Історія створення ООН

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Рішення про створення нової універсальної міжнародної організації, мета якої - попередження загрози виникнення війни в будь-якому регіоні світу і розвиток міждержавного співробітництва - було прийнято на Ялтинській (Кримській) конференції глав держав антигітлерівської коаліції (від СРСР - Йосип Сталін, від США - Франклін Делано Рузвельт, від Великобританії - Вінстон Черчілль), що проходила з 4 по 11 лютого 1945 року. Раніше конкретні пропозиції з цього питання були вироблені на конференції представників СРСР, США і Великобританії, що відбулася 21 серпня - 28 вересня 1944 року в м. Думбартон-Оксі (США). Саме ця конференція сформулювала основні принципи діяльності Організації Об'єднаних Націй (ООН), визначила її структуру і функції. На Ялтинській (Кримській) конференції Рузвельт і Черчілль дали згоди на участь в ООН Української РСР і Білоруською РСР як держав-засновників. Керівники антигітлерівської коаліції прийняли рішення скликати 25 квітня 1945 в місті Сан-Франциско конференцію Об'єднаних Націй для вироблення статуту нової міжнародної організації - ООН. Установча конференція зі створення ООН проходила з 25 квітня по 26 червня 1945 року. Її скликання ще до закінчення Другої світової війни символічно свідчив про те, що союзники досягли взаєморозуміння з основних питань створення недержавної організації, покликаної забезпечити мир на планеті. У роботі конференції взяли участь делегації від 50 країн: 282 делегата і 1,5 тисячі допоміжного персоналу. На відкриття конференції прибули міністри закордонних справ провідних країн антигітлерівської коаліції - В. Молотов (СРСР), Е. Іден (Великобританія), Г. Стеттиниус (США). Єдиним питанням порядку денного була розробка статуту ООН. Відбулося 7 пленарних засідань, а робота комісії йшла протягом двох місяців. Статут ООН офіційно набув чинності з 24 жовтня 1945 року. Саме ця дата вважається Днем народження ООН. За статутом ООН головними складовими цієї організації є: Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, Рада Безпеки, Економічна Рада, Соціальна Рада, Опікунська Рада, Міжнародний Суд і Секретаріат. Керує роботою Секретаріату Генеральний секретар ООН. З моменту заснування ООН і до сьогоднішнього дня змінився вже 7 Генеральних секретарів: Трюгве Лі (Норвегія) Даг Хаммершельд (Швеція) У Тан (Бірма) Курт Вальдхайм (Австрія) Хав'єр Перес де Куельяр (Перу) Бутрос Бутрос Галі (Єгипет) Кофі Атта Аннан (Гана). Генерального секретаря ООН вибирають на засіданні Генеральної Асамблеї ООН відповідно до рекомендацій Ради Безпеки. Генеральний секретар має право брати участь у роботі всіх структур ООН, крім Міжнародного суду, причому його функції суто координаційні. Найбільш впливовим органом, після Генеральної Асамблеї ООН, є Рада Безпеки. Саме на ньому, згідно зі Статутом ООН, лежить основна відповідальність за підтримку миру між народами Землі. Рада Безпеки складається з 15 членів: 5 постійних (СРСР до 1991 року, потім Росія, США, Великобританія, Франція, з 1949 по 1971 роки Тайвань, а потім КНР) і 10 тимчасових, які обираються на засіданні Генеральної Асамблеї ООН строком на 2 роки . За Статутом постійне представництво в Раді Безпеки ООН мають ті країни, які в період заснування ООН були найбільш впливовими у світі. У світовій історіографії в їх відношенні використовують термін «великі держави». Кожен постійний член Ради Безпеки має право «вето» (заборони) на рішення, що не відповідають його інтересам. Справа в тому, що рішення Ради Безпеки приймаються на основі принципу одноголосності його постійних членів. Рішення Ради Безпеки обов'язкові для виконання всім членами Організації Об'єднаних Націй. Саме Рада Безпеки вибирає шляхи і методи підтримки миру в будь-якому регіоні планети. Під час установчої конференції ООН у Сан-Франциско відбулося і установа Міжнародного Суду, статус якого був результатом нарад в квітні 1945 р. ООН прагне не тільки запобігти нову світову війну, а й покращити соціальний, економічний, культурний та екологічний розвиток Землі. З 1946 року в Парижі діє особливий спеціалізований орган ООН - ЮНЕСКО (Організація ООН з питань освіти, науки і культури), яка активно бореться за збереження пам'яток світової культури. Прагнучи сприяти поширенню у світі ідей гуманізму та демократії, Генеральна Асамблея в грудні 1948 року прийняла Всесвітню Декларацію прав людини, в розробці якої брали участь делегації СРСР, УРСР і БРСР. Ця декларація, як підкреслено у вступі, була прийнята «як завдання, виконати яке повинні прагнути всі народи і всі держави на Землі». У цьому документі декларується право кожної людини на життя, свободу, приватну власність, недоторканість особи і т.п. незалежно від раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних переконань, національного і соціального походження. Саме статтями Декларації прав людини керується Комісія ООН з прав людини, яка постійно працює в Женеві. На сьогодні 186 держав світу входять до лав Організації Об'єднаних Націй.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Доповідь
11кб. | скачати


Схожі роботи:
Історія створення ПК
Історія створення радара
Історія та створення СУБД
Історія створення Інтерполу
Історія створення СС Галичина
Історія створення Капіталу
Історія створення PR у США
Історія створення eBay
Історія створення писанки
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru