Аналіз оборотного капіталу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ЗМІСТ
Введення
Огляд економічної літератури
Економічна характеристика організації
1.Сущность оборотного капіталу, характеристика, стадії кругообігу 1.1.Состав, структура і класифікація оборотного капіталу підприємства
1.2.Істочнікі формування оборотного капіталу
1.3.Ефектівность використання кругообігу оборотного капіталу
1.4. Оптимізація оборотного капіталу
2. Аналіз впливу кругообігу оборотного капіталу на підприємство
ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа»                                                                          
2.1.Аналіз динаміки структури оборотних активів
2.2.Аналіз динаміки та структури джерел формування
2.3.Аналіз ефективності використання оборотного капіталу 3.Аналіз ефективності використання оборотного капіталу
ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа»
3.1.Прогнозірованіе оборотного капіталу
3.2.Определеніе потреби в оборотному капіталі
3.3.Вибор оптимальних джерел фінансування
або Оптимізація оборотного капіталу
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Програми

ВСТУП
В умовах ринкової економіки особливо ретельного аналізу потребують зміни складу і динаміки оборотних активів як найбільш мобільної частини капіталу, від стану яких в значній мірі залежить фінансовий стан підприємства. При цьому слід мати на увазі, що стабільна структура оборотного капіталу свідчить про стійке, добре налагодженому процесі виробництва і збуту продукції. Ефективне використання оборотного капіталу відіграє значну роль у забезпеченні нормалізації роботи економічного суб'єкта, підвищення рівня рентабельності виробництва і залежить від безлічі факторів. До зовнішніх факторів, як правило, відносять загальноекономічну ситуацію: податкове законодавство, умови отримання кредитів і процентні ставки по них, можливість цільового фінансування, участь у програмах, що фінансуються з бюджету. Названі фактори визначають рамки, в яких будь-який економічний суб'єкт може скористатися внутрішніми резервами раціонального руху оборотних коштів.
Отримання прибутку сьогодні - це результат правильних рішень про пропорції вкладення капіталу в оборотні кошти, прийнятих ще до початку операційної діяльності підприємства. Від того, як використовуються оборотні виробничі фонди, залежить величина прибутку підприємства, а отже і його подальший розвиток. Оборотний капітал бере участь у процесі виробництва і є одним з основних питань управління на підприємстві. Загально відомо, що для нормального функціонування кожного господарюючого суб'єкта оборотні кошти являють собою насамперед грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу. Раціональне та економне використання оборотних фондів є першочерговою задачею підприємства. У зв'язку з цим особливого значення набуває дослідження проблем, пов'язаних з підвищенням ефективності використання оборотних коштів підприємств, так як незалежно від форм власності, галузевих та технологічних особливостей, масштабів виробництва, рух вартості ресурсів та їх кругообіг стають можливі тільки завдяки обслуговуванню цих процесів оборотними засобами .
Ефективне використання оборотного капіталу відіграє значну роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищення рівня рентабельності виробництва. В умовах ринкової економіки стабільна його структура свідчить про стійке, добре налагодженому процесі виробництва і збуту продукції.
В даний час негативний вплив на зміну ефективності використання оборотних коштів і уповільнення їх оборотності надають розрив господарських зв'язків; порушення договірної та платіжно-розрахункової дисципліни та зниження доступу до кредитів внаслідок високих банківських відсотків - у зв'язку з цим особливого значення набуває дослідження проблем, пов'язаних з підвищенням ефективності використання оборотних коштів підприємств, так як незалежно від форм власності, галузевих і технологічних особливостей, масштабів виробництва рух вартості ресурсів та їх кругообіг стають можливі тільки завдяки обслуговуванню цих процесів оборотними засобами.
У вищевикладеному полягає актуальність теми цієї випускної кваліфікаційної роботи «Оцінка впливу кругообігу оборотного капіталу на фінансову стійкість підприємства" (на прикладі ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа").
Метою цієї випускної кваліфікаційної роботи є виявлення шляхів зміцнення фінансової стійкості підприємства ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа".
Для досягнення поставленої мети є такі такі завдання:
- Дослідження сутності, характеристики, стадій кругообігу оборотного капіталу;
- Аналіз динаміки структури оборотних активів;
- Аналіз динаміки та структури джерел формування оборотного капіталу;
- Аналіз ефективності використання оборотного капіталу;
- Аналіз фінансової стійкості підприємства;
- Визначення потреби в оборотному капіталі на основі ЕММ;
- Вибір оптимальних джерел фінансування для ефективності використання оборотного капіталу.
Об'єкт дослідження - товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстройсервіс-Уфа", раніше зареєстроване постановою голови адміністрації Жовтневого району м. Уфи № 125 від 2 лютого 1995р. створено відповідно до Цивільного кодексу Російської Федерації, Федеральним законом "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Нова редакція Статуту прийнята в зв'язку з приведенням у відповідність до чинного законодавства.
Предмет дослідження: система управління оборотним капіталом.
Практична значимість цієї випускної кваліфікаційної роботи полягає у можливості реалізації запропонованих заходів щодо ефективного використання оборотного капіталу в діяльності ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа".

ПЕРЕГЛЯД ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Поняття оборотні кошти зустрічається в економічній літературі приблизно з початку минулого століття. Розуміння сутності та функцій оборотних коштів було в той час однаковим. Основною функцією визнавалося розрахунково-платіжну обслуговування кругообігу коштів, фінансування поточних витрат підприємств. До складу оборотних коштів включали грошові суми, необхідні на закупівлю матеріалів, сировини, на заробітну плату виробничому і адміністративному персоналу, на сплату податків та інших витрат підприємства, сплачених у поточному періоді.
Приблизно до кінця 20-х - початку 30-х років відбулося превалювання натуральних показників над вартісними при плануванні та аналізі діяльності підприємства. Результатом цього стало те, що вихідна і кінцева фаза руху оборотних коштів - платежі - втратила своє першорядне значення і відійшла на другий план, а запаси сировини, матеріалів і готової продукції, заділи незавершеного виробництва в натуральному вираженні, тобто по суті проміжні ланки, придбали першочергове значення і представлялися головним змістом цієї економічної категорії.
З початку 50-х років вченими стали висуватися наступні версії визначення сутності категорії оборотних коштів: В.П. Дьяченко визначав сутність оборотних коштів як вартість оборотних фондів і фондів обігу [1], Б.С. Геращенко і В.С. Геращенко доповнили це визначення тим, що вартість обов'язково повинна виступати в грошовому вираженні [2]. У 60-70-і роки при визначенні сутності оборотних коштів все більше підкреслюється саме грошова природа оборотних коштів, а не вартісна.
А.М. Бірман, наприклад, визначав оборотні кошти наступним чином: оборотні кошти - це кошти підприємства, вкладені в оборотні виробничі фонди і фонди обігу [3], тобто в даному визначенні підкреслюється грошова сутність оборотних коштів. До цієї формулюванні схилявся і І.С. Усатов, але він не відзначав платіжно-розрахункову функцію оборотних коштів [4]. Якщо А.М. Бірман у своєму першому визначенні сутності оборотних коштів побічно зазначив платіжно-розрахункову функцію, то в більш пізній період його формулювання цю функцію вже включає. Він, наприклад, пише, що «Оборотні кошти надаються підприємству для того, щоб воно могло безперебійно платити за матеріальні цінності в натурі, коли вони надійдуть на підприємство, що дозволяє нормально авансувати витрати в незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів в продукцію, відвантажену, але ще не оплачену і інші види розрахунків ». С.Б. Барнгольц дає наступне визначення оборотних коштів: «Оборотні кошти - це кошти, авансовані для формування запасів оборотних фондів і фондів обігу, малоцінних і швидкозношуваних предметів (у межах їх собівартості, що включає і амортизаційні відрахування), необхідних для підтримки безперервності кругообігу» [5]. Але хоча тут і зазначено, що грошові кошти авансуються і включають в себе створення малоцінних і швидкозношуваних предметів, не береться до уваги розрахунково-платіжну призначення оборотних коштів, тоді як їх участь у забезпеченні безперервності кругообігу і полягає у платіжно-розрахунковому обслуговуванні кругообігу.
П.Г. Бунич на початку - середині 70-х років відзначав у своєму визначенні платіжно-розрахункову функцію наступним чином: "Оборотні кошти підприємств - це грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні для утворення оборотних фондів і фондів обігу» [6]. Дане визначення, на наш погляд, має обмежений і не відображає всієї сутності оборотних коштів характер, показуючи лише вихідну форму руху оборотних коштів, не враховуючи амбівалентності оборотних коштів. Береться до уваги те, що в процесі кругообігу оборотні кошти беруть після грошової стадії стадію виробничу, потім товарну і в підсумку знову грошову. Приблизно схоже визначення оборотних коштів з С.Б. Барнгольц ми знаходимо і в П.М. Жевтяка, проте воно є найбільш «досконалим», оскільки найбільш точно вказує на те, що оборотні кошти авансуються з метою забезпечення кругообігу засобів. У ньому більш виражено показується розрахунково-платіжну обслуговування кругообігу.
Підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що оборотні кошти, є формою руху вартості, її кругообігу на господарському підприємстві. Вони авансуються у вигляді грошей для створення запасів основної сировини, матеріалів, допоміжної сировини, виробничого інструменту, інвентарю, напівфабрикатів та готової продукції. Функція їх криється у платіжно-розрахунковому обслуговуванні кругообігу цінностей: шляхом платежів вони регулюють його темпи та обсяги. У цьому втіленні оборотні кошти служать фінансовим важелем управління поточною господарською діяльністю підприємства.
При переході від планово-адміністративної економіки до ринкової вітчизняні економісти отримали можливість вивчити і застосувати набутий західними економістами досвід і напрацювання. Поряд з терміном «оборотні кошти» в літературі стали використовуватися такі терміни, як «поточні активи», «оборотний капітал», «оборотні активи». Найчастіше ці терміни багатьма авторами ототожнюються як одна і та ж складова майна. Однак, як нам видається, можна оскаржити правомірність даного підходу. Наприклад, у визначенні оборотних коштів М.М. Селезньова вказує, що кошти, що інвестуються організацією в поточні операції протягом кожного циклу, є оборотними засобами, або поточними активами [7]. Л.М. Павлова у своїх працях ототожнює обігові кошти з оборотними активами [8]; В.В. Ковальов ж вказує на те, що «термін оборотний капітал (синонім у вітчизняному обліку - оборотні кошти) відноситься до поточних активів підприємства» [9]. Отже, спростувати даний методологічно невірно трактується підхід деякими авторами представляється можливим завдяки порівняльному аналізу сутності даних понять.
Аналіз економічної літератури показав, що існує загальна ознака, по якому виробляється виділення оборотних коштів і поточних активів з майна підприємства. Такою ознакою є часовий період, протягом якого функціонує даний вид засобів. Сучасні автори під періодом функціонування розуміють час, протягом якого кошти можуть бути звернені в кошти. [10] Підходи до визначення можливої ​​тривалості періоду є подібними. Для оборотних коштів вчені пропонують застосовувати тривалість періоду в один рік або кругообіг, який являє собою виробничий цикл. Сучасні автори також вважають, що це може бути як рік, так і виробничий цикл.
Проаналізувавши склад елементів оборотних коштів і поточних активів, можна зробити висновок про існування одного основного відмінності між ними - відсутність серед елементів, що виділяються радянської економічної школою, елемента «короткострокові інвестиції». Пояснюється цей факт, мабуть, тим, що дана економічна категорії в плановій економіці була відсутня, так як не існувало на той момент поняття короткострокових вкладень з метою отримання вигоди, тому короткострокові інвестиції і не могли увійти до складу оборотних засобів. Проведемо порівняльний аналіз понять «оборотні кошти» та «поточні активи».
На відміну від інших активів оборотні активи повністю споживаються і переносять свою вартість на створюваний продукт, поточним ж активів відповідає можливість звернення в грошові кошти. Критерієм функціонування в обох є часовий інтервал, тривалістю ж періоду функціонування у поточних активів називається один рік, або операційний цикл, у оборотних коштів один рік, або кругообіг. Кругообіг ж оборотних коштів є операційний цикл плюс цикл комерційно-фінансовий, тобто тривалість періоду функціонування оборотних коштів довшим на час комерційно-фінансового циклу. За складом елементів, як уже згадувалося, поточні активи містять, на відміну від оборотних коштів, елемент короткострокові інвестиції.
Сучасні автори демонструють наступне бачення проблеми амбівалентності даних категорій. Р.В. Романовський оборотні активи визначає так: «Оборотні активи - грошові кошти, а також ті види активів, які будуть обернені в гроші, продані або спожиті не пізніше, ніж через рік: легко реалізовані цінні папери, рахунки дебіторів, товарно-матеріальні запаси, витрати майбутніх періодів . Оборотні активи можуть включати або не включати в себе готівку і її еквіваленти на вибір компанії »[11]. Дане бачення сутності оборотних активів оригінально тим, що Р.В. Романовський пропонує компанії на вибір включати чи не включати до складу оборотних засобів готівкові грошові кошти, що, на нашу думку, є помилковим. Оборотні кошти, наприклад невеликої торгової фірми, можуть складатися з готівкових грошових коштів та запасів товарів для перепродажу, і це співвідношення може досягати значення п'ятдесят на п'ятдесят. Таким чином, компанія «на свій вибір» «позбавляє» себе половини оборотних коштів. Він не пропонує варіант, куди в такому випадку можливо віднести готівку і її еквіваленти.
Таким чином видно, що більшість сучасних вітчизняних авторів оборотні кошти ототожнюють з поточними активами, а також з оборотним капіталом, вважаючи його синонімом у трактуванні зарубіжних економістів.

ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
Підприємство ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» існує з 02 лютого 1995 року і до цих пір успішно займається оптовим продажем господарських товарів.
За 12 років на ринку продажу добре зарекомендувало себе як постачальник недорогих і якісних товарів. Клієнтами підприємства є: бюджетні організації, такі як: районні відділи освіти, лікарні як міста Уфи, так і інших міст Башкирії; комерційні фірми та індивідуальні підприємці. Офіс і склад знаходяться на одній території, що дуже зручно для клієнтів. Товар на фірму поставляється з різних міст Російської Федерації і ближнього зарубіжжя залізничним і автотранспортним шляхом.
Разом з тим, підприємство має внутрішні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів. До заходів з вишукування таких резервів належать:
- Раціональна організація виробничих запасів (ресурсозбереження, оптимальне нормування);
- Скорочення перебування оборотних коштів у незавершеному виробництві (впровадження новітніх технологій, особливо безвідходних, оновлення виробничого апарату, застосування сучасних більш дешевих конструкційних матеріалів);
- Ефективна організація звернення (вдосконалення системи розрахунків, раціональна організація збуту, наближення споживачів продукції до її виробникам, контроль за оборотністю засобів у розрахунках).
Наявність у підприємства власного оборотного капіталу, його склад і структура, швидкість обороту і ефективність використання багато в чому зумовлюють фінансовий стан господарюючого суб'єкта і стійкість його положення на фінансовому ринку, а саме: платоспроможність, ліквідність, можливості подальшої мобілізації фінансових ресурсів.
За результатами проведеного дослідження на тему «Оцінка впливу кругообігу оборотного капіталу на фінансову стійкість підприємства" сформувалися висновки.
Найбільшу питому вагу в активі балансу аналізованого підприємства має оборотний капітал.
Незважаючи на скорочення фізичного обсягу поставок виручка ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" за 2005 і 2006 рр.. збільшилася в порівнянні з 2004 р.
Одночасно зі збільшенням виручки від продажу товарів народного споживання спостерігаємо значне зростання витрат обігу.
Оборотні активи ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" у період з 2004 по 2006 рр.. мають у цілому тенденцію до скорочення, в тому числі за рахунок зменшення дебіторської заборгованості на 364743 тис. руб. та інших оборотних активів на 138974 тис. руб.
В аналізованому періоді скоротилася і вартість усього майна на 710966 тис. руб., Так що відсоток оборотних активів у складі майна скоротився на 9,4%.
У клієнтів Товариства підвищилася платоспроможність і йде робота по поверненню дебіторської заборгованості. Тим не менш, розмір дебіторської заборгованості продовжує залишатися на критичному рівні.
Найменшу частку в оборотних активах займають грошові кошти, що говорить про їх недостатності у ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа".
У 2006 році має місце зменшення джерел майна за рахунок скорочення позикового капіталу аналізованого підприємства, однак за елементами його структури простежується тенденція зростання. Збільшення позикового капіталу свідчить про те, що в аналізованому періоді підвищилася фінансова залежність компанії ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" від інвесторів.
Власний же капітал зростає в динаміці в порівнянні з 2004 роком у 2006 році збільшився на 38%.
У цілому по вертикальному і горизонтальному аналізу майнового стану організації, можна зробити висновки, що на кінець 2006 року у ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" спостерігаються зрушення в кращу сторону.
Показники всіх видів рентабельності ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" за 2005 і 2006 року знизилися в порівнянні з 2004 роком, тобто організація стала працювати гірше.
Аналіз фінансової стійкості ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" показав, що фінансово-економічний стан Товариства знаходиться в критичному стані, що пов'язано з високою часткою короткострокових позикових коштів (в основному кредиторської заборгованості) у загальній величині джерел.
Також позначається недостатність власних оборотних коштів, хоча коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними засобами має тенденцію до збільшення.
Позитивними моментами є зниження дебіторської і кредиторської заборгованості.
Зниження запасів продукції до оптимального рівня, також є позитивним моментом, так як капітал не консервуються на тривалий час. І хоча, більшість коефіцієнтів фінансової стійкості не відповідають межам норм, спостерігається тенденція до їх наближенню до необхідного рівня.
Деякі показники вже наблизилися до необхідних значень нормативів або мають незначні відхилення від них, що говорить про те, що фінансово-економічна стійкість ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" відновлюється.
Для успішного розвитку аналізованого підприємства в нових умовах необхідна оптимальна фінансова стратегія.
Головною стратегічною функцією фінансів є забезпечення підприємства ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" необхідними і достатніми фінансовими ресурсами для виконання його місії.
Фінансова стратегія повинна включати в себе способи і дії для головної стратегічної мети, а саме: формування фінансових ресурсів і централізоване стратегічне керівництво ними; виявлення вирішальних напрямків і зосередження на них ресурсів; ранжування та поетапне досягнення цілей; відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства ; об'єктивний облік фінансово-економічної обстановки і реального фінансового стану підприємства на кожному відрізку часу; створення та підготовка стратегічних резервів; облік економічних і фінансових можливостей підприємства і конкурентів; маневрування і боротьба за ініціативу для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.
Таким чином, успіх фінансової діяльності підприємства ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" може бути забезпечений при взаємній ув'язці теорії і практики фінансової стратегії; при відповідності фінансових стратегій фінансовим можливостям підприємства.
Прогноз фінансових результатів ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" може розроблятися із застосуванням різних методів і форм.
При цьому передбачається при розробці фінансового плану виходити з того, що визначення коштів, необхідних для фінансового розвитку підприємства, вимагає оцінки фінансового плану як інвестиційного проекту. Це означає, що передбачені фінансовим планом витрати повинні бути обгрунтовані їх економічна ефективність. Прогноз фінансових результатів тільки тоді достовірним, коли обгрунтовані всі показники, які розробляються в інших розділах плану. Так, виручка від реалізації визначається виходячи з прогнозних цін і повинна базуватися на серйозних маркетингових опрацюваннях. Найбільший вплив на точність розрахунків прогнозу фінансових результатів надає планований обсяг поставки та витрати на виробництво. При їх визначенні необхідно проводити розрахунки в кількох варіантах, які враховують можливі зміни в плановому періоді. Прогнозування обсягів продажів, витрат на виробництво реалізованої продукції, доходів і витрат від позареалізаційних операцій та інших складових має враховувати можливості підприємства щодо вишукування додаткових резервів зростання виробництва і реалізації продукції. Такі додаткові можливості можуть бути визначені вже на стадії розробки фінансового плану, який повинен бути складений з урахуванням специфіки діяльності підприємства ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа". Для того щоб оцінка додаткових фінансових можливостей, виявлених в результаті аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, була реальною, її необхідно виробляти в декількох варіантах, що враховують різні умови в плановому періоді.
Оцінка фінансового стану ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» показує, що намітилася тенденція зниження платоспроможності і фінансової стійкості підприємства, тому доцільно виявити фактори, що впливають на ліквідність. Ліквідність в основному відбивається показником оборотності оборотних коштів, тому необхідно:
- Виділити коло факторів, що впливають на коефіцієнт мобільності оборотних коштів;
- Виходячи з отриманих результатів, розробити заходи щодо поліпшення фінансового стану ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа».
Враховуючи специфіку ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» на торгово-закупівельної діяльності до факторів, що впливає на мобільність оборотних коштів, віднесені:
- Оборотність матеріальних запасів товарів;
- Оборотність кредиторської заборгованості;
Складено рівняння регресії - модель, за якою будуть розроблятися заходи оптимізують коефіцієнт мобільності оборотних коштів.
З регресійного аналізу видно, що найбільший вплив на мобільність оборотних коштів має оборотність запасів товарів, це очевидно, тому що аналізоване підприємство ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» займається торгово-закупівельними операціями. Тому необхідно оптимізувати постачання та обсяги зберігання. Економіко-математичне моделювання дозволяє вирішувати завдання такого виду.
Обсяг необхідних коштів для закупівлі товару в середньому на один квартал становить 9 500 тис. руб.
На аналізованому підприємстві спостерігається непокритий джерелами фінансування обсяг поточної потреби у фінансуванні (1 361 461 -1 452 101 = - 90 640). Тому необхідно оптимізувати структуру поточних пасивів і поточних активів з метою мінімізації непокритого джерелами фінансування обсягу потреби в оборотному капіталі. Це завдання можливо вирішити за допомогою критерію Гурвіца.
Для цього розробляються варіанти управлінських рішень з оптимізації структури поточних активів і пасивів.
За результатами економіко-математичного моделювання виявилося, що найбільш оптимальним є управлінське рішень № 3, за умови прийняття якого:
- Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами збільшиться на 0,06;
- Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними засобами - на 0,16;
- Оборотність поточних активів збільшитися на 0,2.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Положення про підведення підсумків роботи промислових підприємств РБ, затверджено постановою Кабінету Міністрів РБ від 16 травня 2000 р. № 44.
2. Закон РФ «Про акціонерні товариства» від 26.12.95 р. № 208-ФЗ.
3. Методичні положення щодо оцінки фінансового стану підприємств і встановленню незадовільною структури балансу: Затверджено розпорядженням Федерального управління в справах про неспроможність (банкрутство) від 12.08.1994 р. № 31-р.
4. Методичні рекомендації з розробки фінансової політики підприємства: Затверджено наказом Міністерства економіки РФ від 01.10.1997г. № 118 та ін
5. Постанова Уряду РФ «Про деякі заходи щодо реалізації законодавства про неспроможність (банкрутство) підприємств» від 20 травня 1994 року № 498.
6. Наказ Мінфіну Росії і ФКЦП «Порядок оцінки вартості чистих активів АТ» від 5 серпня 1996р. № 71-149.
7. Наказ про затвердження «Методичних вказівок по проведенню аналізу фінансового стану організації» від 23 січня 2001р. № 16.
8. Положення про бухгалтерський облік та звітність в РФ, затверджене наказом Мінфіну РФ № 170 від 26.12.1994г.
9. Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика підприємств», затверджене наказом Мінфіну РФ № 100 від 28 липня 1994 р. (ПБУ 1 / 94).
10. Положення з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організацій», затверджене наказом Мінфіну РФ від 8 лютого 1996 р. № 10.
11. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств та Інструкція з його застосування, затверджені наказом Мінфіну СРСР від 1 листопада 1991 р. № 56, з урахуванням змін, затверджених наказами Мінфіну РФ від 28.12.1994 р. № 173, від 27.03.1996 р . № 91, від 17.02.1997 р. № 15.
12. Наказ Мінфіну РФ «Про річний бухгалтерської звітності організацій» від 12.11.1996 р. № 97.
13. Наказ Мінфіну РФ «Про квартальної бухгалтерської звітності організацій» від 3.02.1997 р. № 8.
14. Розпорядження ФУДН - «Методичне положення по оцінці фінансового стану підприємств і встановленню незадовільною структури балансу» від 12 серпня 1994р. № 31.
15. Федеральний Закон Російської Федерації «Про неспроможність (банкрутство) підприємств» від 19.11.1992г. № 3929-1.
16. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства / / За ред. А. І. Любушина. М.: Юніті, 2000 .- 112с.
17. Аналіз господарської діяльності: Учеб. Посібник / / М. М. Фурсова, А. А. Ільїн, Л.В. Моїсеєва; ВГУЕС. Владивосток, 2000 .- с.74.
18. Алексєєва Т.Є. Оцінка фінансової діяльності компанії і проблема неплатежів / / Фінанси і кредит. 1999. № 2, с.20.
19. Баканов М.І та ін Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 2000 .- с.416.
20. Борисов Л. Аналіз фінансового стану підприємства / / Економіка і життя: бухгалтерське додаток 2000. № 5, с.17.
21. Бурцев В.В. Ревізія фінансової системи підприємства / / Менеджмент у Росії і за кордоном. - 2000. № 3, с.43.
22. Вілісова Ф., Крючкова О., Крашеннінікова М. Розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів ліквідності / / Економіка і життя: бухгалтерське додаток 2000. № 12, с.22.
23. Вілісова Ф., Крючкова О., Крашеннінікова М. Розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів рентабельності / / Економіка і життя: бухгалтерське додаток 1999. № 51, с.23.
24. Вілісова Ф., Крючкова О., Крашеннінікова М. Система показників, що характеризують фінансовий стан. Розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів ринкової стійкості. / / Економіка і життя: бухгалтерське додаток 1999. № 48, с.23.
25. Вілісова Ф., Крючкова О., Крашеннінікова М. Етапи і стандартні прийоми (методи) фінансового аналізу. / / Економіка і життя: бухгалтерське додаток 1999. № 48, с.23.
26. Гіляровський Л.Т. Про оцінку кредитоспроможності господарюючого суб'єкта / / Фінанси. 1999. № 4. с.53.
27. Глазунов В.М. Аналіз фінансового стану підприємства / / Фінанси та кредіт.1999. № 2. с.15.
28. Еріцян А. Оцінка вартості чистих активів акціонерного товариства. / / Економіка і життя: бухгалтерське додаток, 2001. № 37, с.17.
29. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. М.: Фінанси і статистика, 1998 .- с.512.
30. Ковальов А.І. та ін Аналіз фінансового стану підприємства. М.: Центр економіки і маркетингу, 2000 .- с.208.
31. Кондраков Н.П. Основи фінансового аналізу. М.: Главбух, 1998 .- с.112.
32. Крейнина М.М. Управління рухом дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства / / Фінансовий менеджмент. - 2001. № 3, с.14.
33. Лущик Б. Чи загрожує вашому підприємству банкрутство? / / АКДИ: економіка і життя, 2001. № 10, с.119.
34. Матвєєва В.М., Шутенко В.В. Фінансовий аналіз дозволяє попередити неспроможність / / Фінансовий менеджмент пробний номер / 2000. с.22.
35. Павлова Л.М. Фінанси підприємств. М.: Фінанси і статистика, 1998 .- с.86.
36. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: ИНФРА-М, 2002. - С.313.
37. Селезньова М.М., Іонова А.Ф. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - С.343.
38. Фоміна О. Рекомендації з аналізу фінансового стану підприємства / / «НЕГ». 2000р. № 10, с.5.
39. Економічний аналіз / / За ред. Л. Т. Гіляровський. - 2-е вид., Доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - С.615.


[1] Дьяченко В.П. Боротьба за прискорення оборотності коштів - новий, вищий етап оволодіння виробництвом / / Питання економіки. - 1949. - № 4.
[2] Геращенко Б.С., Геращенко В.С. Питання економіки промисловості СРСР на сучасному етапі комуністичного будівництва. - М., 1962.
[3] Бірман О.М. Планування оборотних коштів. - М., 1956.
[4] Усатов І.С. Планування оборотних засобів промислового підприємства. - М., 1961.
[5] Барнгольц С.Б., Сухарєв А.М. Оборотні кошти промислових підприємств. - М., 1957.
[6] Бунич П.Г. Економіко-математичні методи управління оборотними коштами. - М., 1973.
[7] Селезньова М.М., Іонова А.Ф. Фінансовий аналіз. - М.: Юніті, 2001.
[8] Павлова Л.М. Фінанси підприємства. - М.: Юніті, 1998.
[9] Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - М.: Фінанси і статистика, 1998.
[10] Абрютина М.С., Грачов А.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. - М., 2002.
Баранов Е. Динаміка промислового виробництва і ділової активності підприємства / / Економіст. - 2001. - № 8.
[11] Романовський М.В. Фінанси підприємства. - М.: РЮІД, 2000.
[12]
[13]
Місце знаходження Товариства: 450059, Російська Федерація, Республіка Башкортостан, м.Уфа, вул. Р. Зорге, 17.
Згідно статуту підприємства ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» має право займатися наступними видами діяльності:
· - Оптова, роздрібна торгівля (створенням власних торгових точок, магазинів, торгівля виносна, у павільйонах, кіосках, на лотках і інших тимчасових спорудах);
· Торгово-закупівельна діяльність продуктами харчування, товарами народного споживання, продукції сільського господарства, ліками, медичними засобами та препаратами, медичною технікою і обладнанням, продукцією виробничо-технічного призначення, технікою, обладнанням, автомобілями, іншими транспортними засобами, а також запасними частинами та комплектуючими виробами до них;
· Реалізація харчових продуктів, товарів народного споживання, продукції сільського господарства, продукції виробничо-технічного призначення, будівельних матеріалів, будівельних деталей і конструкцій, виробів декоративно-прикладного мистецтва і народних промислів (в т.ч. продушіни тваринництва, рослинництва, птахівництва, рибальства, звірівництва, бджільництва, конярства).
Чисельність співробітників ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» 30 чоловік.
Структура управління на ТОВ «Дорстройсервіс - Уфа» представлена ​​на схемі 1.



Збори
засновників


Генеральний директор ТОВ «Максимум»
ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» опт роздріб


Начальник Начальник Завідувач Головний
комерційного відділу складом бухгалтер
відділу доставки


Водії - Кладовщик Співробітники
експедитори бухгалтерії


Вантажники
комплектувальники
Секретар
офісу
Менеджери
комерційного
відділу



Торговельні
представники
Схема 1. Структура управління на ТОВ «Дорстройсервіс - Уфа»
Всі працівники фірми мають свої права та обов'язки, які розписані в посадових інструкціях. Розглянемо на прикладі бухгалтера його коло обов'язків.
Обов'язки бухгалтера:
У посадовій інструкції також конкретно розподіляються функції кожного фахівця. Розглянемо на прикладі головного бухгалтера його коло обов'язків.
Обов'язки головного бухгалтера:
Здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько - фінансової діяльності та контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства.
Формує відповідно до законодавства про бухгалтерський облік облікову політику, виходячи зі структури й особливостей діяльності підприємства, необхідності забезпечення його фінансової стійкості.
Очолює роботу з підготовки та прийняття робочого плану рахунків, форм первинних облікових документів, застосовуваних для оформлення господарських операцій, по яких не передбачені типові форми, розробки форм документів внутрішньої бухгалтерської звітності, а також забезпечення порядку проведення інвентаризацій, контролю за проведенням господарських операцій, дотримання технології обробки бухгалтерської інформації і порядку документообігу.
Забезпечує раціональну організацію бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві і в його підрозділах на основі максимальної централізації обліково - обчислювальних робіт і застосування сучасних технічних засобів та інформаційних технологій, прогресивних форм і методів обліку і контролю, формування і своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської інформації про діяльність підприємства , його майновий стан, доходи і видатки, а також розробку і здійснення заходів, спрямованих на зміцнення фінансової дисципліни.
Організує облік майна, зобов'язань і господарських операцій, що надходять, основних коштів, товарно - матеріальних цінностей та грошових коштів, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом, облік витрат виробництва і обігу, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання робіт ( послуг), результатів господарсько - фінансової діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій.
Забезпечує законність, своєчасність і правильність оформлення документів, складання економічно обгрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, виконуваних робіт (послуг), розрахунки по заробітній платі, правильне нарахування та перерахування податків і зборів у державний, регіональний та місцевий бюджети, страхових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди , платежів у банківські установи, коштів на фінансування капітальних вкладень, погашення у встановлений термін заборгованостей банкам по позиках, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства.
Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних та бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань, витрат фонду заробітної плати, за встановленням посадових окладів працівників підприємства, проведенням інвентаризацій основних засобів, товарно - матеріальних цінностей та грошових коштів, перевірок організації бухгалтерського обліку і звітності, а також документальних ревізій у підрозділах підприємства.
Бере участь у проведенні економічного аналізу господарсько - фінансової діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення втрат і непродуктивних витрат.
Вживає заходів з попередження нестач, незаконного витрачання грошових коштів і товарно - матеріальних цінностей, порушень фінансового і господарського законодавства. Бере участь в оформленні матеріалів по нестачах і розкраданнях грошових коштів і товарно - матеріальних цінностей, контролює передачу в необхідних випадках цих матеріалів у слідчі і судові органи.
Вживає заходів з нагромадження фінансових коштів для забезпечення фінансової стійкості підприємства.
Здійснює взаємодію з банками з питань розміщення вільних фінансових коштів на банківських депозитних внесках (сертифікатах) і придбання високоліквідних державних цінних паперів, контроль за проведенням облікових операцій з депозитними і кредитними договорами, цінними паперами.
Веде роботу з забезпечення суворого дотримання штатної, фінансової і касової дисципліни, кошторисів адміністративно - господарських та інших витрат, законності списання з рахунків бухгалтерського обліку нестач, дебіторської заборгованості та інших втрат, збереження бухгалтерських документів, оформлення і здачі їх у встановленому порядку в архів.
Бере участь у розробці і впровадженні раціональної планової й облікової документації, прогресивних форм і методів ведення бухгалтерського обліку на основі застосування сучасних засобів обчислювальної техніки.
Забезпечує складання балансу й оперативних зведених звітів про доходи і витрати коштів, про використання бюджету, іншої бухгалтерської та статистичної звітності, подання їх у встановленому порядку у відповідні органи.
Надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності й економічного аналізу.
Стежить за збереженням документів бухгалтерського обліку і за організацією зберігання документів бухгалтерського обліку.
Керує працівниками бухгалтерії.
Головний бухгалтер має право:
Давати підлеглим йому співробітникам і службам доручення, завдання з кола питань, що входять в його функціональні обов'язки.
Контролювати своєчасне виконання завдань і окремих доручень підлеглими йому працівниками.
Запитувати й одержувати необхідні матеріали і документи, пов'язані з питань діяльності Головного бухгалтера.
Вступати у взаємини з підрозділами сторонніх установ і організацій для вирішення оперативних питань виробничої діяльності, що входять до компетенції Головного бухгалтера.
Представляти інтереси підприємства в сторонніх організаціях з питань, що належать до компетенції Головного бухгалтера.
Для більш докладної характеристики ТОВ «Дорстройсервіс - Уфа» розглянемо основні техніко-економічні показники.

Таблиця 1.
- Техніко-економічні показники ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа"
Показники
2004
2005
2006
Баз. рік,%
% До баз. році
% До баз. році
1
2
3
4
5
6
7
1. Фізичний обсяг реалізації продукції, тисяч тонн
692,4
100
567,7
82
506,3
73
2. Виручка від продажу всього, УРАХУВАННЯМ
в тому числі: товарів народного споживання, тис. руб.
2369304
2140889
100
3479575
3253050
146
151
3263255
3114879
138
145
3. Валовий дохід усього, тис. руб.
в тому числі: товарів народного споживання, тис. руб.
415930
398369
100
520631
472319
125
118
674758
625632
162
157
4. Витрати обігу, тис.руб.
194047
100
301403
155
456061
235
5. Прибуток з продажу, тис.руб.
221883
100
219228
98
218697
98
6. Рентабельність продажів, у відсотках (стор. 5 / стор.2)
9
100
6
67
6
67
7. Прибуток до оподаткування, тис. руб.
292433
100
219348
75
194662
66
8. Чистий прибуток, тис. руб.
210905
100
160354
76
128010
60
9. Рентабельність продажів, у відсотках
8
100
4
50
3
37
10. Чистий прибуток на одного працівника, тис. руб.
51,2
100
38,2
74
31,5
61
Дані таблиці 1. свідчать, що незважаючи на скорочення фізичного обсягу поставок виручка ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" за 2005 і 2006 року збільшилася в порівнянні з 2004 роком.
Одночасно зі збільшенням виручки від продажу товарів спостерігаємо значне зростання витрат обігу. Витрати обігу за 2006 рік порівняно з 2005 роком зросли на 135 відсотків.

  1.Сущность ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ, ХАРАКТЕРИСТИКА, СТАДІЇ КРУГООБІГУ
1.1. Склад, структура і класифікація оборотного капіталу
підприємства
Капітал - це кошти, якими володіє суб'єкт господарювання для здійснення своєї діяльності з метою одержання прибутку [12].
Оборотний капітал можна визначити як складову продуктивного капіталу, яка включає в себе частину постійного капіталу (сировина, матеріали, паливо, незавершене виробництво) і весь змінний капітал. Інакше кажучи, в оборотний капітал входить вартість предметів праці (постійний капітал) і змінний капітал, що витрачаються на купівлю робочої сили. При цьому постійний має властивість самозростання за рахунок отримання додаткової вартості, а змінний - може тільки відтворюватися в колишньому обсязі.
Сучасні західні підходи фінансового менеджменту в основі своїй спираються на концепцію поточних активів - оборотного капіталу підприємства, розглядаючи і основний капітал як фонди, ресурси для вкладення з метою отримання доходу, фонди, вкладені в підприємство у вигляді акціонерного капіталу (статутного фонду) або у вигляді інших форм довгострокового фінансування, тобто розглядають продуктивний капітал просто як гроші, абстрагуючись від матеріальних форм існування капіталу та його руху.
Отже, оборотний капітал - це кошти, обслуговуючі процес діяльності, які беруть участь одночасно і в процесі виробництва, і в процесі реалізації продукції.
Особливістю оборотного капіталу є те, що він не витрачається, не споживається, а авансується в різні види поточних витрат господарюючого суб'єкта. Метою авансування є створення необхідних матеріальних запасів, заділів незавершеного виробництва, готової продукції та умов для її реалізації. Таким чином, оборотний капітал, призначений для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції, може бути охарактеризований як сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу.
За функціональним призначенням, або ролі в процесі виробництва та обігу, оборотний капітал підприємства поділяється на оборотні виробничі фонди і фонди обігу. Виходячи з цього поділу оборотний капітал можна охарактеризувати як кошти, вкладені в оборотні виробничі фонди і фонди обігу і що здійснюють безперервний кругообіг у процесі господарської діяльності.
Оборотні виробничі фонди підприємств складаються з трьох частин:
· Виробничі запаси - це предмети праці, необхідні для початку виробничого процесу, що складаються із сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, пального, запасних частин і комплектуючих виробів;
· Незавершене виробництво (предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби) та напівфабрикати власного виготовлення;
· Витрати майбутніх періодів - це нематеріальні елементи оборотних виробничих фондів, що включають витрати на підготовку і освоєння нової продукції.
Поряд з перерахованими речовими елементами, задіяними у виробничих запасах чи в незавершеної продукції, оборотні виробничі фонди представлені також витратами майбутніх періодів,
необхідними для створення заділів, встановлення нового обладнання і т.п.
Таким чином, оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва, повністю переносять свою вартість на знову створений продукт, при цьому змінюють свою початкову форму. І все це - протягом одного виробничого циклу або кругообігу.
Інший елемент оборотних коштів - фонди обігу. Вони безпосередньо не беруть участь в процесі виробництва. Їх призначення полягає в забезпеченні ресурсами процесу обігу, в обслуговуванні кругообігу коштів підприємства та досягненні єдності виробництва та обігу. Фонди обігу включають: готову продукцію на складах, товари в дорозі, грошові кошти і кошти в розрахунках зі споживачами продукції, зокрема, дебіторську заборгованість.
Об'єднання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в єдину категорію - оборотні кошти обумовлено тим, що, по-перше, процес відтворення - це єдність процесу виробництва та процесу реалізації продукції. Елементи оборотного капіталу безупинно переходять зі сфери виробництва в сферу обігу і знову повертаються у виробництво. По-друге, елементи оборотних фондів і фондів обігу мають однаковий характер руху, кругообігу, що становить безперервний процес.
Фінансовий стан підприємства і його стійкість в значній мірі залежать від того, яким майном володіє підприємство, в які активи вкладено капітал, і який дохід вони йому приносять.
Кошти підприємства можуть використовуватися як в його внутрішньому обороті, так і за його межами (дебіторська заборгованість, довгострокові і короткострокові фінансові вкладення, грошові кошти на рахунках).
Великий вплив на фінансовий стан підприємства надає склад і структура позикових коштів, тобто співвідношення довгострокових, середньострокових і короткострокових фінансових зобов'язань.
Залучення позикових коштів в оборот підприємства - явище нормальне. Це сприяє тимчасовому покращенню його фінансового стану за умови, що вони не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. Інакше може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що, в кінцевому рахунку, призводить до виплати штрафів і погіршення фінансового становища.
Оборотний капітал може перебувати в сфері виробництва (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) і в сфері обігу (готова продукція на складах і відвантажена покупцям, кошти в розрахунках, короткострокові фінансові вкладення, готівка в касі та на рахунках у банках, товари та ін). Капітал може функціонувати в грошовій і матеріальній формах. У період інфляції знаходження коштів у грошовій формі приводить до зниження їх купівельної спроможності, тому що вони не переоцінюються через інфляцію.
У залежності від ступеня схильності інфляційним процесам всі статті балансу класифікуються на монетарні і немонетарні. Монетарні активи - статті балансу, що відображають кошти і зобов'язання в поточній грошовій оцінці. Тому вони не підлягають переоцінці. До них належать грошові кошти, депозити, короткострокові фінансові вкладення, кошти в розрахунках. Немонетарні активи - основні засоби, незавершене капітальне будівництво, виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари для продажу. Реальна їх вартість змінюється з плином часу та зміною цін і тому вимагає переоцінки.
Залежно від ступеня ризику вкладення капіталу розрізняють оборотний капітал з:
- Мінімальним ризиком вкладень (грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення);
- Малим ризиком вкладень (дебіторська заборгованість за мінусом сумнівних боргів, виробничі запаси за вирахуванням залежаних, залишки готової продукції за вирахуванням не користується попитом, незавершене виробництво);
- Високим ризиком вкладень (сумнівна дебіторська заборгованість, залежані запаси, що не користується попитом готова продукція).
Капітал при обчисленні, оцінці та аналізі необхідно розглядати з двох позицій: з одного боку - за джерелами його формування, і з іншого - по фізичній формі його існування.
З правових позицій капітал слід розглядати як співвідношення майна і зобов'язань, що виникають при формуванні цього майна.
З фінансової точки зору капітал підприємства повинен визначатися як змінюється в часі співвідношення майна підприємства та його боргів. За цим базою для розробки принципів обліку капіталу підприємства повинна служити об'єктивна правова основа, а для обчислення, оцінки та аналізу стану і руху капіталу необхідно частіше використовувати фінансові підходи.
Бізнес в будь-якій сфері діяльності починається з певної суми готівки, за рахунок якої купується необхідну кількість ресурсів, організується процес виробництва і продукції. Згідно ілюстрації 1.1. капітал у процесі свого руху проходить послідовно три стадії кругообігу: заготівельну, похідну і збутову.

Гроші
Гроші
Готова
продукція
Виробничі ресурси
                     
     Закупівлі           Виробництво Реалізація
Малюнок 1.1. - Стадії кругообігу капіталу
На першій стадії авансований і інвестований капітал використовується для придбання засобів виробництва, предметів праці та робочої сили, це виробляється в грошовій формі, у сфері обігу. На другій стадії, в процесі виробництва компоненти першій стадії перетворюються на товар, при цьому вартість даного товару перевищує вартість його складових частин, тому що містить, крім авансованого капіталу, і додаткову вартість. Тому рух коштів в процесі кругообігу в першій і другій стадіях відбивається у вигляді витрат. У третій стадії, реалізації - у вигляді доходів. Так виникає в процесі виробництва додаткова вартість виражається у формі доходу, принесеного капіталом. Цей процес можна визначити як нашарування операційного прибутку на авансований, інвестований капітал у процесі кругообігу.
Кругообіг - процес, що відбувається постійно і представляє собою оборот капіталу. Завершивши один кругообіг, оборотний капітал вступає в новий, тобто кругообіг відбувається безперервно і відбувається постійна зміна форм авансованої вартості. Разом з тим на кожен даний момент кругообігу оборотний капітал функціонує одночасно у всіх стадіях, забезпечуючи безперервність процесу виробництва. Авансована вартість різними частинами одночасно знаходиться в багатьох функціональних формах - грошовій, продуктивній, товарній [13].

Прискорення кругообігу вивільняє (мобілізує) кошти. При цьому між обсягом капіталу і часом його обороту існує пряма залежність. Чим довше триває період обороту, тим більша сума знаходяться в обігу коштів. Отже, чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше підприємство отримає і реалізує продукції при одній і же сумі капіталу за певний відрізок часу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до сповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів і може викликати значне погіршення фінансового стану.

Цільовий установкою управління оборотним капіталом є визначення його обсягу і структури, джерел їх покриття і співвідношення між ними, достатнього для забезпечення довгострокової виробничої і ефективної фінансової діяльності підприємства. Угруповання активів підприємства представлена ​​на малюнку 1.2 ..
При низькому рівні оборотного капіталу виробнича діяльність не підтримується належним чином, звідси - можлива втрата ліквідності, періодичні збої в роботі і низький прибуток. При деякому оптимальному рівні оборотного капіталу прибуток стає максимальною. Подальше підвищення величини оборотних коштів призведе до того, що підприємство буде мати в розпорядженні тимчасово вільні, бездіяльні поточні активи, а також зайві витрати фінансування, що спричинить зниження прибутку.
Довгострокові
активи
Основні засоби
Довгострокові фінансові вкладення
Нематеріальні активи

Оборотні
активи
Запаси
Дебіторська заборгованість
Короткострокові фінансові вкладення
Готівка

Малюнок 1.2. - Групування активів підприємства

Незважаючи на важливу роль капіталу як субстанції, що формує бізнес в процесі додатку до капіталу праці та підприємницької ініціативи вивчення питань формування, руху і відтворення капіталу в дослідженнях сучасних фахівців не приділяється належної уваги. Найчастіше капітал розглядається лише як щось похідне, що грає другорядну роль, а на перше місце виноситься процес діяльності підприємства. У цьому випадку природно принижується роль капіталу, але ж саме капітал є основою виникнення і здійснення діяльності підприємства, оскільки доходи підприємству приносить саме капітал у процесі його функціонування, руху, а не сама по собі діяльність підприємства. Тільки капіталу властива приносити дохід. Так відбувається не через його рідкості, а в силу того, що капітал є матеріальною субстанцією, механізмом, здатним приносити дохід, оскільки він приводить у рух працю та ідеї, втілюючи їх у підприємницькій ініціативі.
1.2. Джерела формування оборотного капіталу
У ході аналізу джерел формування капіталу визначається їхня величина, вивчається структура і динаміка, проводиться оцінка балансових співвідношень між окремими групами джерел капіталу. Джерела, використовувані підприємствами для формування капіталу, поділяються на власні, позикові і безоплатно отримані.
До власних відносять кошти, вкладені в підприємство власниками чи учасниками (статутний капітал), нерозподілений прибуток і створені підприємством фонди власних коштів. У той же час, оскільки джерела формування капіталу мають різну природу, то і принципи оцінки їхньої вартості повинні бути різними.
Статутний капітал, що відображаються в балансі, є мінімальним авансованих капіталом для створення та початку роботи підприємства, інакше його можна називати стартовим капіталом. Формування статутного капіталу підприємства можливе як у вигляді грошових коштів, так і у формі матеріальних і нематеріальних активів. Він є частиною величини власного капіталу, внесеної засновниками (учасниками) у момент створення підприємства. Величина формованого статутного капіталу визначається, як правило, можливостями власників - засновників і необхідними умовами для здійснення даного виду бізнесу. При цьому мінімальна сума статутного капіталу підприємства встановлюється відповідно до вимог російського законодавства.
Вартість внеску власників до статутного капіталу підприємства повинна оцінюватися за номіналом суми внеску і відображати реально авансовану в підприємство суму. Тому облік статутного капіталу має здійснюватися за номінальною вартістю акцій або внеску засновників до статутного капіталу підприємства. Фонди власних коштів підприємства також відносяться до власного капіталу власників підприємства і створюються за їх рішенням, маючи при цьому різні причини формування. За природою формування фонди поділяють на дві категорії: обов'язкові фонди (резервні) і створюються з метою перерозподілу прибутку на збільшення власного капіталу, споживання чи інвестування.
Резервний капітал створюється за рішенням власників у розмірі, відображених в установчих документах у відповідності до вимог законодавства, за рахунок використання чистого прибутку, і призначається для покриття можливих збитків і втрат, що виникли внаслідок надзвичайних (незапланованих) обставин.
Додатковий капітал відображає розміри збільшення поточного капіталу в результаті вироблених переоцінок основних засобів, виникнення емісійного доходу, а також для врахування збільшення капіталу підприємства за рахунок безоплатно отриманого майна. Кошти додаткового капіталу можуть використовуватися на збільшення статутного капіталу, на покриття збитків підприємства, на розподіл засновникам. Додатковий капітал не використовується для поточного споживання підприємством і служить для підтримки певного рівня величини капіталу підприємства. Облік фондів і нерозподіленого прибутку, сформованих підприємством, належить виконувати балансовій оцінці, при цьому вони мають бути показані в облікових регістрах за фактичною, поточної вартості для підприємства.
До позикових джерел капіталу необхідно віднести всі залучені підприємством засоби, незалежно від того, звідки вони отримані і за якою ціною. Позиковими джерелами капіталу є: банківські кредити, позики надані іншими інвесторами, фінансування з державного бюджету і тимчасово залучені кошти кредиторів. Вони повинні відображатися в обліку за поточною вартістю на момент отримання коштів.
Тимчасово залучені засоби (кредиторська заборгованість) виникають в рамках утворюється товарного кредиту в залежності від умов оплати і сумлінності партнерів, а також при затримках в оплаті праці співробітників підприємства та ін Даний вид джерел капіталу оцінюється по поточній вартості на момент виникнення.
Загальна структура джерел капіталу підприємства може бути представлена ​​за допомогою схеми, показаної на малюнку 1.3.
Джерело формування капіталу підприємства - авансований капітал - дає підприємству абстрактне право на розпорядження активами. При цьому за ознакою власності джерела капіталу підрозділяються на власні і позикові. З метою проведення зовнішнього, фінансового аналізу, капітал при наявному поділі його на власний і залучений, необхідно оцінювати в єдності джерел його утворення, в цілому, як залучений капітал.
Отже, джерелами формування оборотних коштів є власні, позикові і додатково залучені кошти. За рахунок власних джерел формується, як правило, мінімальна стабільна частина оборотних коштів. Наявність власних оборотних коштів дозволяє організації вільно маневрувати, підвищувати результативність і стійкість своєї діяльності.
Безоплатно отримані підприємством кошти виявляються у формі фінансування з бюджетів різного рівня, а також у вигляді спонсорської допомоги від різних організацій, фінансової допомоги, отриманої від установ.

Малюнок 1.3. Схема структури джерел капіталу
Формування оборотних коштів відбувається у момент створення організації, коли формується її статутний фонд. Джерелом в цьому випадку служать інвестиційні кошти засновників організації. Надалі мінімальна потреба організації в оборотних коштах покривається за рахунок власних джерел: прибутку, статутного капіталу, резервного капіталу, фонду накопичення та цільового фінансування. Однак у силу цілого ряду об'єктивних причин (інфляція, зростання обсягів виробництва, затримки в оплаті рахунків клієнтів та ін) у організації виникають тимчасові додаткові потреби в оборотних коштах. Коли покрити ці потреби за рахунок власних джерел неможливо, фінансове забезпечення господарської діяльності супроводжується залученням позикових джерел: банківських і комерційних кредитів, позик, інвестиційного податкового кредиту, інвестиційного внеску працівників організації, облігаційних позик, а також джерел, прирівняних до власних коштів, так званих стійких пасивів. Це кошти, які не належать організації, але постійно знаходяться в її обороті. Ці кошти є джерелом формування обігових коштів у сумі їх мінімального залишку. До них відносяться: мінімальна перехідна з місяця на місяць заборгованість по оплаті праці працівникам організації, резерви на покриття майбутніх витрат, мінімальна перехідна заборгованість перед бюджетом та позабюджетними фондами, кошти кредиторів, отримані як передоплата за продукцію (роботи, послуги), кошти покупців за застав за поворотну тару, перехідні залишки фонду споживання.
Позикові кошти являють собою в основному короткострокові кредити банку, за допомогою яких задовольняються тимчасові додаткові потреби в оборотних коштах. Основними напрямками залучення кредитів для формування оборотних коштів є: кредитування сезонних запасів сировини, матеріалів та витрат, пов'язаних з сезонним процесом виробництва; тимчасове заповнення недоліку власних оборотних коштів; здійснення розрахунків і опосередкування платіжного обороту.
Банківські кредити надаються у формі інвестиційних (довгострокових) кредитів або позичок. Призначення банківських кредитів - фінансування витрат, пов'язаних з придбанням основних і поточних активів, а також фінансування сезонних потреб організації, тимчасового зростання товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості, податкових платежів, екстраординарних витрат. Короткострокові позички можуть надаватися урядовими установами, фінансовими компаніями, комерційними банками, факторинговими компаніями.
Поряд з банківськими кредитами джерелами фінансування оборотних коштів є також комерційні кредити інших організацій, оформлені у вигляді позик, векселів, товарного кредиту, авансового платежу.
Інвестиційний податковий кредит надається організації органами державної влади і являє собою тимчасову відстрочку податкових платежів організації. Для отримання інвестиційного податкового кредиту організація укладає кредитну угоду з податковим органом за місцем реєстрації організації.
Інвестиційний внесок працівників - це грошовий внесок робітника у розвиток економічного суб'єкта під певний відсоток. Інтереси сторін оформляються договором або положенням про інвестиційний внесок.
Потреби організації в оборотних коштах можуть покриватися також за рахунок випуску в обіг боргових цінних паперів або облігацій. Облігація засвідчує відносини позики між її власником і особою, емітували документ. Облігації припускають терміновість, зворотність і платність з фіксованою, плаваючою або рівномірно зростаючої купонною ставкою, а також з нульовим купоном (безпроцентні облігації). Виплата доходу по безпроцентних облігаціях здійснюється один раз при погашенні цінних паперів за викупною ціною. По термінах позики облігації класифікуються на короткострокові (1-3 роки), середньострокові (3-7 років), довгострокові (7-30 років). Облігації організації є високоприбутковими цінними паперами, хоча надійність їх нижче, ніж у інших цінних паперів.
Слід також виділити інші джерела формування оборотних коштів, до яких відносяться засоби організації, тимчасово не одержувані за цільовим призначенням (фонди, резерви й ін).
Правильне співвідношення між власними, позиковими і залученими джерелами утворення оборотних коштів відіграє важливу роль у зміцненні фінансового стану організації.
Визначення доцільності залучення того чи іншого фінансового джерела проводиться на основі порівняння показників рентабельності вкладень даного виду і вартості (ціни) даного джерела. Особливо актуальна ця проблема для позикових коштів.
У процесі кругообігу оборотних коштів джерела їх формування, як правило, не розрізняються, але це не означає, що система формування оборотних коштів не впливає на швидкість і ефективність використання оборотних коштів. Надлишок оборотних коштів буде свідчити про те, що частина капіталу організації не діє і не приносить доходу. Недолік його гальмує хід виробничого процесу, уповільнюючи швидкість господарського обороту коштів організації.
Питання про джерела формування оборотних коштів важливий ще й тому, що кон'юнктура ринку постійно змінюється, а отже, потреби організації в оборотних коштах не стабільні. Покрити їх тільки за рахунок власних джерел найчастіше практично неможливим. Привабливість роботи організації за рахунок власних джерел відходить на другий план. Досвід показує, що в більшості випадків ефективність використання позикових коштів виявляється більш високою, ніж власних. У таких умовах основним завданням управління процесом формування оборотних коштів стає забезпечення ефективності залучення позикових коштів.
На закінчення відзначимо, що серед показників структури джерел капіталу необхідно виділити наступні:
1. Структуру окремих джерел капіталу та їх динаміку за період:
· Величину власних джерел;
· Величину довгострокових позикових джерел;
· Величину короткострокових позикових джерел.
2. Вартість, середньозважена вартість і структура вартості джерел капіталу.
3. Сукупний показник вартості джерел капіталу.
4. Показник ефекту фінансового важеля, те ж саме, що і "гірінг", але тільки в цьому випадку розглядається як інструмент управління капіталом, а не просто як показник структури джерел капіталу.
Від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства і його стійкість.
1.3. Ефективність використання кругообігу оборотного капіталу

Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається в першу чергу в збільшенні випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку, так як зазвичай до вихідної грошовій формі він повертається з приростом. Якщо виробництво і реалізація продукції є збитковими, то прискорення оборотності коштів веде до погіршення фінансових результатів і «проїдання» капіталу.
Звідси випливає: потрібно прагнути не тільки до прискорення руху капіталу на всіх стадіях кругообігу, але і до максимальної віддачі, яка виражається в збільшенні суми прибутку на один карбованець капіталу. Підвищення прибутковості капіталу досягається раціональним та економним використанням усіх ресурсів, недопущенням їх перевитрати, втрат на всіх стадіях кругообігу. У результаті капітал повернеться до свого початкового стану в більшій сумі, тобто з прибутком. Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його прибутковістю (рентабельністю) - відношенням сум балансового прибутку до середньорічної суми сукупного капіталу.
Ефективне використання оборотного капіталу відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищення рівня рентабельності виробництва і залежить від безлічі факторів. У сучасних умовах величезний негативний вплив на зміну ефективності використання оборотних коштів і уповільнення їх оборотності становлять фактори: порушення договірної та платіжно-розрахункової дисципліни; високий рівень податкового тягаря; зниження доступу до кредитів внаслідок високих банківських відсотків. Всі перераховані фактори є об'єктивними і, безумовно, впливають на використання оборотного капіталу підприємства.
Разом з тим, підприємства мають внутрішні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів. Заходи щодо вишукування таких резервів входять у завдання фінансових служб. Це:
· Раціональна організація виробничих запасів (ресурсозбереження, оптимальне нормування);
· Скорочення перебування оборотних коштів у незавершеному виробництві (впровадження новітніх технологій, особливо безвідходних, оновлення виробничого апарату, застосування сучасних більш дешевих конструкційних матеріалів);
· Ефективна організація звернення (вдосконалення системи розрахунків, раціональна організація збуту, наближення споживачів продукції до її виробникам, систематичний контроль за оборотністю засобів у розрахунках).
Наявність у підприємства власного оборотного капіталу, його склад і структура, швидкість обороту і ефективність використання багато в чому зумовлюють фінансовий стан господарюючого суб'єкта і стійкість його положення на фінансовому ринку, а саме:
· Платоспроможність, тобто можливість погашати в строк свої боргові зобов'язання;
· Ліквідність, тобто здатність у будь-який момент здійснювати необхідні витрати;
· Можливості подальшої мобілізації фінансових ресурсів.
Управління оборотним капіталом важливо у вирішенні ключової проблеми фінансового стану: досягнення оптимального співвідношення між зростанням рентабельності виробництва (максимізацією прибутку на вкладений капітал) і забезпеченням стійкої платоспроможності, яка служить зовнішнім проявом фінансової стійкості підприємства. Виключно важливим завданням є забезпеченість запасів і витрат підприємства джерелами їх формування і підтримання раціонального співвідношення між власним оборотним капіталом і позиковими ресурсами, що направляються на поповнення оборотних коштів [38, 112].
Ефективність використання капіталу визначається результатами від його функціонування і зв'язком з витратами, необхідними для отримання цих результатів. В даний час під ефективністю використання капіталу, як правило, мається на увазі величина прибутку, отриманої на один карбованець вкладеного капіталу.
Так як стан капіталу в процесі діяльності підприємства постійно змінюється, на нашу думку, крім показника величини одержуваного прибутку, ефективність функціонування капіталу повинна визначатися і більш загальним показником - величиною приросту капіталу за період. Тому в якості основних критеріїв при оцінці ефективності використання капіталу необхідно застосовувати кілька показників, а саме: прибуток, одержувану підприємством за звітний період, зміна показників фінансового стану в цілому, показників ділової активності підприємства, і величину приросту капіталу підприємства за період.
При визначенні ефективності використання капіталу варто використовувати як методи фінансово-інвестиційного аналізу, так і методи комплексного аналізу капіталу.
Вплив величини капіталу на інші показники діяльності підприємства можна побачити за допомогою схеми, наведеної на малюнку 1.4.
Основними завданнями аналізу ефективності функціонування капіталу є:
1. Визначення впливу прибутку на капітал;
2. Встановлення приросту капіталу;
3. Оцінка впливу на фінансове становище підприємства стану показників капіталу.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Платоспроможність
Капітал
Ділова активність
Вірогідність банкрутства
Ефективність, рентабельність
Ліквідність

Малюнок 1.4. - Взаємна зв'язок величини капіталу та інших показників діяльності підприємства
Узагальнюючим показником ефективності використання оборотного капіталу є показник його рентабельності, що розраховується як співвідношення прибутку від реалізації продукції до величини оборотного капіталу:
Р ОК = П РП / ​​С ОК * 100% (1.1.)
де Р ОК - рентабельність;
П РП - прибуток від реалізації продукції;
З ОК - оборотний капітал.
Цей показник характеризує величину прибутку, одержуваної на кожен рубль оборотного капіталу, і відображає фінансову ефективність роботи підприємства, так як саме оборотний капітал забезпечує оборот всіх ресурсів на підприємстві.
Тривалість одного обороту (оборотність оборотного капіталу) в днях визначається діленням оборотного капіталу З ОК на одноденний оборот, який визначається як відношення обсягу реалізації до тривалості періоду в днях чи як відношення тривалості періоду до кількості оборотів До ПРО:
ПРО ОК = З ОК: РП / ​​Д = (С ОК Д) / РП = Д / К ПРО (1.2.)
де ПРО ОК - оборотність оборотного капіталу;
РП - обсяг реалізації;
Д - тривалість періоду в днях;
До ОБ - кількість обертів.
Швидкість обороту характеризує прямий коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) за певний період часу - рік, квартал. Цей показник відображає число кругообігів, скоєних обіговими коштами підприємства, наприклад, за рік. Він розраховується як частка від ділення обсягу реалізованої продукції на оборотний капітал, який береться як середня сума оборотних коштів:
До ПРО = РП / ​​С ОК (1.3.)
Прямий коефіцієнт оборотності показує величину реалізованої продукції, що припадає на 1 карбованець оборотних коштів. Збільшення цього коефіцієнта означає зростання числа обертів і веде до того, що: зростає випуск продукції або обсяг реалізації на кожен вкладений рубль оборотних коштів; на той же обсяг продукції потрібна менша величина оборотних коштів.
Зворотний коефіцієнт оборотності або коефіцієнт завантаження оборотних засобів показує величину оборотних коштів, що витрачаються на кожен рубль реалізованої продукції:
До З = З ПРО / РП = 1 / К ПРО (1.4.)
де З - коефіцієнт завантаження;
З ОБ - величина оборотних коштів.
Для характеристики джерел формування запасів і витрат виділяють декілька показників.
Власні оборотні кошти (ВОК) - абсолютний показник, який представляє собою різницю між власним капіталом і необоротних активів:
ВОК = стр.490 - стр.190 (за даними форми 1) (1.5.)
Власні та довгострокові позикові кошти (СДОС) - визначається як різниця між власними і довгостроковими позиковими коштами і необоротних активів:
СДОС = ВОК + стр.510 (за даними форми 1) (1.6.)
Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат підприємства (ООС) - абсолютний показник, що характеризує достатність нормальних джерел формування запасів і витрат.
На думку різних авторів даний показник розраховується по різному. Одні автори (Шеремет А.Д., Савицька Г.В.) вважають, що його треба обчислювати додаванням до попереднього показника величини короткострокових кредитів і позикових коштів і розраховується за формулою (1.7). Інші автори, такі як Ковальов В.В. і Борисов Л.М., вважають, що загальна величина основних джерел формування запасів і витрат, крім також попереднього показника і величини короткострокових кредитів і позик включає в себе частину кредиторської заборгованості (залучення товарних кредитів та авансів під роботи і замовлення) і розраховується за формулою (1.3.8):
ОС = СДОС + стр.610 (1.7.)
ООС = СДОС + стр.610 + стр.621 + стр.622 стр.627 (1.8.)
* - Формули заповнюються за даними форми 1
Запаси і витрати (ЗІЗ) - абсолютний показник, що характеризує наявність у підприємства запасів і витрат у незавершеному стані для ведення нормальної фінансово-господарської діяльності:
ЗІЗ = стор.210 (за даними форми 1)
Одним з показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність - це можливість своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Для оцінки платоспроможності підприємства використовуються показники ліквідності.
Ліквідність балансу - можливість суб'єкта господарювання звернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань.
Ефективність використання капіталу характеризується його прибутковістю (рентабельністю). Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховуються коефіцієнти його оборотності.
Основні показники рентабельності розраховані в таблиці 1.1.
Аналіз ділової активності та рентабельності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів оборотності і рентабельності, які є відносними показниками фінансових результатів.
Таблиця 1.1.
- Показники рентабельності
Найменування
показника
Спосіб розрахунку
Пояснення
1
2
3
1. Рентабельність продажів
Прибуток від продажу /
Виручка продажів
Показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції
2. Рентабельність основної діяльності
Прибуток від продажів /
Повна собівартість
Показує, скільки прибутку припадає на один карбованець витрат
3. Загальна рентабельність всього капіталу
Балансова (чиста) прибуток /
Середній розмір капіталу (валюта балансу)
Показує ефективність використання всього капіталу
4. Рентабельність власного капіталу
Балансова (чиста) прибуток /
Середній розмір власного капіталу
Показує ефективність використання власного капіталу
5. Термін окупності власного капіталу
Середній розмір власного капіталу /
Чистий прибуток
Показує за скільки років власники окуплять свої вкладення при існуючому рівні прибутковості
6. Рентабельність інвестиційного капіталу
Балансова (чиста) прибуток /
Середня вартість власного капіталу і довгострокових зобов'язань
Показує ефективність використання капіталу, вкладеного в діяльність організації на тривалий період часу
7. Фондорентабельность
Балансова (чиста) прибуток /
Середня вартість необоротних активів
Показує ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів
Ділова активність характеризує результати і ефективність поточної основної діяльності. Оцінка ділової активності проводиться на якісному й кількісному рівні. Основні показники ділової активності розраховані в таблиці 1.2.
Взаємозв'язок між показниками рентабельності сукупного капіталу і його оборотності виражається наступним чином:

Балансова
прибуток
=
Балансова
прибуток
*
Виручка
продажів
(1.9.)
Середньорічна сума
сукупного капіталу
Виручка
продажів
Середньорічна сума
сукупного капіталу

Таблиця 1.2. -
Показники ділової активності
Найменування
показника
Спосіб розрахунку
Пояснення
1
2
3
1. Продуктивність праці або вироблення на одного працівника
Виручка від продажів /
середньооблікова чисельність працівників
Характеризує ефективність використання трудових ресурсів.
2. Фондовіддача
Виручка від продажів /
Основні засоби
Характеризує ефективність використання основних засобів
3. Оборотність запасів, в оборотах
Собівартість і витрати обігу / середовищ. виробництв. запаси
Характеризує тривалість проходження запасами всіх стадій виробництва і реалізації
4. Оборотність дебіторської заборгованості
Виручка продажів /
Середня дебіторська заборгованість
Характеризує швидкість погашення дебіторської заборгованості підприємства
5. Оборотність кредиторської заборгованості
Собівартість і витрати обігу /
сред.кред.задолженность
Характеризує швидкість погашення кредиторської заборгованості підприємства
6. Оборотність власного капіталу
Виручка продажів /
Середня вартість капіталу
Характеризує швидкість оборотності власного капіталу підприємства
Для характеристики джерел формування запасів визначають три основні показники:
· Наявність власних оборотних коштів - як різниця між капіталом і резервами (розділ III пасиву) і необоротні активи (розділ I активу); характеризує чистий оборотний капітал:
ВОК = IIIр П - Iр А, (1.10.)
де СОС - власні оборотні кошти;
IIIр П - розділ III пасиву балансу;
Iр А - розділ I активу балансу;
· Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (СД) - визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму довгострокових пасивів:
ВД = ВОК + IVpП; (1.11.)
де IVpП - розділ IV пасиву балансу.
· Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (ОІ)-розраховується шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позикових коштів - стор 610 розділу V пасиву:
ОІ = СД + КЗС (1.12.)
де КЗС - короткострокові позикові кошти.
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:
1) надлишок «плюс» чи недолік «мінус» власних оборотних коштів (ΔСОС) - Ф з:
ΔСОС = СОС-3, (1.13.)
де 3 - запаси (рядок 210 розділу II активу балансу);
2) надлишок «плюс» чи недолік «мінус» власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (АСД) - Ф т:
ΔСД = СД-3; (1.14.)
3) надлишок «плюс» чи недолік «мінус» загальної величини основних джерел формування запасів (доячи) - Ф 0:
ΔОІ = ОІ - 3. (1.15.)
Виявлення надлишків (або недоліків) джерел коштів для покриття запасів і витрат дозволяє, у свою чергу, визначити тип фінансової ситуації в організації.
1.4.Оптімізація оборотного капіталу
Основною метою аналізу оборотного капіталу є визначення рівня забезпеченості підприємства оборотними активами і виявлення резервів підвищення ефективності їх функціонування. Результати аналізу використовуються фінансовим менеджером при виборі політики формування оборотного капіталу (блок А2), і є необхідною інформацією, яка визначає шляхи і резерви для оптимізації оборотного капіталу (блок А3).
Політика формування оборотного капіталу повинна відображати загальну філософію фінансового управління підприємством з позиції прийнятного співвідношення рівня прибутковості та ризику фінансової діяльності. Обрана політика управління оборотним капіталом надає керуючий вплив на рішення задачі оптимізації оборотного капіталу. Для процесу оптимізації оборотного капіталу керуючої інформацією є також і план виробництва підприємства на майбутній період. Вихідний інформацією даного блоку є оптимальний обсяг і структура оборотного капіталу, що забезпечують максимальні значення прибутку та рентабельності.
Перед остаточним прийняттям планових оптимальних значень обсягу і структури оборотного капіталу можна частково оцінити ефективність розрахованих даних, спрямувавши їх у блок А1. Цим обумовлений контур зворотного зв'язку між блоками А1 та А3.
Проведемо декомпозицію таких функцій діаграми, як "Аналіз оборотного капіталу підприємства" (А1) і "Оптимізація оборотного капіталу" (А3). Процес аналізу оборотного капіталу підприємства (Малюнок 1.5.) Починається з аналізу структури оборотних коштів (блок А11). Тут розраховуються середні величини структурних елементів оборотних коштів за аналізовані періоди, які потім передаються в наступний блок і процентне співвідношення (відношення даних величин до загальної величини оборотного капіталу).


Малюнок 1.5. Аналіз оборотного капіталу (А1)
Наступним етапом аналізу є оцінка власних оборотних коштів (ВОК) і ліквідності балансу (блок А12). На виході отримуємо показники ліквідності (коефіцієнти ліквідності, величину і рівень чистого оборотного капіталу), показники, що визначають частку участі СОС у формуванні активів (коефіцієнт забезпеченості організації СОС, коефіцієнт забезпеченості запасів СОС, коефіцієнт маневреності). Дані показники мають дуже велике значення, тому що використовуються для оцінки фінансової стійкості підприємства. Розраховані середні величини оборотного капіталу, які використовуються у цьому блоці в якості проміжних обчислень, передаються в блок А13 в якості вхідної інформації.
Слід зазначити різницю між даними, що зв'язують блоки А11 => А12 і А12 => А13. У першому випадку були отримані середні величини оборотних коштів - це дані розділу II балансу "Оборотні активи", де згруповані основні функціональні форми оборотних коштів. У другому випадку мова йде про середні величини оборотного капіталу, тобто розраховуються, додатково, дані розділу V балансу "Короткострокові пасиви".
На третій стадії аналізу проводиться розрахунок і оцінка показників оборотності оборотних коштів. Вихідними даними є показники оборотності оборотного капіталу, на підставі яких можна визначити наскільки швидко кошти, вкладені в поточні активи, перетворюються в реальні гроші.
Аналіз оборотного капіталу завершується оцінкою ефективності використання оборотного капіталу (блок А14). При аналізі ефективності використання оборотного капіталу досліджують всі складові операційного та фінансового циклів, розраховують рентабельність оборотних активів, визначають вплив використання оборотних коштів на прибуток предпріятія.Особенностью діаграми, декомпозірующей аналіз оборотного капіталу, є те, що функції всіх блоків можуть виконуватися паралельно. Проте, встановлені нами зв'язки між блоками дозволяють оптимізувати процес аналізу за рахунок зниження кількості розрахункових операцій.Процесс оптимізації оборотного капіталу (блок А3) можна представити у вигляді наступних етапів (Малюнок 1.6.).

Малюнок 1.6. Оптимізація оборотного капіталу (А3)
Етапи оптимізації:
1. Оптимізація обсягу оборотного капіталу (блок А31). Якщо величина оборотного капіталу занижена, то підприємство буде постійно зазнавати нестачу коштів, мати низький рівень ліквідності, перебої у виробничому процесі, втрату прибутку. Навпаки, чим більше перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями, тим вище ліквідність підприємства, проте, збільшення величини оборотних коштів у порівнянні з оптимальною потребою в них приводить до уповільнення їх оборотності і також знижує величину прибутку. Тому оптимізація обсягу оборотного капіталу повинна виходити з вибраного типу політики формування оборотних активів, забезпечуючи заданий рівень співвідношення ефективності їх використання і ризику. Процес оптимізації відбувається з урахуванням результатів аналізу оборотного капіталу в попередньому періоді. На даний блок робить прямий вплив планований обсяг виробництва. Результатом є оптимальний обсяг оборотного капіталу на майбутній період, який передається в блоки А32 і А33 в якості вхідної інформації.
2. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотного капіталу (блок А32). Потреба в окремих видах оборотних активів і їх сума в цілому істотно коливається в залежності від сезонних і інших особливостей здійснення операційної діяльності. Тому в процесі управління оборотними активами слід визначати їх сезонну (або циклічну) складову, яка представляє собою різницю між максимальною і мінімальною потребою в них протягом року. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотного капіталу будується на основі результатів аналізу динаміки рівня оборотних коштів. Отримані результати: максимальні і середні суми змінної і постійної частин оборотного капіталу служать вхідною інформацією для блоку А33.
3. Оптимізація структури оборотного капіталу (блок А33). У процесі оптимізації вирішується задача визначення такої структури оборотного капіталу, яка забезпечує найбільше значення прибутку і рентабельності оборотних коштів. Крім того, ця структура повинна забезпечувати фінансову стійкість підприємства, що безпосередньо пов'язано з вибором джерел фінансування оборотних коштів. Результатом виконання даної функції є:
· Оптимальний обсяг і структура оборотного капіталу, які є кількісним обгрунтуванням прийняття рішень для фінансового менеджера в процесі планування та оперативного управління оборотним капіталом;
· Розраховані максимальні значення прибутку і рентабельності оборотного капіталу, які були отримані в результаті оптимізації оборотного капіталу.
Побудована функціональна модель може служити основою для створення програмного комплексу підтримки прийняття рішень з управління оборотним капіталом підприємства.
    

2. АНАЛІЗ ВПЛИВУ КРУГООБІГУ оборотного капіталу на підприємствах ТОВ «ДОРСТРОЙСЕРВІС-УФА»
2.1. Аналіз динаміки структури оборотних активів
Фінансово-економічний аналіз діяльності ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» проведено за періоди - 2004, 2005 і 2006 років на основі даних квартальної бухгалтерської звітності. Квартальна бухгалтерська звітність складається з бухгалтерського балансу (форма 1) і звіту про прибутки і збитки (форма 2).
Таблиця 2.1.
- Аналіз змін у складі майна ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа»
Актив балансу
Абсолютна сума
Питома вага,%
Темп зростання, у%
2004
2005
2006
2004
2005
2006
2005
2006
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Вартість всього майна (всіх активів)
2517698
3007172
2296206
100
100
100
119
91
з них:
- Основні засоби та капіталовкладення
458723
541397
654640
18,2
18,0
28,5
118
143
- Нематеріальні активи
766
983
5
0,0
0
0
128
0
- Фінансові вкладення
15243
15471
0
0,6
0,5
0%
101
0
- Інші необоротні активи
5606
3078
0
0,2
0,1
0
55
0
- Оборотний капітал (поточні активи)
2037360
2446243
1641561
80,9
81,3
71,5
120
81
з них:
- Запаси
389133
466571
469668
15,5
15,5
20,5
120
121
- Дебіторська заборгованість
1256341
1457287
891598
49,9
48,5
38,8
116
71
- Грошові кошти
45877
41935
73260
1,8
1,4
3,2
91
160
- Кошти в розрахунках
346009
480450
207035
13,7
16,0
9,0
139
60
З аналізу таблиці 2.1. бачимо, що найбільшу питому вагу в активі балансу має оборотний капітал: за 2004 рік він склав 2037360 тис. крб.; 2005 рік - 2446243 тис. крб.; 2006 рік - 1641561 тис. крб., з чого випливає, що оборотні активи мають тенденцію до зниження, в порівнянні з 2004 роком вони знизилися на 9,4%. Причому, зниження оборотного капіталу спостерігається не тільки за структурою майна, але і в динаміці. Так, за 2006 рік, у порівнянні з 2005 роком оборотні активи зменшилися на 20%. Розглянемо у зв'язку, з чим були викликані ці зміни.
Зниження оборотного капіталу за 2006 рік було викликано, в першу чергу, зниженням, як питомої ваги, так і в динаміці дебіторської заборгованості. Її частка до 2006 року знизилася з 49,9% до 38,8%, що на 11,1% менше, ніж за 2004 рік. Якщо за 2005 рік порівняно з 2004 роком темп росту дебіторської заборгованості склав 115%, то за 2006 рік порівняно з 2004 роком він знизився на 30%, а порівняно з 2005 роком на 45%.
Таблиця 2.2. -
Аналіз динаміки і структури оборотного капіталу ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" в тис. руб.
Показник
Сума
Абсолютне відхилення
(+, -)
Темп зростання, у%
2004
2005
2006
2005
2006
2005
2006
Запаси
389133
466571
469668
77438
80535
120
121
Дебіторська заборгованість
1256341
1457287
891598
200946
-364743
116
71
Грошові кошти
45877
41935
73260
3942
27383
91
160
Інші
346009
480450
207035
134441
-138974
139
60
Разом оборотні активи
2037360
2446243
1641561
408883
395799
120
81
Вартість всього майна
2517698
3007172
2296206
489474
-221492
119
91
% Оборотних активів у майні
80,9
81,3
71,5
83,5
-9,4
100,5
87,9
За результатами таблиці 2.2. можна зробити висновок, що оборотні активи ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" у період з 2004 по 2006 роки мають у цілому тенденцію до скорочення, в тому числі за рахунок зменшення дебіторської заборгованості на 364743 тис. руб., а також інших оборотних активів на 138974 тис. руб.
В аналізованому періоді скоротилася і вартість усього майна на 710966 тис. руб., Так що відсоток оборотних активів у складі майна скоротився на 9,4%.
Таблиця 2.3.
- Аналіз складу, структури і динаміки дебіторської заборгованості
ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа"
Вид дебіторської
За
2004
рік
За
2005
рік
За
2006
рік
Питома вага,%
Темп росту,%
Заборгованості
2004
2005
2006
2005
2006
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Дебіторська заборгованість:
довгострокова, в тому числі:
433 173
277137
179459
34,5
19,0
20,1
63
41
покупці і замовники
414 887
275965
174773
33,0
18,9
19,6
66
42
векселі до отримання
1 138
1138
0
0,1
0,1
0
100
-
інші дебітори
17 148
34
4686
1,4
0
0,5
-
28
у тому числі прострочена
398 600
262636
146468
31,7
18,0
16,4
65
36
Дебіторська заборгованість:
Короткострокова, в тому числі:
823 168
1180150
712139
65,5
81,0
79,9
143
86
покупці і замовники
784 966
1117427
556716
62,5
76,7
62,4
142
70
векселі до отримання
0
0
0
0
0
0
-
-
Заборгованість учасників (засновників)
1
0
0
0
0
0
-
-
аванси видані
0
0
195
0
0
0
-
-
інші дебітори
38 201
62723
155228
3,0
4,3
17,4
164
406
у тому числі прострочена
468 755
402206
330987
37,3
27,6
37,1
85
70
Всього дебіторської заборгованості
125641
1457287
891598
100
100
100
115
70
в тому числі простроченої
867 355
664842
477455
69
45,6
53,6
76
55
З детального аналізу дебіторської заборгованості ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" таблиці 2.3. випливає, що структура дебіторської заборгованості зазнала змін. Зокрема, стався зсув між довгостроковою і короткостроковою дебіторською заборгованістю.
Частка довгострокової дебіторської заборгованості знизилася з 34,5% - за 2004 рік до 20,1% - за 2006 рік, відповідно частка короткострокової дебіторської заборгованості збільшилася з 65,5% - за 2004 рік до 79,9% - за 2006 рік. Велика питома вага, як у довгостроковій, так і в короткостроковій дебіторської заборгованості складає заборгованість клієнтів Товариства. За 2006 рік спостерігається зниження дебіторської заборгованості в динаміці на 40%, що є позитивною тенденцією, тобто Товариство може більшою мірою розраховуватися зі своїми кредиторами і ліквідність балансу зростає.
Також спостерігається зменшення простроченої дебіторської заборгованості на 45%, питома вага якої склала за 2004 рік - 69%; за 2005 рік - 45,6%; за 2006 рік - 53,6%, що також сприяє поліпшенню фінансового стану Товариства. З цього випливає, що у клієнтів Товариства підвищилася платоспроможність і йде робота по поверненню дебіторської заборгованості. Тим не менш, розмір дебіторської заборгованості продовжує залишатися на критичному рівні. До того ж, якщо з початку 2006 року Товариство припинило відпускати товари народного споживання без оплати, то на кінець року практика відпуску товарів без оплати частково відновилася.
До управлінських рішень щодо проведення заходів з управління дебіторською заборгованістю ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" можна віднести:
- Контроль за станом розрахунків з покупцями і співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованостей, оскільки значне підвищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості організації та залучення додаткових дорогих джерел фінансування;
- Розширення кола споживачів продукції з метою зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями;
- Використання системи знижок при довгостроковій оплаті.
Також значне місце в оборотному капіталі ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" мають запаси (см.табл.2.4.), А саме така складова їх частина, як товари для перепродажу.
Аналіз зміни часу обороту ресурсів організації, вкладених в запаси і розрахунки, дає можливість визначити резерви зменшення потреби в оборотних коштах шляхом оптимізації запасів, їх відносного зниження в порівнянні зі зростанням виробництва, прискорення розрахунків або, навпаки, залучення коштів в оборот при несприятливому положенні справ.
Питома вага запасів за аналізовані періоди мав тенденцію до збільшення (за 2004 і 2005 року - 15,5%; 2006 рік - 20,5%). В динаміці, збільшення запасів і витрат за 2005 та 2006 року в порівнянні з 2004 роком залишилося практично на одному рівні і склав приблизно 120%.
Збільшення абсолютної суми і питомої ваги запасів і витрат у загальному обсязі оборотних коштів може свідчити про:
- Нарощуванні виробничого потенціалу організації;
- Прагненні шляхом вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи від знецінення під впливом інфляції;
- Нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок якої значна частина поточних активів иммобилизована у запаси, ліквідність яких може бути невисокою.

Таблиця 2.4.
- Аналіз стану запасів ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа"
За 2004рік
За
2005рік
За
2006року
Питома вага,%
Темп росту,%
Вид коштів

2004
2005
2006
2005
2006
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Запаси, в тому числі:
- Сировина і матеріали
32 945
56 510
68 525
8,5
12,1
14,6
171
207
- Витрати у незавершеному виробництві (витратах звернення)
1 171
1 689
3 003
0,3
0,4
0,6
144
256
- Товари для перепродажу (готова продукція)
354 004
406 376
392 788
91,0
87,1
83,6
114
110
- Товари відвантажені
55
0
0
0
0
0
-
-
- Витрати майбутніх періодів
856
1 953
5 274
0,2
0,4
1,1
228
616
Разом:
389 133
466 571
469 668
100
100
100
119
120
Хоча зростання запасів і витрат може призвести до підвищення ліквідності поточних активів, потрібно виявити і проаналізувати причини відволікання коштів з господарського обороту, оскільки такий стан справ може призвести до зростання кредиторської заборгованості та погіршення фінансового стану організації.
При цьому необхідно:
- Встановити забезпеченість організації нормальними перехідними запасами сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів;
- Виявити зайві і непотрібні запаси матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції і товарів.
Проведення подібних розрахунків дозволяє в якійсь мірі визначити внесок кожного підрозділу організації (складів, цехів) у підвищення ефективності використання оборотних коштів.
Вивчаючи таблицю 2.4., Бачимо, що найбільшу вагу в даному розділі мають товари для перепродажу (за 2004 рік - 91%; за 2005 рік - 87,1%; 2006 рік - 83,6%), які в динаміці в порівнянні з 2004 роком склали в 2005 році - 114%, у 2006 році - 110%. Зменшення запасів товарів народного споживання в даному випадку оцінюється позитивно, так як вони знаходяться вище нормативного рівня. Найменшу частку в оборотних активах займають грошові кошти, що говорить про їх недостатності у ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа".
При цьому позитивною тенденцією є збільшення в 2006 році питомої ваги грошових коштів у порівнянні з попередніми періодами (за 2004 рік - 1,8%; за 2005 рік - 1,4%; за 2006 рік - 3,2%, що в динаміці склала 159%, тобто сума грошових коштів збільшилася на 59% в 2006 році в порівнянні з 2004 роком. Детальна інформація про склад і динаміку грошових коштів представлена ​​в таблиці 9.
В даний час основна частка грошових коштів перемістилася на розрахунковий рахунок, питома вага якого виріс з 10,5% до 63,1%. Менш значну частку в майні ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" складають необоротні активи (за 2004 р .- 19,1%; 2005 р. - 18,7%; 2006 р . - 28,5%), питома вага яких збільшився в порівнянні з 2004 роком на 9,4%.
Таблиця 2.5 .-
Аналіз складу, структури та динаміки грошових коштів
ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" у тис.руб.
Вид грошових
За
2004р.
За
2005р.
За
2006р.
Питома вага,%
Темп росту,%
коштів
2004
2005
2006
2005
2006
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Грошові кошти
каса
186
215
1 736
0,4
0,5
2,4
115
933
розрахункові рахунки
4 802
11 884
46 231
10,5
28,3
63,1
247
962
валютні сету
0
0
0
0,0
0,0
0,0
-
-
інші грошові кошти
40 889
29 836
25 293
89,1
71,1
34,5
72
61
Разом:
45 877
41 935
73 260
100
100
100
91
159
2.2. Аналіз динаміки та структури джерел формування
Аналіз джерел формування майна (капіталу) має винятково велике значення, оскільки керівництво підприємства повинно подавати за рахунок яких ресурсів буде здійснюватися діяльність. Забезпечення необхідними фінансовими ресурсами є головним моментом у життєдіяльності підприємства. У зв'язку з цим далі проведемо аналіз динаміки і структур джерел формування капіталу ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа".
Будь-який господарюючий суб'єкт потребує джерела коштів для фінансування своєї діяльності. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з певними витратами: акціонерам, наприклад, потрібно виплачувати дивіденди, банкам відсотки за надані ними позики та ін Загальна сума коштів, яку потрібно сплатити за використання певного обсягу фінансових ресурсів, виражена у відсотках до цього обсягу, називається ціною капіталу. В ідеалі передбачається, що поточні активи фінансуються за рахунок короткострокових, а кошти тривалого користування - за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат по залученню коштів. Отже, формування капіталу підприємства відбувається як за рахунок власних, так і за рахунок позикових джерел коштів. За даними бухгалтерського балансу, проаналізуємо зміни у складі, динаміці і структурі джерел засобів організації ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа". Розрахунки виконані в таблиці 2.6. і 2.7., де для повноти фінансової картини були проведені вертикальний та горизонтальний аналіз.
Таблиця 2.6.
- Аналіз змін в джерелах капіталу ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" у тис.руб.
Актив
балансу
Абсолютна сума
Темп росту,%
2004
2005
2006
2005
2006
1
2
3
4
5
6
Всього джерел майна (весь капітал)
2517698
3007172
2296206
119
91
в тому числі:
- Власний капітал
679773
809513
942280
119
138
з них:
- Власний капітал в обороті
199435
248584
287635
124
144
Продовження таблиці 2.6.
- Позиковий капітал
1837925
2197659
1353926
119
73
з них:
- Довгострокові позики
0
0
0
-
-
- Короткострокові позики
8900
3353
109800
37
в 12 разів
- Кредиторська заборгованість
1828996
2184408
1235731
119
67
- Інші короткострокові зобов'язання
29
9898
8395
у 341 разів
в 289 разів
Результати розрахунків, представлені в таблиці 2.6., Дозволяють судити про те, що в 2006 році має місце зменшення джерел майна за рахунок скорочення позикового капіталу аналізованого підприємства, однак за елементами його структури простежується тенденція зростання. Власний же капітал зростає в динаміці в порівнянні з 2004 роком у 2006 році збільшився на 38%. У зв'язку з цим далі слід більш детально зупиниться на структурі джерел капіталу ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа".
Таблиця 2.7.
- Структура джерел капіталу ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа"
Актив
балансу
Питома вага
Відхилення (+,-)
2004
2005
2006
2005
2006
1
2
3
4
5
6
Всього джерел майна (весь капітал)
100
100
100
-
-
в тому числі:
- Власний капітал
27
26,9
41
-3,1
+14,0
з них:
- Власний капітал в обороті
7,9
8,3
12,5
+0,4
+4,6
- Позиковий капітал
73
73,1
59
+0,1
-14,0
з них:
- Довгострокові позики
0
0
0
-
-
- Кредиторська заборгованість
72,6
72,6
53,8
-
-18,8
- Інші короткострокові зобов'язання
0
0,3
0,4
+0,3
+0,4
З аналізу джерел капіталу ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа", бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі капітал складають позикові кошти (за 2004 рік - 73%; за 2005 рік - 73,1%; за 2006 рік - 59%). З цього випливає, аналізоване підприємство в основному користується позиковими засобами, хоча їх питома вага до загальної суми пасивів знизився на 14%; темп зростання також мав тенденцію до зниження з 119% (за 2005 рік) до 73% (на за 2006 рік), в той час як власний капітал має тенденцію до збільшення - темп зростання в 2006 році в порівнянні з 2004 роком склав 138%.
Позиковий капітал, як відомо, підрозділяється на довгостроковий і короткостроковий. Довгостроковими позиками і кредитами Товариство не користується, тому найбільш ретельному аналізу піддаються короткострокові зобов'язання організації.
У даній ситуації необхідно провести аналіз складу, структури та динаміки кредиторської заборгованості аналізованого підприємства.
Методика аналізу кредиторської заборгованості аналогічна методиці аналізу дебіторської заборгованості. Аналіз проводиться за даними аналітичного обліку розрахунків з постачальниками, розрахунків з іншими кредиторами. Основними завданнями є:
- Оцінка та аналіз динаміки та структури кредиторської заборгованості за сумою та кредиторам;
- Виділення суми простроченої кредиторської заборгованості, в тому числі строкової, оцінка факторів, що вплинули на її освіту;
- Визначення сум штрафних санкцій, що виникли в результаті утворення простроченої кредиторської заборгованості.

Таблиця 2.8 .- Аналіз джерел капіталу ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа"
Актив балансу
Абсолютна сума, тис. грн.
Питома вага,%
Темп росту,%
2004
2005
2006
2004
2005
2006
2005
2006
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Оборотні активи всього
2037360
2446243
1641561
100
100
100
120,1
67,1
в тому числі:
- Власний капітал
679773
809513
942280
33,4
33,1
57,4
119
138
з них:
- Власний капітал в обороті
199435
248584
287635
9,8
10,2
17,5
124
144
- Позиковий капітал
1837925
2197659
1353926
90,2
89,8
82,5
119
73
з них:
- Довгострокові позики
0
0
0
-
-
-
-
-
- Короткострокові позики
8900
3353
109800
0,4
0,1
6,7
37
в 12 разів
- Кредиторська заборгованість
1828996
2184408
1235731
89,8
89,3
75,3
119
67
- Інші короткострокові зобов'язання
29
9898
8395
0,001
0,4
0,5
в
341 разів
в
289 разів
З таблиці 2.8. бачимо, що велика питома вага в короткострокових коштах Товариства займає кредиторська заборгованість, яка за 2006 рік склала 91%, що менше, ніж у 2005 році на 8%. Зниження питомої ваги кредиторської заборгованості до загального підсумку, пов'язано із залученням підприємством у 2006 році короткострокових кредитів у банку, питома вага яких збільшився з 0,4% (за 2004рік) до 4,8% (за 2006року).
Також спостерігаємо зниження кредиторської заборгованості в порівнянні з 2004 роком на 33%. Простежується тенденція зростання короткострокових позик в 12 разів і інших короткострокових зобов'язань в 289 разів у 2006 році в порівнянні з 2004 роком.
Збільшення позикового капіталу свідчить про те, що в аналізованому періоді підвищилася фінансова залежність компанії ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" від інвесторів.

Таблиця 2.9 .-
Аналіз складу, структури та динаміки кредиторської заборгованості ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа"
Вид кредиторської
заборгованості
За
2004
рік
За
2005
рік
За
2006
рік
Уд. вага,%
Темп росту,%
2004
2005
2006
2005
2006
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Кредиторська заборгованість, у тому числі:
1 828 996
2 184 408
1 235 731
100
100
100
119
67
постачальники та підрядники
1 111 881
1 506 430
901 250
60,8
69,0
72,9
135
81
заборгованість перед персоналом організації
4 813
5 980
10 222
0,3
0,3
0,8
124
212
заборгованість перед внебюджетнмимі фондами
2 490
2 567
5 113
0,1
0,1
0,4
103
205
заборгованість перед бюджетом
115 838
59 014
110 482
6,3
2,7
8,9
50
95
аванси отримані
223 063
182 008
105 888
12,2
8,3
8,6
81
47
інші кредитори
370 911
428 409
102 776
20,3
19,6
8,3
115
27
в тому числі прострочені зобов'язання
1 380 297
1 494 618
489 387
75,5
68,4
39,6
108
35
З структурного аналізу кредиторської заборгованості (таблиця 2.9.) Можна зробити висновок, що основну частину займає заборгованість ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" перед постачальниками (за 2004 рік вона склала 60,8%; за 2005 рік - 69%; за 2006 рік-72 , 9%). Незважаючи на збільшення їх питомої ваги до загальної кредиторської заборгованості, темп зростання знизився з 135% (за 2005 рік) до 81% (за 2006 рік). Це говорить про те, що організація по можливості розраховується зі своїми постачальниками, повертає борги.
Велике значення у формуванні структури капіталу відіграє власний капітал організації. З аналізу джерел капіталу випливає, що питома вага власного капітал за 2004 рік склав 27%; 2005 рік - 26,9%; 2006 рік - 41%.
Збільшення частки власного капіталу в 1,5 рази пов'язане, перш за все, із зростанням величини додаткового капіталу (за 2004 рік - 44,7%; за 2005 рік - 40,3%; за 2006 рік - 70,8%), тобто переоцінки основних фондів. При цьому спостерігається одночасне зниження чистого прибутку ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа".
У цілому по вертикальному і горизонтальному аналізу майнового стану організації, можна зробити висновки, що за 2006 рік у ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" спостерігаються зрушення в кращу сторону.
Зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі й простроченої, говорить про підвищення рівня платоспроможності організації.
Приведення запасів до нормативного рівня веде до вивільнення грошових ресурсів, що зміцнює фінансову стійкість підприємства.
Несприятливим моментом є зниження прибутку організації, а значить і ділової активності.
Пасив балансу характеризується практично рівними частками власного капіталу і короткострокових зобов'язань, що також є позитивним моментом, хоча і спостерігається досить висока ступінь фінансової залежності підприємства ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" від позикових коштів.
2.3. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу
Аналіз ефективності використання власного і позикового капіталу організацій являє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації бухгалтерського обліку та звітності, який має на меті:
- Оцінити поточний і перспективний фінансовий стан організації, тобто використання власного і позикового капіталу;
- Обгрунтувати можливі і прийнятні темпи розвитку організації з позиції забезпечення їх джерелами фінансування;
- Виявити доступні джерела коштів, оцінити раціональні способи їх мобілізації;
- Спрогнозувати становище підприємства на ринку капіталів.
Ділова активність характеризує ефективність поточної діяльності підприємства і пов'язана з результативністю використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства, а також з показниками оборотності.
Таблиця 2.10.
Показники оборотності коштів ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа"
Показники
Коефіцієнти оборотності
Термін оборотності, (дні)
2004
2005
2006
зміна
2004
2005
2006
рік
зміна
2005
2006
2005
2006
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
Оборотність поточних активів (оборотних)
2,6
3,4
3,3
0,8
0,7
139
105
110
-34
-29
Оборотність запасів і витрат
13,5
15,1
10,3
-1,6
-3,2
27
24
35
5
8
Оборотність дебіторської заборгованості
4,2
6,0
6,5
1,8
2,3
86
60
55
-26
-31
Оборотність кредиторської заборгованості
2,7
3,7
3,9
1,0
1,2
134
97
92
3
-42
Оборотність власного капіталу
8,1
9,5
6,0
1,4
-2,1
45
38
60
-7
15
Оборотність поточних оборотних активів ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" згідно з таблицею 2.10. за 2006 рік порівняно з 2004 зменшилася на 29 днів, але збільшилася в порівнянні з 2005 роком і тривалість проходження оборотних активів стала складати 110 днів. Збільшення коефіцієнта оборотності поточних активів з 2,6 до 3,3 є позитивним чинником, що говорить про хорошу роботу з дебіторами, запаси не затримуються на зберіганні, грошові кошти знаходяться в роботі. Підприємство повинно прагнути до скорочення тривалості одного обороту, що ми і спостерігаємо (на 29 днів).
Оборотність запасів характеризує тривалість проходження запасами всієї стадії реалізації, тобто в 2004 році запаси проходили стадію реалізації за 27 днів, а в 2006 році запаси стали проходити реалізацію за 35 днів, тобто коефіцієнти оборотності знизилися з 13,5 до 10,3. Тобто, спостерігається зменшення в оборотах - значить, підприємство ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" не ефективно використовує свої запаси. У звітному періоді, в порівнянні з базисним терміном оборотності зменшився на 8 днів повільніше. Зате оборотність дебіторської заборгованості зросла, що призвело до скорочення тривалості одного обороту в 2006 році, в порівнянні з 2004 роком на 31 день - це свідчить про налагоджувати взаємодію з дебіторами.
Оборотність кредиторської заборгованості, характеризує швидкість погашення кредиторської заборгованості, яка в 2005 році в порівнянні з 2004 роком підвищилася на 42 дні і оборотність стала складати 92 дні.
Швидкість оборотності власного капіталу порівняно з 2004 роком зменшилася на 15 днів, коефіцієнт оборотності знизився з 8,1 до 6,0 рази, - це свідчить про проблеми з реалізацією. Дійсно, реалізація фізичного обсягу товарів народного споживання ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" з року в рік падає.
Із загального аналізу випливає, що підприємство ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" у 2005 році знизило терміни оборотності в днях дебіторської та кредиторської заборгованості, що свідчить про поліпшення фінансового стану організації, здатності відповідати за своїми зобов'язаннями. За всіма іншими показниками оборотності засобів Товариство, навпаки, підвищило терміни оборотності в днях, що свідчить про зниження ділової активності підприємства на ринку збуту товарів народного споживання. Це означає, що ділова активність підприємства у звітному періоді зросла.
Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства необхідний аналіз, що визначає ефективність використання підприємством своїх коштів.
До показників, що характеризує ефективність діяльності (у тому числі і використання оборотного капіталу), відносяться коефіцієнти оборотності (ділової активності) і рентабельності.
Таблиця 2.11 .-
Показники рентабельності ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа"
Показники
Рік
Зміни
(+, -)
2004
2005
2006
2005р.
2006р.
1
2
3
4
5
6
Рентабельність продажів (прибуток від продажів до виручки від продажів, у%)
4,7
3,10
4,0
-1,6
-0,7
Рентабельність основної діяльності (прибуток від продажів до повних витрат, у%)
4,9
3,20
4,20
-1,7
-0,7
Рентабельність основної діяльності (прибуток від продажів до витрат обігу, у%)
114,3
72,7
48,0
-41,6
-66,3
Загальна рентабельність капіталу (балансовий прибуток на рубль активів у%)
12,7
8,5
8,5
-4,2
-4,2
Рентабельність власного капіталу (балансовий прибуток на карбованець власного капіталу у%)
49,9
29,4
21,7
-20,5
-28,2
Термін окупності власного капіталу (власний капітал на чистий прибуток)
2,8
4,7
7,0
1,9
4,2
Фондорентабельность (балансовий прибуток до основних засобів та інших позаоборотних активів у%)
62,1
40,7
30,9
-21,4
-31,2
Як бачимо з отриманих даних таблиці 2.11., Показники всіх видів рентабельності ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" за 2005 і 2006 року знизилися в порівнянні з 2004 роком, тобто організація стала працювати гірше.
Рентабельність продаж характеризує ефективність комерційної діяльності Товариства: у 2004 році з 1 рубля виручки організація мала 4,7 копійки прибутку від основної діяльності; в 2005 році цей показник знизився на 1,6 копійку, і став складати 3,1 копійки прибутку. У 2006 році рентабельність продажів мала тенденцію до збільшення в порівнянні з 2005 роком і склав 4 копійки прибутку з 1 рубля виручки.
Зниження показника рентабельності продажів ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" пов'язане з пониженням реалізації фізичного товарообігу товарів народного споживання, пов'язаного з розширенням діяльності конкуруючих фірм. І хоча, за 2006 рік реалізація продукції була менше, ніж за 2005 рік - поліпшення показника рентабельності продажів пов'язане із зниженням оптових цін постачальників і відповідно збільшенням торгової надбавки у Товариства, яка збільшилась на стільки, що її вистачило при одночасному зниженні у 2006 році роздрібних цін .
Рентабельність основної діяльності (окупність витрат) у торговельних організацій розраховується двома способами: відношенням прибутку до повних витрат організації або до витрат обігу. Перший показник показав, що ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" з кожного рубля повних витрат мало прибутку: за 2004 рік - 4,9 копійки, 2005 рік - 3,2 копійки і 2006 рік - 4,2 копійки. Зниження за 2005 рік рентабельності основної діяльності на 1,7 копійки пов'язано з високою ціною постачальників товари.
Якщо рентабельність основної діяльності ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" до повних витрат збільшилася в 2006 році, то його другий показник обчислюється тільки до витрат обігу знижується. У 2004 році на 1 рубль витрат обігу приходилася 1,1 рубля прибутку; в 2006 році прибуток знизився на 66 копійок і стала складати 48 копійок з 1 рубля витрат обігу. Це пов'язано з тим, що витрати обігу збільшилися в 2 рази, при одночасному зниженні реалізації товарів народного споживання.
Загальна рентабельність капіталу ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" має тенденцію до зниження. Якщо за 2004 рік на 1 рубль активів доводилося 12,7 копійки балансового прибутку, за 2005 і 2006 року прибуток склала 8,5 копійки, тобто капітал використовується тільки на 8,5%. Також досить сильно знизилася рентабельність власного капіталу, тепер на карбованець власного капіталу припадає на 28,2 рубля прибутку менше, ніж у 2004 році. При цьому термін окупності власного капіталу за ряд аналізованих років значно збільшився: з 2,8 до 7 років. Це пов'язано зі зниженням балансового прибутку, більшу частку, в якій мають податки і збитки минулих років.
Показник Фондорентабельность ТОВ "Дорстройсервіс-Уфа" також сильно знизився. У 2004 рік на 1 рубль необоротних активів доводилося прибутку 6,2 рубля. Ця цифра знизилася майже в 2 рази в 2005 році і стала складати на 1 рубль необоротних активів 3,1 рубля, тобто вартість необоротних активів стала покривати 30,1% прибутку.

3. ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ
СТІЙКОСТІ ТОВ «ДОРСТРОЙСЕРВІС-УФА»
3.1. Прогнозування оборотного капіталу
Економіко-математичні методи на сьогоднішній день широко використовуються при аналізі фінансового стану підприємства і розробці управлінських рішень щодо його оптимізації. При розробці управлінських рішень з обігового капіталу математичні методи застосовуються у визначенні прогнозного значення потреби в оборотному капіталі.
Для застосування економіко-математичних методів, перш за все, необхідно визначитися з політикою управління оборотним капіталом на підприємстві.
При формуванні політики управління оборотним капіталом вирішуються такі питання:
1. Визначається обсяг потреби в оборотному капіталі;
2. Визначаються джерела його формування;
3. Визначається оптимальна структура активів.
Оцінка фінансового стану ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» показує, що намітилася тенденція зниження платоспроможності і фінансової стійкості підприємства, тому доцільно виявити фактори, що впливають на ліквідність.
Ліквідність підприємства в основному відбивається показником оборотності оборотних коштів, тому необхідно:
- Виділити коло факторів, що впливають на коефіцієнт мобільності оборотних коштів;
- Виходячи з отриманих результатів, розробити заходи щодо поліпшення фінансового стану ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа».
На сьогоднішній день для кількісного обгрунтування застосовуваних рішень з організації управління застосовуються економіко-математичні методи.
При вирішенні конкретних завдань управлінь застосування математичних методів припускає:
· Побудова економічної і математичних моделей для задач прийняття рішення в складних ситуаціях або в умовах невизначеності;
· Вивчення взаємозв'язку визначаються у наслідку прийняття рішень і встановлення критеріїв ефективності, що дозволяють оцінювати перевагу того чи іншого варіанта дії.
Фактори, що входять до опису моделі, можна розділити на дві групи:
1) постійні фактори, на які ми впливати не можемо;
2) залежні фактори, які у відомих межах ми можемо вибирати на свій розсуд.
Критерій ефективності, що виражається деякою функцією, називається цільовою, а залежить від факторів обох груп.
Всі моделі дослідження операцій можна класифікувати в залежності від природи і властивостей операцій, особливості застосування математичних методів.
Слід зазначити, що, перш за все, великий клас оптимізаційних моделей. Такі завдання виникають при спробі оптимізувати планування та управління складними системами.
Враховуючи специфіку ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» на торгово-закупівельної діяльності, до факторів впливає на мобільність оборотних коштів віднесемо: оборотність матеріальних запасів товарів і оборотність кредиторської заборгованості.
Складено рівняння регресії - модель, за якою будуть розроблятися заходи оптимізують коефіцієнт мобільності оборотних коштів:
Y = а + в 1 * х 1 + в 2 * х 2 (3.1.)
де Y - мобільність оборотних коштів;
а -
в 1 і в 2 -
х 1 - оборотність матеріальних запасів товарів
  х 2 - оборотність кредиторської заборгованості
Перш ніж застосувати функцію необхідно перевірити доцільність складеної моделі:
- Перевірити значущість рівняння регресії;
- Визначити якість складеної моделі.
Для обчислення параметрів а, в 1, в 2, вихідні дані за досліджуваний період наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. -

Вихідні дані для регресійного аналізу в тис.руб

Період, кв
У
А2
А3
КЗ
у
х1
Х2
1
2
3
4
5
7 = 2 / (3 +4)
8 = 2 / 3
9 = 2 / 5
2004 р .
1
215600
11620
12000
11000
7,95
25,16
15,60
2
314300
12560
12100
11200
7,38
25,54
11,92
3
216500
11730
12050
12950
5,94
22,60
17,37
4
123600
11590
12050
13000
8,94
40,00
7,87
2005р.
1
221800
11350
13950
13100
8,11
16,15
7,03
2
320300
11200
13800
13500
9,06
16,92
5,80
3
222600
11400
13750
16000
11,39
16,14
3,77
4
315300
11450
14100
18400
10,76
10,55
1,82
2006р.
1
116700
11450
14150
18500
5,98
11,52
1,96
2
118200
11550
13950
18900
5,31
11,74
2,04
1
2
3
4
5
7 = 2 / (3 +4)
8 = 2 / 3
9 = 2 / 5
3
323500
11600
13950
18900
4,23
14,69
2,64
4
326600
14350
14950
19300
5,97
6,11
2,86
Разом
1235731
114250
1450800
1235731
105,02
226,21
80,68
де В - виручка, тис. руб.;

А2 = ТП + ТО + ДЗ;

А3 = МОЗ;
КЗ - кредиторська заборгованість;
ТП-товарна прдукції;
ТО - товари відвантажені;
МОЗ - матеріальні запаси товарів;
ДЗ - дебіторська заборгованість.
Параметри рівняння регресії перелічені c допомогою програми MS Exel:
а = 0,8902;
в1 = 0,3054;
в2 = -0,0294;
Рівняння регресії прийме вигляд:
Y = 0,8902 + 0,3054 * х1-0,0294 * х2 (3.2.)
Для перевірки значимості рівняння регресії знаходимо фактичний F-критерій Фішера за формулою:
(3.3.)
де Sfact-дисперсія фактична, знаходиться за формулою:
(3.4.)
Soc-дисперсія залишкова, знаходиться за формулою:
(3.5.)
Розрахунки наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. -

Розрахункова таблиця

Період, кв
Sобщ
Sfact
S oc

1
2
3
4
5
2004р.
1
1,654
0,950
0,096
5,201211
2
0,498
1,326
0,199
8,289988
3
1,601
1,638
0,000
0,244661
4
18,228
18,208
0,000
0,026465
2005р.
1
0,310
0,377
0,003
1,395263
2
0,372
0,197
0,028
4,093849
3
0,079
0,267
0,055
5,354121
4
3,660
2,760
0,063
9,135648
2006р.
1
2,849
2,146
0,050
7,471683
2
1,852
2,024
0,004
1,864107
3
0,190
0,677
0,150
9,141343
4
0,490
0,559
0,002
1,206641
Разом
31,783
31,129
0,650
4,452
Таким чином, Fфакт = 31,129 / 0,650 = 478,9.
F-критерій Фішера при рівні значущості 0,01 дорівнює 16,26 (табличне значення). При виконанні умови Fфакт> F 0,01 рівняння регресії вважається значимим, в даному випадку ця умова виконується: 478,9> = 16,26
Перевірка якості складеної моделі визначається за допомогою показника середньої помилки апроксимації. Модель вважається складеної якісно, ​​якщо значення середньої помилки апроксимації знаходиться в інтервалі від 5 до 7% включно.
Середня помилка апроксимації перебувати за формулою:
(3.6.)
де Ā - середня помилка апроксимації
y -
ý -
Розрахунок цього показника наведено в таблиці 20. Обчислення значення середньої помилки апроксимації одно 4,5%, округляючи до цілого числа, отримуємо 5%. Це означає, що модель складена якісно і придатна для подальшого дослідження.
Для того, щоб визначити в якому напрямі розробляти заходи, визначаємо фактори, які найбільш сильно впливають на результативну ознаку. Для цього обчислюються: коефіцієнти еластичності; і коефіцієнти кореляції.
Коефіцієнт еластичності обчислюється за формулою:
(3.7.)
Отримано такі дані:
Е 1 = 0,3;
Е 2 = -0,04;
Це означає, що фактори впливають на результативну ознаку наступним чином:
- Підвищення оборотності матеріальних запасів (фактор х1) на 1% спричиняє підвищення коефіцієнта мобільності оборотних коштів на 0,3%;
- Зростання оборотності кредиторської заборгованості (фактор х2) на 1% знижує коефіцієнт мобільності оборотних коштів на 0,04%;
Для проведення кореляційного аналізу розраховуються коефіцієнти кореляції за допомогою MS Exel.
Отримані показники кореляції представлені у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. - Коефіцієнти кореляції
Y
X 1
X 2
Y
1
X 1
0.1999
1
X 2
0.1905
0.0144
1
Отримані показники характеризують зв'язку наступним чином:
- На результативний ознака найбільший вплив надає чинник оборотність запасів товарів (коефіцієнт кореляції = 0,0999) і тільки потім кредиторська заборгованість (коефіцієнт кореляції = 0,1905).
- Аналізовані фактори мало коррелліруют між собою, тому всі фактори рівняння регресії значущі. При обчисленні прогнозного результату (коефіцієнта мобільності оборотних коштів) будуть враховуватися всі фактори рівняння регресії.
Як видно з малюнка 3.1., Графік прогнозу рівняння регресії на 2 місяці 2004 року має тенденцію до зниження. Це означає, що при реалізації колишньої фінансової політики коефіцієнт мобільності оборотних коштів буде зменшуватися. У цьому випадку має місце залеживанием товарів на складах, збільшення витрат на зберігання великих (понад норму) залишків товарів.

Рис.3.1. Графік рівняння регресії.
З регресійного аналізу видно, що найбільший вплив на мобільність оборотних коштів має оборотність запасів товарів, це очевидно, так як дане підприємство займається торгово-закупівельними операціями.
3.2.Определеніе потреби в оборотному капіталі
При розробці управлінських рішень з обігового капіталу математичні методи застосовуються у визначенні прогнозного значення потреби в оборотному капіталі.
Оборотний капітал підприємства відображає ресурси, вкладені в оборотні активи. Це найбільш працездатна частина капіталу, тому що в порівнянні з основним капіталом вона має більш високу оборотність. Його частка і оборотність обумовлюють дохідну або безприбуткової діяльності підприємства. Тому оборотний капітал підприємства виступає об'єктом управління, що має першорядне значення.
Обсяг потреби в оборотному капіталі зумовлений багатьма чинниками, серед яких найбільше значення мають масштаби діяльності, галузева приналежність підприємства.
Так як, ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» займається торгово-закупівельною діяльністю, то на мобільність оборотних коштів вплив робить оборотність запасів, тому необхідно оптимізувати постачання та обсяги зберігання. Економіко-математичне моделювання дозволяє вирішувати завдання такого виду.
Економіко-математична постановка задачі виглядає наступним чином:
П = х i i - c i) мах (3.8.)
де П - прибуток від реалізації продукції;
х i - кількість i-го товару;
р i - Ціна i-го товару;
з i - собівартість i-го товару;
Зразм i * З i Зхр i * EOQ i
Зобщ. = ЕОQ i + 2 min (3.9.)
де Зобщ. - Сукупні витрати на транспортування і зберігання;
Зразм i - витрати на транспортування i-го товару;
EOQ i - розмір оптимальної поставки i-го товару;
Зхр i - витрати на зберігання i-го товару.
Рішенням даної моделі є обсяг оптимальної поставки:
(3.10.)
де EOQi - розмір оптимальної поставки i-того товару, шт.;
Ci-попит на i-тий товар, шт.;
Зразмi-витрати на транспортування i-того товару, тис. руб.;
З хрi - витрати на зберігання i-того товару, тис. руб.
Тобто завдання зводитися до максимізації прибутку за рахунок збільшення питомої ваги найбільш дохідних, що обертаються товарів, а також до оптимізації обсягу поставки товару. Вихідні дані для постановки та вирішення даної задачі наведені у таблицях.
Попит на товари за 2004-2006 роки представлений у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. -
Обсяги продажів ТОВ «Дростройсервіс-Уфа» за 2004-2006 рр.. в тис. шт.
Найменування товару
2004
2005
2006
1кв
2кв
3кв
4кВ
1кв
2кв
3кв
4кВ
1кв
2кв
3кв
4кВ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
лопати
56
152
120
45
46
120
79
45
46
164
135
56
віники
23
56
45
21
31
64
54
42
32
86
12
13
мило
200
251
351
321
265
245
263
305
321
298
305
265
білизна
156
132
165
132
145
123
987
100
132
995
162
175
туалетний папір
124
125
135
125
145
154
123
123
124
142
145
135
посуд
56
64
87
45
35
54
23
25
42
56
32
18
Графічна інтерпретація обсягів продажів представлена ​​на малюнках 3.2-3.7.

Рис.3.2. Динаміка обсягів продажів лопат за 2004-2006 роки.
Малюнок 3.3. Динаміка обсягів продажів віників за 2004-2006 роки



Малюнок 3.4. Динаміка обсягів продажу мила за 2004-2006 роки
Рис.3.5. Динаміка обсягів продажів туалетного паперу за 2004-2006 роки


Малюнок 3.6. Динаміка обсягів продажів білизни за 2004-2006 роки


Рис.3.7. Динаміка обсягів продажів посуду за 2004-2006 роки
З графіків динаміки обсягів продажів видно, що попит на товари має циклічний характер, тому доцільно розрахувати обсяг оптимальної поставки на 1 рік з розбивкою на квартали для кожного найменування товарів. Для цього необхідні дані транспортних витрат і витрати на зберігання товару на складах.
Транспортні витрати на 1 одиницю товару за 2004-2006 рік представлено в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5. -
Транспортні витрати на 1 одиницю товару за 2006 рік в тис. руб.
Найменування товару
2006 рік, квартал
1
2
3
4
Лопати
46,23
16,4
13,5
56,45
Віники
32,23
86,23
12,23
13,12
Мило
32,1
29,8
30,5
26,5
Білизна
13,2
99,5
16,2
17,5
Туалетний папір
12,4
14,2
14,5
13,5
Посуд
42,56
56,23
32,45
18,86
У витрати на зберігання входять витрати на утримання складу, орендна плата за користування площами і т.д. Сукупні витрати на зберігання представлені у таблиці 24
Таблиця 3.6.
Витрати на зберігання за 2006 рік в тис. руб.
Найменування товару
2006
1
2
Лопати
6,23
Віники
2,23
Мило
2,1
Білизна
3,2
Туалетний папір
2,4
Посуд
4,56
Таким чином, рішення моделі оптимальної поставки товару обчислюється за формулою 34.
на 1 квартал
EOQ (лопати) = 58 тис.шт
EOQ (віники) = 39 тис.шт.
EOQ (мило) = 180 тис.шт.
EOQ (білість) = 76 тис.шт.
EOQ (туалетний папір) = 75 тис.шт.
EOQ (посуд) = 37 тис.шт.
на 2 квартал
EOQ (лопати) = 109 тис.шт.
EOQ (віники) = 64 тис.шт.
EOQ (мило) = 174 тис.шт.
EOQ (білість) = 209 тис.шт.
EOQ (туалетний папір) = 80 тис.шт.
EOQ (посуд) = 43 тис.шт.
на 3 квартал
EOQ (лопати) = 100 тис. шт.
EOQ (віники) = 24 тис. шт.
EOQ (мило) = 175 тис. шт.
EOQ (білість) = 84 тис. шт.
EOQ (туалетний папір) = 81 тис. шт.
EOQ (посуд) = 32 тис.шт.
на 4 квартал
EOQ (лопати) = 64 тис.шт.
EOQ (віники) = 25 тис.шт.
EOQ (мило) = 164 тис.шт.
EOQ (білість) = 88 тис.шт.
EOQ (туалетний папір) = 78 тис. шт.
EOQ (посуд) = 24 тис. шт.
Таким чином, для кожного кварталу можна розрахувати:
· Обсяг необхідних коштів для придбання партій товару;
· Величину передбачуваного прибутку, за допомогою множення маржі i-того товару на обсяг оптимальної поставки
Маржа за 2006 рік по товарах становить близько 20% від вартості закупівлі товарів і становить значення представлені в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7.
- Маржа на 1 січня 2007
Найменування товару
Маржа, руб
1
2
Лопати
10,23
Віники
12,23
Мило
2,1
Білизна
3,2
туалетний папір
2,4
Посуд
4,56
Таким чином, прибуток становитиме на 4 квартал 1 883,11 тис. руб.
Обсяг необхідних коштів для закупівлі товару в середньому на один квартал становить 9 500 тис. руб.
3.3. Оптимізація оборотного капіталу
В якості джерел формування оборотного капіталу можуть виступити власні і позикові ресурси. Власні ресурси в момент установи підприємства представлені статутним капіталом. У процесі функціонування підприємства джерелом відтворення оборотного капіталу виступає та частина виручки, яка становить фонд відшкодування спожитих у процесі виробництва оборотних активів.
Позикові ресурси можуть бути представлені кредитами комерційних банків, позиками інших підприємств, товарними кредитами.
Практика показує, що значна частка оборотних активів підприємств у період реформування економіки РФ фінансується за рахунок кредиторської заборгованості. Це свідчить про те, що одні підприємства тримають в обороті кошти інших підприємств.
Оборотними активами є ті активи, які створюють можливість отримання економічної вигоди за один відтворювальний цикл, тобто за один оборот. До них відносяться запаси, дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення та інші авансовані витрати, а також грошові кошти.
В оцінці діяльності підприємства часто використовують поняття поточні активи і поточні пасиви. Їх не слід плутати з оборотними активами та оборотним капіталом.
Під поточними активами розуміються активи, які забезпечують отримання економічних вигод підприємству протягом року, відповідно і характеристика поточних пасивів зумовлена ​​їх функціонуванням на протязі року. Тому залежно від технологічних особливостей і тривалості виробничого циклу не завжди оборотний капітал формує поточні активи.
Разом з тим для більшості підприємств, виробничий цикл яких завершується протягом одного року, структура поточних активів і пасивів тотожна структурі оборотних активів і оборотного капіталу і відповідно має свій вигляд, поданий у таблиці 3.8.
Таблиця 3.8. -
Склад поточних активів і пасивів ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа»
на 1 січня 2007 р .
Поточні активи
Поточні пасиви
1
2
Грошові кошти
73 260
Короткострокові кредити і позики
118 195
Короткострокові фінансові вкладення
0
Кредиторська заборгованість
1 235 731
Дебіторська заборгованість
891 598
Заборгованість перед бюджетом і позабюджетними фондами
110 482
Запаси
469 668
Аванси отримані
105 888
Аванси видані
195
Разом
1 434 721
Разом
1 464 814
Необхідно виділити зі складу поточних активів і пасивів чисті поточні активи і пасиви.
Таблиця 3.9. -
Склад чистих поточних активів і пасивів ТОВ «Дорстройсервіс-Уфа» на 1 січня 2007р.
Чисті поточні активи
Чисті поточні пасиви
1
2
Дебіторська заборгованість
891 598
Кредиторська заборгованість
1 235 731
Запаси
469 668
Заборгованість перед бюджетом і позабюджетними фондами
110 482
Аванси видані
195
Аванси отримані
105 888
Разом
1 361 461
Разом
1 452 101
Наведена структура важлива тим, що, виділивши із складу поточних активів і пасивів чисті активи та чисті пасиви, можна визначити обсяг потреби в поточному фінансуванні Товариства, або виявити нестачу ресурсів при уявний добробут і навпаки.
Ця можливість виникає тому, що обсяг чистих активів відображає необхідний обсяг потреби в ресурсах для фінансування поточної діяльності, а обсяг чистих пасивів показує ту частину поточних активів, яка може бути профінансована за рахунок джерел, спонтанно виникають у процесі господарської діяльності. На цю величину зменшується обсяг потреби в оборотному капіталі.
Відповідно різниця між чистими поточними активами і чистими поточними пасивами відображає непокритий джерелами, сформованими в процесі господарської діяльності, обсяг поточної потреби у фінансуванні.
Таким чином, на даному підприємстві спостерігається непокритий джерелами фінансування обсяг поточної потреби у фінансуванні (1 361 461 -1 452 101 = - 90 640).
Тому необхідно оптимізувати структуру поточних пасивів і поточних активів з метою мінімізації непокритого джерелами фінансування обсягу потреби в оборотному капіталі.
Це завдання можливо вирішити за допомогою критерію Гурвіца.
Для цього розробляються варіанти управлінських рішень з оптимізації структури поточних активів і пасивів.
Уявімо три запропоновані варіанти управлінських рішень у таблицях 3.10, 3.11, 3.12.
Таблиця 3.10. - Склад чистих поточних активів і пасивів в тис.руб.
Варіант 1
Чисті поточні активи
Чисті поточні пасиви
1
2
Дебіторська заборгованість
550000
Кредиторська заборгованість
950000
Запаси
469668
Заборгованість перед бюджетом і позабюджетними фондами
50000
Аванси видані
195
Аванси отримані
105888
Разом
1019863
Разом
1105888
Таблиця 3.11. - Склад чистих поточних активів і пасивів в тис.руб.
Варіант 2
Чисті поточні активи
Чисті поточні пасиви
1
2
Дебіторська заборгованість
750000
Кредиторська заборгованість
950000
Запаси
450000
Заборгованість перед бюджетом і позабюджетними фондами
50000
Аванси видані
195
Аванси отримані
105888
Разом
1200195
Разом
1105888
Таблиця 3.12.
Склад чистих поточних активів і пасивів в тис.руб.
Варіант 3
Чисті поточні активи
Чисті поточні пасиви
1
2
Дебіторська заборгованість
850 000
Кредиторська заборгованість
1 100 000
Запаси
469 668
Заборгованість перед бюджетом і позабюджетними фондами
100 000
Аванси видані
195
Аванси отримані
105 888
Разом
1 319 863
Разом
1 305 888
В у всіх трьох варіантах управлінських рішень зменшується дебіторська заборгованість за рахунок факторингу, кредиторська заборгованість і заборгованість перед бюджетом та позабюджетними фондами - за рахунок залучення короткострокових кредитів, а також за рахунок сум, отриманих від факторингових компаній. У другому варіанті передбачається зміна в обсязі запасів: за рахунок оптимізації розмірів поставок обсяг запасів скоротився.
Для того, щоб визначити найкращий варіант, на основі розроблених рішень по оптимізації структури чистих поточних активів і пасивів, заповнюється таблиця можливих результатів прийняття рішень при завданні наступних ваг:
а = 0,7; в = 0,3
за умови a> = 0, в> = 0, а + в = 1

Таблиця 3.13. -
Таблиця можливих результатів прийняття рішень
Можли
ні рішення
Найбільша непокрита потреба в ОБК
Найменша непокрита потреба в ОБК
А * (найменша непокрита потреба в ОБК)
В * (найбільша потреба в ОБК)
Цільова функція
1
2
3
4
5
6 = 4 +5
Варіант 1
94307
45 650
66015
13695
79710
Варіант 2
86025
56 255
60217,5
16876,5
77094
Варіант 3
0
25 000
0
7500
7500
Цільова функція обчислюється для кожного можливого рішення.
У даному випадку ставиться умова мінімізації непокритого джерелами фінансування потреби в оборотному капіталі.
З графи 6 вибирається саме мінімальне значення: 7 500.
Це означає, що з чотирьох можливих варіантів структур чистих поточних активів і пасивів найбільш оптимальною є структура варіанту 3.
Таблиця 3.14.
Склад поточних активів і пасивів
Поточні активи
Поточні пасиви
1
2
Грошові кошти
73 260
Короткострокові кредити і позики
118 195
Короткострокові фінансові вкладення
0
Кредиторська заборгованість
1 100 000
Дебіторська заборгованість
850 000
Заборгованість перед бюджетом і позабюджетними фондами
100 000
Запаси
469 668
Аванси видані
195
Аванси отримані
105 888
Разом
1 393 123
Разом
1 305 888
За критерій ефективності запропонованого варіанту структури чистих поточних активів приймемо таку систему коефіцієнтів:
- Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами;
- Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними засобами;
- Оборотність поточних активів.
Для їх обчислення та порівняння з рівнем 2006 року прийняті вихідні дані в таблиці 3.15.
Таблиця 3.15.
Оцінка ефективності прийняття управлінського рішення
варіанту 3
Найменування показника
Варіант 3
2006
1
2
3
Необоротні активи
654645
654645
Оборотні активи
1599963
1641561
Запаси
469668
469668
Власний капітал
942289
942289
Резерви майбутніх періодів
0
0
Доходи майбутніх періодів
0
0
Виручка
3114879
3114879
Поточні активи
1 393 123
1 434 721
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами;
0,18
0,12
Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними засобами;
0,69
0,53
Оборотність поточних активів
3,5
3,3
Таким чином, при прийнятті управлінського рішення варіанту 3:
- Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами збільшитися на 0,06;
- Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними засобами - на 0,16;
- Оборотність поточних активів збільшитися на 0,2.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Оборотний капітал, призначений для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції, може бути охарактеризований як сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Цільовий установкою управління оборотним капіталом є визначення його обсягу і структури, джерел їх покриття і співвідношення між ними, достатнього для забезпечення довгострокової виробничої і ефективної фінансової діяльності підприємства.
Джерела, використовувані підприємствами для формування капіталу, поділяються на власні, позикові і безоплатно отримані. Від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства і його стійкість.
Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається в першу чергу в збільшенні випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку, так як зазвичай до вихідної грошовій формі він повертається з приростом. Якщо виробництво і реалізація продукції є збитковими, то прискорення оборотності коштів веде до погіршення фінансових результатів і «проїдання» капіталу.
Ефективність використання капіталу характеризується його прибутковістю (рентабельністю) - відношенням сум балансового прибутку до середньорічної суми сукупного капіталу.
Ефективне використання оборотного капіталу відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищення рівня рентабельності виробництва і залежить від безлічі факторів. У сучасних умовах величезний негативний вплив на зміну ефективності використання оборотних коштів і уповільнення їх оборотності становлять фактори: порушення договірної та платіжно-розрахункової дисципліни; високий рівень податкового тягаря; зниження доступу до кредитів внаслідок високих банківських відсотків. Всі перераховані фактори є об'єктивними і, безумовно, впливають на використання оборотного капіталу підприємства.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Диплом
851.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз ефективності використання оборотного капіталу
Аналіз основного і оборотного капіталу Аналіз фінансової стійкості підприємства
Інвестування оборотного капіталу
Формування та використання оборотного капіталу підприємства
Склад і структура оборотного капіталу підприємства
Аналіз капіталу КПК
Аналіз використання капіталу підприємства
Аналіз ефективності використання основного капіталу
Облік та аналіз власного капіталу банку
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru