Аналіз витрат

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст
1. Аналіз витрат обігу за загальним обсягом і за статтями витрат
2. Завдання
Література

1. Аналіз витрат обігу за загальним обсягом і за статтями витрат

Актуальність даної теми обумовлена ​​тим, що можливості нецінової конкуренції в значній кількості галузей економіки Росії практично вичерпані. Це, до речі, тенденція і світової економіки. Тому задача зниження собівартості продукції (робіт, послуг), рішення якої дозволяє відповідно знижувати ринкові ціни, виходить на перший план.
Наша велика аудиторська практика дозволяє зробити висновок, що в планах маркетингу більшості середніх фірм та значної кількості великих компаній не приділяється серйозної уваги управлінню витратами. Але ж непрямі витрати * (1) складають на значній кількості підприємств до 50% і більше собівартості виробленої продукції (робіт, послуг).
У статті описується методика дослідження витрат виробництва, що дозволяє визначити обсяг умовно-змінних та умовно-постійних витрат, не вдаючись до постатейного аналізу витратних рахунків бухгалтерського обліку. Методика на двох підприємствах Нижегородської області [1] дала позитивні результати.
Основні переваги, які може отримати підприємство від аналізу витрат за допомогою методики:
керівництво підприємства отримає розуміння того, чи можна при прийнятті рішень в частині управління витратами цілком спиратися на дані бухгалтерського обліку або необхідно також залучати інші засоби аналізу;
управлінські рішення будуть грунтуватися на знанні дійсного обсягу непрямих (умовно-постійних) і прямих (умовно-змінних) витрат. Причому такий аналіз можливо зробити пропонованими методами навіть для галузей, де в рамках одного переділу випускається декілька видів продукції, а тому традиційне бухгалтерське калькулювання неможливо в принципі або економічно необгрунтовано. Це можливо також зробити для підприємств торгівлі;
з'являється можливість оптимізувати виробничу програму на базі вивіреного розрахунку точок беззбитковості і рентабельності окремих груп і / або видів продукції;
керівництво підприємства буде точно знати, скільки коштує виробництво або реалізація того чи іншого виду продукції (робіт, послуг). Це забезпечується математичним розподілом непрямих витрат за видами продукції, що виробляється або обгрунтованим застосуванням системи директ-костинг.
У наших дослідженнях ми спиралися на економетричну модель [3], тобто економіко-математичну модель факторного аналізу, параметри якої оцінюються засобами математичної статистики. Конкретно була застосована регресійна економетрична модель.
Так звана факторна лінійна регресійна модель залежності витрат виробництва (обігу) має вигляд:
y = b0 + b1 x1 + b2 x2 + ... + Bn xn,
де y - загальна собівартість (або загальні витрати обігу) в будь-якому місяці,
b0 - умовно-постійні (непрямі) витрати,
b1 - умовно-змінні (прямі) витрати на одиницю продукції, що випускається (продається) продукції, яка позначена номером 1, x1 - обсяг випуску (продажу) продукції, позначеної номером 1, у натуральних одиницях виміру,
b2 - умовно-змінні витрати на одну одиницю продукції, що випускається (продається) продукції, яка позначена номером 2, x2 - обсяг випуску (продажу) продукції, позначеної номером 2, в натуральних одиницях виміру,
bn - умовно-змінні витрати на одиницю продукції, що випускається (продається) продукції, яка позначена номером n,
xn - обсяг випуску (продажу) продукції, позначеної номером n, в натуральних одиницях виміру.
Розглянемо застосування пропонованої методики на прикладі (цифри умовні).
Припустимо, що підприємство випускає три основні групи (виду) продукції (робіт, послуг). Для підприємств торгівлі - це відповідно три групи (виду) реалізованих товарів. Надалі будемо для стислості замість конструкції "продукція (товари, роботи або послуги)" вживати узагальнений термін "продукція". Хай один вид продукції має сезонний характер попиту. Позначимо його W. Випуск двох інших видів продукції (R і G) не має вираженої циклічності.
Витрати виробництва розглядається нами підприємства склали за аналізований період суми, представлені в табл.1.
Таблиця 1
-------------------------------------------------- ---------------
| Прямі витрати | Непрямі витрати |
-----|--------------------------------------|----- ---------------------|
| | | Зара-| амор-| міс-| зара-| про-| міс-| зара-| інші | |
| | | Ботную | тиза-| мання | бот-| ки | жание | бот-| загально-| |
| | | Плата | ція | і ті-| ва | цехо-| і ті-| ва | хо-| |
| | | Основ-| обо-| Кущій | плата | шиї | Кущій | плата | зяйст-| |
| Місячи-| | них | рудо-| ремонт | цехо-| зат-| ремонт | АУП | ються | |
| Ци | сировина | вироб-| вання | основ-| вого | рати | основ-| з від-| затра-| Разом |
| | | Водст-| | них | пер-| | них | чис-| ти | |
| | | Ських | | фондів | сона-| | фондів | ле-| | |
| | | Робо-| | цехів | ла з | | заво-| нями | | |
| | | Чих з | | | від-| | доуп-| | | |
| | | Відрахування до Пенсійного фонду | | | чис-| | равле-| | | |
| | | Лення-| | | ле-| | ня | | | |
| | | Ми | | | нями | | | | | |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| I | 8,000 | 6,159 | 0,251 | 0,399 | 0,400 | 0,125 | 0,218 | 2,273 | 0,806 | 18,631 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| II | 8,095 | 6,200 | 0,245 | 0,300 | 0,400 | 0,104 | 0,217 | 2,126 | 0,941 | 18,626 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| III | 9,071 | 6,616 | 0,296 | 0,469 | 0,400 | 0,104 | 0,200 | 2,095 | 1,195 | 20,446 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| IV | 9,139 | 6,645 | 0,284 | 0,483 | 0,400 | 0,116 | 0,200 | 2,026 | 0,800 | 20,093 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| V | 10,433 | 7,199 | 0,260 | 0,439 | 0,462 | 0,130 | 0,214 | 2,015 | 0,831 | 21,982 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| VI | 11,136 | 7,500 | 0,272 | 0,404 | 0,422 | 0,106 | 0,292 | 2,470 | 1,031 | 23,632 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| VII | 10,970 | 7,429 | 0,290 | 0,475 | 0,420 | 0,106 | 0,227 | 2,025 | 1,167 | 23,107 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| VIII | 10,557 | 7,253 | 0,245 | 0,353 | 0,484 | 0,130 | 0,217 | 2,017 | 0,828 | 22,084 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| IX | 9,501 | 6,801 | 0,281 | 0,500 | 0,400 | 0,117 | 0,200 | 2,000 | 0,800 | 20,601 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| X | 8,730 | 6,471 | 0,298 | 0,474 | 0,400 | 0,103 | 0,392 | 2,121 | 1,036 | 20,026 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| XI | 8,478 | 6,363 | 0,294 | 0,321 | 0,484 | 0,105 | 0,211 | 2,097 | 1,194 | 19,546 |
|-----|------|------|-----|------|-----|-----|---- --|-----|------|------|
| XII | 10,555 | 7,251 | 0,300 | 0,452 | 0,414 | 0,102 | 0,217 | 2,079 | 0,906 | 22,277 |
-------------------------------------------------- ---------------------
Для торгових підприємств важливий лише загальний обсяг витрат.
Пропонована методика реально дозволяє з "котла" загальної суми витрат витягти прямі і непрямі витрати.
Результат розрахунків з використанням апарату регресійного аналізу виглядає наступним чином (млн. крб.):
y = 6, 437 + 0, 008 x1 + 0, 007 x2 + 0, 01 x3,
де y - загальна собівартість (або загальні витрати обігу) в будь-якому місяці,
6, 437 - непрямі витрати;
0, 008 - прямі витрати на одиницю продукції, що випускається (продається) продукції, яка позначена номером 1 (на рис.1 - W),
x1 - обсяг випуску (продажу) продукції, позначеної номером 1 (W), у натуральних одиницях виміру,
0, 007 - прямі витрати на одиницю продукції, що випускається (продається) продукції, яка позначена номером 2 (на рис.1 - R),
x2 - обсяг випуску (продажу) продукції, позначеної номером 2 (R), в натуральних одиницях виміру,
0, 01 - прямі витрати на одиницю продукції, що випускається (продається) продукції, яка позначена номером 3 (на рис.1 - G),
x3 - обсяг випуску (продажу) продукції, позначеної номером 3 (G), в натуральних одиницях виміру.
Правильність розрахунку коефіцієнтів наведеного рівняння можна перевірити, застосувавши кошти Microsoft Excel або спеціалізовані статистичні пакети програм.
Таким чином, не здійснюючи процес бухгалтерського калькулювання, ми отримали точну калькуляцію собівартості продукції. Ми з'ясували, що щомісячний розмір витрат, які не залежать від зміни обсягів виробництва (продажу), становить 6437000 крб. Крім того, були визначені витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом (продажем) різних видів продукції (8000 руб., 7000 руб., 10 000 руб. - На одиницю).
Зазначимо, що застосування даної методики ніяк не применшує важливості бухгалтерської праці. Бухгалтер, причому кваліфікований, безумовно, потрібен. Ніхто інший не забезпечить нас надійної первинною інформацією для здійснення розрахунків, подібних розглянутому. При цьому є можливість запропонованими засобами оцінити роботу бухгалтера з обліку витрат на конкретному підприємстві. Для цього досить порівняти дані калькуляції з результатами, отриманими за запропонованою методикою.
Розглянемо, які конкретно витрати входять до складу суми 6437000 крб., Визначеної вище.
Для цього необхідно чітко розрізняти витрати, істотно обумовлюються обсягами виробництва, і витрати, не обумовлюються або практично не обумовлюються обсягами виробництва.
Для визначення такого зв'язку скористаємося так званим коефіцієнтом кореляції. Його значення, рівне одиниці, відповідає максимальній тісноті зв'язку факторів виробництва та обсягів виробництва, значення, рівне нулю, означає, що ніякого зв'язку не існує.
У нашому прикладі можна обчислити значення коефіцієнта кореляції для статей собівартості (табл.2).
Таблиця 2. Значення коефіцієнта кореляції статей витрат із загальним обсягом випуску продукції
-------------------------------------------------- ---------------------
| | Зара-| Амор-| міс-| Заробітна | Інші | Містячи-| Заробітна | інші |
| | Ботную | тиза-| мання | плата | цехові | ня і | плата АУП | загально-|
| | Плата | ція | і ті-| цехового | витрати | поточний | з | хо-|
| Си-| основ-| облад-| Кущій | персоналу | | ремонт | відрахування-| зяйст-|
| Рье | них | дова-| ремонт | з | | основних | ями | ються |
| | Вироб-| ня | основ-| відрахування-| | фондів | | затра-|
| | Водст-| | них | ями | | заводоуп-| | ти |
| | Ських | | фондів | | | ління | | |
| | Робо-| | цехів | | | | | |
| | Чих з | | | | | | | |
| | Відрахування до Пенсійного фонду | | | | | | | |
| | Лення-| | | | | | | |
| | Ми | | | | | | | |
|---|------|------|------|----------|-------|----- ----|----------|------|
| 1 | 1 | 0,1 | 0,3 | 0,3 | 0,1 | 0,01 | 0,01 | 0,01 |
-------------------------------------------------- ---------------------
Високе значення коефіцієнта кореляції (а, значить, і ступінь тісноти зв'язку факторів виробництва і собівартості) не заперечує наявності постійної складової в собівартості, обумовленої даним фактором. Це випливає з властивостей коефіцієнта кореляції, а саме: від збільшення або зменшення частки собівартості, зумовленої певним чинником, на одне і те ж число (постійна складова) загальна тенденція зміни в часі цієї частини собівартості не змінюється, а тому не змінюється і значення коефіцієнта кореляції . Дійсно, графік часового ряду собівартості за відповідною статтею при наявності постійної складової лише переміщається уздовж осі ординат, не змінюючи своєї форми.
На підставі результатів аналізу розглянутого прикладу можна зробити висновок, що у витратах на сировину та / або витратах на оплату праці основних виробничих робітників істотна частка постійних витрат. Це може бути пов'язано, наприклад, з недосконалістю системи оплати праці, коли заробітна плата основних виробничих робітників не належною мірою пов'язана з результатами праці. Що ж стосується витрат на сировину, то в цій ситуації велика ймовірність значних стійких невиробничих втрат, викликаних в тому числі особливостями технологічного процесу або "людським чинником".
Виконаний аналіз результатів дозволить встановити можливі резерви зниження витрат і сформулювати конкретні завдання в галузі управління витратами (вдосконалення нормування матеріальних і трудових витрат і пр).
Зупинимося на економічному обгрунтуванні застосування в управлінському (виробничому) обліку калькулювання неповної виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) директ-костинг. У фінансовому обліку такого калькулювання відповідає бухгалтерська запис: Дебет 90, Кредит 26.
Положенням по бухгалтерському обліку "Витрати організації" ПБУ 10/99, затвердженого наказом Мінфіну Росії від 6.05.99 р. N 33н, визначено, що для цілей формування організацією фінансового результату діяльності від звичайних видів діяльності визначається собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг , яка формується на базі витрат по звичайних видах діяльності, визнаних як у звітному році, так і в попередні звітні періоди, і перехідних витрат, що мають відношення до одержання доходів у наступні звітні періоди, з урахуванням коректувань, що залежать від особливостей виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг та їх продажу, а також продажу (перепродажу) товарів. При цьому комерційні та управлінські витрати можуть визнаватися в собівартості проданих продукції, товарів, робіт, послуг повністю в звітному році їх визнання як витрати по звичайних видах діяльності (п.9).
Від правильного вирішення питання про застосування або незастосування калькулювання неповної виробничої собівартості, а також від вибору тієї або іншої бази розподілу загальногосподарських витрат при відмові від директ-костинг залежить ступінь точності інформації про те, скільки дійсно коштує виробництво даного виду продукції.
Основною передумовою директ-костинг є визнання того, що управлінські витрати не мають істотної обумовленості факторами виробництва, а тому повинні списуватися щомісяця загальною сумою без розподілу по об'єктах калькулювання. Це, на наш погляд, також невірно, як і прямо протилежна позиція, що полягає в тому, що зв'язок непрямих витрат з виробничими чинниками завжди очевидна (простежується через функцію управління), а тому формувати неповну виробничу собівартість неприпустимо.
Нам видається, що для вирішення питання про застосування або незастосування директ-костинг необхідно дослідити конкретні чинники виробничих витрат на конкретному підприємстві.
Апріорне постулирование тієї чи іншої точки зору вважаємо безпідставним.
Для вирішення питання про ступінь тісноти зв'язку факторів виробництва і непрямих (умовно-постійних) витрат скористаємося, як і раніше для аналізу ступеня тісноти зв'язку статей витрат з обсягом випуску продукції, коефіцієнтом кореляції.
Практично неможлива ситуація, коли коефіцієнт кореляції в розглянутому випадку прийме значення, точно дорівнює одиниці (однозначна зв'язок) або нулю (відсутність зв'язку). Тому виникає необхідність в оцінці рівня суттєвості значення коефіцієнта кореляції особою, якій делеговано право приймати рішення (далі - ОПР) з питань обліку витрат.
Сформована в економіці практика оцінки впливу будь-яких чинників на результативний ознака дає нам право зробити висновок, що вплив, що не перевищує 5% в сумі впливу всіх факторів, що не може бути кваліфіковано як істотне. Інші значення, що перевищують 5%, вимагають оцінки ЛПР як суттєві або несуттєві. Таким чином, ОПР має встановити граничне значення коефіцієнта кореляції, яке буде використано як критерій суттєвості впливу факторів виробництва на непрямі витрати.
Припустимо, що ОПР встановило порогове значення 10%, тобто при значенні коефіцієнта кореляції, що дорівнює або менше 0, 1, вплив факторів виробництва на непрямі витрати визнається несуттєвим. Це є передумовою застосування в калькулюванні директ-костинг.
У нашому прикладі значення коефіцієнта кореляції всіх статей непрямих витрат з обсягом випуску продукції дорівнює 0, 01. Таким чином, при пороговому значенні коефіцієнта кореляції 0, 1 є всі підстави для калькулювання неповної виробничої собівартості.
Якщо все ж таки ОПР прийняло рішення про калькулюванні повної виробничої собівартості незалежно від ступеня зв'язку статей непрямих витрат з факторами виробництва (або при перевищенні значення коефіцієнта кореляції встановленого порогового значення), то постає питання про базу розподілу непрямих витрат. Практика показує, що облікові працівники часто вибирають базу розподілу не з економічних міркувань (ступінь впливу бази розподілу на результативний ознака, якою є непрямі витрати), а за принципом найменших труднощів в обліку. На нашу думку, базою розподілу повинен бути той фактор виробництва, який в максимальній мірі обумовлює непрямі витрати.
Розглянемо три можливі бази розподілу - оплата праці виробничих робітників, вартість сировини, всі прямі витрати (включаючи цехові). Результати обчислення коефіцієнтів кореляції наведені в табл.3.

Таблиця 3. Значення коефіцієнта кореляції для трьох баз розподілу непрямих витрат
-------------------------------------------------- --------------------
| Місяць | Непрямі витрати | Сировина | Оплата праці | Усі прямі затра-|
| | | | | Ти в цілому |
| | | | | |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| I | 3,297 | 8,000 | 6,159 | 15,334 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| II | 3,283 | 8,095 | 6,200 | 15,343 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| III | 3,490 | 9,071 | 6,616 | 16,955 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| IV | 3,026 | 9,139 | 6,645 | 17,067 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| V | 3,060 | 10,433 | 7,199 | 18,922 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| VI | 3,792 | 11,136 | 7,500 | 19,840 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| VII | 3,418 | 10,970 | 7,429 | 19,689 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| VIII | 3,062 | 10,557 | 7,253 | 19,021 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| IX | 3,000 | 9,501 | 6,801 | 17,601 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| X | 3,550 | 8,730 | 6,471 | 16,476 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| XI | 3,501 | 8,478 | 6,363 | 16,044 |
|---------|-----------------|----------|---------- ---|-----------------|
| XII | 3,202 | 10,555 | 7,251 | 19,074 |
|---------------------------|----------|---------- ---|-----------------|
| Коефіцієнт кореляції | 0,0138 | 0,0140 | 0,0052 |
-------------------------------------------------- --------------------
З табл.3 випливає, що коефіцієнт кореляції досягає свого максимального значення (0, 014) за такою базі розподілу, як оплата праці.
Таким чином, застосування в якості бази розподілу непрямих витрат витрат з оплати праці можна вважати в нашому прикладі оптимальним.
При застосуванні в математичній моделі собівартості в якості факторних ознак безпосередньо обсягів випуску продукції в натуральному вимірі необхідно дотримуватися певної обережності. Дійсно, абсолютно неочевидно, що фактори виробництва (виробничі ресурси) однаково впливають на випуск різних видів продукції. Якщо в галузях, що випускають відносно однорідну продукцію (борошномельна, виробництво збірного залізобетону, нафтопереробна), різним впливом факторів виробництва можна в певних умовах знехтувати, то, наприклад, у машинобудуванні це неприпустимо.
Видається доцільним здійснити попередню обробку зібраних статистичних даних про обсяги випуску видів (груп) продукції.
Необхідно ввести коригуючі коефіцієнти до обсягів випуску продукції для цілей нівелювання невідповідності в необхідних ресурсах для випуску різних видів (груп) продукції. На наш погляд, є два досить простих способи розрахунку даних коефіцієнтів. Перший спосіб грунтується на використанні нормативних або планових калькуляцій собівартості продукції. Якщо такі документи відсутні або недоступні, то можна використовувати середні ціни реалізації за видами (групами) продукції. Другий спосіб може застосовуватися, якщо є впевненість у відсутності істотного розкиду в рентабельності аналізованих видів (груп) продукції.
Важливе також питання про мультиколінеарності факторних ознак. Його рішення полягає в об'єднанні сильно корелюють (коефіцієнт кореляції не менше 0,8) між собою випусків видів продукції в одну групу (або навіть об'єднання груп).
При застосуванні запропонованого підходу до аналізу витрат необхідно мати на увазі, що кількість аналізованих видів (груп) продукції не може бути менше, ніж кількість взятих для аналізу звітних періодів мінус один.
На закінчення відзначимо, що результати застосування економетричних моделей для аналізу витрат виробництва та обігу можуть бути корисні як при наданні аудиторськими фірмами консалтингових послуг з управління витратами, так і в класичному аудиті. Як показує практика, нерідко при проведенні аудиторських перевірок доводиться мати справу з занедбаністю, а то й повною відсутністю належного калькулювання продукції (робіт, послуг). Тому для оцінки реальних фінансових результатів можна скористатися методами математичної статистики. Нагадаємо, що до затвердження Урядом Російської Федерації нового стандарту по застосуванню в аудиті аналітичних процедур діє правило (стандарт) аудиторської діяльності "Аналітичні процедури", схвалене Комісією з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації 22 січня 1998 (протокол N 2).

2. Завдання

Аналіз впливу на обсяг товарообігу факторів, пов'язаних з товарними фондами.
Показники
План
Звіт
Запаси товарів на початок року
14 000
14 895
Надходження товарів
15 782
16 943
У тому числі централізовані фонди
12 110
11 084
Децентралізовані закупівлі
5 894
6 340
Реалізація товарних запасів в товарообіг
30 018
31 128
Інше вибуття
1 100
1 215
У тому числі уцінка товарів застарілих фасонів і моделей
900
1 215
Інші втрати
200
-
Запаси товарів на кінець року
?
?
На підставі наведених даних потрібно:
а) визначити запаси товару на кінець року;
б) виміряти вплив на обсяг товарообігу зміни залишків товарів на початок і кінець звітного періоду, надходження та вибуття товарів
в) проаналізувати отримані результати і дати оцінку діяльності організації та визначити пропозиції щодо збільшення товарообігу.
Рішення:
1. Знайдемо планові і звітні показники товарів на кінець року Для цього до показників запасів товарів на початок року додамо надходження товарів і децентралізовані закупівлі віднімемо реалізацію товарних запасів в товарообіг, інше вибуття й інші втрати.
Планові запаси товарів на кінець року = 14.000 + 15.782 + 5.894 - 30.018 - 1.100 - 200 = 5.835
Звітні запаси товарів на кінець року = 14.895 + 16.943 + 6.340 - 31.128 - 1.215 = 5.835
2. Для вимірювання вплив на обсяг товарообігу зміни залишків товарів на початок і кінець звітного періоду, надходження та вибуття товарів порівняємо планові показники зі звітними даними. Результати представимо в таблиці:
Показники
План
Звіт
Зміна
Запаси товарів на початок року
14 000
14 895
+ 6,4
Надходження товарів
15 782
16 943
+ 7,4
У тому числі централізовані фонди
12 110
11 084
- 8,5
Децентралізовані закупівлі
5 894
6 340
+ 7,6
Реалізація товарних запасів в товарообіг
30 018
31 128
+ 3,7
Інше вибуття
1 100
1 215
+ 10,5
У тому числі уцінка товарів застарілих фасонів і моделей
900
1 215
+ 1,35
Інші втрати
200
-
- 100
Запаси товарів на кінець року
4 358
5835
+ 33,9
З наведеної таблиці можна зробити висновок про те, що при збільшенні запасів на початок року на 6,4% і збільшення суми надходження товарів на 7,4% реалізація товарних запасів збільшилася тільки на 3,7%, інше вибуття запасів збільшилася на 10,5 %. А сума товарних запасів на кінець року збільшилася 33,9%.
Висновок: немає прямої залежності між зміною величини товарообігу і залишками товарів на початок і кінець звітного періоду, надходження та вибуття товарів.
3. У цілому діяльність підприємства можна оцінити позитивно, оскільки підприємство виконало й перевиконало заплановані показники товарообігу, показники залишків товарів на початок і кінець звітного періоду, надходження та вибуття товарів.

Література

1. Аналіз виробничих витрат у борошномельної промисловості / Д.М. Андрєєв - "Фінансова газета. Регіональний випуск", N 42, 2006 р.
2. Управління ризиками (ріскологія) / В.П. Буянов, К.А. Кірсанов, Л.А. Михайлов - М.: Іспит, 2006.
3. Економіко-математичні методи і прикладні моделі: Учеб. посібник для вузів / В.В. Федосєєв, О.М. Гармаш, Д.М. Дайітбегов та ін; під ред.В. В. Федосєєва - М.: ЮНИТИ, 2006;
4. Аудит витрат: облік і аналіз непрямих витрат / Д.М. Андрєєв, "Аудиторські відомості", N 4, квітень 2007
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Контрольна робота
66.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз транспортних витрат
Аналіз витрат обігу
Аналіз витрат на виробництво 3
Аналіз матеріальних витрат
Аналіз витрат підприємства
Аналіз витрат на виробництво 2
Аналіз витрат на виробництво
Облік і аналіз витрат на виробництво
Аналіз доходів і витрат банку
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru