додати матеріал


Аналіз звіту про прибутки та збитки

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

1. Значення і цільова спрямованість звіту про прибутки та збитки в ринковій економіці

2. Формування показників доходів і витрат організації

3. Аналіз та оцінка складу і структури прибутку

4 Факторний аналіз прибутку від продажів

5. Аналіз показників рентабельності. Взаємозв'язок бухгалтерської та економічної рентабельності

Бібліографічний список

1. Значення і цільова спрямованість звіту про прибутки та збитки в ринковій економіці

Кінцева мета розвитку бізнесу полягає в отриманні прибутку. Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання організації в усіх напрямках діяльності: виробничої, збутової, постачальницької, фінансової, інвестиційної. Необхідний рівень прибутку - це:

основний внутрішній джерело поточного та довгострокового розвитку організації, що сприяє можливості зростання капіталу та бізнесу;

головне джерело зростання ринкової вартості організації;

індикатор кредитоспроможності організації;

індикатор конкурентоспроможності організації за наявності стабільного і стійкого рівня прибутку;

гарант виконання організацією зобов'язань перед державою, джерело задоволення соціальних потреб суспільства.

Прибуток - найважливіший показник, що характеризує фінансовий результат діяльності підприємства. Прибуток являє собою підсумок діяльності господарюючого суб'єкта, який залежить від рівня його собівартості, продуктивності праці, ступеня використання виробничих фондів, організації управління, матеріально-технічного постачання, а головне - від того, наскільки ця продукція задовольняє потреби споживача, тобто чи є на неї попит.

Прибуток виступає одним з основних джерел ресурсів розширеного відтворення і формування бюджетів всіх рівнів. У зростанні прибутку зацікавлені всі учасники виробництва, тому що наявність прибутку визначає зростання потенційних можливостей організації, підвищує ступінь її ділової активності. У залежності від величини прибутку визначається частка доходів засновників, розміри дивідендів та інших доходів, рентабельність власних і позикових коштів, основних фондів, всього авансованого капіталу. Прибуток - найважливіший показник, що характеризує фінансовий результат діяльності організації. Від прибутку залежить фінансове становище організації, рівень задоволення особистих і суспільних потреб працівників. В одержанні прибутку полягає головний інтерес власника, оскільки забезпечує можливість зростання капіталу та бізнесу. У літературі описано декілька підходів до визначення прибутку. Два з них - з умовними назвами економічний і бухгалтерський - можна розглядати як базові.

Перше визначення у рамках економічного підходу таке: прибуток (збиток) - це приріст (зменшення) капіталу власників, має місце у звітному періоді. Прибуток, обчислену за даним алгоритмом, можна назвати економічною.

У рамках бухгалтерського підходу можна сформулювати таке визначення прибутку. Прибуток - це позитивна різниця між доходами комерційної організації, що розуміються як приріст сукупної вартісної оцінки її активів, що супроводжується збільшенням капіталу власників, і її витратами, що розуміються як зниження сукупної вартісної оцінки активів, що супроводжується зменшенням капіталу власників, за винятком результатів операцій, пов'язаних з навмисним зміною цього капіталу.

Під операціями щодо умисного зміни власного капіталу розуміються: додаткові внески власників; додаткова емісія; пожертвування; безоплатне фінансування; виплата дивідендів; вилучення капіталу власниками; переоцінка активів, що має на меті протидію зниження економічного потенціалу організації через інфляцію.

Звіт про прибутки та збитки (форма № 2) містить показники доходів і витрат по звичайних видах діяльності, інших доходів і витрат, прибутку (збитку) до оподаткування, чистого прибутку (збитку) звітного періоду наростаючим підсумком з початку року до звітної дати. Звіт включає показники за звітний період, а також за аналогічний період минулого року, що дозволяє проводити порівняльний аналіз.

2. Формування показників доходів і витрат організації

У положеннях з бухгалтерського обліку «Доходи організації» (ПБУ 9 / 99) і «Витрати організації» (ПБУ 10/99) встановлюються склад і зміст фінансових результатів організації.

Доходами організації визнається збільшення економічних вигод у результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) погашення зобов'язань, що приводить до збільшення капіталу цієї організації, за винятком внесків учасників (власників майна).

Доходи організації в залежності від їх характеру, умов одержання і напрямів діяльності організації поділяються:

на доходи від звичайних видів діяльності;

на операційні доходи;

на позареалізаційні доходи;

на інші надходження - надзвичайні доходи.

Доходами від звичайних видів діяльності є:

виручка від продажу продукції і товарів;

надходження, пов'язані з виконанням робіт, наданням послуг

До операційних доходів відносяться:

/ надходження, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації;

/ надходження, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності;

^ Надходження, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій (включаючи відсотки та інші доходи за цінними паперами);

/ прибуток, отримана організацією в результаті спільної діяльності (за договором простого товариства);

/ надходження від продажу основних засобів та інших активів. Відмінних від грошових коштів (крім іноземної валюти), продукції, товарів, робіт, послуг;

/ відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, а також відсотки за користування банком грошових коштів, що знаходяться на рахунку організації в цьому банку.

Позареалізаційні доходи включають:

^ Штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів;

^ Активи, отримані безоплатно, у тому числі за договором дарування;

/ надходження до відшкодування заподіяних організації збитків;

^ Прибуток минулих років, виявлена ​​у звітному році; ^ суми кредиторської і депонентської заборгованості, по яких минув термін позовної давності; ^ курсові різниці; ^ суму дооцінки активів;

/ інші позареалізаційні доходи.

До надзвичайних доходів відносяться надходження, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації і т.п.): страхове відшкодування, вартість матеріальних цінностей, що залишаються від списання непридатних до відновлення і використання активів.

Витратами організації визнається зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) виникнення зобов'язань, що приводить до зменшення капіталу цієї організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна).

Витрати організації залежно від їх характеру, умов здійснення та напрямків діяльності організації поділяються:

на витрати по звичайних видах діяльності;

на операційні витрати;

на позареалізаційні витрати;

на надзвичайні витрати.

Витрати по звичайних видах діяльності включають витрати, пов'язані з виготовленням та продажем продукції, придбанням і продажем товарів. До операційних витрат належать:

^ Витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації;

^ Витрати, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності;

^ Витрати, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій;

^ Витрати, пов'язані з продажем, вибуттям та іншим списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів, товарів, продукції, робіт, послуг; ^ відсотки, сплачувані організацією за надання їй в користування грошових коштів (кредитів, позик);

^ Витрати, пов'язані з оплатою послуг, що надаються кредитними організаціями;

^ Інші операційні витрати.

Позареалізаційні витрати включають:

^ Штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів;

^ Відшкодування завданих організацією збитків;

^ Збитки минулих років, визнані у звітному році; ^ сума дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, інших боргів, не реальних для стягнення;

^ Курсові різниці;

^ Суми уцінки активів (за винятком необоротних активів);

^ Інші позареалізаційні витрати.

У складі надзвичайних витрат відображаються витрати, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації майна тощо).

Витрати визнаються в бухгалтерському обліку при наявності трьох умов:

1) витрата проводиться відповідно до конкретного договором, вимогою законодавчих і нормативних актів, звичаями ділового обороту;

2) сума витрат може бути визначена;

3) є впевненість в тому, що в результаті конкретної операції відбудеться зменшення економічних вигод організації. Ця впевненість з'являється в тому випадку, коли організація передала актив або коли відсутня невизначеність щодо його передачі.

У процесі аналізу повинні бути вивчені всі доходообразующіе фактори, визначено розмір їх впливу на суму прибутку до оподаткування, встановлені причини зниження та визначено резерви її росту. Позитивної оцінки заслуговує збільшення доходів за звичайними видами діяльності як в динаміці, так і за структурою. Позитивно оцінюється ситуація, при якій 75-80% прибутку від звичайної діяльності становить прибуток від продажу, а операційні і позареалізаційні результати характеризуються позитивними величинами, тобто прибутком, а не збитками.

3. Аналіз та оцінка складу і структури прибутку

Здатність організації забезпечити неухильне зростання власного капіталу може бути оцінена системою показників фінансових результатів. Показники прибутку є найважливішими в системі оцінки результативності і ділових якостей підприємства, ступеня його надійності і фінансового благополуччя як партнера.

Аналіз фінансових результатів за даними звіту про прибутки та збитки передбачає послідовне вивчення всіх статей звіту.

Кінцева »мета аналізу полягає в тому, хащі пояснити причини зміни та якість чистого прибутку - джерела приросту капіталу та виплати дивідендів. Результати аналізу використовуються також і в прогнозуванні фінансових результатів, що може бути використано як у внутрішньому, так і в зовнішньому аналізі.

Аналіз фінансових результатів діяльності організації включає:

1) дослідження змін кожного показника за поточний аналізований період (горизонтальний аналіз);

2) дослідження структури відповідних показників і їх змін (вертикальний аналіз);

3) вивчення динаміки зміни показників за ряд звітних періодів (трендовий аналіз). Трендовий аналіз можливий при наявності порівнянних даних за декілька років, що передбачає тривалий період функціонування організації, стабільність методів бухгалтерського обліку й усталені форми бухгалтерської звітності, можливість враховувати вплив інфляції на бухгалтерські показники. Тренди вивчаються для виявлення тенденцій зміни фінансових результатів;

4) дослідження впливу факторів на прибуток (факторний аналіз).

Аналіз форми № 2 починається з вивчення виручки як доходу за звичайними, видами діяльності та відповідного витрати - собівартості проданої продукції; особлива увага приділяється тенденціям зміни цих показників.

При розрахунках рівнів показників собівартості проданих товарів, продукції, робіт, послуг і валового прибутку можна визначити частки цих елементів у загальній сумі виручки від продажу, що характеризують ефективність основної діяльності організації, що дозволяє наочно уявити складається фінансову ситуацію в організації і виявити можливі резерви зростання фінансових показників .

При цьому проводять аналіз прибутку від продажу продукції в звітному періоді в порівнянні з попереднім, враховуючи її зміна під впливом чинників, які або позитивне, або негативний вплив. Так, наприклад, на прибуток від продажів можуть впливати наступні чинники: обсяг виручки (нетто) від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг; структура реалізації; собівартість проданих товарів, продукції; комерційні та управлінські витрати; ціни на реалізовані товари, продукцію, роботи, послуги.

Крім факторного аналізу прибутку від продажів за даними форми № 2 можна проаналізувати й інші види прибутку: прибуток до оподаткування; чистий прибуток і т.д.

4. Факторний аналіз прибутку від продажів

Важлива складова прибутку до оподаткування - прибуток від продажів. Факторний аналіз прибутку від продажів дозволяє оцінити резерви підвищення ефективності виробництва, сформувати управлінські рішення щодо використання виробничих факторів.

Прибуток від продажів формується за рахунок таких показників, як виручка нетто, собівартість проданих товарів (продукції, робіт, послуг), комерційні та управлінські витрати.

Виручка нетто - виручка від продажу товарів, надходження, виконання робіт, надання послуг за вирахуванням податку на додану вартість, акцизів та інших аналогічних обов'язкових платежів.

Собівартість проданих товарів (продукції, робіт, послуг) включає враховані витрати на виробництво продукції,

робіт, послуг у паї, що належить до проданих товарів у звітному періоді.

Комерційні витрати - витрати, понесені організацією при продажі продукції. На промислових підприємствах до них відносять витрати, пов'язані зі збутом продукції. Це витрати на рекламу, представницькі витрати, на затарювання і упаковку готової продукції і доставку її на станцію відправлення, на навантаження в транспортні засоби, комісійні збори та інші аналогічні за призначенням витрати. Облікової політикою може бути передбачено включення комерційних витрат повністю в собівартість проданих у звітному періоді товарів.

Управлінські витрати - це загальногосподарські витрати, які відповідно до облікової політики не включені до складу собівартості проданих товарів. Цей показник складається з адміністративно-управлінських витрат, витрат на утримання загальногосподарського персоналу, не пов'язаного з виробничим процесом. До управлінських витрат належать також амортизаційні відрахування, витрати на ремонт основних засобів і орендна плата за приміщення управлінського і загальногосподарського призначення; витрати з оплати інформаційних, аудиторських та консультаційних послуг та інші аналогічні за призначенням витрати. Прибуток від продажів визначається за формулою

Пр = V - C-КР-УР

де Пр - прибуток від продажів;

V-виручка (нетто) від продажу товарів (продукції, робіт, послуг), тис. руб.;

С - собівартість проданих товарів (продукції, робіт, послуг), тис. руб.;. - КР - комерційні витрати, тис. руб.; УР - управлінські витрати, тис. руб.

Збільшення виручки (нетто) від продажу товарів (продукції, робіт, послуг) позитивно впливає на суму прибутку від продажів, а зменшення скорочує розмір прибутку.

Зниження собівартості проданих товарів, комерційних і управлінських витрат позитивно впливає на суму прибутку від продажів. Збільшення ж собівартості позначається на величині прибутку негативно.

Для забезпечення порівнянності даних абсолютні показники перераховують у відносні показники (відсоток до виручки від продажу)

Наступний етап аналізу прибутку від продажів полягає в розрахунку факторів, що впливають на її величину.

Перш за все слід визначити вплив інфляції. Для цього треба виручку від продажу товарів звітного періоду (V 1) привести в порівнянний вид за формулою

V соп. =

де Vсоп. - Виручка від продажу товарів у порівнянних цінах (минулого періоду) за звітний період, тис. руб.; Jр - індекс цін.

Зміна виручки від продажу продукції під впливом ціни ( У (р)) визначається як різниця між виручкою від продажу продукції звітного періоду та виручкою від продажу продукції в порівнянних цінах, тобто:

V (Р) = V1 - V соп.

Вплив на суму прибутку від продажів ( Пр ( )) Зміни виручки від продажів (виключаючи вплив ціни) можна розрахувати за формулою

Пр ( ) =

де R про - рівень рентабельності продажів минулого періоду,%;

V1, V0 - виручка від продажу товарів звітного і минулого періодів відповідно.

Вплив цінового фактора визначається за формулою

Пр (p) =

де Пр (p) - приріст (зниження) прибутку від продажів за рахунок зміни цін на продукцію.

На прибуток від продажів впливає собівартість проданих товарів. Собівартість проданої продукції може збільшуватися, і це неминуче, тому що ціни на матеріальні ресурси, витрати на оплату праці та інші складові зростають. Для успішної діяльності необхідно, щоб темпи зростання виручки від продажу продукції випереджали темпи зростання собівартості, тобто рівень собівартості знижувався.

Більш правильним буде розрахунок зміни прибутку від продажів за рахунок фактора «собівартість проданої продукції» з застосуванням відносного показника собівартості. Для розрахунку використовується формула

Пр (c) = -

де Пр (c) - приріст (зниження) прибутку від продажів за рахунок зміни рівня собівартості продукції, тис. крб.;

УС1, УС0 - рівні собівартості в звітному і минулому періодах відповідно, тобто відношення собівартості проданої продукції до виручки від продажу продукції,%.

Одним з чинників зростання прибутку від продажів є зниження рівнів комерційних і управлінських витрат, так як прибуток перебуває у зворотній залежності від величини витрат. Заходи будь-якого роду по зниженню витрат організації збільшують суму прибутку. Для розрахунку впливу рівня комерційних витрат використовують формулу

Пр (кр) = -

де Пр (кр) - збільшення (зниження) суми прибутку від продажів за рахунок зниження (зростання) рівня комерційних витрат, тис. крб.;

УКР1, УКР0 - рівні комерційних витрат у звітному і минулому періодах відповідно, тобто ставлення комерційних витрат до виручки від продажу продукції,%.

Зниження рівня комерційних витрат на 1,32 процентних пункту призвело до збільшення прибутку від продажів на 2095,09 тис. руб.:

Пр (кр) = - = +2095,09 Тис. руб.

Вплив рівня управлінських витрат на прибуток від продажів розраховують за формулою

Пр (ур) = -

де Пр (ур) - збільшення (зменшення) суми прибутку від продажів за рахунок зниження (зростання) рівня управлінських витрат, тис. крб.;

УУР1, УУР0 - рівні управлінських витрат звітного та про-шло1р періодів відповідно, тобто ставлення управлінських витрат до виручки від продажів продукції,%.

5. Аналіз показників рентабельності. Взаємозв'язок бухгалтерської та економічної рентабельності

У міжнародній практиці розроблені і використовуються такі групи показників рентабельності: показники рентабельності продукції, показники рентабельності капіталу (активів), показники, розраховані на основі потоків готівкових грошових коштів. Перераховані показники рентабельності по суті взаємодоповнюють один одного в поясненні окремих сторін формування доходів компанії.

У широкому розумінні поняття «рентабельність» означає прибутковість, дохідність діяльності організації і показує величину прибутку з 1 руб. вкладеного капіталу. Під рентабельністю розуміють здатність організації отримати достатньо прибутку, щоб зберегти вкладений капітал і залучити новий. Ці показники практично не схильні до впливу інфляції, їх можна порівнювати з середньогалузевими коефіцієнтами, в динаміці, з показниками конкурентів. Якщо в організації немає прибутку, а лише збитки, то можна розрахувати збитковість, тобто встановити, яка величина збитків припадає на грубо. вкладеного капіталу.

Рентабельність вкладень у підприємство в загальному вигляді визначається за вартістю всього майна, наявного в розпорядженні підприємства. Даний показник називають рентабельністю всіх активів (економічною рентабельністю) та визначають відношенням чистого прибутку до середньої вартості активів за період

Економічна рентабельність =

Рентабельність активів характеризує економічну ефективність використання майна організації.

Бухгалтерська рентабельність характеризує рівень прибутковості основної діяльності після сплати податків і визначається відношенням чистого прибутку до суми виручки від продажів

Бухгалтерська рентабельність =

Показники рентабельності розраховуються на одній і тій же інформаційній базі, що служить підставою їх взаємної ув'язки. Досить широко відома наступна схема взаємозв'язку показників рентабельності

=

З даної взаємозв'язку видно, що рентабельність всіх активів є показником, що залежать від рівня рентабельності реалізації та оборотності усіх коштів. Знання цієї залежності дозволяє приймати управлінські рішення, спрямовані на підвищення віддачі активів. Так, низький граничний рівень чистого прибутку може забезпечити достатній рівень віддачі активів за рахунок більшого числа оборотів виробничих активів.

Показник рентабельності власного капіталу особливо важливий для акціонерів, так як характеризує рівень ефективності використання вкладених ними коштів і дозволяє порівняти з можливим отриманням доходу від вкладення цих коштів в інші компанії або цінні папери. Високий показник рентабельності є серйозним стимулом для залучення абонентів на акції при розширенні капіталу фірми - за умови, що керівники проводять активну політику розподілу дивідендів, а акціонери позитивно оцінюють зусилля підприємства в цій області.

За даними звіту про прибутки та збитки можна провести аналіз рентабельності продажів і рентабельності основної діяльності (витрат).

Рентабельність продажів (Рпр.) - це процентне відношення суми прибутку від продажів до виручки від продажу продукції (товарів). Цей показник характеризує частку прибутку в ринковій ціні. Чим він вищий, тим краще результат від основної діяльності організації. На рентабельність продажів впливають обсяг продажу продукції і собівартість продукції.

Методом ланцюгових підстановок визначається вплив зміни:

обсягів продажу продукції:

Рпр (v) =

де Рпр (v) - зміна обсягів продажу продукції;

V1, V0 - виручка (нетто) від продажу товарів (продукції, робіт, послуг) у звітному і минулому періодах відповідно;

S 0 - повна собівартість у минулому періоді, тис. руб.;

собівартості продукції:

Рпр (s) =

де Рпр (s) - зміна собівартості продукції;

S1 - повна собівартість у звітному періоді, тис. руб.

Сума двох чинників показує загальна зміна рівня рентабельності продажів у порівнянні з минулим періодом.

Рпр (s) =

Рентабельність витрат (Рз) - це процентне відношення суми прибутку від продажів до величини витрат, тобто характеризує величину прибутку на 1 крб. витрат. В аналізованій організації рентабельність витрат також має тенденцію до зростання - 48,63% у 2005 р. (42 866: 88 154-100) і 50,07% у 2006 (52956: 105 763-100), або на 1,44 процентних пункту. Для розрахунку впливу основних факторів на зміну рентабельності витрат використовують формулу

Рс =

де Пр - прибуток від продажу, тис. руб.;

S-повна собівартість, тис. руб.;

V-виручка (нетто) від продажу товарів (продукції, робіт, послуг), тис. руб.

Методом ланцюгових підстановок також визначається вплив зміни:

обсягу продажу продукції:

Р c (v) =

де Р c (v) - зміна обсягу продажу продукції;

V1, V0-виручка (нетто) від продажу товарів (продукції, робіт, послуг) у звітному і минулому періодах відповідно, тис. руб.;

S 0-повна собівартість у минулому періоді, тис. руб.

витрат:

Р c (s) =

Сума двох чинників показує загальна зміна рівня рентабельності витрат у порівнянні з минулим періодом.

Рентабельність продажів можна підвищити за рахунок зростання обсягу продажів і зниження витрат. Необхідно, щоб темпи зростання обсягу продажів випереджали темпи зростання витрат, тобто витрати на 1 крб. реалізованої продукції знижувалися. Збільшення обсягу продажу можна досягти за рахунок підвищення цін і збільшення обсягу продажу товарів, продукції в натуральному вираженні. Організація повинна розробити політику ціноутворення, а також товарну політику. Слід приділяти увагу якості продукції, що реалізується, а також випуску нової продукції, займатися інноваціями.

Використовуючи дані бухгалтерського балансу (форма № 1), можна розрахувати такі показники рентабельності: активів, поточних активів, власного капіталу.

У показнику рентабельності активів (Ра) результат поточної діяльності зіставляється з величиною активів організації, що представляють собою основний і оборотний капітал, використання якого в майбутньому може приносити економічні вигоди. Рентабельність активів показує, наскільки ефективно використовується майно, і визначається як відношення прибутку до середньої величини активів.

Цей коефіцієнт показує, який прибуток отримує підприємство з кожного 1 руб., Вкладеного у сукупні активи. Прибуток, як правило, вказують до оподаткування. Даний показник називають нормою прибутку, або економічною рентабельністю. Рівень рентабельності активів повинен бути достатній, щоб забезпечити очікувану рентабельність власного капіталу, оплату відсотків за кредит і податки.

Рентабельність поточних активів (Рота) показує величину прибутку, що припадає на 1 крб. оборотного капіталу.

Акціонерів організації цікавить, наскільки ефективно використовується власний капітал. Рентабельність власного капіталу (Рск) розраховується як відношення прибутку до оподаткування до середньої величини власного капіталу. Цей показник дозволяє встановити залежність між величиною інвестуються власних ресурсів і розміром прибутку, отриманої від її використання. Ефективність вкладень власного капіталу можна також оцінити за допомогою показника фінансової рентабельності, якщо зіставити чистий прибуток з середньою величиною власного капіталу.

Рентабельність власного капіталу показує ефективність використання власного капіталу, тобто яку величину прибутку підприємство отримало на 1 крб. власного капіталу.

Бібліографічний список

  1. Шредер Н.Г. Аналіз фінансової отчетності.-М.: Альфа-Прес .- 2008.-176 с.

  2. Бочаров В.В. Фінансовий аналіз.-СПб: Питер, 2007.-240 с.

  3. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Комплексний аналіз бухгалтерської отчетності.-М: Справа та сервіс, 2009.-304 с.

  4. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Аналіз фінансової звітності, 2008.

  5. Маркар'ян Е.А., Герасименко Г.П. Фінансовий аналіз.-М: КНОРУС, 2009.-224 с.

  6. Аналіз фінансової звітності / Под ред. Ефімової О.В., Мельника М.В.-М: Омега-Л, 2007.-408 с.

  7. Артеменко В.Г. Аналіз фінансової отчетності.-М.: Омега-Л, 2008.-270 с.

  8. Жарилгасова Б.Т., Суглобов А.Є. Аналіз бухгалтерської (фінансової) отчетності.-М: Економіст, 2008.-297 с.

  9. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Аналіз фінансової звітності: Практікум.-М: Справа та сервіс, 2007.-144 с.

  10. Вакуленко Т.Г., Фоміна Л.Ф. Аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності для прийняття управлінських решеній.-СПб: Видавничий дім Герда, 2008.-228 с.

  11. Соснаускене О.І. Шпаргалка по АФО.-М: ТК Велбі, 2005.-56 с.

  12. Лукін Є.Є. Шпаргалка по АФО.-М: Іспит, 2009.-48 с.

  13. Бернстайн Л.А. АФО: теорія, практика і інтерпрітація.-М: Фінанси і статистика, 2009.

  14. Пожидаєва Т.А. Аналіз фінансової отчетності.-М.: КНОРУС, 2009.

  15. Єфімова О.В., Мельник М.В. АФО.-М.: ОМЕГА-Л, 2009.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Реферат
82.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз звіту про прибутки та збитки банку
Аналіз бухгалтерського балансу та звіту про прибутки та збитки
Взаємозв`язок звіту про прибутки та збитки та звіту про рух грошових коштів
Взаємозв`язок звіту про прибутки та збитки та звіту про рух грошових
Зміст звіту про прибутки та збитки
Схема побудови Звіту про прибутки та збитки
Зміст і структура звіту про прибутки та збитки
Сутність і призначення звіту про прибутки та збитки
Одноступінчата і багатоступенева форма звіту про прибутки та збитки
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru