Адміністративне примус 2 адміністративних правопорушень

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст

Введення

1. Адміністративне примус

1.1 Поняття адміністративного примусу

1.2 Особливості адміністративного примусу

2. Заходи адміністративного примусу

2.1 Поняття заходів адміністративного примусу

2.2 Ознаки заходів адміністративного примусу

Висновок

Список літератури

Введення

Адміністративні правопорушення пов'язані з функціонуванням багатьох сотень тисяч людей - громадян, фізичних та юридичних осіб, безпосередньо зачіпають їхні життєві інтереси і потреби, оскільки проникають в усі сфери і галузі життя, управління

В даний час, коли наша держава знаходиться на шляху глобальних перетворень у сфері системи державного управління та адміністративного реформування, все більшої значущості набуває питання правильного і доцільного застосування адміністративно-примусових заходів, так як вони безпосередньо пов'язані із залученням фізичних і юридичних осіб до адміністративної відповідальності, пов'язані з обмеженням прав і свобод людини і часом не мають строго встановленої процесуальної форми застосування.

Метою даного дослідження є аналіз особливостей адміністративного примусу.

Об'єктом дослідження є сутність адміністративного примусу.

Предметом дослідження заходи та особливості адміністративного примусу.

У відповідності з поставленою метою необхідно вирішити ряд завдань, основні з яких наступні:

вивчення поняття адміністративного примусу;

аналіз заходів адміністративного примусу.

Теоретичну основу дослідження склали праці сучасних російських і зарубіжних авторів.

Робота суворо структурована і складається з вступу, двох розділів, висновків та списку літератури.

1. Адміністративне примус

1.1 Поняття адміністративного примусу

Адміністративних правопорушень - один з видів державно-правового примусу. Тому йому присуши всі ознаки останнього (це правозастосовна діяльність; вона встановлюється державою, застосування примусових заходів відповідними органами і посадовими мінами є результатом здійснення ними державно-владних повноважень: покликана забезпечити захист правопорядку; реалізується в рамках охоронних правовідносин та ін.) Разом з тим адміністративний примус має властиві йому особливості 1.

Адміністративне примус має своїм призначенням охорону управлінських відносин адміністративно-примусовими засобами, тобто виконує каральну функцію.

Одночасно з метою охорони права адміністративно-примусові заходи виконують і функції іншого роду - попередження і припинення правопорушень. У самому широкому сенсі адміністративний примус покликане забезпечувати виконання правил поведінки, виражених в адміністративно-правових нормах.

Заходи адміністративного примусу застосовуються з метою забезпечення дотримання не всіх адміністративно-правових норм, а тільки тих. які формулюють загальнообов'язкові правила поведінки у сфері державного управління, що не мають відомчих меж (наприклад, правила безпеки дорожнього руху, санітарні правила, правила пожежної безпеки, природоохоронні правила та ін.)

Адміністративне примус застосовується, як правило, у позасудовому порядку безпосередньо органами державного управління (посадовими особами). У спеціально передбачених законом випадках окремі адміністративно-примусові заходи застосовуються судами, суддями.

Адміністративно-примусові заходи застосовуються не усіма без винятку виконавчими органами (посадовими особами), а лише тими, які наділені спеціальними повноваженнями по здійсненню адміністративної влади, уповноваженими на виконання правоохоронних функцій органами внутрішніх справ (міліцією), контрольно-наглядовими органами, спеціальними інспекціями і т . д.

Адміністративному примусу (дії) піддаються не лише окремі особи, а й організації (призупинення роботи, вилучення незаконно отриманого, штраф і ін)

Заходи адміністративного примусу застосовуються до третіх осіб, тобто до тих, хто не знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні (віданні) у повноважних виконавчих органів (посадових осіб).

Адміністративне примус охороняє не тільки адміністративно-правові норми, а й норми цивільного, трудового, земельного, екологічного, митного, податкового права, реалізація яких покладено на органи виконавчої влади.

Адміністративних правопорушень здійснюється в рамках адміністративно-процесуальних норм. Слід відзначити ще одну принципову особливість адміністративного примусу. Якщо всі інші види державного примусу рівнозначні за своїм змістом відповідного виду юридичної відповідальності (кримінальна примус - кримінальної відповідальності, дисциплінарне примус - дисциплінарної відповідальності і т.д.), то поняття адміністративний примус і адміністративна відповідальність не рівнозначні 1.

Адміністративне примус за своїм змістом (цілям застосування, фактичним підставах застосування, правових наслідків застосування і т.д.) ширше адміністративної відповідальності.

1.2 Особливості адміністративного примусу

Зовнішні форми прояву адміністративного примусу досить різні. Як приклад можна навести особисті обмеження, що виражаються в адміністративному арешт в результаті хуліганства; організаційні обмеження, прикладом яких служить закриття підприємств громадського харчування в результаті порушення санітарних норм або ж майнові обмеження, прикладами яких служать штраф або конфіскація.

Особливістю заходів адміністративного примусу є той факт, що метою є примус до вчинення або утримання від певних дій, тобто об'єктом примусу є не особистість, а її поведінка.

Наступною особливістю дослідники виділяють той факт, що подібний примус може бувальщина застосовано виключно уповноваженими посадовими особами, коло яких суворо обмежений

Специфічність управлінської діяльності зумовлює необхідність швидкої і динамічної реакції на правопорушення, що завдають шкоди суспільству. Порушення правопорядку мають бути припинені негайно, бо вони зачіпають інтереси всього суспільства, нерідко погрожують особистої і майнової безпеки громадян 1.

У зв'язку з цим очевидною стає особливість адміністративного примусу, яке має полягати в негайному його застосуванні з метою попередити, припинити протиправне посягання, невідкладному проходженні за досконалим правопорушенням. Саме в цьому і полягає ефект адміністративного примусу.

Адміністративне примус характеризує позасудовий порядок його застосування відповідними органами виконавчої влади, посадовими особами в процесі реалізації своєї компетенції без звернення до суду.

Адміністративних правопорушень здійснюється у рамках особливих охоронних адміністративно-правових відносин, що складаються в сфері державного управління і охоплюють права і обов'язки компетентних органів та осіб, до яких воно застосовується. Застосування заходів адміністративного примусу в діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб обмежується сферою захисту переважно загальнообов'язкових правил поведінки, що не мають відомчих меж, наприклад правил пожежної безпеки, правил ліцензійно-дозвільної системи, природоохоронних правил і т.д.

Адміністративне примус характеризує і та обставина, що компетентний державний орган і особи, до яких воно застосовується, не пов'язані відносинами службової підпорядкованості, що відрізняє його від дисциплінарного примусу.

Процесуальний порядок його застосування відрізняється оперативністю, відносною простотою і економічністю.

Одним з найважливіших ознак адміністративного примусу є специфічна юридична природа підстав його застосування. Підставою застосування адміністративного примусу є: по-перше, вчинення адміністративного правопорушення, по-друге, настання особливих умов, передбачених правовою нормою, наприклад епідемій, епізоотій, стихійних лих, катастроф техногенного характеру та інших надзвичайних обставин, при яких заходи адміністративного примусу використовуються при відсутності правопорушення та вини людини з метою попередження виникнення тих чи інших небезпечних наслідків, їх локалізації. Необхідно підкреслити корінна відмінність підстав адміністративного примусу від підстав інших видів державного примусу, зокрема кримінального покарання, за який може виступати лише вчинення злочину.

2. Заходи адміністративного примусу

2.1 Поняття заходів адміністративного примусу

Важливість заходів адміністративного примусу важко переоцінити, за допомогою їх застосування щорічно виявляються і піддаються адміністративної відповідальності мільйони правопорушників, попереджається і присікається скоєння десятків мільйонів правопорушень і злочинів, забороняється експлуатація машин, механізмів, будівель, споруд, надання послуг, розповсюдження товарів, які мають суспільну небезпеку і т . д.

Аналіз теорії, нормативних джерел і правозастосовчої практики говорить про те, що адміністративний примус є однією з найважливіших частин державного примусу, виявляє вплив на стан правопорядку в країні.

Адміністративних правопорушень є, перш за все, методом державного управління, який полягає в застосуванні суб'єктами функціональної влади встановлених нормами адміністративного та адміністративно-процесуального права примусових заходів впливу, спрямованих на забезпечення неухильного виконання юридичних обов'язків особами у зв'язку з вчиненням ними протиправних дій або при виникненні обставин, загрожують безпеці особистості або громадської безпеки 1.

Адміністративне примус являє собою сукупність адміністративно-правових заходів, які застосовуються у відношенні фізичних осіб та колективних утворень. У науково-правовій літературі не раз зверталася увага на різний зміст понять "адміністративний примус" і "заходи адміністративного примусу". На думку А.С. Князькова, ці два поняття співвідносяться як зміст і форма. Зовнішнє утримання адміністративного примусу і є та чи інша адміністративно-примусова міра 1. Адміністративне примус виявляється в застосуванні конкретних заходів, які є його формою 2.

Тобто формою вираження адміністративного примусу як методу державного управління є конкретні заходи адміністративного примусу, за допомогою яких він реалізується. У залежності від того, яких цілей хоче досягти суб'єкт, уповноважений застосовувати адміністративний примус, він обирає ту чи іншу міру адміністративного примусу. Внутрішня неоднорідність адміністративного примусу характеризується наявністю в його складі різних за своєю правовою природою, підставами та порядку застосування способів впливу на керованого.

Науково-теоретичне вивчення розвитку та застосування заходів адміністративного примусу у вітчизняній правовій науці кінця XIX століття відрізнялося від сучасної адміністративно-правової науки передусім об'єктом дослідження. Головною причиною того можна вважати відсутність на рубежі XIX - XX століть відмінності між злочином і адміністративним проступком. І, як наслідок, об'єднання в якості одного об'єкта дослідження суспільних відносин, які в сучасному світі регулюються різними галузями права - адміністративним, кримінальним, кримінально-процесуальним, кримінально-виконавчим.

Багато російські дореволюційні вчені торкалися у своїх працях тему адміністративного примусу 3. Однак саме визначення адміністративного примусу було дано лише на початку ХХ століття А.І. Єлістратова, який розумів його як "можливість для адміністрації вдаватися до примусових заходів за власним рішенням, без попереднього судового постанови, що встановлює закономірність даної вимоги" 1.

Заходами адміністративного примусу І.Т. Тарасов та інші вчені-поліцеісти називали всі дії поліції щодо попередження, припинення і розкриття злочинів та адміністративних правопорушень: особисте затримання, арешти, секвестри, конфіскації, заборони, обшуки, виїмки огляду і пр. 2.

В даний час вчені визначають адміністративно-примусові заходи як "засоби примусового характеру, використовуючи які виконавчі органи (посадові особи) забезпечують необхідне впорядкує вплив на регульовані суспільні відносини" 3.

А.В. Коркін розуміє під заходами адміністративного примусу "конкретні види впливу на фізичних і юридичних осіб, виражені в психічних, матеріальних, організаційних і фізичних обмеженнях, які застосовуються спеціально уповноваженими на те суб'єктами як у зв'язку з правопорушенням (злочином), так і при його відсутності для охорони громадського порядку "4.

Примусовість як визначальна риса даних заходів проявляється в можливості пануючого суб'єкта - органу виконавчої влади за допомогою психологічного або фізичного впливу забезпечити, крім волі суб'єкта, виконання ним певних дій або утримання від них, обмежуючи у визначеній законом міру його права і свободи. У процесі застосування заходів адміністративного примусу органи виконавчої влади реалізують приписи держави, сформульовані в нормах адміністративного права, з метою забезпечення належного стану правопорядку.

Адміністративно-примусові заходи є різновидом заходів державного примусу нарівні із заходами кримінального, цивільно-правового та дисциплінарного примусу. При цьому не всі заходи, які застосовуються в адміністративному порядку, можуть бути названі примусовими. Велика кількість адміністративних заходів, що застосовуються у сфері реалізації органами виконавчої влади своїх повноважень, не є примусовими за своєю природою, а являють собою діяльність, спрямовану на забезпечення виконання загальноправових обов'язків (заборон) підвладним суб'єктом.

Як справедливо зазначає А.І. Каплунов, "норми права (заборони та обов'язки) з обов'язкових трансформуються у примусові завдяки способу, що забезпечує їх реалізацію в поведінці зобов'язаних суб'єктів" 1. Тобто сама по собі правовий обов'язок, адресована невизначеному колу осіб, має лише непрямої зв'язком з примусовими заходами - підкріплена можливістю державного примусу і орієнтована, насамперед, на можливість і перевагу добровільного її виконання суб'єктом правовідносин.

Прикладом може послужити закріплене ч.2 ст.50 Закону "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення" (в редакції від 30 грудня 2006 року) право посадових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, давати громадянам і юридичним особам обов'язкові приписи про усунення виявлених порушень санітарних правил та кореспондуючий даному праву обов'язок фізичних та юридичних осіб виконати дані приписи. У даному випадку обов'язок громадян, індивідуальних підприємців та юридичних осіб здійснювати свою діяльність відповідно до існуючих санітарних правил випливає з права даних суб'єктів на здійснення певного виду діяльності. Виданий органом виконавчої влади в ході здійснення ним його прямої функції - контрольно-наглядової діяльності - припис привести свою діяльність у відповідність з існуючими правилами і нормативами не применшує права і свободи підвладного суб'єкта і, отже, не є примусовою заходом. У разі виявлення в діяльності юридичної особи або індивідуального підприємця загрози життю і здоров'ю людей, нанесення істотної шкоди навколишньому середовищу до даного суб'єкту може бути застосована примусова захід у вигляді тимчасової заборони діяльності.

2.2 Ознаки заходів адміністративного примусу

Варто також зауважити, що не всі примусові заходи, встановлені нормами адміністративного права, можуть вважатися заходами адміністративного примусу. Адміністративне законодавство також закріплює дисциплінарно-правові та суспільно-правові заходи примусу 1.

В якості ознак заходів адміністративного примусу можуть бути названі:

1. Заходи адміністративного примусу в своїй сукупності становлять собою форму, зовнішнє вираження адміністративного примусу як методу державного управління, і в той же час кожна міра окремо є способом впливу, який пануючий суб'єкт обирає для реалізації цілей адміністративного примусу при виникненні обставин, передбачених нормою права. Застосування адміністративного примусу щоразу виявляється у застосуванні конкретної міри, вибраної з усього розмаїття заходів адміністративного примусу.

2. Мета застосування заходів адміністративного примусу. Застосування заходів адміністративного примусу завжди обумовлено наявністю у пануючого суб'єкта мети забезпечення правопорядку і громадської безпеки, належного виконання фізичними особами та колективними утвореннями їх обов'язків, закріплених правовими нормами. У залежності від видової приналежності заходи адміністративного примусу можуть мати основною метою попередження правопорушень, припинення протиправних дій, забезпечення належного здійснення адміністративного процесу, покарання правопорушника в адміністративному порядку.

3. Правові засади застосування. Види заходів адміністративного примусу, підстави і порядок їх застосування регулюються в основному адміністративно-правовими нормами. Притому норми, які регламентують адміністративно-примусові заходи, можуть міститися в нормативних актах Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації, у законах і підзаконних актах. Також норми, що закріплюють окремі заходи адміністративного примусу, містяться, наприклад, у частині першій Податкового кодексу РФ, в Митному кодексі РФ, у Цивільному кодексі РФ, що, звичайно, не сприяє спрощенню і підвищенню ефективності діяльності правопріменітелей. У зв'язку з цим в юридичній літературі неодноразово ставилося питання про необхідність кодифікації законодавства, що регулює адміністративний примус 1.

4. Підстави застосування. Заходи адміністративного примусу служать засобом реагування уповноваженого суб'єкта на вчинене правопорушення і, в той же час, вони можуть застосовуватися у випадках необхідності забезпечення громадської безпеки, тобто до осіб, не здійснювали правопорушення.

5. Суб'єкт, уповноважений застосовувати. У літературі не раз вказувалося на "множинність" органів і посадових осіб, уповноважених застосовувати заходи адміністративного примусу 2, до яких належать органи управління і діють від імені органів, організацій та установ посадові особи. Тим часом застосовувати заходи адміністративного примусу має право не всі органи (посадові особи) виконавчої влади, а лише уповноважені на те законом. Такі заходи адміністративного примусу, як адміністративні покарання, застосовують також судді районних судів, судді арбітражних судів і мирові судді. Однак відповідно до правової природою заходів адміністративного примусу основною формою їх реалізації залишається все ж безпосереднє застосування уповноваженими органами виконавчої влади і посадовими особами. Суди ж володіють лише правом накладення найбільш суворих адміністративних покарань за вчинення адміністративних правопорушень.

6. Відносна простота процесуального оформлення більшості адміністративно-примусових заходів (у порівнянні з кримінально-процесуальним примусом). При цьому суть заходів адміністративного примусу не зводиться до позасудового (адміністративному) порядку їх застосування, "скоріше, навпаки, природа адміністративних заходів визначила їх застосування в адміністративному порядку" 1.

7. Об'єкт примусового впливу. Заходи адміністративного примусу застосовуються до фізичних осіб та колективним утворенням в рамках позаслужбовий підпорядкування, що відрізняє їх від заходів дисциплінарного примусу.

Висновок

Адміністративних правопорушень є функцією правоохоронних, як правило, органів, що входять у загальну систему органів виконавчої влади. Наприклад, це всі органи, наділені адміністративно-наглядової компетенцією, органи внутрішніх справ і т.п.

Адміністративний примус, використовуване у необхідних випадках, є проявом адміністративної влади, під якою пропонується розуміти кошти, використовувані в процесі реалізації виконавчої влади, тобто фактично юридично владні повноваження суб'єктів державно-управлінської діяльності. Однак треба враховувати при цьому раніше зазначені обмеження (не всі суб'єкти, не всі норми і т.п.). Тому обсяг односторонніх юридично-владних повноважень таких суб'єктів, зрозуміло, ширше, ніж обсяг їх же повноважень щодо застосування заходів адміністративного примусу.

Міра адміністративного примусу - встановлений нормами адміністративного та адміністративно-процесуального права спосіб (засіб) цілеспрямованого впливу уповноважених органів (посадових осіб) виконавчої влади і суду на фізичних і юридичних осіб у рамках позаслужбовий підпорядкування, вживаний з метою попередження і припинення правопорушень, забезпечення належного здійснення адміністративного процесу, покарання правопорушників, а також при виникненні інших обставин, які загрожують безпеці особистості та громадської безпеки.

Арсенал такого роду примусових заходів досить широкий. При цьому вони використовуються не тільки з метою забезпечення виконання норм, що встановлюються адміністративним правом. Вони є засобом охорони норм багатьох інших галузей права (наприклад, фінансового, трудового тощо).

Список літератури

  1. Альохін А.П., Кармолицкий А.А. Адміністративне право Росії. М., 2004.

  2. Андріївський І.Є. Поліцейське право: 2-е вид. Т.1. Санкт-Петербург, 1874.

  3. Бахрах Д.Н., Россинський Б.В., Старилов Ю.М. Адміністративне право. М.: Норма, 2005.

  4. Белявський М.М. Поліцейське право (Адміністративне право) .3-е вид. Петроград, 1915.

  5. Гессен В.М. Популярні лекції для самоосвіти. Адміністративне право. Санкт-Петербург, 1903

  6. Гессен В.М. Лекції по поліцейському праву. Санкт-Петербург, 1907-1908.

  7. Єлістратов А.І. Основні початку адміністративного права.М., 1917

  8. Іванівський В.В. Підручник адміністративного права. Казань, 1908.

  9. Каплунов А.І. Про поняття адміністративного примусу як галузевого виду державного примусу / / Правознавство. 2004. № 3. С.118.

  10. Каплунов А.І. Адміністративний примус, що застосовується органами внутрішніх справ (системно-правовий аналіз): дис. докт. юрид. наук. М., 2005.

  11. Клюшніченко А.П. Заходи адміністративного примусу, які застосовуються міліцією. (Особенності. Класифікація. Сістемовираженіе.) Київ: Київська ВШ МВС СРСР, 1979

  12. Князьків А.С. Застосування і вогнепальної зброї міліцією як захід адміністративно-правового припинення: дис. канд. юрид. наук. Томськ, 1998. С.27.

  13. Кононов П.І. Законодавство про адміністративний примус: проблеми кодифікації / / Журнал російського права. 1998. № 8

  14. Коркін А.В. Інститут адміністративно-правового примусу: заходи, які застосовуються співробітниками міліції: дис. канд. юрид. наук. Челябінськ. 2004.

  15. Леженін А.В. Адміністративно-запобіжні заходи правового примусу: дис. канд. юрид. наук. Воронеж, 2004

  16. Макарейко Н.В, Нікіфоров М.В, Скляров І.А. Адміністративний примус в Росії. Н. Новгород, 2002.

  17. Тарасов І.Т. Нарис науки поліцейського права. М.: Версія С.П. Яковлєва, 1897.

1 Макарейко Н.В, Нікіфоров М.В, Скляров І. А. Адміністративний примус в Росії. Н. Новгород, 2002, С. 55

1 Леженін А. В. Адміністративно-попереджувальні заходи правового примусу: дис. ... канд. юрид. наук. Воронеж, 2004, С. 66

1 Леженін А. В. Адміністративно-попереджувальні заходи правового примусу: дис. ... канд. юрид. наук. Воронеж, 2004, С. 69

1 Каплунов А.І. Про поняття адміністративного примусу як галузевого виду державного примусу / / Правознавство. 2004. № 3. С. 118.

1 Князьков А.С. Застосування і вогнепальної зброї міліцією як захід адміністративно-правового припинення: дис. ... канд. юрид. наук. Томськ, 1998. С. 27.

2 Коркін А.В. Інститут адміністративно-правового примусу: заходи, які застосовуються співробітниками міліції: дис. ... канд. юрид. наук. Челябінськ. 2004.

3 Див напр.: Андріївський І.Є. Поліцейське право: 2-е вид. Т. 1. Санкт-Петербург, 1874. С. 17-19; Іванівський В.В. Підручник адміністративного права. Казань, 1908. С. 146; Белявський М.М. Поліцейське право (Адміністративне право). 3-тє вид. Петроград, 1915. С. 36; Гессен В.М. Популярні лекції для самоосвіти. Адміністративне право. Санкт-Петербург, 1903. С. 28-32.

1 Єлістратов А.І. Основні початку адміністративного права. М., 1917. С. 167.

2 Тарасов І.Т. Нарис науки поліцейського права. М.: Версія С.П. Яковлєва, 1897. С. 67-68; Іванівський В.В. Указ. соч. С. 143-152; Гессен В.М. Лекції по поліцейському праву. Санкт-Петербург, 1907-1908. С. 64.

3 Леженін А.В. Адміністративно-запобіжні заходи правового примусу: дис. ... канд. юрид. наук. Воронеж, 2004. С. 45.

4 Коркін А.В. Указ. соч. С. 49.

1 Каплунов А.І. Адміністративний примус, що застосовується органами внутрішніх справ (системно-правовий аналіз): дис. ... докт. юрид. наук. М., 2005. С. 35.

1 Бахрах Д.М., Россинський Б.В., Старилов Ю.М. Адміністративне право. М.: Норма, 2005. С. 494.

1 Див напр.: Кононов П.І. Законодавство про адміністративний примус: проблеми кодифікації / / Журнал російського права. 1998. № 8 С. 31; Макарейко Н.В, Нікіфоров М.В, Скляров І.А. Адміністративний примус в Росії. Н. Новгород, 2002. С. 22.

2 КлюшніченкоА.П. Заходи адміністративного примусу, які застосовуються міліцією. (Особенності. Класифікація. Сістемовираженіе.) Київ: Київська ВШ МВС СРСР, 1979. С. 14.

1 Альохін А.П., Кармолицкий А.А. Адміністративне право Росії. М., 2004. С. 319.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
56кб. | скачати


Схожі роботи:
Адміністративне примус 5
Адміністративне примус
Адміністративне примус 2
Види складів адміністративних правопорушень
Попередження і припинення адміністративних правопорушень проти
Попередження і припинення адміністративних правопорушень проти порядку управління
Держава та примус
Адміністративний примус
Державний примус у цивільному судочинстві
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru