приховати рекламу

Автоматизовані інформаційні системи в економіці 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

1. Автоматизовані інформаційні системи управління

1.1 АиСУ

1.2 Класифікація АиСУ

1.3 Методи проектування інформаційних систем

1.4 Етапи розробки автоматизованих інформаційних систем

1.5 Розробка та аналіз бізнес-моделі

2. Структурна схема ЕОМ

2.1 Характеристики ЕОМ

3. Об'єм пам'яті

3.1 Апаратура виведення та відображення інформації

Список використаної літератури

1. Автоматизовані інформаційні системи управління

1.1 АиСУ

АиСУ - людино-машинна система, що забезпечує автоматизований збір і обробку інформації необхідної для оптимізації управління, а також оптимізації управління в різних сферах людської діяльності; при цьому оптимізація полягає у виборі такого варіанту значення, при якому досягається екстремальне значення визначається критерію.

1.2 Класифікація АиСУ

1) Тип об'єкта управління:

АСУ ТП (автоматизована система управління технологічними процесами) об'єкти: технологічні установки і процеси, основна форма інформації - сигнал. АСОУ (автоматизована система організаційного управління) об'єкт організаційно - економічної природи, форма подання інформації - документ. ІАСУ (інтегровані автоматизовані системи управління) - це ієрархічні АиСУ, у яких на верхньому рівні АСОУ, а на нижньому одна або кілька АСУТП.

1.3 Методи проектування інформаційних систем

На ринку автоматизованих систем для великих корпорацій, державних галузевих підприємств і фінансово-промислових груп на сьогодні можна виділити три основні суб'єкти: це ринок автоматизованих банківських систем (АБС), ринок корпоративних інформаційних систем промислових підприємств і ринок державних служб і відомств. Не дивлячись на сильний взаємозв'язок цих ринків систем автоматизації, пропоновані на них рішення, поки ще не достатньо інтегровані між собою, чого слід очікувати в недалекому майбутньому. Надалі під Автоматизованої Банківської Системою (АБС) будемо розуміти комплекс апаратно-програмних засобів реалізують мультивалютну інформаційну систему, що забезпечує сучасні фінансові та управлінські технології в режимі реального часу при транзакційної обробці даних.

Під Автоматизованої Інформаційної Системою будемо розуміти комплекс апаратно-програмних засобів реалізують мультикомпонентного інформаційну систему, що забезпечує сучасне управління процесами прийняття рішень, проектування, виробництва і збуту в режимі реального часу при транзакційної обробці даних, промислового підприємства (АСУ КТП), а також міжгалузеві інформаційні системи державних служб.

Обидва визначення досить схожі. На сьогодні існування декількох методів побудови автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких можна виділити наступні:

Метод "знизу-вверх". Менталітет російських програмістів сформувався саме у великих обчислювальних центрах (ПЦ), основною метою яких було не створення тиражованих продуктів, а обслуговування співробітників конкретної установи. Цей підхід багато в чому зберігався і при автоматизації і сьогодні. В умовах постійно змінюються законодавства, правил ведення виробничої, фінансово-господарської діяльності та бухгалтерського обліку керівнику зручно мати поруч посередника між спущеною зверху нової інструкцією і комп'ютером. З іншого боку, програмістів, заражених "вірусом самодіяльності", виявилося предостатньо, тим більше, що за таку роботу пропонувалося цілком пристойну винагороду.

Створюючи свої відділи та управління автоматизації, підприємства і банки намагалися облаштуватися своїми силами. Однак періодичне "перетрушування" інструкцій, складнощі, пов'язані з різними уявленнями користувачів про одних і тих же даних, безперервна робота програмістів щодо задоволення все нових і нових побажань окремих працівників і як наслідок - невдоволення керівників своїми програмістами кілька остудило запал, як тих, так і інших. Отже, перший підхід зводився до проектування "знизу-вверх". У цьому випадку, за наявності кваліфікованого штату програмістів, цілком стерпно були автоматизовані окремі, важливі з точки зору керівництва робочі місця. Загальна ж картина "автоматизованого підприємства" проглядалася недостатньо добре, особливо в перспективі.

Метод "зверху-вниз". Швидке зростання кількості акціонерних і приватних підприємств і банків дозволив деяким компаніям побачити тут майбутній ринок і інвестувати кошти у створення програмного апарату для цього зростаючого ринку. З усього спектру проблем розробники виділили найбільш помітні: автоматизацію ведення бухгалтерського аналітичного обліку та технологічних процесів (для банків це в основному - розрахунково-касове обслуговування, для промислових підприємств - автоматизація процесів проектування і виробництва, мається на увазі не конкретних верстатів і т.п. , а інформаційних потоків). Враховуючи той факт, що ядром АІС безумовно є апарат, який забезпечує автоматизоване ведення аналітичного обліку, більшість фірм почали з детального опрацювання даної проблеми. Системи були спроектовані "зверху", тобто у припущенні що одна програма повинна задовольняти потреби всіх користувачів.

Сама ідея використання "однієї програми для всіх" різко обмежила можливості розробників в структурі інформаційних множин бази даних, використанні варіантів екранних форм, алгоритмів розрахунку і, отже, позбавила можливості принципово розширити коло вирішуваних завдань - автоматизувати повсякденну діяльність кожного працівника. Закладені "зверху" жорсткі рамки ("загальні для всіх") обмежували можливості таких систем з ведення глибокого, часто специфічного аналітичного та виробничо - технологічного обліку. Працівники проводили цю роботу вручну, а результати вводили в комп'ютер. При цьому інтерфейс кожного робочого місця не міг бути визначений функціями, покладеними на користувача, і прийнятою технологією роботи. Стало очевидно, що для успішної реалізації завдання повної автоматизації банку слід змінити ідеологію побудови АІС.

Принципи "дуалізму" і багатокомпонентності. Розвиток банківських структур та промислових підприємств, збільшення числа філій, зростання кількості клієнтів, необхідність підвищення якості обслуговування пред'являли до автоматизованих систем нові вимоги. Новий підхід до проектування АІС полягає в збалансованому поєднанні двох попередніх. У першу чергу це стосується до ідеології побудови ядра системи: "Автоматизована бухгалтерія - аналітичний облік".

Для банківських структур це дало: з одного боку, в ядрі системи зберігалася можливість роботи "від особового рахунку", з автоматичним формуванням відповідних бухгалтерських проводок, з іншого боку, скасовувалися жорсткі вимоги роботи тільки з особовими рахунками. З'явилася можливість ведення бухгалтерського обліку за балансовими рахунками будь-якого порядку без поглиблення до рівня особових рахунків клієнтів. При цьому ведення аналітичного обліку за особовими рахунками клієнтів опускалося на рівень спеціалізованого програмного забезпечення (ВПЗ), встановленого на робочих місцях банківських працівників (контролерів, кредитних бухгалтерів, інспекторів і т.д.). Таким чином, принципова відмінність нового підходу до створення АБС полягає в ідеї розподілу плану рахунків за рівнями експертизи. При цьому і сам довідник плану рахунків з відповідними описами, і інформаційне безліч клієнтів проектувалися за принципом розподіленої бази даних. Результатом цього стало:

формування всіх необхідних бухгалтерських проводок, вже агрегованих за балансовими рахунками, і автоматична їх передача в базу даних "Автоматизованої бухгалтерії";

реалізація специфічних вимог кожного банківського працівника, в тому числі щодо формування довільних звітів і довідок, меморіальних ордерів, операційних щоденників; виконання будь-яких допоміжних і технологічних розрахунків і пр.

З використанням гнучкої системи налаштувань СПО (компонентів АБС) з'явилася реальна можливість адаптації програмного апарату до практично будь-яких умов і різним вимогам інструктивних матеріалів і правил роботи, прийнятим або в вищестоящої організації, або в даній банківській установі. Крім того, при багатокомпонентної схемою організації АБС при проведенні модернізації одного з компонентів центральна частина (ядро) АБС і інші її компоненти не порушувалися, що значно підвищувало надійність, тривалість життя автоматизованої системи та забезпечувало найбільш повне виконання необхідних функцій.

Двоїстий підхід до формування щоденного балансу ліг в основу т. н. "Принципу дуалізму" - одного з важливих принципів побудови сучасних банківських систем. Реалізація принципу дуалізму неминуче вимагала побудови АБС нового покоління у вигляді програмних модулів, органічно пов'язаних між собою, але в той же час здатних працювати і автономно.

Завдання проектування АІС промислових підприємств чи державних служб більш складна, так як характер оброблюваної інформації ще більш різнорідний і складно формалізуємо. Однак і тут можна виділити основну модель роботи - це робота "від коду проекту". У загальному випадку код проекту являє собою аналог (функціональний) особового рахунку, він має певну розрядність, порядок (тобто конкретна група цифробуквене позначення характеризує деталь, складальну одиницю, виріб і їхній рівень взаємозв'язку). Причому конкретна частина коду характеризує технологічні, конструкторські, фінансові та інші документи. Все це регламентується відповідними ГОСТами (аналог інструкцій ЦП для банків), тому може бути формалізована. При цьому модульний підхід до реалізації АІС в цьому випадку ще більш важливий.

Двоїстий підхід до формування щоденного виробничого плану ліг в основу т. н. "Принципу дуалізму" для АІС промислових підприємств. Реалізація принципу дуалізму неминуче також вимагала побудови АІС підприємств нового покоління у вигляді програмних модулів, органічно пов'язаних між собою, але в той же час здатних працювати і автономно.

Така багатокомпонентна система забезпечувала дотримання основоположного принципу побудови автоматизованих інформаційних систем - відсутність дублювання введення вихідних даних. Інформація по операціях, проведених із застосуванням одного з компонентів системи, могла бути використана будь-яким іншим її компонентом. Модульність побудови АІС нового покоління і принцип одноразового введення дають можливість гнучко варіювати конфігурацією цих систем. Так, в банках, що мають розгалужену філіальну мережу і не передають дані в режимі реального часу, установка всього СПО у всіх філіях не завжди економічно виправдано. У цих випадках можлива експлуатація у філіях ПЗ загального призначення, призначеного для первинного введення інформації і подальшої автоматизованої обробки даних в СПО, встановленому в головному офісі банку. Така структура дає можливість органічно включити в АБС нового покоління компонент для створення сховища даних, розділяючи системи оперативного дії та системи підтримки прийняття рішення.

Крім того, одне з достоїнств принципу багатокомпонентності, що є базовим при створенні АІС нового покоління, полягає в можливості їх поетапного впровадження. На першому етапі впровадження встановлюються (або замінюються вже застарілі) компоненти системи на ті робочі місця, які потребують оновлення ПЗ. На другому етапі відбувається розвиток системи з підключенням нових компонентів і відпрацюванням межкомпонентних зв'язків. Можливість застосування такої методики впровадження забезпечує її досить просте тиражування та адаптацію до місцевих умов.

Таким чином, автоматизована інформаційна система нового покоління - це багатокомпонентна система з розподіленою базою даних за рівнями експертизи.

1.4 Етапи розробки автоматизованих інформаційних систем

Таблиця 1. Етапи проектування АІС та їх характеристики.

Найменування етапу

Основні характеристики

1

Розробка та аналіз бізнес - моделі

Визначаються основні завдання АІС, проводиться декомпозиція задач по модулях, і визначаються функції, за допомогою яких вирішуються ці завдання. Опис функцій здійснюється мовою виробничих (опис процесів предметної області), функціональних (опис форм документів, що обробляються) і технічних вимог (апаратне, програмне, лінгвістичне забезпечення АІС).

Метод рішення: Функціональне моделювання.

Результат:

1. Концептуальна модель АІС, що складається з опису предметної області, ресурсів і потоків даних, перелік вимог та обмежень до технічної реалізації АІС.

2. Апаратно-технічний складу створюваної АІС.

2

Формалізація бізнес - моделі, розробка логічної моделі бізнес - процесів.

Розроблена концептуальна модель формалізується, тобто втілюється у вигляді логічної моделі АІС.

Метод рішення: Розробка діаграми "сутність-зв'язок" (ER (Entity-Reationship) - CASE - діаграми).

Результат: Розроблене інформаційне забезпечення АІС: схеми і структури даних для всіх рівнів модульності АІС, документація по логічній структурі АІС, згенеровані скрипти для створення об'єктів БД.

3

Вибір лінгвістичного забезпечення, розробка програмного забезпечення АІС.

Розробка АІС: вибирається лінгвістичне забезпечення (середовище розробки - інструментарій), проводиться розробка програмного і методичного забезпечення. Розроблена на другому етапі логічна схема втілюється в реальні об'єкти, при цьому логічні схеми реалізуються у вигляді об'єктів бази даних, а функціональні схеми - у користувацькі форми і додатки.

Метод рішення: Розробка програмного коду з використанням обраного інструментарію.

Результат: працездатне АІС.

4

Тестування та налагодження АІС

На даному етапі здійснюється коригування інформаційного, апаратного, програмного забезпечення, проводиться розробка методичного забезпечення (документації розробника, користувача) і т.п.

Результат: Оптимальний склад і ефективне функціонування АІС.

Комплект документації: розробника, адміністратора, користувача.

5

Експлуатація і контроль версій

Особливість АІС створених по архітектурі клієнт сервер є їх багаторівневість та багатомодульною, тому при їх експлуатації і розвитку на перше місце виходять питання контролю версій, тобто додавання нових і розвиток старих модулів з ​​виведенням з експлуатації старих. Наприклад, якщо щоденний контроль версій не ведеться, то в як показала практика, БД АІС за рік експлуатації може налічувати понад 1000 таблиць, з яких ефективно використовуватися буде лише 20-30%.

Результат: нарощуваність безізбиточний складу гнучку, АІС

Рис.1. Послідовність трансформації бізнес-моделі в об'єкти БД і додатки.

1.5 Розробка та аналіз бізнес-моделі

При побудові ефективної автоматизованої системи першим етапом є дослідження і формалізація бізнес-процесів діяльності банку або предпріятія.Т. тобто опис системи ведення діловодства з метою ефективного використання інформації для досягнення поставлених завдань та вирішення проблем, що стоять перед організацією. Організація роботи з документами (будь то платіжні чи конструкторсько-технологічні документи) є важливою складовою частиною процесів управління та прийняття управлінських рішень, що істотно впливає на оперативність та якість управління. Процес прийняття управлінського рішення складається з:

отримання інформації; переробки інформації; аналізу, підготовки та прийняття рішення.

Всі ці етапи найтіснішим чином пов'язані з документаційне забезпечення процесів управління, проектування і виробництва. Якщо на підприємстві відсутня чітка організація роботи з документами, то, як наслідок цього, закономірно поява документів поганої якості, як в оформленні, так і в повноті і цінності міститься в них, збільшення термінів їх обробки. Це призводить до погіршення якості управління та збільшення термінів прийняття рішень і числу невірних рішень. Із зростанням масштабів підприємства і чисельності його працівників питання про ефективність документаційного забезпечення управління стає все більш актуальним. Основні проблеми, що виникають при цьому, виглядають приблизно так:

керівництво втрачає цілісну картину того, що відбувається;

структурні підрозділи, що не маючи інформації про діяльність один одного, перестають злагоджено здійснювати свою діяльність. Неминуче падає якість обслуговування клієнтів і здатність організації підтримувати зовнішні контакти;

це призводить до падіння продуктивності і викликає відчуття нестачі в ресурсах: людських, технічних, комунікаційних і т.д.;

доводиться розширювати штат, вкладати гроші в обладнання нових робочих місць, приміщення, комунікації, навчання нових співробітників;

для виробничих підприємств збільшення штату може спричинити зміну технології виробництва, що потребує додаткових інвестицій;

виявляється, що штат збільшено, продуктивність впала, виробництво потребує інвестицій, відповідно виникає потреба у збільшенні оборотного капіталу, що може зажадати нових кредитів і зменшити плановий прибуток.

У результаті підприємство перестає рости інтенсивно і подальше розширення відбувається суто екстенсивним шляхом за рахунок раніше створеної прибутку.

Чому ж сьогодні, коли для організації документообігу пропонується безліч самих різних засобів автоматизації, документообіг часто організований погано, навіть на відносно невеликих підприємствах? Відповідь, незалежно від ступеня автоматизації підприємства і його типу, може бути один - відсутність або ігнорування моделі організації документообігу неминуче призведе до того, що старі проблеми залишаться невирішеними. При цьому якщо за станом діловодства в організації був "ручний" хаос, то результатом автоматизації буде "комп'ютерний" хаос.

2. Структурна схема ЕОМ

ВЗП

У структурі ЕОМ виділяють центральну частину, в якій здійснюється обробка даних, і периферійну частину (зберігання та обмін даних).

Процесор - пристрій, що реалізує програмний принцип керування ЕОМ. Виконує обчислювальну обробку даних.

ОЗУ (RAM) - призначені для розміщення на період виконання програм і їх даних. Для зв'язку з периферією до складу центральної частини включаються канали.

Канали бувають: селекторні - для прямого підключення до ОЗУ виділених, швидкодіючих, зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв;

мультіплексорні канали, що сполучають обмін по одній милі з поділом за часом інформації з кількома повільно - діючими пристроями введення - виведення.

ВЗП призначений для довготривалого зберігання в файлових структурах робочих примірників програм і даних. Кожне ВЗП підключається до селекторної каналу через пристрій керування. Пристрої введення - виведення підключаються через селекторні канали і забезпечують взаємодію ЕОМ з іншими ЕОМ за допомогою апаратури передачі даних в електронних мережах або з користувачем ЕОМ.

2.1 Характеристики ЕОМ

Внутрішній мову ЕОМ - мова команд процесора, він визначає, які дії виконуються процесором, і який обсяг оперативної пам'яті буде при цьому доступний.

Продуктивність (операції / сек). Гіббс запропонував 2 класу задач:

інженерні (наукові) - складні обчислення і довгі обчислювальні операції, а даних відносно небагато і вони можуть поміститися в ОЗУ;

інформаційні (економічні) - відносно прості і короткі обчислення, але дуже великі масиви інформації. Вони розміщуються у зовнішній пам'яті і порціями зчитуються в оперативну пам'ять.

3. Об'єм пам'яті

Виділяють 4 види пам'яті:

в процесорної пам'яті розташовуються дані, над якими виконуються обчислення;

ОЗП призначений для розміщення програм і даних на період виконання програми процесором. При цьому кожна команда переміщається з ОЗУ в процесорну пам'ять, визначаються необхідні для команди дані, що вийшов результат зберігається в ОЗУ;

в ВЗП програми і дані зберігаються у файлі. Щоб виконати програму її потрібно перемістити з ВЗП в ОЗУ. Необхідні програмні дані з відповідних файлів повинні бути також поміщені в ОЗУ. Отримані результати зберігаються в файл даних ВЗУ.

Виділяють 2 типу ВЗП: прямого і послідовного доступу.

Всі ВЗП прямого доступу мають дискову модель. ВЗП послідовного доступу їх модель - магнітна стрічка.

Щоб отримати доступ до файлів, дані спочатку треба переписати на диск і розбити на файли. У ВЗП послідовного доступу зберігаються тільки резервні копії. Од. доступу - 1 запис. На диску зберігаються робочі копії файлів програм і даних. Од. доступу 1 сектор. В ОЗП зберігаються програми і дані на період виконання програми. Од. доступу 1 байт. У процесорної пам'яті зберігаються команди та їх дані на період арифметичної операції. Од. доступу будь біт.

Інтерфейс - набір пристроїв управління, підключених до каналів центральної частини ЕОМ і призначених для підключення периферійних різних пристроїв.

3.1 Апаратура виведення та відображення інформації

Для дисплея 2 режими відображення інформації: текстовий - екран розбитий на знакоместа. У кожне місце може бути введений 1 знак зі своїм обрисом, кольором і кольором фону; графічний - екран розбитий на точки (пікселі) кожна зі своїм кольором.

Список використаної літератури

  1. Автоматизовані інформаційні технології в економіці: Підручник / За ред. проф. Г.А. Титоренко. - М.: Комп'ютер, ЮНИТИ, 1998. - 400с.

  2. Комп'ютерні мережі: Пер. з англ. Навчальний курс. М.: Російська редакція, 1998. - 659с.

  3. Євдокимов В.В. Економічна інформатика. Підручник для вузів. Спб.: Інтер, 1997

  4. Городецький Г.Б. Інформаційні технології організаційного управління. - Братськ: БрГТУ, 2003. - 200 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка | Контрольна робота
51.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Автоматизовані інформаційні системи в економіці
Автоматизовані інформаційні технології в економіці
Автоматизовані інформаційні системи
Автоматизовані інформаційні системи та їх класифікація
Автоматизовані економічні інформаційні системи та їх елементи
Нормативна база та автоматизовані інформаційні системи використовуються в діяльності ПУ ФСБ РФ
Інформаційні системи в економіці 4
Інформаційні системи в економіці 6
Інформаційні системи в економіці 5
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru