Аналіз ділової активності підприємства на прикладі ВАТ Омега 3

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ


Вступ 3

1. ТЕОРИТИЧЕСКИЕ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 6

1.1. Основні критерії 6

1.2. Аналіз ефективності використання ресурсів 7

1.3. Аналіз стійкості економічного зростання підприємства 13

2. АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (на прикладі ВАТ «Омега» 17

2.1. Коротка характеристика ВАТ «Омега» 17

2.2. Аналіз ефективності використання ресурсів 19

2.3. Аналіз стійкості економічного зростання підприємства 29

3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ У ТОВ «ОМЕГА» Error: Reference source not found

ВИСНОВОК Error: Reference source not found

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Error: Reference source not found

Введення


В даний час в умовах ринкової економіки підвищилася самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зросло значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль аналізу їхнього фінансового стану: наявності, розміщення і використання грошових коштів.

Результати такого аналізу потрібні, перш за все, власникам, а також кредиторам, інвесторам, постачальникам, менеджерам і податковим службам. І всі ці користувачі інформації, перш за все, ставлять собі завдання провести аналіз фінансового стану підприємства на базі його бухгалтерської звітності, щоб на його основі зробити висновок про напрямки діяльності підприємства.

Фінансова звітність господарюючих суб'єктів стає основним засобом комунікації і найважливішим елементом інформаційного забезпечення фінансового аналізу. Не випадково концепція складання і публікації звітності лежить в основі системи національних стандартів у більшості економічно розвинених країн. Чим же пояснюється така увага до звітності? Логіка тут досить очевидна. Будь-яке підприємство в тій чи іншій мірі постійно потребує додаткових джерелах фінансування. Знайти їх можна на ринку капіталів, залучаючи потенційних інвесторів і кредиторів шляхом об'єктивного інформування їх про свою фінансово-господарської діяльності, тобто в основному за допомогою фінансової звітності. Наскільки привабливі опубліковані фінансові результати, що показують поточний і перспективний фінансовий стан підприємства, настільки висока, і можливість отримання додаткових джерел фінансування.

Результати фінансового аналізу необхідні, перш за все, для використання всередині підприємства:

-Для підвищення ефективності підприємства;

-Для конкурентоспроможності продукції та послуг;

-Для уникнення банкрутства і великих фінансових невдач;

-Для зростання обсягів виробництва та реалізації;

-Для максимізації прибутку і мінімізації витрат

-Для виживання фірми в умовах конкурентної боротьби.

Фінансове становище більшості російських підприємств в даний час є кризовим або близьким до кризового. Дана ситуація негативно позначається на економічному становищі в країні. Тому вивчення і управління даною проблемою є одним з основних факторів поліпшення ситуації.

Таким чином, все це актуалізує роль аналізу фінансового стану підприємства.

В даний час теорії та практиці фінансового аналізу приділяють увагу багато російські економісти, серед яких хочеться виділити А. Д. Шеремета, В. В. Ковальова, М. Н. Крейнина, М. І. Баканова.

Мета даної роботи - дослідити стан підприємства ВАТ «Омега», виявити основні проблеми фінансової діяльності та надати рекомендації щодо управління фінансами.

Виходячи з поставленої мети, можна сформулювати завдання:

  • попередній огляд балансу;

  • виявлення "хворих" статей балансу;

  • оцінка ліквідності балансу;

  • характеристика майна підприємства

  • аналіз власних коштів;

  • аналіз позикових коштів;

  • оцінка фінансової стійкості;

  • оцінка ринкової стійкості;

  • оцінка платоспроможності;

  • аналіз прибутку і рентабельності;

  • розробка рекомендацій щодо покращення фінансової діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження є ВАТ «Омега».

Для вирішення перерахованих вище завдань була використана річна бухгалтерська звітність ВАТ «Омега» за 2003, 2004 рік. Основними джерелами інформації при аналізі підприємства служать дані фінансової звітності форма № .1 «Бухгалтерський баланс", форма № 2 «Звіт про фінансові результати» оскільки відображають фінансовий стан фірми на звітну дату, а також досягнуті ним у звітному періоді фінансові результати. Крім них, у періодичну звітність можуть включатися й інші форми, фактично грають допоміжну роль, оскільки вони містять розшифровки і аналітичні доповнення до окремих статей балансу і звіту про прибутки та збитки.


1. ТЕОРИТИЧЕСКИЕ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

    1. Основні критерії


Стабільність фінансового положення підприємства в умовах ринкової економіки обумовлюється в чималому ступені його діловою активністю.

Головними якісними і кількісними критеріями ділової активності підприємства є: широта ринків збуту продукції, включаючи наявність постачань на експорт, репутація підприємства, ступінь плану основних показників господарської діяльності, забезпечення заданих темпів їхнього росту, рівень ефективності використання ресурсів (капіталу), стійкість економічного росту.

Господарська діяльність підприємства може бути охарактеризована різними показниками, основними з яких є обсяг реалізації продукції (робіт, послуг), прибуток, величина активів підприємства (авансованого капіталу).

Оцінюючи динаміку основних показників, необхідно зіставити темпи їх зміни. Оптимальним є наступне співвідношення, що базується на їхньому взаємозв'язку:


Т РБ> Т QP> Т B> 100%, (1.1.)


де Т РБ, Т QP, Т B - відповідно темпи зміни балансового прибутку, обсягу реалізації, суми активів (капіталу).

Дане співвідношення означає:

по-перше, прибуток збільшується більш високими темпами, ніж обсяг продажів продукції, що свідчить про відносне зниження витрат виробництва та обігу;

по-друге, обсяг продажів зростає більш високими темпами, ніж активи (капітал) підприємства, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

нарешті, по-третє, економічний потенціал підприємства зростає в порівнянні з попереднім періодом.

Розглянуте співвідношення у світовій практиці одержало назву "золоте правило економіки підприємства". Однак якщо діяльність підприємства вимагає значного вкладення засобів (капіталу), які можуть окупитися і принести вигоду лише в більш-менш тривалій перспективі, то ймовірні відхилення від цього "золотого правила". Тоді ці відхилення не слід розглядати як негативні. До причин виникнення таких відхилень відносяться: додаток капіталу в сферу освоєння нових технологій виробництва, переробки, зберігання продукції, модернізації та реконструкції діючих підприємств.


    1. Аналіз ефективності використання ресурсів


Для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства застосовуються різні показники, що характеризують інтенсивність використання всіх ресурсів (ресурсоотдачи) та їх видів: основних, нематеріальних і оборотних активів.

Ресурсоотдачи показує обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), який припадає на карбованець коштів, вкладених у діяльність підприємства. У світовій практиці цей показник отримав назву коефіцієнта оборотності вкладеного капіталу. Його формула така:


f = Q р / B, (1.2.)


де f - ресурсоотдачи;

Q p, В - відомо (В - береться середньорічна сума всіх засобів).

При аналізі динаміки цього показника виявляється тенденція його зміни. Тенденція в бік зростання ресурсоотдачи свідчить про підвищення ефективності використання економічного потенціалу. Ефективність використання основних фондів вимірюється показниками фондовіддачі і фондомісткості. Фондовіддача основних фондів встановлюється відношенням обсягу виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних фондів. Фондомісткість продукції є величина, зворотна фондовіддачі. Вона характеризує вартість основних засобів (в копійках), що припадає на один карбованець виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

Показник фондовіддачі тісно пов'язаний з продуктивністю і фондоозброєністю праці. Взаємозв'язок між цими показниками можна виразити такими формулами:

W R = Q p / R,

Ф = F / R,

F = Q p / F = (Q p / R): (F / R) = W R: Ф (1.3.)

де W R - середній виробіток продукції на 1 працівника, крб.

Q p - обсяг реалізації продукції, тис. крб.;

R - середньооблікова чисельність працівників, чол;

Ф - фондоозброєність праці, руб.;

F - середньорічна вартість основних фондів, тис. руб;

f - фондовіддача основних фондів, руб.

Таким чином, основною умовою зростання фондовіддачі є перевищення зростання продуктивності праці над темпами росту його фондовооруженности.

Використовуючи дані форм № 2 бухгалтерської звітності, 2-Т і II статистичної звітності, зробимо факторний аналіз фондовіддачі основних фондів підприємства.

Придбання нематеріальних активів має на меті отримання економічного ефекту від їхнього використання при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

Кінцевий ефект від використання ліцензій, "ноу-хау" та інших нематеріальних активів виражається в загальних результатах основної та комерційної діяльності підприємства: зростання обсягу продажів продукції на основі підвищення її якості і відповідної надбавки в ціні товару, конкурентоспроможності продукції та розширення ринку збуту; економії поточних витрат шляхом скорочення тривалості виробничого (життєвого) циклу, зниження норм витрат матеріальних і трудових на виробництво і збут продукції; в кінцевому підсумку, збільшенні прибутку. Виходячи з цього, при оцінці ефективності використання матеріальних активів також слід виходити з "золотого правила економіки. Підприємства": темпи зростання виручки від реалізації продукції або прибутку мають випереджати темпи зростання нематеріальних активів. На практиці нерідко завищують вартість таких нематеріальних активів, як "Ділова репутація фірми", "Товарний знак фірми".

Більш докладно розглянемо методику аналізу ефективності використання оборотних коштів.

У господарській практиці при аналізі стану підприємства велика увага приділяється аналізу інтенсивності використання оборотних коштів (поточних активів), так як саме від швидкості перетворення їх у готівку залежить ліквідність підприємства і його шанси на успіх. У зв'язку з цим виникає необхідність у встановленні та обгрунтуванні критерію ефективності оборотних коштів та методики їх визначення.

Критерієм ефективності використання оборотних коштів (ділової активності) може бути відносна мінімізація авансуємих оборотних коштів, що забезпечує отримання максимально високих виробничих (обсяг виробництва, асортимент, якість продукції) та фінансових (прибуток, дохід) результатів діяльності підприємства.

Виходячи із зазначеного критерію, ефективність використання оборотних коштів може характеризуватися системою показників: коефіцієнтом випередження темпів зростання обсягу продукції (робіт, послуг) над темпами зростання залишків оборотних коштів; збільшенням реалізацією продукції (робіт, послуг) на один карбованець оборотних коштів; відносної економією (додатковим збільшенням) оборотних коштів; прискоренням оборотності оборотних коштів. Розрахунки цих показників проводяться на підставі даних фінансового плану підприємства, форми № 1 та форми № 2.

Прискорення оборотності оборотних коштів означає економію суспільно необхідного часу і вивільнення коштів з обороту. Це дозволяє підприємству обходитися меншою сумою оборотних коштів для забезпечення випуску і реалізації продукції чи при тому ж обсязі оборотних коштів збільшити обсяг і поліпшити якість виробленої продукції.

Факторами прискорення оборотності оборотних коштів є оптимізація виробничих запасів, ефективне використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, скорочення тривалості виробничого циклу, скорочення термінів перебування оборотних коштів у залишках готової продукції і в розрахунках.

Для вимірювання оборотності оборотних коштів використовуються наступні показники:

1) Тривалість одного обороту в днях. Вона обчислюється за формулою:

СO х Д

Про Б = -------------

Q p

(1.4.)


де О Б - тривалість одного обороту в днях;

СО - середній залишок оборотних коштів;

Q p - оборот по реалізації продукції (робіт, послуг);

Д - кількість днів в періоді.

2) Коефіцієнт оборотності. Він характеризує число оборотів, здійснених оборотними коштами за досліджуваний період. Цей показник обчислюється за формулою:

До ПРО = Q p / CO (1.5.)


3) Сума оборотних коштів, яка припадає на один карбованець реалізованої продукції. Цей показник прийнято називати коефіцієнтом закріплення (завантаження) оборотних коштів. Він визначається за формулою:

До 1 = CO / Q p (1.6.)


Показники оборотності можуть обчислюватися по всіх оборотних коштах у цілому та окремо по матеріальних оборотних коштів і дебіторської заборгованості.

Фактичний оборот по реалізації розраховується на підставі даних форми № 2, виходячи з вартості реалізованих товарів, продукції, робіт, послуг в оптових цінах підприємства (без податку на додану вартість і акцизів).

Середні залишки оборотних коштів визначаються виходячи із залишків на початок року (кварталу), на квартальні дати і на кінець року (кварталу) як середня хронологічна величина.

Планові показники оборотності коштів підприємства можуть визначатися лише з матеріальних оборотних засобів.

Плановий оборот з реалізації обчислюється, виходячи з тих же показників, які були враховані при визначенні фактичного обороту. При цьому оборот по реалізації промислової продукції (робіт, послуг) враховується в сумі виручки, прийнятої при розрахунку планового прибутку.

Кількість днів (Д) в аналізованому періоді прийнято вважати у кварталі - 9'0, в півріччі - 180, у році - 360.

Показники оборотності оборотних коштів порівнюються з аналогічними показниками. Оборотність матеріальних оборотних коштів порівнюється так само з плановою оборотністю.

Якщо оборотність оборотних коштів в днях в звітному році менше минулорічної, це свідчить про прискорення оборотності оборотних коштів, а отже, про більш ефективне їх використання. Уповільнення оборотності оборотних коштів говорить про їх неефективне використання.

При аналізі важливо встановити не тільки напрямок і величину відхилень оборотності оборотних коштів у звітному році в порівнянні з минулим роком, але і як ці відхилення вплинули на розмір оборотних коштів.

Розмір вивільнення (або додаткового завантаження) оборотних коштів у результаті прискорення (або уповільнення) оборотності обігових коштів у порівнянні з минулим роком на одноденну суму обороту по реалізації в звітному році і на кількість оборотів.

В якості основних джерел інформації для визначення та оцінки оборотності оборотних коштів використовуються дані форми № 1, форми № 2.

В умовах ринкової економіки посилюється можливість і значення обчислення і аналізу приватних показників оборотності, тобто оборотності по окремих елементах оборотних коштів. Це пов'язано з тим, що швидкість обороту всіх оборотних коштів залежить від того, з якою швидкістю кожен їх елемент переходить з однієї функціональної форми в іншу. Найбільш важливими приватними показниками подаються такі, як оборотність коштів, вкладених у виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари. Чим вище швидкість реалізації запасів, тим більш ліквідної стає структура балансу. Позитивно впливає на ділову активність підприємства скорочення середнього терміну погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, за торговельним (векселі отримані).

У результаті такого аналізу виявляється, яка кількість оборотів зробимо протягом аналогічного періоду капітал, вкладений у ту чи іншу матеріально-речову форму, тобто скільки разів він відшкодовувався підприємству при реалізації товарів, продукції, робіт і послуг.


    1. Аналіз стійкості економічного зростання підприємства


Ділова активність акціонерних підприємств характеризується у світовій практиці ступенем стійкості економічного розвитку чи росту.

Стійкість економічного росту дозволяє припустити, що підприємству не загрожує банкрутство. Цілком очевидно, що нестійкий розвиток припускає імовірність банкрутства. Тому перед керівництвом підприємства і менеджерами стоїть дуже серйозне завдання - забезпечити стійкі темпи його економічного розвитку.

Які ж методи підтримки стійких темпів зростання?

Як відомо, збільшення обсягів діяльності підприємства (випуску і продажів продукції) залежить від зростання його майна, тобто активів. Для цього потрібні додаткові фінансові ресурси. Приплив цих ресурсів може бути забезпечений за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. До внутрішніх джерел відноситься насамперед прибуток, що спрямовується на розвиток виробництва (реінвестований прибуток) і нарахована амортизація. Вони поповнюють власний капітал підприємства. Але він може бути збільшений і ззовні, шляхом емісії акцій. Однак їхній випуск і реалізація загрожують самостійності керівництва підприємства в прийнятті управлінських рішень (дивідендної політики, фінансової стратегії та ін.) Крім того, додатковий приплив фінансових ресурсів можна забезпечити завдяки залученню таких джерел, як банківські кредити, позики, кошти кредиторів. У той же час зростання позикових коштів повинен бути обмежений розумною (оптимальним) межею, тому що зі збільшенням частки позикового капіталу посилюються умови кредитування, підприємство несе додаткові витрати, отже, збільшується імовірність банкрутства.

У зв'язку з цим темпи економічного розвитку підприємства в першу чергу визначаються темпами збільшення реінвестованих власних засобів. Вони залежать від багатьох чинників, що відбивають ефективність поточної (рентабельність реалізованої продукції, оборотність власних засобів) і фінансової (дивідендна політика, фінансова стратегія, вибір структури капіталу) діяльності.

У обліково-аналітичній практиці можливості підприємства по розширенню основної діяльності за рахунок реінвестування власних засобів визначається за допомогою коефіцієнта стійкості зростання (До ур), який виражається у відсотках і обчислюється за формулою:


Кур = Рр-Д / Іс * 100%


де Р р - чистий прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства,

Д - дивіденди, що виплачуються акціонерам,

Р рп - прибуток, спрямований на розвиток виробництва (реінвестований прибуток),

І з - власний капітал (капітал і резерв).

Коефіцієнт стійкості економічного зростання показує, якими темпами в середньому збільшується економічний потенціал підприємства.

Для оцінки впливу факторів, що відбивають ефективність фінансово-господарської діяльності, на ступінь стійкого розвитку підприємства зазвичай використовують наступну модель:

Кур = Крп ​​* До * ф * Кфз

(1.8.)

де К рп - характеризує дивідендну політику на підприємстві, що виражається у виборі економічно доцільного співвідношення між виплачуваними дивідендами і прибутком, реінвестованого у розвиток виробництва,

K Q - характеризує рентабельність реалізованої продукції (робіт, послуг),

f - характеризує ресурсоотдачи або фондовіддачу,

До ФЗ - коефіцієнт фінансової залежності, що характеризує співвідношення між позиковими і власними джерелами коштів.

Модель відображає вплив як виробничої (другий і третій фактори), так і фінансової (перший і четвертий фактори) діяльності підприємства на коефіцієнт стійкості економічного зростання. При цьому, як випливає з моделі, підприємство має можливість використовувати певні економічні важелі впливу на зростання цього коефіцієнта: зниження частки виплачуваних дивідендів, підвищення ресурсоотдачи, підвищення рентабельності продукції, вишукування можливості отримання виправданих кредитів і позик.

Наведена факторна модель може бути розширена за рахунок включення в неї таких важливих показників фінансового стану підприємства, як: забезпеченість власними оборотними засобами, ліквідність поточних активів, оборотність оборотних коштів, співвідношення короткострокових зобов'язань і власного капіталу підприємства. Розширена факторна модель для розрахунку коефіцієнта стійкості економічного росту виглядає наступним чином:


Кур = Крп ​​* До * ф * Кфз


До рп = Р РП / ​​Р Г - частка прибутку реінвестована у виробництво, обумовлена ​​відношенням прибутку, спрямованої на розвиток підприємства, до суми чистого прибутку;

До Q = P r / Q p - рентабельність реалізованої продукції (робіт, послуг), що визначається відношенням чистого прибутку до виручки від реалізації продукції (робіт, послуг),

До о'= Q P / E C - оборотність власних оборотних коштів, що визначається відношенням виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до суми власних оборотних коштів;

К з = E c / R a - забезпеченість власними оборотними засобами, що визначається відношенням власних оборотних коштів до суми поточних активів (оборотних коштів),

К і = R a / R p - коефіцієнт поточної ліквідності (покриття), обумовлений відношенням поточних активів (оборотних коштів) до суми пасивів (короткострокових зобов'язань);

К к = R P / B - частка короткострокових зобов'язань у капіталі підприємства, обумовлена ​​відношенням поточних пасивів (короткострокових зобов'язань) до валюти (підсумку) балансу;

До ФЗ = В / І С - коефіцієнт фінансової залежності, обумовлений відношенням валюти (підсумку) балансу до власних коштів підприємства.

Факторний аналіз динаміки коефіцієнта стійкості економічного росту виробляється на підставі даних форм № 1 і № 2 бухгалтерської звітності.


2. АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (на прикладі ВАТ «Омега»

2.1. Коротка характеристика ВАТ «Омега»


Повна назва організації: Відкрите Акціонерне Товариство «Омега»


Адреса: Республіка Татарстан 423830 м. Набережні Челни, вул. Набережна Тукая д. 31 ВАТ «ОМЕГА».

Поштова адреса: 1423830 г.Наб.Челни а / с 89

телефони: 49-57-59

факс: 42-61-48


Загальна величина Статутного капіталу становить 6500 тис. руб. ВАТ «Омега» входить до числа 50 великих фірм у місті з оптового продажу запасних частин до автомобілів КамАЗ.

Характер власності організації: приватна.

Правове становище фірми: товариство з обмеженою відповідальністю.

Організація заснована засновниками в травні 1996 року. Протягом господарської діяльності не піддавалася поглинанням і реорганізацій, а також не брала участь у злиттях з іншими фірмами і не змінювала своєї назви. Філій та представництв не має.

Основний вид діяльності - оптова торгівля.

Асортимент продукції представлений запасними частинами до різних модифікацій автомобіля КамАЗ і металопрокатом.


Рис.2.1

Організаційна структура організації
















У штаті підприємства 6 постійних співробітників, п'ять з них мають вищу освіту.


Відомості про майновий складі підприємства. На балансі організації у складі основних засобів є комп'ютер.

Виробничо-господарська діяльність ВАТ «ОМЕГА» за 2001год характеризується наступними показниками:


У ВАТ «Омега» наступне співвідношення:


До минулого року у%

Балансова прибуток

108,8

Обсяг продажів

93,8

Активи

118,9


Таким чином, приросту балансового прибутку на 8,8% супроводжується падінням обсягу продажів на 6,2% при значних темпах приросту всіх активів підприємства (на 18,9%). Дане співвідношення склалося під впливом падіння попиту на продукцію (що спричинило за собою зміну структури та асортименту її продажів, щодо зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції та неефективного використання економічного потенціалу. При цьому слід враховувати наявність спотворює впливу інфляції.


    1. Аналіз ефективності використання ресурсів


Для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства застосовуються різні показники, що характеризують інтенсивність використання всіх ресурсів (ресурсоотдачи) та їх видів: основних, нематеріальних і оборотних активів.

Ресурсоотдачи показує обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), який припадає на карбованець коштів, вкладених у діяльність підприємства. Розрахуємо його за формулою:


f = Q р / B, (2.1.)


де f - ресурсоотдачи;

Q p, В - відомо (В - береться середньорічна сума всіх засобів).

При аналізі динаміки цього показника виявляється тенденція його зміни. Тенденція в бік зростання ресурсоотдачи свідчить про підвищення ефективності використання економічного потенціалу. У ВАТ «Омега» тенденція: ресурсоотдачи у звітному році склала 1,019 руб. проти 1,21 руб. в минулому році, тобто на 0,191 руб., або на 15,8%.

Ефективність використання основних фондів вимірюється показниками фондовіддачі і фондомісткості. Фондовіддача основних фондів встановлюється відношенням обсягу виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних фондів. Фондомісткість продукції є величина, зворотна фондовіддачі. Вона характеризує вартість основних засобів (в копійках), що припадає на один карбованець виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

Показник фондовіддачі тісно пов'язаний з продуктивністю і фондоозброєністю праці. Взаємозв'язок між цими показниками висловимо наступною формулою:

WŖ = Qp / R (2.2.)

Ф = F / R

F = Qp / F

де W R - середній виробіток продукції на 1 працівника, крб.

Q p - обсяг реалізації продукції, тис. крб.;

R - середньооблікова чисельність працівників, чол;

Ф - фондоозброєність праці, руб.;

F - середньорічна вартість основних фондів, тис. руб;

f - фондовіддача основних фондів, руб.

Таким чином, основною умовою зростання фондовіддачі є перевищення зростання продуктивності праці над темпами росту його фондовооруженности.

Використовуючи дані форм № 2 бухгалтерської звітності, 2-Т і II статистичної звітності, зробимо факторний аналіз фондовіддачі основних фондів підприємства (табл.1.).

Таблиця 1.

Виконання плану та динаміка балансового прибутку

Найменування План.отчет Фактично Відхилення


За звіт За минулий. Від плану сума Від плану% Від прошл.года %
Прибуток (збиток) від реаліз.товаров 7250 9170 8540 +1920 26,5 +630 +7,4
Відсотки до отримання - 200 110 +200 - +90 81,8
Відсотки до сплати - 50 - +50 - +50 -
Доходи від участі в до организац. - 470 400 +470 - +70 17,5
Інші операційні доходи 250 320 220 +70 - +100 45,5
Інші операційні витрати - 300 350 +300 - -50 -14,3
Прибуток від фінансово - господарської діяльності 7500 9810 8920 +2310 30,8 +890 10
Інші позареалізаційні доходи - 510 630 +510 - -120 -19
Інші позареалізаційні доходи - 150 200 150 - -50 -25
Прибуток звітного періоду 7500 10170 9350 +2670 35,6 320 +8,8

Дані таблиці показують, що зниження фондовіддачі на 18,99% відбулося в результаті зростання фондоозброєності праці (115,61%) при зниженні продуктивності праці (93,68%), Як бачимо, продуктивність праці порівняно з минулим роком знизилася на 6,32 %, а фондоозброєність праці підвищилася на 15,61%. Ступінь впливу продуктивності праці і фондоозброєності праці на зміну фондовіддачі визначається за допомогою факторного аналізу, який проводиться способом ланцюгової підстановки. Для цього зробимо послідовно наступні розрахунки:

Таблиця 2.

Факторний аналіз фондовіддачі основних фондів

Показники Минулий рік Звітний рік Зміна +, -




Сума %
1. Виручка від реалізації продукції в оптових цінах (без ПДВ) 57800 54190 -3610 -6,25
2. Середньооблікова чисельність працівників 1190 1191 +1 +0,08
3. Середньорічна вартість ос. Произ. Коштів 30250 35000 +4750 +15,70
4. Середньорічне виробництво продукції на 1 працівника 48571 45499 -3072 -6,32
5. Фондоозброєність праці 25420 29387 +3967 +15,61
6. Фондовіддача 1,911 1,548 -0,363 -18,99

Отже, на зниження фондовіддачі на 0,363 руб. зазначені чинники мали вплив у наступних розмірах:

1) зниження продуктивності праці робітників призвело до зниження фондовіддачі на 0,122 руб.

F 01-f 0 = 1,789-1,911 = -0,122 руб.

2) зростання фондоозброєності праці працівників знизив фондовіддачу на 0,241 руб.

f 1 - f 01 = 1,548 - 1,789 = -0,241 руб.

Зроблені розрахунки показали, що у ВАТ «Омега» неефективно використовуються трудові ресурси. Отже, необхідний детальний аналіз причин і розмірів втрачених можливостей підвищення продуктивності праці.

Придбання нематеріальних активів має на меті отримання економічного ефекту від їхнього використання при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

Кінцевий ефект від використання ліцензій, "ноу-хау" та інших нематеріальних активів виражається в загальних результатах основної та комерційної діяльності підприємства: зростання обсягу продажів продукції на основі підвищення її якості і відповідної надбавки в ціні товару, конкурентоспроможності продукції та розширення ринку збуту; економії поточних витрат шляхом скорочення тривалості виробничого (життєвого) циклу, зниження норм витрат матеріальних і трудових на виробництво і збут продукції; в кінцевому підсумку, збільшенні прибутку. Виходячи з цього, при оцінці ефективності використання матеріальних активів також слід виходити з "золотого правила економіки. Підприємства": темпи зростання виручки від реалізації продукції або прибутку мають випереджати темпи зростання нематеріальних активів. Розглянемо ситуацію, що склалася на ВАТ «Омега»:

% До минулого року

Виручка від реалізації продукції

(Робіт, послуг), 93,8

Нематеріальні активи 101,2


У ВАТ «Омега» спостерігається несприятлива тенденція. Керівництву підприємства необхідно розглянути обгрунтованість оцінки матеріальних активів у балансі. На практиці нерідко завищують вартість таких нематеріальних активів, як "Ділова репутація фірми", "Товарний знак фірми".

Більш докладно розглянемо методику аналізу ефективності використання оборотних коштів.

Критерієм ефективності використання оборотних коштів (ділової активності) може бути відносна мінімізація авансуємих оборотних коштів, що забезпечує отримання максимально високих виробничих (обсяг виробництва, асортимент, якість продукції) та фінансових (прибуток, дохід) результатів діяльності підприємства.

Виходячи із зазначеного критерію, ефективність використання оборотних коштів може характеризуватися системою показників: коефіцієнтом випередження темпів зростання обсягу продукції (робіт, послуг) над темпами зростання залишків оборотних коштів; збільшенням реалізацією продукції (робіт, послуг) на один карбованець оборотних коштів; відносної економією (додатковим збільшенням) оборотних коштів; прискоренням оборотності оборотних коштів. Розрахунки цих показників проводяться на підставі даних фінансового плану підприємства, форми № 1 та форми № 2. Вихідні дані і результати розрахунків представлені в табл. 3.

Таблиця 3.

Показники ефективності використання оборотних коштів

Показники За попередній рік Звітний рік План у% до бавовняні,. році Звітний рік


За планом фактично
У% У% план
Обсяг проізв.прод. в опт.ценах 58100 49200 54200 84,68 93,29 110,16
Обсяг реализ прод в опт.ценах 57800 49480 54190 85,61 93,75 109,52
Середні ост матеріальн.оборотн.средств 16750 16280 17000 97,2 101,19 104,42
Коеф.опереженія темпів зростання

3,19 0,87 0,92 1,05
Обсяг реалізації 3,45 3,04 +1297 88,11 92,46 104,93
Відносна економія







+1940


66,86

З таблиці 3. видно, що матеріальні оборотні кошти підприємства використовувалися у звітному році в порівнянні з минулим роком не ефективно. Про це свідчить низьке значення коефіцієнта випередження темпів зростання обсягу продукції над темпами зростання залишків матеріальних оборотних засобів (0,92), хоча планом передбачалося більш низьке значення цього коефіцієнта (0,87). У порівнянні з планом використання матеріальних активів покращився, про що говорить сприятливе співвідношення в темпах зростання обсягу продукції і матеріальних оборотних коштів.

Обсяг реалізації продукції на 1 грн матеріальних оборотних коштів знизився в порівнянні з попереднім роком на 7,54% замість планового на 11,89%, і виконання плану за цим показником склало 104,93%; додаткове залучення матеріальних оборотних коштів менше планового на 643 тис . руб., або на 33,14%.

Прискорення оборотності оборотних коштів означає економію суспільно необхідного часу і вивільнення коштів з обороту. Це дозволяє ВАТ «Омега» обходитися меншою сумою оборотних коштів для забезпечення випуску і реалізації продукції чи при тому ж обсязі оборотних коштів збільшити обсяг і поліпшити якість виробленої продукції.

Факторами прискорення оборотності оборотних коштів є оптимізація виробничих запасів, ефективне використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, скорочення тривалості виробничого циклу, скорочення термінів перебування оборотних коштів у залишках готової продукції і в розрахунках.

Для вимірювання оборотності оборотних коштів використовуються наступні показники:

1) Тривалість одного обороту в днях. Обчислимо за формулою:

Об = СО * Д / Ор


де О Б - тривалість одного обороту в днях;

СО - середній залишок оборотних коштів;

Q p - оборот по реалізації продукції (робіт, послуг);

Д - кількість днів в періоді.

2) Коефіцієнт оборотності. Він характеризує число оборотів, здійснених оборотними коштами за досліджуваний період. Цей показник знайдемо за формулою:

Коб = Ор / СВ


3) Сума оборотних коштів, яка припадає на один карбованець реалізованої продукції. Цей показник прийнято називати коефіцієнтом закріплення (завантаження) оборотних коштів. Визначимо за формулою:

Кз = СО / Ор


Показники оборотності можуть обчислюватися по всіх оборотних коштах у цілому та окремо по матеріальних оборотних коштів і дебіторської заборгованості.

Фактичний оборот по реалізації розраховуємо на підставі даних форми № 2, виходячи з вартості реалізованих товарів, продукції, робіт, послуг в оптових цінах підприємства (без податку на додану вартість і акцизів).

Середні залишки оборотних коштів визначаємо виходячи із залишків на початок року (кварталу), на квартальні дати і на кінець року (кварталу) як середня хронологічна величина.

Планові показники оборотності коштів ВАТ «Омега» можуть визначатися лише з матеріальних оборотних засобів.

Плановий оборот по реалізації Обчислимо, виходячи з тих же показників, які були враховані при визначенні фактичного обороту. При цьому оборот по реалізації промислової продукції (робіт, послуг) враховується в сумі виручки, прийнятої при розрахунку планового прибутку.

Кількість днів (Д) в аналізованому періоді прийнято вважати у кварталі - 9'0, в півріччі - 180, у році - 360.

Показники оборотності оборотних коштів порівнюємо з аналогічними показниками. Оборотність матеріальних оборотних коштів порівнюємо так само з плановою оборотністю.

Якщо оборотність оборотних коштів в днях в звітному році менше минулорічної, це свідчить про прискорення оборотності оборотних коштів, а отже, про більш ефективне їх використання. Уповільнення оборотності оборотних коштів говорить про їх неефективне використання.

При аналізі важливо встановити не тільки напрямок і величину відхилень оборотності оборотних коштів у звітному році в порівнянні з минулим роком, але і як ці відхилення вплинули на розмір оборотних коштів.

Розмір вивільнення (або додаткового завантаження) оборотних коштів у результаті прискорення (або уповільнення) оборотності обігових коштів у порівнянні з минулим роком на одноденну суму обороту по реалізації в звітному році і на кількість оборотів.

В якості основних джерел інформації для визначення та оцінки оборотності оборотних коштів використовуємо дані форми № 1, форми № 2 (табл. 4.).

Як видно з таблиці, оборотність всіх оборотних коштів сповільнилася в порівнянні з попереднім роком на 27 днів. Ослаблення ділової активності призвело до незадовільного економічного результату: сума додаткового вкладення кошти в оборот склав 10119 тис. руб. (54190:360 x27x2, 49).

Таблиця 4.

Розрахунок показників оборотності оборотних коштів

Показники За пред.год Отчетн.год Зміна +, -


план Факт З пред.годом З планом




план Факт
Обсяг реалізації товарів, прод. 57800 49480 54190 -8320 -3610 +4710
Средн.ост.всех перевертні. СР 18930
21770
+2840
У тому числі





Мат.оборотн.средств 16750 16280 17000 -470 +250 +720
Оборотність всіх оборотних коштів 118 - 145 - +27 -
У тому числі





Мат.оборот.ср. 104 118 113 +14 +9 -5
Коеф. Оборачів.всех оборотн.ср. 3,05 - 2,49 - -0,56
Мат.оборотн.ср. 3,45 3,04 3,19 -0,41 -0,26 -0,15

За матеріальним оборотних активів планом передбачалося уповільнення оборотності на 14 днів, фактично воно склало 9 днів. Таким чином, в порівнянні з планом відбулося прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів на 5 днів. У зв'язку з цим у підприємства з'явилася можливість вивільнені кошти в сумі 2400,0 тис. руб. (54190: 360 х (-5) х 3,19) направити на стабілізацію фінансового стану.

В умовах ринкової економіки посилюється можливість і значення обчислення і аналізу приватних показників оборотності, тобто оборотності по окремих елементах оборотних коштів. Це пов'язано з тим, що швидкість обороту всіх оборотних коштів залежить від того, з якою швидкістю кожен їх елемент переходить з однієї функціональної форми в іншу. Найбільш важливими приватними показниками подаються такі, як оборотність коштів, вкладених у виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари. Чим вище швидкість реалізації запасів, тим більш ліквідної стає структура балансу. Позитивно впливає на ділову активність підприємства скорочення середнього терміну погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, за торговельним (векселі отримані).

У результаті такого аналізу виявили, яку кількість оборотів здійснив протягом аналогічного періоду капітал, вкладений у ту чи іншу матеріально-речову форму, тобто скільки разів він відшкодовувався підприємству при реалізації товарів, продукції, робіт і послуг.


    1. Аналіз стійкості економічного зростання підприємства


Стійкість економічного росту дозволяє припустити, що ВАТ не загрожує банкрутство. Цілком очевидно, що нестійкий розвиток припускає імовірність банкрутства. Тому перед керівництвом підприємства і менеджерами стоїть дуже серйозне завдання - забезпечити стійкі темпи його економічного розвитку.

Які ж методи підтримки стійких темпів зростання?

Як відомо, збільшення обсягів діяльності ВАТ «Омега» (випуску і продажів продукції) залежить від зростання його майна, тобто активів. Для цього потрібні додаткові фінансові ресурси. Приплив цих ресурсів може бути забезпечений за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. До внутрішніх джерел відноситься насамперед прибуток, що спрямовується на розвиток виробництва (реінвестований прибуток) і нарахована амортизація. Вони поповнюють власний капітал підприємства. Однак їхній випуск і реалізація загрожують самостійності керівництва підприємства в прийнятті управлінських рішень (дивідендної політики, фінансової стратегії та ін.) Крім того, додатковий приплив фінансових ресурсів можна забезпечити завдяки залученню таких джерел, як банківські кредити, позики, кошти кредиторів. У той же час зростання позикових коштів повинен бути обмежений розумною (оптимальним) межею, тому що зі збільшенням частки позикового капіталу посилюються умови кредитування, підприємство несе додаткові витрати, отже, збільшується імовірність банкрутства.

У зв'язку з цим темпи економічного розвитку підприємства в першу чергу визначаються темпами збільшення реінвестованих власних засобів. Вони залежать від багатьох чинників, що відбивають ефективність поточної (рентабельність реалізованої продукції, оборотність власних засобів) і фінансової (дивідендна політика, фінансова стратегія, вибір структури капіталу) діяльності.

У обліково-аналітичній практиці можливості підприємства по розширенню основної діяльності за рахунок реінвестування власних засобів визначається за допомогою коефіцієнта стійкості зростання (До ур), який виражається у відсотках і обчислюємо за формулою:


Кур = Рр-Д / Іс * 100%


де Р р - чистий прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства,

Д - дивіденди, що виплачуються акціонерам,

Р рп - прибуток, спрямований на розвиток виробництва (реінвестований прибуток),

І з - власний капітал (капітал і резерв).

Коефіцієнт стійкості економічного зростання показує, якими темпами в середньому збільшується економічний потенціал підприємства.

Для оцінки впливу факторів, що відбивають ефективність фінансово-господарської діяльності, на ступінь стійкого розвитку підприємства зазвичай використовують наступну модель:


Кур = Крп ​​* До * ф * Кфз


де К рп - характеризує дивідендну політику на підприємстві, що виражається у виборі економічно доцільного співвідношення між виплачуваними дивідендами і прибутком, реінвестованого у розвиток виробництва,

K Q - характеризує рентабельність реалізованої продукції (робіт, послуг),

f - характеризує ресурсоотдачи або фондовіддачу,

До ФЗ - коефіцієнт фінансової залежності, що характеризує співвідношення між позиковими і власними джерелами коштів.

Модель відображає вплив як виробничої (другий і третій фактори), так і фінансової (перший і четвертий фактори) діяльності підприємства на коефіцієнт стійкості економічного зростання. При цьому, як випливає з моделі, підприємство має можливість використовувати певні економічні важелі впливу на зростання цього коефіцієнта: зниження частки виплачуваних дивідендів, підвищення ресурсоотдачи, підвищення рентабельності продукції, вишукування можливості отримання виправданих кредитів і позик.

Наведена факторна модель може бути розширена за рахунок включення в неї таких важливих показників фінансового стану підприємства, як: забезпеченість власними оборотними засобами, ліквідність поточних активів, оборотність оборотних коштів, співвідношення короткострокових зобов'язань і власного капіталу підприємства. Розширена факторна модель для розрахунку коефіцієнта стійкості економічного росту виглядає наступним чином:


Кур = Ррп / Рр = Рр / О = Ор / Ес = Ес / Ра = Ра / Рр

До рп = Р РП / ​​Р Г - частка прибутку реінвестована у виробництво, обумовлена ​​відношенням прибутку, спрямованої на розвиток підприємства, до суми чистого прибутку;

До Q = P r / Q p - рентабельність реалізованої продукції (робіт, послуг), що визначається відношенням чистого прибутку до виручки від реалізації продукції (робіт, послуг),

До о'= Q P / E C - оборотність власних оборотних коштів, що визначається відношенням виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до суми власних оборотних коштів;

К з = E c / R a - забезпеченість власними оборотними засобами, що визначається відношенням власних оборотних коштів до суми поточних активів (оборотних коштів),

К і = R a / R p - коефіцієнт поточної ліквідності (покриття), обумовлений відношенням поточних активів (оборотних коштів) до суми пасивів (короткострокових зобов'язань);

К к = R P / B - частка короткострокових зобов'язань у капіталі підприємства, обумовлена ​​відношенням поточних пасивів (короткострокових зобов'язань) до валюти (підсумку) балансу;

До ФЗ = В / І С - коефіцієнт фінансової залежності, обумовлений відношенням валюти (підсумку) балансу до власних коштів підприємства.

Факторний аналіз динаміки коефіцієнта стійкості економічного росту виробляється на підставі даних форм № 1 і № 2 бухгалтерської звітності (табл.5.).

Дані таблиці показують, що коефіцієнт стійкості економічного зростання підвищився в звітному році в порівнянні з попереднім роком на 0,30 процентних пункту і склав 9,61 відсотка.

Це сталося в результаті дії наступних факторів:

1) Збільшення частки прибутку реінвестованого у виробництво на 0,005 пункту призвело до підвищення коефіцієнта стійкості економічного зростання на 0,08 пункту:

Кур = +0,005 * 10,519 * 7,790 * 0,392 * 2,178 * 0,182 * 1,250 = +0,08


2) Підвищення рівня рентабельності реалізованої продукції на 1,679 пункту сприяло зростанню коефіцієнта стійкості економічного зростання на 1,48 пункту:


Кур = +1,679 * 0,584 * 7,790 * 0,392 * 2,178 * 0,182 * 1,250 = +1,48


3) Зменшення кількості оборотів, скоєних власними оборотними коштами на 1,608 пункту, призвело до зниження коефіцієнта стійкості економічного зростання на 2,22 пункту:


Кур = +1,608 * 0,548 * 12,198 * 0,392 * 2,178 * 0,182 * 1,250 = -2,22


4) Підвищення ступеня забезпеченості власними оборотними засобами на 0,011 пункту призвело до зростання коефіцієнта стійкості економічного зростання на 0,24 пункту:


Кур = +0,011 * 0,584 * 12,198 * 6,182 * 2,178 * 0,182 * 1,250 = +0,24


5) Зниження ліквідності поточних активів на 0,203 пункту призвело до зменшення коефіцієнта, стійкості економічного зростання на 0,82 пункту:

Кур = +0,011 * 0,584 * 12,198 * 6,182 * 2,178 * 0,182 * 1,250 = +0,24


6) Збільшення частки короткострокових зобов'язань у капіталі підприємства на 0,025 пункту сприяло підвищенню коефіцієнта стійкості економічного зростання на 1,09 пункту:


Кур = +0,025 * 0,584 * 12,198 * 6,182 * 0,403 * 1,975 * 1,250 = +1,09


7) Підвищення ступеня фінансової залежності на 0,074 пункту призвело до зростання коефіцієнта стійкості економічного зростання на 0,54 пункту:


Кур = +0,074 * 0,584 * 12,198 * 6,182 * 0,403 * 1,975 * 0,207 = +0,54

Таблиця 7.

Показники

Попередній рік

Звітний рік

Зміна




У абс.вел

%

Чистий прибуток

6080

6610

+530

+8,7

Дивіденди

2560

2780

+190

07,4

Прибуток направ.на розвиток

3520

3860

+340

+9,7

Виручка від реаліз прод.

57800

54190

-360

-6,2

Среднегодов.сумма всіх засобів

47760

53170

+5410

+11,3

Среднегодов.сумма оборотн.ср.

38200

40160

+1960

+5,1

Среднегодо. Сума оборотн.ср.

18930

21770

+2840

+15

Среднегодо сума Собст СР

7420

8765

+1345

+18,1

Среднегодо. Сума кр.обязат

8620

11025

+2335

+26,9

Коеф. Харк. Частку реінвест. У виробнич. Приб.

0,579

0,584

+0,005

+0,9

Рентабельність

10,519

12,198

+1,679

+16

Оборач.собств.ср.

7,790

6,182

-1,698

-20,6

Коеф. Обесп.собств.оборот.ср.

0,392

0,403

+0,011

+2,8

Коеф.кекущ.ліквід.

2,178

1,975

-0,203

-9,3

Коеф. Харка частку кр.обязат.в кап.

0,182

0,207

+0,205

+13,7

Коеф. Фін. залежно

1,250

1,324

+0,074

+5,9

Коеф. Стійкості. Економіч.роста,%

9,22

9,61

+0,39

+4,3


Загальне підвищення коефіцієнта стійкості економічного зростання за факторами складає (в процентних пунктах):

+0,08 Х 1,48 - 2,22 + 0,24 - 0,82 + 1,09 + 0,54 = +0,39.

що відповідає загальному зміни коефіцієнта стійкості економічного зростання в порівнянні з минулим роком (9,62-9,22).

На аналізованому підприємстві порівняно з попереднім роком відбулося уповільнення темпів падіння обсягу продажів продукції: у минулому році темпи падіння обсягу продажів продукції склали 15,86%, а в звітному - 6,25%, тобто коефіцієнт уповільнення темпів падіння (економічного зростання) склав 9,61. У попередньому році коефіцієнт уповільнення темпів падіння розвитку виробництва склав 9,22.

Таким чином, уповільнення темпів падіння виробництва підприємства було досягнуто завдяки збільшенню частки прибутку, спрямованого на розвиток виробництва, зростання рівня рентабельності реалізованої продукції, підвищенню рівня забезпеченості власними оборотними засобами, Сприяла розвитку підприємства і фінансова стратегія: зміна співвідношення позикових і власних коштів на користь перших. Однак перешкоджали розвитку підприємства (уповільнення темпів падіння обсягу продажів) неефективне використання власного капіталу (уповільнення оборотності власних коштів) і незадовільна структура балансу (коефіцієнт поточної ліквідності знизився і його значення на кінець року нижче нормативного).

Використання багатофакторної моделі коефіцієнта стійкості економічного зростання в навчально-аналітичній практиці полягає в прогнозуванні темпів розвитку підприємства з урахуванням ризику банкрутства.


3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ У ТОВ «ОМЕГА»


За результатами виконаного аналізу в якості першочергових заходів у планах фінансової політики вважаю за необхідне запропонувати наступні заходи:

  1. Вести планування фінансово-господарської діяльності, в т.ч:

  • визначення планової потреби оборотних засобів і нормування обсягів запасів і незавершеного виробництва, контроль відповідності нормативам;

  • планування і контроль потоків фінансових коштів (надходжень, платежів, грошей на рахунку і т.п.);

  • формування, перевірку фінансової реалізованості планів надання послуг;

  • щоквартально підводити підсумки фінансово-господарської діяльності з обов'язковим проведенням фінансового аналізу та результатів виконання бізнес-планів.


  1. Організувати довгострокове планування діяльності на основі розробки бізнес-планів. При освоєнні нових напрямків розвитку обов'язково необхідно проводити оцінку ефективності проектів з їх реалізації на основі бізнес-планування.


  1. Удосконалювати договірну роботу і дисципліну. При укладанні договорів на надання послуг передбачати штрафні санкції за несвоєчасну оплату замовником робіт. Обов'язкова юридична експертиза договорів.


  1. Необхідно стежити за динамікою коефіцієнтів поточної ліквідності й забезпеченості власними оборотними засобами


  1. Контролювати співвідношення темпів зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей. Якщо кредитори незначно перевищують суму дебіторів, то таке положення сприятливо. Протилежна їх співвідношення має отримати негативну оцінку, тому що занадто велика сума може викликати неплатежі за власними зобов'язаннями підприємства. При аналізі дебіторську і кредиторську заборгованість слід розглядати окремо: дебіторську як засоби, тимчасово абстрактні з обороту, а кредиторську як засоби, тимчасово залучені в оборот.


6. Зниження цін на послуги, в тому числі за рахунок:

  • маркетингових досліджень ринку і постійного моніторингу зовнішнього середовища;

  • розробки політики на основі аналізу точок беззбитковості по послугах;


7. Розширення збуту послуг, у тому числі за рахунок:

  • маркетингових досліджень ринку і постійного моніторингу зовнішнього середовища;

  • розробки політики на основі аналізу попиту;

  • встановлення прямих зв'язків з іншими регіонами Росії;

  • розробки системи знижок для постійних замовників за своєчасний розрахунок, вироблення цінової політики.


8. Впровадження на підприємстві системи управлінського обліку для аналізу доходів і витрат за статтями і елементами витрат. Періодично необхідно виконувати аналіз структури витрат виробництва, проводячи порівняння з різного роду базовими показниками і вивчаючи природу відхилень від них.


9. Бухгалтерський облік господарських операцій вести відповідно до діючих на даний час нормативними та законодавчими актами у цій галузі. Розробити систему податкового обліку і планування. Використовувати послуги зовнішніх консультантів для раціоналізації оподаткування та бухгалтерського обліку, організації управлінського обліку.


10. Щоб уникнути помилок у веденні бухгалтерського обліку та оподаткування проводити систематичне навчання (підвищення кваліфікації) фінансових працівників. Для підвищення загального рівня менеджменту необхідно провести навчання керівний склад підприємства основам проведення фінансового аналізу, методам вироблення на його основі управлінських рішень, бізнес-планування.


Удосконалення систем автоматизації бухгалтерського, податкового та управлінського обліку.


ВИСНОВОК


У ході проведеного аналізу ділової активності ВАТ «Омега» зроблені наступні висновки: приріст балансового прибутку на 8,8% супроводжується падінням обсягу продажів на 6,2% при значних темпах приросту всіх активів підприємства (на 18,9%).

Дане співвідношення склалося під впливом падіння попиту на продукцію (що спричинило за собою зміну структури та асортименту її продажів, щодо зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції та неефективного використання економічного потенціалу.


При аналізі динаміки цього показника виявляється тенденція його зміни. Тенденція в бік зростання ресурсоотдачи свідчить про підвищення ефективності використання економічного потенціалу. У ВАТ «Омега» тенденція: ресурсоотдачи у звітному році склала 1,019 руб. проти 1,21 руб. в минулому році, тобто на 0,191 руб., або на 15,8%.

Дані показують, що зниження фондовіддачі на 18,99% відбулося в результаті зростання фондоозброєності праці (115,61%) при зниженні продуктивності праці (93,68%), Як бачимо, продуктивність праці порівняно з минулим роком знизилася на 6,32% , а фондоозброєність праці підвищилася на 15,61%. Отже, на зниження фондовіддачі на 0,363 руб. зазначені чинники мали вплив у наступних розмірах:

1) зниження продуктивності праці робітників призвело до зниження фондовіддачі на 0,122 руб.

2) зростання фондоозброєності праці працівників знизив фондовіддачу на 0,241 руб.

Зроблені розрахунки показали, що у ВАТ «Омега» неефективно використовуються трудові ресурси. Отже, необхідний детальний аналіз причин і розмірів втрачених можливостей підвищення продуктивності праці.

У ВАТ «Омега» спостерігається несприятлива тенденція. Керівництву підприємства необхідно розглянути обгрунтованість оцінки матеріальних активів у балансі. На практиці нерідко завищують вартість таких нематеріальних активів, як "Ділова репутація фірми", "Товарний знак фірми".


Матеріальні оборотні кошти підприємства використовувалися у звітному році в порівнянні з минулим роком не ефективно. Про це свідчить низьке значення коефіцієнта випередження темпів зростання обсягу продукції над темпами зростання залишків матеріальних оборотних засобів (0,92), хоча планом передбачалося більш низьке значення цього коефіцієнта (0,87). У порівнянні з планом використання матеріальних активів покращився, про що говорить сприятливе співвідношення в темпах зростання обсягу продукції і матеріальних оборотних коштів.

Обсяг реалізації продукції на 1 грн матеріальних оборотних коштів знизився в порівнянні з попереднім роком на 7,54% замість планового на 11,89%, і виконання плану за цим показником склало 104,93%; додаткове залучення матеріальних оборотних коштів менше планового на 643 тис . руб., або на 33,14%.

Прискорення оборотності оборотних коштів означає економію суспільно необхідного часу і вивільнення коштів з обороту. Це дозволяє ВАТ «Омега» обходитися меншою сумою оборотних коштів для забезпечення випуску і реалізації продукції чи при тому ж обсязі оборотних коштів збільшити обсяг і поліпшити якість виробленої продукції.

Оборотність всіх оборотних коштів сповільнилася в порівнянні з попереднім роком на 27 днів. Ослаблення ділової активності призвело до незадовільного економічного результату: сума додаткового вкладення кошти в оборот склав 10119 тис. руб.

За матеріальним оборотних активів планом передбачалося уповільнення оборотності на 14 днів, фактично воно склало 9 днів. Таким чином, в порівнянні з планом відбулося прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів на 5 днів. У зв'язку з цим у підприємства з'явилася можливість вивільнені кошти в сумі 2400,0 тис. руб. (54190: 360 х (-5) х 3,19) направити на стабілізацію фінансового стану.

Коефіцієнт стійкості економічного зростання підвищився в звітному році в порівнянні з попереднім роком на 0,30 процентних пункту і склав 9,61 відсотка.

Це сталося в результаті дії наступних факторів:

1) Збільшення частки прибутку реінвестованого у виробництво на 0,005 пункту призвело до підвищення коефіцієнта стійкості економічного зростання на 0,08 пункту:

2) Підвищення рівня рентабельності реалізованої продукції на 1,679 пункту сприяло зростанню коефіцієнта стійкості економічного зростання на 1,48 пункту:

3) Зменшення кількості оборотів, скоєних власними оборотними коштами на 1,608 пункту, призвело до зниження коефіцієнта стійкості економічного зростання на 2,22 пункту:

4) Підвищення ступеня забезпеченості власними оборотними засобами на 0,011 пункту призвело до зростання коефіцієнта стійкості економічного зростання на 0,24 пункту:

5) Зниження ліквідності поточних активів на 0,203 пункту призвело до зменшення коефіцієнта, стійкості економічного зростання на 0,82 пункту:

6) Збільшення частки короткострокових зобов'язань у капіталі підприємства на 0,025 пункту сприяло підвищенню коефіцієнта стійкості економічного зростання на 1,09 пункту:


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Цивільний Кодекс Російської Федерації. Частина 1 та 2. -Видавнича група «Норма-Инфра». -М: 1998. 555с.


  1. Федеральний Закон «Про товариства з обмеженою відповідальністю». -Інформаційно-видавничий дім «Філін». -М.1999г.-150с.


  1. Шеремет А.Д., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. 3-тє видання, перероблене і доповнене. -М «Инфра - М» 2003. 207с.


  1. Рей Вандер Віл, В. Палій. Управлінський облік. Навчальний посібник. -М. «Инфра-М», 2002. 476с.


  1. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. Навчальний посібник-М. «Инфра-М» .2001 .- 342с.


  1. Уткін Е.А. Довідник фінансиста. -М.Іздательство «ЕКМОС» .2001 .- 494с.

  2. Палій В.Ф. Палій В.В. Фінансовий облік. Навчальний посібник. Частина 1, 2. -М.ФБК - Прес -1998. -630с.


  1. Артеменко В.Г. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник-М: ІКЦ «ДІС» .2003. -125с.


  1. Клейнікова В.Г. Оптова торгівля: облік і налогообложеніе.-М: ІКЦ «ДІС» .2004. -125с.


  1. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. Видання четверте. -М: «Фінанси та статистика» 2000. -414с.


  1. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності. Видання друге, перероблене і доповнене. - Мінск.Москва: ІП «Екоперспектіва», 2003. -490с.


  1. Кожинов В.Я. Бухгалтерський облік. Прогнозування фінансового результату. Навчально-методичний посібник. - М: «Іспит», 2002. -318с.


  1. Хелферт Е. Техніка фінансового аналізу. Переклад під редакцією Білих Л.П. -М: Видавниче об'єднання «ЮНИТИ», 2001р. -660с.


  1. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. -М: Фінанси і статистика, 2003. -512с.


  1. Гольцберг М.А., Хасан-Бек Л.М. Бухгалтерський аналіз. -Київ: Торгово-видавниче бюро ВНУ. 2003-425с.


  1. Брагин Л.А. Торговельна справа. Економіка й організація. -Підручник. -М: «Инфра - М» .2003. -255с.


  1. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. Навчальний посібник. -М. «Фінанси і статистика» 2002. -477с.


  1. Методичні вказівки з оформлення рефератів, типових розрахунків, розрахунково-графічних, контрольних та курсових і дипломних проектів студентів інженерно-технічних спеціальностей очног, вечірнього та заочного навчання / Упорядник В. В. Завадський. /


  1. Джаарбеков С.М. Коментар до нового плану рахунків. - М.: Книжковий світ, 2001 .- 187с.


  1. Єршова І.В. Майно і фінанси підприємства. Правове регулювання: Навчально-практичний посібник .- М.: МАУП, 2001 .- 397с.


  1. Жуков В.М. Завдання обліку виробничих запасів / / Бухгалтерський учет.-2002 .- № 12 .- с.34-40


  1. Касьянова Г.Ю. Документообіг в бухгалтерському та податковому обліку Вид. другий .- Іздат.-консультації. компанія Статус - Кво. -М.: 2001.-956с.


  1. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. -М: Фінанси і статистика, 2001. -512с.


  1. Козлова Е.П. Бухгалтерський облік в організаціях.-М.: Фінанси і статистика, 2003.-720с.


  1. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник .- 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М .- 2000.-584с.


  1. Коровін А.В. Експрес аналіз фінансового стану підприємства / / Аудітор.-2001 .- № 3 .- с.19-25


43



Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
127.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз ділової активності підприємства на прикладі ВАТ Омега
Аналіз ділової активності підприємства на прикладі ТОВ Лузалес
Аналіз ділової активності підприємства на прикладі ТОВ Лузалес 2
Аналіз ділової активності підприємства
Оцінка ділової активності та ефективності господарювання на підприємстві ВАТ Сокирянське газове господарство
Особливості аналізу ділової активності підприємства
Аналіз ділової активності організації
Аналіз фінансової стійкості і ділової активності радгоспу-заводу Плодове Бахчисарайського
Фінансові аналіз підприємства на прикладі ВАТ Транснефть
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru