Аналіз процедури банкрутства ВАТ РостовХлеб

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення


Фірма «Ростов-Хліб» є відкритим акціонерним товариством, скорочена назва - ВАТ «Ростов-Хліб».

Місцезнаходження та юридична адреса:

344007, м. Ростов-на-Дону.

вул. Корольова, буд № 14,

тел. (863) 251-09-88.

факс. (863) 251-09-88.

Вид діяльності - виробництво та реалізація хліба та хлібобулочних виробів. Ринок продажів - Північний житловий масив міста Ростова-на-Дону і прилеглі райони.

На ВАТ «Ростов-Хліб» була введена процедура банкрутства. До суду надійшла позовна заява міжрайонної інспекції управління Міністерства з податків і зборів по Ростовській області. Податкові органи просили визнати ВАТ «Ростов-Хліб» неспроможним, посилаючись на наявність величезної заборгованості підприємства перед бюджетом. Ухвалою Арбітражного суду від 27 березня 2006 р. на підприємстві введено спостереження строком на п'ять місяців. Тимчасовим керуючим затверджений член Асоціації «Міжрегіональна саморегульована організація арбітражних керуючих» Володимир Попов.

Відповідно до ст. 70 ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)» аналіз фінансового стану підприємства проводиться з метою визначення:

- Вартості належного боржнику майна для покриття судових витрат і витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому;

- Можливості або неможливості відновлення платоспроможності боржника;

- Наявності ознак фіктивного чи навмисного банкрутства.

Аналізуючи показники фінансової стійкості та критерії неплатоспроможності слід зазначити, що структуру балансу ВАТ «Ростов-Хліб» слід визнати незадовільною і відзначити неможливість відновлення платоспроможності у встановлені законом терміни.

Тимчасовий керуючий не пізніше ніж через чотирнадцять днів з дати опублікування повідомлення про введення спостереження повідомив всіх виявлених ним кредиторів боржника, за винятком кредиторів, перед якими боржник несе відповідальність за заподіяння шкоди життю або здоров'ю, моральної шкоди, виконання зобов'язань з виплати вихідної допомоги та оплати праці осіб, які працюють за трудовим договором, виконання зобов'язань з виплати винагороди за авторськими договорами, про винесення арбітражним судом ухвали про введення спостереження.

Належним чином арбітражним керуючим ВАТ «Ростов-Хліб» були повідомлені кредитори про перших зборах 10.05.2006 р. Було проведено перші збори кредиторів за підсумками якого прийнято рішення клопотати перед Арбітражним судом про введення процедури конкурсного виробництва.

Джерелами для написання даної роботи послужили правові акти Російської Федерації, що регулюють інститут неспроможності юридичних осіб, коментарі до досліджуваних джерел права, дані провідними російськими вченими, публікації російської преси. В аналізі розвитку законодавчої бази, що регулює процес банкрутства, використовувалися монографії російських і зарубіжних авторів, матеріали наукових журналів. У теоретичному вивченні питань, пов'язаних з правовим регулюванням спостереження, дуже допомогла стаття М.В. Телюкіной, яка веде наукове роз'яснення найважливіших етапів спостереження.

1. Загальна характеристика діяльності підприємства ВАТ «Ростов-Хліб»


1.1 Коротка характеристика підприємства ВАТ «Ростов-Хліб»


Спочатку ВАТ «Ростов-Хліб» входив до складу ВАТ «Донський Кондитерської Фабрики», яка і до цього дня є однією з найбільших кондитерських фірм Півдня Росії.

Фабрика була створена на базі недобудованого перед ВВВ хлібозаводу. Недобудована будівля постраждала під час війни. Після війни, в 1947 році був підписаний наказ про організацію будівництва кондитерської фабрики в місті Ростові-на-Дону.

«Ростовська Кондитерська Фабрика» почала працювати в 1960 році. Спочатку були пущені в роботу 2 цехи: цукерково-шоколадний і карамельний, а в 1962 році був введений в дію цех борошняних виробів.

21 квітня 1993 ВАТ «Ростов-Хліб» виділилося в самостійне підприємство, що займається випуском хлібобулочних виробів. А виробництво було вирішено перенести в Північний житловий, оскільки в цьому районі менше підприємств, що займаються випуском хлібобулочних виробів, отже, конкуренція нижче.

Управління підприємством здійснює директор, якому безпосередньо підпорядковуються завідуюча виробництвом, головний бухгалтер і завідувач складу. Виробничий відділ, підпорядкований завідуючої виробництвом займається питаннями виробництва та укладанням договорів на постачання сировини і матеріалів. Гол. бухгалтер несе відповідальність і користується правами, встановленими законодавством РФ для головних бухгалтерів підприємства, якому підпорядковується бухгалтерія, відповідає за здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві. Перевірка узгодженості економічних показників показала, що річний звіт складається вірно, перевірений і може використовуватися для проведення аналізу фінансової діяльності підприємства.

Обладнання для пекарні куплено у київської фірми Торговий дім «Агроторгмаш».

Сировина закуповується у найближчих до Ростова-на-Дону агрофермі. На фірму вона доставляється постачальниками на власному транспорті. Замовлення на придбання робиться заздалегідь, щоб виключити всі можливі причини недоставки сировини в строк.


1.2 Характеристика продукції ВАТ «Ростов-Хліб»


Реалізація продукції не становить особливих труднощів. Оскільки будь-яке хлібобулочний виріб є невід'ємною частиною щоденної покупки кожної людини. Вартість продукції невисока і її купити можуть люди із середнім і високим доходами (таких 68% відсотків).

Хліб є основним продуктом харчування, що споживаються щодня. За все життя людина з'їдає в цілому 15 тонн хліба, причому основна його частина споживається не окремо, а заодно з іншими продуктами харчування, тобто хліб виступає як необхідна добавка майже до будь-якої їжі.

ВАТ «Ростов-Хліб» пропонує випуск хлібобулочних виробів, що виробляються з високосортної борошна, відмінних:

- Гарним смаком

- Високою калорійністю

- Легкістю засвоєння

- Реалізацією в фасувальному вигляді

- Повільно черствеющіх.

Свіжоспечений хліб має приємний, сильно виражений смак і аромат, хрустку скоринку, еластичний, добре стискається м'якуш, не кришиться при розрізанні.

Для поліпшення смаку і аромату додаються ароматичні речовини і прянощі (ванілін, кориця, кунжут, мак). Зовнішній вигляд виробу привабливий для покупця.

В якості пакувальних матеріалів для хліба використані целофан, поліетиленова плівка та ін Всі матеріали непроникні для вологи, парів і газів, мають механічною міцністю, нешкідливі для людини і зварюватися при нагріванні, що необхідно для заклеювання швів пакета. Упаковка збереже свіжість хліба і покращує його санітарний стан, запобіжить пліснявіння хліба і збільшує термін зберігання.

Відразу після випічки хліб відпускається в торговельну мережу ще гарячим. При відправці в торговельну мережу кожна партія хліба супроводжується документом, в якому вказується дата і час виходу виробів з печі, і відповідність виробів вимогам стандарту.

Фірма ВАТ «Ростов-Хліб» виготовляє наступні види хлібобулочних виробів:

Пшеничний хліб 1-го сорту. Дане виріб являє собою хлібне виріб подовженої форми довжиною 20 см. і шириною 10 см, вага булки складає - 600 гр. Для його виробництва використовуються наступні компоненти: борошно пшеничне 1-го сорту, дріжджі пресовані, сіль, цукор, масло, вода.

Булочка - хлібобулочний виріб овальної форми, довжина - 15 см., ширина - 8 см., вага - 90 гр. Для її виробництва використовуються наступні компоненти: борошно пшеничне 1-го сорту, дріжджі пресовані, цукор, молоко, яйця, маргарин, ароматизатори і смакові добавки (мак і ваніль).

Нарізний батон представляє собою хлібне виріб подовженої форми довжиною 50 см і шириною 10 см. На верхній частині батона нанесені поперечні смуги. Для його виробництва використовуються наступні компоненти: борошно пшеничне 1-го сорту, дріжджі пресовані, сіль, цукор, маргарин, вода. Маса готового батона складає 450 грам.

Всі вироби виготовляються в пекарні і відразу надходять у продаж, тому продукція постає для покупців завжди свіжою і гарячою. Відмінні споживчі властивості нашого хліба забезпечують сучасна технологія виробництва та якісна сировина, використовувані для виробництва. Вся продукція виготовляється за старовинним російським рецептам, що надає їй особливі смакові якості. Крім відмінних смакових якостей нашого хліба, можна відзначити його корисність, яка полягає в утриманні корисних мінералів і вітамінів.

Якість хліба може характеризуватися наступними властивостями: смакові якості, термін зберігання хліба, протягом якого хліб не втрачає своїх якостей, енергетична цінність, корисність (вміст корисних вітамінів, мінералів). Уявімо і опишемо якості хліба, що продається в Північному районі:


Таблиця 1.1. Якісні характеристики продукції ВАТ «Ростов-Хліб»

Хліб

Термін зберігання, днів

Енергетична цінність хліба на 100 гр, ккал

Корисність (вітаміни) на 100 гр, мг

«Батон»

2-3

170

0.96

«Хліб вищого гатунку»

2-3

240

1.74

«Житній хліб»

2-3

280

2.14

«Подовий»

2

255

2.01

«Булочка»

2-3

265

2.17

«Хліб 1-го сорту»

1-2

278

2.13

«Батон нарізний»

3

285

2.18


Як видно з таблиці, хліб, що випускається фірмою ВАТ «Ростов-Хліб», особливий має прекрасні смакові якості, великий термін зберігання, який забезпечує їй використання якісної сировини. Крім того, він відрізняється більш високою калорійністю. Цей факт може відлякати людей, що мають проблеми із зайвою вагою, але от іншим людям, по-справжньому цінують смачний хліб, він припаде до смаку. У ньому ж і міститься більше вітамінів.

Продаж готових виробів здійснюється безпосередньо при пекарні, з пересувних «Тонар», а так само поставлятися в магазини, з якими у підприємства укладено контракти. Надалі ВАТ «Ростов-Хліб» будемо домагатися постійного зростання обсягів продажів за рахунок розширення районів збуту.

В даний час ВАТ «Ростов-Хліб» орієнтується на виробництво такої продукції, яка при підтримці на належному рівні якості в умовах кризи, була б доступна за ціною більшості покупців.


1.3 Основні конкуренти ВАТ «Ростов-Хліб»


У м. Ростові-на-Дону на даний момент є 8 підприємств займаються виробництвом та реалізацією хлібобулочних виробів.

Умовно їх можна розділити на дві групи:

1. Хлібозаводи. У Ростові-на-Дону їх 5 (хлібозаводи № 1,2,3,4,5).

Для них характерні:

- Широкий асортимент;

- Великий обсяг випуску;

- Низькі ціни;

- Середня якість продукції;

- Державна форма власності;

- Використання застарілого і сильно зношеного обладнання.

Хлібозаводи діють на ринку хлібобулочних виробів декілька десятків років, внаслідок чого вони найбільш відомі серед споживачів.

2. Пекарні. У нас в місті їх 3 (Леді ВКФ, ТОВ Комерсант, Ризи-дон) (табл. 2.5).

Вони відрізняються:

- Невеликим асортиментом;

- Невеликим обсягом випуску;

- Вищими цінами;

- Середньою якістю продукції;

- Приватною формою власності;

- Використанням новітнього обладнання.


Таблиця 1.2. Порівняльна характеристика конкурентів ВАТ «Ростов-хліб»

Запити
клієнтів

Що може запропонувати


Хлібозавод № 1

Хлібозавод

№ 2

Хлібозавод

№ 3

Хлібозавод

№ 4

Хлібозавод

№ 5

Леді ВКФ

ТОВ Комерсант

ТОВ «Ризи-Дон»

Минипекарня ВАТ «Ростов-Хліб»

Якість продукції

високе

середнє

середнє

середнє

середнє

високе

середнє

середнє

високе

Рівень цін

середні

середні

середні

середні

середні

середні

середні

високі

низькі

Асортимент

широкий

середній

середній

середній

середній

середній

середній

широкий

невеликий

Сервіс

+

-

-

-

-

+

+

-

+

Реклама

-

-

-

-

-

-

-

-

+

Консультування

+

-

-

-

-

-

-

-

+

Престижність фірми

+

-

-

-

-

+

-

-

+


Аналізуючи представлені вище дані можна зробити висновок, що основними конкурентами ВАТ «Ростов-Хліб» є хлібозавод № 1, Леді ВКФ, Ризи-дон. Але на хлібозаводі № 1 встановлено застаріле обладнання, що вимагає реконструкції (ці витрати суттєво позначаться і на собівартості продукції).

Леді ВКФ знаходиться в іншому районі міста і доставка продукції в Північний житловий масив також спричинить за собою витрати, які підвищать вартість виробів.

Ризи-дон розташовується в тому ж районі міста, що і наша пекарня має широкий асортимент продукції, що випускається, але його ціни перевищують наші більш ніж на 40%.


1.4 Ринок збуту та основні методи стимулювання ВАТ «Ростов-Хліб»


Потенційними споживачами продукції є жителі Північного району (приблизно 100 тис.), а також прилеглих районів, які часто перебувають у Північний житловий масив (працюючі, учні та ін.)

ВАТ «Ростов-хліб» реалізує наступні методи стимулювання збуту:

Для оптових покупців:

- Оптові знижки 5% при покупці від 1т.

- Надання розстрочення приватним особам при покупці партій від 3 т. строком до одного місяця;

- Особливу увагу за пільговими знижками буде приділятися постійним клієнтам - до 7% від вартості;

- Зниження термінів доставки товару покупцеві до 5 годин з моменту оплати;

- Продаж товару під реалізацію і консигнацію;

- Облік думок з якості, асортименту товару постійних покупців та коригування виробничий процес;

- Попередження ефективними контрзаходами можливі негативні наслідки в результаті діяльності конкурентів.

При цьому використовується диференційований підхід до кожної угоди, до оцінки можливостей кожного покупця.

Для роздрібних покупців:

- Знижки пенсіонерам, інвалідам 1 -, 2 - ий груп, учасникам ВВВ;

- Святкові знижки і знижки на річниці відкриття фірм;

- Відстеження потреб ринку та адекватне реагування на них;

- Проведення конкурсів і дегустацій продукції.

- Стимулювання власного персоналу за допомогою премій.


2. Аналіз діяльності підприємства ВАТ «Ростов-Хліб»


2.1 Основна інформація про фінансово - економічний стан емітента


Аналіз фінансового стану повинен проводитися на основі балансу-нетто, очищеного від регулюючих статей. Таким чином, перш ніж проводити аналіз фінансового стану підприємства, слід сформувати аналітичний баланс 1 .

На підставі аналітичного балансу проводиться розрахунок і оцінка динаміки ряду коефіцієнтів, що характеризують ліквідність, фінансову стійкість, ефективність виробництва. За результатами аналізу здійснюється прогноз ймовірності банкрутства підприємства і дається оцінка його кредитоспроможності.

Агрегований і ущільнений агрегований аналітичні баланси, складені на основі форми № 1 (див. пріложеніе11) представлені в таблицях 2.1 та 2.2. (Див. додаток 1,2).

Інформація, що міститься в цьому розділі фінансового аналізу, вказується за 2 останніх завершені фінансові роки (2003 р., 2004 р.) і за 3 квартали 2005 року.

Показники фінансово - економічної діяльності емітента:

На підставі проведених розрахунків у табл. 2.3 (див. додаток 3) можна зробити висновок, що фінансове становище емітента критичне і знаходиться в залежності від залучених коштів, причому така залежність з кожним роком зростає. За підсумками останніх дев'яти місяців спостерігається значне скорочення вартості чистих активів, значення чистих активів менше статутного капіталу підприємства (63 тис. руб.) Та має негативне значення. Товариство протягом кількох років не здійснює виробничої діяльності і в нього недостатньо грошових коштів для погашення боргів.



2.2. Ринкова капіталізація емітента


Емітенту не представляється можливим розрахувати ринкову капіталізацію відповідно до методики, наведеної у Положенні про розкриття інформації, тому що акції товариства не допущені до обігу організатором торгівлі на ринку ланцюгових паперів.

За величину ринкової капіталізації емітента приймається вартість чистих активів товариства, розрахована відповідно до порядку, встановленого Міністерством фінансів РФ і ФКЦП для акціонерних товариств.

Т.ч. ринкова капіталізація емітента склала:

за 2002 рік 35708000 руб.;

за 2003 рік 4497000 крб.;

за 2004 рік 3665000 крб.;

за 1 квартал 2005 року 2 725 тис. руб.

за 2 квартал 2005 року 2 602 тис. руб.

за 3 квартал 2005 року -29 233 тис. руб.


2.3 Кредиторська заборгованість


Загальна сума кредиторської заборгованості на 1.10.2005 р. складає 28407 тис. руб.

Відомості про кредиторів, на частку яких припадає не менше 10 відсотків від загальної суми кредиторської заборгованості:

- Єдиним кредитором емітента є держава в особі податкових органів, кредиторська заборгованість перед якими знаходиться у стадії реструктуризації.

2.4 Структура майна підприємства і джерел його утворення


Як видно з таблиці 2.4 (див. додаток 4) майно (активи) підприємства за звітний період з 1.01.03 р. по 1.10.05 р. зменшилася на 60786 тис. крб., Тобто на 97%. Зменшення активів відбулося за рахунок зменшення вартості нерухомого майна на 21395 тис. крб., Тобто на 95%. Зменшення вартості поточних активів відбулося на 37901 тис. крб., Тобто на 99,1%. Вартість ліквідних активів зменшилася на 2122 тис. крб., Тобто на 95%, що свідчить про неможливість в короткі терміни задовольнити навіть частину вимог кредиторів.

Однак, частка нерухомого майна в загальній частці активів за аналізований період збільшилася з 36% до 77%, при цьому частка поточних активів зменшилася з 61% до 22%. Матеріально-виробничі запаси зменшилися на 35779 тис. крб., Тобто на 99,4%. Скорочення виробничих запасів з січня 2003 року з 33063 тис. руб. до 0 руб. в жовтні 2005 року сталося з причини їх списання. Позитивним фактом є скорочення короткострокової дебіторської заборгованості з 2216 тис. руб. до 121 тис. руб. або на 95%.

Вартість готової продукції за аналізований період не змінилася, але збільшення її частки у загальному обсязі активів підприємства свідчить про труднощі, що виникають при її збуті.

Пасивна частина балансу характеризується значним зниженням власного капіталу на 62552 тис. крб., 20608 тис. руб. з яких були списані. Причому 01.01.2003 року власний капітал підприємства становив 57% від загальної валюти балансу, а 1.10.2005 року власний капітал становив (-26 844) тис. руб. Позикові кошти, 92% яких становили короткострокові зобов'язання, протягом аналізованого періоду значно не змінювалися, але в 2005 році збільшилися на 4688 тис. руб. Це свідчить про неможливість функціонування підприємства за рахунок наявних грошових коштів.

У нашому випадку стан забезпеченості матеріально-виробничих запасів джерелами коштів для їх покриття представлено в табл. 2.5 (див. додаток 5).

За даними таблиці 2.5 на підприємстві за аналізований період власні оборотні кошти зменшилися на 39666 тис. руб. (-26 054 - 13 612). Одночасно збільшилися інші «нормальні» джерела формування запасів (короткострокові позики і позики і кредиторська заборгованість по товарних операціях) на 15171 тис. руб. [(-24 495 - (-26 054)) - (0-13612)]. У результаті загальна сума додатково залучених джерел коштів для покриття запасів до кінця аналізованого періоду склала -24495 тис. руб. (-39 666 +15171). Тобто залучених грошових коштів не вистачило для покриття нестачі у власних оборотних коштах. Разом з тим вартість матеріально-виробничих запасів за аналізований період зменшилася на 35779 тис. руб. (232-36011). Більшою мірою це пов'язано зі списанням запасів за статтею Балансу «витрати в незавершеному виробництві» у розмірі 32147 тис. руб. Проте перевищення вартості матеріально-виробничих запасів над величиною джерел формування запасів у кінці аналізованого періоду на 24727 тис. руб. (232 - (-24 495)), навіть без урахування того, що частина залучених грошових коштів пішла на покриття нестачі джерел у розмірі -12913 тис. руб., Що має місце на початку року, свідчить про те, що підприємство перебуває у вкрай нестійкому фінансовому положенні. Позитивним фактом є те, що у підприємства немає простроченої кредиторської заборгованості. З огляду на останні дані, можна констатувати, що підприємство не перебуває в критичному фінансовому становищі.

Дані таблиці 2.6 свідчать про те, що починаючи з II кварталу 2003 року підприємство загубило запас міцності. Показник автономії свідчить про те, що підприємство не має можливості вийти з кризового стану. Поряд з цим за аналізований період відбулися й інші негативні зміни. Кілька збільшилися залучені короткострокові позикові кошти. Значно знизилися поточні, відповідно і ліквідні активи. Підприємство не здатне погасити свої зобов'язання за рахунок власних коштів. Низький рівень показника забезпеченості матеріально-виробничих запасів і їх покриття свідчить про те, що значна частина коштів, вкладених в матеріально-виробничі запаси, не діє. У результаті в II кварталі 2003 року були списані 50% активів, вкладених у незавершене виробництво, у зв'язку з незатребуваністю товару на ринку і моральним зносом устаткування, що випускається. Це відповідно призвело до значного зменшення реальних активів підприємства та різкого погіршення фінансового стану підприємства. Низьке значення коефіцієнта маневреності власного та функціонального капіталу, а так само високе значення індексу постійного активу свідчить про катастрофічну нестачу власних коштів.

Так само слід акцентувати увагу на незадовільну структурі майна підприємства, в першу чергу - на скороченні протягом аналізованого періоду поточних активів і матеріально-виробничих запасів. Звертає на себе увагу падіння значень показників ліквідності.

Для запобігання банкрутства роблять перш за все наступні кроки:

- Позбавляються від збиткової продукції;

- Розробляють і здійснюють програму скорочення витрат;

- Покращують управління активами.

У кризовій ситуації підприємству можна рекомендувати капіталовкладення позиковим шляхом, проведення переговорів щодо реструктуризації наявної заборгованості тощо

Іншим напрямом роботи, орієнтованої на запобігання банкрутству, є проведення правильної маркетингової політики.

І, нарешті, третій напрямок - забезпечення швидкої оборотності капіталу. Одна з поширених причин, чому підприємство отримує збиток, полягає в тому, що занадто велика сума коштів у нього нерухома. Занадто багато не використовується обладнання, а використовуване застаріло. Занадто великий запас сировини і витрат у незавершеному виробництві (які списуються в II кварталі 2003 року). Все це означає бездіяльний капітал. Іноді буває, що дві третини капіталу омертвіле, і все навантаження лягає на третину, що залишилася. Немає ніякої вигоди притримувати товар, крім тих випадків, коли ціни ростуть. Цінність устаткування або будинку залежить від їх використання, а не від того, скільки вони коштують. Сутністю бізнесу є обмін. Норма прибутку більше залежить від швидкості продажів, ніж від висоти ціни. Тому завищення ціни - прямий шлях до банкрутства, а більш висока швидкість оборотності капіталу допоможе уникнути банкрутства.


2.5 Показники ліквідності


У практиці проведення фінансового аналізу використовуються наступні показники:

- Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності або коефіцієнт покриття;

- Коефіцієнт швидкої ліквідності або «критичної оцінки»;

- Коефіцієнт абсолютної ліквідності 2 .

У нашому прикладі коефіцієнт поточної ліквідності склав станом на початок і кінець аналізованого періоду відповідно 1,39 і 0,01. Це свідчить про те, що знаходяться у підприємства оборотні кошти не дозволяють погасити борги за короткостроковими зобов'язаннями. У результаті виникає загроза фінансової стабільності підприємства.

Коефіцієнт швидкої ліквідності або «критичної» оцінки визначається як відношення ліквідної частини оборотних коштів до поточних зобов'язань. Рекомендоване значення даного показника - не нижче 1 березня .

У нашому прикладі на початку аналізованого періоду він дорівнював 0,08, а до кінця - знизився до 0,005. Це свідчить про те, що для погашення короткострокових боргів ліквідних активів недостатньо і, в разі необхідності, підприємство буде змушене розплачуватися за рахунок товарно-матеріальних запасів. З цією метою треба визначити в загальному підсумку запасів товарно-матеріальних цінностей частку виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і товарів, призначених для продажу без переробки. Ступінь ліквідності залишків готової продукції і товарів, призначених для продажу без переробки, з деякою умовністю може бути визначена шляхом зіставлення з оборотом з продажу.

Найбільш ліквідними статтями оборотних коштів є грошові кошти, якими володіє підприємство на рахунках в банку та в касі, а також у вигляді цінних паперів. Відношення грошових коштів до короткострокових зобов'язань називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності 4 . Це найбільш жорсткий критерій платоспроможності, який показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно табл. 2.7 (див. додаток 7).

Величина грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень за аналізований період змінювалася різко і стрибкоподібно. На 1 липня 2005 року їх сума становила 200 тис. руб., А на 10 жовтня 2005 року вони зникли повністю. Коефіцієнт абсолютної ліквідності склав 0,0008 на початок і 0 на кінець аналізованого періоду табл. 2.8 (див. додаток 8,9,10).

Розраховані показники ліквідності свідчать про критичний стан. Підприємство не має коштів для оплати короткострокових зобов'язань. Навіть за умови надходження грошей по дебіторській заборгованості підприємство могло б розрахуватися з кредиторами в кінці аналізованого періоду лише на 0,5%. І навіть мобілізуючи кошти, вкладені в матеріально-виробничі запаси, можна розрахуватися з кредиторами за короткостроковими зобов'язаннями тільки на 1,3%. Проте, навіть це рівносильно зупинки виробництва. Тому підприємство змушене буде покривати частину боргів частиною свого нерухомого майна, а саме, воно зможе покрити 4,5% від суми своїх короткострокових зобов'язань.


2.6 Показники фінансової стійкості


Погіршення фінансового стану підприємства супроводжується «проїданням» власного капіталу і неминучим «залізання в борги». Тим самим падає фінансова стійкість, тобто фінансова незалежність підприємства, здатність маневрувати власними коштами, достатня фінансова забезпеченість безперебійного процесу діяльності 5 .

При виникненні договірних відносин між підприємствами у них з'являється обопільний інтерес до фінансової стійкості один одного як критерію надійності партнера.

Стабільність роботи підприємства пов'язана із загальною його фінансовою структурою, ступенем його залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів. Так, ВАТ «Ростов-Хліб» у процесі своєї діяльності крім власного капіталу приваблювало значні кошти, узяті в борг. У зв'язку з цим структура «власний капітал - позикові кошти» має значний перекіс у бік боргів, підприємство може збанкрутувати, якщо відразу кілька кредиторів зажадають повернення своїх грошей у «незручне» час.

Фінансова стійкість характеризується, отже, співвідношенням власних і позикових коштів. Однак цей показник дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Тому у світовій та вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблена система показників, що характеризують стан та структуру активів підприємства та забезпеченість їх джерелами покриття (пасивами).

Коефіцієнт фінансової залежності по суті є оберненим до коефіцієнту автономії. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (100%), то значить, підприємство повністю фінансується за рахунок власних коштів. Інтерпретація показника проста і наочна: коефіцієнт рівний 1,8 (у нашому прикладі такою була розрахована величина станом на початок аналізованого періоду) означає, що в кожному 1,8 руб., Вкладеному в активи, 80 коп. були позиковими. На 1.07.05 р. залежність від позикових коштів зросла і склала 10,7. А до кінця аналізованого періоду коефіцієнт став рівний (-0,06). Коефіцієнти автономії відповідно склали 0,56 і (-17,2).

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів - це відношення всього залученого капіталу до власного:


зобов'язання

До позикових коштів = -

власний капітал


У наших же розрахунках співвідношення позикових засобів і власного капіталу склало 0.80 і -1.06 (відповідно на початок і кінець аналізованого періоду), що повністю корелює з раніше розглянутими показниками: коефіцієнтом автономії і коефіцієнтом фінансової залежності.

Коефіцієнт покриття інвестицій характеризує частку власного капіталу і довгострокових зобов'язань у загальній сумі активів підприємства 6 :


власний капітал + довгострокові зобов'язання

До покриття інвестицій = -

загальна сума капіталу


Це більш м'який показник у порівнянні з коефіцієнтом автономії. У західній практиці прийнято вважати, що нормальне значення коефіцієнта дорівнює близько 0.9, критичним вважається його зниження до 0.75.

Розрахованим коефіцієнт покриття інвестицій залишився приблизно на рівні коефіцієнта автономії, тобто їх значення на початок року дорівнювало 0.59 і на кінець року - (-15,9).

Все вищезазначене свідчить, що за аналізований період відбулися негативні зміни, особливо чітко дана тенденція виражена в III кварталі 2003 року. Значно зменшилася величина власного капіталу, причому більшою мірою це пов'язана з їх списанням. Це негативно позначилося на поточної виробничої діяльності підприємства, і виникла потреба у залученні короткострокових позикових коштів.


3. Аналіз процедури банкрутства ВАТ «Ростов-Хліб»


На ВАТ «Ростов-Хліб» була введена процедура банкрутства. До суду надійшла позовна заява міжрайонної інспекції управління Міністерства з податків і зборів по Ростовській області. Податкові органи просили визнати ВАТ «Ростов-Хліб» неспроможним, посилаючись на наявність величезної заборгованості підприємства перед бюджетом. Ухвалою Арбітражного суду від 27 березня 2006 р. на підприємстві введено спостереження строком на п'ять місяців. Тимчасовим керуючим затверджений член Асоціації «Міжрегіональна саморегульована організація арбітражних керуючих» Володимир Попов.

Спостереження - процедура банкрутства, застосовуваний до боржника з метою забезпечення збереження майна боржника, проведення аналізу фінансового стану боржника, складання реєстру вимог кредиторів і проведення перших зборів кредиторів 7 .

Відповідно до ст. 62 спостереження вводиться за результатами розгляду арбітражним судом обгрунтованості вимог заявника 8 .

Визначення арбітражного суду про введення спостереження направляється арбітражним судом в кредитні організації, з якими у боржника укладений договір банківського рахунку, а також до суду загальної юрисдикції, головному судовому приставу за місцем знаходження боржника та його філій і представництв, до уповноважених органів.

З моменту затвердження тимчасового керуючого органи управління боржника можуть здійснювати виключно за його згодою, вираженого в письмовій формі, угоди або кілька взаємопов'язаних між собою угод:

- Пов'язаних з придбанням, відчуженням або можливістю відчуження прямо або побічно майна боржника, балансова вартість якого складає більше п'яти відсотків балансової вартості активів боржника на дату введення спостереження;

- Пов'язаних з отриманням і видачею позик (кредитів), видачею поручительств і гарантій, поступкою прав вимоги, переведенням боргу, а також з установою довірчого управління майном боржника 9 .

При цьому органи управління боржника не мають права приймати рішення: про реорганізацію і ліквідацію боржника, про створення юридичних осіб або про участь боржника в інших юридичних особах, про створення філій та представництв, про укладення договорів простого товариства ін


Таблиця 3.1. Відомості про арбітражний керуючий; саморегулівної організації; арбітражному суді, в провадженні якого перебуває справа про неспроможність (банкрутство) ВАТ «Ростов-Хліб»

1.

П.І.Б. арбітражного керуючого

Попов Володимир Олександрович

2.

Найменування саморегулівної організації

Асоціація «Міжрегіональна саморегульована організація арбітражних керуючих»

3.

Місцезнаходження саморегулівної організації


4.

Найменування арбітражного суду, в провадженні якого перебуває справа про неспроможність (банкрутство)

Арбітражний Суд Ростовської області

5.

Номер справи

Справа № 184

6.

Дата і номер судового акту про введення щодо боржника процедури банкрутства

Визначення у справі № 184.от 27 березня 2006


Дата і номер судового акта, яким призначено арбітражного керуючого

Визначення у справі № 211 від 27 березня 2006


Відповідно до ст. 67 Закону в обов'язки тимчасового керуючого входить: вживати заходів щодо забезпечення збереження майна боржника; проводити аналіз фінансового стану боржника; виявляти кредиторів боржника; вести реєстр вимог кредиторів, за винятком випадків, передбачених цим Законом; повідомляти кредиторів про введення спостереження; скликати і проводити перше збори кредиторів 10 .

Публікація про введення спостереження у відношенні ВАТ «Ростов-Хліб» була зроблена в 3-х денний термін з дня введення спостереження арбітражним судом. До визначення Урядом РФ офіційного видання, в якому підлягають опублікуванню відомості з питань, пов'язаних з банкрутством, зазначені відомості підлягають опублікуванню у "Російській газеті».

Тимчасовий керуючий не пізніше ніж через чотирнадцять днів з дати опублікування повідомлення про введення спостереження повідомив всіх виявлених ним кредиторів боржника, за винятком кредиторів, перед якими боржник несе відповідальність за заподіяння шкоди життю або здоров'ю, моральної шкоди, виконання зобов'язань з виплати вихідної допомоги та оплати праці осіб, які працюють за трудовим договором, виконання зобов'язань з виплати винагороди за авторськими договорами, про винесення арбітражним судом ухвали про введення спостереження.

Належним чином арбітражним керуючим ВАТ «Ростов-Хліб» були повідомлені кредитори про перших зборах 10.05.2006 р. Було проведено перші збори кредиторів за підсумками якого прийнято рішення клопотати перед Арбітражним судом про введення процедури конкурсного виробництва.

З метою проведення процедури спостереження повинні бути встановлені розміри вимог кредиторів. Останні, має право пред'явити свої вимоги до боржника протягом тридцяти днів з дати опублікування повідомлення про введення спостереження. Зазначені вимоги надсилаються до арбітражного суду, боржнику та тимчасового керуючого з додатком судового акта або інших документів, що підтверджують обгрунтованість цих вимог. Зазначені вимоги включаються до реєстру вимог кредиторів на підставі визначення арбітражного суду про включення зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів. Вимоги кредиторів розглядаються арбітражним судом для перевірки їх обгрунтованості та наявності підстав для включення до реєстру вимог кредиторів. За результатами такого розгляду арбітражний суд виносить ухвалу про включення або про відмову у включенні вимог до реєстру вимог кредиторів. Зазначені вимоги можуть бути розглянуті без залучення осіб, які беруть участь у справі 11 .

До компетенції перших зборів кредиторів відносяться (ст. 73 Закону) 12 :

- Прийняття рішення про введення фінансового оздоровлення та про звернення до арбітражного суду з відповідним клопотанням;

- Прийняття рішення про введення зовнішнього управління та про звернення до арбітражного суду з відповідним клопотанням;

- Прийняття рішення про звернення до арбітражного суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва;

- Утворення комітету кредиторів, визначення кількісного складу та повноважень комітету кредиторів, обрання членів комітету кредиторів;

- Визначення вимог до кандидатур адміністративного керуючого, розпорядника майна, конкурсного керуючого;

- Визначення саморегулівної організації, яка має надати до арбітражного суду кандидатури арбітражних керуючих;

- Вибір реєстроутримувача з числа реєстроутримувачів, акредитованих саморегулюючої організацією та ін


Таблиця 3.2. Відомості про проведення перших зборів кредиторів ВАТ «Ростов-Хліб»

Дата і номер протоколу перших зборів кредиторів

Протокол б / н від 10 травня 2006

Кількість учасників перших зборів кредиторів

5

Кількість учасників зборів кредиторів з правом голосу

3

Загальна сума вимог кредиторів, учасників зборів кредиторів (грн.)

1035800


Порядок денний зборів кредиторів:

Пропозиції тимчасового керуючого з питань порядку денного зборів кредиторів:

Рішення, прийняті зборами кредиторів

1. Звіт тимчасового керуючого.

1. Звіт тимчасового керуючого взяти до відома.

Звіт тимчасового керуючого взяти до відома.

2. Хадатайствовать перед АС РВ про введення такої процедури банкрутства


1. Клопотати перед Арбітражним судом про

введення процедури

конкурсного виробництва

2. інше

Клопотати перед Арбітражним судом про

введення процедури

конкурсного виробництва

3. Визначення доп. вимог до кандидатури арбітражного

керуючого.

1. досить обов'язкових вимог, викладених у ст. 23 ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)»

2. інше

досить обов'язкових вимог, викладених у ст. 23 ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)»


4. Вибір саморегулівної організації

1. Звернутися до Асоціації «МСРО АУ»

2. інше

Звернутися до Асоціації «МСРО АУ»


5 Визначення розміру винагороди арбітражного керуючого.

1. 10 000 рублів

2. 20 000 рублів

3. 30 000 рублів

10 000 рублів

6. Обрання комітету кредиторів.

1. Не обирати

2. інше

Не обирати

7. Вибір реєстроутримувача

1. Покласти обов'язок

з ведення реєстру на арбітражного керуючого.

2. інше

Покласти обов'язок

з ведення реєстру на арбітражного керуючого.



Реєстр вимог кредиторів ВАТ «Ростов-Хліб» до моменту підготовки цього аналізу ще не сформований.

Аналізуючи показники фінансової стійкості та критерії неплатоспроможності слід зазначити, що структуру балансу ВАТ «Ростов-Хліб» слід визнати незадовільною і відзначити неможливість відновлення платоспроможності у встановлені законом терміни. На підставі вищевикладеного є доцільним відкриття процедури конкурсного провадження відносно ВАТ «Ростов-Хліб».


Висновок


Аналіз фінансового стану за період з 01.10.2002 року по 01.10.2005 року показав, що:

До кінця аналізованого періоду структуру балансу ВАТ «Ростов-Хліб» не можна визнати задовільною: сукупний розмір зобов'язань підприємства перевищує сукупні активи станом на 01.10.2005 року - на 468972 тис. рублів або майже в 19 разів, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами мав негативне значення (-16) при нормативі 10%. Відсутність власного капіталу в оборотних коштах тягне дефіцит власного капіталу, що обчислюється як різниця між необоротних активів та наявним власним капіталом, що складав на 01.10.05 р. -35486 рублів.

З теоретичної точки зору, подібна структура балансу представляє високу ступінь деградації фінансового стану, у зв'язку з тим, що накопичені збитки перекривають власний капітал організації, який в результаті приймає негативне значення. Для компенсації збитків власних коштів недостатньо, обсяг залучених позикових коштів повинен перевищувати суму активів на величину невідшкодованою частини збитків. Всі активи організації сформовані за рахунок позикових коштів, що перевищують валюту балансу в 19 разів, при цьому частина з позикових коштів втрачена у збитках.

Майно (активи) підприємства за звітний період з 1.10.02 р. по 1.10.05 р. зменшилася на 43786 тис. крб., Тобто на 97%. Зменшення активів відбулося за рахунок зменшення вартості нерухомого майна на 21395 тис. крб., Тобто на 95%. Зменшення вартості поточних активів відбулося на 37901 тис. крб., Тобто на 99,1%. Вартість ліквідних активів зменшилася на 2122 тис. крб., Тобто на 95%, що свідчить про неможливість в короткі терміни задовольнити навіть частину вимог кредиторів.

Пасивна частина балансу характеризується значним зниженням власного капіталу на 62552 тис. руб. Причому 01.01.2003 року власний капітал підприємства становив 57% від загальної валюти балансу, а 1.10.2005 року власний капітал становив -26844 тис. руб. Позикові кошти, 92% яких становили короткострокові зобов'язання, протягом аналізованого періоду значно не змінювалися, але в 2005 році збільшилися на 1766 тис. руб. Це свідчить про неможливість функціонування підприємства за рахунок наявних грошових коштів.

За аналізований період власні оборотні кошти зменшилися на 39898 тис. руб. Одночасно збільшилися інші «нормальні» джерела формування запасів на 35778 тис. руб. У результаті загальна сума додатково залучених джерел коштів для покриття запасів до кінця аналізованого періоду склала -75677 тис. руб. Тобто залучених грошових коштів не вистачило для покриття нестачі у власних оборотних коштах.

Всі показники, що характеризують співвідношення власних і позикових коштів і стан оборотних коштів на кінець звітного періоду не задовольняли рекомендованим критеріям і мали негативне значення.

Реєстр вимог кредиторів ВАТ «Ростов-Хліб» до моменту підготовки цього аналізу ще не сформований.

Аналізуючи показники фінансової стійкості та критерії неплатоспроможності слід зазначити, що структуру балансу ВАТ «Ростов-Хліб» слід визнати незадовільною і відзначити неможливість відновлення платоспроможності у встановлені законом терміни. На підставі вищевикладеного є доцільним відкриття процедури конкурсного провадження відносно ВАТ «Ростов-Хліб».

Список використаних джерел


  1. Цивільний кодекс РФ;

  2. Арбітражний процесуальний кодекс РФ.

  3. Федеральний Закон РФ від 26.10.2002 р. № 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)»;

  4. Постанова Уряду РФ від 25 червня 2003 р. № 367 «Про затвердження правил проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу».

  5. Постанова Уряду РФ від 27 грудня 2004 року № 855 «Про затвердження тимчасових правил перевірки арбітражним керуючим наявності ознак фіктивного та умисного банкрутства»;

  6. Наказ ФСФО від 23.01.2001 р. № 16 «Про затвердження« Методичних вказівок по проведенню аналізу фінансового стану організацій »;

  7. Наказ Міністерства Фінансів РФ і Федеральної комісії з ринку цінних паперів від 29.01.2003 р. № Юн «Про затвердження порядку оцінки вартості чистих активів акціонерних товариств»;

  8. Постанова Уряду РФ від 29.05.2004 р. № 257 «Про забезпечення інтересів Російської Федерації як кредитора у справах про банкрутство та в процедурах банкрутства»;

  9. Бухгалтерська, статистична та податкова звітність за 2002, 2003 р., 2004 р. і 3 кварталу 2005 року.

  10. Установчі документи.

  11. Довідка про наявність рахунків у кредитних організаціях.

  12. Довідки про фінансово-господарської діяльності боржника за підписом головного бухгалтера і керівника.

  13. Астахов В.П. Аналіз фінансової стійкості фірми і процедури, пов'язані з банкрутством - М. Вісь -89 2003.

  14. Бєляєв С.Г Теорія і практика антикризового управління. - М. ЮНИТИ 2005.

  15. Градов Н.П., Кузін Б.М. Стратегія і тактика антикризового управління фірмою. - СПб.: Спец література, 20074.

  16. Ковальов О.П. Фінансовий аналіз і діагностика банкрутств. Навчальний посібник Мінекономіки РФ - М. Економічна академія 2007.

  17. Ковальов О.П. Діагностика банкрутства. - М.: Финстатинформ, 2005

  18. Козаченко А.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. Економічна безпека підприємств. - К.: Лібора, 2005.

  19. Коротков Е.М. Антикризове управління. - М.: ИНФРА-М, 2005

  20. Ларіонов І.К., Брагін Н.І., Алієв О.Т. Антикризове управління: Навчальний посібник для вузів вид. 4-е, перероб., Доп. Дашков і К
    2005

  21. Макаров А., Мизиковский Є. Оцінка балансу і неспроможності підприємства / / Бухгалтерський облік. - 2006. - № 3

  22. Маренков Н.Л. Антикризове управління: Навчальний посібник для вузів Вид. 2-е Фенікс, 2005

  23. Нікітіна О.О. Банкрутство підприємств. / / Журнал для акціонерів, 2006 р., № 1.

  24. Свиридов А.К. Антикризове управління: прийняття рішень на краю прірви / / Проблеми теорії і практики управління. - 2004. - № 4.

  25. Світ Ю. Відновлювальні процедури - спосіб запобігання банкрутства. / / Відомості Верховної Ради, 2007 р., № 3.

  26. Уткін Е.А. Антикризове управління. - М.: ЕКМОС, 2007.

  27. Чоботар Ю.М. Антикризова програма підприємства: Як уникнути банкрутства і стати прибутковим. - М.: Світ ділової книги, 2006.

  28. Чернявський А.Д. Антикризове управління. - К.: МАУП, 2004.

1 Астахов В.П. Аналіз фінансової стійкості фірми і процедури, пов'язані з банкрутством - М. Вісь -89 2003.

2 Астахов В.П. Аналіз фінансової стійкості фірми і процедури, пов'язані з банкрутством - М. Вісь -89 2003.

3 Ковальов О.П. Фінансовий аналіз і діагностика банкрутств. Навчальний посібник Мінекономіки РФ - М. Економічна академія 2003.

4 Ковальов О.П. Фінансовий аналіз і діагностика банкрутств. Навчальний посібник Мінекономіки РФ - М. Економічна академія 2003.

5 Ковальов О.П. Діагностика банкрутства. - М.: Финстатинформ, 2005

6 Ковальов О.П. Діагностика банкрутства. - М.: Финстатинформ, 2005

7 Федеральний Закон РФ від 26.10.2002 р. № 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)»;

8 Федеральний Закон РФ від 26.10.2002 р. № 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)»;

9 Маренков Н.Л. Антикризове управління: Навчальний посібник для вузів Вид. 2-е Фенікс, 2005

10 Федеральний Закон РФ від 26.10.2002 р. № 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)»;

11 Маренков Н.Л. Антикризове управління: Навчальний посібник для вузів Вид. 2-е Фенікс, 2005

12 Федеральний Закон РФ від 26.10.2002 р. № 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)».

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
96.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Процедури банкрутства
Аналіз передумов банкрутства і факторів їх подолання на прикладі ВАТ ХХХХХ
Аналіз фінансового стану ВАТ Альфа-банк і діагностика ризику банкрутства
Застосування процедури банкрутства в сучасних економічних умовах
Процедури банкрутства спостереження зовнішнє управління конкурсне виробництво мирову угоду
Характеристика основних стадій процедури визнання банкрутства економічної неспроможності суб`єктів
Діагностика банкрутства підприємства на прикладі ВАТ Югрател
Методи прогнозування потенційного банкрутства фірми на прикладі ВАТ Удмуртагрохім
Методи прогнозування потенційного банкрутства фірми на прикладі ВАТ Удмуртагрохім 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru