додати матеріал


приховати рекламу

Автоматизація розрахунково-касових операцій на матеріалах АБ Металург м Запоріжжя

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки України

Луцький державний технічний університет

Кафедра фінансів

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему:

Автоматизація розрахунково-касових операцій (на матеріалах АБ “Металург” м. Запоріжжя)”

Робота до захисту допущена Виконала: ст. гр. ФНз-52

Зав.кафедрою фінансів ________ ________ Гостєва А.В.

к.е.н., доцент Лещук В.П. Перевірив: викладач

________ Пиріг С.О.

Луцьк 2003

1 лист –Титулка

2 лист- Завдання на ВР

3 лист – Анотація

4 – Зміст

5 – Вступ (на першій сторінці вступу ШТАМП, файл – 1List.doc)

далі- основна частина, список використаних джерел, Додатки

Завдання на ВР

Приклад анотації

АНОТАЦІЯ

Метою даної роботи є організація автоматизації облікових процесів на підприємстві проведена на матеріалах відкритого акціонерного товариства “Електротермометрія”.

В першому розділі роботи обґрунтовано теоретичні аспекти облікового процесу в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації. Розглянута концепція побудови інформаційних систем бухгалтерського обліку та нормативно-довідкової інформації.

В другому розділі розглянута економіко-організаційна та фінансово-господарська характеристика підприємства, а також організація обліку, аудиту та аналізу на ньому.

В третьому розділі розглянуто існуючу систему автоматизації на підприємстві а також запропоновано шляхи щодо її вдосконалення.

ANNOTATION

Take Aim a given work be an organization to automations of account processes on the enterprise conducted on material of an open join-stock company "Еlektrotermometrya".

In the first section of work are motivated theoretical aspects of account process in conditions of operation of automatic information handling system. Considered concept of building of information accounting systems and reference data.

In the second section considered economy-organizing and financial and economic feature of enterprise, as well as organization of account, аudit and analysis on him.

In the one third section is considered existing system to automations on the enterprise as well as are offered way comparatively its improvements.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………........………..3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОЗРАХУНКОВИХ І КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ УКРАЇНИ……………………5

1.1. Правові основи: значення та регламентування проведення розрахунково-касових операцій комерційними банками ………………………………….…………...5

1.2. Загальні вимоги щодо побудови системи автоматизації в комерційних банках………………………………………………………………………………………9

1.3. Методологічні основи автоматизації розрахункових і касових операцій ……..15

1.4. Зарубіжний досвід щодо принципів автоматизації розрахунково-касових операцій …………………………………………………………………………….…....29

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОЗРАХУНКОВИХ І КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В АКЦІОНЕРНОМУ БАНКУ “МЕТАЛУРГ” (М. ЗАПОРІЖЖЯ) …………………………………………………………………………...38

    1. Організаційно-економічна характеристика АБ “Металург”……...……………38

    2. Аналіз існуючої системи автоматизації розрахунково-касових операцій в АБ “Металург” ......……………………………………………………………………41

    3. Пропозиції з модернізації використання автоматизованих систем управління та проведення розрахунково-касових операцій для АБ “Металург”………….50

    4. Розрахунок показників економічної ефективності розроблювального проекту автоматизації ……………………………………………………………………...59

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...62

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...……………………………………….…….64

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..66

ВСТУП

В останні роки банківська система нашої країни переживає бурхливий розвиток. Не дивлячись на існуючі недоліки українського законодавства, яке регулює діяльність банків, ситуація невпинно змінюється на краще. Минули часи, коли можна було легко заробляти на спекулятивних операціях з валютою та шахрайстві. Сьогодні все більша кількість банків робить ставку на професіоналізм своїх працівників та новітні технології.

Важко уявити собі більш благодатний ґрунт для впровадження нових комп’ютерних технологій, ніж банківська діяльність. В сутності, майже всі завдання, які виникають на протязі роботи банку, достатньо легко піддаються автоматизації. Швидка та безперебійна обробка значних потоків інформації є однією з головних завдань будь-якої великої фінансової організації. У відповідності з цим безперечна необхідність наявності обчислювальної мережі, яка дозволяє обробляти швидкими темпами зростаючі інформаційні потоки. Крім того, саме банки володіють достатніми фінансовими можливостями для використання найсучаснішої техніки. Однак, не слід рахувати, що середній банк готовий витрачати величезні суми коштів на комп’ютеризацію. Банк є передусім фінансовою організацією, яка призначена для отримання прибутку, тому витрати на модернізацію повинні бути співставні з передбачуваною користю від її проведення. У відповідності з світовою практикою, в середньому витрати на комп’ютеризацію складають не менше 17% від загального кошторису річних витрат.

Інтерес до розвитку комп’ютеризованих банківських систем визначається не бажанням витягти миттєву вигоду, а, головним чином, стратегічними інтересами. Як показує практика, інвестиції в такі проекти починають приносити прибутки лише через визначений проміжок часу, необхідний для навчання персоналу та адаптації

Штамп

системи до конкретних умов. Вкладаючи кошти в програмне забезпечення, комп’ютерне та телекомунікаційне обладнання та утворення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, банки, в першу чергу, прямують до здешевлення та прискорення своєї рутинної роботи та перемоги в конкурентній боротьбі.

Нові технології допомагають банкам, інвестиційним фірмам та страховим компаніям змінити взаємовідносини з клієнтами та знайти нові засоби для отримання прибутку. Аналітики сходяться в думці, що нові технології найбільш активно впроваджують інвестиційні фірми, потім ідуть банки, а самими останніми їх приймають на озброєння страхові компанії.

Завдання, яке стоїть перед усіма фінансовими організаціями, однакове: інтеграція успадкованих систем в розподілену архітектуру локальних мереж. Девід Стюарт, головний консультант з нових технологій в Global Concepts, вважає, що сьогодні попит на людей, які розуміються на мережах, вищий, ніж будь-коли раніше. За його думкою, в наш час при влаштуванні на роботу в банк перевагу має програміст, а не касир.

Банківські комп’ютерні системи на сьогоднішній день є однією з областей програмного забезпечення, яка найшвидше розвивається. Потрібно відмітити, що банківські системи являють собою “ласий шматочок” для будь-якого виробника комп’ютерів та програмного забезпечення. Тому майже всі великі компанії-розробники комп’ютерних технологій пропонують на цьому ринку системи на базі своїх платформ.

В якості прикладів передових технологій, які використовуються в банківській діяльності, можна назвати бази даних на основі моделі “клієнт - сервер” (характерне використання операційної системи Unix і баз даних Oracle); засоби міжмережевої взаємодії для міжбанківських розрахунків, служби розрахунків, повністю орієнтованих на Internet, або, так звані, віртуальні банки; банківські експертно-аналітичні системи, які використовують принципи штучного інтелекту тощо.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОЗРАХУНКОВИХ І КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ

    1. Нормативно-правові основи: здійснення розрахунково-касових операцій

Правові основи: значення та регламентування проведення розрахунково-касових операцій комерційними банками (ЧОМУ У ЗМІСТІ НАЗВА НЕ СПІВПАДАЄ З НАЗВОЮ У РОЗДІЛІ ?)

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль в забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на макро і мікрорівнях.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків, які конститують їх як особливі фінансові установи, що називаються банками. Тому ці операції тісно пов’язані з усіма іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків – і пасивна, і активна, і надання послуг – неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже – розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.

За своїм характером ці операції, власне, є послугами, і за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Одержання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.

Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечують одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплати заробітної плати працівникам, оплату зобов’язань банку перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень тощо. Тому чим швидше та надійніше банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, тим кращі умови створюються в останніх для відтворювального процесу, зміцнення платіжної дисципліни, оздоровлення фінансового стану, а в кінцевому підсумку – для підвищення життєвого рівня населення.

В організації розрахунково-касових операцій можна виділити три етапи: підготовка організаційних, технічних та технологічних передумов для здійснення платежу; формування та передавання інформації щодо платежу; переказування чи передавання грошей, тобто сам платіж. На першому етапі здійснюються такі дії, як відкриття в банках рахунків для учасників платіжної системи, створення комп’ютерних систем зв’язку, приймання, оброблення обліку та передавання інформації, емісія платіжних карток тощо. На другому етапі виконуються такі операції, як підготовка, забезпечення захисту, передавання банку та перевірка на достовірність інформації, необхідної для здійснення платежу на певних інструментах (носіях). На третьому етапі здійснюється приймання-видавання готівки з рахунків клієнтів, переказування грошей з рахунку платника на рахунок одержувача чи залік взаємної заборгованості.

Засади з організації та проведення розрахунково-касових операцій регламентовані наступними нормативно-правовими актами:

  • Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20.03.91 р.;

  • Положення “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затверджене Постановою правління НБУ 24.05.93 р.;

  • Положення “Про порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”, затверджене постановою правління НБУ 13.10.97 р.

- Інструкція № 1 “З організації емісійно-касової роботи в установах банків України”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 07.07.94 р. № 129, із змінами і доповненнями;

- Інструкція “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 29.03.2001р. № 135, зареєстрована Міністерством юстиції України від 25.04.2001р. за № 368/5559, із змінами і доповненнями;

- Інструкція “Про порядок відкриття і використання рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 18.12.1998р. № 527.

Перелічені Інструкції є єдиними нормативними документами для всіх банків та установ, які проводять операції з готівкою національної і іноземної валюти, коштовностями та іншими цінностями, операції є проведення безготівкових розрахунків між юридичними та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності та державними цільовими фондами, бюджетами, міжбанківських та міжнародних розрахунків, розрахунків за товарними та нетоварними операціями.

Національний банк України, якому належить монопольне право випуску в готівковий обіг грошових білетів і монет, здійснює контроль за виконанням установами банків, які проводять операції з готівкою, правил і порядку емісійно-касової роботи, встановлених цією Інструкцією.

Для здійснення емісійно-касових операцій, операцій з іноземною валютою і платіжними документами в іноземній валюті та операцій з коштовностями застосовуються бланки єдиної форми, виготовлені друкарським способом або на комп'ютері, згідно з додатками до цієї Інструкції.

Керівники установ банків повинні приділяти особливу увагу підбору на касову і інкасаторську роботу виключно чесних та надійних працівників. У кожній установі банку на касових і інкасаторських працівників, водіїв заводиться особова справа, в якій знаходяться такі документи: заява про прийняття на роботу, автобіографія, копія наказу про призначення на посаду, виписки з протоколу про прийняття заліку щодо знання цієї Інструкції, фотокартка, договір про матеріальну відповідальність за формами додатків N 7 або N 64, а також характеристика (якщо вона запитувалась) з останнього місця роботи.

Головний бухгалтер установи банку здійснює контроль за своєчасною передачею в касу зразків підписів працівників банку, які мають право підпису касових документів, а також слідкувати за своєчасним вилученням анульованих зразків підписів.

До первинних касових документів, які оформляються за операціями в національній валюті, належать об'ява на внесення готівки, прибутковий касовий ордер, прибутковий ордер, грошовий чек, видатковий касовий ордер, видатковий ордер, повідомлення, заява на переказ готівки та повідомлення на одержання переказу.

Касові документи, на підставі яких здійснюється приймання і видача готівки, оформляються на бланках, визначених цією Інструкцією. Бланки касових документів виготовляються друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Усі обов'язкові реквізити в касових документах мають бути заповнені. Крім обов'язкових реквізитів, касові документи можуть мати й інші реквізити, потрібні для здійснення певних операцій з готівкою.

Електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України та іншими актами чинного законодавства, рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 № 527 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.12.98 за №819/3259, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

У випадках, передбачених чинним законодавством, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб.

Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів - у випадках, передбачених розділом V цієї Інструкції.

Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку в формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

    1. Загальні вимоги щодо побудови системи автоматизації в комерційних банках

Одним з важливих напрямків удосконалювання керування народного господарства є впровадження економіко-математичних моделей і технічних засобів в управлінський процес. Жодна система керування не може обійтися без ЕОМ і іншої техніки. Тому планомірно виробляється технологія автоматизації банківської діяльності. Автоматизація не тільки поліпшує роботу банку, але є органічним елементом цієї роботи.

Автоматизація в банках проводиться в різних формах, у першу чергу створюються системи обробки управлінської інформації. Більш високим рівнем є автоматизована банківська система (АБС), що включає не тільки обробку інформації, але і системи формування управлінських рішень, що охоплюють усі сторони діяльності банку. Автоматизоване рішення задач керування фінансами поліпшує управлінський інструментарій діяльності банку, розкриваючи картину його стану, вивільнюючи резерви і формує напрямки поліпшення фінансового положення, оздоровлення фінансів.

Отже, найголовнішим завданням комп’ютерного департаменту банку найчастіше є вибір найкращого рішення з пропонованих на ринку варіантів банківської системи або вибір стратегії розробки або модернізації існуючої банківської системи.

Для своєчасної і якісної переробки все зростаючих обсягів інформації, що надходить у банки, потрібно застосування все більш досконалих технічних і програмних засобів.

Результатом розвитку програмно-апаратних засобів стало створення автоматизованих банківських систем (АБС). Цілями використання АБС є:

- зменшення часу на проведення операцій і оформлення документів, збільшення пропускної здатності банку;

- скорочення чисельності персоналу, зайнятою малокваліфікованою рутинною роботою;

- поліпшення якості обслуговування клієнтів;

- підвищення кваліфікації банківського персоналу ;

- інтегрування в єдині банківські системи.

На вітчизняному ринку сформувалися класи АБС, кожний з яких має визначених споживачів від починаючих банків, що здійснюють лише обмежений спектр грошових операцій, до ведучих банків, що вийшли на закордонний рівень обсягів і розмаїтості послуг. АБС містить необхідний споживачу набір функцій.

Активно процеси автоматизації банківських технологій стали виявлятися наприкінці 80-х – початку 90-х років. При цьому обчислювальні центри, на яких здійснювалася обробка банківської інформації, уже не могли надати банкам весь спектр послуг, необхідних для зменшення рутинної роботи і для аналізу і прогнозування фінансового стану банків.

Розвиток комп'ютерної техніки й інформаційних технологій дозволили створити більшості банків власні обчислювальні комплекси, на базі яких були автоматизовані основні напрямки банківської діяльності .

Поглиблення процесу автоматизації функціонування банківських і інших фінансових структур супроводжується удосконалюванням технології банківських операцій і підвищенням рівнів їхньої керованості. Сучасні інформаційні технології дозволяють координувати діяльність підрозділів банків, розширити міжбанківські зв'язки, комплексно вирішувати проблеми аналізу банківської діяльності. Автоматизація інформаційних і інших технологій банку сприяють поліпшенню якості обслуговування шляхом створення автоматизованих робочих місць (АРМ) для фахівців усіх рівнів. В автоматизації банківських технологій знаходять місце як прості програмні продукти, що дозволяють заповнювати тільки кілька вихідних форм для звітності, так і досить інтелектуальні комплекси, що вирішують задачі керування банком. У першому випадку це традиційні системи керування базами даних (СУБД), у другому –адаптовані західні комплекси, що є останнім досягненням світової банківської думки.

Основна відмінність вітчизняної банківської інфраструктури інформаційних технологій від закордонної, з погляду комп'ютерних платформ,   більш високий ступінь їхньої однорідності. Під комп'ютерною банківською платформою розуміється програмно-технічне оснащення рішення банківських задач на базі новітніх інформаційних, що включає в себе конкретну методологію ведення банківської справи на визначеному професійному рівні. Використання таких платформ, у першу чергу, характерно для малих і середніх банків.

Вибір банками тих чи інших систем автоматизації зв'язаний із співвідношенням: ціна – надійність – продуктивність. Для великих банків фактор ціни не має вирішального значення. Великі банки, що мають різнорідний комп'ютерний парк, вирішують проблему власної мережної інтеграції. Проблема ускладнюється при необхідності підтримувати високошвидкісний обмін даними між філіями, із клієнтами, з іншими банками. У цьому зв'язку банкам приходиться планувати не тільки технічне оснащення, але і всю системну інфраструктуру інформаційної технології.

Під інфраструктурою розуміється сукупність, співвідношення і змістовне наповнення окремих складових процесу автоматизації банківських технологій.

В інфраструктурі, крім концептуальних підходів, варто виділити п'ять складових: інформаційних забезпечень, технічне оснащення, програмні засоби, системи зв'язку і комунікації, системи зв'язку, захисту і надійності.

Склад інформаційного забезпечення, його організація визначаються, насамперед, складом задач. До найбільш традиційних задач, розв'язуваним будь-яким банком, відноситься розрахунково-касова діяльність. Автоматизація тільки цієї діяльності може вирішити основні проблеми сьогоднішнього дня. При такому підході банківська технологія будується на програмному продукті “Операційний день банку” (ОДБ), а впроваджуваний комплекс задач дозволяє співробітникам проводити аналіз діяльності банку за будь-який попередній проміжок часу. Однак, навіть необхідність мати електронні копії банківських платіжних документів вимагає наявності ряду додаткових програмних продуктів, що мають традиційні назви “Каса”, “Платіжні доручення” і інші.

Вимоги до складної банківської системи істотно залежать від обсягу операцій, виконуваних банком. Метою є створення банківської системи, яка б забезпечила персонал і клієнтів банку необхідними видами послуг, за умови, що витрати на утворення та експлуатацію не перевищують доходів від впровадження банківської системи.

Отже, для вибору банківської системи необхідно враховувати наступні основні принципи:

Вартість банківської системи. Тут потрібно звернути увагу на вибір обчислювальної платформи, мережевого обладнання та програмного забезпечення. Не менш важлива і вартість обслуговування та супроводження системи. Важливо враховувати стандартні платформи та кількість незалежних постачальників і програмного забезпечення. Очевидно, що конкуренція постачальників збільшує шанси знайти найбільш дешеве рішення

Окупність - для комерційного банку важливо витрачати мінімум засобів, але скупий платить двічі. Мінімізація засобів повинна сполучатися з надійністю, продуктивністю системи. Розраховується строк окупності системи. Зараз відбувається впровадження технології пластикових карт. Термін її окупності - 2-5 років. Термін окупності розраховується на підставі кількості карт і кількості операцій, вироблених по картах.

Можливість масштабування. У випадку зростання банку вартість модернізації за умов невдалого вибору різко зростає. Необхідно, щоб обрана обчислювальна платформа допускала поступове нарощування ресурсів у тих частинах системи, де це потрібно.

Надійність - функціонування комерційного банку забезпечується за рахунок рішення задач у короткий термін. Це досягається за допомогою надійних технічних засобів, роботою програмних засобів і використання сучасних технологій для розробки програмного забезпечення. Придбані засоби, повинні мати сертифікат, а програмні продукти - ліцензію.

Відмови окремих елементів банківської системи не повинні призводити до повного виходу її з ладу. Крім того, необхідно забезпечити високу ефективність роботи банківської системи в умовах дестабілізуючих факторів (наприклад, перешкод у лініях зв’язку або помилкових дій персоналу банку).

Використання існуючих ресурсів. Від ефективності використання комп’ютерів, які вже має банк, мереж та каналів зв’язку істотно залежать витрати на побудування банківської системи.

Гнучкість - має на увазі легку адаптацію системи до всіх змін вимог до неї, до нових функцій, що вводяться. Наприклад, із уведенням нового плану рахунків система повинна була забезпечити безболісний перехід, що досягається через модульність системи, систему гнучких звітів.

Системна інтеграція – об’єднання різнорідного устаткування і програмного забезпечення для рішення конкретних задач:

- вертикальна інтеграція – об’єднання комп’ютерів одного виробника;

- горизонтальна інтеграція – об’єднання частин комп’ютерів різних виробників.

Безпека - міри забезпечення схоронності комерційної інформації:

- розвиток структур доступу до різних підсистем;

- регламентація роботи із системою;

використання спеціального устаткування, шифрів.

Наявність системи захисту інформації. Безпека даних є одним з головних вимог до банківської системи. Повинна буди передбачена як стабільність роботи при неправильних діях персоналу, так і спеціалізовані системи захисту від навмисного взлому банківської системи з корисливими чи іншими намірами. На сьогоднішній день безпека банківської системи дуже важлива, що потрібно розглянути це питання докладніше. Система захисту та безпеки інформації в банківській системі передбачає наявність:

1). Засоби фізичного обмеження доступу до комп’ютерів банківської системи (ідентифікаційні картки, з’ємні блокуючі пристрої і т.п.);

2). Надання повноважень, привілеїв і прав доступу до банківської системи на рівні окремого користувача (співробітника або клієнту банку);

3). Засоби централізованого виявлення несанкціонованих спроб доступу проникнути до ресурсів банківської системи, які дають можливість своєчасно застосувати відповідні заходи;

4). Захист даних за умов передачі їх по каналах зв’язку (особливо актуально при використанні відкритих каналів зв’язку, наприклад, мережі Internet). Тут можливе використання “цифрового електронного підпису” та інших криптографічних методів.

Дружність - система повинна бути простою, зручною для освоєння, вивчення, використання.

Засоби:

- використання меню, підказок,

наявність системи виправлення помилок.

Наявність засобів відновлення за умов виходу з ладу. В банківській системі повинні бути передбачені засоби прогнозу, фіксації та локалізації різноманітних нештатних ситуацій і відмов роботи обладнання (таких як: перевантаження та ушкодження каналів зв’язку; перевантаження пристроїв зовнішньої пам’яті; порушення цілісності бази даних; спроб несанкціонованого доступу і т. ін.).

Можливість адаптації до змін фінансового законодавства або структури банку.

Можливість працювати в режимі реального часу. В теперішній час системи типу OLTP (On-line Transaction Processing) стають все більш розповсюджувані при утворенні банківських систем. Впровадження систем OLTP потребує від банку дуже великих інвестицій, але переваги таких систем з рештою виправдовують усі витрати.

Відповідність міжнародним стандартам - для передачі інформації в систему міжнародних розрахунків SWIFT використовуються стандартні структури інформації.

    1. Методологічні основи автоматизації розрахункових і касових операцій

Розрахункові та касові операції належать до основних і найбільш трудомістких та відповідальних у банківській діяльності. Тому для виконання цих операцій завжди насамперед застосовується обчислювальна техніка. Сьогодні в інтегрованих банківських системах комплекс розрахункових і касових операцій становить підсистему, головне призначення якої – автоматизувати проведення (виконання) розрахункових і касових операцій, їх облік, контроль і складання звітності про рух коштів на рахунках клієнтів та балансових рахунках банку.

Згідно з призначенням такої підсистеми виконуються її функції: відкриття особових рахунків. Їх перегляд, доповнення й коригування, введення і обробка первинних платіжних документів, формування довідкової фінансової інформації про стан особових рахунків через такі процедури, як блокування особового рахунку на установлений термін, вилучення закритих рахунків, перепризначення відповідального виконавця, котрий веде особовий рахунок, виконання операцій з визначення зміни залишків коштів на особових і балансових рахунках.

Особовий рахунок являє собою аналітичний реєстр бухгалтерського обліку руху грошових коштів у банку, правила виконання операцій з якими задаються нормативними документами Національного банку України. Номер особового рахунку включає в себе чотиризначний код балансового рахунку (АААА), ключовий розряд (В) і не більш ніж дев’ять знаків аналітичного рахунку (ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ). Тобто номер особового рахунку може мати такий вигляд: АААВЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. Типове значення сегмента (Е) включає в себе характеристику контрагента – один знак, порядковий номер рахунку контрагента (клієнта) – два знаки і код клієнта – шість знаків.

У коді балансового рахунку перший знак задає клас, перші два – розділ і три – групу рахунку. Він є обов’язковою складовою номера особового рахунку. Це дає змогу отримувати суму оборотів та залишків на балансових рахунках за даними особових рахунків, що стосуються даного балансового рахунку.

Для автоматизації розрахункових і касових операцій і контролю за їх здійсненням в інтегрованих банківських системах створюють автоматизовані робочі місця (АРМ): операціоніста, контролера, технолога, бухгалтера, спеціаліста валютного відділу, касира, кредитного інспектора, керівника (відділу, банку), адміністратора бази даних. Кожне з перелічених АРМ має різний набір функцій, різний рівень доступу до бази даних. В інтерфейсах адміністратора бази даних (БД) і головного бухгалтера передбачено найповніший перелік функцій. Так, адміністратор використовує додаткові можливості щодо перезакріплення особових рахунків за відповідальними виконавцями, формування пробного балансу і т. ін., а головний бухгалтер має в своєму розпорядженні найповніший перелік лише власних функцій: відкриття, закриття та вилучення особових рахунків, внесення змін до їх реквізитів тощо.

Інформаційну базу розрахунково-касових операцій утворює сукупність певним чином структурованої (як документи чи файли) інформації, використовуваної під час виконання завдань підсистеми. Усю наявну інформаційну базу поділяють на зовнішню та внутрішню.

Зовнішня інформаційна база – це сукупність вхідних повідомлень – документів чи файлів, що надходять від клієнтів даного банку, інших комерційних банків, державних структур, різних юридичних чи фізичних осіб. До них належать платіжні доручення, грошові чеки, векселі, меморіальні ордери, оголошення про внесення готівки, касовий план, реєстри платіжних документів тощо, файли платіжних доручень, що надходять від інших банків через систему міжбанківських електронних платежів НБУ (СЕП), систему міжнародних електронних платежів (SWIFT) та від клієнтів банку через підсистему “Клієнт - банк”.

Внутрішня інформаційна система як сукупність даних на машинних носіях, використовуваних для виконання завдань з обліку і контролю розрахунково-касових операцій, містить у собі файли з довідковою, оперативною та архівною інформацією. До файлів довідкової інформації належать довідники клієнтів банку, банків, балансових рахунків і операцій з грошовими коштами, довідники каси (довідник про складання форм 747 і 748 звітності, а також довідник касових символів).

Файли оперативної інформації протягом робочого дня формуються або на підставі вхідних повідомлень, які надходять операціоністу у вигляді паперових чи електронних (по мережі) документів, або під час обробки оперативної інформації.

Архівні файли – це файли результативної інформації, сформовані після складання балансу та записані в архів. За допомогою файлів додаткової, оперативної та архівної інформації виконуються завдання з обліку та контролю розрахункових і касових операцій.

Автоматизація розрахункових операцій виконується за допомогою програмного комплексу операційного дня банку (ОДБ), який дає змогу в будь-який момент його функціонування дістати інформацію про рух коштів на поточних, кредитних, депозитних та інших рахунках. Залежно від конструктивних характеристик програмного комплексу ОДБ автоматизація проведення розрахункових операцій їх обліку і контролю здійснюється в національній валюті та валюті інших країн в одному або в двох окремих ОДБ. У більшості програмних пакетів ОДБ передбачається, що головними виконавцями автоматизації розрахункових операцій є операціоністи, контролери, технологи. Для них у відповідній банківській системі створюються відповідні АРМ (робоче місце контролера є не в усіх банках). Конкретний перелік операцій для кожного АРМ залежить від запровадженого технічного процесу, наявності технічних засобів, обсягу документообороту тощо. Потрібно зауважити, що деякі роботи жорстко прив’язані до виконавців.

При автоматизації розрахункових операцій в банківських установах вирізняють операції введення первинних платіжних документів – ППД – та формування відповідних файлів ППД і, власне, розрахункові операції, тобто операції оплати, які приводять до зміни залишків і оборотів на відповідних особових і балансових рахунках.

Одна з поширених технологій автоматизованого виконання розрахункових операцій передбачає, що перші операції виконуються на АРМ операціоністів або операторів з підімкненням АРМ контролера, а другі операції виконуються, як правило, на АРМ технолога. За такої технології на АРМ операціоніста, оператора і контролера не можна змінити стан рахунків. Він може бути змінений лише з АРМ технолога. При цьому операції введення даних їх обробки розділені в часі, що дає можливість управляти в банку протягом операційного дня процесом оплати та рухом коштів.

Інша технологія передбачає, що операціоніст виконує не тільки ввід даних і формування файлів ППД, а і в інтерактивному режимі проводить їх обробку. Тобто він має безпосередній доступ до всіх даних особового рахунку і виконує операції оплати.

Технологічний процес автоматизації розрахункових операцій здійснюється за допомогою програм, які об’єднані в модуль під назвою “Особові рахунки”. Цей модуль перед його запуском налагоджують, виконуючи такі дії:

  • визначають кориговані параметри особових рахунків, такі як термін зберігання закритих особових рахунків, надання дозволу на коригування вхідних залишків на особових рахунках і т.ін.;

  • установлюють повноваження стосовно допуску співробітників банку до особових рахунків;

  • визначають типи особових рахунків, необхідних для податкової адміністрації;

  • закріплюють за особовими рахунками процентні ставки.

Базовою функцією під час автоматизації розрахункових операцій є відкриття нових особових рахунків. Виконує її головний бухгалтер або за його дорученням провідний технолог через меню системи ОДБ. Увійшовши до пункту меню “Особові рахунки”, переходять до пункту “Особові рахунки”, переходять до пункту “Відкриття особових рахунків”. При цьому зазначають (задають) такі реквізити: тип особового рахунку, який вибирається з переліку, що відкрився за допомогою функціональної клавіші; рівень секретності рахунку, що задається обмеженням доступу до нього; від валюти рахунку, який вибирається курсором з вісвітленого на екрані переліку; реєстраційний номер клієнта банку; номер балансового рахунку; номер балансового рахунку клієнта; назва особового рахунку, дата відкриття; підстава для відкриття рахунку; тип особового рахунку для податкової адміністрації; ознаки звітності; ознаки для розрахунку платежів за розрахунково-касове обслуговування; код відповідального виконавця, операціоніста; нарахування процентів на залишки.

Супроводження особових рахунків виконується на робочих місцях відповідальних виконавців-операціоністів і технолога. Крім відповідальних виконавців доступ до особових рахунків з різними повноваженнями мають працівники валютного відділу, каси, головний бухгалтер та керівники служб банку. Усім зазначеним працівникам доступна функція перегляду особових рахунків, виконувати яку можна по різному.

Найчастіше переглядається окремий особовий рахунок, для чого насамперед входять до меню другого рівня (пункт “Перегляд особових рахунків”). Перш ніж увійти в цей режим, необхідно в екранному вікні набрати номер рахунку.

Функція перегляду особових рахунків дає змогу:

переглянути реквізити рахунку, зокрема номер балансового рахунку, тип рахунку, його призначення та інші довідкові ознаки;

визначити оперативний стан особового рахунку, а саме: вхідний залишок, поточні обороти коштів, вихідне сальдо рахунку.

Для роботи з окремим особовим рахунком до меню другого рівня включений пункт коригування, що надає такі можливості:

змінити відповідального виконавця, що веде рахунок;

установити чи зняти блокування з особового рахунку;

змінити тип рахунку при зміні статей плану рахунків або коду валюти;

закрити особовий рахунок, зазначивши дату та підстави для закриття рахунку.

Перегляд списку особових рахунків, закріплених за даним балансовим рахунком як режим меню, дає змогу:

дістати впорядкований за заданою ознакою список особових рахунків, в якому зазначено номер рахунку, ім’я клієнта, поточне сальдо й обороти коштів;

головному бухгалтеру банку дістати інформацію про стан балансового рахунку (вхідний залишок, вихідний залишок), а також дату останньої модифікації рахунку;

вивести на друк або занести до файла список особових рахунків.

У режимі перегляду особових рахунків є можливість переглянути список особових рахунків, на яких обліковується валюта. При цьому програмні засоби забезпечують отримання списку особових рахунків, упорядкованих за даними ключовими ознаками, а також вибір окремого рахунку та видачу щодо нього всієї поточної інформації.

Перегляд історії особових рахунків здійснюється після входження до меню з такою самою назвою. Наступний рівень меню дає змогу користувачеві вибрати балансовий чи позабалансовий рахунок. Увійшовши до пункту меню “Вид рахунку”, користувач може послідовно задати з клавіатури номери балансового й особового рахунків, за якими він отримує на екрані розшифрування руху коштів. Таке розшифрування можна дістати за вказаний день або період.

Перезакріплення особових рахунків – заміна одного відповідального виконавця на іншого здійснюється на АРМ адміністратора БД і головного бухгалтера. Тут можна перепризначити один або кілька особових рахунків, деяку групу або всі балансові рахунки.

Виконання розрахункових операцій, тобто обробка платіжних документів та зміна величини сум залишків і оборотів на відповідних рахунках здійснюється запуском відповідних програм. Програма може запускатися як безпосередньо користувачем через відповідний пункт меню, так і в автоматичному режимі при виконанні певних умов, наприклад, через відповідний (заданий) інтервал або в певні моменти часу, наявності певної кількості необроблених ППД та ін.

Розрахунок процентів за залишками на особових рахунках і сум для сплати клієнтами за розрахунково-касове обслуговування здійснюється за двома варіантами технологій.

Варіант І передбачає, що процентні ставки фіксуються у файлі-довіднику типів особових рахунків і не залежать від розміру залишків коштів на рахунках.

Суму процентів для сплати j-му клієнту на p-й розрахунковий період обчислюють згідно з таким алгоритмом:

S ip = S jpd * Nd

d

де S jpd – сума залишків коштів на особовому рахунку j-того клієнта за d-й день p-го розрахункового періоду;

N d – процентна ставка на d-й день.

Вхідна інформація для машинного виконання алгоритму вибирається відповідно: сума залишку – з файла особових рахунків, а процентна ставка задається з довіднику типів особових рахунків або в спеціальному файлі, створеному для цього розрахунку.

Варіант ІІ машинного розрахунку процентів також виконується за алгоритмом першим, але процентна ставка вибирається з довідника відповідно до діапазону сум залишків коштів на рахунку. Згідно з таким підходом проценти визначаються за середньодобовий залишок грошових коштів на рахунку.

За результатами розрахунку складається меморіальний ордер, на підставі якого інформація заноситься до БД, а далі передається клієнтам у формі виписки з рахунку.

Аналогічно до розрахунку процентів за залишками на особових рахунках визначаються суми, що їх мають сплатити клієнти за розрахунково-касове та інше обслуговування. Загальна методика й алгоритм залишаються незмінними, але інформаційна база формується за іншими ознаками.

Наприклад, базова сума Sjpd для розрахунку за касове обслуговування формується як сума касових оборотів на підставі записів відповідного файла. Процентна ставка, як і для розрахунку процентів за залишками сум на особових рахунках, вибирається з файла-довідника або задається користувачем.

Для виконання розрахунку процентів потрібні програми об’єднуються в програмний модуль, підімкнення якого здійснюються через відповідний пункт меню, що розкривається, як правило, такими підпунктами: “Історія процентів”, “Ввід із файла”, “Зміна процентів за балансовими рахунками”, “Нарахування процентів”, “Формування відомості нарахованих процентів”, “Календар розрахунково-касових операцій”.

За допомогою першого пункту меню “Історія процентів” вмикаються програми, які виконують введення і коригування процентних ставок. Входячи в цей режим, слід задати номер рахунку, для якого встановлюється чи коригується процентна ставка; тип валюти (іноземна/національна), діапазон дат вводу (перегляду, коригування), процентної ставки. Зміна вноситься в поле “Тип процентної ставки” довідника типів особових рахунків. Форма документа на екрані дає змогу вводити одну процентну ставку або діапазон сум. Якщо потрібно вилучити окремий запис з процентною ставкою, цей запис слід позначити, а потім вилучити за допомогою клавіш, вказаних в інструкції користувачеві.

Змінити процентні ставки за даним рахунком можна також, не вводячи інформацію з клавіатури, а використовуючи відповідний файл. Ця процедура виконується за допомогою пункту меню “Введення з файла”. При цьому на моніторі показується діапазон дат для нарахування процентів. Коли з’ясується, що для якогось особового рахунку вже введено процентні ставки в цьому діапазоні, то зміни в базі даних не виконуються, а всі виявлені помилки вводяться в протокол.

Сформувавши вхідні дані, виконують процедури нарахування процентів. При цьому режим розрахунку процентів дає змогу обчислювати проценти за залишками на окремих особових рахунках або за групою рахунків, що мають процентні ставки за вказаний період часу; сформувати журнал розрахункових процентів, що використовуються далі для складання проведень про виплату процентів; скласти відомість розрахунку процентів (за одним чи групою рахунків). На екрані заповнюються такі поля: інтервал дат, розрахунок за одним чи кількома балансовими рахунками, тип валюти, діапазон номерів балансових рахунків, номер особового рахунку.

Після заповнення всіх названих полів у нижній частині екрана з’являються інформаційні повідомлення про хід виконання процедур. Результати виконання розрахунків заносяться у відомість нарахування процентів, яка є основою для складання відповідних проведень про виплату процентів за залишками на рахунках. Деякі пакети програм ОДБ дозволяють обчислювати проценти за залишками на особових рахунках у пакетному та інтерактивному режимах. У разі виконання інтерактивного режиму можна імітувати розрахунковий процес. Здобуті результати аналізують відповідальні виконавці, які приймають рішення щодо виплати процентів за залишками на особових рахунках.

В інтегрованих банківських інформаційних системах відокремлюють підсистему автоматизованого обліку вкладних операцій, яка має забезпечити автоматизацію оперативного та бухгалтерського обліку операцій про вклади фізичних осіб, комунальних, митних та інших платежів населення. Ці операції здійснюються на АРМ операціоніста, бухгалтера, технолога, а також на віддалених робочих місцях. Технологічний процес обліку вкладних операцій включає такі етапи:

- ведення довідників видів вкладів, типів особових рахунків, вкладників, підприємств, контрагентів, операцій;

- ввід інформації про рух коштів вкладників (зарахування та списання);

- ведення особових рахунків вкладників;

- прийняття комунальних, митних та інших платежів від населення;

- складання видаткових та прибуткових касових ордерів.

Виконуються ці операції за тими самими технологіями, що й облік операцій на розрахункових рахунках. Окрім того, у режимі “Відправлення документів” інформація передається в БД ОДБ з віддаленого відділення чи робочого місця за допомогою підсистеми “Клієнт - банк”.

Завершальною функцією модуля автоматизації розрахункових операцій є складання звітності, яка може видаватися на екран, до друку чи надходити по каналу зв’язку для передавання в НБУ. Звітна інформація формується у вигляді затверджених структур звітів, аналітичних таблиць та довідок, що є відповідями на запити.

До меню “Оперативні звіти” входять у функції формування, перегляду й друкування вихідної інформації за такими формами щоденної бухгалтерської звітності банку: виписка з особового рахунку клієнта та оборотно-сальдова відомість. Виписка з рахунку видається у двох примірниках. Перший передається клієнтові як інформація про фактичний рух коштів на рахунку, а другий залишається в банку як архівний документ. На старті режиму отримання виписок необхідно зазначити період і тип звіту, тобто уточнити, чого саме стосується звіт: заданого особового рахунку чи всіх особових рахунків, закріплених за відповідальним виконавцем.

Під час формування вихідного документа залишок коштів на рахунку визначається згідно з алгоритмом:

вих вх n пр m вид

S hr = S hr + S hrj - S hrk

J=1 k=1

де S hr, S hrj, S hrk – відповідно залишок, надходження та витрати коштів за h-й період r-м рахунком згідно з j-м прибутковим чи k-м видатковим документом.

Фінансовий стан банку відбивають оборотно-сальдова відомість і оборотно-сальдовий баланс. Відомості формуються та видаються за особовими рахунками, закріпленими за відповідальним виконавцем або за всіма особовими рахунками банку на вказану дату. Процедуру складання оборотної відомості включено до інтерфейсу адміністратора БД для складання звіту за всіма особовими рахунками банку. Користувач має змогу сформувати документ на екрані для попереднього перегляду чи аналізу, а також для друкування наприкінці робочого дня.

Потрібно зауважити, що оборотно-сальдова відомість може бути сформована і після закінчення операційного дня банку на підставі інформації, записаної в історії особових рахунків.

Оборотно-сальдовий баланс складається щодня на АРМ головного бухгалтера чи адміністратора БД. Він видається на екран або до друку (перед початком формування документа задаються параметри згідно з інструкцією користувача). Розрахунки оборотів і вихідних залишків виконуються за тим самим принципом, що й при формуванні виписки з особового рахунку, тобто за аналогічним алгоритмом. При цьому обороти та залишки виводяться за балансовими рахунками четвертого порядку, а за рахунками третього та другого порядку нагромаджуються проміжні підсумки. До вихідної форми заносяться такі реквізити: вхідні залишки, дебетові та кредитові обороти, вихідні залишки в розрізі номерів особових рахунків, залишки й обороти номерів балансових рахунків; підсумок оборотів і залишків за кожним класом рахунків.

Крім зазначених документів через меню модуля розрахункових операцій можна сформувати й інші зведені та довідкові внутрішні документи, наприклад, відомість відкритих і закритих особових рахунків, відомість залишків на особових рахунках і т. ін.

За розрахунковими операціями кожний комерційний банк звітує перед НБУ. Щодня на підставі БД ОДБ формується звітний файл №1 – дані про залишки на рахунках, який передається за схемою:

Комерційний банк Регіональне управління Центральна розрахункова палата

Файл №1 за змістом відповідає звіту 1Д (щоденний баланс) – комерційний банк – баланс комерційного банку. Наприкінці місяця комерційний банк передає до НБУ файл №2 – дані про обороти та залишки на рахунках, який відображає зміст звіту 1Д – комерційний банк – баланс комерційного банку. Комерційний банк передає до НБУ один раз на рік або за вимогою файл №15 – дані про кількість клієнтів, що відображає форму 752 звітності.

Автоматизована обробка касових операцій з огляду на їх специфіку виокремлена у відповідний модуль програмно-технологічного комплексу ОДБ. В основу технології автоматизованого опрацювання касових операцій покладено такий принцип – відповідальний виконавець з контролю за рухом коштів га особовому рахунку під час вводу касових документів перевіряє наявність особового рахунку, виявляє ознаки заблокованості чи закриття рахунку, наявності на ньому коштів. У момент приймання чи видачі готівки касир на своєму робочому місці виконує операцію “Оплата”, заносячи відповідний запис до робочого файла, де фіксуються зміни залишків коштів на рахунках. Скоригувати чи вилучити документ можна лише до моменту виконання операції “Оплата”. У разі відповідного налагодження системи зазначена операція може виконуватися також із інтерфейсу технолога. Модуль “Каса” функціонує за такими режимами: прибуткова каса, видаткова каса, вихідні форми, регламентні роботи, об’єкти інкасації.

Зауважимо, що в меню “режими” спочатку вказуються процедури, які виконуються найчастіше, а далі наводяться ті процедури, до яких протягом дня звертаються лише один чи кілька разів.

Для виконання режимів автоматизованого обліку операцій з готівкою слугують: АРМ касира, АРМ відповідального виконавця, АРМ бухгалтера, АРМ адміністратора БД. Залежно від повноважень користувача й згідно з паролями доступу до заданого АРМ включаються різні пункти меню. Але при цьому насамперед виконуються регламентні роботи. До них належать:

- роботи, виконувані в разі інсталяції модуля та в аварійних ситуаціях (ініціалізація файлів БД з касовими документами, ініціалізація журналу регламентних робіт, зміна стану модуля, зберігання документів поточного дня);

- роботи, виконувані протягом поточного операційного дня (відкриття дня за касою, поповнення документів поточного дня, закриття дня за касою з архівацією касових документів, огляд журналу регламентних робіт);

- регламентні роботи з архівними касовими документами (наприклад, перегляд касових документів з архіву).

Ініціалізація касових файлів – це та операція, за допомогою яких адміністратор БД очищає всі касові документи в разі інсталяції модуля “Каса” або під час аварійних ситуацій. У машинному журналі регламентних робіт ведеться протокол усіх дій, виконаних у цьому режимі із зазначенням дати, часу здійснення операції і табельного номера особи, котра виконала цю операцію. Журнал регламентних робіт можна переглядати і при потребі ініціалізувати.

Для регламентних робіт, які виконуються щодня, належать відкриття і закриття каси. Ці режими запускаються з робочих місць відповідального виконавця та адміністратора БД. При цьому послідовно виконуються перевірки, аби встановити, чи не ведуться регламентні роботи, чи відкритий операційний день банку. Окрім того, під час відкриття каси перевіряється дата відкриття, яка не повинна повторюватися, а під час закриття виконуються додаткові перевірки й процедури обробки інформації. З’ясовується, зокрема, чи коректні файли касових документів (усі документи мають бути оплачені, зареєстровані в касових журналах, їх символи мають відповідати шаблонам за структурою), чи коректно відкрита каса, чи наявні касові документи. Якщо документів немає, то каса закривається, але архів не створюється. Закриття каси передбачає, що в журналі регламентних робіт фіксується, коли й хто закривав касу, та наводяться контрольні суми, а спеціальна програма записує їх в архівну БД поточні файли (ці процедури виконуються автоматично). Зрештою на екрані виводиться повідомлення про результати виконання програми із закриття каси.

Режими регламентних робіт дають змогу прочитати касовий документ із архіву за будь-який день роботи каси, але тільки після закриття дня касою.

Робота відповідального виконавця (бухгалтера) з касовими документами зводиться до виконання ряду процедур, що пропонуються користувачеві на екрані. Виконання підпрограми може супроводжуватись допоміжними процедурами, які забезпечують коректність технології та достовірність обробки вхідних даних. Так, після створення відповідальним виконавцем одного чи кількох касових журналів до них записуються касові документи. Основною процедурою в роботі відповідального виконавця з касовими журналами є ведення документів у режимах “оприбуткування”, “видатки” і “грошові перекази”. Кожний документ задається в екранній формі з подальшим переліком реквізитів: тип (поодинокий, зведений), номер документа, особовий рахунок клієнта, сума за документом, код касової операції. До поля “Касир” заноситься табельний номер касира, а до поля “Бухгалтерське проведення” записується час оплати документа. Зміни до особових рахунків вносяться не тоді, коли касовий документ записується в журнал, а під час виконання процедури “Оплата документа”.

Робота касира з касовими документами виконується в режимах “Прибуткова каса” або “Видаткова каса” за допомогою процедури “Оплата документа”. Касиру пропонується екран зі списком ще несплачених касових документів поточного дня, введених всіма відповідальними виконавцями на поточний момент часу. Обслуговуючи клієнта, касир вибирає рядок, тобто необхідний документ, і натисканням відповідного клавіша запускає програму оплати документа чи відмови від оплати. Підпрограма оплати документів виконує бухгалтерські проведення згідно з кодами рахунків і видів операцій з готівкою, а також фіксує ці зміни у відповідних машинних регістрах (бази даних) аналітичного обліку банківських операцій. У разі відмови касира оплатити документ в полі “Бухгалтерське проведення” в журналі відповідального виконавця з’явиться відповідна помітка, а в полі “Касир” – табельний номер касира. Виконавши процедуру “Оплата документа”, касир видає клієнтові готівку, якщо операція видаткова, або квитанцію, якщо операція прибуткова. Касир повторює процедури оплати документів доти, доки на екрані не з’явиться повідомлення “Немає документів для оплати”. При цьому через деякий проміжок часу процедуру вибору документів пропонується повторити.

У режимі виконання операцій грошових переказів, тобто оформлення прийому готівкових коштів від клієнтів, рахунки яких відкриті в інших банках, відповідальний виконавець заводить або вибирає з існуючих касовий журнал грошових переказів. Документи за операціями грошових переказів вводяться так само, як і прибуткові та видаткові документи. Після правильного вводу документів натисканням відповідного клавіша запускаються програми, згідно з якими документ записується в касовий журнал без проведення або з виконанням бухгалтерських проведень. Можливий і такий варіант, коли виконується бухгалтерське проведення і друкуються рядки журналу на принтері. У режимі грошових переказів формується меморіальний ордер, виконуються проведення транзитного переказування коштів до інших банків і нараховуються суми сплати за банківські послуги.

Банки організовують іноді виносні каси, функції яких також автоматизуються. Робота виносних кас автоматизується так, як описано далі.

Програмно-апаратний модуль забезпечує автоматизацію обліку готівкових коштів на робочому місці касира.

По каналу зв’язку системи “Клієнт - банк” передаються меморіальні ордери проведень виносної каси.

Відповідальний виконавець приймає ці меморіальні ордери й здійснює операцію “Оплата”.

Адміністратор БД кілька разів протягом дня та перед закриттям виконує регламентні роботи, створюючи та доповнюючи при цьому касові журнали роботи виносних кас. Такі журнали виносних кас включають в архів касових документів, а надалі використовують під час формування касових звітів.

У режимі “Вихідні форми” включаються процедури зі складання, перегляду та друкування щоденних оперативних форм звітності. Технологія виконання цих процедур передбачає введення дати, на яку формуватимуться звітні форми, а також утворення робочого файла. Користувачеві пропонується для вибору список таких вихідних форм: прибутковий касовий журнал, видатковий касовий журнал, довідка касира з прибутків, довідка касира з видатків, зведена довідка про касові обороти, довідка щодо видів касових операцій, довідка щодо БД каси, перелік неоплачених та сторнованих документів. Окрім того, інформаційна система формує звітні файли стосовно прогнозу готівкового обігу та касових оборотів. Прогноз готівкового обігу розробляється на підставі файлів, які формуються згідно з касовими заявками, прогнозними розрахунками, що надходять від підприємств і установ, і також архівними даними за попередні періоди. Результати обробки інформації видаються як прогнозні розрахунки касових оборотів (форма 720-н), календар видачі готівки на заробітну платню (форма 729-н) і т. ін. Звіти про касові обороти складаються на підставі файлів оперативної інформації БД ОДБ. Результати обробки інформації формуються у звітні файли: №12 – дані про касові обороти символів форми 747Д, №13 – дані про касові обороти символів форми 778. Ці звітні файли передаються комерційним банком до регіонального управління НБУ.

    1. Зарубіжний досвід щодо принципів автоматизації розрахунково-касових операцій

Щоб зорієнтувати методику автоматизації на передові досягнення, як правило, більш розвинутих західних країн, необхідно розглянути методики автоматизації діяльності зарубіжних банків, для чого зробимо короткий екскурс в історію розвитку автоматизованих банківських систем (АБС).

Перші АБС -50-і рр. - автоматичні системи, що забезпечують підрахунки балансів і підготовку звітної документації.

60-і рр. - За допомогою ЕОМ зважувалися в основному задачі моделювання, оптимізації і планування, створення автоматичних архівів.

Подальший розвиток електронних обчислювальних технологій, поява можливостей телеобробки привело до системи колективного користування.

70-і рр. - Збільшення обсягів банківських послуг типових БС - машинно-оброблювана ЕОМ, до якої підключалися регіональні конструктори, що забезпечують розподіл інформації на місцях (висока вартість засобів телекомунікації, значні накладні витрати, складність настройки системного і розробки і налагодження прикладного обслуговування).

80-і рр. - з'явилися високо-виробничі міні-ЕОМ, автоматизація обробки банківської інформації на робочих місцях. На базі обчислювальних машин фірми DEC (США) стали створюватися системи автоматизації банківських офісів, що можуть інтегруватися в більш великі.

90-і рр. - прискорений розвиток фінансового сектора ринку. Необхідні були інтегровані системи, у яких результати всіх банківських трансакцій могли б негайно відбиватися і враховуватися в операціях усіх вхідних підрозділів, які до них належать. Тільки так автообробка банківської інформації може забезпечити керівництву банків погоджене керування ризиками, ліквідністю, активами і зобов'язаннями. У результаті на ринку з'явиться новий вид програмно-технічної й інтелектуальної продукції - "банківська платформа" (продукти спільної діяльності банків і комп'ютерних фірм). Будується по модульному принципі і забезпечує використання єдиної уніфікованої бази для рішення всіх банківських задач.

Лідери в партнерстві: IBM (США),DEC (США), “Siemens” (Німеччина), “Oliwetti” (Італія), “Bull” (Франція).

IBM : пропонує друге покоління машин AS/400 із сучасною операційною системою OS/400, що забезпечує захищеність даних, підвищує продуктивність системи і користувача як у пакетному, так і в діалоговому режимах при роботі в мережах різноманітних конфігурацій.

Пакет програм IBIS/AS. Його використання відповідає інтересам усього персоналу банківської системи , створює єдину інтегруючу БД, надає гнучкі засоби обробки операцій, можливість підключення нових модулів без порушення цілісності існуючої системи, забезпечує користувачів усіх рівнів великими стандартними відрахуваннями і довідниками.

Система IBIS/AS охоплює весь банк зі спеціальною функціональною підтримкою кожного відділу у відповідних модулях, що сформовані в 2 групи:

1) “Банківські” центральне місце “Головна бухгалтерія”

банківські функціональні модулі

2) Допоміжні модулі (“Архівація”, “Аудиторські перевірки”, "Інтерфейс SWIFT" і ін.)

DEC (США). За участю цієї фірми головним розроблювачем міжнародної компанії “Werter Perters" була створена міжнародна банківська система 90-х рр. IBS-90. Компанія “Werter Pertners" протягом 20 років одна з лідируючих постачальників систем для світового фінансового суспільства , активно працює в багатьох країнах світу.

IBS-90 цілком інтегрована, працююча в реальному масштабі часу банківська система, забезпечує в режимі обробки транзакций одночасні операції з безліччю різних валют у безлічі географічно вилучених регіонів, автоматизує оптові банківські послуги, казначейські операції, інвестиційну діяльність та інше.

Разом з розробками "Cilidak of America" і спеціалізованою компанією ITB фірма DEC розробила банківську платформу майбутнього - FSA. Розроблені на базі FSA системи в даний час встановлені в 10 великих світових фінансових центрах, включаючи Лондон, Нью-Йорк, Гонконг.

Для універсального банку фірма DEC створила ще одну банківську платформу- "Profile". Вона допускає генерацію і настроювання трьох типів систем під конкретні вимоги замовників (власне інтегрованої банківської системи, що автоматизує усі види роздрібних послуг; інформаційну систему керування фінансами; системи автоматизації діяльності банку на вторинних ресурсах).

"Siemens" (Німеччина)- багатокористувальницька ОС "Sinix" (UNIX виробництва "Siemens"), що забезпечує обробку даних і реалізує ефективну й економічну технологію об'єднання робочих місць в одиниці ЛС. Пропонує діалогову систему KORDOBA. Це спеціальне банківське програмне забезпечення реалізує всі операції у всіх відділеннях з першого робочого місця. Це пакет програм модульної структури, що включає податкову, інформаційну й організаційну частини. Особлива увага у фірмах приділено вірогідності інформації і надійності прийнятих рішень.

"Olivetti Systems Networks (OSN)" пропонує свою "банківську платформу" (Platform for banking - PB) для автоматичного банку ("Automatic banking"). Це комплексне рішення, що відповідають тенденції побудови відкритих систем, забезпечить створення гнучкої і здатний до розширення системи банківських установ, реалізацію повного набору банківських функцій у середовищі послуг, що розподіляють, і додатків в умовах ЛС і можливість виходу в ГС.

Фірма "Olivetti" нагромадила великий досвід у створенні спеціалізованих банківських пристроїв і автоматів, у т.ч. для систем самообслуговування клієнтів банку принтерів, пристроїв ідентифікації, автоматів по видачі готівки, пристроїв роботи з ощадкнижками і т.д.

"Bull" створила міжбанківську систему телерозрахунків STT для прискорення міжбанківських операцій, забезпечення безперервності обміну міжбанківськими повідомленнями, зменшення їхньої вартості.

Для підтримки задач відділень і міжнародних відділів будь-яких по розмірах банків фірма "Bull" рекомендує систему ICBS. Вона складається з модулів, функціонує під керуванням ОС UNIX і реалізовує клірингові операції й оформлення необхідних звітів по них, виконує функції контролю і керування доходами, курсу валют, ставками, цінами, вирішує задачі взаємодії з Центральним Банком, забезпечує виконання міжнародних операцій і багато чого іншого.

Зараз по всьому світі дуже широке розповсюдження отримало рішення використовувати всесвітню мережу Inernet для прискорення та розширення обсягу проведення розрахунково-касових операцій.

Мережа Internet розвивається експотенційно. Мабуть, найпотужніший поштовх до розвитку мережа отримала з появленням і розповсюдженням Всесвітнього Павутиння (World Wide Web, WWW), яке перетворило Internet в єдиний кіберпростір. Мережа стала перетворюватися на загальнодоступну систему масового інформаційного обслуговування.

Інтерактивний характер спілкування з Мережею, особливо в WWW, підштовхував до того, щоб розширити коло джерел доходу за межі традиційних поступлень від розміщення реклами. На Заході утворилися дистанційні торгові служби, де можна ознайомитись з пропозицією товарів, подивитися на їх фотографії на екрані і одразу ж замовити товар, заповнюючи відповідну екранну форму. Пройшло не так багато часу, і подібні служби були доповнені засобами дистанційної оплати товару – по тій же Мережі, з використанням спочатку звичайних пластикових карток, а потім спеціально розроблених для Internet механізмів розрахунку.

Тут до справи приступили банки. В розробку безпечних засобів електронних розрахунків для Мережі полилися кошти, одразу залучивши до них увагу провідних комп’ютерних фірм. Деякі західні банки почали утворювати служби розрахунків, цілком орієнтовані на Internet. Утворилось навіть кілька “віртуальних банків”, обслуговування в яких в основному через Internet і відбувається.

Ситуація в Україні дещо гірша. В українській частині Internet будо представлено всього кілька десятків банків. Ніяких систем електронних розрахунків через Internet не відбувається. Інтерактивні служби, в основному, обмежені деякими операціями на ринку цінних паперів. Наші банки в основному використовують WWW для розміщення інформації про себе.

Але початок покладений, наші банки в WWW присутні, і навіть занесені в світові каталоги. Що стосується електронних розрахунків, в цій області прогрес стримується відсутністю нормативно-правової бази.

Зупинимося на основних можливостях, які дають банку застосування Internet. Тут потрібно відмітити, що мережа Internet може застосовуватися для самих різних областей роботи банку – від взаємодії з клієнтом до обміну інформацією з іншими банками.

1). Першим етапом роботи в Internet для будь-якої фінансової установи звичайно стає використання World Wide Web для опублікування рекламної та іншої інформації.

2). Другий етап – представлення клієнтам базового доступу в банк. Клієнти отримують можливість проглянути інформацію, яка їх стосується, і при цьому не можуть нічого з нею зробити.

3). Інтерактивна взаємодія з клієнтом – третій етап. Завдяки такій взаємодії, клієнт отримує не тільки доступ до фінансової інформації, але й зможе внести деякі корективи в інформацію і провести різноманітні розрахунки. При такій реалізації системи на базі Internet можуть прийти на заміну спеціалізованим системам “банк-клієнт” або взяти на себе частину їх функцій. Як говорилося вище, на Заході існують приклади так званих “віртуальних банків”, які взагалі не мають звичайних філіалів, а ведуть всу справи з клієнтами через Internet.

4). Ще одне направлення роботи – утворення міжбанківських інформаційних систем. На стадії розробки знаходиться серйозний проект Асоціації російських банків з розробки системи для обміну банківською інформацією. Розробка цього проекту доручена колективу банку “Російський кредит”. Система буде призначена для використання співробітниками різних банків, які є членами Асоціації російських банків. Це буде потужний Web-сервер на платформі UltraSparc під управлінням Oracle Web Server та системи управління базами даних Oracle.

І накінець, важливою для банку є наявність отримання різної фінансової інформації. Сюди входить різна фінансова інформація: реклама, новини, інформаційні архіви тощо.

Internet як середовище розповсюдження фінансової інформації в режимі реального часу (on-line) представляє користувачу наступні безперечні переваги:

- відкритість і розробленість стандартів. Наявність надійного набору технічних засобів для конструювання сервісу;

- відносно невисока вартість каналів зв’язку;

- доступність. Можливість доступу користувача до інформації з будь-якої точки світової кулі без будь-яких додаткових витрат.

Але існує не менш істотна низка факторів, який обмежує широке використання Internet в якості середовища розповсюдження фінансової інформації. Перерахуємо проблеми, які виникають при використанні Internet, і наведемо способи їх можливого рішення:

1. Невизначеність стандартів захисту даних від несанкціонованого доступу і стандартів електронних платежів (можна очікувати затвердження необхідних стандартів в майбутньому);

2. Перевантаженість мережі, необхідність в підвищених вимогах до продуктивності серверів та пропускної спроможності каналів зв’язку через зростаючий об’єм даних, які передаються, і необхідності іх постійного поновлення (ця проблема іноді вирішується шляхом використання виокремленої смуги пропускання в межах каналів Internet загального значення);

3. Різні обмеження можливостей обробки інформації стандартними засобами доступу (існує кілька методів рішення цієї проблеми. Одне з них вже широко розповсюджене в світі і заключається в створенні спеціалізованого програмного забезпечення, яке використовує стандарти Internet, інше пов’язане з використанням мови Java, розробленого компанією Sun Microsystems спеціально для використання в середовищі Internet).

Розглянемо методи взаємодії з клієнтами банку через Internet. Використання глобальних комунікацій, в тому числі Internet в якості каналу розповсюдження фінансової інформації – ризиковане завдання. При розробці таких проектів виникає ціла низка проблем, наприклад, як забезпечити доступ до успадкованих систем і як вирішити питання безпеки. Куди б не звернувся клієнт, йому необхідно забезпечити доступ до одних і тих самих баз даних.

Серед основних можливостей, які пропонуються WWW-сервером банку клієнту, слід згадати можливість отримання інформації про поточний рахунок, взаємодію з депозитарієм та іншими службами. Що ж стосується виконання грошових переказів, то в нашій країні для реалізації цього завдання потрібний час. Питання безпеки при реалізації таких завдань далеко не просте, хоча підходи зарубіжних банків пропонують багато цікавих рішень.

Необхідною умовою розвитку засобів оплати послуг є наявність безпеки електронних трансакцій у відчинених мережах, а також захист серверів від несанкціонованого доступу. Нещодавно розроблені стандарти, такі, як SKIP (Simple Key management for Internet Protocol) компанії Sun Microsystems для захисту корпоративної мережі, а також SET (Secure Electronic Tranactions) компанії Visa і MasterCard для шифрування платіжних операцій в Internet підготовлюють технічну базу для надійного і безпечного здійснення платежів через Internet.

Зараз групою інженерної підтримки пропонується стандарт на засоби забезпечення безпеки в Internet IPSec (Internet Protocol Security). Сумісність с IPSec першими повинні представити постачальники брандмауерів і стеків TCP/IP.

Internet, і взагалі - банківські послуги на дому оказують свій вплив на відділення банків, банкомати і банківські центри обігу. Однак, сьогодні системи такого типу ще не розповсюджені. Розвиток таких систем стримується відсутністю чітких правових норм комерційних розрахунків в кіберпросторі. Крім того, залишаються актуальними проблеми безпеки таких розрахунків.

Потрібно відмітити, що якість ліній в Україні поки що обмежує надійність роботи в режимі on-line. Швидкість передачі обмежена, що призводить до істотного збільшення часу про роботі з великими об’ємами даних, особливо через міжнародні шлюзи.

Всі вищеперелічені фактори дуже уповільнюють впровадження технологій на базі Internet в українських банках.

Однак не слід забувати, що зараз мережа Internet представляє собою єдину глобальну систему, яка об’єднує всі існуючі в світі комп’ютерні мережі – від національних до приватних. До неї підключені, за останніми підрахунками, біля 70 млн. комп’ютерів. Ця всесвітня “мережа мереж” є комп’ютерною структурою, яка найбільш швидко розвивається, а загальна кількість її користувачів зростає кожен місяць на 12%. Відносна простота використання і невисока вартість сприяють швидкому зростанню числа користувачів послугами Internet. Це значно розширює аудиторію, на яку націлені комерційні фінансові установи.

Прогрес в області використання мережі Internet банками (в тому числі і українськими) неминучий, і в недалекому часі неможливо буде уявити собі діяльність банку без використання Internet.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОЗРАХУНКОВИХ І КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В АКЦІОНЕРНОМУ БАНКУ “МЕТАЛУРГ” М. ЗАПОРІЖЖЯ

2.1. Організаційно-економічна характеристика АБ “Металург”

АБ “Металург” створено як Закрите Акціонерне Товариство із колективною формою власності в 1993 році. Статутний капітал сформовано у відповідності з рішенням уповноважених органів та затверджений в установленому порядку з додержанням вимог статуту, установчих документів Банку виключно в національній валюті України та у відповідності до чинного законодавства та нормативних актів України.

Листом № 43-212\285 від 29.01.2001 НБУ дав згоду на зменшення статутного капіталу Банку при умові відсутності заперечень кредиторів та акціонерів Банку, а також реєстрації змін в установчих документах АБ “Металург” згідно діючого законодавства.

Зареєстрований та фактично сплачений статутний капітал Банку становить 9851 тис. грн. За станом на 01.01.2003 кількість власних акцій, викуплених у акціонерів становить 58402 шт.

Зменшення статутного капіталу Банку негативно не вплинуло на дотримання економічних нормативів діяльності Банку та дотримання ліцензійних вимог.

Контроль за доступом щодо операцій з капіталом Банку здійснюється в достатній мірі. Розкриття інформації в документах фінансової звітності здійснюється правильно та в повному обсязі відповідно до вимог законодавства України та ДКЦПФР України.

Динаміку змін в статутному капіталі АБ “Металург” станом на кінець 2003 року можна представити наступним чином:

2002 рік характеризується поступовим нарощуванням капіталу, розрахованому за методикою Національного банку України, від 55 млн. грн. на початку року до 63 млн. грн. в кінці року.

Банк забезпечує прибуткову діяльність. Спостерігається тенденція до зменшення прибутковості АБ “Металург”, як і в цілому по банківській системі України. Оголошені та сплачені дивіденди за акціями Банку, що затверджені в звітному році за підсумками діяльності Банку складають близько 9 тис.грн., що на 81,63 % менше дивідендів, оголошених та сплачених в 2001 році.

Банком приділяється велика увага розширенню та впровадженню заходів відносно нарощення обсягів банківських послуг, які передбачають підвищення рейтингу та покращення іміджу банку з відповідним забезпеченням прибутковості .

У виконання Бізнес – плану АБ “Металург” за звітний рік впроваджено наступні заходи:

Департаментом обслуговування корпоративних клієнтів розроблено та впроваджено програму “Автомобіль в кредит” та удосконалено контрольні функції щодо заставних операцій з сільськогосподарськими підприємствами з метою мінімізації ризиків;

Департаментом обслуговування фізичних осіб збільшено кількість підприємств та установ, які сплачують заробітну плату своїм працівникам на рахунки “Металкарт” та впроваджено кредитування фізичних осіб (кредити овердрафт) в системі “Металкарт”;

Департаментом розрахунково-касового обслуговування виконані роботи щодо відкриття нового територіально відокремленого безбалансового відділення в м. Мелітополь;

Департаментом інформаційних технологій впроваджено програмне забезпечення для обслуговування кредитування фізичних осіб (кредити овердрафт) в системі “Металкарт”.

Додатковим джерелом щодо можливості одержання прибутку стала в 2002 році діяльність АБ “Металург” як страхового агента на ринку страхових послуг. Така можливість додаткового доходу для банків передбачена Законом України “Про банки та банківську діяльність”.

В зв’язку з прийняттям НБУ нового Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління НБУ від 27.08.2001 № 367, не виконано заплановане бізнес – планом АБ “Металург” на 2002 рік впровадження торгових терміналів для розрахунків платіжними картками “Металкарт” за придбані товари.

На підставі наданого Національним банком України дозволу та ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України АБ “Металург” є професійним учасником ринку цінних паперів.

На протязі 2002 року Банком приділялось більше уваги до операцій з борговими цінними паперами, як векселі та облігації різних емітентів та знижено активність щодо операцій з акціями, що відобразилося на структурі портфелів цінних паперів Банку на продаж та на інвестиції. Так, вага акцій в портфелі Банку на продаж знизилася в 2002 році до 4,86 % в загальній кількості цінних паперів в портфелі, відносно 2001 року, де акції становили 47,75 % портфелю. В портфелі Банку на інвестиції кількість боргових цінних паперів зросла на 100 % і становить 38 тис. грн.

АБ “Металург” здійснює операції із валютними цінностями як від свого імені та за свій рахунок, так і за дорученням клієнтів.

Однією з найважливіших функцій Банку є безперервне обслуговування клієнтів. Касове обслуговування клієнтів – комплекс послуг Банку, що надаються юридичним та фізичним особам при операціях з готівкою в національній та іноземній валюті, іншими цінностями та платіжними документами. При здійсненні Банком касових операцій виникають операційні ризики, що пов’язані з порушенням внутрішнього контролю за здійсненням касових операцій.

Документальне оформлення одержаної готівки в Банку, своєчасність зарахування коштів на рахунки клієнтів, своєчасність відображення прибуткових операцій в бухгалтерському обліку здійснюється у відповідності з вимогами Національного банку України.

Банком виконуються всі належні процедури при видачі готівки підприємствам із дотриманням вимог щодо правильності оформлення грошових чеків, наявність всіх необхідних записів в картках зразків підписів, відповідність ведення касових журналів, та відповідності відображення таких операцій на рахунках клієнтів.

2.2. Аналіз існуючої системи автоматизації розрахунково-касових операцій в АБ “Металург”

Для об’єктивного висвітлення процесу автоматизації необхідно розглянути існуючу систему управління банківськими операціями в АБ “Металург” та порівняти її з методологічними основами автоматизації розрахунково-касових операцій.

Спочатку потрібно описати технічні характеристики організаційної техніки на робочих станціях.

Комп’ютери на АРМ операціоністів, технологів, економістів-бухгалтерів та касирів мають властивості Pentium 155 з оперативною пам’яттю 16 мГб та жорсткий

диск 1 Гб. Монітори марки Sumsung 3NE, також на кожному робочому місці касира встановлено зчитувач з магнітних карт “Металкарт” з пін-клавіатурою.

Для організації автоматизованого банківського процесу використовується операційні системи Windows 95, Windows 98, Windows 2000.

Для автоматизації розрахунково-касових операцій і контролю за їх здійсненням в АБ “Металург” створені АРМ операціоніста, бухгалтера, контролера, технолога, касира, спеціаліста валютного відділу, керівника відділу, банку, кредитного інспектора, спеціаліста валютного відділу, мережевого програміста, програміста-супроводжувача, адміністратора бази даних.

При взаємодії банків між собою використовуються стандартні системи документообороту, такі, як система міжбанківських електронних платежів НБУ (СЕП), система міжнародних електронних платежів SWIFT. Взаємодія з клієнтами здійснюється через підсистему “Клієнт-банк”. Також банк оперує мережею банкоматів, які обслуговують пластикові картки клієнтів банку “Металкарт”. Програмне забезпечення, яке підтримує використання пластикових карток розроблене власне банком “Металург” за допомогою програмних засобів фірми Borland (C++, Delphi5), і є автоматизованою банківською системою банку “Металург” (АБС). Супроводжується АБС за допомогою ліцензійної версії системи управління базами даних Oracle 8.

Кожен пункт прийому платежів пов’язаний з базами даних або за модемним каналом зв’яку через виокремлену телефонну лінію, або через локальну мережу, або через оптично-волоконні лінії. Торкаючись питання найкращої архітектури банківської мережі, можна відмітити, що в АБ “Металург” використовується найбільш розповсюджена і актуальна на сьогодні топологія “зірка”, проста та багаторівнева, з головним офісом в центрі, яка поєднується з регіональними відділеннями. Використовується стандарт Х.400 для електронної системи міжбанківських платежів з електронним підписом і шифруванням електронного документа.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів АБ “Металург” здійснюється за підтримкою інтерфейсу СУБД Informyx. Гривневі платежі проводяться за допомогою автоматизованої банківської системи SR Bank, розробки фірми Soft Review. Валютна каса працює за підтримки програмного забезпечення WKS, звітність формується у файли за допомогою програми МВ SERV.

Отже, вся клієнтська частина формується за підтримки СУБД Oracle і Informix.

Підхід банку “Металург” в організації зберігання даних складається у використанні як основи для побудови банківських систем розподіленої реляційної СУБД “Oracle”. У ній забезпечуються надійні методи збереження й обробки даних , захист від збоїв і несанкціонованого доступу, ефективна робота в багатокористувальницькому середовищі і у всіх популярних мережах, висока продуктивність. Прикладні системи, створені на базі СУБД “Оrасlе”, однаково ефективно функціонують на всіх типах ЕОМ: персональних, міні- і великих ЕОМ і позбавлені недоліків, властивих багатьом іншим СУБД на ПЭВМ. Через повну перенесеність прикладних систем зберігаються усі вкладення в їхню розробку. Не потрібно персоналу, а закупівля нового обладнання не приводить до повного відмовлення від старого, тому що останнє може використовуватися паралельно з новим. Недоліком СУБД “Oracle” є досить висока вартість, тому система доступна, як правило, великим і середнім банкам.

Розглянемо технологію проведення базових розрахунково-касових операцій в АБ “Металург” та принципи побудови системи їх автоматизації, а також властивості використовуваного програмного забезпечення.

Отримання платіжних карток. Платіжні картки касир отримує за супровідною відомістю від інкасатора або водія-експедитора. Перший екземпляр супровідної відомості касир підписує і передає інкасатору (водію-експедитору), другий залишає в себе. Другі екземпляри супровідних відомостей накоплюються на протязі місяця і потім, до 5 числа поточного місяця передаються завідуючому касою для знищення.

Видача платіжної картки. Видачу платіжної картки клієнту касир виконує в наступному порядку:

  • звіряє номер платіжної картки, яка видається, з номером, вказаним адміністратором системи “Металкарт” в заяві на отримання платіжної картки, і проставляє номер платіжної картки, яка видається, в заяві;

  • звіряє фамілію, ім’я, по-батькові клієнта, його підпис в паспорті і в заяві на отримання платіжної картки;

- інструктує клієнта про правила користування платіжною карткою, ПІН-кодом;

- пропонує клієнту двічі набрати чотиризначний ПІН-код, на спеціальній клавіатурі;

- бере від клієнта підпис на зворотньому боці заяви на отримання платіжної картки;

- ставить підпис на зворотньому боці заяви;

- пропонує клієнту заповнити бланк “повідомлення ” (додаток 3-а Інструкції №1 НБУ), приймає оплату за отримання платіжної картки;

- проводить операцію по комп’ютеру “Сплата за обслуговування пластикової картки”;

- підписує, ставить печатку на повідомленні, квитанції;

- повідомлення залишає в касі для звіту, квитанцію передає клієнту;

- бере від клієнта підпис на зворотньому боці платіжної картки;

- передає клієнту платіжну картку.

Якщо на протязі дня відбувається видача клієнтам платіжних карток, касир заповнює Картку обліку бланків суворої звітності і Довідку руху платіжних карток.

Ранком наступного дня касир передає економісту сектору бухгалтерського обліку операцій фізичних осіб Довідку руху платіжних карток, заяви на видачу платіжних карток, для списання карток з підзвіту.

Видача картки довіреної особи відбувається за таким самим алгоритмом. Наприкінці робочого дня підзвітні платіжні картки касир складає в сейф, який знаходиться на його робочому місці.

Нестандартні ситуації. Якщо клієнт три рази невірно набрав свій ПІН-код, касир пропонує йому звернутися з паспортом до адміністратора відділу інформаційної безпеки (ВІБ) для можливості поновлення проведення операцій за рахунком.

Якщо клієнт звернувся в касу з інформацією про втрату, крадіжку платіжної картки, касир пропонує йому звернутися до адміністратора ВІБ. Видача нової персоналізації нової платіжної картки клієнт заповнює “повідомлення” і виконує оплату за нову картку і штраф за втрачену платіжну картку у випадку наявності відмітки про це і в заяві на отримання платіжної картки. Касир видає квітанції, на яких проставляє печатку і підпис.

Якшо на протязі шести місяців клієнт не отримав платіжну картку, касир повідомляє про це завідуючого касою, під керівництвом якого він знаходиться. Завідуючий касою передає незатребувані платіжні картки за супровідною відомістю в ОПЕРУ, передчасно узгодивши дату передачі з завідуючим касою ОПЕРУ.

Прийом та видача грошової готівки на картрахунок і депозитний рахунок в національній та іноземній валюті.

Прийом грошової готівки на картрахунок в національній валюті касир проводить в наступному порядку:

- приймає грошову готівку в установленому Інструкцією НБУ №1 порядку;

- вибирає операцію “Прийом готівки на картрахунок”;

- виконує операцію у відповідності з Інструкцією користувача “Робоче місце касира”;

- видає клієнту квитанцію з печаткою і підписом про провеену операцію.

Прийом грошової готівки в іноземній валюті касир виконує в наступному порядку:

- приймає іноземну валюту (долар США, євро, та інші);

- вибирає операцію «Прийом готівки на картрахунок (інвалюта+додатковий рахунок)»;

- вводить номер поточного договору клієнта (при цьому одразу змінюється код валюти);

- видає клієнту квитанцію з печаткою і підписом про проведену операцію.

Видача грошової готівки з картрахунку касир виконує в наступному порядку:

- обирає операцію у відповідності з Інструкцією користувача “Робоче місце касира”;

- виконує операцію у відповідності з Інструкцією користувача “Робоче місце касира”;

- видає грошову готівку в установленому Інструкцією НБУ №1 порядку;

- видає клієнту квитанцію з печаткою і підписом про проведену операцію.

Видача грошової готівки іноземної валюти з картрахунку касир виконує в наступному порядку:

- обирає операцію “Видача готівки з картрахунку (інвалюта+додатковий рахунок)”;

- вводить номер поточного договору клієнта (при цьому одразу змінюється код валюти);

- видає іноземну валюту (долар США, євро, та інші);

- видає квитанцію з печаткою і підписом про проведену операцію.

Прийом іноземної валюти на депозитний рахунок касир виконує в наступному порядку;

- приймає іноземну валюту (долар США, євро, та інші);

- обирає операцію «Прийом готівки на терміновий рахунок (всі валюти)»;

- вводить номер депозитного договору клієнта;

- видає клієнту квитанцію з печаткою і підписом про проведену операцію.

Прийом платежів здійснюється на осонові прихідних документів:

- за податки та збори в бюджет і державні цільові фонди – за «повідомленням», згідно додатку №3 Інструкції НБУ №1;

- за платежі та товари, страхові та добровільні внески, послуги – за «повідомленням», згідно додатку №3-а Інструкції НБУ №1;

- за комунальні послуги – за «повідомленням», згідно додатку №3-б Інструкції НБУ №1;

- за електроенергію, газ, воду – за «повідомленням», згідно додатку №3-в Інструкції НБУ №1.

Прихідні документи складаються з двох частин – повідомлення і квитанції та містять необхідні реквізити платника і одержувача. В повідомленні необхідні обов’язкові реквізити:

отримувача платежу: найменування юридичної особи, ідентифікаційний код (ОКПО), номер потрчного рахунку, найменування банку, в якому відкрито рахунок отримувача, код установи банку (МФО);

платника платежу: фамілія, ім’я, по-батькові, номер особового рахунку платника (за його наявністю), призначення платежу, сума з вказаним ПДВ (за наявністю), період, за який здійснюється платіж.

Під час прийому податків, зборів та інших платежів в бюджет та державні цільові фонди додатково до вищеперелічених реквізитів, платіжний документ повинен містити:

код виду платежу (заповнюється юридичною особою);

код бюджетної класифікації (заповнюється юридичною особою);

ідентифікаційний номер (окрім випадків, коли фізично особа його не має за релігійними переконаннями, про що в паспорті зроблена відмітка).

Адреса платника вказується при оформленні разових платежів. При прийомі платежів при зазначенні суми цифрами розділовим знаком є кома (наприклад: 123,45), при зазначенні суми прописом перше слово починається з великої букви, назва грошової одиниці вказується в скороченій формі, сума копійок – цифрами (наприклад: Двадцять грн. 78 коп.). Якщо сума складається тальки з копійок, обов’язковою умовою э написання слів “Нуль грн.”. У випадку відсутності в сумі копійок, обов’язковим є написання слів “00 коп.”

При прийомі платежів на суми, які перевищують еквівалент євро за офіційним курсом гривні до іноземної валюти та/або сумнівних операцій, незалежно від суми в касових документах необхідно вказувати фамілію, ім’я та по-батькові клієнта, дату народженні, його адреса проживання, а також номер і дату видачі паспорту або документа, який його замінює, назву організації, яка його видала, підпис клієнта. Повідомлення, до прийом платежу касиром, повинне бути завізоване головним бухгалтером і керівником відділення.

При використанні комп’ютерної системи, прихідний документ може заповнюватися в частині повідомлення. Квитанція для клієнта роздруковується з принтеру. Квитанція містить наступні реквізити: найменування банку, дата та час проведення операції, призначення платежу, інформація про платника і отримувача платежу.

Платіжні документи можуть заповнюватися як вручну, так і типографським способом. Виправлення в платіжних документах не дозволяються.

Якщо один з реквізитів відсутній в платіжному документі або документ заповнений з порушенням вимог, які встановлені Інструкцією НБУ №1, документ вертається клієнту і операція не виконується. Касир пропонує клієнту переоформити документ.

В кінці дня “повідомлення” обандеролюються за символами у відповідності з п.15.22 Інструкції НБУ №1, передаються разом з платіжними дорученнями і звітними документами економісту сектора бухгалтерського обліку операцій фізичних осіб.

Готівковий прийом платежів проводиться без платіжної картки, безготівкові перерахування – із застосуванням платіжної картки. При наборі суми платежу касиром, клієнт підтверджує суму шляхом набору на ПІН-клавіатурі.

Відмітки про проведення платежу. Касир після проведення операції на “повідомленні” печатку і підпис і залишає його в себе для звіту. Клієнту касир передає квитанцію про проведену операцію, яка роздруковується з принтера, з особистим підписом і печаткою.

Прийом платежів на рахунки юридичних осіб, з якими заключено договір про розрахунково-касове обслуговування, касир проводить в наступному порядку:

  • перевіряє наявність всіх реквізитів в “повідомленні”;

  • обирає операцію з класифікатора “Платежі на користь організацій”;

  • проводить прихідну операцію на рахунок організації або навчального закладу;

  • плата за розрахунково-касове обслуговування не стягується.

В системі є організації, при прийомі платежів на рахунок яких розрахунково-касове обслуговування стягується з клієнта. В цьому випадку в полі “Призначення платежу” вказано: “Розрахунково-касове обслуговування стягувати”.

Якщо при прийомі платежів виникли сумніви у визначенні символу призначення платежу, касир:

  • активізує меню “Договори”;

  • входить в меню “Комунальні та інші платежі”;

  • в полі “Рахунок отримувача” проставляє розрахунковий рахунок отримувача платежу;

  • система виводить на екран інформацію про отримувача платежу (МФО, назва організації, рахунок отримувача, призначення платежу, символ);

  • активізує меню “Робота”;

  • обирає операцію з класифікатора “Платежі на користь організацій”;

  • знаходить потрібний символ, набирає розрахунковий рахунок отримувача платежу;

  • проводить прихідну операцію.

Прийом платежів на користь юридичних осіб, з якими не заключений договір на розрахунково-касове обслуговування (разовий платіж). Якщо при введенні розрахункового рахунку отримувача платежу в меню “Комунальні та інші платежі” висвітлюється інформація «Пуста таблиця» - платіж на користь юридичної особи є разовим.

Якщо при прийомі разових платежів касир не впевнений у визначенні символів, йому необхідно звернутися до економіста відділення. Клієнт додатково заповнює «повідомлення» на розрахунково-касове обслуговування. Сплата за розрахунково-касове обслуговування проводиться в розмірі затвердженого тарифу в банк.

Прийом комунальних платежів. Для навчальних закладів при сплаті за гуртожиток в «повідомленні» клієнт зобов’язаний вказати в полі “Призначення платежу” № групи та семестр.

При прийомі платежів за газ. Електроенергію клієнт зобов’язаний заповнити “повідомлення” (додаток 3-в Інструкції №1 НБУ) додатково вказати номер особового рахунку, показника лічильника або період, за який проводиться оплата.

При прийомі платежів на користь бюджетних організацій, у яких відкриті рахунки в Державному казначействі, обов’язковим є вказання реквізита розподільного рахунку. При сплаті за навчання клієнт заповнює в графі “Призначення платежу”;

  • за який період проводиться оплата, № контракту, група, факультет, відділенні (заочне або денне), курс, семестр.

Безготівкові операції. Безготівкові перерахування на рахунок фізичних осіб проводяться касиром на основі заповненого клієнтом платіжного доручення з вказанням ідентифікаційного номера платника і отримувача в полі “код ЕДРПОУ”, номер поточного рахунку платника в полі “Дебет”, номер поточного рахунку отримувача в полі “Кредит”.

Безготівкові перерахування на рахунок організацій проводяться касиром на основі заповненого клієнтом “повідомлення”, в якому крім вказаних реквізитів банку, обов’язковим є вказання ідентифікаційного номера і картрахунку платника.

Після проведення операції клієнту видається квитанція, яка роздруковується на комп’ютері з підписом касира і печаткою “каса ОФО”.

Якщо проводиться перерахування з картрахунку на рахунок фізичної особи (в тому числі немісцеві) або організацій, операція проводиться в меню “Разовий платіж”.

При безготівковому перерахуванні з картрахунку на терміновий депозит касир виконує наступні операції:

  • проводить картою по пристрою зчитування;

  • після автоматичного зчитування картки на екрані з’являється повідомлення “Запропонуйте клієнту ввести ПІН-код”. Після появи усього повідомлення клієнт вводить персональний код;

  • у вікні “Номер поточного вкладу” касир набирає номер рахунку, вказаного в договорі клієнта, і натиснув “Enter”, переходить до поля “Сума”. Касир вказує суму прийому готівки;

  • після появи на екрані повідомлення “Операція пройшла успішно” касир повинен натиснути на клавіатурі “Enter”. Роздруковується квитанція;

  • після друку квитанції система запитує “Друкувати повну виписку?”. Касир повинен обрати необхідний пункт меню “Так” або “Ні”.

2.3. Пропозиції з модернізації використання автоматизованих систем управління для проведення розрахунково-касових операцій в АБ “Металург”

Розглянувши основні характеристики впроваджуваного програмного забезпечення для автоматизованих банківських систем, і зауваживши на основні принципи побудови системи автоматизації комерційних банків, можна розглянути наступні пропозиції з вдосконалення існуючих методів проведення розрахунково-касових операцій.

Основними аспектами, які впливають на прийняття управлінського рішення з модернізації існуючої системи автоматизації в теперішній час, є відповідність пропонованого програмного забезпечення таким основним критеріям, як надійність, співставність існуючого програмного забезпечення з пропонованою банківською системою, та наявність найвищих (за можливістю) показників захисту інформації, як від несанкціонованого доступу, так і від непередбачуваних збоїв самої системи. Звичайно, істотно впливає на факт прийняття пропозиції вартість та термін окупності проекту, а також економічний ефект від його впровадження.

Одна з найбільших статей витрат при використанні персональних комп’ютерів - придбання та ліцензування операційних систем для кожного робочого місця, які банки використовують безпосередньо для організації процесу автоматизації, найчастіше це MS DOS і MS Windows. Кількість робочих місць операціоністів, технологів і бухгалтерів в середньому може складати від трьох до п’яти сотень. Повинен враховуватись той факт, що діючим законодавством України передбачена кримінальна відповідальність за використання неліцензованого програмного забезпечення, яке на теперішній час може спричинити для банку великі капітальні втрати для кожного робочого місця (додаток). Цей фактор може значно скоротити термін окупності пропонованих проектів, збільшуючи витрати на одне робоче місце. Оглядаючись на це, необхідно обов’язково розглядати можливість впровадження альтернативних операційних систем.

Нещодавно в сферу фінансів почала проникати безкоштовна операційна система з відкритим вихідним кодом під назвою Linux (Лінукс). Ця операційна система - клон Unix, системи, яка включає в себе всі її можливості. Вона дозволяє скоротити витрати на функціонування мережі в порівнянні з тими витратами, на які б змушені були б піти організації при закупці нового обладнання і якої-небудь операційної системи.

Постає питання: навіщо витрачати сотні тисяч на нове обладнання на базі платформи Intel та ще більше коштів на фірмове програмне забезпечення, якщо можна отримати безкоштовну операційну систему з відкритим вихідним кодом?

Що таке операційна система Linux і чому вона така популярна в фінансових установах? Це дуже потужна, надійна та елегантна система, а також більш однорідна масштабована система для організації мережі. Перевагою Linux в основному є те, що це безкоштовне програмне забезпечення, що означає наступне:

- вільна система, безкоштовна чи умовно-безкоштовна;

- вільний доступ до вихідних текстів (немає не документованих особливостей, потаємних закладок і тому подібних несподіванок);

- доступне для контактів відкрите товариство розробників, активно працюючих над системою;

- можливість перенесення системи на різні платформи;

- можливість мати всього одну операційну систему від звичайних персональних комп’ютерів до сервера;

- наслідком великого контингенту розробників є дуже динамічний розвиток самої операційної системи, постійне і оперативне виправлення помилок та недоліків існуючого програмного забезпечення;

- Linux працює на великій кількості архітектур – Intel (ПК), DEC Alfa, Sun SPARC, MIPS (в т.ч. Silicon Graphics), Motorola 680x0 (Amiga, Atari, VME), Power PC та ін.

як наслідок, він “розуміє” велику кількість файлових систем – майже всі Unix, Fat/Fat32 (Dos/Win), NTFS, HPFS, (OS/2), NFS (Mac) та ще деякі, мережеві NFS, CODA, Samba i Novell.

Між тим, яким би привабливим не здавався Linux, ця операційна система лише нещодавно почала проникати в сферу фінансів. Це при тому, що фінансові установи завжди в числі перших впроваджували нові технології. Положення, може, однак, змінитися, і передусім, в невеликих компаніях. Притягнуті невисокою ціною операційної системи, можливістю функціонування вже існуючого програмного забезпечення на вже існуючому обладнанні, відкритими стандартами та масштабованістю системи фінансові фірми кінець кінцем підуть шляхом іноземних компаній і також вирішать використовувати переваги Linux. Чат Робінсон, аналітик з консультаційної компанії Robert Francis Group (Веспорт, штат Конектікут) рахує, що фінансова сфера завжди з готовністю пробувала нові, ще не устояні технології, і що по мірі того, як ці фірми почнуть отримувати реальну вигоду від Linux, все більше організацій з інших областей індустрії почнуть усерйоз подумувати про використання цієї операційної системи.

Індустрія фінансів накопичила великий досвід просування нових методів обчислення в інші галузі. “Як тільки з’являлася нова технологія, фінансові фірми прагнули застосувати її в числі перших, - відзначив Робінсон. – Вони зацікавлені в економії кожного цента, і хто, як не вони, знають, як це зробити.”

За даними IDC (Фремингхем, штат Масачуссетс), в минулому році на долю Linux прийшлося 31% ринку операційних систем. Прогноз працюючої в фінансовій сфері консультаційної компанії The Tower Group (Нидхем, штат Масачуссетс) говорить про те, що щорічні витрати 100 провідних фінансових інститутів на Linux, які складали в 2002 році 50 млн. доларів, в 2003 році перевищать суму в 200 млн. доларів.

На фоні того, що на закупівлю обладнання та придбання лінензій, які потрібні для для побудови систем на базі фірмових операційних систем (наприклад, Windows) необхідно витратити сотні тисяч доларів, Linux просто знахідка, так як може працювати на машинах з процесорами Pentium i Pentium II, непридатних для виконання нової версії операційної системи Windows – Windows XP (потрівняльна таблиця аналізу витрат на інсталяцію та супроводження Windows i Linux - додаток).

З усієї родини операційних систем виробництва Micfosoft найкращим чином право доступу реалізовано в Windows NT: є можливість заборонити вхід в систему незареєстрованому користувачеві, причому самі користувачі мають лише ті права, які їм призначив адміністратор. Вони можуть лише бачити зміст більшості директорій та відкривати всі існуючі в них файли.

Інакше організований розділ доступу в Linux. При вході в систему Linux вимагає вводу логіну і паролю. Системний адміністратор, зареєстрований як root (суперкористувач) має право змінювати настройки доступу, встановлювати та видаляти файли, назначати права інших користувачів, які працюють з Linux. Людина, яка не має повноваження адміністратора, доступу до системних установок не отримує. Настройки дозволяють заборонити завантаження яких-небудь програм, та накласти вето на використання локальної мережі. Іншими словами, системний адміністратор має можливість сконфігурувати систему так, що не буде причин хвилюватися за дані, які зберігаються на диску. Це дуже актуально для ситуацій, коли в одній мережі працює багато користувачів.

З інших характерних особливостей Linux необхідно відмітити підтримку національних клавіатур – в тому числі російської та української, підтримку більшості файлових систем. Програмна підтримка FAT16 дозволяє безпосередньо звертатися до гнучких дисків MS DOS, а також до розділів DOS і Windows на вінчестері. Є можливість працювати з мережевими протоколами TCP/IP, PLIP та іншими, в рамках мережевих функцій платформи реалізований весь спектр клієнтів та послуг Інтернета. Програми завантажуються в пам’ять посторінково, на диск кешуються тільки ті сегменти даних, які використовуються системою в даний момент часу, що значно прискорює роботу додаткових програм. Можливе спільне використання сторінок пам’яті різними програмами в один момент часу, що дозволяє запобігти повторного завантаження ідентичних фрагментів інформації в RAM і помітно економить ресурси комп’ютера. Як і в Microsoft Windows в Linux застосовується система динамічних бібліотек, іншими словами, декілька додаткових програм можуть використовувати в один час бібліотеку, яка представлена на диску одним фізичним файлом.

Велика кількість західних фінансових компаній почала використовувати Linux в якості сервера друку, покладаючись на її надійність. Також, економія витрат на інсталяцію та супроводження Linux – додаткова перевага.

Однак перспектива економії коштів сама по собі не може спонукати статечні фінансові інститути переключитися на Linux. Коли потрібно обробляти мільйони трансакцій в секунду, менеджери відділів інформатизації ставлять надійність та масштабованість рішень на перше місце. За словами керівника компанії Javelin Джона Коултера, він переконався в тому, що дана операційна система відповідає саме цим вимогам, та планує замінити операційну систему Unix на серверах RS6000 компанії IBM на Linux.

Інші фінансові компанії також дивляться в бік Linux, оскільки вона дозволяє вносити корективи у вихідні тексти. Віце-президент по фінансам фірми Tradeworx (Нью-Йорк) Ману Каліа повідомив, що вони використовували цю операційну систему для розробки всіх своїх додаткових програм фінансової торгівлі, так як фірмові операційні системи підтримували не всі потрібні їм функції. Оскільки значну частину системи необхідно з плином часу змінювати, Linux пропонується використовувати ще й тому, що її вихідний код легко модифікувати, а фірмові операційні системи цього не дозволяють (додаток).

Tradeworx працювала з Linux з дня свого заснування з 1999 року. Інфраструктура цього провайдера фінансових додаткових програм, які виконують високоякісний фінансовий аналіз для таких організацій, як Американська комісія з безпеки та цінних паперів (U.S. Securities and Exchange Comission), включає сервери VA Linux, на яких встановлені різні версії Linux компанії RedHat від 6.0 до 7.1. Tradeworx підтримує функціонування декількох високоякісних аналітичних додаткових програм, які базуються на розподілених обчисленнях та агрегуванні даних, що використовуються в фінансовому світі. Для таких програм практично важливі швидкість виконання операцій і час представлення доступу до даних, тому Tradeworx довелося виконати тонке налагоджування інфраструктури серверів Linux, модифікуючи вихідні тексти програм, щоб забезпечити необхідну обчислювальну потужність системи та високу продуктивність при обробці даних.

Застосування Linux в сфері фінансових послуг довело можливість її масштабування. Каліа повідомив, що побудована на цій операційній системі мережа компанії обслуговує сотні тисяч запитів в тиждень від користувачів таких фінансових порталів, як CNBC.com та MarketWatch.com, причому ніяких проблем у випадках раптових пікових навантажень не виникає.

Експерти вважають, що по мірі розповсюдження Linux не тільки в якості середовища розробки, а і середовища виконання критично важливих додаткових програм, все більше фірм стануть використовувати її для розв’язання завдань, які не обмежуються утворенням файл-, прінт-, і Web-серверів.

З усього вищенаведеного можна зробити справедливий висновок, що Linux є більш продуманою, систематизованою та якісно організованою операційною системою, ніж MS Windows. Linux утворений на базі трьох основних критеріїв: максимальної швидкодії, надійності та економії ресурсів комп’ютера, що є провідними значущими факторами для вдосконалення системи автоматизації саме в банківських установах. Якщо Windows прагне зайняти все вільне місце на диску, потребує як можна більше оперативної пам’яті та примушує практично щомісячно перевстановлювати систему через нескінченні збої, Linux дозволяє працювати з удвічі більшою швидкістю, схожим графічним інтерфейсом на достатньо повільній машині з невеликою кількістю RAM, встановлюється компактно і за умови грамотного супроводження може працювати роками.

Розглянемо приклад вдосконалення системи автоматизації на прикладі такої звичайної послуги банку, як обробка та оплата платіжного доручення. Саме ця операція щоденно виконується банком дуже багато разів, тому доцільно запропонувати методи прискорення її проведення з врахуванням всіх вище перелічених принципів автоматизації з метою зниження витрат часу та грошових витрат на супроводження особових рахунків клієнтів.

Перед будь-якою банківською організацією стоїть завдання з оперативної обробки великої кількості платіжних документів, при цьому, звичайно, керівництво банку не зацікавлене в розширенні штату операційного відділу. При цьому, необхідно зменшити до мінімуму ризик помилок при введенні даних. Допомогти може система ABBYY FinеReader Банк – система, яка забезпечує автоматизоване введення платіжних документів. Це продукт компанії ABBYY Software House, розробника систем розпізнання та лінгвістичного програмного забезпечення, одного з світових лідерів в своєму сегменті ринку.

ABBYY FinеReader Банк підвищує продуктивність в 3-10 разів в порівнянні з ручним введенням платіжних доручень, автоматично розпізнає всі поля платіжного доручення, автоматично контролює результати розпізнавання, експортує результати в бази даних і повністю інтегрується в банківські системи.

Система ABBYY FinеReader Банк в 3-10 разів прискорює швидкість введення платіжних документів, що знижує вартість їх обробки. На введення одного документа з початку сканування і до моменту збереження результатів потрібно від 10 до 30 секунд.

Тобто з’являється реальна можливість перевірити велику кількість платіжних доручень в присутності клієнта і одразу вносити необхідні корективи. ABBYY FinеReader Банк звільняє операціоніста від “чорної” роботи з ручного введення інформації. Вивільнений час може бути витрачений на вирішення більш інтелектуальних і важливих завдань.

ABBYY FinеReader Банк на 100% гарантує правильність інформації, що вводиться, завдяки вбудованій системі перехресних перевірок. Якщо людина може втомитися та не помітити помилку, то комп’ютер не втомлюється. Він порівнює суми цифрами і прописом, реквізити банків, інформацію про платника і одержувача, попереджуючи операціоніста про помилку в заповненні документа.

Система впроваджена і успішно використовується приблизно в 100 російських банках. Це і невеликі банки з 100-200 платіжними дорученнями на день, і крупні російські банки, такі як Ощадний Банк, Альфа-банк, які обробляють тисячі та десятки тисяч документів щоденно. Зовнішторгбанк, один з найкрупніших банків Росії також обрав систему ABBYY FinеReader Банк, що є найкращим доказом її високої якості. Завдяки гнучким можливостям настройки ABBYY FinеReader Банк підходить будь-якому банку з будь-якою інформаційною системою та внутрішньою структурою.

Працює система дуже просто. Співробітник відділення вставляє пачку платіжних доручень в сканер і натискає на кнопку. Далі ABBYY FinеReader Банк все або майже все зробить автоматично: відсканує платіжні доручення, відокремить потрібні поля, розпізнає їх, проконтролює правильність результату і потім експортує в банківську інформаційну систему або в файл. Співробітнику залишається тільки натиснути на клавішу “Зберегти”, підтверджуючи правильність введення.

Потрібно розглянути ефект від впровадження. При використанні ABBYY FinеReader Банк при введенні кожного платіжного документа економиться в середньому біля 1.5 хвилини. Щоденно на введенні кожних 200 документів економиться не менше 5 людино-годин. Економія на 1 рік складе більше 7.5 людино-місяців або 3 людино-років за 5 років! Виходячи з витрат на одного операціоніста (заробітна плата, податки, соціальне забезпечення, приміщення, офісна і оргтехніка) можна легко підрахувати термін окупності ABBYY FinеReader Банк. За загальними розрахунками (додатки), впровадження FinеReader Банк окупиться менше, ніж за рік.

Необхідно відмітити високу якість розпізнання. За останні 5 років ABBYY FinеReader Банк ставав переможцем в усіх порівняльних тестах з аналогічними системами в Росії. З моменту випуску четвертої версії ABBYY FinеReader отримав багато відгуків від найвідоміших зарубіжних комп’ютерних видань за точність розпізнавання та функціональні можливості. Інструментарій розробника Development Tools for FinеReader, який постачається з FinеReader Банк, дозволяє створити свій користувальницький інтерфейс, використовуючи тільки ті функціональні можливості, які потрібні саме для цього робочого місця, управляти системою із зовнішніх додаткових програм. Передбачений контроль за доступом до системи. Дії користувачів по роботі з документами контролюються, і завжди можна визначити, хто і коли працював з документом.

Система складається з трьох основних модулів: сканування, розпізнання і верифікації. Ці модулі можуть бути використані як на одному комп’ютері разом, так і використовуватись окремо для створення складних розподілених систем. Для кінцевого користувача система виглядає гранично просто – всього п’ять кнопок і ніяких настройок. При розробці системи максимально враховується досвід роботи майже в ста банках, зроблено багато невеликих, але важливих для операціоністів доповнень (наприклад, можливість працювати тільки з клавіатурою, маски для введення інформації та ін.).

Правила автоматичного контролю на 100% гарантують правильність введення основних полів. Співробітнику залишається тільки перевірити реквізити фірми-отримувача, номер документа і поле “призначення платежу”. Для платіжних доручень короткого формату доведеться перевірити всього біля 30 символів. Також присутня технологія сканування і розпізнавання документів з поганою якістю друку. Великою перевагою ABBYY FinеReader Банк є той фактор, що утиліти постачаються з вихідними кодами і можуть бути модифіковані.

Оскільки розглядається впровадження операційної системи Linux, на комплексній основі можна запропонувати аналог системи автоматизованого введення платіжних документів з можливостями ABBYY FinеReader Банк для цієї платформи – PenReader Bank. Розглянувши переваги використання безкоштовних операційніх систем, потрібно наголосити, що подані пропозиції можуть істотно вплинути на швидкість та вартість обробки документів, вивільнюючи час для розв’язання більш інтелектуальних завдань, ніж набір даних в базу. Одночасно це сприяє збільшенню обсягів оброблюваних документів, що призводить до підвищення прибутку банку в цілому. Враховуючи вагомі переваги безкоштовного програмного забезпечення та невеликий термін окупності, ця пропозиція дуже підходить для впровадження в невеликих банках, яким є регіональне відділення АБ “Металург”, для підвищення якості обслуговування клієнтів та збільшення іх кількості.

    1. Розрахунок показників економічної ефективності розроблювального проекту автоматизації

До основних узагальнюючих показників економічної ефективності відносяться:

- річний економічний ефект від розробки і впровадження автоматизованої системи;

- строк окупності автоматизованої системи;

- розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних витрат.

Наведемо формули перерахованих вище показників.

Річний економічний ефект визначається як різниця між річною економією (чи річним приростом) і нормативним прибутком.

Э = П – ДО * Ен , де

Э -   річний економічний ефект (руб.);

П -   річна економія (чи річний приріст) (руб.);

ДО - одноразові витрати (руб.);

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ен   являє собою мінімальну норму ефективності капітальних вкладень, нижче якої вони не доцільні. Значення Ен приймається рівним 0.2)

Добуток ДО * Ен варто розглядати як нормативний прибуток, що повинен бути отриманий від впровадження системи.

Коефіцієнт ефективності капітальних витрат – являє собою відношення річної економії (річного приросту прибутку) до капітальних витрат на розробку і впровадження автоматизованої системи.

Ер = П / ДО, де

Ер - коефіцієнт ефективності капітальних витрат.

Термін окупності витрат на впровадження проекту машинної обробки інформації являє собою відношення капітальних витрат на розробку і впровадження автоматизованої системи до річної економії (річному приросту прибутку).

Т = ДО / П, де

Т - термін окупності капітальних витрат на впровадження автоматизованої системи (міс.).

Розрахунок перерахованих вище узагальнюючих показників припускає попереднє обчислення приватних показників, що характеризують створювану автоматизовану систему.

Розрахунок витрат часу представлений в додатку 6 і становить при умові ручної обробки одного документа в середньому 2,5 хвилини, при автоматичній обробці – 1 хвилину за рахунок автоматизації занесення даних з платіжного доручення в базу даних банку.

Одноразові витрати розраховані і наведені в додатку 11 і в залежності від використовуваної операційної системи (Windows або Linux) складають відповідно 18 891 грн і 14588 грн. Експлуатаційні витрати (в розрахунку на обробку одного платіжного доручення) наведені в додатках 9,10. З розрахованих експлуатаційних витрат випливає, що вартість обробки одного платіжного доручення за умов ручної обробки становить 1,32 грн., при умові обробки автоматичною системою розпізнання тексту ABBYY FineReader Банк – 1 грн.

Приріст прибутку в день розраховується по формулі:

Пдень=Qкл*(З1-З2), де

П – приріст прибутку (грн.);

Q – кількість клієнтів в день при автоматичній обробці (чол.)

З1, З2 – витрати при ручній і автоматичній обробці документа (грн.)

Пдень = 480 * (1,32 – 1,00) = 155,52 грн.

Приріст прибутку за рік розраховується як добуток приросту прибутку за день і кількості робочих днів в році:

Прік = Пдень*Qднів, де

Qднів – кількість робочих днів в році (днів).

Прік = 155,52 * 255 = 39 657,60 грн.

Річний економічний ефект (грн.) дорівнює:

Е рік = П – ДО*Ен

Ерік (Windows) = 39 657,60 – 18 891*0,2 = 35 879,40 грн.

Ерік (Linux) = 39 657,60 – 14 588 * 0,2 = 36 740 грн.

Коефіцієнт ефективності капітальних витрат в залежності від ОС складає:

Ер = Прік / ДО

Т(Windows) = 39 657,60 / 18 891= 2,10

Т(Linux) = 39657,60 / 14 588 = 2,72

Термін окупності капітальних витрат на впровадження автоматизованої системи в залежності від ОС складає:

Т = ДО / П

Т (Windows) = 18 891 / 39 657,60 = 0,48 року (5,8 місяців);

Т (Linux) = 14588 / 39 657,60 = 0,37 року (4,5 місяців).

Отже, річний економічний ефект від впровадження автоматичної системи розпізнання тексту ABBYY FineReader Банк складає в залежності від використовуваної операційної системи (Windows чи Linux) відповідно 35 879,4 грн. і 36 740 грн., термін окупності складає 5,8 і 4,5 місяців відповідно, до доводить можливість використання наведеного програмного забезпечення в АБ “Металург”.

ВИСНОВКИ

Впровадження електронних систем обробки і передачі інформації здобувають універсальний і загальний характер, охопивши всі напрямки банківської діяльності. Сучасні інформаційні технології дозволяють координувати діяльність підрозділів банків, розширити міжбанківські зв'язки, діяти однократно на фінансових ринках ряду країн. Нові можливості автоматизації банківських операцій робочих місць фахівців, інформаційних технологій банківських послуг дозволяють комплексно вирішувати проблеми аналізу банківської діяльності, розробки і створення регіональних, міжрегіональних і міжнародних банківських систем.

Автоматизація інформаційних і інших технологій банку сприяє рішенню стратегічних задач. Головними напрямками, по яких автоматизація обслуговування клієнтів впливає на конкурентну позицію банків, є зменшення витрат і збільшення якості обслуговування.

Досягнення електронної техніки і технології запропонували принципово новий вид послуг - систему автоматизованого керування готівковою грошовою масою. Ця система подає операційну інформацію про стан усіх банківських рахунків, дозволяє регулювати і прогнозувати рух коштів, зменшити трудомісткість робіт з готівкою, переходити на безпаперову технологію.

Позитивні аспекти безпаперової технології:

  • практично миттєве пересилання даних;

  • унікальність збереження;

  • поліпшена захищеність;

  • різке зменшення трудомісткості обробки документів.

Рішення аналітичних задач банківської діяльності диктується необхідністю визначення фінансових результатів, прогнозування напрямку розвитку, оцінкою економічної обґрунтованості і доцільності діяльності кожного банку. У вітчизняній практиці автоматизація аналітичних розрахунків утілюється поки в окремих програмних продуктах і ще не одержали широкого розповсюдження.

На вітчизняному ринку сформувалися класи автоматизованих банківських систем (АБС), кожна з який має визначених споживачів від починаючих банків, що здійснюють лише обмежений спектр карбованцевих операцій, до ведення банків, що вийшли на закордонний рівень обсягу і послуг. АБС містить необхідний споживачу набір функцій.

Основна маса пропонованих на вітчизняному ринку АБС за вартістю і вимогам до обчислювальних засобів розрахована на середні і невеликі банки. Розширення систем відбувається, як правило, у тому випадку, якщо зростаючі запити споживача носять потенційно масовий характер для російських умов. Тому в міру росту фінансових можливостей банків можна чекати збільшення попиту на більш досконалі (багатоплатформенні) системи, технічне і програмне забезпечення яких буде потребувати все зростаючої кваліфікації фахівців

Орієнтація на автоматизацію всієї діяльності банків означає поступовий еволюційний перехід від більш простих програмно-апаратних засобів до більш складного з відповідним нарощуванням технічного, технологічного, кадрового потенціалів з одночасним розширенням сфер використання банківського капіталу.

Кількість використовуваної техніки, в основному, визначається розмірами банку, наявністю філій, що склалися зв'язками й іншими факторами. Останнім часом через ріст обсягів робіт, набору послуг, числа філій, клієнтів і зв'язків виявляється тенденція придбання банками більш могутніх комп'ютерів і більш досконалого програмного забезпечення.

ї

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20.03.91 р.

  2. Положення “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затверджене Постановою правління НБУ 24.05.93 р.;

  3. Положення “Про порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”, затверджене постановою правління НБУ 13.10.97 р.

  4. Інструкція № 1 “З організації емісійно-касової роботи в установах банків України”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 07.07.94 р. № 129, із змінами і доповненнями;

  5. Інструкція “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 29.03.2001р. № 135, зареєстрована Міністерством юстиції України від 25.04.2001р. за № 368/5559, із змінами і доповненнями;

  6. Інструкція “Про порядок відкриття і використання рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 18.12.1998р. № 527.

  7. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности’ под ред. Титоренко Г.А., М.: Финстатинформ, 1997г.

  8. ’Автоматизированные системы обработки экономической информации’ под ред. проф. Рожнова В.С., М.: Финансы и статистика, 1986г.

  9. ’Банковские технологии’ учебное пособие, М.: Финансы и статистика, 1988г

  10. Организация кассовой работы’ пол ред. Ульченко М.Г., М.: финансы и статистика, 1994г.

  11. Журнал "Банковские технологии", август 1996 г.

  12. Кондрашов Ю.Н. ’Введение в проектирование автоматизированных банковских систем’, учебное пособие, М.: Финансы и статистика, 1996г.

  13. Лапшинский В.А. Локальные сети персональных компьютеров. Часть II. М., МИФИ, 1994 г.

  14. Маркова О.М. ’Коммерческие банки и их операции’, учебное пособие, М.: ЮНИТИ, 1995г.

  15. Методичні рекомендації по застосуванню АРМ для ведення журналів-ордерів по банківским и касовым операціям на базі персональных ЭОМ’, Киев, 1991г.

  16. Першин А.Ю. ’Банковские системы: анализ компьютерных платформ’/ Технология электронных коммуникаций: сборник, вып.3, т.38, М., 1993г.

  17. Сперанский В. Система "банк-клиент". Журнал "Банковские технологии", август 1999 г.

  18. Ширинская Е.Б. ’Операции коммерческих банков’, М.: Финансы и статистика, 1995г.

  19. Яковицкий Э.Ф. ’Автоматизированные системы обработки информации в учреждениях Сбербанка’ учебное пособие, Минск 1991г.

Інформація з мережі Інтернет отримана за наступними посиланнями:

  1. Прайс-листи на програмні продукти Представництва Українського Центру Ліцензійного програмного забезпечення (http://www.soft.cl.zp.ua).

  2. Довідник банків України (http://finance.com.ua).

  3. Прайс-листи на програмне забезпечення компанії Глобал Інформ (http://www.global.com.ua/rus/software/ms.phtml).

  4. Рекламні пропозиції для платформи Linux (http://www.penreader.com/ru/Linux/PenReader.html).

  5. Обслуговування web-сторінки. Архітектура Linux. (http://global-book.h1.ru/work.htm).

  6. Банковские услуги на Linux. Компьютерная неделя. – №34(304), 2001 г. (http://pcweek.ru/Year2001/N34/CP1251/Strategy/chapt1.htm).

  7. Переваги Linux. (http://sm.aport.ru/scripts/template.dll).

  8. Комплексные работы по автоматизации учетной и офисной работы. Рекламные предложения компании ABBYY. (http://softzone.ru/po/abbyy/finbank.php).

  9. Технологии распознавания текста компании ABBYY. (http://www.abbyy.ru/press-release.asp?param=7592).

Додаток 1.

ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ ТА ЗБИТКИ ЗА 2002 РІК

тис. грн.

Рядок

Найменування статті

Звітний рік

Попередній рік

1.1

Процентний дохід

29838

28446

1.2

Процентні витрати

(7309)

(7829)

1

Чистий процентний дохід

22529

20617

2.1

Комісійний дохід

8733

6146

2.2

Комісійні витрати

(783)

(595)

2

Чистий комісійний дохід

7950

5551

3

Дивідендний дохід

1

24

4

Чистий торговельний дохід

(281)

(418)

5

Прибуток/збиток від інвестиційних цінних паперів

(569)

9

6

Прибуток від довгострокових інвестицій в асоційовані компанії й дочірні установи та інших інвестицій


0

0

7

Інший операційний дохід

120

96

8

Операційний дохід

29750

25879

9

Загальноадміністративні витрати

(8376)

(8205)

10

Витрати на персонал

(9673)

(8386)

11

Прибуток від операцій

11701

9288

12

Витрати на безнадійні та сумнівні борги

(2771)

2176

13

Прибуток до оподаткування

8930

11464

14

Податок на прибуток

(2831)

(2921)

15

Прибуток після оподаткування

6099

8543

16

Непередбачені доходи/витрати

0

(1)

17

Чистий прибуток/збиток банку

6099

8542

18

Чистий прибуток на одну просту акцію

0

0

19

Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію

0

0

Додаток 2. БАЛАНСОВИЙ ЗВІТ ЗА 2002 РІК

тис.грн.

Рядок

Найменування статті

Звітний рік

Попередній рік


АКТИВИ



Кошти та залишки в НБУ

12420

14571

Казначейські та інші ЦП, що рефінансуються НБУ, та ЦП, емітовані НБУ

0

2000

Кошти в інших банках

14701

8662

Цінні папери на продаж

3119

834

Кредити та заборгованість клієнтів

96328

68997

Інвестиційні цінні папери

116

0

Довгострокові інвестиції до асоційованих компаній і дочірніх установ

292

9

Основні засоби та нематеріальні активи

6052

6349

Нараховані доходи до отримання

1743

1731

Інші активи

355

770

УСЬОГО АКТИВІВ

135126

103923


ЗОБОВ’ЯЗАННЯ



Кошти банків

9435

8

Кошти клієнтів

61079

47671

Інші депозити

0

0

Боргові цінні папери, емітовані банком

0

0

Нараховані витрати до сплати

594

163

Інші зобов’язання

1013

717

УСЬОГО ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

72121

48559


ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ



Статутний капітал

9851

11624

Капіталізовані дивіденди

0

0

Акції, викуплені в акціонерів

(584)

(2463)

Емісійні різниці

1895

450

Резерви

3404

3232

Результат переоцінки

305

333

Нерозподілений прибуток

48134

42188

в тому числі: сума переоцінки при вибутті необоротних активів

28


УСЬОГО ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

63005

55364

УСЬОГО ПАСИВІВ

135126

103923

Голова правління В.М.Окруцінський

Головний бухгалтер Н.Г.Половнікова

Додаток 3. Рух грошових коштів за 2002 рік (непрямий метод).

тис.грн.

Рядок

Найменування статті

Звітний рік

Попередній рік


І. Операційна діяльність



1

Чистий прибуток (збиток) поточного періоду

6 099

8 542


Поправки чистого прибутку



2

Нараховані витрати

431

(160)

3

Нараховані доходи

(21)

2 225

4

Амортизація основних засобів

1 402

1 295

5

Резерви під сумнівні борги, знецінення активів

1 993

280

6

Торговельний результат

1 487

1 185

7

Нарахований та відстрочений податок

(209)

(248)

8

Прибуток (збиток) від продажу інвестицій

581

0

9

Прибуток від довгострокових вкладень в асоційовані компанії

0

0

10

Амортизація дисконту і премій цінних паперів

(893)

(2 112)

11

Інший рух коштів, які не є грошовими

373

346

12

Чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку

11 243

11 530

13

Зменшення (збільшення) коштів, які розміщені в інших банках, кредитів та передоплат інших банкам

(8 670)

28 601

14

Зменшення (збільшення) кредитів, які надані клієнтам

(29 535)

(36 089)

15

Зменшення (збільшення) інших активів

486

383

16

Зменшення (збільшення) коштів, які отримані від НБУ

0

0

17

Збільшення (зменшення) коштів інших банків

9 428

(2 550)

18

Збільшення (зменшення) поточних та депозитних рахунків

13 910

(12 028)

19

Збільшення (зменшення) інших зобов`язань

(524)

588

20

Реалізація (придбання) цінних паперів у портфелі банку на продаж

(97)

(1 569)

21

Чисте збільшення (зменшення) активів та зобов`язань від операційної діяльності

(15 002)

(22 664)

22

Чистий приплив (відплив) грошових коштів від операційної діяльності

(3 759)

(11 314)


ІІ. Інвестиційна діяльність



23

Реалізація (придбання) інвестиційних паперів

(327)

518

24

Зменшення (збільшення) вкладень в асоційовані компанії

(283)

0

25

Зменшення (збільшення) вкладень у дочірні установи

0

0

26

Зменшення (збільшення) основних засобів та нематеріальних активів

(1 042)

(1 518)

27

Чистий відплив грошових коштів від інвестиційної діяльності

(1 652)

(1 000)


ІІІ. Фінансова діяльність



28

Збільшення (зменшення) цінних паперів власного боргу

0

(55)

29

Збільшення (зменшення) субординованих зобов`язань

0

0

30

Збільшення (зменшення) сплаченого акціонерного капіталу

1 551

(10 793)

31

Дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду

(9)

(49)

32

Чистий приплив грошових коштів від фінансової діяльності

1 542

(10 897)

33

Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів

(3 869)

(23 211)

34

Грошові кошти та їх еквіваленти на початок року

23 233

46 444

35

Грошові кошти та їх еквіваленти на кінець року

19 364

23 233

Додаток 4. ВИПИСКА З КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
(Дата: 05.04.2001; Номер: 2341-III; Тип: КОДЕКС)

Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав

1. Незаконне відтворення, поширення добутків науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а дорівнює незаконне відтворення, поширення виконань, фонограм і програм віщання, їхнє незаконне тиражування і поширення на аудио- і відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, а також інше використання чужих добутків, комп'ютерних програм і баз даних, об'єктів суміжних прав без дозволу осіб, що мають авторське чи право суміжні права, якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів чи громадян виправними роботами на термін до двох років, з конфіскацією всіх екземплярів добутків, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм віщання й устаткування і матеріалів, призначених для їхнього виготовлення і відтворення.

2. Ті ж дії, які зроблені чи повторно нанесли матеріальний збиток в особливо великому розмірі, - караються штрафом від двохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів чи громадян виправними роботами на термін до двох років, або позбавленням волі на той же термін, з конфіскацією всіх екземплярів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм віщання, аудіо- і відеокасет, дискет, інших носіїв інформації, устаткування і матеріалів, призначених для їхні виготовлення і відтворення.

3. Дії, передбачені частинами першої чи другої даної статті, зроблені посадовою особою з використанням службового становища у відношенні підлеглої особи, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів чи громадян арештом на термін до шести місяців або обмеженням волі на термін до двох років, з позбавленням права займати визначені чи посади займатися визначеною діяльністю на термін до трьох років.



Примітка.

Матеріальний збиток вважається нанесеним у великому розмірі, якщо вартість екземплярів незаконно відтворених чи розповсюджених добутків, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм і програм віщання, аудіо- і відеокасет, дискет, інших носіїв інформації або сума доходу, отриманого в результаті незаконного опублікування, виконання, чи показу публічного обнародування добутків, комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм віщання, продажу аудио- і відеокасет, дискет, інших носіїв інформації в сто і більш разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а нанесеним в особливо великому розмірі - якщо їхня чи вартість сума доходу в тисячу і більш раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто більш 1700 грн.

Додаток 5. Блок-схема технічної бази АРМ “Касир-операціоніст”.


Сканер Касир-операціоніст Рахівник купюр



Грошовий детектор


Принтер Монітор з клавіатурою Центральний процесор Оперативний Незйомний

запам’ятовуючий магнітний

пристрій накоплювач

ПЕОМ



Модем



Сервер

Д
одаток 14. (За даними IDC)

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
320.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз розрахунково-касових операцій СОД АППБ Аваль
Аналіз розрахунково-касових операцій СОД АППБ Аваль
Аудит розрахунково-касових операцій кредитної організації ВАТ Новосибірський Муніципальний Банк
Уч т касових операцій
Аудит касових операцій 2
Облік касових операцій
Облік касових операцій
Ревізія касових операцій
Облік касових операцій 3
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru