Аналіз використання робочого часу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ПЛАН:
1. Введення
2. Аналіз використання фонду робочого часу
3. Аналіз продуктивності праці
4. Висновок
5. Бібліографічний список

1. ВСТУП
Від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їх використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання устаткування, машин механізмів і як результат - об'єм виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.
Основними завданнями аналізу використання праці та заробітної плати в області продуктивності праці є:
Ø Вивчення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів трудовими ресурсами за кількісними та якісними параметрами;
Ø Встановлення рівня продуктивності праці по підприємству, цехам і робочих місць, зіставлення отриманих показників з показниками попередніх періодів і досягнутими на аналогічних підприємствах або в цехах;
Ø Оцінка екстенсивності, інтенсивності та ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві;
Ø Виявлення резервів більш повного і ефективного їх використання.
Джерелами інформації для аналізу служать план по праці, статистична звітність "Звіт з праці", дані табельного обліку і відділу кадрів.

2. Аналіз використання фонду робочого часу
Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період, а також за рівнем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Використання
трудових ресурсів підприємства
Показник
Звітний рік
Відхилення від плану
план
факт
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)
160
164
+4
Відпрацьовано днів 1 робітником за рік (Д)
225
215
-10
Відпрацьовано годин 1 робітникам за рік (Ч)
1755
1612,5
-142,5
Середня тривалість робочого дня (П), год
7,8
7,5
-0,3
Загальний фонд робочого часу (ФРВ), люд.-год
280 800
264 450
-16350
Фонд робочого часу (ФРВ) залежить від чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік і середньої тривалості робочого дня:
ФРВ = ЧР * Д * П
На аналізованому підприємстві фактичний фонд робочого часу менше планового на 16 350 год, у тому числі за рахунок зміни:
а) чисельності робітників
DФРВ ЧР = (ЧР Ф - ЧР ПЛ) * Д ПЛ * П ПЛ = (164-160) * 225 * 7,8 = +7020 год;
б) кількості відпрацьованих днів одним робочим
DФРВ Д = ЧР ф * (Д ф - Д ПЛ) * П ПЛ = 164 * (215-225) * 7,8 = -12 792 год;
в) тривалості робочого дня
DФРВ П = ЧР ф * Д ф * (П ф - П ПЛ) = 164 * 215 * (7,5 - 7,8) = -10578 ч.
Як видно з наведених даних, наявні трудові ресурси підприємство використовує недостатньо повно. У середньому одним робочим відпрацьовано по 215 днів замість 225, через що понадпланові цілоденні втрати робочого часу склали на одного робітника 10 днів, а на всіх - 1640 днів, або 12 792 год (1640 * 7,8). Істотні і внутрішньозмінні надпланові втрати робочого часу: за один день вони склали 0,3 год, а за всі відпрацьовані дні усіма робітниками - 10 578 ч. Загальні втрати робочого часу - 23 370 год (12 792 + 10 578), або 8,8 % (23 370 / 264 450).
Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу зіставляють дані фактичного і планового балансу робочого часу (табл. 2.2.).
Таблиця 2.2. Аналіз використання
фонду робочого часу, дні
Показник
На одного робітника
Відхилення від плану
план
факт
На 1 робочого
На всіх робочих
Календарне кількість днів
365
365
У тому числі:
Святкові і вихідні дні
101
101
Номінальний фонд робочого часу
264
264
Неявки на роботу
39
49
+10
+1640
У тому числі:
Щорічні відпустки
21
24
+3
+492
Відпустки по навчанню
1
2
+1
+164
Відпустки по вагітності та пологах
3
2
-1
-164
Додаткові відпустки з дозволу адміністрації
5
8
+3
+492
Хвороби
9
11,8
+2,8
+459
Прогули
-
1,2
+1,2
+197
Простої
-
4
+4
+656
Явочний фонд робочого часу
225
215
-10
-1640
Тривалість робочої зміни, год
8
7,8
-
-
Бюджет робочого часу, год
1800
1720
-80
-13120
Передсвяткові скорочені дні, год
20
20
-
-
Пільговий час підліткам, год
2
2,5
+0,5
+82
Перерви в роботі годуючих матерів
3
5
+2
+328
Внутрішньозмінні простої, год
20
80
+60
+9840
Корисний фонд робочого часу
1755
1612,5
-142,5
-23 370
Понаднормово відпрацьований час, год
-
8
+8
+1312
Непродуктивні витрати робочого часу, год
10
+10
+1640
Втрати можуть бути викликані різними об'єктивними і суб'єктивними обставинами, не передбаченими планом: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, захворюваннями робітників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність обладнання, машин, механізмів, через відсутність роботи, сировини, матеріалів, електроенергії, палива і т.д. Кожен вид втрат аналізується більш докладно, особливо ті, які залежать від підприємства. Зменшення втрат робочого часу з причин, залежних від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, який не вимагає додаткових капітальних вкладень і дозволяє швидко отримати віддачу.
У моєму прикладі велика частина втрат [(492 + 197 + 656) * 7,8 + 9840 = 20330 ч] викликана суб'єктивними факторами: додаткові відпустки з дозволу адміністрації, прогули, простої, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їх рівнозначно вивільненню 11 працівників (20 330:1755).
Істотними є на даному підприємстві і непродуктивні витрати праці, які складаються з витрат робочого часу в результаті виготовлення забракованої продукції та виправлення шлюбу, а також у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу. Вони складають 1640 годин.
Скорочення втрат робочого часу - один із резервів збільшення випуску продукції. Щоб підрахувати його, необхідно втрати робочого часу (ПРВ) з вини підприємства помножити на планову середньогодинну вироблення продукції:
DВП = ПРВ * ЧВ ПЛ = (20 330 + 1640) * 284,9 = 6259,2 тис. руб.
Після вивчення екстенсивності використання трудових ресурсів потрібно проаналізувати інтенсивність їх праці.

3. Аналіз продуктивності праці
Найважливішим показником ефективності використання праці є продуктивність праці.
Рівень продуктивності праці може бути виражений показником реалізованої продукції на одного працюючого і показником трудомісткості одиниці продукції. Про ефективність використання праці в галузях матеріального виробництва судять за такими показниками, як:
- Темп зростання продуктивності праці;
- Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці;
- Відносна економія живої праці (працівників у розрахунку на рік) у порівнянні з умовами базисного року;
- Відносна економія фонду оплати праці;
- Відношення темпів приросту продуктивності праці до приросту середньої заробітної плати;
Значення збільшення чисельності працюючих та їх продуктивності праці неоднаково. Перший фактор - кількісний, що характеризує екстенсивність використання праці; збільшення працюють мало позначається на показниках економічності виробництва - собівартості та інших, так як додаткові працівники означають і додаткові витрати на оплату праці. Другий фактор - якісний; на річну вироблення працюючого впливає використання робочого часу протягом року (екстенсивність праці), але в основному вона залежить від "чистої" продуктивності, яка характеризується середньогодинної виробленням одного робітника (інтенсивність праці). Якщо зростання продуктивності праці випереджає зростання середньої заробітної плати, то це означає пряме зниження собівартості виробництва продукції, а, отже, і підвищення його рентабельності.
На середній виробленні працівників виробничого персоналу позначається не тільки середня продуктивність робітників за аналізований період, але і питома вага чисельності робітників у загальній чисельності працюючих, тим вище рівень продуктивності праці всіх працюючих. У зв'язку з цим для оцінки виконання плану і динаміки продуктивності праці має важливе значення аналіз середньої вироблення робітника за період, день і годину.
При побудові рядів динаміки продуктивності праці переважно використовувати показник середньоденної або середньогодинної вироблення на одного робітника, щоб усунути вплив різної тривалості робочих днів, місяців, кварталів, років.
Між найбільш узагальнюючим показником - річним виробітком одного працюючого і таким приватним показником, як годинниковий виробіток одного робітника, лежить область впливу ряду факторів, які характеризують екстенсивність праці. До них відносяться: кількість відпрацьованих днів в році, середня продовження робочого дня, структура виробничого персоналу.
Інтенсивність праці та його продуктивну силу характеризують кількість праці, витраченої у одиницю часу, кваліфікація працівника, прогресивність техніки і технології, організаційний рівень виробництва та ін Всі ці фактори визначають годинну вироблення робітника.
При аналізі зіставляються темпи приросту продуктивності праці і середньої повної заробітної плати - фактично досягнуті, планові і попередніх періодів. При порівняннях фактично досягнутих темпів з плановими слід враховувати, що в плані, як правило, вже закладено певну випередження. Коефіцієнт випередження продуктивності праці над зростанням середньої заробітної плати розраховується діленням індексу приросту продуктивності праці на індекс приросту середньої заробітної плати.
Для оцінки рівня інтенсивності використання трудових ресурсів застосовується система узагальнюючих, приватних та допоміжних показників продуктивності праці.
До узагальнюючих показників відносяться середньорічна, середньоденна і середньогодинна вироблення продукції одним робочим, а також середньорічне вироблення продукції на одного працюючого у вартісному вираженні.
Приватні показники - це витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні за один людино-день або людино-годину.
Допоміжні показники характеризують витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.
Найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічна вироблення продукції 1 працюючим. Величина його залежить не тільки від вироблення робочих, а й від питомої ваги останніх в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості відпрацьованих ними днів і тривалості робочого дня (рис. 3.1.).
Середньорічне виробництво одного працівника (ГВ ППП)
Питома вага робітників у загальній
чисельності персоналу (Уд)
Середньорічне виробництво
одного робочого (ГВ)
Кількість відпрацьованих днів
одним робочим за рік (Д)
Середньоденна вироблення
одного робочого (ДВ)
Середньогодинна вироблення
одного робітника (ЧВ)
Середня тривалість
робочого дня, год (П)
Техніка,
технологія і
організація
виробництва
Рівень
автоматизації
і механізації
виробництва
Рівень
кваліфікації
робочих
Трудовий
стаж і
вік
робочих
Мотивація
праці
і т.д.


Рис. 3.1. Структурно-логічна модель
Факторного аналізу продуктивності праці
Середньорічну вироблення продукції одним працівником можна представити у вигляді добутку наступних факторів:
ГВ ППП = Уд * Д * П * ЧВ
Розрахунок впливу даних факторів виробляється одним із способів детермінованого факторного аналізу. На підставі даних табл. 3.3. видно, що середньорічна вироблення одного працівника, зайнятого в основному виробництві, збільшилася на 18 тис. руб., або на 4,5%, у тому числі за рахунок зміни:
а) питомої ваги робітників у загальній чисельності персоналу підприємства
DГВ УД = DУд * Д ПЛ * П ПЛ * ЧВ ПЛ = (+0,02) * 225 * 7,8 * 284,9 = +10000 руб.
б) кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік
DГВ Д = Уд ф * DД * П ПЛ * ЧВ ПЛ = 0,82 * 215 * (-0,3) * 284,9 = -18,2 тис.р.
в) тривалості робочого дня
DГВ П = Уд ф * Д ф * DП * ЧВ ПЛ = 0,82 * 215 * (-0,3) * 284,9 = -15,1 тис.р.
г) середньогодинної вироблення робочих
DГВ ЧВ = Уд ф * Д ф * П ф * DЧВ = 0,82 * 215 * 7,5 * 31,23 = +41,3 тис.р.
Таблиця 3.3. Вихідні дані для факторного аналізу продуктивності праці
Показник
план
факт
відхилення
Середньорічна чисельність ППП
200
200
-
У тому числі робочих
160
164
+4
Уд. Вага робітників у загальній чисельності робітників
0,8
0,82
+0,02
Відпрацьовано днів одним робочим за рік
225
215
-10
Відпрацьовано годин усіма робітниками, год
280 800
264 450
-16350
Середня тривалість робочого дня, год
7,8
7,5
-0,3
Виробництво продукції в планових цінах
80 000
83 600
+3600
Середньорічне виробництво одного працівника, тис. руб.
400
418
+18
Вироблення робітника:
Середньорічна, тис. руб.
500
509,8
+9,8
Середньоденна, тис. руб.
2222,2
2371
+148,8
Середньогодинна, тис. руб.
284,9
316,13
+31,23
Аналогічним чином аналізується зміна середньорічний вироблення робочого, яка залежить від кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік, середньої тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку:
ГВ `= Д * П * ЧВ
DГВ = DД * П ПЛ * ЧВ ПЛ = -10 * 7,8 * 284,9 = -22,2 тис. руб.
DГВ `п = Д ф * DП * ЧВ ПЛ = 215 * (-0,3) * 284,9 = -18,4 тис. руб.
DГВ `ЧВ = Д ф * П ф * DЧВ = 215 * 7,5 * 31,23 = +50,4 тис. руб.
________________________
РАЗОМ + 9,8 тис. руб.
Особливо ретельно аналізується зміна середньогодинної вироблення як одного з основних показників продуктивності праці і чинника, що визначає рівень середньоденний і середньорічний вироблення робочих. Величина цього показника залежить від багатьох факторів: ступеня механізації виробничих процесів, кваліфікації робітників, їх трудового стажу і віку, організації праці та її мотивації, техніки і технології виробництва, економічних умов господарювання ін
Велику роль у вивченні впливу факторів на рівень середньогодинної вироблення грають прийоми кореляційно-регресійного аналізу. У багатофакторну кореляційну модель середньогодинної вироблення можна включити такі чинники: фондоозброєність або енергоозброєність праці; середній тарифний розряд робітників, середній термін служби устаткування; частка прогресивного обладнання в загальній його вартості і т.д. Коефіцієнти рівняння множинної регресії-покажуть, на скільки рублів зміняться середньогодинна вироблення при зміні кожного факторного показника на одиницю в абсолютному вираженні.
Зміна рівня середньогодинної вироблення за рахунок певного фактора (DЧВ х i) можна розрахувати і за такою формулою:
DЧВ х i =------------ * 100,
де DФРВ xi - відсоток відносного скорочення фонду робочого часу за рахунок проведення певного заходу.
Наприклад, за рахунок застосування комп'ютерних технологій розкрою тканини витрати праці на виробництво продукції скоротилися на 15 000 год, або на 5,34%. У зв'язку з цим рівень середньогодинного виробітку підвищився на 5,64%, або на 16,07 руб. (284,9 * 0,0564).
DЧВ х i =--------- * 100 = 5,64%
Непродуктивні витрати праці через брак у роботі склали 1640 г. За рахунок цього рівень середньогодинної вироблення знизився на 0,6%, або на 1,71 руб.
Модернізація діючого обладнання дозволила скоротити витрати праці на 5670 люд.-год, або на 2,02% через що рівень середньогодинної вироблення підвищився на 2,06%, або на 5,87 руб.
Для того щоб дізнатися, як за допомогою цих чинників змінилася середньорічна вироблення робочих, необхідно отримані прирости середньогодинної вироблення помножити на фактичну кількість відпрацьованих людино-годин одним робітником:
DГВ `xi = DЧВ xi * Д ф * П ф
Для визначення впливу даних факторів на середньорічну вироблення працівника потрібно отримані прирости середньорічний вироблення робочих помножити на фактичну питому вагу робітників у загальній чисельності виробничо-промислового персоналу:
DГВ xi = DГВ `xi * Уд ф
Щоб розрахувати вплив цих факторів на зміну обсягу випуску продукції, приріст середньорічний вироблення працівника за рахунок i-го фактора слід помножити на фактичну середньоспискову чисельність ППП:
DВП xi = DГВ xi * ППП ф,
або зміна середньогодинного виробітку за рахунок i-го фактора помножити на фактичну величину тривалості робочого дня, кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік, питомої ваги робітників у загальній чисельності працівників і середньоспискової чисельності працівників підприємства:
DВП xi = DЧВ xi * Д ф * П ф * Уд ф * ППП ф
Таблиця 3.4. Результати факторного аналізу
Фактор
DЧВ х i
DГВ `xi
DГВ ППП
DВП xi
1. Чисельність персоналу
-
2. Середньорічне виробництво 1 працівника
+3600
РАЗОМ
+3600
2.1. Питома вага робітників
+10,
+2000
2.2. Кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік
-22,2
-18,2
-3640
2.3. Тривалість робочого дня
-18,4
-15,1
-3020
2.4. Зміна середньогодинної вироблення робочих
+50,4
+41,3
+8260
РАЗОМ
+9,8
+18
+3600
2.4.1. Зміна технології
+16,07
+25,9
+21,2
+4240
2.4.2. Зміна структури продукції
+11
+17,7
+14,5
+2900
2.4.3. Непродуктивні витрати праці
-1,71
-2,7
-2,2
-440
2.4.4. Модернізація обладнання
+5,87
+9,5
+7,8
+1560
РАЗОМ
+31,23
+50,4
+41,3
+8260
З таблиці 3.4. видно, які чинники мали позитивне, а які негативний вплив на зміну показників продуктивності праці і випуск продукції. На аналізованому підприємстві великі невикористані можливості зростання рівня даних показників пов'язані з цілоденні, внутрішньозмінних і непродуктивними втратами робочого часу, що потрібно враховувати при плануванні та організації виробництва в майбутньому.
Найважливішою умовою підвищення ефективності виробництва є більш швидке зростання продуктивності праці в порівнянні із зростанням середньої заробітної плати. Таке співвідношення в темпах забезпечує економію собівартості продукції по елементу заробітної плати.

4. ВИСНОВОК
На закінчення аналізу необхідно розробити конкретні заходи щодо забезпечення зростання продуктивності праці та визначити резерви підвищення середньогодинної, середньоденний і середньорічний вироблення робочих.
Резерви збільшення середньогодинної вироблення визначаються наступним чином:
РЧВ = ЧВ По-ЧВ ф =------------------ - -------,
де РЧВ - резерв збільшення середньогодинної вироблення; ЧВ В і ЧВ ф - відповідно можливий і фактичний рівень середньогодинної вироблення; РПВ - резерв збільшення обсягу випуску продукції за рахунок впровадження заходів НТП; ФРВ ф - фактичні витрати робочого часу на випуск фактичного обсягу продукції; Р ¯ ФРВ - резерв скорочення робочого часу за рахунок механізації і автоматизації виробничих процесів, поліпшення організації праці, підвищення рівня кваліфікації працівників та ін; ФРВ Д - додаткові затрати праці, пов'язані із зростанням випуску продукції, які визначаються по кожному джерелу резервів збільшення виробництва продукції з урахуванням додаткового обсягу робіт, необхідного для освоєння цього резерву, і норм виробітку.
Резерв відносного приросту продуктивності праці за рахунок проведення певного заходу (РЧВ xi) можна розрахувати за наступною формулою:
РЧВ xi =----------- * 100,
де Р ¯ ФРВ xi - відсоток відносного скорочення фонду робочого часу за рахунок проведення певного заходу.
Помноживши резерв зростання середньогодинної вироблення на планову тривалість робочого дня, отримаємо резерв зростання середньоденної виробітку. Якщо ж цей резерв помножимо на запланований фонд робочого часу одного робітника, то дізнаємося резерв зростання середньорічного виробітку робітників.
Для визначення резерву збільшення випуску продукції необхідно виявлений резерв зростання середньогодинної вироблення помножити на запланований фонд робочого часу всіх робітників:
РВП = РЧВ * ФРВ У
У процесі аналізу слід також встановити відповідність між темпами росту середньої заробітної плати і продуктивністю праці. Як вже зазначалося, для розширеного відтворення, отримання необхідного прибутку і рентабельності потрібно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання оплати. Якщо цей принцип не дотримується, то відбувається перевитрата фонду зарплати, підвищення собівартості продукції і як наслідок зменшення суми прибутку.

5. Бібліографічний список
1. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства. М.: Инфра-М, 2001
2. Шеремет А. Д., Баканов М. І. Теорія економічного аналізу. М.: Фінанси і Статистика, 1997
3. Негашев Є. В. Аналіз фінансів підприємства в умовах ринку. М.: Вища школа, 1997
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова
116.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз використання фонду робочого часу 2
Аналіз використання робочого часу менеджера
Аналіз використання фонду робочого часу
Аналіз використання робочого часу та нарахування заробітної плати
Використання робочого часу
Поняття і види робочого часу Режими робочого часу
Ефективність використання робочого часу на підприємстві робочими На прикладі ВАТ БРТ
Склад і рух робочої сили та ефективності використання робочого часу Техніко-економічний
Розрахунок сезонності обсягу продукції Показники використання робочого часу перспективна чисельність
© Усі права захищені
написати до нас