Адміністративна відповідальність 4

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ВАРІАНТ № 7
Тема: Адміністративна відповідальність

ЗМІСТ

ВСТУП. 3
1. ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ .. 5
2. ЗАКОНОДАВЧІ ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 10
ВИСНОВОК. 21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. 23
ЗАВДАННЯ .. 24

ВСТУП

Аналіз основних положень теорії права дозволяє стверджувати, що право Республіки Білорусь утворює певну систему, структурними ланками якої є норма, галузь, підгалузь, інститут і субінститут права. Найбільш великим ланкою цієї системи є галузі права. Одним з дифференцирующих ознак галузей є їх предмети.
Як і будь-яка інша галузь, адміністративне право складається з правових норм, що регулюють відповідні суспільні відносини, які і складають її предмет. Адміністративне право обслуговує найбільш важливу і динамічно розвивається сферу суспільних відносин, пов'язаний-них з здійсненням державою своїх основних функцій, мета яких - забезпечення суспільного блага. Слід, однак, відзначити, що досягнення цієї соціально важливої ​​в умовах побудови правового, демократичного суспільства завдання неможливо без наявності певного державно-правового механізму, що відображає об'єктивно складається в конкретній державі систему суспільних відносин. Предмет адміністративного права становлять суспільні відносини владного, організаційного харак-тера, що виникають між органами публічної адміністрації, їх посадовими особами та громадянами (їх об'єднаннями) в процесі здійснення ними функцій державного управління. Громадяни, підприємства, організації, різні громадські формування у процесі повсякденної діяльності постійно вступають між собою у суспільні відносини, що регулюються нормами адміністративного права. Адміністративно-правові відносини віз-ника, наприклад, між громадянами та органами міліції в разі порушення першими норм поведінки в громадських місцях. Норми адміністративного права поширюються й на відносини, що виникають у процесі реалізації громадянами та організаціями ряду своїх прав, наприклад, при зверненні їх у відповідні державні органи. За допомогою адміністративно-правових норм визначається правовий статус громадян у сфері управління, правове становище державних органів виконавчої влади (працівників) та їх взаємовідносини з громадянами. Норми адміністративного права визначають адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування, громадських та інших недержавних об'єднань, а також адміністративно-правовий статус службовців державних і недержавних об'єднань. Адміністративне законодавство містить норми, за допомогою яких забезпечується охорона (захист) адміністративно-правових відносин від можливих порушень.
Гуманізація всіх інститутів держави і суспільства, перенесення центру вни-манія на забезпечення прав і свобод людини, які розглядаються як вища цінність, призвели до перегляду концепції взаємовідносин держави і громадянина.

1. Поняття адміністративної відповідальності

Адміністративна відповідальність - це форма реагування держави на правопорушення, яка проявляється в застосуванні повноважними органами (посадовими особами) конкретних адміністративно-правових санкцій (адміністративних стягнень) у межах і порядку, встановлених державою, по відношенню до винних осіб, які вчинили правопорушення. Структуру адміністративної відповідальності складають наступні елементи: підстави; суб'єкти; умови; міри відповідальності (адміністративні стягнення); процедура, порядок притягнення до відповідальності; адміністративний процес [2, c.213]. Адміністративна відповідальність - ключовий інститут адміністративного права, вона охоплює великий масив адміністративно-правових норм, що характеризують і регулюють даний вид відповідальності.
Адміністративним законодавством Республіки Білорусь встановлено наступні види відповідальності: адміністративна відповідальність громадян; адміністративна відповідальність організацій; дисциплінарна відповідальність військовослужбовців, працівників міліції, студентів, учнів та осіб, свобода яких обмежена за вироком суду; матеріальна відповідальність військовослужбовців та працівників МВС.
Адміністративна відповідальність має ознаками, властивими юридичної відповідальності взагалі, але в той же час і специфічними, характерними тільки для даного виду відповідальності. Серед останніх можна виділити наступні: 1) підставою для настання адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення, а іноді неправомірне діяння взагалі, 2) вона менш сувора, ніж кримінальна, і не тягне судимості особи та звільнення з роботи; 3) вона полягає у застосуванні до суб'єктів адміністративних стягнень, тобто є каральної відповідальністю, бо в ст.4.1. КпАП Республіки Білорусь сказано: «Адміністративна відповідальність виявляється в застосуванні адміністративного стягнення до фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також юридичній особі, визнаному винним і підлягає адміністративної відповідальності відповідно до КпАП Республіки Білорусь, 4) до адміністративної відповідальності притягують органи, яким таке право надано законом. Всі вони є суб'єктами функціональної влади, реалізуючи яку, вони накладають адміністративні стягнення. В даний час суб'єктами адміністративної юрисдикції є суди, судді, багато органів виконавчої влади повний їх перелік міститься в розділі 3 КпАП Республіки Білорусь; 5) суб'єктами адміністративної відповідальності є фізичні особи (громадяни, посадові особи, індивідуальні підприємці). Питання про залучення до адміністративної відповідальності юридичних осіб є дискусійним, 6) адміністративна відповідальність має загальний характер, так як правила (наприклад, дорожнього руху, поведінки в громадських місцях і т.д.), порушення яких тягне адміністративну відповідальність, є обов'язковими для всіх громадян . Посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недотриманням встановлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків; 7) існує особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності. Він відрізняється порівняльною простотою, що робить процедуру оперативної й економічною, але в той же час містить необхідні гарантії законності, здійснення права на захист; 8) вона врегульована нормами адміністративного права, які містять вичерпні переліки адміністративних порушень, адміністративних стягнень та органів, уповноважених їх застосовувати , детально регулюють цей вид виробництва і в своїй сукупності складають нормативну основу адміністративної відповідальності [2, c.214].
Отже, адміністративна відповідальність має ряд ознак, що відрізняють її від інших видів відповідальності, але основна полягає в тому, що підставою є адміністративне правопорушення, а заходами - адміністративні стягнення. Адміністративна відповідальність як правовий інститут базується на таких основоположних принципах, як законність, відповідальність за провину, доцільність, невідворотність покарання притягнення до відповідальності, гласність. Вона є ефективним засобом боротьби з правопорушеннями, дієвим інструментом зміцнення дисципліни та забезпечення організованості в усіх сферах державного управління. Відповідно до ст.4.1КоАП адміністративна відповідальність виявляється в застосуванні адміністративного стягнення до фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також до юридичної особи, визнаному винним і підлягає адміністративної відповідальності відповідно до КпАП [1, с.15].
Принципами адміністративної відповідальності є:
1) Адміністративна відповідальність грунтується на принципах законності, рівності перед законом, невідворотності відповідальності, винної відповідальності, справедливості та гуманізму.
2) Залучення та звільнення від адміністративної відповідальності здійснюються не інакше як за рішенням (постановою) компетентного органу (посадової особи) і на підставі цього Кодексу.
3) Фізичні особи, які вчинили адміністративні правопорушення, рівні перед законом і підлягають адміністративної відповідальності незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового і посадового положення, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських об'єднань, а також інших обставин.
4) Юридичні особи, які залучаються до адміністративної відповідальності, рівні перед законом і підлягають адміністративної відповідальності незалежно від форми власності, місця знаходження, організаційно-правової форми і підпорядкованості, а також інших обставин.
5) Кожна фізична особа, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, а також юридична особа, вина якого по відношенню до здійсненого адміністративному правопорушенню встановлена, підлягають притягненню до адміністративної відповідальності.
6) Фізична особа підлягає адміністративній відповідальності тільки за ті вчинені ним протиправні діяння і які настали шкідливі наслідки, передбачені Кодексом, щодо яких встановлено її. Адміністративна відповідальність за невинне діяння не допускається.
7) Адміністративна відповідальність має бути справедливою і гуманної, тобто адміністративне стягнення має призначатися з урахуванням характеру і шкідливих наслідків вчиненого адміністративного правопорушення, обставин його вчинення, особистості фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
8) Фізичній особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено адміністративне стягнення, необхідне і достатнє для її виховання. Адміністративне стягнення не має на меті приниження людської гідності фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, або заподіяння йому фізичних страждань.
9) Адміністративне стягнення, що накладається на юридичну особу та індивідуального підприємця, не має на меті заподіяння шкоди їх справа-вої репутації.
Крім того, при залученні до адміністративної відповідальності необхідно враховувати вік, з якого настає адміністративна відповідальність. Адміністративної відповідальності підлягає фізична особа, яка досягла до часу вчинення правопорушення шістнадцятирічного віку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Загальні правила накладення адміністративного стягнення містяться в ст.7.1 КоАП, згідно з якою адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення накладається з урахуванням положень Загальної частини Кодексу в межах, встановлених санкцією статті Особливої ​​частини Кодексу, яка передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Спеціальна конфіскація застосовується незалежно від того, включено її у санкції статті Особливої ​​частини Кодексу.
При накладенні адміністративного стягнення на фізичну особу враховуються характер вчиненого адміністративного правопорушення, обставини його вчинення та особу фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, ступінь його вини, характер і розмір заподіяної їм шкоди, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення на юридичну особу враховуються характер адміністративного правопорушення, характер і розмір заподіяної шкоди, обставини, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність посадової особи або іншого працівника юридичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також фінансово-економічне становище юридичної особи.
Накладення адміністративного стягнення не звільняє фізична або юридична особа від виконання обов'язку, за невиконання якої було накладено зазначене стягнення [1, с.31].
Адміністративна відповідальність поряд з іншими формами державного примусу є ефективним засобом боротьби з правопорушеннями, дієвим інструментом зміцнення дисципліни і організованості в усіх сферах державного управління.

2. Законодавчі основи адміністративної відповідальності

Підстави адміністративної відповідальності містить Кодекс про адміністративні правопорушення Республіки Білорусь. Відповідно до нього, підставами адміністративної відповідальності є викладені в ньому діяння. Так, фізична особа, яка вчинила заборонене КпАП діяння у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягає адміністративній відповідальності лише:
1) за умисне заподіяння тілесного ушкодження (стаття 9.1);
2) за дрібне розкрадання (стаття 10.5);
3) за умисні знищення або пошкодження майна (стаття 10.9);
4) за порушення вимог пожежної безпеки в лісах або на торфовищах (стаття 15.29);
5) за жорстоке поводження з тваринами (стаття 15.45);
6) за розпалювання багать у заборонених місцях (стаття 15.58);
7) за дрібне хуліганство (стаття 17.1);
8) за порушення правил, що забезпечують безпеку руху на залізничному чи міському електричному транспорті (частини перша - третя, п'ята статті 18.3);
9) за порушення правил користування засобами залізничного транспорту (стаття 18.4);
10) за порушення правил користування транспортним засобом (стаття 18.9);
11) за порушення правил користування метрополітеном (стаття 18.10);
12) за порушення вимог щодо забезпечення збереження вантажів на транспорті (стаття 18.34);
13) за пошкодження історико-культурних цінностей (стаття 19.4);
14) за порушення порядку розкриття військових поховань і проведення пошукових робіт (стаття 19.7);
15) за незаконні дії стосовно газового, пневматичного або метальної зброї (стаття 23.46);
16) за незаконні дії стосовно холодної зброї (стаття 23.47).
Адміністративна відповідальність за вимогу може настати при наступних діяннях:
1) умисне заподіяння тілесного ушкодження (стаття 9.1);
2) наклеп (стаття 9.2);
3) образа (стаття 9.3);
4) відмова в наданні громадянину інформації (стаття 9.6);
5) привласнення знайденого майна (стаття 10.6);
6) заподіяння майнової шкоди (стаття 10.7);
7) знищення або пошкодження посівів, зібраного врожаю сільськогосподарських культур або насаджень (стаття 10.8);
8) навмисні знищення або пошкодження майна (стаття 10.9);
9) розголошення комерційної або іншої таємниці (стаття 22.13).
Ці діяння тягнуть адміністративну відповідальність лише за наявності вираженого в установленому Процесуально-виконавчим кодексом Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення порядку вимоги потерпілого або законного представника притягнути особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, до адміністративної відповідальності.
Відповідальність неповнолітніх має свої особливості і у відповідності зі ст.4.6. КпАП: адміністративна відповідальність неповнолітніх у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, настає відповідно до Кодексу.
На неповнолітніх у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років не може накладатися адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту, а на неповнолітніх у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років не можуть накладатися також адміністративні стягнення у вигляді штрафу (за винятком випадків, коли вони мають свої заробіток, стипендію і (або) іншої власний дохід) або виправних робіт.
На неповнолітніх у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може накладатися адміністративне стягнення у вигляді попередження незалежно від того, чи передбачено воно в санкції статті Особливої ​​частини Кодексу [5, с.215].
По-іншому настає відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну Згідно ст.4.7. КпАП «військовослужбовці, які проходять військову службу в Збройних Силах Республіки Білорусь, інших військах і військових формуваннях, військовозобов'язані під час проходження зборів, а також особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів фінансових розслідувань, органів і підрозділів з надзвичайних ситуацій несуть відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень на загальних підставах. До зазначених осіб не можуть бути застосовані адміністративні стягнення у вигляді виправних робіт або адміністративного арешту, а до військовослужбовців строкової служби - і штраф.
Фізичні особи, крім зазначених у частині першій статті, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, за вчинення адміністративних правопорушень несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах »[1]
Відповідно до ст.4.8. свою особливість має відповідальність індивідуального підприємця та юридичної особи:
1) Фізична особа підлягає адміністративній відповідальності як індивідуальний підприємець, якщо вчинене адміністративне правопорушення пов'язані з здійснюваної ним підприємницької діяльністю і прямо передбачено статтею Особливої ​​частини Кодексу. У цьому випадку залучення індивідуального підприємця до адміністративної відповідальності виключає накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого тією ж статтею Особливої ​​частини Кодексу для фізичної особи.
2) Юридична особа може нести відповідальність тільки за адміністративні правопорушення, прямо передбачені статтями Особливої ​​частини Кодексу.
3) При злитті декількох юридичних осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення залучається знову виникло юридична особа.
4) При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення залучається приєднали юридична особа.
5) При поділі юридичної особи чи при виділенні зі складу юридичної особи одного або декількох юридичних осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення залучається ту юридичну особу, до якого відповідно до розділовим балансом перейшли права і обов'язки по укладених операціях або майну, у зв'язку з якими було вчинено адміністративне правопорушення.
6) При перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення залучається знову виникло юридична особа.
7) Накладення адміністративного стягнення на юридичну особу не звільняє від адміністративної відповідальності за дане правопорушення винна посадова особа чи іншого працівника юридичної особи, так само як і залучення до адміністративної відповідальності посадової особи чи іншого працівника юридичної особи не звільняє від адміністративної відповідальності за дане правопорушення юридична особа [ 1, с. 20].
3. Обмеження адміністративної відповідальності. Звільнення від адміністративної відповідальності
При накладенні стягнення за адміністративні правопорушення враховується наявність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність
Обставинами, що пом'якшують адміністративну відповідальність, визнаються:
1) щире розкаяння фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення;
2) запобігання фізичною особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, шкідливих наслідків такого правопорушення;
3) добровільне відшкодування або усунення заподіяної шкоди;
4) наявність на утриманні у фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, малолітньої дитини;
5) вчинення адміністративного правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
6) вчинення адміністративного правопорушення під впливом загрози чи примусу або в силу матеріальної, службової або іншої залежності;
7) вчинення адміністративного правопорушення неповнолітнім або особою, яка досягла сімдесяти років;
8) вчинення адміністративного правопорушення вагітною жінкою.
Суд, орган, що веде адміністративний процес, можуть визнати пом'якшуючими адміністративну відповідальність і інші обставини, не зазначені у цій статті.
Пом'якшувальна адміністративну відповідальність обставина, передбачене статтею Особливої ​​частини КпАП як ознака адміністративного правопорушення, не може враховуватися при визначенні міри відповідальності фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення [1, с.32].
Обставини, що виключають визнання діяння адміністративним правопорушенням містяться в гл.5, згідно з якою ними визнаються:
1) Необхідна оборона (ст.5.1. КпАП)
Кожна фізична особа має право на захист від протиправного посягання. Це право належить йому незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших фізичних осіб або уповноваженим державним органам.
Не є адміністративним правопорушенням дія, вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті життя, здоров'я, прав обороняється або іншої фізичної особи, інтересів суспільства, держави або юридичної особи від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди.
2). Заподіяння шкоди під час затримання фізичної особи, яка вчинила злочин або адміністративне правопорушення (ст.5.2. КпАП).
Не є адміністративним правопорушенням заподіяння шкоди фізичній особі, яка вчинила злочин або адміністративне право-порушення, при його затриманні для передачі уповноваженим державним органам і припинення можливості здійснення ним нових злочинів або адміністративних правопорушень, коли воно намагається або може сховатися від органу кримінального переслідування, суду або органу , провідного адміністративний процес, якщо іншими засобами затримати така особа не представлялося можливим [1, с.22].
3. Крайня необхідність (ст.5.3. КпАП).
Не є адміністративним правопорушенням дія, вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для запобігання або усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі, правам і законним інтересам цієї особи або інших осіб, інтересам суспільства чи держави, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода не є більш значним, ніж відвернена.
Стан крайньої необхідності визнається також у разі, якщо дії, вчинені з метою запобігання небезпеки, не досягли своєї мети і шкода настав, незважаючи на зусилля фізичної особи, сумлінно розраховував йому запобігти.
4. Обгрунтований ризик (ст.5.4. КпАП).
Не є адміністративним правопорушенням заподіяння шкоди охоронюваним КпАП законним інтересам при обгрунтованому ризику для досягнення суспільно корисної мети.
Ризик визнається обгрунтованим, якщо вчинене діяння відповідає сучасним науково-технічних знань і досвіду, а поставлена ​​мета не могла бути досягнута не пов'язаними з ризиком діями та фізична або юридична особа, яка допустила ризик, вжила всіх можливих заходів для запобігання шкідливих наслідків.
Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення встановлює підстави і порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Підставами для звільнення від адміністративної відповідальності є характер правопорушення та особу правопорушника. Закон не розкриває змісту цих понять, але цілком логічно, що ними можуть бути раз-особисті обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення (ст.7.3, 7.4. КпАП), особа порушника, ступінь його вини, майновий стан [1, с .38]. Умовами звільнення від адміністративної відповідальності є наявність у діях (бездіяльності) порушника складу адміністративного правопорушення, доцільність застосування до особи, його вчинила, міри відповідальності. Приймати рішення про звільнення від адміністративної відповідальності може тільки орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу про дане правопорушення.
Відповідно до ст.8.2 КоАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності.
Адміністративна відповідальність може бути замінена усним зауваженням, яке не тягне за собою ніяких наслідків. Звільнення від адміністративної відповідальності може також виявлятися в її заміні заходами громадського впливу або іншим видом відповідальності.
Згідно зі ст.8 КпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд товариського суду, громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Про заходи громадського впливу, що застосовуються до осіб, які вчинили зазначені в ст.8 КпАП правопорушення, органи та організації, яким направлено матеріали, зобов'язані повідомити в десятиденний термін органам (посадовим особам), який надіслав матеріали.
Відповідно до ст.8.5 КоАП військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил пожежної безпеки, дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів, а також за адміністративні митні правопорушення, за порушення правил одержання, витрачання, обліку, зберігання дорогоцінних металів і каменів у всіх видах або виробів, їх містять, а також збору і здачі в державний фонд їх лому і відходів ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не можуть бути застосовані виправні роботи і адміністративний арешт, а до військовослужбовців строкової служби та штраф [2, с.263].
Разом з тим у ст.8.5 КоАП зазначено, що інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, за вчинення адміністративних правопорушень несуть дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах. У випадках, зазначених у частині першій статті 4.8. КпАП, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, можуть замість накладення стягнення передавати матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
При сумлінному ставленні до праці і зразковій поведінці особи, позбавленої на певний строк права керування транспортним засобом або вдачі полювання, орган (посадова особа), який наклав стягнення, може після закінчення не менше половини призначеного строку скоротити за клопотанням громадської організації, трудового колективу строк позбавлення зазначеного права [2, с.264].
Підстави звільнення від адміністративної відповідальності необхідно відрізняти від обставин, що виключають неправомірність дії (бездіяльності). В останньому випадку мається на увазі необхідна оборона, крайня необхідність, неосудність особи, яка під час вчинення протиправної дії були віддавати собі звіту у своїх діях або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Обмеження адміністративної відповідальності може виражатися в обмеженні застосування до тих чи інших суб'єктів адміністративних стягнень яких підстав для їх застосування.
У першому випадку особа визнається суб'єктом даного адміністративного правопорушення, але до нього не може бути застосовано будь-яке стягнення з передбачених за дане правопорушення. Так, адміністративний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, жінкам, які мають дітей у віці до 12 років, до осіб, які не досягли 18-річного віку, до інвалідів I і II групи. Позбавлення права полювання не може застосовуватися до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. Є й інші обмеження в застосуванні конфіскації, возмездного вилучення предметів, що є знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом правопорушення, позбавлення спеціальних прав [2, с.265].
Обмеження підстав для застосування адміністративних стягнень встановлені відносно військовослужбовців та прирівняних до них осіб, суддів, прокурорів, осіб, які користуються депутатською недоторканністю, пов'язаної із застосуванням адміністративних стягнень в адміністративному порядку, і в інших випадках, передбачених законодавством.
Так, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. На загальних підставах вони несуть відповідальність лише за порушення правил дорожнього рух, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів, митних правил та контрабанду. До зазначених осіб не можуть бути застосовані виправні роботи, адміністративний арешт, до військовослужбовців строкової служби та штраф. Але вони можуть бути звільнені від адміністративної відповідальності за ці правопорушення органом (посадовою особою), вирішальним справу, з передачею матеріалів для вирішення питання про дисциплінарну відповідальність. Не підлягають відповідальності за адміністративні правопорушення іноземні громадяни, які користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції в Республіці Білорусь [2, с.265].
Не підлягає адміністративній відповідальності фізична особа, яка досягла віку, передбаченого частинами першою або другою статті 4.3, якщо буде встановлено, що внаслідок відставання в розумовому розвитку, не пов'язаного з психічним розладом (захворюванням), воно під час вчинення діяння було не здатна усвідомлювати його фактичний характер або протиправність. Не підлягає адміністративній відповідальності фізична особа, яка під час вчинення діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати фактичний характер і протиправність своєї дії (бездіяльності) або керувати ним внаслідок хронічного або тимчасового психічного розладу, слабоумства чи іншого психічного захворювання.

ВИСНОВОК

Таким чином, адміністративна відповідальність - це форма реагування держави на правопорушення, яка проявляється в застосуванні повноважними органами (посадовими особами) конкретних адміністративно-правових санкцій (адміністративних стягнень) у межах і порядку, встановлених державою, по відношенню до винних осіб, які вчинили правопорушення. Адміністративна відповідальність має ознаками, властивими юридичної відповідальності взагалі, але в той же час і специфічними, характерними тільки для даного виду відповідальності. Адміністративна відповідальність виявляється в застосуванні адміністративного стягнення до фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також до юридичної особи, визнаному винним і підлягає адміністративної відповідальності відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення Республіки Білорусь.
Адміністративної відповідальності підлягає фізична особа, яка досягла до часу вчинення правопорушення шістнадцятирічного віку, за винятком випадків, передбачених КпАП. При накладенні адміністративного стягнення на фізичну особу враховуються характер вчиненого адміністративного правопорушення, обставини його вчинення та особу фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, ступінь його вини, характер і розмір заподіяної їм шкоди, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність. При накладенні адміністративного стягнення на юридичну особу враховуються характер адміністративного правопорушення, характер і розмір заподіяної шкоди, обставини, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність посадової особи або іншого працівника юридичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також фінансово-економічне становище юридичної особи.
Обставинами, що пом'якшують адміністративну відповідальність, визнаються: 1) щире розкаяння фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення; 2) запобігання фізичною особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, шкідливих наслідків такого правопорушення; 3) добровільне відшкодування або усунення заподіяної шкоди; 4) наявність на утриманні у фізичної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, малолітньої дитини; 5) вчинення адміністративного правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; 6) вчинення адміністративного правопорушення під впливом загрози чи примусу або в силу матеріальної, службової або іншої залежності; 7) вчинення адміністративного правопорушення неповнолітнім або особою, яка досягла сімдесяти років; 8) вчинення адміністративного правопорушення вагітною жінкою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення від 21 квітня 2003 р. № 194-З із змінами і доповненнями в Законі Республіки Білорусь від 5 серпня 2008 р. № 428-З / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2008 р., № 196, 2 / 1525. - Закон Республіки Білорусь набув чинності 13 вересня 2008
2. Адміністративне право / Під загальною редакцією Л.М. Рябцева. - Мінськ: Книжковий Дім, 2007. - 320с.
3. Гавриленко, Д.А., Гавриленко, С.Д. Адміністративне право. - Мінськ: Амалфея, 2002. - 416 с.
4. Гавриленко, Д.А., Мах, І.І. Адміністративне право Республіки Білорусь. - Мінськ: диктую, 2007. - 416с.
5. Круглов, В.А. Адміністративно-деліктне право / В.А. Круглов. - Мінськ: Амалфея, 2006. - 492с.
6. Мах І.І. Адміністративне право Республіки Білорусь: курс лекцій / І.І. Мах. - Мінськ: Амалфея, 2008. - 704с.

ЗАВДАННЯ

Коровін, що працює на гідролізної заводі, просвердлив невелику дірку в трубі і, набравши літрову пляшку спирту, забрав її додому. Текти в трубі була виявлена ​​вранці наступного дня. За цей час витекло близько 500 л спирту.
1. Дайте юридичну кваліфікацію дій Коровіна (повнолітнього, раніше не судимого).
Викравши спирт, Коровін скоїв правопорушення, кваліфіковане ч.1 статтею 10.5. КпАП як дрібне розкрадання майна поєднане із заподіянням матеріальної шкоди гідролізного заводу.
Відповідно до ст.10.5. КпАП: «1. Дрібне розкрадання майна шляхом крадіжки, шахрайства, зловживання службовими повноваженнями, привласнення чи розтрати, а одно замах на таке розкрадання - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від десяти до тридцяти базових величин або адміністративний арешт ». Під дрібним розкраданням розуміються розкрадання майна юридичної особи в сумі, що не перевищує десятикратного розміру базової величини, встановленого на день вчинення діяння, за винятком розкрадання ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання Республіки Білорусь чи СРСР, а також розкрадання майна фізичної особи в сумі, не перевищує двократного розміру базової величини, встановленого на день вчинення діяння, за винятком розкрадання ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання Республіки Білорусь або СРСР або розкрадання, скоєного групою осіб, або шляхом крадіжки, скоєної з одягу або ручної поклажі, що знаходилися при ньому , або з проникненням в житло.
Безпосередній об'єкт дрібного викрадення - суспільні відносини, що складають у своїй сукупності право власності юридичної особи.
Об'єктивну сторону правопорушення утворюють конкретні дії особи, тобто дрібне розкрадання майна юридичної особи, вчинене шляхом: а) крадіжки, б) шахрайства; в) зловживання службовими повноваженнями; г) присвоєння; д) розтрати.
Дрібним розкраданням майна юридичної особи визнається розкрадання на суму, що не перевищує встановленого мінімуму базової величини на момент вчинення правопорушення. Вартість викраденого визначається за державними роздрібними цінами. Якщо роздрібна ціна на викрадене майно відсутнє, то його вартість визначається згідно з відповідними вказівками про порядок обчислення цін, що діють в Республіці Білорусь. Розмір шкоди, заподіяної розкраданням організаціям громадського харчування (ресторани, кафе і т.д.) і в комісійній торгівлі, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) продукції і товарів для цих організацій. Якщо ціна на викрадені цінності відсутній і немає можливості визначити її за відповідними документами, вартість викраденого визначається на підставі висновку експертів. При вирішенні питання, чи є розкрадання дрібним, крім вартості викраденого, необхідно враховувати його кількість (вага, об'єм) і значимість втрат для організації.
Дрібне розкрадання утворює склад адміністративного правопорушення, якщо скоєно лише у зазначених у статті формах.
Дрібне розкрадання найчастіше відбувається шляхом крадіжки. Під крадіжкою розуміється таємне викрадення, вилучення майна з володіння юридичної особи або в свою власність або власність інших осіб.
Розкрадання є таємним (крадіжкою) тоді, коли воно відбувається без очевидців або в присутності громадян, але ці громадяни не усвідомлюють істинного значення дій винної особи або такі дії відбуваються непомітно від них (наприклад, крадіжка продуктів з магазинів самообслуговування). Для оцінки способу заволодіння майном вирішальне значення має суб'єктивний критерій, тобто намір самого правопорушника діяти таємно, таємно від усіх громадян. Тому слід визнати, що якщо особа, викрадаючи майно, вважає, що воно діє приховано, непомітно для інших громадян, хоча ці громадяни спостерігають за ним і усвідомлюють те, що відбувається, дії такої особи кваліфікуються як крадіжка, а не як грабіж. У даному випадку визначальною ознакою є переконання правопорушника в тому, що майно вилучається їм таємно.
Крадіжка вважається закінченим з моменту вилучення майна і отримання лицем реальної можливості розпоряджатися чи користуватися ним на свій розсуд.
Якщо особа, яка вчинила хоча і дрібне розкрадання, мало на меті заволодіти майном у значному розмірі і це підтверджується матеріалами справи, то таке діяння слід кваліфікувати як замах на розкрадання, передбачене нормами кримінального законодавства.
При малому розкраданні шляхом зловживання службовими повноваженнями майно не знаходиться у веденні посадової особи та її вилучення і звернення у свою власність або власність інших осіб здійснюється шляхом незаконних розпоряджень, фіктивних документів і т.д. Наприклад, незаконне отримання посадовою особою не призначених йому премій, надбавок до зарплати, пенсій, допомог і т.д. є саме таким зловживанням.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується прямим умислом. Обличчя усвідомлює характер протиправного діяння, передбачають його шкідливі наслідки у вигляді матеріальної шкоди юридичній особі, і бажає їх настання. Мета винної особи - незаконно звернути майно юридичної особи у свою власність або у власність інших осіб.
Суб'єктом правопорушення може бути тільки особа, яка досягла 16-річного віку, осудна, у тому числі посадові особи.
Крім цього, правопорушенням заподіяно значну матеріальну шкоду.
Таким чином, Коровін повинен нести відповідальність за ч.1 статті 10.5. КпАП та за статтею 14 ЦК Республіки Білорусь, тобто, відшкодувати збитки, завдані за злочин, гідролізного заводу.
Скласти протокол про адміністративне правопорушення, а також постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Протокол і постанова про накладення адміністративного стягнення додаються.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
79.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Адміністративна відповідальність 2
Адміністративна відповідальність 8
Адміністративна відповідальність 3
Адміністративна відповідальність 8
Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність 2
Адміністративна відповідальність 7
Адміністративна відповідальність 6
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru