Імідж викладача ВНЗ

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ПЛАН
Введення
1. Поняття та методологічні основи розробки іміджу викладача
2. Формування іміджу викладача
3. Вплив іміджу Вузу на імідж викладача
Висновок
Список використаної літератури

Як з ряду слів складається мова,
Із сукупності тіней - певні
образи, так з маси збагнені фактів,
перебувають у зв'язку один з одним,
народжується знання в його високе,
кращому сенсі.
А.М. Бутлеров
Введення
Змінилася соціально економічна і політична ситуація в РК спричинила за собою зміни як в життя соціальних груп, так і в житті окремо взятої людини. Поворот до особистості як центру суспільної системи визначив зростання значущості людської індивідуальності. Яскраво виражену соціальну значимість набувають особливості людини, її здібності, професійна підготовка, сприйнятливість до нововведень, готовність до творчого пошуку і контакту. Необхідність формування нового стилю соціальної поведінки, що відповідає завданням сучасного етапу розвитку суспільства, веде до актуалізації проблем, пов'язаних з таким явищем як імідж і викликає нагальну потребу у вивченні умов та механізмів його виникнення і функціонування в суспільстві.
За обсягом та змістом поняття імідж стало міждисциплінарним, формувалося у категоріальному полі багатьох наук і інтерпретувалося відповідно до їх особливостями, цілями і завданнями. При цьому у свідомості сучасної людини все більше закріплюється уявлення про імідж як про певну цінності, від наявності та якості якої залежить життєвий успіх і успішність будь-якої діяльності.
На сьогоднішній день формування позитивного іміджу стає актуальною проблемою не тільки в політичній та діловій сферах, але й у діяльності викладачів вищої школи, завдання яких готувати висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців.

1. Поняття та методологічні основи розробки іміджу викладача
Поняття "імідж" від (лат. imago - образ, від англ. Image - образ) отримало широке використання та застосування в самих різних областях знання: соціології, психології, політології, антропології, культурології.
На відміну від самого поняття «імідж», яке сформувалося недавно, імідж, як явище суспільного життя, існував, ймовірно, на всіх етапах розвитку людського суспільства. Непрямим підтвердженням того, що турбота про належному іміджі була властива людині в різні епохи, можуть служити збереглися прізвиська історичних осіб: Річард Левине Серце, Ярослав Мудрий, Іван Грозний, Філіп IV Красивий.
Кожна епоха створює якийсь набір типових іміджів, в яких кристалізує свою сутність. Німецький дослідник XIX століття Е. Фукс підкреслював, що суспільство відображає себе «не лише в ідеологіях, філософії, науці, системах права, ... але і в правилах поведінки і в своїх уявленнях про тілесну красу ...».
Великий інтерес для сучасної іміджелогії представляє теорія основоположника гуманістичної психології Абрахама Маслоу, який створив ієрархію базових людських потреб. До них він відніс фізіологічну потребу, потреба в безпеці, потреба в приналежності і любові, а також потреба людини у визнанні та самоактуалізації. Він вважав незаперечним той факт, що кожна людина потребує стійкою і, як правило, високій оцінці власних достоїнств, кожному необхідно схвалення оточуючих і можливість поважати самого себе. Дуже важливими є також бажання і прагнення людини, пов'язані з поняттям «досягнення». Людині необхідно відчуття власної могутності, адекватності, компетентності, впевненості і свободи.
Л. Маслоу виділяє потреба людини в репутації або в престижі, які розуміються як повага оточуючих, завоювання статусу, уваги, визнання заслуг, слави. Зауважимо, що досягнення усіх цих соціально значущих категорії неможливе без створення адекватного, позитивного оцінюваного іміджу, відповідає очікуванням і уявленням оточуючих.
Проблемам соціальної ідентифікації приділив увагу і 3. Фрейд. Він пов'язував це явище з протиставленням любові до власної групі і агресії по відношенню до інших. Розподіл людей на «своїх» і «не своїх», прагнення бути впізнаваним для своїх і прийнятим в їх коло [1].
Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури показав недостатню розробленість педагогічної іміджології, як нової галузі знання. Незважаючи на те, що основоположник вітчизняної іміджелогії В.М. Шепель підкреслює необхідність вивчення та формування іміджу педагога, тим не менш, грунтовних робіт, присвячених специфіці іміджу педагога і особливо викладача вищої школи, його функцій, структури та особливостей формування в даний час немає.
Але в цілому, варто відзначити важливо наступних тез:
1) Імідж викладача вищої школи є гармонійною сукупністю зовнішніх і внутрішніх характеристик, що складають його структуру, включає типові та індивідуальні риси і визначає готовність і здатність викладача до взаємодії з суб'єктами освітнього простору.
2) Структура іміджу є основою для побудови динамічної моделі іміджу викладача, що включає в себе ядро ​​іміджу (природний компонент), внутрішній рівень (особистісний, професійний, поведінковий компоненти) і зовнішній рівень (візуальний, аудіальпий, ольфакторной, кінестетичний компоненти), при домінуючий вплив професійного компонента.
3) Формування іміджу викладача вищої школи - поетапний процес, ефективність створення якого зумовлена ​​рядом умов: 1) розвиток у викладачів інтересу до себе і до світу, 2) усвідомлення викладачем необхідності формування позитивного іміджу; 3) прояв власної активності викладача при роботі над своїм іміджем , 4) знання вимог студентської аудиторії до особистості та діяльності викладача; 5) виявлення початкового рівня розвитку якостей, що складають позитивний імідж викладача, 6) оволодіння педагогом прийомами самопізнання і самооцінювання, а також навичками самоіміджірованія і проектування індивідуального іміджу; 7) дотримання принципу систематичності при формуванні іміджу; 8) дотримання принципу різноманіття форм і методів роботи з формування і корекції іміджу.
4) Ефективному формуванню іміджу викладача вузу сприяє використання у цьому процесі типології іміджу викладачів, що дозволяє визначити найбільш підходящий типаж і реалізувати або змінити свій первинний імідж.
2. Формування іміджу викладача
Вивчення практики педагогічної діяльності дозволило виділити ряд протиріч, головне з яких полягає в тому, що в сучасному, що втратив багато колишніх орієнтири суспільстві професія викладача вищої школи втратила колишні висоти і необхідність її реабілітації не викликає сумніву, разом з тим до діяльності й особистості вузівського педагога, як і раніше, пред'являються найвищі вимоги.
При розробці даної проблеми акцент необхідно зробити на тому, що система професійного та післядипломної освіти приділяє достатньо уваги підвищенню кваліфікації викладачів вузу, його професійної компетентності. Але формування педагога як гармонійно розвиненого суб'єкта, у якого якості розуму вдало поєднуються з фізичної розвиненістю, зовнішньою привабливістю, хорошими манерами, володіє адекватною самооцінкою і розвиненою «Я-концепцією», часто залишається поза полем діяльності освітніх установ, тоді як останнє часто стає детермінантою формування успішної професійної діяльності. У цьому полягають основні суперечності, які зумовлюють важливість глибокого наукового аналізу та вивчення особливостей іміджу викладача та умов його формування [2].
Імідж викладача вищої школи - це така інтегральна характеристика, яка включає в себе сукупність зовнішніх і внутрішніх індивідуальна, особистісних, індивідуальних та професійних якостей педагога, яка сприяє ефективності педагогічної діяльності. Досягнення такої гармонійної сукупності якостей вимагає від викладача усвідомленості дій, що в свою чергу неможливо без рефлексії. З іншого боку, щоб відрефлексувати свої характеристики, педагогу необхідно знати які вимоги пред'являє йому студентська аудиторія і колеги.

3. Вплив іміджу Вузу на імідж викладача
Освіта - одна із сфер суспільного життя, від якої багато в чому залежить розвиток і потенціал суспільства, країни. Мова йде не тільки про людському капіталі в економічному розумінні, але й наукової діяльності, які формується завдяки передачі знань, досвіду, навичок і прагненню пізнати нове, досліджувати, відкрити. Як цінно це для країни, у якої прекрасне культурну спадщину і видатні уми.
Реформування одного з елементів соціальної системи, а саме освіти, впливає не тільки на подальші перспективи розвитку цієї сфери, але і в тому числі застосування вищими навчальними закладами нових стратегій у галузі надання освітніх послуг, позиціонування вузу. Формування ефективного іміджу вищого навчального закладу і його підтримку впливає не тільки на посилення позицій на локальному ринку освітніх послуг, але й у цілому дозволяє свідчити про рівень розвитку освіти в регіоні та в країні, що значною мірою позначається на іміджі освіти. І хоча, з одного боку, більшість державних вузів мають певний імідж і репутацію, побудові іміджу рідко приділяється увага, але ж це рухома система, яку необхідно розвивати і підтримувати, адаптувати до умов, що змінюються.
Будь-яка PR-кампанія починається з дослідження проблем у певній сфері для того, щоб визначити джерело негативних тенденцій в роботі компанії. Так чи інакше, розкриваються не тільки проблеми, пов'язані з відсутністю побудови іміджу, ефективною роботою із ЗМІ, правильною стратегією позиціонування, але і системні, організаційні проблеми в сфері управління процесами. Спеціаліст зі зв'язків з громадськістю має враховувати не тільки проблеми в області іміджу, а й безпосередні проблеми, що існують у вузі, в освіті.
Дослідження даних проблем дозволить найбільш чітко уявити існуючу картину і провести глибокий аналіз ситуації, що сприяє підбору інструментів з формування іміджу ВНЗ. Роль даної роботи, полягає в тому, щоб сформулювати низку подань про імідж вузу, що сприяють ефективному просуванню вузу в конкурентному середовищі; сконструювати модель взаємодії суспільства, держави і вузу за допомогою засобів паблік рилейшнз.
За даними центру Комкон-2 Євразія, 36% з 1600 опитаних готові витратити великі гроші на навчання своїх дітей (онуків, себе) і відмовитися від багато чого. Це означає, що питання здобуття освіти для казахстанців важливий, так як він визначає в майбутньому соціальний статус громадянина. Якщо у споживача є потреба в освітню послугу, у вузу відкривається можливість донесення інформації до споживача різними способами, по різних каналах комунікації. Для вірного позиціювання необхідний імідж з репутацією і престижем.
У рамках останніх тенденцій глобалізації та інтеграції, що насувається участі вузів РК в Болонському процесі, зросла роль роботи над іміджем вищої освіти. Освіта в РК має виходити на новий рівень розвитку, тому необхідно його реформувати.
Активізація роботи над іміджем освіти, в тому числі і над іміджем вузів, бачиться, перш за все, з кількох причин. По-перше, передумовами служать існуючі соціально-економічні проблеми. Для характеристики наведемо цитату з роботи В. Слободчикова: «... освіта хронічно запізнюється, опиняється в ролі наздоганяючого саме життя» [3].
Важливою тенденцією в галузі освіти, є те, що вузи починають роботу над своїм іміджем, оцінюючи рівень конкуренції на ринку і підвищений попит на ті чи інші спеціальності. Робота над іміджем ВНЗ будується на стратегічній основі, оцінюється положення не тільки сьогодні, але і в майбутньому.
Г.Г. Почепцов характеризує імідж як «найбільш економний спосіб породження і розпізнавання складної соціальної дійсності; як результат обробки інформації; як згорнутий текст; як комунікативну одиницю, за допомогою якої можна працювати з масовою свідомістю» [4].
Принципова відмінність брендингу від конструювання іміджу полягає в тому, що перший спрямований на формування споживчої звички купувати певний бренд, другий створює цілісний образ вузу, а не тільки послуги, сприяє ідентифікації університету та встановлення гармонійних відносин, роз'яснювальної політики. Все ж таки поняття бренду як символічного капіталу, на наш погляд, поки що однозначно не можна накладати на освітню сферу чи принаймні якщо і застосовувати, то дуже обережно. Приміром, КБТУ, КІМЕП, кару - це бренди, а UIB або КазЕУ - тільки провідні університети в РК. Більш того, така позиція дещо бентежить, так як дослідницької роботи в даному напрямку немає. Стверджувати, що-небудь, не маючи наукових аргументів, на наш погляд, не зовсім правильно.
Тенденція застосування брендингу захоплює нові сфери соціальних взаємин, там, де економічно це вигідно. Іншими словами, там, де необхідно отримати додатковий прибуток, засновуючи своє позиціонування на довірі споживача.
При формуванні ефективного іміджу, необхідно чітко визначати в якому напрямку працювати, тобто конкретизувати який тип іміджу розробляти. У цьому випадку, необхідно зрозуміти з яких елементів складається імідж вузу. Визначити його структуру.
Розглянемо структуру іміджу вузу, доповнюючи її уявленнями, які виникають у громадськості щодо її елементів. У структурі іміджу вузу Н.К. Моїсеєва виділяє 8 компонент. Вибір цього підходу пов'язаний з тим, що він диференціює структуру на елементи і дозволяє виявити уявлення аудиторії про кожному компоненті, визначити проблеми та запропонувати можливі коректування. Обмеженість підходу, полягає в тому, що імідж не розглядається відразу як ціле, він диференційований, можуть виникати суперечності між уявленнями компонентів іміджу.
1. Імідж освітньої послуги - уявлення людей щодо унікальних характеристик, якими, на їхню думку, має послуга. Додаткові послуги (атрибути) - це те, що забезпечує вузу відмітні властивості.
Подання: якість освіти, нові спеціальності, спеціалізації, ступінь після закінчення вузу, вартість послуги, рівень зарубіжних зв'язків.
2. Імідж споживачів освітніх послуг включає інформацію про стиль життя, суспільний статус і деяких особистісних (психологічних) характеристиках споживачів.
У даному випадку, необхідно розглядати не вистави, а реакцію та оцінку споживачів щодо іміджу Вузу.
3. Внутрішній імідж організації - це уявлення викладачів і студентів про вуз. Основними детермінантами внутрішнього іміджу є культура організації та соціально-психологічний клімат.
Подання: система духовних цінностей, наявність груп КВК та інших творчих груп, театру, технологічність освіти, інноваційність, фінансова стійкість, можливість отримання високої заробітної плати, стипендії.
4. Імідж ректора вузу та наукової ради включає уявлення про здібності, установках, ціннісних орієнтаціях, психологічних характеристиках, зовнішності.
5. Імідж персоналу - це збірний, узагальнений образ викладацького складу.
Подання: професійна компетентність: мобільність, акуратність у виконанні посадових обов'язків, точність виконання роботи, інформованість, професійна, висококваліфікована підготовка; культура: комунікабельність (привітність у спілкуванні, усмішливість), правильність мови, соціально-психологічні характеристики викладачів;
6. Імідж формується на основі прямого контакту з викладачем вузу. При цьому кожен співробітник розглядається як «обличчя» вузу, за яким судять про університет в цілому.
7. Соціальний імідж організації - уявлення широкої громадськості про соціальні цілі та ролі вузу в економічній, соціальній та культурного життя суспільства.
Подання: безкоштовне навчання дітей інвалідів методом дистанційних технологій, сиріт, відстрочка від армії, взаємодії з іншими структурами соціальної системи суспільства, приміром, зі школами: укладення договорів про прийом медалістів, проведення вступних іспитів у школі.
8. Візуальний імідж організації - уявлення про організацію, засновані на зорових відчуттях, фіксують інформацію про інтер'єр корпусів, лекційних аудиторіях, фірмовій символіці організації. Фірмовий стиль є головною складовою відчутного іміджу вузу, він є основою при розробці філософії університету, при створенні внутрішнього та особистого іміджу. До візуальному іміджу можна віднести і інтернет-представництво, коли Вуз позиціонує себе за допомогою сайту.
Подання: символіка Вузу має давню традицію і добре запам'ятовуваність і відома. На сайті Вузу можна знайти повну інформацію про ВУЗі, якісно виконаний сайт.
9. Бізнес-імідж організації - уявлення про організацію як про суб'єкта ділової активності. В якості складових бізнес-іміджу вузу виступає ділова репутація, знамениті випускники, докторантури, аспірантури, інноваційні технології, різноманітність факультетів, нові спеціальності, швидкість реагування на зміну.
Однак, хотілося крім теоретичної частини внести ще приклад для ілюстрації сказаного вище. У 2008 р., в рамках роботи в пресою мною, було здійснено моніторинг інформації, що публікується інформації про КБТУ в ЗМІ та проаналізовано види задіяних ЗМІ. Аналіз показав, що більша частина інформації про ВНЗ, близько 70% стосується діяльності ВНЗ, як передового університету в цілому, а не освітніх послуг і можливостей університету, 20% інформації були присвячені першій особі університет - ректору. Інші 10% інформації відбивали студентське життя і проекти студентів [5]. Однак, мети вузу були інші, по-перше, це залучення нових абітурієнтів, по-друге, це залучення інвесторів в рамках будівельних проектів.
Інформаційна компанія не була спрямована на це. Більше того, інформація розміщувалася хаотично, навіть не в тих ЗМІ, в яких її міг побачити і прочитати «потрібний» споживач. Більша частина повідомлень була розміщена в інтернеті, а не в пресі. Таким чином, переважаюча інформація не відповідала поставленим цілям для позиціонування вузу.
У США великі ВНЗ, наприклад, Каліфорнійський Університет ім. Каплана, давно усвідомили необхідність гарного іміджу в суспільстві, проводячи політику відкритості і взаємодії, іншими словами комерційні структури намагалися влитися в суспільство і сформувати лояльність.
На багатьох сайтах каліфорнійських університетів місія і бачення освіти присутній завжди. Університети конкурують не тільки в реальності, на ринку освітніх послуг, але і у віртуальному просторі. Важливо відзначити і той, факт, що сайт стає способом популяризації певних освітніх проектів.

Висновок
Завершуючи роботу варто зробити висновок про те, що університет - місце, де проходить «обкатування» нових ідей, проводяться дослідження, розробляються нові технології навчання. Інформування громадськості та відкритість стає пріоритетними напрямками в роботі над іміджем ВНЗ та іміджем його викладачів.
Основними компонентами освітньої парадигми, яку можна сформувати є: якість освіти, інноваційність, престижність, відкритість. Така освітня парадигма «Дорога перспектив» не претендує на універсальність, вона багато в чому заснована на дослідженні проблеми та практичного спостереження. Але хотілося б мені відзначити важливість побудови парадигми, аналізуючи і виявляючи больові точки сьогодні в освіті, можливо, представити моделі розвитку освіти, нашого суспільства, нашої країни. Всі компоненти взаємопов'язані: робота викладача над іміджем - можливість підвищити конкурентоспроможність, залучити талановитих абітурієнтів, які в майбутньому стануть кваліфікованими фахівцями, і будуть працювати на розвиток держави, суспільства, країни - це наша дорога в майбутнє.
Практичний аспект роботи над іміджем ВНЗ: розробка та проведення серії спеціальних заходів для КБТУ.

Список використаної літератури:
1. Богданов О.М., Зазикін. Психологічні основи «Паблік рілейшнз». - СПб.: Пітер, 2007 .- с. 40
2. Баринов В.А., Харченко В.Л. Стратегічний менеджмент: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2006, - с. 142.
3. Слободчиков В. Нова освіта як шлях до нового спільноті. Нові цінності освіти: освіта і спільнота, видавництво «Інноватор», М, 2006. - С. 154.
4. Почепцов Г.Г. Іміджелогія. - Київ, вид-во «Ваклер», 2002 .- С.25.
5. Медіакарта - таблиця ЗМІ з вихідними даними, з контактами журналістів спеціально підготовлена ​​для КБТУ.


[1] Богданов О. М., Зазикін. Психологічні основи «Паблік рілейшнз». - СПб.: Пітер, 2007 .- с. 40
[2] Баринов В.А., Харченко В.Л. Стратегічний менеджмент: Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2006, - с. 142.
[3] Слободчиков В. Нова освіта як шлях до нового спільноті. Нові цінності освіти: освіта і спільнота, видавництво «Інноватор», М, 2006. - С. 154.
[4] Почепцов Г.Г. Іміджелогія. - Київ, вид-во «Ваклер», 2002 .- С.25.
[5] Медіакарта - таблиця ЗМІ з вихідними даними, з контактами журналістів спеціально підготовлена ​​для КБТУ.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Реферат
43.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Педагогічна майстерність викладача ВНЗ
Імідж і етикет сучасної ділової людини Імідж і дизайн офісу
Імідж і етикет сучасної ділової людини Імідж співробітників
Вимоги до викладача вищої школи
Підготовка викладача до навчального заняття
Мій ідеал сучасного викладача
Досвід роботи викладача математики
Шляхи вдосконалення етикету викладача
Діяльність викладача в процесі навчання
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru