутрішньозмінні простої, год
37
78
+41
+76383
Корисний фонд робочого часу, год
1708
1610,2
-98,7
-183878,1
Понаднормово відпрацьований час, год
-
17
+17
+31671
Непродуктивні витрати робочого часу, год
-
2
+2
+3726

Втрати робочого часу, як випливає з таблиці, можуть бути викликані різними об'єктивними і суб'єктивними обставинами.
На ВАТ «Калугапутьмаш» велика частина втрат [(3726 + 7452 + 931,5) · 7,8 + 76 383 = 170837,1)], викликана суб'єктивними факторами: додаткові відпустки з дозволу адміністрації, прогули, простої, - що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їх рівнозначно вивільненню 100 працівників (170837,1: 1708).
Також на підприємстві істотні і непродуктивні витрати праці (витрати робочого часу в результаті виготовлення забракованої продукції та виправлення шлюбу, а також у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу) - вони становлять 3726.
Резерв збільшення виробництва продукції на підприємстві становить
ΔВП = ПРВ · ЧВ0 = (170837,1 + 3726) · 344,5 = 6013,6 ​​тис.руб.
2.4 Аналіз продуктивності праці на ВАТ «Калугапутьмаш»
У даному розділі проведемо факторний аналіз продуктивності праці, а також наведемо розрахунок впливу структури продукції на зміну фонду робочого часу.
Скористаємося вихідними даними для проведення факторного аналізу продуктивності праці, наданими за 2006 рік.
Таблиця 7
Вихідні дані для факторного аналізу продуктивності праці
Показник
Значення показника
Зміна
План.
Факт.
Середньорічна чисельність ППП
3416
3019
-397
У тому числі робочих
2147
1863
-284
Питома вага робітників у загальній чисельності працівників (Уд)
0,62
0,61
-0,01
Відпрацьовано днів одним робочим за рік (Д)
219
211,9
-7,1
Відпрацьовано годин усіма робітниками, год
3667505,4
3000249,7
-667255,7
Середня тривалість робочого дня, год (П)
7,8
7,6
-0,2
Виробництво продукції в цінах базового періоду, тис. руб.
1263577
1321641
+58064
Середньорічне виробництво одного працівника, тис. руб.
369,8
437,7
+67,9
Вироблення робітника: середньорічна, тис. руб. (ГВ)
588,5
709,4
+120,9
Середньоденна, руб. (ДВ)
2687,2
3347,8
+660,6
Середньогодинна, руб. (ЧВ)
344,5
440,5
+96
Непродуктивні витрати часу (Тн), чол-год
-
3726
-
Надпланова економія часу за рахунок впровадження заходів НТП (Пе), чол-год.
-
51000
-
З даних таблиці видно, що середньорічна вироблення одного працівника, зайнятого в основному виробництві, збільшилася на 67,9 тис. руб., В тому числі за рахунок зміни:
а) питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу підприємства
ΔГВуд = ΔУд · Д0 · П0 · ЧВ0 = (-0,01) · 219 · 7,8 · 344,5 = -5,8 тис. руб.;
б) кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік
ΔГВд = Уд1 · ΔД · П0 · ЧВ0 = 0,61 · (-7,1) · 7,8 · 344,5 = -11,6 тис. руб.;
в) тривалості робочого дня
ΔГВп = Уд1 · Д1 · ΔП · ЧВ0 = 0,61 · 211,9 · (-0,2) · 344,5 =- 8,9 тис. руб.;
г) середньогодинної вироблення робочих
ΔГВчв = Уд1 · Д1 · П1 · ΔЧВ = 0,61 · 211,9 · 7,6 · 96 = 94,3 тис. руб.;
Тепер проаналізуємо зміна середньорічний вироблення робочого:

ГВґ = Д · П · ЧВ.
ΔГВґд = ΔД · П0 · ЧВ0 = (-7,1) · 7,8 · 344,5 = -19,1 тис. руб.;
ΔГВґп = Д1 · ΔП · ЧВ0 = 211,9 · (-0,2) · 344,5 = -14,5 тис. руб.;
ΔГВґчв = Д1 · П1 · ΔЧВ = 211,9 · 7,6 · 96 = +154,6 тис. руб.
Разом +120,9 тис. руб.
За даними ВАТ «Калугапутьмаш» ВПО = 1263577 тис. крб., ΔВПстр = 1321641 - 1200398 = 121243 тис. руб., Тобто за рахунок зміни структури виробництва збільшився і випуск продукції у вартісному вираженні на 121243 тис. руб.
ЧВусл1 = (ВП1 + /-ΔВПстр) / (Т1-Тн + /-Те) = (1321641 +121243) / (3000249,7-3726 +51000) = 473,4 руб.
Розглянемо як змінилася середньогодинна вироблення за рахунок інтенсивності праці у зв'язку з поліпшенням його організації.
ΔЧВінт = 473,4-344,5 = 129 руб.
ЧВусл2 = (ВП1 + /-ΔВПстр) / (Т1-Тн) = (1321641 +121243) / (3000249,7-3726) = 481,5 руб.
Зміна середньогодинної вироблення за рахунок надпланової економії часу у зв'язку з впровадженням заходів НТП:
ΔЧВТе = 481,5-473,4 = 8,1 руб.
ЧВусл3 = (ВП1 + /-ΔВПстр) / Т1 == (1321641 +121243) / 3000249,7 = 480,9 руб.
Вплив непродуктивних витрат часу на рівень середньогодинного виробітку:
ΔЧВТн = 480,9-481,5 =- 0,6 руб.
Якщо ж порівняти третій умовний показник з фактичним, то дізнаємося, як змінилася середньогодинна вироблення за рахунок структурних зрушень виробництва продукції:
ΔЧВстр = 440,5-480,9 =- 40,4 руб.
Таким чином, всі фактори, за винятком третього, надали позитивний вплив на зростання продуктивності праці робітників підприємства.
Середньорічне виробництво робітників:
ΔГВґxi = ΔЧВxi · Д1 · П1.
ΔГВґінт = ΔЧВінт · Д1 · П1 = 129 · 211,9 · 7,6 = 208 руб.
ΔГВґТе = ΔЧВТе · Д1 · П1 = 8,1 · 211,9 · 7,6 = 13 руб.
ΔГВґТн = ΔЧВТн · Д1 · П1 = (-0,6) · 211,9 · 7,6 =- 0,1 руб.
ΔГВґстр = ΔЧВстр · Д1 · П1 = (-40,4) · 211,9 · 7,6 = -65,4 руб.
Середньорічне виробництво працівника:
ΔГВxi = ΔГВґxi · УД1.
ΔГВінт = ΔГВґінт · УД1 = 208 · 0,61 = 127 руб.
ΔГВ Те = ΔГВґ Те · УД1 = 13 · 0,61 = 8 крб.
ΔГВ Тн = ΔГВґ Тн · УД1 = (- 0,1) · 0,61 = -0,07 руб.
ΔГВ стр = ΔГВґ стор · УД1 = (-65,4) · 0,61 =- 40 руб.
Зміна обсягу випуску продукції:
ΔВПxi = ΔГВxi · ППП1.
ΔВПxi = ΔЧВxi · П1 · Д1 · Уд1 · ППП1.
ΔВПінт = ΔЧВінт · П1 · Д1 · Уд1 · ППП1 = 129 · 7,6 · 211,9 · 0,61 · 3019 = = 382 265 руб.
ΔВП Те = ΔЧВ Те · П1 · Д1 · Уд1 · ППП1 = 8,1 · 7,6 · 211,9 · 0,61 · 3019 = = 24 022 руб.
ΔВП Тн = ΔЧВ Тн · П1 · Д1 · Уд1 · ППП1 = (-0,6) · 7,6 · 211,9 · 0,61 · 3019 =- 1779 руб.
ΔВП стр = ΔЧВ стор · П1 · Д1 · Уд1 · ППП1 = (-40,4) · 7,6 · 211,9 · 0,61 · 3019 =- 119817 крб.
Таблиця 9
Результати факторного аналізу
Фактор
ΔЧВхi
ΔГВґxi
ΔГВппп
ΔВПxi
1.Чісленность персоналу
-
-
-
-199186,1
2.Середньорічна виробіток одного працівника
-
-
-
294990,1
Разом
-
-
-
+58064
2.1.Удельний вага робітників
-
-
-5,8
-17510,2
2.2.Колічество відпрацьованих днів одним робочим за рік
-
-19,1
-11,6
-35020,4
2.3.Продолжітельность робочого дня
-
-14,5
-8,9
-26869,1
2.4.Ізмененіе середньогодинної вироблення робочих
-
+154,6
+94,3
+284691,7
Разом
-
+120,9
+67,9
+205292
2.4.1.Організація виробництва (інтенсивність праці)
+129
+208
+127
+382265
2.4.2.Повишеніе технічного рівня виробництва
+8,1
+13
+8
+24022
2.4.3.Непроізвольние витрати робочого часу
-0,6
-0,1
-0,07
-1779
2.4.4.Структура виробництва
-40,4
-65,4
-40
-119817
Разом
+96,1
+154,6
+94,3
+284691,7
З таблиці 9 видно, які фактори надали позитивний, а які негативний вплив на зміну показників продуктивності праці і випуск продукції. На аналізованому підприємстві великі невикористані можливості рівня даних показників пов'язані з цілоденні, внутрішньозмінних і непродуктивними втратами робочого часу, що потрібно враховувати при плануванні та організації виробництва в майбутньому.

Глава 3. Рекомендації з проведення ефективного використання трудових ресурсів
3.1 Оцінка ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві ВАТ «Калугапутьмаш»
Велике значення для оцінки ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу (відношення прибутку до середньоспискової чисельності ППП).

ПРПУ-прибуток від реалізації продукції і послуг,
СчППП - середньооблікова чисельність ППП.
Факторну модель даного показника можна представити наступним чином:

де Rппп - рентабельність персоналу;
П - прибуток від реалізації продукції;
ППП - середньооблікова чисельність промислово-виробничого
персоналу;
В - виручка від реалізації продукції;
ВП - вартість випуску продукції в поточних цінах;
Цей взаємозв'язок можна представити схематично (рис 2.).

SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рентабельність персоналу
(Rппп)
Середньорічне виробництво продукції одним працівником (ГВ)
Частка реалізованої продукції в загальному обсязі її випуску (ДРП)
Рентабельність продажів (Rоб)

Рис. 2. Структурно-логічна факторна модель рентабельності персоналу
Дана модель дозволяє встановити, наскільки змінилася прибуток на одного працівника за рахунок рівня рентабельності продажів, питомої ваги виручки в загальному обсязі продуктивності праці.
Таблиця 10
Дані для факторного аналізу рентабельності персоналу на 2006 р
Показник
Значення показника
Зміна
План.
Факт.
Прибуток від реалізації продукції, тис. руб.
206011
226089
+20078
Валовий обсяг виробництва продукції в поточних цінах звітного року, тис. руб.
1263577
1435166
+171589
Виручка від реалізації продукції, тис. руб.
1120886
1420086
+299200
Середньооблікова чисельність працівників, чол.
3416
3019
-397
Рентабельність продажів,%
18,38
15,92
-2,46
Питома вага продажу у вартості виробленої продукції
0,8870
0,9894
+0,1024
Середньорічне виробництво продукції одним працівником (в поточних цінах), тис. руб.
369,9
475,3
+105,4
Прибуток на одного працівника, тис. руб.
60,31
75,9
+14,5

Дані таблиці 10 свідчать про те, що прибуток на одного працівника на ВАТ «Калугапутьмаш» збільшилася на 14,5 руб., В тому числі за рахунок зміни:
а) продуктивності праці
ΔRппп = ΔГВ · Д рп 0 · Rоб 0 = 105,4 · 0,8870 · 18,38 / 100 = 17,2 тис.руб.
б) питомої ваги реалізованої продукції в загальному її випуску
ΔRппп = ГВ1 · ΔД рп · Rоб 0 = 475,3 · 0,1024 · 18,38 / 100 = 8,9 тис.руб.
в) рентабельності продажів
ΔRппп = ГВ1 · Д рп 1 · ΔRоб = 475,3 · 0,9894 · (-2,46) / 100 =- 11,6 тис.руб.
Дана модель зручна ще тим, що дозволяє пов'язати чинники зростання продуктивності праці з темпами зростання рентабельності персоналу. Для цього зміна середньорічний вироблення продукції за рахунок i-го фактора (табл.9) потрібно помножити на базовий рівень рентабельності продажів і базовий питома вага реалізованої продукції в загальному її випуску.
Таблиця 11
Розрахунок впливу чинників зміни річного виробітку на рівень рентабельності персоналу
Фактор
Розрахунок впливу
Зміна прибутку на одного працівника, тис. грн.
Питома вага робітників у загальній чисельності персоналу
ΔГВуд · Д рп 0 · Rоб 0 = (-5,8) · 0,887 · 18,38 / 100
-0,94
Кількість відпрацьованих днів одним робочим за рік
ΔГВд · Д рп 0 · Rоб 0 = (-11,6) · 0,887 · 18,38 / 100
-1,9
Середня тривалість робочого дня
ΔГВп · Д рп 0 · Rоб 0 = (-8,9) · 0,887 · 18,38 / 100
-1,5
Середньогодинна вироблення
ΔГВчв · Д рп 0 · Rоб 0 = 94,3 · 0,887 · 18,38 / 100
+15,4
Рівень відпускних цін
ΔГВц · Д рп 0 · Rоб 0 = (475,3-437,7) · 0,887 · 18,38 / 100
+6,1
Разом
+17,16
За допомогою таблиці ми бачимо, які фактори вплинули на зміну розміру прибутку на одного працівника. Позитивний результат надали середньогодинна вироблення і рівень відпускних цін. А негативний результат впливу окремих факторів можна розглядати як невикористаний резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві.
3.2 Управлінські рішення, спрямовані на ефективне використання трудових ресурсів на підприємстві
Провівши аналіз даного підприємства, можна прийти до висновку, що ВАТ «Калугапутьмаш» є прибутковим і стабільно функціонуючим. Однак, як і на будь-якому іншому підприємстві, на ВАТ «Калугапутьмаш» існують проблеми, пов'язані з ефективним використанням трудових ресурсів.
Недостатнє забезпечення підприємства трудовими ресурсами, брак молодих кадрів, істотні непродуктивні витрати праці, неповне використання наявних трудових ресурсів, втрати робочого часу, пов'язані з простоями та прогулами, недостатня тривалість робочого дня.
Однак ці проблеми можуть бути вирішені за рахунок:
залучення і розміщення нових співробітників. За даними таблиці 11 (стор.37) видно, що питома вага робітників у загальній чисельності персоналу чинить негативний вплив на зміну розміру прибутку на одного працівника (-0,94), це говорить про необхідність залучення робітників.
Наприклад, підприємство збільшує кількість робочих місць на 200 чол.
Таким чином, резерв збільшення випуску продукції за рахунок створення додаткових робочих місць (множення приросту робочих місць (Р ↑ КР) на середньорічну вироблення одного робочого звітного періоду (ГВ1):
Р ↑ ВП = Р ↑ КР · ГВ1 = 200 · 709,4 = 142 тис.руб.
2) більш повного використання наявної робочої сили, за рахунок:
- Гнучкої роботи з кадрами; з аналізу використання фонду робочого часу видно: простої становлять 931,5, в той же час понаднормово відпрацьований час - 31671; це говорить про те, що на одній ділянці працівники повністю не завантажені, а на іншому - є понаднормові. Поліпшення використання робочого часу, а саме: його суворий контроль, збільшення середньої тривалості робочого дня, приведуть до того, що ефективність працівника буде більш високою, собівартість продукції знизиться, а рентабельність продажів зросте (на ВАТ «Калугапутьмаш» вона становить (-2,46 )).
- Професійного навчання, підготовки і перепідготовки працівників; створення умов для постійного підвищення кваліфікації і постійного розширення виробничого профілю працівників, що істотно зменшить непродуктивні витрати праці на підприємстві.
- Також сутність проведення комплексу зусиль, спрямованих на зниження тривалості простоїв обладнання повинна грунтуватися не тільки на оновлення парку обладнання, але й на підвищення кваліфікації та оптимізація праці ремонтників, з метою поліпшити якість ремонту обладнання. І додаткового введення матеріальної зацікавленості у зменшенні тривалості простоїв обладнання у всіх, від яких це залежить.
3) впровадження нової, більш продуктивної техніки, удосконалення технології та організації виробництва, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, що призведе до вивільнення кадрів і росту продуктивності праці;
Наприклад за рахунок придбання лазерної установки різання металу фонд робочого часу скорочується на 5%, тоді резерв приросту середньогодинної вироблення за рахунок проведення даного заходу (Р ↑ ЧВxi) можна розрахувати і за такою формулою:
Р ↑ ЧВ = ((Р ↓ ФРВxi) / (100-Р ↓ ФРВxi)) · ЧВ1,
де Р ↓ ФРВxi - відсоток відносного скорочення фонду робочого часу за рахунок проведення певного заходу.
Р ↑ ЧВ = ((5) / (100-5)) · 440,5 = 23,2 руб.
Для визначення резерву збільшення випуску продукції необхідно виявлений резерв зростання середньогодинної вироблення помножити на запланований фонд робочого часу всіх робітників:
Р ↑ ВП = Р ↑ ЧВ · ФРВв
Р ↑ ВП = 23,2 ∙ 3667505,4 = 85086125,3 руб.
4) проблема нестачі молодих кадрів на ВАТ «Калугапутьмаш», може бути усунена за рахунок:
- Виплати додаткових стипендії студентам окремих спеціальностей, в яких зацікавлено саме підприємство, з наступним відпрацьовуванням на ньому, певну кількість років за відповідним договором;
- Надання відомчого житла молодим сім'ям.
- За допомогою створення сприятливих умов праці, і його оплати, що включає різні надбавки, доплати, премії і т.д.

Висновок
У літературі, що охоплює останні 7 років, досить повно освячені питання теорії відтворення та використання робочої сили і трудових ресурсів. Наведені пропозиції по даній темі спрямовані на пошук раціональних шляхів використання трудових ресурсів. У ринкових відносинах між процесами виробництва продукції та використання трудових ресурсів, робочої сили, персоналу підприємства існує таке ж рівновагу, як між попитом і пропозицією, витратами і результатами, доходами підприємства і рівнем життя працівників. Будь-яка діяльність персоналу підприємства повною мірою повинна відповідати існуючому механізму ринкових трудових відносин у сучасному виробництві та забезпечувати високий ріст продуктивності праці.
На основі теоретичних аспектів аналізу трудових ресурсів мною було проаналізовано використання трудових ресурсів на підприємстві ВАТ «Калугапутьмаш»:
- Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, що становить 88,3%, тому необхідно залучення нових співробітників, таким чином, резерв збільшення випуску продукції за рахунок створення додаткових робочих місць складе 142 тис. руб.
- Використання фонду робочого часу, який несе істотні втрати, пов'язані з простоями та прогулами, недостатньою тривалістю робочого дня
- Продуктивність праці. План по продуктивності праці за 2006 рік виконаний на 109,3%. Вироблення одного працюючого склала 438 тис. руб.
Також були розроблені відповідні рекомендації з проведення ефективного використання ресурсів на даному підприємстві, в ході яких було проаналізовано оцінка ефективного використання трудових ресурсів на підприємстві ВАТ «Калугапутьмаш».
На основі проведеного аналізу було виявлено, що збільшити вироблення продукції на ВАТ «Калугапутьмаш» можна, підвищивши технічний рівень виробництва, впровадивши нові технології. Структурні зрушення в асортименті, витрати робочого часу непродуктивного властивості також впливають на продуктивність праці. Якщо на підприємстві ВАТ «Калугапутьмаш» приділяти велику увагу організації виробництва, його вдосконалення, оптимізації розміщення продуктивних сил, завантаження наявного обладнання, забезпечення ритмічності виробничого процесу, скорочення втрат робочого часу, підвищення кваліфікації робітників, удосконалення оплати праці, то зростання продуктивності праці буде мати місце. Із зростанням продуктивності праці частина робітників буде вивільнятися, і їх можна буде використовувати на інших ділянках виробництва готової продукції, тим більше, що в наш час саме кваліфікована робоча сила в дефіциті.

Список літератури
1. Трудовий кодекс РФ .- М.: Омега-Л, 2007 .- 269 с.
2. Берзінь І.Е., Пікунова С.А., Фалько С.Г. Економіка підприємства: Навч .- М.: Дрофа, 2003 .- 368 с.
3. Волков О.І., Дев'яткін О.В. Економіка підприємства (фірми): підручник 2-е вид., Видавнича група НОРМА-ИНФРА-М, 2003-455 с.
4. Власова В.М. Аналіз ефективного використання трудових ресурсів підприємства і витрат на оплату праці: Учеб .- М. Фенікс ,2005-221 с.
5. Генкін Б. М. Економіка і соціологія праці: Учеб., 3-е вид., Доп. - М. НОРМА-ИНФРА-М, 2001 .- 448 с.
6. Л . Т. Гітляровская, Д.В. Лисенко. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності: навч .- М. ТК Велбі, изд-во Проспект, 2006 .- 360 с.
7. О.В. Грищенко. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства: Учеб., - М. Обчислюємо. шк., 2004. - 387 с.
8. Лаврухіна Н.В. Економіка підприємства (методичний посібник). Калузький філія МГТУ ім. Н. Е. Баумана-2003-100с.
9. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Учеб. Посібник для Вузів / під ред. проф. Н.П. Любушина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 471 С.
10. Петров В.І. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства / / Сучасне управління: Навч .- М.: Дрофа, 2004. - 256 с.
11. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник.-3-е изд., Перераб. І доп.-М.: ИНФРА-М, 2006.-425с.
12. Стражева В.І. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник-К.: «Екоперспектіва», 1999 .- 354с.
13. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. - М.: Инфра-М, 2003.-333 с .- (Серія «Вища освіта»).
14. Журнал «Вісник Санкт-Петербурзького університету», - 2006, № 5-с.22-24.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
296кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз та оцінка використання трудових ресурсів на ВАТ Калугапутьмаш 2
Оцінка ефективності використання трудових ресурсів підприємства та шляхи її підвищення на прикладі ВАТ
Аналіз демографічної ситуації та оцінка використання трудових ресурсів Росії
Аналіз використання трудових ресурсів
Аналіз використання трудових ресурсів
Аналіз наявності та використання трудових ресурсів
Аналіз ефективності використання трудових ресурсів
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві 2
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru