додати матеріал

приховати рекламу

Аналіз навчального заняття

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Міністерство освіти і науки РФ
Ярославський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Інститут педагогіки та психології
Кафедра педагогічної психології
Контрольна робота з теорії навчання
студентки 3-го курсу заочного відділення факультету ІПП
Тема - Аналіз навчального заняття
П.І.Б. - Сапункова Анастасія Ігорівна
ПП - 0343
Викладач - Новожилова Марина Вадимівна
Ростов, 2008

Зміст
1. Введення. Актуальність теми
2. Аналіз навчального заняття
3.Урок - як форма навчального заняття (види, структура)
4. Аналіз уроку - системний і структурний
5.Заключеніе
Список використаної літератури

Введення
Я вибрала тему контрольної роботи «Аналіз навчального заняття», тому що вважаю, що для майбутнього педагога дуже важливо мати повне уявлення про структуру навчальних занять. Навчальне заняття - це основна форма організації навчального процесу, воно має цілісну структуру, постановку чітких цілей і завдань. Тому, у своїй роботі я планую провести аналіз навчального заняття на прикладі одного з його видів - уроку.

2. Аналіз навчального заняття
Навчальне заняття-форма організації навчального процесу, спрямоване на гармонійний розвиток людини з подальшим придбанням знань, умінь і навичок. Навчальні заняття поділяються на види: урок, лекція, семінар, лабораторна та лабораторно-практична роботи, практичне заняття, консультація, конференція, тьюториала (активне групове заняття, спрямована на набуття досвіду навчаються за застосування концепцій у модельних стандартних і нестандартних ситуаціях), гра, тренінг (спеціальна система вправ з розвитку в учнів творчого робочого самопочуття, емоційної пам'яті, уваги, фантазії, уяви тощо) і т.д. У свою чергу кожна з цих форм може бути расклассифицировать і з інших підстав. Так, ігрові форми можуть бути класифіковані за однією з підстав (з організації): предметні, сюжетні, рольові, евристичні, імітаційні, ділові, організаційно-діяльні і т.д.; на іншій підставі (по комунікативному взаємодії): індивідуальні, парні, групові, фронтальні.
У даній роботі я проведу аналіз одного з видів навчальних занять - уроку.
3. Урок - як форма навчального заняття
Урок - основна форма навчального процесу в сучасній школі. Організаційно урок характеризується визначеністю відведеного на нього часу, постійністю складу учнів, проведенням за встановленим розкладом, переважно в навчальному класі (кабінеті) і при колективній формі навчання. Дидактично урок характеризується єдністю дидактичної мети, яка об'єднує зміст діяльності вчителя та учнів, визначеністю структури, що диктується щоразу конкретними умовами та закономірностями засвоєння навчального матеріалу. Як частина навчального процесу урок може містити: організаційний момент, сприйняття, усвідомлення і закріплення в пам'яті інформації; оволодіння навичками (на основі засвоєної інформації) та досвідом творчої діяльності; засвоєння системи норм і досвіду емоційного ставлення до світу і діяльності в ньому; контроль і самоконтроль вчителя та учнів. При цьому на кожному уроці цілеспрямовано вирішуються і завдання виховання. Розрізняють зазвичай такі основні типи уроків: організації сприйняття і засвоєння нових знань; формування навичок і вмінь; формування досвіду творчої діяльності (або проблемний урок); т. н. комбінує урок (об'єднуючий 2 або 3 перших типу). Традиційне виділення спеціальних уроків для закріплення знань та опитування учнів неправомірно: те й інше реалізується при засвоєнні знань, формуванні умінь і навичок та творчому застосуванні знань.
Правильно організованому на уроці навчально-виховного процесу властиві риси, які не залежать від складу учнів, навчального обладнання, особистості вчителя та ін: єдність навчальної та виховної функції взаємодії вчителя та учнів, змісту і засобів навчання; активність учнів; розвиток пізнавальної самостійності (т. е. прагнення і вміння пізнавати нове у процесі творчого пошуку); єдність дидактичної мети і підпорядкування їй окремих елементів або частин уроку; побудова уроку і його частин з урахуванням змісту освіти, закономірностей засвоєння навчального матеріалу, методів навчання і місця уроку або його частини в цілісній системі навчання (темі, розділі, курсі). Обов'язковість цих рис, що забезпечують ефективність уроку, відображає, з одного боку, об'єктивність процесу навчання, з іншого - його залежність від усвідомлення вчителем особливостей змісту, закономірностей засвоєння і т.д. (Суб'єктивний аспект процесу навчання). Разом з тим дотримання висуваються до уроку вимог не обмежує творчості вчителя, свободи його методичного почерку у відповідності з рівнем розвитку і особливостями груп учнів.
Урок як форма колективної, фронтальної роботи з класом не виключає і груповий - при завданнях на самостійне засвоєння та застосування знань; практичних роботах, що вимагають колективних зусиль; для посилення активності частини учнів і т.д. Групові заняття в рамках уроку є певною формою індивідуалізації навчання поряд з індивідуальними завданнями, наданням учням вільного темпу для засвоєння матеріалу, програмуванням дій окремих учнів.
Для засвоєння змісту сучасних програм і суміжного матеріалу уроку доповнюється домашніми завданнями, поглиблюють знання учнів, що виробляють у них навички самостійної роботи і самоосвіти.
Розглянемо аналіз ефективності уроку з позицій діяльнісного підходу, ключовим моментом якого є характер діяльності учнів.
При цьому визначаються такі основні характеристики уроку; мета діяльності, суб'єкт, зміст і способи діяльності.
ПЕРШИЙ компонент уроку як системи - його головна дидактична мета (ГДЦ), яка аналізується і оцінюється приблизно з таких позицій: ступінь відповідності діагностичної мети уроку вимогам програми; оптимальне поєднання освітньої, розвиваючої і виховної завдань уроку; обгрунтованість і спрямованість на високий кінцевий результат; доведення цілей уроку до усвідомлення і прийняття учнями; ступінь досягнення заданої ГДЦ до кінця уроку.
ДРУГИЙ компонент уроку як системи - вчитель (суб'єкт діяльності). Особистість педагога на уроці аналізується і оцінюється приблизно за такими її проявами:
- Загальна ерудиція і професійна компетентність;
- Рівень педагогічної техніки;
- Ступінь демократичності у спілкуванні з учнями в ході уроку (створення на уроці психологічного комфорту і забезпечення гуманного ставлення до учня)
ТРЕТІЙ компонент уроку як систем - учні, які є суб'єктом і об'єктом діяльності. Їх дії аналізуються приблизно за такими показниками:
- Рівень загальнонавчальних і спеціальних умінь і навичок (як розвинені і як удосконалюються на уроці);
- Готовність учнів до постановки і прийняття навчального завдання;
- Рівень пізнавальної активності учнів у ході вашого уроку, що в цілому і дозволяє говорити про них як про активні суб'єктах діяльності;
- Наявність і навик колективної роботи (парної, групової).
ЧЕТВЕРТИЙ компонент уроку як системи - зміст діяльності вчителя та учнів. У загальному вигляді - це інформація циркулює між ними. Основою для аналізу та оцінки є приблизно наступне:
- Зміст діяльності вчителя та учнів, ступінь новизни навчальної інформації, що розглядається на цьому уроці;
- Актуалізація в учнів колишніх знань, постановка навчальної проблеми; гуманізація знань (історичний екскурс, орієнтація на використання знань у житті, встановлення міжпредметних зв'язків ...).
П'ЯТИЙ компонент уроку (системоутворюючий) - способи діяльності які включають:
- Організацію самостійної роботи учнів (обсяг, характер, види, послідовність робіт),
- Наявність оптимального співвідношення між самостійною роботою учнів і колективної;
- Створення ситуацій успіху і надання максимальної допомоги у виконанні індивідуальних завдань;
- Реалізація на уроці індивідуального та диференційного підходу;
- Прийоми розвитку пізнавальної активності і самостійності учнів.
Цілі аналізу уроку:
1. Контроль, за якістю викладання, якістю знань, умінь і навичок учнів.
2. Контроль, за станом навчально-виховного процесу.
3. Інструктування педагога.
4. Допомога в оволодінні більш високим педагогічним майстерністю.
5. З'ясування причин успіхів і невдач вчителя, подолання недоліків у його роботі.
6.Виявленіе системи роботи вчителя та ін
4. Аналіз уроку - системний і структурний
Аналіз уроку по педагогічному спілкуванню
1. Коротка загальна характеристика уроку: цілі, завдання, етапи уроку, засоби, методичні прийоми і форми навчання на уроці.
2. Стиль педагогічного спілкування, у центрі - педагог, у центрі - учень як індивідуальність, відкритість і прихованість управлінської роботи вчителя.
3. Відповідність педагогічного спілкування цілям, етапам, форм, засобів, способів навчання: монологічне, діалогічне або групове спілкування, спілкування як інформування, пояснення, оцінка або виявлення і доказ чогось, співвідношення проблемності та інформованості, спрямованість, чіткість, конкретність, цілеспрямованість спілкування, вербальне і невербальне спілкування; різні види мовної діяльності (лист, читання, аудіювання, говоріння)
4. Прямий і опосередкований виховний вплив через спілкування.
5. Культура мовлення учнів та вимоги до неї. Ініціативність і розумова активність учнів та її вираження у їхні промови.
6. Культура мови вчителя. Учитель як доброзичливий мовної партнер. Співвідношення прагматичності, логічності та емоційності в мовному і в не мовленнєвій поведінці вчителя.
7. Порівняльний характер мовлення учнів і вчителя та його обгрунтування.
8. Зовнішня комфортність спілкування вчителя та учнів на уроці.
Форма аналізу та самоаналізу уроку
1 - Короткий (оціночний) аналіз - це загальна оцінка навчально-виховної функції уроку, характеризує рішення освітньої, виховної та розвиваючої завдань і дає оцінку їх реалізації;
2 - Структурний (поетапний) аналіз - це виявлення та оцінка домінуючих структур (елементів) уроку, їх доцільність, забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів;
3 - Системний аналіз - це розгляд уроку як єдиної системи з точки зору вирішення головної дидактичної задачі і одночасного вирішення розвиваючих завдань уроку, забезпечення формування знань, умінь і навичок учнів, засвоєння ними способів навчання;
4 - Повний - ця система аспектних аналізів, що включають оцінку реалізації завдань уроку, зміст і види навчальної діяльності учнів за такими характеристиками, як рівні засвоєння учнями знань і способів розумової діяльності, розвиток учнів, реалізація дидактичних принципів і результативності уроку;
5 - Структурно-часовий аналіз - це оцінка використання часу уроку по кожному його етапу;
6 - Комбінований аналіз - це оцінка (одночасна) основної дидактичної мети уроку та структурних елементів;
7 - Психологічний аналіз - це вивчення виконання психологічних вимог до уроку (забезпечення пізнавальної діяльності учнів розвивального типу).
8 - Дидактичний аналіз - це аналіз основних дидактичних категорій (реалізація принципів дидактики, відбір методів, прийомів і засобів навчання та вміння школярів, дидактична обробка навчального матеріалу уроку, педагогічне керівництво самостійною пізнавальною діяльністю учнів і т.п.);
9 - аспектний аналіз - це розгляд, детальне і всебічне вивчення та оцінка під певним кутом зору якої-небудь сторони або окремої діяльності учнів. Приклади аспектів уроку:
- Реалізація вчителем триєдиного завдання уроку;
- Використання розвиваючих методів на уроці;
- Вивчення способів активізації пізнавальної діяльності учнів;
- Шляхи розвитку пізнавального інтересу;
- Формування загальнонавчальних умінь і навичок у школярів;
- Перевірка і оцінка навчальних досягнень учнів;
- Організація проблемного навчання на уроці і т.п.
10 - Комплексний аналіз - це одночасний аналіз дидактичних, психологічних та інших основ уроку (частіше за все системи уроків).
Система відвідування уроків.
1. Відвідування всіх уроків, відведених на вивчення теми в даному класі, з метою знайомства з системою роботи вчителя, оцінки оптимальності обраної структури уроку, оптимальності поєднання методів і прийомів навчання.
2. Відвідування уроків вчителі протягом робочого дня в різних класах з метою вивчення відповідності методичних прийомів навчання віковим особливостям учнів.
3. Відвідування уроків різних вчителів протягом дня в одному класі з метою оцінки обсягу одержуваної учнями інформації протягом навчального дня, сумарного обсягу домашніх завдань, виконання учнями єдиних вимог, інтенсивності їхньої праці на різних уроках, стилю та порівняльної методики роботи.
4. Відвідування уроків протягом робочого тижня в одному класі з метою вивчення систематичної роботи кожного школяра, його самостійності, активності та ініціативи, якості виконання домашнього завдання.
5. Відвідування уроків у різних вчителів з метою вивчення окремих проблем навчально-виховного процесу (ефективність організації самостійної роботи, ступінь сформованості в учнів спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок, формування інтересу до предмета і т.д.).
Класифікації цілей відвідування уроків:
1 - за часом дії (довгострокові, короткострокові, постійні та змінні). Це залежить від змісту основних і допоміжних завдань, що стоять перед школою, основних напрямків методичної роботи. характеристики питань, обговорюваних на педрадах і виробничих наради;
2 - за широтою охоплення і глибині досліджуваних аспектів:
а) масштабні цільові установки, які характеризуються общедидактической спрямованістю (розвиток пізнавального інтересу, формування загальних навчальних умінь і навичок та ін);
б) локальні цільові установки, які характеризуються приватно-дидактичної спрямованістю (результативність роботи з розвитку усного мовлення, організація на уроці творчої роботи учнів);
3 - за змістом, коли мети відвідування орієнтуються на конкретні питання навчальних програм (робота вчителя з розвитку обчислювальних навичок на уроках математики; робота з першоджерелами на уроках історії, ефективність роботи вчителя іноземної мови щодо закріплення мовного матеріалу та ін.)
Системний аналіз уроку
Загальні вимоги до аналізу уроку. Науковий підхід до аналізу уроку, опора на психолого-педагогічну науку та передовий педагогічний досвід. Глибина і всебічність аналізу, оцінка уроку з урахуванням взаємозв'язку всіх його компонентів та їх дидактичної обумовленості і логічного взаємозв'язку. Розгляд уроку у взаємозв'язку з попередніми уроками досліджуваної теми. Акцент при аналізі на найбільш істотних сторонах уроку, у вирішальній мірі визначають ступінь засвоєння навчального матеріалу, якість знань, розвиток інтелекту учнів. Об'єктивність оцінок. Наукова обгрунтованість оцінок, характеристик і висновків, їх конкретність, доказовість і переконливість. Врахування специфіки даного навчального предмета. Пропозиції.
Види та планування відвідувань уроків. Відвідування та аналіз уроків як метод внутрішкільного контролю. Види відвідування уроків, вибіркове, тематичне, паралельне, цільове. Комплексне вивчення викладання в окремому класі протягом повного навчального дня.
Планування відвідувань уроків перспективне (на рік і півріччя), поточне (на місяць і тиждень); календарне і графічне.
Підготовка до відвідування уроку. Визначення мети відвідання уроку. Знайомство з навчальною програмою, з фактичним матеріалом даного уроку і методикою його проведення (за підручником, методичними посібниками, інструктивним вказівкам органів народної освіти, ИУУ та ін.) Знайомство з наявністю навчально-наочних посібників з предмету. Встановлення по класного журналу стану виконання державних програм, накопичення оцінок і поточну успішність учнів, термінів та кількості проведення контрольних робіт, передбачених програмою з предмета, виконання практичної частини програм (практичних та лабораторних робіт, екскурсій), обсягу домашніх завдань. Перегляд висновків, пропозицій та завдань (вони даються вчителю після відвідування уроку в ході його аналізу). Знайомство з учнівськими роботами. Визначення форм особистої перевірки якості знань учнів і відбір необхідних для цього матеріалів. Вирішення питання про запрошення на урок інших вчителів школи, визначення мети такого запрошення.
Схема спостережень і техніка запису ходу уроку. Схема спостережень за уроком - умова раціональної організації роботи перевіряючого, забезпечує чітку, послідовну фіксацію ходу уроку і подальший його аналіз.
Підготовка перевіряючого до аналізу відвіданого уроку. Перегляд записів відвіданих уроків у даного вчителя, зауважень і пропозицій. Формулювання питань, адресованих вчителю, пов'язаних з планом уроку та його реалізацією. Визначення форми аналізу уроку і місця підведення підсумків (бесіда, обговорення на засіданні предметної комісії, на педагогічній раді). Поетапна оцінка ходу уроку і діяльності вчителя та учнів. Висновок за підсумками перевірки якості знань, умінь і навичок учнів. Вичленення достоїнств уроку, творчих знахідок вчителя, які заслуговують на вивчення і впровадження в практику роботи вчителів школи. Недоліки уроку і необхідна допомога вчителю. Формулювання загальної оцінки, висновків і пропозицій на адресу вчителя.
Аналіз уроку вчителем. Основні вимоги до самоаналізу: місце разбираемого уроку в системі уроків з досліджуваної теми, обгрунтування освітньої та виховної цілей уроку і виконання наміченого плану уроку, характеристика класу і мотивування відбору навчального матеріалу для даного уроку, психологічна і педагогічна оцінка системи навчальних завдань і вправ, виконаних учнями на уроці, оцінка розвитку самостійного мислення учнів на уроці. Мотивування вибору методів уроку, оцінка відповідності даних методів цілям і змісту уроку, виконанню поставлених освітніх і виховних завдань, задоволеність або незадоволеність вчителя уроком (його окремими частинами); заходи, які плануються вчителем щодо усунення зазначених недоліків, оцінка та обгрунтування досягнутих на уроці результатів. Самооцінка як одна з умов творчої праці вчителя.
Рівні проведення уроку: Вищий: прогнозування способів перекладу школярів до заданого цілями навчання результату на основі зворотного зв'язку і подолання можливих труднощів в роботі з учнями.
Високий: включення учнів у вирішення гіпотези, передбаченої завданням уроку.
Середній: виявлення знань і вмінь учнів і повідомлення інформації відповідно до теми та завданням уроку.
Низький: організація опитування школярів і пояснення нового матеріалу за заздалегідь складеним планом без активізації пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на отримання позитивного результату.

5. Висновок
Урок у всьому його різноманітті і у всіх різновидах - надзвичайно складне педагогічне явище. Про складність його можна судити хоча б з того, що за останні сто років одна тільки тривалість уроку варіювалася від 80 до 30 хвилин!
Як отримати від кожної хвилини максимальну віддачу? Над цим питанням постійно б'ється наукова і вчительська думку. Цілком природно, що єдиної моделі для всіх, без винятку, уроків немає і бути не може. На уроках математики, де рішення вправ чергується з пошуковою діяльністю при виконанні різнопланових самостійних завдань, трапляється так, що протягом двох і більше тижнів учні не отримують нового навчального матеріалу - йде відпрацювання операційних навичок та осмислення зв'язків між раніше вивченими розділами. А ось вчителям історії майже на кожному уроці доводиться повідомляти нові відомості, факти, імена, дати і т.д.
Але для всіх уроках характерна загальна педагогічна проблема, точніше, біда. Як часто вчителі сподіваються на відкриття якогось універсального методу, який би дозволив би вирішити одночасно всі педагогічні проблеми. Шукати такий метод не більш перспективно, ніж шукати філософський камінь. Але в суєті шкільних буднів ми найчастіше не помічаємо або не надаємо значення, як нам інколи здається, дрібниці, нездатним масштабно вирішувати основну педагогічне завдання - готувати підростаюче покоління до активної праці на благо суспільства. Наскільки недалекоглядна така позиція! У педагогіці не буває дрібниць. Кожен методичний прийом і кожна навчальна ситуація повинні бути осмислені вчителем всебічно.

Список використаної літератури
1.Основи дидактики, під ред. Б. П. Єсипова, М., 1967;
2.Дідактіка середньої школи, під ред. М. А. Данилова та М. М. Скаткнна, М., 1975.
3. Загальна педагогіка, В. А. Сластьонін, М., 2003
4. Теорія навчання, В.І. Загрязнінскій, М., 2001
5.Педагогіка, під ред. Л. І. Крившенко, М., 2004
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Контрольна робота | 43,4кб. | скачати

Схожі роботи:
Проектування навчального заняття у формі лабораторного заняття за фахом Статистика
Підготовка викладача до навчального заняття
Юридичний аналіз організації та утримання притону для заняття проституцією
Аналіз чинного навчального посібника з англійської мови
Практичне заняття
Комплексне заняття
Заняття аеробікою
Непорочне заняття
Фольклорні заняття у вихованні
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru