додати матеріал

приховати рекламу

Інтернет договір з авторського права

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Російська Академія Правосуддя
Інтернет-договір з авторського права (ДАП)
на підставі матеріалів дисертаційного дослідження:
"Доведення до загального відома по російському цивільному законодавству"
Ілля Кондрін

У первинному проекті ДАП, що іменувався "Основна пропозиція щодо основних положень Договору про деякі питання, що стосуються охорони літературних і художніх творів, які будуть розглянуті на Дипломатичній конференції", праву на доведення до загального відома була присвячена стаття 10 [1]. Надалі ця стаття стала фігурувати в проекті ДАП під номером 8. Під номером 8 вона увійшла і в остаточний варіант тексту ДАП. Автором основного пропозиції був голова Комітету I Юкка Лідес (Jukka Liedes [2]). Про роль і місце даної статті у структурі ДАП можна простежити на прикладі висловлювань представників деяких делегацій, які брали участь у Дипломатичній конференції 1996 року. Представник делегації Японії вважав цю статтю найголовнішим пропозицією стосовно до цифрової епохи. [3] Ще категоричніше на цю тему висловився представник Євросоюзу, заявивши, що дана стаття була наріжним каменем так званої "цифрової порядку денного. [4]"
У ході підготовчої роботи Комітету I в рамках дискусії з темою "Передача, Повідомлення для загального відома і Публічне виконання" відносно даної статті в розпорядження Комітету I надійшли пропозиції з боку делегацій: Австралії [5], Аргентини [6], Євросоюзу [7] , Сінгапуру [8], групи країн африканського континенту [9], КНР [10], Канади [11], США [12] і Японії [13]. Ці пропозиції здебільшого торкалися види і обсяг прав, що надаються авторам стосовно до "цифрової порядку денному". Найбільш цікавими були пропозиції делегацій США, Євросоюзу і Японії.
Варіант статті делегації США, присвяченій вирішенню проблеми "цифрової передачі" стосовно до авторського права, полягав у наступному:
"Повідомлення для загального відома і публічне виконання.
(1) Автори та їх правонаступники мають виключне право дозволяти:
(A) публічне виконання своїх творів, включаючи таке публічне виконання яким би то не було способом або образом, і
(B) будь-яке повідомлення для загального відома своїх творів або їх виконань.
(2) Автори та їх правонаступники мають аналогічними правами щодо переробок, перекладів та інших похідних творів, заснованих на їхніх творах [14].
Делегація США вважала, що для забезпечення адекватного контролю над цифровою передачею творів з боку авторів та їх правонаступників слід об'єднати в рамках однієї статті два види прав: право на публічне виконання і право на повідомлення для загального відома. І за допомогою спеціального пункту поширити ці два види прав на переробки, переклади або будь-які інші похідні твори, засновані на оригінальній версії твору. Делегація США вважала, що запропонована конструкція статті забезпечить правову охорону не тільки "живому" виконання твору, а й до використання твору в звукозапису, за допомогою передачі його по комп'ютерних мережах, демонстрації твори на Інтернет сайті.
Пропозиція делегації Японії полягала у наступному:
"Право на передачу публіці.
Автори літературних і художніх творів користуються виключним правом дозволяти передачу публіці своїх творів по дротах або засобами бездротового зв'язку.
Примітка: Це право охоплює передачу по проводах і засобами бездротового зв'язку, одночасні передачі і передачі на вимогу / передачі по виділених лініях передачі даних, і цифрові і аналогові передачі публіці [15]. "
Євросоюз у травні 1996 року запропонував для обговорення наступне формулювання права на повідомлення для загального відома: "Без шкоди правам, передбаченим Статтями 11, 11 bis, 11 ter, 14 та 14 bis Бернської конвенції, автори літературних і художніх творів користуються виключним правом дозволяти будь-яке повідомлення своїх творів для загального відома по проводах або засобами бездротового зв'язку, включаючи доведення своїх творів до загального відома таким чином, що представники публіки можуть здійснювати доступ до таких творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором "[16].
З усіх пропозицій, що надійшли, тільки пропозиція Євросоюзу отримало позитивну реакцію і підтримку більшості членів Комітету I. Надалі текст даної пропозиції був взятий за основу при формулюванні як положень статті 10 початкового проекту ДАП, так і статті 8 остаточної редакції ДАП.
Такий вибір був зроблений у зв'язку з наступними обставинами:
1. Для забезпечення охорони авторських прав у рамках цифрової передачі в кожній країні робилися і вивчалися можливості використання різних видів прав: право на розповсюдження, право оренди, право на повідомлення для загального відома і т.д. Спроба об'єднання в рамках однієї статті різних підходів у правовій кваліфікації дій цифрової передачі призвела б лише до одного результату - неможливості досягти консенсусу щодо успішного вирішення проблеми "цифрової передачі".
Стосовно до "цифрової передачі" різні експерти розглядали якийсь один з двох пропонованих видів прав більш актуальним і прийнятним, ніж інший.
Частково це було викликано складністю самого характеру "цифрової передачі". Інший же фундаментальною причиною були традиційні протиріччя між законодавством країн традиційної (континентальної) системи авторського права і країн прецедентного права. Вихід із ситуації був запропонований делегацією Японії, яка запропонувала для ефективного усунення всіх виниклих протиріч скористатися так званим "парасольковим рішенням" [17].
Це рішення складалося з двох основних аспектів. Перший аспект. Опис усіх дій, що відбуваються у рамках "цифрової передачі", належить сформулювати в нейтральній формі, вільної від конкретних юридичних кваліфікацій і утриматися від описів конкретних технологій. При цьому такі формулювання повинні відображати інтерактивну природу цифрових передач.
Що стосується конкретної правової кваліфікації надається авторам виключного права, тобто, щодо фактичного вибору використання необхідних для цього видів прав, то перенести рішення цього питання на рівень національного законодавства.
Другий аспект. Формулювання повинні отримати у свою чергу підтримку більшості країн-учасниць конференції.
2. Одна з головних цілей Статті 8 проекту ДАП повинна була полягати в тому, щоб "удосконалити" передбачене Бернською конвенцією право на повідомлення для загального відома, поширивши його на всі види творів.
Тому було прийнято рішення не включати в "мова" Статті 8 такі обмежувальні терміни як "виконання" або "читання" твору.
При цьому було заявлено, що подібний підхід є не недоглядом, а найбільш прийнятним у сучасних умовах методом формулювання положень статті. Стосовно до пропозиції США спеціально підкреслювалося, що формулювання "повідомлення ... своїх творів" також охоплює повідомлення виконань і читань творів. Як аргумент наводився приклад введення в Бернську конвенцію Статті 9 та Статтею 11bis, при введенні яких у текст Бернської конвенції також не потрібно вводити ніяких відповідних додаткових пунктів. Стосовно до похідних творів було заявлено, що не слід робити якихось певних посилань до Статті 11 (2) чи Статтю 11ter (2) Бернського Угоди, оскільки, само собою зрозуміло, автори в рамках пропонованої статті 8 ДАП мають ті самі права щодо переказів, переробок, перекладень та інших змін своїх творів. Зазначалося, що твір завжди залишається твором навіть у перекладі, переробці і т.д. [18]
3. Необхідно було вибрати такий термін, який можна було б використовувати в якості терміна, "що наводить мости [19]" між різними національними системами охорони авторських прав. Такий термін, який міг би гарантувати на міжнародному рівні здатність до взаємодії і взаємне визнання виключних прав, які були або будуть забезпечені в національних законодавствах, використовуючи або термін "передача" або термін "повідомлення". При цьому було зазначено, що якщо термін "передача" відноситься до технічної передачу, то термін "повідомлення" припускає, що на додаток до технічної передачу, буде ще щось повідомлено. Було заявлено, що невелике розходження між термінами "передача" і "повідомлення" для цілей ДАП є несуттєвим. Як у випадку з "передачею", так і у випадку з "сполученням" основним предметом цих дій завжди виступає твір. А оскільки термін "communication" (повідомлення, доведення) як процес передачі інформації завжди передбачає передачу, то було запропоновано вибрати термін "повідомлення" як ключовий термін для опису відповідної дії. Термін повідомлення отримав підтримку ще й у зв'язку з тим, що він використовується в англійському варіанті тексту у всіх відповідних статтях Бернської конвенції на відміну, від французького тексту, який традиційно вважався основною мовою конвенції. У Статтях 11 і 11ter французького тексту конвенції використовується вираз "la transmission publique" ("сповіщення для загального відома"). У Статті 14 використовується вираз "la transmission par fil au public" ("повідомлення по дротах для загального відома"). І тільки в Статті 11bis використовується схоже з англійським текстом вираз "la communication publique" ("сповіщення для загального відома").
Практична реалізація всіх трьох вищезазначених обставин в рамках статті 8 ДАП сприяла умовного поділу цієї статті на дві частини. Перша частина статті 8 ДАП, без шкоди положенням Статей 11 (1) (ii), 11bis (1) (i), 11ter (1) (ii), 14 (1) (i) і 14bis (1) Бернської конвенції, фіксує поширення виключного права на повідомлення для загального відома на всі види творів, включаючи будь-яке повідомлення по дротах або засобами бездротового зв'язку, розширюючи, таким чином, межі дії даного виду авторських прав на всі види творів. Одночасне використання в тексті Статті 8 не обмежує терміну "будь-який" перед словом "повідомлення" і в певних положеннях відповідних статей Бернської конвенції також підкреслює більш широкий характер дії повідомлення. Термін "повідомлення" має на увазі передачу публіці творів не в тому ж самому місці, де мало місце первісне оригінальне повідомлення. У свою чергу термін "публіка" використовується в точно такому ж вигляді, як він міститься в тексті Бернської конвенції. Положення статті 8 та Бернської конвенції не містять конкретних формулювань визначення "публіка". Встановлення конкретних формулювань цього терміна і в тому і в іншому випадку має проходити на національному рівні країн-учасниць ДАП і Бернської конвенції. В обов'язковому порядку слід враховувати один важливий момент при описі терміна "публіка". Відносно права на доведення до загального відома термін "публіка" завжди повинен складатися з окремих "представників публіки", які можуть отримати доступ до творів з різних місць і в різний час, а не публіка в цілому.
У другій частині статті 8 зафіксований новий вид для широкого загалу - виключне авторське право на доведення до загального відома творів. Цей новий вид виняткових авторських прав визначається як доведення творів до загального відома по проводах або засобами бездротового зв'язку таким чином, що представники публіки можуть здійснювати доступ до таких творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором. Вираз "доведення до загального відома" означає доведення до загального відома твору будь-який спосіб та у спосіб, що відрізняється від поширення матеріальних копій. Це включає передачу по дротах і засобами бездротового зв'язку. Використовувана технологія може бути аналогової або цифрової. Вона може бути заснована на електромагнітних хвилях або на спрямованих світлових пучках, використовуваних в атмосферних оптичних лініях зв'язку. Атмосферні оптичні лінії зв'язку (Free Space Optics) - самостійний клас телекомунікаційного обладнання, що використовує модульовані світлові хвилі для формування високошвидкісних широкосмугових каналів передачі інформації між територіально рознесеними об'єктами. Ця технологія дозволяє перетворювати сигнал у світловий промінь, який, будучи сфокусований за допомогою спеціальних лінз, в чомусь аналогічних тим, що застосовуються у волоконно-оптичних лініях, передається по повітрю вузькими спрямованими світловими пучками. Міститься в тексті статті 8 ДАП вираз "за їх власним вибором" у свою чергу передбачає інтерактивну природу доступу.
Положення другої частини статті 8 ДАП припускають, що первісним дією в рамках нового виключного авторського права завжди виступає дію зробити твір доступним шляхом забезпечення до нього доступу представників публіки. Це зроблено спеціально, щоб визначити межі відповідних дій. Доведення творів може викликати серію взаємопов'язаних дій з передачі та тимчасового зберігання творів. Таке додаткове зберігання є необхідною особливістю комунікаційного процесу в цифрових мережах. У цьому випадку для цілей статті 8 ДАП головним буде наступний момент. Якщо в якій-небудь точці цього взаємопов'язаного процесу збережене твір стає доступним публіці, то таке надання доступу буде розглядатися як подальша дія щодо доведення до загального відома, що у свою чергу передбачає отримання відповідного дозволу від автора. Слід зазначити, що саме по собі дію зі зберігання цифрових форм творів на сервері, жорсткому диску комп'ютера або будь-якого іншого пристрою знаходиться в межах області дії іншого виду виняткових авторських прав - права на відтворення. Для цілей статті 8 ДАП мають значення тільки такі дії стосовно доведення творів до загального відома, які чітко і ясно підпадають під ті випадки, коли представники публіки можуть отримати доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час. Таким чином, поза рамками дії статті 8 ДАП залишаються: звичайна приватна переписка представників публіки в цифрових мережах і традиційні форми тілі і радіомовлення. Також за межами дії статті 8 ДАП залишилося просте надання коштів, що дозволяють зробити або здійснюють процес доведення. Таким чином, в повній мірі були враховані пропозиції делегацій ряду африканських країн та Сінгапуру [20]. Наприклад, пропозиція ряду африканських країн полягало в наступному: "Для цілей цієї статті фраза" доведення до загального відома "у зв'язку з будь-яким доведенням означає початкове дію зробити твір доступним публіці і не включає в себе тільки лише надання умов або коштів для забезпечення або вчинення такого дії "[21].
Слід згадати ще про один дуже важливому правовому аспекті стосовно міститься в Статті 8 ДАП нового виду виняткових авторських прав - питання вичерпання прав. У зв'язку з цим в одному з робочих документів Дипломатичної конференції спеціально підкреслювалося, "... що ніякі права не вичерпані у зв'язку з повідомленням для загального відома. Навіть, якщо в результаті доведення до загального відома кінцевий користувач і збереже у себе на жорсткому диску копію твору, то така копія твору не може надалі повідомлятися або розповсюджуватися публіці без дозволу. Вичерпання прав застосовується лише до поширення матеріальних копій "[22].
Статті 8 ДАП визначає тільки область виняткових прав, які національні законодавства повинні надати авторам щодо їхніх творів. Всі питання, пов'язані з визначенням суб'єкта та ступінь відповідальності за порушення права на доведення до загального відома, повинні вирішуватися на національному рівні згідно з юридичними традиціям кожною в ДАП країни.


[1] Basic proposal for the substantive provisions of the Treaty on certain questions concerning the protection of literary and artistic works to be considered by the diplomatic conference: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO . - P. 45.
[2] Summary minutes, Plenary: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO. - P. 72.
[3] Summary minutes, Main Committee I: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO. - P. 41.
[4] Summary minutes, Main Committee I: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO. - P. 43.
[5] Amendment to articles 2, 7, 9 and 1910 of Draft Treaty № 1 proposed by the Delegation of Australia: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO. - P. 2-3.
[6] Comparative table of proposals and comments received by the International Bureau: Committee of Experts on a Possible Protocol to the Berne Convention. Six session Geneva, February 1 to 9, 1996 / / WIPO. - P. 27.
[7] Proposals of the European Community and its members states: Committee of Experts on a Possible Protocol to the Berne Convention. Seventh Session Committee of Experts on a Possible Instrument for the protection of the rights of performers and producers of phonograms Sixth Session Geneva, May 22 to 24, 1996 / / WIPO. - P. 3.
[8] Amendment to articles 6, 7, 8, 10, 12, 13 and 14 of Draft Treaty N ° один proposed by the Delegation of Singapore: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO. - P. 2.
[9] Amendment to articles 7, 10, 13 and 14 of Draft Treaty N ° 1 proposed by the Delegations of Algeria, Angola, Burkina Faso, Cameroon ...: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO.
[10] Comparative table of proposals and comments received by the International Bureau: Committee of Experts on a Possible Protocol to the Berne Convention. Six session Geneva, February 1 to 9, 1996 / / WIPO. - P. 28.
[11] Там же. С. 27.
[12] Proposals submitted by the United States of America: Committee of Experts on a Possible Protocol to the Berne Convention. Sixth Session Geneva, February 1 to 9, 1996 / / WIPO. P. 5-6.
[13] Proposals submitted by Japan: Committee of Experts on a Possible Protocol to the Berne Convention. Sixth Session Geneva, February 1 to 9, 1996 / / WIPO. P. 2.
[14] Proposals submitted by the United States of America: Committee of Experts on a Possible Protocol to the Berne Convention. Sixth Session Geneva, February 1 to 9, 1996 / / WIPO. P. 5-6.
[15] Proposals submitted by Japan: Committee of Experts on a Possible Protocol to the Berne Convention. Sixth Session Geneva, February 1 to 9, 1996 / / WIPO. - P. 2.
[16] Proposals of the European Community and its members states: Committee of Experts on a Possible Protocol to the Berne Convention. Seventh Session Committee of Experts on a Possible Instrument for the protection of the rights of performers and producers of phonograms Sixth Session Geneva, May 22 to 24, 1996 / / WIPO. - P. 3.
[17] Proposals submitted by Japan: Committee of Experts on a Possible Protocol to the Berne Convention. Sixth Session Geneva, February 1 to 9, 1996 / / WIPO. - P. 2.
[18] Basic proposal for the substantive provisions of the Treaty on certain questions concerning the protection of literary and artistic works to be considered by the diplomatic conference: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO . - P. 46.
[19] Там же.
[20] Amendment to articles 6, 7, 8, 10, 12, 13 and 14 of Draft Treaty N ° 1 proposed by the Delegation of Singapore: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO. - P. 2.
[21] Amendment to articles 7, 10, 13 and 14 of Draft Treaty N ° 1 proposed by the Delegations of Algeria, Angola, Burkina Faso, Cameroon ...: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO. - P. 2.
[22] Basic proposal for the substantive provisions of the Treaty on certain questions concerning the protection of literary and artistic works to be considered by the diplomatic conference: Diplomatic Conference on Certain Copyright and Neighboring Rights Questions, December 2 to 20, 1996 / / WIPO . - P. 45.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Тези | 35.9кб. | скачати

Схожі роботи:
Договір у сфері авторського права
Суб`єкти авторського права Об`єкти авторського права Службовий твір
Суб`єкти авторського права Об`єкти авторського права Службове вироб
Поняття авторського права
Загальні положення авторського права
Історія радянського авторського права
Основні поняття авторського права
Патентна охорона авторського права
Зашита авторського права в інтернеті
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru