Інвестиційна політика банків

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Реферат виконав студент гр. 7212 Дуліков А.Г.

Московський державний індустріальний університет

Дисципліна:''Фінанси, грошовий обіг і кредит''

Москва 2001

1. Введення.

Сучасні комерційні банки - банки, що безпосередньо обслуговують підприємства та організації, а так само населення - своїх клієнтів. Комерційні банки виступають основною ланкою банківської системи. Незалежно від форми собстевнності комерційні банки є самостійними суб'єктами економіки. Основна мета функціонування комерційних банків - отримання максимального прибутку.

Відповідно до банківського законодавства банк - це кредитна організація, яка має право залучати грошові кошти фізичних і юридичних осіб, розміщувати їх від свого імені і за свій рахунок на умовах повернення, платності, строковості та здійснювати розрахункові операції за дорученням клієнтів.

Комерційний банк, як і будь-який інший банк, виконує функції:

акумуляція (залучення) коштів в депозити;

їх розміщення (інвестиційна функція);

розрахунково-касового обслуговування клієнтів.

У моєму рефераті буде розглянута на мій погляд найскладніша, що вимагає великої контролю, функція розташування.

Комерційні банки виступають перш за все як специфічний кредитний інститути, які, з одного боку, привертають тимчасово вільні кошти, з іншого - задовольняють за рахунок цих залучених коштів різноманітні фінансові потреби підприємств, організацій і населення.

Економічну сторону операцій банку по акумуляції та розміщення кредитних ресурсів складає рух грошових коштів як об'єктивного процесу, виявляє вплив на формування і використання позичає вартість.

2. Визначення інвестиційного банку.

У англо-російській банківському енциклопедичному словнику Б. Г. Федорова інвестиційний банк визначений як банк, що спеціалізується на організації випуску, гарантуванні розміщення і торгівлі цінними паперами; здійснює також консультації клієнтів по різних фінансових питань, орієнтований в основному на оптові фінансові ринки (у США) , або як неклірінговий банк, що спеціалізується на середньо-і довгострокових інвестиціях в дрібні і середні компанії (у Великобританії).

Має місце також інше визначення інвестиційного банкірського будинку як підприємства, що займається торгівлею корпоративними і державними паперами цінними, перш за все у формі покупки крупного пакету і подальшого продажу цих паперів інвесторам; корпоративним фінансуванням у формі залучення капіталу під випускаються цінні папери або у формі подання довгострокового інвестиційного кредиту .

Проте в російському законодавстві під терміном банк завжди розуміється комерційний банк, тому російським інвестиційним банкам доведеться ховатися за іншими офіційними термінами.

Основними характерними рисами для цих комерційних організацій, які ми будемо називати інвестиційними банками є:

велика універсальна комерційна організація, що поєднує більшість допустимих видів діяльності на ринку цінних паперів і на деяких інших фінансових ранках;

головною визнається діяльність по залученню фінансування за допомогою цінних паперів;

будучи великою організацією, оперує, перш за все, на оптових фінансових ринках;

віддає пріоритет середньо-і довгостроковим вкладенням;

цінні папери є основою його портфеля, при цьому більшість інвестиційних банків найбільшою мірою орієнтуються на недержавні цінні папери.

Всі інші інститути ринку цінних паперів спеціалізуються на виконанні окремих спеціалізованих операцій. При цьому їм не під силу взяти на себе здійснення інвестиційної банківської діяльності.

3. Основний вид діяльності інвестиційного банку.

Слід зазначити, що діяльність по залученню фінансування на ринках зазвичай описується як інвестиційна банківська діяльність. Само собою зрозуміло, що найбільш простим визначенням інвестиційного банку буде наступне: інвестиційний банк - це фінансовий інститут, який займається інвестиційною банківською діяльністю.

Однак таке визначення не зовсім точне. Воно в неявному вигляді передбачає спеціалізацію даного інституту на інвестиційній банківській діяльності. Але спеціалізуватися тільки на інвестиційній банківській діяльності не можна. Здійснення такої діяльності можливо тільки в рамках по-справжньому універсального інституту, в якому досить розвинені всі інші види діяльності інвестиційного банку. Діяльність по залученню фінансування неможлива без наявності добре організованої та розвиненою роботи за всіма іншими напрямами, властивим інвестиційному банку. (Приведемо приклад неможливості залучення фінансування без розвинених інших напрямів. Банк вирішив залучити для свого клієнта фінансові ресурси через випуск цінних паперів клієнта. Навіть саму першу частину цієї роботи - вибір конкретного інструменту залучення та його основних параметрів - він не зможе здійснити, так як не буде знати відносини ринку в даний момент до тих чи інших інструментів. Якщо навіть такий проект дійшов до стадії розміщення цінних паперів, то на цьому етапі він і зупиниться. Інвестори не будуть купувати папери, тому що ніхто їх не переконав у тому, що ці папери досить надійні і прибуткові (а зробити професійне уявлення свого клієнта банк не зможе через відсутність аналітичної діяльності). У свою чергу, брокери не будуть укладати угоди щодо купівлі цінних паперів, так як вони не знають продавця, ніколи з ним не працювали.) Можна сказати , що всі інші види діяльності інвестиційного банку створюють основу для розвитку в рамках цього банку інвестиційної банківської діяльності.

З іншого боку, інвестиційна банківська діяльність є не тільки найбільш «престижним» напрямком у діяльності інвестиційного банку, але і найбільш прибутковим. Тому всі великі й амбітні компанії на ринку цінних паперів прагнуть отримати проекти із залучення фінансування (іншими словами прагнуть перерости в інвестиційний банк).

На розвинених ринках інвестиційна банківська діяльність доповнюється операціями на вторинному ринку цінних паперів, пов'язаними з наданням послуг з реструктуризації бізнесу клієнта (злиття і поглинання).

3.1. Послуги інвестиційного банку.

У розвинених країнах інвестиційні банки надають своїм клієнтам наступні послуги:

із залучення фінансових ресурсів;

з реструктуризації бізнесу шляхом злиття і поглинання;

брокерські;

з управління портфелем;

депозитарно-кастодіальні;

надання рекомендацій клієнтам.

Для надання перерахованих вище послуг інвестиційний банк розвиває кілька видів діяльності, які можна підрозділити на зовнішні (спрямовані безпосередньо на клієнта і на контрагентів, які формують послуги) та внутрішні (що створюють необхідні передумови для здійснення зовнішніх видів діяльності).

Тепер можна перейти до розгляду видів діяльності, що приносять прибуток, тобто до зовнішніх.

3.2. Власне інвестиційна банківська діяльність.

Тут виділяють два основних напрямки:

залучення фінансування;

злиття і поглинання.

Крім того, інвестиційні банки найчастіше активно торгують контрольними пакетами дрібних і середніх корпорацій не на замовлення клієнтів на реструктуризацію їх бізнесу, а з метою отримання спекулятивного прибутку. При цьому в період, коли інвестиційним банком здійснюється тримання того чи іншого контрольного пакета, їм можуть бути здійснені фінансове оздоровлення цього підприємства, оптимізація фінансів даної корпорації, а також інші заходи, спрямовані на підвищення курсової вартості даного пакету. Така діяльність досить широко ведеться в даний час деякими російськими інвестиційними компаніями.

Залучення фінансування найчастіше має на увазі форму розміщення цінних паперів клієнта, однак, не виключаються й варіанти залучення фінансування шляхом створення венчурних підприємств і використання механізмів інвестиційного кредитування.

Цей вид діяльності природним чином розпадається на ряд більш приватних видів діяльності:

фінансове консультування клієнта, який бажає залучити фінансові ресурси шляхом випуску цінних паперів;

просування цінних паперів клієнта на фінансові ринки;

обслуговування цінних паперів клієнта на вторинному ринку.

Зазвичай у рамках інвестиційної банківської діяльності виділяють такий напрямок, як корпоративне фінансування, що передбачає залучення фінансування для корпоративних клієнтів, тобто сприяння в залученні додаткового капіталу корпораціями - клієнтами інвестиційного банку. В даний час лише дуже невелика частина інвестиційних банків займається залученням фінансування для урядів і муніципалітетів, тому для більшості інших інвестиційних банків терміни «інвестиційна банківська діяльність» і «корпоративне фінансування», по суті, збігаються.

Злиття та поглинання для інвестиційного банку, що працює в країні з розвиненим фінансовим ринком, досить часто стають основною сферою отримання доходу. Більшість російських підприємств і фінансових груп ще не вийшли на той рівень розвитку, коли з'являється потреба в послугах інвестиційного банку щодо проведення злиттів і поглинань. У російських умовах під злиттями й поглинаннями часто розуміють операції з великими пакетами акцій. Однак діяльність з купівлі та продажу окремих підприємств не тотожна злиттів і поглинань. Діяльність інвестиційного банку при проведенні злиттів і поглинань може бути підрозділена на наступні складові:

консалтингова діяльність з визначення оптимального варіанту реструктурування бізнесу;

залучення фінансових ресурсів для здійснення злиттів і поглинань;

акумулювання на ринку великих пакетів акцій на замовлення клієнта (купівля великих пакетів), продаж великих пакетів;

реструктуризація окремої компанії та продаж її частин;

вироблення і здійснення ефективного захисту клієнта від поглинання.

3.3. Торгівля цінними паперами.

Даний вид діяльності ми визначили, як зовнішній зважаючи на можливість безпосередньо продавати брокерські послуги, тобто послуги з купівлі та продажу цінних паперів.

У той же час діяльність з торгівлі цінними паперами також здійснюється як інструмент забезпечення інвестиційної банківської діяльності (продажу розміщених цінних паперів) та діяльності з управління активами (купівлі та продажу цінних паперів у процесі реструктуризації портфеля цінних паперів). При цьому на розвинених фінансових ринках під торгівлею цінними паперами розуміється не просто процес укладання угод купівлі-продажу цінних паперів, а здійснення складних торгових і арбітражних стратегій, які складаються як з безлічі простих угод купівлі / продажу, так з більш складних операцій.

У Росії сьогодні торгівля цінними паперами означає майже завжди не пов'язані між собою операції купівлі / продажу, і лише зрідка великі інститути використовують більш складні операції.

Організація торгівлі цінними паперами в рамках інвестиційного банку або великої інвестиційної компанії - окрема сфера бізнесу і науки, яка має свої складні закономірності і технології. Це вид діяльності, який освоюється учасниками ринку в першу чергу. У більшості випадків великі російські учасники ринку мають досить високотехнологічні підрозділи, що займаються торговими операціями з цінними паперами.

3.4. Управління активами.

Управління активами (або управління інвестиціями) націлене як на управління власними коштами інвестиційного банку, так і на управління портфелями, сформованими за рахунок коштів клієнтів.

З точки зору клієнта, інвестиційний банк може надати послуги з управління ресурсами, наприклад на ринку британських облігацій, послуги з управління ресурсами на ринку американських акцій, а також на будь-якому іншому ринку або секторі, групі ринків. При цьому клієнт може або в будь-який день вкласти і вилучити гроші, звернувшись до управителя, або зробити це тільки в певні дні, або використовувати для цих цілей фондову біржу.

З точки зору інвестиційного банку всі фонди, якими він управляє, є постачальниками фінансових ресурсів у загальний портфель інвестиційного банку, структура якого значною мірою задається структурою залучених через різні фонди ресурсів. Крім ресурсів клієнтів в цей портфель також входять власні кошти. Управління цим портфелем і називається управлінням інвестиціями.

При управлінні інвестиціями використовуються рекомендації аналітичного відділу банку. Він же розробляє динамічні моделі портфеля, які стають цілями для тієї частини інвестиційного банку, яка здійснює діяльність з торгівлі цінними паперами.

3.5. Депозитарно-кастодіальних діяльність.

Суть цієї діяльності полягає в зберіганні, опіки, піклування, обліку цінних паперів клієнтів, зберіганні та обліку власних цінних паперів та інших фінансових активів. Юридично в більшості випадків даний вид діяльності винесений за рамки юридичної особи, що виконує функції інвестиційного банку, однак ця необхідна частина діяльності спрямована на надання комплексних послуг. Тому технологічно даний вид діяльності стає обов'язковим елементом діяльності, здійснюваної універсальним інвестиційним банком.

3.6. Аналітичні дослідження і вироблення рекомендацій.

Ця діяльність сам по собі, як правило, не приносить прибутку. Навпаки, вона стала однією з найбільш витратних в інвестиційних банках. Тому цей вид діяльності можна класифікувати як проміжний між зовнішніми і внутрішніми видами діяльності інвестиційного банку.

Сучасні інвестиційні банки в країнах з розвиненими фінансовими ринками витрачають все більше грошей на розвиток своїх дослідницьких команд. Можна вказати, принаймні, на дві причини позитивного ставлення банкірів до дослідницької діяльності.

Дослідження та рекомендації, надані клієнтам, - свого роду «обличчя» інвестиційного банку, що свідчить про його можливості і вказує на якість послуг цього банку. Перший крок у залученні клієнта - представлення своїх досліджень, рекомендацій, оцінок ринку, прогнозів.

Якісна дослідницька робота лежить в основі успішної діяльності з управління інвестиціями, залучення фінансування. Чим вище якість аналітичної роботи в інвестиційному банку, тим прибутковіше управління активами, тим більше обсяг залучених фінансових ресурсів, а умови залучення вигідніше.

Для виконання зовнішніх видів діяльності інвестиційний банк розвиває також внутрішні види діяльності, що забезпечують нормальні умови функціонування для тих підрозділів, які здійснюють зовнішню діяльність і приносять прибуток.

До найбільш великим статтями доходу інвестиційного банку слід віднести:

дохід від надання послуг із залучення фінансування;

дохід від управління власним портфелем;

дохід від надання послуг з управління портфелями клієнтів;

дохід від надання брокерських послуг.

Інвестиційний банк спочатку починає управляти власними засобами (або засобами засновників). Прибутковість від такої діяльності може коливатися на сучасному російському ринку в значних межах (від збитків в 100% річних до прибутку в кілька тисяч відсотків річних).


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
32.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Інвестиційна політика банків в Україні
Інвестиційна політика банків в Україні
Інвестиційна діяльність банків
Інвестиційна діяльність комерційних банків 2
Інвестиційна діяльність комерційних банків
Інвестиційна діяльність комерційних банків
Інвестиційна діяльність комерційних банків 2 лютого
Інвестиційна політика
Інвестиційна політика держави
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru