Єдиний податок на поставлений дохід від підприємницької діяльності поняття умови і порядок оплати

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа
Вищої професійної освіти
Сибірський державний індустріальний університет
Кафедра економіки та менеджменту
Курсова робота
з дисципліни
Економіка фірми
тема:
Єдиний податок на поставлений дохід від підприємницької діяльності: поняття, умови і порядок оплати
Новокузнецьк, 2009

Зміст
Введення
1 Визначення поняття «ЕНВД». Платники ЕНВД і їх обов'язки
1.1 Сутність ЕНВД
1.2 Платники ЕНВД
1.3 Обов'язки платників податків, які перейшли на сплату ЕНВД, зі сплати інших податків і зборів
2 Об'єкт оподаткування і податкова база. Способи розрахунку ЕНВД
2.1 Об'єкт оподаткування і податкова база
2.2 Способи розрахунку поставлений дохід
2.3 Рекомендовані формули для розрахунку суми ЕНВД
2.4 Коригувальні коефіцієнти базової прибутковості
2.5 ЕНВД в Новокузнецьку
3 Облік і порядок сплати ЕНВД
3.1 Облік і звітність підприємця
3.2 Свідоцтво про сплату ЕНВД
3.3 Перехід на сплату ЕНВД
3.4 Податкова відповідальність підприємця, пов'язана з порушенням правил сплати ЕНВД
4 Розрахункова частина
4.1 Виробничі потужності підприємства
4.2 Інвестиційна діяльність підприємства
4.3 Валовий дохід, витрати підприємства, прибуток
Висновок
Список використаних джерел
Додаток

Введення
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що введення єдиного податку на поставлений дохід (ЕНВД) для певних видів діяльності можна розглядати як один з важливих етапів в якісному вдосконаленні та розвитку податкової системи Російської Федерації. Реалізація названого положень Податкового кодексу передбачає істотне підвищення ефективності оподаткування і, в першу чергу, в так званих «важкодоступних для оподаткування» сферах діяльності, в яких переважають готівково-грошові розрахунки.
Єдиний податок на поставлений дохід - це податок, принципово відмінний від діючих податків, розмір яких обчислюється в залежності від виручки, прибутку, фонду оплати праці та інших результатів діяльності господарюючого суб'єкта. В якості оподатковуваної бази єдиного податку використовується поставлений дохід, оцінюваний не за даними фактичної бухгалтерської звітності, а за фізичними показниками, що характеризує можливості платника (розмір займаної площі, кількість посадкових місць, чисельність працівників і т.п.) і впливає на потенційну прибутковість бізнесу.
В якості основних цілей оподаткування поставлений дохід передбачалося досягнення результатів, заснованих на властивостях даного виду оподаткування:
- Спрощення податкового обліку і контролю;
- Мінімізація адміністративних витрат;
- Мінімізація можливостей приховування бази оподаткування;
- Стимулювання ділової активності, оборотності;
- Обмеження можливості необгрунтованого зростання цін;
- Створення для малого бізнесу більш сприятливих умов розвитку;
- Висока надійність податкових надходжень до бюджету;
- Зниження податкового гніту за рахунок розширення кола платників;
- Перерозподіл ресурсів на користь ефективного власника.
Однак, практика реалізації законодавства про ЕНВД показує, що існує ще багато проблем при його обчисленні та сплаті.
Мета курсової роботи полягає в дослідженні сутності системи ЕНВД і проблем його реалізації.
У зв'язку із зазначеною метою були поставлені наступні завдання:
- Розглянути систему оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений дохід;
- Дослідити проблеми, що виникають при введенні в Росії ЕНВД;
- Дослідити застосування ЕНВД для різних типів підприємств.
Об'єктом дослідження є система оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений дохід.
Предметом дослідження є проблеми застосування єдиного податку на поставлений дохід.

Глава 1 Визначення поняття «єдиний податок на поставлений дохід». Платники ЕНВД і їх обов'язки
1.1 Сутність єдиного податку на поставлений дохід
Єдиний податок на поставлений дохід (сокращ. ЕНВД, «вмененке») - система оподаткування окремих видів підприємницької діяльності. Саме діяльності, а не юридичної особи або підприємця, тому ЕНВД чудово поєднується із загальною або спрощеною системою оподаткування. Основна відмінність ЕНВД від цих систем - те, що податок береться не з фактично отриманого, а з поставлений дохід, тобто з того, який передбачається у вас (і за вас) чиновниками. Так що, по суті - ЕНВД не податок, а державний оброк.
Тим не менше, йому присвячений не спеціальний закон, а глава 26.3 НК РФ, яку всім, початківцям невеликий бізнес, настійно рекомендується уважно прочитати.
1.2 Платники єдиного податку на поставлений дохід
У відповідності з Податковим кодексом Російської Федерації [1] система оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений дохід для окремих видів діяльності (далі - ЕНВД) (глава 26.3 Податкового кодексу) є спеціальним податковим режимом, застосовуваним платниками податків в обов'язковому порядку з дня його введення в дію на території муніципальних районів, міських округів, нормативними правовими актами (законами) представницьких (законодавчих) органів даних муніципальних утворень, щодо наступних видів підприємницької діяльності:
1. надання побутових послуг, їх груп, підгруп, видів і (або) окремих побутових послуг, які класифікуються згідно з Загальноросійським класифікатором послуг населенню;
2. надання ветеринарних послуг;
3. надання послуг з ремонту, технічного обслуговування та миття автотранспортних засобів;
4. надання послуг зі зберігання автотранспортних засобів на платних стоянках;
5. надання автотранспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів, здійснюються організаціями та індивідуальними підприємцями, що мають на праві власності або інше право (користування, володіння та (або) розпорядження) не більше 20 транспортних засобів, призначених для надання таких послуг;
6. роздрібної торгівлі, що здійснюється через магазини і павільйони з площею торгового залу не більше 150 квадратних метрів по кожному об'єкту організації торгівлі. Для цілей цієї глави роздрібна торгівля, здійснювана через магазини і павільйони з площею торгового залу понад 150 квадратних метрів по кожному об'єкту організації торгівлі, визнається видом підприємницької діяльності, щодо якого єдиний податок не застосовується;
7. роздрібної торгівлі, що здійснюється через кіоски, намети, лотки і інші об'єкти стаціонарної торгової мережі, що не має торгових залів, а також об'єкти нестаціонарної торгової мережі;
8. надання послуг громадського харчування, що здійснюються через об'єкти організації громадського харчування з площею залу обслуговування відвідувачів не більше 150 квадратних метрів по кожному об'єкту організації громадського харчування. Для цілей цієї глави надання послуг громадського харчування, що здійснюються через об'єкти організації громадського харчування з площею залу обслуговування відвідувачів більше 150 квадратних метрів по кожному об'єкту організації громадського харчування, визнається видом підприємницької діяльності, щодо якого єдиний податок не застосовується;
9. надання послуг громадського харчування, що здійснюються через об'єкти організації громадського харчування, що не мають залу обслуговування відвідувачів;
10. розповсюдження і (або) розміщення зовнішньої реклами;
11. розповсюдження і (або) розміщення реклами на автобусах будь-яких типів, трамваях, тролейбусах, легкових і вантажних автомобілях, причепах, напівпричепах і причепів-розпусків, річкових суднах;
12. надання послуг з тимчасового розміщення та проживання організаціями і підприємцями, які використовують в кожному об'єкті надання даних послуг загальну площу спальних приміщень не більше 500 квадратних метрів;
13. надання послуг з передачі у тимчасове володіння та (або) користування стаціонарних торгових місць, розташованих на ринках і в інших місцях торгівлі, не мають залів обслуговування відвідувачів.
Єдиний податок не застосовується щодо видів підприємницької діяльності, зазначених вище, у разі здійснення їх у межах договору простого товариства (договору про спільну діяльність) або договору довірчого управління майном, а також у випадку здійснення їх платниками податків, віднесеними до категорії найбільших.
Єдиний податок не застосовується щодо видів підприємницької діяльності, зазначених у підпунктах 6 - 9, у разі, якщо вони здійснюються організаціями та індивідуальними підприємцями, які перейшли на сплату єдиного сільськогосподарського податку, і зазначені організації та індивідуальні підприємці реалізують через свої об'єкти організації торгівлі і (або ) громадського харчування вироблену ними сільськогосподарську продукцію, включаючи продукцію первинної переробки, вироблену ними із сільськогосподарської сировини власного виробництва.
Платники податків зобов'язані дотримуватися порядку ведення розрахункових та касових операцій у готівковій та безготівковій формах, встановлений відповідно до законодавства Російської Федерації.
При здійсненні кількох видів підприємницької діяльності, що підлягають оподаткуванню єдиним податком відповідно до цього розділу, облік показників, необхідних для обчислення податку, ведеться окремо по кожному виду діяльності.
Платники податків, які здійснюють поряд з підприємницькою діяльністю, що підлягає оподаткуванню єдиним податком, інші види підприємницької діяльності, зобов'язані вести окремий облік майна, зобов'язань і господарських операцій щодо підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню єдиним податком, і підприємницької діяльності, щодо якої платники податків сплачують податки відповідно з іншим режимом оподаткування. При цьому облік майна, зобов'язань і господарських операцій щодо видів підприємницької діяльності, що підлягають оподаткуванню єдиним податком, здійснюється платниками податків у загальновстановленому порядку.
Платники податків, які здійснюють поряд з підприємницькою діяльністю, що підлягає оподаткуванню єдиним податком, інші види підприємницької діяльності, обчислюють і сплачують податки і збори щодо даних видів діяльності відповідно до іншими режимами оподаткування, передбаченими цим Кодексом.

1.3 Обов'язки платників податків, які перейшли на сплату єдиного податку на поставлений дохід, зі сплати інших податків і зборів
Підприємці, які перейшли на сплату єдиного податку на поставлений дохід, зобов'язані ще сплачувати такі податки:
1) державне мито;
2) мита й інші митні платежі;
3) ліцензійні та реєстраційні збори;
4) податок на придбання транспортних засобів;
5) податок на власників транспортних засобів;
6) земельний податок;
7) податок на купівлю іноземних грошових знаків і платіжних документів, виражених в іноземній валюті;
8) прибутковий податок, який сплачується фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, з будь-яких доходів, за винятком доходів, одержуваних при здійсненні підприємницької діяльності у сферах, зазначених у Законі № 148-ФЗ [1];
9) утримані суми прибуткового податку, а також податку на додану вартість і податку на доходи від джерела в Російській Федерації у випадках, коли законодавчими актами Російської Федерації про податки встановлено обов'язок щодо утримання податку у джерела виплат.
Індивідуальні підприємці, що перейшли на дану систему оподаткування, звільняються від сплати таких податків:
• прибуткового податку з доходів від підприємницької діяльності;
• єдиного соціального податку (щодо доходів, отриманих від підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, і виплат, вироблених фізичним особам у зв'язку з веденням підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком);
• податку на майно фізичних осіб (щодо майна, використовуваного для здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком).

Глава 2. Об'єкт оподаткування і податкова база. Способи розрахунку ЕНВД
2.1 Об'єкт оподаткування і податкова база
Об'єктом оподаткування для застосування ЕНВД визнається поставлений дохід платника податків.
Податковою базою для обчислення ЕНВД визнається величина поставлений дохід, що розраховується як добуток базової прибутковості за певним видом підприємницької діяльності, обчисленої за податковий період, і величини фізичного показника, що характеризує даний вид діяльності.
Розрахунок величини поставлений доходу здійснюється на підставі наступних факторів [6]:
1. Базовою прибутковості - умовної прибутковості у вартісному виразі на ту або іншу одиницю фізичного показника (одиниця площі, чисельність працюючих, одиниця виробничої потужності та ін), який характеризує певний вид діяльності в різних зіставних умовах.
2. Підвищувальних (знижувальних) коефіцієнтів базової прибутковості - коефіцієнтів, що показують ступінь впливу того чи іншого чинника (місце діяльності, вид діяльності) на результат підприємницької діяльності, що здійснюється на основі свідоцтва про сплату єдиного податку.
3. Числа фізичних показників, що впливають на результати підприємницької діяльності.
Для наочності можна навести такі таблиці 1,2,3,4, що містяться в листі Уряду Російської Федерації від 7 вересня 1998 р . № 4435п-П5 "Про рекомендованих формулах розрахунку суми єдиного податку та перелік рекомендованих їх складових». [2]
Сума єдиного податку на поставлений дохід підлягає сплаті за податковий період = Величина поставлений дохід • К1 • К2 • ставку єдиного податку
2.2 Способи розрахунку поставлений дохід
Розрахунок суми єдиного податку на поставлений дохід проводиться відповідно до Федерального закону "Про єдиний податок на поставлений дохід для певних видів діяльності" і грунтується на визначенні значення базової дохідності певного виду діяльності, фізичних показників і підвищувальних (знижувальних) коефіцієнтів, що відображають ступінь впливу різних факторів на результат підприємницької діяльності.
При виборі фізичних показників, що характеризують певні види діяльності, слід виходити з того, що валовий дохід організації (підприємця) і прогнозований на його основі поставлений дохід, повинен залежати від обраного фізичного показника і від кількості його одиниць. Вибір цих фізичних показників може бути здійснений або виходячи з експертної оцінки результатів підприємницької діяльності, або на підставі аналізу статистичних даних. При цьому протягом усього податкового періоду повинен бути забезпечений ефективний контроль за кількістю одиниць обраного фізичного показника.
Для обчислення суми єдиного податку на поставлений дохід можуть бути використані наступні методи розрахунку.
1 метод. Заснований на обробці існуючої статистичної інформації про результати господарської діяльності організацій (підприємців), які здійснюють визначені Законом види діяльності.
2 метод. Заснований на обробці інформації податкових органів про фактично надійшли суми податкових платежів від організацій (підприємців), які здійснюють визначені Законом види діяльності, і даних статистичного обліку.
3 метод. Заснований на використанні рекомендованих показників базової прибутковості одиниці фізичного параметра і підвищувальних (знижувальних) коефіцієнтів.
При необхідності і в залежності від наявної інформації може застосовуватися поєднання зазначених методів.
2.3 Рекомендовані формули розрахунку суми єдиного податку на поставлений дохід
M = C • N • D • E • F • J
V = M • 0.2 [3]
де:
М - сума поставлений дохід;
V - сума єдиного податку на поставлений дохід;
C - базова прибутковість на одиницю фізичного показника;
N - кількість одиниць фізичного показника;
D, F, J, Е - що підвищують (знижують) коефіцієнти;
0,2 - ставка єдиного податку на поставлений дохід (20%).
При встановленні величини суми єдиного податку для організацій (підприємців) рекомендується використовувати наступні підвищують (знижують) коефіцієнти:
D - враховує особливості підвидів діяльності;
Е - враховує особливості ведення підприємницької діяльності в різних групах регіонів;
F - враховує особливості ведення підприємницької діяльності в залежності від типу населеного пункту;
J - враховує особливості ведення підприємницької діяльності в залежності від дислокації підприємства.
Приблизна форма розрахунку єдиного податку з поставлений дохід (затверджена наказом Державної податкової служби Росії від 12 серпня 1998 р . № БФ-3-02/182) (Таблиця 5) [4].
2.4 Коригувальні коефіцієнти базової прибутковості
Податковим Кодексом РФ введені два коригувальних коефіцієнта базової прибутковості [5] впливають на результат підприємницької діяльності і відбивають:
К1 - встановлюється на календарний рік коефіцієнт-дефлятор, що враховує зміну споживчих цін на товари (роботи, послуги) в Російській Федерації в попередньому періоді. Коефіцієнт-дефлятор визначається і підлягає офіційному опублікуванню у порядку, встановленому Урядом Російської Федерації.
К2 - коригуючий коефіцієнт базової прибутковості, що враховує сукупність особливостей ведення підприємницької діяльності, у тому числі асортимент товарів (робіт, послуг), сезонність, режим роботи, фактичний період часу здійснення діяльності, величину доходів, особливості місця ведення підприємницької діяльності, площа інформаційного поля електронних табло , площа інформаційного поля зовнішньої реклами з будь-яким способом нанесення зображення, площа інформаційного поля зовнішньої реклами з автоматичною зміною зображення, кількість автобусів будь-яких типів, трамваїв, тролейбусів, легкових і вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів та причепів-розпусків, річкових суден, що використовуються для поширення і (або) розміщення реклами, і інші особливості. Значення коригуючого коефіцієнта К2 визначаються для всіх категорій платників податків представницькими органами муніципальних районів, міських округів, законодавчими (представницькими) органами державної влади міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга на календарний рік і можуть бути встановлені в межах від 0,005 до 1 включно.
Ставка єдиного податку на поставлений дохід, встановлена ​​ст. 346.31 НК РФ, у розмірі 15% величини поставлений доходу.
Також при розрахунку єдиного податку на поставлений дохід необхідно враховувати наступне умова, якщо протягом податкового періоду у платника податків відбулася зміна величини фізичного показника, платник податку при обчисленні суми єдиного податку враховує зазначену зміну з початку того місяця, в якому відбулася зміна величини фізичного показника.
Розмір поставлений доходу за квартал, протягом якого здійснено відповідна державна реєстрація платника податків, розраховується виходячи з повних місяців починаючи з місяця, наступного за місяцем зазначеної державної реєстрації.
Слід пам'ятати, що ці формули носять рекомендаційний характер, і законодавчі (представницькі) органи державної влади суб'єктів Російської Федерації має право з урахуванням особливостей економічного розвитку регіонів розробити та затвердити показники базової прибутковості і підвищують (знижують) її коефіцієнти, що відрізняються від рекомендованих і дозволяють найбільш точно оцінити прибутковість різних видів підприємницької діяльності.
2.5 Єдиний податок на поставлений дохід у Новокузнецьку
З 1 січня 2009 року набрала чинності, відповідно до положень глави 26.3 частини II Податкового кодексу РФ, керуючись статтею 26 Статуту м. Новокузнецька, Новокузнецький міським Рада народних депутатів, постанову:
1. Введена в дію на території м. Новокузнецька система оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений дохід для окремих видів діяльності (далі - єдиний податок) поширюється на види підприємницької діяльності, визначені пунктом 2 цієї Постанови. Єдиний податок обов'язковий до сплати всіма платниками податків, що здійснюють зазначені види діяльності.
2. Єдиний податок застосовується щодо наступних видів підприємницької діяльності:
2.1. надання побутових послуг, передбачених групою "010000 - Побутові послуги" Загальноросійського класифікатора послуг населенню ОК 002-93, затвердженого Постановою Держстандарту РФ від 28.06.1993 N 163 (в ред. від 28.03.2008):
2.1.1. ремонт, фарбування та пошиття взуття;
2.1.2. ремонт та пошиття швейних, хутряних та шкіряних виробів, головних уборів та виробів текстильної галантереї;
2.1.3. ремонт і технічне обслуговування побутової радіоелектронної апаратури, побутових машин і побутових приладів, ремонт і виготовлення металовиробів;
2.1.4. ремонт меблів;
2.1.5. хімічна чистка та фарбування, послуги пралень;
2.1.6. ремонт і будівництво житла та інших будівель, за винятком послуг з будівництва індивідуальних будинків;
2.1.7. послуги фотоательє, фото-і кінолабораторій;
2.1.8. послуги лазень і душових;
2.1.9. послуги перукарень;
2.1.10. послуги підприємств з прокату;
2.1.11. ритуальні послуги;
2.1.12. обрядові послуги;
2.1.13. інші послуги виробничого характеру;
2.1.14. інші послуги невиробничого характеру, за винятком послуг ломбарду;
2.2. надання ветеринарних послуг;
2.3. надання послуг з ремонту, технічного обслуговування та миття автотранспортних засобів;
2.4. надання послуг з надання у тимчасове володіння (у користування) місць для стоянки автотранспортних засобів, а також зі зберігання автотранспортних засобів на платних стоянках (за винятком штрафних автостоянок);
2.5. надання автотранспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів, здійснюються організаціями та індивідуальними підприємцями, що мають на праві власності або інше право (користування, володіння та (або) розпорядження) не більше 20 транспортних засобів, призначених для надання таких послуг;
2.6. роздрібної торгівлі, що здійснюється через магазини і павільйони з площею торгового залу не більше 150 квадратних метрів по кожному об'єкту організації торгівлі. Відповідно до глави 26.3 частини II Податкового кодексу РФ роздрібна торгівля, здійснювана через магазини і павільйони з площею торгового залу понад 150 квадратних метрів по кожному об'єкту організації торгівлі, визнається видом підприємницької діяльності, щодо якого єдиний податок не застосовується;
2.7. роздрібної торгівлі, здійснюваної через об'єкти стаціонарної торгової мережі, що не має торгових залів, а також об'єкти нестаціонарної торгової мережі;
2.8. надання послуг громадського харчування, що здійснюються через об'єкти організації громадського харчування з площею залу обслуговування відвідувачів не більше 150 квадратних метрів по кожному об'єкту організації громадського харчування. Відповідно до глави 26.3 частини II Податкового кодексу РФ надання послуг громадського харчування, що здійснюються через об'єкти організації громадського харчування з площею залу обслуговування відвідувачів більше 150 квадратних метрів по кожному об'єкту організації громадського харчування, визнається видом підприємницької діяльності, щодо якого єдиний податок не застосовується;
2.9. надання послуг громадського харчування, що здійснюються через об'єкти організації громадського харчування, що не мають залу обслуговування відвідувачів;
2.10. розповсюдження зовнішньої реклами з використанням рекламних конструкцій;
2.11. розміщення реклами на транспортному засобі;
2.12. надання послуг з тимчасового розміщення та проживання організаціями і підприємцями, які використовують в кожному об'єкті надання даних послуг загальну площу приміщень для тимчасового розміщення та проживання не більше 500 квадратних метрів;
2.13. надання послуг з передачі у тимчасове володіння та (або) у користування торгових місць, розташованих в об'єктах стаціонарної торговельної мережі, що не мають торгових залів, об'єктів нестаціонарної торгової мережі, а також об'єктів організації громадського харчування, що не мають залу обслуговування відвідувачів;
2.14. надання послуг з передачі у тимчасове володіння та (або) у користування земельних ділянок для розміщення об'єктів стаціонарної та нестаціонарної торгової мережі, а також об'єктів організації громадського харчування.
Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Адміністрацію міста та Комітет з податків і бюджету Новокузнецького міської Ради народних депутатів.
Бажаючі вибрати Єдиний податок на поставлений дохід для цілей оподаткування для окремих видів діяльності повинні:
У першу чергу, необхідно пройти процедуру державної реєстрації фізичної особи як індивідуального підприємця.
Державна реєстрація індивідуального підприємця здійснюється в податковій інспекції за місцем проживання. Для цього необхідно подати заяву, копію паспорта та платіжний документ про сплату державного мита (400 рублів) - ст. 22.1. Федерального Закону від 08.08.2001 № 129-ФЗ (з урахуванням змін).
Державна реєстрація здійснюється в строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня подання зазначених документів.
У зазначений термін буде видано Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи як індивідуального підприємця, Свідоцтво про постановку на облік фізичної особи в податковому органі (у разі, якщо не був раніше привласнений ІПН) і Повідомлення про постановку на облік в податковому органі як індивідуального підприємця .
Інформація про постановку на облік за системою «одного вікна» надійде у всі державні позабюджетні фонди (пенсійний фонд, фонд обов'язкового медичного страхування і фонд соціального страхування).
Відповідно до ст. 346.28 Податкового кодексу (далі - НК РФ) необхідно встати в податковій інспекції на облік як платника податків єдиного податку на поставлений дохід в строк не пізніше п'яти днів з початку здійснення діяльності.
Для цього необхідно звернутися до Заяви про постановку на облік як платника єдиного податку до податкової інспекції за місцем здійснення діяльності (за винятком діяльності, пов'язаної з розвізний і розносної роздрібною торгівлею і розміщенням реклами на транспортних засобах - заява подається за місцем Вашого проживання).
Протягом п'яти днів з дня отримання заяви, ви отримаєте Повідомлення про взяття на облік індивідуального підприємця як платника єдиного податку.
За доходами, отриманими від здійснення виду діяльності, при якому застосовується ЕНВД не сплачуються такі податки від підприємницької діяльності, як податок на доходи фізичних осіб, податок на майно, єдиний соціальний податок і податок на додану вартість.
Перераховані податки замінюються сплатою єдиного податку, розрахованого виходячи з податкової бази, яка визначається як добуток базової прибутковості за певним видом підприємницької діяльності, обчисленої за податковий період, і величини фізичного показника, що характеризує даний вид діяльності.
Податкова декларація за підсумками податкового періоду (кварталу) представляється до податкової інспекції не пізніше 20-го числа першого місяця наступного податкового періоду (кварталу). Форма декларації затверджена Наказом Мінфіну РФ від 17.01.2006 N 8н (ред. від 20.09.2007) [6].
Сплата єдиного податку здійснюється за підсумками податкового періоду не пізніше 25-го числа першого місяця наступного податкового періоду.
Сума ЕНВД, обчислена за податковий період (квартал), зменшується на суму страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування (ОПВ), сплачених за цей же період часу відповідно до законодавства Російської Федерації при виплаті винагород працівникам, по яких сплачується єдиний податок, а також на суму страхових внесків у вигляді фіксованих платежів, сплачених за себе, і на суму виплачених працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності. При цьому сума єдиного податку не може бути зменшена більш ніж на 50 відсотків.
Загальна сума ЕНВД, що підлягає сплаті за податковий період (квартал) = Загальна сума обчисленого ЕНВД - Сплачені страхові внески на ОПВ працівників та індивідуального підприємця - Суми виплачених у податковому періоді допомоги з тимчасової непрацездатності працівникам, по яких сплачується ЕНВД

Глава 3. Облік і порядок сплати єдиного податку на поставлений дохід
3.1 Облік і звітність підприємця
Підприємці, які перейшли на сплату єдиного податку на поставлений дохід, зобов'язані вести облік своїх доходів і витрат. Для цього підприємцю необхідно за свій рахунок придбати книгу обліку доходу і витрат і пред'явити її для реєстрації в податковому органі. Як правило, це робиться у момент постановки підприємця на облік в податковому органі або при переведенні його на систему сплати єдиного податку на поставлений дохід.
У Книзі обліку доходу і витрат вказуються:
• прізвище, ім'я, по батькові підприємця;
• вид здійснюваної діяльності;
• адресу постійного місця проживання;
• номери розрахункових та інших рахунків, відкритих в установах банку.
Податковий орган першій сторінці Книги обліку доходів і витрат проставляє номер свідоцтва про державну реєстрацію, номер свідоцтва про сплату єдиного податку та іншу інформацію, необхідну для контролю.
Конкретні форми звітності з єдиного податку на поставлений дохід встановлюються нормативними (правовими актами) органів державної влади суб'єктів Російської Федерації.
При здійсненні кількох видів діяльності на основі свідоцтва облік доходів і витрат слід вести окремо за кожним видом діяльності (п. 3 ст. 4 Закону № 148-ФЗ).
При цьому платники податків, які здійснюють поряд з діяльністю на основі свідоцтва про сплату єдиного податку не поставлений дохід іншу підприємницьку діяльність, повинні вести окремий облік майна, зобов'язань і господарських операцій, що проводяться ними в процесі діяльності на основі свідоцтва і в процесі іншої діяльності.
3.2 Свідоцтво про сплату єдиного податку на поставлений дохід
Сплата підприємцем єдиного податку на поставлений дохід підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку на поставлений дохід (таблиця 6) [7]. Воно видається на період, за який платник податку справив сплату єдиного податку.
На кожний вид діяльності; видається окреме свідоцтво. Платникам податків, які мають два і більше окремо розташованих місця здійснення діяльності на основі свідоцтва (намети, лотки, кафе та інші), свідоцтво видається на кожне з таких місць (ст. 8 Закону № 148-ФЗ).
Порядок видачі свідоцтва про сплату єдиного податку встановлюється нормативними актами законодавчих (представницьких) органів суб'єктів Російської Федерації. Свідоцтво заповнюється податковими органами за місцем реєстрації підприємця не пізніше трьох днів з дня сплати єдиного податку.
Справляння окремої плати при первинній видачу свідоцтва не допускається.
При втраті свідоцтва воно поновленню не підлягає. У цьому випадку на що залишився податковий період платнику податків видається нове свідоцтво з відміткою «замість раніше загубленого». Плата за нове свідоцтво становить не більше 20 відсотків вартості свідоцтва на решту податковий період.
При повторній втрату свідоцтва на решту податковий період воно набувається за 100 відсотків вартості на що залишився податковий період.
При здійсненні підприємницької діяльності використання будь-яких копій свідоцтв (у тому числі завірених нотаріально) не допускається. Всі вони будуть вважатися недійсними.
Свідоцтво про сплату єдиного податку на поставлений дохід є документом, що підтверджує цю сплату тільки того платника податків, на якого і був виписаний вищезгаданий документ.
Свідоцтво видається безпосередньо індивідуальному підприємцю, зареєстрованому в установленому порядку і в ньому зазначаються всі його дані - прізвище, ім'я, по батькові, ІПН і т. д. Таким чином, ні підприємець, ні інша фізична особа не має право за дорученням здійснювати підприємницьку діяльність за іншого підприємця.
У разі необхідності підприємець має право найму робочої сили за допомогою укладання з громадянами трудових договорів або договорів цивільно-правового характеру.
У свідоцтві зазначаються:
· Найменування або прізвище, ім'я, по батькові платника податків,
· Вид (види) здійснюваної ним діяльності,
· Місце його знаходження,
· Ідентифікаційний номер,
· Номери розрахункових та інших рахунків, відкритих їм в установах банків,
· Розмір поставлений йому доходу по кожному виду діяльності,
· Сума єдиного податку,
· Натуральні показники, що характеризують здійснювану ним підприємницьку діяльність,
· Показники базової прибутковості
· Значення підвищувальних (знижувальних) коефіцієнтів базової прибутковості, використовуваних при обчисленні суми єдиного податку.
3.3 Перехід на сплату єдиного податку на поставлений дохід
З моменту введення єдиного податку на поставлений дохід у конкретному регіоні Закон «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва» діє в даному регіоні лише в частині, що не суперечить Закону «Про єдиний податок на поставлений дохід».
Крім того, введення Закону «Про єдиний податок на поставлений дохід для певних видів діяльності» означає, що на даній території скасовується правило про непогіршення податкового режиму суб'єкта малого підприємництва протягом перших чотирьох років його діяльності (про це йдеться у п. 1 ст. 9 Закону «Про державну підтримку малого підприємництва в Російській Федерації»). Однак скасування цієї пільги стосується тільки тих підприємців, які зареєстровані після введення в дію регіонального закону «Про єдиний податок ...». Для тих, хто зареєструвався до цієї дати, зазначена пільга зберігається.
Положення Федерального закону «Про єдиний податок на поставлений дохід для певних видів діяльності» про неприпустимість застосування надалі абз. 2 ч. 1 ст. 9 Федерального закону «Про державну підтримку малого підприємництва в Російській Федерації» не може мати зворотної сили і не застосовується до триваючим правовідносин, які виникли до дня офіційного опублікування нового регулювання, включаючи відповідний нормативний акт законодавчого (представницького) органу суб'єкта Російської Федерації про введення на його території єдиного податку. Подібне тлумачення зазначеного положення обумовлено конституційно-правовим режимом стабільних умов господарювання, які видає зі ст. 8 (ч. 1), 34 (ч. 1) і 57 Конституції Російської Федерації.
Федеральний закон «Про єдиний податок на поставлений дохід для певних видів діяльності» змінив умови оподаткування індивідуальних підприємців. На відміну від Федерального закону «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва в Російській Федерації», які дозволяли вільно вибирати більш вигідні умови для ведення підприємницької діяльності - сплачувати податки або за звичайною системою, або за патентом, він зобов'язує підприємців перейти на сплату єдиного податку на поставлений дохід (див. Визначення Конституційного Суду Російської Федерації від 1 липня 1999 р . № 111).
Таким чином, скасування баз 2 ч. 1 ст. 9 Федерального закону «Про державну підтримку малого підприємництва в Російській Федерації» не поширюється на платників податків, користується цією пільгою на момент введення єдиного податку на поставлений дохід для певних видів діяльності на території відповідного суб'єкта Російської Федерації.
У згаданому Визначенні Конституційного Суду зазначено, що платник податків має право захистити свої права як платника податків в арбітражному суді, до компетенції якого належить і вибір підлягають застосуванню норм з урахуванням, зокрема, сформульованого в Конституції Російської Федерації заборони погіршувати становище платника податків шляхом надання закону зворотної сили.
Тобто у разі виникнення спору з податковими органами з питання про порядок застосування цієї норми зазначений спір підлягає розгляду в арбітражному суді і не відноситься до компетенції Конституційного Суду Російської Федерації.
Прийнятий законодавчими (представницькими) органами суб'єкта Російської Федерації нормативний правовий акт про введення єдиного податку повинен бути офіційно опублікований не пізніше, ніж за один місяць до початку чергового податкового періоду за єдиним податком.
Інформацію про прийняття зазначених вище документів і про встановлені в них нормативних положеннях в конкретному регіоні, підприємці можуть отримати в місцевих адміністраціях або в податкових інспекціях.
Всі підприємці та організації зобов'язані подати до податкового органу за місцем податкового обліку розрахунок суми єдиного податку, що підлягає сплаті в черговому податковому періоді, вироблений ними відповідно до ухвалених нормативних правовим актом не пізніше одного місяця з дня офіційного опублікування зазначеного нормативного правового акту.
При наявності у підприємця або організації кількох торгових точок чи інших місць здійснення діяльності на основі свідоцтва розрахунок сум єдиного податку подається по кожному з таких місць.
Органи Державної податкової служби Російської Федерації за місцем взяття платника податків на податковий облік перевіряють наведені у поданих розрахунках дані і не пізніше одного місяця після одержання зазначених розрахунків офіційно повідомляють платника податку про переведення його на сплату єдиного податку із зазначенням у повідомленні конкретних сум поставлений дохід, встановленого платнику податку на черговий податковий період, за платнику податків в цілому і за кожним місцем здійснення діяльності.
3.4 Податкова відповідальність підприємця, пов'язана з порушенням правил сплати єдиного податку на поставлений дохід
Відповідальність за порушення порядку сплати єдиного податку на поставлений дохід визначається відповідно до законодавства Російської Федерації (ст. 9 Закону № 148-ФЗ).
Статтею 10 Федерального закону від 31 липня 1998 р . № 148-ФЗ передбачено, що не пізніше одного місяця з дня офіційного опублікування нормативно-правового акта про запровадження єдиного податку на поставлений дохід на території відповідного суб'єкта Російської Федерації всі підприємці та організації, визнані платниками єдиного податку, зобов'язані подати до податкового органу за місцем податкового обліку розрахунок суми єдиного податку, що підлягає сплаті в черговому податковому періоді, вироблений ними відповідно до ухвалених нормативних правовим актом.
Адміністративна відповідальність передбачена за неподання, несвоєчасне подання або подання за невстановленою формою документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та інших платежів до бюджету (п. 12 ст. 7 Закону РФ «Про Державних податкових органах). Санкція по цій статті - штраф у розмірі від двох до п'яти мінімальних розмірів оплати праці, а за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - у розмірі від п'яти до десяти мінімальних розмірів оплати праці.
Податкова відповідальність передбачена за несплату або неповну сплату сум податку відповідно до ч. 1 ст. 122 НК РФ. У даному випадку неподання підприємцем у податкові органи розрахунку єдиного податку буде підпадати під формулювання «несплата податку ... в результаті інших неправомірних дій ». Санкція по цій статті - штраф у розмірі 20 відсотків від несплачених сум податку. Якщо ж ці дії вчинені навмисно, розмір штрафу збільшується до 40 відсотків від несплачених сум податку (ч. 2 ст. 122 НК РФ).


[1] Податковий кодекс РФ [1]
[2] Додаток: табл. 1,2,3,4. С. 44-48
[3] Список використаних джерел 10
[4] Додаток с.49
[5] Список джерел 5
[6] Список використаних джерел 4
[7] Додаток с.50
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
80.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Єдиний податок на поставлений дохід об`єкт застосування та порядок оподаткування
Єдиний податок на поставлений дохід для певних видів діяльності
Єдиний податок на поставлений дохід для певних видів діяльності 2
Єдиний податок на поставлений дохід
Єдиний податок на поставлений дохід 2
Єдиний податок на поставлений дохід 3
Єдиний податок на поставлений дохід 2
Єдиний податок на поставлений дохід 2 Вивчення спеціального
Єдиний податок на поставлений дохід 2 Єдиний податок
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru