Адміністративна відповідальність посадових осіб

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Вступ 3
Глава 1. Поняття і види адміністративної відповідальності _ 5
Глава2. Адміністративне правопорушення. 11
1. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення 11
2. Проблема розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за правопорушення 14
Глава 3. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність в адміністративному праві. Проблема розмежування відповідальності _ 18
Висновок 22
Список використаної літератури _ 23

Введення
Немає такого суспільства або держави, які б не були зацікавлені в успішному управлінні своїми соціальними справами. Саме соціальні справи відображають загальний інтерес і потреби суспільства, держави та громадян до самозбереження та забезпечення життєдіяльності. Для вирішення цих цілей необхідно організувати, упорядкувати і постійно регулювати поведінку людей, діяльність державних органів, посадових осіб, соціальних інститутів, а також підтримувати громадський порядок.
Якщо говорити про актуальність обраної мною тематики, то можна відзначити наступне. На мій погляд, сьогодні далеко не нові такі поняття як хабарництво та корупція, які порушують державні інтереси не тільки в області економіки, але й інших сферах життя. Недбайливий чиновник, приймаючи те, чи інше рішення, іноді навіть не припускає які можуть настати наслідки. Так, вони часто не стосуються галузі кримінального права, отже, і не тягнуть найжорстокішого, на мій погляд, кримінального покарання, що часто дає правопорушника зайвий привід розслабитися, і переступити закон. Але інтереси держави мають відстоюватися на всіх рівнях, і у всіх галузях російського законодавства, і особливо в адміністративному. Проблематика відповідальності посадових осіб довгий час назрівала, поки не досягла найвищих меж на сучасному етапі.
Ця курсова робота присвячена одному з нагальних питань сьогодення, які стосуються адміністративного управління - адміністративної відповідальності посадових осіб. Робота складається з вступу, трьох розділів, поділених на підпункти, і висновку.
У першому розділі розглядається питання про поняття і види адміністративної відповідальності.
У другому розділі описується адміністративне правопорушення.
Дисциплінарна та матеріальна відповідальність в адміністративному праві, а також проблема розмежування відповідальності наведено у третьому розділі.
Метою даної курсової роботи є отримання необхідних знань про виконавчу владу і механізм правового регулювання відносин у суспільстві, які складаються в процесі організації та діяльності виконавчої влади.
При написанні даної курсової роботи були поставлені наступні завдання:
1. Вивчити загальні характеристики, а також особливості відповідальності посадових осіб в Російській Федерації.
2. Проаналізувати вивчений матеріал, розглянути дану проблематику з кількох позицій.
3. Запропонувати власні шляхи виходу, рішення знайдених правових прогалин.

Глава 1. Поняття і види адміністративної відповідальності

Адміністративна відповідальність - особливий вид юридичної відповідальності. У той же час вона є частиною адміністративного примусу і володіє всіма його якостями (здійснюється суб'єктами функціональної влади в рамках позаслужбовий підпорядкування та ін)
Адміністративній відповідальності властиві всі ознаки юридичної відповідальності. Вона регулюється нормами права, полягає в офіційному осуді за правопорушення особи та застосування до нього в процесуальній формі санкцій правових норм уповноваженими на те суб'єктами влади.
Адміністративна відповідальність характеризується наступними ознаками::
1) вона врегульована нормами адміністративного права, що містяться у Федеральних законах і законах суб'єктів РФ;
2) підставою її застосування є адміністративне правопорушення;
3) вона полягає в застосуванні до винних адміністративних покарань;
4) до неї залучаються фізичні особи (громадяни, посадові особи, індивідуальні підприємці та ін), а також юридичні;
5) вона застосовується посадовими особами виконавчих органів державної влади;
6) порядок притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано адміністративно-процесуальними нормами.
Будь-яка реальна юридична відповідальність має три підстави:
нормативне (систему регулюють її правових норм);
фактичне (неправомірні діяння суб'єктів права);
процесуальне (акти суб'єктів влади про застосування санкцій правових норм до конкретних суб'єктів)
Наявність норми, що встановлює відповідальність, і діяння, названого в цій нормі, - це тільки нормативна та фактична передумови юридичної відповідальності. Багато правопорушення не виявляються, часто не знаходять винних і т.д.
Якщо за фактом правопорушення на основі норми права (статті кодексу) винесений акт (вирок, постанова, наказ, рішення) про притягнення особи до відповідальності, то тільки після набрання ним чинності настає реальна відповідальність.
Для настання реальної відповідальності необхідно щоб були всі три її заснування. Перш за все, повинна бути норма, що встановлює обов'язок і санкцію за її невиконання. Потім може виникнути фактична підстава-правопорушення. При наявності норми і діяння, її порушує, уповноважений суб'єкт у встановленому законом порядку має право призначити покарання за адміністративне правопорушення шляхом винесення постанови (рішення).
Багато років роль адміністративної відповідальності у боротьбі з правопорушенням поступово підвищувалася, а з другої половини 80-х рр.. ця тенденція стала проявлятися ще більш активно. Зросла фактичне використання багатьох складів адміністративних проступків. Різко розширено перелік дій, за вчинення яких винні можуть бути піддані адміністративним санкціям, а також коло суб'єктів, які мають право накладати адміністративні санкції. Адміністративна відповідальність стала основною формою застосування державою каральних санкцій до юридичних осіб.
Адміністративна відповідальність, як і кримінальна, дисциплінарна - кара і переслідує мети приватної і загальної превенції правопорушень. Але оскільки багато адміністративних правопорушення є триваючими (встати на облік, виконати припис тощо), важлива також мета адміністративної відповідальності - стимулювати виконання суб'єктами права їх обязанностей.3Под складом адміністративного правопорушення слід розуміти, встановлену правовою нормою сукупність ознак, за наявності яких протиправне діяння визнається проступком.
Склад адміністративного правопорушення, як і склад злочину, обов'язково ділиться на чотири ознаки: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Якщо хоча б один з чотирьох зазначених вище ознак складу відсутній, то діяння не може бути покликаним проступком чи злочином.
Об'єктом правопорушення є ті суспільні відносини, які охороняються адміністративним правом. Форми вираження конкретних об'єктів можуть бути різні: порядок управління, власність, принципи і правила господарювання, громадський порядок і т.д.
Об'єктивна сторона проступку - це діяння, що полягає порушення встановлених адміністративно-правовими нормами правил.
Наявність об'єктивної боку адміністративного правопорушення законодавець у багатьох випадках ставить в залежності від часу, місця, способу, характеру вчинення діяння, що наступили його шкідливих наслідків, вчинення протиправного діяння в минулому, його систематичності.
Зміст об'єктивної сторони може включити характер дії або бездіяльності:
неодноразовість - вчинення двох або більше однорідних адміністративних правопорушень;
повторність - вчинення одним і тим же особою протягом року однорідного правопорушення, за яке воно вже залучалося до адміністративного стягнення;
триваюче правопорушення - діяння, поєднане з подальшим тривалим невиконанням обов'язків, покладеного на винного законом під загрозою адміністративної відповідальності. Воно є єдиним незалежно від тривалості.
Суб'єктами адміністративного правопорушення є осудні, які досягли певного віку фізичні особи, та особи, які мають спеціальним адміністративно-правовим статусом, наприклад водії чи посадові особи; організації, а до них прирівняні особи, які займаються підприємницькою діяльністю.
Існує два види суб'єктів адміністративного правопорушення:
Індивідуальний - громадяни та інші категорії осіб, що володіють адміністративно-правовим статусом, які вчинили адміністративне правопорушення. До даного виду суб'єктів належать громадяни і спеціальні особи, тобто особи, які мають спеціальним адміністративно-правовим статусом, з урахуванням їх правового становища, виконуваних професійних функцій.
Колективний - юридичні та інші колективні утворення, які вчинили адміністративне правопорушення. Організації визнаються суб'єктами адміністративного правопорушення нормами таких галузей права, як земельне, фінансове, податкове, правоохоронний і т.д.
Існує два види ознак суб'єкта адміністративного правопорушення:
Загальні - ознаки, якими має володіти будь-яка особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - осудність і досягнення на момент вчинення, 16-річного віку;
Спеціальні - ознаки, що відображають особливості праці, службового становища; наприклад, посадова особа, водій автомобіля, працівник підприємства торгівлі; минуле протиправну поведінку, наприклад, особа перебувала під адміністративним наглядом, раніше притягалися до адміністративної відповідальності; інші особливості правового статусу, наприклад, іноземні громадяни або військовослужбовці.
Згідно з ч.4 ст.2 Кодексу про адміністративні правопорушення «Адміністративній відповідальності підлягає посадова особа в разі вчинення ним адміністративного правопорушення у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням своїх службових обов'язків» 2
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до протиправного дії чи бездіяльності та її наслідків. Її основу становить вина, яка може бути у формі умислу або необережності.
Умисел - умисне діяння. Особа, яка вчинила його, розуміло протиправний характер свого діяння,
передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускав настання цих наслідків.
Необережність - адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, яка його вчинила, передбачала настання шкідливих наслідків свого діяння, але легковажно розраховувало на їхнє запобігання або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна і могла, було їх передбачити.
Розрізняють дві форми необережної вини:
Легковажність - це передбачення особою можливості настання шкідливих наслідків своєї дії або бездіяльності, поєднане з самовпевненим розрахунком їх запобігти;
Недбалість - не передбачення такої можливості за умови, що особа повинна була і могла передбачати настання зазначених у законі наслідків.
Від необережної вини слід відрізняти невинне заподіяння шкоди, так званий казус, або випадок, при якому особа не несе відповідальності. З невинним заподіянням шкоди іноді доводиться зустрічатися при розгляді справ про адміністративні правопорушення на транспорті. При вчиненні адміністративного правопорушення в наявності шкоди. Щоправда, не всі вони пов'язані з реальними шкідливими наслідками від кожного такого діяння. Нерідко, вони містять лише можливість їх настання. Але всяке адміністративне правопорушення несе шкоду вже в тому сенсі, що порушує встановлений державний правопорядок, зазіхає на інтереси держави і лічності.4

Глава2. Адміністративне правопорушення.  

1. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення

Адміністративне правопорушення є підставою адміністративної відповідальності. Стаття 2.1 Кодексу про адміністративні правопорушення визначає його наступним чином «Адміністративним правопорушенням, визнається протиправне, винна дію (бездіяльність) фізичної або юридичної особи, за яке встановлено адміністративну відповідальність» .2
У визначенні адміністративного правопорушення вживаються такі поняття, як дія або бездіяльність.
Дія - це активна форма поведінки правопорушника, безпосередньо пов'язана з невиконанням обов'язків законних вимог, порушенням заборони.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки правопорушника, безпосередньо пов'язана з невиконанням обов'язків і законних вимог.
Для адміністративного правопорушення характерні наступні ознаки:
1. Антигромадського. Законодавством визначено, яке діяння є антигромадським в рамках інституту адміністративної відповідальності, а яке ні.
2. Протиправність - полягає у вчиненні діяння, що порушує норми адміністративної та інших галузей права, які охороняються заходами адміністративної відповідальності.
3. Винність. Законодавство розглядає протиправне діяння, вчинене особою, в якості адміністративного правопорушення тільки в тому випадку, якщо має місце вина цієї особи, тобто вчинене було здійснено навмисно або з необережності.
4. Караність. Адміністративним правопорушенням визнається тільки те діяння, за яке законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення слід розуміти встановлену правовою нормою сукупність ознак, за наявності яких протиправне діяння визнається проступком.
Під адміністративною відповідальністю розуміється такий різновид юридичної відповідальності (поряд з кримінальною, дисциплінарної і матеріальної), яка виражається в застосуванні повноважним органом або посадовою особою адміністративного стягнення до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Адміністративна відповідальність має ознаками, властивими юридичної відповідальності взагалі.
Адміністративна відповідальність характеризується, в першу чергу, множинністю правових норм, що регулюють різноманітні аспекти діяльності органів державного управління. Ще однією характерною рисою є те, що адміністративна відповідальність носить загальний характер, тобто норми і правила обов'язкові для всіх без винятку.
Принципами адміністративної відповідальності є:
1. законність
2. доцільність відповідальності
3. відповідальність за провину
4. невідворотність покарання у випадку притягнення до відповідальності
5. індивідуалізація заходів відповідальності
6. гуманізм
7. гласність
Підставами адміністративної відповідальності є:
Нормативне підгрунтя - порушення адміністративно-правової заборони.
Фактична підстава - вчинення адміністративного правопорушення.
Процесуальна підстава - видання правозастосовчого акта.

2. Проблема розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за правопорушення

Адміністративна відповідальність має ряд відмінностей від інших видів відповідальності - кримінальної, дисциплінарної, цивільно-правової і т.д. Наочно їх можна побачити при детальному вивченні такої таблиці:
Таблиця 1 «Розмежування адміністративної відповідальності».
Адміністративна
відповідальність
Інші види юридичної відповідальності
Адміністративна відповідальність регулюється нормами інституту адміністративної відповідальності, які містяться в законах і підзаконних актах.
Кримінальна відповідальність встановлюється тільки законами;
Дисциплінарна - законодавством про працю, підзаконними актами, які встановлюють особливості становища окремих категорій службовців і робітників;
Матеріальна - законодавством про працю та цивільним законодавством;
Підставою адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення
Підставою кримінальної відповідальності є злочин;
Дисциплінарної - дисциплінарний проступок;
Матеріальною - заподіяння матеріальної шкоди
Суб'єктами адміністративної відповідальності можуть бути фізичні та юридичні особи
Суб'єкти кримінальної відповідальності - тільки фізичні особи
За адміністративні правопорушення застосовуються адміністративні стягнення
За злочини - міри кримінальної відповідальності;
За дисциплінарні проступки - дисциплінарні стягнення
Адміністративні стягнення застосовуються широким колом уповноважених органів і посадових осіб виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також судами (суддями)
Заходи кримінальної відповідальності визначаються тільки судом;
Дисциплінарні стягнення - органами і посадовими особами, наділеними дисциплінарної владою;
Матеріальні - судами загальної юрисдикції та арбітражними судами
Застосування адміністративного стягнення не тягне судимості і звільнення з роботи - особа, до якої його застосовано, вважається у яких адміністративне стягнення протягом певного терміну
Застосування заходів кримінальної відповідальності до особи, засудженої за вчинення злочину, тягне судимість;
Один з видів дисциплінарного стягнення - звільнення з роботи.
Заходи адміністративної відповідальності застосовується відповідно до законодавства, що регламентує провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Кримінальні справи розглядаються згідно з кримінально-процесуальним законодавством;
Дисциплінарні - відповідно до норм, які встановлюють порядок дисциплінарного провадження;
Справи про матеріальну відповідальність - у порядку цивільного та арбітражного судочинства.
Законодавець виділяє ряд обставин, які можуть виключити адміністративну відповідальність або звільнити від неї.
До обставин, що виключають адміністративну відповідальність, відносяться:
1) Не досягнення встановленого законом віку.
2) Неосудність особи, яка вчинила правопорушення, тобто особа внаслідок хронічної, душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану, не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними.
3) Крайня необхідність - протиправне діяння, вчинене для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значним, ніж відвернена.
4) Необхідна оборона - протиправне діяння, вчинене при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, встановленого порядку управління від протиправних посягань шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Чинним законодавством суб'єктами адміністративної відповідальності визнаються, як правило, організації, що мають статус юридичної особи.
З цього правила є приватні та конкретні винятки, наприклад, філії підприємств, можуть притягуватися до адміністративної відповідальності за деякі порушення податкового законодавства.
Ознаки суб'єкта адміністративного правопорушення у вигляді організацій найчастіше відображаються в діяннях тих чи інших фізичних осіб, частіше посадових.
Якщо діяння в законі знеособлені, тобто не позначені особи, які можуть визнані винними у скоєнні адміністративного правопорушення, вина колективного утворення визначається за протиправним наслідків його діяльності. Наприклад, коли мова йде про навмисне порушення організацією законодавства, його норм, суб'єктами такого порушення є посадові особи чи інші його працівники, також суб'єктами такого правопорушення можуть бути визнані як посадові особи, так і організація в цілому.
Колективні освіти не завжди є суб'єктами тільки специфічних для них адміністративних правопорушень. Суб'єктами певних адміністративних правопорушень визнаються і громадяни, і посадові особи, і юридичні особи. Наприклад, за порушення встановленого режиму використання земель природоохоронного, природа - заповідного, оздоровчого, рекреаційного призначень може бути накладено штраф на громадян, посадових та юридичних осіб.
Основним заходом адміністративної відповідальності, застосовуваної до організацій, є штраф. Його розміри за певні види правопорушень підлягають індексації у встановленому порядку. Передбачаються також і інші заходи відповідальності. Так, за правопорушення в галузі будівництва, крім штрафу, можливо призупинення дії ліцензій на здійснення будівельної діяльності строком до трьох місяців.
Адміністративна відповідальність організацій може мати і має конкретні особливості залежно від того, за порушення яких галузей законодавства вона встановлена. Але не завжди всі особливості виправдані. Вони можуть бути результатом вільного розсуду, широкі можливості, для якого відкриває відсутність загальних правових засад та принципів адміністративної відповідальності колективних образованій.4

Глава 3. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність в адміністративному праві. Проблема розмежування відповідальності

Адміністративне право виконує різні функції у встановленні та реалізації дисциплінарної відповідальності. Так, воно визначає коло суб'єктів і повноваження органів управління або посадових осіб у здійсненні дисциплінарної влади.
Стосовно до встановлення дисциплінарної відповідальності низки категорій державних службовців, військовослужбовців та прирівняних до них у дисциплінарному щодо осіб, функції адміністративного права більш великі. Його нормами визначаються підстави дисциплінарної відповідальності, її заходи та порядок їх застосування.
Відносно більшості працівників дисциплінарна відповідальність регламентується комплексом норм трудового та адміністративного права.
Дисциплінарна відповідальність деякої категорії осіб повністю опосередковується адміністративним правом, наприклад, військовослужбовців строкової служби та ін
Це пояснюється необхідністю поряд із загальними началами враховувати особливі вимоги дисципліни відносно певних категорій осіб і встановлення специфіки їх дисциплінарної відповідальності.
Загалом, дисциплінарна відповідальність характеризується тим, що: її підставою є дисциплінарний проступок; за таку провину передбачені дисциплінарні стягнення; вони застосовуються в порядку підлеглості уповноваженими органами або посадовими особами; межі дисциплінарної влади цих органів або посадових осіб визначаються правом.
Дисциплінарний проступок утворює протиправне, винне порушення дисципліни, не тягне за собою кримінальної відповідальності за нормами кримінального права.
За нормами трудового права під порушенням дисципліни розуміється невиконання або неналежне виконанням працівником своїх трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами трудового распорядка.4
Суб'єктом таких проступків є основна маса працівників, але не всі вони. Обов'язки певних категорій державних службовців, що реалізують свої владні повноваження поза рамками трудових відносин, військовослужбовців, визначаються законами, указами Президента РФ, затвердженими повноважними органами, статутами і положеннями.
Нерідко підставою дисциплінарної відповідальності визнається порушення службової дисципліни, обсяг і зміст якої визначається різним способом.
Дисциплінарні стягнення накладаються уповноваженими чи посадовими особами на підлеглих їм у тій чи іншій формі порушників. Обсяг їх дисциплінарної влади регламентується адміністративним правом.
Встановлення і реалізація заходів матеріальної відповідальності не становить спеціальну функцію адміністративного права. Це область цивільного та трудового права.
Тим не менш, адміністративне право, хоча і своєрідним чином, але проявляє себе і в цій області. Перш за все, за допомогою його норм визначаються повноваження органів та посадових осіб, пов'язані з відшкодуванням матеріальних збитків в адміністративному порядку:
По-перше, при відмові працівника від добровільного відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації він відшкодовується за розпорядженням адміністрації шляхом утримання із заробітної плати, якщо сума збитку, що підлягає стягненню, не перевищує його середнього місячного заробітку;
По-друге, стягнення в адміністративному порядку сум, отриманих внаслідок незаконного підвищення цін на продукцію.
Законодавством передбачаються такі випадки, коли матеріальна відповідальність встановлюється саме в контексті адміністративного права.
Окремим органом виконавчої влади або посадовим особам надається законодавче право застосування санкцій майнового характеру.
Так, Головний державний санітарний лікар РФ і його заступники можуть зобов'язати підприємства та організації, які допустили забруднення навколишнього середовища, випуск або реалізацію продукції, вживання якої призвело до масових захворювань та отруєнь:
- Сплатити штраф в доход місцевого бюджету;
відшкодувати додаткові витрати лікувальних установ на надання допомоги хворим, проведення гігієнічних і протиепідемічних заходів.
Адміністративна і дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні стягнень, тобто каральних санкцій, з метою загальної і приватної превенції правопорушень. Матеріальна відповідальність - це застосування відновлювальних санкцій для того, щоб відшкодувати завдану майнову шкоду. Тому вона настає, якщо державі дійсно завдано збитки:
- Прямий, реальний;
- При виконанні службових обов'язків;
- Протиправним діянням;
- Винне;
якщо між протиправним діянням і шкодою є заподіяна зв'язок.
Адміністративним правом регламентується тільки матеріальна відповідальність військовослужбовців. Відповідні норми містяться у Федеральному законі 2 Про матеріальну відповідальність військовослужбовців ».
Матеріальна відповідальність реалізується в рамках колективу, відповідні повноваження - частина дисциплінарної влади лінійного керівника, збиток стягується з члена сталого колективу.
Від дисциплінарної цей вид відповідальності відрізняє те, що розмір застосовуваних санкцій залежить в основному не від ступеня вини, а від розміру настав в результаті винних протиправних дій шкоди; що винний може добровільно відшкодувати заподіяну шкоду повністю або частково; що санкція не може бути замінена заходами громадського впливу. Сам же шкоду носить майновий характер.3
Каральні і право відновлювальні санкції доповнюють один одного, можуть застосовуватися одночасно до однієї особи. Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до адміністративної або дисциплінарної відповідальності за дію (бездіяльність), яким завдано збитків державі.
Стягнення відшкодування збитків з військовослужбовців є різновидом дисциплінарного примусу. Адміністративним правом регулюються не лише підстави, але й порядок залучення названих вище осіб до матеріальної відповідальності. Він відрізняється від порядку стягнення збитків з робітників і службовців, закріпленого трудовим правом. На підставі Федерального закону «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців» майновий збиток може бути стягнений з будь-яких військовослужбовців, в тому числі запрошених на збори військовозобов'язаних.

Висновок

Вирішення глобальних проблем корумпованості сучасного державного управлінського апарату зв'язане з необхідністю повсюдної превенції адміністративних правопорушень. Забезпечення дотримання режиму нормальної роботи, діяльності посадових осіб та функціонування чиновницького апарату в цілому - необхідний атрибут будь-якого правової держави.
На сьогоднішній день, на жаль, питання про адміністративну відповідальність посадових осіб залишається одним з найбільш пекучих і нагальних питань, не тільки в науці адміністративного, але також і кримінального права.
Виходячи зі змісту даної курсової роботи, можна зробити наступний висновок: мета та завдання, поставлені у вступі, практично повністю виконані. У даній роботі розглянуті тому проаналізувавши матеріали, що стосуються як теорії, так і практики адміністративної відповідальності посадових осіб, все-таки вдалося викласти ряд теоретичних положень щодо подолання деяких правових прогалин зазначеної тематики, обмежившись обсягом даної роботи, так як проблематика інституту відповідальності посадових осіб в адміністративному праві РФ має, по суті, невичерпний характер.

Список використаної літератури
1 Конституція Російської Федерації. - М.: Юрід.літю, 1993.-64с.
Кодекс України про адміністративні правопорушення. - М.: «Видавництво ЕЛІТ», 2005р.-232с.
Бахрах Д.Н., Россинський Б.В., Старилов Ю.М. Адміністративне право: Підручник для вузов.-2-е вид., Зм. І доп.-М.: Норма, 2005.-800С.
Котелінікова Е.А., Семенуова І.А., Смоленський М.Б. Адміністративне право. «Учеб.пособие» .- Ростов н / Д: «Фенікс», 2003.-352с.


3 Бахрак Д.М., Россинський Б.В. , Старилов Ю.М. Адміністративне право: Підручник для вузов.-2-е вид., Зм. І доп .- М.: Норма, 2005.-800 с.
2 Кодекс Російської Федерайіі про адміністративні правопорушення. - М., «Видавництво ЕЛІТ», 2005р.-232с.
4 Котельникова Є.А. Адміністративне право: Учеб.пособие. / Є. А. Котельникова, І.А. Семенцова, М.Б. Смоленський-Ростов н + Д: «Фенікс», 2003.-352с.
2 Кодекс України про адміністративні правопорушення М.: «Видавництво Еліт», 2005р.-232с.
4 Котельникова Є.А. Адміністративне право: Учеб. Посібник / Є. А. Котельникова, І.А. Семенцова, М.Б. Смоленський .- Ростов н-Д: «Фенікс», 2003.-352с.
4 Котельникова Є.А. Адміністративне право. / Е.А.Котельнікова, І. А. Семенцова, М.Б. Смоленський. Учеб. Посібник.-Ростов н / Д: «Фенікс», 2003. - 352с.
3 Бахрах Д.М., Россинський Б.В., Старилов Ю.М. Адміністративне право: Підручник для вузів. - 2-е вид., Зм. І доп.-М.: Норма, 2005.-800С.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Курсова
69.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Дисциплінарна відповідальність посадових осіб
Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
Відповідальність посадових осіб підприємств за порушення законодавчих
Адміністративна відповідальність юридичних осіб
Адміністративна відповідальність фізичних і юридичних осіб
Відповідальність посадових осіб підприємств за порушення законодавства України про працю
Оподаткування Права обов`язки і відповідальність митних органів та посадових осіб
Адміністративна відповідальність юридичних осіб за порушення подат
Адміністративна відповідальність юридичних осіб за порушення подат
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru