Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві на прикладі ЧУП 15

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Реферат
Тема дипломної роботи «Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві (на прикладі ЧУП« Цветліт »)».
Обсяг роботи 72с. Робота містить 4 рисунка, 12 таблиць, 5 діаграм і додатки. У роботі використано 50 джерел літератури.
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ, ПРИБУТОК, СОБІВАРТІСТЬ, виручка від реалізації, маржинальний аналіз, ТОЧКА беззбитковий обсяг продажу, ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ.
Об'єктом дослідження є розрахунок і аналіз рентабельності виробництва і реалізації продукції, аналіз рентабельності капіталу підприємства.
Метою дипломної роботи є розкриття сутності рентабельності як найважливішого економічного показника діяльності підприємства, а також проведення аналізу рентабельності підприємства і виявлення можливостей збільшення її рівня.
У процесі виконання роботи на ЧУП «Цветліт» проведено комплексний аналіз практики розрахунку рентабельності виробництва і реалізації продукції та розроблено пропозиції щодо підвищення рівня рентабельності підприємства, що слід віднести до елементів наукової новизни, що містяться в дипломній роботі.
Перший розділ присвячено розгляду сутності рентабельності, тут же визначені фактори підвищення рентабельності.
У другому розділі проведено аналіз рентабельності виробництва, реалізації та капіталу, а також розглянуто аналіз маржинального доходу і точки беззбитковості.
У третьому розділі розкрито методику розрахунку резервів збільшення прибутку і рентабельності, визначено шляхи підвищення рентабельності на підприємстві.
Область практичного застосування результатів дипломного дослідження - ЧУП «Цветліт».
Автор роботи підтверджує, що наведений цифровий матеріал правильно і об'єктивно відображає стан досліджуваного процесу, а всі запозичені з літератури та інших джерел теоретичні та методологічні положення і концепції підтверджуються відповідними посиланнями на наукові праці.

Зміст
Введення
1. Економічна сутність та значення рентабельності в ринковій економіці
1.1 Сутність рентабельності
1.2 Показники рентабельності
1.3 Фактори підвищення рентабельності
2. Аналіз рентабельності обсягу виробництва ЧУП «Цветліт»
2.1 Економіко-організаційна характеристика об'єкта дослідження
2.2 Аналіз рентабельності
2.3 Аналіз маржинального доходу і точки беззбитковості
2.4 Аналіз показників рентабельності капіталу
3. Напрями підвищення рівня рентабельності ЧУП «Цветліт»
3.1 Методика розрахунку резервів збільшення прибутку і рентабельності
3.2 Шляхи підвищення рентабельності на підприємстві
Висновок
Список використаних джерел
Програми

Введення
У сучасних економічних умовах діяльність кожного господарського суб'єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, зацікавлених в результатах його функціонування.
Щоб забезпечувати виживання підприємства в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, перш за все, вміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства так і існуючих потенційних конкурентів. Найважливіше значення у визначенні фінансового стану підприємства полягає в своєчасному і якісному аналізі фінансово-господарської діяльності.
Метою будь-якого підприємства є прибуток, вона ж відповідно є і найважливішим об'єктом економічного аналізу. Проте сам розмір прибутку не може охарактеризувати ефективність використання підприємством своїх ресурсів. Одним з основних показників характеризують ефективність роботи підприємства є рентабельність. Рентабельність, в загальному сенсі, характеризує доцільність витрачених ресурсів у ставленні до щойно придбаним (прибутку) ресурсів. Тому важливо розраховувати показники рентабельності на підприємстві і аналізувати їх динаміку. У цьому і полягає актуальність теми дипломної роботи.
Метою дипломної роботи є розкриття сутності рентабельності як найважливішого економічного показника діяльності підприємства, а також проведення аналізу рентабельності підприємства і виявлення можливостей збільшення її рівня.
На підставі поставленої мети, конкретизуємо завдання:
визначити зміст і значення рентабельності в ринковій економіці;
провести аналіз рентабельності виробництва;
провести аналіз маржинального доходу і точки беззбитковості;
на основі аналізу визначити основні напрями підвищення рентабельності на підприємстві.
Поставлені мета і завдання зумовили структуру дипломної роботи, яка складається з трьох розділів. Перший розділ присвячено розгляду сутності рентабельності, тут же визначені фактори підвищення рентабельності. У другому розділі проведено аналіз рентабельності виробництва, реалізації продукції та капіталу, а також розглянуто аналіз маржинального доходу і точки беззбитковості. У третьому розділі розкрито методику розрахунку резервів збільшення прибутку і рентабельності, визначено шляхи підвищення рентабельності на підприємстві.
Об'єктом дослідження є приватне унітарне підприємство «Цветліт».
В якості методів дослідження обрано аналіз і синтез, діалектики, сходження від загального до приватного, аналіз літературних джерел, широко вивчена періодична література відповідного спрямування. Використано також методи аналізу господарської діяльності підприємства.
На основі праць вчених, таких як Савицька Г. В., Єрмолович Л.Л., Грузинів В.П., Волков О.В. і ряду інших були розкриті теоретичні питання, а також за допомогою річної бухгалтерської звітності ЧУП «Цветліт» аналізувалася рентабельність виробництва даного підприємства.

1. Економічна сутність та значення рентабельності в ринковій економіці
1.1 Сутність рентабельності
Орієнтація вітчизняної економіки на ринкові відносини зажадала перегляду ставлення до рентабельності, що обумовлено її особливим місцем у системі господарювання.
Рентабельність виступає як економічна категорія, оцінний результативний показник, цільовий орієнтир, інструмент розрахунку чистого доходу суспільства, джерело формування різних фондів.
Рентабельність - це відносний показник, що визначає рівень прибутковості бізнесу.
Рентабельність більш повно, ніж прибуток відображає остаточні результати господарювання, так як її величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами.
Якщо підприємство отримує прибуток, воно вважається рентабельним. Показники рентабельності, застосовувані в економічних розрахунках, характеризують відносну прибутковість.
Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства можуть оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників [48, с.608].
Так за допомогою показників першої групи можна проаналізувати динаміку різних показників прибутку (балансової, прибутку від реалізації, робіт, послуг, що залишилася в розпорядженні підприємства) за ряд років. Такі розрахунки будуть мати швидше арифметичний, ніж економічний сенс (якщо при цьому не використовуються відповідні способи перерахунку в порівнянні ціни). При цьому слід зазначити, що для отримання більш об'єктивних результатів слід розраховувати показники з урахуванням інфляційних процесів.
Відносні показники менше піддані впливу інфляції, оскільки являють собою різні співвідношення прибутку і вкладеного капіталу, або прибутку і виробничих витрат.
За абсолютною сумі прибутку не завжди можна судити про рівень прибутковості підприємства, тому що на її розмір впливає не лише якість роботи, але й масштаби діяльності. Тому для характеристики ефективності роботи підприємства поряд з абсолютною сумою прибутку використовують відносний показник - рівень рентабельності.
Ці характеристики найбільш доцільно розглядати відносно інших тимчасових періодів. Абсолютні цифри самі по собі несуть трохи інформації. Лише знаючи динаміку їх зміни, можна більш вірогідно судити про роботу підприємства.
В умовах ринкових відносин велика роль показників рентабельності продукції, що характеризують рівень прибутковості (збитковості) її виробництва. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують відносну прибутковість підприємства, вимірювану у відсотках до витрат коштів чи капіталу з різних позицій.
Основними функціями рентабельності є [43, с.215]:
облікова;
оцінна;
стимулююча.
Як результативний показник вона характеризує ефективність використання наявних ресурсів, успіх (неуспіх) у бізнесі, ріст (зниження) обсягів діяльності.
Рентабельність, будучи кінцевим результатом діяльності підприємства, створює умови для його розширення, розвитку, самофінансування і підвищення конкурентоспроможності.
Поняття «рентабельність» має різні значення з позиції підприємства, споживача, держави. Але у всіх випадках воно означає вигоду. Якщо підприємство працює рентабельно (у нормальних умовах господарювання), то це свідчить про те, що покупець, купуючи товар саме в цьому магазині (або цього виробника), отримує задоволення від покупки (коли в нього є вибір), а держава (суспільство) може за рахунок податків на прибуток підтримувати збиткові об'єкти, вирішувати пріоритетні соціальні завдання.
Наявність рентабельності дозволяє задовольняти економічні інтереси держави, підприємства, працівників і власників. Об'єктом економічних інтересів держави є та частина «прибутку», яку сплачує підприємство у вигляді податку на прибуток і яку суспільство використовує для вирішення соціальних завдань. Економічні інтереси підприємства полягають у збільшенні частки прибутку, що залишається в його розпорядженні. За рахунок цієї рентабельності підприємство вирішує виробничі і соціальні задачі свого розвитку. Інтереси працівників у збільшенні рентабельності зв'язані зі створенням можливостей для поліпшення матеріального стимулювання і підвищення рівня їх соціального розвитку. Власники також зацікавлені в зростанні рентабельності підприємства, тому що тим самим збільшаться дивіденди, забезпечиться збільшення їхнього капіталу [17, с.52].
У гармонійно розвивається суспільстві жоден з перерахованих вище інтересів не має переваги перед іншими. Якщо ж такий взаємозв'язок порушиться на користь будь-чиїх інтересів, то тим самим це приведе до обмеження інтересів інших сторін. Так, зниження зацікавленості підприємства в нарощуванні рентабельності (наприклад, через необгрунтованість податків і відрахувань) приведе до зменшення платежів до бюджету, до заморожування заробітної плати, до нераціонального використання капіталу.
З точки зору бухгалтерського обліку, рентабельність складається з двох складових. Перший компонент - дохід від звичайної (повсякденному) господарської діяльності підприємства (визначається як різниця між валовими доходами від реалізації і витратами обігу). При цьому на величину рентабельності від господарської діяльності впливає відповідна методика обчислення витрат, витрат на утримання персоналу, оцінки вартості основних фондів, запасів та інших складових. Другий компонент - потенційна рентабельність (дохід від володіння цінними паперами, борговими зобов'язаннями і матеріальними цінностями). Різновидом потенційного доходу виступає надзвичайний дохід, який складається з доходу від реалізації активів, безнадійних фінансових зобов'язань, використання сум від прискореної амортизації, резервів.
1.2 Показники рентабельності
Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичної середовища формування прибутку і доходу підприємств. Вони дозволяють дати оцінку фінансових результатів підприємства і, в кінцевому рахунку, його ефективність. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення [45, с.333].
До цих показників зазвичай відносять рівень рентабельності, або коефіцієнт рентабельності, який виражається як відношення того чи іншого виду прибутку до якої-небудь бази. Усі показники рентабельності можуть бути розраховані як на основі балансового прибутку, так і прибутку від реалізації або чистого прибутку. Різні показники відображають різні сторони діяльності підприємства. Цілком природно, що в цілому ефективність роботи підприємства може визначити лише система показників рентабельності. Основні показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:
Рентабельність продукції
Рентабельність продукції можна висловити двома способами. За першим способом рентабельність одиниці продукції (Рпрод) визначається відношенням прибутку (П) до собівартості (С) [41, с.313]:
Рпрод = П / С * 100 (1.1)
Роль цього показника полягає в тому, що з його допомогою дається оцінка витрат підприємства на одиницю продукції, що випускається, тобто окупність витрат.
Другий спосіб розрахунку показника рівня рентабельності продукції - це розрахунок з урахуванням прибутковості на вкладений капітал [41, с.314]:
Рв.к. = (ВК * УД в.к.) / (Сед * Орнат) * 100 (1.2)
де, Рв.к. - Рентабельність на вкладений капітал; ВК - вкладений в дане виробництво капітал; УД в.к. - рівень дохідності на вкладений капітал, передбачений інвестиційним проектом; Сед - собівартість одиниці продукції; Орнат - обсяг реалізації в натуральному вираженні.
Рентабельність продажів
Рентабельність продажів розраховується за формулою [46, с.297]:
ROS = Пп / В * 100 (1.3)
де, ROS - рентабельність продажів, Пп - прибуток від продажів, В - виручка від продажів.
Рентабельність продажів показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зростання даного показника є наслідком росту цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) або зниження витрат на виробництво при постійних цінах, тобто про зниження попиту на продукцію підприємства, а також більш швидким зростанням цін ніж витрат. Цей показник може слугувати орієнтиром в оцінці конкурентоспроможності продукції, тому що зниження собівартості може означати і падіння попиту на неї.
Даний показник, розрахований на основі чистого прибутку, називають коефіцієнтом чистого прибутку.
Рентабельність активів (або доходів від інвестицій) [48, с.610]:
ROА = П / Аср * 100 (1.4)
де, ROА - рентабельність активів, П - прибуток підприємства, Аср - середня величина активів (майна) підприємства за певний період.
Цей показник може зустрічатися під назвою ROI - рентабельність інвестицій. Він відображає ефективність вкладених у підприємство коштів. Залежно від ситуації може використовуватися той чи інший вид прибутку, але в більшості випадків оцінка ведеться за балансовою і чистого прибутку.
Існує взаємозв'язок між показниками рентабельності активів (майна), оборотністю активів (Коб.акт) і рентабельністю продажів, яку можна представити в наступному вигляді [41, с.315]:
ROА = ROS * Коб.акт. = (П / В) * (В / Аср) = П / Аср (1.5)

Інакше кажучи, прибуток підприємства, отримана з кожної гривні коштів, вкладених в активи залежить від швидкості оборотності засобів і частки чистого прибутку у виручці від обсягу реалізації і середньої величини активів. Уповільнення оборотності може бути викликано як об'єктивними причинами (інфляція, розрив господарських зв'язків), так і суб'єктивними (невмілим керуванням запасами товарно-матеріальних цінностей і станом розрахунків з покупцями, а також відсутністю їх належного обліку).
Зв'язок між трьома ключовими індикаторами представлена ​​в наступній схемі:

Рис. 1.1. Факторна модель рентабельності активів
Зазвичай при аналізі рентабельності активів проводиться аналіз оборотних активів, так як їх вплив на цей показник значно залежить від стану і організації оборотних коштів. Розрахунок ведеться за наступною формулою [47, с.423]:
Ро.а. = ПП / А * 100 (1.6)

де, Ро.а. - Рентабельність оборотних активів, ЧП - чистий прибуток підприємства, А - середня величина оборотних активів.
Підприємство може аналогічним чином розраховувати рентабельність необоротних активів.
Рентабельність акціонерного, або власного капіталу
Даний показник займає особливе місце, тому що відображає віддачу або прибутковість головного засобів, що використовуються підприємством, - власних коштів [47, с.423]:
ROЕ = ПП / СКср * 100 (1.7)
де, ROЕ - рентабельність власного (акціонерного) капіталу; ЧП - чистий прибуток підприємства; СКср - середня величина власного капіталу підприємства за певний період.
Особливість цього показника в тому, що він:
показує ефективність власних коштів, тобто чистий прибуток, отриманий на вкладений карбованець;
ступінь ризику підприємства, що відображає зростання ROЕ.
На основі ROЕ підприємство може прогнозувати темпи зростання свого прибутку. Приріст прибутку в планованому періоді визначається на основі наступного розрахунку [41, с.316]:
ΔП = (ROЕ * Кр.п) / 100 (1.8)
де, ΔП - приріст прибутку в планованому році; Кр.п - коефіцієнт коштів, що спрямовуються на розвиток виробництва з чистого прибутку; відображає частку чистого прибутку, що спрямовується на розвиток виробництва.
У взаємозв'язку з ROЕ може бути використана знаменита формула Дюпона [41, с.317]:

ROЕ = (ПП / У) * (В / Аср) * (Аср / СКср) (1.9)
Дана формула значно розширює аналітичні можливості підприємства, в результаті чого воно має можливість визначити:
динаміку чистого прибутку у виручці від продажу (рентабельність продажів);
ефективність використання активів на основі виручки від продажів і існуючі тенденції (оборотність активів);
структуру капіталу підприємства на основі тієї частки, яка складають в активах власні кошти;
вплив перерахованих вище факторів на ROЕ.
Разом з розрахунком ROЕ підприємствам слід розрахувати рентабельність так званого перманентного капіталу і рентабельність позикового капіталу.
Рентабельність перманентного капіталу встановлюється таким чином [42, с.105]:
Рп.к. = ПП / ПКср * 100 (1.10)
де, Рп.к. - Рентабельність перманентного капіталу; ЧП - чистий прибуток підприємства; ПКср - середня величина власного капіталу і довгострокових кредитів і позик, отриманих підприємством за певний період.
Довгостроковий кредит практично використовується для формування необоротних активів і сприяє вивільненню власних коштів. Тим самим він ніби побічно збільшує власні кошти підприємства. Тому показник рентабельності перманентного капіталу в більш широкому сенсі відображає рентабельність власних коштів підприємства, або, іншими словами, коштів, вкладених у підприємство на тривалий термін.
Аналогічно визначається рентабельність позикових коштів, як довгострокових і короткострокових у цілому, так і окремо короткострокових пасивів.
V. Інші показники рентабельності.
До цієї групи відносяться всі інші показники. Це насамперед показники рентабельності акцій.
Одним з суттєвих показників є показник рентабельності інвестицій [21, с.184]:
Рінв = (Дф.в / ФВ) * 100 (1.11)
де, Рінв - рентабельність інвестицій, Дф.в - доходи від довгострокових і короткострокових фінансових вкладень, ФВ - сума довгострокових і короткострокових фінансових вкладень.
1.3 Фактори підвищення рентабельності
Фактори зростання рівня рентабельності залежать від єдиних економічних процесів і явищ:
вдосконалення системи управління виробництвом в умовах ринкової економіки на основі подолання кризи у фінансово-кредитній і грошовій системах;
підвищення ефективності використання ресурсів підприємствами на основі стабілізації взаємних розрахунків і системи розрахунково-платіжних відносин;
індексація оборотних коштів і чітке визначення джерел їх формування.
Крім цього, підвищення рівня рентабельності досягається за рахунок підвищення прибутку підприємства, тобто за рахунок підвищення обсягу виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг і при одночасному зниженні витрат на виробництво товарів, робіт, послуг.
Зміна економічних показників за будь-який часовий період відбувається під впливом безлічі різноманітних факторів. Різноманіття факторів, що впливають на прибуток, потребує їх класифікації, яка в той же час має важливе значення для визначення основних напрямів, пошуку резервів підвищення ефективності господарювання [17, с.124].
Фактори, що впливають на прибуток, можуть класифікуватися за різними ознаками. Так виділяють зовнішні і внутрішні чинники. До внутрішніх належать чинники, які залежать від діяльності самого підприємства і характеризують різні сторони роботи даного колективу. До зовнішніх факторів відносяться фактори, які не залежать від діяльності самого підприємства, але деякі з них можуть чинити істотний вплив на темпи зростання прибутків та рентабельності виробництва.
У свою чергу внутрішні чинники поділяються на:
виробничі;
позавиробничі.
Позавиробничі чинники пов'язані в основному з комерційною, природоохоронною, претензійної та іншими аналогічними видами діяльності підприємства, а виробничі фактори відображають наявність і використання основних елементів виробничого процесу, що беруть участь у формуванні прибутку, - це засоби праці, предмети праці і сама праця.
По кожному з цих елементів виділяються групи екстенсивних та інтенсивних факторів.
До екстенсивних відносяться чинники, які відображають обсяг виробничих ресурсів (наприклад, зміни чисельності працівників, вартості основних фондів), їх використання за часом (зміна тривалості робочого дня, коефіцієнта змінності обладнання тощо), а також невиробниче використання ресурсів (витрати матеріалів на шлюб , втрати через відходи).
До інтенсивним відносяться фактори, що відображають ефективність використання ресурсів або сприяють цьому (наприклад, підвищення кваліфікації працівників, продуктивності устаткування, впровадження прогресивних технологій) [44, с.79].
У процесі здійснення виробничої діяльності підприємства, пов'язаної з виробництвом, реалізацією продукції і отриманням прибутку, ці фактори знаходяться в тісному взаємозв'язку і залежності.
Первинні фактори виробництва впливають на прибуток через систему узагальнюючих факторних показників більш високого порядку. Ці показники відображають обсяг і ефективність використання їх спожитої частини, що бере участь у формуванні собівартості.
Таким чином, можна зробити висновок, що одні й ті ж елементи процесу виробництва, саме засоби праці, предмети праці і працю, розглядаються, з одного боку, як основні первинні чинники збільшення обсягу промислової продукції, а з іншого - як основні первинні чинники, що визначають витрати виробництва.
Оскільки прибуток являє собою різницю між обсягом виробленої продукції та її собівартістю, то її величина і темпи зростання залежать від тих же трьох первинних чинників виробництва, які впливають на прибуток через систему показників обсягу промислової продукції і витрат виробництва.
На закінчення слід повторити, що рентабельність - це відносний показник, що визначає рівень прибутковості бізнесу. Як відносний показник, рентабельність має переваги над абсолютними показниками, оскільки практично не схильна до впливу інфляції. В даний час розроблено багато різних показників рентабельності, які групують у різні групи. Фактори підвищення рентабельності залежать від єдиних економічних явищ і процесів.

2. Аналіз рентабельності обсягу виробництва ЧУП «Цветліт»
2.1 Економіко-організаційна характеристика об'єкта дослідження
Об'єктом дослідження є приватне унітарне підприємство «Цветліт».
Повне найменування підприємства - Гродненське навчально-виробниче унітарне підприємство «Цветліт» Громадського об'єднання «Білоруське товариство глухих».
Виробниче приватне унітарне підприємство «Цветліт» Громадського об'єднання «Білоруське товариство глухих» розташоване в г.Гродно, по вул. Дзержинського, 94 є юридичною особою, має штампи, печатки, розрахункові та інші рахунки в банку.
Дане підприємство створено на підставі постанови президії Центрального правління Білоруського товариства глухих, зареєстроване рішенням Гродненського облвиконкому від 10.12.1996 року № 461.
Підприємство є приватним підприємством, заснованим на приватній власності ГО «БелОГ». ЧУП «Цветліт» є основним виробничим ланкою ГО «БелОГ» і виробничою базою для професійного навчання та працевлаштування громадян з порушенням слуху.
Основними цілями підприємства є:
захист і сприяння реалізації прав громадян з порушенням слуху та їх інтеграції в сучасному суспільстві (більше 61% їх чисельності промислово-виробничого персоналу);
отримання прибутку для задоволення соціальних і економічних інтересів працівників підприємства та інтересів ГО «БелОГ».
ЧУП «Цветліт» здійснює такі види економічної діяльності:
виробництво промислової трубопровідної арматури;
виробництво технологічної оснастки;
виробництво неелектричних побутових приладів;
виробництво будівельних теслярські та столярних виробів з металу;
виробництво дерев'яної тари;
виробництво готових текстильних виробів;
виробництво спецодягу;
виробництво решти верхнього одягу;
виробництво білизни;
оптова торгівля широким асортиментом товарів без будь-якої конкретизації;
роздрібна торгівля через намети, ларьки, кіоски;
їдальні;
організація перевезень вантажів;
експлуатація і здача в найм власного майна;
діяльність санітарно-культурних установ;
діяльність установ культури клубного типу.
Види діяльності, що підлягають ліцензуванню, здійснюються після отримання відповідних ліцензій.
Статутний фонд підприємства на момент реєстрації складає 1034 мінімальних заробітних плат - 1.499.300.000 (один мільярд чотиреста дев'яносто мільйонів триста тисяч). Поповнення статутного фонду вироблено за рахунок фонду соціального розвитку.
Керівництво ЧУП «Цветліт» здійснюється директором, який призначається президією центрального правління ГО «БелОГ» на умовах контракту строком на 5 років.
На балансі підприємства знаходяться магазин, їдальня, Будинок культури (клуб), спорткомплекс, житловий фонд (гуртожитки).
У 2003 році впроваджено у виробництво 4 найменування нових виробів на суму 267,3 млн. руб., З економічним ефектом близько 73,3 млн. руб.
На підприємстві ведеться робота по впровадженню системи якості серії ІСО-9001.
Облікова чисельність працівників на кінець 2003 року склала 720 осіб (з них інвалідів по слуху 415 чоловік або 57,6%, інвалідів по інших захворювань - 19 осіб, або 2,6%, слабочуючих - 14 осіб, або 1,9%).
За 2003 рік на роботу прийнято 72 особи, а звільнено 54 особи, у тому числі у зв'язку з виходом на пенсію за віком 4 людини, за порушення трудової дисципліни - 6 чоловік.
Середньомісячна номінальна заробітна плата всього персоналу за 2003р. склала 126,7% до рівня 2002р., в тому числі по робочих ППП - 126,3%, службовцям ППП - 129,1%.
З ростом заробітної плати спостерігається зростання продуктивності праці. У 2003р. вона знизилася в порівнянні з плановим показником на 1025 тис. руб. (14941-13916). Темп росту склав 107,4%.
За 2003 рік обсяг реалізованої продукції склав 11434100 тис. крб., Що на 36,89% вище в порівнянні з 2002 роком. Витрати на виробництво і реалізацію продукції в 2003 році склали 8777489 тис. крб., Що на 14,52% вище в порівнянні з 2002 роком. За 2003 рік прибуток від реалізації склала 1467039 тис. крб., Що на 290439 тис. руб. більше, ніж за 2002 рік. Темп приросту прибутку від реалізації склав 24,68%. Рентабельність виробництва продукції у 2003 році склала 20,16%, що на 1 пункт нижче у порівнянні з 2002 роком. Рентабельність реалізації продукції в 2003 році знизилася на 2,26 пункту в порівнянні з 2002 роком і склала 16,35%.
ЧУП «Цветліт» активно експортує свою продукцію, про що свідчать дані табл. 2.1. У цілому в 2003 році обсяг експорту продукції зріс порівняно з 2002 роком на 29244,4 тис. крб. Основним покупцем-імпортером є Російська Федерація. Серед інших країн ЧУП «Цветліт» експортує свою продукції також до Німеччини, Молдови, Болгарії і Румунії.
Таблиця 2.1. Дані про поставки продукції на експорт за 2002-2003 роки (тис. крб)
Показник Дані за Відхилення
2002 2003
Поставлено продукції на експорт, за все, в тому числі: 7270,1 36514,5 29244,4
Росія 2697,1 2778,2 81,1
України 23,9 30,7 1,4
Інші країни 496,3 705,6 209,3
Розподіл прибутку за 12 місяців 2003 року на ЧУП «Цветліт» здійснювалася за такою схемою:
Сума податку, що залишається в розпорядженні підприємства у зв'язку з пільговим оподаткуванням, що підлягає використанню за цільовим призначенням - 24%:
1.1. Виробничий розвиток - 10%
1.2. Соціальний розвиток - 14%
Відрахування у ЦП ГО «БелОГ» - 20%
Відрахування на поповнення оборотних коштів - 10%
Відрахування на житлове будівництво - 5%
Відрахування на інші соціальні потреби - 22%
Фонд матеріального заохочення - 16%
Резервний фонд - 3%
Фонд розвитку матеріально-технічної бази та придбання основних фондів за рахунок зборів (транспортного та інфраструктури) - 5%
Оскільки на підприємстві працюють інваліди, причому чисельність інвалідів по слуху становить більше 61% від кількості ППП, то підприємство користується пільгами з оподаткування.
У 2003 році звільняються від обкладення податком на додану вартість обороти з реалізації на території Республіки Білорусь товарів (робіт, послуг) власного виробництва (за винятком підакцизних товарів, брокерських та інших посередницьких послуг) платниками податків, у яких чисельність інвалідів становить не менше 50 відсотків від облікової чисельності промислово-виробничого персоналу в середньому за період.
Відрахування в республіканський фонд підтримки виробників сільськогосподарської продукції, продовольства і аграрної науки організації, які використовують працю інвалідів, сплачують у загальному порядку. Від сплати податку з користувачів автомобільних доріг звільняються громадські об'єднання інвалідів, а також створені ними юридичні особи для здійснення своєї статутної діяльності, якщо чисельність інвалідів в цих організаціях становить не менше 50 відсотків від їх облікової чисельності в середньому за звітний період.
Звільняються від сплати податку на прибуток підприємства, що використовують працю інвалідів, якщо чисельність інвалідів в них становить понад 50 відсотків від облікової чисельності в середньому за період.
При визначенні підприємствами облікової чисельності в середньому за період для застосування пільги в спискову чисельність (з урахуванням сумісників) включаються також і працівники, які не перебувають у штаті підприємства (працюючі за договорами підряду, іншими договорами цивільно-правового характеру).
Сума податку, що залишається в розпорядженні підприємств у зв'язку з пільговим оподаткуванням, використовується тільки на виробничий і соціальний розвиток. При недотриманні даних умов сума податку, надана ним у вигляді пільги, стягується до бюджету.
Пільговий порядок оподаткування прибутку підприємств не поширюється на прибуток, отриманий від торгової, торгово-закупівельної та посередницької діяльності.
Дивіденди та прирівняні до них доходи, одержувані товариствами інвалідів від створених ними унітарних підприємств, податком на доходи не оподатковуються.
Підприємства, які використовують працю інвалідів, сплачують надзвичайний податок у розмірі 4% від фонду заробітної плати. Звільняються від обов'язкових відрахувань до державного фонду сприяння зайнятості підприємства громадських організацій інвалідів.
Звільнені від оподаткування податком на нерухомість основні виробничі фонди юридичних осіб Громадського об'єднання "Білоруське товариство глухих", а також відокремлених підрозділів цих юридичних осіб за умови, якщо чисельність інвалідів у зазначених юридичних осіб чи їх відокремлених підрозділах становить не менше 50 відсотків від облікової чисельності в середньому за період.
Від сплати звільняються громадські об'єднання інвалідів, а також створені ними юридичні особи та відокремлені підрозділи цих юридичних осіб, які отримують автомобільні транспортні засоби для здійснення своєї статутної діяльності, якщо чисельність інвалідів в них становить не менше 50 відсотків від їх облікової чисельності в середньому за звітний період.
2.2 Аналіз рентабельності
Рентабельність на відміну від прибутку підприємства, яка б показала ефект підприємницької діяльності, характеризує ефективність цієї діяльності. Рентабельність це відносний показник, який відображає ступінь прибутковості підприємства. Показники рентабельності використовуються в процесі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, прийняття управлінських рішень, рішень потенційних інвесторів про участь у фінансуванні інвестиційних проектів.
У ринковій економіці існує система показників рентабельності. Показники рентабельності об'єднаємо в кілька груп:
показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;
показники, що характеризують рентабельність продажів;
показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.
Рентабельність продукції можна розрахувати як по всій реалізованої продукції, так і по окремих її видах.
Проведемо аналіз рентабельності виробничої діяльності (окупності витрат) і рентабельність продажів ЧУП «Цветліт» за методикою розробленою Савицької Г.В.
Рентабельності виробничої діяльності (окупності витрат) Rз обчислюється шляхом відношення прибутку від реалізації (Прп), або чистого прибутку від основної діяльності (ЧПрп) до суми витрат з реалізованої продукції (ЗРП) [35, с.226]:
Rз = Прп / ЗРП, або Rз = ЧПрп / ЗРП
Рентабельність продажів (обороту) Rоб розраховується діленням прибутку від реалізації продукції робіт і послуг, або чистого прибутку на суму отриманої виручки (В) [36, с.148]:
Rоб = Прп / В, або Rоб = ЧПрп / У
Рівень рентабельності виробничої діяльності (окупності витрат) (Rз), обчислений у цілому по підприємству, залежить від трьох факторів першого рівня: зміни структури реалізованої продукції, її собівартості та середніх цін реалізації.
Факторна модель цього показника має такий вигляд [50, с.456]:
Rз = Прп / ЗРП = f (VРПобщ, Удi, Цi, Сi) / f (VРПобщ, Удi, Сi) (2.1)
де, VРПобщ - обсяг реалізації продукції, Удi - структура реалізованої продукції, Цi - ціна реалізації, Сi - собівартість реалізованої продукції.
Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну рентабельності в цілому по підприємству можна виконати способом ланцюгової підстановки.
Приблизно таким же чином проводиться факторний аналіз рентабельності обороту. Детермінована факторна модель цього показника, обчисленого в цілому по підприємству, має наступний вигляд [35, с.227]:
Rз = Прп / В = f (VРПобщ, Удi, Цi, Сi) / f (VРПобщ, Удi, Цi) (2.2)
де, VРПобщ - обсяг реалізації продукції, Удi - структура реалізованої продукції, Цi - ціна реалізації, Сi - собівартість реалізованої продукції.
Знаючи, з-за яких чинників змінилася прибуток і виручка від реалізації продукції, можна дізнатися їх вплив на зміну рівня рентабельності, послідовно замінюючи базовий рівень кожного чинника даної моделі на фактичний звітного року
На основі даних форми № 2 «Звіту про фінансові результати» за 2003 рік побудуємо таблицю (додаток 1), по якій проведемо аналіз даних показників рентабельності за період 2002-2003 роки.
Результати аналізу наочно представлені в діаграмі 2.1.


Діаграма 2.1. Аналіз показників рентабельності продажів і виробничої діяльності в 2002-2003рр.
З діаграми видно, що в 2003 році рівень рентабельності продажів і рівень рентабельності окупності витрат знизився в порівнянні з 2002 роком.
Так у 2003 році рентабельність окупності витрат знизилася в порівнянні з 2002 роком на 2,3 пункту, розрахована на основі прибутку від реалізації, і на 1,67 пункту, розрахована на основі чистого прибутку.
Рентабельність продажів в 2003 році також знизилася на 1,69 пункту розрахована на основі прибутку від реалізації, і на 1,09 пункту, розрахована на основі чистого прибутку в порівнянні з 2002 роком.
Зниження рівня рентабельності на ЧУП «Цветліт» пояснюється тим, що темпи зростання прибутку від реалізації та чистого прибутку відстають від темпів зростання собівартості товарів, робіт, послуг і виручки від реалізації. Так темп зростання виручки від реалізації склав 139,2%, темп зростання собівартості - 141,9%, у той час як темп зростання прибутку від реалізації склав лише 124,5%, а темп зростання чистого прибутку - 129,8%.
Оскільки собівартість продукції у 2003 році зросла на 41,9% в порівнянні з 2002 роком, а прибуток від реалізації продукції лише на 24,5%, тобто темп зростання собівартості перевищив темп зростання прибутку від реалізації на 17,4 пункту (41,9 - 24,5), тому рівень рентабельності виробничої діяльності знизився на 2,3 пункту. Аналогічно перевищення темп зростання собівартості над темпом зростання чистого прибутку на 12,1 пункту (41,9 - 29,8) призвело до зниження рівня рентабельності на 1,67 пункту.
Тому що темп зростання виручки від реалізації нижче, ніж темпи зростання собівартості продукції, то зниження рівня рентабельності менш значно. Так темп зростання виручки від реалізації перевищив тим зростання прибутку від реалізації на 14,7 пункту (139,2 - 124,5), тому рівень рентабельності продажів знизився на 1,69 пункту в 2003 році порівняно з 2002 роком. І, отже, якщо темп зростання чистого прибутку нижче на 9,4 пункту (139,2 - 129,8), ніж темп зростання виручки від реалізації, то зниження рівня рентабельності продажів відбулося на 1,09 пункту.
Потім слід зробити факторний аналіз рентабельності за кожним видом продукції. Рівень рентабельності окремих видів продукції (Rз) залежить від зміни средньореалізаціоних цін і собівартості одиниці продукції [36, с.149]:
Rз = Пi / Зi = VРПi * (Цi - Сi) / (VРПi * Сi) = (Цi - Сi) / Сi = (Цi / Сi) - 1 (2.3)
де, VРПi - обсяг реалізації продукції окремого виробу, Цi - ціна реалізації, Сi - собівартість реалізованої продукції.
Рівень рентабельності продажів окремих видів продукції (Rоб) залежить від середнього рівня ціни і собівартості виробу:
Rоб = Пi / Вi = VРПi * (Цi - Сi) / (VРПi * Цi) = (Цi - Сi) / Цi = 1 - (Цi / Сi) (2.4)
де, VРПi - обсяг реалізації продукції окремого виробу, Цi - ціна реалізації, Сi - собівартість реалізованої продукції.
Розрахунок їх впливу проводиться також за допомогою прийому ланцюгових підстановок.
ЧУП «Цветліт» в основному випускає продукцію машинобудування і металообробки, а також швейну продукцію. У пояснювальних записках до звіту за 4 квартал 2002 і 2003 року вказані значення рентабельності від виробництва продукції по галузях. Ці дані узагальнені в таблиці 1. в Додатку 2.
Результати аналізу наочно представлені в діаграмі 2.2.

Діаграма 2.2. Аналіз показників рентабельності від виробництва по галузях за 2002-2003 роки (%)
На діаграмі видно, що у порівнянні з 2002 роком у 2003 році відбулося зниження рівня рентабельності від виробництва продукції по галузях. Так рівень рентабельності від виробництва продукції машинобудування і металообробки знизився на 1,04 пункту, а рівень рентабельності від виробництва швейної продукції - на 0,85 пункту.
Зниження рівня рентабельності від виробництва продукції пояснюється, швидше за все, перевищенням темпу зростання виробництва продукції над темпом зростання прибутку підприємства.
Аналіз рівня рентабельності від виробництва продукції і рентабельності реалізації продукції за 2002-2003 роки подано в таблиці 2. (Додаток 2).
Результати аналізу наочно відображає діаграма 2.3.

Діаграма 2.3. Аналіз рівня рентабельності від виробництва продукції і рентабельності реалізації продукції за 2002-2003 роки
На діаграмі видно, що рентабельність від виробництва продукції знизилася в 2003 році на 1 пункт порівняно з 2002 роком, а рентабельність від реалізації продукту на 2,26 пункту.
Зниження рівня рентабельності від виробництва продукції пояснюється перевищенням темпу зростання виробництва продукції над темпом зростання прибутку підприємства.
Зниження рівня рентабельності від реалізації продукції пояснюється скороченням обсягів реалізації продукції. Так якщо станом на 01.01.2003 року на складі готової продукції малося на діючих цінах на суму 324,4 млн. руб., В тому числі залежаний понад один рік на суму 11,8 млн. руб., Вище 2-х років - 0,2 млн. руб., то на 01.01.2004 року було на складі готової продукції в діючих цінах на суму 510,9 млн. руб., в тому числі залежаний понад один рік 254 тис. руб., і понад 2-х років - 2 тис. руб.
При поглибленому аналізі рентабельності підприємства необхідно вивчити вплив чинників другого рівня, від яких залежить зміна средньореалізаціоних цін, собівартості продукції і позареалізаційних результатів.
2.3 Аналіз маржинального доходу і точки беззбитковості
Прибуток служить своєрідним орієнтиром і визначальним критерієм у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності. Тому для успішного розвитку економіки будь-якої організації важливе значення має вивчення співвідношення «собівартість проданих товарів, продукції, робіт і послуг - обсяг реалізації умовно-постійних витрат (комерційних і управлінських витрат) - прибуток». Аналіз взаємозв'язку цих показників, методика проведення якого базується на категорії маржинального доходу і ділення виробничих витрат на змінні і постійні, широко застосовується в країнах з різними ринковими відносинами. Він дозволяє менеджеру і бухгалтеру оцінити ефективність функціонування виробництва, обгрунтувати прийняття управлінських рішень щодо формування фінансових результатів [19, с.129].
Для дослідження комплексу причинно-наслідкових взаємозв'язків розглядається залежність між змінами обсягу реалізації, собівартості проданих товарів, робіт, послуг, умовно-постійних витрат і прибутку від продажів. Прогнозованість співвідношення цих показників залежить від точності визначення факторної моделі загальних витрат, тому проводяться вивчення і оцінка сукупних витрат шляхом використання декількох методів поділу витрат на складові щодо зміни їх динаміки в залежності від обсягу реалізації.
Мета аналізу досліджуваного співвідношення - встановити, що станеться з прибутком, якщо певний рівень виробництва зміниться. Ця інформація є дуже істотною, оскільки дозволяє визначити критичні рівні виробництва, передбачити величину прибутку в плановому періоді, оцінити запас фінансової стійкості та інші показники. Для проведення цього аналізу необхідні обмеження по випуску однорідної продукції (робіт, послуг) і відсутність інфляції.
На закінчення слід зазначити, що хоча для побудови моделі досліджуваних зв'язків методика аналізу співвідношення "витрати - обсяг виробництва - прибуток» спрощує реальні умови, з якими стикається підприємство, тому що модель є абстрактною і будується з урахуванням низки припущень і обмежень, проте такий аналіз необхідний для формування прибутку за рахунок зміни величини змінних і постійних витрат.
Для успішного аналізу залежності "витрати - обсяг виробництва - прибуток» необхідно поділ витрат на постійні та змінні витрати, і використанні категорії маржинальний доход [10, с.97].
Змінні витрати змінюються прямо пропорційно змінюється обсягом і реалізації продукції. Умовно-постійні витрати залишаються незмінними в рамках звітного року.
Маржинальний дохід підприємства - це виручка мінус змінні витрати. Маржинальний дохід на одиницю продукції являє собою різницю між ціною цієї одиниці і змінними витратами на неї. Маржинальний дохід включає в себе постійні витрати і прибуток.
Бухгалтерський підхід передбачає, що постійні витрати залишаються незмінними, а змінні витрати знаходяться в прямій залежності від обсягу реалізованої продукції виробництва. Таким чином, залежність собівартості від реалізації продукції виражається рівнянням прямої лінії [19, с.132]:
y = a + b * x (2.5)
де, y - повна собівартість продукції, a - постійні витрати, b - змінні витрати на одиницю продукції, х - кількість одиниць продукції.
Для знаходження даного рівняння застосовується метод вищої і нижчої точки обсягу реалізації за період.
Проведемо аналіз маржинальний доходу і точки беззбитковості, на основі калькуляції одного з виробів, що випускаються ЧУП «Цветліт» головки вентильної. Вихідні дані:
виробнича потужність - 1000 шт;
ціна одиниці виробу - 656370 крб.;
виручка - 656370 тис. крб.;
постійні витрати - 313123 тис. крб.;
змінні витрати - 326319 тис. крб.;
змінні витрати на одиницю продукції - 326319 крб.
Для проведення маржинальний аналіз можна використовувати аналітичний і графічний способи.
Почнемо з графічного способу. За графіком можна встановити, при якому обсязі реалізації продукції підприємство отримає прибуток, а при якому її не буде. Можна визначити також точку, в якій витрати будуть рівні виручці від реалізації продукції. Вона отримала назву точки беззбиткового обсягу реалізації продукції, або точки окупності витрат, нижче якої виробництво буде збитковим.
Безубиточн6ость - це такий стан, коли бізнес не приносить ні прибутку, ні збитків. Це виручка, яка необхідна для того, щоб підприємство почало отримувати прибуток. Її можна висловити і в кількості одиниць продукції, яку необхідно продати, щоб покрити, витрати після чого кожна додаткова одиниця проданої продукції буде приносити прибуток підприємству.
Для визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства побудуємо графік (рис. 2.1) [25, с.294].

Рис 2.1. Залежність між прибутком, обсягом реалізації продукції та її собівартістю
По горизонталі показується обсяг реалізації продукції у відсотках від виробничої потужності підприємства, або в натуральних одиницях (якщо випускається один вид продукції), або у грошовій оцінці (якщо графік будується для декількох видів продукції), по вертикалі - собівартість проданої продукції і прибуток, які разом складають виручку від реалізації [50, с.398].
При побудові графіка постійні витрати зображуються однією лінією на рівні 313123 тис. руб. Змінні витрати додаються до постійних витрат для побудови лінії сукупних витрат. Отже, повна собівартість при обсязі виробництва 1000 шт. складе:
І = 313123000 + 326319 * 1000 = 639443 тис. руб.
Лінія собівартості будується по двох точках (0; 313 123 000) і (1000; 639 443 000).
Лінія виручки будується також по двох точках (0; 0) і (1000; 65637000).
Прийнятний діапазон обсягів виробництва становить (0; 1000)
Точка, в якій лінія виручки перетинає лінію сукупних витрат, є точкою, де підприємство не отримує прибутку але не несе збитків. Це поріг рентабельності на рівні 948 штук або 622 511 тис. руб. Іншими словами, у нашому прикладі критична точка розташована на рівні 94,8% можливого обсягу реалізації продукції.
Область між лінією виручки від реалізації продукції і лінією повних витрат при обсяг е реалізації нижче порога рентабельності відображає зону збитків, які будуть мати місце при різних рівнях реалізації нижче 948 штук. Подібним чином, якщо рівень реалізації продукції вище точки беззбитковості, область між лініями сукупного доходу та сукупних витрат показує прибуток, одержуваний підприємством в результаті реалізації вище 948 штук виробів.
На рис. 2.1. лінія постійних витрат проведена паралельно горизонтальній осі, а змінні витрати дорівнюють відстані між лініями сукупних і постійних витрат. Маржинальний дохід на графіку дорівнює відстані між лінією виручки і лінією змінних витрат. Різниця між фактичною кількістю реалізованої продукції та беззбитковим обсягом продажу продукції - це зона безпеки (зона прибутку), і чим вона більша вона, тим міцніше фінансовий стан підприємства [25, с.295].
Беззбитковий обсяг продажів і зона безпеки підприємства - основні показники при розробці бізнес-планів, обгрунтуванні управлінських рішень, оцінки діяльності підприємств, визначати і аналізувати які повинен уміти кожний бухгалтер, економіст, менеджер.
Аналітичний спосіб проведення маржинального аналізу, розрахунку точки беззбиткового обсяг продажів і зони безпеки підприємства більш зручний, ніж графічний, тому що виключає необхідність креслити щоразу графік, що досить трудомістко. Можна вивести ряд формул і з їх допомогою розрахувати дані показники, використовуючи наступний алгоритм [35, с.255]:
розрахуємо суму маржинального доходу (Дм):
Дм = Виручка - Перемінні витрати (2.6)
Дм = 656 370 000 - 326 319 000 = 330 051 000 руб.
розрахуємо питому вагу маржинального доходу у виручці (Ду):
Ду = Маржинальний дохід / Виручку (2.7)
Ду = 330 051 000 / 656 370 000 = 0,503
визначаємо точку беззбитковості в натуральних одиницях виміру (Т), помножуючи кількість одиниць продукції в натуральних одиницях виміру (К) на постійні витрати (Н) і розділяючи, отриманий добуток, на маржинальний дохід (Дм):
Т = (К * Н) / Дм (2.8)
Т = (1000 * 313 123 000) / 330 051 000 = 948 штук
визначаємо точку беззбитковості в сумовому вираженні (Т) як частка від ділення постійних витрат (Н) на питому вагу маржинального доходу у виручці (Ду):
Т = Н / Ду (2.9)
Т = 31 3123 000 / 0,503 = 622 511 000 руб.
визначимо зону безпеки (ЗБ) (у%):
ЗБ = (В - Т) / В * 100 або ЗБ = (К - Т) / К * 100 (2.10)
де, В - виручка від реалізації, К - кількість одиниць продукції в натуральних одиницях виміру, Т - поріг рентабельності в суммавом і натуральному виразі відповідно.
ЗБ = (1000 - 948) / 1000 * 100 = 5%
ЗБ = (656370000 - 622 511 000) / 622 511 000 * 100 = 5%
визначимо точку беззбитковості до максимально можливого обсягу реалізації:
Т = Н / Дм * 100 (2.11)
Т = 313 123 000 / 330 051 000 * 100 = 94,8%
розрахуємо поле безпеки (ПБ) як різницю між виробничою потужністю і точкою беззбиткового обсягу продажів:
ПБ = 1000 - 948 = 52 штуки
Якщо ставиться завдання визначити обсяг реалізації продукції для отримання певної суми прибутку, тоді формула буде мати вигляд:

VРП = (А + П) / (р - b) (2.12)
де, VРП - обсяг реалізації продукції, А - постійні витрати, П-сума прибутку, р - ціна виробу, b - змінні витрати в одиниці продукції.
Так для того щоб підприємство отримало прибуток у розмірі 16 928 тис. руб., Йому необхідно випустити 1000 одиниць виробів, тобто
1000 = (313 323 000 + 16 928 000) / (656 370 - 326 319)
Таким чином, провівши аналіз маржинального доходу і точки беззбитковості на прикладі виробництва головки вентильної, можна зробити наступні висновки. Поріг рентабельності зафіксований на рівні 948 штук або 622 511 тис. руб. Критична точка розташована на рівні 94,8% можливого обсягу реалізації продукції. Зона безпеки (зона прибутку) складає лише 5% або 52 штуки виробу. Прибуток, яку може отримати підприємства, використовуючи всю виробничу потужність, тобто 1000 штук складає 16 928 тис. руб.
При підготовці та використанні інформації про беззбитковості необхідно знання припущень, на підставі яких ця інформація підготовлена. Якщо ці припущення не враховувати, то можна зробити серйозні помилки і неправильні висновки при аналізі. Перерахуємо ці важливі допущення [19, с.142]:
Прийнятний діапазон обсягів виробництва продукції. Необхідно пам'ятати, що наведені в цьому розділі формули підходять тільки для тих рішень, які приймаються в межах передбачуваного діапазону. Поза його постійні та змінні витрати на одиницю продукції вже не вважаються постійними, і будь-які результати, отримані в результаті використання формул, які знаходяться в неприйнятному діапазоні виробництва, будуть невірні;
Єдине виріб або постійна структура продажів. При аналізі беззбитковості виходять з того, що виробляється одне найменування виробів;
Прибуток розраховується за змінним витратам. При аналізі припускають, що постійні витрати, що мали місце в даний період, враховуються як витрати цього періоду. Тому використовується розрахунок прибутку за змінним витратам. Якщо прибуток розраховують виходячи з повного розподілу витрат, то необхідно ввести припущення: обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації. В іншому випадку рівень неоплачених товарів змінитися і постійні накладні витрати, враховані за цей період, будуть відрізнятися від фактичних. При повному розподіл витрат тільки тоді, коли обсяг виробництва продукції дорівнює обсягу оплати, сума фактичних постійних накладних витрат буде дорівнює сумі врахованих постійних накладних витрат;
Сукупні витрати і сукупний дохід є лінійними функціями обсягу виробництва. При аналізі вважається, що змінні витрати на одиницю продукції і ціна реалізації постійні. Очевидно, що це припущення дійсно тільки в межах прийнятного діапазону обсягів виробництва, про яке говорилося раніше;
Витрати можна розділити на постійні та змінні становить [19, с.143].
2.4 Аналіз показників рентабельності капіталу
Масштаб величина доходів (прибутку) і капіталу є головною метою будь-якої господарської діяльності в ринкових умовах. Абсолютна величина річного прибутку не дуже переконлива. Тільки у випадку, якщо прибуток зіставляється із середньою загальною вкладеним або оборотним капіталом, можна отримати відомості про те, окупилися чи вкладення капіталу і чи збільшився він. Рентабельність, тобто відношення прибутку до власного, загального або оборотного капіталу, є найважливішим масштабом оцінки величини (сили) доходів підприємства. Слід тому розрізняти:
рентабельність власного капіталу, що інвестується;
рентабельність загального капіталу, тобто рентабельність всього інвестованого капіталу;
рентабельність позикового капіталу.
Рентабельність власного, робочого і загального капіталу розраховується з прибутку від реалізації, чистого і валового прибутку.
У всіх випадках прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) береться за вирахуванням податків від реалізації.
У міжнародній практиці розрізняють дохід на чисту номінальну вартість (ЧНСА), що має два альтернативних варіанти, заснованих на різних інтерпретаціях номінальної вартості активів. Існує чиста номінальна вартість активів [19, с.143]:
ЧНСА = Основний капітал за залишковою вартістю + Поточні активи - Короткострокові зобов'язання (2.13)
або
ЧНСА = Основний капітал (Необоротні активи) + Оборотний капітал (Оборотні активи - Короткострокові зобов'язання) (2.14)
Потім розраховуються коефіцієнти ЧНСА [19, с.144]:
Дохід = Реалізація / ЧНСА (2.15)

Коефіцієнти ЧНСА визначають темп, з яким номінальна вартість активів перетворюється на доходи від продажів. Вони показують здатність активів створювати прибуток.
Проведемо аналіз коефіцієнтів ЧНСА, побудувавши таблицю 2.2, використовуючи дані форми № 1 «Баланс підприємства», а також дані форми № 2 «Звіт про фінансові результати» за 2002 і 2003 роки.
Таблиця 2.2. Аналіз коефіцієнтів чистої номінальної вартості активів за 2002-2003 роки
Показник Дані за Відхилення
2002 2003
Виручка (нетто) від реалізації товарів, робіт, послуг (за мінусом непрямих податків) (млн. крб) 7498 10437 2939
Чистий номінальна вартість активів (млн. крб) 6481,5 8498,5 2017
Коефіцієнт ЧНСА (стор. 1 / стор 2) 1,16 1,23 0,07
Чистий номінальна вартість активів розрахована за середньою арифметичною.
За 2002 рік ЧНСА склав:
ЧНСА = (4454 + 5785 + (1622 - 467) + (2080 - 511)) / 2 = 6481,5 млн. руб.
За 2003 рік ЧНСА склав:
ЧНСА = (5785 + 7640 + (2080 - 511) + (3460 - 1457)) / 2 = 8498,5 млн. руб.
Як видно з таблиці темп, з яким номінальна вартість перетворюється на доходи від продажів, збільшилась у 2003 році в порівнянні з 2002 років на 0,07 пункту (1,23 - 1,16). Це відбулося в результаті того, що збільшилися в абсолютному вираженні виручка від реалізації продукції на 2939 млн. руб. (10437 - 7498), а також чистий номінальна вартість активів на 2017 млн. руб. (8498,5 - 6481,5). Причому, якщо темп зростання виручки від реалізації склав у 2003 році 139,2%, то темп зростання чистого номінальної вартості активів склав 131,12%.
Таким чином, з кожним роком відбувається нарощування темпів, з якими номінальна вартість перетворюється на доходи від продажів і збільшується здатність активів створювати прибуток.
Як показники ефективності використання капіталу, активів застосовуються коефіцієнти, які висловлюють такі відносини [19, с.144]:
ставлення реалізації до загального капіталу (Кі.і.к.р):
Кі.і.к.р = В * 100 / ОКср (2.16)
ставлення реалізації до власного капіталу (Ке.і.с.к):
Ке.і.с.к = В * 100 / СКср (2.17)
ставлення реалізації до робочого капіталу (Кі.р.р):
Кі.р.р = В * 100 / РКср (2.18)
відношення прибутку від реалізації до загального капіталу (Кі.п.к.п):
Кі.п.к.п = Прп * 100 / ОКср (2.19)
відношення прибутку від реалізації до власного капіталу (Кі.с.к.п.р):
Кі.с.к.п.р = Прп * 100 / СКср (2.20)
відношення прибутку від реалізації до робочого капіталу (Кі.р.п.р):
Кі.р.п.р = Прп * 100 / РКср (2.21)
відношення чистого прибутку до загального капіталу (Кі.л.ч.п):
Кі.л.ч.п = ПП * 100 / ОКср (2.22)
відношення чистого прибутку до власного капіталу (Кі.с.к.ч.п):
Кі.с.к.ч.п = ПП * 100 / СКср (2.23)
відношення чистого прибутку до робочого капіталу (Кі.р.п.ч):
Кі.р.п.ч = ПП * 100 / РКср (2.24)
де, В - виручка від реалізації за вирахуванням податків з реалізації, ПРП-прибуток від реалізації, ЧП - чистий прибуток, ОКср - середній загальний капітал, СКср - середній власний капітал, РКср - середній робочий капітал.
Середнє значення капіталу вважається за середньою арифметичною, тобто (Сума на початок + сума на кінець) / 2.
Для проведення аналізу рентабельності капіталу складається табл. 2.3. Дані для розрахунку взяті з форми № 1 «Баланс підприємства», а також форми № 2 «Звіт про фінансові результати» за 2002 і 2003 роки.

Таблиця 2.3. Аналіз показників рентабельності капіталу за 2002-2003 роки

п / п
Показник Дані за Відхилення
2002 2003
1 Виручка (нетто) від реалізації товарів, робіт, послуг (за мінусом непрямих податків), млн. руб. 7498 10437 2939
2 Прибуток від реалізації, млн. руб. 1178 1467 289
3 Чистий прибуток, млн. руб. 1230 1597 367
4 Середній загальний (власний + позиковий капітал), млн. руб. 6481,5 8498,5 2017
5 Середній власний капітал, млн. руб. 6481,5 8498,5 2017
6 Середній оборотний (робочий) капітал, млн. руб. 1362 1786 424
7 Показники ефективності капіталу
7.1 Показники виручки від реалізації продукції на 1 руб. капіталу і коефіцієнти прибутковості, р.:
загального (стор. 1 / стор 4) 1,16 1,23 0,07
власного (стор. 1 / стор 5) 1,16 1,23 0,07
оборотного (стор. 1 / стор 6) 5,51 5,84 0,33
7.2 Показники валового прибутку від реалізації продукції на 1 руб. капіталу і коефіцієнти рентабельності:
загального (стор. 2 / стор 4),% 18,17 17,26 - 0,91
власного (стор. 2 / стор. 5),% 86,48 82,13 -4,35
7.3 Показники чистого прибутку на 1 р. капіталу і коефіцієнти рентабельності:
загального (стор. 3 / стор 4),% 18,97 18,79 - 0,18
оборотного (стор. 4 / стор. 6),% 90,13 89,42 - 0,71
8. Питома вага власного капіталу в загальній його величині (стор. 5 / стор 4),% 100 100 -
9 Прибуток від основної діяльності, млн. руб 1242 1613 371
10 Показники прибутку на 1 р. капіталу і коефіцієнти рентабельності:
загального (стор. 9 / стор 4),% 19,16 18,98 - 0,18
власного (стор. 9 / стор. 5),% 19,16 18,98 - 0,18
оборотного (стор. 9 / стор. 6),% 91,19 90,13 - 0,85
Оскільки ЧУП «Цветліт» не брало аналізовані періоди довгострокових кредитів і позик, то сума середнього загального капіталу та сума середнього власного капіталу збігаються.
Середній власний капітал ЧУП «Цветліт» за 2002 рік дорівнює:
СКср = (5609 + 7354) / 2 = 6481,5 млн. руб.
І середній власний капітал ЧУП «Цветліт» за 2003 рік дорівнює:
СКср = (7354 + 9643) / 2 = 8498,5 млн. руб.
Середній оборотний капітал ЧУП «Цветліт» за 2002 рік становить:
ОКср = ((1622 - 467) + (2080 - 511)) / 2 = 1362 млн. руб.
Середній оборотний капітал ЧУП «Цветліт» за 2003 рік становить:
ОКср = ((2080 - 511) + (3460 - 1457)) / 2 = 1786 млн. руб.
Наочно результати аналізу рентабельності капіталу відображає діаграма 2.4. (Додаток 3).
У цілому, аналізуючи таблицю 2.3. можна сказати, що рентабельність капіталу в 2003 році знизилася в порівнянні з рівнем рентабельності 2002 року. Причому відбулося зниження коефіцієнтів рентабельності розрахованих як за валовим прибутком від реалізації, так і з чистого прибутку і з прибутку від основної діяльності.
Для того, щоб з'ясувати причини зниження рівня рентабельності капіталу розрахуємо темпи зростання економічних показників діяльності підприємства. Для цього побудуємо таблицю 2.4.

Таблиця 2.4. Темпи зростання основних економічних показників діяльності підприємства за 2003 рік
Показник Дані за Темп зростання
2002 2003
Прибуток від реалізації, млн. руб. 1178 1467 124,5
Чистий прибуток, млн. руб. 1230 1597 129,8
Прибуток від основної діяльності, млн. руб 1242 1613 129,9
Середній власний капітал, млн. руб. 6481,5 8498,5 130,98
Середній оборотний (робочий) капітал, млн. руб. 1362 1786 131,12
Дані таблиці 2.4. показують, що темпи зростання середнього власного капіталу та середнього оборотного капіталу за 2003 рік перевищують темпи зростання валового прибутку від реалізації, чистого прибутку і прибутку від основної діяльності. Чим вища різниця між темпами зростання капіталу і темпами зростання прибутку, тим помітніше зниження рівня рентабельності капіталу.
Так перевищення темпу зростання оборотного капіталу порівняно з темпом зростання валового прибутку від реалізації на 6,62 пункту (131,12 - 124,5) призвели до скорочення рівня рентабельності оборотного капіталу на 4,35 пункту (+82,13 - 86,49) в порівнянні з 2002 роком. Або той факт, що тим зростання середнього власного капітал за 2003 рік був вище темпів зростання чистого прибутку на 1,18 пункту (130,98 - 129,8) призвели до зниження рівня рентабельності власного капіталу на 0,18 пункту (18,79 - 18,97).
Таким чином, аналіз рентабельності підприємства передбачає проведення аналізу рентабельності продажів, рентабельності виробничої діяльності та рентабельності капіталу. Прийняття управлінського рішення про обсяги реалізації продукції допоможе зробити аналіз маржинального доходу і точки беззбиткового обсягу продажів. Даний аналіз передбачає визначення порогу рентабельності, при якому підприємство не отримує прибутку від реалізації продукції, але повністю покриває витрати виробництва. А також підприємство отримує інформацію про зону безпеки (зоні прибутку), тобто запасі своєї фінансової стійкості.

3. Напрями підвищення рівня рентабельності ЧУП «Цветліт»
3.1 Методика розрахунку резервів збільшення прибутку і рентабельності
Методика розрахунку резервів збільшення прибутку і рентабельності розроблена Савицької Г. В.
Основні джерела резервів збільшення суми прибутку (які визначаються по кожному виду продукції):
збільшення обсягів реалізації продукції;
зниження її собівартості;
підвищення якості товарної продукції;
реалізація її на більш вигідних ринках і т.д. (Рис. 3.1) [50, с.472]

Рис. 3.1. Основні напрямки пошуку резервів збільшення прибутку від реалізації продукції
Для визначення резервів прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції необхідно раніше виявлений резерв зростання обсягу реалізації (Р ↑ VРП) помножити на фактичний прибуток (П'i ф) у розрахунку на одиницю продукції відповідного виду [35, с.233]:
Р ↑ ПVрп = Σ (Р ↑ VРПi * П'i ф) (3.1)
Основні джерела збільшення резервів виробництва і реалізації продукції наведені на рис. 3.2 [36, с.89]

Рис 3.2. Джерела резервів збільшення обсягу та реалізації продукції
Підрахунок резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості товарної продукції і послуг (Р ↑ Пс) здійснюється наступним чином: попередньо виявлений резерв зниження собівартості (Р ↓ С) кожного виду продукції множиться на можливий обсяг її продажів з урахуванням резервів його росту [35, с. 234]:
Р ↑ Пс = Σ Р ↓ С (VРПi * Р ↑ VРПi) (3.2)
Основними джерелами зниження собівартості продукції (Р ↓ С) є:
збільшення обсягу її виробництва за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства (Р ↑ VВП);
скорочення витрат на виробництво (Р ↓ З) за рахунок підвищення рівня продуктивності т руда, економного використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, устаткування, скорочення непродуктивних витрат, виробничого браку і т.д.
Величина резерву зниження собівартості одиниці продукції може бути визначена за формулою [50, с.163]:
(3.3)
де, Св - можливий (прогнозований) рівень собівартості одиниці продукції;
Сф - фактичний рівень собівартості одиниці продукції;
Зф - фактична сума витрат на виробництво продукції;
Р ↓ З - резерв скорочення витрат на виробництво продукції;
VВПф - фактичний обсяг виробництва продукції;
Р ↑ VВП - резерв збільшення випуску продукції;
Зд - додаткові витрати, необхідні для освоєння резервів збільшення виробництва продукції.
Підрахунок резервів зростання прибутку за рахунок підвищення якості продукції проводиться таким чином: плановану зміну питомої ваги кожного сорту (ΔУдi) множиться на відпускну ціну відповідного сорту (Цi), результати підсумовуються т отримане зміну середньої ціни множиться на планований обсяг реалізації продукції з урахуванням резервів його зростання [35, с.234]:
Р ↑ П = Σ (ΔУдi * Цi) * (VРПi * Р ↑ VРПi) (3.4)
Основні джерела резервів підвищення рівня рентабельності продукції - збільшення суми прибутку від реалізації продукції (Р ↑ П) і зниження її собівартості (Р ↓ С).
Для підрахунку резервів може бути використана наступна формула [36, с.250]:
(3.5)
де, Р ↑ R - резерв зростання рентабельності;
Rв - можливий (прогнозований) рівень рентабельності;
Rф - фактичний рівень рентабельності;
Пф - фактична сума прибутку;
Зф - фактична сума витрат по реалізації продукції;
Р ↑ П - резерв зростання прибутку від реалізації продукції;
VРПв - можливий обсяг реалізації продукції з урахуванням виявлених резервів;
Сiв - можливий рівень собівартості i-х видів продукції з урахуванням виявлених резервів зниження.
Резерв підвищення рівня рентабельності сукупного капіталу може бути визначена за формулою [50, с.461]:

(3.6)
де, БП - сума брутто-прибутку;
Р ↑ БП - резерв збільшення суми брутто-прибутку;
KLф - фактична середньорічна сума основного й оборотного капіталу у звітному періоді;
Р ↓ KL - резерв скорочення суми капіталу за рахунок прискорення його оборотності;
KLд - додаткова сума основного та оборотного капіталу, необхідна для освоєння резервів зростання прибутку.
Основні шляхи прискорення оборотності капіталу такі:
скорочення тривалості виробничого циклу за рахунок інтенсифікації виробництва (використання новітніх технологій, механізації та автоматизації виробничих процесів, підвищення рівня продуктивності праці, більш повне використання виробничих потужностей підприємства, трудових і матеріальних ресурсів тощо);
поліпшення організації матеріально-технічного постачання з метою безперебійного забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами і скорочення часу перебування капіталу в запасах;
прискорення процесу відвантаження продукції і оформлення розрахункових документів;
скорочення часу знаходження коштів у дебіторській заборгованості [1, с.95].
Економічний ефект в результаті прискорення оборотності капіталу виражається у відносному вивільненні коштів з обороту, а також у збільшенні суми виручки і суми прибутку.
Сума вивільнених коштів з обороту в зв'язку з прискоренням оборотності капіталу (-Е) чи додатково залучених коштів з обороту (+ Е) при сповільненні оборотності капіталу
визначається множенням одноденного обороту по реалізації на зміну тривалості обороту (Поб) [35, с.355]:
± Е = Сума обороту (фактична) / Дні в періоді * ΔПоб (3.7)
Збільшення суми прибутку за рахунок зміни коефіцієнта оборотності капіталу можна розрахувати множенням приросту останнього на базовий рівень коефіцієнта рентабельності продажів і на фактичну середньорічну суму оборотного капіталу [35, с.355]:
ΔП = ΔКLоб * Rобф * КLф (3.8)
де, ΔП - збільшення прибутку, ΔКLоб - приріст коефіцієнта оборотності, Rобф - базовий рівень коефіцієнта рентабельності продажів, КLф - фактична середньорічна сума оборотного капіталу.
3.2 Шляхи підвищення рентабельності на підприємстві
Як вже не одноразово зазначалося у цій роботі, основними напрямками підвищення рентабельності підприємства є зниження собівартості виробництва продукції і збільшення виручки від реалізації готової продукції.
Оскільки на ЧУП «Цветліт» значне місце в структурі собівартості займають матеріальні витрати (71,3% у 2002 році і 71,78% у 2003 році) і витрати на оплату праці (22,6% у 2002 році і 21,3% в 2003 році), отже, резерви зниження собівартості продукції слід розглядати саме за рахунок цих статей.
Так як матеріальні витрати становлять значну частку всіх витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) - на аналізованому підприємстві - близько 70%, то ефективність роботи даного підприємства багато в чому визначається раціональним використанням саме матеріалів, сировини, енергетичних ресурсів. Зниження витрати даних витрат на одиницю виробу буде сприяти збільшенню випуску продукції, отже, підприємство зможе отримати додатковий прибуток.
Розглянемо, наскільки ефективно використовуються матеріальні ресурси на ЧУП «Цветліт». У табл. 3.1. представлена ​​динаміка використання матеріальних ресурсів.
Таблиця 3.1. Аналіз динаміки показників використання матеріальних ресурсів
Показники За 2002р. За 2003р. Відхилення
Обсяг продукції, млн р.. 7538843 10569255 3030412
Матеріальні витрати, млн р.. 4459449 6315018 1855569
Матеріаломісткість (стор.2: стор.1), грн. 0,592 0,597 0,05
Матеріаловіддача (стор.1: стор.2), грн. 1,69 1,67 - 0,02
Проаналізувавши результати табл. 3.1., Можна сказати наступне: на аналізованому підприємстві спостерігається збільшення матеріальних витрат на 1 грн. випущеної продукції в 2003 році в порівнянні з 2002 роком. Тобто, якщо у 2002 році на ЧУП «Цветліт» витрачалося 592 руб. на одиницю продукції, то в 2003 році цей показник виріс до 597 руб.
Таким чином, аналіз показує, що підприємству в цілях підвищення ефективності виробництва слід знижувати матеріаломісткість продукції.
Проте дані про економію матеріалів на ЧУП «Цветліт» за 2002-2003 роки показують, що в 2003 році значно скоротилася економія кольорових металів у порівнянні з 2002 роком (табл. 3.2). Так, якщо у 2002 році було зекономлено 9509 кг кольорових металів, на загальну суму 16939 тис. руб., То в 2003 році навіть на половину недостигнуто рівень 2002 року. У 2003 році зекономлено лише 4081 кг кольорових металів на загальну суму 9217 тис. руб.
Таблиця 3.2. Економія матеріалів на ЧУП «Цветліт» за 2002-2003 роки
Показники За 2002р. За 2003р. Відхилення
Кольорові метали, кг 9509 4081 - 5428
Кольорові метали, тис. руб 16939 9217 - 7722
Важливим чинником зростання рентабельності в нинішніх умовах є робота підприємств з ресурсозбереження, що веде до зниження собівартості, а, отже, - до зростання прибутку. Справа в тому, що розвиток виробництва за рахунок економії ресурсів на даному етапі набагато дешевше, ніж розробка нових родовищ і залучення у виробництво нових ресурсів.
Однак на ЧУП «Цветліт» не до кінця виконується програма ресурсозбереження. Про це свідчать дані споживання ресурсів основним виробництвом, наведені в таблиці 3.3
Таблиця 3.3. Дані споживання ресурсів на ЧУП «Цветліт» за 2002-2003 роки
Показники За 2002р. За 2003р. Відхилення
Газ, м3 254145 254637 492
Тепло, Г / кал 258,7 293,87 35,17
Електроенергія, кВатт 15640 16092 452
Вод і стоки, м3 33666 46478 12812
По таблиці 3.3. видно, що в 2003 році відбулося збільшення споживання всіх ресурсів.
Як відомо економіка республіки належить до категорії ресурсозалежний, при цьому матеріало-енергоємність виробленої продукції виявляється в 4-6 разів вище, ніж у зарубіжних конкурентів.
Однією з об'єктивних причин такого стану є високий рівень зносу основних засобів. Станом на 01.01.2004 року знос устаткування становив більше 80%. У структурі основного технологічного устаткування за термінами служби на 01.01.2004 року найбільшу питому вагу (42,9%) займає обладнання терміном служби від 10 до 20 років (діаграма 3.1). Такий стан негативно позначається на ефективності виробництва, якісної та цінової конкурентноздатності виробленої продукції, стан і структуру розрахунків.

Діаграма 3.1. Структура основного технологічного устаткування за термінами служби ЧУП «Цветліт» на 01.01.2004 року
Перехід до ринкових відносин передбачає посилення господарської самостійності підприємств різних форм власності та господарювання, у тому числі і у сфері оплати праці.
Для аналізу складу, пропорцій та динаміки фонду заробітної плати формується аналітична таблиця (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4. Аналіз складу і динаміки коштів фонду заробітної плати
Склад засобів За 2002р. За 2003р. Фактичний темп росту до 2002р.,%
тис. р.. У% до підсумку тис. руб. У% до підсумку
1.Расходи на оплату праці у складі собівартості продукції 1410004 89,53 1934451 91,72 + 2,19
2. Виплати за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства 165000 10,47 174741 8,28 - 2,19
3. Фонд заробітної плати 1575004 100,0 2109192 100,0
Дані таблиці показують, що на ЧУП «Цветліт» відбувається як абсолютне зростання витрат на оплату праці за рахунок собівартості проти попереднього року, так і збільшення їх питомої ваги (на 2,19%) при відносному зниженні виплат за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства .
Слід зауважити, що також на аналізованому підприємстві спостерігалися значні втрати робочого часу в 2002 році склали 595 людино-днів, а це на 40 людино-дня більше, ніж у 2003 році (табл. 3.5). Як видно з таблиці у 2003 році керівництво підприємством вжило всіх заходів щодо зниження прогулів працівниками підприємства. У результаті в 2003 році скоротилися загальні втрати робочого часу, і прогули працівників скоротилися майже на половину.
Таблиця 3.5. Втрати робочого часу ЧУП «Цветліт» за 2002-2003 роки
Причини 2002р. 2003р. Зміна
Простої через відсутність сировини, матеріалів, фінансових коштів - - -
Відпустки з дозволу адміністрації 480 494 +18
Прогули 115 61 - 54
Усього втрат робочого часу 595 555 -40

Збільшення кількості простоїв негативно позначається на ефективності роботи підприємства. Так у 2002 році за рахунок втрат робочого часу підприємство недоотримало продукції на суму 29316 тис. руб., А в 2003 році - на 37230 тис. руб. І якщо простої відбуваються з вини працівників, варто було б знизити винним розмір заробітної плати. Відомо, що заробітна плата (її розмір) є потужним економічним стимулятором діяльності працівника. Таким чином, її зниження (наприклад, позбавлення премії) внаслідок порушення працівником трудової дисципліни змусить його працювати ретельніше з тим, щоб отримати більше власного доходу у вигляді заробітної плати. Завдяки ретельності підвищиться продуктивність праці, а, отже, і ефективність роботи підприємства в цілому.
На закінчення автор пропонує розробити на ЧУП «Цветліт» слід розробити перспективний план заходів щодо зниження матеріальних витрат і зниження витрат на робочих (оплату праці). Відповідно до цього документа підприємству необхідно:
Забезпечити належне оформлення угод по закупівлі матеріалів і комплектуючих з обов'язковим проведенням аналізу ринку пропозицій та обгрунтуванням їх економічної доцільності;
Проаналізувати дрібнооптові закупівлі матеріалів, перш за все, масел, мастил, інструментальних сталей з метою укрупнення заявок і розміщення їх безпосередньо у російських виробників, минаючи білоруських посередників;
Переглянути номенклатуру споживаних матеріалів комплектуючих з метою виключення з калькуляції деталей найбільш дорогих і заміни їх на більш дешеві матеріали;
Оптимізувати доставку матеріалів і комплектуючих шляхом використання великовантажних автомобілів і в необхідних випадках з / д транспорту;
Переглянути нормативи конструкторського та технологічного супроводу виробництва.
Забезпечити виконання оргтехмероприятий, спрямованих на зниження трудомісткості і підвищення продуктивності праці;
Здійснити перегляд застарілих норм виробітку;
Виключити практику використання висококваліфікованих робітників на роботах нізкоразрядних;
Зробити розрахунок пропускної здатності обладнання та представити пропозиції з розшивки "вузьких місць" на виробництві;
Для оновлення парку обладнання застосовувати нові форми інвестування (лізинг);
З метою скорочення коштів на додаткову оплату праці, пов'язану з відхиленнями від технології, не допускати використання у виробництві некондиційних матеріалів і комплектуючих виробів;
Розробити заходи щодо відродження та стимулювання розвитку раціоналізаторського руху на підприємстві;
За рахунок вказаних напрямків у роботі, поліпшення організації виробництва і праці, скорочення простоїв, зменшити фонд заробітної плати робітників заводу.
Таким чином, зниження собівартості має стати головною умовою зростання прибутковості і рентабельності виробництва.
Проте, зростання прибутку досягається і при збільшенні обсягу надходження виручки від реалізації продукції. При визначенні резервів збільшення реалізації продукції необхідно врахувати надпланові залишки готової продукції на складах підприємства і відвантаженої продукції. При цьому слід враховувати і попит на той чи інший вид продукції і реальну можливість її реалізації, а також ризик незатребуваності продукції.
На 01.01.2003 року підприємством було відвантажено і не оплачено готової продукції в діючих цінах на суму 59,6 млн. руб., В тому числі: по Білорусі - 20,9 млн. руб., По Росії - 8,5 млн. руб ., по Німеччині - 30,2 млн. руб. При чому з них заборгованість понад 3-х місяців становила 3,56 млн. руб. і понад 6-місяців до 12 місяців - 3,65 млн. руб.
У 2003 році керівництво підприємства прийняли ряд заходів, які дозволили стягнути експортну виручку, забезпечити своєчасний розрахунок покупців за відвантажену їм продукцію. Все це відбилася на результатах за даними на 01.01.2004 року. Так вартість відвантаженої і не оплаченої продукції скоротилася до 6027 тис. руб., В тому числі по Білорусі - 2288 тис. руб., По Росії - 3739 тис. руб. При чому з них вся заборгованість припадає на термін від 3-х до 6-ти місяців - 491 тис. руб. Як бачимо результати досягнуті значні.
Для подальшого поліпшення роботи з дебіторами автор роботи пропонує керівництву підприємства приймати наступні заходи:
У разі виникнення несприятливих тенденцій проводити перегляд умов договорів, форм платежів і розрахунків з неплатоспроможними партнерами;
Використовувати права реалізації простроченої заборгованості третім особам;
Накладати штрафні санкції покупцям при простроченні оплати відвантаженої їм продукції.
Також важливим резервів підвищення рентабельності на підприємстві є уточнення застосовуваної у фінансовому менеджменті методики управління оборотними коштами.
При перегляді підходів до організації управління оборотними засобами на чільне місце на підприємстві повинно бути поставлено прискорення їх оборотності, в тому числі за рахунок надання права реалізовувати продукцію за мінімальної рентабельності, вдосконалення нормування споживаних ресурсів (в ідеалі - «з коліс»), підвищення матеріальної зацікавленості [3, с.223].
Цей розділ фінансового менеджменту повинен включати управління забезпеченістю найважливіших груп активів, ліквідністю, а також надходженням і витрачанням грошових коштів.
Фактори зміни ефективності використання оборотних коштів на рівні підприємства можуть бути виявлені на основі застосування системи конкретизують і уточнюють показників. До їх числа можуть бути віднесені забезпеченість одиниці виробленої (реалізованої) продукції запасами, а також споживання найважливіших видів ресурсів при виробництві продукції.
Таким чином, основні напрями підвищення рентабельності на ЧУП «Цветліт» полягають у застосуванні нових підходів до управління фінансовими відносинами, а зокрема опора на ініціативу самого керівництва підприємства, облік при оцінці роботи підприємства реальних умов і особливості колективу. Все це створить умови для реального зростання прибутку і рентабельності, підвищення конкурентоспроможності та ефективності виробництва.

Висновок
Якщо підприємство отримує прибуток, воно вважається рентабельним. Показники рентабельності, застосовувані в економічних розрахунках, характеризують відносну прибутковість.
Рентабельність виступає як економічна категорія, оцінний результативний показник, цільовий орієнтир, інструмент розрахунку чистого доходу суспільства, джерело формування різних фондів.
Рентабельність - це відносний показник, що визначає рівень прибутковості бізнесу.
Рентабельність більш повно, ніж прибуток відображає остаточні результати господарювання, так як її величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами.
Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичної середовища формування прибутку і доходу підприємств. Вони дозволяють дати оцінку фінансових результатів підприємства і, в кінцевому рахунку, його ефективність. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.
До цих показників зазвичай відносять рівень рентабельності, або коефіцієнт рентабельності, який виражається як відношення того чи іншого виду прибутку до якої-небудь бази. Усі показники рентабельності можуть бути розраховані як на основі балансового прибутку, так і прибутку від реалізації або чистого прибутку. Різні показники відображають різні сторони діяльності підприємства. Цілком природно, що в цілому ефективність роботи підприємства може визначити лише система показників рентабельності. Усі показники рентабельності можна об'єднати в 5 основних груп: рентабельність продукції, рентабельність продажів, рентабельність активів, рентабельність капіталу та інші показники рентабельності.
Аналіз рентабельності ЧУП «Цветліт» показує, що в підприємство має високий рівень рентабельності близько 20%. Проте в 2003 році в порівнянні з 2002 роком спостерігається зниження рівня рентабельності.
Так у 2003 році рентабельність окупності витрат знизилася в порівнянні з 2002 роком на 2,3 пункту, розрахована на основі прибутку від реалізації, і на 1,67 пункту, розрахована на основі чистого прибутку.
Рентабельність продажів в 2003 році також знизилася на 1,69 пункту розрахована на основі прибутку від реалізації, і на 1,09 пункту, розрахована на основі чистого прибутку в порівнянні з 2002 роком.
Зниження рівня рентабельності на ЧУП «Цветліт» пояснюється тим, що темпи зростання прибутку від реалізації та чистого прибутку відстають від темпів зростання собівартості товарів, робіт, послуг і виручки від реалізації. Так темп зростання виручки від реалізації склав 139,2%, темп зростання собівартості - 141,9%, у той час як темп зростання прибутку від реалізації склав лише 124,5%, а темп зростання чистого прибутку - 129,8%.
Оскільки собівартість продукції у 2003 році зросла на 41,9% в порівнянні з 2002 роком, а прибуток від реалізації продукції лише на 24,5%, тобто темп зростання собівартості перевищив темп зростання прибутку від реалізації на 17,4 пункту (41,9 - 24,5), тому рівень рентабельності виробничої діяльності знизився на 2,3 пункту. Аналогічно перевищення темп зростання собівартості над темпом зростання чистого прибутку на 12,1 пункту (41,9 - 29,8) призвело до зниження рівня рентабельності на 1,67 пункту.
Тому що темп зростання виручки від реалізації нижче, ніж темпи зростання собівартості продукції, то зниження рівня рентабельності менш значно. Так темп зростання виручки від реалізації перевищив тим зростання прибутку від реалізації на 14,7 пункту (139,2 - 124,5), тому рівень рентабельності продажів знизився на 1,69 пункту в 2003 році порівняно з 2002 роком. І, отже, якщо темп зростання чистого прибутку нижче на 9,4 пункту (139,2 - 129,8), ніж темп зростання виручки від реалізації, то зниження рівня рентабельності продажів відбулося на 1,09 пункту.
Аналіз рентабельності по галузях, показав, що рентабельність виробництва продукції у швейній галузі, вище, ніж рентабельність виробництва продукції машинобудування та металообробки. У порівнянні з 2002 роком у 2003 році відбулося зниження рівня рентабельності від виробництва продукції по галузях. Так рівень рентабельності від виробництва продукції машинобудування і металообробки знизився на 1,04 пункту, а рівень рентабельності від виробництва швейної продукції - на 0,85 пункту, і досягли значення на рівні 20,16% і 20,98% відповідно.
Проведений аналіз маржинального доходу і точки беззбитковості на прикладі одного з виробів випускається на ЧУП «Цветліт» (головки вентильної) має наступні результати. При виробничої потужності підприємства 1000 штук поріг рентабельності. Поріг рентабельності зафіксований на рівні 948 штук або 622 511 тис. руб. Критична точка розташована на рівні 94,8% можливого обсягу реалізації продукції. Зона безпеки (зона прибутку) складає лише 5% або 52 штуки виробу. Прибуток, яку може отримати підприємства, використовуючи всю виробничу потужність, тобто 1000 штук складає 16 928 тис. руб.
Зниження рівня рентабельності підприємства у 2003 році в порівнянні з 2002 роком вплинуло і на рівні рентабельності капіталу. Можна сказати, що рентабельність капіталу в 2003 році знизилася в порівнянні з рівнем рентабельності 2002 року. Причому відбулося зниження коефіцієнтів рентабельності розрахованих як за валовим прибутком від реалізації, так і з чистого прибутку і з прибутку від основної діяльності. Причинами зниження рівня рентабельності капіталу стали перевищення темпів зростання середнього власного капіталу та середнього оборотного капіталу за 2003 рік над темпами зростання валового прибутку від реалізації, чистого прибутку і прибутку від основної діяльності. Чим вища різниця між темпами зростання капіталу і темпами зростання прибутку, тим помітніше зниження рівня рентабельності капіталу.
Основні шляхи підвищення рентабельності підприємства полягають в зниження собівартості продукції з одночасним зростанням обсягу виручки від її реалізації. Вивчивши основні статті роботи ЧУП «Цветліт», слід зазначити, що підприємству слід постійно вести роботу в напрямку:
Зниження витрат, перш за все, за рахунок перегляду нормативів конструкторського та технологічного супроводу виробництва, посилення контролю за цінами придбання товарно-матеріальних цінностей, скорочення посередників в матеріально-технічному постачанні та при реалізації готової продукції, проведення заходів з енергозбереження та зниження матеріалоємності;
Зниження транспортно-заготівельних витрат, втрат від браку та технологічних втрат, комерційних витрат;
Впровадження передових технологічних процесів та обладнання;
Підвищення кваліфікації робітників, впровадження багатоверстатного обслуговування, суміщення професій, поліпшення використання робочого часу;
Зниження загальногосподарських і загальновиробничих витрат.
Удосконалення організації управління, автоматизація управлінських процесів забезпечить зниження управлінських витрат.
Для збільшення обсягів виручки від реалізації продукції необхідно впроваджувати нові прийоми роботи з дебіторами, серед яких можна виділити наступні:
У разі виникнення несприятливих тенденцій проводити перегляд умов договорів, форм платежів і розрахунків з неплатоспроможними партнерами;
Використовувати права реалізації простроченої заборгованості третім особам;
Накладати штрафні санкції покупцям при простроченні оплати відвантаженої їм продукції.

Список використаних джерел
1. Абрютина М.С., Грачов А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Учеб. практ. посібник. - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 1998. - 256с.
2. Аналіз господарської діяльності підприємства: Робочий підручник. (Юніта 3: Аналіз фінансово-господарської діяльності) / Розробник. Є.В. Богинський; Сучасний гуманітарний університет. Дистанційна освіта. - М.: Сучасний гуманітарний університет, 2002. - 91с.
3. Аносов В. Про резерви зростання рентабельності на сучасному етапі / / Фінанси. Облік. Аудит. - 2003. - № 9. - С.21-23
4. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 1997. - 248с.
5. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. - М.: Фінанси і статистика, 1998. - 327с.
6. Балобанов І.Т. Фінансовий аналіз і планування господарюючого суб'єкта. - 2-е вид., Доп. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 208с.
7. Басовский Л.Є. Теорія економічного аналізу: Учеб. посібник. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 222с.
8. Бердникова Т.Б. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства: Учеб. посібник. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 215с.
9. Бланк І.А. Торговий менеджмент. - К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. - 408с.
10. Бокшая Н.В. Витрати і результати виробництва / / Веснiк Беларускага Дзяржаўнага еканамiчнага унiверсiтета. - 2002. - № 6. - С. 96-98
11. Бука Л.М. Удосконалення аналізу рентабельності продукції / / Бухгалтерський облік і аналіз. - 1999. - № 12. - С. 21-22
12. Бухгалтерський облік / За ред. Н.І. Ладутько. ─ 2-е вид., Перераб. і доп. ─ Мн.: ФУАінформ, 2001. ─ 832с.
13. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / О.А. Левкович, І.М. Бурцева, Ю.І. Акулич; За заг. ред. О.А. Левковича. ─ Мн.: Амалфея, 2003. - 640с.
14. Бухгалтерський облік / Під. загальною ред. Є.І. Тишкова. ─ Мн. Обчислюємо. шк., 2001. ─ 684с.
15. Бухгалтерський облік: Навчально-методичний посібник / Н.С. Стражева, А.В. Стражев. ─ 10-е вид., Перараб. і доп. ─ Мн.: Книжковий Дім, 2004. - 432с.
16. Виноградова С.М. Комерційна діяльність: Учеб. посібник. - Мн. Обчислюємо. шк., 1998. - 176с.
17. Гончарук О.В. , Книш М.І., Шопенко Д.В. Управління фінансами підприємства: Навчальний посібник. - СПб.: Дмитро Буланін, 2002. - 264с.
18. Цивільний кодекс Республіки Білорусь .- Мн.: Школа підприємця "Амалфея", 1994. - 645с.
19. Єрмолович Л.Л., Сивчик Л.Г., Толкач Г.В., Щітнікова І.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Учеб. посібник для студ. екон. спец. вузів / Під загальною ред. Л.Л. Єрмолович. - Мн.: Інтерпрессервіс; Екоперспектіва, 2001. - 576с.
20. Журавльов В.В., Саврук М.Т. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства / / Ділова інформація. -2001. - № 3. - С.111-123.
21. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства. - 4-е вид., Доп. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 384с.
22. Кравченко Л.І. Аналіз фінансового стану підприємства - Мн.: ВКФ «Екаунт», 1994. - 53с.
23. Коваленко О.М. Оцінка рентабельності продажів і факторів, що впливають на його рівень / / Економіка. Фінанси. Управління. - 2004. - № 2 .- С.10-15
24. Коваленко О.М. Оцінка рентабельності продажів і факторів, що впливають на його рівень / / Економіка. Фінанси. Управління. - 2004. - № 3 .- С.7-16 (закінчення)
25. Крейнина М.М. Фінансовий менеджмент: Учеб. посібник. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2001. - 400с.
26. Ничипорович С. Аналіз і контроль за фінансовим станом суб'єктів підприємницької діяльності / / Вісник Міністерства з податків і зборів. ─ 2004. ─ № 29. ─ С.60-63
27. Ничипорович С. Аналіз і контроль за фінансовим станом суб'єктів підприємницької діяльності / / Вісник Міністерства з податків і зборів. ─ 2004. ─ № 30. ─ С.67-71
28. Ничипорович С. Аналіз і контроль за фінансовим станом суб'єктів підприємницької діяльності / / Вісник Міністерства з податків і зборів. ─ 2004. ─ № 32. ─ С.61-63
29. Про бухгалтерський облік та звітності: Закон Республіки Білорусь, схвалений радою Республіки Білорусь 08.06.2001 року / / Національна економічна газета. - 2001. - № 53. - С.5-10. - (Додаток «Інформбанк»)
30. Про рівень рентабельності товарів (робіт, послуг) організацією та індивідуальних підприємців, включених до державного реєстру суб'єктів господарювання, що займають домінуючі становище на товарних ринках: Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь від 27 лютого 2003 р. № 273 / / Національний реєстр правових актів. - 22.03.2003. - № 5 / 9125
31. Правила з аналізу фінансового стану і платоспроможності суб'єктів господарювання / / Національний реєстр правових актів. - 12.05.2000. - № 8 / 3453
32. Протасов В.Ф. Аналіз діяльності підприємства (фірми): виробництво, економіка, фінанси, інвестиції, маркетинг. - М.: «Фінанси та статистика», 2003. - 536с.
33. Прикіна Л.В. Економічний аналіз підприємства: Учеб. для вузів. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003 .- 407С.
34. Пузанкевіч О. Аналіз фінансового стану підприємства: Основні підходи / / Фінанси. Облік. Аудит. - 2004. - № 8. - С.51-57
35. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 400с. - (Серія «Вища освіта)
36. Савицька Г.В. Методика комплексного аналізу господарської діяльності: Короткий курс. - 2-е вид., Испр. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 303с. - (Серія «Вища освіта»)
37. Сивчик Л. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства з урахуванням нового плану рахунків / / Веснiк Беларускага Дзяржаўнага еканамiчнага унiверсiтета. - 2004. - № 4. - С.40-45
38. Сурін О. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. / / Аудит і оподаткування. - 2001. - № 1. - С.17-20
39. Теорія аналізу господарської діяльності: Підручник для студентів екон. спец вузів. / За заг. ред. Л.І. Кравченко .- 2-е вид., Перераб. і доп .- Мн.: Нові знання, 2003. - 383с.
40. Теорія аналізу господарської діяльності: Підручник для студентів екон. спец вузів. / За заг. ред. В.В. Осмоловського. - Мн.: Нове знання, 2001. - 318с.
41. Управління фінансами: Підручник. / А.А. Володін, Н.Ф. Самсонов. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 503с.
42. Фінансовий менеджмент: Підручник / За ред. Н.Ф. Самсонова. - 2-е вид. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 451с.
43. Шуляк П.М. Фінанси підприємства: Підручник. - 2-е вид. - М.: Видавничий Дім «Дашков і К °», 2000. - 752с.
44. Економіка, організація і планування промислового виробництва: Навчальний посібник для учнів середніх спеціальних навчань. закладів / Т.В. Карпій, В.С. Коржов, Л.А. Селькіна та ін; За заг. ред. Т.В. Карпій. - 3-е изд., Перераб. і доп. - Мн.: Дизайн, ПРО, 2003. - 272 с.
45. Економіка підприємства / В.Я. Хріпач, Г.З, Суша, Г.К. Онопрієнко; Під ред. В. Я. Хріпача. - Мн.: Економпресс, 2000. - 464 с.
46. Економіка підприємства: Підручник / За ред. проф. О.І. Волкова. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 416 с.
47. Економіка підприємства: Підручник для вузів / Під ред. проф. В.П. Грузінова. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998. - 553 с.
48. Економіка підприємства: Підручник для вузів / Л.Я. Аврашко, В.В. Адамчук, О.В. Антонова та ін; Під ред. проф. В.Я. Горфінкеля, проф. В.А. Швандара. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998. - 742 с.
49. Економіка підприємства: Учеб. посібник для студентів економічних спеціальностей вузів / За заг. ред. Н.А. Алексєєнко. - Львів: ГГТУ ім. П.О. Сухого, 2003. - 156 с.
50. Економічний аналіз: Підручник для студ. екон. спец вузів. / Г.В. Савицька. - 9-е изд., Испр. - Мн.: Нове знання, 2004. - 640с.

Додаток 1
Аналіз показників рентабельності продажів і рентабельності виробничої діяльності за 2002-2003 роки (млн. крб)

п / п
Показник Дані за Відхилення
2002 2003
1 Виручка (нетто) від реалізації товарів, робіт, послуг (за мінусом непрямих податків) 7498 10437 2939
2 Собівартість реалізації товарів, робіт, послуг 6293 8932 2639
3 Прибуток від реалізації 1178 1467 289
4 Чистий прибуток 1230 1597 367
5 Рентабельність виробничої діяльності (окупності витрат)%:
6 з прибутку від реалізації (стор. 3 / стор 2) 18,72 16,42 -2,3
7 з чистого прибутку (стор. 4 / стор 2) 19,55 17,88 -1,67
8 Рентабельність продажів (обороту)%:
9 з прибутку від реалізації (стор. 3 / стор. 1) 15,71 14,06 -1,65
10 з чистого прибутку (стор. 4 / стор. 1) 16,4 15,31 -1,09

Додаток 2
Таблиця 1. Аналіз показників рентабельності від виробництва по галузях за 2002-2003 роки (%)
Показник Дані за Відхилення
2002 2003
Рентабельність від виробництва продукції:
машинобудування і металообробки 21,2 20,16 -1,04
швейної продукції 21,83 20,98 -0,85
Таблиця 2. Аналіз рівня рентабельності від виробництва продукції і рентабельності реалізації продукції за 2002-2003 роки
Показник Дані за Відхилення
2002 2003
Рентабельність від виробництва продукції 21,16 20,16 -1,0
Рентабельність від реалізації продукції 18,61 16,35 -2,26

Додаток 3
Діаграма 2.4

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Диплом
248.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві на прикладі ЧУП 11
Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві на прикладі ЧУП 5
Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві на прикладі ЧУП 22
Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві на прикладі ЧУП 4
Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві на прикладі ЧУП 23
Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві на прикладі ЧУП 24
Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві на прикладі ЧУП
Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві на прикладі ЧУП 25
Аналіз рентабельності виробництва і розробка шляхів її підвищення на підприємстві на прикладі ЧУП 14
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru