Аналіз діяльності фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати














Тема. Аналіз діяльності фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань та шляхи його вдосконалення

План


ВСТУП

1 .. Теоретичний огляд та аналіз економіко-правового змісту діяльності позабюджетних цільових фондів

2. Місце і роль позабюджетних цільових фондів у соціально-економічному житті Україні

.3. Методика аналізу діяльності позабюджетних цільових соціальних фондів

Список використаних джерел

Програми


1.Теоретические огляд і аналіз економіко-правового змісту діяльності позабюджетних цільових фондів


У дослідженнях присвячених даній тематиці можна зустріти різні визначення сутності та завдань діяльності позабюджетних цільових фондів.

Державні цільові фонди - це особливі фонди грошових коштів, формування яких обумовлено їх цільовим характером. Метою створення загальнодержавних та інших цільових фондів є створення умов для ефективного та своєчасного фінансування найбільш важливих економічних і соціальних програм в умовах ринкової економіки. Для позабюджетних фондів існує особлива система формування і витрачання грошових коштів [39, с.56].

Позабюджетні фонди - один з методів перерозподілу національного доходу органами влади на користь певних соціальних груп населення. Держава мобілізує до фондів частину доходів населення для фінансування своїх заходів. Позабюджетні фонди вирішують дві важливі задачі: забезпечення додатковими засобами пріоритетних сфер економіки та розширення соціальних послуг населення [33, с.61].

Спочатку позабюджетні фонди з'явилися у вигляді спеціальних фондів або особливих рахунків задовго до виникнення єдиного центрального грошового фонду держави - ​​бюджету. Державна влада з розширенням своєї діяльності потребувала все нових витрат, які вимагали коштів для свого покриття. Ці кошти концентрувалися в особливих фондах, призначених для спеціальних цілей. Такі фонди носили, як правило, тимчасовий характер. З виконанням державою намічених заходів вони закінчували своє існування. У зв'язку з цим кількість фондів постійно змінювалося: одні виникали, інші анулювалися. У цілому спостерігалася тенденція до збільшення кількості і обсягу таких фондів, викликана новими завданнями і функціями, що стоять перед державою, особливо в результаті появи, а потім і розширення його підприємницької діяльності. Множинність фондів створювала певні фінансові незручності (в одних фондах - брак коштів, в інших - надлишок) і вимагала додаткових витрат на управління ними [39, с.71].

Основна відмінність таких цільових фондів від бюджетних коштів складається в строго певних цілях їх використання. На певному етапі розвитку фінансової системи на базі об'єднання різних фондів створюється державний бюджет, що полегшує управління рухом фінансових потоків і створює можливість відшкодування нестачі коштів у одних фондах за рахунок коштів з інших фондів [30, с.37].

До відмітних особливостей позабюджетних фондів відносяться їх цільова спрямованість на фінансування витрат, не передбачених в бюджеті, і незалежність від бюджету акумульованих у фондах грошових коштів, що перебувають у державній власності. На відносини, пов'язані з обчисленням, сплатою і стягненням внесків у позабюджетні фонди, поширюються норми та положення податкового законодавства тієї країни в якій вони створюються.

У сучасних умовах, коли країни СНД вступили на шлях соціальних перетворень зростає значення позабюджетних фондів, збільшуються кількість і обсяг цих фондів. Це викликано деякими перевагами наявності у фінансовій системі інституту незалежних, що знаходяться поза бюджетом, фондів.

До цих переваг відносяться [35, с.25]:

- По-перше, автономність фондів від бюджету, що в умовах нестабільності економічних умов і зростання дефіциту державного бюджету дозволяє забезпечувати фінансування спеціальних заходів відповідно до завдань позабюджетних фондів.

по-друге, перевагою позабюджетних фондів є їх краща наповнюваність у порівнянні з бюджетом, що дозволяє фондам за наявності позитивного сальдо виконувати роль кредиторів бюджету, надаючи останнім позики.

Позабюджетні фонди створюються двома шляхами. Один шлях - це виділення з бюджету певних витрат, що мають особливо важливе значення, а інший - формування позабюджетного фонду з власними джерелами доходів для певних цілей. Спеціальні позабюджетні фонди призначені для цільового використання. Зазвичай у назві фонду вказана мета витрачання коштів.

Матеріальним джерелом позабюджетних фондів, як і інших ланок фінансової системи, є національний дохід. Переважна частина фондів створюється в процесі перерозподілу національного доходу. Основні методи мобілізації національного доходу в процесі його перерозподілу при формуванні фондів - спеціальні податки і збори, кошти з бюджету і позики [27, с.62].

Спеціальні податки і збори встановлюються законодавчою владою. Значна кількість фондів формується за рахунок коштів центрального і місцевих бюджетів. Кошти бюджетів надходять у формі безоплатних субсидій або певних відрахувань від податкових доходів бюджету. Доходами позабюджетних фондів можуть виступати і позикові кошти. Наявне у позабюджетних фондів позитивне сальдо може бути використано для придбання цінних паперів і отримання прибутку у формі дивідендів або відсотків.

Наявність різноманітних джерел утворення позабюджетних фондів обумовлює можливість різних форм взаємодії позабюджетних фондів з бюджетом. По-перше, фінансування фондів тільки з бюджету у вигляді субсидій і позик і, навпаки, фінансування бюджету з фондів у вигляді позик. По-друге, кошти у фонди можуть надходити з декількох ланок фінансової системи: з бюджету на безповоротній і поворотній основі, від підприємств і громадян у вигляді податків і зборів, а також з інших позабюджетних фондів. Можливі й зустрічні грошові потоки з позабюджетних фондів на адресу інших учасників фінансових відносин [24, с.53].

Позабюджетні фонди є важливою ланкою фінансової системи держави. Вони являють собою сукупність фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні центральних або регіональних місцевих органів самоврядування і мають цільове призначення. Порядок їх утворення і використання регламентується фінансовим правом.

Останнім часом спостерігається тенденція зростання витрат на соціальні потреби, що викликано об'єктивними причинами: зростанням тривалості життя в промислово розвинених країнах, а також необхідністю подолання різниці у рівні життя різних груп населення.

Перехід до ринкової економіки супроводжувався модернізацією всієї фінансової системи України. Найбільшою мірою це відноситься до її центральному ланці - бюджету. З бюджету поступово виділилися позабюджетні фонди, серед яких основне місце зайняли соціальні страхові фонди. Виникла нова галузь економічних відносин між населенням і державою, населенням і місцевими органами влади або суб'єктами господарювання. Мета створення цієї системи у створенні фінансових заходів і умов соціального захисту і соціального забезпечення населення. Розглянемо відмінність даних понять. Соціальне забезпечення - це форма розподілу, що гарантує громадянам при настанні несприятливих ситуацій, державну підтримку у вигляді пенсій, допомог та соціальних послуг. Система ж соціального захисту виконує превентивну функцію, яка не властива системі соціального забезпечення [23, с.49].

Соціальне забезпечення в СРСР іменувалося державним, тобто для неї характерна моносуб'єктні. Система ж соціального захисту є більш розгорнутої, і тут спостерігається многосуб'ектной, тобто соціальний захист може виходити як від держави, суб'єктів держави, так і від муніципальних утворень, від підприємств і організацій, спеціалізованих структур (недержавні пенсійні фонди), благодійних організацій і т.д. Система соціального захисту за обсягом значно ширше, ніж система соціального забезпечення. Соціальне забезпечення охоплюється соціальним захистом, яка дозволяє реалізовувати її забезпечувальну функцію, тобто в рамках соціального забезпечення здійснюється захист від тих несприятливих ситуацій, які вже реалізовані. Крім соціального забезпечення в соціальний захист можна включати інші підсистеми: підсистема захист населення від надзвичайних ситуацій, підсистема забезпечення зайнятості, підсистема захисту заощаджень і грошових коштів [23, с.50].

Соціальне забезпечення у вузькому сенсі означає, що держава, яка має метою соціальної політики забезпечення мінімального рівня життя суспільства, гарантує кожну особистість від основних небезпек, що загрожують втрати засобів до існування - таких як хвороба, нещасний випадок на виробництві, похилий вік, безробіття, бідність; в широкому сенсі соціальне забезпечення означає систему, яка через державу і громадські організації надає ресурси на проживання та сервіс нужденним, для того щоб людина жила по-людськи, і через перерозподіл доходу прагне до соціальної рівності та повного рівноважного розвитку.

Погляди на систему соціального забезпечення в різних країнах відрізняються. Міжнародна Асоціація Соціального Забезпечення (International Social Security Association) класифікує різні форми системи соціального забезпечення наступним чином: соціальне страхування, соціальна допомога та соціальне обслуговування [37, с.79].

Найважливішою функцією системи соціального забезпечення є, безумовно, забезпечення прийнятного рівня життя населення. Структура такої системи така: непрацездатним надається соціальна допомога; працездатним надається можливість соціального страхування потребують соціальної підтримки надається підтримка соціальним обслуговуванням. Другою найважливішою функцією можна назвати функцію перерозподілу доходів. Типовим прикладом перерозподілу доходу в соціальному забезпеченні є соціальна допомога, яка, можна сказати, здійснює "вертикальне перерозподіл доходів". Ще одним структурним напрямом, який виконує функцію "вертикального перерозподілу", є соціальне обслуговування. Функції "горизонтального розподілу" виконує соціальне страхування. Третьою основною функцією соціального забезпечення, є функція економічної стабілізації [27, с.65].

У ході дослідження було відзначено вплив соціального забезпечення на економічну стабілізацію. Оскільки, система соціального забезпечення вмілим регулюванням пропорціями соціальних внесків і податків може домогтися економічної стабілізації, запобігаючи тим самим, такі соціальні небезпеки як інфляція і фінансові проблеми держави.

Можна вважати, що основою системи соціального забезпечення є, перш за все, соціальне страхування. Базу соціального страхування зазвичай складають наступні елементи [28, с.59]:

а) пенсійне страхування:

б) медичне страхування:

в) страхування нещасних випадків на виробництві:

г) страхування по безробіттю.

Втілити в життя і наповнити цю систему фінансовим змістом покликані позабюджетні фонди соціального характеру.

В Україні створена система централізованих позабюджетних фондів.

Позабюджетні цільові фонди Україні - це фонди фінансових ресурсів, необхідних для фінансування пріоритетних напрямів соціально-економічних завдань держави та органів місцевого самоврядування. Вони формуються за рахунок обов'язкових внесків і відрахувань юридичних і фізичних осіб і призначаються, як правило, для реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, охорону здоров'я і в багатьох країнах - на медичну допомогу. Ці фонди є державною власністю. Позабюджетні цільові фонди в Україні створюються тільки на державному рівні. За цільовим призначенням вони мають соціальну спрямованість, за способом утворення - самостійне управління. Централізовані цільові позабюджетні фонди створюються компетентними органами із суворо цільовою спрямованістю [17, с.59].

Позабюджетні фонди організовують мобілізацію і використання коштів фондів у розмірах та на цілі, передбачені державою в положеннях про ці фонди. Держава визначає рівень страхових платежів, за її рішенням змінюється структура та рівень грошових виплат із соціальних фондів.

Джерелами формування доходів державних цільових позабюджетних фондів є [16, с.152]:

  1. обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб, встановлені законодавством;

  2. добровільні внески юридичних і фізичних осіб;

  3. кошти Державного бюджету;

  4. інші доходи.

Статті витрат державних цільових позабюджетних фондів встановлюються в суворій відповідності з їх соціальним призначенням, що регламентуються відповідними законами.

Формуються цільові фонди в основному за рахунок обов'язкових платежів юридичних і фізичних осіб, встановлені законодавством. При цьому внески найманого персоналу та застрахованих осіб представляють собою відрахування з їх доходу. Має місце наступна статистика податкових ставок внесків на соціальне страхування. Ставки внеску роботодавців. У деяких країнах, наприклад у США, діє комбінована ставка (з осіб найманої праці і підприємців) у розмірі 15,3%. Особливістю справляння соціальних внесків з роботодавців є те, що оподатковувана база являє собою не загальний фонд заробітної плати підприємства, а заздалегідь встановлену максимальну валову заробітну плату (наприклад, в США, це - сума 50 тис. дол.) Суми, що перевищують максимально встановлену оподатковуваний величину зарплати, внесками не обкладають. Це положення стимулює наявність у штаті компаній висококваліфікованих співробітників [37, с.81].

Внески до соціальних фондів прирівнюються до витрат виробництва і, таким чином, включаються у ціну продукції. У США діє велика кількість соціальних фондів, найбільшими з яких є фонд страхування по старості, інвалідності та на випадок втрати годувальника, фонд страхування державних службовців, фонд допомоги нужденним. У ФРН існує кілька фондів: фонд пенсійного страхування робітників і службовців, фонд страхування на випадок хвороби, фонд страхування по безробіттю. У Великобританії існують фонд національного страхування і пенсійні фонди державних підприємств. У Японії функціонують фонд страхування здоров'я, фонд національних пенсій, фонд страхування від виробничого травматизму і фонд страхування від безробіття. У Франції цілям соціальної допомоги населенню служать фонд страхування на випадок хвороби, інвалідності, материнства; пенсійний фонд; фонд допомоги сім'ям та національний фонд допомоги безробітним [37, с.82].

Таким чином, визначено, що сутнісною рисою позабюджетних цільових фондів є з відособленість від бюджету. При цьому характерною рисою формування позабюджетних фондів є те, що формування фінансових активів фонду здійснюється за рахунок обов'язкових цільових відрахувань. Ці основні суми відрахувань з позабюджетних фондів включаються до складу собівартості і встановлені у відсотку до фонду оплати праці. Позабюджетні фонди мають певну самостійність і цільове призначення, є некомерційними організаціями і призначені для соціального захисту та соціального забезпечення населення.


2. Місце і роль позабюджетних цільових фондів у соціально-економічному житті Україні


Фінансово-економічні засади організації і функіонірованія позабюджетних цільових фондів у соціально-економічному житті України визначені широкої нормативно-правовою базою. Зокрема Закон України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [3] у статті 1 проголошує, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної , часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються за рахунок сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець) , громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку даний Закон [3] називає такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- Пенсійне страхування;

- Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням;

- Медичне страхування;

- Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності;

- Страхування на випадок безробіття;

- Інші види страхування, передбачені законами України.

Перераховуючи суб'єкти та об'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування Закон [3] вказує на те, що зобов'язання щодо залучення страхових внесків беруть на себе спеціально створені страхові фонди ([ст.6.] «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Страхові фонди є органами, які здійснюють управління окремими видами загальнообов'язкового соціального страхування, проводять збори і акумуляцію страхових внесків, здійснюють контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші види діяльності, згідно Статуту страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями.

Регулятором правових норм соціального оподаткування у сфері пенсійного страхування виступає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» [4]. Цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Слід зазначити, що в України найбільший позабюджетний фонд це Пенсійний фонд, оскільки близько 14 млн. жителів - пенсіонери [19, с. 122]. Завданнями Пенсійного фонду є: збір та акумуляція обов'язкових страхових внесків на виплату пенсій та інших виплат; участь у фінансуванні державних та обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів; організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Фонд створений для надання допомоги безробітним. Перехід до ринкової економіки не йде гладко. Багато громадян працездатного віку виявилися безробітними. Їм потрібно перенавчатися, отримувати нову спеціальність, шукати місце роботи, а поки необхідно отримувати допомогу по безробіттю.

Соціальна значущість пенсійного забезпечення визначається тим, що воно зачіпає життєво важливі інтереси великої кількості людей похилого віку, інвалідів та їх сімей, які втратили годувальника. Пенсійна реформа, якої в даний час приділяється досить багато уваги, має не тільки економічний, але і правовий аспект. Навіть за найсприятливішого фінансовому прогнозі невдале правове оформлення запланованих нововведень може призвести до негативних для теперішніх та майбутніх пенсіонерів результатами. Правове регулювання багатьох суспільних відносин, особливо соціальних, викликає тривогу, оскільки не так вже рідко сьогоднішні законодавці ігнорують наявні наукові розробки минулих років, історичні віхи розвитку законодавства про соціальні виплати, апріорі вважаючи, що вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки припали на радянське час. Однак є витримали перевірку часом поняття, принципи, які слід коригувати, доповнювати з урахуванням переходу до ринкових умов господарювання, але ніяк не заперечувати.

Розмір страхових внесків до Пенсійного фонду України встановлює Верховна Рада України, а пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом з проектом закону про Держбюджет на наступний рік. Базовим документом для аналізу регулювання соціальних податкових платежів є Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» [4].

Але не тільки Закони Верховної Ради служать підставою для нарахування та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Регулювання порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ проводиться також згідно з Указами Президента і Постановами (Листам) Пенсійного Фонду України.

В даний час державна пенсійна система переживає кризу. Доходи пенсіонерів хронічно відстають від рівня цін. Реальний зміст середнього розміру пенсії по старості значно нижче прожиткового рівня життя. Якщо раніше механізм розрахунку пенсії майже не залежав від внесків осіб до Пенсійного фонду (виною цьому - верхнє обмеження розміру пенсії), то тепер формування майбутньої пенсії може стати таким же умовою цивілізованого суспільства, як знання правил поведінки людей в колективі або правила особистої гігієни. Пенсійна культура - це частина економічної культури. Але доводиться констатувати факт, що наші співгромадяни все-таки погано знають основи ринку. Позначаються попередні десятиліття планової економіки, коли людина відмежовувався від прийняття рішень, навіть якщо мова йшла про його особисту долю. Важливим чинником стримуючим надходження до Пенсійного фонду є висока процентна ставка стягується з суб'єкта підприємницької діяльності з фонду заробітної плати, через яку значною мірою практикується таке поняття як «заробітна плата в конверті». Одночасне зниження процентної ставки і збільшення мінімальної заробітної плати, або застосування диференційованого підходу до стягування процентної ставки (чим вище заробітна плата, тим нижче процентна ставка, що стягується з фонду заробітної плати) значною мірою допомогло б вивести реальну заробітну плату з тіні. Що на початковому етапі може, і не спричинило б за собою значного поповнення пенсійного фонду, але спочатку прищеплювало культуру сплати податків і зборів. Реальним таким прикладом можна вважати введення, так звані «спрощенки» для ведення підприємницької діяльності, що спричинило масовий вихід підприємців з тіньового бізнесу, і послужило поштовхом для розвитку малого і середнього бізнесу.

Зараз в Україні спостерігається зростання соціальних виплат, який в свою чергу забезпечує збільшення заробітної плати. З часом це суттєво позначиться і на збільшення "старих" і "нових" пенсій - нове законодавство передбачає індексацію пенсійних виплат відповідно збільшенню заробітної плати. Тому населенню Україна без виховання пенсійної культури сподіватися на кардинальні, кращі зміни неможливо.

Наступний вид формування позабюджетних коштів на державному рівні пов'язаний з тим, що перехід до ринкової економіки не пройшов гладко, багато громадян працездатного віку опинилися безробітними, їм потрібно перенавчатися, отримувати нову спеціальність, шукати місце роботи, а поки необхідно отримувати допомогу по безробіттю. Для соціального захисту даних слові населення в Україні введено загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття. Створено Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Основними завданнями, які ставить перед собою Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, служать [19, с.56]:

- Акумуляція коштів для здійснення покладених на нього завдань;

- Виплата матеріального забезпечення особам, які мають статус безробітних;

- Організація роботи центральних і місцевих органів управління фондом;

- Виплата допомоги у зв'язку з частковим безробіттям;

- Виплата допомоги на поховання у разі смерті безробітного;

-Виплата дотації роботодавцю на створення додаткових робочих місць;

- Налагодження контактів з іншими цільовими фондами;

Порядок утворення та витрачання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюється Законом «Про загальнообов'язковим державним страхуванням на випадок безробіття» [6]. Відповідно до статті 4 Закону [6], страхуванню підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи проходять альтернативну (невійськову) службу, а також працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень і на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Також як і кошти Пенсійного фонду кошти Фонду кошти на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття не включаються до складу Держбюджету (ст. 8., Частина 5 Закону України «Про загальнообов'язковим державним страхуванням на випадок безробіття» [6]). Стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» [6] вказує, що джерелами формування коштів Фонду є:

- Страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами;

- Асигнування Держбюджету;

- Суми фінансових санкцій, адмінштрафів;

- Прибуток, отриманий від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку;

- Благодійні внески;

- Інші надходження відповідно до законодавства.

Розміри страхових внесків встановлюються на календарний рік [7]:

- Для роботодавця - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

- Для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці;

- Для творчих працівників, фізичних осіб - СПД і осіб, які виконують роботи в соотв. З цивільно-правовими угодами - у відсотках до сум оподатковуваного доходу.

Роботодавці - СПД відносять страхові внески на валові витрати, суми страхових внесків виключаються з доходів працівників, що підлягають обкладенню податком c доходів фізичних осіб.

Даний вид збору відноситься до юрисдикції Міністерства праці України, тому різні інструкції даного Міністерства містять тлумачення закону і порядок здійснення податкових платежів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Базовим документом для аналізу оподаткування збором на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є в цьому зв'язку Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття [21, с. 106].

Створений спеціальний Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є комерційною організацією, а носить цільовий характер. Розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхуванням на випадок безробіття встановлюються згідно статті 19 частини 1 Закону «Про загальнообов'язковим державним страхуванням на випадок безробіття» [6] на кожен календарний рік: для роботодавців, для найманих працівників, для творчих працівників і для фізичних осіб - СПД та осіб, що виконують роботи відповідно до цивільно-правовими угодами.

Для вирішення завдань загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності в Україну також створено відповідний позабюджетний цільовий фонд. Згідно з нормами ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [7] «страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням ».

Основними завданнями Фонду соціального страхування від нещасних випадків є [30, с.77]:

- Своєчасно і в повному обсязі компенсувати збитки, заподіяні працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, а в разі його смерті - членам його сім'ї;

- Надавати допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- Організувати поховання померлого;

- Сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої невідкладної допомоги потерпілому;

- Організувати цілеспрямоване і ефективне лікування потерпілого;

- Застосовувати всі заходи для підтримання та підвищення працездатності потерпілого;

- Надавати реабілітаційну допомогу потерпілому будинку, в санаторно-курортних установах і так далі;

- Організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або спільно з органами виконавчої влади;

- Сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування.

Законодавець встановлює страхові тарифи на загальнодержавне соціальне страхування від нещасних випадків відповідно до класів професійного ризику виробництва для 65 галузей національної економіки. Важливим робочим документом для подальшого регулювання внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності є Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів ФССНВВ [8], затверджена Постановою Правління. Згідно з Листом Мін'юсту України «Про державну реєстрацію актів нормативно-правового характеру» [19] нормативно-правові акти ФССНВВ є чинними і застосовуються без державної реєстрації в Мін'юсті. Щорічно з прийняттям Закону «Про держбюджет» встановлюються максимальні величини витрат на оплату праці, з яких обчислюються внески до соціальних фондів. Практично кожен рік відбувається зміна в розмірі ставок на загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, все це ускладнює роботу українського бізнесу, знижує його економічну ефективність і створює бюрократичну тяганину. А питання соціальної захищеності населення у разі нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності вирішуються довго і не завжди об'єктивно стосовно постраждалих.

Наступний найважливіший позабюджетний фонд Україні це Фонд Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Стаття 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» [7] дає оцінку правового статусу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема Законом визначено, що:

1) фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів

2) всі застраховані особи є членами даного Фонду

3) фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Завданнями Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є:

- Управління загальнодержавним соціальним страхуванням на випадок тимчасової втрати працездатності, а також пов'язаними з народженням дитини та похованням;

- Акумуляція коштів фондом;

- Фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідних осіб;

- Контроль за використанням коштів фонду.

Держава при цьому є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Стаття 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» [9] визначає джерела формування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, до таких Закон відносить:

1) страхові внески страхувальників - роботодавців та застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом;

2) суми фінансових санкцій;

3) благодійні внески;

4) асигнування з Держбюджету;

5) прибуток, отриманий від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку;

6) інші надходження відповідно до законодавства.

Створений Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є цільовим позабюджетним страховим фондам і некомерційною самоврядною організацією. Але при цьому держава виступає гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду. Порядок встановлення розмірів страхових внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами щорічно встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України у відсотках: 1) для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, 2 ) для найманих працівників - до сум оплати праці, що включають основну та додаткову зарплату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; 3) для громадян України, які працюють за межами території України та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - до суми оподатковуваного доходу (прибутку).

Величина, страхових внесків коригується законодавчо. Але не тільки Верховна Рада має право змінювати правовий порядок соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Листи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності також мають законодавчу силу. Правове регулювання в питаннях соціального оподаткування здійснюється Листами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України при прийнятті Держбюджету на календарний рік і Листами Міністерства праці України. Зростання законодавчої ініціативи різних органів виконавчої влади часто суперечить рішенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та потрібен додатковий механізм врегулювання виникаючих правових колізій, що безумовно, впливає на ефективність процесів соціального оподаткування та соціального забезпечення.

Таким чином в умовах розвитку та становлення ринкової економіки в Україні зростає роль загальнодержавного соціального страхування. Організаційно аспекти забезпечення соціального захисту та забезпечення вирішують в Україну спеціально створені позабюджетні цільові фонди. До таких найважливіших фондів слід віднести Пенсійний фонд, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та ін Всі ці фонди організаційно об'єднує фінансовий механізм ведення прибуткової і видаткової частини. Доходна частина формується за ставками соціальних податків які стягуються з організацій і громадян, а видаткова частина служить для здійснення соціального забезпечення та соціальної допомоги певним категоріям населення (пенсіонерам, безробітним, потерпілим на виробництві від нещасного випадку, що втратив працездатність і т.д.). Тобто джерелами формування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в даних фондах служать страхові внески страхувальників - роботодавців та застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом; суми фінансових санкцій; благодійні внески; асигнування з Держбюджету; прибуток, отриманий від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку; інші надходження відповідно до законодавства. При цьому величина, страхових внесків коригується законодавчо щорічно на сесії Верховної Ради, в момент прийняття бюджету, але новий бюджетний рік.

3. Методика аналізу діяльності позабюджетних цільових соціальних фондів


Методика аналізу діяльності позабюджетних цільових соціальних фондів повинна будується на підставі специфічних фінансових особливостей організації та функціонування, які притаманні позабюджетним цільовим фондам Україні.

Так як будь-який Фонд соціального страхування проводить збір і акумуляцію страхових внесків самостійно то аналіз доходів фонду повинен бути здійснений за основними напрямками надходження коштів.

Так, наприклад, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань здійснюється за рахунок [30, с.84]:

- Внесків роботодавців:

А) для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва;

Б) для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

В) капіталізованих платежів, які надійшли від випадків ліквідації страхувальників;

Г) прибутку, отриманої від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

Д) кошти, отримані від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів і пені з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

Е) добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

У зв'язку з цим аналіз надходження доходів може бути проведений за переліченими вище напрямками надходження фінансових коштів.

При цьому слід враховувати, що працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасних випадків і розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки на нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності, неналежний стан охорони праці) надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Страхові тарифи, диференційовані за групами галузей економіки (видами робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються Законом.

Сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати [30, с.91]:

- Фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань Фонду;

- Резерви коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування;

- Покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасних випадків.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:

- Для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

- Для добровільно застрахованих осіб - у відсотках до мінімальної заробітної плати.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства ведеться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Залишки сум від можливого перевищення доходів над витратами Фонду за підсумками фінансового року використовуються для коригування (зменшення) суми внесків страхувальників.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку [30, с.95]:

1) своєчасно і в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я в разі його смерті, виплачуючи йому особам, які перебувають на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності встановлення інвалідності;

б) одноразова допомога в разі часткової повної втрати працездатності смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової повної втрати працездатності смерті потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві професійного захворювання;

е) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

ж) допомогу дитині відповідно до законодавства.

2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої допомоги потерпілому в результаті нещасного випадку, швидкої допомоги в результаті необхідності його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організувати цілеспрямоване і ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах на довгостроковій основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5) організувати потерпілому разом з відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально-організованої медичної допомоги;

6) застосувати всі необхідні методи для підтримки, підняття і відновлення працездатності потерпілого;

7) забезпечити згідно медичного висновку домашній догляд за потерпілими, допомогу у веденні домашнього господарства (компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;

8) відповідно до висновку лікувально-консультаційної комісії проводити вчення та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах на договірних умовах в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я нанесення моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштувати осіб із зниженою працездатністю;

9) організувати робочі місця для інвалідів самостійно разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з іншими зацікавленими суб'єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту випущеної продукції, за рахунок Фонду;

10) у разі невідкладної потреби надавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду;

11) виплачувати залучення інвалідів до участі в суспільному житті.

Всі види перерахованих соціальних послуг та виплат надаються застрахованим особам, які перебувають на його утриманні незалежно від того, зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків немає.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює як і допомогу, спрямовану на запобігання нещасних випадків, ліквідації загрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці, в тому числі [30, с.97]:

1) надає страхувальника необхідні консультації, сприяє реалізації ефективної системи управління охороною праці;

2) бере участь:

- У розробці центральними органами виконавчої влади національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища та їх реалізації;

- У навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

- В організації розробки і випуску засобів індивідуального захисту працівників;

- У здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;

4) веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо-і теле передач, видає і поширює нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам'ятки та інше з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці . З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від нещасного випадку організовує своє видавництво з обмеженою поліграфічною базою;

5) бере участь у розробці законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

6) вивчає і поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;

7) дає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу, для роз'яснення особливо гострих проблем охорони праці;

8) виконує інші профілактичні роботи.

Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим особам, які перебувають на їх утриманні, а також всі види профілактичних заходів, супроводжуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків забезпечує фінансування заходів, передбачених національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досягнень у медицині та охороні праці, вивчення і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розробки та виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розробка, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

Для аналізу фінансів позабюджетних цільових фондів слід враховувати ту обставину, що всі позабюджетні фонди Україні, в тому числі загальнодержавні, створені як для певної довгострокової програми з конкретною некомерційною метою, складають статистичний звіт за формою № 1-ЛФ «Звіт про фінансову діяльність позабюджетного фонду» . Заповнюють її згідно з Інструкцією № 223 окремо за кожний квартал і окремо - за рік. У звіті за рік передбачено уточнення звітних даних за попередні квартали. Методичний аналіз даного звіту може бути проведений з використанням наступної методики (табл. 1.1.) [16, с.297]


Таблиця 1.1.

Методика підготовки та балансове узагальнення Звіту про фінансову діяльність позабюджетного фонду

Показники

Код рядка

Зміст

статті

звіту

Корреспон

енція рахунків




за Планом рахунків

за спрощеним Планом рахунків

А

Б

У

Г

Д

Залишки коштів на

початок звітного періоду

010

Вказують залишки коштів фонду на початок звітного періоду на поточних, бюджетних рахунках і в касі

Початкове сальдо по Дт 311.312, 313,314. 301,302

Початкове сальдо по Дт

31,30

Надходження, всього, у тому числі:

020

Стр.030 + стр.040 + стр.050 + стр.060 + стр.070 +

стр.080 + стр.090 + стор 100 + стор 110

- З бюджетів Україні

030

Надходження бюджетних коштів цільового фінансування на бюджетний рахунок організації

Дт313Кт48

Дт 31/бюдж. Кт 47

- Від підприємств та організацій

040

Цільове фінансування і цільові надходження на поточний рахунок (у касу) організації від інших підприємств і організацій

Дт 311, 312, 301, 302 Кт 685; Дт685Кт48

ДтЗГЗОКт 68; Дт68Кт47

- Від громадян

050

Цільове фінансування і цільові надходження на рахунок (у касу) організації від громадян



- Доходи від комерційної діяльності

060

Суми доходу (з ПДВ) від комерційної діяльності по реалізації послуг, продукції, активів, передбаченої установчими документами організації

Дт 311. 301 Кт 701,703. 712,713, 719.742

Дт31, 30

Кт70

- Кредити, отримані від банків та інших кредитних

установ

070

Суми отриманих на відкритий кредитний рахунок довгострокових і

поточних кредитів

Дт 311.312. 313.314

Кт 50,60

Дт31

Кт55, 68

- Інші надходження

110

Доходи, отримані за депозитними рахунками, від інвестицій, інші надходження

(Дт 373 Кт 72, 73)

Дт 31 Кт 373

(Дт37Кт70) '

Дт31 Кт37

Видатки, всього, у тому числі:

120

Стор.130 + стор.140 + стор.150 + стр.160 + стр.170 + стор 180 + стр.190

- На основний вид діяльності

130

Перераховані кошти на програми (здійснення операцій), які є основним напрямом діяльності фонду

Дт 371,63, 685 КтЗІ.313

Дп 68

Кт 31

- На утримання

апарату управління

140

Сплачені адміністративні витрати

Дт 92

Кт 661.65.685

Дт661, 65, 685 Кт311, 301, 313

Дт84Кт66, 64. 68

Дт 66, 64,68 КтЗО, 31

- Платежі до бюджету

150

Перераховані бюджетні податки і платежі

Дт 641,642 Кт311

Дт64Кт31

- Відсотки, сплачені за отримані кредити

160

Виплачені відсотки за використані кредитні ресурси

(Дт 951, 952

Кт684) * Дт 6в4Кт311, 313

Дт85Кт68 Дт68Кт31

фінансування державних

установ

170

Перераховані кошти державним

установами

(Дт 949 Кт 685) * Дт 685 Кт 311,313

Дт84Кт68. Дт68Кт31

- Капітальні вкладення і капітальний

ремонт

180

Витрачені кошти на придбання необоротних активів, здійснення ремонтних робіт

Дт15Кт31

Дт15Кт31

- Інші цілі

190

- Здійснення інвестицій

Дт14Кт 313,311

Дт14Кт31



- Придбання оборотних актовому

ДтвЗ.371, 372 Кт31

Дт68.37Кт31

Залишки коштів на кінець звітного періоду

200

Стр.010 + стр.020-стр.120 (сальдо по Дт 301,311,313 на кінець звітного періоду}

"Кореспонденція наведена довідково, поскопьку у звіті відображають доходи і витрати за касовим методом

Список використаних джерел


  1. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ: прийнято 28 червня 1996 року / / Відомості Верховної Ради Україні.-1996 .- № 30.

  2. Закон Украины от 25 июня 19 91 года // Про систему оподаткування. Закон України від 25 19 червня 1991 / / Відомості Верховної Ради.-1991 .- № 30.

  3. Закон Украины от 14 января 19 98 года // Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Закон України від 14 19 січня 1998 / / Відомості Верховної Ради.-1998 .- № 24.

  4. Закон Украины от 9 июля 20 03 года // Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Закон України від 9 20 липня 2003 / / Відомості Верховної Ради.-2003 .- № 26.

  5. Закон Украины от 26 июня 19 97 года // Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Закон України від 26 19 червня 1997 / / Відомості Верховної Ради.-1997 .- № 26.

  6. Закон Украины от 2 марта 20 00 года // Ведомости Верховной Рады.-2000.- № 12 . Про загальнообов'язкове державне страхуванням на випадок безробіття. Закон України від 2 20 березня 2000 / / Відомості Верховної Ради.-2000 .- № 12.

  7. Закон Украины от 23 сентября 19 99 года // Ведомости Верховной Рады.-1999.- №3 0 . Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Закон України від 23 19 вересня 1999 / / Відомості Верховної Ради.-1999 .- № 3 0.

  8. Закон Украины от 22 февраля 20 01 года // Ведомости Верховной Рады.-2001.- № 5 . Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Закон України від 22 20 лютого 2001 / / Відомості Верховної Ради.-2001 .- № 5.

  9. Закон Украины от 18 января 20 01 Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Закон України від 18 20 січня 2001 / / . Відомості Верховної Ради.-2001 .- № 8.

  1. пенсионное страхование и рациональное использование средств ПФУ . Указ Президента Украины от 27 апреля 19 99 года / / Про впорядкування сплати збору на обов'язкове держ ударственное пенсійне страхування та раціональне використання коштів ПФУ. Указ Президента України від 27 19 квітня 1999 / / Офіційний вісник України.-1999 .- № 10.

  2. тв. Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ. У тв. 06 года // Постановою Правління ПФУ від 15 20 травня 2006 / / : www . liga . net . http: www. liga. net.

  3. Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів ФССНВВ. тв . Постановлением Правления Фонда от 25 октября 20 05 года // У тв. Постановою Правління Фонду від 25 20 жовтня 2005 / / : www . liga . net . http: www. liga. net.

  4. Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Утв. 27 июня 2003 года // http : www . liga . net Постановою КМУ від 27 червня 2003 року / / http: www. Liga. Net

  5. Порядок ведення органами ПФУ обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове держ. пенсійне страхування та інших платежів. Утв. Постанова Правління ПФУ від 19 січня 2002 року / / Право. Податки. .- № 12. Консультації .- 2002 .- № 12.

  6. Положення про реєстр страхувальників за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Утв. : www.liga.net . Постановою Правління ФССНВВ від 4 березня 2003 року / / http: www.liga.net .

  7. Алєксєєв І.В., Ярошевич Н.Б. Бюджетна система .- К: Хай-Тек .- Прес 2007 .- 376

  8. 2004. – № 4. – С. Айнерхард М., Неккерс Д. Модернізація соціального забезпечення: зміна відповідальності і особистий вибір / / Соціальний вісник. - 2004. - № 4. - С. 56-64.

  9. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси .- К: Аттіка .- 2002 .- 368 с.

  10. Василик О.Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України .- Підрчнік К: ЦУЛ .- 2004 .- 608 с.

  11. Вишегородцев М.М. Управління бюджетом. Курс лекцій М: Дис .- 2002 .- 160 с.

  12. Данілов О.Д., Лапшин Ю.В., Онищенко В.А. Оподаткування місцевими, ресурсних, рентних податку та зборами. Неподаткові платежі: Навчальний посібник. - Ірпінь.: Академія ДПС України, - 2002. - 292 с.

  13. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податки в Україні. Навчальний посібник. - К.: УкрІНТІ, -2003. - 348 с.

  14. Груа Ж. В. Принципи та адекватність соціального забезпечення Серія Основні проблеми соціального розвитку Росії / / Аналітичний вісник. -2005. № 19 (239). – С. - № 19 (239). - С. 49-54.

  15. Лаптєв С.В., Філіна Ф. В. Основи теорії державних фінансів. Навчальний посібник .- М, МАУП .- 2001 .- 107 с.

  16. рубежных стран: вопросы теории и практики. Козирін А. Податкове право за рубіжних країн: питання теорії і практики. 2001. – 306 с. - М.: Незалежне вид-во «Манускрипт», - 2001. - 306 с.

  17. Харьков. : Консум, – 2001. – 586 с. Кучерявенко М. П. Податкове право. - Харків.: Консум, - 2001. - 586 с.

  18. Клімантова Г. І. Актуальні питання вдосконалення соціального страхування. Серія Основні проблеми соціального розвитку Росії / / Аналітичний вісник. -2005. № 18 (238). – С. - № 18 (238). - С. 67. 62 - 67.

  19. До реформи соціального забезпечення: принципи і прагматизм. Серія Основні проблеми соціального розвитку Росії / / Аналітичний вісник. -2006. № 15 (338). – С. - № 15 (338). - С. 65. 58 - 65.

  20. Маціонашвілі Т. Проблеми перебудови соціальної держави в Західній Європі. 2001. – 129 с. - М. «Манускрипт», - 2001. - 129 с.

  21. Маргорская Л., Піроженко О. Бюджетна сфера. Нормативна база

Харків: Фактор .- 2003 .- 208 с.

  1. Мещерякова О. Податкові системи розвинених країн світу. -
    2005. – 289 с. М.: Фонд «Правова культура», - 2005. - 289 с.

  2. ни / За ред. Податкова система Укра ї ні / За ред. В. М. Федосова. ь, 2004. – 278 с. - К: Ліб ІД ь, 2004. - 278 с.

  3. Роїк В.Д. Основи соціального страхування. 2005. – 189 с. - М.: Анкіл, 2005. - 189 с.

  4. Основи податкового права: Навчально-методичний посібник / За ред. С. П. Пепеляева. - М.: Фінанси і статистика, 1995. - 349 с.

  5. Роїк 2005. – № 18 (238). – С.21 – 26. В. Д. Зарубіжний і вітчизняний досвід організації та вдосконалення національних систем соціального страхування. Серія Основні проблеми соціального розвитку Росії / / Аналітичний вісник. - 2005. - № 18 (238). - С.21 - 26.

  6. Старостенко Г. Г. Бюджетна система .- К: Ун-т Україна, вид. - 2006 .- 220 с.

  7. Тітов С. М. Національні системи обов'язкового страхування від нещасних випадків на виробництві у ФРН, Австрії, Великобританії, Франції, Італії та Японії. 2006. – №13 (301). Серія Зарубіжний і вітчизняний досвід організації та вдосконалення національних систем соціального страхування / / Аналітичний вісник. - 2006. - № 13 (301). 85. - С.79 - 85.

  8. Яндієва М. І. Теорія фінансів. Трансформація фінансів органів влади. Навчальний посібник М: ТЕИС .- 2001 .- 240 с.

  9. Янжул І. І. Основні початку фінансової науки. Вчення про державні доходи .- К: Статут .- 2002 .- 555 с.

  10. http://www.pensionline.ru

  11. http://www.pensionline.ru

  12. . http://sta.kmu.gov.ua.

  13. :// 1tv. com.ua http: / / 1tv. com.ua

  14. http://www. Kmu.sta.gov.

  15. :// www.rambler.ru . http: / / www.rambler.ru.

  16. :// www.rada.gov. ua http: / / www.rada.gov. ua

  17. :// www.rada.kiev. ua http: / / www.rada.kiev. ua

Додаток А


Таблиця

Застосування системи диференціації тарифів
соціального страхування з професійним ризиком і травматизму

Країна

Види диференційованих тарифів соціального страхування від виробничого травматизму та професійної захворюваності

Австралія

Внески на соціальне страхування залежать від рівня
професійного ризику

Алжир

- / / -

Бельгія

Внески на соціальне страхування залежать від рівня професійного ризику: при оцінці виробничого травматизму 0,3% + рівень ризику (середній рівень 2,6%); при оцінці професійних захворювань 0,65% + рівень ризику (середній рівень 1,75%)

Бразилія

Внески на соціальне страхування залежать від рівня професійного ризику: 0,4% + рівень ризику

Канада

Внески на соціальне страхування залежать від рівня професійного ризику (великі компанії можуть за законом організовувати власні системи соціального страхування)

Чилі

Внески на соціальне страхування залежать від рівня професійного ризику: 0,85% + 3,4-3,8% залежно від рівня ризику та галузі промисловості

Колумбія

в зависимости от уровня профессионального риска 0,28-7% залежно від рівня професійного ризику

Фінляндія

в зависимости от уровня профессионального риска 0,3-11,35% залежно від рівня професійного ризику

Франція

У залежності від рівня професійного ризику (середній розмір 3,78%)

ФРН

в зависимости от уровня профессионального риска 0,6-16% залежно від рівня професійного ризику
(Середній розмір 1,4%)

Італія

в зависимости от уровня профессионального риска (средний размер для промышленных рабочих 5,18%) 0,6-16% залежно від рівня професійного ризику (середній розмір для промислових робочих 5,18%)

Японія

в зависимости от уровня производственного травматизма 0,5-14,5% залежно від рівня виробничого травматизму
за останні три роки

Південна Корея

в зависимости от уровня профессионального риска в промышленности (средний размер 1,78%) 0,2-18,3% залежно від рівня професійного ризику в промисловості (середній розмір 1,78%)

Люксембург

в зависимости от уровня профессионального риска (0,30% для работников, получающих оклады) 0,68-9% залежно від рівня професійного ризику (0,30% для працівників, які отримують оклади)

Мексика

в зависимости от уровня профессионального риска на промышленных предприятиях (средний размер 1,94%) 0,876-8,75% залежно від рівня професійного ризику на промислових підприємствах (середній розмір 1,94%)

Нова Зеландія

в зависимости от уровня профессионального риска 1,2-27,87% залежно від рівня професійного ризику
(Середній розмір 12,25%)

Норвегія

в зависимости от географических зон и степени риска 4,0%; 10,5%; 13.6% в залежності від географічних зон і ступеня ризику
(10 ступенів ризику)

Перу

в зависимости от риска и уровня травматизма 1,0-12,2% залежно від ризику і рівня травматизму

Португалія

в зависимости от уровня профессионального риска 0,75-21% залежно від рівня професійного ризику
(Середній розмір 3%)

Іспанія

в зависимости от уровня профессионального риска 0,9-18% залежно від рівня професійного ризику

Швейцарія

У залежності від рівня професійного ризику

Туреччина

в зависимости от уровня профессионального риска 1,5-7% залежно від рівня професійного ризику

США

У залежності від рівня професійного ризику 1 (середній розмір 1,7%)

Югославія

У залежності від рівня виробничого травматизму
та професійної захворюваності


Пріложніе А


Рис.1.3. Основні напрями використання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Україні, згідно з законодавчими нормами

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Контрольна робота
191.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз діяльності фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань
Аналіз діяльності фонду соціального страхування від нещасних сл
Страхування від нещасних випадків на виробництві
Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
Облік операцій зі страхування від нещасних випадків на виробництві
Страхування від нещасних випадків
Тарифне обгрунтування в обов`язковому соціальному страхуванні від нещасних випадків на виробництві
Страхування на випадок смерті від нещасних випадків 2
Специфічні особливості страхування від нещасних випадків
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru