Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
1. Теоретичні основи аналізу ефективності використання трудових ресурсів
1.1 Завдання та інформаційна база аналізу ефективності використання трудових ресурсів
1.2 Показники ефективності використання трудових ресурсів
1.3 Основні напрямки аналізу ефективності використання трудових ресурсів
2. Організаційно-економічна характеристика РСП № 31 СКДРП структурному підрозділі ЦДРП філії ВАТ «РЖД»
2.1 Загальні відомості про організацію
2.2 Фінансово-економічна характеристика організації
3. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів на РСП № 31
СКДРП структурний підрозділ ЦДРП філії ВАТ «РЖД»
3.1 Аналіз показників ефективності використання трудових ресурсів в динаміці
3.2 Аналіз впливу показників ефективності використання трудових ресурсів на загальний обсяг реалізації товарів, робіт, послуг
3.3 Аналіз факторів, що впливають на показники ефективності використання трудових ресурсів
3.4 Резерви підвищення ефективності використання трудових ресурсів
4. Рекомендації щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів на РСП № 31 СКДРП структурному підрозділі ЦДРП філії ВАТ «РЖД»
Висновок
Список використаних джерел

Введення
Темою даної курсової роботи є аналіз ефективності використання трудових ресурсів.
Актуальність цієї роботи зумовлена, з одного боку, великим інтересом до теми "Аналіз ефективності використання трудових ресурсів" в сучасній науці, її значимістю, з іншого боку, її недостатньою практичної розробленість. Розгляд питань пов'язаних з даною тематикою носить як теоретичну, так і практичну значимість. Все це визначає безсумнівну новизну даного дослідження.
Метою даної курсової роботи є вивчення аналізу ефективності трудових ресурсів підприємства, його практичне застосування на основі матеріалів конкретного підприємства і складання рекомендацій щодо більш раціонального використання трудових ресурсів.
На основі поставленої цілі виникають такі завдання, які необхідно вирішити:
- Розглянути основні поняття, положення та показники по темі роботи;
- Розглянути методику аналізу;
- Провести аналіз ефективності використання трудових ресурсів на основі матеріалів об'єкта даної роботи;
- Провести оцінку продуктивності праці, трудомісткості і рентабельності праці за матеріалами підприємства;
- Самостійно розробити шляхи підвищення ефективності праці в організації.
Об'єктом проведення аналізу є рейкозварювальний поїзд № 31 північнокавказької дирекції з ремонту колії структурний підрозділ центральної дирекції з ремонту колії філії ВАТ «Російські залізниці».
Джерелами інформації для написання роботи по темі "Аналіз ефективності використання трудових ресурсів" послужили базова навчальна література, фундаментальні теоретичні праці найбільших мислителів у розглянутій області, Гіляровський Л.Т., Чечевіцина Л.М., Любушин Н.П., а також довідкова література , інші актуальні джерела інформації.
Базовою інформацією для проведення аналізу є матеріали підприємства:
- Дані бухгалтерської звітності;
- Дані статистичної звітності;
- Дані оперативного обліку;
- Дані бізнес-планів.

1 Теоретичні основи аналізу ефективності використання трудових ресурсів
1.1 Завдання та інформаційна база аналізу
В умовах жорсткої конкурентної боротьби організацій за свого споживача особливої ​​актуальності набуває проведення комплексу робіт з аналізу праці і заробітної плати, так як трудові ресурси визначають конкурентоспроможність будь-якої організації. Крім цього, достатня забезпеченість організації кваліфікованими трудовими ресурсами і високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів виробництва.
Трудові ресурси підприємства - це сукупність різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві і вхідних у його обліковий склад. У обліковий склад включаються всі працівники, прийняті на роботу, пов'язану, як з основною, так і з неосновною діяльністю підприємства.
Трудові ресурси підприємства (кадри, кадровий склад) є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентоспроможність.
Кадровий склад чи персонал підприємства і його зміни мають визначені кількісні, якісні і структурні характеристики, які можуть бути з меншим і більшим ступенем вірогідності обмірювані й відбиті відносними й абсолютними показниками [15, с. 116].
Ефективність використання трудових ресурсів - найважливіше економічне поняття, що характеризує результативність використання трудових ресурсів; виражається у досягненні найбільшого ефекту при мінімальних витратах трудових ресурсів і вимірюється як відношення результату до витрат живої праці у всіх сферах діяльності: у сфері матеріального виробництва, у невиробничій сфері, в сфері суспільного, колективного і приватного виробництва. [11]
Мета аналізу ефективності використання трудових ресурсів полягає в тому, щоб розкрити резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок продуктивності праці, більш раціонального використання чисельності робітників та їх робочого часу.
Для проведення аналізу ефективності використання трудових ресурсів необхідно виконати наступні завдання аналізу:
- Встановлення рівня продуктивності праці по структурних підрозділах, трудомісткості і рентабельності праці;
- Зіставлення отриманих показників з показниками попередніх періодів;
- Визначення екстенсивних та інтенсивних факторів росту продуктивності праці;
- Оцінка факторів, що впливають на зростання продуктивності праці;
- Виявлення резервів подальшого росту продуктивності праці та їх вплив на динаміку випуску продукції [13].
Для здійснення завдань необхідні джерела інформації, такі як навчальна і методична література і матеріали підприємства:
- Бізнес-плани підприємства;
- Форма 1-предриятия «Основні відомості про діяльність організації»;
- Форма П-1 «Відомості про виробництво і відвантаження товарів, робіт, послуг»;
- Форма 1-Т «Відомості про чисельності і заробітної плати працівників»;
- Форма П-4 «Відомості про чисельності, заробітної плати і рух працівників»;
- Форма № 1-до «Звіт про прийом, звільнення і переміщення працівників»;
- Дані табельного обліку;
- Штатний розклад підприємства [4, с.139].
1.2 Показники ефективності використання трудових ресурсів
Ефективність використання трудових ресурсів характеризується в першу чергу показниками продуктивності праці. Для оцінки рівня інтенсивності використання трудових ресурсів застосовується система узагальнюючих, приватних та допоміжних показників продуктивності праці.
Узагальнюючим показником, що характеризує рівень ефективності використання трудових ресурсів, є вироблення продукції. Вироблення представляє собою відношення кількості виробленої продукції до чисельності в одиницю робочого часу [2, с. 146].
Вироблення може бути розрахована як на одного працюючого, так і на одного працівника.
Наявність цих двох показників дозволяє проаналізувати зрушення структури персоналу підприємства. Більш високий темп зростання виробітку одного працівника в порівнянні з темпом зростання виробітку одного робітника свідчить про збільшення питомої ваги робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу і про зниження питомої ваги службовців.
Зростання питомої ваги службовців виправданий лише в тому випадку, якщо при цьому досягається підвищення вироблення всього промислово-виробничого персоналу за рахунок більш високої організації виробництва, праці та управління.
Як правило, темпи зростання виробітку одного працівника повинні бути рівні або бути вище темпів зростання виробітку одного робітника [12, с.164].
Вироблення розраховується в одиницю часу:
- Середньорічна виробіток на одного робітника або працівника:
ВСГ = ТП / Ч; (1)
- Середньоденна вироблення:
ВДН = ТП / Дн, (2)
- Середньогодинна вироблення:
Вчас = ТП / Тчас, (3)
де ВСГ - середньорічна виробіток на одного робітника або працівника,
ТП - кількість виробленої продукції за рік,
Ч - середньооблікова чисельність працівників або робітників,
ВДН - середньоденна виробіток на одного робітника або працівника,
Дн - кількість відпрацьованих за рік людино-днів,
Вчас - середньогодинна виробіток на одного робітника або працівника,
Тчас - кількість відпрацьованих за рік людино-годин [6, с. 241].
Вироблення є прямим показником продуктивності праці. Вона може бути розрахована в натуральному, умовно-натуральному і вартісному вимірниках [6, с. 242].
Найбільш реально відображає стан продуктивності праці показник виробітку в натуральному чи умовно-натуральному вимірнику. Проте натуральні вимірники можуть бути використані для характеристики вироблення по підприємству в цілому тільки в тому випадку, коли воно виробляє тільки один вид продукції або послуг. В умовах ринку універсальним вимірником є ​​вартісної [2, с. 146].
Показник вироблення характеризується різними чинниками. На їх основі можна скласти мультипликативную факторну модель середньорічний вироблення робочих, яку можна представити як добуток часу, відпрацьованого всіма працівниками за рік, питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу і середньогодинної вироблення продукції одним робітником:
ВСГ раб = Тчас * Драб * Вчас, (4)
де Д раб - питома вага робітників у загальній чисельності персоналу підприємства,
ВСГ раб - середньорічна вироблення робочих.
Дана факторна модель може бути вирішена методом абсолютних різниць, ланцюгових підстановок, індексним або інтегральним [4, с. 159].
До приватним показниками, які характеризують рівень ефективності використання трудових ресурсів, відносяться трудомісткість продукції [2].
Трудомісткість продукції - це витрати робочого часу або чисельності персоналу (робітників або працівників) на виробництво одиниці продукції, певного виду продукції або на весь випуск виготовленої продукції [10].
Трудомісткість, що відображає кількість відпрацьованих (робочими або працівниками) людино-годин на одиницю продукції:
Ті = Тчас / ТП, (5)
де Ті - трудомісткість продукції.
Трудомісткість, що відображає чисельність працівників або робітників, що припадають на одиницю виробленого продукту:
Ті = Ч / ТП [3]. (6)
Трудомісткість є зворотним показником продуктивності праці і обернено пропорційна виробітку. Ця залежність добре видно при визначенні темпу приросту середньогодинної вироблення по зміні трудомісткості:
± Вчас% = (± Ті% * 100) / (100 - ± Ті%), (7)
± Ті% = (± Вчас% * 100) / (100 + ± Вчас%), (8)
де ± Вчас% - темп приросту середньогодинної вироблення у відсотках,
± Ті% - приріст трудомісткості у відсотках [2, с. 152].
Так як між трудомісткістю продукції і виробленням існує обернено пропорційна залежність, то загальна питома трудомісткість продукції залежить від тих же факторів, що і середньогодинна виробіток робітників.
Таким чином, мультиплікативна факторна модель трудомісткості буде виглядати наступним чином:
Ті заг = 1 / Тчас * Д * Вчас, (9)
де Ті заг - загальна питома трудомісткість продукції [9].
На відміну від показника вироблення трудомісткість має ряд переваг, встановлює пряму залежність між обсягом виробництва і трудовими витратами, більш реально відображає економію живої праці під впливом змін в умовах виробництва, вона не залежить від зрушень в асортименті продукції, забезпечує порівнянність результатів на однакові вироби, послуги в різних цінах підприємств.
Структура показника трудомісткості передбачає угруповання витрат за функціями, що виконуються працівником в процесі виробництва. Це дозволяє виявити резерви економії праці, а отже, і подальшого зростання продуктивності праці.
На практиці даний метод вимірювання продуктивності праці широко не використовується, так як він вимагає об'єктивного нормування праці та витрат на одиницю продукції всіх категорій працюючих. Нормативна база трудомісткості зазвичай є тільки по основним робочим.
Зростання продуктивності праці відбувається в основному за рахунок зниження трудомісткості продукції.
Зниження трудомісткості визначається в основному організаційно-технічними заходами [2, с. 151].
Третя група показників - допоміжні показники.
Допоміжні показники - це витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт за одиницю часу [2, с. 146].
Важливе значення для оцінки ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу.
Цей показник є відокремленим від всіх трьох вищерозглянутих груп показників.
Рентабельність завжди залежить від прибутку, таким чином, рентабельність персоналу можна виразити наступною формулою:
Рперс = П / Ч, (10)
де П - прибуток від продажів [5, с. 171].
Оскільки прибуток залежить від рентабельності коефіцієнта оборотності капіталу і суми функціонуючого капіталу, факторну модель даного показника можна представити наступним чином:
Рперс = Рпрод * Вир / Кап-л * Кв тр або (11)
Рперс = Р прод * Дв * В1р.сг, (12)
де Вир - виручка від реалізації продукції;
Кап-л - середньорічна сума капіталу;
Рперс - рентабельність персоналу;
Р прод - рентабельність продажів;
До в тр - капіталоозброєність праці;
Д в - частка вироблення у вартості продукції, що випускається;
В1р.сг - середньорічна вироблення продукції в діючих цінах одним робочим [15, с. 124].
1.3 Основні напрямки аналізу ефективності використання трудових ресурсів
При проведенні аналізу прийнято дотримуватися певного алгоритму дій, так званої, загальної схеми або методики аналізу.
Для проведення аналізу ефективності використання трудових ресурсів також існує своя методика, розглянемо її поетапно.
Спочатку розраховуються показники виробітку, трудомісткості продукції і рентабельності персоналу за звітний і попередні періоди.
Отримані показники порівнюють: фактичні з показниками попередніх періодів. При цьому розраховують абсолютні відхилення. Виявлення відхилення з виконання плану з продуктивності праці дає можливість визначити резерви подальшого зростання.
Далі розглядають показники в динаміці. При цьому розраховують темпи росту і приросту показників виробітку, трудомісткості продукції і рентабельності персоналу.
Дані розрахунки наводять у таблиці і дають оцінку отриманих результатів з поясненням причин.
Розраховується відносна економія або перевитрата чисельності. Для цього необхідно скористатися наступною формулою.
Ек ч = Ч отч - Ч баз * ТП отч / ТП баз, (13)
де Ек год - економія або перевитрата чисельності,
Ч отч - чисельність персоналу звітного року,
Ч баз - чисельність персоналу базового року,
ТП отч - товарна продукція звітного року,
ТП баз - товарна продукція базового року [7, с 143].
Визначають вплив зміни виробітку і чисельності робітників або працівників на загальний випуск продукції, як правило, індексним методом.
З формули розрахунку виробітку (формула 1) випливає, що товарна продукція є твір середньооблікової чисельності працівників на вироблення.
ТП = Ч * У (14)
Таким чином, формули розрахунку впливу цих факторів на товарну продукцію буде виглядати наступним чином:
ΔТПΔЧ = ΔЧ * У баз (15)
ΔТПΔВ = ΔВ * Ч отч, (16)
де ΔТПΔЧ - зміна товарної продукції за рахунок зміни середньооблікової чисельності працівників,
ΔЧ - зміна середньооблікової чисельності працівників,
ΔТПΔВ - зміна товарної продукції за рахунок зміни середньорічної виробки,
ΔВ - зміна середньорічної виробки.
Для отримання узагальнюючого показника зміни товарної продукції необхідно скласти отримані результати.
ΔТП заг = ΔТПΔЧ + ΔТПΔВ, (17)
де ΔТП заг - сукупна зміна товарної продукції.
Причому, отримане значення має бути рівним абсолютного відхилення товарної продукції [8].
На підставі останніх розрахунків проводиться оцінка характеру розвитку підприємства. Така оцінка можлива лише за наявності зростання.
При даній оцінці розраховують частку приросту обсягу випуску продукції за рахунок екстенсивного (кількісного) фактора чисельності і за рахунок інтенсивного (якісного) чинника вироблення в загальному прирості випуску продукції. За підсумками розрахунків роблять висновок.
Далі більш детально вивчають показники, що характеризують ефективність використання трудових ресурсів, щоб виявити резерви зростання продуктивності праці.
Для цього проводять факторний аналіз продуктивності праці.
На рівень продуктивності праці впливають різні чинники, дія яких може бути різноспрямованим і взаємно погашатися.
Щоб виявити фактори, які впливають на продуктивність праці, необхідно встановити взаємозв'язок між показниками річної, денної та часовий виробітку. Розглянемо їх взаємозв'язок. Введемо при цьому наступні позначення:
Чп - чисельність виробничого персоналу підприємства (працівників),
Чр - чисельність робітників підприємства,
ПТ - продуктивність праці.
ПТ = ТП / Чп * Чр / Чр = Чр / Чп * ТП / Чр. (18)
Ми отримали твір питомої ваги робітників і вироблення робітників. Таким чином, питома вага робітників буде першим чинником, що впливає на продуктивність праці.
ТП / Чр * Дн / Дн = ТП / Дн * Дн / Чр. (19)

Отримуємо твір середньоденної виробітку одного робітника на середню кількість днів, відпрацьованих одним робітником.
Останній множник і буде другим фактором, що впливає на продуктивність праці.
ТП / Дн * Тчас / Тчас = Тчас / Дн * ТП / Тчас. (20)
Отримуємо твір середньогодинної вироблення і середньої тривалості робочого дня. Середня тривалість робочого дня буде четвертим, а середньогодинна вироблення п'ятого фактором, що впливає на продуктивність праці. Таким чином, ми отримали наступну факторну модель:
ПТ = Чр / Чп * Дн / Чр * Тчас / Дн * ТП / Тчас, (21)
у спрощеному вигляді ця модель буде виглядати наступним чином:
ПТ = Ураба * Дн * ПРД * Вчас, (22)
де ПРД - тривалість робочого дня.
Отримана факторна модель вирішується методом ланцюгових підстановок, розрахунки оформляються у вигляді таблиці. Розраховується вплив зміни кожного фактора на продуктивність праці.
Отримані результати сумуються. Сума повинна бути рівною абсолютного відхилення середньорічної продуктивності праці [8].
Тому, перевиконання плану по продуктивності праці ще не свідчить про використання в організації всіх внутрішньовиробничих резервів [1].
На підставі факторного аналізу робиться висновок про вплив кожного фактора на продуктивність праці.
В кінці аналізу визначаються резерви зростання виробітку, а також розробляються рекомендації з зазначенням конкретних заходів для більш ефективного використання виявлених у процесі аналізу резервів.

2 Організаційно-економічна характеристика РСП № 31 СКДРП структурний підрозділ ЦДРП філії ВАТ «РЖД»
2.1 Загальні відомості про організацію
У жовтні 2003 року з'явився єдиний господарюючий суб'єкт - відкрите акціонерне товариство «Російські залізниці», що створюється у процесі приватизації майна федерального залізничного транспорту. У результаті приватизації організаційно-управлінська структура ВАТ «Російські залізниці» сформувалася таким чином. Дороги залишилися у складі ВАТ як структурні підрозділи й перетворилися в філіали, зберігши на початковому етапі внутрішній устрій діяла системи управління між підрозділами (відділення, лінійні підприємства). Підприємства, які безпосередньо не беруть участь в основних функціях залізничного транспорту (948 підприємств), реорганізувалися, і формують 150 дочірніх.
РСП № 31 СКДРП є структурним підрозділом Центральної дирекції з ремонту колії філії ВАТ «Російські залізниці» і створений на підставі Наказу ВАТ «Російські залізниці».
Повне найменування організації: рейкозварювальний поїзд № 31 північнокавказької дирекції з ремонту колії структурний підрозділ центральної дирекції з ремонту колії філії ВАТ «Російські залізниці», іменований надалі РСП № 31.
Місце знаходження РСП № 31: Краснодарський край, м. Тихорецьк, вул. Миру 20.
Структурний підрозділ створений з метою організації ефективного управління виробничою діяльністю для забезпечення потреб ВАТ «Російські залізниці» в послугах виробництва ремонтно-колійних робіт, забезпечення експлуатаційної та перевізної діяльності, безпеки руху поїздів, задоволення суспільних потреб у результаті його діяльності та отримання його прибутку.
Для досягнення зазначеної мети та виконання названих завдань РСП № 31 здійснює наступні види діяльності:
- Виготовлення та ремонт рейкових батогів безстикової колії, рейок з ізолюючими стиками, шпал, скріплень верхньої будови шляху, будівельних конструкцій;
- Реконструкція станцій та споруд;
- Обслуговування залізничних шляхів і контроль стану матеріалів верхньої будови колії;
- Виконання монтажних, пуско-налагоджувальних, будівельно-ремонтних робіт;
- Побутове обслуговування.
Відносини між ВАТ «Російські залізниці» і дорогами-філіями та їх підрозділами будуються за допомогою управління, заснованому на бюджетуванні і механізмах фінансового планування.
РСП № 31 не має право самостійно розпоряджатися переданим йому майном, в тому числі здавати майно в оренду або передавати у тимчасове користування без згоди центральної дирекції з ремонту колії.
РСП № 31 очолює начальник, призначений центральної дирекцією з ремонту колії, який приймає рішення з усіх питань діяльності, віднесених до його компетенції. Начальник РСП № 31 діє на підставі довіреності № 609 Д / ЦДРП від 24.03.2009г.
Начальник РСП № 31 відповідає за організацію бухгалтерського обліку та дотримання законодавства при виконанні фінансово - господарських операцій в очолюваному підрозділі.
Головними споживачами послуг і робіт, здійснюваних РСП № 31, є інші підрозділи ВАТ «Російські залізниці», філії та центральна дирекція з ремонту колії ВАТ «Російські залізниці».
2.2 Фінансово-економічна характеристика організації
Фінансовий стан (положення) характеризується системою економічних показників, що відображають наявність і використання її фінансових ресурсів. Фінансовий стан вивчають з метою встановити, наскільки ефективно використовуються фінансові ресурси, що знаходяться в розпорядженні організації [8, с.146].
Об'єктом дослідження є структурний підрозділ, який виконує роботи для інших структурних підрозділів ВАТ «Російські залізниці», філій та центральної дирекції з ремонту колії ВАТ «Російські залізниці». Відповідно, підприємство не реалізує свої роботи і послуги стороннім організаціям. Тому у підприємства відсутні показники виручки і прибутку за основними видами діяльності, також структурним підрозділом не складається форма бухгалтерської звітності № 2 «Звіт про фінансові результати», але складається розшифровка інших доходів і витрат.
Однак ми можемо отримати показники обсягу виконаних робіт і послуг із статистичної форми П-1 «Відомості про виробництво і відвантаження товарів, робіт, послуг», даний показник вказується у вартісному вираженні. Зведену таблицю, складену шляхом виписки на основі вищевказаної форми статистичної звітності, представимо нижче у таблиці 1.

Таблиця 1 - Відомості про виконані роботи у вартісному вираженні
Показники
2006
2007
2008
Відвантажено товарів власного виробництва, виконано робіт і послуг власними силами, тис.руб.
162736
186160
214072
Продано товарів невласного виробництва, тис.руб.
52336
72976
31852
Усього реалізовано товарів, робіт, послуг, тис.руб.
215072
259136
245924
Таким чином, при розрахунках, замість показників товарної продукції і виручки будемо використовувати показник обсягу реалізованих товарів, робіт, послуг у вартісному вираженні, який назвемо реалізованою продукцією, роботами, послугами.
Дані таблиці 1 використовуємо для розрахунку таблиці 2. У таблиці 2 представлені результати розрахунків основних економічних показників діяльності РСП № 31 в динаміці за останні три роки. Для розрахунку взяті середньорічні показники. Джерелами інформації є бухгалтерський баланс (Додаток Б), додаток до бухгалтерського балансу (Додаток Д), форма статистичної звітності 1-к «Звіт про прийом, звільнення і переміщення працівників» (Додаток Е).
Через відсутність деяких даних звіту про прибутки та збитки ми не можемо розрахувати деякі показники, наприклад, рентабельність продажів, рентабельність виробництва, витрати на карбованець реалізованої продукції.
Як видно з розрахунків таблиці, показники сильно змінювалися. Так, обсяг виконаних робіт у вартісному вираженні по відношенню до 2006 року збільшився на 14, 35%, а по відношенню до 2007 року знизився на 13212 тис. руб.
Середньорічна вартість основних засобів зросла з 175740,5 тис. руб. у 2006 році до 239150,5 тис. руб. в 2008 році. Але по відношенню до 2007 року показник знизився на -133278,5 тис. руб. Темп росту склав 136,08% по відношенню до 2006 року і 64,21% по відношенню до 2007 року.
Таблиця 2 - Основні економічні показники діяльності РСП № 31
Показники
2006
2007
2008
Абсолютне відхилення
Темп зростання%
2008 від 2006
2008 від 2007
2008 до 2006
2008 до 2007
1. Усього реалізовано товарів, робіт, послуг, тис. руб.
215072
259136
245924
30852
-13212
114,35
94,91
2.Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.
175740,5
372429
239150,5
63410
-133278,5
136,08
64,21
3.Среднегодовая вартість оборотних коштів, тис. грн.
69973
115565,5
105893
35920
-9672,5
151,33
91,56
4.Среднеспісочная чисельність персоналу, чол
382,5
381
375
-7,5
-6
98,04
98,42
5.Фонд оплати праці, тис. грн.
40534,2
47089,5
59178,8
6555,3
18644,6
116,17
145,99
6.Фондоотдача, руб.
1,22
0,70
1,03
-0,19
0,33
84,43
147,14
7.Фондовооружен ність, руб. / чол
459,45
977,51
637,73
178,28
-339,78
138,81
65,24
8.Коеффіціент оборотності оборотних коштів, кількість оборотів
3,07
2,24
2,32
-0,75
0.08
75,25
103,57
9.Період оборотності оборотних коштів, днів
118,89
162,95
157,33
38,44
-5,62
132,33
96,55
10.Проізводітель ність праці, тис.руб. / чол
562,28
680,15
655,79
93,51
-24,36
116,63
96,42
11. Трудомісткість, чол. / тис.руб.
0,0019
0,0014
0,0015
0,0004
0,0001
78,95
107,14
12.Среднемесячная зп, тис.руб.
8,83
10,29
13,15
4,32
2,86
148,92
127,79
Вартість оборотних коштів по відношенню до 2006 року зросла на 51,33% у зв'язку з розширенням діяльності та виконанням більшої кількості замовлень з ремонту. А по відношенню до 2007 року зменшилася, темп росту при цьому склав 91,56%.
Середньооблікова чисельність персоналу організації з кожним роком зменшувалася, за 2 роки було звільнено 6 осіб, з них двоє фахівців, а інші робітники. У той же час фонд оплати праці збільшувався, в перший рік на 16,17%, до другого збільшення склало 45,99%. При цьому, середньомісячна заробітна плата збільшилася з 8,83 тис.руб. у 2006 році до 13,15 тис.руб. в 2008р. Приріст за 2 роки склав 48,92%.
Фондовіддача склав 1,22 руб., 0,70 руб. і 0,03 крб. відповідно, незважаючи на зростання вартості основних засобів. У той же час, фондоозброєність знизилася по відношенню до 2006 року, але підвищилася по відношенню до 2007 року. Темп росту склав 138,81% і 65,24% відповідно, це пов'язано зі скороченням виробничого обладнання і машин.
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів знизився з 3, 07 оборотів до 2,32 оборотів, відповідно швидкість повернення оборотних коштів організації в результаті продажу готової продукції (робіт, послуг) сповільнилася. У зв'язку з цим, період оборотності до 2008 року зріс 38,44 днів. Таким чином, кількість оборотів протягом аналізованого періоду зменшувалося, отже, тривалість одного обороту росла.
Показник продуктивності праці (виробітку) склав 562,28 тис.руб. / чол. у 2006 році, 680,15 тис.руб. / чол. в 2007 році і 655,79 тис.руб. / чол. у звітному 2008 році. Зміни показника продуктивності праці пов'язане зі зміною суми виручки від продажів. Це також говорить про ефективне розподіл трудових ресурсів між будівельними та ремонтними об'єктами.
Отже, підводячи підсумок аналізу розрахункових показників економічної діяльності, можна відзначити, що тенденція розвитку РСП № 31 в цілому позитивна.
Одним з основних джерел інформації про фінансовий стан організації є бухгалтерський баланс (Додаток Б).
Уміння читати баланс допомагає зовнішнім користувачам приймати рішення про придбання акцій цієї організації, доцільність розміщення в ній свого капіталу, стратегії розвитку організації т.д.
Аналіз бухгалтерського балансу (Додаток Б) дозволяє оцінити майно організації та джерела його придбання, фінансову стійкість і платоспроможність організації [8, с.146].
Використовуючи дані бухгалтерського балансу (Додаток Б), показники, що характеризують майно організації, відобразимо у таблиці 3. Для розрахунку взяті середньорічні показники.
Таблиця 3 - Аналіз майна (коштів) РСП № 31 за 2006 - 2008 роки
Показники
2006
2008
Абсолютні відхилення
сума, тис. грн.
питома вага,%
сума, тис. грн.
питома вага,%
сума, тис. грн.
питома вага,%
Всього майна
257624
100
290881,5
100
33257,5
0
в тому числі:
необоротні активи:
187651
72,84
184988,5
63,60
-2662,5
-9,24
з них: основні засоби
175740,5
68,22
173048
59,49
-2692,5
-8,73
незавершене будівництво
11910,5
4,62
11940,5
4,10
30
-0,52
оборотні активи:
69973
27,16
105893
36,40
35920
9,24
з них: запаси
69441,5
26,95
105593,5
36,30
36152
9,35
податок на додану вартість
239
0,09
202
0,07
-37
-0,02
дебіторська заборгованість
290
0,11
97,5
0,03
-192,5
-0,08
грошові кошти
2,5
0,001
0
0
-2,5
-0,001
Аналізуючи дані таблиці 3, бачимо, що майно організації за аналізований період збільшилася на 33257,5 тис. крб. Збільшення відбулося за рахунок оборотних активів. Їх сума зросла на 35920 тис. крб., Що становить приріст на 9,24%.
У структурі оборотних активів збільшення відбулося за рахунок запасів. Вони зросли з 69441,5 тис. руб. до 105593,5 тис. руб., тобто на 9,35%.
Можна зробити висновок і про те, що найбільшу частку в структурі майна займають необоротні активи, як в 2006 році, так і в 2008 році. Питома вага необоротних активів склав відповідно 72,84% і 63,6%.
Найбільшу питому вагу в структурі необоротних активів займають основні засоби, питома вага яких склала 68,22% і 59,49% у загальній структурі майна підприємства.
Надходження, придбання, створення майна організації здійснюється за рахунок власних і позикових коштів організації, характеристика співвідношення яких розкриває сутність його фінансового становища [8, с.148].
Використовуючи дані бухгалтерського балансу (Додаток Б) розмір і структуру власних і позикових коштів представимо в таблиці 4. Для розрахунку взяті середньорічні показники.
Зауважимо, що так як об'єктом дослідження є структурний підрозділ, то власний капітал представлений тільки додатковим капіталом.
З розрахунків даних таблиці видно, що сума джерел майна зросла на 33257,5 тис. крб. Можна зробити висновок, що збільшення відбулося за рахунок позикового капіталу, тому що його сума зросла на 15108,5 тис. крб. Але в той же час, питома вага позикового капіталу скоротився на 4,78%.
Збільшення позикового капіталу відбулося за рахунок інших пасивів. Їх вартість зросла на 14674,4 тис. крб., А питома вага в структурі джерел майна зменшився на 4,73%.
Таблиця 4 - Аналіз власних і позикових коштів, вкладених у майно РСП № 31 за 2006 - 2008 роки
Показники
2006
2008
Абсолютні відхилення
сума, тис. грн.
питома вага,%
сума, тис. грн.
питома вага,%
сума, тис. грн.
питома вага,%
Всього джерел майна
257624
100
290881,5
100
33257,5
0
в тому числі: власний капітал
33005
12,81
51154
17,58
18149
4,77
У тому числі: позиковий капітал
224619
87,19
239727,5
82,41
15108,5
-4,78
З нього: кредиторська заборгованість
4297
1,67
4731
1,62
434
-0,04
інші пасиви
220322
85,52
234996,5
80,79
14674,5
-4,73
Також відбулося збільшення власного капіталу, воно склало 4,77% або 18149 тис. руб. Збільшення частки власного капіталу є сприятливим фактором розвитку підприємства.
Далі проведемо аналіз фінансової стійкості підприємства. Стійкість фінансового стану організації визначається співвідношенням вартості матеріальних обігових коштів і величин власних і позикових джерел їхнього формування.
Аналіз фінансової стійкості підприємства за відносними показниками проводять на основі даних бухгалтерського балансу (Додаток Б) та додатку до бухгалтерського балансу (Додаток Д). Відобразимо в таблиці 5 необхідні для аналізу показники. Для розрахунку були взяті середньорічні показники.
З таблиці 5 випливає, що коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів зменшився за аналізований період з 5,83 до 4,69, темп росту склав 80,45%. Цей коефіцієнт вказує також, скільки позикових коштів залучила організація на один рубль вкладених в активи власних коштів.
Таблиця 5 - Аналіз фінансової стійкості РСП № 31 за 2006-2008 роки
Показники
2007
2008
Абсолютні відхилення
Темпи зростання,%
Первісна вартість майна, що амортизується, тис.руб.
372429
239150,5
-133278,5
64,21
Сума накопиченої амортизації, тис. грн.
78774
66102,5
-12671,5
83,91
Необоротні активи, тис. грн.
293655
184988,5
-108666,5
62,99
Джерела власних коштів, тис. руб.
63484
51154
-12330
80,58
Позиковий капітал, тис. руб.
370212
239727,5
-130484,5
64,75
Власні оборотні кошти, тис. руб.
-52082
-133834,5
-81752,5
-
Запаси, тис. руб.
115184,5
105593,5
-9591
91,67
Валюта балансу, тис. руб.
433696
290881,5
-142814,5
67,07
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів
5,83
4,69
-1,14
80,45
Коефіцієнт ліквідності власних коштів
-0,82
-2,62
-1,8
-
Коефіцієнт накопичення амортизації
0,21
0,28
0,07
133,33
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні організації
0,68
0,59
-0,09
86,76
Коефіцієнт автономії
0,15
0,18
0,03
120
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами
-0,45
-1,27
-0,82
-
Крім того, бачимо, що величина позикових коштів значно перевищує величину джерел власних коштів і що позиковий капітал скорочується швидше, ніж власний капітал.
Коефіцієнт ліквідності власних коштів вказує на ступінь мобільності використання власних коштів організації. Цей коефіцієнт у звітному 2008 році склав -2,62, що на 1,8 менше, ніж у базовому році.
Зниження цього коефіцієнта обумовлено зниженням власних оборотних коштів та джерел власних коштів.
Коефіцієнт накопичення амортизації характеризує інтенсивність вивільнення іммобілізованих засобів (в основних та нематеріальних активах). Даний коефіцієнт незначно збільшився: з 0,21 до 0,28. Слід відзначити також, що зростання коефіцієнта накопичення амортизації пов'язано з тим, що в аналізованому періоді вибували недоамортизованих основні виробничі фонди.
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні організації вказує, наскільки ефективно використовуються кошти організації для підприємницької діяльності. Коефіцієнт протягом аналізованого періоду незначно зменшився. Зменшення склало 13,24%. Це також свідчить про зниження частки основних засобів у майні організації.
Коефіцієнт автономії також змінювався не суттєво: від 0,15 до 0,18 у 2008 році. Він також говорить про те, що власних джерел недостатньо для покриття позикового капіталу.
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами має негативні показники і як наслідок негативну тенденцію розвитку організації. За досліджуваний період він зменшився на 0,82, тобто підприємство має недостатню величиною власних оборотних коштів.

3 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів на РСП № 31 СКДРП структурному підрозділі ЦДРП філії ВАТ «РЖД»
3.1 Аналіз показників ефективності використання трудових ресурсів в динаміці
Приступимо до проведення аналізу ефективності використання трудових ресурсів на основі матеріалів РСП № 31.
У першу чергу, розрахуємо основні показники, що характеризують ефективність використання трудових ресурсів за три роки. Це показники трудомісткості і середньорічний вироблення.
Розрахуємо їх відхилення, темпи росту і темпи приросту і представимо показники і розрахунки в таблиці 6.
А також представимо в цій таблиці показники, що характеризують перелічені вище. Тобто, обсяг виконаних робіт у вартісному вираженні і середньоспискову чисельність персоналу, також за три роки.
При проведенні аналізу за базовий рік взято 2006 рік, а за звітний 2008 рік. Для розрахунку показників були використані дані бухгалтерського балансу (Додаток Б), статистичної форми П-1 «Відомості про виробництво і відвантаження товарів, робіт, послуг» (таблиця 1), а також форма статистичної звітності № 1-до «Звіт про прийняття, звільнення і переміщенні працівників »(Додаток Е).
Розрахунки проводилися за формулами 1, 6 і 10.
І також розрахуємо їх абсолютні відхилення, темпи росту і темпи приросту.
Як видно з таблиці, показник обсягу виконаних робіт у вартісному вираженні збільшився на 30852 тис. крб., Що склало 14,35%.
Таблиця 6 - Аналіз показників ефективності використання трудових ресурсів та їх динаміки.
Показники
2006
2007
2008
Абсолютне відхилення
Темп росту,%
Темп приросту,%
Усього реалізовано товарів, робіт, послуг, тис. руб.
215072
259136
245924
30852
114,35
14,35
Середньооблікова чисельність персоналу, чол.
382,5
381
375
-7,5
98,04
-1,96
Середньорічне виробництво, тис.руб. / чол
562,28
680,15
655,79
93,51
116,63
16,63
Трудомісткість, чол. / тис.руб.
0,0019
0,0014
0,0015
0,0004
78,95
-21,05
У зв'язку з таким підвищенням обсягу виконаних робіт збільшилася і середньорічне вироблення. Збільшення середньорічної виробки склало 16,63%, а абсолютне відхилення при цьому склало 93,51 тис. руб. / Чол. у бік збільшення.
Слід зауважити, що темп зростання середньорічної вироблення працівників перевищує темп зростання обсягів реалізації товарів, робіт, послуг на 2,28%.
При цьому, показник трудомісткості, як зворотний показник виробітку, знизився на 21,05%.
Середньооблікова чисельність персоналу за аналізований період знизилася з 382,5 чоловік до 375 чоловік. Середнє скорочення чисельності склало, таким чином, 7,5 осіб або 1,96%.
Зниження середньооблікової чисельності персоналу також вплинуло на збільшення показника середньорічного виробітку і зниження показника трудомісткості.
Далі розрахуємо відносну економію чисельності.
Для цього скористаємося даними форми статистичної звітності № 1-до «Звіт про прийом, звільнення і переміщення працівників» (Додаток Е), а також формулою 13.
Ек ч = 375 - 382,5 * 245924 / 215072 = - 62,37 чол.
Як видно з розрахунку, підприємство досить ефективно використовує чисельність персоналу, так як перевитрата чисельності склав 62,37 осіб.
Якщо помножити заощаджену чисельність (перевитрата) працівників на середньомісячну заробітну плату звітного року, то отримаємо відносну економію (перевитрата) чисельності працюючих, виражену через заробітну плату.
Це загальний результат інтенсифікації використання трудових ресурсів, одна частина якого може відбитися на оплаті праці працівників, а інша - на собівартості продукції, робіт, послуг за рахунок відносної економії заробітної плати.
Ек ч = -62,37 * 13,15 = -820,17 тис. руб.
З розрахунку видно, що перевитрата чисельності персоналу через заробітну плату, тобто у вартісному вираженні, складає 820,17 тис. руб.
Для розширеного відтворення отримання необхідного прибутку і рентабельності необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання оплати. Якщо цей принцип не дотримується, то відбувається перевитрата фонду зарплати, що ми й бачимо на прикладі останніх розрахунків. Наслідком цього є підвищення собівартості продукції і, відповідно, зменшення суми прибутку.

3.2 Аналіз впливу показників ефективності використання трудових ресурсів на загальний обсяг реалізації товарів, робіт, послуг
На зміну обсягу виконаних робіт, наданих послуг, реалізованих товарів у вартісному виразі впливають різні фактори. До трудових факторів, що впливає на обсяг товарів, робіт, послуг відносяться середньооблікова чисельність персоналу і середньорічна вироблення.
Проведемо аналіз впливу факторів, використовуючи дані таблиці 6 і формули розрахунку 15 і 16.
ΔРПΔЧ = - 7,5 * 562,28 = -4217,1 тис. руб.
ΔРПΔВ = 93, 51 * 375 = 35066,25 тис. крб.,
де РП - обсяг реалізованих товарів, робіт, послуг у вартісному вираженні.
Як видно з розрахунків, зміна середньооблікової чисельності персоналу в бік зменшення на 7,5 осіб спричинило за собою зниження обсягу виконаних робіт, наданих послуг, реалізованих товарів на 4217,1 тис. руб.
У той же час, зміна середньорічний вироблення у бік збільшення на 93,51 тис. руб. / Чол спричинило за собою збільшення обсягу реалізованих товарів, робіт, послуг на 35066,25 тис. крб.
Тепер розрахуємо сукупний вплив зміни середньооблікової чисельності персоналу і середньорічний вироблення працівників на зміну обсягів реалізованих товарів, робіт, послуг, шляхом складання сум впливу зміни середньоспискової чисельності та впливу зміни середньорічної виробки, використовуючи формулу 17.
ΔРП заг = 4217,1 + 35066,25 = 30849,15 тис. крб.
За даними розрахунків сукупна зміна обсягу реалізованих товарів, робіт послуг за рахунок зміни середньооблікової чисельності персоналу і середньорічний вироблення одно збільшення на 30849,15 тис.руб.
Порівняємо отримане значення з абсолютним відхиленням обсягу реалізованих товарів, робіт, послуг розрахованим і представленим у таблиці 6.
Відхилення, представлене в таблиці одно збільшення обсягу реалізованих товарів, робіт, послуг у вартісному виразі на 30852 тис. руб. Незначне розбіжність сум, рівне відхиленню у 2,85 тис. руб. пов'язано з округленням.
Збіг отриманих сум говорить про те, що розрахунки були проведені вірно.
Як ми бачимо, зниження обсягу реалізованих товарів, робіт, послуг у вартісному вираженні викликано зниженням екстенсивного, тобто кількісного фактора середньооблікової чисельності персоналу.
А збільшення обсягу реалізованих товарів, робіт, послуг викликане збільшенням інтенсивного, тобто якісного фактора середньорічної вироблення працівників.
У реальній дійсності чисто інтенсивного або суто екстенсивного типу розвитку бути не може, так що правильніше говорити не про інтенсивний або екстенсивному типах розвитку, а сказати, що на РСП № 31преімущественно інтенсивний тип розвитку.
3.3 Аналіз факторів, що впливають на показники ефективності використання трудових ресурсів
Головним показником, що впливає на ефективність використання трудових ресурсів, як ми вже знаємо, є продуктивність праці.
Як говорилося вище, на продуктивність праці також впливає ряд показників, так званих факторів.
Класифікація факторів являє собою розподіл їх за групами в залежності від загальних ознак. Вона дозволяє глибше розібратися в причинах зміни досліджуваних явищ, точніше оцінити місце і роль кожного фактора у формуванні величини результативних показників.
Приступимо до розрахунку отриманої факторної моделі, для цього нам не вистачає деяких показників. Зробимо їх розрахунок.
Для отримання питомої ваги робітників скористаємося даними форми № 1-до «Звіт про прийом, звільнення і переміщення працівників» (Додаток Е) і систематизуємо їх у наступну таблицю. Для отримання питомої ваги взяті середньорічні показники.
Таблиця 7 - Структура персоналу підприємства.
Показники
2006
2007
2008
Чол.
%
Чол.
%
Чол.
%
Всього персонал підприємства,
в тому числі:
382,5
100
381
100
375
100
робочі
339,5
88,75
338
88,71
333
88,8
керівники
29
7,58
29
7,61
29
7,73
фахівці
13
3,39
13
3,41
12
3,2
службовці
1
0,26
1
0,26
1
0,27
Після цього необхідно виявити невідомі значення решти показників, включених у розглянуту факторну модель.
Відомості про середню тривалість робочого дня і кількості днів, відпрацьованих за рік одним працівником також отримаємо з статистичної форми № 1-к (Додаток Е) і представимо в таблиці 8.
Таблиця 8 - Відомості про відпрацьований час
Показники
2006
2008
Середньорічна чисельність персоналу, всього
382,5
375
Кількість відпрацьованих людино-годин, всього
625140
561912
Кількість відпрацьованих людино-днів, всього
55512
54372
Тривалість робочого дня, год.
11,26
10,3
Кількість відпрацьованих людино-годин одним робочим
1634,20
1498,43
Кількість відпрацьованих людино-днів одним робочим
145,12
144,99
Середньорічне виробництво одного робітника, тис.руб.
493,40
582,34
Середньогодинна виробіток одного робітника, тис. грн.
0,39
0,49
Після отримання всіх необхідних даних переходимо безпосередньо до самого факторному аналізу продуктивності праці.
Таблиця 9 - Факторний аналіз продуктивності праці.
Показники
2006
підстановки
2008
Питома вага робітників
0,8875
0,888
0,888
0,888
0,888
Кількість днів відпрацьованих за рік одним робітником
145,12
145,12
144,99
144,99
144,99
Середня тривалість робочого дня
11,26
11,26
11,26
10,3
10,3
Середньогодинна вироблення робочого
0,39
0,39
0,39
0,39
0,49
Середньорічне виробництво працівника
565,59
565,91
565,40
517,19
649,81
Для проведення факторного аналізу скористаємося формулами 21 і 22 і побудуємо таблицю 9 для систематизації розрахунків за цими формулами.
Збільшення питомої ваги робітників у загальному складі персоналу на 0,0005 спричинило за собою збільшення продуктивності праці одного працівника на 0,32 тис. руб.
Фактор питомої ваги характеризує склад кадрів і є кількісним.
ΔПТΔУраб = 565,91 - 565,59 = 0,32 тис.руб.,

де ΔПТΔУраб - зміна продуктивності праці за рахунок зміни питомої ваги робітників.
Скорочення кількості днів, відпрацьованих за рік одним робітником на 0,13 днів спричинило за собою зменшення продуктивності праці одного працівника на 0,51 тис. руб.
Цей фактор також є кількісним і характеризує використання робочого часу.
ΔПТΔДн = 565,4 - 565,91 = - 0,51 тис. руб.,
де ΔПТΔДн - зміна продуктивності праці за рахунок зміни кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік.
Зменшення середньої тривалості робочого дня на 0,96 годин спричинило за собою зменшення продуктивності праці одного працівника на 48,21 тис. руб.
Цей фактор також є кількісним і характеризує використання робочого часу.
ΔПТΔПРД = 517,19 - 565,4 = -48,21 тис. руб.,
де ΔПТΔПРД - зміна продуктивності праці за рахунок зміни середньої тривалості робочого дня.
Збільшення середньогодинної вироблення одного робочого на 0,1 тис.руб. спричинило за собою збільшення продуктивності праці одного працівника на 132,62 тис. руб.
Даний фактор характеризує ефективність використання робочої сили і є якісним.
ΔПТΔВчас = 649,81 - 517,19 = 132,62 тис. руб.,
де ΔПТΔВчас - зміна продуктивності праці за рахунок зміни середньогодинного виробітку одного робітника.
Сукупний вплив чинників на продуктивність праці розраховується шляхом додавання результатів впливу попередніх чотирьох факторів на продуктивність праці.
ΔПТобщ = 0,32 - 0,51 - 48,21 + 132,62 = 84,22 тис.руб.,
де ΔПТобщ - сукупна зміна продуктивності праці.
Таким чином, в результаті сукупного впливу зазначених факторів середньорічна продуктивність праці одного працівника збільшилася на 84,22 тис.руб.
Порівняємо отриманий результат з абсолютним відхиленням, незначне розходження в результатах говорить про те, що розрахунок був проведений правильно.
Як показав аналіз чинників, найбільший позитивний вплив на рівень середньорічної продуктивності праці одного працівника зробило підвищення показника середньогодинної вироблення одного робочого на 0,1 тис.руб.
Найбільший негативний вплив на рівень середньорічної продуктивності праці одного працівника зробило скорочення середньої тривалості робочого дня на 0,96 годин.
Також позитивний вплив на рівень середньорічної продуктивності праці одного працівника мало збільшення питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу на 0,005.
Для того щоб з'ясувати причини втрат тривалості робочого дня одного працівника необхідно проаналізувати баланс робочого часу підприємства.
А для того, щоб з'ясувати причини збільшення продуктивності праці одного працівника необхідно спиратися на середньоспискову чисельність персоналу і на обсяг реалізованих товарів, робіт, послуг у вартісному вираженні.
3.4 Резерви підвищення ефективності використання трудових ресурсів
Після проведення аналізу можна зробити висновки про резерви підприємства, виявлених у процесі проведення аналізу.
Однією з найбільш важливих завдань економічного аналізу на будь-якому підприємстві в умовах конкурентної боротьби є пошук і своєчасне використання резервів як найважливіша умова виживання і розвитку господарюючого суб'єкта.
Реально існуючі, але не використовуються або не повністю використовуються, можливості підвищення продуктивності праці називають резервами її зростання.
Виявлення резервів являє собою досить серйозну і складну задачу, що вимагає високої компетентності.
За часом використання резерви поділяють на поточні та перспективні.
За місцем виникнення резерви ділять на міжгалузеві, галузеві і внутрішньовиробничі [7, с. 139].
Галузевими резервами зростання продуктивності праці є можливість використання більш прогресивних техніки і технології, оптимального кооперування, спеціалізації і концентрації.
Внутрішньовиробничі резерви зростання продуктивності праці перебувають безпосередньо всередині підприємства. Вони найбільш численні і при використанні найефективніші [7, с. 140]. Розглянемо їх докладніше.
По-перше, в ході аналізу при розрахунку економії чисельності персоналу був виявлений перевитрата чисельності рівний 62,37 людина, що у вартісному вираженні склало 820,17 тис.руб. Тобто підприємство ефективно використовує чисельність персоналу. Але тим не менш, рекомендується знизити перевитрата у вартісному вираженні.
Це є можливим зробити або шляхом скорочення чисельності працівників, або через зменшення середньої суми заробітної плати працівників.
У той же час, розрахунок впливу показників ефективності використання трудових ресурсів на обсяг реалізованих товарів, робіт, послуг у вартісному вираженні показав, що зниження чисельності негативно вплинуло на останній показник.
Значить, скорочення чисельності перевитрати у вартісному вираженні краще реалізувати шляхом зниження заробітної плати.
Також, в ході аналізу було виявлено позитивний вплив на зміну обсягу реалізованих товарів, робіт, послуг у вартісному виразі середньорічний вироблення працівника.
Як ми бачимо, характер розвитку підприємства інтенсивний. Базою інтенсивного розвитку є науково-технічний прогрес.
Інтенсифікація означає, що результати діяльності підприємства зростають швидше, ніж витрати на нього. Це означає, що залучаючи у виробництво порівняно менше ресурсів, підприємство отримує великі результати.
Також резервами зростання будуть усі ті фактори, які впливають на середньорічну продуктивність праці працівника.
При проведенні факторного аналізу найбільший вплив на рівень середньорічної продуктивності праці одного працівника мало збільшення якісного, тобто інтенсивного фактора - середньогодинної вироблення одного робітника. Це також є позитивним результатом.
Як говорилося вище, щоб з'ясувати причини збільшення продуктивності праці одного працівника необхідно спиратися на середньоспискову чисельність персоналу і на обсяг реалізованих товарів, робіт, послуг у вартісному вираженні.
Так як зниження середньорічної чисельності персоналу негативно впливає на показник середньорічної чисельності працівника, то збільшення продуктивності праці було викликано науково-технічним прогресом.
Негативний вплив на рівень середньорічної продуктивності праці одного працівника зробило скорочення кількісного, тобто екстенсивного фактора - тривалості робочого дня одного працівника. У даному випадку резервом буде робочий час.
Кількість днів, відпрацьованих за рік одним робітником також є резервами зростання продуктивності праці.
Для того щоб з'ясувати причини втрат тривалості робочого дня одного працівника та кількості днів, відпрацьованих за рік одним робітником, необхідно проаналізувати резерв робочого часу.
Зміна структури персоналу позитивно відбилося на збільшенні ефективності використання трудових ресурсів, а саме збільшення питомої ваги робітників у загальній структурі персоналу підприємства.
Загалом, роблячи висновок з аналізу ефективності використання трудових ресурсів за матеріалами РСП № 31 можна зробити висновок, що трудові ресурси на підприємстві використовуються ефективно, але не на повну потужність.
Для більш ефективного використання резервів трудових ресурсів, треба провести заходи щодо підвищення ефективності їх використання. Розглянемо ці заходи в наступному розділі.

4. Рекомендації щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів на РСП № 31 СКДРП структурному підрозділі ЦДРП філії ВАТ «РЖД»
Здійснюючи свою діяльність, підприємство повинно оцінити ресурси, наявні у них в наявності, вибрати найбільш пріоритетні напрямки витрачання ресурсів і проаналізувати можливості залучення ресурсів з боку.
Економічний аспект проблеми вибору полягає у з'ясуванні, який варіант використання обмежених ресурсів забезпечить максимум прибутковості.
Після того, як ми провели аналіз ефективності використання трудових ресурсів і виявили резерви зростання, ми можемо вибрати напрямок використання ресурсів.
Рекомендаціями з підвищення ефективності використання трудових ресурсів будуть заходи щодо зростання продуктивності праці.
Удосконалення організації праці проводять на підприємствах за такими основними напрямками:
- Оптимізація форм поділу і кооперації праці;
- Поліпшення організації та обслуговування робочих місць;
- Раціоналізація передового досвіду;
- Зміна обсягу і структури виробництва;
- Використання більш прогресивних техніки і технології.
Всі ці міжгалузеві напрями удосконалення організації праці універсальні для підприємств будь-якого рівня та форми власності, для працівників будь-якої категорії. Тому доцільно провести ці заходи на РСП № 31. Ці заходи повинні здійснюватися в тісному взаємозв'язку і постійно.
Також при розробці заходів необхідно звернути увагу на внутрішньовиробничі резерви. У першу чергу необхідно раціоналізувати середньоспискову чисельність персоналу, так як перевитрата чисельності вказує на її ефективне використання, але в той же час виникають зайві витрати. Головним чином, це зайві витрати по заробітній платі. Тому необхідно провести заходи щодо її зниження.
Для подальшого росту продуктивності праці необхідно підвищити наступні фактори:
- Ступінь механізації та автоматизації;
- Зміцнення дисципліни праці;
- Кваліфікація робітників;
- Застосування прогресивних методів нормування праці;
-Діюча преміальна система, матеріальне і моральне стимулювання праці;
- Психологічний клімат та інші.
Також необхідно збільшити тривалість робочого дня працівників і кількість відпрацьованих днів. Тобто провести заходи щодо реалізації резерву робочого часу. Також необхідно змінити структуру персоналу, з тим, щоб збільшити частку робітників у загальній чисельності персоналу.
Для того щоб збільшити резерв робочого часу і провести зміни в структурі персоналу необхідно переглянути існуючий на підприємстві баланс робочого часу і баланс робочих місць та чисельності працівників.
Саме баланс робочого часу дозволяє одержати уявлення про ефективність використання робочого часу на підприємстві. Базовою одиницею для його складання служать нормо-години. Баланс робочого часу складається з двох частин. У першій частині відображаються ресурси праці, а у другій частині показується використання ресурсів праці.
Баланс робочих місць та чисельності працівників складається для встановлення наявності зайвих або незайнятих робочих місць, які впливають на співвідношення праці та основного капіталу і, відповідно, на рівень ефективності використання даних факторів виробництва.
Метою використання галузевих і внутрішньовиробничих резервів є більш ефективне використання трудових ресурсів і як наслідок скорочення витрат праці на виробництво одиниці продукції, робіт, послуг.
Фактори зростання продуктивності праці - це не тільки зміни матеріально-технічних, організаційних та соціально-економічних умов праці, тобто можуть виступати не тільки як конкретні заходи, але і як звернення глибинних процесів і явищ. Наприклад, зміна форми власності, поглиблення господарського розрахунку, комплексна реструктуризація підприємства і т.п.
Також можна зробити аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати для їх раціоналізації.
Структура та організація виробництва і праці включають такі заходи підвищення резервів ефективності використання трудових ресурсів, як підвищення рівня концентрації, спеціалізації і кооперування, скорочення тривалості виробничого циклу, забезпечення ритмічності виробництва та інших принципів наукової організації виробництва, скорочення і повна ліквідація виробничого браку; забезпечення принципів наукової організації праці.

Висновок
У процесі виконання даної курсової роботи було досліджено теоретичні основи аналізу ефективності використання трудових ресурсів. У тому числі, були вивчені всі необхідні для аналізу показники. Це показники виробітку, трудомісткості і рентабельності персоналу.
У роботі докладно розглянута методика проведення аналізу з зазначенням всіх необхідних формул розрахунку.
Вказані необхідна інформаційна база з навчально-методичної літератури і джерел підприємства.
Описано організаційно-економічна характеристика РСП № 31. А також були проведені розрахунки всіх необхідних економічних і фінансових показників діяльності. При цьому зазначено, що, загалом, по РСП № 31 тенденція розвитку позитивна.
Був проведений аналіз ефективності використання трудових ресурсів по вказаній методиці. Розраховано основні показники, що характеризують ефективність використання трудових ресурсів; розрахований відносний перевитрата чисельності, який склав 62,37 людина, що у вартісному вираженні становить 820,17 тис.руб.
Розраховано вплив показників на зміну обсягу товарної продукції; проведено факторний аналіз середньорічний продуктивності праці працівника. При цьому бал зроблено висновок про інтенсивний характер розвитку підприємства, а також були виявлені невикористані резерви зростання ефективності використання трудових ресурсів.
Як підсумок, дані рекомендації з реалізації заходів, спрямованих на використання виявлених в ході аналізу резервів. Зроблено висновок, що ресурси на РСП № 31 використовуються ефективно, але існують також резерви.

Список використаних джерел
1 Гіляровський Л.Т., Лисенко Д.В., Ендовицкий Д.А., Комплексний економічний аналіз господарської діяльності: Підручник - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2008. - 360 с.;
2 Чечевіцина Л.М., Чуєв І.М., Аналіз фінансово-господарської діяльності: Навчальний посібник, 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Изд-во Фенікс, 2006. - 352 с.;
3 Гусаров В.М., Кузнєцова Є.І., Статистика: Навчальний посібник - М.: Изд-во Юніті-Дана, 2007. - 463 с.;
4 Любушин Н.П., Комплексний економічний аналіз господарської діяльності: Навчальний посібник, 3-е вид. - М.: Изд-во Юніті-Дана, 2006. - 446с.;
5 Горфинкель В.Я., Швандар В.А., Економіка підприємства: Навчальний посібник, 4-е вид. - М.: Изд-во Юніті, 2007. - 506 с.;
6 Пястолов С.М., Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник - М.: Изд-во Инфра-М, 2006. - 215 с.;
7 Пелих А.С., Економіка підприємства (фірми): Навчальний посібник - М.: Видавничий центр Березень, 2007. - 506 с.;
8 Мартинова Т.А., Комплексний економічний аналіз господарської діяльності: Навчальний посібник / Вид-во Радянська Кубань, 2009. - 161 с.;
9 Баканов М.І., Шеремет А.Д., Теорія економічного аналізу: Підручник, 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 536 с.;
10 Кондраков Н.П., Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для вузів, 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: Изд-во Инфра-М, 2007. - 592 с.;
11 Савицька Г.В., Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник, 2-е вид. - М.: Изд-во Инфра-М, 2007. - 365 с.;
12 Шеремет А.Д., Негашев Є.В., Методика фінансового аналізу: Навчальний посібник - М.: Изд-во Инфра-М, 2008. - 208 с.;
13 Донцова Л.В., Никифорова Н.А., Аналіз фінансово-господарської діяльності: Підручник, 4-е вид., Перераб. і доп., - М.: Изд-во Справа та сервіс, 2006. - 368 с.;
14 Єфімова О.В., Фінансовий аналіз: Навчальний посібник, 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Изд-во Бухгалтерський облік, 2008. - 528 с.;
15 Петров В.І., Аналіз використання трудових ресурсів підприємства: Підручник - М.: Изд-во Сучасне управління, 2006
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова
257.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Шляхи підвищення ефективності використання трудових ресурсів у РСУП Батьківщина
Шляхи підвищення ефективності використання трудових ресурсів підприємства ТОВ Кумертаускій електродний
Оцінка ефективності використання трудових ресурсів підприємства та шляхи її підвищення на прикладі ВАТ
Аналіз використання трудових ресурсів
Аналіз використання трудових ресурсів
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві 2
Аналіз наявності та використання трудових ресурсів
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві
Аналіз наявності та використання трудових ресурсів 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru